Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (54)

Рідкісні видання (6)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Регенерация<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 142
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Фізико-хімічні та біофармацевтичні дослідження мазі з циміналем [] = Physical-chemical and biopharmaceutical research of ointments with cyminal / Р. С. Коритнюк [та ін.] // Фармацевтичний журнал. - 2024. - Т. 79, № 1. - С. 52-58. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БИОФАРМАЦИЯ -- BIOPHARMACEUTICS (методы, тенденции)
МАЗИ -- OINTMENTS (стандарты, терапевтическое применение, химический синтез)
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION (действие лекарственных препаратов)
ЛЕКАРСТВА СОЗДАНИЕ -- DRUG DESIGN
ФИЗИКО-ХИМИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PHYSICOCHEMICAL PROCESSES
Кл.слова (ненормовані):
Неньютоновская жидкость -- циминаль
Анотація: Місцеве лікування ран залишається однією з актуальних проблем сучасної медицини. Ефективність місцевої лікарської терапії при застосуванні різних медикаментозних засобів залежить від диференційованого використання препаратів залежно від фази ранового процесу. Враховуючи сучасні технології лікування ран, актуальним стає розроблення складу та технології аплікаційного лікарського засобу (крем, мазь, гель) із урахуванням не тільки фази перебігу ранового процесу, але й складових Time-concept, зокрема здатності препарату створювати оптимальне вологе середовище та мати антимікробні властивості, оскільки відсутність інфекції в рані є основою успішного загоєння
Метою нашого дослiдження стало розроблення оптимального складу мазі для лікування ран на основі технологічних та фізико-хімічних досліджень. Вивчення реологічних властивостей зразків здійснювали на ротаційному віскозиметрі Reotest-2 (США) із водяним циркуляційним обігрівачем. Структурну в’язкість визначали за температури 20 ± 0,2 °С. Термостатування здійснювали у термостаті ІТЖ-0-03. Температуру визначали лабораторним термометром із ціною розподілу 0,1 °С. Визначення кислотно-лужного балансу робили потенціометрично згідно з ДФУ I вид. Визначення фармакокінетичних показників препарату здійснювали методом діалізу через напівпроникну мембрану. Дослідна мазь є неньютонівською рідиною. Її плинність починається після застосування певної механічної напруги, тобто після збільшення кінетичної енергії частинок структурного каркасу, що призводить до розриву зв’язків між його елементами. Максимальне руйнування системи відбувається за температури 40 °С. Дані експерименту свідчать, що рН мазі з циміналем знаходяться в межах від 5,5 до 7,5, що є оптимальним для лікування інфікованих ран. Визначено фармакокінетичні параметри препарату – швидкість реакції вивільнення діючих речовин, константу швидкості реакції, період напіввивільнення. Кінетичні процеси вивільнення циміналю з препарату проходять за рівнянням першого порядку. На пiдставi експериментальних дослiджень обґрунтовано склад та технологію мазі
Local wound treatment remains one of the most pressing problems of modern medicine. The effectiveness of local drug therapy with the use of various medications depends on the differentiated use of drugs depending on the phase of the wound process
Taking into account modern wound treatment technologies, it is important to develop the composition and technology of an application drug (cream, ointment, gel) taking into account not only the phase of the wound process, but also the Time-concept component, in particular the ability of the drug to create an optimal moist environment and have antimicrobial properties, since the absence of infection in the wound is the basis for successful healing. The aim of our study was to develop an optimal composition of ointment for wound treatment based on technological and physicochemical studies. The rheological properties of the samples were studied using a Reotest-2 rotational viscometer (USA) with a water circulating heater. The structural viscosity was determined at a temperature of 20 ± 0,2 °C. Thermostatization was performed in the ITZH-0-03 thermostat. The temperature was determined by a laboratory thermometer with a division price of 0,1 °C. The acid-base balance was determined potentiometrically according to the State Standard Form I. The pharmacokinetic parameters of the drug were determined by dialysis through a semipermeable membrane. The experimental ointment is a non-Newtonian fluid. Its fluidity begins after a certain mechanical stress is applied, i.e., after the kinetic energy of the particles of the structural frame increases, which leads to the breakdown of bonds between its elements. The maximum destruction of the system occurs at a temperature of 40 °С. The experimental data showed that the pH of the ciminal ointment is in the range from 5,5 to 7.5, which is optimal for the treatment of infected wounds. The pharmacokinetic parameters of the drug were determined: reaction rate of release of active substances; reaction rate constants, half-life. The kinetic processes of ciminals release from the drug are described by the first-order equation. The composition and technology of the ointment have been substantiated on the basis of experimental studies
Дод.точки доступу:
Коритнюк, Р. С.
Кабачна, А. В.
Соловйов, С. О.
Трохимчук, В. В.
Наумова, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Жураковська, Г. В.
Результати динамометрії в оцінці механічної міцності рубцевої тканини за різних варіантів закриття операційної рани [Текст] = The Results of Dynamometry in Assessing the Mechanical Strength of Scar Tissue with Different Options for Surgical Wound Closure / Г. В. Жураковська, В. О. Маланчук // Львівський клінічний вісник. - 2023. - N 2. - С. 105-109. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
РАНЫ ЗАКРЫТИЯ МЕТОДЫ -- WOUND CLOSURE TECHNIQUES (использование, тенденции)
РУБЕЦ -- CICATRIX (профилактика и контроль)
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Утворення рубця в ділянці травматичного пошкодження шкіри є неоднорідним процесом і характеризується наявністю певних біомеханічних (пружність, сила розтягу, міцність на розрив) та морфологічних (загоєння первинним натягом, вторинним натягом, під струпом, ускладнені рани) особливостей, які можуть не лише впливати на динаміку загоєння рани, а й визначати результат відновлення шкіри як біологічного бар’єра. Мета. Оцінити міцність ранового з’єднання різними способами методом динамометрії. Матеріяли й методи. Під час експерименту змодельовано лінійні рани шкіри у 48 тварин, поділених на 4 групи з різними методами закриття операційних ран. У групі 1 (12 тварин) рани зашивали вузловими швами, поліамідом 4,0. У групі 2 (12 тварин) рани зашивали внутрішньошкірним швом, поліамідом 4,0. У групі 3 (12 тварин) рани закривали склеюванням країв рани шкірним клеєм «Дермабонд». У групі 4 (12 тварин) рани закривали зварюванням м’яких тканин електрокоагулятором ПАТОНМЕД ЕКВЗ-300 (Україна). На 7-му та 14-ту добу виводили із експерименту по 6 тварин із кожної досліджуваної групи. Результати. На основі статистичних розрахунків результатів динамометрії виявлено, що на ранніх термінах регенерації шкіри не всі хірургічні техніки демонстрували однаковий ефект. Найбільш однорідними були біомеханічні характеристики шкірного регенерату після вузлового шва, проте на 14-ту добу загоєння рани біомеханічні особливости з’єднання країв шкіри та рубцевої тканини досягають подібного рівня. Біомеханічні відмінности рани, виявлені на 7-му добу, майже нівелюються. Висновки. Ділянки механічного навантаження потребують надійнішої фіксації, тому раціонально застосовувати вузлові шви, тоді як внутрішньошкірний шов, клей і електрозварювання можна розглядати як метод вибору для ділянок шкіри з меншим механічним і м’язовим навантаженням
Scar formation in the area of traumatic skin damage is a heterogeneous process and is characterized by the presence of certain biomechanical (elasticity, tensile strength) and morphological (healing by primary or secondary tension, under a scab, complicated wounds) features that may not just affect the dynamics of wound healing, but determine the result of the skin recovery as a biological barrier. In the experimental section of the work, an attempt was made to assess the strength of the wound connection in various ways using the dynamometry method, which make it possible to assess the impact of physical load on the object under investigation. In our hands this method allowed the determination of the force that should be applied to break the regenerate or the suture connection. The aim of thе study. Assess the strength of the wound connection in different modes of surgical wound closure using the dynamometry method. Materials and methods. In the course of the experiment, linear skin wounds were simulated in 48 animals, which were divided into 4 groups with different methods of closing surgical wounds. In group 1 (12 animals), the wounds were closed with knotted sutures (KS), polyamide 4.0. In group 2 (12 animals), the wounds were closed by suturing with an intradermal suture (IDS), polyamide 4.0. In group 3 (12 animals), the wounds were closed by gluing the wound edges with Dermabond skin glue. In group 4 (12 animals), wounds were closed by welding soft tissues with a PATONMED EKVZ-300 electrocoagulator (Ukraine). On the 7th and 14th day, 6 animals from each studied group were removed from the experiment. Results. Based on statistical calculations of dynamometry results, it can be concluded that different modes of surgical techniques demonstrated different effect in the early stages of skin healing. In particular, the biomechanical characteristics of the skin regenerate after the KS were the most homogeneous, but on the 14th day of experiment, the biomechanical features of the junction of the edges of the skin and scar tissue (ST) reach a similar level. Biomechanical differences of the wound, which were detected on the 7th day, are almost leveled off. Differences between the comparison groups with different methods of wound healing on the 14th day were not found: group 1 vs group 2 P = 0.59, group 1 vs group 3 P = 1.59, group 1 vs group 4 P = 1.05, group 2 vs group 3 P = 1.0, group 2 vs group 4 P = 0.46, group 3 vs group 4 P = 0.54. The biomechanical characteristics of skin regenerate after KS were the most homogeneous. The homogeneity of biomechanics was also detected in the group with wound connection achieved by means of "Dermabond" glue. At the same time, after performing an IDS and electric welding in the early stages of regeneration, the biomechanical features of skin regenerates were characterized by significant variability, although in the subsequent period the dispersion of the values of the variation series narrowed apparently indicating certain homogeneity in the skin scar formation. Conclusions. Areas of mechanical stress need maximal possible fixation, and in these cases KS should be given preference. Whereas IDS, glue and electric welding can be considered the method of choice in areas of the skin subjected to less mechanical and muscle stresses
Дод.точки доступу:
Маланчук, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Tiron, О. I.
Rats’thyroid gland histological and ultrastructural changes 30 days after the experimental thermal injury on the background of NaCI injection [] = Гістологічні та ультраструктурні зміни щитоподібної залози щурів через 30 діб за умов експериментальної термічної травми на фоні введення NaCl / О. I. Tiron // Вісник морфології. - 2022. - Т. 28, № 4. - P71-76. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (иммунология, кровоснабжение, метаболизм, повреждения, секреция, ультраструктура)
ОЖОГИ -- BURNS (классификация, хирургия)
ТЕПЛОВОЙ ШОК, РЕАКЦИЯ ОРГАНИЗМА -- HEAT-SHOCK RESPONSE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
НАТРИЯ ХЛОРИД -- SODIUM CHLORIDE (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Very frequent natural and man-made disasters as well as current military conflicts are accompanied by injuries complicated by acute blood loss, burns and shock of different degrees of severity. Thermal injuries are one of the world modern medicine most urgent medical and social problems including the same in Ukraine. In response to a burn injury a significant number of pathological processes develop in the body which manifestation involves almost all organs and systems, leading to an expressed homeostasis disturbance and adaptative processes disorder. Thyroid gland is the one of the first which receives the alterative influence in conditions of both threshold and suprathreshold thermal exposure. The purpose of the work is to establish histological and ultrastructural changes in the thyroid gland of experimental animals 30 days after thermal skin injury. Experimental studies were conducted on 90 white male rats. Skin thermal burns were simulated using four copper plates application to previously depilated lateral surfaces of the rats’ body for 10 s. Rats were injected with a 0.9 % saline into the vena cava inferior during the first 7 days of the post-burn period. Thyroid gland pieces were fixed in a 10 % neutral formalin solution, dehydrated in alcohols of increasing concentration and embedded in paraffin blocks. The prepared sections of 5-6 μm thickness were stained with hematoxylin-eosin. In the rats’ thyroid gland the presence of complex changes of a destructive, adaptive-compensatory and regenerative nature was established on the 30th day after a skin burn against the background of 0.9 % NaCl administration. These changes indicate a relative organs hemodynamics normalization together with the structure of various diameters vessels walls which creates the basis for the follicular cells typical structure restoration and new follicles synthesis. The expressed osmiophily and thyrocyte nuclei pyknotization, cytoplasm vacuolization and follicle’s lumen cells desquamation are revealed in the gland parenchyma. These are signs of the organ fibrosis which are supported by connective tissue amount in the stromal component increase. The thyroid gland parenchyma and the vessels surrounding it micro- and ultrastructural changes caused by the thermal altering influence have a time-dependent expression which transforms from predominantly destructive to predominantly restorative throughout the 30-day post-burn period. The authors are sure that the detected morphological changes of the gland have a time-dependent reversibility which is important to consider from both the time-course and the quantitative aspects taking into account the pathogenetically based scheme of pharmacocorrection. The 30th day of the post-burn pathological process manifestation characterizes by a certain imbalance in the compensatory, restorative and synthetic processes manifestation as well as in the destructive and decompensatory processes manifestation which gives reason to hope for the thyroid gland functioning restoration together with organs and systems in case of pathogenetically determined pharmacological treatment administration. Taking into account the thyroid gland morpho-functional changes wave-like dynamics the authors believe that sanogenetic mechanisms activation might occurs which will allow to prescribe the complex pathogenetically determined correction assuming the above-mentioned patho- and sanogenetic mechanisms dynamics
Дуже часті в даний час природні і техногенні катастрофи, а також поточні військові конфлікти супроводжуються травмами, ускладненими гострою крововтратою, опіком і шоком різного ступеня тяжкості. Термічні ураження є однією з найактуальніших медико-соціальних проблем сучасної медицини у світі, в тому числі, в Україні. У відповідь на опікову травму в організмі розвивається значна кількість патологічних процесів, до маніфестації яких залучені практично всі органи і системи, що призводить до вираженого порушення гомеостазу, зриву адаптаційних процесів. Щитоподібна залоза за умов впливу температурних чинників порогової та надпорогової інтенсивності однією з перших підпадає під термічний удар. Мета роботи – встановлення гістологічних та ультраструктурних змін щитоподібної залози експериментальних тварин через 30 діб після змодельованої термічної травми шкіри. Експериментальні дослідження проводили на 90 білих щурах-самцях. Термічні опіки шкіри моделювали шляхом притискання чотирьох мідних пластин до завчасно депільованих бокових поверхонь тіла щурів протягом 10 с. Протягом перших 7 діб післяопікового періоду щурам у нижню порожнисту вену вводили 0,9 % фізіологічний розчин NaCl. Шматочки щитоподібної залози фіксували в 10 % нейтральному розчині формаліну, проводили дегідратацію в спиртах зростаючої концентрації, заливали у парафінові блоки. Виготовлені зрізи, товщиною 5-6 мкм, забарвлювали гематоксиліном-еозином. На 30 добу після опіку шкіри на фоні введення 0,9 % фізіологічного розчину NaCl у щитоподібній залозі щурів встановлено наявність комплексних змін, які мають деструктивний, пристосувально-компенсаторний та регенераторний характер. Вказані зміни свідчать про відносну нормалізацію гемодинаміки органу та структури стінок судин різного діаметра, що створює підґрунтя для відновлення типової структури фолікулярних клітин та синтезу нових фолікулів. У паренхімі залози виявляється значна осміофілія та пікнотизація ядер тироцитів, вакуолізація цитоплазми та десквамація клітин у просвіт фолікула. Наявні ознаки фіброзу органу, про що свідчить збільшення кількості сполучної тканини у стромальному компоненті. Обумовлені термічним альтеруючим впливом мікро- та ультраструктурні зміни паренхіми щитоподібної залози та судин, які її оточують, мають залежну від часу вираженість і впродовж 30-денного післяопікового періоду трансформуються із переважно деструктивних до переважно відновлювальних. Автори впевнені, що виявлені морфологічні зміни залози мають залежну від часу зворотність, що важливо враховувати з термінового аспекту та з кількісного аспекту складу схеми патогенетично обґрунтованої фармакокорекції. 30 доба перебігу післяопікового патологічного процесу характеризується певним дисбалансом у прояві компенсаторних, відновлювальних і синтетичних процесів, а також деструктивних і декомпенсаторних процесів, що дає підстави сподіватися на відновлення функціонування щитоподібної залози, а також органів і систем в разі призначення патогенетично обумовленого фармакологічного лікування. З урахуванням хвилеподібної динаміки морфофункціональних змін щитоподібної залози, автори вважають ймовірним активацію саногенетичних механізмів, що дасть можливість призначати комплексну патогенетично обумовлену корекцію з урахуванням вищевказаної динаміки пато- та саногенетичних механізмів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Допплерографічне дослідження аорти після терапевтичної гіпотермії та введення МСК при експериментальному інфаркті міокарда [Текст] / М. О. Чиж [та ін.] // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 1. - С. 58-69. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (диагностика, ультрасонография)
ГИПОТЕРМИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- HYPOTHERMIA, INDUCED (использование)
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ МЕЗЕНХИМНЫЕ -- MESENCHYMAL STROMAL CELLS
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER (использование)
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Анотація: На сьогоднішній день здійснюються спроби відновлення пошкодженого міокарда при гострому інфаркті міокарда (ІМ) шляхом застосування препаратів біологічного походження, які спроможні стимулювати репаративну регенерацію, у тому числі і використання мезенхімальних стромальних клітин (МСК). З іншого боку, застосування терапевтичної гіпотермії в ранні часи після виникнення порушення кровотоку у вінцевих артеріях сприяє зниженню рівня метаболізму у кардіоміоцитах і, відповідно, гальмуванню утворення вільних радикалів, інгібуванню апоптозу
Дод.точки доступу:
Чиж, М. О.
Манченко, А. О.
Трофімова, А. В.
Бєлочкіна, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сабадишин, Р. О.
Теоретичні аспекти застосування інуліну у хворих на остеоартроз [Текст] / Р. О. Сабадишин // Ліки України. - 2021. - № 5. - С. 21-24. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (лекарственная терапия, патофизиология)
ИНУЛИН -- INULIN (терапевтическое применение)
ПОЛИСАХАРИДЫ -- POLYSACCHARIDES (терапевтическое применение)
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES (действие лекарственных препаратов)
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION (действие лекарственных препаратов)
СИНОВИАЛЬНАЯ ОБОЛОЧКА -- SYNOVIAL MEMBRANE (действие лекарственных препаратов)
Анотація: На первинний остеоартроз припадає близько 80 % усіх захворювань суглобів. Захворювання вражає переважно людей працездатного віку, що має соціальне значення. Кількість хворих на ДОА постійно збільшується, оскільки зростає тривалість життя, у результаті надмірного споживання їжі збільшується вага тіла, що призводить до посилення навантаження на суглоби. Важливим для лікування остеоартрозу є застосування інуліну, який впливає на ріст кісткових тканин, сприяє їх регенерації при пошкодженні патологічними процесами, що сприятиме суттєвому покращенню стану хворого та повному його одужанню.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дослідження структурних змін у субфасціальній ділянці скелетних м’язів гомілки після травматичної ішемії та впливу регенеративних технологій на відновлювальні процеси (експериментальне дослідження) [Текст] / А. Т. Підлісецький [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование = Ортопедія, травматологія та протезування. - 2021. - N 4. - С. 63-69. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
МЫШЦА СКЕЛЕТНАЯ -- MUSCLE, SKELETAL (патология)
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA
КОСТНОГО МОЗГА ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- BONE MARROW TRANSPLANTATION
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE (трансплантация)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Тактика ведення та лікування пацієнтів із післятравматичною ішемією м’язів кінцівок є визначальною на всіх етапах, тому розроблюють новітні методи лікування зі застосуванням клітинних технологій для попередження розвитку ускладнень і покращення віддалених результатів. Мета. Визначити в експерименті гістологічні зміни в м’язах ушкодженої кінцівки після травматичної ішемії за умов введення збагаченої тромбоцитами плазми, аспірата кісткового мозку та стромально-васкулярної фракції жирової тканини. Методи. Роботу виконано на 65 кролях породи Шиншила вагою 4,2– 4,5 кг. Тваринам накладали джгут на ліву нижню кінцівку від середньої третини стегна до надп’ятково-гомілкового суглоба, який через 6 год знімали. Після цього тварин розділили на 4 групи: 1-ша — ішемія-контроль, 2-га — введення збагаченої тромбоцитами плазми, 3-тя — введення клітин аспірата кісткового мозку, 4-та — стромально-васкулярної фракції жирової тканини. На 5, 15, 30-ту доби по 5 тварин із кожної групи виводили з експерименту та виконували гістологічні дослідження. Результати. На 5-ту добу після моделювання в усіх групах кролів виявлено набряк м’язової тканини, дегенерацію та фрагментацію м’язових волокон у субфасціальній ділянці. На 15 і 30-ту доби в 3-й і 4-й групах зафіксовано формування нових м’язових волокон на місцях некрозу, появу міотубул із міоядер. На 30- ту добу в групі контроль-ішемія домінувала атрофія м’язових волокон. Висновки. Травматична ішемія кінцівки кролів протягом 6 год спричинює дегенерацію та прогресування гіпотрофії м’язових волокон скелетних м’язів гомілки. Введення збагаченої тромбоцитами плазми, аспірата кісткового мозку та стромально-васкулярної фракції жирової тканини не призводить до відновлення м’язової тканини в субфасціальних ділянках, але позначається на частковому збереженні м’язових волокон глибоких міонів м’яза
Дод.точки доступу:
Підлісецький, А. Т.
Долгополов, О. В.
Савосько, С. І.
Макаренко, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Розробка ефективної системи регенерації in vitro озимого ріпаку BRASSICA NAPUS L. української селекції / І. С. Гнатюк [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 4. - С. 73-79

MeSH-головна:
БИОТОПЛИВО -- BIOFUELS
КРЕСТОЦВЕТНЫЕ -- BRASSICACEAE (генетика, рост и развитие, цитология)
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION
ОРГАНОГЕНЕЗ РАСТЕНИЙ -- ORGANOGENESIS, PLANT
Анотація: Оптимізовано методику регенерації озимого ріпаку комерційної лінії Bn1. В якості експлантів використовували фрагменти гіпокотилів6-денних проростків. Регенерація відбувалась шляхом органогенезу на живильному середовищі МС, доповненому 3 мг/л 6-бензиламінопурину та 2 мг/л 2-ізопентиладеніну. Всі отримані рослини-регенеранти успішно вкорінені на безгормональному живильному середовищі та адаптовані до ґрунтових умов. Підібрано умови яровизації, які забезпечили 83,93 ± 5,33 % бутонізації та цвітіння. ПЛР аналіз з використанням ISSR 2 та ISSR 15 маркерів показав, що у озимого ріпаку лінії Bn1 не виникає сомаклональна мінливість за використання запропонованої методики. Таким чином, розроблена методика є ефективною та економічно вигідною для отримання біотехнологічних рослин озимого ріпаку
Дод.точки доступу:
Гнатюк, І. С.
Варченко, О. І.
Кучук, М. В.
Парій, М. Ф.
Симоненко, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мельниченко, М. Г.
Регенерація очеревини та патогенез формування післяопераційних перитонеальних спайок [Текст] / М. Г. Мельниченко, А. А. Квашніна // Хірургія України. - 2019. - N 3. - С. 88-93

MeSH-головна:
БРЮШИНА -- PERITONEUM
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Незважаючи на багаторічну історію вивчення регенерації очеревини та патогенезу формування перитонеальних спайок, велику кількість клінічних і експериментальних досліджень, багато питань патофізіології формування післяопераційних спайок є предметом дискусії. Післяопераційне утворення спайок очеревини прийнято розглядати як частину патологічного регенераційного процесу, котрий відбувається після будь‑якого ушкодження очеревини, зокрема внаслідок операційної травми. Чинники, які спричиняють формування спайок, різні (механічні, фізичні, хімічні, інфекційні, імплантаційні). Модуляцію спайкоутворення зумовлюють медіатори запалення, процеси вільно‑радикального окиснення та оксидативний стрес. Провідну роль у формуванні спайок відіграє патологічне зниження перитонеальної фібринолітичної активності у відповідь на запалення та операційну травму. Дослідження як на тваринних моделях, так і за участю людини, показали, що два чинники переважно призводять до зменшення фібринолізу: зниження місцевої активності тканинного активатора плазміногену (tРА) і підвищення активності інгібітора активації плазміногену (PAI‑1) локально та системно. Саме баланс між активністю tРА і PAI‑1 відіграє провідну роль у патологічному спайкоутворенні, причому дисбаланс корелює із тяжкістю спайкового процесу. Таким чином, патологічне спайкоутворення є мультифакторним станом, розвиток якого зумовлений комбінацією різних чинників, багато з яких детерміновані генетично, місцевими і системними реакціями організму, а також особливостями хірургічного лікування. Для розроблення ефективних методів профілактики та лікування спайкових ускладнень необхідне повніше розуміння цього процесу як на клітинному, так і на молекулярно‑генетичному рівні. Профілактика післяопераційного спайкоутворення, ймовірно, полягає у селективному пригніченні одного або декількох критичних чинників, необхідних для формування спайок. Немає робіт з вивчення особливостей патогенезу спайкоутворення у дітей
Despite the long history of the peritoneal regeneration and the peritoneal adhesions formation pathogenesis studies, as well as a large number of clinical and experimental trials, so far, many questions about the pathophysiology of postoperative adhesions remain controversial. Postoperative formation of peritoneal adhesions is considered to be part of a pathological regeneration process that occurs after any peritoneum injury, especially in connection with surgery. Factors that lead to formation of adhesions are different (mechanical, physical, chemical, infectious, implantation). Inflammatory mediators, free radical oxidation processes, and oxidative stress also play an important role in the modulation of adhesions. A key role in the formation of adhesions belongs to pathological decrease in peritoneal fibrinolytic activity in response to inflammation and surgery. Studies on both animal models and humans have shown that two major factors lead to a decrease in fibrinolysis: a decrease in local tPA activity and an increase in PAI‑1 activity locally and systemically. It is the balance between the activity of tPA and PAI‑1 that plays a central role in the pathological adhesion formation, and the imbalance correlates with the severity of the adhesive process. Thus, pathological adhesion is a multifactorial condition, the development of which is due to a combination of various factors, many of which are genetically determined by local and systemic reactions of the body, and features of surgical treatment. To develop effective methods for prevention and treatment of adhesions, a more complete understanding of this process is needed at both the cellular and molecular genetic levels. The key to preventing post‑operative adhesion formation is likely to be the selective suppression of one or more critical factors that are necessary for its formation. There are practically no works in literature to study the features of adhesions pathogenesis in children
Дод.точки доступу:
Квашніна, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чайка, Г. В.
Ефективність застосування вагінальних супозиторів АПІ НОРМ® у пацієнток після хірургічного лікування ектопії шийки матки асоційованих із ВПЛ [Текст] = The efficacy of the use of vaginal suppositories API-NORM® in patients after surgical treatment of cervical ectopy associated with HPV / Г. В. Чайка, О. М. Кучеренко, Л. Д. Стріченко // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 3. - С. 410-413. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: "Апи-Норм" суппозитории вагинальные

MeSH-головна:
PAPILLOMAVIRIDAE -- PAPILLOMAVIRIDAE (действие лекарственных препаратов, иммунология, патогенность)
ШЕЙКИ МАТКИ ЭРОЗИЯ -- UTERINE CERVICAL EROSION (патофизиология, терапия, хирургия)
ПЕССАРИИ -- PESSARIES (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: Мета дослідження — покращити ефективність реабілітаційних заходів після хірургічного лікування ектопії циліндричного епітелію шийки матки у жінок репродуктивного віку, асоційованих із ВПЛ. Для збільшення ефективності реабілітаційних заходів після хірургічного лікування обстежено 70 жінок репродуктивного віку з ектопією циліндричного епітелію шийки матки, асоційованих із ВПЛ. Відповідно до реабілітаційних заходів після хірургічного лікування їх розділили на дві групи. До основної групи увійшло 52 жінки, які після хірургічного лікування з метою реабілітації отримували вагінальні свічки, що містять активований екстракт прополісу, бджолиний віск, екстракт звіробою, олію нагідків та обліпихи (АПІ‑НОРМ), один раз на добу впродовж 10 днів. До групи порівняння увійшли 28 жінок, які отримували лікування супозиторіями, які містять метилурацил у дозі 500 мг. Аналіз отриманих даних проведено за допомогою програми “STATISTICA 5.5” (належить ЦНІТ Вінницького національного медичного університету ім. M.I. Пирогова, ліцензійний №AXXR910A374605FA) з використанням непараметричних методів оцінки отриманих результатів. Визначили, що застосування даного методу реабілітації після електроексцизійного лікування патології шийки матки дозволило в 2,4 рази зменшити період регенерації ранової поверхні, а частоту кровотеч зменшити до 1,9% в післяопераційному періоді. Призначення вагінальних супозиторіїв АПІ-НОРМ з метою післяопераційної реабілітації сприяє зменшенню частоти рецидивів захворювання та синдрому коагульованої шийки матки до 3,8% і 1,9%, відповідно, та сприяє повноцінній епітелізації шийки матки у 94,2% випадків. Це свідчить про високу дієвість рекомендованого способу реабілітації
The aim of the study is to improve the effectiveness of rehabilitation measures after surgical treatment of ectopic cylindrical cervical epithelium in women of reproductive age associated with HPV. In order to increase the effectiveness of rehabilitation measures after surgical treatment, 70 women of reproductive age with an ectopia of the cylindrical epithelium of the cervix associated with HPV were examined. According to rehabilitation measures after surgical treatment, they were divided into two groups. The main group included 52 women who, after surgical treatment for rehabilitation, received vaginal suppositories containing activated propolis extract, beeswax, St. John’s wort extract, marigold and sea buckthorn oil (API-NORM), once a day for 10 days. The comparison group included 28 women treated with suppositories containing 500 mg of methyluracil. Analysis of the data obtained was carried out using the program “STATISTICA 5.5” (owned by the Central Scientific Research Institute of National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya, license No.AXXR910A374605FA) using non-parametric methods for assessing the results. It was determined that the use of this method of rehabilitation after electroexcision treatment of cervical pathology made it possible to reduce the period of regeneration of the wound surface by 2.4 times and reduce the bleeding rate to 1.9% in the postoperative period. The appointment of API-NORM vaginal suppositories for the purpose of postoperative rehabilitation helps to reduce the recurrence rate of the disease and coagulated cervical syndrome to 3.8% and 1.9%, respectively, and gives us the full cervical epithelization in 94.2% of cases. This proves the high efficiency of the proposed method of rehabilitation
Дод.точки доступу:
Кучеренко, О. М.
Стріченко, Л. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Застосування клітин кісткового мозку в лікуванні внутрішньосуглобових остеохондральних пошкоджень в експерименті [Текст] / О. А. Бур’янов [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 4. - С. 41-46. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
СУСТАВЫ -- JOINTS (патология)
ХРЯЩ СУСТАВНОЙ -- CARTILAGE, ARTICULAR (патология)
КОСТНОГО МОЗГА КЛЕТКИ -- BONE MARROW CELLS
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Анотація: Мета. В експерименті на 24 кролях шляхом морфологічних досліджень та морфометричного аналізу оцінити ефективність застосування методики BMDCT (bone marrow-derived cell transplantation) в лікуванні внутрішньосуглобових остеохондральних пошкоджень та дефектів. Матеріали і методи. За допомогою морфометричного аналізу препаратів, отриманих від 24 експериментальних тварин, розподілених на три групи, визначали характер та структуру регенерату, його інтеграцію до навколишніх тканин, оцінювали вміст клітинних структур та неклітинних елементів, що сформувалися в дефекті в різних серіях експерименту, з використанням модифікованої гістологічної шкали S. W. O’Driscoll і співавторів і S. R. Frenkel і співавторів. Результати. Аналіз результатів дослідження з використанням модифікованої шкали гістологічної оцінки показав, що гіаліновий хрящ був наявний тільки в регенераті тварин, у яких застосовували методику BMDCT. Значного розшарування поверхні суглобового хряща регенерату в цих тварин не виявлено, структурна інтегрованість була високою, щільність суглобового хряща навколо країв дефекту значно перевищувала показники у контрольних тварин. Дегенеративні зміни хондроцитів переважали у контрольних тварин. За характером перебудови субхондральної кістки під зоною дефекту статистичним аналізом виявлено достовірну різницю між дослідними та контрольними тваринами (р 0,001), що засвідчило ефективність застосування методики BMDCT. Висновки. Результати дослідження дають підстави для висноску про ефективність застосування методики BMDCT у лікуванні пацієнтів з внутрішньосуглобовими остеохондральними пошкодженнями та дефектами
Дод.точки доступу:
Бур’янов, О. А.
Омельченко, Т. М.
Дедух, Н. В.
Черновол, П. А.
Вакулич, М. В.
Турчин, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Торгомян, А. Л.
Воздействие 1-34 фрагмента паратиреоидного гормона на дифференцирование хондропрогениторных клеток и регенерацию суставного хряща / А. Л. Торгомян // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 1. - С. 11-17

MeSH-головна:
ХОНДРОГЕНЕЗ -- CHONDROGENESIS (действие лекарственных препаратов, физиология)
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- STEM CELLS (действие лекарственных препаратов, физиология)
КЛЕТКИ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- CELL DIFFERENTIATION (действие лекарственных препаратов)
ПАРАЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГОРМОН -- PARATHYROID HORMONE (физиология)
ХРЯЩ СУСТАВНОЙ -- CARTILAGE, ARTICULAR (рост и развитие)
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION (действие лекарственных препаратов, физиология)
Анотація: Целью настоящего исследования явилось изучение воздействия периодического и постоянного введения 1-34 фрагмента паратиреоидного гормона (ПТГ) на дифференциацию бычьих прехондробластов, содержащихся в хондрогенной и остеогенной средах. Кроме того, была исследована регенерация хрящевой ткани беспородных крыс и зависимость данного процесса от уровня паратиреоидного гормона, а также изменения субхондральной кости при этом. Были исследованы монослойные культуры бычьих хондропрогениторных клеток, содержащихся в остеогенной и хондрогенной средах с периодическим и постоянным добавлением 1-34 ПТГ, с последующим иммунофлюоресцентным анализом соответствующих маркеров. Также были оперированы коленные суставы с целью образования дефекта суставного хряща, с дальнейшим исследованием процессов регенерации в зависимости от введения ПТГ in vivo посредством гистохимического анализа оперированных коленных суставов у крыс. Полученные данные свидетельствуют о модулирующем влиянии ПТГ на хондрогенную дифференциацию стволовых клеток и терапевтическом потенциале данного гормона для восстановления хрящевой ткани
Метою цього дослідження було вивчення впливу періодичного і постійного введення 1-34 фрагмента паратиреоїдного гормону (ПТГ) на диференціацію бичачих прехондробластів, що містяться в хондрогенному і остеогенному середовищах. Крім того, було досліджено регенерацію хрящової тканини безпородних щурів і залежність даного процесу від рівня ПТГ, а також зміни субхондральної кістки при цьому. Було досліджено моношарову культуру бичачих хондропрогеніторних клітин, що містяться в остеогенному і хондрогенному середовищах з періодичним і постійним додаванням 1-34 ПТГ, з подальшим імунофлюоресцентним аналізом відповідних маркерів. Також були оперовані колінні суглоби з метою утворення дефекту суглобового хряща, з подальшим дослідженням процесів регенерації в залежності від введення ПТГ in vivo за допомогою гістохімічного аналізу оперованих колінних суглобів у щурів. Отримані дані свідчать про модулюючий вплив ПТГ на хондрогенну диференціацію стовбурових клітин і терапевтичний потенціал даного гормону для відновлення хрящової тканини
The purpose of the present study was to investigate the impact of intermittent and constant administration of 1–34 PTH fragment on bovine chondroprogenitor cells differentiation contained in chondrogenic and osteogenic media. In addition, regeneration of the cartilage tissue of non-native rats and the dependence of this process on the level of parathyroid hormone, as well as changes in the subchondral bone, were studied. Monolayer cultures of bovine chondroprogenitor cells contained in osteogenic and chondrogenic medium with periodic and constant addition of 1–34 PTH, were examined by immunofluorescence analysis to reveal appropriate markers. Rats’ knee joints have been operated with the full thickness defect formation, and further investigation of the regeneration processes depending on the introduction of the PTH in vivo by histochemical analysis of the operated knee joints. The findings suggest that the modulating effect of PTH on chondrogenic differentiation of stem cells and the therapeutic potential of this hormone for cartilage regeneration
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Застосування автологічной плазми, збагаченої тромбоцитами, при лікуванні остеохондральних дефектів в експерименті на тваринах [Текст] / О. А. Бур’янов [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 1. - С. 7-17. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОХОНДРОЗ -- OSTEOCHONDROSIS (лекарственная терапия, терапия)
ПЛАЗМА -- PLASMA
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: Застосування автологічної плазми, збагаченої тромбоцитами (PRP — platelet rich plasma) є перспективною та вельми популярною методикою, що використовується з метою покращання регенерації уражених тканин опорно-рухового апарату. Однак недостатня доказова база обумовлює необхідність проведення досліджень щодо ефективності даного методу лікування. Мета дослідження: в експерименті на 24 тваринах (кролі) шляхом морфологічних досліджень та морфометричного аналізу оцінити ефективність застосування PRP при лікуванні внутрішньосуглобових остеохондральних пошкоджень та дефектів. Матеріали та методи. Морфометричний аналіз препаратів, отриманих від 24 експериментальних тварин, які були розподілені на три групи (2 контрольні та 1 дослідна), проводили для визначення характеру та структури регенерату, його інтеграції до оточуючих тканин, оцінки вмісту клітинних структур та неклітинних елементів, що сформувалися в дефекті в різних серіях експерименту, з використанням модифікованої шкали S.W. O’Driscoll et al. та S.R. Frenkel et al. Результати. Аналіз результатів дослідження з використанням модифікованої шкали гістологічної оцінки показав, що гіаліновий хрящ був наявний тільки в регенераті дослідних тварин серії 3, у яких застосовували PRP. Істотного розшарування поверхні в цих тварин не виявлено, структурна інтегрованість була високою, щільність суглобового хряща навколо країв дефекту значно перевищувала показники контролю. Дегенеративні зміни хондроцитів переважали в контрольних тварин. Перебудова субхондральної кістки під зоною дефекту статистично відрізнялася в дослідній та контрольних групах тварин. При статистичному аналізі виявлено вірогідну різницю між дослідною та контрольними групами (P 0,001, t
The use of platelet-rich plasma (PRP) is a promising and very popular technique to improve the regeneration of the affected tissues of the musculoskeletal system. However, insufficient evidence base necessitates conducting researches to study the effectiveness of this treatment method. Purpose to assess the effectiveness of PRP in the treatment of intra-articular osteochondral injuries and defects in an experiment on 24 animals (rabbits) by morphological studies and morphometric analysis. Materials and methods. Morphometric analysis of preparations obtained from 24 experimental animals, which were divided into three groups (2 control and 1 experimental), was carried out to determine the nature and structure of the regenerate, its integration into the surrounding tissues, to assess the content of cellular structures and non-cellular elements formed in the defect in various series of experiment. A modified scale of S.W. O’Driscoll et al. and S.R. Frenkel et al. was used. Results. Analysis of study results using a modified scale of histological evaluation showed that hyaline cartilage was present only in the regenerate of experimental animals of series No. 3, in which PRP was used. Significant delamination of the cartilage surface was not detected in these animals, structural integration was high, the density of articular cartilage around the edges of the defect significantly exceeded the control values. Degenerative changes in chondrocytes prevailed in control animals. The rearrangement of the subchondral bone under the defect area was statistically different in the studied and control animals. The statistical analysis revealed a significant difference between the studied and control groups (P 0.001, t
Дод.точки доступу:
Бур’янов, О. А.
Лябах, А. П.
Дедух, Н. В.
Омельченко, Т. М.
Черновол, П. А.
Турчин, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Вплив умов отримання аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами, на динаміку морфологічних змін та деякі показники репаративної регенерації сухожилля після гострої механічної травми в експерименті [Текст] / В. В. Григоровський [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2019. - N 3. - С. 11-21. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
АХИЛЛОВО СУХОЖИЛИЕ -- ACHILLES TENDON (повреждения)
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA
КРОВИ КОМПОНЕНТОВ ИЗВЛЕЧЕНИЕ -- BLOOD COMPONENT REMOVAL (методы)
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Анотація: Різноманітні фактори росту впливають на структуру та функції тканини сухожилля, що регенерує. Донині не відомо, чи мають вплив умови одержання аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами, на стан тканин сухожилля, що регенерує після травми сухожилля. Мета дослідження. Встановити ефективність впливу аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами (АПЗТ, platelet rich plasma, PRP), що була одержана за різних умов центрифугування крові, на репаративну регенерацію ахіллового сухожилля кролів після його часткового пошкодження. Матеріали і методи.Часткові тенотомії виконано на 18 кролях шляхом поперечного надрізання ахіллового сухожилля на ½ діаметра з наступним уведенням у зону ушкодження по 0,5 мл АПЗТ, отриманої внаслідок центрифугування, яке варіювало за числом обертів та тривалістю. Строки спостереження 21, 45 та 60 діб. Виконували гістологічне та морфометричне дослідження. Результати. Регенерація сухожилля після часткової тенотомії відбувається внаслідок проліферації юних фібробластів насамперед у перитендинії і по-ширюється на деяку відстань від країв тенотомованих пучків. Із збіл ьшенням строків у регенераті відбувається перебудова пучків колагенових волокон із відновленням їхньої товщини і паралельності та дозріванням теноцитів. Показник “вираженість контурів сухожильного регенерату” варіює: в контрольній групі дефект є добре вираженим на-віть у віддалені строки, а в групах, де застосовували АПЗТ, із збільшенням строків (45, 60 діб) переважають випадки, де локус пошкодження чітко не виявляється. Показник “відносна площа ділянок проліферації незрілих фібробластів” у більшості груп, де застосовували АПЗТ, має тенденцію до зменшення із збільшенням строків спостереження, найнижчі середні параметри були в групі з найбільш інтенсивним режимом одержання АПЗТ. Висновки. Застосування АПЗТ для аплікації в локус тенотомії сухожилля, ймовірно, сприяє більш швидкому, ніж у контролі, дозріванню клітин-фібробластів, які утворюють сухожильний регенерат у дефекті
Дод.точки доступу:
Григоровський, В. В.
Коструб, О. О.
Блонський, Р. І.
Малюк, М. О.
Григоровська, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Перспективи застосування екзосом у клінічній практиці [Текст] / П. Ф. Музиченко [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 5. - С. 91-94. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭКЗОСОМЫ -- EXOSOMES
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ИННОВАЦИИ И УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ -- HEALTH CARE REFORM (использование, методы)
Анотація: У даній роботі зібрані матеріали, присвячені пошуку нових методик діагностики та лікарських засобів нового покоління, заснованих на клітинних технологіях, що будуть використовуватись в онкології, ортопедії-травматології та лікуванні захворювань серцево-судинної системи. Матеріали та методи. Досліджуватись будуть екзосоми, що містяться в плазмі крові, сечі та інших біологічних рідинах, із яких можна отримати мікро-РНК для фенотипування, ідентифікації клітин та діагностики патологічних процесів. Результати. Екзосоми, виділені із гемопоетичних стовбурових клітин, здатні захищати пошкоджені клітини від загибелі, стимулюючи відновлення поділу клітин, тому що на поверхні екзосом синтезуються ростові антиапоптозні фактори, що може бути використано при лікуванні гострого ішемічного інсульту, інфаркту міокарда, ішемії нижніх кінцівок, затримки зрощення кісткової тканини та інших тяжких захворювань. Екзосоми також можуть використовуватись у клінічній практиці як транспортери для певних видів ліків, що доставляють їх до клітин-мишеней, знижуючи можливість мутацій, особливо при онкозахворюваннях. Висновки. Успішне запровадження цих засобів у практичну медицину дозволить покращити діагностику та лікування багатьох перерахованих вище захворювань та значно скоротити смертність від них
This paper deals with the materials on the search for new diagnostic methods and new-generation drugs based on cellular technologies that will be used in oncology and for the treatment of cardiovascular diseases. Materials and methods. The exosomes in the blood plasma, urine and other biological fluids are studied, which can be a source of micro-RNA for phenotyping, cell identification and diagnosis of pathological processes that occur in them. Results. Exosomes isolated from hematopoietic stem cells can protect damaged cells from death by stimulation of the resumption of cell division because on the surface of exosomes growth factors are being produced that could be used for the treatment of acute ischemic stroke, infarction, ischemia of the lower limbs. Exosomes could also be used in clinical practice and as a transporter of specific drugs, delivering them to target cells, redu-cing the possibility of mutations, especially in cancer and other serious diseases. Conclusions. The successful implementation of these tools in medical practice will significantly reduce mortality from the aforementioned diseases
Дод.точки доступу:
Музиченко, П. Ф.
Черняк, В. А.
Шевченко, О. О.
Левон, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Методы общего и местного воздействия на зону паранекроза при ожогах [Текст] / А. В. Кравцов [и др.] // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 2. - С. 150-155

MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS (хирургия)
ШОК ТРАВМАТИЧЕСКИЙ -- SHOCK, TRAUMATIC (лекарственная терапия)
НЕКРОЗ -- NECROSIS (лекарственная терапия)
МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION (действие лекарственных препаратов)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION (действие лекарственных препаратов)
ОЗОН -- OZONE (терапевтическое применение)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
Кл.слова (ненормовані):
ОЗОНИРОВАННЫЕ ПРЕПАРАТЫ
Анотація: Разработаны методы активного воздействия на паранекротическую зону ожогового поражения, обеспечивающие сокращение площади глубокого ожога и способствующие процессам репарации в ожоговой ране. Данные способы использованы при лечении 41 пациента с пограничными ожогами с хорошим клиническим и социальным эффектом.
Дод.точки доступу:
Кравцов, А. В.
Цогоев, А. А.
Козин, Ю. И.
Исаев, Ю. И.
Береснев, С. А.
Курбанов, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Пономаренко, О. В.
Репаративні можливості шкіри хворих з ушкодженнями покривних тканин тулуба і кінцівок механічного генезу [Текст] / О. В. Пономаренко // Одеський медичний журнал. - 2018. - N 5. - С. 43-46. - Бібліогр.: с. 46

MeSH-головна:
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (диагностика)
ТОРС -- TORSO
КОНЕЧНОСТИ -- EXTREMITIES
КОЖА -- SKIN
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION (физиология)
КЕРАТИНОЦИТЫ -- KERATINOCYTES
ЦИТОФЛЮОРОМЕТРИЯ -- FLOW CYTOMETRY (использование)
Анотація: Мета роботи – дослідити репаративні можливості шкіри хворих з пошкодженнями покривних тканин тулуба та кінцівок після травми шляхом виявлення рецепторів кератиноцитів до колагену І, ІІІ типів, маркованих СD44. Під час оперативних втручань із відновлення покривних тканин виконували забір шкіри (розміром до 11 см2). Розчин з кератиноцитами маркували CD44, які є специфічними антитілами до рецепторів кератиноцитів, чутливих до колагену І, ІІІ типів. Запропонована методика дослідження дозволяє у короткі терміни (2 доби) визначити репаративні можливості шкіри в області ушкодження шляхом виявлення кількості кератиноцитів з рецепторами до колагену у постраждалих та достовірно прогнозувати результат реконструкції. Дослідження експресії CD44 як скринінг-тесту у пацієнтів із широкими рановими дефектами, поряд зі стандартними методами, дозволило отримати задовільні результати оперативних втручань у 92,5 % випадків
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Особливості регенерації та генетична мінливість рослин видів Crambe Koktebelica та Crambe tataria в культурі in vitro / Н. О. Пушкарьова [та ін.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 4. - С. 35-44

MeSH-головна:
КАТРАН (РАСТЕНИЕ) -- CRAMBE PLANT (генетика, физиология)
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION (генетика, физиология)
ГЕНЕТИЧЕСКАЯ ИЗМЕНЧИВОСТЬ -- GENETIC VARIATION (генетика)
Анотація: З метою підбору оптимальних умов швидкого розмноження рослин роду Crambe, що можуть бути важливим джерелом генетичного матеріалу для поліпшення промислово цінних видів, було досліджено регенераційну здатність трьох типів експлантів на живильних середовищах з різним складом регуляторів росту. За допомогою ПЛР-аналізу генотипів рослин C. koktebelica та C. tataria визначено вплив культивування in vitro на генетичну стабільність рослин. Найкращі показники регенерації пагонів отримано на черешкових експлантах, культивованих на живильному середовищі MС із додаванням БАП та НОК. Сомаклональної мінливості у рослин за даних умов вирощування in vitro не виявлено
Дод.точки доступу:
Пушкарьова, Н. О.
Лахнеко, О. Р.
Белокурова, В. Б.
Моргун, Б. В.
Кучук, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Радченко, В. О.
Результати перебігу регенерації тіла хребця при хірургічному лікуванні вибухових переломів грудного та поперекового відділів хребта [Текст] / В. О. Радченко, К. О. Попсуйшапка, С. О. Тесленко // Травма. - 2018. - Том 19, N 2. - С. 74-81. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА ПЕРЕЛОМЫ -- SPINAL FRACTURES (патофизиология, хирургия)
ВЗРЫВЫ -- EXPLOSIONS
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION (физиология)
РЕНТГЕНОГРАФИЯ -- RADIOGRAPHY (использование)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ВИНТЫ -- BONE SCREWS (использование)
Анотація: Вибуховий перелом тіла хребця — це травматичне ушкодження, при якому тіло хребця вибухає або вибухає зі зміщенням під впливом високоенергетичного осьового стискання та характеризується відцентровою екструзією фрагментів із проникненням кісткових фрагментів у превертебральні тканини або хребтовий канал, супроводжується розривом міжхребцевого диска, фрагменти якого потрапляють до тіла хребця й заважають зрощенню. Декомпресія нервових структур досягається завдяки ламінектомії або корпоректомії. При неускладнених ушкодженнях переважно виконується спондилодез транспедикулярними конструкціями різної протяжності. Мета. Провести аналіз перебігу регенерації тіла хребця, якості переднього і заднього спондилодезу після хірургічного лікування вибухових переломів грудного та поперекового відділів хребта. Матеріали та методи. Спостерігали 77 хворих із вибуховими переломами грудного та поперекового відділів хребта. Групу А становили 55 хворих, яким здійснювали задній спондилодез із восьмигвинтовою транспедикулярною фіксацією. До групи В увійшли 22 хворі, яким виконувався передньозадній спондилодез на 360°. На рентгенограмах хребта вимірювали кут кіфотичної деформації за Кобом і ступінь компресії тіла хребця. На комп’ютерних томограмах якісно оцінювали кісткове зрощення, наявність дефектів тіла хребця, періостального регенерату, заповненість міжхребцевої опори кістковим регенератом, формування заднього спондилодезу. Результати. В групі А у хворих без неврологічної симптоматики величина відновлення висоти тіла хребця становила 20 %, у хворих із неврологічною симптоматикою — 21,1 %. Величина кіфотичної деформації дорівнювала 17,8°. У хворих, які мали регенерацію тіла хребця внаслідок періостальної регенерації, ступінь компресії сягав 50,5 %. Ступінь компресії після хірургічного втручання — 29,2 %. У 29 хворих був наявний підзв’язковий крововилив із поширеністю на один або два суміжних міжхребцевих диски. У 19 хворих, які мали періостальний регенерат, був підзв’язковий крововилив. При кіфотичній деформації понад 30° у хворих відзначали ушкодження кісткових або лігаментозних структур заднього комплексу. При деформації від 12 до 20° у 64 % хворих було ушкодження заднього опорного комплексу. У 39 % хворих із деформацією до 12° було ушкодження заднього опорного кісткового або лігаментозного комплексу. У групі В величина кіфотичної деформації становила 19,7°. У більшості хворих відмічалась кісткова перебудова в міжхребцевій опорі. У 63 % хворих була регенерація видаленого тіла хребця. Міжхребцевий імплантат, заповнений кісткою, через тривалий термін мав кісткову будову. Висновки. При лікуванні вибухових переломів методом восьмигвинтової фіксації у 48 % хворих регенерація відбувається внаслідок комбінації періостальної та ендостальної регенерації тіла хребця. Наявність підзв’язкового крововиливу може бути фактором, який впливає на формування періостальної регенерації тіла хребця. Періостальна регенерація тіла хребця доповнює ендостальну і є важливим фактором, що впливає на збереження досягнутої корекції деформації. Відновлення висоти тіла хребця становить 20 %. При застосуванні комбінованого передньозаднього спондилодезу у 63 % хворих відбувається перебудова міжхребцевої опори на кісткову тканину. Обидва методи запобігають прогресуванню кіфотичної деформації внаслідок ендостальної і періостальної регенерації тіла хребця, перебудови міжхребцевої опори на кісткову тканину та формуванню заднього кісткового спондилодезу
Дод.точки доступу:
Попсуйшапка, К. О.
Тесленко, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Особливості перебігу загоєння та відновлення пропульсії в ранньому періоді після створення електрозварного міжкишкового анастомозу [Текст] / С. С. Подпрятов [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 1. - С. 22-26

MeSH-головна:
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (методы)
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION
ЖЕЛУДКА ОПОРОЖНЕНИЕ -- GASTRIC EMPTYING (физиология)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: Клінічний і морфологічний процес загоєння всередині електрозварювальних кишкових анастомозів (ЕКА) був вивчений в модельному експерименті на 21 свині. 25 ЕКА і 4 скобкових КА було накладено і досліджено характеристики запалення. Адгезії фібрину навколо скобкового КА були потужними. Протягом 4 днів було збережено первісну структура ЕКА: коагульовані стислі колагенові волокна із м’язовими шарами утворювали однорідну масу, яка з’єднувала частини кишечника без ознак відторгнення, інкапсуляції та бактеріальної ферментації. Більшість ядерних і цитоплазмових структур зберігали життєздатність і вітальнї забарвлення. Швидко зростаючі волокна колагену в зоні ЕКА поширювалися в ажурно зростаючої грануляційної тканини, де спостерігалася велика кількість вже функціонуючих судин. У тварин з ЕКА перше спорожнення кишечника спостерігали через (25,4±5,1) години після операції, після скобкового ЕКА - через (47,2±8,8) години. Відсутність глибоких некротичних змін і стабільна життєздатність тканинних компонентів всередині ЕКА визначає збереження його структури в ранній період, загоєння за типом проліферативного запалення без формування будь-яких структурних або патофізіологічних перешкод для пропульсивних хвиль
Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. С.
Подпрятов, С. Є.
Гетьман, В. Г.
Марийський, Г. С.
Гичка, С. Г.
Петренко, О. Ф.
Чернець, О. В.
Ткаченко, В. А.
Ткаченко, С. В.
Богдан, В. Ф.
Тарнавський, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Куцевляк, В. Ф.
Порівняльна експериментальна і клінічна оцінка остеогенних властивостей аутологічних стовбурових клітин кісткового мозку і жирової тканини [Текст] / В. Ф. Куцевляк, В. І. Куцевляк, І. В. Циганова // Укр. стоматол. альманах. - 2018. - № 4. - С. 22-26. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ ЗРЕЛЫЕ -- ADULT STEM CELLS
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION
КОСТНЫЙ МОЗГ -- BONE MARROW
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE
Анотація: За результатами оцінки динаміки регенерації кісткових дефектів нижньої щелепи при введенні стовбурових клітин із «Коллапаном» у зону дефекту встановлено, що перебіг найсприятливіший у разі введення стовбурових клітин кісткової тканини порівняно з уведенням СК жирової тканини.
Дод.точки доступу:
Куцевляк, В. І.
Циганова, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)