Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (17)

Рідкісні видання (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Растений болезни<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 51
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-51 51-51

The Impact of Biopreparations and Phytopathogenic Bacteria of the Pseudomonas Genus on L-Phenylalanine Ammonia-Lyase Activity in Soybean and Lupine Plants [Text] / L. A. Dankevych [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 6. - P13-22

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
СОЯ -- SOYBEANS (микробиология)
ЛЮПИН -- LUPINUS (микробиология)
ПСЕВДОМОНАДЫ -- PSEUDOMONAS (патогенность)
ФЕНИЛАЛАНИН-АММИАК-ЛИАЗА -- PHENYLALANINE AMMONIA-LYASE (действие лекарственных препаратов)
СПЕКТРАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- SPECTRUM ANALYSIS (методы)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Метою наших досліджень було вивчення зміни ФАЛ активності у рослинах сої і люпину за умов штучного інфікування окремими штамами фітопатогенних бактерій роду Pseudomonas та за дії біопрепаратів Ековітал і ЕПАА-М. Висновки. Застосування композиції ЕПАА-М з мікробним препаратом Ековітал активує формування резистентності до фітопатогенних бактерій роду Pseudomonas у рослин Glycine max і Lupinus luteus L.
Дод.точки доступу:
Dankevych, L. A.
Leonova, N. O.
Iutynska, G. O.
Kalinichenko, A. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Коваленко, О. Г.
Вірусінфікований калюс квасолі та його оздоровлення in vitro за дії ліпосомальних препаратів [Текст] / О. Г. Коваленко, A. M. Кириченко, О. Ю. Коваленко // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 5. - С. 58-64

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (вирусология)
МОЗАИКИ ВИРУСЫ -- MOSAIC VIRUSES (действие лекарственных препаратов)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (вирусология, действие лекарственных препаратов)
ФАСОЛЬ -- PHASEOLUS (вирусология)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (прием и дозировка)
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES (методы)
Анотація: Метою даної роботи є розробка системи оздоровлення квасолі, ураженої вірусами жовтої (ВЖМК) та звичайної мозаїки квасолі (ВЗМК) за комбінування культури калюсу і ліпосомальних препаратів гліканів. Методи. Культивування експлантів і калюсних культур здійснювали в умовах in vitro за загальноприйнятими методами біотехнології рослин. Введення експлантів в культуру in vitro проводили у весняно-літній період. Наявність вірусної інфекції встановлювали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією. Для ідентифікації вірусів використовували вірус-специфічні праймери, які дозволяли ампліфікувати консервативні ділянки гена капсидного білка ВЖМК або ВЗМК. Результати. В результаті виконання роботи отримана та адаптована до випробування антивірусних засобів культура калюсу квасолі, інфікованої вірусом звичайної мозаїки квасолі. Показано, що в процесі тривалого культивування (10-12 тижнів) в присутності ліпосомального препарату, що містив глюкан Ganoderma adspersum (10-100 мг/л) відбувається елімінація вірусу з клітин, про що свідчить відсутність в калюсній тканині послідовності розміром 391 н.n, характерної для гена білка оболонки вірусу. Висновки. В калюсній тканині, отриманій з ВЗМК-інфікованої квасолі, культивованій на середовищі В-5 у присутності ліпосомального глікан-гліколіпідного комплексу (10-100 мг/л) відбувається повне пригнічення репродукції та поступова елімінація вірусу. Отримані дані можуть слугувати передумовою для розробки технології оздоровлення рослин від вірусних інфекцій з використанням калюсної культури та антивірусно-активних глікан-гліколіпідних комплексів на ліпосомальній основі.
Дод.точки доступу:
Кириченко, А. М.
Коваленко, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Antagonistic action of 26UF7 and 35NG3 Streptomyces Species to Clavibacter michiganensis subsp. michiganensis 10 ₂ [Text] / S. L. Golembiovska [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 2. - P60-66

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (патогенность)
СТРЕПТОМИЦЕТЫ -- STREPTOMYCES (химия)
ТОМАТ ОБЫКНОВЕННЫЙ -- LYCOPERSICON ESCULENTUM (микробиология)
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES (методы)
РАСТЕНИЙ ОПУХОЛИ -- PLANT TUMORS (микробиология)
Анотація: Актуальність роботи. Екологічні шляхи вирішення питання опортунізму рослин до бактеріального раку помідор. Мета. Пошук стрептоміцетів- антагоністів проти Clavibacter michiganensis subsp. michiganensis 10₂ та дослідження їх впливу на інфекційний процес у помідорів в умовах теплиці. Результати. 36 (45%) ґрунтових стрептоміцетів з 80 мали антагоністичну активність проти С. michiganensis 10₂. Відібрані варіанти Streptomyces sp. 26Uf7 та 35NG3 демонстрували високі та стабільні показники проти фітопатогеної бактерії in vitro. Передпосівна обробка фільтратом ферментації досліджуваних стрептоміцетів вдвічі підвищувала схожість інфікованого С. michiganensis 10₂ насіння помідорів сорту «Вишенька». Однак, вона не сприяла стійкості рослин до захворювання після механічного інфікування листків помідорів в ювенільному періоді. В загальному метаболіти штамів Streptomyces sp. 26 Uf7 та 35 NG3 сприяли підвищенню врожайності помідорів, хоча повністю не нівелювали вплив інфекції в умовах теплиці. Висновки. Показано, що метаболіти штамів Streptomyces sp. 26Uf7 та 35NG3 з високими показниками антагонізму проти С michiganensis 10₂ in vitro вдвічі підвищували схожість насіння та врожайність помідор сорту «Вишенька» і мали 75% ефективність проти фітопатогенної бактерії в умовах теплиці.
Дод.точки доступу:
Golembiovska, S. L.
Bambura, O. I.
Volska, T. V.
Matselykh, B. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Изучение коллекции яровой тритикале по устойчивости к бурой и стеблевой ржавчинам с использованием аллель-специфических маркеров [Текст] / Р. С. Ержебаева [и др.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 6. - С. 54-64

MeSH-головна:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (генетика)
РОЖЬ ПОСЕВНАЯ -- SECALE CEREALE (генетика)
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (генетика)
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- GENETIC MARKERS (генетика)
Анотація: Создание и использование устойчивых к ржавчине сортов является наиболее экологичным и эффективным способом защиты посевов пшеницы и тритикале. Для успешной селекции яровой тритикале на устойчивость к ржавчине необходимо иметь генетический материал с эффективными генами. С целью выявления носителей генов устойчивости к бурой и стеблевой ржавчинам была изучена коллекция яровой тритикале (86 образцов) с использованием молекулярных маркеров и методов фитопатологии. На искусственном инфекционном фоне 81 % коллекционных образцов яровой тритикале показали высокую устойчивость (0R) к популяции стеблевой ржавчины. Выделены 19 образцов, показавших устойчивость (0–5 %R) к популяции бурой ржавчины. Идентификация коллекции с использованием ДНК-маркеров позволила выделить образцы с геном Sr2 (19 образцов), Sr22 (9 образцов) и Lr28 (14 образцов). Среди коллекции не обнаружены носители генов Lr9 и Lr35/Sr39. Образцы с эффективными генами Sr2 и Sr22 были включены в скрещивания для создания устойчивых к стеблевой ржавчине отечественных сортов
Дод.точки доступу:
Ержебаева, Р. С.
Базылова, Т. А.
Бабисекова, Д. И.
Амангелдиева, А. А.
Таджибаев, Д. Г.
Ыдырыс, А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Індукція стійкості пшениці проти збудника базального бактеріозу рістстимулювальними бактеріями [Текст] / Ю. В. Коломієць [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 6. - С. 14-22

MeSH-головна:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (микробиология, рост и развитие)
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
УСТОЙЧИВОСТЬ К БОЛЕЗНЯМ -- DISEASE RESISTANCE
БАЦИЛЛЫ -- BACILLUS (иммунология, метаболизм)
PSEUDOMONAS AERUGINOSA -- PSEUDOMONAS AERUGINOSA (патогенность)
Анотація: Застосування суспензії клітин рістстимулювальних бактерій (Bacillus subtilis) спричиняє підвищення ступеня стійкості рослин пшениці ярої сорту Гренні проти збудника базального бактеріозу (Pseudomonas syringae pv. atrofaciens) на 25 %. Визначено ініціацію синтезу біополімерів клітинної стінки, зокрема целюлози, лігніну і суберіну й акумуляцію вмісту оксикоричних і оксибензойних кислот в листках рослин
Дод.точки доступу:
Коломієць, Ю. В.
Григорюк, І. П.
Ліханов, А. Ф.
Буценко, Л. М.
Пасічник, Л. А.
Блюм, Я. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Bacterial Diseases of Silver Birch (Betula pendula Roth.) [Text] / A. F. Goychuk [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 6. - P23-34

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
БЕРЕЗА -- BETULA (микробиология)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (патогенность)
Кл.слова (ненормовані):
Бактеріальна водянка (патогенність) -- BETULA PENDULA (патогенність)
Анотація: Метою роботи є дослідження видового складу і формування різноманітності та системної взаємодій’ асоційованих з бактеріальною водянкою мікробіоти у патології Betula pendula. Висновки. Певну варіабельність ізольованих штамів у засвоєнні деяких вуглеводів та спиртів можна пояснити конкретними умовами існування бактерій, у тому числі і впливом екологічних чинників на їх біохімічні властивості. Відомо, що екологічна ніша впливає навіть на антигенний склад бактерій, тому слід очікувати такого впливу й на інші властивості. Нашими дослідженнями в лабораторних умовах підтверджений збудник бактеріальної водянки – L. nimipressuralis та уточнені дані щодо розмірів його клітин.
Дод.точки доступу:
Goychuk, A. F.
Shvets, M. V.
Kulbanska, I. M.
Markov, F. F.
Muljukina, N. A.
Patyka, V. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хвороби сої за дії фітопатоґенних бактерій роду Pseudomonas [Текст] / Т. Т. Гнатюк [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 3. - С. 68-83

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
СОЯ -- SOYBEANS (микробиология)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (микробиология)
ПСЕВДОМОНАДЫ -- PSEUDOMONAS (патогенность)
ДНК ШТРИХ-КОДИРОВАНИЕ ТАКСОНОМИЧЕСКОЕ -- DNA BARCODING, TAXONOMIC (методы)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (методы)
Анотація: Мета. Обґрунтувати і експериментально підтвердити роль бактерій роду Pseudomonas у патогенезі сої та вивчити біологічні властивості домінуючого збудника Pseudomonas savastanoi pv. glycinea. Методи. Теоретичне узагальнення, лабораторно-модельні дослідження, фітопатологічні, мікробіологічні, фізіологічні, біохімічні та молекулярно-генетичні. Результати. Встановлено, що в різних ґрунтово-кліматичних зонах України найбільшу групу патогенів складають бактерії роду Pseudomonas. Запропоновано методи ідентифікації домінуючого виду фітопатогенної бактерії Pseudomonas savastanoi pv. glycinea, що викликає кутасту плямистість сої. Висновки. Багаторічний моніторинг посівів сої районованих сортів різних ґрунтово-кліматичних зон України показав, що одним з домінуючих збудників бактеріозів є Pseudomonas savastanoi pv. glycinea у колі бактеріальних патогенів цієї рослини. Створено базу профілів ВОХ-фрагментів для колекційних штамів P. savastanoi pv. glycinea, P. syringae pv. syringae, P. savastanoi pv. phaseolicola, Pseudomonas syringae pv. tabaci. Метод ВОХ-ПЛР дозволяє ідентифікувати фітопатогенні псевдомонади до виду, але не до патовару. Показано, що ідентифікацію збудників бактеріозів сої роду Pseudomonas потрібно проводити на основі симптоматики та поліфазної таксономії
Дод.точки доступу:
Гнатюк, Т. Т.
Житкевич, Н. В.
Петриченко, В. Ф.
Калініченко, А. В.
Патика, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Limanska, N. V.
Effect of Lactobacillus plantarum on survival of crown gall agent and tumour formation [Text] / N. V. Limanska, M. B. Galkin, V. O. Ivanytsia // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 1. - P22-33

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
РАСТЕНИЙ ОПУХОЛИ -- PLANT TUMORS (микробиология)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (патогенность)
LACTOBACILLUS PLANTARUM -- LACTOBACILLUS PLANTARUM (химия)
Анотація: Aim. To study the effect of Lactobacillus plantarum on formation of tumours and survival of Agrobacterium tumefaciens pJZ on surfaces and in tissues of plants. Methods. Test-plants carrots Daucus carota L. cv Carotel, kalanchoe Kalanchoe daigremontiana Raym.-Hamet., tomatoes Solanum lycopersicum L. cv Ballada, grape Vitis vinifera L. cv Pinot noir and Moldova were inoculated with phytopathogenic A. tumefaciens pJZ expressing green fluorescent protein (GFP) and L. plantarum (L. plantarum ONU 12, ONU 311, ONU 355) in a ratio 1:1. Presence of GFP-labelled A. tumefaciens pJZ cells in inoculation sites was detected by epifluorescent microscopy. Results. If inoculates contained lactobacilli, amount of plants with crown gall symptoms decreased in 85–100%. Mean weight of tumours decreased 2–12 times comparing with a control. Microscopy of tissues of symptomless plants showed that in case of treatment with lactobacilli pathogenic agrobacteria survived in 100% of carrots and grapes, 30% of tomatoes, but their populations were smaller than in positive controls inoculated only with phytopathogen and did not cause tumours. Inoculation of grape with a mixture of phytopathogen and lactobacilli resulted in stimulation of plant growth – amount of buds that grew increased in 25.8%, mean length of stems – in 28.3%, mean area of leaves – in 8.6%, that could be hypothesized as an overproduction of plant hormones as a result of possible transformation of plant tissues. Conclusions. Antagonistic L. plantarum could suppress attachment and survival of phytopathogenic A. tumefaciens pJZ on surfaces and in tissues of test-plants eliminating population of the pathogen or decreasing its density with the probable attenuation of pathogenic properties, the mechanism of which needs further investigations
Дод.точки доступу:
Galkin, M. B.
Ivanytsia, V. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Терлецкий, В. П.
К вопросу генотипирования штаммов бактерий родов Pectobacterium и Pseudomonas - возбудителей бактериозов картофеля / В. П. Терлецкий, А. М. Лазарев // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 3. - С. 38-46

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
КАРТОФЕЛЬ -- SOLANUM TUBEROSUM (микробиология)
ПСЕВДОМОНАДЫ -- PSEUDOMONAS (генетика)
PECTOBACTERIUM -- PECTOBACTERIUM (генетика)
ГЕНОТИПИРОВАНИЯ МЕТОДЫ -- GENOTYPING TECHNIQUES
Анотація: Молекулярно-генетические приемы исследований дают возможность идентифицировать фитопатогены c полной характеристикой их наследственного материала. Предлагаемый нами метод генотипирования основан на использовании двух эндонуклеаз рестрикции для расщепления геномной ДНК бактерии. Присутствующая в реакционной смеси ДНК-полимераза (Taq) обеспечивает мечение фрагментов ДНК биотинилированным дезоксицитозинтрифосфатом (Bio-dCTP). Метка включается только в ДНК, имеющей 3-штрих усеченные концы, образуемые первым ферментом. Вторая эндонуклеаза рестрикции дает только тупые концы фрагментов, не способных включать метку. В результате ДРИМ-реакции (двойного расщепления и избирательного мечения) на фильтре визуализируют 20–50 четко различимых фрагментов ДНК, количество и распределение которых характерно для каждого бактериального штамма. Работа осуществлена с использованием двух пар ферментов рестрикции – XbaI/DraI и XbaI/Eco24I; ее результаты указывают на одинаковую дискриминационную способность ферментов. Некоторое преимущество имеет комбинация XbaI/DraI, позволяющая увидеть различия генетических профилей в области длинных фрагментов ДНК. Генетический профиль Ps. fluorescens 894, выявляемый с помощью пары ферментов BcuI-Eco32, существенно отличался от профиля Ps. xanthochlora, что и следовало ожидать при сравнении этих двух видов. В целом, результаты генотипирования коррелируют с материалами исследований о происхождении бактериальных штаммов. В частности, микроорганизмы с одинаковым генетическим профи-лем Д822/Д828, Г399/Г400, С960/С966 получены из пораженных клубней одного опытного поля, что допускает возможность контактного распространения патогена. В отдельных случаях отмечается идентичность штаммов, несмотря на их разное географическое происхождение. Этот факт подтверждает контаминацию, произошедшую ранее при использовании зарубежного посадочного картофеля
Молекулярно-генетичні прийоми досліджень дають змогу ідентифікувати фітопатогени з повною характеристикою їх спадкового матеріалу. Пропонований нами метод генотипування заснований на використанні двох ендонуклеаз рестрикції для розщеплення геномної ДНК бактерії. Присутня в реакційній суміші ДНК-полімераза (Taq) забезпечує мічення фрагментів ДНК біотинильованим дезоксицитозинтри-фосфатом (Bio-dCTP). Мітка включається тільки в ДНК, що має 3ʹ усічені кінці, утворені першим ферментом. Друга ендонуклеаза рестрикції дає тільки тупі кінці фрагментів, які не здатні включати мітку. В результаті ПРВМ-реакції (подвійного розщеплення і вибіркового мічення) на фільтрі візуалізують 20–50 чітко помітних фрагментів ДНК, кількість і розподіл яких характерні для кожного штаму бактерій. Робота здійснена з використанням двох пар ферментів рестрикції – XbaI/DraI і XbaI/Eco24I; її результати вказують на однакову дискримінаційну здатність ферментів. Деяку перевагу має комбінація XbaI/DraI, що дозволяє поба-чити відмінності генетичних профілів в ділянці довгих фрагментів ДНК. Генетичний профіль Ps. fluorescens 894, що виявляються за допомогою пари ферментів BcuI/Eco32, істотно відрізнявся від профілю Ps. xanthochlora, що і слід було очікувати при порівнянні цих двох видів. У цілому, результати генотипування корелюють з матеріалами досліджень про походження бактеріальних штамів. Зокрема, мікроорганізми з однаковим генетичним профілем Д822/Д828, Г399/Г400, С960/С966 отримані з уражених бульб одного дослідного поля, що допускає можливість контактного поширення патогену. В окремих випадках відзначається ідентичність штамів, незважаючи на їх різнe географічне походження. Цей факт підтверджує контамінацію, що сталася раніше при використанні зарубіжної посадкової картоплі
Molecular genetic research methods make it possible to identify phytopathogens with comprehensive characteristics of their hereditary material. Our method of genotyping phytopathogenic bacteria is based on the use of two restriction endonucleases for digesting the genomic DNA (DDSL). The Taq DNA polymerase included in the reaction mixture provides labeling of DNA fragments with biotinylated deoxycytosinetriphosphate (Bio-dCTP). The label is incorporated only into DNA having 3-prime recessed ends formed by the first enzyme. The second restriction endonuclease produces only blunt ends of fragments that are unable to incorporate a label. As a result of the DDSL reaction, 20–50 distinct DNA fragments are visualized on the filter, the amount and distribution of which is characteristic for each bacterial strain. The work was carried out using two pairs of restriction enzy-mes – XbaI/DraI and XbaI/Eco24I; the results indicate the same discriminatory ability of these combinations of enzymes. Some advantage is noted for the combination XbaI/DraI, which allows detecting differences in genetic profiles in the region of longer DNA fragments. The genetic profile generated by enzyme pair BcuI-Eco32I in Ps. fluorescens 894, was significantly different from that of Ps. xanthochlora, which could be anticipated considering that these are two different bacterial species. In general, genotyping data correlate with data concerning the origin of bacterial strains. In particular, strains with the same genetic profile, D822 and D828, G399 and G400, C960 and C966 were obtained from affected tubers of the same experimental fields, which allow the possibility of contact spread of the pathogen. In some cases, the identity of genetic profiles is demonstrated, despite their different geographic origins. This fact confirms the contamination that occurred in the past during the exchange of seed material
Дод.точки доступу:
Лазарев, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Lemanova, N.
Biological metod for prevention grown gall in horticulture [Text] / N. Lemanova, М. Magher // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 2. - P36-40

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
РАСТЕНИЙ ОПУХОЛИ -- PLANT TUMORS (микробиология)
АГРОБАКТЕРИИ -- AGROBACTERIUM (патогенность)
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS
БИОЛОГИЧЕСКОГО КОНТРОЛЯ АГЕНТЫ -- BIOLOGICAL CONTROL AGENTS
Анотація: Бактеріальний рак – широко поширене захворювання рослин, відоме у всьому світі. Збудник – бактерія Agrobacterium tumefaciens (Smith and Towns.) колонізує судини ксилеми рослин. Пухлини формуються на коренях і пагонах плодових порід. У разі великого обсягу пухлин рослини в розплідниках і садах гинуть. Як засоби захисту від хвороби рекомендується отримання безпухлинних рослин з подальшим попередженням контакту їх ранових поверхонь з клітинами патогена, використовуючи бактерії-антагоністи по відношенню до збудника захворювання. Штам виділеного з ґрунту Pseudomonas fluorescens CNMN-PsB-04 (Національна колекція непатогенних мікроорганізмів АН Молдови) синтезує бактеріоцини – речовини, активні для пригнічення октопінових і нопалінових штамів агробактерій. Біопрепарат «Paurin» у вигляді 2-добової концентрованої суспензії цієї бактерії застосовували для передпосадкової обробки коренів саджанців. Використання біопрепарату для бактеризації живців підщепи яблуні ММ-106, кісточок плодових порід перед висадкою їх в розплідник дозволило знизити ураження саджанців бактеріальним раком в 2,0–2,5 рази. Бактерія-антагоніст розвивається в ризосфері без фітотоксичності, конкурує з патогенною грунтовою мікрофлорою, в т. ч. із збудником бактеріального раку, що підтверджує переваги застосування біометоду для попередження від вторинного зараження збудником цієї хвороби. Отримані результати свідчать про те, що біопрепарат «Paurin» може бути успішно використаний для передпосадкової бактеризації кореневої системи вегетативних підщеп яблуні і сіянців кісточкових.
Дод.точки доступу:
Magher, М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-51 51-51

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)