Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (51)

Рідкісні видання (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Раны заживление<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 312
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Морфологічна оцінка динаміки змін ранового процесу при використанні бластомунілу та декаметоксину в експерименті [Текст] = Morphological assessment of the dynamics of changes in the wound process when using Blastomunil and Decametoxin in an experiment / О. С. Хіміч [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2024. - Т. 28, № 2. - С. 196-203. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
АДЪЮВАНТЫ ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ -- ADJUVANTS, IMMUNOLOGIC (анализ, физиология)
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Мета дослідження – провести морфологічну оцінку ефективності застосування імуномодулятора Бластомуніл в комбінації з декаметоксином при лікуванні інфікованих ран в експерименті. Актуальність теми зумовлена пошуком нових лікарських форм для лікування інфікованих ран. При цьому морфологічна оцінка перебігу ранового процесу є надзвичайно важливою. Проведено дослідження на 40 щурах (4 групи тварин, по 10 у кожній). Усім тваринам під наркозом робили інфіковану рану на спині. 1-шу групу не лікували. 2-гу групу тварин лікували шляхом місцевого застосування 0,02% декаметоксину з накладанням стерильної марлевої пов’язки; 3-тю групу тварин лікували шляхом місцевого застосування 0,075 мг бластомунілу в 1 мл 0,02% розчину декаметоксину і також з накладанням стерильної марлевої пов’язки; 4-ту групу тварин лікували шляхом однократного уведення внутрішньом’язово 0,12 мг бластомунілу на початку експерименту з наступним щоденним місцевим лікуванням комбінації 0,075 мг бластомунілу в 1 мл 0,02% розчину декаметоксину та накладанням стерильної марлевої пов’язки. Для оцінювання морфологічних змін ранового процесу тварин на 3, 7, 10 та 14-ту добу тварин під наркозом виводили з експерименту. Використання комбінованої суміші 0,02% декаметоксину з бластомунілом дозволило використати позитивний імуномодулюючий ефект бластомунілу та протимікробні властивості декаметоксину, що в цілому дало кращий результат завдяки швидкому очищенню рани, яка почала очищатись вже з 3-го дня і повністю була очищена на 7-й день. Під час лікування спостерігалось “лімфоцитарне та макрофагальне насичення” регенеративних тканин. Лікування комбінованою сумішшю 0,02% декаметоксину з бластомунілом на тлі додаткового внутрішньом’язового уведення бластомунілу у тварин 4-ї групи не покращило (і навть дещо погіршило) результати лікування тварин 3-ї групи. Морфологічні дані показують, що місцеве застосування з лікувальною метою комбінованої суміші 0,02% декаметоксину з бластомунілом є доцільним та ефективним завдяки протимікробним, імуномодулюючим та регенеративним властивостях вказаної суміші
The purpose of the study: to carry out a morphological assessment of the effectiveness of the use of the immunomodulator Blastomunil in combination with Decamethoxine in the treatment of infected wounds in an experiment. The topicality of the topic is determined by the search for new medicinal forms for the treatment of infected wounds. At the same time, morphological assessment of the course of the wound process is extremely important. A study was conducted on 40 rats (4 groups of animals, 10 in each). An infected wound was made on the back of all animals under anesthesia. 1 group – was not treated. The 2nd group of animals was treated by local application of 0.02% Decamethoxine with application of a sterile gauze bandage; the 3rd group of animals was treated by local application of 0.075 mg of Blastomunil in 1 ml of 0.02% Decamethoxine solution and also by applying a sterile gauze bandage; the 4th group of animals was treated by a single intramuscular injection of 0.12 mg of Blastomunil at the beginning of the experiment, followed by daily local treatment of a combination of 0.075 mg of Blastomunil in 1 ml of 0.02% Decamethoxine solution and application of a sterile gauze bandage. To evaluate the morphological changes of the wound process, the animals were taken out of the experiment under anesthesia on the 3rd, 7th, 10th, and 14th day. The results. the use of a combined mixture of 0.02% Decamethoxine with Blastomunil made it possible to use the positive immunomodulatory effect of Blastomunil and the antimicrobial properties of Decamethoxine, which generally gave a better result due to the rapid cleansing of the wound, which began to cleanse already on the 3rd day and was completely cleansed on the 7th day. During treatment, “lymphocyte and macrophage saturation” of regenerative tissues was observed. Treatment with a combined mixture of 0.02% Decamethoxine and Blastomunil against the background of additional intramuscular injection of Blastomunil in animals of the 4th group did not improve (and even slightly worsened) the results of the treatment of the animals of the 3rd group. Morphological data show that the local application for therapeutic purposes of a combined mixture of 0.02% Decamethoxine with Blastomunil is appropriate and effective, due to the antimicrobial, immunomodulatory and regenerative properties of this mixture
Дод.точки доступу:
Хіміч, О. С.
Король, А. П.
Хіміч, С. Д.
Півторак, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ляшко, М. Б.
Прогнозування ефективності загоювання епізіотомних ран за використання гідрогелевих пов’язок із лідокаїном [Текст] = Prediction of the healing efficiency of episiotomy wounds using hydrogel dressings with lidocaine / М. Б. Ляшко, Д. О. Говсєєв // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2024. - N 1. - С. 15-24. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОВЯЗКИ ГИДРОКОЛЛОИДНЫЕ -- BANDAGES, HYDROCOLLOID (использование, тенденции)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (терапевтическое применение)
ЭПИЗИОТОМИЯ -- EPISIOTOMY (использование, методы)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Мета дослідження: вивчення факторів, що впливають на процес загоєння епізіотомної рани, та ефективності використання гідрогелевих пов’язок із лідокаїном для її загоєння. Матеріали та методи. Проспективне рандомізоване дослідження охоплює аналіз анамнестичних даних з медичної документації 123 першороділей з епізіотомними ранами, які народили у Київському міському пологовому будинку №5 протягом 2021–2022 рр. Жінок розподілено на дві групи: групу порівняння – 63 пацієнтки, які отримували стандартне лікування, та групу дослідження – 60 пацієнток, яким додатково призначали гідрогелеві пов’язки із лідокаїном на рану. Оцінювання загоєння епізіотомних ран проводили за шкалою REEDA. У пацієнтів обох груп вивчали фактори, які можуть мати вплив на загоєння епізіотомної рани: антропометричні показники (вік, зріст, індекс маси тіла), втручання під час пологів та показники акушерсько-гінекологічного анамнезу (термін гестації, об’єм крововтрати під час пологів, маса тіла новонародженого та ін). Статистичний аналіз було здійснено за допомогою критеріїв Фішера, Манна–Уїтні, Стьюдента та хі-квадрат статистичного пакета EZR v. 1.54. Результати. Вік (р=0,689) та індекс маси тіла (р=0,974) пацієнток в обох групах не продемонстрували статистично значущих відмінностей. Тривалість періоду потуг у середньому становила 72 хв (57,6–86,4) у групі порівняння проти 43,2 хв (28,8–57,6) у групі дослідження зі статистично значущою відмінністю (р0,001). Статистично значущих відмінностей між обома групами не виявлено стосовно терміну пологів, об’єму крововтрати, маси тіла новонародженого, ризику втрат вагітності, частоти індукції пологів, слабкості пологової діяльності, ручної ревізії порожнини матки, вакуум-екстракції плода. Частота застосування різних видів анестезії під час пологів також не відрізнялася (р
The objective: to study the factors affecting the healing process of an episiotomy wound and the effectiveness of using hydrogel dressings with lidocaine for its healing. Materials and methods. The prospective randomized study includes the analysis of anamnestic data from the medical cards of 123 primiparous women with episiotomy wounds who gave birth in the Kyiv City Maternity Hospital No. 5 during 2021–2022. The women were divided into two groups: a comparison group – 63 patients who received standard treatment, and a research group – 60 patients who additionally used hydrogel dressings with lidocaine on the wound. The healing of episiotomy wounds was evaluated according to the REEDA scale. Factors that may influence episiotomy wound healing were studied in patients of both groups: anthropometric indicators (age, height, body mass index), interventions during childbirth, and indicators of obstetric and gynecological history (term of gestation, volume of blood loss during childbirth, body weight of the newborn, etc.). Statistical analysis was performed using the Fisher, Mann–Whitney, Student and chi-square tests of the statistical package EZR v. 1.54. Results. Age (p=0.689) and body mass index (p=0.974) of patients in both groups did not show statistically significant differences. The duration of the second period of labor on average was 72 min (57.6–86.4) in the comparison group versus 43.2 min (28.8–57.6) in the research group with a statistically significant difference (p0.001). No statistically significant differences were found between the two groups regarding the term of delivery, the volume of blood loss, the weight of the newborn, the risk of pregnancy loss, the frequency of labor induction, the weakness of labor activity, manual revision of the uterine cavity, and vacuum extraction of the fetus. The frequency of use of different types of anesthesia during childbirth also did not differ (p
Дод.точки доступу:
Говсєєв, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мультидисциплінарний підхід до лікування хронічних ран залежно від патофізіології ранового процесу [Текст] = The multidisciplinary approach to the treatment of chronic wounds depending on the pathophysiology of the wound process / М. І. Покидько [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2024. - Т. 28, № 2. - С. 342-348. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
БИОСОВМЕСТИМЫЕ МАТЕРИАЛЫ -- BIOCOMPATIBLE MATERIALS (анализ)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ ПОВЯЗКИ -- BIOLOGICAL DRESSINGS (тенденции)
Кл.слова (ненормовані):
наукометрія
Анотація: Лікування хронічних ран залишається складною проблемою для клініцистів і споживає велику кількість ресурсів охорони здоров’я по всьому світу. Визначення “хронічна рана” навіть у теперішній час викликає багато дискусій серед лікарів і науковців. Для пошуку інформації та вивчення сучасного погляду на лікування хронічних ран були використані бібліосемантичний метод та метод системного аналізу. Опрацьовані наукові джерела в таких базах даних: Pub Med, Web of Science, MEDLINE, Scopus, Google Scholar. Результати нашого аналізу засвідчують, що на сьогодні немає єдиного “правильного” методу лікування, що вимагає від клініциста пошуку індивідуального підходу до кожного конкретного випадку. Дана проблема потребує мультидисциплінарного підходу в лікуванні, розробки нових і вдосконалення вже наявних методів лікування, а також подальшого дослідження механізмів, що впливають на процес загоєння ран
The treatment of chronic wounds remains a challenging problem for clinicians and consumes a large amount of health care resources worldwide. The definition of “chronic wound” even nowadays causes many discussions among doctors and scientists. The bibliosemantic method and the method of systematic analysis were used to search for information and study the modern view on the treatment of chronic wounds. Researched scientific sources in the following databases: Pub Med, Web of Science, MEDLINE, Scopus, Google Scholar. Thus, the results of our analysis established that at present there is no single “correct” method of treatment and requires the clinician to find an individual approach to each specific case. This problem requires a multidisciplinary approach to treatment, the development of new and improvement of existing treatment methods, as well as further research into the mechanisms affecting the wound healing process
Дод.точки доступу:
Покидько, М. І.
Балабуєва, В. В.
Філіппов, С. В.
Зарезенко, Т. П.
Ордатій, А. В.
Богачук, М. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Поліщук, С. С.
Клінічний перебіг загоєння ран у пацієнтів з одонтогенними флегмонами щелепно-лицевої ділянки із супутньою патологією печінки [Текст] = Clinical course of wound healing in patients with odontogenic phlegmons of the maxillofacial area with concomitant liver pathology / С. С. Поліщук, А. І. Даліщук // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2024. - Т. 28, № 2. - С. 281-286. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS (хирургия)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (патология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Мета роботи – вивчення особливостей клінічного перебігу загоєння післяопераційних гнійних ран у пацієнтів з одонтогенними флегмонами щелепно-лицевої ділянки на тлі супутньої хронічної патології печінки. Актуальність цієї проблеми зумовлена зростанням частки пацієнтів із одонтогенними запальними процесами щелепно-лицевої ділянки, так само як і з хронічною патологією печінки. Відомий негативний вплив захворювань печінки на захворювання тканин пародонту, який також ускладнює їх перебіг. Проте інформації щодо особливостей перебігу гнійних ран при одонтогенних флегмонах на тлі супутньої патології печінки недостатньо, це питання потребує глибокого вивчення і спостережень, оскільки нездатність печінки виконувати повною мірою антимікробну функцію призводить до розвитку дисбіотичного синдрому в порожнині рота, який буде проявлятись бактеріємією, ендотоксинемією і цим самим погіршувати клінічний перебіг запального процесу. На основі результатів науково-теоретичного аналізу джерел літератури висвітлений стан досліджень, які стосуються вивчення показників загоєння тканин порожнини рота при захворюваннях пародонта, травмах обличчя, зубній імплантації. Встановлено, що досліджень, присвячених лікуванню одонтогенних флегмон щелепно-лицевої ділянки, замало, що й потребує подальшої розробки та впровадження в практику використання більш ефективних лікувально-профілактичні заходів
The purpose of the work is to study the features of the clinical course of healing of postoperative purulent wounds in patients with odontogenic phlegmons of the maxillofacial area on the background of concomitant chronic liver pathology. The relevance of this problem is due to the growing share of patients with odontogenic inflammatory processes of the maxillofacial area, as well as with chronic liver pathology. It is known that liver diseases have a negative effect on periodontal tissue diseases, that again complicates their course. However, information on the peculiarities of the course of purulent wounds in odontogenic phlegmons on the background of concomitant liver pathology is insufficient and requires in-depth study and observation, since the inability of the liver to fully perform its antimicrobial function leads to the development of a dysbiotic syndrome in the oral cavity, which will be manifested by bacteremia, endotoxinemia and thereby worsen the clinical course of the inflammatory process. Based on the results of a scientific and theoretical analysis of literature sources, the state of research related to the study of the healing indicators of oral cavity tissues in periodontal diseases, facial injuries, dental implantation is highlighted. At the same time, it was found that there are not enough studies devoted to the treatment of odontogenic phlegmons of the maxillofacial area, which requires further development and implementation in practice using more effective treatment and prevention measures
Дод.точки доступу:
Даліщук, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Khimich, S. D.
Morphological reasoning of the efficiency of application “Iruksan” in the experiment [] = Морфологічне обґрунтування ефективності використання лікувальної суміші “Іруксан” в експерименті / S. D. Khimich, V. P. Rautskis // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 3. - P32-38. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (профилактика и контроль)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
РАНЫ, ХИРУРГИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА -- DEBRIDEMENT (методы)
Анотація: Treatment of infected and purulent wounds remains an actual problem nowadays. Scientific and practical interest is caused by the use of collagenase enzyme for wound debridement. Aim: to study morphological changes in contaminated and purulent wounds when using “Iruksan” ointment containing collagenase. To reproduce a wound infection, the wound was contaminated with a pathogenic strain of Staphylococcus aureus in combination with Pseudomonas aeruginosa. Microbiological, histological and statistical studies were conducted during the experiment. Control of contamination and identification of pathogens took place in all rats after contamination before use of ointment and at the day of exclusion from experiment. Due to microbiological findings, number of microorganisms in the wounds of animals of the control group remained practically unchanged (p0.05) until the 10th day of observation, and in the experimental group (“Iruksan” ointment was used in the treatment of wounds), the number of microorganisms in the wounds has already decreased by the 7th day of the experiment (p0.05). The obtained data correlate with the results of a morphological findings, especially with the severity of the inflammatory process. We noticed reduction of signs of the inflammatory process and the improvement of epithelization of the wound defect in the group of animals that were treated with “Iruksan” ointment containing collagenase. Due to the results of histological studies, complete coverage of the wound surface with newly formed epithelium was revealed on the 7th day of the experiment in the experimental group, in contrast to the control group where, on the 7th day, typical signs of the wound process for this time period were determined. In the control group of animals, epithelization of wounds was observed on the 10th day. The obtained data demonstrate expedience of use collagenase-based ointment for the treatment of wounds in the first phase of the wound process. It results in faster wound bed cleaning from necrotized tissues and enhance epithelialization
Лікування інфікованих та гнійних ран залишається актуальною проблемою на сьогоднішній день. Науковий і практичний інтерес викликає застосування ферменту колагенази у препаратах для санації рани. Мета: вивчити морфологічні зміни тканин контамінованих та гнійних ран щурів в експерименті під час їх лікування гелем “Іруксан”, що містить колагеназу. Для відтворення ранової інфекції її контамінували патогенним штамом Staphylococcus aureus у комбінації із Pseudomonas aeruginosa, котрі є типовими збудниками ранової інфекції у хірургічних пацієнтів. У процесі експерименту застосовані мікробіологічні, гістологічні, статистичні методи дослідження. Після інфікування модельованих ран у всіх щурів проводили контроль контамінації та ідентифікації збудника перед початком дії досліджуваного препарату та в день виводу щурів з експерименту. За допомогою мікробіологічних досліджень виявлено, що кількість мікроорганізмів у ранах тварин контрольної групи залишалась практично незмінною (p0,05) до 10 дня спостереження, а у дослідній групі (для лікування ран застосовували гель «Іруксан») кількість мікроорганізмів у ранах зменшувалась (p0,05) уже до 7-ї доби експерименту. Отримані дані корелюють з результатами морфологічного дослідження, а саме з виразністю запального процесу. Виявлено, що зменшення ознак запального процесу і розвиток епітелізації ранового дефекту відбувався швидше у дослідній групі тварин. За результатами гістологічних досліджень встановлено повне покриття ранової поверхні новоутвореним епітелієм уже на 7-му добу експерименту у дослідній групі, що суттєво відрізняється від показників контрольної групи, де на 7-му добу визначались типові ознаки перебігу ранового процесу для цього часового проміжку. В контрольній групі тварин епітелізація ран спостерігалася на 10-ту добу. Отже, отримані дані свідчать про позитивний ефект використання препарату з колагеназою (“Іруксан”) при лікуванні ран, а саме про доцільність його застосування у першій фазі ранового процесу, що дозволяє скоротити терміни очищення поверхні рани від гнійно-некротичних тканин та пришвидшити її епітелізацію
Дод.точки доступу:
Rautskis, V. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Махлинець, Н. П.
Використання препаратів на основі гіалуронової кислоти у комплексному лікуванні порушень архітектоніки присінка рота [Текст] = The use of medicines based on hyaluronic acid in the complex treatment of disorders of the archtectonics of the vestibule of the mouth / Н. П. Махлинець. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 87-90. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СТОМАТОГНАТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ АНОМАЛИИ -- STOMATOGNATHIC SYSTEM ABNORMALITIES (патофизиология, терапия, этиология)
ГУБЫ УЗДЕЧКА -- LABIAL FRENUM (аномалии, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы, тенденции)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
ГИАЛУРОНОВАЯ КИСЛОТА -- HYALURONIC ACID (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
Анотація: Підвищення ефективності діагностики, комплексного лікування хворих на зубощелепні аномалії на фоні порушень архітектоніки присінка рота є актуальним, оскільки вуздечки губ, букальні вуздечки, анкілоглосія є одними з етіологічних чинників у розвитку зубощелепних аномалій, причиною зміни положення окремої групи зубів після закінчення активного лікування та появою рецесії ясен. Обстежено й проліковано 30 осіб із зубощелепними аномаліями та порушеннями архітектоніки присінка рота віком 12-15 років, де важливим моментом були пластичні втручання на присінку рота. Усім хворим проводили пластику порушень архітектоніки присінка рота класичним методом, де рана загоюється вторинним натягом. Пацієнтам І групи у післяопераційному періоді призначали хлоргексединдента, хворим ІІ групи - хлоргексидиндента і генгігель. Особливість клінічного перебігу зубощелепних аномалій на фоні порушень архітектоніки присінка рота полягала у виражених змінах архітектоніки присінка рота (висота прикріплення вуздечки губи була менше 5 мм, у 96,7% (29/30) хворих наявні сполучнотканинні тяжі в ділянці ікол та премолярів). Результати клініко-лабораторного обстеження показали дефіцит кровопостачання в тканинах присінка рота за цитоморфометичними та реографічними показниками. Після проведеного лікування прослідковували достовірну різницю між показниками у І та ІІ групах хворих. Віддалені результати після проведення запропонованого способу корекції порушень архітектоніки присінка рота та застосування препарату на основі гіалуронової кислоти в післяопераційному періоді вказують на формування нормортофічного рубця, відсутність рецидивів та утворень рецесії ясен у ділянці ікол та премолярів, нормалізацію клінічних та лабораторних показників. Отримані дані достовірно відрізняються від показників у І групі хворих (р0,05)
Improving the effectiveness of diagno-sis, comlex treatment of patients with maxillomandibular anomalies on the background of architectonics disorders of the vestibule of the mouth. The frenulum of the lips, buccal frenulums, ankyloglossia are the etiological factors in the development of maxillofacial anomalies. They are the reason for the change in the position of a separate group of teeth after the end of active treatment. Often architec-tonics disorders of the vestibule of the mouth course of gum. 30 people with maxillomandibular anomalies 12-15 years old on the background of architectonics disorders of the vestibule of the mouth were examined and treated, where plastic interventions on the vestibule of the mouth were important. All patients had plastic surgery of the ves-tibule of the mouth by the classical method. There was sec-ondary tension of wound. Patients of the I group were prescribed chlorhexidine-denta in the postoperative pe-riod. Patients of the II group were prescribed chlor-hexedine-denta and gengigel. The peculiarity of the clinical course of maxillo-mandibular anomalies on the background of disorders of the architectonics of the vestibule of the mouth was a pro-nounced change in the architecture of the vestibule of the mouth (less than 5 mm, 96.7% (29/30) of all patients have buccal frenulum). Indicators of cytomorphometric and rheographic researches indicated a deficiency of blood supply in these areas. The results of clinical and laboratory examination showed a significant difference between sur-gical interventions, where the wound healed by primary and secondary tension. Long-term results after the pro-posed method of correction of disorders of the architecton-ics of the vestibule of the mouth and the use wound-heal-ing drug based on hyaluronic acid in the postoperative pe-riod indicate the formation of a normorphic scar, no recur-rence and recession of the gums in the projection of buccal frenulum, normalization of clinical and laboratory indica-tors. The obtained data differ significantly from those in other groups of patients (p 0.05). Surgical correction of architectonics disorders of the vestibule of the mouth is an important step in the complex treatment of patients with maxillomandibular anomalies on the background of architectonics disorders of the vestibule of the mouth. The peculiarity of the clini-cal course of maxillomandibular anomalies on the back-ground of architectonics disorders of the vestibule of the mouth was a pronounced change in frenulum fixation less than 5 mm, 85.0% (51/60) of patients have connective tis-sue strands in the area of canines and premolars, in 78.3% of patients - catarrhal hygnivitis). The results of the clinical research were confirmed by cytomorphometric and rheo-graphic researches and indicated a lack of blood supply in these areas. Long-term results after the proposed method of correction of architectonics disorders of the vestibule of the mouth and the use of chlorhexidine dent and gingigel in the postoperative period indicate the formation of normorthophic scar, no recurrence and recession of the gums in the projection of canines and premolars, normali-zation of clinical and laboratory results. The obtained data differ significantly from those in other groups of patients (p 0.05)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Babina, Yuliana
Experimental investigation of the effectiveness of local application of a combination of antiseptic and anesthetic on the model of contaminated wound [Text] = Експериментальне дослідження ефективності місцевого застосування комбінації антисептика з анестетиком на моделі контамінованої рани / Yuliana Babina // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 2. - P190-196. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL (анализ, фармакология)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (терапевтическое применение)
БИОМЕТРИЯ -- BIOMETRY (методы)
Кл.слова (ненормовані):
декаметоксин
Анотація: A high risk of infections in surgery is associated with microbial contamination with opportunistic microorganisms Staphylococcus aureus. Objective: to study the antimicrobial and analgesic effect of decamethoxine combined with lidocaine applied locally to the model of a postoperative infectious wound. Fifty-two male rats weighing 250-300 grams were randomly divided into four groups. We modeled surgical wounds in the interscapular area, and then injected a suspension culture of S. aureus 47 (dose 108 CFU/ ml) into the wounds. On the 2nd, 3rd, 7th and 10th day of the experiment, the wounds contaminated with staphylococcal culture were treated with 3 ml doses of the tested drugs: 0,9% saline in the control group (group A, n=13), 0,02% decamethoxine antiseptic (DCM) (group B, n=13), 10% lidocaine (group C, n=13) and their combination in the 1:1 ratio (group D, n=13). On days 3, 7 and 10, the wound area in each group was determined using contour planimetry by the L.N. Popova method and the average area (M±m) and the percentage of reduction in wound area from the initial size were calculated. The antimicrobial efficacy of the antiseptic and anesthetic was evaluated on days 3, 5, 7 and 10 using a standard microbiological study of the number of microorganisms in the wounds, the numerical values of which were expressed as the decimal logarithm of colony-forming units per ml (lg CFU / ml). To study the analgesic activity of DCM and 10% lidocaine in animals, the minimum threshold of pain sensitivity in the wound was determined using calibrated Von Frey monofilaments (VFMs). Statistical processing was performed using standard biometric methods. Differences at p<0.05 were considered significant. Results: As a result of microbiological examination of the wound surface, it was found that the number of S. aureus on the wound surface significantly decreased on the 5th day when using decamethoxine alone and in combination with lidocaine 10%. The use of antiseptic and its combination with lidocaine on the 10th day revealed almost complete eradication of S. aureus on the wound surface compared to the control group (p<0.01). When applying the combined antiseptic with lidocaine, it was found that the threshold of pain sensitivity increased by 12.2 times, which was practically no different from that of lidocaine monotherapy (11.9%). It was found that the healing and wound epithelization rate was the highest in group D (71.12% of the baseline). So, the combination of antiseptic with lidocaine 10% in the treatment of wounds has a high antimicrobial efficacy with a pronounced anesthetic effect. Thus, it opens the prospect of combined local use of antiseptic and anesthetic in the treatment of wounds
Високий ризик розвитку інфекцій в хірургії пов’язаний з мікробною контамінацією умовно-патогенними мікроорганізмами Staphylococcus aureus. Мета дослідження – дослідити антимікробну та знеболювальну дію декаметоксину в комбінації з лідокаїном при їх місцевому застосуванні на моделі контамінованої рани шкіри у щурів. П’ятдесят два щури-самці масою 250-300 грамів були рандомізовано розподілені на чотири групи. У міжлопатковій ділянці були змодельовані хірургічні рани та внесений завис культури S. aureus 47 (доза 108 КУО/мл). На 2, 3, 7 та 10 добу експерименту контаміновані культурою стафілокока рани обробляли дозами досліджуваних препаратів по 3 мл: фізіологічного розчину в контрольній групі (група А, n=13), антисептика декаметоксину (ДКМ) 0,02% (група В, n=13), 10% лідокаїну (група С, n=13) та їх комбінації у співвідношенні 1:1 (група D, n=13). На 3, 7 та 10 добу визначали площу рани в кожній групі за допомогою контурної планіметрії за методом Л.Н. Попопової, вираховували середню площу (М±m) та відсоток зменшення площі рани від початкового розміру. Оцінку протимікробної ефективності антисептика та анестетика проводили на 3, 5, 7 та 10 добу за допомогою стандартного мікробіологічного дослідження кількості мікроорганізмів у ранах, числові значення яких виражали через десятковий логарифм колонієутворюючих одиниць у мл (lg КУО/мл). Для вивчення аналгетичної активності ДКМ та 10% лідокаїну у тварин визначали мінімальний поріг больової чутливості в рані за допомогою каліброваних монофіламентів Вон-Фрея (VFMs). Статистичну обробку проводили за допомогою стандартних біометричних методів. Вірогідними вважали відмінності при р<0,05. У результаті мікробіологічного дослідження ранової поверхні встановлено, що кількість S. aureus на поверхні ран достовірно зменшувалась на 5 добу при застосуванні декаметоксину та його комбінації з 10% лідокаїном. Застосування антисептика та його комбінації з лідокаїном на 10-ту добу виявило практично повну ерадикацію S. aureus на поверхні рани порівняно з контрольною групою (р<0,01). При застосуванні комбінованого антисептика з лідокаїном встановлено, що поріг больової чутливості підвищився у 12,2 рази, що практично не відрізнялося від такого при монотерапії лідокаїном (11,9%). Отже, встановлено, що швидкість загоєння та процесу епітелізації ран були найкращими в групі D (71,12% від вихідних показників). Поєднання антисептика з лідокаїном 10% при лікуванні ран супроводжується однаково високою антимікробною ефективністю з вираженим анестезуючим ефектом, що відкриває перспективу їх комбінованого місцевого застосування
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Полянський, І. Ю.
Використання низькоінтенсивного лазерного опромінення в комплексному лікуванні ран [Текст] = Use of low-intensity laser radiation in the complex treatment of wounds / І. Ю. Полянський, І. М. Мельник // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 74-79. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ С МАЛОЙ ИНТЕНСИВНОСТЬЮ ИЗЛУЧЕНИЯ -- LASER THERAPY, LOW-LEVEL (использование, методы, тенденции)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Підвищення ефективності лікування інфікованих ран є надзвичайно актуальною проблемою, яка, не зважаючи на суттєві осягнення, далека від остаточного вирішення. Перспективними є розробки нових методів місцевого впливу на рани, особливо лазерного опромінення та оцінка його ефективності. Мета дослідження. Оцінити ефективність використання низькоінтенсивного лазерного опромінення в комплексному лікуванні ран. Об’єктом дослідження стали 10 пацієнтів із ранами нижніх кінцівок. Серед обстежених було 6 чоловіків та 4 жінки віком від 48 до 83 років. У 6-ти пацієнтів був цукровий діабет 2 типу; у 4-х – ІХС, облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок. Усі хворі, що залучені до дослідження, підписували відповідну інформовану згоду. Всім хворим у комплексне лікування включали опромінення рани лазером низької інтенсивності (B-Cure Laser); потужністю 250 mW; довжиною хвилі 808 nM; частотою імпульсу 15 kHz; тривалістю імпульсу 17 μs з енергією 3,75 Joul/min; плямою опромінення 45Ч10 мм, тривалістю 3 хв по периметру країв рани та 1 хв на ложе рани. Вимірювання площі рани проводилось за допомогою програми «IntimoMeasure». Всім хворим на 1, 3, 5, 7 та 10 доби проводилось мікробіологічне та цитологічне дослідження мазків-відбитків з рани. Результати дослідження. Встановлено, що використання низькоінтенсивного лазерного опромінення рани позитивно впливає на процеси загоєння рани. Вже з 2-3 доби від початку лікування значно зменшувалось кількість виділень із рани, зменшувалось кількість некротичних тканин, чітко визначалась демаркаційна лінія. У мазках- відбитках констатовано зменшення кількості некротичних тканин та мікроорганізмів, зростання кількості лейкоцитів, моноцитів, макрофагів, плазматичних клітин. Через 4-6 діб з’являлись чи ознаки формування грануляцій, збільшилася кількість лімфоцитів, макрофагів, плазматичних клітин. Концентрація мікроорганізмів, не перевищувала 10Ч2-3 КУО/мл. На 7-8 доби більшість ран були без ознак некротичних тканин, Грануляційна тканина інтенсивно збільшувалась, з’являлись ознаки утворення сполучної тканини, епітелізації з країв рани. На 9-10 доби більшість ран була представлена грануляційною тканиною з вираженою проліферацією епітелію по краям рани. Площа рани впродовж перших трьох діб зменшувалась майже на 17 % порівняно з вихідними розмірами, а з 7-ої доби вона не перевищувала 60 % вихідного рівня і у подальшому прогресивно зменшувалась. Висновки: 1. Низькоінтенсивне лазерне опромінення ран на тлі комплексної медикаментозної терапії є ефективним методом лікування, сприяє швидкому очищенню ран, інтенсивному розвитку грануляцій, прискорює епітелізацію. 2. Доступність, простота використання та абсолютна безпечність дозволяють рекомендувати цей метод до застосування в комплексному лікування ран
Increasing the eﬀ ectiveness of treatment of infected wounds is an extremely urgent problem, which, despite signiﬁ cant achievements, is far from a ﬁ nal solution. The development of new methods of local impact on wounds, especially laser irradiation and evaluation of its eﬀ ectiveness, are promising.The aim of the study. To evaluate the eﬀ ectiveness of using low-intensity laser irradiation in the complex treatment of wounds.The object of the study was 10 patients with wounds of the lower extremities. Among the examined were 6 men and 4 women aged from 48 to 83 years. 6 patients had type 2 diabetes; in 4 – CHD, obliterating atherosclerosis of the vessels of the lower extremities. All patients involved in the study signed the appropriate informed consent.The complex treatment of all patients included irradiation of the wound with a low-intensity laser (B-Cure Laser); with a power of 250 mW; wavelength 808 nM; with a pulse frequency of 15 kHz; with a pulse duration of 17 μs with an energy of 3.75 Joule/min; with a spot of radiation 45Ч10 mm, lasting 3 minutes around the perimeter of the wound edges and 1 minute on the wound bed. The wound area was measured using the «IntimoMeasure» program. All patients underwent microbiological and cytological examination of smearsprints from the wound on days 1, 3, 5, 7 and 10.Research results. It has been established that the use of low-intensity laser irradiation of the wound has a positive eﬀ ect on the wound healing process.As early as 2-3 days after the start of treatment, the amount of discharge from the wound signiﬁ cantly decreased, the amount of necrotic tissue decreased, and the demarcation line was clearly deﬁ ned. A decrease in the number of necrotic tissues and microorganisms, an increase in the number of leukocytes, monocytes, macrophages, and plasma cells was noted in the smears.After 4-6 days, signs of granulation formation appeared, the number of lymphocytes, macrophages, and plasma cells increased. The concentration of microorganisms did not exceed 10Ч2-3 CFU/ml. At 7-8 days, most of the wounds were without signs of necrotic tissue, granulation tissue increased intensively, signs of connective tissue formation, epithelization from the edges of the wound appeared.On 9-10 days, most of the wounds were represented by granulation tissue with pronounced proliferation of the epithelium at the edges of the wound. During the ﬁ rst three days, the area of the wound decreased by almost 17 % compared to the initial size, and from the 7th day it did not exceed 60 % of the initial level.Conclusions. 1. Low-intensity laser irradiation of wounds against the background of complex drug therapy is an eﬀ ective method of treatment, promotes rapid cleansing of wounds, intensive development of granulations, accelerates epithelization. 2. Availability, ease of use and absolute safety allow recommending this method for use in complex wound treatment
Дод.точки доступу:
Мельник, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

В’юн, І. А.
Результати хірургічного лікування хворих з флегмонами шиї при використанні портативної системи для лікування ран під негативним тиском [Текст] = Surgical treatment results of patients with phlegmons of the neck using a portable system for treating wounds under negative pressure / І. А. В’юн, А. Ю. Королевська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 102-109. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS (диагностика, патофизиология, хирургия, этиология)
ШЕЯ -- NECK (патофизиология, хирургия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
ВАКУУМ-ТЕРАПИЯ -- NEGATIVE-PRESSURE WOUND THERAPY (использование, методы, статистика, тенденции)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Недостатньо висока ефективність лікування флегмон глибоких просторів клітковини голови і шиї певною мірою пояснюється швидким, а подеколи й фульмінантним розвитком таких небезпечних життю пацієнта ускладнень, як тромбоз шийних вен, сепсис, арозивні кровотечі, медіастиніт тощо. Мета – дослідити ефективність використання у післяопераційному періоді портативних систем для лі-кування ран під негативним тиском у пацієнтів з флегмонами шиї. Матеріал і методи. Проаналізовано результати лікування 54 пацієнтів, що проходили лікування з приводу глибоких флегмон шиї. Всі пацієнти були розподілені на дві групи. В основну групу увійшло 30 пацієнтів з інтраопераційною установкою портативної системи для лікування ран під негативним тиском. Групу порівняння становили 24 пацієнта з класичним встановленням руковично- трубчатих дренажів в зазначених нижче анатомічних локаціях. Результати та їх обговорення. У всіх 54 пацієнтів була застосована колярна (воротникова) медіастинотомія за В. І. Разумовським. Перехід на серозні виділення з боку рани відбувався в обох групах: у групі порівняння в середньому через 267,4 годин після завершення операції, тоді як у пацієнтів основної групи в середньому за 38,9 годин після завершення оперативного втручання. На 15-ту післяопераційну добу в середньому по групі 3,6 мл – в основній, 58,7 мл – у групі порівняння. У післяопераційному періоді у 4-х (7,4 %) пацієнтів виник гнійний медіастиніт: у 1-го (3,3 %) пацієнта з основної групи, та 3-х (12,5 %) – групи порівняння. Всім пацієнтам проводились ідентичні інтенсивні заходи лікування. Двоє з цих хворих з групи порівняння померло у зв’язку з розвитком гострої серцево- судинної недостатності, що склало загальну летальність по групі відповідно 2,2 %. У основній групі летальних наслідків не було. Слід зазначити, що середній час перебування у стаціонарі в основній групі становив 14 діб (336,1 година), тоді як в групі порівняння – 27 (657,8 годин) діб. У 3-х (13,64 %) пацієнтів групи порівняння у післяопераційному періоді відзначався рубцевий стеноз стравохідного анастомозу, у зв’язку з чим, одному з них було установлено стравохідний стент, а двоє інших проходили курси дилятаційних процедур. Висновки. Загалом по основній групі використання мобільної портативної системи для лікування ран під негативним тиском відображає значно сприятливіший післяопераційний перебіг у хворих основної групи і сприяє профілактиці інфекційних ускладнень після оперативних втручань та поранень, удосконалює процес дренування шляхом ефективного спорожнення ран і порожнин від ексудату, що накопичився і дозволяє значно покращити результати хірургічного лікування глибоких флегмон шиї
The failure of high e ﬃ ciency of treatment of phlegmons in the deep tissue spaces of the head and neck is to some extent explained by the rapid and sometimes fulminant complications development of that threaten the patient’s life, such as thrombosis of the neck veins, sepsis, erosive bleeding, mediastinitis, and others.Research objective: to study the eﬀ ectiveness of portable systems using for the treatment of wounds under negative pressure in the postoperative period in patients with phlegmons of the neck.Material and methods. The results of the treatment of 54 patients undergoing treatment for deep phlegmons of the neck were analyzed.All patients were divided into two groups. The main group included 30 patients with intraoperative installation of a portable system for the treatment of wounds under negative pressure.The comparison group consisted of 24 patients with the classic installation of glove-tube drains in the anatomical locations indicated below.Research results. In all 54 patients, collar Razumovsky V. I. mediastinotomy was applied. The transition to serous discharge from the wound occurred in both groups: in the comparison group, on average, 267.4 hours after the end of surgery, while in the main group, on average, 38.9 hours after the end of surgery. On the 15th postoperative day, an average of 3.6 ml per group – in the main group, 58.7 ml – in the comparison group.In the postoperative period, 4 (7.4 %) patients developed purulent mediastinitis: 1 (3.3 %) patient from the main group, and 3 (12.5 %) patients from the comparison group. All patients underwent identical intensive treatment measures. Two of these patients from the comparison group died due to the development of acute cardiovascular insu ﬃ ciency, which made the total mortality for the group, respectively, 2.2 %. There were no fatal consequences in the main group. It should be noted that the average length of hospital stay in the main group was 14 days (336.1 hours), while in the comparison group, it was 27 (657.8 hours) days.In the postoperative period, 3 (13.64 %) patients of the comparison group had cicatricial stenosis of the esophageal anastomosis, in connection with which one of them had an esophageal stent installed, and the other two underwent courses of dilation procedures.Conclusions. In general, in the main group, the use of a mobile portable system for the treatment of wounds under negative pressure reﬂ ects a signiﬁ cantly more favorable postoperative course in patients of the main group and contributes to the prevention of infectious complications after surgical interventions and wounds, improves the drainage process by eﬀ ectively emptying wounds and cavities from the accumulated exudate and allows signiﬁ cantly improve the results of surgical treatment of deep phlegmons of the neck
Дод.точки доступу:
Королевська, А. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Загоєння ран та регенерація м’яких тканин. Літературний огляд [Текст] = Wound healing and soft tissue regeneration. Literature review / О. С. Воловар [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 101-104

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов, физиология)
ТКАНИ РЕГЕНЕРАЦИЯ УПРАВЛЯЕМАЯ -- GUIDED TISSUE REGENERATION (использование, методы, тенденции)
СОЕДИНИТЕЛЬНАЯ ТКАНЬ -- CONNECTIVE TISSUE (ультраструктура, физиология)
ГРАНУЛЯЦИОННАЯ ТКАНЬ -- GRANULATION TISSUE (ультраструктура, физиология)
Анотація: У публікації наводяться дані джерел літератури про перебіг репаративних процесів в м’яких тканинах та загоєння ран шкіри. Найбільший орган організму людини є шкіра. Вона виконує багато надзвичайно важливих функцій. Після травматичних ушкоджень шкірних покривів виникає складний каскад клітинних реакцій, який є унікальним за своєю природою. Оскільки процеси загоєння та регенерації відбуваються в усіх частинах людського тіла, цей огляд зосереджується на процесах перебігу репаративних змін у шкірі. Перший етап загоєння гострої рани присвячений гемостазу і формуванню попередньої ранової матриці, який відбувається відразу після травми і завершується через кілька годин. Крім того, ця фаза запускає процеси запальної реакції, виразність якої залежить від індивідуальної реактивності, ступеня мікробного обсіменіння рани, видом, характером ураження. Далі йде фаза проліферації, на цьому етапі відбувається відновлення поверхні рани, формування грануляційної тканини та відновлення судинної сітки. Третім та останнім етапом загоєння рани є фаза ремоделювання, яка зазвичай починається через 2-3 тижні після пошкодження тканин. Під час цієї фази спостерігається спустошення судин грануляційної тканини, різко зменшується кількість фібробластів, але натомість збільшується кількість еластичних та, особливо, колагенових волокон. Постійний синтез і руйнування колагену має ефект ремоделювання зрілої матриці рани протягом приблизно 6 місяців після травми. На цьому етапі утворення та деградація колагену врівноважують одне одного, та значних змін у його кількості не спостерігається. Фаза ремоделювання є найбільш відповідальною за об’єм сформованої рубцевої тканини. Мета роботи – систематизувати сучасні дані літератури про загоєння ран м’яких тканин. Висновок. Аналіз наведених даних наукової літератури свідчить, що регенерація м’яких тканин – це складний процес реакцій організму, який призводить до формування рубцевої тканини. Багато патофізіологічних процесів, що лежать в основі репаративних реакцій, досі невідомі
The publication provides data from literary sources on the course of reparative processes in soft tissues and healing of skin wounds. The largest organ of the human body is the skin. It performs many extremely important functions. After traumatic damage to the skin, a complex cascade of cellular reactions occurs, which is unique in its nature. Since healing and regeneration processes occur in all parts of the human body, this review focuses on the processes of reparative changes in the skin. The first stage of acute wound healing is devoted to hemostasis and the formation of the previous wound matrix, which occurs immediately after the injury and ends in a few hours. In addition, this phase triggers the processes of an inflammatory reaction, the expressiveness of which depends on individual reactivity, the degree of microbial contamination of the wound, the type and nature of the lesion. Then, the proliferation phase begins, at this stage there is restoration of the wound surface, formation of granulation tissue and restoration of the vasculature. The third and final stage of wound healing is the remodeling phase, which usually begins 2-3 weeks after tissue damage. During this phase, the vessels of the granulation tissue are emptied, the number of fibroblasts sharply decreases, but instead, the number of elastic and, especially, collagen fibers increases. The continuous synthesis and destruction of collagen has the effect of remodeling the mature wound matrix for approximately 6 months after injury. At this stage, the formation and degradation of collagen balance each other, and there are no significant changes in its amount. The remodeling phase is most responsible for the volume of scar tissue formed. The aim of the work is to systematize the current literature data on the healing of soft tissue wounds. Conclusion. The analysis of the given data from the scientific literature shows that the regeneration of soft tissues is a complex process of body reactions that leads to the formation of scar tissue. Many pathophysiological processes underlying reparative reactions are still unknown
Дод.точки доступу:
Воловар, О. С.
Астапенко, О. О.
Литовченко, Н. М.
Паливода, Р. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)