Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (135)

Рідкісні видання (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Сепсис<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 623
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шаповал С. Д.
Назва : Стан клітинного та гуморального імунітету у хворих при гнійних ускладненнях стопи діабетика та розвитку у них сепсису
Паралельн. назви :The state of cellular and humoral immunity in patients with purulent complications of the diabetic foot and the development of sepsis in them
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2024. - Т. 28, № 1. - С. 35-38 (Шифр ВУ80/2024/28/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION
СЕПСИС -- SEPSIS
ИММУНОТЕРАПИЯ АКТИВНАЯ -- IMMUNOTHERAPY, ACTIVE
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Метою дослідження було з’ясування порушень з боку специфічної імунної ланки організму у хворих на СДС та при ускладненні захворювання сепсисом. Обстежено 1627 пацієнтів на ускладнений СДС, у яких в 4,1% випадків (67 хворих) захворювання було обтяжено сепсисом. Усі хворі були з ЦД ІІ типу та перебували на лікуванні в міському гнійно-септичному центрі з ліжками діабетичної стопи КНП “Міська лікарня № 3” м. Запоріжжя за період 2007-2022 рр. Критеріями включення у дослідження були гнійно-некротичні процеси стопи діабетика та випадки, коли захворювання ускладнювалися розвитком сепсису. Критерії виключення – цукровий діабет І типу, а також хворі, що знаходилися на гемодіалізі. Статистичний аналіз проводили з використанням програмного пакета “Statgraphics Plus for Windows 7,0”. Стан Т-клітинної системи імунітету на підставі виведеної формули імунних розладів мала вигляд: СД3+1- СД4+1- СД8+1+ СД25+1+, що кваліфіковано як І ступінь імунологічних розладів. На 7-8 добу лікування хворих на СДС формула імунних розладів мала вигляд: СД3+2- СД4+2- СД8+1- СД25+1-, що свідчило про розлад імунної системи ІІ ступеня, а на 12-16 добу – СД3+1- СД4+1- СД8+1- СД25+1+, що свідчило про перехід розладу імунної системи з ІІ ступеня до І. У хворих на СДС, захворювання яких було ускладнено сепсисом, вміст СД3+, СД4+, СД8+ при госпіталізації достовірно (p0,05) був нижчим, ніж у хворих без сепсису. Результати дослідження клітинної ланки у хворих на сепсис можуть бути представлені формулою: СД3+2- СД4+2- СД8+1- СД25+2-, що свідчить про імунний розлад ІІ ступеня. Формула імунних розладів клітинної ланки у хворих на сепсис на 7-8 та 12-16 добу післяопераційного періоду свідчила про те, що пригнічення клітинної ланки відповідає ІІ ступеню імунних розладів. Стан гуморального імунітету у хворих із гнійно-некротичними процесами стопи діабетика при госпіталізації мала такий вигляд: Ig A1- Ig M1- Ig G1- СД221-, що свідчило про І ступінь імунологічних розладів, тоді як у хворих на сепсис: Ig A-1 Ig M3+ Ig G3+ СД22+1+. Подібні зміни в останніх відповідали ІІ ступеню імунних розладів. На 7-8 та на 12-16 добу формула імунних розладів мала вигляд: Ig A2- Ig M1- Ig G1- СД222-, що відповідало ІІ ступеню імунних розладів. У хворих на сепсис у ті ж строки дослідження спостерігався імунний розлад ІІ ступеня, але формула мала вигляд: Ig A1- Ig M1- Ig G1+ СД22+2-. Отже, стан клітинної та гуморальної ланок імунної системи у хворих як із гнійно-некротичними процесами СДС, так і при розвитку сепсису кваліфіковано як загальна імунна депресіяThe purpose of the study was to find out the disorders of the specific immune system of the body in patients with DFS and in the case of complications of the disease with sepsis. Materials and methods. 1627 patients were examined for complicated DFS, in which in 4.1% of cases (67 patients) the disease was aggravated by sepsis. All patients had type II diabetes and were treated in the city purulent-septic center with beds for the diabetic foot of the CNPE “City Hospital № 3” in Zaporizhzhia for the period 2007-2022. The criteria for inclusion in the study were: purulent-necrotic processes of a diabetic's foot and cases when the disease was complicated by the development of sepsis. Exclusion criteria: type I diabetes and patients undergoing hemodialysis. Statistical analysis was performed using the “Statgraphics Plus for Windows 7.0” software package. The state of the T-cell system based on the derived formula of immune disorders was as follows: CD3+1- CD4+1- CD8+1+ CD25+1+, which is qualified as the 1st degree of immunological disorders of cellular immunity. On the 7th to 8th day of treatment of patients with DFS, the formula of immune disorders was as follows: CD3+2-CD4+2-CD8+1-CD25+1-, which indicated a disorder of the immune system of the II degree, and on the 12th to 16th day - CD3+1 - CD4+1- CD8+1- CD25+1+, which indicated the transition of the immune system disorder from II degree to I. In CDS patients whose disease was complicated by sepsis, the content of CD3+, CD4+, CD8+ at hospitalization was reliable (P 0,05) was lower than in patients without sepsis. The results of the study of the cellular link in patients with sepsis can be represented by the formula: CD3+2- CD4+2- CD8+1- CD25+2-, which indicates an immune disorder of the II degree. The formula of immune disorders of the cellular link in patients with sepsis on the 7th - 8th and 12th - 16th day of the postoperative period indicated that the suppression of the cellular link corresponds to the II degree of immune disorders. The state of humoral immunity in patients with purulent-necrotic processes of the diabetic foot during hospitalization was as follows: Ig A1- Ig M1- Ig G1- CD221-, which indicated the first degree of immunological disorders, while in patients with sepsis - Ig A-1 Ig M3+ Ig G3+ CD22+1+. Similar changes in the latter corresponded to the II degree of immune disorders. On the 7th - 8th and 12th - 16th days, the formula of immune disorders was as follows: Ig A2- Ig M1- Ig G1- CD222-, which corresponded to the II degree of immune disorders. In patients with sepsis, during the same period of the study, an immune disorder of the II degree was observed, but the formula was as follows: Ig A1- Ig M1- Ig G1+ CD22+2-. Thus, the state of the cellular and humoral links of the immune system in patients with both purulent-necrotic processes of DFS and with the development of sepsis is qualified as general immune depression
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Петелицький О. О., Ткачук С. С., Степан В. Т., Ткачук О. В., Плегуца О. М., Сидорчук Р. І., Кифяк П. В.
Назва : Мікрофлора урогенітального тракту при гострих гнійно-запальних захворюваннях сечовидільної системи як передумова абдомінального сепсису
Паралельн. назви :Microflora of the urogenital tract in acute purulentinflammatory diseases of the urinary system as a prerequisite of abdominal sepsis
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 36-41 (Шифр КУ27/2024/23/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МОЧЕПОЛОВАЯ СИСТЕМА -- UROGENITAL SYSTEM
ВОСПАЛЕНИЯ ОСТРОЙ ФАЗЫ РЕАКЦИЯ -- ACUTE-PHASE REACTION
СЕПСИС -- SEPSIS
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ, БОЛИ -- ABDOMINAL PAIN
ЭНТЕРОБАКТЕРИИ -- ENTEROBACTERIACEAE
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи-з'ясувати етіологічну роль різних таксономічних груп автохтонних та алохтонних мікроорганізмів у виникненні гострих гнійно-запальних захворювань сечовидільної системи як передумови абдомінального сепсису. Матеріали і методи. Дослідження охоплює 145 хворих на гострі гнійно-запальні захворювання сечовидільної системи. При дослідженні мікробіоти сечовидільної системи застосовано стандартні мікробіологічні методи, підраховували кількість колонієутворювальних одиниць (КУО), визначаючи популяційний рівень кожного виду чи групи мікроорганізмів, отримані числові значення конвертували у десятинний логарифм (lg КУО). Етіопатогенетичне значення окремих представників мікробіоти оцінювали за індексом постійності, показниками частоти вияву та значущості, а також коефіцієнтом кількісного домінування кожного виду мікроорганізмів, іншими показниками (індекс Маргалефа, індекс домінування Бергера-Паркера). Результати. Гострі гнійно-запальні захворювання сечовидйьної системи є поліетіологічним захворюванням, викликаним мікроорганізмами, що зараховані до різних таксономічних груп. Провідна роль належить умовно-патогенним ешерихіям, дещо меншою мірою - ентеропатогенним Е.соїі, а також умовно патогенним стафілококам, при цьому тільки у незначної (13,48 %) кількості хворих не вдаюся виділити та ідентифікувати збудники. Нерідко траплялися асоціації збудників. Висновки. Гострі гнійно-запальні захворювання сечовидільної системи характеризуються поліетіологічністю, розмаїттям збудників із домінуючою роллю кишкових паличок та стафілококів. Визначені збудники створюють потенціал для транслокації та формування, за певних умов, абдомінального сепсису у цього контингенту хворихThe aim-to ascertain the etiological role of various taxonomic groups of autochthonous and allochthonous microorganisms in the origin of acute purulent-inflammatory diseases of the urinary system as a prerequisite of abdominal sepsis. Materials and methods. The study covers 145 patients with acute purulent-inflammatory diseases of the urinary system. When studying the microbiota of the urinary system, standard microbiological methods were used, the number of colony-forming units (CFU) was counted, determining the population level of each species or group of the microorganisms, the obtained numerical values were converted into a decimal logarithm (Ig CFU). The etiopathogenetic value of individual representatives of the microbiota was assessed by the constancy index, frequency and significance indicators, as well as the coefficient of quantitative dominance of each type of microorganisms, and other indicators (Margalef index, Berger-Parker dominance index). Results. Acute purulent-inflammatory diseases of the urinary system are polyetiological diseases caused by microorganisms belonging to different taxonomic groups. The leading role belongs to opportunistic Escherichia, to a lesser extent enteropathogenic E.coli, as well as conditionally pathogenic Staphylococci, in addition to that only in a small (13.48 %) number of patients it was not possible to isolate and identify the pathogens. Associations of pathogens were often encountered, which testifies to the need of developing an antimicrobial effect on etiological factors. Conclusions. Acute purulent-inflammatory diseases of the urinary system are characterized by polyetiological factors, a variety of pathogens with the dominant role of Escherichia coli and Staphylococci. The identified pathogens create the potential for translocation and formation, under certain conditions, of abdominal sepsis in this contingent of patients
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біляєва О. О., Крижевський В. В., Кароль І. В.
Назва : Обґрунтування застосування ентеросорбції у хворих на перитоніт в токсичній та термінальній стадіях
Паралельн. назви :Justification of the use of enterosorption in patients with toxic and terminal stages of peritonitis
Місце публікування : Український медичний часопис. - 2023. - № 2. - С. 109-112 (Шифр УУ13/2023/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметні рубрики: Энтеросгель-- тер прим
MeSH-головна: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
СЕПСИС -- SEPSIS
ДЕТОКСИКАЦИЯ СОРБЦИОННАЯ -- SORPTION DETOXIFICATION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета: дослідження властивостей лікарського засобу Ентеросгель та ефективності ентеросорбції з його застосуванням у хворих на перитоніт у токсичній і термінальній стадіях. Об'єкт і методи дослідження. Ентеросорбцію лікарським засобом Ентеросгель проводили у 31 пацієнта з розлитим і загальним перитонітом різного генезу в токсичній і термінальній стадіях. У 8 (25,8%) пацієнтів ентеросорбцію проводили через назоінтестинальний зонд, у 23 (74,2%) — перорально. Результати. Визначено підвищення вмісту молекул середньої маси до 0,93±0,07 од. оптичної щільності, що у 2,11 раза перевищувало референтні значення (p0,05). Виявлено значне зниження токсинзв'язувальної здатності альбуміну по відношенню до референтних показників в 1,5 раза (р0,05). Призначення в комплексному лікуванні хворих на перитоніт детоксикаційної терапії із застосуванням ентеросорбенту Ентеросгель сприяє зниженню цитолітичної активності аутологічної сироватки крові по відношенню до лейкоцитів периферичної крові відносно вихідних значень в 1,18 раза (р0,05). Ці тенденції супроводжувалися зниженням активності альбумінової фракції та підвищенням її токсинзв'язувальної активності відносно вихідних значень в 1,25 та 1,22 раза відповідно. Висновки. За своєю ефективністю ентеросорбція не поступається гемосорбції, рівень молекул середньої маси на 5-ту добу знижується в 1,8 раза (р0,05). Застосування ентеросорбції в комплексному лікуванні хворих на перитоніт сприяє тенденції до відновлення детоксикаційних можливостей альбуміну плазми крові та зумовлює функціонування ефекторних клітин фагоцитозу на субкомпенсованому рівніThe aim is a study of the properties of Еnterosgel and the effectiveness of enterosorption using it in patients with peritonitis in the toxic and terminal stages. Materials and methods. Enterosorption with Е^єгс^єі was performed in 31 patients with diffuse and general peritonitis of various genesis in toxic and terminal stages. In 8 (25.8%) patients, enterosorption was performed through a nasointestinal probe, and in 23 (74.2%) — orally. Results. An increase in the content of medium- mass molecules up to 0.93±0.07 units of optical density was determined, which was 2.11 times higher than the reference values (p0.05). A significant decrease in the toxin-binding capacity of albumin was revealed in relation to the reference indicators by 1.5 times (р0.05). The use of detoxification therapy with enterosorbents in the complex treatment of patients with peritonitis helps to reduce the cytolytic activity of autologous serum in relation to peripheral blood leukocytes by 1.18 times relative to the initial values (р0.05). These trends were accompanied by a decrease in the activity of the albumin fraction and an increase in its toxin-binding activity relative to the initial values by 1.25 and 1.22 times, respectively. Conclusions. In terms of efficiency, enterosorption is not inferior to hemosorption, the level of molecules of average mass decreases by 1.8 times on the 5th day (р0.05). The use of enterosorption in the complex treatment of patients with peritonitis promotes the tendency to restore the detoxification capabilities of blood plasma albumin and causes the functioning of effector cells of phagocytosis at a subcompensated level
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Hnativ V. V., Płytka О. V., Filippov М. М., Ilyin V. М., Krasnova S. P., Oliinyk Т. M.
Назва : Simulation of peritoneal sepsis and its treatment with serum in an experiment: peculiarities of morphological disorders of liver, spleen and kidney tissues
Паралельн. назви :Моделювання перитонеального сепсису та його лікування сироваткою в експерименті: особливості морфологічних порушень тканин печінки, селезінки та нирок
Місце публікування : Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 2. - С. 38-44 (Шифр ВУ8/2023/29/2)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: СЕПСИС -- SEPSIS
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
СЕЛЕЗЕНКА -- SPLEEN
ПОЧКИ -- KIDNEY
Анотація: Sepsis develops as a normal inflammatory response to various infections. It proceeds with the picture of a complex heterogeneous syndrome, which often leads to the development of multiple organ failure. The number of affected organs correlates with mortality. Organ failure is characterized by a sequence – initially pulmonary, then renal, cardiovascular, and in the terminal stage, there is a failure of the central nervous system function. The aim of the study was to model peritoneal sepsis in an experiment, develop a therapeutic serum as an analog of anti-reticular cytotoxic serum by O. O. Bogomolets (ACS), and investigate the therapeutic properties and specific morphological changes in the liver, spleen, and kidneys of septic and treated animals. To simulate peritoneal sepsis, laboratory mice were injected intraperitoneally with a solution of 10 % of filtered fecal suspension of guinea pig (from 0.05 to 3.0 ml), the level of the toxic dose at which all mice died was determined (0.35 ml of fecal suspension) after that lethal bloodletting was administered under thiopental anesthesia. Their spleens were removed, from which therapeutic serum was made. Guinea pigs of the experimental group were injected with a suspension of the spleen of mice with an increasing dose from 0.02 to 0.2 ml after the simulation of fecal peritonitis. The optimal therapeutic dose at which the ants continued to live for 14 days was determined: 0.08 ml. Under thiopental anesthesia (50 mg/kg), their liver, kidneys, and spleen were taken for histological studies. The processing of the obtained histological specimens was carried out according to generally accepted methods. Histological preparations were studied using an SEO SСAN light microscope. It was found that under conditions of peritoneal sepsis in the liver, the lobular organization of hepatocytes was dramatically disturbed. The central veins and vessels of the portal tracts were moderately dilated and filled with blood, but the lumens of the sinusoids were practically not visualized. The sizes of hepatocytes increased sharply, contours were erased, and intercellular connections were disrupted. Histological examination of the kidney revealed a drastic decrease in the blood volume in the vessels of the arterial bed, which is visualized by the structural manifestations in the cortical layer. Collaptoid shrinkage of glomerular vessels was observed, which manifested in their sharp reduction in size. A significant part of the endotheliocytes was damaged. Examination of the spleen revealed a significant increase in the area of the red pulp due to the pronounced expansion of the sinusoids and an increase in their blood supply. The white pulp exhibited small, moderately diffuse foci of lymphocyte clusters. Follicle structures were practically not visualized. Histological examination of the liver in animals with simulated peritoneal sepsis on the background of correction with an extract from the spleen of mice revealed a moderate expansion and full blood vessels of the portal tracts and central veins. The contours of the vast majority of hepatocytes grew clear, intercellular contacts were restored. Histological examination of the kidney revealed a moderate increase in the blood volume in the vessels of the arterial bed, mainly in the cortical layer. A mild expansion and fullness of blood vessels of the glomeruli was observed, which was manifested by their increase in size. An increase in macrophage-type cells was observed in the perivascular areas. Histological examination of the spleen revealed a pretty large area of red pulp, moderate expansion and fullness of the sinusoids, and pronounced perisinusoidal edema. However, a rapid expansion of the white pulp was observed, which manifested in the formation of folliclesСепсис розвивається як звичайна запальна відповідь на різні інфекції. Перебіг його, зазвичай, характеризується картиною складного гетерогенного синдрому, котрий часто призводить до розвитку поліорганної недостатності. Кількість органів, що уражуються, корелює зі смертністю. Органна недостатність характеризується послідовністю – спочатку легенева, потім ниркова, серцево-судинна і у термінальну стадію виникає недостатність функції центральної нервової системи. Метою дослідження було змоделювати в експерименті перитонеальний сепсис; розробити лікувальну сироватку – аналог антиретикулярної цитотоксичної сироватки О. О. Богомольця (АЦС) і дослідити лікувальні властивості та особливості морфологічних змін тканин печінки, селезінки, нирок у септичних і пролікованих тварин. Для моделювання перитонеального сепсису лабораторним мишам внутрішньоочеревинно вводили розчин 10 % профільтрованої калової суспензії мурчаків (від 0,05 до 1,0 мл), встановлювали рівень токсичної дози, при якій усі миші гинули (0,35 мл калової суспензії), після чого під тіопенталовим наркозом проводили летальне кровопускання. У мишей вилучали селезінку, з якої виготовляли лікувальну сироватку. Мурчакам дослідної групи після моделювання калового перитоніту вводили суспензію селезінки мишей з наростаючою дозою від 0,02 до 0,2 мл. Виявили оптимальну лікувальну дозу, при якій мурчаки продовжували жити протягом 14 днів: 0,08 мл. Під тіопенталовим наркозом (50 мг/кг) у них вилучали печінку, нирки та селезінку для гістологічних досліджень. Отримані гістологічні препарати у подальшому обробляли за загальноприйнятою методикою. Гістологічні препарати вивчали за допомогою світлового мікроскопа SEO SСAN. Встановлено, що при перитонеальному сепсисі в печінці часточкова організація гепатоцитів різко порушувалась. Центральні вени та судини портальних трактів помірно розширювались, ставали повнокровними, проте просвіти синусоїдів практично не візуалізувались. Розміри гепатоцитів різко збільшувались, контури стирались, міжклітинні зв’язки порушувались. Гістологічне дослідження нирки виявило різке зниження кровонаповнення судин артеріального русла, що візуалізувалося структурними проявами кіркового шару. Спостерігалось колаптоїдне зморщення судин клубочків, що проявлялось їх різким зменшенням у розмірах. Значна частина ендотеліоцитів пошкоджувалась. Дослідження селезінки виявило значне збільшення площі червоної пульпи через виражене розширення синусоїдів та збільшення їх кровонаповнення. Біла пульпа була представлена дрібними помірнодифузними фокусами скупчень лімфоцитів. Структури фолікулів практично не візуалізувались. Гістологічне дослідження печінки тварин із модельованим перитонеальним сепсисом на фоні корекції екстрактом селезінки мишей виявило помірне розширення й повнокрів’я судин портальних трактів та центральних вен. Контури переважної більшості гепатоцитів ставали більш чіткими, відновлювались міжклітинні контакти. Гістологічне дослідження нирки виявило помірне збільшення кровонаповнення судин артеріального русла, переважно коркового шару. Встановлено незначне розширення та повнокрів’я судин клубочків, що проявлялось збільшенням їх розмірів. У периваскулярних ділянках спостерігалось збільшення клітин макрофагального типу. Гістологічне дослідження селезінки виявило достатньо велику площу червоної пульпи, помірне розширення та повнокров’я синусоїдів, виражений перисинусоїдальний набряк. Проте, різко збільшувалася площа білої пульпи, котре проявлялось формуванням фолікулів
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Павляк А. Я., Іваночко Н. Я.
Назва : Прогностичне значення показників комплексної оцінки тяжкості хворого з абдомінальним сепсисом [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Prognostic value of comprehensive assessment indicators of the patient with abdominal sepsis severity
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 110-115 (Шифр АУ50/2023/2)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: СЕПСИС -- SEPSIS
ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ ЗАБОЛЕВАНИЯ БОЛЬНОГО -- PATIENT ACUITY
ПРИЗНАКИ И СИМПТОМЫ ПИЩЕВАРИТЕЛЬНЫЕ -- SIGNS AND SYMPTOMS, DIGESTIVE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета: визначити і проаналізувати динаміку та наслідок перебігу післяопераційного періоду у хворих з абдомінальним сепсисом залежно від бальних показників оцінки тяжкості хворого. Методи. Усім хворим в передопераційному періоді ретроспективно вирахували операційно-анестезіологічний ризик. Також для того, щоб оцінити тяжкість стану хворих в динаміці післяопераційного періоду і виявити залежність наслідку захворювання і тяжкості стану пацієнтів, у всіх хворих проводили бальну оцінку тяжкості стану за шкалою APACHE ІІ у модифікації А.П. Радзиховського. Результати. Серед 85 досліджуваних хворих 12 (14,1 %) пацієнтів померли упродовж післяопераційного періоду. Усі 12 пацієнтів померли після 7 доби післяопераційного періоду. Причиною смерті у всіх пацієнтів була поліорганна недостатність, ендогенна інтоксикація, септичний шок. Серед померлих 7 хворих належали до 3-ї групи, у яких було при поступленні 13 і більше балів за шкалою APACHE ІІ, вони мали !V ступінь операційно-анестезіологічного ризику з сумою балів від 5,5 до 8. Ще 5 померлих хворих належали до 2-ї групи, у яких було при поступленні від 7 до 12 балів за шкалою APACHE ІІ і мали ІІІ ступінь операційно- анестезіологічного ризику з сумою балів від 3,5 до 5. Відзначено чітке зростання госпітальної летальності при збільшенні кількості балів ОАР, а також балів за шкалою APACHE II у пацієнтів з абдомінальним сепсисом. У хворих, які одужали, за даними бальної оцінки тяжкості стану за шкалою APACHE ІІ, достовірно знизилися показники ендотоксикозу до 10 доби. Висновки. Бальна оцінка показників ступеня операційно-анестезіологічного ризику і показники бальної оцінки тяжкості стану хворого за шкалою APACHE ІІ дозволяють достатньо адекватно оцінити стан хворого, мають високу прогностичну значущість і дають можливість своєчасно виявити та провести корекцію лікувальної тактики, запобігти розвитку післяопераційних ускладнень, знизити летальність The prognosis of the course of ab-dominal sepsis is possible with an adequate assessment of the severity of the patient's condition. Pathological syndromes of the patient characterize the prognosis of the disease. The goal of assessing the severity of the patient's condition is to ensure the best treatment results. Therefore, scoring systems for assessing the severity of the condition of patients are constantly used in the practice of the doctor. This allows you to adequately assess the patient's condition, correct treatment tactics and care, predict the course and consequences of the disease. The aim was to determine and analyze the dynamics and consequences of the course of the postoperative period in patients with abdominal sepsis, depending on the score indicators for assessing the severity of the patient. Materials and methods. All patients in the preoperative period were retrospectively calculated operative and anesthetic risk. Also, in order to assess the severity of the patients' condition in the dynamics of the postoperative period and to reveal the dependence of the disease outcome and the severity of the patients' condition, all patients were scored for the severity of the condition according to the APACHE II scale in the modification of A.P. Radzyhovsky. Research results. Among 85 studied patients, 12 (14.11%) patients died during the postoperative period. All 12 patients died after 7 days of the postoperative period. The cause of death in all patients was multiple organ failure, endogenous intoxication, septic shock. Among the de-ceased patients, 7 patients (25.92%) belonged to group 3, who had 13 or more points on the APACHE II scale at admission; they had the IV degree of operative and anesthetic risk with the sum of points from 5.5 to 8. Another 5 (17.85%) of the deceased patients belonged to group 2, who had scores from 7 to 12 on the APACHE II scale at admission and had the III degree of operative and anesthetic risk with a sum of points from 3.5 to 5. A clear in-crease in in-hospital mortality was noted with an increase in the number of operative and anesthetic risk scores, as well as scores on the APACHE II scale in patients with abdominal sepsis. In patients who recovered according to the point assessment of the severity of the condition according to the APACHE II scale, the indicators of endotoxicosis decreased significantly up to 10 days. Conclusions: 1. Point assessment of parameters of the degree of operative and anesthetic risk and indicators for assessing the severity of the patient's condition according to the APACHE II scale allow adequate assessment of the patient's condition, have high prognostic significance. With an increase in operative and anesthetic risk scores and scores on the APACHE II scale, the mortality rate of patients in the postoperative period increases significantly. 2. In the postoperative period, it is necessary to take into account the degree of operative and anesthetic risk and each day to carry out a point assessment of the severity of the patient's condition. This will allow time to identify the objective deterioration of the patient and adequately adjust care and treatment tactics, prevent the de-velopment of postoperative complications, reduce mortality
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Shulyatnikova T. V., Tumanskiy V. O.
Назва : Immunohistochemical expression of Gfap, Gs, Aqp4, Alzheimer-2-astrocytosis and brain ammonia levels in deceased septic patients without liver failure and those with sepsis-associated liver injury [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Іммуногістохімічна експресія Gfap, Gs, Aqp4, Альцгеймер-2-астроцитоз і рівень аміаку в мозку померлих хворих на сепсис без печінкової недостатності і померлих з сепсис-асоційованим пошкодженням печінки
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 138-145 (Шифр АУ50/2023/2)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: СЕПСИС -- SEPSIS
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES
ГЛИОЗ -- GLIOSIS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
МОЗГА ГОЛОВНОГО ХИМИЯ -- BRAIN CHEMISTRY
АММИАК -- AMMONIA
МОДЕЛИ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- MODELS, BIOLOGICAL
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Sepsis-associated liver injury (SALI) induces secondary hepatotoxic brain damage, complementing the mechanisms of sepsis-associated encephalopathy. In these conditions, astrocytes play one of the central roles as being the main homeostatic glia and key cells to metabolize ammonia in the brain. The aim of the study was to determine the ammonia levels and reactive astroglial changes in the brain of deceased septic patients without liver failure and deceased patients with sepsis-associated liver injury. Materials and methods. Sectional material of 40 patients who died from abdominal sepsis was studied. Case histories were analyzed according to the SOFA scale with accent on the brain and liver disfunction confirmation and excluding kidney insufficiency. Septic cases designed two main comparison groups: 1) sepsis without SALI («non-SALI», n = 20); 2) sepsis with SALI («SALI», n = 20). Control group included autopsy material of 30 deceased patients with cardiovascular pathology with no inflammatory, metabolic or toxic comorbidity. In paraffin sections of the postmortem brain cortex, white matter, hippocampus, thalamus, striatum, and cerebellum, it was determined: i) immunohistochemical expression of GFAP, GS, and AQP4; ii) histochemical expression of tissue ammonia with Nessler's reagent according to V. Gutiérrez-de-Juan et al. (2017); iii) Що це за позначення ?numbers of Alzheimer type 2 astrocytes (AA2). Results. In the «non-SALI» group, it is found increased level of all the studied parameters: i) elevated GFAP in six brain regions with the highest growth in the cortex – by 8.46 times; ii) elevated GS in the thalamus and cerebellum (by 1.96 and 1.29 times, respectively); iii) elevated AQP4 in six brain regions with the highest rise in the cortex – by 3 times; iv) elevated histochemical ammonia expression in the thalamus, striatum, and cerebellum (by 1.29, 1.20, and 1.17 times, respectively); v) increased AA2 numbers in the cortex and thalamus (by 2.32 and 1.53 times, respectively). The «SALI» group is characterized by the decreased GFAP expression in six brain regions, with the lowest values in thalamus, striatum, and cerebellum. Herewith, in six brain regions increased levels are typical for: i) GS expression, with maximal aggravation in the cortex and thalamus (by 3.20 and 3.18 times, respectively); ii) AQP4 expression, with maximal increase in thalamus and white matter (by 4.37 and 4.21 times, respectively); iii) histochemical ammonia expression with maximal enhancement in thalamus and cerebellum (by 4.33 and 4.27 times, respectively); iv) severity of AA2-astrocytosis with maximal rates in the cortex and striatum (increase by 3.58 and 3.23 times, respectively). Conclusions. In the brain of deceased septic patients without liver failure, a heterogeneously increased expression of GFAP, AQP4 and GS is observed which is accompanied by a slight increase in the level of tissue ammonia and weak AA2-astrocytosis. In deceased septic patients with sepsis-associated liver injury, a higher level of ammonia in the brain is associated with a significantly reduced level of GFAP, which is accompanied by an enhanced expression of GS and AQP4, as well as more pronounced AA2-astrocytosis, which indicates significant structural and functional remodeling and aggravation of astroglial dystrophy under action of hepatogenic neurointoxicity, which contributes to the disruption of astroglial homeostatic functionality and exacerbates sepsis-associated brain damageРезюме. Сепсис-асоційоване пошкодження печінки (САПП) зумовлює вторинне гепатотоксичне ушкодження головного мозку (ГМ), доповнюючи механізми сепсис-асоційованої енцефалопатії. Мета. Визначення рівня аміаку та реактивних змін астроглії в ГМ померлих септичних хворих без печінкової недостатності та померлих хворих з сепсис-асоційованим пошкодженням печінки. Матеріали і методи. Досліджено секційний матеріал 40 хворих, які померли від абдомінального сепсису. Виділено 2 групи спостереження: 1) сепсис без САПП («бСАПП», n = 20); 2) сепсис із САПП («САПП», n = 20). Імуногістохімічно визначали експресію GFAP, GS і AQP4, гістохімічно – експресію тканинного аміаку з реактивом Несслера і підраховували кількість астроцитів Альцгеймера 2 типу (АА2) у корі та білій речовині ГМ, гіпокампі, таламусі, смугастому тілі та мозочку. Результати. У групі «бСАПП» підвищується експресія GFAP та AQP4 у 6 відділах ГМ, GS – у таламусі та мозочку; експресія аміаку – в таламусі, смугастому тілі та мозочку; кількість АА2 підвищується у корі та таламусі. У групі «САПП» у 6 відділах ГМ відзначається падіння експресії GFAP при одночасному підвищенні рівнів: GS (максимально – в корі і таламусі), AQP4 (максимально – в таламусі і білій речовині), аміаку (максимально – в таламусі та мозочку) та вираженості АА2-астроцитозу (максимально – в корі та смугастому тілі). Висновки. У померлих хворих на сепсис без печінкової недостатності в ГМ підвищена експресія GFAP, AQP4 та GS, відзначається слабке підвищення рівня тканинного аміаку і слабкий АА2-астроцитоз. У померлих з САПП більш високий рівень аміаку в ГМ асоційований зі значно зниженим рівнем експресії GFAP, підвищеною експресією GS і AQP4 і більш вираженим АА2-астроцитозом, що вказує на істотне структурно-функціональне ремоделювання астроглії
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Плитка О. В.
Назва : Показники цитокінів та біомаркерів запалення у хворих на перитонеальний сепсис із різним ступенем тяжкости
Паралельн. назви :Evaluation of Cytokines and Biomarkers of Inflammation Indices in Patients with Peritoneal Sepsis with Different Degrees of Severity
Місце публікування : Львівський клінічний вісник. - 2023. - N 2. - С. 31-35 (Шифр ЛУ27/2023/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПЕРИТОНЕАЛЬНАЯ ПОЛОСТЬ -- PERITONEAL CAVITY
СЕПСИС -- SEPSIS
ШОК ТОКСИЧЕСКИЙ -- SHOCK, SEPTIC
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ РАССТРОЙСТВА -- IMMUNE SYSTEM DISEASES
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
Анотація: Важливу роль у постановці діагнозу «сепсис» відіграють біомаркери запалення: С-реактивний білок (С-РБ) і прокальцитонін, показники яких суттєво зростають за наявности цієї патології. Мета. Дослідити кількісні показники цитокінів та біомаркерів запалення у хворих на перитонеальний сепсис із різним ступенем його тяжкости. Матеріяли й методи. Обстежено 101 хворого. Визначали показники інтерлейкінів-1β, -2, -6, -10 і фактора некрозу пухлин-альфа, С-реактивного білка та прокальцитоніну. Результати. У хворих на сепсис показник інтерлейкіну-1β, перевищував контрольні значення у 2,9 разу. Концентрація фактора некрозу пухлин-альфа у крови хворих на перитонеальний сепсис, тяжкий сепсис і з септичним шоком вища від контрольних значень у 1,1, 9,2 та 2,9 разу відповідно. У всіх групах септичних хворих виявлено підвищення концентрації інтерлейкіну-6. Спостерігали зниження показників інтерлейкіну-2 у хворих досліджуваних груп порівняно зі значеннями у осіб контрольної групи. У хворих на тяжкий сепсис та із септичним шоком констатовано підвищення показника інтерлейкіну-10 щодо контрольних значень у 4,9 та 5,1 разу відповідно. В усіх групах зареєстровано підвищення С-реактивного білка та прокальцитоніну, що свідчить про значну залежність їхньої концентрації від тяжкости запального процесу. Висновки. Цифрові значення показників цитокінів і біомаркерів запалення можуть слугувати додатковим критерієм оцінки тяжкости патологічного процесу (сепсис, тяжкий сепсис, септичний шок) перитонеального генезуSepsis, severe sepsis and septic shock are major public health problems worldwide. The consequences of sepsis are especially unfavorable for people with weakened immunity. Biomarkers of inflammation play an important role in the diagnosis of sepsis: C-reactive protein and procalcitonin, the indices of which increase significantly in this pathology. The aim of the study. To investigate quantitative indices of cytokines and biomarkers of inflammation in patients with peritoneal sepsis with different degrees of severity. Materials and methods. A group under examination included 101 patients. The esteemed laboratory indices included interleukins-1β, -2, -6, -10; tumor necrosis factor-α; C-reactive protein and procalcitonin concentration. Results. In patients with sepsis, the interleukin-1β index exceeded control values by 2.9 times. In the severe sepsis group this same index increased by 1.2 times, and in septic shock - by 1.4 times, compared to patients with sepsis. The concentration of tumor necrosis factor-α in the blood of patients with peritoneal sepsis, severe sepsis, and septic shock was 1.1, 9.2, and 2.9 times higher than control values, respectively. While measuring the concentration of interleukin-6, it was detected this index enhancement in all three groups of septic patients. Also it was documented certain decrease in the interleukin-2 index in all patients under investigation, compared to control. In patients with severe sepsis and septic shock, an increase in the level of interleukin-10 in comparison to control values was estimated up to 4.9 and 5.1 times. An increase in C-reactive protein and procalcitonin registered in all groups of septic patients, as well as the observed cytokine imbalance apparently reflect disability of the immune system to respond adequately and resist pathogenic microorganisms due to the deepening of the sepsis severity. Conclusions. In patients with peritoneal sepsis, the level of interleukin-1β exceeded control values by 2.9 times, in patients with severe sepsis – 3.7 times, and with septic shock – 4.2 times. The concentration of tumor necrosis factor-α in the blood of patients with peritoneal sepsis, severe sepsis, and septic shock was 1.1, 9.2, and 2.9 times higher than control values, respectively. Concentration of interleukin-6 in patients with peritoneal sepsis exceeded by 8.4 times, in the severe sepsis - by 18.8 times, and in septic shock - by 17.4 times control values. In patients with sepsis and severe sepsis of peritoneal genesis, the level of interleukin-2 decreased by 1.85 times, and in the septic shock group - by 1.6 times compared to the control values. Interleukin-10 indices in patients with sepsis increased by 1.28 times, in severe sepsis - by 4.9 times, and in septic shock - by 5.1 times in comparison with control values. An increase in C-reactive protein compared to its control values was detected in all patients under investigation: in the sepsis group - by 77.8 times, in severe sepsis - by 128.1 times, and in patients with septic shock - by 95.7 times. Similar enhancement of procalcitonin levels was observed in all patients under investigation with these indices correlation to the severity of the disease. Indices of pro-inflammatory and anti-inflammatory cytokines, as well as C-reactive protein and procalcitonin can be recommended as a reliable markers of the severity of the inflammatory process in patients with peritoneal sepsis. Digital values of cytokines and inflammatory biomarkers can serve as a valuable additional criteria for the assessment severity of the pathological process (sepsis, severe sepsis, and septic shock) of peritoneal origin
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Черній В. І.
Назва : Інтраабдомінальна інфекція: перитоніт як абдомінальний сепсис. Принципи інтенсивної терапії
Паралельн. назви :Intraabdominal infection: peritonitis as abdominal sepsis. Principles of intensive therapy
Місце публікування : Періопераційна медицина. - 2023. - Том 6, N 1. - С. 32-40 (Шифр ПУ74/2023/6/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ВНУТРИБРЮШНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- INTRAABDOMINAL INFECTIONS
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
СЕПСИС -- SEPSIS
Анотація: Гострий розповсюджений перитоніт є одним з найтяжчих та найчастіших захворювань в абдомінальній хірургії. Летальність при цьому захворюванні не знижується менше 24–35 %, при розвитку септичного шоку складає 60–70 %, а в разі приєднання СПОН сягає 80–100 %. Абдомінальний сепсис (АС) у даний час визначається як підвищення оцінки за шкалою SOFA на ≥ 2 бали через внутрішньочеревну інфекцію. Якщо пацієнту потрібне застосування вазопресорів для підтримання середнього артеріального тиску ≥ 65 мм рт. ст. (незважаючи на адекватне заповнення об’єму рідини) та рівень лактату у сироватці ≥ 2 ммоль/л, клінічна ситуація визначається як септичний шок. Із способів ранньої діагностики абдомінального сепсису на сьогодні визнано моніторинг рівня прокальцитоніну та рівень С-реактивного білка, що вирішує питання верифікації бактерійної етіології сепсису, прогнозування його перебігу, тривалість проведення антибактеріальної терапії. Мікробіологічна діагностика перитоніту як основної форми АС є обов’язковою. Ефективне лікування ІАІ — раннє розпізнавання та усунення джерела, промивання черевної порожнини, виведення ексудату і міждисциплінарне лікування антибіотиками в умовах інтенсивної терапіїAcute disseminated peritonitis is one of such complex, severe and frequent diseases in abdominal surgery. The lethality of this disease does not decrease below 24–35 %, and with the development of septic shock, it is 60–70 %, and in the case of joining SPON, it reaches 80–100 %. “Abdominal sepsis” (AS) is currently defined as an increase in the SOFA score by ≥ 2 points due to an intra-abdominal infection. If the patient requires the use of vasopressors to maintain an average blood pressure of ≥ 65 mm Hg. (despite adequate fluid volume filling) and a serum lactate level ≥ 2 mmol/l, the clinical situation is defined as septic shock. Monitoring of the level of procalcitonin and the level of C-reactive protein, which solves the problems of verification of the bacterial etiology of sepsis, forecasting its course, and the duration of antibacterial therapy, are among the methods of early diagnosis of abdominal sepsis. Microbiological diagnosis of peritonitis as the main form of AS is mandatory. Effective treatment of IAI is early recognition and elimination of the source, lavage of the abdominal cavity, removal of exudate and interdisciplinary treatment with antibiotics in intensive care
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Романовський М. Я., Польовий В. П.
Назва : Експериментально-морфологічне обгрунтування розвитку ентеральної недостатності при абдомінальному сепсисі
Паралельн. назви :Experimental and morphological justification of the enteral insufficiency development in abdominal sepsis
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 20-27 (Шифр КУ26/2023/22/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
СЕПСИС -- SEPSIS
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ВНУТРЕННИЕ ОРГАНЫ -- VISCERA
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Абдомінальний сепсис продовжує залишатись найбільш частим та грізним ускладненням, яке ускладнює перебіг гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини у 15-25 % випадків, а летальність при різних формах перитоніту, залежно від форми та його поширення, складає від 4 % до 60 %, сягаючи при післяопераційному перитоніті 90 %. Мета дослідження. Оцінити динаміку морфологічних змін внутрішніх органів у тварин із змодельованим гострим поширеним перитонітом залежно від стадії перебігу запального процесу очеревини. Матеріал і методи. Об’єктом експериментальних досліджень були 54 білих статевозрілих нелінійних щурів масою від 0,18-0,20 кг, які утримувалися у віварії Буковинського державного медичного університету, яких було розподілено на дві групи. Основна група – 28 тварини, котрим моделювали абдомінальний сепсис. Контрольна група – 26 інтактні щурі. Усі тварини знаходилися в режимі вільного доступу до їжі та води. Абдомінальний сепсис у щурів моделювали за запропонованим нами методом, який полягав у інфікуванні очеревинної порожнини вмістом порожнистих органів черевної порожнини. Тварин виводили з експерименту на 1, 3 та 7 доби змодельованого перитоніту шляхом їх декапітації під тіопенталовим наркозом. Результати. На першу добу моделювання перитоніту у тварин основної групи при гістологічному дослідженні очеревини виявлено вогнищевий гнійний перитоніт з ураженням пристінкової очеревини. Спостерігали дифузну гіперемію, вогнищевий набряк сполучної тканини, який найбільш розвинутий у субмезотеліальних прошарках. Ділянки набряклої сполучної тканини містять незначний, але дифузний мононуклеарний запальний інфільтрат. Нами не виявлено морфо- функціональних змін у печінці і нирках тварин основної групи на першу добу експериментального перитоніту. Проте, вже на третю добу дослідження структура печінкової часточки була збереженою лише частково. Центральні вени добре візуалізувались, дещо розширювались та містили невелику кількість еритроцитів. Було виявлено зміни і в легеневій тканині тварин із перитонітом: розширені альвеоли та повнокров’я дрібних судин і крововиливи. Не виключено геморагічний синдром як ранній прояв гострої легеневої недостатності. На сьому добу у тварин структура печінкової часточки була значно порушеною. Центральні вени добре візуалізувались, незначно розширювались та містили велику кількість еритроцитів. Синусоїди не візуалізувались в переважній більшості полів зору, часом виявлялись лише центролобулярно. Балкова організація гепатоцитів була порушеною по всій величині часточки. При гістологічному дослідженні тканини нирки тварин на 7-му добу експерименту у ми спостерігали, що у кірковому шарі нирки клубочки були дещо збільшеними, розширеними, судини їх повнокровними, в просвітах спостерігався серозний ексудат, окремі клубочки були зморщеними, колабованими. Судини венозного русла дещо розширювались, були повнокровними, візуалізувались дрібні периваскулярні точкові крововиливи. Висновок. Морфологічні зміни виникають вже під час реактивної фази абдомінального сепсису та вказують на стадійність синдрому поліорганної недостатностіAbdominal sepsis continues to remain the most frequent and formidable complication that complicates the course of acute surgical diseases of the abdominal cavity in 15-25 % of cases, and the mortality rate in various forms of peritonitis, depending on the form and its spread, is from 4 % to 60 %, reaching 90 % in postoperative peritonitis. The aim of the study. To study the dynamics of morphological changes of internal organs in animals with simulated acute diﬀ use peritonitis, depending on the stage of the inﬂ ammatory process of the peritoneum. Material and methods. The object of experimental research was 54 white sexually mature non-linear rats weighing 0.18-0.20 kg, kept in the vivarium of the Bukovinian State Medical University, which were divided into two groups. The main group consisted of 28 animals that were simulated with abdominal sepsis. Control group – 26 intact rats. All animals had free access to food and water. Abdominal sepsis in rats was modeled according to our proposed method, which consisted in infecting the peritoneal cavity with the contents of the hollow organs of the abdominal cavity. Animals were removed from the experiment on 1, 3, and 7 days of simulated peritonitis by decapitation under thiopental anesthesia. The results. On the ﬁ rst day of simulation of peritonitis in the animals of the main group, a histological examination of the peritoneum revealed focal purulent peritonitis with damage to the parietal peritoneum. Diﬀ use hyperemia, focal edema of the connective tissue, which is most developed in the submesothelial layers, was observed. Areas of swollen connective tissue contain a slight but diﬀ use mononuclear inﬂ ammatory inﬁ ltrate. We did not detect morphofunctional changes in the liver and kidneys of animals of the main group on the ﬁ rst day of experimental peritonitis. However, already on the third day of the study, the structure of the liver lobe was only partially preserved. The central veins were well visualized, slightly dilated, and contained a small number of erythrocytes. Changes were also found in the lung tissue of animals with peritonitis: enlarged alveoli and congestion of small vessels and hemorrhages. Hemorrhagic syndrome is not excluded as an early manifestation of acute pulmonary insu ﬃ ciency. On the seventh day, the structure of the liver lobe was signiﬁ cantly disturbed in the animals. The central veins were well visualized, slightly dilated and contained a large number of erythrocytes. Sinusoids were not visualized in the vast majority of ﬁ elds of view, sometimes they were detected only centrilobularly. The beam organization of hepatocytes was disturbed throughout the size of the lobule. During the histological examination of the kidney tissue of the animals on the 7th day of Клінічна анатомія та оперативна хірургія – Т. 22, № 4 – 2023 27 the experiment, we observed that in the cortical layer of the kidney, the glomeruli were somewhat enlarged and dilated, their vessels were ﬁ lled with blood, serous exudate was observed in the lumens, and individual glomeruli were shrunken and collapsed. The vessels of the venous bed were somewhat dilated, full of blood, and small perivascular spot hemorrhages were visualized. Conclusion. Morphological changes occur already during the reactive phase of abdominal sepsis and indicate the stages of multiple organ failure syndrome
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кучинська І. А., Богомаз В. М., Галушко О. А., Сидорова А. О., Андрюхов А. Г., Романюк В. П., Антонюк Л. І.
Назва : COVID-19 і сепсис: клінічні паралелі особливостей перебігу та напрямки лікування
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 20-24 (Шифр МУ104/2022/18/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
СЕПСИС -- SEPSIS
СИСТЕМНОЙ ВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ РЕАКЦИИ СИНДРОМ -- SYSTEMIC INFLAMMATORY RESPONSE SYNDROME
ИММУНОСУПРЕССИЯ -- IMMUNOSUPPRESSION
Анотація: Стаття присвячена аналізу синдромокомплексів при сепсисі та тяжкому перебігу COVID-19, визначені основні патофізіологічні пріоритети в діагностиці та відмінності в лікуванні
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Пресепсин як ранній маркер сепсису у відділенні невідкладної допомоги: наративний огляд
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 87 (Шифр МУ104/2022/18/1)
MeSH-головна: СЕПСИС -- SEPSIS
БИОМАРКЕРЫ ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ -- BIOMARKERS, PHARMACOLOGICAL
Анотація: Діагностика й лікування сепсису завжди були проблемою для лікаря, особливо в умовах інтенсивної терапії, таких як відділення невідкладної допомоги, і зараз сепсис залишається однією з основних причин смерті
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рудан К. В., Карнаух К. К.
Назва : Діагностична цінність біохімічних маркерів екозалежного неонатального сепсису
Місце публікування : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 1 спецвип. . - С. 45 (Шифр УУ14/2022/1 спецвип.)
MeSH-головна: БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
СЕПСИС -- SEPSIS
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
ЭКОТОКСИКОЛОГИЯ -- ECOTOXICOLOGY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Сепсис - синдром, який має значну захворюваність серед дітей та високу летальність у всіх країнах світу. На перебіг сепсису впливають різноманітні фактори, в тому числі і екологічні, такі як забруднення середовища. Аналіз літературних даних показав, що проблема неонатального сепсису при усій своїй актуальності у частині своїх аспектів залишається невирішеною. На наш погляд, абсолютно невисвітленим залишається тема впливу несприятливих чинників зовнішнього середовища на особливості сепсису новонароджених залежно від екологічної обстановки місць проживання їх батьків. Мета роботи Дослідити відмінності рівнів біохімічних маркерів у новонароджених хворих на неонатальний сепсис, батьки яких проживали в місцях з різним впливом ксенобіотиків
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Нечехова О. О., Павлюченко В. В., Батман Ю. А.
Назва : Клінічний випадок генералізованої вродженої герпес-вірусної інфекції у новонародженого, внаслідок безсимптомного первинного інфікування матері HSV 2 типу під час вагітності
Паралельн. назви :The clinical case of generalized congenital herpesvirus infection in newborns, as a result of primary asymptomatic infection of the mother with HSV type 2 during pregnancy
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 84-88 (Шифр НУ45/2022/12/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: СЕПСИС -- SEPSIS
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- HERPESVIRIDAE INFECTIONS
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
АЦИКЛОВИР -- ACYCLOVIR
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS
Анотація: У статті описано клінічний випадок генералізованої вродженої герпес-вірусної інфекції з маніфестацією на четвертий день життя внаслідок безсимптомного первинного інфікування матері HSV 2 типу під час вагітності, ускладнений раннім неонатальним бактеріальним сепсисом. Наведено особливості клініки, діагностики, принципи лікування та катамнестичні дані дитини. Клінічна маніфестація вродженої герпетичної інфекції відбулась на 4-ту добу життя. Лабораторно підтверджена виявленням в крові ДНК вірусу герпесу 2 типу, з наступним визначенням кількісного рівня цього показника та наступною клініко-лабораторною динамікою. Відміна специфічної терапії через 21 день у зв’язку з закінченням курсу. Продовження до 1 року 2 місяців сумарного курсу специфічної імуносупресив- ної терапії ацикловіром з посиленням терапії при рецидиві локальних проявів. У віці 1 рік і 2 місяці - відміна специфічної імуносупресивної терапії. Протягом наступного року життя - 4 епізоди рецидива герпетичної інфекції у вигляді локальних уражень шкіри. Проведена вакцинація дитини за календарем, додатково вакцинація від ветряної віспи, гепатиту А, пневмококу, ротавірусної інфекції, сезонного грипу. Наразі дитині 2,4 роки. Стан дитини задовільній. Розвиток за віком. Публікація матеріалів погоджена із Комісією з біоетики Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця. Усі анамнестичні дані, результати обстежень та фотоматеріали опубліковані за письмовою згодою батьків новонародженої дитини. Висновки. Неонатальна герпетична інфекція може призводити до значної захворюваності, смертності та несприятливих віддалених наслідків. Незважаючи на адекватну терапію, рецидиви везикулярної висипки протягом перших років життя зустрічаються дуже часто. Враховуючи високий рівень інфікування вірусом простого герпесу серед населення, а особливо вагітних жінок, усі діти повинні вважатися потенційно схильними до герпетичної інфекції. Визначення материнського імунного статусу, рання діагностика клінічних ознак з верифікацією збудника та своєчасна й адекватна специфічна противірусна терапія є запорукою покращення прогнозу та зниження рівня інвалідизації у подальші роки життя The article presents a clinical case of generalized congenital herpesvirus infection with manifestation on the fourth day of life due to asymptomatic primary infection of the mother with HSV type 2 during pregnancy, complicated by early neonatal bacterial sepsis. The features of the clinic, diagnostics, principles of treatment and follow-up data of the child are presented. Clinical manifestation of congenital herpes infection took place on the 4th day of life. Laboratory confirmed by the detection of DNA of the herpes simplex virus type 2 in the blood, followed by determination of the quantitative level of this indicator and subsequent clinical and laboratory dynamics. Cancellation of specific therapy after 21 days due to the end of the course. Continuation up to 1 year 2 months of a course of specific immunosuppressive therapy with acyclovir with increased therapy in case of recurrence of local manifestations. At the age of 1 year and 2 months, the withdrawal of specific immunosuppressive therapy. During the next year of life, 4 episodes of recurrence of herpes infection, in the form of local skin lesions. The child was vaccinated according to the calendar, additional vaccination against chickenpox, hepatitis A, pneumococcus, rotavirus infection, seasonal flu. Now the child is 2.4 years old. The child's condition is satisfactory. Development by age. The publication of materials was agreed with the Bioethics Commission of the National Bohomolets Medical University. All anamnestic data, examination results and photo materials were published upon written consent of the parents of the newborn child.Conclusions. Neonatal herpes infection can lead to significant morbidity, mortality, and adverse long-term outcomes. Despite adequate therapy, vesicular rash recurrences in the first years of life are very common. Given the high rate of herpes simplex virus infection in the population, especially in pregnant women, all children should be considered potentially prone to herpes infection. Determination of maternal immune status, early diagnosis of clinical signs with verification of the causative agent, and timely and adequate specific antiviral therapy are essential to improve prognosis and reduce disability in later years of life
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Жук С. І., Щуревська О. Д.
Назва : Синдром системної запальної реакції плода (Клінічна лекція)
Паралельн. назви :The Fetal Inflammatory Response Syndrome (Clinical lecture)
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 1. - С. 37-43 (Шифр РУ16/2022/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МАТЕРИАЛЫ ЛЕКЦИЙ -- LECTURE NOTES
СЕПСИС -- SEPSIS
ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- FETAL INFECTION
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6
Анотація: У статті висвітлено проблему синдрому системної запальної реакції плода (ССЗРП) на сучасному етапі. Даний термін введено в клінічну практику для описання системної активації вродженої або набутої імунної системи плода. ССЗРП може виникати у відповідь на інфекцію або запальний процес та залежно від виду імунних реакцій поділяється на два типи. ССЗРП І і ІІ типів є різними клінічними синдромами і відповідають гострому і хронічному запальним процесам. Описано основні патофізіологічні механізми та клінічні особливості різних варіантів ССЗРП. Плоди з даним синдромом мають ознаки поліорганного ураження. Наслідками ССЗРП є високий рівень ускладнень у новонароджених: сепсис, вроджена пневмонія, внутрішньошлуночкова кровотеча, перивентрикулярна лейкомаляція, дитячий церебральний параліч, нейросенсорна туговухість, некротичний ентероколіт та ін. Представлено детальний опис ураження органів та систем плодів при ССЗРП. У подальшому житті такі діти мають ризик виникнення віддалених ускладнень. Також даний синдром може бути причиною випадків нез’ясованої антенатальної загибелі плода. Лабораторні діагностичні критерії ССЗРП І типу включають в себе підвищення рівня інтерлейкіну-6 та реагентів гострої фази. Патогістологічно виявляють ознаки фунікуліту або хоріонічного васкуліту. Маркером ССЗРП ІІ типу є хемотаксичний хемокін CXCL10, який моделює материнське антифетальне відторгнення. У статті представлено базові механізми імунної відповіді при ССЗРП. При даному типі патології патогістологічно визначають хронічні запальні ураження плаценти (хронічний хоріоамніоніт, віліт невстановленої етіології, хронічний децидуїт)The article highlights the problem of fetal inflammatory response syndrome (FIRS) in modern conditions. This term has been introduced into the clinical practice to describe the systemic activation of the innate or acquired immune system of the fetus. FIRS can occur in response to infection or inflammation and is divided into two types depending on the type of immune response. FIRS I and II types are different clinical syndromes and correspond to acute and chronic inflammatory processes. The main pathophysiological mechanisms and clinical features of different variants of FIRS are described. Fetuses with this syndrome have signs of multiorgan damage. The consequences of FIRS are a high rate of complications in newborns: sepsis, congenital pneumonia, intraventricular hemorrhage, periventricular leukomalacia, cerebral palsy, neurosensory deafness, necrotic enterocolitis and others. The detailed description of fetal organs and systems damage by FIRS is presented. In further life, such children are at risk of long-term complications. This syndrome can also be the cause of unexplained antenatal fetal death. Laboratory diagnostic criteria for FIRS type I include elevated levels of interleukin-6 and acute phase reagents. Histologically there are the signs of funiculitis or chorionic vasculitis. The marker of FIRS type II is the chemotactic chemokine CXCL10, which simulates maternal antifetal rejection. The article presents the basic mechanisms of the immune response in FIRS. In this type of pathology there are chronic inflammatory lesions of the placenta which are determined by histological study (chronic chorioamnionitis, vilitis of unknown etiology, chronic deciduitis)
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Копча В. С., Шпікула Н. Г., Кадубець С. В.
Назва : Особливості найгострішого сепсису та септичного шоку
Місце публікування : Інфекційні хвороби. - Тернопіль, 2022. - N 1. - С. 79-88 (Шифр ІУ5/2022/1)
MeSH-головна: СЕПСИС -- SEPSIS
ШОК ТОКСИЧЕСКИЙ -- SHOCK, SEPTIC
Анотація: Розглянуто проблему найгострішого грампозитивного і грамнегативного сепсису як нозологічно самостійної інфекційної хвороби з урахуванням його імунозалежного патогенезу, симптоматики, діагностики і лікування. Описані клінічна картина та діагностика септичного інфекційно-токсичного шоку, а також невідкладні заходи при цьому станіНаведено типовий випадок найгострішого сепсису. Діагноз встановлено передусім на підставі клінічних даних. Так, дуже характерний розвиток інфекційно-токсичного шоку в перші години недуги. Сугіляції на дистальних відділах кінцівок – характерні прояви злоякісності розвитку хвороби. Допоміжну роль мали анамнестичні, лабораторні та інструментальні методи. Попри відсутність бактеріологічного встановлення етіології сепсису, діагноз не викликає сумнівів
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Shulyatnikova T. V., Tumanskyi V. O.
Назва : Immunohistochemical study of the brain glutamine synthetase expression in the rat septic model
Місце публікування : Патологія. - Запоріжжя, 2022. - Т. 19, N 1. - С. 47-52 (Шифр ПУ40/2022/19/1)
MeSH-головна: СЕПСИС -- SEPSIS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
ПЕЧЕНОЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ОСТРАЯ -- LIVER FAILURE, ACUTE
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
Анотація: Тяжкий перебіг сепсису супроводжується синдромом поліорганної недостатності, в якому гостра печінкова недостатність (ГПН) відіграє одну з найважливіших ролей. Головна ознака гострої печінкової енцефалопатії, що супроводжує ГПН, – набряк астроцитів, індукований аміаком. У разі розвитку ГПН під час сепсису можна також припустити підвищення рівнів системного та мозкового аміаку. Астроцити – ключові клітини для метаболізму аміаку в мозку, оскільки є основним джерелом глутамінсинтетази (GS). Попередні дослідження показали: ГПН призводить до підвищення рівнів астрогліальної GS, що корелює з погіршенням стану експериментальних тварин. Мета роботи – визначення рівня експресії глутамінсинтетази в різних відділах мозку щурів в умовах експериментального сепсису. Матеріали та методи. Дослідження здійснили на щурах лінії Вістар: 5 хибнооперованих (контрольних) і 20 тварин із септичною моделлю перев’язки та пункції сліпої кишки (CLP). Імуногістохімічне дослідження експресії GS виконали в корі, білій речовині, гіпокампі, таламусі, хвостатому ядрі/лушпині в період між 20 і 48 год після CLP. Результати. Починаючи з 12 години після CLP, у прооперованих тварин спостерігали погіршення стану, що прогресувало. У 9 тварин між 20 і 38 год клінічний перебіг завершився розвитком летаргії та важких респіраторних порушень; вони були евтаназовані – група "тварин,які загинули", CLP-B. В 11 щурів спостерігали менш виражені порушення стану до 48 год – група "тих, які вижили", CLP-A. Через 23 год у щурів групи CLP-B, а також через 48 год у тварин групи CLP-A у тканині печінки виявили морфологічні ознаки вогнищевого незворотного пошкодження, що мало тенденцію до прогресування з часом після CLP-процедури. У CLP-A і CLP-B щурів спостерігали поступове підвищення рівня GS у всіх ділянках мозку, що дослідили. Від 24 до 38 год після CLP у групі CLP-B визначили вірогідне регіон-специфічне динамічне збільшення експресії GS: у корі – на 69,35 %, гіпокампі – на 53,6 %, таламусі – на 50,0 %; найістотніше підвищення – в корі, збільшення в 1,69 раза порівняно з контролем. Висновки. У моделі CLP через 24 години після операції спостерігали вірогідне динамічне підвищення рівня GS у корковій, гіпокампальній і таламічній ділянках мозку щура, найсуттєвіше підвищення – в корі. Гетерогенне підвищення рівнів GS вказує на регіони мозку, що більше чи менше вразливі до системних нейротоксичних чинників, а також підтверджує регіональну специфічність реактивності мозкової тканини, в тому числі місцевої астроглії, до системних впливів в умовах сепсису. Морфологічні ознаки сепсис-асоційованого пошкодження печінки, що на 1 годину передують вірогідному збільшенню GS в мозку, можуть вказувати на приєднання печінкової недостатності до перебігу сепсису з підвищенням рівня гепатогенних токсинів (імовірно, включаючи аміак) у крові та мозковій тканині через 23 години після CLP. Отже, можна припустити активну участь гепатогенних шкідливих молекул у патофізіології сепсису, а також це свідчить про залучення реактивно підвищених рівнів мозкової GS у комплексних механізмах сепсис-асоційованої енцефалопатії.
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дроняк М. М., Дроняк В. М.
Назва : Критерії діагностики абдомінального сепсису в пацієнтів з післяопераційним перитонітом, спричиненим неспроможністю швів шлунково-кишкового тракту [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Diagnostic criteria of abdominal sepsis in patients with postoperative peritonitis caused by failure of the gastrointestinal tract sutures
Місце публікування : Art of Medicine. - 2022. - N 4. - С. 48-52 (Шифр АУ50/2022/4)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: СЕПСИС -- SEPSIS
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
АНТИГЕНЫ CD11A -- ANTIGENS, CD11A
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета. Вивчити зміни неспецифічної резистентності та цитокінової регуляції у хворих на післяопераційний перитоніт з абдомінальним сепсисом. Матеріали і методи. У клініці проліковано 456 хворих на післяопераційний перитоніт, які знаходились на лікуванні у відділенні хірургії комунального неприбуткового підприємства Обласна клінічна лікарня Івано- Франківської обласної ради у період з 2000 до 2021 року. Імунологічні дослідження проведені у 66-ти хворих з різною тяжкістю абдомінального сепсису. Результати. У хворих на абдомінальний сепсис з післяопераційним перитонітом, спричиненим неспроможністю швів шлунково-кишкового тракту, початковий рівень CD!. в 1,6 раза менший, ніж контрольний. На першу добу після релапаротомії рівень у крові CD11а+-клітин підвищувався в 1,8 раза. На 7 добу післяопераційного періоду цей показник відповідав контролю. Початковий рівень у крові CD16+-клітин, а також їхній вміст на першу добу післяопераційного періоду вірогідно від контрольних показників не відрізнявся. Проте на сьому добу після операції цей показник удвічі перевищував такий в осіб контрольної групи. У хворих на абдомінальний сепсис з післяопераційним перитонітом впродовж всього періоду спостереження експресія на імунокомпетентних клітинах молекул HLA-DR+ не відрізнялася від такої в осіб контрольної групи. Висновки. Таким чином, зміни неспецифічної резистентності та цитокінової регуляції, зокрема таких показників як CD11a, CD162, CD95, CD16, HLA-DR+, IL-2, IL-4, IL-6 показали їх високу діагностичну інформативність та чутливість при прогнозуванні розвитку абдомінального сепсису в пацієнтів на післяопераційний перитоніт, спричиненим неспроможністю швів шлунково-кишкового трактуThe aim is to study changes in nonspecific resistance and cytokine regulation in patients with postoperative peritonitis with abdominal sepsis. Materials and methods. In the Ivano-Frankivsk Regional Clinical Hospital of the Ivano-Frankivsk Regional Council hospital in the surgery department 456 patients were treated with postoperative peritonitis during 2000 -2021. Immunological studies were conducted in 66 patients with various degrees of severity of abdominal sepsis and its complicationsThese changes in non-specific resistance and cytokine regulation, in particular such indicators as CD11a, CD162, CD95, CD16, HLA-DR+, IL-2, IL-4, IL-6 showed their high diagnostic informativ and sensitivity in predicting the development of abdominal sepsis in patients with postoperative peritonitis caused by failure of sutures of the gastrointestinal tract
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Kurochkin M. Yu., Davydova A. H., Makarova M. O., Denysenko I. H., Horodkova Yu. V.
Назва : A case of successful treatment of an extremely preterm infant with necrotic enterocolitis complicated by sepsis of bacterial and fungal etiology
Місце публікування : Патологія. - Запоріжжя, 2022. - Т. 19, N 1. - С. 84-88 (Шифр ПУ40/2022/19/1)
MeSH-головна: МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, EXTREMELY PREMATURE
МЛАДЕНЕЦ С ОЧЕНЬ НИЗКИМ ВЕСОМ ПРИ РОЖДЕНИИ -- INFANT, VERY LOW BIRTH WEIGHT
ЭНТЕРОКОЛИТ НЕКРОТИЧЕСКИЙ -- ENTEROCOLITIS, NECROTIZING
СЕПСИС -- SEPSIS
Анотація: Мета роботи – ознайомити лікарів-практиків з випадком успішного хірургічного лікування та інтенсивної терапії гли-боконедоношеної дитини з некротичним ентероколітом (НЕК), що ускладнений перфорацією кишечника та сепсисом змішаної бактеріально-грибкової етіології. Матеріали та методи. Дитина перебувала на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонаро-джених КНП "Міська дитяча лікарня No 5" ЗМР. Дитині виконали клінічні та біохімічні аналізи крові, мікробіологічні, рентгенологічні та ультразвукові дослідження на обладнанні лікарні. Результати. Глибоконедоношена дитина з дуже низькою масою тіла перенесла дев’ять травматичних оперативних втручань з приводу НЕК з перфорацією шлунка та кишківника, розлитого перитоніту, спайкової кишкової непрохідності. Стан дитини ускладнився сепсисом змішаної бактеріально-грибкової етіології. Передопераційна підготовка передбачала антибактеріальну терапію, інфузійну терапію з включенням сучасних збалансованих полііонних розчинів, інотропну підтримку. Під час і після оперативних втручань дитині призначали мультимодальні комбіновані антистресові анестезії з ви-користанням нейроаксіальних блокад, подовжену штучну вентиляцію легень, антибактеріальну терапію сучасними препаратами за деескалаційним принципом, враховуючи висіви дитини та мікробіологічні особливості відділення, протигрибкову терапію препаратами резерву, імунозамісну терапію; дитина отримувала парентеральне харчування, їй була призначена інфузійна програма з використанням препаратів крові за показаннями. Незважаючи на критично тяжкий стан дитини та морфофункціональну незрілість, у результаті лікування вона вижила, не має неврологічного дефіциту, маса її тіла збільшилася вчетверо від вихідної. Висновки. Застосування мультимодальної комбінованої анестезії з використанням каудально-епідуральних блокад в інтра- та післяопераційному періодах, адекватна респіраторна та гемодинамічна підтримка, парентеральне на раннє ентеральне харчування у глибоконедоношеної дитини з НЕК, імовірно, позначилися на антиноцицептивному захисті та сприяли позитивному результату лікування після дев’яти ургентних операцій. Призначення антибіотиків резерву за принципом деескалації, враховуючи чутливість бактеріальної флори, здійснення бактеріологічного моніторингу й імунозамісної терапії мали позитивний ефект під час лікування сепсису, що ускладнив перебіг НЕК у новонародженого.
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мальцева Л. О., Кобеляцький Ю. Ю., Мальцев І. А., Мосенцев М. М., Ліснича В. М., Казімірова Н. А.
Назва : Рання випереджальна діагностика й алгоритм лікування сепсису з позицій Королівського коледжу загальної практики Великої Британії і Руху за виживання при сепсисі (2021)
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 53-57 (Шифр МУ104/2022/18/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: СЕПСИС -- SEPSIS
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
Анотація: У роботі висвітлена діагностика можливого ризику розвитку сепсису за допомогою ранньої випереджальної шкали National Early Warning Score (NEWS2). Згідно з даними Національної служби охорони здоров’я Великої Британії і Королівського коледжу загальної практики, слід підозрювати сепсис і розглядати необхідність негайного початку лікування при оцінці 5 і більше балів за NEWS2 або якщо пацієнт має параметри NEWS2, що оцінюються в 3 і більше бали. Подано заходи, які слід виконати протягом першої години з моменту діагностики ймовірного ризику розвитку сепсису; критерії відсутності їх ефективності; основні цілі інтенсивної терапії сепсису: виявлення вогнищ інфекції і контроль їх стану; проведення антибактеріальної терапії, рідинної реанімації, здійснення додаткової подачі кисню; рекомендовані параметри безперервного або півгодинного моніторингу для пацієнтів із сепсисом з високим ризиком погіршення стану; окреслено блоки інтенсивної терапії, які мають ініціюватися лише досвідченими в сепсисології фахівцями; подано показники госпітальної смертності залежно від рівня лактату сироватки. Цей алгоритм повністю збігається з рекомендаціями Руху за виживання при сепсисі (SSC 2021)
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Горошко В. Р., Бугай О. О.
Назва : Досвід застосування імуноглобуліну людини нормального у пацієнтів з вогнепальними пораненнями та сепсисом
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 30-33 (Шифр МУ104/2022/18/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
СЕПСИС -- SEPSIS
ИММУНОГЛОБУЛИНЫ -- IMMUNOGLOBULINS
Анотація: Пацієнти з вогнепальними пораненнями та сепсисом належать до числа найтяжчих — летальність у таких пацієнтів становить близько 30 %. Частота вогнепальних поранень становить 54–70 %. Такі пацієнти характеризуються розвитком синдрому вторинного імунодефіциту, тому потребують особливого підходу до корекції лікувальних призначень, а також призначення імуноглобуліну людини нормального, що потенційно може покращити результати їхнього лікування
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)