Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (17)

Рідкісні видання (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Растений болезни<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 51
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-51 51-51

Перспективи використання мікробних поверхнево-активних речовин у рослинництві [Текст] / Т. П. Пирог [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 3. - С. 115-134

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES
ПОЧВЫ ЗАГРЯЗНИТЕЛИ -- SOIL POLLUTANTS
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (химия)
ACINETOBACTER CALCOACETICUS -- ACINETOBACTER CALCOACETICUS (патогенность)
НОКАРДИИ -- NOCARDIA (патогенность)
RHODOCOCCUS -- RHODOCOCCUS (патогенность)
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ВОССТАНОВЛЕНИЕ И УЛУЧШЕНИЕ -- ENVIRONMENTAL RESTORATION AND REMEDIATION (методы)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Поверхнево-активні речовини (ПАР) мікробного походження є препаратами мультифункціонального призначення, оскільки їм притаманний широкий спектр фізико-хімічних і біологічних властивостей (здатність до зниження поверхневого натягу і емульгування різних субстратів, антимікробна та антиадгезивна активність). Завдяки цьому мікробні ПАР є перспективними для застосування у різних галузях промисловості і сільському господарстві. В огляді наведено сучасні дані літератури щодо використанняя мікробних ПАР (ліпопептидів, рамно- та софороліпідів) для біоремедіації сільськогосподарських грунтів, виробництва пестицидів, контролю чисельності фітопатогенних мікроорганізмів, стимуляції росту рослин. Наведено дані власних досліджень антимікробної щодо фітопатогенних бактерій активності ПАР, синтезованих Аcinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241, Nocardia vaccinii IMB B-7405 та Rhodococcus erythropolis IMB Ac-5017, а також ролі цих ПАР у деструкції нафтових забруднень грунту, у тому числі й комплексних з важкими металами.
Дод.точки доступу:
Пирог, Т. П.
Палійчук, О. І.
Іутинська, Г. О.
Шевчук, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Widespread viral diseases endangering cereal crops in Ukraine [Text] / H. Snigur [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 3. - P103-114

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (вирусология)
ЗЛАКОВЫЕ -- POACEAE (вирусология)
Анотація: Мета. Вірусні хвороби є одним з визначальних факторів якісних та кількісних показників урожаю зернових культур – ключового елементу забезпечення продовольчої безпеки в Україні. Метою роботи була оцінка поширення найбільш небезпечних вірусів злакових культур в агроекосистемах, використовуючи різні методи діагностики. Методи. Для ідентифікації вірусів у відібраних зразках використовували імуноферментний аналіз в модифікації DAS-ELISA із застосуванням комерційних тест-систем до 12 вірусів злакових. Для прямого виявлення вірусних часток застосовували метод трансмісівної електронної мікроскопії. Результати. Протягом 15 років проводилиcь обстеження зернових колосових культур на предмет вірусних інфекцій у різних областях України. Для діагностики вірусів відбирали рослини з характерними симптомами (мозаїкою, зміною кольору листків та ін.). В результаті проведеної роботи в агроценозах України виявили віруси, що передаються членистоногими: Barley yellow dwarf virus-PAV, Barley yellow dwarf virus-MAV, Cereal yellow dwarf virus-RPV, Wheat streak mosaic virus та Wheat dwarf virus. Періодично ідентифікували Brome mosaic virus, Barley stripe mosaic virus та деякі ґрунтові віруси, зокрема, Wheat spindle streak mosaic virus, Soil-borne cereal mosaic virus, Soil-borne wheat mosaic virus і Barley mild mosaic virus. Висновки. Основну небезпеку для вирощування зернових культур в Україні складають Barley yellow dwarf virus-PAV, Wheat streak mosaic virus та Wheat dwarf virus. За останні 15 років в Україні в значній мірі збільшилась кількість і розповсюдженість вірусів, що уражують зернові культури.
Дод.точки доступу:
Snigur, H.
Petrenko, S.
Kot, T.
Shevchenko, O.
Polischuk, V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Данкевич, Л. А.
Генетичне профілювання фітопатогенних бактерій роду Pseudomonas — збудників мокрого водянистого гниття люпину [Текст] / Л. А. Данкевич, В. П. Патика // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 3. - С. 53-65

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
ЛЮПИН -- LUPINUS (микробиология)
ПСЕВДОМОНАДЫ -- PSEUDOMONAS (генетика, патогенность)
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY
ГЕНЕТИЧЕСКАЯ ГЕТЕРОГЕННОСТЬ -- GENETIC HETEROGENEITY
Анотація: Мета. Для коректної видової ідентифікації та оцінки групової гетерогенності було проведено фінгепринтування геномів ізольованих нами Pseudomonas sp., колекційних штамів "Pseudomonas xanthochlora", а також типових представників виду Pseudomonas marginalis та п’яти біоварів виду Pseudomonas fuorescens. Методи. В ході досліджень було використано мікробіологічні, молекулярно-генетичні (REP-ПЛР) методи та методи молекулярної філогенетики (UPGMA). Результати. Оцінена генетична гетерогенність ізольованих Pseudomonas sp. та колекційних "Pseudomonas xanthochlora" штамів. Встановлено значну спорідненість ізольованих Pseudomonas sp. і колекційних "Pseudomonas xanthochlora" штамів із типовим штамом Pseudomonas marginalis pv. marginalis 9175^T за BOX, REP та ERIC-профілями. Висновки. BOX, ERIC і REP-профілювання геному збудника мокрого водянистого гниття люпину виявило незначну генетичну гетерогенність даної групи штамів (від 6 до 9 % гетерогенності) та близьку їх спорідненість з представниками виду Pseudomonas marginalis (94 ? 91 % гомології BOX, ERIC і REP-профілів). Подібність результатів BOX і ERIC-профілювання геному збудника мокрого водянистого гниття люпину може бути корисною для швидкої коректної діагностики даного збудника, особливо, у випадку масового ураження рослин.
Дод.точки доступу:
Патика, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Терлецкий, В. П.
К вопросу генотипирования штаммов бактерий родов Pectobacterium и Pseudomonas - возбудителей бактериозов картофеля / В. П. Терлецкий, А. М. Лазарев // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 3. - С. 38-46

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
КАРТОФЕЛЬ -- SOLANUM TUBEROSUM (микробиология)
ПСЕВДОМОНАДЫ -- PSEUDOMONAS (генетика)
PECTOBACTERIUM -- PECTOBACTERIUM (генетика)
ГЕНОТИПИРОВАНИЯ МЕТОДЫ -- GENOTYPING TECHNIQUES
Анотація: Молекулярно-генетические приемы исследований дают возможность идентифицировать фитопатогены c полной характеристикой их наследственного материала. Предлагаемый нами метод генотипирования основан на использовании двух эндонуклеаз рестрикции для расщепления геномной ДНК бактерии. Присутствующая в реакционной смеси ДНК-полимераза (Taq) обеспечивает мечение фрагментов ДНК биотинилированным дезоксицитозинтрифосфатом (Bio-dCTP). Метка включается только в ДНК, имеющей 3-штрих усеченные концы, образуемые первым ферментом. Вторая эндонуклеаза рестрикции дает только тупые концы фрагментов, не способных включать метку. В результате ДРИМ-реакции (двойного расщепления и избирательного мечения) на фильтре визуализируют 20–50 четко различимых фрагментов ДНК, количество и распределение которых характерно для каждого бактериального штамма. Работа осуществлена с использованием двух пар ферментов рестрикции – XbaI/DraI и XbaI/Eco24I; ее результаты указывают на одинаковую дискриминационную способность ферментов. Некоторое преимущество имеет комбинация XbaI/DraI, позволяющая увидеть различия генетических профилей в области длинных фрагментов ДНК. Генетический профиль Ps. fluorescens 894, выявляемый с помощью пары ферментов BcuI-Eco32, существенно отличался от профиля Ps. xanthochlora, что и следовало ожидать при сравнении этих двух видов. В целом, результаты генотипирования коррелируют с материалами исследований о происхождении бактериальных штаммов. В частности, микроорганизмы с одинаковым генетическим профи-лем Д822/Д828, Г399/Г400, С960/С966 получены из пораженных клубней одного опытного поля, что допускает возможность контактного распространения патогена. В отдельных случаях отмечается идентичность штаммов, несмотря на их разное географическое происхождение. Этот факт подтверждает контаминацию, произошедшую ранее при использовании зарубежного посадочного картофеля
Молекулярно-генетичні прийоми досліджень дають змогу ідентифікувати фітопатогени з повною характеристикою їх спадкового матеріалу. Пропонований нами метод генотипування заснований на використанні двох ендонуклеаз рестрикції для розщеплення геномної ДНК бактерії. Присутня в реакційній суміші ДНК-полімераза (Taq) забезпечує мічення фрагментів ДНК біотинильованим дезоксицитозинтри-фосфатом (Bio-dCTP). Мітка включається тільки в ДНК, що має 3ʹ усічені кінці, утворені першим ферментом. Друга ендонуклеаза рестрикції дає тільки тупі кінці фрагментів, які не здатні включати мітку. В результаті ПРВМ-реакції (подвійного розщеплення і вибіркового мічення) на фільтрі візуалізують 20–50 чітко помітних фрагментів ДНК, кількість і розподіл яких характерні для кожного штаму бактерій. Робота здійснена з використанням двох пар ферментів рестрикції – XbaI/DraI і XbaI/Eco24I; її результати вказують на однакову дискримінаційну здатність ферментів. Деяку перевагу має комбінація XbaI/DraI, що дозволяє поба-чити відмінності генетичних профілів в ділянці довгих фрагментів ДНК. Генетичний профіль Ps. fluorescens 894, що виявляються за допомогою пари ферментів BcuI/Eco32, істотно відрізнявся від профілю Ps. xanthochlora, що і слід було очікувати при порівнянні цих двох видів. У цілому, результати генотипування корелюють з матеріалами досліджень про походження бактеріальних штамів. Зокрема, мікроорганізми з однаковим генетичним профілем Д822/Д828, Г399/Г400, С960/С966 отримані з уражених бульб одного дослідного поля, що допускає можливість контактного поширення патогену. В окремих випадках відзначається ідентичність штамів, незважаючи на їх різнe географічне походження. Цей факт підтверджує контамінацію, що сталася раніше при використанні зарубіжної посадкової картоплі
Molecular genetic research methods make it possible to identify phytopathogens with comprehensive characteristics of their hereditary material. Our method of genotyping phytopathogenic bacteria is based on the use of two restriction endonucleases for digesting the genomic DNA (DDSL). The Taq DNA polymerase included in the reaction mixture provides labeling of DNA fragments with biotinylated deoxycytosinetriphosphate (Bio-dCTP). The label is incorporated only into DNA having 3-prime recessed ends formed by the first enzyme. The second restriction endonuclease produces only blunt ends of fragments that are unable to incorporate a label. As a result of the DDSL reaction, 20–50 distinct DNA fragments are visualized on the filter, the amount and distribution of which is characteristic for each bacterial strain. The work was carried out using two pairs of restriction enzy-mes – XbaI/DraI and XbaI/Eco24I; the results indicate the same discriminatory ability of these combinations of enzymes. Some advantage is noted for the combination XbaI/DraI, which allows detecting differences in genetic profiles in the region of longer DNA fragments. The genetic profile generated by enzyme pair BcuI-Eco32I in Ps. fluorescens 894, was significantly different from that of Ps. xanthochlora, which could be anticipated considering that these are two different bacterial species. In general, genotyping data correlate with data concerning the origin of bacterial strains. In particular, strains with the same genetic profile, D822 and D828, G399 and G400, C960 and C966 were obtained from affected tubers of the same experimental fields, which allow the possibility of contact spread of the pathogen. In some cases, the identity of genetic profiles is demonstrated, despite their different geographic origins. This fact confirms the contamination that occurred in the past during the exchange of seed material
Дод.точки доступу:
Лазарев, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Phytoplasmosis of bioenergy cultures [Text] / A. Brozozowska [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 4. - P108-127

MeSH-головна:
БИОТОПЛИВО -- BIOFUELS (использование)
КЛЕТОК КУЛЬТУРЫ МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ -- CELL CULTURE TECHNIQUES (методы)
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (вирусология)
ФИТОПЛАЗМА -- PHYTOPLASMA (патогенность)
ИВА -- SALIX
ТОПОЛЬ -- POPULUS
Анотація: В огляді проаналізовано сучасний стан поширення біопалива в країнах ЄС, США та Україні та його перспективи, приділена увага аналізу нових альтернативних джерел відновлювальної енергії, перевагам і недолікам їх використання, викладена концепція вирощування енергетичних культур в Україні. Розглянуті перспективи використання біоенергетичних культур 2-го покоління. Особлива увага приділена перевагам та особливостям вирощування культур з великим потенціалом продуктивності – верби і тополі. Розглянуті шляхи розповсюдження фітоплазмозів рослин, а також розглянута роль фітоплазм в патології рослин, їх локалізації в клітинах рослини-хазяїна, типові симптоми уражених фітоплазмозом дерев, а також приділена увага розповсюдженню в країнах Європи та Україні фітоплазм, які здатні уражувати перспективні біоенергетичні культури деревних порід.
Дод.точки доступу:
Brozozowska, A.
Dacko, M.
Kalinichenko, A.
Petruchenko, V. F.
Tokovenko, I. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кириченко, А. М.
Звичайна мозаїка квасолі на Київщині: етіологія хвороби та ідентифікація збудника [Текст] / А. М. Кириченко, О. Г. Коваленко // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 4. - С. 96-107

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (вирусология)
ФАСОЛЬ -- PHASEOLUS (вирусология)
МОЗАИКИ ВИРУСЫ -- MOSAIC VIRUSES (патогенность)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ С ОБРАТНОЙ ТРАНСКРИПТАЗОЙ -- REVERSE TRANSCRIPTASE POLYMERASE CHAIN REACTION (методы)
Анотація: В роботі наведено результати обстежень посівів квасолі на ураження вірусами бобових у Київській області. Досліджено поширеність вірусного захворювання в культурі та на селекційних ділянках Phaseolus vulgaris L.; проведено ідентифікацію збудника захворювання – вірусу звичайної мозаїки квасолі (ВЗМК). Мета. Вивчити поширеність вірусних інфекцій на Київщині. Здійснити діагностику захворювання та ідентифікацію збудника. Дослідити коло рослин-хазяїв ВЗМК та реакцію рослин-індикаторів на інокуляцію виділеним вірусним ізолятом. Методи. Польові дослідження посівів, візуальна діагностика, біологічне тестування вірусу, імуноферментний аналіз (ІФА), полімеразна ланцюгова реакція зі зворотньою транскрипцією (ЗТ-ПЛР). Результати. При обстеженні посівів квасолі виявлено рослини з чіткими ознаками вірусного захворювання. У відібраних зразках ураженої квасолі методами ІФА та ЗТ-ПЛР встановлено наявність ВЗМК. Висновки. За реакцією рослин-індикаторів і характером симптомів у відповідь на штучну інокуляцію виділений ізолят віднесено до некротичних варіантів цього вірусу. Висунуто припущення, що досліджуваний ізолят може належати до А серотипу ВЗМК, а саме – вірусу звичайної некротичної мозаїки квасолі (ВЗНМК).
Дод.точки доступу:
Коваленко, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Явний, М. І.
Бактеріальна хвороба в’яза шорсткого Ulmus glabra huds. в насадженнях Київського Полісся України [Текст] / М. І. Явний, Н. В. Пузріна // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 1. - С. 67-76

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (вирусология, микробиология)
ДЕРЕВЬЯ -- TREES (вирусология, микробиология)
КАРАГАЧ -- ULMUS (вирусология, микробиология)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (выделение и очистка, патогенность)
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Мета. Значне місце в комплексі причин всихання деревних рослин займають патологічні фактори — грибні та бактеріальні хвороби, проте відомості про останні вкрай обмежені. Мета роботи — вивчення симптоматики та етіології збудників інфекційних хвороб, з’ясування їх видового різноманіття в ільмових насадженнях Київського Полісся України. Методи. У процесі досліджень застосовувалися рекогносцирувальні та детальні методи лісопатологічних обстежень, а також методи фітопатологічних, мікробіологічних та мікологічних досліджень за загальноприйнятими методиками. Результати. Наведено результати досліджень патологічних змін зрізів стовбура і гілок дерев в’яза з симптомами бактеріальної хвороби, які порівнювали із зрізами стовбура в’яза без симптомів ураження. Видовий склад збудників бактеріозів лісових деревних рослин значно менший, ніж збудників грибних захворювань, проте нами при обстеженні насаджень в’яза шорсткого виявлено симптоми захворювання, характерні для уражень фітопатогенними бактеріями. Причини всихання не у всіх випадках могли бути встановлені внаслідок нашарувань вторинних факторів патологій, оскільки у окремих дерев і в куртинах усихаючих і всохлих дерев нами було відмічено високу щільність поселення стовбурових шкідників, які є переносниками збудників хвороб. Описано біологічні властивості виділених ізолятів бактерій. Висновки. Виділені з уражених зразків дерев в’яза ізоляти бактерій за морфологічними і фiзіолого-біохімічними властивостями ідентифіковані як Enterobacler nimipressuralis (Carter 1945) Brenner et al. 1988 (згідно Brady C. et al. - Lellioltia nimipressuralis (Carter 1945) Brady et al. 2013). #907: , КТ; 20180531, Shulika
Дод.точки доступу:
Пузріна, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Агроекологічна інженерія в біоконтролі ризосфери рослин та формуванні здоров’я ґрунту [Текст] / Я. М. Гадзало [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 4. - С. 88-109

MeSH-головна:
РИЗОСФЕРА -- RHIZOSPHERE
БИОЛОГИЧЕСКИЙ КОНТРОЛЬ -- BIOSURVEILLANCE (методы)
БИОТЕХНОЛОГИЯ -- BIOTECHNOLOGY (методы)
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (микробиология)
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS (рост и развитие)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Розглядаються сучасні підходи щодо вивчення рослинно-мікробних взаємодій ризосфери, їх вагомість для формування здорового врожаю. Показано, як знання механізмів та використання екологічних функцій кореневих систем допомагає подолати обмеження середовища ґрунту, дає можливість управління фітопатогенними організмами в агроекосистемах. Розвиток наукоємних біотехналогій, що розглядають біологічні системи на всіх рівнях і враховують стадії онтогенезу, дають можливість розкрити механізми та забезпечити новими безпрецедентними знаннями про формування ризосферних взаємодій та систем, а також спрогнозувати наслідки впливу на здоров’я рослин. Агроекологічні біоінженерні підходи, в свою чергу, дають можливість подолати обмеження традиційних стратегій контролю посівів шляхом використання та розкриття ризосферних функцій.
Дод.точки доступу:
Гадзало, Я. М.
Патика, М. В.
Заришняк, А. С.
Патика, Т. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Patyka, V. P.
Phytopathogenic Bacteria in Contemporary Agriculture [Текст] = Фітопатогенні бактерії в сучасному сільському господарстві / V. P. Patyka // Мікробіологічний журнал. - 2016. - Том 78, N 6. - С. 71-83

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
СОРНАЯ ТРАВА -- PLANT WEEDS (микробиология, рост и развитие)
БИОТА -- BIOTA
ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES (химия)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Буценко, Л. М.
Генетична гетерогенність штамів Pseudomonas syringae pv. atrofaciens на основі RAPD-ПЛР аналізу [Текст] / Л. М. Буценко, Л. А. Пасічник // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 5. - С. 48-62

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES
СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЕ КУЛЬТУРЫ -- CROPS, AGRICULTURAL (вирусология)
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (вирусология)
ГЕНЕТИЧЕСКАЯ ГЕТЕРОГЕННОСТЬ -- GENETIC HETEROGENEITY
СЛЕПОГО ОТБОРА МЕТОД АМПЛИФИЦИРОВАННОЙ ПОЛИМОРФНОЙ ДНК -- RANDOM AMPLIFIED POLYMORPHIC DNA TECHNIQUE (методы)
PSEUDOMONAS SYRINGAE -- PSEUDOMONAS SYRINGAE (генетика, патогенность)
Анотація: Усестороннє дослідження бактерій P. syringae pv. atrofaciens дозволяє отримати важливу інформацію фундаментального характеру, що дасть відповідь на питання сучасного систематичного статусу цього збудника, дозволить встановити структуру популяції збудника в Україні, виявляти та відстежувати поширення агресивних штамів. Отримані дані надають важливу інформацію для селекціонерів щодо створення та впровадження сортів пшениці, стійких до бактеріозу. Мета. Визначення генетичної гетерогенності популяції збудника базального бактеріозу P. syringae pv. atrofaciens на основі RAPD-ПЛР аналізу. Методи. ДНК виділяли, використовуючи набір реактивів «ДНК-сорб Б» за інструкцією. RAPD-ПЛР ампліфікацію здійснювали з праймером OPA-13 (5’-CAGCACCCAC-3’). Продукти ампліфікації розділяли електрофорезом в 1,5 % агарозному гелі в ТАЕ буфері 30 хв при 100U. Результати. За використання праймеру OPA-13 були отримані спектри ампліфікованих фрагментів, які були подібними для всіх досліджуваних нами штамів P. syringae pv. atrofaciens. Діапазон поліморфних локусів становив від 500 до 1300 т.п.н. Висновки. На основі RAPD–профілювання з праймером OPA-13 встановлено, що виділені з різних рослин-хазяїнів в 11 областях України штами P. syringae pv. atrofaciens представляють генетично однорідну групу.
Дод.точки доступу:
Пасічник, Л. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-51 51-51

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)