Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (35)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 158
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гонтар Ю. В., Ясинецький М. О.
Назва : Аналіз якісних порушень еякуляту безплідних чоловіків у рамках підготовки до програми допоміжних репродуктивних технологій
Паралельн. назви :Analysis of Qualitative Disorders of Ejaculate of Infertile Men in the Framework of Preparation for the Program of Assisted Reproductive Technologies
Місце публікування : Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 3. - С. 51-56 (Шифр ЗУ37/2023/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БЕСПЛОДИЕ МУЖСКОЕ -- INFERTILITY, MALE
СПЕРМАТОГЕНЕЗ-БЛОКИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- SPERMATOGENESIS-BLOCKING AGENTS
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
СПЕРМАТОГРАММА -- SPERM COUNT
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Оцінка стану сперматогенезу має важливе діагностичне значення при різних формах порушення репродуктивної функції. З цією метою розроблено низку методів, заснованих на дослідженні морфології статевих клітин на різних стадіях їхнього розвитку. Спермограма – початкова ланка в ланцюзі лабораторних досліджень, що дозволяє оцінити чоловічу репродуктивну функцію: кількість сперматозоїдів, їхню рухливість, життєздатність та морфологію. Проте виникає необхідність в розробленні алгоритму дослідження сперматозоїдів для отримання не лише кількісних, а й якісних показників. Разом зі стандартною спермограмою за рекомендаціями ВООЗ від 2021 року необхідно виконувати і такі аналізи, як визначення рівнів фрагментація ДНК сперматозоїдів та оксидативного стресу, виявлення антиспермальних антитіл тощо. Мета дослідження: аналіз якісних порушень еякуляту безплідних чоловіків у рамках підготовки до програми допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Матеріали та методи. Під час дослідження у рамках підготовки до ДРТ проводили аналіз зразків еякуляту 39 безплідних чоловіків. Середній вік пацієнтів становив 36,2±5,8 року. Виконували спермограму за рекомендаціями ВООЗ від 2021 року, аналізували рівні фрагментації ДНК сперматозоїдів методом SCD, визначали наявність антиспермальних антитіл методом, заснованим на реакції преципітації. Результати. Проаналізовано кореляцію між рівнем фрагментації ДНК сперматозоїдів та концентрацією сперматозоїдів в усьому еякуляті (r Spearman = –0,397; p0,05). Було виявлено кореляцію між рівнем фрагментації ДНК та часткою активнорухливих сперматозоїдів (r Spearman Assessment of the spermatogenesis has an important diagnostic value in various forms of reproductive dysfunction. For this purpose, a number of methods have been developed based on the study of the morphology of germ cells at different stages of their development. Spermogram is the initial test for the laboratory diagnosis, which allows to evaluate the male reproductive function: the number of spermatozoa, their motility, viability and morphology. However, there is a need to develop an algorithm for the study of spermatozoa to obtain not only quantitative, but also qualitative indicators. Along with the standard spermogram, according to WHO recommendations from 2021, it is necessary to perform such analyzes as determining the levels of sperm DNA fragmentation and oxidative stress, detection of antisperm antibodies, etc. The objective: to analyze the of qualitative violations of the ejaculate of infertile men who will be included in the program of assisted reproductive technologies (ART). Materials and methods. During the study, ejaculate samples of 39 infertile men who will be included in ART were analyzed. The average age of the patients was 36.2±5.8 years. A spermogram was performed according to WHO recommendations from 2021, DNA fragmentation levels of spermatozoa were analyzed by the SCD method, and the presence of antisperm antibodies was determined by the method based on the precipitation reaction. Results. The correlation between the level of DNA fragmentation of spermatozoa and the concentration of spermatozoa in the ejaculate was analyzed (Spearman’s r = –0.397; p0.05). A correlation was found between the level of DNA fragmentation and the proportion of actively motile spermatozoa (r Spearman
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Хміль С. В., Терлецька Н. Ю.
Назва : Ретроспективний аналіз клінічної картини пацієнток зі зниженим оваріальним резервом при довгому та короткому протоколах стимуляції овуляції в програмах допоміжних репродуктивних технологій [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Retrospective analysis of the clinical picture of patients with reduced ovarian reserve during long and short protocols of ovulation stimulation in the programs of assisted reproductive technologies
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 137-143 (Шифр АУ50/2023/3)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ОВУЛЯЦИИ ИНДУКЦИЯ -- OVULATION INDUCTION
АНТИ-МЮЛЛЕРОВ ГОРМОН -- ANTI-MULLERIAN HORMONE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження – проаналізувати клініко-анамнестичну картину пацієнток зі зниженим оваріальним резервом для порівняння ефективності короткого та довгого протоколів стимуляції овуляції. Матеріали та методи. Відповідно до поставлених задач для виконання роботи в період з 2021 по 2022 роки ретроспективно проаналізовано 137 амбулаторних карт жінок, котрі проходили лікування у приватних медичних центрах, зокрема: «Клініка професора Стефана Хміля в Тернополі» та «Клініка професора Стефана Хміля у Львові». Ретроспективний аналіз проводили шляхом вивчення паспортних і анамнестичних даних, аналізу об’єктивного обстеження, лабораторних й інструментальних методів досліджень із врахуванням протоколу допоміжних репродуктивних технологій. Для вибору оптимального протоколу стимуляції овуляції яєчників жінки були поділені на три групи. Першу групу склали 55 пацієнток зі зниженим оваріальним резервом, яким контрольовану оваріальну стимуляцію здійснювали за коротким протоколом. Другу групу ‒ 52 жінки зі зниженим оваріальним резервом, яким контрольовану оваріальну стимуляцію проводили за довгим протоколом. Третю групу (контроль) ‒ 30 жінок із безпліддям, пов’язаним із трубним фактором. Результати дослідження та їх обговорення. Проведено ретроспективний аналіз медичних карт, анамнестичних даних і загальноклінічних показників жінок зі зниженим оваріальним резервом, яким проводили сти-муляцію овуляції за коротким та довгим протоколами, та пацієнток групи контролю з безпліддям, пов’язаним із трубним фактором. Клініко-анамнестична картина пацієнток зі зниженим оваріальним резервом характери-зується пізнім репродуктивним віком, значно зниженими показниками антимюлерового гормону та підвищеним рівнем фолікулостимулювального гормону. Проаналізовано, що значної різниці в жінок зі зниженим оваріальним резервом і жінок із трубним фактором безпліддя в менструальній функції не виявлено. Показник індексу маси тіла (ІМТ) у трьох групах при порівнянні не становив вираженої статистичної відмінності та коливався в межах норми в дослідних групах. У пацієнток, залучених до дослідження, показники антимюлерового гормону (АМГ) знижені, кількість антральних фолікулів (КАФ) знижена, відповідно спостерігаємо підвищені показники рівня фолікулостимулювального гормону (ФСГ), що вказує на знижений оваріальний резерв, а в контрольній групі показники як і АМГ, так і ФСГ у межах норми, позаяк фактор безпліддя – трубний. Висновки. Результати вказують на характерні клініко-анамнестичні відмінності в пацієнток зі зниженим оваріальним резервом і трубним фактором. До чинників ризику виникнення безпліддя на тлі зниженого оваріального резерву передовсім відносять наявність в анамнезі оперативних втручань, старшого репродуктивного віку та кількох невдалих спроб ДРТThe purpose of the study is to analyze the clinical and anamnestic picture of patients with reduced ovarian reserve to compare the effectiveness of ovulation stimulation protocols. Materials and methods. In accordance with the aim, the general clinical data of 126 women with infertility against the background of reduced ovarian reserve with long and short ovulation stimulation protocols and the control group in the programs of assisted reproductive technologies were retrospectively analyzed. The patients were divided into three groups. The first group consisted of 55 women with reduced ovarian reserve, who underwent controlled ovarian stimulation according to a short protocol with anti-GnRH. The second group consisted of 52 patients with reduced ovarian reserve who underwent controlled ovarian stimulation according to a long protocol with a-GnRH. The third comparison group (control) consisted of 30 women with tubal factor infertility. Research results and their discussion. A retrospective analysis of medical records, anamnestic data, and general clinical indicators of women with reduced ovarian reserve who underwent ovulation stimulation using short and long protocols and control patients with tubal factor infertility was performed. Conclusions. The results indicate characteristic clinical and anamnestic differences in patients with reduced ovarian reserve and tubal factor. Risk factors for the occurrence of infertility against the background of a reduced ovarian reserve include a history of surgical interventions, older reproductive age, several unsuccessful attempts at ART, bad habits, hereditary factors, etc
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Хміль С. В., Петришин Н. Я.
Назва : Ретроспективний аналіз клініко-анамнестичної картини пацієнток із безпліддям і невдалими спробами екстракорпорального запліднення в анамнезі на тлі коморбідності лейоміоми матки та хронічного ендометриту [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Retrospective analysis of the clinical and anamnestic features of patients with infertility and failed ivf attempts in the anamnesis on the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 130-136 (Шифр АУ50/2023/3)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
МЕДИЦИНСКОГО ВМЕШАТЕЛЬСТВА ТЩЕТНОСТЬ -- MEDICAL FUTILITY
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета. Провести порівняльний аналіз клініко-анамнестичної картини пацієнток із безпліддям та невдалими спробами ЕКЗ в анамнезі при коморбідності лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз амбулаторних карток 130 пацієнток з безпліддям. Для проведення аналізу пацієнток розділили на три клінічні групи. Першу групу дослідження склали 47 жінок із невдалими спробами ЕКЗ та лейоміомою матки, другу – 53 жінки із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту (у пацієнток цієї групи також наявні невдалі спроби ЕКЗ в анамнезі). Третю (контрольну) групу порівняння склало 30 пацієнток із безпліддям, обумовленим чоловічим фактором. Результати. Клініко-анамнестична картина жінок з лейоміомою матки та хронічним ендометритом характеризується порушеннями репродуктивної функції. Найчастіші скарги включають зміну характеру та ритму менструації, в тому числі аномальні маткові кровотечі, звичне невиношування, безпліддя, синдром хронічного тазового болю, в тому числі диспареунія, та білі із статевих шляхів. Дані вказують на збільшену частоту урогенітальних інфекцій та більшу кількість перенесених оперативних втручань як факторів розвитку ХЕ та ЛМ. Аналіз анамнестичних даних жінок з ЛМ та ХЕ встановив превалювання вторинної форми безпліддя та наявність попереднього його лікування, в тому числі за допомогою ДРТ. Невдалі спроби ЕКЗ зафіксовано у всіх групах, включених в дослідження. Кількість проведених стимуляцій овуляції в протоколах ЕКЗ коливалась від 1 до 3, а спроб ембріотрансферу у цих же пацієнток – від 2 до 5. Висновки. Отримані результати ретроспективного аналізу вказують на характерні клініко-анамнестичні особливості у пацієнток із безпліддям на тлі коморбідності лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Наявність в анамнезі невдалих спроб ЕКЗ обгрунтовують подальший науковий пошук для оптимізації тактики ведення таких пацієнток в програмах допоміжних репродуктивних технологійThe aim of the study - to conduct a comparative analysis of the clinical and anamnestic features of patients with infertility and unsuccessful IVF attempts in the anamnesis with the comorbidity of uterine leiomyoma and chronic endometritis. Materials and methods. A retrospective analysis of the outpatient medical cards of 130 patients with infertility was carried out. Patients were divided into three clinical groups. The first group of the study consisted of 47 women with unsuccessful IVF attempts and uterine leiomyoma, the second one includes 53 women with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis (patients in this group also have failed IVF attempts in the anamnesis). The third (control) group consisted of 30 female infertility patients due to the male factor. The results. The clinical and anamnestic features of women with uterine leiomyoma and chronic endometritis is characterized by reproductive function disorders. The most common complaints include changes in the pattern and rhythm of menstruation, including abnormal uterine bleeding, recurrent early miscarriages, infertility, chronic pelvic pain syndrome, including dyspareunia, and pathological vaginal discharge. The data indicate an increased frequency of urogenital infections and a greater number of transferred surgical interventions as factors for the development of chronic endometritis and uterine leiomyoma. The analysis of the anamnestic data established the prevalence of the secondary form of infertility and the presence of its previous treatment, including the assisted reproductive technologies. Unsuccessful IVF attempts were recorded in all groups included in the study. The number of ovulation stimulations in IVF protocols ranged from 1 to 3, and embryo transfer attempts in the same patients ranged from 2 to 5. Conclusions. The obtained results of the retrospective analysis indicate characteristic clinical and anamnestic features in patients with infertility against the background of comorbidity of uterine leiomyoma and chronic endometritis. The presence in the anamnesis of unsuccessful IVF attempts justify further scientific research to optimize the management of such patients in the programs of assisted reproductive technologies
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Вигівська Л. М., Бенюк В. О., Олешко В. Ф., Ковалюк Т. В., Усевич І. А., Бенюк С. В., Майданник І. В.
Назва : Аналіз перинатальних наслідків на фоні запропонованого лікувального комплексу у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій
Паралельн. назви :Analysis of perinatal consequences against the background of the proposed treatment complex in pregnant women after the application of assisted reproductive technologies
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 8. - С. 39-46 (Шифр РУ16/2023/8)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
МАГНИЙ -- MAGNESIUM
РОДЫ ЕСТЕСТВЕННЫЕ -- NATURAL CHILDBIRTH
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Перебіг вагітності, що настала внаслідок застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), супроводжується численними ускладненнями, які впливають на показники перинатальної захворюваності та смертності. На сьогодні в Україні відсутній єдиний підхід щодо ведення жінок, вагітність яких настала у результаті застосування ДРТМета дослідження: оцінювання перинатальних наслідків на фоні впровадження запропонованого лікувального комплексу у жінок, вагітність яких настала у результаті застосування ДРТ. Матеріали та методи. Обстежено 249 вагітних, яких розподілено на три групи: І група – 94 жінки з трубно-перитонеальним, ІІ група – 87 жінок з ендокринним та ІІІ група – 68 жінок з чоловічим типом безплідності. Залежно від призначеної терапії жінок І, ІІ та ІІІ груп розподілено на такі підгрупи: підгрупа ІА – 49 вагітних з трубно-перитонеальним типом безпліддя, підгрупа ІІА – 48 вагітних з ендокринним типом безпліддя, підгрупа ІІІА – 36 вагітних з чоловічим фактором безпліддя, які отримували запропонований лікувально-профілактичний комплекс; підгрупа ІБ – 45 вагітних з трубно-перитонеальним типом безпліддя, підгрупа ІІБ – 39 вагітних з ендокринним типом безпліддя, підгрупа ІІІБ – 32 вагітні з чоловічим фактором безпліддя, яких спостерігали відповідно до загальноприйнятих стандартів надання акушерської допомоги. Результати. На фоні призначення запропонованого комплексу відзначено достовірне зниження частоти загрозливого викидня у жінок І групи на 41,6%, у жінок ІІ групи – на 37,1% (р0,05). У ІІ та ІІІ триместрах виявлено достовірне зменшення кількості випадків загрозливих пізніх мимовільних викиднів, плацентарної дисфункції, прееклампсії, синдрому затримки росту плода та зниження загрози передчасних пологів (р0,05). Суттєвим показником ефективності запропонованого лікувального комплексу є достовірне збільшення питомої ваги термінових пологів у жінок підгруп ІА та ІІА. Так, у 46 (93,8%) жінок підгрупи ІА та у 46 (95,8%) жінок підгрупи ІІА відбулись термінові пологи. Оцінюючи патологічні стани новонароджених, слід відзначити, що у дітей від породіль підгруп, які отримували запропонований комплекс, у достовірно меншій кількості випадків діагностували синдром дихальних розладів (р0,05), внутрішньошлуночкові крововиливи (р0,05), гіпоксично-ішемічну енцефалопатію (р0,05) та антенатальне інфікування (р0,05). Висновки. Ефективність запропонованого лікувального комплексу та комплексу психоемоційної корекції у вагітних після застосування ДРТ підтверджується достовірно кращим перебігом І, ІІ та ІІІ триместрів гестації, достовірно кращим перебігом пологів, що відображалось у збільшенні кількості випадків термінових пологів та зменшенні – ускладнень під час пологів та кесаревих розтинів. Покращення перинатальних наслідків на фоні використання запропонованого лікувального комплексу та комплексу психоемоційної корекції у новонароджених від породіль після застосування ДРТ підтверджується достовірно більшою масою тіла новонароджених, достовірно меншою кількістю новонароджених з низькою гестаційною масою тіла, достовірно вищою оцінкою за шкалою Апгар, достовірно меншою кількістю випадків патологічних і транзиторних станів та достовірно меншою тривалістю перебування породіль і новонароджених в акушерському стаціонарі, а також відсутністю випадків ранньої неонатальної та перинатальної смерті серед новонародженихThe course of pregnancy that occurs as a result of the application of assisted reproductive technologies is accompanied by numerous complications that affect the indicators of perinatal morbidity and mortality. Nowadays in Ukraine, there is no unified approach to the management of women whose pregnancy occurred as a result of ART application, which determined the direction of this workThe objective: to assess perinatal consequences against the background of the introduction of the proposed treatment complex in women whose pregnancy occurred as a result of the application of assisted reproductive technologies. Materials and methods. 249 pregnant women were examined, which were divided into: group I – 94 women with tubo-peritoneal, group II – 87 women with endocrine and group III – 68 women with male types of infertility. Depending on the prescribed therapy, women of groups I, II and III are divided into: subgroup IA – 49 pregnant women with tubo-peritoneal, subgroup IIA – 48 pregnant women with endocrine, subgroup IIIA – 36 pregnant women with male factor of infertility who received the proposed therapeutic and preventive complex; subgroup IB – 45 pregnant women with tubo-peritoneal, subgroup IIB – 39 pregnant women with endocrine, subgroup IIIB – 32 pregnant women with male factor of infertility, which were observed in accordance with generally accepted standards of obstetric care. Results. Against the background of prescribing the proposed complex, there was a significant decrease in the frequency of threatened miscarriage in women of Group I by 41.6%, in women of Group II by 37.1% (p0.05). In the second and third trimesters, there was a significant decrease in the number of cases of threatening late spontaneous miscarriages, threatening premature birth, placental dysfunction, preeclampsia, and fetal growth retardation syndrome (p0.05). A significant indicator of the effectiveness of the proposed treatment complex is a significant increase in the proportion of urgent labor in women of subgroups IA and IIA. Thus, 46 (93.8%) women of subgroup IA and 46 (95.8%) women of subgroup IIA had urgent labor. Assessing the pathological conditions of newborns, it should be noted that in children from women in labor of subgroups who received the proposed complex, respiratory disorders syndrome (p0.05), intraventricular hemorrhages (p0.05), hypoxic-ischemic encephalopathy (p0.05), and cases of antenatal infection (p0.05) were determined in a significantly smaller number of cases. Conclusions. The effectiveness of the proposed treatment complex and the complex of psychoemotional correction in pregnant women after the use of assisted reproductive technologies is confirmed by a reliably better course of the first, second and third trimesters of pregnancy, a reliably better course of Labor, which was reflected in an increase in cases of urgent labor and a decrease in cases of complications in childbirth, which was reflected in a significant decrease in the number of cesarean sections. Improvement of perinatal consequences against the background of the use of the proposed treatment complex and the complex of psychoemotional correction in newborns from women in labor after the use of assisted reproductive technologies is confirmed by a significantly larger mass of newborns, a significantly smaller number of newborns with low gestational weight, a significantly higher Apgar score, a significantly smaller number of cases of pathological and transient conditions, and a significantly shorter duration of stay of women in labor and newborns in an obstetric hospital, as well as the absence of cases of early neonatal and perinatal mortality among newborns
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коцюба О. Г., Чабанова А. С., Шульга О. Д., Петровський В. В.
Назва : Розсіяний склероз та фертильність
Паралельн. назви :Multiply sclerosis and fertility
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 8. - С. 15-22 (Шифр РУ16/2023/8)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS
ФЕРТИЛЬНОСТЬ -- FERTILITY
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS
Анотація: Стаття є оглядом сучасних наукових публікацій, які присвячені проблемам фертильності та порушень репродуктивних функцій у пацієнтів з розсіяним склерозом, безпосереднього впливу даного захворювання та хворобомодифікувальної терапії на репродуктивне здоров’я людини. Розсіяний склероз належить до автоімунних нейродегенеративних захворювань, що на сьогодні залишається провідною причиною нетравматичної інвалідизації та призводить до формування стійких фізичних вад, когнітивних розладів та зниження якості життя. З кожним роком все у більшої кількості людей діагностують розсіяний склероз, особливо серед молодого населення репродуктивного віку, адже дебют захворювання припадає на вік від 20 до 40 років. Дана патологія уражає осіб як жіночої, так і чоловічої статі. Причому слід зазначити, що жінок, хворих на розсіяний склероз, вдвічі більше, ніж чоловіків, і причина цього «феномену» на сьогодні залишається достеменно невідомою. Не визначеним є і те, чому в осіб різної статі перебіг та прояви захворювання відрізняються між собою. Розсіяний склероз справляє значний вплив на всі сфери життя людини, причому обмежуючи її можливості тою чи іншою мірою. Протягом багатьох років вважали, що жінкам з розсіяним склерозом вагітність шкідлива, тому лікарі не рекомендували вагітніти через побоювання, що пацієнтки не зможуть піклуватися про своїх дітей через значне погіршення перебігу та прогресування інвалідності. Й тому сьогодні серед пацієнтів, як чоловічої, так і жіночої статі, досить часто виникають побоювання щодо: впливу даного захворювання та препаратів, що використовують у лікуванні розсіяного склерозу, на фертильність; безпечності та ризиків перебігу вагітності і післяпологового періоду; можливості та ефективності використання за потреби допоміжних репродуктивних технологій. Досить важливим кроком для пацієнта з розсіяним склерозом є планування сім’ї, що має включати консультування щодо вибору методів контрацепції, препаратів хворобомодифікувальної та симптоматичної терапії, мультидисциплінарного підходу до ведення вагітності у таких пацієнток для можливості оптимізування лікування та мінімізування усіх можливих негативних ефектів задля забезпечення найкращого результатуThe article is a review of modern scientific publications, which are devoted to the problems of fertility and disorders of reproductive functions in patients with multiple sclerosis, the direct impact of this disease and disease-modifying therapy on human reproductive health. Multiple sclerosis belongs to autoimmune neurodegenerative diseases, which today remains the leading cause of non-traumatic disability and leads to the formation of permanent physical defects, cognitive disorders and a decrease of the quality of life. Every year an increased number of people are diagnosed with multiple sclerosis, especially among the young persons of reproductive age, because the debut of the disease falls between the ages of 20 and 40 years. This pathology affects both women and men. Moreover, it should be noted that there are twice more women with multiple sclerosis than men, and the reason for this «phenomenon» remains unknown for certain. It is also unclear why the course and manifestations of the disease differ among individuals of different sexes. Multiple sclerosis has a significant impact on all areas of a person’s life, limiting his capabilities. For many years, it was believed that pregnancy is harmful for women with multiple sclerosis, so doctors did not recommend pregnancy due to the fear that patients would not be able to care for their children due to significant worsening of the disease and progression of disability. And that’s why today among patients, both male and female, fears often arise regarding: the effect of this disease and the drugs used in the treatment of multiple sclerosis on fertility; safety and risks during pregnancy and the postpartum period; possibilities and effectiveness of using assisted reproductive technologies as needed. A rather important step for a patient with multiple sclerosis is family planning, which should include counseling on the choice of contraceptive methods, drugs for disease-modifying and symptomatic therapy, a multidisciplinary approach to pregnancy management in such patients in order to optimize treatment and minimize all possible negative effects to ensure the best result
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Safarova A. F.
Назва : The role of clinical and immunological factors in the outcomes of in vitro fertilization procedure in women
Паралельн. назви :Роль клініко-імунологічних факторів у результатах процедури екстракорпорального запліднення у жінок
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 69-73 (Шифр РУ16/2023/7)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM
МОНОНУКЛЕАРНАЯ ФАГОЦИТАРНАЯ СИСТЕМА -- MONONUCLEAR PHAGOCYTE SYSTEM
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The objective: to determine the features of clinical and immunological factors in women undergoing in vitro fertilization (IVF) procedure and to determine a relationship between these parameters and the procedure outcomes. Materials and methods. In the period from 2020 to 2022, 131 patients were examined at the Reproductive Department of the Caspian International Hospital. Of these, 103 (78.6%) are aged 19-35 years, 28 (21.4%) are aged 36-50. Patients were grouped and analyzed based on: IVF success (presence or absence of fertilization), pregnancy (yes, no), and infertility factors. Markers of peripheral blood mononuclear cells (CD16/56 and HLA-DR) were determined in 50 women. The cytokines – interleukin-1β (IL-1β), tumor necrosis factor-α (TNF-α) and interferon-ɣ (IFN-ɣ) were studied in blood serum of 84 patients. All samples were taken at the day of oocyte pick-up. Descriptive statistical methods (mean, standard deviation, median, frequency, percentage, and minimum and maximum), Student-t test and Mann–Whitney U test (for comparisons between two groups) were used while evaluating the study data. Statistical significance was accepted as p0.05. Results. Female infertility occurred in 49 (37.4%) patients, 82 (62.6%) patients were fertile. There was no significant difference in CD16/56 and HLA-DR levels depending on pregnancy status, IVF outcomes and infertility factors (p0.05). The levels of IL-1β and IFN-ɣ differed in the blood serum of patients with and without pregnancy (p=0.041 and p=0.037, respectively). Analysis of groups based on infertility factors showed that there were not significant differences (p0.05) in the levels of CD16/56, HLA-DR, IL-1β, TNF-α and IFN-ɣ between groups. Conclusions. Our study showed that there is an association between serum levels of IL‒1β and IFN-y and successful pregnancy in the IVF procedure. We did not reveal the other relationships between clinical and immunological parameters in women with IVF procedureМета дослідження: вивчення клініко-імунологічних параметрів у жінок, яким проведено екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), та встановлення зв’язку між цими параметрами та наслідками процедури. Матеріали та методи. У період з 2020 до 2022 року у Репродуктивному відділенні Caspian International Hospital загалом було обстежено 131 пацієнтку. З них 103 (78,6%) жінки були у віці 19–35 років, 28 (21,4%) – 36–50 років. Дані пацієнток були згруповані та проаналізовані на підставі: результату ЕКЗ (наявність та відсутність запліднення), настання вагітності (наявність або відсутність) і факторів безплідності. Маркери мононуклеарних клітин периферійної крові (CD16/56 та HLA-DR) були кількісно визначені у 50 жінок. У сироватці крові 84 пацієнток досліджували концентрацію цитокінів – інтерлейкіну-1β (ІЛ-1β), фактора некрозу пухлин-α (ФНП-α) та інтерферону-ɣ (ІФН-ɣ). Усі зразки було взято у день забору ооцитів. Використовували описові статистичні методи (середнє значення, стандартне відхилення, медіана, частота, відсоток, мінімум і максимум), критерій Стьюдента та U-критерій Манна–Уїтні (для порівняння між двома групами). Ці показники вважали статистично значущими за р0,05. Результати. Жіночу безплідність діагностували у 49 (37,4%) пацієнток, 82 (62,6%) жінки були фертильними. Достовірної різниці у рівнях CD16/56 та HLA-DR залежно від статусу вагітності, успіху ЕКЗ та факторів безплідності не відзначено (р0,05). Показники ІЛ-1β та ІФН-ɣ відрізнялися у сироватці крові пацієнток з вагітністю та без вагітності (p=0,041 та p=0,037 відповідно). Достовірних відмінностей (p0,05) у рівнях CD16/56, HLA-DR, ІЛ-1β, ФНП-α та ІФН-ɣ між групами за факторами безплідності також не виявлено. Висновки. Установлено, що існує зв’язок між сироватковими рівнями ІЛ-1β та ІФН-ɣ та успішним перебігом вагітності за використання процедури ЕКЗ. Інших взаємозв’язків між клінічними та імунологічними показниками у жінок, які перенесли процедуру ЕКЗ, не виявлено
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Krotik O. I.
Назва : Clinical effectiveness of preconception training in women with sexually transmitted infections after an IVF program
Паралельн. назви :Клінічна ефективність преконцепційної підготовки у жінок з інфекціями, що передаються статевим шляхом, після програми ЕКЗ
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - С. 41-46 (Шифр РУ16/2022/7)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ПОЛОВЫМ ПУТЕМ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- SEXUALLY TRANSMITTED DISEASES
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
СУПРУЖЕСКИЕ ПАРЫ -- SPOUSES
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
Анотація: The objective: to prove the clinical effectiveness of preconception preparation of the women with a history of sexually transmitted infections (STIs) after pre-gravid training before assisted reproductive technology (ART) cycles. Materials and methods. 115 women received the suggested pre-gravid training, of which 56 women became pregnant after ART programme and were included in the 1st group and received medical and preventive measures offered by us; 132 women after standard pre-gravid training, of which 55 women became pregnant after ART program and were included in the II group and received generally accepted medical and preventive measures. A clinical analysis of the pregnancy course, childbirth and the condition of newborn children was conducted in 111 women (I and II groups). All patients in the I and II groups had STIs in medical history. Statistical processing of research results was carried out using standard programs “Microsoft Excel 5.0” and “Statistica 8.0”. Results. The rate of threat of pregnancy interruption was significantly lower in the I group – 6 (10.7 %) patients than in the II group – 19 (34.5 %; p0.001); missed abortion was determined in 3 (5.3 %) cases in the I group versus 6 (10.9%) cases in the II group; spontaneous pregnancy interruption in the I trimester was in 2 (7.1 %) patients in the I group versus 4 (7.3%) women in the II group. Pregnancy was terminated in 5 (8.9 %) pregnant women in the I group and 10 (18.2 %) – in the II group (p0.05). The threat of late abortion in women in the I group was found significantly less than in patients in the II group – 4 (7.8 %) versus 12 (26. 7%) persons, respectively (p0.05). Fetal growth retardation (FGR) was diagnosed significantly less in the pregnant women of the I group than in pregnant women of the II group, – 11 (21.6 %) versus 17 (37.8 %) individuals, respectively (p0.05). The results of cardiotocography (CTG) demonstrated that the satisfactory fetal state was determined in 40 (78.4 %) pregnant women in the I group, which is statistically significantly more than in the II group – 23 (51.1 %; p0.05) cases. Doubtful non-stress test data were found in the I group more less – 10 (19.6 %) patients versus 15 (33.3 %) cases the II group (p0.05). Pathological data of CTG were registered in 1 (2.0 %) pregnant women in the I group versus 7 (15.6%) cases in the II group (p0.05). The risk of fetal distress in the pregnant women in the I group was 13.9 % (95 % CI 7.8-20.0), RRМета дослідження: доведення клінічної ефективності преконцепційної підготовки у жінок з інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), в анамнезі після проведеної прегравідарної підготовки перед застосуванням циклів допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Матеріали та методи. Запропоновану нами прегравідарну підготовку проведено 115 жінкам, із них у 56 жінок, які увійшли до І групи й одержували запропоновані нами лікувально-профілактичні заходи, програма ДРТ завершилася вагітністю. Стандартну прегравідарну підготовку проведено 132 жінкам, із них у 55 жінок, які увійшли до ІІ групи й одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи, програма ДРТ завершилася вагітністю. Був проведений клінічний аналіз перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у 111 жінок з I та ІІ груп. Усі пацієнтки І та ІІ груп мали ІПСШ в анамнезі. Статистичне оброблення результатів досліджень виконано з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» та «Statistica 8.0». Результати. Загрозу переривання вагітності відзначали значуще рідше у І групі – 6 (10,7 %) пацієнток, ніж у жінок ІІ групи –19 (34,5 %; р0,001); завмерлу вагітність у жінок І групи фіксували у 3 (5,3 %) випадках проти 6 (10,9 %) випадків у пацієнток ІІ групи; мимовільне переривання у І триместрі вагітності відбулося у 2 (7,1 %) осіб І групи проти 4 (7,3 %) – у ІІ групі. Вагітність була перервана у 5 (8,9 %) вагітних у І групі та у 10 (18,2 %) – у ІІ групі (р0,05). Загрозу пізнього аборту у жінок І групи виявляли достовірно рідше, ніж у пацієнток ІІ групи, – 4 (7,8 %) проти 12 (26,7 %) відповідно (р0,05). Синдром затримки росту плода у вагітних І групи спостерігався достовірно рідше, ніж у вагітних ІІ групи, – 11 (21,6 %) проти 17 (37,8 %) відповідно (р0,05). Під час кардіотокографії (КТГ) задовільний стан плода визначали у 40 (78,4 %) вагітних І групи, що статистично значуще більше, ніж у ІІ групі – 23 (51,1 %; р0,05) випадки. Сумнівні дані нестресового тесту рідше спостерігали у І групі – у 10 (19,6 %) пацієнток проти 15 (33,3 %) вагітних ІІ групи (р0,05). Патологічні дані КТГ були зареєстровані в 1 (2,0 %) жінки І групи проти 7 (15,6 %) вагітних ІІ групи (р0,05). Ризик розвитку дистресу у пацієнток І групи становив 13,9 % (95 % СІ: 7,8–20,0), RR
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Romanenko T. G., Yesyp N. V.
Назва : The features of psychological status of pregnant women with an allogeneic fetus
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 52-59 (Шифр РУ16/2022/8)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
ОВОЦИТОВ ПЕРЕНОС -- OOCYTE DONATION
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕТОДОВ -- COMPARATIVE EFFECTIVENESS RESEARCH
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH
ТРЕВОЖНОСТИ ШКАЛА СИМПТОМАТИЧЕСКАЯ -- MANIFEST ANXIETY SCALE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The objective: to establish the peculiarities of the psychological status of pregnant women with an allogeneic fetus. Materials and methods. The psychological status of 120 pregnant women, who were divided into two groups, was assessed. I group included 80 patients after in vitro fertilization (IVF) programs with the formation of an allogeneic fetus, II group (control one) included 40 pregnant women after IVF with the woman’s own oocytes. The psychological state of pregnant women was assessed using the Spielberger-Hanin questionnaire, the Holmes and Rahe stress event scale, the assessment of well-being, activity and mood, the Edinburgh Postnatal Depression Scale, and the SF-36 quality of life questionnaire. Results. A high level of reactive anxiety was significantly more often determined in pregnant women with an allogeneic fetus compared to the pregnant women in the control group (32.50 % and 12.50 %, respectively), as well as uncertain indicators according to the Edinburgh Postnatal Depression Scale (72.50 % and 52.50 %, respectively). During the evaluation of the quality of life in patients of the I group, significantly lower indicators of role-emotional functioning (41.13±5.29 points), social functioning (72.76±4.88 points), as well as role-physical functioning (35.12±7.22 points) and vitality (38±7.11 points) than in the examined women of the II group (62.43±5.45, 84.4±5.02, 46.89±6.51 and 59.56±9.78 points, respectively) were established. The indicators of well-being and mood were also significantly lower in the I group (3.88±1.40 and 4.21±1.27 points, respectively) compared to the II group (4.83±1.55 and 5.13±1.49 points, respectively). Conclusions. The psychological status of pregnant women with an allogeneic fetus is characterized by the presence of statistically significant deviations not only compared to the control group, but also to the normative indicators provided by standardized survey methods. This indicates the necessity for further study of the relationship between these factors and the frequency of complications during pregnancy, childbirth and the postpartum period, as well as the condition of newborns in these women and possible ways of correcting the psychological status to reduce the frequency of obstetric and perinatal complications
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Романенко Т. Г., Єсип Н. В.
Назва : Особливості психологічного статусу вагітних з алогенним плодом
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 60-67 (Шифр РУ16/2022/8)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
ОВОЦИТОВ ПЕРЕНОС -- OOCYTE DONATION
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕТОДОВ -- COMPARATIVE EFFECTIVENESS RESEARCH
ТРЕВОЖНОСТИ ШКАЛА СИМПТОМАТИЧЕСКАЯ -- MANIFEST ANXIETY SCALE
Анотація: Мета дослідження: встановлення особливостей психологічного статусу вагітних із алогенним плодом. Матеріали та методи. Проведено оцінювання психологічного статусу 120 вагітних, які були розподілені на дві групи. До І групи увійшли 80 пацієнток, залучених до програм екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) з формуванням алогенного плода, до ІІ групи (контрольна) – 40 вагітних, яким виконали ЕКЗ із використанням власних ооцитів жінки. Психологічний стан вагітних оцінювали за допомогою опитувальника Спілбергера–Ханіна, шкали стресових подій Холмса–Раге, оцінювання самопочуття, активності та настрою, Единбурзької шкали післяпологової депресії, опитувальника якості життя SF-36. Результати. Серед вагітних із алогенним плодом достовірно частіше реєстрували високий рівень реактивної тривожності порівняно з вагітними контрольної групи (32,50 % та 12,50 % відповідно), а також сумнівні показники за Единбурзькою шкалою післяпологової депресії (72,50 % та 52,50 % відповідно). У ході оцінювання якості життя у пацієнток І групи встановлено достовірно нижчі показники рольового емоційного функціонування (41,13±5,29 бала), соціального функціонування (72,76±4,88 бала), а також рольового фізичного функціонування (35,12±7,22 бала) та життєвої активності (38±7,11 бала), ніж в обстежених жінок ІІ групи (62,43±5,45, 84,4±5,02, 46,89±6,51 та 59,56±9,78 бала відповідно). Показники самопочуття та настрою також були достовірно нижчими у І групі (3,88±1,40 та 4,21±1,27 бала відповідно) порівняно з ІІ групою (4,83±1,55 та 5,13±1,49 бала відповідно). Висновки. Психологічний статус вагітних із алогенним плодом характеризується наявністю статистично значущих відхилень не лише порівняно з контрольною групою, а й з нормативними показниками, передбаченими стандартизованими методиками опитування. Це свідчить про необхідність подальшого вивчення взаємозв’язку між даними факторами та частотою ускладнень перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду, а також стану новонароджених у цих жінок та можливих шляхів корекції психологічного статусу для зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дорофеєва У. С., Бойчук О. Г.
Назва : Особливості безпліддя та його лікування методами дрт у жінок старшого репродуктивного віку [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Peculiarities of infertility and its treatment by art methods in older reproductive age women
Місце публікування : Art of Medicine. - 2022. - N 2. - С. 43-47 (Шифр АУ50/2022/2)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета: визначити особливості безпліддя та його лікування методами ДРТ у жінок старшого репродуктивного віку. Матеріали. Проведено аналіз 658 історій пацієнток програм ЕКЗ за 2015-2019 рр. Пацієнток розподілили на 2 групи: основна - 333 жінки віком 35 і більше років, контрольна - 325 жінок до 35 років. Результати. Виявлена тенденція до зростання долі жінок старшої вікової категорії: у 2019 р. частка жінок віком 35 і більше років зросла на 6,1 % порівняно з 2015 р. (з 47,6 % до 53,7 %). Жінки старшої вікової групи значно частіше змушені були використовувати донацію ооцитів (14,2 % проти 3,7 % до 35 років). Після 40 років цей метод ДРТ застосовували 23,4 % пацієнток. У 48,0 % старших за віком жінок причина безпліддя відмічена «тільки інший жіночий чинник» (ендокринологічні порушення, недостатність яєчникового резерву та інше). Після 35 та 40 років зменшується частка жінок з первинним безпліддям (34,1 % та 27,4 % проти 48,0 % до 35 років) та зростає частка тих, хто страждає на безпліддя більше 5 років. Знижений оваріальний резерв діагностовано у 48,0 % пацієнток після 35 років, після 40 років - 57,3 %, чому відповідають і показники підвищення ФСГ та зниження АМГ. Чверть (24,0 %) жінок після 35 років вже мали одну невдалу спробу ЕКЗ в анамнезі, а 12,6 % - 2 і більше спроби (після 40 років - 16,9 %). Після 35 років достовірно знижується показник клінічних вагітностей на розпочатий цикл (30,0 % проти 39,1 %) та живонароджень (21,1 % проти 30,2 %). Після 40 років ці 2 показники складають 21,8 % та 13,7 %. Висновки. Через збільшення частки жінок, які звертаються до методів ДРТ у старшому репродуктивному віці, а також низку факторів, що погіршують прогноз ефективності ДРТ, серед яких зниження оваріального резерву є найменш контрольованим, актуальним є пошук методик оптимізації підходів підготовки таких пацієнток з метою отримання якісних зрілих ооцитівThe mother’s older reproductive age is an important social and clinical issue. Currently, the proportion of women who postpone childbirth until the end of the 3rd - beginning of the 4th decade of life has increased significantly, especially in Western societies. The success rate of in vitro fertilization (IVF) decreases significantly when women enter the 5th decade of lifeGiven the increase in the proportion of women who resort to ART in older reproductive age, as well as a number of factors that worsen the prognosis of ART, among which the reduction of ovarian reserve is the least controlled, it is important to find methods to optimize approaches to preparing patients of late reproductive age quality mature oocytes
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)