Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (242)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Репродуктивное здоровье<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 540
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Сербенюк, А. В.
Вивчення ролі маткових натуральних кілерних клітин у період вікна імплантації у жінок-ветеранок, що зазнали контузії [Текст] = Uterine natural killer cells during the implantation window period in women veterans experienced by injury with unrealished reproductive function / А. В. Сербенюк // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 28-34. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КЛЕТКИ-КИЛЛЕРЫ ЕСТЕСТВЕННЫЕ -- KILLER CELLS, NATURAL (ультраструктура)
КОНТУЗИИ -- BLAST INJURIES (осложнения)
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM (анатомия и гистология)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
Анотація: На фоні стресу та посттравматичного розладу у жінки виникають зміни гормонального фону – підвищення рівнів гормонів стресу та морфофункціональні зміни ендометрію, що в свою чергу негативно впливають та репродуктивне здоров’я жінок в Україні. Метою даного дослідження стало підвищення ефективності діагностики та лікування патології й імплантаційної здатності ендометрія у жінок репродуктивного віку, які брали участь у бойових діях та зазнали контузії. Проведено вивчення маткових натуральних кілерних клітин у період вікна імплантації у 487 жінок репродуктивного віку, яким була проведена гістероскопія із забором зразків ендометрія для гістологічного дослідження та скануючої електронної мікроскопії на 21-й день менструального циклу. З цих жінок 246 пацієнток, становили групу порівняння, які були репродуктивного віку, брали участь у бойових діях та зазнали контузії без постконтузійного синдрому і 211 – основну групу, жінки репродуктивного віку, які мають наслідки контузії у вигляді постконтузійного синдрому. Контролем слугували 30 умовно здорових цивільних жінок репродуктивного віку. Середній вік обстежених 37,08±4,23 роки. Термін перебування в зоні бойових дій 60,26±42,21 місяці, час з моменту отримання травматичного ушкодження мозку (контузії) 18,8±9,2 місяці. Інструментальне обстеження жінок включало гістероскопію. Визначали спектр МНК-клітин (CD16+ і CD56+) у стромі ендометрія на 21-й день МЦ. Мікроскопію препаратів і усі морфометричні дослідження проводили на мікроскопі Оlympus AX70 Provis (“Olympus”, Японія) за допомогою програми аналізу зображення Analysis 3.2 Pro (Soft Imaging, Німеччина) згідно з рекомендаціями виробника програмного забезпечення. Одержані результати обробляли із застосуванням пакету програм Statistica 6.0 та Біостат і методів аналітичної статистики. Встановлено, що у жінок-віськовослужбовиців, учасниць бойових дій, що зазнали контузії, вміст CD56+ і CD16+ клітин у стромі ендометрія жінок з постконтузійним синдромом більший за такий у пацієнток без постконтузійного синдрому: у ендометрії, який відповідає фазі проліферації – в 1,45 (p0,0001) і в 1,64 рази (p0,0001), у ендометрії, який відповідає фазі ранній секреції – в 1,93 (p0,0001) і у 2,22 (p0,0001), у ендометрії, який відповідає середній фазі секреції – в 1,61 (p0,0001) і у 3,42 (p0,0001), при хронічному ендометриті – в 1,92 (p0,0001) і в 1,94 (p0,0001), при ПНГЕ – в 1,79 (p0,0001) і в 1,51 (p0,0001), при поліпах ендометрія – в 1,60 (p0,0001) і в 1,56 (p0,0001) рази. Дане дослідження доводить необхідність діагностики та лікування патології ендометрія у жінок репродуктивного віку, які брали участь у бойових діях та зазнали контузії
Against the background of stress and post-traumatic stress disorder (PTSD) in women, changes in the hormonal background improve – the levels of stress hormones and the morphofunctional endometrium, which in their change negatively affect the reproductive health of women in Ukraine. The purpose of this study was to increase the efficiency of diagnosis and treatment of pathology and implantation capacity of the endometrium in women of reproductive age who took part in hostilities and suffered a concussion. Uterine natural killer cells were studied during the implantation window in 487 women of reproductive age who participated in combat operations and suffered concussions, who underwent hysteroscopy with endometrial sampling for histological examination and scanning electron microscopy on the 21st day of menstruation cycle (MC). Of these women, 246 patients – the comparison group – of reproductive age with a history of trauma without post-concussive syndrome and 211 in the main group, women of reproductive age who have consequences of concussion in the form of post-concussive syndrome. 30 conditionally healthy civilian women of reproductive age served as controls. The average age of the examined was 37.08±4.23 years. The period of stay in the combat zone is 60.26±42.21 months, the time since receiving a traumatic brain injury (concussion) is 18.8±9.2 months. Instrumental examination of women included hysteroscopy. The spectrum of MNC cells (CD16+ and CD56+) in the stroma of the endometrium on the 21st day of MC was determined. Microscopy of the preparations and all morphometric studies were performed on an Olympus AX70 Provis microscope (Olympus, Japan) using the image analysis program Analysis 3.2 Pro (Soft Imaging, Germany) according to the recommendations of the software manufacturer. The obtained results were processed using the Statistica 6.0 and Biostat software packages and methods of analytical statistics. It is established that in women military servicemen, participants in combat operations who suffered a concussion, the content of CD56+ and CD16+ cells in the stroma of the endometrium in women with post-concussion syndrome is greater than that in patients without post-concussion syndrome: in the endometrium, which corresponds to the proliferation phase, it is 1.45 (p0.0001) and 1.64 times (p0.0001), in the endometrium, which corresponds to the early secretion phase, 1.93 (p0.0001) and 2.22 (p0,0001), in the endometrium, which corresponds to the middle phase of secretion, – in 1.61 (p0.0001) and in 3.42 (p0.0001), in chronic endometritis – in 1.92 (p0 .0001) and 1.94 (p0.0001), with SAHE – in 1.79 (p0.0001) and 1.51 (p0.0001), with endometrial polyps – in 1, 60 (p0.0001) and at 1.56 (p0.0001). This study proves the need to improve the efficiency of diagnosis and treatment of endometrial pathology in women of reproductive age who participated in hostilities and suffered concussions.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Bulavenko, O. V.
Effect of stress on ovulatory function [Текст] = Вплив стресу на овуляторну функцію / O. V. Bulavenko, V. V. Kelman // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 523-527. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ЖИЗНЬ ИЗМЕНЯЮЩИЕ СОБЫТИЯ -- LIFE CHANGE EVENTS
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
ОВУЛЯЦИЯ -- OVULATION (физиология)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
Анотація: The article presents a review of the scientific literature that addresses the problem of the impact of stress on ovulatory function. Psychological stress is widespread among the population, and its health consequences have been a major topic of research in recent decades. It is considered a crucial factor in the onset, course and exacerbation of various diseases, such as depression, cardiovascular disease, immune disorders, and has been associated with higher overall mortality. Today, more and more doctors, including gynaecologists, are aware of the huge impact of various types of stress on women's health, including the reproductive system. The purpose of this analysis was to study the impact of stress on ovulatory function. A retrospective analysis of scientific literature from such scientific databases as Scopus, PubMed, ScienceDirect, UpToDate, and Web of Science was conducted. The following keywords were used to search for information on the relationship between stress and ovulatory function: stress, ovulation, hormones, menstrual cycle. When processing the search results, we selected the most recent publications (10 years) or the most recent publications on the subject (regardless of the time of publication). In total, 31 papers were included in the inclusion criteria and are presented in this review. The problem of the negative impact of stress on women's reproductive health in the practice of gynaecologists around the world is becoming more and more relevant every year, as the level of infertility, early pregnancy loss and fertility decline is increasing. These conditions have an even greater impact on women, worsening their psycho-emotional state and increasing their stress levels. Thus, understanding how to cope with stress is critical to developing clear algorithms for preventing the effects of stress on the body and providing medical care to patients after its impact in order to preserve reproductive health
Продемонстровано огляд наукової літератури, який розглядає проблему впливу стресу на овуляторну функцію. Психологічний стрес є розповсюдженим серед населення, а його наслідки для здоров’я були основною темою досліджень протягом останніх десятиліть. Він вважається вирішальним фактором у виникненні, перебігу та загостренні різних захворювань, наприклад, депресії, серцево-судинних захворювань, імунних розладів, і це було пов’язано з вищою загальною смертністю. Сьогодні все більше лікарів, у тому числі гінекологів, усвідомлюють величезний вплив різних видів стресу на здоров’я жінки, зокрема на репродуктивну систему. Метою цього аналізу стало вивчення впливу стресу на овуляторну функцію. Було проведено ретроспективний аналіз наукової літератури таких наукометричних баз, як Scopus, PubMed, ScienceDirect, UpToDate, Web of science. Під час пошуку інформації з питання звʼязку стресу та овуляторної функції використовувалися такі ключові слова “stress”, “ovulation”, “hormones”, “menstrual cycle”. При опрацюванні результатів пошуку обирали найновіші публікації ( 10 років) або останні публікації з даного питання (не залежно від часу публікації). Загалом під критерії включення потрапило 31 робота, які представлені в даному огляді. Проблема негативного впливу стресу на репродуктивне здоров'я жінок у практиці лікарів гінекологів усього світу стає все актуальнішою з кожним роком, адже все більше зростає рівень безпліддя, ранніх втрат вагітності та знижується народжуваність. Ці стани ще більше впливають на жінок та погіршують психоемоційний стан, та посилюють рівень стресу. Таким чином розуміння способів боротьби зі стресом є критично важливим для формування чітких алгоритмів профілактики впливу стресу на організм та надання медичної допомоги пацієнткам після його впливу, з метою збереження репродуктивного здоровʼz
Дод.точки доступу:
Kelman, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив хронічного стресу сьогодення на менструальну функцію жінки [Текст] = The impact of today’s chronic stress on a woman’s menstrual function / О. Л. Льовкіна [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 331-335. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖИЗНЬ ИЗМЕНЯЮЩИЕ СОБЫТИЯ -- LIFE CHANGE EVENTS
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (осложнения)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (психология, этиология)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
Анотація: Представлено огляд наукової літератури щодо проблеми порушення менструальної функції під впливом хронічного стресу сьогодення. Війна – це найсильніший стрес для українського населення за останні місяці. Жінки зіткнулися з підвищеним навантаженням, стресовими ситуаціями, порушенням харчування, гігієни. Сукупність усіх цих факторів вплинули на здоров’я жінок, а особливо на їхню репродуктивну систему. З початку війни вже 53,4% помітили зміни у своєму звичайному менструальному циклі. Вони повідомили про помірно-сильну кровотечу, пов’язану з болем, нерегулярними циклами, відчуттям слабкості та підвищеної втомлюваності, що є ознакою аномальних маткових кровотеч (АМК). Регуляція менструального циклу є багатоступінчастим “каскадом”, верхнім рівнем якого є кора головного мозку й структури лімбічної системи (гіпокамп, мигдалеподібне тіло). Основну роль у цьому процесі відіграють нейропептиди (дофамін, норадреналін, серотонін, кісс-пептин) та гормон мелатонін. Стресові ситуації безпосередньо впливають на процеси синтезу й використання нейромедіаторів та гормонів, унаслідок чого порушується найважливіша ланка регуляції менструального циклу. Під час війни багатьом жінкам доводилось стикатись із загрозою життю та здоров’ю, що призводили до психоемоційного потрясіння, яке негативно впливало на багато аспектів жіночого репродуктивного здоров’я. Метою нашої роботи був пошук, систематизація й аналіз відповідних наукових джерел, перегляд онлайнконференцій та вебінарів щодо порушення менструального циклу під впливом хронічного стресу. Ми провели систематичний огляд та аналіз відповідних літературних джерел та відеоматеріалів за останній рік. Пошук проводили в пошукових базах PubMed, Google Scholar. Під час виконання роботи використовували такі пошукові терміни: “стрес”, “менструальний цикл”, “війна”, “аномальні маткові кровотечі”. Виявлено, що проблема порушення менструального циклу дуже актуальна, адже більшість жінок сьогодні знаходяться під впливом хронічного стресу
The article presents a review of the scientific literature on the problem of menstrual dysfunction under the influence of chronic stress. The war has caused the most severe stress for the Ukrainian population in recent months. Women have faced increased workloads, stressful situations, and poor nutrition and hygiene. The combination of all these factors has affected women’s health, especially their reproductive system. Since the beginning of the war, 53.4% of women have noticed changes in their normal menstrual cycle. They reported moderate to heavy bleeding associated with pain, irregular cycles, feeling weak and fatigue, which is a sign of abnormal uterine bleeding (AUB). The regulation of the menstrual cycle is a multi-stage “cascade”, the upper level of which is the cerebral cortex and structures of the limbic system (hippocampus, amygdala). Neuropeptides (dopamine, norepinephrine, serotonin, and kisspeptin) and the hormone melatonin are central to this process. Stressful situations directly affect the synthesis and use of neurotransmitters and hormones, disrupting the most important link in the regulation of the menstrual cycle. During the war, many women faced threats to their lives and health, which led to psycho-emotional distress that negatively affected many aspects of reproductive health. The purpose of our work was to search, systematize and analyze relevant scientific sources and view online conferences and webinars on menstrual disorders under the influence of chronic stress. We conducted a systematic review and an analysis of the relevant literature and video materials over the past year. We used PubMed and Google Scholar to search for data. Search words “stress”, “menstrual cycle”, “war”, and “abnormal uterine bleeding” were used to query data. Analysis of the collected data suggests that the problem of menstrual disorders is very relevant today because most women today are affected by chronic stress
Дод.точки доступу:
Льовкіна, О. Л.
Масіброда, Н. Г.
Мунтян, О. А.
Кливак, В. В.
Вознюк, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Булгар, А. В.
Клінічна оцінка стану жінок репродуктивного віку хворих на аденоміоз після перенесеного COVID-19 [Текст] = Clinical assessment of the condition of women of reproductive age with adenomyosis after experiencing COVID-19 / А. В. Булгар // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 69-73. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS (этиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
Кл.слова (ненормовані):
критерій Ст’юдент
Анотація: Актуальність гінекологічного захворювання аденоміоз (N80.0) не викликає сумніву, оскільки ця патологія є серйозною проблемою сьогодення як в медицині, так і у суспільстві. Мета – вивчення клінічного стану жінок репродуктивного віку, хворих на аденоміоз після перенесеного COVID-19. Обстежено 150 жінок репродуктивного віку через місяць після перенесеного захворювання COVID-19, із них 120 обтяжених аденоміозом І-ІV ступеня тяжкості. Отримані результати оброблені із застосуванням методик математичної статистики і використанням пакета програм MS Excel ХР, Statistica 6.0 із застосуванням параметричного критерію Ст’юдента. При цьому статистично значущими вважалися відмінності при р<0,05. Клінічна оцінка стану жінок репродуктивного віку, хворих на аденоміоз, підтвердила достовірно тяжчий перебіг захворювання після перенесеного COVID-19 через зростання частоти маткових кровотеч, інтенсивності тазового болю, постгеморагічної анемії тощо. Загальний стан пацієнток узгоджувався зі ступенем (І-ІІ, ІІІ-ІV) тяжкості аденоміозу. Достовірно зростала частота скарг на загальне нездужання, загострення екстрагенітальних захворювань (серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, гепатобіліарної системи, анемії тощо), гінекологічної патології, в тому числі порушень менструальної функції, об’єму втрати менструальної крові, синдрому тазового болю, наявності процесів запальної (інфекційної) етіології. Оцінка клінічного стану жінок репродуктивного віку, хворих на аденоміоз, після перенесеного COVID-19 має принципове практичне значення для визначення алгоритму ведення цієї когорти пацієнток з метою своєчасної кваліфікованої терапії та профілактики можливих наслідкових ускладнень. Перспективи подальших досліджень направлені на розробку та впровадження персоніфікованого алгоритму ведення жінок репродуктивного віку, хворих на аденоміоз, після перенесеного COVID-19
The relevance of the gynecological disease adenomyosis (N80.0) is beyond doubt, as this pathology is a serious problem today both in medicine and in society. The aim is to study the clinical condition of women of reproductive age with adenomyosis after suffering COVID-19. 150 women of reproductive age were examined after suffering COVID-19 disease, 120 of them with adenomyosis. The results obtained were processed using the methods of mathematical statistics and using the MS Excel XP, Statistica 6.0 software package using Student's parametric test. At the same time, differences were considered statistically significant at p<0.05. A clinical assessment of the condition of women of reproductive age with adenomyosis after suffering COVID-19 confirmed a significantly more severe course of adenomyosis in the early post-COVID period. After undergoing COVID-19, the frequency of complaints of general malaise, headaches, lethargy, pain in the joints, muscles, and pelvis in women aggravated by adenomyosis significantly increased. The more severe the degree of the disease (I-II, III-IV), the worse was the general condition of the examined patients. The frequency of complaints about general malaise, exacerbation of extragenital diseases (cardiovascular system, gastrointestinal tract, hepatobiliary system, anemia, etc.), gynecological pathology, including disorders of menstrual function, volume of menstrual blood loss, pelvic pain syndrome, presence of processes of inflammatory (infectious) etiology increased significantly. Determining the clinical assessment of the condition of women of reproductive age with adenomyosis after suffering COVID-19 is of fundamental practical importance for determining the tactics of managing this cohort of patients with the aim of timely qualified prevention of possible complications. Prospects for further research are aimed at developing and implementing an algorithm for managing women of reproductive age with adenomyosis after suffering COVID-19
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Потенційний ефект впливу пандемії COVID-19 на репродуктивне здоров’я жінок [Текст] = The potential effect of the COVID-19 pandemic on women’s reproductive health / О. Л. Льовкіна [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 174-177. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции)
Кл.слова (ненормовані):
гіпоталамо-гіпофізарна система -- оваріальний цикл
Анотація: Представлено огляд наукової літератури, що стосувалася проблеми потенційного ефекту пандемії COVID-19 щодо репродуктивного здоров’я жінок. На сьогоднішній день існують різні гіпотези патогенезу та шляхів виявлення змін у репродуктивному здоров’ї жінки, які ми і розглянемо. У контексті пандемії COVID-19 цілком ймовірно, що порушення менструального циклу є можливим наслідком змін ментального здоров’я або прямого впливу вірусу на клітини репродуктивної системи. Наприклад, результати наукових досліджень свідчать про те що жінки, які перенесли COVID-19, відчували менструальні зміни, включаючи зміну тривалості, частоти, регулярності та обсягу менструацій (посилення кровотечі та згортання крові), посилення дисменореї та погіршення передменструального синдрому (ПМС). Тим не менш, на сьогодні наявні дані недостатньо надійні, щоб зробити тверді висновки щодо цієї теми. Метою нашої роботи є вивчення потенційного впливу пандемії COVID-19 на репродуктивне здоров’я жінок. Нами було проведено систематичний огляд та аналіз літератури на основі баз PubMed, ScienceDirect, UpToDate, Web of science, Scopus. Під час пошуку інформації з вивчення поширеності та профілактики репродуктивної дисфункції у жінок, що перехворіли на коронавірусну інфекцію, було застосовано різні комбінації наступних ключових слів: “Reproductive health”, “COVID-19”, “pandemic”, “menstrual cycle”, “hormones”. Опрацьовуючи результати пошуку, обирали найновіші публікації (за останні 5 років) або останні публікації з даної проблематики (незалежно від давності). Проблема потенційного негативного впливу пандемії COVID-19 на репродуктивне здоров’я жінок у практиці лікарів гінекологів усього світу стає все актуальнішою з кожним роком, адже актуальніше стає вивчення наслідків адміністративних обмежень у системі громадського здоров’я, порушення з боку психічної системи, прямого та вторинного впливу вірусу на репродуктивну систему. Різні менструальні зміни (тривалість, частота, регулярність та обсяг менструацій), що може спричинити негативний соціально-психологічний вплив на жінок. Якісна робота лікарів-гінекологів, починаючи з раннього виявлення порушень, тактики діагностики та лікування можуть покращити стан жінки або виявити вторинні причини таких змін
A review of the scientific literature related to the problem of the potential effect of the covid-19 pandemic on women's reproductive health is presented. To date, there are various hypotheses of pathogenesis and ways of detecting changes in a woman's reproductive health, which we will consider. In the context of the COVID-19 pandemic, it is likely that menstrual disturbances are a possible consequence of changes in mental health or a direct effect of the virus on the cells of the reproductive system. For example, research findings suggest that women who have experienced COVID-19 have experienced menstrual changes, including changes in the duration, frequency, regularity, and volume of menstruation (increased bleeding and blood clotting), increased dysmenorrhea, and worsening of premenstrual syndrome (PMS). However, the data available today are not reliable enough to draw firm conclusions on this topic. The purpose of our work is to study the potential impact of the COVID-19 pandemic on women's reproductive health. We conducted a systematic literature review and analysis based on PubMed, ScienceDirect, UpToDate, Web of science, and Scopus databases. When searching for information on the prevalence and prevention of reproductive dysfunction in women who have contracted a coronavirus infection, various combinations of the following keywords were used: “Reproductive health”, “COVID-19”, “pandemic”, “menstrual cycle”, “hormones”. When processing the search results, the most recent publications (for the last 5 years) or the latest publications on this issue (regardless of the age) were chosen. The problem of the potential negative impact of the COVID-19 pandemic on women's reproductive health in the practice of gynecologists around the world is becoming more relevant every year, because the study of the consequences of administrative restrictions in the public health system, violations from the mental system, direct and secondary effects is becoming more relevant virus on the reproductive system. Various menstrual changes (duration, frequency, regularity and volume of menstruation), which can cause a negative socio-psychological impact on women. High-quality work of gynecologists, starting with early detection of disorders, diagnostic and treatment tactics can improve a woman’s condition or reveal secondary causes of such changes
Дод.точки доступу:
Льовкіна, О. Л.
Дубас, Л. Г.
Тарасюк, С. А.
Пролигіна, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

COVID-19 as a multidisciplinary problem: impact on reproductive health (Literature review) [Текст] = COVID-19 як мультидисциплінарна проблема: вплив на репродуктивне здоров’я (Огляд літератури) / S. M. Turyanytsia [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 74-79. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика, осложнения, патофизиология, этиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (патофизиология, этиология)
ОЦЕНОЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EVALUATION STUDIES
Анотація: COVID-19 is an infectious disease which is caused by severe acute respiratory syndrome coronavirus-2 (SARS-CoV-2). According to the WHO, on March 11, 2020, COVID-19 was declared a global pandemic. Undoubtedly, no one will deny that infectious pathology occupied and is occupying a significant place among all diseases of different age groups. The ongoing pandemic of coronavirus infection is a vivid proof of this. There is probably no such person in the world who would never “has his own little war” with infectious pathogens. Therefore, the disease is constantly looking for means that would give it an advantage in the fight against pathogens. Research in recent years indicates that COVID-19 affects not only the respiratory, circulatory and nervous systems, but also the reproductive system, in particular the female one. The article is devoted to a review of scientific publications that describe the impact of COVID-19 on women’s reproductive health. The COVID-19 pandemic has sparked debate in the scientific community focusing on the risk of menstrual changes in women with COVID-19, such as disorders in the duration, frequency, regularity, and volume of menstruation (including increased bleeding and clotting), increased severity of dysmenorrhea, and premenstrual syndrome. However, there is not enough data or information about the impact of COVID-19 on reproductive health. The problem of remote potential negative impact of the COVID-19 pandemic on women’s reproductive health is becoming more and more relevant in the practice of gynecologists. It is important to emphasize the need for high-quality work of gynecologists, which includes early diagnosis of reproductive disorders, adequate diagnosis and treatment in order to prevent complications in case of ovarian-menstrual cycle disorders, infertility and miscarriage. Unfortunately, to date there are no unambiguous data on the impact of SARS-CoV-2 on the reproductive system. Therefore, further research into the long-term consequences of the transferred coronavirus infection in women of reproductive age is critically important
COVID-19 – це інфекційна хвороба, що спричинена тяжким гострим респіраторним синдромом коронавірусу-2 (SARS-CoV-2). Згідно з даними ВООЗ, 11 березня 2020 р. COVID-19 було оголошено глобальною пандемією. Однозначно, ніхто не заперечить, що інфекційна патологія посідала та посідає значне місце серед усіх захворювань різних вікових груп. Триваюча пандемія коронавірусної інфекції є яскравим доказом цього. Напевно немає у світі такої людини, яка б жодного разу не «вела власну маленьку війну» з інфекційними збудниками. Тому людство постійно шукає засоби, які б надали йому перевагу у боротьбі зі збудниками. Дослідження останніх років свідчать про те, що COVID-19 впливає не тільки на дихальну, кровоносну та нервову системи, але й на репродуктивну, зокрема жіночу. Стаття присвячена огляду наукових публікацій, які описують вплив COVID-19 на репродуктивне здоров’я жінок. Пандемія COVID-19 викликала дискусії у науковому співтоваристві, у яких звертається увага на ризик менструальних змін у жінок із COVID-19, таких, як порушення тривалості, частоти, регулярності та обсягу менструацій (включаючи посилення кровотечі та згортання крові), збільшення вираженості дисменореї та передменструального синдрому. Проте даних чи інформації про вплив COVID-19 на репродуктивне здоров’я недостатньо. Дедалі все більшої актуальності у практиці гінекологів набуває проблема віддаленого потенційного негативного впливу пандемії COVID-19 на репродуктивне здоров’я жінок. Важливо акцентувати увагу на необхідності якісної роботи гінекологів, що включає раннє виявлення репродуктивних порушень, адекватну діагностику та лікування з метою попередження ускладнень у випадку порушення оваріально-менструального циклу, безпліддя та невиношування вагітності. На жаль, до сьогодні немає однозначних даних щодо впливу SARS-CoV-2 на репродуктивну систему. Тому подальше дослідження віддалених наслідків перенесеної коронавірусної інфекції у жінок репродуктивного віку є критично важливим
Дод.точки доступу:
Turyanytsia, S. M.
Loya, N. O.
Korchynska, O. O.
Sabovа, A. V.
Malyar, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Головчак, І. С.
Стан репродуктивної системи після COVID-19 (огляд літератури) [Текст] = State of the reproductive system after COVID-19 (literature review) / І. С. Головчак, О. Г. Бойчук // Art of Medicine. - 2023. - N 1. - С. 88-91. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, этиология)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
МЕДИЦИНСКОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО РАННЕЕ -- EARLY MEDICAL INTERVENTION (методы, тенденции)
Анотація: На сьогодні наявність в доступній літературі даних щодо впливу коронавірусної інфекції на жіночу та чоловічу репродуктивну систему недостатні та суперечливі. Мета. Провести системний аналіз доступної сучасної літератури щодо впливу COVID-19 на репродуктивну систему жінки та чоловіка. Матеріали і методи. Аналіз літератури проводився на основі наявних наукових джерел останніх років (2019-2023 роки). Стратегією пошуку були пов’язані статті стосовно впливу перенесеної інфекції SARS-CoV-2 на репродуктивну систему жінки шляхом ручного пошуку в базах даних Pub-Med та Google Scholar. Проведено систематичний аналіз даних, наявних у доступній сучасній літературі, про вплив вірусу SARS-CoV-2 на жіночу та чоловічу репродуктивну систему. На сьогоднішній день відсутні достовірні дані про інфікування тканин яєчника та ендометрію, які впливають на оогенез, процеси імплантації ембріона, ранній ембріогенез, настання вагітності в природних циклах та програмах ДРТ. Можливо, при інфікуванні вірусом SARS-CoV-2 відбуваються такі механізми: пошкодження жіночої репродуктивної системи: ураження тканин яєчників з порушенням овуляторної функції, ушкодження ооцитів з одержанням анеуплоїдних ооцитів, ураження ендометрію з порушенням процесів імплантації ембріона. Розуміння механізмів впливу вірусу SARS CoV-2 на репродуктивну систему сприятиме розробці шляхів профілактики безпліддя, репродуктивних втрат та ускладнень вагітності в жінок, які перенесли COVID-19. Слід зазначити, що наявні дані щодо впливу SARS-CoV 2 на жіночу та чоловічу репродуктивну систему також нечисленні та суперечливі, що вимагає подальшого вивчення проблеми.
The first case of a coronavirus infection called SARS CoV-2 and the disease caused by this virus, COVID-19, was recorded on December 8, 2019 in the city of Wuhan, Hubei Province, China. On December 31, 2019, a death from a respiratory disease of unknown origin was registered and reported to WHO. The outbreak of this infection has reached pandemic proportions. Information available in the available literature about the impact of coronavirus infection on the female and male reproductive system is limited and contradictory
Дод.точки доступу:
Бойчук, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Attitudes of pregnant Ukrainian women towards their child in the ІІІ trimester of pregnancy during wartime in Ukraine in relation to women’s reproductive health (Podillia region) [Текст] = Образ майбутньої дитини у вагітних у ІІІ триместрі українських жінок під час війни в Україні у контексті їхнього репродуктивного здоров’я (регіон Поділля) / O. A. Cherepiekhina [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 20-33. - Bibliogr. at the end of the art.

Рубрики:
MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции)
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN (психология)
ВОЙНА -- WAR (этика)
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL (физиология)
ПОВЕДЕНИЕ МАТЕРИНСКОЕ -- MATERNAL BEHAVIOR (психология)
ДЕТСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ -- PSYCHOLOGY, CHILD (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICALПодільський регіон
Анотація: Pregnancy for a woman is a period of transformation of her personal, professional, sexual, gender, bodily and other identities. The state of bearing a child is a crisis stage in the formation of a woman’s personality. In wartime this crisis may intensify, which requires scientifically based research in the context of women’s reproductive health and the demographic policy of Ukraine. The objective: to study the image of the future child in women in the III trimester of pregnancy during martial law in relation to women’s reproductive health. Materials and methods. 180 pregnant women, most of whom were aged 24–29 years and were officially married and had no children, were examined using a questionnaire, a color test of attitudes by O. M. Atkind and the method of semantic differential by C. Osgood. 90 women who were registered in Vinnytsia and Vinnytsia region at the time of the survey took part in the study, and 90 women – in city of Zaporizhzhia and Zaporizhzhia region. To determine the relationship between women’s perceptions of themselves, the child, and the husband, Pearson’s r correlation coefficients were calculated in the statistical program IBM SPSS Statistics - Early Access, and the Kruskel–Wallis H test was also used. Results. Research conducted among women living in Vinnytsia and Vinnytsia region established that the attitude of pregnant women to themselves affects the attitude to the child (p=0.772), to the pregnancy (p=0.162), to the family (p=0.599) and to the child’s father (p=0.923). A statistically significant relationship was found between the pregnant woman’s attitude towards herself and her children (p=0.001), as well as between her attitude towards herself and motherhood (p=0.022). That is, the type of emotional attitude of a pregnant woman to herself affects the type of attitude towards children and motherhood. By having a positive attitude towards themselves, women have a positive attitude towards children and towards motherhood. Also, with the help of the Kruskel–Wallis H test, the trend of the influence of the attitude towards the child depending on the age of the woman was revealed (XI=7.424; df=3; p=0.060), the trend of the influence of the level of education of the pregnant woman on her perception of pregnancy (XI 10.373; df=5; p =0.065). The correlation between the categories “I am a child” is r=0.676; between “father-child” categories - r=0.528; between “I am the father of the child” - r=0.439. At df=30, these indicators are significant. It should be noted that among the three indicators, the highest level of significance was found between the categories “I am a child”. A comparative analysis of the obtained data between groups of women from the Vinnytsia and Zaporizhzhia regions as research participants from regions of Ukraine with different levels of security, that is, with active hostilities and relatively calm regions, shows specific differences, the description of which is given in the text of this article. Conclusions. The results obtained in this study among women from two regions of Ukraine (Vinnytsia and the region and Zaporizhzhia and the region) prove that the identified peculiarities of the attitude of women in the III trimester of pregnancy can be determined by their place of residence during wartime. The importance of forming a positive attitude towards the child in pregnant women in the III trimester of pregnancy in wartime conditions and the need to develop appropriate programs of medical, social and psychological assistance have been proven. The obtained results confirm the need to provide complex medical and psychological assistance to pregnant women in wartime in order to strengthen women’s reproductive health. This assistance should be targeted according to the region of residence of the women, which, as the results of the study showed, determines the characteristics of the attitude of pregnant women to the child (a sample of pregnant women from Vinnytsia and Zaporizhzhia regions, respectively). At the individual level the help should be directed at a woman’s values, motivations and beliefs about the value of her own life and the life of her future child. Emotional support should include encouraging pregnant women to openly express their feelings through verbal and non-verbal means, teaching them to accept help from others, and self-help to ensure emotional well-being. The psychophysical level of care involves teaching expectant mothers to regulate their functional and mental state using such methods as autogenic training, art therapy, and body-oriented therapy in stressful situations
Вагітність для жінки є періодом трансформації її особистісної, професійної, сексуальної, гендерної, тілесної та інших ідентичностей. Стан виношування дитини є кризовим етапом у становленні особистості жінки. У воєнний час ця кризовість може посилюватися, що потребує науково обґрунтованих досліджень у контексті репродуктивного здоров’я жінки та демографічної політики України. Мета дослідження: вивчення образу майбутньої дитини у жінок у ІІІ триместрі вагітності під час воєнного стану у контексті їхнього репродуктивного здоров’я. Матеріали та методи. За допомогою анкетування, кольорового тесту ставлень О. М. Еткінда та методики семантичного диференціалу Ч. Осгуда обстежено 180 вагітних, більшість з яких були у віці 24–29 років та знаходилися в офіційному шлюбі й не мали дітей. У дослідженні взяли участь 90 жінок, які на час обстеження були зареєстровані у Вінниці та Вінницькій області, а 90 жінок – у місті Запоріжжя та Запорізькій області. Для визначення взаємозв’язку між уявленнями жінок про себе, дитину та чоловіка здійснювали підрахунок коефіцієнтів кореляції r Пірсона у статистичній програмі IBM SPSS Statistics – Early Access, також застосовували критерій Н Краскела–Волліса. Результати. Дослідження, проведені у жінок, які мешкають у Вінниці та Вінницькій області, встановили, що ставлення вагітних до себе впливає на ставлення до дитини (p=0,772), до вагітності (p=0,162), до сім’ї (p=0,599) та до батька дитини (p=0,923). Статистично значущий зв’язок виявлено між ставленням вагітної до себе та до дітей (р=0,001), а також між ставленням до себе та до материнства (p=0,022). Тобто тип емоційного ставлення вагітної до себе впливає на тип ставлення до дітей та до материнства. Позитивно ставлячись до себе, жінки позитивно ставляться до дітей та до материнства. Також за допомогою критерію Н Краскела–Волліса виявлено тенденцію впливу ставлення до дитини залежно від віку жінки (ХІ=7,424; df=3; p=0,060), тенденцію впливу рівня освіти вагітної на сприйняття нею вагітності (ХІ 10,373; df=5; p=0,065). Кореляція між категоріями «я – дитина» становить r=0,676; між категоріями «батько–дитина» – r=0,528; між «я – батько дитини» – r=0,439. За df=30 ці показники є значущими. Слід зазначити, що серед трьох показників найбільший рівень значущості виявлено між категоріями «я – дитина». Порівняльний аналіз отриманих даних між групами жінок з Вінницького та Запорізького регіону як учасниць дослідження з різних за ступенем безпеки областей України, тобто з активними бойовими діями та відносно спокійних областей, свідчить про конкретні відмінності, опис яких подано у тексті цієї статті. Висновки. Результати, отримані у даному дослідженні у жінок з двох регіонів України (Вінниця та область і Запоріжжя та область), доводять, що виявлені особливості ставлення жінок у ІІІ триместрі вагітності можуть бути зумовлені місцем їхнього проживання у воєнний час. Доведено важливість формування позитивного ставлення до дитини у вагітних у ІІІ триместрі гестації в умовах воєнного часу та необхідність розроблення відповідних програм медико-соціальної та психологічної допомоги. Отримані результати підтверджують необхідність надання комплексної медико-психологічної допомоги вагітним у воєнний час з метою зміцнення репродуктивного здоров’я жінок. Ця допомога має визначатися адресно відповідно до регіону проживання жінок, що, як продемонстрували результати дослідження, визначає особливості ставлення вагітних до дитини (вибірка вагітних відповідно з Вінниччини та Запоріжжя і області). На індивідуальному рівні допомога має бути спрямована на цінності, мотивацію та переконання жінки щодо цінності її власного життя та життя її майбутньої дитини. Підтримка на емоційному рівні має включати заохочення вагітних до відкритого вираження своїх почуттів за допомогою вербальних і невербальних засобів, навчання їх приймати допомогу від інших, а також самодопомоги для забезпечення емоційного благополуччя. Психофізичний рівень допомоги передбачає навчання майбутніх матерів регулювати свій функціональний і психічний стан за допомогою таких методів, як аутогенне тренування, арт-терапія, тілесно-орієнтована терапія у стресових ситуаціях
Дод.точки доступу:
Cherepiekhina, O. A.
Turubarova, A. V.
Gorshkova, G. V.
Bulanov, V. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Serbeniuk, A. V.
Research of lipid metabolism disorders in female combatants [Text] = Дослідження порушень ліпідного обміну у жінок-учасниць бойових дій / A. V. Serbeniuk // Сімейна медицина. - 2022. - № 3. - P12-15. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH
ВЕТЕРАНОВ ЗДОРОВЬЕ -- VETERANS HEALTH
КОНТУЗИИ -- BLAST INJURIES (иммунология, метаболизм, осложнения)
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (осложнения)
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM (иммунология)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM (иммунология)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции)
Анотація: The objective: to find out the peculiarities of stress-induced changes in lipid metabolism indicators in women who have experienced concussion during combat operations. Study the state and morphostructure of adipose tissue. To analyze the relationship between lipid metabolism disorders and changes in reproductive health of female combatants. Materials and methods. The research was conducted at the Department of Obstetrics, Gynecology and Reproductology of the Ukrainian State Institute of Reproductology of the Shupyk National Healthcare University. 118 women participated in the study. Group I consisted of examination data of women who suffered concussion during combat operations with PTSD, group II – control, it consisted of healthy women. Average age of women who participated in hostilities and suffered contusion 27.08±4.23 years. Results. The influence of stress factors associated with military service in women servicemen on the development of lipid metabolism disorders is obvious. In the main group (118 women), blood cholesterol levels were significantly higher than in the control group. In parallel, a very low level of anti-atherogenic lipoprotein fractions was detected. Lipid metabolism in women who experienced concussion during combat with PTS was characterized by a high frequency of hyperlipidemia of types IIa and IIb, higher serum concentrations of atherogenic lipids fractions (CL, CL-LDL) and low anti-atherogenic fractions (CL-HDL), which were observed in all age subgroups and progressed with age. Conclusions. As a result of lipid metabolic disorders, the prerequisites for the development of hyperproliferative diseases of the female reproductive system, early and severe atherosclerosis are created
Мета дослідження: з’ясувати особливості стресіндукованих змін показників ліпідного обміну у жінок, що зазнали контузії під час бойових дій, стан та морфоструктуру жирової тканини. Проаналізувати взаємозв’язок між порушеннями ліпідного обміну та змінами репродуктивного здоров’я жінок-учасниць бойових дій. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 118 жінок. До I групи увійшли дані 82 обстежених жінок, що зазнали контузії під час бойових дій, з ПТС, до II групи (контрольної) – 36 здорових жінок. Середній вік пацієнток, що брали участь у бойових діях та зазнали контузії, становив 27,08±4,23 року. Результати. Вплив стрес-факторів, пов’язаних з військовою службою, у жінок-віськовослужбовиць на розвиток порушень ліпідного обміну очевидний. В основній групі рівень холестерину в крові був значно вище, ніж у контрольній групі. Паралельно з цим виявлено дуже низький рівень антиатерогенних фракцій ліпопротеїнів. Стан ліпідного обміну у жінок з ПТС, що зазнали контузії під час бойових дій, характеризувався високою частотою гіперліпідемії ІІа та ІІб типів, вищими показниками вмісту у сироватці крові атерогенних фракцій ліпідів (ХС, ХС-ЛПНЩ) та низькими показниками антиатерогенних фракцій (ХС-ЛПВЩ), які спостерігалися у всіх вікових підгрупах і прогресували з віком. Висновки. Внаслідок порушень ліпідного обміну створюються передумови для розвитку гіперпроліферативних захворювань жіночої репродуктивної системи, раннього та тяжкого перебігу атеросклерозу
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Дякунчак, Ю. Р.
Аспекти реабілітації репродуктивної функції жінок після ургентних гінекологічних операційних втручань = Aspects of the rehabilitation of the reproductive function of women after urgent gynecological surgery / Ю. Р. Дякунчак // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - С. 61-64. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE (патофизиология, реабилитация)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, методы)
ЯИЧНИКОВ РЕЗЕРВ -- OVARIAN RESERVE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: Мета дослідження: оцінювання гормонального гомеостазу та оваріального резерву у жінок репродуктивного віку, які перенесли ургентні гінекологічні операції з приводу симптомокомплексу «гострого живота». Матеріали та методи. У досліджувану когорту включено 90 жінок віком від 19 до 40 років. До основної групи увійшли 60 жінок, які були оперовані ургентно з приводу позаматкової вагітності (23 особи), апоплексії яєчника (18 пацієнток), ускладненого новоутворення яєчника (19 хворих), а на етапі реабілітації відмовилися від запропонованої гормональної терапії; до контрольної групи – 30 жінок репродуктивного віку без соматичної і гінекологічної патології. Проведено комплексне дослідження стану репродуктивної системи: ультразвукове (трансвагінальне) обстеження органів малого таза з підрахунком кількості антральних фолікулів, визначення у сироватці крові рівнів естрадіолу, фолікулостимулювального гормону, лютеїнізуючого гормону, пролактину, тиреотропного гормону, індексу вільного тестостерону, антимюллерова гормону (АМГ), рівня 25(ОН)D. Обстеження проводили через 3 і 6 міс після операційного втручання. Статистичне оброблення результатів виконували з використанням стандартних програм Місrosoft Excel 7.0 та «Statistica 6.0». Результати. Середній вік пацієнток становив 26,4±3,5 року. До даного операційного втручання у 21 % пацієнток основної групи діагностували передменструальний синдром, дисменорею, аномальні маткові кровотечі, запальні захворювання органів малого таза, новоутворення яєчника. У післяопераційний період переважаючим порушенням менструального циклу (МЦ) було збільшення його тривалості (56,7 % пацієнток). У 63,3 % хворих після ургентних гінекологічних операцій спостерігається нормогонадотропна дисфункція яєчників, яка характеризується ановуляцією, недостатністю лютеїнової фази на тлі порушень оваріального кровотоку. За відсутності гормональної корекції відновлення нормального двофазного МЦ через 6 міс фіксували у 34,2 % обстежених хворих. У 18,3 % пацієнток з овуляторним МЦ недостатність лютеїнової фази характеризується зниженням концентрації прогестерону у сироватці крові на 18–20-й день МЦ та невідповідністю структури ендометрія. Транзиторну гіперпролактинемію виявлено у 15,0 % пацієнток. Операційна травма яєчника у частини пацієнток призводить до зниження оваріального резерву. Показники АМГ у 61,1 % пацієнток із впливом хірургічних енергій на уражений яєчник були вірогідно зниженими (0,67±0,4 нг/мл) порівняно із контролем (2,1±0,3 нг/мл; р0,01) до 6-го місяця після операції. Подібна динаміка була відсутня у пацієнток, оперованих з приводу порушеної трубної вагітності. Відновлення двофазного МЦ протягом шестимісячного спостереження встановлено лише у 47,4 % пацієнток з перекрутом ніжки новоутворення яєчника. У результаті відсутності реабілітаційної комплексної терапії повторні операції з приводу порушеної трубної вагітності констатовано у 13,5 % пацієнток, рецидив апоплексії та/або новоутворення яєчника – у 25,8 % жінок Висновки. Гостра гінекологічна патологія, яка вимагає негайного операційного втручання, у 21 % пацієнток виникає на тлі існуючих порушень функціонування репродуктивної системи. У 63,3 % жінок після ургентних гінекологічних операцій спостерігається нормогонадотропна дисфункція яєчників, яка характеризувалась ановуляцією, недостатністю лютеїнової фази на тлі порушень оваріального кровотоку. Відсутність реабілітаційної комплексної терапії зумовлює рецидиви гострої гінекологічної патології у 13,5–25,8 % оперованих жінок
The objective: to assess the hormonal homeostasis and ovarian reserve in women of reproductive age after urgent gynecological operations due to the symptom complex of “acute abdomen”. Materials and methods. The studied cohort included 90 women 19–40 years old. The main group included 60 women after emergency surgery for ectopic pregnancy (23 patients), ovarian apoplexy (18 patients), complicated ovarian tumor (19 patients), and at the rehabilitation stage they refused to receive the proposed hormonal therapy; control group – 30 women of reproductive age without somatic and gynecological pathology. A complex study of the reproductive system was carried out: ultrasound (transvaginal) examination of the pelvic organs with the calculation of the number of antral follicles, determination of the levels of estradiol, follicle-stimulating hormone, luteinizing hormone, prolactin, thyroid-stimulating hormone, free testosterone index, anti-Müllerian hormone (AMH), and 25(OH)D level in blood serum. The examinations were carried out 3 and 6 months after surgery
Acute gynecological pathology, which requires immediate surgery, occurs in 21 % of patients with the disorders of the reproductive system. In 63.3 % of women after urgent gynecological operations, normogonadotropic dysfunction of the ovaries was observed, which was characterized by anovulation, insufficiency of the luteal phase and ovarian blood flow disorders. The absence of rehabilitation complex therapy causes recurrence of acute gynecological pathology in 13.5–25.8 % of operated women
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)