Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Рідкісні видання (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Связки<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Yuzko R. V., Slobodian O. M.
Назва : Organometric parameters of hepatoduodenal ligament n the perinatal period
Паралельн. назви :Органометричні параметри печінково-дуоденальної зв’язки у перинатальному періоді
Місце публікування : Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 56-61 (Шифр ВУ8/2019/25/4)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY
СВЯЗКИ -- LIGAMENTS
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: During any surgery, in addition to pathology-related factors, it is necessary to evaluate the individual features of the anatomy of a particular area or complex of organs. The relevance of such data is confirmed by the results of numerous studies that show that half of patients are characterized by certain anatomical variants, including the location of the arteries and biliary tract. The purpose of the work is to establish the peculiarities of the morphometric parameters of the components of the hepatic-duodenal ligament. The study was based on 50 preparations of fetus corpses (4 to 10 months) and 10 newborns without external signs of anatomical abnormalities or congenital malformations. Adequate anatomical methods were used during the study: macropreparation, injection of blood vessels, making topographic anatomical sections, morphometry. Statistical analysis of the obtained data was performed using the licensed program RStudio. During the perinatal period, the length of the hepatic-duodenal ligament was found to increase from 5.224±0.572 mm in fetuses for 4 months to 32.12±1.77 mm in newborns. The chart of change of the average values of its length by months of prenatal development indicates uneven increase of organometric parameters. From 4 to 5 months observed a significant increase in the length of the hepatic-duodenal ligament, while from 5 to 7 months of development observed a period of relative slowdown of its length, and from 5 to 6 months of development even a relative decrease in length. The period from 7 to 10 months determines the period of accelerated growth of ligament. The indices of the width of the hepatic-duodenal ligament in the perinatal period increased from 3.292±0.227 mm in fetus of 4 months to 21.25±0.938 mm in newborns. The width increases are not uniform. The periods of accelerated development (4-5 months and 9 months – newborns) and the period of slow development (5-8 months) were observed. It was proved that there are periods of accelerated and slow development, in which during periods of intensive development, organometric indicators always differed significantly, were smaller than the previous ones and outweighed the following ones respectively (4-5 months and 7-9 months, р˂0.05). Regarding the periods of slow development, the organometric indicators in these periods did not differ significantly (р˃0.05). Therefore, analyzing the dynamics of changes in the morphometric parameters of the components of the hepatic-duodenal ligament, revealed periods of their accelerated and slow growthПід час проведення будь-якого оперативного втручання, окрім факторів, що викликали патологію, необхідно оцінити індивідуальні особливості анатомії тієї чи іншої ділянки, або комплексу органів. Актуальність таких даних підтверджується результатами численних досліджень, котрі показують, що половині пацієнтів характерні певні анатомічні варіанти, зокрема, і розташування артерій та жовчовивідних шляхів. Мета роботи – встановити особливості морфометричних параметрів компонентів печінково-дванадцятипалокишкової звʼязки. Матеріалом дослідження послужили 50 препаратів трупів плодів (від 4 до 10 місяців) та 10 новонароджених без зовнішніх ознак анатомічних відхилень або вроджених вад розвитку. Під час дослідження використовували адекватні анатомічні методи: макропрепарування, ін’єкцію кровоносних судин, виготовлення топографо-анатомічних зрізів, морфометрію. Статистичний аналіз отриманих даних проводили за допомогою ліцензованої програми RStudio. Встановлено, що впродовж перинатального періоду довжина печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки збільшується від 5,224±0,572 мм у плодів 4 міс. до 32,12±1,77 мм у новонароджених. Графік зміни середніх значень її довжини по місяцям внутрішньоутробного розвитку вказує на нерівномірне збільшення органометричних параметрів. Так, з 4 по 5 міс. спостерігали істотне збільшення довжини печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки, в той час як з 5 по 7 місяць розвитку спостерігали період відносного уповільнення збільшення її довжини, а в період з 5 по 6 місяці розвитку навіть і відносне зменшення довжини. У період з 7 по 10 місяці визначається період прискореного росту зв’язки. Показники ширини печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки у перинатальному періоді збільшуються з 3,292±0,227 мм у плодів 4 міс. до 21,25±0,938 мм у новонароджених. Збільшення ширини відбувається нерівномірно. Спостерігали наявність періодів прискореного розвитку (4-5 міс. та 9 міс. – новонароджені) та період уповільненого розвитку (5-8 міс.). Було доведено наявність періодів прискореного та уповільненого розвитку, за котрими у періоди інтенсивного розвитку органометричні показники завжди достовірно відрізнялись, були меншими за попередні та переважали наступні, відповідно (4-5 міс. та 7-9 міс., р˂0,05). Щодо періодів уповільненого розвитку, то органометричні показники в дані періоди достовірно не відрізнялись (р˃0,05). Отже, аналізуючи динаміку змін морфометричних параметрів компонентів печінково-дванадцятипалокишкової звʼязки, виявлені періоди їх прискореного та уповільненого росту
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ляховський В. І.
Назва : Індивідуальні особливості будови легеневої зв’язки людини
Місце публікування : Український медичний альманах. - Луганськ, 1998. - № 2. - С. 146-148 (Шифр УУ12/1998/2)
MeSH-головна: СВЯЗКИ -- LIGAMENTS
ЛЕГКИЕ -- LUNG
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Суходоля А. І., Креньов К. Ю., Лобода І. В., Монастирський В. М.
Назва : Вплив інтраабдомінальної гіпертензії на морфологічні зміни внутрішніх органів в експерименті
Паралельн. назви :Influence of intraabdominal hypertension on morphological changes of internal organs in experiment
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 1. - С. 6-11 (Шифр ВУ80/2019/23/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
МОРСКИЕ СВИНКИ -- GUINEA PIGS
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
СВЯЗКИ -- LIGAMENTS
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БЛОКАДА -- AUTONOMIC NERVE BLOCK
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА МЕСТНЫЕ -- ANESTHETICS, LOCAL
Анотація: Розвиток інтраабдомінальної гіпертензії можливий при широкому спектрі хірургічної патології, зокрема, черевної порожнини, а також у разі інших нозологій та суттєво обтяжує прогноз. Так, політравма та великі опіки презентують до 60% ризику розвитку абдомінального компартмент-синдрому (АКС), а кишкова непрохідність, перитоніт та гострий деструктивний панкреатит — майже в 80% випадках. Метою роботи було дослідити морфологічні зміни, що виникають у внутрішніх органах при синдромі інтраабдомінальної гіпертензії, що спричинений перитонітом. Експеримент проведено на 28 морських свинках, розділених на три групи: I група — контрольна (n=8), II — група, в якій проводили моделювання перитоніту шляхом деструкції товстої кишки в експериментальних тварин (n=10), III — група експериментальних тварин, в яких моделювання перитоніту поєднували із паранефральною блокадою в комбінації із блокадою круглої зв’язки печінки (n=10). У всіх експериментальних тварин проводили вимірювання внутрішньочеревного тиску кожні 6 годин протягом доби. Результати обробляли за допомогою формул таблиці Microsoft Excel з використанням t-критерія Ст’юдента. Для морфологічного вивчення використовували секційний матеріал (фрагменти нирок, тонкої кишки та очеревини). Для полегшення вирізки шматочків ми проводили попередню фіксацію органів в 10% нейтральному формаліні (не менше 24 год.). З кожного органу вирізали по 1–2 шматочки або стрічки, які фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну. Після проводки за загально прийнятою методикою шматочки заливали в парафін. Парафінові зрізи товщиною 5–7 мкм забарвлювали гематоксиліном та еозином. У результаті експериментальної роботи встановлено, що комбіновані реґіонарні блокади ефективно знижують внутрішньочеревний тиск протягом шести годин після використання, але їх ефект є короткочасним. У групі експериментального перитоніту із виконанням реґіонарних блокад розчином лідокаїну морфологічні зміни нирок та очеревини були менш виражені. Удосконалення методики реґіонарних блокад, зокрема продовжена інфузія місцевих анестетиків може суттєво збільшити ефективність методики без побічних ефектів, що властиві, зокрема, перидуральній аналгезіїThe development of intra-abdominal hypertension is possible with a wide range of surgical pathologies, in particular, the abdominal cavity, as well as in other nosologies and significantly aggravates the prognosis. Thus, polytrauma and major burns present up to 60% of the risk of abdominal compartment syndrome (AKS), and intestinal obstruction, peritonitis and acute destructive pancreatitis - in almost 80% of cases. The purpose of the work was to investigate the morphological changes that occur in the internal organs in an intraabdominal hypertension syndrome caused by peritonitis. The experiment was conducted on 28 guinea pigs, divided into three groups: I — the control group (n=8), the II group, in which the peritonitis was simulated by destruction of the colon in the experimental animals (n=10), III — the group of experimental animals, in which the peritonitis model was combined with a paranephrine blockade in combination with a blockage of the circular ligament of the liver (n=10). In all experimental animals, intraabdominal pressure was measured every 6 hours during the day. The results were processed using Microsoft Excel spreadsheet formulas using the Student t criterion. For morphological study section material was used (fragments of the kidneys, small intestine and peritoneum). To facilitate cutting the pieces, we carried out preliminary fixation of organs in 10% neutral formalin (at least 24 hours). From each organ, cut into 1–2 bits or ribbons, which were fixed in 10% neutral formalin solution. After posting according to the generally accepted method, bits were poured into paraffin. Paraffin sections 5–7 microns thick were stained with hematoxylin and eosin. As a result of experimental work, it has been found that combined regional blockades effectively reduce intra-abdominal pressure within six hours after use, but their effect is short-lived. In the experimental peritonitis group, with the implementation of regional blockades with lidocaine solution, the morphological changes of the kidneys and peritoneum were less pronounced. Improvement of the technique of regional blockades, in particular the continued infusion of local anesthetics, can significantly increase the effectiveness of the technique without side effects that are inherent in, in particular, peridural analgesia
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Забелин И. Н., Головаха М. Л., Шишка И. В., Чопоров С. В., Гоменюк С. И.
Назва : Моделирование восстановления клювовидно-ключичной связки при повреждениях акромиально-ключичного сустава
Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2014. - № 2. - С. 83-87 (Шифр ОУ4/2014/2)
MeSH-головна: АКРОМИАЛЬНО-КЛЮЧИЧНЫЙ СУСТАВ -- ACROMIOCLAVICULAR JOINT
СВЯЗКИ -- LIGAMENTS
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ ПРИСПОСОБЛЕНИЯ -- ORTHOPEDIC FIXATION DEVICES
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ботезату А. А., Лембас А. Н., Тампей И. И.
Назва : Некроз круглой связки печени
Місце публікування : Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - СПб., 2007. - Т. 166, № 3. - С. 73-74 (Шифр ВР46/2007/3)
Предметні рубрики: Печень
Связки
Некроз
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Климовицкий В. Г., Гаврилов И. И.
Назва : Повреждения связок опорно-двигательного аппарата и их пластическое восстановление
Місце публікування : Травма. - 2002. - Т. 3, № 4. - С. 449-453 (Шифр ТУ3/2002/3/4)
MeSH-головна: СВЯЗКИ -- LIGAMENTS
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гаркави А.В., Сорокин А.А., Гаркави Д.А.
Назва : Применение декскетопрофена в лечении больных с повреждениями опорно-двигательной системы
Місце публікування : Сімейна медицина. - 2013. - № 1. - С. 83-86 (Шифр СУ21/2013/1)
Предметні рубрики: Дексалгин (декскетопрофен)
MeSH-головна: ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
СВЯЗКИ -- LIGAMENTS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ганькова-Дуган И. В., Кушнеров А. И., Юрковский A. M., Ачинович С. Л.
Назва : Сонографические и гистологические параллели при дистрофических изменениях подвздошно-поясничных и задних длинных крестцово-подвздошных связок в различные возрастные периоды (in vitro)
Місце публікування : Therapia (Український медичний вісник). - К., 2015. - № 12. - С. 54-56 (Шифр ТУ6/2015/12)
MeSH-головна:
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS

СВЯЗКИ -- LIGAMENTS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS

Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Власов В. В., Бабій І. В., Загоруйко В. В., Мойсюк В. І., Крупко А. В.
Назва : Спостереження кісти круглої зв’язки печінки
Паралельн. назви :The case a мesothelial cyst of the round ligament of the liver
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2017. - Т. 16, № 3. - С. 83-84 (Шифр КУ26/2017/16/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
СВЯЗКИ -- LIGAMENTS
КИСТЫ -- CYSTS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Наведено спостереження хворої, віком 52 років, що поступила з діагнозом: кіста круглої зв’язки печінки. Було виконано операцію: серединно-серединна лапаротомія; видалення кісти з капсулою без розкриття; пошарове ушивання післяопераційної раниThe case of a patient aged 52 years old, was admitted with a diagnosis of a cyst of the round ligament of the liver. Operation was performed with median-median laparotomy; removal of the cyst with the capsule without opening it. The wound was stitched layer by layer
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Чистик Т. В.
Назва : Фастум® гель — оптимальний вибір топічної терапії при розтягненні зв’язок
Місце публікування : Травма. - Донецьк, 2021. - Том 22, N 1. - С. 10-15 (Шифр ТУ3/2021/22/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Фастум® гель
MeSH-головна: СВЯЗКИ -- LIGAMENTS
РАСТЯЖЕНИЯ И ДЕФОРМАЦИИ -- SPRAINS AND STRAINS
КЕТОПРОФЕН -- KETOPROFEN
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL
Анотація: Розтягнення зв’язок — значно поширена травма скелетно-м’язової системи у фізично активного населення, що нерідко виникає в зимовий період, при заняттях спортом або в побуті. При розтягненні зв’язок відбувається розрив сполучнотканинних волокон і капілярів, що супроводжується болем, набряком, гіперемією, підшкірним крововиливом і порушенням функції суглоба. Для лікування даної травми консенсусна група експертів APEX (2014), Американська колегія лікарів і Американська академія сімейних лікарів (2020) як терапію першої лінії рекомендують призначення топічних нестероїдних протизапальних препаратів, серед яких безперечну перевагу має Фастум® гель. Його ефективність при розтягненні зв’язок, а також сприятливий профіль безпечності доведені численними клінічними дослідженнями
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)