Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Рубец гипертрофический<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 30
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30

Саволюк, С. І.
Алгоритм лікувально-профілактичних заходів при дефектних рубцях на молочних залозах [] = Treati ng and prophylactic algorithm for patients with defect scars on the breasts / С. І. Саволюк, Г. О. Рибчинський // Вісник морфології. - 2016. - Т. 22, № 2. - С. 385-387. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РУБЕЦ -- CICATRIX (профилактика и контроль, этиология)
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST (аномалии)
РУБЕЦ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- CICATRIX, HYPERTROPHIC (профилактика и контроль, этиология)
Анотація: В роботі висвітлено причини та основні патогенетичні механізми утворення дефектних рубців молочних залоз, описано і продемонстровано спосіб лікування та профілактики рецидиву дефектних рубців після попередніх хірургічних втручань
Дод.точки доступу:
Рибчинський, Г. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Камінський, В. В.
Переваги впливу силіконового гелю на післяопераційне заживлення [Текст] = Benefits of the effect of silicone gel on postoperative healing / В. В. Камінський, М. Н. Шалько, Т. В. Блінова // Репродуктивная эндокринология. - 2021. - № 4. - С. 52-59. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (реабилитация, тенденции)
РУБЕЦ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- CICATRIX, HYPERTROPHIC (патофизиология, терапия, этиология)
СИЛИКОНОВЫЕ ГЕЛИ -- SILICONE GELS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Рубець – це продукт регенерації шкіри сполучнотканинними структурами після її ушкодження або запального процесу для підтримки цілісності покривів організму. На сьогодні не існує єдиного алгоритмічного підходу до тактики лікування та профілактики рубцевих дефектів після кесаревого розтину. У роботі наведено сучасні принципи та переваги впливу силіконового гелю Наскар на васкуляризацію, пігментацію, товщину, площу поверхні, еластичність післяопераційних рубців у жінок після кесаревого розтину. Цей силіконовий гель є ефективним і безпечним засобом для профілактики рубцевих деформацій після перенесених хірургічних втручань починаючи з перших днів після операції, позитивно впливає на якість життя жінки, зокрема її інтимне життя
A scar is a product of skin regeneration by connective tissue structures after damage or inflammation to maintain the integrity of the body’s integuments. To date, there is no single algorithmic approach to the tactics of treatment and cicatricial defects after cesarean section. This article presents the modern principles and advantages of the Nascar silicone gel on vascularization, pigmentation, thickness, surface area, elasticity of postoperative scars in women after cesarean section. This silicone gel is an effective and safe remedy for the prevention of cicatricial deformities after surgery, starting from the first days after surgery, it has a positive effect on a woman’s quality of life, including her intimate life
Дод.точки доступу:
Шалько, М. Н.
Блінова, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Динаміка змін клінічних показників у пацієнтів, не схильних до утворення патологічних рубців [Текст] / В. М. Скрипник [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2016. - № 5. - С. 63-65. - Бібліогр.: с. 65

MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
РУБЕЦ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- CICATRIX, HYPERTROPHIC (профилактика и контроль)
Дод.точки доступу:
Скрипник, В. М.
Ставицький, С. О.
Скікевич, М. Г.
Бондаренко, В. В.
Аветіков, Д. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Диагностика и тактика ведения пациенток с несостоятельным рубцом на матке после кесарева сечения на этапе планирования беременности [Текст] / С. Н. Буянова [и др.] // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2015. - Т. 15, № 5. - С. 82-88

MeSH-головна:
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (методы, тенденции)
РУБЕЦ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- CICATRIX, HYPERTROPHIC
МАТКА -- UTERUS (ультрасонография)
МАТКИ МОНИТОРИНГ -- UTERINE MONITORING
Дод.точки доступу:
Буянова, С. Н.
Щукина, Н. А.
Логутова, Л. С.
Пучкова, Н. В.
Чечнева, М. А.
Барто, Р. А.
Благина, Е. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Aksan, M.
Postoperative scar deformities of the perianal region: current state of the problem. (literature review) [Текст] = Післяопераційні рубцеві деформації перианальної області : сучасний стан проблеми.(огляд літератури) / M. Aksan // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 2. - С. 44-49. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
АНУС -- ANAL CANAL (патофизиология, хирургия)
ГЕМОРРОЙ -- HEMORRHOIDS (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
РУБЕЦ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- CICATRIX, HYPERTROPHIC (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ПОВЕДЕНИЯ ИЗУЧЕНИЕ -- BEHAVIORAL RESEARCH (организация и управление, тенденции)
Анотація: Nowadays, many surgical interventions are performed in the perianal area and on the anal canal. Each one affects the quality of the patient's future life in its own way. That is why the presented literature review is devoted to the study of the problem of postoperative scar deformities of the perianal region, because this pathology is a complication of many surgical interventions in this area. The main objective of the study is to analyze the currently available data in the following areas: the cause of postoperative scar deformities, their classification and modern treatment methods. The research method was based on the study of scientific articles published in the period from 1982 to 2022, indexed in Ukraine and international databases. This approach made it possible to identify key points in each of the areas of analysis and to systematize the obtained data. When studying the causes of postoperative anal stenosis, it can be noted that most often they represent the consequences of hemorrhoidectomies, performed in various techniques. Most scientists emphasize the importance of preventing the occurrence of anal stenosis, which implies choosing the optimal treatment method. Having systematized the literature data, I would like to note the lack of a unified approach to managing patients with this problem, as well as the lack of well-defined indications for surgical treatment. The vast majority of researchers emphasize the need to treat these patients using conservative methods, namely dietary adjustments. Regarding the methods of surgical treatment, it is necessary to note the vast quantity of available surgical techniques. At the same time, the lack of controlled prospective studies makes it difficult to evaluate and verify their results. However, it is indisputable that all of them lead to an improvement in the lives of patients and a reduction in the symptoms of stenosis. After analyzing a sufficient amount of available data, it is safe to say that the issue of postoperative scar deformities of the perianal region remains insufficiently studied and very relevant
У наш час виконується безліч різноманітних оперативних втручань в перианальній ділянці та анальному каналу. Кожне із них по своєму впливає на якість подальшого життя пацієнта. Саме тому, представлений огляд літератури присвячений дослідженню проблеми післяопераційних рубцевих деформацій перианальної області, адже дана патологія є ускладненням багатьох оперативних втручань в даній області. Основною метою дослідження є проведення аналізу літературних даних в наступних напрямках: причина виникнення післяопераційних рубцевих деформацій, їх класифікація та сучасні методи лікування. Метод дослідження ґрунтувався на вивченні наукових статей, опублікованих в період з 1982 по 2017 рр. індексованих в Україні та міжнародних базах даних. Це дозволило виділити ключові моменти у кожному з напрямків аналізу та систематизувати отримані дані. При вивченні причин виникнення післяопераційних анальних стенозів можна зазначити, що найчастіше вони є наслідками виконання гемороїдектомії у різноманітних техніках. Більшість науковців наголошують на важливості профілактики виникнення анальних стенозів, яка полягає у виборі оптимального методу лікування. Систематизувавши дані літератури хочеться відзначити відсутність уніфікованого підходу щодо ведення пацієнтів з даною проблемою, а також відсутність критеріїв необхідності оперативного лікування. Переважна більшість дослідників відзначає необхідність ведення даних пацієнтів за допомогою консервативних методів, а саме коригування харчування. Щодо методів оперативного лікування необхідно зазначити наявність різноманітних методик виконання . В той же час відсутність проведених контрольованих проспективних досліджень ускладнює оцінку та повіряння їх результатів. Проте беззаперечним залишається те, що всі вони ведуть до покращення життя пацієнтів та зменшення симптомів стенозу. Провівши аналіз достатньої кількості літературних даних, можна з впевненістю стверджувати, що питання післяопераційних рубцевих деформацій перианальної області, залишається недостатньо вивченим та досить актуальним в наш час
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Ретроспективний аналіз різних методик консервативного лікування рубцевозміненої шкіри на доопераційному етапі [Текст] / Д. С. Аветіков [та ін.] // Український стоматологічний альманах. - 2013. - № 5. - С. 47-49. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Эмоксипин--тер прим

   Контрактубекс--тер прим

MeSH-головна:
РУБЕЦ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- CICATRIX, HYPERTROPHIC (терапия)
КЕЛОИД -- KELOID (терапия)
ДЕНСИТОМЕТРИЯ -- DENSITOMETRY (методы)
Дод.точки доступу:
Аветіков, Д. С.
Ставицький, С. О.
Трапова, Х. О.
Розколупа, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Профилактика и лечение спаечного процесса после оперативного лечения апоплексии яичника [Текст] / А. Н. Стрижаков [и др.] // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2015. - Т. 15, № 2. - С. 36-42

Рубрики: Лонгидаза

MeSH-головна:
ЯИЧНИКИ -- OVARY (повреждения, хирургия)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РОСТА -- VASCULAR ENDOTHELIAL GROWTH FACTORS (действие лекарственных препаратов)
РУБЕЦ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- CICATRIX, HYPERTROPHIC (лекарственная терапия, профилактика и контроль, реабилитация)
Дод.точки доступу:
Стрижаков, А. Н.
Пирогова, М. Н.
Шахламова, М. Н.
Волощук, И. Н.
Смирнов, А. А.
Богачева, Г. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Саволюк, С. І.
Вибір методу лікування та профілактики рубцевих дефектів після операцій з приводу доброякісних захворювань молочної залози [Текст] = Choice of the treatment and prevention method for scar deffects after surgeries for benign breast diseases / С. І. Саволюк, Г. О. Рибчинський // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 63-68

MeSH-головна:
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST
РУБЕЦ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- CICATRIX, HYPERTROPHIC
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: На сьогодні не існує єдиного алгоритмічного підходу до вибору тактики лікування та профілактики рубцевих дефектів на молочній залозі, а літературні дані щодо впливу способів їх ліквідації на якість життя є суперечливими. Мета дослідження – порівняти ефективність поєднаного застосування лікувальних та протирецидивних заходів при ліквідації рубцевих дефектів на молочних залозах із результатами простого їх хірургічного висічення. Матеріали і методи. Проведено порівняння ефективності лікувальних та профілактичних заходів між трьома групами пацієнток (усього 104 особи) з рубцевими дефектами на молочних залозах, не пов’язано з онкологічною патологією. Дослідних груп було дві: перша (33 пацієнтки), в якій малоінвазивно лікували дефект розчином кортикостероїду з анестетиком та застосовували пластир і компресійну пов’язку (при ширині рубців не більше 2 мм над шкірою); друга (36 жінок), де виконували комбіноване хірургічне висічення рубця з введенням кортикостероїду з анестетиком в його ложе – підрубцеву зону та використовували пластир і компресійну пов’язку. Групу порівняння складали 35 пацієнток, яким проводили лише хірургічне висічення рубця. Контрольний огляд виконували на 3 тиждень після хірургічного втручання, через 4 і 5 тижнів, через 3; 6; 9 та 12 місяців відповідно. Результати досліджень та їх обговорення. При хірургічному висіченні рубцевих дефектів кількість гіпертрофічних рубців зменшилось на 70 %, а келоїдних – на третину. Після застосування комплексного методу лікування констатовано повний регрес гіпертрофічних та келоїдних рубцевих дефектів серед когорти пацієнток. При результатах гістологічного дослідження виявлено, що виникнення келоїдних та гіпертрофічних рубців суттєво відрізнялось у жінок, які мали до них схильність, що проявлялась надмірним депонуванням колагену ІІ і VІІ типів. Комбінований підхід забезпечив поліпшення результатів лікування та профілактики повторного рецидивування рубцевих дефектів. Висновки. Утворенню патологічних рубців на молочних залозах сприяє ряд факторів, серед яких супутні порушення обміну речовин, системні захворювання сполучної тканини, інфекційні хвороби тощо, компенсація яких дозволяє попередити дефектне рубцеутворення. Поєднане застосування кортикостероїдів, силіконового пластиру та компресії при хірургічному або малоінвазивному лікуванні рубцевих дефектів на молочній залозі суттєво поліпшує його результати, забезпечує відсутність рецидиву таких дефектів та скорочує терміни дозрівання рубців
Nowadays there is no unique algorithmic approach to the selection of pathway for the treatment and prevention of scar defects in the mammary gland, and literature data on the impact of different scar elimination methods on the quality of life remains controversial. The aim of the study – to compare the effectiveness of the combined use of therapeutic and anti-relapse measures in the elimination of cicatricial defects on the mammary glands with the results of their simple surgical excision. Materials and Methods. A comparison of the effectiveness of therapeutic and prevention tactics in three groups of patients (104 people in total) with scar defects (SD) of mammary glands not related to oncology was performed. The study groups consisted of group 1 (33 patients) who received a non-invasive treatment of the defect scar with a solution of corticosteroid and anesthetic as well as the use of a patch and compression (in case scar width did not exceed 2 mm above the skin level) and the group 2 with 36 patients who underwent a combined surgical scar excision with the injection of corticosteroid with anesthetic in the base of fresh cicatrix – under the scar area along with patch and compression application. The comparison group consisted of 35 patients who were treated only surgically. The control examinations were performed on the 3rd week after the intervention, after 4 and 5 weeks, after 3, 6, 9 and 12 months, respectively. Results and Discussion. After the application of surgical excision of scar defects, the number of hypertrophic scars decreased by 70m %, and keloid scars – by one third. However, after the use of the complex treatment method, a complete regression of hypertrophic and keloid defective scars was observed, and a cohort of patients with hypothrophic and normotrophic scars arose. Histological examination revealed that the occurrence of keloid and hypertrophic scars was significantly different in patients who had a tendency towards them, which was manifested by excessive deposition of type II and VII collagen. A combined approach improved the treatment outcomes and prevented the recurrence of defective scars. Conclusions. The pathological scar formation in the mammary glands is triggered by numerous factors including concomittant metabolic disorders, connective tissue diseases, infectious diseases, etc., a compensation of which may prevent defective scarring. A combined use of corticosteroids, silicone patch and compression in surgical or minimally invasive treatment of scar defects on the mammary gland significantly improves the treatment results, prevents relapse of such defects and reduces the timing of the scar maturation
Дод.точки доступу:
Рибчинський, Г. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лісняк, А. П.
Клініко-діагностичні паралелі проявів постакне / А. П. Лісняк // Дерматологія та венерологія. - 2019. - N 4. - С. 23-26

MeSH-головна:
АКНЕ ОБЫКНОВЕННЫЕ -- ACNE VULGARIS (диагностика, осложнения, патофизиология)
РУБЕЦ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- CICATRIX, HYPERTROPHIC (патофизиология, этиология)
Анотація: В дослідженні розроблено тактику ранньої корекції постакне на основі вивчення функціональних показників капілярного кровотоку та функціональних характеристик поверхні шкіри. Для симптомокомплексу постакне плямистого і легкого типу характерні зміни мікроциркуляторного русла у вигляді збільшення кількості функціонуючих капілярів, розширення мікросудин, підвищення проникності судинної стінки, що клінічно проявлялось вираженими застійними плямами і дисхромією з одночасним зменшенням жирності шкіри та збереженням її еластичності, а для тяжчих форм на тлі різкого спазму артеріол, зменшення кількості функцірнуючих капілярів, уповільнення кровотоку.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Рубці щелепно-лицевої ділянки у дітей (клініко-лабораторна оцінка та PRP-терапія) / Л. М. Яковенко [та ін.] // Вісн. стоматології. - 2020. - N 1. - С. 86-92

MeSH-головна:
РУБЕЦ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- CICATRIX, HYPERTROPHIC (диагностика, терапия, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология)
ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: За даними різних авторів після операцій на обличчі у 30 % випадків формуються гіпертрофічні рубці, у 35 % однією з причин виникнення велофарингеальної недостатності (ВФН) є деформуючі рубці в ділянці м’якого піднебіння. Серед багатьох відомих на сьогодні методів регенеративної терапії найбільш ефективним є введення в рубці плазми, збагаченої тромбоцитами (PRP). Мета дослідження. Провести клініко - лабораторну оцінку гіпертрофічних рубців шкіри обличчя після хейлоринопластики, велопластики та визначити ефективність внутрішньорубцевого введення PRP. Матеріали та методи. Проведено обстеження та лікування 11 дітей віком від 4 до 17 років, з них 6 дітей з гіпертрофічними рубцями обличчя після первинної хейлоринопластики та 5 дітей з рубцями м’якого піднебіння після велопластики. Клініко - лабораторне обстеження рубців проводилось за модифікованою Ванкуверською шкалою, результатами допплерографії, МРТ на 8 і 15-й день застосування PRP терапії. Результати. Аналіз показників виявив, що до введення плазми показники рубців коливались в межах від 10 до 13 балів. За даними допплерографії щільність тканин в зоні рубця в 67% випадків була гіперехогенною, в 33% - гіпоехогенною. Середні лінійні розміри рубця в мм дорівнювали 9,4х3,01 (площа рубця становила 28,29мм²), кровотік в рубцях не візуалізувався, а в дотичних тканинах у 100% випадків реєструвались поодинокі локуси кровотоку. Через 8 днів після першого сеансу плазмотерапії загальна кількість балів показників рубця були в межах від 8 до 10. Аналіз результатів допплерографії показав незначне зменшення лінійних розмірів рубця за рахунок товщини (на 0,5 мм), середні лінійні розміри дорівнювали 9,4х2,51 мм (площа рубця становила 23,59мм²); візуалізовано посилення кровотоку в дотичних тканинах за рахунок незначного збільшення локусів кровотоку. Після другого сеансу РRP у всіх пацієнтів середня кількість балів складала 9. За результатами допплерографії лінійні розміри рубця зменшились переважно за рахунок товщини та становили 6,27х2,00 мм (площа рубця 12,54мм²). У 50% випадків визначено посилення кровотоку в дотичних тканинах за рахунок збільшення локусів кровотоку та кількості судин. У 5 пацієнтів після велопластики клінічно виявлено слабку рухомість м’якого піднебіння, ішемізовану слизову оболонку. У всіх дітей визначався гіперінтенсивний сигнал (HU 438±21.12) рубцевої тканини в ділянці м’язового апоневрозу м’якого піднебіння, неправильної форми з чіткими межами. Після першої ін’єкції PRP на 7 день у всіх дітей відмічено часткове відновлення кольору слизової оболонки м’якого піднебіння над рубцем до блідо - рожевого. На МРТ виявлено зменшення інтенсивності сигналу до HU 352±15.71, межі рубця стали нечіткі. Друге введення PRP в рубцеву тканину м’якого піднебіння було проведено через 7-8 днів. Клінічне та логопедичне обстеження не показало значних змін порівняно з ефектом після першого введення. Інтенсивність сигналу після другого введення була в межах HU 348±22.14, що вказує на статистичну недостовірність між ними. Висновки. Відмічено позитивний результат використання ін’єкційної форми PRP - терапії при гіпертрофічних рубцях шкіри та м’якого піднебіння. Структура рубцевої тканини після введення PRP в рубці шкіри зазнає незначних змін переважно за рахунок зменшення його товщини, збільшення локусів кровотоку та кількості судин в дотичних тканинах. За отриманими клінічними, логопедичними, МРТ даними для зменшення щільності рубцевої тканини у дітей з ВФН достатньо одного введення PRP
Дод.точки доступу:
Яковенко, Л. М.
Шафета, О. Б.
Чехова, І. Л.
Ковтун, Т. О.
Жила, Н. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)