Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (2)

Рідкісні видання (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Сальник<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 33
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-33

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лорин-Эпштейн М. Ю
Назва : Membrana omentocolica в связи со спиральностью толстой кишки. Роль генито-мезентериальных связок в патологии
Місце публікування : Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 1935. - Т. 37, № 105/107. - С. 77 (Шифр ВР46/1935/37/105/107)
MeSH-головна: ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
САЛЬНИК -- OMENTUM
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): внутрибрюшные сращения--элективные области--внутрибрюшные сращения--мембраны джексона
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Vorovskyi O. O., Shaprynskyi V. O., Sadyk I. M.
Назва : Morphological changes of a great omentum at implantation of polypropylene and composite prostheses at allohernioplasty
Паралельн. назви :Морфологічні зміни великого чепця при імплантації поліпропіленових та композитних протезів при алогерніопластиці
Місце публікування : Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 62-69 (Шифр ВУ8/2019/25/4)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ПОВЕРХНОСТНЫЕ СВОЙСТВА -- SURFACE PROPERTIES
САЛЬНИК -- OMENTUM
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: To date, allohernioplasty of giant postoperative ventral hernias retains high postoperative mortality and a significant number of postoperative complications. The purpose of the study is to investigate the possibility of intraperitoneal use of polypropylene and composite implants in allohernioplasty of postoperative giant ventral hernias by studying the morphological changes of the great omentum. The results of surgical treatment of 146 patients with postoperative giant ventral hernias were investigated. To this group of patients with allohernioplasty by the method onlay was performed 22 (15.1%) patients, by the method sublay – 46 (31.5%), by the method inlay – 52 (35.6%), with intra-abdominal placement of the mesh by the method onlay (intraperitoneal onlay mesh) – 26 (17.8%). 32 (21.9%) patients who underwent surgery using the sublay method polypropylene implant was fenced off from the abdominal organs with a great omentum, 22 (15.1%) patients operated on by the intraperitoneal onlay mesh method composite implant was also fenced off from the abdominal organs by a great omentum. In 8 (5.5%) patients from the group of patients who were operated on by the sublay method and in 6 (4.1%) – operated by the intraperitoneal onlay mesh method for 14-18 days patients developed signs of chronic intestinal obstruction, where the cause was postoperative adhesive illness. The study of the effect of polypropylene prosthesis on a great omentum was performed on 8 outbred dogs and 6 outbred mature dogs, who were implanted with a composite mesh unilaterally covered with oxycellulose. The polypropylene implant has been shown to have a greater capacity for the development of adhesive processes. However, if a great omentum to protect this prosthesis from the abdominal cavity then the first zone (active inflammation) spread in 155 microns (increase in the number of blood capillaries of the microcirculatory bed, thickening of the arterioles wall, venous full blood flow, diapedesis of leukocytes through the wall of the blood cells), the second zone (sclerosis) – up to 40 microns (increase in the number of macrophages and lymphocytes. proliferation of fibroblasts). In the future, the structure of the omentum was almost indistinguishable, so with allohernioplasty by the developed method, it was possible to prevent the development of adhesive disease on the intestine. This study confirmed the limited spread of the inflammatory response, which allows the implant of a polypropylene mesh on a great omentum. In the composite mesh, the composite mesh was spliced with surrounding tissues from the side where there was no gel coating, and from the side of the salivary coating, the “readiness” to spread the inflammatory process (vasculitis with pronounced lympho-plasmocytic infiltration of the vessel walls and perivascular ductus), therefore, left it is also necessary to enclose it with a large omentum from intestiumДо теперішнього часу при алогерніопластиці гігантських післяопераційних вентральних гриж зберігається висока післяопераційна летальність і значна кількість післяопераційних ускладнень. Мета дослідження – дослідити можливість інтраперитонеального застосування поліпропіленових та композитних імплантатів при алогерніопластиці післяопераційних гігантських вентральних гриж за рахунок вивчення морфологічних змін великого чепця. Досліджено результати хірургічного лікування 146 хворих з післяопераційними гігантськими вентральними грижами. Даній групі хворих алогерніопластика за методом onlay була виконана 22 (15,1%) хворим, за методом sublay – 46 (31,5%), за методом inlay – 52 (35,6%), з внутрішньочеревним розташуванням сітки за методом onlay (intraperitoneal onlay mesh) – 26 (17,8%). У 32 (21,9%) хворих, що були прооперовані за методом sublay, поліпропіленовий імплантат був відгороджений від органів черевної порожнини великим чепцем, у 22 (15,1%) хворих, що прооперовані за методом intraperitoneal onlay mesh, композитний імплантат також був відгороджений від органів черевної порожнини великим чепцем. У 8 (5,5%) пацієнтів із групи хворих, прооперованих за методом sublay та у 6 (4,1%), прооперованих за методом intraperitoneal onlay mesh, на 14-18 добу розвинулися ознаки хронічної кишкової непрохідності, де причиною стала післяопераційна спайкова хвороба. Дослідження впливу поліпропіленового протезу на великий чепець проводили на 8 безпородних собаках та композитного імплантату – на 6 безпородних статевозрілих собаках, котрим було імплантовано композитну сітку, однобічно вкриту оксицелюлозою. Встановлено, що поліпропіленовий імплантат має більшу здатність до розвитку адгезивних процесів. Проте, якщо великим чепцем відгородити даний протез від органів черевної порожнини, то перша зона (активного запалення) поширювалася до 155 мкм (встановлено збільшення чисельності кровоносних капілярів мікроциркуляторного русла, потовщення стінки артеріол, венозного повнокрів’я, діапедез лейкоцитів крізь стінку кровоносних капілярів), друга зона (склерозування) – до 40 мкм (встановлено збільшення чисельності макрофагів і лімфоцитів, проліферація фібробластів). Подалі будова чепця майже не відрізнялась, тому при алогерніопластиці за розробленою методикою вдалося запобігти розвитку спайкової хвороби кишечника. Це дослідження підтвердило обмежене розповсюдження запальної реакції, що дає можливість імплантувати поліпропіленову сітку на великий чепець. У композитних сіток відбувалося їх зрощення з навколишніми тканинами з боку, де відсутнє гелеве покриття, а з боку гелевого покриття зберігалася “готовність” до розповсюдження запального процесу (васкуліт з вираженою лімфоплазмоцитарною інфільтрацією стінок судин і периваскулярних зон, крайове стояння лейкоцитів), а тому його також необхідно відгородити великим чепцем від кишки
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тимофеев М. Е., Федоров Е. Д., Кречетова А. П., Шаповальянц С. Г.
Назва : Видеолапароскопические вмешательства в диагностике и лечении перекрута и некроза жировых подвесков толстой кишки
Місце публікування : Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2013. - № 6. - С. 34-40 (Шифр ВР46/2013/6)
MeSH-головна: ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
ПЕРЕКРУТ -- TORSION ABNORMALITY

ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ХИРУРГИЯ ВИДЕОСОПРОВОЖДАЕМАЯ -- VIDEO-ASSISTED SURGERY
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Васильев С. А., Трофимов Е. И., Светлов К. В., Аслануков М. Н. , Левин Р. С.
Назва : Гигантская базалиома кожи головы с интракраниальным ростом
Місце публікування : Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2015. - № 7. - С. 88-92 (Шифр ХР4/2015/7)
MeSH-головна: КАРЦИНОМА БАЗАЛЬНО-КЛЕТОЧНАЯ -- CARCINOMA, BASAL CELL
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
АУТОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, AUTOLOGOUS

ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рибальченко В. Ф., Русак П. С.
Назва : Гострий оментит у дітей: класифікація та вибір хірургічної тактики
Місце публікування : Шпитальна хірургія. - 2014. - № 1. - С. 88 (Шифр ШУ1/2014/1)
MeSH-головна:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
ДЕТИ -- CHILD
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Поддубный И. В., Трунов В. О.
Назва : Диагностика и лечение заболеваний большого сальника у детей
Місце публікування : Детская хирургия. - 2002. - № 5. - С. 42-44 (Шифр ДР10/2002/5)
MeSH-головна: САЛЬНИК -- OMENTUM
ДЕТИ -- CHILD
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
БОЛЕЗНИ СИМПТОМЫ ИЛИ ПРИЗНАКИ (ВНЕШ) -- DISEASE ATTRIBUTES (NON MESH)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Соколов Ю. Ю., Стоногин С. В., Коровин С. А., Трубицын А. С. , Вилесов А. В. , Шувалов М. Э.
Назва : Диагностика и лечение перекрутов большого сальника у детей
Місце публікування : Детская хирургия. - 2013. - № 4. - С. 22-25 (Шифр ДР10/2013/4)
Предметні рубрики: Дети
MeSH-головна:
ПЕРЕКРУТ -- TORSION ABNORMALITY
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шкварковский И. В.
Назва : Дислокация сальника в правую плевральную полость
Місце публікування : Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - СПб., 2000. - Т. 159, № 2. - С. 19-20 (Шифр ВР46/2000/159/2)
MeSH-головна: САЛЬНИК -- OMENTUM
ПЛЕВРАЛЬНАЯ ПОЛОСТЬ -- PLEURAL CAVITY
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Березіна Л. Ф., Ільїн І. В.
Назва : Заворот великого сальника
Місце публікування : Клінічна хірургія. - 2013. - № 10. - С. 80 (Шифр КУ5/2013/10)
Предметні рубрики: Описание случая
MeSH-головна:
ПЕРЕКРУТ -- TORSION ABNORMALITY

Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Городова-Андрєєва Т. В., Ляховський В. І., Кизименко О. О., Сидоренко А. В., Лях В. М.
Назва : Заворот великого сальника
Місце публікування : Хірургія України. - Київ, 2019. - N 4. - С. 73-77 (Шифр ХУ6/2019/4)
MeSH-головна: САЛЬНИК -- OMENTUM
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
Анотація: Ретроспективно проаналізовано медичні карти пацієнтів, які в останні 10 років перебували на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні № 2 міської клінічної лікарні № 2 м. Полтави та були прооперовані в ургентному порядку з приводу такої гострої абдомінальної патології, як заворот великого сальника. Виявлено лише два випадки, котрі виникли протягом останніх 3 років та не були пов’язані між собою. Обидва пацієнти молодого віку були доправлені в терміновому порядку до чергової за хірургічним профілем лікарні міста із клінікою гострої абдомінальної хірургічної патології. Обом хворим було проведено весь комплекс необхідних лабораторних та інструментальних досліджень. Пацієнтів неодноразово оглядала бригада у складі трьох чергових хірургів з великим досвідом роботи. Схожість з клінічною картиною гострого апендициту визначила подальшу тактику лікування. Типоспецифічність цих пацієнтів полягала у нечіткості апендикулярної симптоматики при фізикальному обстеженні. Наростання деяких виявів клінічної симптоматики за час спостереження в умовах хірургічного відділення призвело до встановлення попереднього діагнозу «гострий апендицит». Обох пацієнтів прооперовано в ургентному порядку після проведення заходів доопераційної підготовки. В операційній при детальній ревізії виявлено вторинний заворот великого сальника. Виконано фотофіксацію та вимірювання резектованих ділянок пасм сальника. Хірургічний досвід персоналу, фізикальні та додаткові методи обстеження не дають чіткої достовірної інформації про наявність завороту великого сальника. Ультразвукове дослідження при завороті сальника дає змогу лише виявити «потовщений апендикулярний відросток» чи інфільтрат у черевній порожнині, але встановити точно його складові та генез важко. При виявленні завороту великого сальника слід обов’язково провести ревізію органів черевної порожнини для заперечення хірургічної патології червоподібного відростка, тонкої і сліпої кишки, органів малого таза
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-33

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)