Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (5)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Сердца минутный объем<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 29
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-29

    Алехин, М. Н.
    Современные подходы к эхокардиографической оценке систолической функции сердца [Текст] / М. Н. Алехин, Б. А. Сидоренко // Кардиология. - 2007. - Т. 47, № 7. - С. 4-12

Рубрики: Эхокардиография--методы

   Систола--физиол

   Сердца минутный объем

Дод.точки доступу:
Сидоренко, Б. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зміни якості життя пацієнтів зі стабільною ишемічною хворобою серця і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка після аортокаронарного шунтування або стентування під час 6-місячного спостереження [Текст] / Ю. А. Борхаленко [та ін.] // Серце і судини. - 2018. - № 3. - С. 66-75. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (хирургия)
СЕРДЦА МИНУТНЫЙ ОБЪЕМ -- CARDIAC OUTPUT
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование, методы)
СТЕНТЫ С ЛЕКАРСТВЕННЫМ ПОКРЫТИЕМ -- DRUG-ELUTING STENTS (использование)
НАБЛЮДЕНИЕ -- OBSERVATION
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Мета роботи — порівняти зміни показників асоційованої зі станом здоров’я якості життя (ЯЖ) пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ЛШ) через 6 міс після реваскуляризаційних втручань; визначити чинники, від яких можуть залежати зміни ЯЖ. Матеріали і методи. В одноцентровому проспективному дослідженні проаналізували дані, отримані при клінікоінструментальному і лабораторному обстеженні 115 пацієнтів (91 (79,1 %) чоловік та 24 (20,9 %) жінки віком від 32 до 92 років (середній вік — (63 ± 10) років)) зі стабільною ІХС і збереженою систолічною функцією ЛШ (фракція викиду ЛШ ≥ 45 %), послідовно відібраних для аортокоронарного шунтування (АКШ) (n = 71) або стентування (n = 44) коронарних артерій. ЯЖ оцінювали за допомогою опитувальників SF36, MLHFQ, SAQ до і через 6 міс після реваскуляризаційних втручань. Проаналізували зміни дистанції 6хвилинної ходьби, допплерехокардіографічних показників діастолічної функції серця та рівня мозкового натрійуретичного пептиду (МНУП). Результати та обговорення. Через 6 міс спостереження показники ЯЖ за MLHFQ, SF36 і SAQ значуще поліпшилися порівняно з вихідними даними (р 0,001). В обох групах спостерігали зменшення функціонального класу стенокардії за Канадською класифікацією (р 0,001). Значущих відмінностей за виявами стабільної стенокардії напруження між групами через 6 міс не було (р
The aim — to compare the changes of the values of quality of life (QoL) in patients with stable coronary artery disease and preserved left ventricular (LV) ejection fraction (EF) within 6 months after revascularization interventions (coronary artery bypass grafting — CABG, or percutaneous coronary intervention — PCI) and to identify the factors that may affect QoL changes. Materials and methods. A singlecenter prospective study included data from a clinical, instrumental and laboratory examination of 115 patients (91 (79.1 %) men and 24 (20.9 %) women aged 32 to 92 years (mean age — 63 ± 10) with CAD and preserved LV systolic function (LVEF ≥ 45 %) consecutively selected for CABG (n = 71) or coronary stenting (n = 44). QoL was assessed by MLHFQ, SAQ and SF36 questionnaires before and 6 months after myocardial revascularization. Also, changes in the distance of 6minute walking test, Doppler echocardiographic indices of the LV diastolic function and the level of the brain natriuretic peptide (BNP) were analyzed. Results and discussion. After 6 months of followup in the study groups, the levels of QoL according to MLHFQ, SF36 and SAQ scores significantly improved, compared to the baseline data (p 0.001). In both groups there was a decrease of the functional class of angina by the Canadian classification (p 0.001). There were no significant differences in the manifestation of stable angina pectoris in the compared groups after 6 months (p
Дод.точки доступу:
Борхаленко, Ю. А.
Жарінов, О. Й.
Міхалєв, К. О.
Єпанчінцева, О. А.
Тодуров, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Амосова, Е. Н.
Сердечная недостаточность с сохраненной фракцией выброса: фантом или реальный самостоятельный синдром с "собственным лицом"? [Текст] / Е. Н. Амосова // Серце і судини. - 2018. - № 4. - С. 7-13. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагностика)
СЕРДЦА МИНУТНЫЙ ОБЪЕМ -- CARDIAC OUTPUT (физиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Хотя диагноз сердечной недостаточности (СН) с сохраненной фракцией выброса (ФВ) устанавливают не менее чем половине больных с СН [11], зачастую только на основании жалоб и нормальной величины ФВ, и количество таких больных неуклонно возрастает, у большинства врачей этот диагноз не вызывает удовлетворения. Причин тому несколько. Во-первых, отсутствие четких, простых и до недавнего времени общепринятых «положительных» критериев диагностики дополнительно к нормальной ФВ и отсутствию дилатации левого желудочка (ЛЖ). Предлагавшиеся в течение многих лет показатели диастолической дисфункции как основа для диагноза были сложны для восприятия и менялись с каждым обновлением международных рекомендаций по обе стороны Атлантики, что за последние 10 — 15 лет происходило с завидной частотой. Во-вторых, отсутствие сколько-нибудь значительных структурных изменений в миокарде, их неспецифичность и запутанность задекларированных до недавнего времени объяснений патофизиологии. В-третьих, отсутствие методов лечения с доказанной во многочисленных крупных многоцентровых клинических исследованиях эффективностью при достаточно большом арсенале таковых для больных с СН со сниженной ФВ. Это закономерно вызывает серьезные сомнения не только в состоятельности существующих представлений о механизмах развития СН с сохраненной ФВ, но и в существовании такого типа СН как такового
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фенотип-ориентированный подход к клинической оценке пациентов с хронической сердечной недостаточностью с сохраненной фракцией выброса левого желудочка [Текст] / Е. Н. Амосова [и др.] // Серце і судини. - 2018. - № 3. - С. 76-83. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ДИАСТОЛИЧЕСКАЯ (диагностика)
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
СЕРДЦА МИНУТНЫЙ ОБЪЕМ -- CARDIAC OUTPUT (физиология)
Анотація: Мета роботи — встановити клінічне значення фенотипорієнтованого підходу до оцінки пацієнтів з верифікованою серцевою недостатністю (СН) зі збереженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ) і його зв’язок з характером і виразністю морфофункціональних змін серця та судин. Матеріали і методи. У дослідження було залучено 120 пацієнтів з діагнозом СН та збереженою ФВ ЛШ ІІА або ІІВ стадії, ІІ або ІІІ функціонального класу за NYHA, з ФВ ЛШ ³ 50 % і ознаками діастолічної дисфункції ЛШ за даними трансторакальної ехокардіографії. Пацієнтам провели загальноклінічне обстеження, визначення рівня Nтермінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду, трансторакальну допплерехокардіографію, апланаційну тонометрію, тест з 6хвилинною ходьбою. Аналізували частоту некардіальних і кардіальних коморбідних станів
Результати та обговорення. Пацієнтів розподілили на чотири групи: з фенотипом «старіння» (n = 26), «ожиріння» (n = 23), «захворювання коронарних артерій» (n = 27), «легенева гіпертензія» (n = 27). До контрольної групи було залучено 17 хворих з артеріальною гіпертензією без критеріїв, специфічних для інших фенотипів СН зі збереженою ФВ, порівнянних за віком і величиною артеріального тиску. Центральний систолічний артеріальний тиск у пацієнтів з фенотипами «старіння» (2), «ожиріння» (3), «захворювання коронарних артерій» (4), «легенева гіпертензія» (5) та хворих контрольної групи (1) становив (140,5 ± 8,9), (140,1 ± 11,4), (131,6 ± 13,2), (137,9 ± 8,8) і (136,5 ± 11,0) мм рт. ст. відповідно (р1 — 2, 1 — 3, 1 — 4, 1 — 5, 2 — 4, 3 — 4 0,05), центральний пульсовий артеріальний тиск — (68,1 ± 9,1), (57,4 ± 12,6), (53,9 ± 11,5), (49,7 ± 7,9) та (59,1 ± 12,9) мм рт. ст. (р1 — 2, 1 — 5, 2 — 3, 2 — 4, 2 — 5 0,05), швидкість пульсової хвилі — (12,4 ± 1,8), (12,3 ± 1,4), (12,8 ± 1,6), (13,3 ± 6,7) та (11,8 ± 1,2) м/с (усі p
Висновки. Фенотип «старіння» найбільш показово відображує збільшення жорсткості аорти, що призводить до підвищення центрального аортального тиску і виразнішої діастолічної дисфункції. Фенотип «ожиріння» відрізняється значним перевантаженням об’ємом, гіпертрофією ЛШ і його діастолічною дисфункцією з вищим тиском наповнення. Фенотип «захворювання коронарних артерій» частіше розвивається у чоловіків, супроводжується діастолічною дисфункцією ЛШ переважно за рахунок ішемії міокарда, меншого об’єму життєздатних кардіоміоцитів, а також жорсткості аорти, яка в цьому випадку зумовлена атеросклеротичною кальцифікацією. Фенотип «легенева гіпертензія» більш характерний для жінок і супроводжується значним підвищенням післянавантаження на ЛШ, виразнішими структурними змінами міокарда із залученням правих відділів серця, а також початковою систолічною дисфункцією ЛШ
The aim — to establish the clinical significance of the phenotype‑based approach to assessing patients with verified heart failure (HF) with preserved left ventricular (LV) ejection (LV) fraction and its relationship with the character and severity of morphofunctional changes in the heart and blood vessels. Materials and methods. The study involved 120 patients diagnosed with HF and preserved LVEF of IIA or IIB stage, II or III functional class by NYHA, with LV EF ≥ 50 % and signs of LV diastolic dysfunction according to transthoracal echocardiography data. The patients underwent general clinical examination, determination of the level of N‑terminal fragment of the brain natriuretic peptide precursor, transthoracal doppler sonography, applanation tonometry, 6‑minute walk test. The frequency of non‑cardiac and cardiac comorbid states was analyzed
Results and discussion. Patients were divided into four groups: phenotype «aging» (n = 26), «obesity» (n = 23), «coronary artery disease» (n = 27), «pulmonary hypertension» (n = 27). The control group included 17 patients with arterial hypertension without criteria specific to other phenotypes of HF with preserved EF, matched by age and blood pressure. Central systolic blood pressure in patients with phenotypes of «aging» (2), «obesity» (3), «coronary artery disease» (4), «pulmonary hypertension» (5) and patients of the control group (1) was 140.5 ± 8.9, 140.1 ± 11.4, 131.6 ± 13.2, 137.9 ± 8.8 and 136.5 ± 11.0 mm Hg, respectively (p1 — 2, 1 — 3, 1 — 4, 1 — 5, 2 — 4, 3 — 4 0.05), central pulse arterial pressure — 68.1 ± 9.1, 57.4 ± 12.6, 53.9 ± 11.5, 49.7 ± 7.9 and 59.1 ± 12.9 mm Hg (p1 — 2, 1 — 5, 2 — 3, 2 — 4, 2 — 5 0.05), pulse wave velocity — 12.4 ± 1.8, 12.3 ± 1.4, 12.8 ± 1.6, 13.3 ± 6.7 and 11.8 ± 1.2 m/s (all p 0.05), augmentation index is standardized to the heart rate rate of 75 per 1 min — 37.4 ± 7.9, 34.9 ± 8.3, 39.7 ± 8.7, 48.9 ± 5.7 and 36.9 ± 6.4 (p1 — 4 0.05; p1 — 5, 2 — 5, 3 — 5, 4 — 5 0.01), augmentation pressure — 20.3 ± 4.4, 19.8. ± 5.2, 19.8 ± 4.8, 25.0 ± 2.9 and 21.3 ± 4.0 (p1 — 5, 2 — 5, 3 — 5, 4 — 5 0.01), the index of myocardial mass of LV — 180.4 ± 34.1, 196.7 ± 45.7, 195.0 ± 28.5, 186.9 ± 25.4 and 173.1 ± 32.9 g/m2 (p1 — 2, 1 — 3, 1 — 4, 1 — 5, 2 — 3, 2 — 4, 3 — 5, 4 — 5 0.05), left atrium volume index — 39.5 ± 7.4, 42.7 ± 6.9, 39.0 ± 3.8, 49.1 ± 10.3 and 38.8 ± 4.9 ml/m2 (p2 — 3, p3 — 4, 1 — 5, 2 — 5, 4 — 5 0.01, p1 — 3, 3 — 5 0.05), E/e¢ at rest — 14.1 ± 0.7, 14.3 ± 2.2, 14.2 ± 1.3, 15.9 ± 2.3 and 13.8 ± 3.2 (p1 — 2, 1 — 4, 1 — 4, 1 — 5, 2 — 5, 3 — 5, 4 — 5 0.05), the time of isovolumic relaxation — 95.5 ± 13.7, 84.4 ± 20.5, 95.1 ± 12.6, 84.7 ± 12.5 and 101.6 ± 13.2 ms (p1 — 3, 1 — 4, 1 — 5, 2 — 3, 2 — 5, 3 — 5, 4 — 5 0.05), e¢ser — 6.1 ± 1.8, 5.5 ± 1.1, 5.0 ± 1.0, 4.6 ± 0.7 and 6.4 ± 1.5 cm/s (p1 — 5, 2 — 5, 3 — 5 0.01, p1 — 3, 1 — 4, 4 — 5 0.05), the distance of 6 minute walk — 371.5 ± 81.9, 362.9 ± 81.0, 350.7 ± 50.2, 310.4 ± 67.2 and 472.9 ± 78.4 m (p1 — 5, 2 — 4, 3 — 4, 2 — 5, 3 — 5 0.01, p1 — 2, 1 — 3, 1 — 4, 4 — 5 0.05), the level of N‑terminal fragment of the brain natriuretic peptide precursor — 462.5 ± 237.3, (605. 9 ± 242.2), 626.3 ± 203.9, 1069.9 ± 315.3 and 287.1 ± 134.4 ng/ml (all p 0.01), the number of patients with HF of III function class by NYHA — 13 (50.0 %), 12 (52.2 %), 17 (62.9 %), 16 (59.3 %) (p1 — 2, 1 — 3, 1 — 4, 1 — 5 0.05)
Conclusions. The phenotype of «aging» most clearly reflects an increase in rigidity of the aorta, which leads to an increase in central aortic pressure and more pronounced diastolic dysfunction. The phenotype of «obesity» is characterized by considerable volume overload, LV hypertrophy and its diastolic dysfunction with higher filling pressures. The «coronary artery disease» phenotype is more often developed in men, is accompanied by diastolic dysfunction of LV mainly due to myocardial ischemia, a smaller volume of viable cardiomyocytes, and aortic stiffness, which in this case is conditioned by atherosclerotic calcification. The «pulmonary hypertension» phenotype is more characteristic of women and is accompanied by a significant increase in post‑loading on the LV, more pronounced structural changes in the myocardium with the involvement of the right heart, as well as the initial systolic dysfunction of the LV
Дод.точки доступу:
Амосова, Е. Н.
Черняева, Е. И.
Руденко, Ю. В.
Безродный, А. Б.
Шишкина, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мишаківський, О. А.
Предиктори погіршення систолічної функції лівого шлуночка після хірургічного втручання з приводу тяжкої первинної мітральної недостатності: одноцентрове проспективне дослідження [Текст] / О. А. Мишаківський // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 4. - С. 100-107

MeSH-головна:
МИТРАЛЬНОГО КЛАПАНА НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MITRAL VALVE INSUFFICIENCY (хирургия)
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
СЕРДЦА МИНУТНЫЙ ОБЪЕМ -- CARDIAC OUTPUT
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Виживаність упродовж 36 місяців та її предиктори в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від статі [Текст] / Л. Г. Воронков [и др.] // Серце і судини. - 2017. - N 3. - С. 47-51

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (патофизиология, смертность)
СЕРДЦА МИНУТНЫЙ ОБЪЕМ -- CARDIAC OUTPUT
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
ПОЛ -- SEX
Дод.точки доступу:
Воронков, Л. Г.
Філатова, О. Л.
Ляшенко, А. В.
Ткач, Н. А.
Бабич, П. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гетерогенність пацієнтів з артеріальною та серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка за клінічним профілем та структурно-функціональним станом серця і артерій залежно від наявності діагностичних критеріїв Європейського товариства кардіологів 2016 року [Текст] / К. М. Амосова [та ін.] // Серце і судини. - 2018. - № 3. - С. 41-51. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЕНЕТИЧЕСКАЯ ГЕТЕРОГЕННОСТЬ -- GENETIC HETEROGENEITY
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ДИАСТОЛИЧЕСКАЯ (диагностика)
СЕРДЦА МИНУТНЫЙ ОБЪЕМ -- CARDIAC OUTPUT (физиология)
Анотація: Мета роботи — визначити частоту наявності критеріїв серцевої недостатності (СН) зі збереженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ), встановлених Європейським товариством кардіологів (ЄТК) 2016 р., у симптоматичних пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) у клінічній практиці та оцінити та їх зв’язок з клінічним профілем і структурнофункціональним станом серця та артерій. Матеріали і методи. До дослідження залучили 103 хворих віком від 43 до 85 років із симптомами та ознаками СН, АГ та ФВ ЛШ ³ 50 %, які мали ознаки діастолічної дисфункції за даними допплерехокардіографії (допплерЕхоКГ). Досліджували рівень Nтермінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NTproBNP) імуноферментним методом. Швидкість поширення пульсової хвилі (каротиднофеморальну) (ШППХкф) визначали за допомогою апланаційної тонометрії. Вимірювали товщину задньої стінки ЛШ і міжшлуночкової перегородки, кінцеводіастолічний і кінцевосистолічний індекс ЛШ, індекс маси міокарда ЛШ, індекс об’єму лівого передсердя і ФВ ЛШ за допомогою ЕхоКГ, максимальну швидкість раннього (Е) та пізнього (А) діастолічного наповнення ЛШ, співвідношення швидкостей Е/А, швидкість діастолічного руху септальної та латеральної ділянок фіброзного кільця мітрального клапана, середнє значення е¢, відношення Е/е¢, швидкість трикуспідальної регургітації, час сповільнення раннього діастолічного наповнення та ізоволюмічного розслаблення ЛШ, систолічний тиск у легеневій артерії. Хворим з показником Е/е¢ 9 — 13 у стані спокою проводили діастолічний стрестест. Результати та обговорення. В 11 (10,6 %) пацієнтів СН зі збереженою ФВ ЛШ за алгоритмом ЄТК була відсутня (група 1), у 28 (30,4 %) хворих були наявні структурні критерії та відсутні функціональні (група 2), у 64 (69,5 %) осіб були три критерії СН за алгоритмом ЄТК (група 3). Підвищений тиск наповнення ЛШ установлено у 35 (54,6 %) пацієнтів групи 3 без фібриляції передсердь (ФП) та у 7 (26,9 %) — групи 2, нормальний — у всіх пацієнтів групи 1 і 7 (26,9 %) — групи 2, не визначено — у 4 (36,3 %) осіб групи 1 та 12 (46,1 %) — групи 2 (усі р 0,01). ФП була наявна у 29 (45,3 %) пацієнтів групи 3 та у 2 (7,1 %) — групи 2 (р 0,01). Збільшення систолічного тиску в легеневій артерії відзначено у 52 (81,2 %) хворих групи 3 та 4 (14,2 %) — групи 2 (р 0,01). Дилатація правого шлуночка була найбільшою в групі 3 порівняно з групами 2 та 1 (р 0,01 та р 0,05). ШППХкф у групах 1 та 2 була порівнянною, у групі 3 — більшою, ніж у групах 1 та 2 (усі р 0,01). Значення Е/е¢ при фізичному навантаженні становило понад 13 у 78,5 % пацієнтів групи 2 та 18,2 % групи 1 (р 0,01). У групах 2 та 3 відзначено збільшення рівня NTproBNP — відповідно (438,4 ± 97,2) і (1057,3 ± 157,0) пг/мл, тоді як у групі 1 цей показник становив (199,7 ± 17,2) пг/мл (усі р 0,01). Висновки. У 70 % пацієнтів з АГ і клінічними ознаками СН визначено як структурні, так і функціональні критерії СН зі збереженою ФВ ЛШ за рекомендаціями ЄТК (2016), що асоціюється із підвищенням тиску наповнення ЛШ, ФП — у 45 %, легеневою гіпертензією — у 52 (81,2 %), з дилатацією правого шлуночка — у 81,0 % і зростанням на 27 % ШППХкф на відміну від порівнянних за віком і статтю пацієнтів з АГ без СН. Пацієнти з АГ з наявністю лише двох структурних критеріїв СН зі збереженою ФВ ЛШ та відсутністю функціональних (30 % випадків), відрізняються від пацієнтів з АГ без СН вищим рівнем NTproBNP, зростанням Е/е¢ при фізичному навантаженні (85 % випадків) при порівнянній тяжкості клінічних ознак СН
The aim — to determine the frequency of different combinations of criteria of heart failure (HF) with preserved ventricular ejection fraction (EF), established by the European Society of Cardiology (ESC) in 2016, in symptomatic patients with arterial hypertension (AH) in clinical practice and to assess their relationship to the clinical profile and the structural and functional state of the heart and arteries. Materials and methods. The study included 103 patients aged 43 to 85 years, with symptoms and signs of HF, AH and LVEF ³ 50 %, which had signs of diastolic dysfunction (DD) according to Doppler EchoCG data. The level of Nterminal fragment of the brain natriuretic peptide (NTproBNP) was assessed by an enzyme immunoassay. The pulse wave velocity (carotidfemoral) (PWVcf) was assessed using applanation tonometry. Using ECG, the back wall thickness (BWT) of the left ventricle (LV) and interventricular septal thickness (IST), enddiastolic index (EDI) and endsystolic index (ESI) of the LV, left ventricular myocardial index (LVMI), left atrium volume index (LAVI) and left ventricular ejection fraction (LVEF). Early (E) and late diastolic left ventricular filling velocity (A), E/A ratio, diastolic speed of septal and lateral motion of fibrous mitral valve ring, the mean value e¢, the relation Е/e¢, tricuspidal regurgitation velocity (TRV), the deceleration time of early diastolic filling (DT) and left ventricular isovolumic relaxation time (IVRT), and systolic pulmonary artery pressure (SPAP) — with the use of Doppler EchoCG were evaluated. Patients with ratio E/e¢ 9 — 13 at rest underwent diastolic stress test. Results and discussion. According to the ESC algorithm, HF was absent in 11 (10.6 %) patients (group 1); 28 (30.4 %) patients had structural criteria and no functional criteria (group 2); 64 (69.5 %) patients had three structural and functional criteria of HF according to ESC algorithm (group 3). High left ventricular filling pressure (LVFP) was found in all 35 (54.6 %) patients of group 3 without atrial fibrillation (AF) and in 7 (26.9 %) patients of group 3. Normal left ventricular filling pressure was found in all patients of group 1 and 7 (26.9 %) patients of group 2. Left ventricular filling pressure could not be identified in 4 (36.3 %) patients of group 1 and 12 (46.1 %) patients of group 2 (all p 0.01). AF was present in 29 (45.3 %) patients of group 3 and in 2 patients (7.1 %) of group 2 (p 0.01). Increase in SPAP was noted in 52 (81.2 %) patients of group 3 and 4 (14.2 %) patients of group 2 (p 0.01). The dilatation of the right ventricle (RV) was more pronounced in group 3 than in groups 2 and 1 (p 0.01 and p 0.05). Patients of groups 1 and 2 were comparable according to PWVcf, patients of group 3 had higher values of this indicator than those of groups 2 and 1 (all p 0.01). E/e¢ while exercise stress was more than 13 in 78.5 % patients of group 2 and in 18.2 % of group 1 (p 0.01). Groups 2 and 3 had high levels of NTproBNP — 438.4 ± 97.2 and 1057.3 ± 157.0 pg/ml, accordingly, in group 1 its level was 199.7 ± 17.2 pg/ml (all p 0.01). Conclusions. In 70 % of patients with hypertension and clinical signs of HF, both structural and functional criteria of diagnosis of HF with preserved LV EF were defined according to the recommendations of the ESC (2016), which was associated with an increase in LV feeling pressure, AF — in 45 %, pulmonary hypertension — in 52 (81.2 %), with right ventricle dilatation — in 81 % and 27 % increase in PWVcf in compared with age and sex matched patients with AH without HF. AH patients with only two structural criteria of heart failure with a preserved LVEF in the absence of functional criteria (30 % of cases) differ from patients with AH without HF in terms of the level of NTproBNP, an increase in E/e’ while exercise (85 % of cases) and comparable severity of clinical signs of heart failure
Дод.точки доступу:
Амосова, К. М.
Василенко, О. В.
Руденко, Ю. В.
Безродний, А. Б.
Сиченко, Ю. О.
Горда, І. І.
Саблін, А. В.
Мельніченко, Н. В.
Солощенко, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Андрєєва, Я. О.
Варіабельність серцевого ритму при хронічній серцевій недостатності зі збереженою фракцією викиду [Текст] = Heart rave variability in chronic heart failure with preserved ejection fraction / Я. О. Андрєєва, Д. П. Мирний // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 1. - С. 23-27

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
НЕРВНАЯ СИСТЕМА -- NERVOUS SYSTEM
СЕРДЦА МИНУТНЫЙ ОБЪЕМ -- CARDIAC OUTPUT
Анотація: Серцева недостатність залишається основною причиною передчасної смерті та низької якості життя у пацієнтів з різними кардіоваскулярних захворювань
Розвиток хронічної серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду супроводжується зниженням загальною варіабельності серцевого ритму. У хворих з серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду у порівнянні зі здоровими особами спостерігається зниження тонусу парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи і збільшення тонусу симпатичної вегетативної ланки. За результатами однофакторного регресійного аналізу встановлено взаємозв’язок спектрального показника SDNN та часу ізоволюметричного розслаблення
Дод.точки доступу:
Мирний, Д. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лисенко, В. А.
Особливості структурно-геометричної перебудови та показників діастолічного наповнення серця в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю ішемічного ґенезу зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка [Текст] / В. А. Лисенко, М. С. Потапенко, В. В. Сиволап // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2021. - Том 14, N 1. - С. 93-102

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- CARDIAC OUTPUT, LOW (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING (действие лекарственных препаратов)
СЕРДЦА МИНУТНЫЙ ОБЪЕМ -- CARDIAC OUTPUT (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Хронічна серцева недостатність (ХСН) – найпоширеніше серцево-судинне захворювання у світі, яке шкодить здоров’ю 23 млн людей. Зі збільшенням питомої ваги літнього населення, поширеності гіпертонії, фібриляції передсердь, ожиріння, діабету, а також з удосконаленням ехографічних методів діагностики прогнозують зростання кількості випадків ХСН зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ХСН зб ФВ ЛШ). Попри велику кількість досліджень, що присвячені вивченню особливостей структурно-геометричної перебудови серця, змін систолічної та діастолічної функції шлуночків у хворих на ХСН, це питання потребує продовження вивчення. Мета роботи – дослідити зміни структурно-геометричних показників і діастолічної функції серця у хворих на ХСН ішемічного ґенезу зі збереженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ). Матеріали та методи. У дослідження залучили 43 хворих (19 чоловіків, 24 жінки) на ХСН ішемічного ґенезу зі збереженою ФВ, синусовим ритмом, II А–Б стадії, II–IV ФК за NYHA (основна група). Група порівняння – 90 пацієнтів з ІХС без ознак ХСН (40 (44,5 %) чоловіків, 50 (55,5 %) жінок). Групи хворих зіставні за віком, статтю, зростом, вагою, площею поверхні тіла. Доплер-ехокардіографічне дослідження виконали на апараті Esaote MyLab Eight (Італія). Результати. У хворих на ХСН зі збереженою ФВ ЛШ переважали показники розміру ЛПд на 25 % (р = 0,005), довгої осі ЛП на 11 % (р = 0,001), індексу КДО ЛШ на 13 % (р = 0,042), індексу маси міокарда ЛШ на 16 % (р = 0,013) за формулою Penn Convention та (р = 0,004) за формулою ASE. Ексцентричну гіпертрофію ЛШ діагностували у 56 % хворих. Діастолічну дисфункцію лівого шлуночка не виявили у 2 % хворих на ХСН зб ФВ ЛШ. У 72 % випадках встановили тип «порушення релаксації», у 26 % – «псевдонормальний» профіль наповнення ЛШ. Не зафіксували «рестриктивний» профіль наповнення ЛШ. У хворих на ХСН зб ФВ ЛШ зареєстрували менші показники діастолічної функції ЛШ: швидкість е’ медіального на 26 % (р = 0,0001) та е’ латерального на 21 % (р = 0,0001) фіброзного кільця мітрального клапана, а’ медіального фіброзного кільця мітрального клапана на 9 % (р = 0,022); більші відношення швидкостей Е/е’ медіального на 41 % (р = 0,0001), Е/е’ латерального фіброзного кільця мітрального клапана на 28 % (р = 0,0001), середнього Е/е’ на 36 % (р = 0,0001), що свідчить про суттєве підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку. Висновки. Структурно-геометрична перебудова серця у хворих на ХСН зі збереженою ФВ ЛШ характеризується дилатацією лівого передсердя, помірним збільшенням індексу КДО ЛШ на 11,3 % (р = 0,042), зростанням на 16 % (р = 0,013) індексу маси міокарда ЛШ, формуванням ексцентричної (56 %) та концентричної (18 %) гіпертрофії ЛШ. Діастолічна дисфункція лівого шлуночка відсутня у 2 % хворих на ХСН зб ФВ ЛШ. Порушення діастолічного наповнення ЛШ (72 % – «порушення релаксації», 26 % – «псевдонормальний» тип) відбувається внаслідок зростання кінцевого діастолічного тиску у ЛШ (збільшення на 41 % (р = 0,0001) відношення Е/е’ медіального фіброзного кільця мітрального клапана), ЛП (підвищення понад удвічі (р = 0,0001) тиску заклинювання легеневих капілярів), супроводжується розвитком посткапілярної легеневої гіпертензії (зростання на 34 % (р = 0,0001) систолічного тиску в легеневій артерії). Попри збережену ФВ ЛШ хворі на ХСН відрізняються вірогідно меншими показниками скоротливості лівого та правого шлуночків (на 10 % MAPSE med (р = 0,031), на 18 % S med (р = 0,001) та на 19 % (р = 0,007) ФВ ПШ).
Дод.точки доступу:
Потапенко, М. С.
Сиволап, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Pyvovar, S. M.
The possibility of using the levothyroxine in patients with heart failure [Text] = Можливість застосувння левотироксину у хворих із серцевою недостатністю / S. M. Pyvovar, Y. S. Rudyk, L. V. Panina // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 3. - P5-10. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (кровь, лекарственная терапия, осложнения, ультрасонография)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (кровь, лекарственная терапия, осложнения, ультрасонография)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
СЕРДЦА МИНУТНЫЙ ОБЪЕМ -- CARDIAC OUTPUT (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Objective — to study the effect of the levothyroxine (LT) use in patients with autoimmune thyroiditis (AIT) on the course of heart failure (HF). Materials and methods. The study included 218 patients with HF on the background of post‑infarction cardiosclerosis. 109 (50.0 %) patients with AIT received LT due to hypothyreosis in past. These patients intake LT during 2 years before included in the study and have euthyreosis. Whether the levels of TSH, T3f, T4f, T3r were determined. Echocardioscopy and ultrasound examination of the thyroid gland were conducted. We studied the course of heart failure for 2 years. Results. Patients who used LT, comparing with patients without this drug, had smaller dimensions (EDD and ESD) and volumes (ESV and EDV) of left ventricle (LV) and 22.9 % greater LV ejection fraction (EF) (p = 0.0001), as well as higher low serum NT‑proBNP level (26.3 %, p = 0.009). In the subgroup of patients taking LT at a dose of 0.1 to 0.69 mcg/kg, LVEF did not differ from patients without this tritment. At a dose of 0.7 — 1.19 mcg/kg, LVEF is higher compared with that of patients who did not take LT (by 37.9 %) and patients who took LT at a dose 0.1 — 0.33 mcg/kg (36.9 %). LVEF was the highest in patients taking LT at a dose of 1.20 mcg/kg. The use of LT for 2 years reduces the risk of re‑hospitalization (RH) due to decompensation of heart failure (Odds ratio = 0.490 (0.281 — 0.857), p = 0.018). The ROC analysis showed that the risk of RH in patients with heart failure due to decompensation of the disease decreases with the use of LT at a dose of 0.53 mcg/kg (sensitivity — 56.62 %, specificity — 60.98 %, p = 0.016). Conclusions. The use of LT in patients has a dose‑dependent positive effect on LVEF. The largest LVEF is observed in patients taking the drug at a dose of 1.2 mcg/kg. The use of an LT dose of 0.53 mcg/kg leads to a significant decrease in the frequency of re‑hospitalization due to decompensation of heart failure during 2 years
Мета — вивчити вплив застосування левотироксину на перебіг серцевої недостатності у пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом. Матеріали та методи. У дослідження було залучено 218 хворих із серцевою недостатністю (СН) на тлі післяінфарктного кардіосклерозу. Із них 109 (50,0 %) у зв’язку з гіпотиреозом, котрий розвинувся на тлі автоімунного тиреоїдиту, протягом 2 років до залучення в дослідження отримували левотироксин (ЛТ) в індивідуально підібраних дозах та на момент залучення в дослідження мали еутиреоїдний стан. Визначали рівень тиреотропного гормону, вільних трийодтироніну і тироксину, реверсивного трийодтироніну. Проводили ехокардіоскопію та ультразвукове дослідження щитоподібної залози. Вивчали перебіг СН протягом 2 років. Результати. Хворі, котрі отримували ЛТ, порівняно з пацієнтами, які не застосовували цей препарат, мали менші розміри (кінцеводіастолічний і кінцевосистолічний) та об’єм (кінцеводіастолічний і кінцевосистолічний) лівого шлуночка (ЛШ) та на 22,9 % більшу величину фракції викиду (ФВ) ЛШ (р = 0,0001), нижчий на 26,3 % сироватковий рівень N‑термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду (р = 0,009). У підгрупі хворих, які приймали ЛТ у дозі від 0,1 до 0,69 мкг/ кг маси тіла, ФВ ЛШ не відрізнялася від такої пацієнтів, котрі не застосовували цей препарат. При використанні дози 0,7 — 1,19 мкг/ кг маси тіла ФВ ЛШ була більшою порівняно з пацієнтами, які не приймали ЛТ (на 37,9 %), та хворими, які отримували ЛТ у дозі 0,1 — 0,33 мкг/ кг маси тіла (на 36,9 %). Найвищою ФВ ЛШ була у пацієнтів, які приймали ЛТ у дозі 1,20 мкг/ кг маси тіла. Прийом ЛТ протягом 2 років знижував ризик повторної госпіталізації з приводу декомпенсації СН (відношення шансів — 0,490 (95 % довірчий інтервал: 0,281 — 0,857), р = 0,018). За допомогою ROC‑аналізу встановлено, що ризик повторної госпіталізації хворих на СН з приводу декомпенсації захворювання знижувався при застосуванні ЛТ у дозі 0,53 мкг/ кг маси тіла (чутливість — 56,62 %, специфічність — 60,98 %, р = 0,016). Висновки. Застосування ЛТ у пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом при СН мало дозозалежний позитивний вплив на ФВ ЛШ. Найбільше значення ФВ ЛШ зареєстрували у хворих, які приймали ЛТ у дозі 1,2 мкг/ кг маси тіла. Використання ЛТ у дозі 0,53 мкг/ кг маси тіла при нетоксичному зобі сприяло статистично значущому зниженню частоти повторної госпіталізації у зв’язку з декомпенсацією СН протягом 2 років
Дод.точки доступу:
Rudyk, Y. S.
Panina, L. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-29

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)