Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (35)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 158
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.


    Гонтар, Ю. В.
    Аналіз якісних порушень еякуляту безплідних чоловіків у рамках підготовки до програми допоміжних репродуктивних технологій [Текст] = Analysis of Qualitative Disorders of Ejaculate of Infertile Men in the Framework of Preparation for the Program of Assisted Reproductive Technologies / Ю. В. Гонтар, М. О. Ясинецький // Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 3. - С. 51-56. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ МУЖСКОЕ -- INFERTILITY, MALE (диагностика, патофизиология, этиология)
СПЕРМАТОГЕНЕЗ-БЛОКИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- SPERMATOGENESIS-BLOCKING AGENTS (анализ, диагностическое применение)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, тенденции)
СПЕРМАТОГРАММА -- SPERM COUNT (использование, методы)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Оцінка стану сперматогенезу має важливе діагностичне значення при різних формах порушення репродуктивної функції. З цією метою розроблено низку методів, заснованих на дослідженні морфології статевих клітин на різних стадіях їхнього розвитку. Спермограма – початкова ланка в ланцюзі лабораторних досліджень, що дозволяє оцінити чоловічу репродуктивну функцію: кількість сперматозоїдів, їхню рухливість, життєздатність та морфологію. Проте виникає необхідність в розробленні алгоритму дослідження сперматозоїдів для отримання не лише кількісних, а й якісних показників. Разом зі стандартною спермограмою за рекомендаціями ВООЗ від 2021 року необхідно виконувати і такі аналізи, як визначення рівнів фрагментація ДНК сперматозоїдів та оксидативного стресу, виявлення антиспермальних антитіл тощо. Мета дослідження: аналіз якісних порушень еякуляту безплідних чоловіків у рамках підготовки до програми допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Матеріали та методи. Під час дослідження у рамках підготовки до ДРТ проводили аналіз зразків еякуляту 39 безплідних чоловіків. Середній вік пацієнтів становив 36,2±5,8 року. Виконували спермограму за рекомендаціями ВООЗ від 2021 року, аналізували рівні фрагментації ДНК сперматозоїдів методом SCD, визначали наявність антиспермальних антитіл методом, заснованим на реакції преципітації. Результати. Проаналізовано кореляцію між рівнем фрагментації ДНК сперматозоїдів та концентрацією сперматозоїдів в усьому еякуляті (r Spearman = –0,397; p0,05). Було виявлено кореляцію між рівнем фрагментації ДНК та часткою активнорухливих сперматозоїдів (r Spearman
Assessment of the spermatogenesis has an important diagnostic value in various forms of reproductive dysfunction. For this purpose, a number of methods have been developed based on the study of the morphology of germ cells at different stages of their development. Spermogram is the initial test for the laboratory diagnosis, which allows to evaluate the male reproductive function: the number of spermatozoa, their motility, viability and morphology. However, there is a need to develop an algorithm for the study of spermatozoa to obtain not only quantitative, but also qualitative indicators. Along with the standard spermogram, according to WHO recommendations from 2021, it is necessary to perform such analyzes as determining the levels of sperm DNA fragmentation and oxidative stress, detection of antisperm antibodies, etc. The objective: to analyze the of qualitative violations of the ejaculate of infertile men who will be included in the program of assisted reproductive technologies (ART). Materials and methods. During the study, ejaculate samples of 39 infertile men who will be included in ART were analyzed. The average age of the patients was 36.2±5.8 years. A spermogram was performed according to WHO recommendations from 2021, DNA fragmentation levels of spermatozoa were analyzed by the SCD method, and the presence of antisperm antibodies was determined by the method based on the precipitation reaction. Results. The correlation between the level of DNA fragmentation of spermatozoa and the concentration of spermatozoa in the ejaculate was analyzed (Spearman’s r = –0.397; p0.05). A correlation was found between the level of DNA fragmentation and the proportion of actively motile spermatozoa (r Spearman
Дод.точки доступу:
Ясинецький, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Хміль, С. В.
    Ретроспективний аналіз клінічної картини пацієнток зі зниженим оваріальним резервом при довгому та короткому протоколах стимуляції овуляції в програмах допоміжних репродуктивних технологій [Текст] = Retrospective analysis of the clinical picture of patients with reduced ovarian reserve during long and short protocols of ovulation stimulation in the programs of assisted reproductive technologies / С. В. Хміль, Н. Ю. Терлецька. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 137-143. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, тенденции)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (терапия, этиология)
ОВУЛЯЦИИ ИНДУКЦИЯ -- OVULATION INDUCTION (использование, методы, тенденции)
АНТИ-МЮЛЛЕРОВ ГОРМОН -- ANTI-MULLERIAN HORMONE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження – проаналізувати клініко-анамнестичну картину пацієнток зі зниженим оваріальним резервом для порівняння ефективності короткого та довгого протоколів стимуляції овуляції. Матеріали та методи. Відповідно до поставлених задач для виконання роботи в період з 2021 по 2022 роки ретроспективно проаналізовано 137 амбулаторних карт жінок, котрі проходили лікування у приватних медичних центрах, зокрема: «Клініка професора Стефана Хміля в Тернополі» та «Клініка професора Стефана Хміля у Львові». Ретроспективний аналіз проводили шляхом вивчення паспортних і анамнестичних даних, аналізу об’єктивного обстеження, лабораторних й інструментальних методів досліджень із врахуванням протоколу допоміжних репродуктивних технологій. Для вибору оптимального протоколу стимуляції овуляції яєчників жінки були поділені на три групи. Першу групу склали 55 пацієнток зі зниженим оваріальним резервом, яким контрольовану оваріальну стимуляцію здійснювали за коротким протоколом. Другу групу ‒ 52 жінки зі зниженим оваріальним резервом, яким контрольовану оваріальну стимуляцію проводили за довгим протоколом. Третю групу (контроль) ‒ 30 жінок із безпліддям, пов’язаним із трубним фактором. Результати дослідження та їх обговорення. Проведено ретроспективний аналіз медичних карт, анамнестичних даних і загальноклінічних показників жінок зі зниженим оваріальним резервом, яким проводили сти-муляцію овуляції за коротким та довгим протоколами, та пацієнток групи контролю з безпліддям, пов’язаним із трубним фактором. Клініко-анамнестична картина пацієнток зі зниженим оваріальним резервом характери-зується пізнім репродуктивним віком, значно зниженими показниками антимюлерового гормону та підвищеним рівнем фолікулостимулювального гормону. Проаналізовано, що значної різниці в жінок зі зниженим оваріальним резервом і жінок із трубним фактором безпліддя в менструальній функції не виявлено. Показник індексу маси тіла (ІМТ) у трьох групах при порівнянні не становив вираженої статистичної відмінності та коливався в межах норми в дослідних групах. У пацієнток, залучених до дослідження, показники антимюлерового гормону (АМГ) знижені, кількість антральних фолікулів (КАФ) знижена, відповідно спостерігаємо підвищені показники рівня фолікулостимулювального гормону (ФСГ), що вказує на знижений оваріальний резерв, а в контрольній групі показники як і АМГ, так і ФСГ у межах норми, позаяк фактор безпліддя – трубний. Висновки. Результати вказують на характерні клініко-анамнестичні відмінності в пацієнток зі зниженим оваріальним резервом і трубним фактором. До чинників ризику виникнення безпліддя на тлі зниженого оваріального резерву передовсім відносять наявність в анамнезі оперативних втручань, старшого репродуктивного віку та кількох невдалих спроб ДРТ
The purpose of the study is to analyze the clinical and anamnestic picture of patients with reduced ovarian reserve to compare the effectiveness of ovulation stimulation protocols. Materials and methods. In accordance with the aim, the general clinical data of 126 women with infertility against the background of reduced ovarian reserve with long and short ovulation stimulation protocols and the control group in the programs of assisted reproductive technologies were retrospectively analyzed. The patients were divided into three groups. The first group consisted of 55 women with reduced ovarian reserve, who underwent controlled ovarian stimulation according to a short protocol with anti-GnRH. The second group consisted of 52 patients with reduced ovarian reserve who underwent controlled ovarian stimulation according to a long protocol with a-GnRH. The third comparison group (control) consisted of 30 women with tubal factor infertility. Research results and their discussion. A retrospective analysis of medical records, anamnestic data, and general clinical indicators of women with reduced ovarian reserve who underwent ovulation stimulation using short and long protocols and control patients with tubal factor infertility was performed. Conclusions. The results indicate characteristic clinical and anamnestic differences in patients with reduced ovarian reserve and tubal factor. Risk factors for the occurrence of infertility against the background of a reduced ovarian reserve include a history of surgical interventions, older reproductive age, several unsuccessful attempts at ART, bad habits, hereditary factors, etc
Дод.точки доступу:
Терлецька, Н. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Хміль, С. В.
    Ретроспективний аналіз клініко-анамнестичної картини пацієнток із безпліддям і невдалими спробами екстракорпорального запліднення в анамнезі на тлі коморбідності лейоміоми матки та хронічного ендометриту [Текст] = Retrospective analysis of the clinical and anamnestic features of patients with infertility and failed ivf attempts in the anamnesis on the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis / С. В. Хміль, Н. Я. Петришин. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 130-136. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагностика, осложнения, этиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, тенденции)
МЕДИЦИНСКОГО ВМЕШАТЕЛЬСТВА ТЩЕТНОСТЬ -- MEDICAL FUTILITY (психология, этика)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета. Провести порівняльний аналіз клініко-анамнестичної картини пацієнток із безпліддям та невдалими спробами ЕКЗ в анамнезі при коморбідності лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз амбулаторних карток 130 пацієнток з безпліддям. Для проведення аналізу пацієнток розділили на три клінічні групи. Першу групу дослідження склали 47 жінок із невдалими спробами ЕКЗ та лейоміомою матки, другу – 53 жінки із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту (у пацієнток цієї групи також наявні невдалі спроби ЕКЗ в анамнезі). Третю (контрольну) групу порівняння склало 30 пацієнток із безпліддям, обумовленим чоловічим фактором. Результати. Клініко-анамнестична картина жінок з лейоміомою матки та хронічним ендометритом характеризується порушеннями репродуктивної функції. Найчастіші скарги включають зміну характеру та ритму менструації, в тому числі аномальні маткові кровотечі, звичне невиношування, безпліддя, синдром хронічного тазового болю, в тому числі диспареунія, та білі із статевих шляхів. Дані вказують на збільшену частоту урогенітальних інфекцій та більшу кількість перенесених оперативних втручань як факторів розвитку ХЕ та ЛМ. Аналіз анамнестичних даних жінок з ЛМ та ХЕ встановив превалювання вторинної форми безпліддя та наявність попереднього його лікування, в тому числі за допомогою ДРТ. Невдалі спроби ЕКЗ зафіксовано у всіх групах, включених в дослідження. Кількість проведених стимуляцій овуляції в протоколах ЕКЗ коливалась від 1 до 3, а спроб ембріотрансферу у цих же пацієнток – від 2 до 5. Висновки. Отримані результати ретроспективного аналізу вказують на характерні клініко-анамнестичні особливості у пацієнток із безпліддям на тлі коморбідності лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Наявність в анамнезі невдалих спроб ЕКЗ обгрунтовують подальший науковий пошук для оптимізації тактики ведення таких пацієнток в програмах допоміжних репродуктивних технологій
The aim of the study - to conduct a comparative analysis of the clinical and anamnestic features of patients with infertility and unsuccessful IVF attempts in the anamnesis with the comorbidity of uterine leiomyoma and chronic endometritis. Materials and methods. A retrospective analysis of the outpatient medical cards of 130 patients with infertility was carried out. Patients were divided into three clinical groups. The first group of the study consisted of 47 women with unsuccessful IVF attempts and uterine leiomyoma, the second one includes 53 women with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis (patients in this group also have failed IVF attempts in the anamnesis). The third (control) group consisted of 30 female infertility patients due to the male factor. The results. The clinical and anamnestic features of women with uterine leiomyoma and chronic endometritis is characterized by reproductive function disorders. The most common complaints include changes in the pattern and rhythm of menstruation, including abnormal uterine bleeding, recurrent early miscarriages, infertility, chronic pelvic pain syndrome, including dyspareunia, and pathological vaginal discharge. The data indicate an increased frequency of urogenital infections and a greater number of transferred surgical interventions as factors for the development of chronic endometritis and uterine leiomyoma. The analysis of the anamnestic data established the prevalence of the secondary form of infertility and the presence of its previous treatment, including the assisted reproductive technologies. Unsuccessful IVF attempts were recorded in all groups included in the study. The number of ovulation stimulations in IVF protocols ranged from 1 to 3, and embryo transfer attempts in the same patients ranged from 2 to 5. Conclusions. The obtained results of the retrospective analysis indicate characteristic clinical and anamnestic features in patients with infertility against the background of comorbidity of uterine leiomyoma and chronic endometritis. The presence in the anamnesis of unsuccessful IVF attempts justify further scientific research to optimize the management of such patients in the programs of assisted reproductive technologies
Дод.точки доступу:
Петришин, Н. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Аналіз перинатальних наслідків на фоні запропонованого лікувального комплексу у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій [Текст] = Analysis of perinatal consequences against the background of the proposed treatment complex in pregnant women after the application of assisted reproductive technologies / Л. М. Вигівська [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 8. - С. 39-46. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (психология, тенденции)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, терапия, этиология)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы, тенденции)
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE (анализ, терапевтическое применение, физиология)
МАГНИЙ -- MAGNESIUM (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
РОДЫ ЕСТЕСТВЕННЫЕ -- NATURAL CHILDBIRTH (тенденции)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Перебіг вагітності, що настала внаслідок застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), супроводжується численними ускладненнями, які впливають на показники перинатальної захворюваності та смертності. На сьогодні в Україні відсутній єдиний підхід щодо ведення жінок, вагітність яких настала у результаті застосування ДРТ
Мета дослідження: оцінювання перинатальних наслідків на фоні впровадження запропонованого лікувального комплексу у жінок, вагітність яких настала у результаті застосування ДРТ. Матеріали та методи. Обстежено 249 вагітних, яких розподілено на три групи: І група – 94 жінки з трубно-перитонеальним, ІІ група – 87 жінок з ендокринним та ІІІ група – 68 жінок з чоловічим типом безплідності. Залежно від призначеної терапії жінок І, ІІ та ІІІ груп розподілено на такі підгрупи: підгрупа ІА – 49 вагітних з трубно-перитонеальним типом безпліддя, підгрупа ІІА – 48 вагітних з ендокринним типом безпліддя, підгрупа ІІІА – 36 вагітних з чоловічим фактором безпліддя, які отримували запропонований лікувально-профілактичний комплекс; підгрупа ІБ – 45 вагітних з трубно-перитонеальним типом безпліддя, підгрупа ІІБ – 39 вагітних з ендокринним типом безпліддя, підгрупа ІІІБ – 32 вагітні з чоловічим фактором безпліддя, яких спостерігали відповідно до загальноприйнятих стандартів надання акушерської допомоги. Результати. На фоні призначення запропонованого комплексу відзначено достовірне зниження частоти загрозливого викидня у жінок І групи на 41,6%, у жінок ІІ групи – на 37,1% (р0,05). У ІІ та ІІІ триместрах виявлено достовірне зменшення кількості випадків загрозливих пізніх мимовільних викиднів, плацентарної дисфункції, прееклампсії, синдрому затримки росту плода та зниження загрози передчасних пологів (р0,05). Суттєвим показником ефективності запропонованого лікувального комплексу є достовірне збільшення питомої ваги термінових пологів у жінок підгруп ІА та ІІА. Так, у 46 (93,8%) жінок підгрупи ІА та у 46 (95,8%) жінок підгрупи ІІА відбулись термінові пологи. Оцінюючи патологічні стани новонароджених, слід відзначити, що у дітей від породіль підгруп, які отримували запропонований комплекс, у достовірно меншій кількості випадків діагностували синдром дихальних розладів (р0,05), внутрішньошлуночкові крововиливи (р0,05), гіпоксично-ішемічну енцефалопатію (р0,05) та антенатальне інфікування (р0,05). Висновки. Ефективність запропонованого лікувального комплексу та комплексу психоемоційної корекції у вагітних після застосування ДРТ підтверджується достовірно кращим перебігом І, ІІ та ІІІ триместрів гестації, достовірно кращим перебігом пологів, що відображалось у збільшенні кількості випадків термінових пологів та зменшенні – ускладнень під час пологів та кесаревих розтинів. Покращення перинатальних наслідків на фоні використання запропонованого лікувального комплексу та комплексу психоемоційної корекції у новонароджених від породіль після застосування ДРТ підтверджується достовірно більшою масою тіла новонароджених, достовірно меншою кількістю новонароджених з низькою гестаційною масою тіла, достовірно вищою оцінкою за шкалою Апгар, достовірно меншою кількістю випадків патологічних і транзиторних станів та достовірно меншою тривалістю перебування породіль і новонароджених в акушерському стаціонарі, а також відсутністю випадків ранньої неонатальної та перинатальної смерті серед новонароджених
The course of pregnancy that occurs as a result of the application of assisted reproductive technologies is accompanied by numerous complications that affect the indicators of perinatal morbidity and mortality. Nowadays in Ukraine, there is no unified approach to the management of women whose pregnancy occurred as a result of ART application, which determined the direction of this work
The objective: to assess perinatal consequences against the background of the introduction of the proposed treatment complex in women whose pregnancy occurred as a result of the application of assisted reproductive technologies. Materials and methods. 249 pregnant women were examined, which were divided into: group I – 94 women with tubo-peritoneal, group II – 87 women with endocrine and group III – 68 women with male types of infertility. Depending on the prescribed therapy, women of groups I, II and III are divided into: subgroup IA – 49 pregnant women with tubo-peritoneal, subgroup IIA – 48 pregnant women with endocrine, subgroup IIIA – 36 pregnant women with male factor of infertility who received the proposed therapeutic and preventive complex; subgroup IB – 45 pregnant women with tubo-peritoneal, subgroup IIB – 39 pregnant women with endocrine, subgroup IIIB – 32 pregnant women with male factor of infertility, which were observed in accordance with generally accepted standards of obstetric care. Results. Against the background of prescribing the proposed complex, there was a significant decrease in the frequency of threatened miscarriage in women of Group I by 41.6%, in women of Group II by 37.1% (p0.05). In the second and third trimesters, there was a significant decrease in the number of cases of threatening late spontaneous miscarriages, threatening premature birth, placental dysfunction, preeclampsia, and fetal growth retardation syndrome (p0.05). A significant indicator of the effectiveness of the proposed treatment complex is a significant increase in the proportion of urgent labor in women of subgroups IA and IIA. Thus, 46 (93.8%) women of subgroup IA and 46 (95.8%) women of subgroup IIA had urgent labor. Assessing the pathological conditions of newborns, it should be noted that in children from women in labor of subgroups who received the proposed complex, respiratory disorders syndrome (p0.05), intraventricular hemorrhages (p0.05), hypoxic-ischemic encephalopathy (p0.05), and cases of antenatal infection (p0.05) were determined in a significantly smaller number of cases. Conclusions. The effectiveness of the proposed treatment complex and the complex of psychoemotional correction in pregnant women after the use of assisted reproductive technologies is confirmed by a reliably better course of the first, second and third trimesters of pregnancy, a reliably better course of Labor, which was reflected in an increase in cases of urgent labor and a decrease in cases of complications in childbirth, which was reflected in a significant decrease in the number of cesarean sections. Improvement of perinatal consequences against the background of the use of the proposed treatment complex and the complex of psychoemotional correction in newborns from women in labor after the use of assisted reproductive technologies is confirmed by a significantly larger mass of newborns, a significantly smaller number of newborns with low gestational weight, a significantly higher Apgar score, a significantly smaller number of cases of pathological and transient conditions, and a significantly shorter duration of stay of women in labor and newborns in an obstetric hospital, as well as the absence of cases of early neonatal and perinatal mortality among newborns
Дод.точки доступу:
Вигівська, Л. М.
Бенюк, В. О.
Олешко, В. Ф.
Ковалюк, Т. В.
Усевич, І. А.
Бенюк, С. В.
Майданник, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Розсіяний склероз та фертильність [Текст] = Multiply sclerosis and fertility / О. Г. Коцюба [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 8. - С. 15-22. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (патофизиология, эпидемиология, этиология)
ФЕРТИЛЬНОСТЬ -- FERTILITY (физиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK (физиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, тенденции)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (тенденции)
Анотація: Стаття є оглядом сучасних наукових публікацій, які присвячені проблемам фертильності та порушень репродуктивних функцій у пацієнтів з розсіяним склерозом, безпосереднього впливу даного захворювання та хворобомодифікувальної терапії на репродуктивне здоров’я людини. Розсіяний склероз належить до автоімунних нейродегенеративних захворювань, що на сьогодні залишається провідною причиною нетравматичної інвалідизації та призводить до формування стійких фізичних вад, когнітивних розладів та зниження якості життя. З кожним роком все у більшої кількості людей діагностують розсіяний склероз, особливо серед молодого населення репродуктивного віку, адже дебют захворювання припадає на вік від 20 до 40 років. Дана патологія уражає осіб як жіночої, так і чоловічої статі. Причому слід зазначити, що жінок, хворих на розсіяний склероз, вдвічі більше, ніж чоловіків, і причина цього «феномену» на сьогодні залишається достеменно невідомою. Не визначеним є і те, чому в осіб різної статі перебіг та прояви захворювання відрізняються між собою. Розсіяний склероз справляє значний вплив на всі сфери життя людини, причому обмежуючи її можливості тою чи іншою мірою. Протягом багатьох років вважали, що жінкам з розсіяним склерозом вагітність шкідлива, тому лікарі не рекомендували вагітніти через побоювання, що пацієнтки не зможуть піклуватися про своїх дітей через значне погіршення перебігу та прогресування інвалідності. Й тому сьогодні серед пацієнтів, як чоловічої, так і жіночої статі, досить часто виникають побоювання щодо: впливу даного захворювання та препаратів, що використовують у лікуванні розсіяного склерозу, на фертильність; безпечності та ризиків перебігу вагітності і післяпологового періоду; можливості та ефективності використання за потреби допоміжних репродуктивних технологій. Досить важливим кроком для пацієнта з розсіяним склерозом є планування сім’ї, що має включати консультування щодо вибору методів контрацепції, препаратів хворобомодифікувальної та симптоматичної терапії, мультидисциплінарного підходу до ведення вагітності у таких пацієнток для можливості оптимізування лікування та мінімізування усіх можливих негативних ефектів задля забезпечення найкращого результату
The article is a review of modern scientific publications, which are devoted to the problems of fertility and disorders of reproductive functions in patients with multiple sclerosis, the direct impact of this disease and disease-modifying therapy on human reproductive health. Multiple sclerosis belongs to autoimmune neurodegenerative diseases, which today remains the leading cause of non-traumatic disability and leads to the formation of permanent physical defects, cognitive disorders and a decrease of the quality of life. Every year an increased number of people are diagnosed with multiple sclerosis, especially among the young persons of reproductive age, because the debut of the disease falls between the ages of 20 and 40 years. This pathology affects both women and men. Moreover, it should be noted that there are twice more women with multiple sclerosis than men, and the reason for this «phenomenon» remains unknown for certain. It is also unclear why the course and manifestations of the disease differ among individuals of different sexes. Multiple sclerosis has a significant impact on all areas of a person’s life, limiting his capabilities. For many years, it was believed that pregnancy is harmful for women with multiple sclerosis, so doctors did not recommend pregnancy due to the fear that patients would not be able to care for their children due to significant worsening of the disease and progression of disability. And that’s why today among patients, both male and female, fears often arise regarding: the effect of this disease and the drugs used in the treatment of multiple sclerosis on fertility; safety and risks during pregnancy and the postpartum period; possibilities and effectiveness of using assisted reproductive technologies as needed. A rather important step for a patient with multiple sclerosis is family planning, which should include counseling on the choice of contraceptive methods, drugs for disease-modifying and symptomatic therapy, a multidisciplinary approach to pregnancy management in such patients in order to optimize treatment and minimize all possible negative effects to ensure the best result
Дод.точки доступу:
Коцюба, О. Г.
Чабанова, А. С.
Шульга, О. Д.
Петровський, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Safarova, A. F.
    The role of clinical and immunological factors in the outcomes of in vitro fertilization procedure in women [Текст] = Роль клініко-імунологічних факторів у результатах процедури екстракорпорального запліднення у жінок / A. F. Safarova // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 69-73. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, психология, тенденции)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM (физиология)
МОНОНУКЛЕАРНАЯ ФАГОЦИТАРНАЯ СИСТЕМА -- MONONUCLEAR PHAGOCYTE SYSTEM (физиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ, кровь)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ, диагностическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The objective: to determine the features of clinical and immunological factors in women undergoing in vitro fertilization (IVF) procedure and to determine a relationship between these parameters and the procedure outcomes. Materials and methods. In the period from 2020 to 2022, 131 patients were examined at the Reproductive Department of the Caspian International Hospital. Of these, 103 (78.6%) are aged 19-35 years, 28 (21.4%) are aged 36-50. Patients were grouped and analyzed based on: IVF success (presence or absence of fertilization), pregnancy (yes, no), and infertility factors. Markers of peripheral blood mononuclear cells (CD16/56 and HLA-DR) were determined in 50 women. The cytokines – interleukin-1β (IL-1β), tumor necrosis factor-α (TNF-α) and interferon-ɣ (IFN-ɣ) were studied in blood serum of 84 patients. All samples were taken at the day of oocyte pick-up. Descriptive statistical methods (mean, standard deviation, median, frequency, percentage, and minimum and maximum), Student-t test and Mann–Whitney U test (for comparisons between two groups) were used while evaluating the study data. Statistical significance was accepted as p0.05. Results. Female infertility occurred in 49 (37.4%) patients, 82 (62.6%) patients were fertile. There was no significant difference in CD16/56 and HLA-DR levels depending on pregnancy status, IVF outcomes and infertility factors (p0.05). The levels of IL-1β and IFN-ɣ differed in the blood serum of patients with and without pregnancy (p=0.041 and p=0.037, respectively). Analysis of groups based on infertility factors showed that there were not significant differences (p0.05) in the levels of CD16/56, HLA-DR, IL-1β, TNF-α and IFN-ɣ between groups. Conclusions. Our study showed that there is an association between serum levels of IL‒1β and IFN-y and successful pregnancy in the IVF procedure. We did not reveal the other relationships between clinical and immunological parameters in women with IVF procedure
Мета дослідження: вивчення клініко-імунологічних параметрів у жінок, яким проведено екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), та встановлення зв’язку між цими параметрами та наслідками процедури. Матеріали та методи. У період з 2020 до 2022 року у Репродуктивному відділенні Caspian International Hospital загалом було обстежено 131 пацієнтку. З них 103 (78,6%) жінки були у віці 19–35 років, 28 (21,4%) – 36–50 років. Дані пацієнток були згруповані та проаналізовані на підставі: результату ЕКЗ (наявність та відсутність запліднення), настання вагітності (наявність або відсутність) і факторів безплідності. Маркери мононуклеарних клітин периферійної крові (CD16/56 та HLA-DR) були кількісно визначені у 50 жінок. У сироватці крові 84 пацієнток досліджували концентрацію цитокінів – інтерлейкіну-1β (ІЛ-1β), фактора некрозу пухлин-α (ФНП-α) та інтерферону-ɣ (ІФН-ɣ). Усі зразки було взято у день забору ооцитів. Використовували описові статистичні методи (середнє значення, стандартне відхилення, медіана, частота, відсоток, мінімум і максимум), критерій Стьюдента та U-критерій Манна–Уїтні (для порівняння між двома групами). Ці показники вважали статистично значущими за р0,05. Результати. Жіночу безплідність діагностували у 49 (37,4%) пацієнток, 82 (62,6%) жінки були фертильними. Достовірної різниці у рівнях CD16/56 та HLA-DR залежно від статусу вагітності, успіху ЕКЗ та факторів безплідності не відзначено (р0,05). Показники ІЛ-1β та ІФН-ɣ відрізнялися у сироватці крові пацієнток з вагітністю та без вагітності (p=0,041 та p=0,037 відповідно). Достовірних відмінностей (p0,05) у рівнях CD16/56, HLA-DR, ІЛ-1β, ФНП-α та ІФН-ɣ між групами за факторами безплідності також не виявлено. Висновки. Установлено, що існує зв’язок між сироватковими рівнями ІЛ-1β та ІФН-ɣ та успішним перебігом вагітності за використання процедури ЕКЗ. Інших взаємозв’язків між клінічними та імунологічними показниками у жінок, які перенесли процедуру ЕКЗ, не виявлено
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Krotik, O. I.
    Clinical effectiveness of preconception training in women with sexually transmitted infections after an IVF program = Клінічна ефективність преконцепційної підготовки у жінок з інфекціями, що передаються статевим шляхом, після програми ЕКЗ / O. I. Krotik // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - P41-46. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ПОЛОВЫМ ПУТЕМ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- SEXUALLY TRANSMITTED DISEASES (микробиология, патофизиология, эмбриология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование)
СУПРУЖЕСКИЕ ПАРЫ -- SPOUSES (обучение, психология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, микробиология, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (методы, тенденции)
Анотація: The objective: to prove the clinical effectiveness of preconception preparation of the women with a history of sexually transmitted infections (STIs) after pre-gravid training before assisted reproductive technology (ART) cycles. Materials and methods. 115 women received the suggested pre-gravid training, of which 56 women became pregnant after ART programme and were included in the 1st group and received medical and preventive measures offered by us; 132 women after standard pre-gravid training, of which 55 women became pregnant after ART program and were included in the II group and received generally accepted medical and preventive measures. A clinical analysis of the pregnancy course, childbirth and the condition of newborn children was conducted in 111 women (I and II groups). All patients in the I and II groups had STIs in medical history. Statistical processing of research results was carried out using standard programs “Microsoft Excel 5.0” and “Statistica 8.0”. Results. The rate of threat of pregnancy interruption was significantly lower in the I group – 6 (10.7 %) patients than in the II group – 19 (34.5 %; p0.001); missed abortion was determined in 3 (5.3 %) cases in the I group versus 6 (10.9%) cases in the II group; spontaneous pregnancy interruption in the I trimester was in 2 (7.1 %) patients in the I group versus 4 (7.3%) women in the II group. Pregnancy was terminated in 5 (8.9 %) pregnant women in the I group and 10 (18.2 %) – in the II group (p0.05). The threat of late abortion in women in the I group was found significantly less than in patients in the II group – 4 (7.8 %) versus 12 (26. 7%) persons, respectively (p0.05). Fetal growth retardation (FGR) was diagnosed significantly less in the pregnant women of the I group than in pregnant women of the II group, – 11 (21.6 %) versus 17 (37.8 %) individuals, respectively (p0.05). The results of cardiotocography (CTG) demonstrated that the satisfactory fetal state was determined in 40 (78.4 %) pregnant women in the I group, which is statistically significantly more than in the II group – 23 (51.1 %; p0.05) cases. Doubtful non-stress test data were found in the I group more less – 10 (19.6 %) patients versus 15 (33.3 %) cases the II group (p0.05). Pathological data of CTG were registered in 1 (2.0 %) pregnant women in the I group versus 7 (15.6%) cases in the II group (p0.05). The risk of fetal distress in the pregnant women in the I group was 13.9 % (95 % CI 7.8-20.0), RR
Мета дослідження: доведення клінічної ефективності преконцепційної підготовки у жінок з інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), в анамнезі після проведеної прегравідарної підготовки перед застосуванням циклів допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Матеріали та методи. Запропоновану нами прегравідарну підготовку проведено 115 жінкам, із них у 56 жінок, які увійшли до І групи й одержували запропоновані нами лікувально-профілактичні заходи, програма ДРТ завершилася вагітністю. Стандартну прегравідарну підготовку проведено 132 жінкам, із них у 55 жінок, які увійшли до ІІ групи й одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи, програма ДРТ завершилася вагітністю. Був проведений клінічний аналіз перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у 111 жінок з I та ІІ груп. Усі пацієнтки І та ІІ груп мали ІПСШ в анамнезі. Статистичне оброблення результатів досліджень виконано з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» та «Statistica 8.0». Результати. Загрозу переривання вагітності відзначали значуще рідше у І групі – 6 (10,7 %) пацієнток, ніж у жінок ІІ групи –19 (34,5 %; р0,001); завмерлу вагітність у жінок І групи фіксували у 3 (5,3 %) випадках проти 6 (10,9 %) випадків у пацієнток ІІ групи; мимовільне переривання у І триместрі вагітності відбулося у 2 (7,1 %) осіб І групи проти 4 (7,3 %) – у ІІ групі. Вагітність була перервана у 5 (8,9 %) вагітних у І групі та у 10 (18,2 %) – у ІІ групі (р0,05). Загрозу пізнього аборту у жінок І групи виявляли достовірно рідше, ніж у пацієнток ІІ групи, – 4 (7,8 %) проти 12 (26,7 %) відповідно (р0,05). Синдром затримки росту плода у вагітних І групи спостерігався достовірно рідше, ніж у вагітних ІІ групи, – 11 (21,6 %) проти 17 (37,8 %) відповідно (р0,05). Під час кардіотокографії (КТГ) задовільний стан плода визначали у 40 (78,4 %) вагітних І групи, що статистично значуще більше, ніж у ІІ групі – 23 (51,1 %; р0,05) випадки. Сумнівні дані нестресового тесту рідше спостерігали у І групі – у 10 (19,6 %) пацієнток проти 15 (33,3 %) вагітних ІІ групи (р0,05). Патологічні дані КТГ були зареєстровані в 1 (2,0 %) жінки І групи проти 7 (15,6 %) вагітних ІІ групи (р0,05). Ризик розвитку дистресу у пацієнток І групи становив 13,9 % (95 % СІ: 7,8–20,0), RR
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Romanenko, T. G.
    The features of psychological status of pregnant women with an allogeneic fetus [Текст] / T. G. Romanenko, N. V. Yesyp // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 52-59. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, психология, тенденции)
ОВОЦИТОВ ПЕРЕНОС -- OOCYTE DONATION (психология, тенденции)
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (психология, тенденции)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕТОДОВ -- COMPARATIVE EFFECTIVENESS RESEARCH (тенденции)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
ТРЕВОЖНОСТИ ШКАЛА СИМПТОМАТИЧЕСКАЯ -- MANIFEST ANXIETY SCALE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The objective: to establish the peculiarities of the psychological status of pregnant women with an allogeneic fetus. Materials and methods. The psychological status of 120 pregnant women, who were divided into two groups, was assessed. I group included 80 patients after in vitro fertilization (IVF) programs with the formation of an allogeneic fetus, II group (control one) included 40 pregnant women after IVF with the woman’s own oocytes. The psychological state of pregnant women was assessed using the Spielberger-Hanin questionnaire, the Holmes and Rahe stress event scale, the assessment of well-being, activity and mood, the Edinburgh Postnatal Depression Scale, and the SF-36 quality of life questionnaire. Results. A high level of reactive anxiety was significantly more often determined in pregnant women with an allogeneic fetus compared to the pregnant women in the control group (32.50 % and 12.50 %, respectively), as well as uncertain indicators according to the Edinburgh Postnatal Depression Scale (72.50 % and 52.50 %, respectively). During the evaluation of the quality of life in patients of the I group, significantly lower indicators of role-emotional functioning (41.13±5.29 points), social functioning (72.76±4.88 points), as well as role-physical functioning (35.12±7.22 points) and vitality (38±7.11 points) than in the examined women of the II group (62.43±5.45, 84.4±5.02, 46.89±6.51 and 59.56±9.78 points, respectively) were established. The indicators of well-being and mood were also significantly lower in the I group (3.88±1.40 and 4.21±1.27 points, respectively) compared to the II group (4.83±1.55 and 5.13±1.49 points, respectively). Conclusions. The psychological status of pregnant women with an allogeneic fetus is characterized by the presence of statistically significant deviations not only compared to the control group, but also to the normative indicators provided by standardized survey methods. This indicates the necessity for further study of the relationship between these factors and the frequency of complications during pregnancy, childbirth and the postpartum period, as well as the condition of newborns in these women and possible ways of correcting the psychological status to reduce the frequency of obstetric and perinatal complications
Дод.точки доступу:
Yesyp, N. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Романенко, Т. Г.
    Особливості психологічного статусу вагітних з алогенним плодом [Текст] / Т. Г. Романенко, Н. В. Єсип // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 60-67. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, психология, тенденции)
ОВОЦИТОВ ПЕРЕНОС -- OOCYTE DONATION (психология, тенденции)
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (психология, тенденции)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕТОДОВ -- COMPARATIVE EFFECTIVENESS RESEARCH (тенденции)
ТРЕВОЖНОСТИ ШКАЛА СИМПТОМАТИЧЕСКАЯ -- MANIFEST ANXIETY SCALE
Анотація: Мета дослідження: встановлення особливостей психологічного статусу вагітних із алогенним плодом. Матеріали та методи. Проведено оцінювання психологічного статусу 120 вагітних, які були розподілені на дві групи. До І групи увійшли 80 пацієнток, залучених до програм екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) з формуванням алогенного плода, до ІІ групи (контрольна) – 40 вагітних, яким виконали ЕКЗ із використанням власних ооцитів жінки. Психологічний стан вагітних оцінювали за допомогою опитувальника Спілбергера–Ханіна, шкали стресових подій Холмса–Раге, оцінювання самопочуття, активності та настрою, Единбурзької шкали післяпологової депресії, опитувальника якості життя SF-36. Результати. Серед вагітних із алогенним плодом достовірно частіше реєстрували високий рівень реактивної тривожності порівняно з вагітними контрольної групи (32,50 % та 12,50 % відповідно), а також сумнівні показники за Единбурзькою шкалою післяпологової депресії (72,50 % та 52,50 % відповідно). У ході оцінювання якості життя у пацієнток І групи встановлено достовірно нижчі показники рольового емоційного функціонування (41,13±5,29 бала), соціального функціонування (72,76±4,88 бала), а також рольового фізичного функціонування (35,12±7,22 бала) та життєвої активності (38±7,11 бала), ніж в обстежених жінок ІІ групи (62,43±5,45, 84,4±5,02, 46,89±6,51 та 59,56±9,78 бала відповідно). Показники самопочуття та настрою також були достовірно нижчими у І групі (3,88±1,40 та 4,21±1,27 бала відповідно) порівняно з ІІ групою (4,83±1,55 та 5,13±1,49 бала відповідно). Висновки. Психологічний статус вагітних із алогенним плодом характеризується наявністю статистично значущих відхилень не лише порівняно з контрольною групою, а й з нормативними показниками, передбаченими стандартизованими методиками опитування. Це свідчить про необхідність подальшого вивчення взаємозв’язку між даними факторами та частотою ускладнень перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду, а також стану новонароджених у цих жінок та можливих шляхів корекції психологічного статусу для зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень
Дод.точки доступу:
Єсип, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Дорофеєва, У. С.
    Особливості безпліддя та його лікування методами дрт у жінок старшого репродуктивного віку [Текст] = Peculiarities of infertility and its treatment by art methods in older reproductive age women / У. С. Дорофеєва, О. Г. Бойчук. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 2. - С. 43-47. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (патофизиология, терапия, этиология)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (психология, физиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, психология, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета: визначити особливості безпліддя та його лікування методами ДРТ у жінок старшого репродуктивного віку. Матеріали. Проведено аналіз 658 історій пацієнток програм ЕКЗ за 2015-2019 рр. Пацієнток розподілили на 2 групи: основна - 333 жінки віком 35 і більше років, контрольна - 325 жінок до 35 років. Результати. Виявлена тенденція до зростання долі жінок старшої вікової категорії: у 2019 р. частка жінок віком 35 і більше років зросла на 6,1 % порівняно з 2015 р. (з 47,6 % до 53,7 %). Жінки старшої вікової групи значно частіше змушені були використовувати донацію ооцитів (14,2 % проти 3,7 % до 35 років). Після 40 років цей метод ДРТ застосовували 23,4 % пацієнток. У 48,0 % старших за віком жінок причина безпліддя відмічена «тільки інший жіночий чинник» (ендокринологічні порушення, недостатність яєчникового резерву та інше). Після 35 та 40 років зменшується частка жінок з первинним безпліддям (34,1 % та 27,4 % проти 48,0 % до 35 років) та зростає частка тих, хто страждає на безпліддя більше 5 років. Знижений оваріальний резерв діагностовано у 48,0 % пацієнток після 35 років, після 40 років - 57,3 %, чому відповідають і показники підвищення ФСГ та зниження АМГ. Чверть (24,0 %) жінок після 35 років вже мали одну невдалу спробу ЕКЗ в анамнезі, а 12,6 % - 2 і більше спроби (після 40 років - 16,9 %). Після 35 років достовірно знижується показник клінічних вагітностей на розпочатий цикл (30,0 % проти 39,1 %) та живонароджень (21,1 % проти 30,2 %). Після 40 років ці 2 показники складають 21,8 % та 13,7 %. Висновки. Через збільшення частки жінок, які звертаються до методів ДРТ у старшому репродуктивному віці, а також низку факторів, що погіршують прогноз ефективності ДРТ, серед яких зниження оваріального резерву є найменш контрольованим, актуальним є пошук методик оптимізації підходів підготовки таких пацієнток з метою отримання якісних зрілих ооцитів
The mother’s older reproductive age is an important social and clinical issue. Currently, the proportion of women who postpone childbirth until the end of the 3rd - beginning of the 4th decade of life has increased significantly, especially in Western societies. The success rate of in vitro fertilization (IVF) decreases significantly when women enter the 5th decade of life
Given the increase in the proportion of women who resort to ART in older reproductive age, as well as a number of factors that worsen the prognosis of ART, among which the reduction of ovarian reserve is the least controlled, it is important to find methods to optimize approaches to preparing patients of late reproductive age quality mature oocytes
Дод.точки доступу:
Бойчук, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Романенко, Т. Г.
    Імуноморфологічні ознаки хронічного ендометриту у пацієнток після невдалих спроб застосування допоміжних репродуктивних технологій [Текст] = Immunomorphological signs of chronic endometritis in patients after failed attempts of auxiliary reproductive technologies / Т. Г. Романенко, А. Д. Гайдук // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 3. - С. 27-33. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагностика, иммунология, патофизиология, этиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (тенденции)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
МОНИТОРИНГ ИММУНОЛОГИЧЕСКИЙ -- MONITORING, IMMUNOLOGIC (использование, методы, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Мета дослідження: аналіз морфологічних та імуногістохімічних особливостей ендометрія у пацієнток із хронічним ендометритом після невдалих спроб застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ)
Імуноморфологічне дослідження ендометрія у пацієнток після невдалих спроб застосування допоміжних репродуктивних технологій на тлі хронічного ендометриту свідчить, що запальні зміни в тканинах мають чіткі морфологічні критерії, які найбільш виражені на 5–7-й день менструального циклу, – наявність плазматичних клітин, фіброз строми, склероз стінок судин, зниження рівня рецепторів естрогенів та прогестерону. Ці морфологічні та імуногістохімічні зміни зберігаються у секреторній фазі менструального циклу з найбільш значущими проявами у вигляді зниження рівня рецепторів прогестерону
The objective: to analyze the morphological and immunohistochemical features of the endometrium in the patients with chronic endometritis after unsuccessful attempts of assisted reproductive technologies (ART)
Immunomorphological study of the endometrium in patients with chronic endometritis after unsuccessful attempts of assisted reproductive technologies demonstrates that the inflammatory changes in the tissues have clear morphological criteria, which are most pronounced on the 5-7th day of the menstrual cycle – the presence of plasma cells, stroma fibrosis, sclerosis vessel walls, decrease of the estrogen and progesterone level receptors. These morphological and immunohistochemical changes persist in the secretory phase of the menstrual cycle with the most significant manifestations in the form of a decrease in the level of progesterone receptors
Дод.точки доступу:
Гайдук, А. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Рубінштейн, А. М.
    Тактика ведення вагітності, пологів та післяпологового періоду у пацієнток пізнього репродуктивного віку з вагітністю, яка настала за допомогою допоміжних репродуктивних технологій [Текст] = Management of pregnancy, delivery, and postpartum in patients of advanced maternal age with pregnancies obtained by assisted reproductive technologies / А. М. Рубінштейн // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 16-22. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (организация и управление, тенденции)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, тенденции)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (психология, физиология)
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у жінок пізнього репродуктивного віку, вагітність яких настала за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ)
У ході дослідження доведена доцільність, ефективність та безпечність сформованого лікувально-діагностичного алгоритму профілактики акушерських та перинатальних ускладнень у пацієнток пізнього репродуктивного віку, у яких вагітність настала після застосування ДРТ
The objective: to reduce the frequency of obstetrical and perinatal complications in women of late reproductive age, whose pregnancy occurred with the help of assisted reproductive technologies (ART)
The study proved the feasibility, efficacy, and safety of the treatment and diagnostic algorithm for prevention the obstetrical and perinatal complications in patients in late reproductive age who became pregnant after the use of ART
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Оріщак, І. К.
    Наслідки програми допоміжних репродуктивних технологій у жінок з гіперпластичними процесами ендометрію [Текст] = Consequences of the assistant reproductive technology program in women with hyperplastic processes of endometrium / І. К. Оріщак. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 1. - С. 73-78. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, тенденции)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (патофизиология, терапия, этиология)
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (осложнения, профилактика и контроль, этиология)
ЛЕЧЕНИЯ НЕБЛАГОПРИЯТНЫЙ ИСХОД -- TREATMENT FAILURE
Анотація: У жінок репродуктивного віку порушення репродуктивної функції асоціюється із матковим фактором, частота якого складає від 24% до 62 % у популяції. Метою стало вивчення ефективності та наслідків програм IVF у пацієнток з безпліддям та гіперпластичними процесами ендометрію (ГПЕ) в анамнезі. Матеріали. У проспективне когортне дослідження було включено 75 пацієнток з ГПЕ поза вагітністю та зниженим репродуктивним потенціалом - основна група, а також 40 жінок без маткового фактору інфертильності (група порівняння). Результати. У основній групі були достовірно вищі середні вік жінок та індекс маси тіла (ІМТ), коморбідність соматичної патології та проліферативних процесів репродуктивної сфери (р0,05). При оцінці репродуктивного та акушерського анамнезу відзначено більше число вагітностей, самовільного її переривання та внутрішньоматкових втручань у основній групі (р0,05). Аналіз результатів гормонального гомеостазу продемонстрував високі показники концентрації тестостерону у основній групі (р0,05), а також необхідність більш тривалого періоду стимуляції суперовуляції та більшої дози гонадотропінів. У жінок основної групи було отримано менше зрілих ооцитів, більше ооцитів з цитоплазматичним та екстрацитоплазматичним дисморфізмом та бластоцист низької якості. Частка самовільного переривання вагітності була у 6,4 раза вищою при наявності маткового чинника безпліддя, що супроводжувалося більш низьким відсотком живонародження у цієї категорії пацієнток (р0,05). Висновки. Встановлено зниження шансів пролонгування клінічної вагітності та живонародження у пацієнток з ГПЕ в анамнезі, а також зниження ефективності програм IVF. Пацієнтки з ГПЕ в анамнезі мали більший ІМТ, високу частку міоми матки, аденоміозу та коморбідності соматичної патології, вищі показники андрогенного пулу та триваліший період стимуляції суперовуляції
In women of reproductive age, reproductive dysfunction is associated with uterine factor, which ranges from 24% to 62% in the population, especially in the case of endocrine and metabolic disorders. Literature sources show a significant decrease in fertility in such patients, 38.6% of women report infertility, 11.9% - recurrent miscarriage. The aim was to study the effectiveness and consequences of in vitro fertilization programs in patients with infertility and hyperplastic processes of endometrium. Materials and methods. A prospective cohort research included 75 patients with history of hyperplastic processes of endometrium and reduced reproductive potential (infertility and history of fetal loss syndrome) - the main group, as well as 40 women without uterine infertility and without menstrual irregularities (comparison group). Results. In the main group, the average age of women was significantly higher and 1.4 times - the average body mass index against the data of the comparison group (p 0,05). The share of comorbidity of somatic pathology and proliferative processes of the reproductive system (fibroids, adenomyosis etc.) was significantly higher in the main group (p 0.05). Assessment of reproductive function and obstetric history allowed to establish a significantly higher number of pregnancies, miscarriages and intrauterine interventions in the main group (p 0,05). The results of indicators of hormonal homeostasis showed a tendency to reduce the level of antimullerian hormone, although it corresponded to the reference values, which can be explained by the older age group of patients in the main group and a high concentration of testosterone (p0.05), that required a longer period of superovulation stimulation and a higher dose of gonadotropins, while chorionic gonadotropin was more often used as an ovulation trigger. Women of the main group had smaller number of mature oocytes, more oocytes with cytoplasmic and extra- cytoplasmic dysmorphism and low-quality blastocysts versus data in the comparison group. The incidence of biochemical and clinical pregnancies did not differ significantly between groups, whereas the proportion of spontaneous abortions was 6.4 times higher in the case of uterine infertility (history of endometrial hyperplasia and polyposis), which was accompanied by a lower percentage of live births in this category of patients compared to the comparison group (p 0.05). Conclusions. The research found a reduced chance of prolonging clinical pregnancy and live birth in patients with history of hyperplastic processes of
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Ембріологічні показники та частота настання вагітності у жінок із безпліддям в програмах допоміжних репродуктивних технологій при застосуванні мелатоніну [Текст] = Embryological indicators and incidence of pregnancy in women with infertility undergoing assisted reproductive tecnology programs with the use of melatonin / В. О. Юзько [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 15-21. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (терапия, эмбриология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Анотація: Технологія інтрацитоплазматичного введення сперматозоїда в яйцеклітину (ICSI) посіла основне місце серед допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) при лікуванні безпліддя. Підвищення ефективності ДРТ залишається складною медичною проблемою. У великій мірі успіх ICSI залежить від якості яйцеклітин, яка, в свою чергу, залежить від кількості фолікулів, що обумовлено овуляторним резервом (ОВ) та ефективною підготовкою пацієнток до ДРТ. Маркери ОВ добре відомі, а на мелатонін як можливий прогностичний чинник ефективності ДРТ та ОВ, увагу звернули в останні десять років. Не вивчені показники вмісту мелатоніну в фолікулярній рідині стимульованих яєчників. У той же час оцінка ембріологічних показників запліднення при застосуванні препарату мелатоніну для підготовки пацієнток та результативність програм ДРТ в цілому може бути корисною для подальшої розробки алгоритмів лікування пацієнток із безпліддям. Мета дослідження. Оцінка ембріологічних показників, результативності програм ICSI та частоти настання вагітності у жінок із безпліддям при підготовці їх препаратом мелатоніну. Матеріал та методи. У проспективному дослідженні брало участь 67 жінок із різними факторами безпліддя. Всі пацієнтки готувались до проведення контрольованої стимуляції яєчників (КСЯ), а в подальшому до пункції фолікулів, забору яйцеклітин та їх запліднення шляхом ICSI. Всі отримані бластоцисти були кріоконсервовані, зберігались в рідкому азоті та розморожувались за необхідності проведення ембріотрансферу. Оцінювались ембріологічні показники, кількість трансферів та ефективність настання вагітності. Згідно мети та завдання пацієнтки були розподілені на дві групи методом парних-непарних чисел: група 1 - 29 пацієнток із безпліддям, які впродовж місяця до пункції фолікулів отримували препарат «Віта-мелатонін» по 3 мг всередину на ніч, група 2 - 38 пацієнток із безпліддям, які не отримували даний препарат. Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням ліцензійних програм «Microsoft Excel» і «Statistica». Дизайн дослідження та всі методики, які були нами використані в даному проспективному дослідженні, розглянуті та схвалені комісією з біоетики закладу вищої освіти «Буковинський державний медичний університет» (протокол № 7 від 21.04.2022). НДР «Збереження та відновлення репродуктивного здоров’я жінок та дівчат при акушерській та гінекологічній патології» (державний реєстраційний номер 0121U110020. Термін виконання -01.2021-12.2025 рр.). Результати дослідження. Настання вагітності після розморожування бластоцист та ембріотрансферів в цілому у жінок, які отримували мелатонін, було вірогідно (р 0,05) вищим в порівнянні з жінками, які не отримували мелатонін, відповідно, 86,2 ± 6,41% та 76,3 ± 6,95%. На всі проведені ембріотрансфери частота настання вагітності склала, відповідно, 56,8 ± 8,24% та 52,8 ± 7,62% (р 0,05), на перший ембрі- отрансфер 58,1 ± 8,85% та 55,3 ± 8,15% (р 0,05), на другий - 43,5 ± 16,53% та 33,3 ± 21,14% (р 0,05), на третій - 100,0 ± 7,00 % та 80,0 ± 17,95% (р 0,05). При оцінці ембріологічних показників констатували, що у жінок. які отримували мелатонін, зрілих яйцеклітин було 83,4 ± 6,94%, а в жінок, які не отримували мелатонін, 81,5 ± 6,36%, але вірогідної (р 0,05) різниці не було. Із зрілих яйцеклітин в процесі інкубації після технології ICSI утворилось, відповідно, 49,5 ± 9,54% та 47,2 ± 8,72 (р 0,05) бластоцист, а з них бластоцист класу І - 48,6 ± 9,36% та 46,4 ± 8,17 % (р 0,05), класу ІІ - 36,8 ± 8,94% та 44,4 ± 8,13 % (р 0,05), класу ІІІ - 14,6 ± 6,67% та 9,3 ± 4,78 % (р 0,05). Висновок. Використання мелатоніну при підготовці жінок із безпліддям до застосування допоміжних репродуктивних технологій показало свою ефективність щодо настання вагітності
The technology of intracytoplasmic sperm injection into the egg cell (ICSI) has taken the main place among assisted reproductive technologies (ART) in the treatment of infertility. Improving the effectiveness of ART remains a complex medical problem. To a large extent, the success of ICSI depends on the quality of the oocytes, which, in its turn, depends on the number of follicles, which is determined by the ovarian reserve (OV) and effective preparation of patients for ART. The markers of OV are well known, and attention has been drawn to melatonin as a possible prognostic factor for the effectiveness of ART and OV in the last ten years. The indicators of melatonin content in the follicular fluid of stimulated ovaries have not been studied. At the same time, the assessment of embryological indicators of fertilization when using the medication melatonin for the preparation ofpatients and the effectiveness of ART programs in general can be useful for the further development of treatment algorithms for patients with infertility. The objective of the study. Evaluation of embryological indicators, the effectiveness of ICSI programs and the incidence of pregnancy in women with infertility during their preparation with melatonin. Materials and methods. 67 women with various infertility factors participated in the prospective study. All patients were prepared for controlled ovarian stimulation (COS), and subsequently for follicular puncture, oocyte retrieval and fertilization by ICSI. All obtained blastocysts were cryopreserved, stored in liquid Nitrogen and thawed when embryo transfer was necessary. Embryological indicators, the number of transfers and the effectiveness ofpregnancy incidence were evaluated. According to the purpose of the task, the patients were divided into two groups by the method of even-odd numbers: group 1 - 29 patients with infertility, who received the preparation "Vita-melatonin" 3 mg orally before bedtime, during one month before the follicles puncture, group 2 - 38 patients with infertility, who did not receive this medicine. Statistical processing of the obtained results was carried out using the licensed programs "Microsoft Excel" and "Statistica". The research design and all the methods we used in this prospective study were reviewed and approved by the bioethics commission of the higher education institution "Bukovinian State Medical University" (protocol No. 7 dated 04/21/2022). SRW "Preservation and restoration of reproductive health of women and girls with obstetric and gynecological pathology" (state registration number 0121U110020. Implementation period - 01.2021-12.2025). Results of the research. The incidence of pregnancy after thawing of blastocysts and embryo transfers in general in women who received melatonin was significantly (p 0.05) higher compared to women who did not receive melatonin, respectively, 86.2 ± 6.41% and 76.3 ± 6.95%. For all performed embryo transfers, the incidence of pregnancy was 56.8 ± 8.24% and 52.8 ± 7.62% (p 0.05), respectively, for the first embryo transfer 58.1 ± 8 .85% and 55.3 ± 8.15% (p 0.05), for the second - 43.5 ± 16.53% and 33.3 ± 21.14% (p 0.05), for the third - 100.0 ± 7.00% and 80.0 ± 17.95% (p 0.05). When assessing embryological indicators, it was found that in women who received melatonin, the number of mature oocytes was 83.4 ± 6.94%, and in women who did not receive melatonin, 81.5 ± 6.36%, but there was no significant (p 0.05) difference. Out of mature oocytes in the process of incubation after the ICSI technology, 49.5 ± 9.54% and 47.2 ± 8.72 (p 0.05) blastocysts were formed, respectively, and from them blastocysts of class I - 48.6 ± 9 .36% and 46.4 ± 8.17% (p 0.05), class II - 36.8 ± 8.94% and 44.4 ± 8.13% (p 0.05), class III - 14.6 ± 6.67% and 9.3 ± 4.78% (p 0.05). Conclusion. The use of melatonin in the preparation of women with infertility for the use of assisted reproductive technologies has shown its effectiveness in terms of pregnancy incidence
Дод.точки доступу:
Юзько, В. О.
Юзько, О. М.
Юзько, Т. А.
Чемьоркіна, І. В.
Андрієць, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Ісламова, О. В.
    Імовірні клініко-параклінічні чинники виникнення гестаційних гіпертензивних розладів у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій [Текст] = Probable clinical and paraclinical factors of the occurrence of gestational hypertensive disorders in pregnant women after the use of assisted reproductive technologies / О. В. Ісламова, М. Є. Кирильчук, Л. М. Булик // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 73-78. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ, ВЫЗВАННАЯ БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- HYPERTENSION, PREGNANCY-INDUCED (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (вредные воздействия, использование, тенденции)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK (психология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Мета дослідження: встановлення ймовірних клініко-параклінічних чинників ризику виникнення гестаційних гіпертензивних розладів (ГГР) у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ)
З’ясовано клініко-параклінічні чинники ризику виникнення гестаційних гіпертензивних розладів у жінок, які завагітніли після застосування ДРТ, – догестаційна артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, автоімунні захворювання, багатоплідна вагітність після застосування ДРТ, а також чинники помірного ризику: перша вагітність від «даного партнера» та вік пацієнтки ≥40 років. Визначено додаткові чинники ризику розвитку гестаційних гіпертензивних розладів – патологічні пологи за попередніх вагітностей, вторинне безпліддя, використання донорських яйцеклітин, перенесення кріоконсервованих ембріонів, інтергенетичний інтервал 10 років та більше
The objective: to establish probable clinical and paraclinical risk factors for the development of gestational hypertensive disorders (GHD) in pregnant women after the use of assisted reproductive technologies (ART)
The clinical and paraclinical risk factors for the development of gestational hypertensive disorders in women who became pregnant after the use of ART were determined – pre-gestational arterial hypertension, diabetes, autoimmune diseases, multiple pregnancy after the use of ART, as well as moderate risk factors: the first pregnancy from “this partner” and the patient’s age ≥40 years. Additional risk factors for the development of gestational hypertensive disorders were established – pathological childbirth during previous pregnancies, secondary infertility, use of donor eggs, transfer of cryopreserved embryos, intergenetic interval of 10 years or more
Дод.точки доступу:
Кирильчук, М. Є.
Булик, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Берая, Д. Ю.
    Особливості гінекологічної патології у жінок із безпліддям та захворюваннями щитоподібної залози [Текст] = Features of gynecological pathology in women with infertility and pathology of the thyroid gland / Д. Ю. Берая // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 68-72. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, тенденции)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (осложнения, патофизиология, этиология)
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE (патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: вивчення структури гінекологічної патології та гормонального фону у жінок із безпліддям та різними видами тиреоїдної патології
У жінок із безпліддям та різними видами тиреоїдної патології характерними є розлади оваріально-менструального циклу за типом дисменореї та олігоменореї. Основним фактором виникнення безпліддя у пацієнток без захворювань щитоподібної залози є зовнішній генітальний ендометріоз, на фоні тиреоїдної патології – ендокринний фактор. У жінок із безпліддям та різними видами тиреоїдної патології встановлено достовірне зростання концентрації лютеїнізуючого гормону у плазмі крові у фолікулярній фазі менструального циклу
The objective: to study the structure of gynecological pathology and the hormonal background in women with infertility and various types of thyroid pathology
In women with infertility and various types of thyroid pathology the disorders of the ovarian-menstrual cycle such as dysmenorrhea and oligomenorrhea are typical. The main factor of infertility in patients without thyroid diseases is external genital endometriosis, in persons with thyroid pathology – an endocrine factor. In women with infertility and various types of thyroid pathology, a significant increase of luteinizing hormone concentration in the blood plasma in the follicular phase of the menstrual cycle was established
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Давидова, Ю. В.
    Ентеросорбція як терапія супроводу раннього токсикозу у вагітних після допоміжних репродуктивних технологій на тлі закрепів [Текст] / Ю. В. Давидова, А. Ю. Лиманська // Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2021. - N 1. - С. 42-46


MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (лекарственная терапия)
ЗАПОРЫ -- CONSTIPATION (лекарственная терапия, осложнения)
ДЕТОКСИКАЦИЯ СОРБЦИОННАЯ -- SORPTION DETOXIFICATION (методы)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Анотація: Мета — оцінити ефективність призначення препарату «Атоксіл Плюс» у групі вагітних після допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) із раннім токсикозом легкого ступеня тяжкості на тлі закрепів
Лікування раннього токсикозу вагітних є важливим, враховуючи втрати електролітів, мікроелементів, рідини та суттєве погіршення якості життя. Велика сорбційна ємність Атоксілу Плюс відносно продуктів порушеного метаболізму, бактеріальних токсинів та нагромаджених у надлишковій кількості нормальних метаболітів, завдяки великій площі активної поверхні та підвищеній швидкості адсорбції, обумовлює швидкий терапевтичний ефект та можливість застосування помірних терапевтичних доз. На тлі застосування ентеросорбенту «Атоксіл Плюс» не збільшується частота закрепів, що дуже важливо в період вагітності, та нормалізується кількість випорожнень завдяки наявності лактулози у складі препарату, особливо враховуючи значну кількість гестагенів, яку отримує вагітна після ДРТ. Висновки. Неінвазивний характер застосування Атоксілу Плюс, пероральний прийом, висока ефективність у вагітних із раннім токсикозом, яка проявляється в поліпшенні якості життя та загального самопочуття, високий профіль безпеки дають змогу рекомендувати цей препарат як терапію раннього токсикозу легкого ступеня тяжкості на тлі закрепів у вагітних після ДРТ
Дод.точки доступу:
Лиманська, А. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Швець, О. В.
    Вплив харчування на репродуктивне здоров’я [Текст] = The effect of nutrition on reproductive health / О. В. Швець // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2021. - № 4. - С. 15-22. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
ФЕРТИЛЬНОСТЬ -- FERTILITY
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование)
ДИЕТА -- DIET (использование, методы, тенденции)
ПИЩЕВЫЕ МИКРОЭЛЕМЕНТЫ -- MICRONUTRIENTS (прием и дозировка)
ВИТАМИНЫ -- VITAMINS (прием и дозировка)
Анотація: В останні роки збільшується наукова і практична зацікавленість у продовженні реалізації відомого вислову Гіппократа щодо максимального використання лікувальних властивостей їжі. Потенціал дієтичних інтервенцій має більше застосовуватись у клінічній практиці. Зокрема, необхідно ініціювати індивідуальні зміни у харчуванні, спрямовані на контроль нормальної ваги, збільшення прихильності до здорових моделей харчування та застосування дієтичних добавок із фолієвою кислотою, йодом, залізом, вітаміном D та ­омега-3 поліненасиченими жирними кислотами за відповідними показаннями
The scientific and practical interest increase in the development of realization for the famous quote of Hippocrates about possibilities of foods usage as medicine. The rising prevalence of reproductive dysfunction is not accompanying by improvement of reproductive technologies. The potential of dietary interventions should be implemented more effective in the clinical practice. In particular, it is necessary to initiate the personalized changes in the nutrition designed for body weight control and increase of adherence to healthy nutrition patterns and intake of folic acid, iodine, iron, vitamin D and Omega-3 polyunsaturated fatty acid with corresponding indications
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


   
    Prospective study to estimate the role of different infertility factors in prediction of unsuccessful IVF outcome / V. O. Berestovyi [et al.] // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2021. - N 6. - P14-21


MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (терапия)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование)
Анотація: HSP60 and GroEl are good prognostic factors for predicting a successful IVF outcome in patients undergoing infertility treatment. The measurement of these parameters during the initial infertility examination may help in the immediate diagnosis of autoimmune infertility. Embryo implantation is a multifactorial process. The risk of implantation failure should be evaluated with multiple factors (twelve factors)
HSP60 і GroEl є хорошими прогностичними чинниками для прогнозування успішного результату запліднення in vitro в пацієнток, які проходять лікування безпліддя. Вимірювання цих параметрів під
Дод.точки доступу:
Berestovyi, V. O.
Mahmood, A.
Martych, A. M.
Prylutska, A. B.
Berestovyi, O. O.
Govsieiev, D. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


   
    Assessment of correction effectivenes of psychoemitional state in pregnant women after application of assisted reproductive technologies [Text] / V. O. Beniuk [et al.] // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 4. - P131-138. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, психология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (действие лекарственных препаратов, психология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (лекарственная терапия, профилактика и контроль, психология)
Анотація: To determine the role and effectiveness of the proposed the­rapeutic and preventive complex in the correction of psychoemotional state in the dynamics of pregnancy in pregnant women after assisted reproductive technologies (ART) application in order to improve the tactics of antenatal obser­vation and prevention of obstetric and perinatal complications. 299 pregnant women were comprehensively examined and a set of therapeutic and preventive measures was carried out: the main group included 249 women whose pregnancy occurred as a result of ART application. The control group consisted of 50 pregnant women with spon­taneous pregnancy. The complex of measures for pregnant women after ART application included: micronized pro­gesterone, magnesium oxide, folic acid, L-arginine aspartate, Omega-3 polyunsaturated fatty acids and long-term psychological correction – before ART program, at 8-10 weeks of pregnancy, at 16-18 weeks of pregnancy and at 28-30 weeks of pregnancy. Introduction of the proposed complex of psychoemotional correction contributed to the formation of reactive anxiety and personal anxiety levels at a moderate level in women of subgroups IA-44 (89.8%) and 43 (87.6%), IIA – 43 (89.6%) and 44 (91.7%) and IIIA – 30 (83.3%) and 26 (72.2%), which is considered to be an adaptive, physiological type during pregnancy. The positive effect of the proposed complex of psychoemotional correction demonstrates the improvement of processes of formation of type of component gestational dominant, its return to the optimal type in women of subgroup IA – 41 (83.6%), IIA – 39 (81.3%) and IIIA – 26 (72.2%) that is close to the physiological course of pregnancy and contributes to the reduction of perinatal and obstetric complications among pregnant women of these subgroups
Дод.точки доступу:
Beniuk, V. O.
Ginzburg, V. G.
Vygivska, L. M.
Maidannyk, I. V.
Chorna, O. O.
Oleshko, V. F.
Marushchenko, Yu. L.
Lastovetska, L. D.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)