Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (4)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Растений листья<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 34
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-34

Основні параметри стандартизації листя петрушки кучерявої [Текст] / О. А. Зотікова [та ін.] // Фітотерапія.Часопис. - 2014. - № 1. - С. 56-57

MeSH-головна:
ПЕТРУШКА -- PETROSELINUM (анатомия и гистология, действие лекарственных препаратов, химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (анатомия и гистология, действие лекарственных препаратов, химия)
Дод.точки доступу:
Зотікова, О. А.
Кисличенко, В. С.
Вельма, В. В.
Журавель, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гур’єва, І. Г.
Вивчення стероїдних сполук та коренів тифону [Текст] / І. Г. Гур’єва // Фітотерапія.Часопис. - 2014. - № 1. - С. 71-73

MeSH-головна:
СТЕРОИДЫ -- STEROIDS (фармакология, химия)
КРЕСТОЦВЕТНЫЕ -- BRASSICACEAE (действие лекарственных препаратов, химия)
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (действие лекарственных препаратов, химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (действие лекарственных препаратов, химия)
ФИТОСТЕРИНЫ -- PHYTOSTEROLS (выделение и очистка, фармакология, химия)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Карпюк, У. В.
Дослідження анатомічної будови листя кукурудзи звичайної методом світлової мікроскопії [Текст] / У. В. Карпюк // Фітотерапія.Часопис. - 2014. - № 2. - С. 54-57

MeSH-головна:
КУКУРУЗА -- ZEA MAYS (анатомия и гистология, ультраструктура)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (анатомия и гистология, ультраструктура)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование, методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Study of chemical composition and antioxidant activity of tincture, infusion of green tea leaves [Text] = Вивчення хімічного складу і антиоксидантної активності настойки, настію з листя зеленого чаю / O. Maslov [та ін.] // Фітотерапія.Часопис. - 2022. - N 1. - P48-53. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (действие лекарственных препаратов, химия)
ЧАЙ -- TEA (действие лекарственных препаратов, химия)
ЛЕКАРСТВА ИЗ КИТАЙСКИХ РАСТЕНИЙ -- DRUGS, CHINESE HERBAL (выделение и очистка, химия)
АНТИОКСИДАНТНОЙ РЕАКЦИИ ЭЛЕМЕНТЫ -- ANTIOXIDANT RESPONSE ELEMENTS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: The qualitative and quantitative analysis of phenolic compounds, catechins, flavonoids and hydroxycinnamic acids of tincture and infusion green tea leaves has been provided. The research has revealed that tincture has contained phenolic compounds in 55%, catechins in 60%, hydroxycinnamic acids in 13% more and flavonoids in 34% less than in infusion. The antioxidant activity of green tea tincture in 38% higher than in infusion. The 60% ethanol is more appropriate solventfor extraction catechins than water, which can be used for developing and obtaining medicines, dietary supplements and cosmetologically products
Проведено якісний та кількісний аналіз фенольних сполук, катехінів, флавоноїдів і гідроксикоричних кислот у настоянці і настою листя зеленого чаю. Встановлено, що вміст фенольних сполук, катехінів та гідроксикоричних кислот бііьше в настоянці на 55, 60 та 13%, а флавоноїдів у 34% менше ніжу настій. Антиоксидантна активність настойки зеленого чаю на 38% вища, ніжу настою. 60% етиловий спирт є бііьш відповідним розчинником для екстракції катехінів, ніж вода, що може бути використане для розробки та одержання лікарських засобів, дієтичних добавок та косметологічних продуктів
Дод.точки доступу:
Maslov, O.
Kolysnik, S.
Komisarenko, M.
Golik, M.
Antonenko, O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Анатомічне дослідження листків Chamenerion angustifolium (L.) Scop [Текст] = Anatomical investigation of sheets chamaenerion angustifolium (L.) Scop / І. Бобкова [та ін.] // Фітотерапія.Часопис. - 2022. - N 1. - С. 77-81. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL (действие лекарственных препаратов, химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (анатомия и гистология, действие лекарственных препаратов, химия)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование, методы)
СПЕКТРАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- SPECTRUM ANALYSIS (использование, методы)
Анотація: Зніт вузьколистий зустрічається на всій території України. Рослина багата біологічно активними речовинами, біогенними елементами, тому використовується за чималим переліком показань
Znit narrow-leaved is found throughout Ukraine. The plant is rich in biologically active substances, nutrients, so it is used for a considerable list of indications
Дод.точки доступу:
Бобкова, І.
Бур’янова, В.
Гончарук, С.
Дунаєвська, О.
Умінська, К.
Хранівська, В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хвороби сої за дії фітопатоґенних бактерій роду Pseudomonas [Текст] / Т. Т. Гнатюк [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 3. - С. 68-83

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
СОЯ -- SOYBEANS (микробиология)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (микробиология)
ПСЕВДОМОНАДЫ -- PSEUDOMONAS (патогенность)
ДНК ШТРИХ-КОДИРОВАНИЕ ТАКСОНОМИЧЕСКОЕ -- DNA BARCODING, TAXONOMIC (методы)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (методы)
Анотація: Мета. Обґрунтувати і експериментально підтвердити роль бактерій роду Pseudomonas у патогенезі сої та вивчити біологічні властивості домінуючого збудника Pseudomonas savastanoi pv. glycinea. Методи. Теоретичне узагальнення, лабораторно-модельні дослідження, фітопатологічні, мікробіологічні, фізіологічні, біохімічні та молекулярно-генетичні. Результати. Встановлено, що в різних ґрунтово-кліматичних зонах України найбільшу групу патогенів складають бактерії роду Pseudomonas. Запропоновано методи ідентифікації домінуючого виду фітопатогенної бактерії Pseudomonas savastanoi pv. glycinea, що викликає кутасту плямистість сої. Висновки. Багаторічний моніторинг посівів сої районованих сортів різних ґрунтово-кліматичних зон України показав, що одним з домінуючих збудників бактеріозів є Pseudomonas savastanoi pv. glycinea у колі бактеріальних патогенів цієї рослини. Створено базу профілів ВОХ-фрагментів для колекційних штамів P. savastanoi pv. glycinea, P. syringae pv. syringae, P. savastanoi pv. phaseolicola, Pseudomonas syringae pv. tabaci. Метод ВОХ-ПЛР дозволяє ідентифікувати фітопатогенні псевдомонади до виду, але не до патовару. Показано, що ідентифікацію збудників бактеріозів сої роду Pseudomonas потрібно проводити на основі симптоматики та поліфазної таксономії
Дод.точки доступу:
Гнатюк, Т. Т.
Житкевич, Н. В.
Петриченко, В. Ф.
Калініченко, А. В.
Патика, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порівняльне фармакогностичне та фармакологічне дослідження листя Salvia verticillata та Salvia officinalis для встановлення перспективи створення нового лікарського засобу [Текст] / М. М. Мига [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2020. - Том 13, N 1. - С. 61-71

MeSH-головна:
ШАЛФЕЙ -- SALVIA (рост и развитие, химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
Анотація: Сировинна база лікарських рослин України – достатня тільки для половини фармакопейних видів. Чимало лікарської рослинної сировини зростає в недостатній кількості, а отже виникає потреба в її імпортуванні. В умовах імпортозалежності та дефіциту вітчизняної рослинної сировини пошук нових джерел біологічно активних речовин серед представників флори України є актуальним завданням сучасної фармацевтичної науки. Мета роботи – здійснити порівняльне фармакогностичне та фармакологічне дослідження листя S. verticillata та S. officinalis для встановлення можливості використання нефармакопейного виду у фармацевтичній і медичній практиці. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – листя S. verticillata та S. officinalis, що заготовлене в ботанічному саду Львівського національного університету імені І. Франка. Морфолого-анатомічну будову листя досліджуваних видів вивчили, застосовуючи метод світлової мікроскопії. Дослідження макро- і мікроелементного складу в листі S. officinalis і S. verticillata виконали атомно-емісійним спектрографічним методом. Визначення якісного складу та кількісного вмісту основних груп біологічно активних сполук здійснили методом ВЕРХ. Кількісне визначення фенольних сполук також виконали спектрофотометричним методом. Протизапальну активність галенових витяжок із листя досліджуваних видів вивчили на моделі гострого запального набряку, що викликаний субплантарним введенням розчину карагеніну. Результати. Методом світлової мікроскопії вивчили ключові мікроскопічні та діагностичні ознаки листя S. verticillata. В обох видах, що досліджували, визначили вміст 15 мікро- та макроелементів. У листі S. officinalis і S. verticillata ідентифікували 15 і 14 амінокислот, 8 і 6 сапонінів відповідно. Методом ВЕРХ встановили якісний склад і кількісний вміст речовин фенольної природи в листі S. officinalis і S. verticillata (13 і 12 сполук відповідно). Максимальний антиексудативний ефект сухих екстрактів із листя S. officinalis і S. verticillata спостерігали в дозі 50 мг/кг. В обох видах сировини домінували такі мікро- та макроелементи, як силіцій, фосфор, магній кальцій натрій, калій. Загальний вміст мікроелементів у листі S. verticillata в 1,78 раза більший, ніж у фармакопейному виді S. officinalis. Загальний вміст сапонінів переважає в листі S. verticillata та становить 15,09 мг/г, що на 12,1 % більше, ніж у фармакопейному виді. Загальний вміст флавоноїдів в 1,57 раза більший у листі S. verticillata, ніж у фармакопейному виді S. officinalis, вміст гідроксикоричних кислот найбільший у листі S. officinalis. Найбільший вміст суми всіх виявлених сполук фенольної природи характерний для листя S. verticillata – на 37,18 % (у 1,37 раза) більший, ніж у фармакопейному виді S. officinalis. У дозі 50 мг/кг протизапальна дія сухого екстракту з листя S. verticillata зіставна з активністю субстанції з листя S. officinalis. Висновки. У результаті порівняльного фармакогностичного та фармакологічного дослідження листя S. verticillata та S. officinalis встановили, що S. verticillata – перспективний вид для впровадження в медичну та фармацевтичну практику саме як джерело фенольних сполук. Протизапальну дію сухого екстракту з листя S. verticillata порівняли з активністю субстанції з листя S. officinalis, що вказує на можливість створення на її основі нового лікарського засобу з протизапальною дією.
Дод.точки доступу:
Мига, М. М.
Кошовий, О. М.
Гамуля, О. В.
Верховодова, Ю. В.
Кіреєв, І. В.
Комісаренко, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дуюн, І. Ф.
Дослідження анатомічної будови надземних органів Achillea micranthoides Klok. et Krytzka [Текст] / І. Ф. Дуюн, О. В. Мазулін, Т. В. Опрошанська // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2020. - Том 13, N 1. - С. 72-77

MeSH-головна:
ТЫСЯЧЕЛИСТНИК -- ACHILLEA (анатомия и гистология, рост и развитие, химия)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (анатомия и гистология, химия)
Анотація: Лікарську рослинну сировину (ЛРС) і лікарські засоби, що отримали на її основі, успішно використовують у медицині тільки тоді, коли вони відповідають чинним нормативним документам. Ця відповідність визначається шляхом здійснення фармакогностичного аналізу. Для цього треба встановлювати тотожність і доброякісність ЛРС. Тотожність, як правило, підтверджується макро- та мікроскопічним аналізом. Перспективним для впровадження в медичну практику є маловивчений вид деревій подовий (Achillea micranthoides Klok. et Krytzka), філогенетично близький до офіцинального деревію звичайного (Achillea millefolium L.). Рослина має широку сировинну базу та тривалий вегетаційний період. Для ідентифікації вперше здійснили дослідження особливостей анатомічної будови надземних органів і виявили діагностичні мікроскопічні ознаки. Мета роботи – дослідження анатомічної будови надземних органів Achillea micranthoides Klok. et Krytzka. Матеріали та методи. Використовували траву Achillea micranthoides Klok. et Krytzka, зібрану у фазу масового цвітіння. Свіжу рослинну сировину фіксували в суміші гліцерин – етиловий спирт 96 % – вода очищена (1 : 1 : 1). Результати. Під час мікроскопічних досліджень встановили особливості анатомічної будови клітин епідерми листка, головної жилки, черешка, стебла, осі суцвіття, обгортки кошика та віночка. Висновки. Для сировини деревію подового визначили характерні діагностичні ознаки: поздовжньо-зморшкувата кутикула на нижній епідермі листка; дворядні багатоклітинні волоски та ефіроолійні залози на верхній і нижній епідермі; прості, 4–6 клітинні волоски, у яких нижні клітини стискаються, а верхня – дуже видовжена та створює павутинне опушення на нижній епідермі листка та на епідермі черешка, жилки, стебла і головної осі суцвіття; склеренхімна обкладинка з боку флоеми та ксилеми у провідних пучках жилки та черешка; пластинчасто-кутова коленхіма у стеблі та головній осі суцвіття; поздовжньо-зморшкувата кутикула на клітинах епідерми в головній осі суцвіття; ендодерма та склеренхімна обкладинка над флоемою провідних пучків.
Дод.точки доступу:
Мазулін, О. В.
Опрошанська, Т.В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Epiphytic Bacteria Bacillus subtilis UzNU-18 from Jerusalem Artichoke (Helianthus tuberosus L.) – the Active Biocontrol Agent of Phytopathogenic Microorganisms [Text] / К. Davranov [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 3. - P27-37

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (микробиология)
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS (химия)
ГРИБЫ -- FUNGI (патогенность)
Кл.слова (ненормовані):
ИЕРАСУЛИМСКИЙ АРТИШОК -- ТОПИНАМБУР
Анотація: We isolated a new strain of bacteria belonging to the genus Bacillus from the green leaves of Jerusalem artichoke also known as topinambour (Helianthus tuberosus L.). The aim of this work was to study physiological and biochemical features of the epiphytic strain Bacillus subtilis UzNU-18, its antagonistic activity, and conditions of formation of antimicrobial metabolites synthesized by this strain. Methods. Standard microbiological, molecular biological, biochemical, chromatographical and statistical methods was used. Results. The isolate UzNU-18 was isolated from the surface of green leaves of Jerusalem artichoke also known as topinambour (Helianthus tuberosus L). Upon screening, this isolate was selected as the best growth inhibitor of the tested phytopathogenic fungi species (Fusarium oxysporum, Fusarium culmorum, Fusarium solani, Rhizoctonia solani, Phytophtora capsici, Alteranria alternata) and bacteria species (Pseudomonas syringae, Erwinia carotovora, Xanthomonas beticola). The 16S rRNA sequence analysis showed that the isolate (GenBank accession # MH312004) belongs to Bacillus subtilis. Chromatography mass spectrometry analysis showed that Bacillus subtilis UzNU-18 produces antagonistic substance - 2.4-dimethylpentanone-3. Conclusions. Inoculation of soil with Bacillus subtilis UzNU-18 culture liquid reduced the infectious content in soil and contributed to better growth of wheat seedlings
Дод.точки доступу:
Davranov, К.
Shurigin, V.
Mammadiev, A.
Ruzimova, K.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Івасюк, І. М.
Дослідження морфолого-анатомічної будови трави смикавця їстівного (Cyperus esculentus L.) [Текст] / І. М. Івасюк, С. М. Марчишин, Л. І. Будняк // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 298-303

MeSH-головна:
ОСОКОВЫЕ -- CYPERACEAE (анатомия и гистология, химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
РАСТЕНИЙ СТРОЕНИЕ -- PLANT STRUCTURES (анатомия и гистология)
Анотація: Смикавець їстівний (сить їстівна, чуфа, земляний мигдаль, тигрові горішки) – Cyperus esculentus L. з родини осокові (Cyperaceae) сьогодні належить до нових рослинних ресурсів харчування, які використовуються людством. Цей вид згодом може конкурувати з традиційними олійними культурами. В Україні культура чуфи відома з початку ХХ ст. Мета роботи – вивчення морфолого-анатомічної будови трави смикавця їстівного, що запропонована відділом нових культур НБС НАН України імені М. М. Гришка, та встановлення її основних діагностичних ознак. Матеріали та методи. Мікропрепарати виготовляли з листків чуфи, фіксованих у суміші спирт-гліцерин-вода (1:1:1), і досліджували загальноприйнятими методами з використанням мікроскопа Item: PB-2610. Фотофіксацію результатів здійснювали фотокамерою Samsung PL50. Результати. Під час мікроскопічних досліджень рослинної сировини звертали увагу на морфологічну будову стебла, листка, структуру клітин епідерміса, тип листкової пластинки, наявність, кількість і тип продихів. Висновки. Дослідили морфолого-анатомічну будову трави смикавця їстівного (чуфи). Основними морфологічними ознаками є тригранне стебло, лінійної будови, сидячі, з піхвою та паралельними жилками, без язичка й опушення, тонкі, цілокраї листки. Генеративні пагони утворюються зрідка. Основні діагностичні анатомічні ознаки листка смикавця їстівного: листкова пластинка білатерального типу, гіпостоматична, фістукоїдна. Верхня (вентральна) епідерма листка рослини крупноклітинна без продихів, нижня (дорсальна) дрібноклітинна з продихами; продихи тетрацитного типу; мезофіл слабко диференційований, чималу площу займають великі простори тонкостінної аеренхіми; в субепідермальних шарах спостерігаються численні ідіобласти з коричнево-помаранчевим вмістом; серед базисних клітин верхньої епідерми розміщені групи з 6 моторних прозорих, значно вакуолізованих або мертвих, позбавлених хлоропластів клітин, які містять воду, іноді включають дрібні кубічні кристали кальцій оксалату; провідні пучки жилки листка колатерального типу, центральний більший за бічні, бічні пучки різняться за розмірами, розміщені під верхньою епідермою та у стовпчастих ділянках паренхіми.
Дод.точки доступу:
Марчишин, С. М.
Будняк, Л. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-34

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)