Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (12)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Свободные радикалы<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 176
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Safonov, A. A.
Antiradical activity of novel 4-amino-5-(thiophen-2-ylmethyl)-4H-1,2,4-triazole-3-thiol derivatives [Текст] / A. A. Safonov, I. S. Nosulenko // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2021. - Том 14, N 2. - С. 162-166

MeSH-головна:
СВОБОДНЫЕ РАДИКАЛЫ -- FREE RADICALS (вредные воздействия)
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (химический синтез)
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS (метаболизм, химический синтез)
ФИЗИКО-ХИМИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- PHYSICOCHEMICAL PHENOMENA
Анотація: Вивчення вільних радикалів розпочалося в середині минулого сторіччя (вільнорадикальна теорія старіння, 1956 р.). Численні дослідження виявили вплив вільних радикалів на клітини організму та розвиток у результаті цього різних захворювань: цукрового діабету, автоімунних захворювань, патологій нервової системи тощо. У зв’язку з цим з’явився такий термін, як антиоксиданти, на позначення сполук, що зменшують і запобігають впливові вільних радикалів. Більшість нових синтезованих речовин досліджують на наявність антирадикальних властивостей. Не є винятком похідні 1,2,4-тріазолу, що зарекомендували себе як біологічно активні сполуки. Мета роботи – дослідження антирадикальної активності серед похідних 4-аміно-5-(тіофен-2-ілметил)-4Н-1,2,4-тріазол-3-тіолу. Матеріали та методи. Дослідили синтезовані раніше похідні 4-аміно-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-тіолу. Дослідження антирадикальної активності засноване на взаємодії похідних 4-аміно-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-тіолу з 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразилом (DPPH) in vitro. DPPH – стабільний вільний радикал. Колір його спиртових розчинів – інтенсивно-фіолетовий (?max = 517 нм). Коли DPPH взаємодіє зі сполуками, що здатні вловлювати вільні радикали, він утворює комплекси. Ці сполуки мають жовтий колір і не поглинають світло з названою довжиною хвилі. Дослідження виконали згідно з методикою. Результати. Вивчили антирадикальну активність 10 нових сполук похідних 4-аміно-5-(тіофен-2-ілметил)-4Н-1,2,4-тріазол-3-тіолу. Більшість сполук виявляють антирадикальну активність щодо DPPH. Речовина 1 найбільш активна в концентрації 1 ? 10-3 М, а її антирадикальний ефект близький до аскорбінової кислоти. Висновки. Найактивніша сполука – 4-аміно-5-(тіофен-2-ілметил)-4Н-1,2,4-тріазол-3-тіол, який у концентрації 1 ? 10-3 М характеризується протирадикальною дією 88,89 %. При зниженні концентрації до 1 ? 10-4 М антирадикальна активність знижується до 53,78 %. Зробили висновки щодо залежності «структура – антирадикальний ефект»: – введення 4-фторбензиліденового радикала (сполука 2) в молекулу 4-аміно-5-(тіофен-2-ілметил)-4Н-1,2,4-тріазол-3-тіолу призводить до незначного зниження активності; – введення 2-гідроксибензиліденового радикала (сполука 3) у вихідну молекулу спричиняє високий антирадикальний ефект, який майже не змінюється зі зменшенням концентрації; – трансформація до 2-((5-(тіофен-2-ілметил)-4-((R)аміно)-4Н-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)оцтової кислоти майже не впливає на антирадикальну активність, крім сполуки 9 (антирадикальний ефект суттєво знижується).
Дод.точки доступу:
Nosulenko, I. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зелінська, М. О.
Вплив лазерного опромінення на вільнорадикальні процеси в організмі пухлиноносія та їх корекція омега-3 з поліненасиченими жирними кислотами / М. О. Зелінська, О. А. Самуляк, О. В. Кеца // Онкологія. - 2021. - Т. 23, № 4. - С. 221-222

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS
СВОБОДНЫЕ РАДИКАЛЫ -- FREE RADICALS (воздействие облучения)
ЛАЗЕРЫ -- LASERS
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ, ОМЕГА-3 -- FATTY ACIDS, OMEGA-3 (терапевтическое применение)
Анотація: Виникнення та розвиток пухлини в організмі супроводжується зміною окисно-відновної рівноваги в клітинах печінки, у результаті чого ініціюється окиснювальна модифікація протеїнів (ОМП) субклітинних органел, зокрема мітохондрій. Локальна дія лазерного опромінення на новоутворення може проявляти протипухлинний ефект, проте при цьому може порушуватися функціонування печінки та нирок, як основних гомеостатичних органів. Корекцію цих змін можуть здійснювати омега-3 поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК)
Дод.точки доступу:
Самуляк, О. А.
Кеца, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особенности процессов свободнорадикального окисления и антиоксидантной защиты у мальчиков-подростков с гипоандрогенией в зависимости от функционального состояния щитовидной железы [Текст] / Д. А. Кашкалда [и др.] // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 1. - С. 30-35

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (метаболизм, патофизиология)
АНДРОГЕНЫ -- ANDROGENS (кровь)
СВОБОДНЫЕ РАДИКАЛЫ -- FREE RADICALS (метаболизм)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
Анотація: Обстежено 36 хлопців 13–18 років із гіпоандрогенією, у яких досліджували показники вільнорадикального окислення і антиоксидантного захисту залежно від рівня ТТГ і співвідношення ТТГ/fТ4. Контрольну групу склали 84 підлітків аналогічного віку. Встановлено, що у хлопців-підлітків із гіпоандрогенією значна роль у механізмах розвитку стрес-реакції належить щитовидній залозі. У свою чергу, розлади окислювально-відновних процесів посилюють тяжкість гіпотиреозу, формують стан оксидативного стресу, основним ініціатором якого є низька активність основного ферменту антиоксидантного захисту — глутатіонпероксидази. Дисфункція щитовидної залози у пацієнтів з андрогенною недостатністю призводить до дисбалансу ключових антиоксидантних ферментів. У половини підлітків із субклінічним гіпотиреозом збільшується активність каталази та супероксиддисмутази, а частота нормальних показників при цьому зменшується, у всіх обстежених — знижується активність глутатіонпероксидази, у 75 % пацієнтів зростає ступінь оксидативного стресу. Взаємозв’язок тиреоїдного профілю і окислювальних зрушень підтверджувалася і даними кореляційного аналізу. Виявлені особливості змін показників антиоксидантного захисту у хлопців підліткового віку дозволяють патогенетично обґрунтувати подальшу корекцію і профілактику антиоксидантної недостатності на початкових етапах гіпоандрогенії у поєднанні з гіпотиреозом
Дод.точки доступу:
Кашкалда, Д. А.
Косовцова, А. В.
Турчина, С. И.
Сухова, Л. Л.
Сотникова-Мелешкина, Ж. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лысенко, В. И.
Оксидативный стресс как неспецифический фактор патогенеза органных повреждений (обзор литературы и собственных исследований) / В. И. Лысенко // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 40-51. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СВОБОДНЫЕ РАДИКАЛЫ -- FREE RADICALS
КЛЕТОЧНАЯ ГИПОКСИЯ -- CELL HYPOXIA
МИТОХОНДРИИ -- MITOCHONDRIA
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS
КРИТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ -- CRITICAL ILLNESS
ОРГАНА ДИСФУНКЦИИ ОЦЕНКА -- ORGAN DYSFUNCTION SCORES
Анотація: В огляді висвітлені сучасні літературні дані та власні дослідження в галузі клінічної медицини та біології молекулярних механізмів оксидативного стресу, його роль у патогенезі багатьох захворювань та органних ушкоджень. Подані нові дані про загальнобіологічні закономірності загибелі клітин, органу й організму взагалі. Установлено, що одним із центральних неспецифічних механізмів стресорного пошкодження є стимуляція вільнорадикальних процесів внаслідок досить частої супутньої гіпоксемії/гіпоксії та прооксидантних ефектів катехоламінів. Розкриваються причини та механізми порушень окисно-відновних реакцій у дихальному ланцюзі мітохондрій. Встановлено, що окисно-відновні реакції в мітохондріальних мембранах чітко регулюються генами локально. Роз’єднання дихання пов’язують не тільки з механічним пошкодженням мембран, але й також із впливом цілої низки отруйних речовин, бактеріальних токсинів і лікарських препаратів на цей процес. Розглянуто зв’язок загальної швидкості дихання та межі аеробної продуктивності. Важлива роль відводиться саморегулюючій, так званій квазізакритій системі організму, що діє проти ентропії. У клінічних дослідженнях установлені шляхи катастрофічного накопичення вільнорадикальних і цитотоксичних метаболітів їх катаболізму, тригерні механізми оксидативного стресу та його роль у розвитку апоптозу й тяжких післяопераційних ускладнень. Зниження активності ферментів катаболізму ендогенних альдегідів у тканинах і субклітинних фракціях зменшує адаптаційні можливості організму. Визначення рівня ферментів катаболізму ендогенних альдегідів може бути одним із критеріїв тяжкості стресу та мітохондріального дисгомеостазу у критичних станах. Визначено роль оксидазного й оксигеназного окислення в мікросомах при гіпоксії та під впливом ксенобіотиків. Наводяться дані про регуляторний та адаптивний вплив вільнорадикальних продуктів (АФК та азоту) на регуляцію експресії генів і посилення продукції антистресорних білків, стимуляцію біогенеза мітохондрій і нормалізацію енергообміну. Звернено увагу на причини недостатньої клінічної ефективності застосування антиоксидантів і шляхи метаболічної адаптації у критичних станах
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Главін, О. А.
Особливості продукції вільнорадикальних сполук лімфоцитами периферичної крові та інтенсивність їх утворення після рентгенівського опромінення / О. А. Главін, Е. А. Дьоміна // Онкология = Oncology. - 2020. - Том 22, N 3/4. - С. 135-140

MeSH-головна:
КРОВЬ -- BLOOD (воздействие облучения)
ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES (воздействие облучения)
ИОНИЗИРУЮЩЕЕ ИЗЛУЧЕНИЕ -- RADIATION, IONIZING
СВОБОДНЫЕ РАДИКАЛЫ -- FREE RADICALS
Анотація: Проблема оцінки шкідливого впливу іонізуючого випромінювання на нормальні клітини і тканини важлива для осіб, що зазнають його дії у зв’язку з професійною діяльністю, для онкологічних хворих при застосуванні променевої терапії та у разі його впливу на організм внаслідок забруднення довкілля. Його дія значною мірою реалізується за рахунок безпосереднього утворення вільнорадикальних сполук (ВРС) при опроміненні та опосередкованих змін інтенсивності вільнорадикальних процесів у тканинах і клітинах. Мета: дослідити особливості продукування ВРС лімфоцитами людини після рентгенівського опромінення крові в системі in vitro. Обґрунтувати використання цього показника як додаткового маркера негативних наслідків впливу іонізуючого випромінювання на організм людини. Об’єкт і методи: у дослідженні використовували зразки периферичної крові 36 умовно здорових осіб — 18 жінок віком 39–69 років та 18 чоловіків віком 18–58 років. Тестуюче рентгенівське опромінення крові (ТО) проводили у дозах 0,5; 1,0; 2,0 та 3,0 Гр. Загальну інтенсивність продукування ВРС у лімфоцитах периферичної крові визначали з використанням флуоресцентного зонда дихлоро-флуоресцеїн-діацетату та перераховували у мМ Н2О2 на тисячу клітин за годину (мМ/тис. кл./год). Результати: Середній рівень продукування ВРС в інтактних лімфоцитах становив 21,4 мМ/тис. кл./год і варіював від 1,6 до 64,3 мМ/тис. кл./год. У жінок рівень утворення ВРС був у 1,5 раза вищим, ніж у чоловіків. Інтенсивність утворення ВРС у лімфоцитах залежала від віку донорів. У віковій групі 18–30 років була достовірно вищою, ніж у групах 31–50 років та 51–69 років (у 1,7 та 2,0 раза відповідно). Така різниця зберігалась і після ТО у всьому використаному діапазоні доз. Середні показники інтенсивності утворення ВРС у лімфоцитах після ТО майже не відрізнялися від неопроміненого контролю. Водночас за низького вихідного рівня (до 10 мМ/тис. кл./год) ТО призводило до підвищення продукування ВРС у 1,84–2,34 раза, а при високому (вище 30 мМ/тис. кл./год) — до зниження їх продукування в 1,29–1,35 раза. Зміни продукції ВРС не мали дозозалежного характеру. При рівні утворення ВРС від 10 до 30 мМ/тис. кл./год ТО не впливало на середні значення цього показника. Висновок: показано, що рівень утворення ВРС у лімфоцитах залежить від статі та віку обстежених, а вплив ТО на цей показник залежить від вихідного рівня їх продукування. Отримані результати можуть слугувати підґрунтям для використання цього показника як маркера при оцінці індивідуальної небезпеки впливу іонізуючого випромінювання при професійній діяльності та проведенні променевої терапії
Дод.точки доступу:
Дьоміна, Е. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Effect of probiotic composition on oxidative/antioxidant balance in blood of rats under experimental osteoarthritis [Текст] = Вплив пробіотичної композиції на оксидантно/антиоксидантний баланс у крові щурів за експериментального остеоартриту / O. Korotkyi [та ін.] // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 6. - С. 49-58. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (кровь, метаболизм, терапия, этиология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (анализ, метаболизм, терапевтическое применение, фармакология)
СВОБОДНЫЕ РАДИКАЛЫ -- FREE RADICALS (анализ, метаболизм)
ГЛУТАТИОН -- GLUTATHIONE (анализ)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Osteoarthritis (OA) is a widespread pathology of the musculoskeletal system. OA may associate with a wide range of disorders, that lead to the development of various strategies on how to prevent and treat the disease. Recent studies discussed interactions between the microbiome and a wide range of pathologies, including OA. In this study, we investigated the effect of probiotic cultures on oxidative/antioxidant balance in blood of rats during OA. Experimental OA was induced by a single injection of sodium monoiodoacetate into the knee joint. A probiotic composition (Multiprobiotic Simbiter®) was administered by peroral catheter once per day for 14 days. We investigated the next parameters: expression of Nos2 gene in the blood, superoxide dismutase activity, catalase activity, glutathione peroxidase activity, glutathione transferase activity, glutathione reductase activity, contents of superoxide, hydrogen peroxide, TBA-reactive compounds, oxidized and reduced glutathione in the serum of the blood. Monoiodoacetate-induced OA caused significant changes on oxidative/antioxidant balance in the blood of rats: increasing of the contents of superoxide anion radical, hydrogen peroxide, thiobarbituric acid-reactive compounds, oxidized glutathione, upregulating of Nos2 expression, increasing of catalase activity; conversely, superoxide dismutase activity, glutathione peroxidize activity, glutathione transferase activity, glutathione reductase activity, the content of reduced glutathione were significantly decreased, compared to control group. Administration of probiotics to animals with OA led to positive changes in the studied parameters approaching the values of control group (some of them were statistically significant)
Остеоартрит (ОА) є широко розповсюдженою паталогією опорно-рухової системи. Розвиток ОА пов’язаний із широким діапазоном причин, що впливають на створення різноманітних стратегій профілактики та лікування цього захворювання. На сьогодні активно обговорюється вплив мікробіому на широкий перелік паталогій, в тому числі опорно-рухової системи. У роботі досліджено вплив живих пробіотичних культур на оксидантно/антиоксидантний стан у крові щурів за ОА. Експериментальний ОА в щурів моделювали одноразовим введенням розчину монойодацетату натрію в колінну зв’язку. Пробіотична композиція (мультипробіотик Симбітер®) вводилася перорально зондом 1 раз на добу протягом 14 днів. Визначено: експресію гена Nos2 в крові, значення супероксиддисмутазної, каталазної, глутатіонпероксидазної, глутатіонтрансферазної, глутатіонредуктазної активності, вміст супероксиданіону, пероксиду водню, ТБК-активних продуктів, окисленого та відновленого глутатіону в сироватці крові. Встановлено, що монойодацетатіндукований ОА спричинював значні зміни оксидантно/антиоксидантного стану в крові щурів. Показано підвищення рівнів супероксиданіонного радикалу, пероксиду водню, ТБК-активних продуктів, окисленого глутатіону, посилення експресії Nos2 та підвищення каталазної активності в той час як супероксиддисмутазна, глутатіонпероксидазна та глутатіонтрансферазна активність, глутатіонредуктазна активність і рівень відновленого глутатіону були значно знижені порівняно з контрольною групою. Введення пробіотиків тваринам із ОА наближало досліджувані параметри до значень контрольної групи (деякі з них були статистично значимими)
Дод.точки доступу:
Korotkyi, O.
Dvorshchenko, K.
Vovk, A.
Dranitsina, A.
Tymoshenko, M.
Kot, L.
Ostapchenko, L.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив гістаміну та гіпохлориту натрію на вільнорадикальні процеси в селезінці щурів [Текст] / Н. П. Гарасим [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2018. - Том 64, N 2. - С. 80-89

MeSH-головна:
ГИСТАМИН -- HISTAMINE (прием и дозировка)
НАТРИЯ ГИПОХЛОРИТ -- SODIUM HYPOCHLORITE (прием и дозировка)
СЕЛЕЗЕНКА -- SPLEEN (метаболизм)
СВОБОДНЫЕ РАДИКАЛЫ -- FREE RADICALS (метаболизм)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗА -- SUPEROXIDE DISMUTASE (метаболизм)
КАТАЛАЗА -- CATALASE (метаболизм)
(метаболизм)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Вивчено вплив гістаміну (1 і 8 мкг/кг) і гіпохлориту натрію (ГХН; 5 і 20 мг/л) на перебіг вільнорадикальних процесів у селезінці щурів на 1, 7, 14-ту добу досліду, а також після реабілітаційного періоду (21-ша). Встановлено, що гістамін у обох концентраціях знижував вміст гідропероксидів приблизно на 50 %. За нижчої дози сповільнювалося накопичення ТБК-активних продуктів впродовж досліду, тоді як за вищої такий ефект виявлено на 1-шу, а протилежний — на 7-му добу. Водночас значно зросла активність супероксиддисмутази та каталази (на 108 і 19 % відповідно). Сумісне введення тваринам гістаміну та ГХН у нижчих концентраціях зумовило відновлення ТБК-активних продуктів до норми на початковому етапі експерименту і через 14 діб, проте на 7-му їхній вміст знижувався на 20 % щодо контрольних значень. Порівнюючи цей показник із групою тварин, яким вводили тільки гістамін (сповільнення накопичення на 40 % щодо норми), він був вищим. ГХН (20 мг/л) і сумісна його дія з біогенним аміном не спричинила протекторного впливу на вільнорадикальні процеси. Таким чином, за низьких доз гістаміну і ГХН, останній коригує показники про- – антиоксидантного стану селезінки, що є позитивним ефектом.
Дод.точки доступу:
Гарасим, Н. П.
Бішко-Москалюк, О. І.
Мандзинець, С. М.
Отчич, В. П.
Берещак, О. О.
Чижевська, О. С.
Санагурський, Д. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив активатора АТФ-чутливих калієвих каналів флокаліну на окисний метаболізм, активність NO-синтаз і оксигенацію крові [Текст] / Р. Б. Струтинський [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2018. - Том 64, N 3. - С. 9-17

MeSH-головна:
МЕМБРАННОГО ТРАНСПОРТА МОДУЛЯТОРЫ -- MEMBRANE TRANSPORT MODULATORS (терапевтическое применение, фармакология)
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES (метаболизм)
СВОБОДНЫЕ РАДИКАЛЫ -- FREE RADICALS (метаболизм)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
СОБАКИ -- DOGS
КАЛИЕВЫХ КАНАЛОВ БЛОКАТОРЫ -- POTASSIUM CHANNEL BLOCKERS (терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Досліджували вплив активації АТФ-чутливих калієвих (КАТф) каналів сарколемальних та мітохондріальних мембран, яку здійснювали внутрішньовенним введенням флокаліну (0,1-1,5 мг/кг) анестезованим собакам, на активність ендотеліальної та індуцибельної NO-синтаз (iNOS), гемоксигеназну реакцію, оксигенацію крові та вільнорадикальні процеси. Показано, що відкривання КАТф-каналів дозозалежно підвищувало конститутивний та, навпаки, пригнічувало індуцибельний синтез оксиду азоту (у 2,8 і 2,1 раза при дозі флокаліну 1,5 мг/кг відповідно). Активація цих каналів є потужним антигіпоксичним механізмом, оскільки значно посилювала оксигенацію плазми крові та підвищувала вміст нітрит-аніона (у 3,7 і 3,0 раза при дозі 1,0 мг/кг відповідно). Флокалін достовірно зменшував вміст продуктів гемоксигеназної реакції — заліза та білірубіну з максимальним ефектом у 2,9 та 1,9 раза відповідно, що може свідчити про пригнічення активності ферменту гемоксигенази. За умов активації КАТф-каналів дозозалежно пригнічувалися вільнорадикальні процеси (генерація супероксид-аніона та пероксиду водню зменшувалася у 5,3 та 7,2 раза при дозі 1,5 мг/кг відповідно та проявлялися антиоксидантні властивості (вміст дієнових кон’югатів знижувався у 6,3 раза при дозі 1,5 мг/кг), а також гальмувалися утворення пероксинітриту за рахунок зменшення генерації супероксид-аніона (вмісту сечової кислоти) і надлишкового синтезу оксиду азоту iNOS. Таким чином, активація КАТф-каналів флокаліном підвищувала активність ферментів конститутивних NO-синтаз і гемоксигенази та, навпаки, зменшувала активність iNOS, пригнічувала вільнорадикальні процеси та посилювала оксигенацію плазми крові.
Дод.точки доступу:
Струтинський, Р. Б.
Коркач, Ю. П.
Струтинський, В. Р.
Ровенець, Р. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Lykhatskyi, P. H.
Free radicals and inflammation in rats of different age in cases of sodium nitrites and tobacco smoke poisoning [Text] / P. H. Lykhatskyi, L. S. Fira // International journal of medicine and medical research. - 2017. - Vol. 3, N 1. - P84-88

MeSH-головна:
ТАБАКА УПОТРЕБЛЕНИЕ, РАССТРОЙСТВА ЗДОРОВЬЯ -- TOBACCO USE DISORDER
СВОБОДНЫЕ РАДИКАЛЫ -- FREE RADICALS
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Анотація: Due to the wide use of nitrate fertilizers in agriculture and their migration into groundwater and food, the spreading of nitrate poisoning has become epidemic. However, people in the process of life get into bad habits: smoking, alcohol, drugs abuse. All these factors affect health and can cause fatal outcome. In real life, people are often exposed to more toxic factors that lead to general poisoning of the body and damage of many organs. Objective. The research was aimed to study the activity of free radicals and inflammation in rats of different age in cases of sodium nitrite affection with underlying 45-day tobacco intoxication. Methods. The content of nitrite ion (NO2-) was evaluated by Gris reaction. The level of pro-inflammatory (interleukin 6 (IL-6) and anti-inflammatory (interleukin 4 (IL-4) cytokines was determined in serum by ELISA method using test kits. Results. It was proved that in rats of different age affected by sodium nitrite with underlying 45-day tobacco smoke intoxication, the content of nitrite ion in serum, liver, lungs and myocardium is increased. After poisoning the animals with the studied toxicants, inflammation was activated in the body that was evidenced by the increased pro-inflammatory cytokine IL-6 and decreased inflammatory cytokine IL-4 in serum. Conclusions. The nitrite ion content in organs was the most significant and inflammation was manifested in the immature rats. In these animals the content of anti-inflammatory cytokines was the lowest
Дод.точки доступу:
Fira, L. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Лихацький, П. Г.
Дослідження активності окиснювальних та запальних процесів у щурів різного віку, одночасно отруєних натрію нітритом та тютюновим димом / П. Г. Лихацький, Л. С. Фіра // Фітотерапія. Часопис. - 2017. - N 2. - С. 53-58

MeSH-головна:
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (патофизиология)
СВОБОДНЫЕ РАДИКАЛЫ -- FREE RADICALS (химия)
НАТРИЯ НИТРИТ -- SODIUM NITRITE (вредные воздействия, отравления)
КУРЕНИЕ -- SMOKING (вредные воздействия)
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Встановлено, що після одночасного ураження щурів різного віку натрію нітритом та тютюновим димом активуються процеси вільнорадикального окиснення, про що свідчить вірогідне підвищення у сироватці крові, печінці та легенях вмісту нітрит-йону. У крові тварин підвищується вміст метгемоглобіну, який найвищого значення набуває через 30 днів ураження димом. Активація процесів вільнорадикального окиснення призводить до розвитку запальних процесів в організмі. Протягом усього експерименту в сироватці крові тварин відзначається підвищення вмісту прозапального цитокіну ІЛ-6 та зниження протизапального цитокіну ІЛ-4. Найбільш чутливими до дії токсикантів виявились щури статевонезрілого віку.
Установлено, что после одновременного поражения крыс разного возраста натрия нитритом и табачным дымом активируются процессы свободнорадикального окисления, о чем свидетельствует достоверное повышение в сыворотке крови, печени и легких содержания нитрит-иона. В крови животных повышается содержание метгемоглобина, который наиболее высокого значения приобретает через 30 дней после поражения дымом. Активация процессов свободнорадикального окисления приводит к развитию воспалительных процессов в организме. На протяжении всего эксперимента в сыворотке крови животных отмечается повышение содержания провоспалительного цитокина ИЛ-6 и снижение противовоспалительного цитокина ИЛ-4. Наиболее чувствительными к действию токсикантов оказались крысы неполовозрелого возраста.
Дод.точки доступу:
Фіра, Л. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)