Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (8)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Склеродермия системная<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 120
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Яцишин, Р. І.
Кількісний і морфометричний аналіз тромбоцитів при системній склеродермії: вивчення зв’язків із запаленням і активністю захворювання [Текст] = Quantitative and morphometric platelet analysis in systemic scleroderma: exploring associations with inflammation and disease activity / Р. І. Яцишин, О. І. Дрогомерецька. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 144-148. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (диагностика, кровь, этиология)
ТРОМБОЦИТЫ -- BLOOD PLATELETS (иммунология, ультраструктура, физиология)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
БОЛЬНЫЕ -- PATIENTS
ЗДОРОВЫЕ ДОБРОВОЛЬЦЫ -- HEALTHY VOLUNTEERS
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Метою цього дослідження було проведення порівняльного аналізу кількісних та морфометричних показників тромбоцитів у хворих на системну склеродермію (ССД) та у здорових осіб; встановлення можливих зв'язків між цими показниками та індикаторами запалення та активності ССД. Meтоди: Наше дослідження було проведено ретроспективно. Ми вивчили медичні записи 52 осіб з діагнозом SSc, який було підтверджено за допомогою критеріїв класифікації ACR/EULAR 2013 року, а також національних рекомендацій. Крім того, дослідження охоплювало контрольну групу з 30 здорових учасників. Кожен учасник дослідження пройшов ретельну загальну клінічну оцінку. Ступінь активності захворювання оцінювали згідно з рекомендаціями EUSTAR, а тяжкість уражень шкіри оцінювали за адаптованою шкалою оцінки шкіри Роднана (MRSS). Кожній людині проводився розгорнутий аналіз крові (РАК), а також вимірювалася концентрація С-реактивного білка (CRP). Дослідження тромбоцитарних індексів (ТІ) проводили за даними РАК. Наша основна увага охоплювала загальну кількість тромбоцитів (Plt), середній об’єм тромбоцитів (MPV), ширину розподілу тромбоцитів (PDW), тромбокрит (PCT) і співвідношення тромбоцит-лімфоцит (PLR). Статистичний аналіз зібраних даних проводився за допомогою статистичної програми SPSS 26.0. Результати Показники інтенсивності запалення були достовірно вищими серед пацієнтів із ССД у порівнянні із групою контролю. ТІ також продемонстрували статистично достовірну різницю при порівнянні двох груп. Так показники MPV та PDW серед осіб із ССД (9.61±0.05 та 18.43±0.06 відповідно) були нижчими, ніж у представників контрольної групи ( 10.94±0.21 та 18.93±0.11 відповідно). Натомість PCT та PLR навпаки були достовірно вищими саме серед пацієнтів із ССД (0.23±0.04 та 111.4 (94.3-125.7 відповідно). Також було визначено кореляційні взаємозв’язки ТІ та ШОЕ, СRP, індексом активності EUSTAR та MRSS. YНайсильніший кореляційний зв’язок виявився між показниками PDW та СRP (-0.78, p0.005) та індексом активності EUSTAR (-0.74, p0.05). Кореляційний зв’язок між ТІ та MRSS був слабкої сили та не продемонстрував статистичної достовірності.
The objective of this study was to conduct a comprehensive comparative analysis of quantitative and morphometric platelet indicators in patients diagnosed with systemic scleroderma (SSc) and healthy individuals. Additionally, the study aimed to establish potential relationships between these platelet indicators and inflammation indices, as well as the activity of SSc. Methods. This retrospective research involved a meticulous examination of medical records from 52 individuals who had been diagnosed with SSc, confirmed using the 2013 ACR/EULAR classification criteria and national guidelines. Furthermore, the study included a control group comprising 30 healthy participants. Each participant underwent a thorough general clinical assessment. The assessment of disease activity followed EUSTAR guidelines, while the severity of skin lesions was determined using the adapted Rodnan skin assessment scale. A comprehensive complete blood count (CBC) was conducted for each individual, and the concentration of C-reactive protein (CRP) was measured. Platelet indices (PI) investigation was based on CBC data, with a primary focus on total platelet count (Plt), average platelet volume (MPV), platelet distribution width (PDW), thrombocrit (PCT), and platelet-lymphocyte ratio (PLR). Statistical analysis of the collected data was performed using the Statistical Package for the Social Sciences version 26.0. Results. Patients with SSc exhibited significantly elevated indicators of inflammation compared to the control group. Notably, platelet indices (PI) also displayed a statistically significant difference between the two groups. Specifically, individuals with SSc had lower MPV and PDW values (9.61±0.05 and 18.43±0.06, respectively) compared to the control group (10.94±0.21 and 18.93±0.11, respectively). Conversely, PCT and PLR were notably higher among SSc patients (0.23±0.04 and 111.4 [94.3-125.7], respectively). Furthermore, correlation relationships were established between PI and erythrocyte sedimentation rate (ESR), CRP, EUSTAR activity index, and Modified Rodnan Skin Score (MRSS). The most robust correlation was observed between PDW and CRP (-0.78, p0.005) as well as the EUSTAR activity index (-0.74, p0.05). However, the correlation between total platelet count (TI) and MRSS was weak and did not attain statistical significance. Conclusion. This study underscores the potential utility of platelet indices as easily measurable indicators of the inflammatory status in individuals afflicted by systemic sclerosis
Дод.точки доступу:
Дрогомерецька, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Доскалюк, Б. В.
Комплексний вплив вітаміну Д3 та альфа-токоферол ацетату на мікроциркуляторне русло легень при експериментальному індукуваннi системної склеродермії [Текст] = The complex effect of vitamin D and alpha tocopherol acetate on the lung microcirculation in the experimental induction of systemic sclerosis / Б. В. Доскалюк, Л. М. Заяць. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 40-45. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (осложнения, патофизиология, этиология)
ЛЕГКИЕ -- LUNG (действие лекарственных препаратов)
ТОКОФЕРОЛЫ -- TOCOPHEROLS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ВИТАМИН D3 24-ГИДРОКСИЛАЗА -- VITAMIN D3 24-HYDROXYLASE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ОБОЛОЧКА ВНУТРЕННЯЯ -- TUNICA INTIMA (действие лекарственных препаратов)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Мета. Оцінити вплив вітаміну ДЗ (віт Д) та альфа-токоферол ацетату (віт Е) на стан судин мікроциркуляторного русла легень під час експериментального моделювання ССД. Методи. Дослідження проводилося на статевозрілих щурах лінії Wistar масою 220-240 г. Тварин було розподілено на чотири групи: інтактна, контрольна та дві експериментальні групи. Інтактні тварини не зазнавали жодного впливу, а особини з контрольної групи отримували підшкірні ін’єкції ізотонічного розчину у відповідності до схеми моделювання ССД. Лабораторним щурам в експериментальній групі 1 було індуковано ССД шляхом введення ін’єкцій NaClO 0,5 мл 5% підшкірно тричі на тиждень впродовж шести тижнів поспіль. Тваринам експериментальної групи 2 окрім зазначеної схеми моделювання ССД було проведено корекцію віт Д та Е. Розчини вказаних препаратів вводили внутрішньом:язово в розрахунку на масу щура: розчин віт Е - 10 мг/ІООг та розчин віт Д - 1000 МО/100 г, відповідно. Введення препаратів для корекції патологічних змін здійснювали паралельно із моделюванням ССД, через 3 тижні від початку експерименту. Загалом дослідження тривало 8 тижнів, після чого оцінювалися його результати. Результати. У ході проведення морфологічного аналізу зразків тканин легень було виявлено, що комплексне застосування віт Д та Е позитивно вплинуло на стан мікроциркуляторного русла легень у тварин з індукованою ССД. Вдалося встановити зменшення інтенсивності процесів ремоделювання судинного русла легень та поліпшення функціональних показників ендотелію. Спостерігалась тенденція до зменшення периваскуляр- ного набряку та покращення реологічних властивостей крові. Висновки. Дослідження підтверджує ефективність комплексного застосування віт Д та Е дня корекції гемомікроциркуляторних порушень при експериментально індукованій системній склеродермії. Дані результати відкривають перспективи дня подальших досліджень у цьому напрямку
The aim of the study was to investigate the effects of vitamin D3 (vitamin D) and alpha-tocopherol acetate (vitamin E) on the microcirculatory vessels of the lungs in an experimental model of systemic sclerosis (SSc). Methods. We divided the experimental animals into four separate groups: an intact group (IG) consisting of 15 animals, a control group (CG) of 20 animals, experimental group 1 (EG1) and experimental group 2 (EG2) consisting of of 25 animals each. Randomization of groups was carefully performed using the weight variance minimization method. To induce SSc in laboratory animals of EG1, subcutaneous injections of 0.5 ml of 5% sodium hypochlorite (NaClO) were administered 3 times a week for 6 weeks in a row. The CG of rats received an isotonic solution following the same scheme, while the IG was not subjected to any injections. In addition to NaClO, the EG2 received intramuscular injections of vit E (10 mg/100 g) and vit D (1000 IU/100 g) for three weeks during the second half of the experiment. After 8 weeks, the animals were euthanized, and lung tissue samples were obtained for histological and electron microscopic analysis. The histological preparations were examined using light microscopy and photographed using a Leica DME light microscope, a DCM 900 digital microscope camera, and a Nicon Coolpix P5100 camera. Meanwhile, the electron microscopy was performed to visualize the ultrastructural characteristics of the lung tissue by use of "PEM-125K" (Selmi, Ukraine) with subsequent photography at magnifications from 2000 to 20000 times. All animal procedures were carried out in strict compliance with bioethical principles. The Ethics Commission of the IFNMU granted approval for the study under document number 117/20 on November 19, 2020. Results. The histological analysis of the lung specimens of CG animals showed a normal morphological structure. In the EG1, the lungs exhibited abnormalities in the structure of the hemocapillaries, including narrowing of the vessel lumen due to thickening of the vascular wall, edema, and infiltration of polymorphonuclear cells. However, in the EG2, there was an improvement in the histological features, with a reduction in edematous processes and a decrease in the intensity of polymorphonuclear cell infiltration. The electron microscopic examination of the lung samples from EG1 animals revealed the presence of platelet adhesion and aggregation, as well as aggregates of erythrocytes within the hemocapillary lumen. Swelling of endothelial cells and narrowing of the hemocapillary lumen were also observed, along with uneven thickening of the basement membrane. In contrast, the combination of vitamins D and E in EG2 animals resulted in improved rheological properties of blood and ultrastructural characteristics of the hemomicrocirculatory elements. The lumen of the hemocapillaries contained single erythrocytes and inactive platelets. The endothelial cells’ membraines showed minimal alterations, with clear contours and no micropinocytotic vesicles or cytoplasmic growths. The nuclei of the endothelial cells had a fine-grained matrix with evenly distributed chromatin granules. Conclusions. This study proves that the combined use of vitamins D and E has a positive effect on the state of the microcirculatory vessels in the lungs of experimentally induced systemic sclerosis
Дод.точки доступу:
Заяць, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Яцишин, Р. І.
Втома та якість життя у пацієнтів із системною склеродермією: порівняльне дослідження [Текст] = Fatigue and quality of life in systemic scleroderma patients: a comparative study / Р. І. Яцишин, Н. В. Чернюк. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 4. - С. 180-184. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
АНАМНЕЗА СБОР -- MEDICAL HISTORY TAKING (статистика)
УТОМЛЕНИЕ -- FATIGUE (патофизиология, этиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
УГАСАНИЕ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ -- EXTINCTION, PSYCHOLOGICAL (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Системна склеродермія (ССД) — це тривале авeтоімунне захворювання, що вражає кілька систем організму та призводить до інвалідності та погіршення якості життя. Мета. Основною метою цього дослідження є оцінка параметрів психологічного стану пацієнтів із ССД, аналіз показників якості життя та порівняння їх із здоровими особами. Методи. У цьому дослідженні взяли участь 37 пацієнтів з діагнозом ССД, серед яких 3 чоловіки та 34 жінки, середній вік яких становив 37 (33-49) років. Крім того, брали участь 32 здорові контрольні особи. Втома оцінювалася за шкалою впливу втоми (FIS), тяжкість задишки за модифікованою шкалою ради з медичних досліджень (mMRCS), якість життя, пов’язана зі здоров’ям, за допомогою анкети оцінки стану здоров’я (HAQ-DI), анкети оцінки здоров’я при склеродермії (SHAQ) і короткої форми-36 анкети якості життя (SF-36). Результати. Загальний бал за шкалою втоми в дослідній групі майже в сім разів перевищував дані контрольної групи (78.56 ± 27.48 порівняно з 12.01 ± 5.32 відповідно, p 0.001). Показники когнітивної, фізичної та психосоціальної підшкал FIS також статистично відрізнялись серед пацієнтів з ССД та здорових осіб. Вищі показники були в дослідній групі, хоча різниця була менш виразною. Контрольна група мала удвічі вищі показники на шкалі SF-36. Ця тенденція спостерігалась і для фізичного (80.65 ± 7.34 порівняно з 37.45 ± 12.57, p 0.001) і для психологічного компоненту шкали (83.45 ± 6.52 порівняно з 39.26 ± 11.42, p 0.001). Варто зазначити, що найсильніший кореляційний зв'язок спостерігався між фізичним компонентом SF та даними шкали SHAQ для легеневої системи (r
Background: Systemic sclerosis (SSc) is a multifaceted autoimmune disorder known for its intricate and wide-ranging effects on multiple organ systems, which often culminate in chronic disability and a marked reduction in quality of life. The complex nature of SSc, coupled with the absence of definitive treatment options, underscores the urgent requirement to advance the holistic well-being of individuals grappling with this condition. Fatigue is a pervasive and debilitating symptom in SSc patients, significantly impacting their overall quality of life. Understanding the multifaceted relationship between fatigue and quality of life is essential for improving patient care and outcomes. Aim: This study aspires to undertake a thorough exploration of the psychosocial dimensions and health-related quality of life among individuals affected by SSc. To gain a comprehensive perspective, we aim to compare these aspects with those of individuals who do not contend with this autoimmune disorder. Methods: A cohort of 37 individuals diagnosed with SSc, comprising 3 males and 34 females, with an average age of 37 years (range: 33-49), was included in this investigation. Additionally, 32 healthy control participants, encompassing 2 males and 30 females, with an average age of 36 years (range: 32-46), were recruited. A diverse array of parameters was meticulously assessed, incorporating fatigue (assessed via the Fatigue Impact Scale), dyspnea severity (evaluated using the Modified Medical Research Council Scale), and health-related quality of life (appraised through the Health Assessment Questionnaire Disability Index, Scleroderma Health Assessment Questionnaire, and Short Form-36 Quality of Life Questionnaire). Robust statistical analyses were conducted using IBM SPSS version 26.0. Results: Upon scrutinizing the data between SSc patients and the control cohort, notable disparities emerged in the indicators measured by the Fatigue Impact Scale. The aggregate fatigue score within the SSc cohort was observed to be nearly sevenfold higher compared to that within the control group (78.56 ± 27.48 vs. 12.01 ± 5.32, respectively, p 0.001). Furthermore, cognitive, physical, and psychosocial subscales of the Fatigue Impact Scale exhibited statistically significant discrepancies between SSc patients and their healthy counterparts, with markedly elevated scores discerned in the SSc group. Interestingly, the control cohort demonstrated approximately twofold higher scores on the SF-36 scale, encompassing both the physical (80.65 ± 7.34 vs. 37.45 ± 12.57, p 0.001) and psychological components (83.45 ± 6.52 vs. 39.26 ± 11.42, p 0.001). It is worth highlighting that a robust negative correlation was ascertained between the physical component of the SF-36 and the pulmonary system data derived from the SHAQ scale (r
Дод.точки доступу:
Чернюк, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Концентрація 25(OH)D у сироватці крові та окремі аспекти клінічного перебігу ювенільної склеродермії [Текст] / Л. І. Омельченко [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2021. - № 3. - С. 44-50. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (кровь, лекарственная терапия, патофизиология)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (кровь, терапевтическое применение)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета. Оцінити забезпеченість вітаміном D дітей і підлітків із системною склеродермією з урахуванням її дебюту та клінічного перебігу в різні періоди розвитку дитини
Дітям з ЮСД слід проводити оцінку вітамін-D-статусу шляхом моніторування концентрації 25(ОН)D у сироватці крові для вирішення питання щодо призначення їм препаратів вітаміну D
Дод.точки доступу:
Омельченко, Л. І.
Муквіч, О. М.
Ісмакаєва, Д. Л.
Бельська, О. А.
Людвік, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Берестенко, С. В.
Клінічний випадок слоновості калитки у хворого склеродермією / С. В. Берестенко // Урологія. - 2021. - Том 25, N 3. - С. 229-230

MeSH-головна:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (патофизиология)
МОШОНКА -- SCROTUM (патофизиология)
СЛОНОВОСТЬ -- ELEPHANTIASIS (этиология)
Анотація: В статті висвітлено клінічний випадок покращання якості життя хворому із слоновістю калитки на тлі системної склеродермії хірургічним лікуванням, провівши висічення патологічно змінених тканин калитки. Проведене висічення патологічно змінених тканин калитки сприяло покращанню здоров’я, відновлення працездатності хворого, позбавило від соціальних обмежень, в цілому покращило якість життя.
В статье показан клинический случай улучшения качества жизни больному со слоновостью мошонки на фоне системной склеродермии хирургическим лечением, проведя иссечение патологически измененных тканей мошонки. Проведенное иссечение патологически измененных тканей мошонки способствовало улучшению здоровья, восстановлению работоспособности больного, избавило от социальных ограничений, в целом улучшило качество жизни.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ураження серця при ювенільній системній склеродермії (клінічний випадок) [Текст] / Л. І. Омельченко [та ін.] // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 3WМУ10/2021/26/3. - С. 219-227. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (диагностика, осложнения, терапия)
СЕРДЦА БОЛЕЗНИ -- HEART DISEASES (диагностика, иммунология, лекарственная терапия)
ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Ювенільний системний склероз (ЮСД) має багато клінічних проявів, які відрізняються від таких у дорослих. Діагностика на ранніх стадіях проблематична. Перебіг захворювання та тяжкість прогнозу залежать від залучення до процесу внутрішніх органів, насамперед серця, легень, нирок. Поразка серця є частою та прогностично несприятливою мішенню склеродермічного процесу у дорослих, але у дітей діагностується рідко. Метою роботи було вивчення особливостей клінічних проявів системного склерозу в дитини з тяжким ураженням серця. Представлено поліморфізм клінічної симптоматики тяжкого ураження серця з розвитком дилатаційної кардіоміопатії у однорічної дитини із системним склерозом. Особливостями випадку є ранній дебют системного склерозу у дитини з обтяженим спадковим анамнезом з аутоімунної патології (псоріаз у батька та бабусі), швидке прогресування аутоімунного процесу, тяжке ураження серця за типом некомпактної (дилатаційної) кардіоміопатії, позитивна клінічна. Раннє виявлення серцево-судинного ураження при застосуванні сучасних методів діагностики, своєчасне проведення адекватної терапії в мультидисциплінарній команді та регулярний серцево-судинний скринінг дозволяє покращити прогноз, якість життя та знизити летальність
Дод.точки доступу:
Омельченко, Л. І.
Муквіч, О. М.
Бельська, О. А.
Дудка, І. В.
Климишин, Ю. І.
Руденко, Н. М.
Калашнікова, Р. В.
Ісмакаєва, Д. Л.
Вдовіна, Н. М.
Людвік, Т. А.

Знайти схожі

    Резолюція ради експертів, присвяченої темі «Інтерстиціальні захворювання легень при системній склеродермії» (16 грудня 2020 р.) [Текст] // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 2. - С. 4-8

Рубрики: Нинтеданиб

   Микофенолата мофетил

MeSH-головна:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ -- LUNG DISEASES (лекарственная терапия, патофизиология)
Анотація: 16 грудня 2020 р. в онлайн-форматі відбулося засідання групи провідних українських експертів-ревматологів «Інтерстиціальні захворювання легень при системній склеродермії» під головуванням доктора медичних наук, професора, академіка Національної академії медичних наук (НАМН) України Володимира Миколайовича Коваленка. У висновках Ради експертів представлені результати обговорення питань діагностики та терапії інтерстиціальних захворювань легень (ІЗЛ) при системній склеродермії (СС). Причиною даного обговорення стала поява нових даних про застосування препарату нінтеданіб у цієї категорії пацієнтів. Так, у дослідженні SENSCIS оцінювали ефективність та безпеку нінтеданібу у 576 пацієнтів з ІЗЛ при СС, які отримали принаймні одну дозу нінтеданібу або плацебо. При вихідній оцінці у 51,9% пацієнтів виявлена дифузна шкірна форма СС, 48,4% пацієнтів отримували мікофенолату мофетил. При аналізі первинної кінцевої точки швидкість зміни функції життєвої ємності легень становила 52,4 мл за рік у групі лікування нінтеданібом і 93,3 мл за рік у групі плацебо (відмінність — 41,0 мл за рік; 95% довірчий інтервал 2,9–79,0; p=0,04). Учасники Ради експертів вважають за доцільне актуалізувати проблему діагностики і терапії ІЗЛ при СС як на національному, так і регіональному рівні; керуватися мультидисциплінарним підходом до діагностики та лікування ІЗЛ при СС з обов’язковим залученням фахівців — ревматолога і рентгенолога (спеціаліста з КТ-діагностики), за необхідності диференційної діагностики в складних клінічних ситуаціях — пульмонолога; рекомендувати включення препарату нінтеданіб в національні та регіональні клінічні рекомендації з лікування ІЗЛ при СС
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Infectious complications in a patient with systemic scleroderma with polyorganic lesions: a case report [Text] / V. M. Zhdan [et al.] // Сімейна медицина. - 2020. - № 1/2. - P137-138. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (вирусология, диагностика, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, моча, осложнения, реабилитация, терапия, уход, энзимология, этиология)
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE (диагностика, классификация, лекарственная терапия, осложнения, реабилитация, рентгенография, терапия, энзимология, этиология)
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS (диагностика, классификация, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, осложнения, реабилитация, терапия, хирургия, этиология)
СЕПСИС -- SEPSIS (вирусология, диагностика, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, профилактика и контроль, реабилитация, рентгенография, терапия, уход, хирургия, этиология)
Анотація: The paper presents a clinical case of subacute course of systemic scleroderma with polyorganic lesions of lungs (pneumofibrosis, pulmonary hypertension), heart (restrictive cardiomyopathy, atrial flutter), kidneys (nephritis), conjoined with severe infectious complications (septicemia, phlegmon of the soft tissues of the left leg)
Дод.точки доступу:
Zhdan, V. M.
Kitura, Ye. M.
Babanina, M. Yu.
Tkachenko, M. V.
Kitura, O. Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Інфекційні ускладнення у хворого на системну склеродермію з поліорганними ураженнями: клінічний випадок [Текст] / В. М. Ждан [та ін.] // Сімейна медицина. - 2020. - № 1/2. - С. 139-141. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (вирусология, диагностика, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, моча, осложнения, реабилитация, терапия, уход, энзимология, этиология)
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE (диагностика, классификация, лекарственная терапия, осложнения, реабилитация, рентгенография, терапия, энзимология, этиология)
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS (диагностика, классификация, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, осложнения, реабилитация, терапия, хирургия, этиология)
СЕПСИС -- SEPSIS (вирусология, диагностика, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, реабилитация, рентгенография, уход, хирургия, этиология)
Анотація: У статті представлено клінічний випадок підгострого перебігу системної склеродермії з поліорганними ураженнями легень (пневмофіброз, легенева гіпертензія), серця (рестриктивна кардіоміопатія, тріпотіння передсердь), нирок (нефрит) з приєднанням тяжких інфекційних ускладнень (септицемія, флегмона м’яких тканин лівої ноги)
Дод.точки доступу:
Ждан, В. М.
Кітура, Є. М.
Бабаніна, М. Ю.
Ткаченко, М. В.
Кітура, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Яцишин, Р. І.
Експериментальне моделювання системної склеродермії — досягнення та виклики: огляд літератури [Текст] = Experimental modeling of systemic sclerosis — achievements and challenges: literature review / Р. І. Яцишин, Л. М. Заяць, Б. В. Доскалюк // Український ревматологічний журнал. - 2020. - № 1. - С. 65-69. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (этиология)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES (этиология)
Анотація: Мета: проведення систематичного огляду літератури для здійснення аналізу доступної наукової інформації щодо методик моделювання захворювання автоімунного генезу, а саме системної склеродермії (ССД), в експериментальних умовах. Матеріали і методи: відбір наукових джерел виконувався згідно з усталеними вимогами до всебічного пошуку літератури, в ході якого використано можливості таких наукометричних баз даних: MEDLINE/PubMed, Cochrane Library, Google Scholar та HINARI. Критеріями включення публікацій до огляду були належне їх оформлення у вигляді оригінальних статей чи оглядів літератури та відповідність використаним пошуковим запитам: «моделювання», «системна склеродермія», «тваринні моделі», «автоімунна патологія»; наукові публікації у формі тез чи клінічних досліджень за участю пацієнтів із ССД були виключені з огляду. Результати. У цій статті наведено результати проведеного аналізу джерел літератури, що відповідали заданій тематиці. Представлено опис п’яти визнаних методик індукції ССД у лабораторних тварин та проаналізовано їхні патогенетичні концепти. У статті висвітлені сильні сторони та недоліки кожної з моделей, а також окреслено потребу їх удосконалення для забезпечення всебічного відтворення патогенетичних механізмів розвитку ССД. Висновки. Експериментальні методики не здатні повною мірою відтворити складні патогенетичні процеси, що лежать в основі ССД. Жодна з моделей не позбавлена певних недоліків, проте лише завдяки лабораторним методам дослідження науковці володіють ексклюзивною можливістю ґрунтовного аналізу цілого ряду вітальних показників на різних стадіях розвитку захворювання та здійснення безпечного пошуку нових потенційно ефективних агентів у боротьбі з ССД
Objective: to conduct a systematic literature review for analysis of available scientific information about the methods of experimental modeling of the diseases of autoimmune origin, particularly systemic sclerosis (SSc). Materials and methods. The selection of scientific sources was performed in accordance with established requirements for a comprehensive literature search, which utilized the following scientific databases: MEDLINE/PubMed, Cochrane Library, Google Scholar and HINARI. The inclusion criteria for the articles were their proper design in the form of original articles or literature reviews and compliance with the used search keywords: «modeling», «systemic sclerosis», «animal models», «autoimmune pathology»; scientific publications in the form of abstracts or clinical studies involving patients with SSc were excluded from the review. Results. This article presents the results of the analysis of literature sources that correspond to the given topic. A description of five well established techniques for induction of SSc in laboratory animals was presented and their pathogenetic concepts were analyzed. The article highlights the strengths and limitations each of the models, and outlines the need for their improving to ensure a comprehensive reproduction of the pathogenetic mechanisms of SSc development. Conclusion. Experimental techniques are not able to fully reproduce the complex pathogenetic processes underlying the SSc. None of the models are without disadvantages, but only through laboratory methods of research, scientists have the exclusive ability to thoroughly analyze a number of vital indicators at various stages of the disease development and to provide a safe search for new potentially effective agents for SSc management
Дод.точки доступу:
Заяць, Л. М.
Доскалюк, Б. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Головач, И. Ю.
Системная склеродермия: современный взгляд на патогенез, клинику, диагностику и лечение [Текст] / И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина // Сімейна медицина. - 2019. - № 3. - С. 7-16. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (диагностика, иммунология, классификация, лекарственная терапия, метаболизм, осложнения, патофизиология, рентгенография, терапия, энзимология)
КЛАССИФИКАЦИЯ -- CLASSIFICATION (методы)
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
СТАНДАРТ ЛЕЧЕНИЯ -- STANDARD OF CARE (использование, классификация, организация и управление, стандарты, статистика, тенденции, экономика, этика)
Анотація: Системный склероз или системная склеродермия (ССД) – иммуноопосредованное заболевание соединительной ткани, основные клинические проявления которого связаны с фиброзом кожи и внутренних органов и васкулопатией. ССД имеет высокую заболеваемость и смертность. Улучшение понимания патогенетических построений системного склероза, внедрение новых классификационных критериев позволило улучшить менеджмент заболевания и прогноз. Кроме того, появились доказательные базы роли иммуносупрессивных препаратов для лечения фиброза кожи и легких. Предложены современные подходы к лечению некоторых проявлений этого заболевания, таких, как склеродермический почечный криз, легочная артериальная гипертензия, феномен Рейно, дигитальные изъязвления и гастроэзофагеальный рефлюкс. Однако бремя нелетальных осложнений, ассоциированных с ССД, является значительным и оказывается сложной задачей для распознавания и менеджмента специалистами. В статье рассмотрены клинические особенности ССД, описаны практические подходы к лечению данного заболевания. Литературный обзор представлен для семейных врачей с целью лучшего выявления клинических признаков, предвещающих начало заболевания. Ранняя диагностика ССД, контроль за лечением, распознавание обострений и летальных осложнений врачами первого этапа медицинской помощи могут предотвратить или отсрочить значительную заболеваемость и смертность данного заболевания
Systemic sclerosis or systemic scleroderma (SSD) is an immune-mediated rheumatic disease of the connective tissue, the main clinical manifestations of which are associated with fibrosis of the skin and internal organs and vasculopathy. SSD has high morbidity and mortality. Improved understanding of the pathogenetic constructs of systemic sclerosis and the introduction of new classification criteria have improved the management of the disease and its prognosis. Additionally, treatments for specific complications have emerged and a growing evidence base supports the use of immune suppression for the treatment of skin and lung fibrosis. Modern approaches to the treatment of some manifestations of this disease, such as sclerodermic renal crisis, pulmonary arterial hypertension, Raynaud’s phenomenon, digital ulceration and gastroesophageal reflux, have been proposed. However, the burden of non-lethal complications associated with SSD is significant and it turns out to be a difficult task for recognition and management by specialists. Here, we review the clinical features of systemic sclerosis and describe the best practice approaches for its management. A literature review is presented for family doctors in order to better identify the clinical signs that foreshadow the onset of the disease. Because early diagnosis of SSD, treatment monitoring, recognition of exacerbations and lethal complications by first-stage physicians can prevent or delay significant morbidity and mortality
Дод.точки доступу:
Егудина, Е. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Егудина, Е. Д.
Клинико-диагностическая характеристика биомаркеров периферической васкулопатии при системной склеродермии [Текст] / Е. Д. Егудина, И. Ю. Головач // Серце і судини. - 2019. - № 2. - С. 83-92. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (диагностика, осложнения, патофизиология)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ БОЛЕЗНИ -- VASCULAR DISEASES (диагностика, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
Анотація: Ураження судин є відмітною ознакою системної склеродермії (ССД). Васкулопатія має місце у кожного пацієнта із ССД. Вона може бути найраннішим клінічним виявом або спричиняти основні загрозливі для життя ускладнення захворювання, і таким чином визначати захворюваність та смертність. При ССД судинне ушкодження, яке прогресує, характеризується постійною активацією/пошкодженням і апоптозом ендотеліальних клітин, потовщенням інтими та звуженням судин, що призводить до облітерації просвіту. Ремоделювання судин спричиняє порушення їх тонусу і зниження капілярного кровотоку з подальшою ішемією тканини та хронічною гіпоксією. Ці явища часто супроводжуються зміненими рівнями судинних факторів. Із найбільш значущих біомаркерів васкулопатії при ССД з найбільшою доказовою базою слід виділити анти‑AT1R і анти‑ETAR, молекули розчинної міжклітинної адгезії (sICAM‑1), розчинні молекули адгезії ендотеліальних клітин, плацентарний фактор росту (PlGF), проангіогенний ангіопоетинподібний білок‑3 (ANGPTL‑3), апелін, хемокіни (CXCL5), галектин‑3, Е‑селектин, тканинний калікреїн, інтерлейкіни‑13 і ‑33, фактор росту ендотелію судин (VEGF165b), матриксну металопротеїназу‑12, ендотелін‑1, вузлові молекули адгезії, які асоціювалися або з розвитком дигітальних виразок, або з типовими для ССД змінами на відеокапіляроскопії, що свідчить про їх активну роль у патогенезі ССД, особливо при маніфестації цього захворювання. Наведено дані щодо найбільш значущих судинних біомаркерів та основних зв’язків між судинними біомаркерами і капіляроскопічними параметрами та/або наявністю дигітальних виразок при ССД. Судинні біомаркери можуть стати прогностичними чинниками судинного ушкодження при ССД, що дає змогу провести ранню імплементацію лікування судинних ускладнень
Vascular lesion is a hallmark of systemic scleroderma (SS). Vasculopathy occurs in every patient with SS. It can be the earliest clinical manifestation or cause the main life‑threatening complications of the disease, and thus determine morbidity and mortality. In SS, progressive vascular damage is characterized by constant activation/damage and apoptosis of endothelial cells, intimal thickening and vasoconstriction, leading to the lumen obliteration. Vascular remodeling leads to a violation of their tone and a decrease in capillary blood flow, followed by tissue ischemia and chronic hypoxia. These phenomena are often accompanied by altered levels of vascular factors. Among the most significant biomarkers of vasculopathy in SS with the greatest evidence base we define anti‑AT1R and anti‑ETAR, soluble intercellular adhesion molecules (sICAM‑1), soluble molecules of adhesion of thrombocyte endothelial cells, placental growth factor (PlGF), pro‑angiogenic angiopoietin‑like protein‑3 (ANGPTL‑3), apelin, chemokines (CXCL5), galectin‑3, E‑selectin, tissue kallikrein, interleukins (IL)‑13 and ‑33, vascular endothelial growth factor (VEGF165b), matrix metalloproteinases‑12, endothelin‑1, nodal adhesion molecules which are associated with the development of either digital ulcers or changes on videocapillaroscopy typical for SS. This shows their active role in the pathogenesis of SS, especially during the disease manifestation. Data is presented on the most significant vascular biomarkers and the main connections between vascular biomarkers and capillaroscopic parameters and/or the presence of digital ulcers in SS. Vascular biomarkers can become prognostic factors of vascular damage at SS, which allows early treatment of vascular complications
Дод.точки доступу:
Головач, И. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Головач, І. Ю.
Алгоритми лікування системної склеродермії із переважним ураженням серця, розвитком легеневої артеріальної гіпертензії та інтерстиціальним ураженням легень згідно з сучасними рекомендаціями [Текст] / І. Ю. Головач, Є. Д. Єгудіна // Артериальная гипертензия. - 2019. - N 1. - С. 60-68

MeSH-головна:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (лекарственная терапия, осложнения)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (этиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY (терапия, этиология)
Анотація: Системная склеродермия (ССД) (системный склероз) является уникальной среди ревматических заболеваний, поскольку представляет проблему менеджмента хронической мультисистемной аутоиммунной патологии с широко распространенной облитерирующей васкулопатией малых артерий, связанной с разной степенью фиброза тканей. В патологический процесс могут вовлекаться все органы, так или иначе связанные с соединительной тканью и имеющие кровеносные сосуды. В настоящее время использование алгоритмов лечения является современной стратегией ведения пациентов, особенно после неудачного использования препаратов первой линии. Поражение сердца при ССД — одна из частых и наиболее неблагоприятных локализаций патологического процесса, занимающая первое место среди причин внезапной смерти у больных ССД. Наиболее опасными и тяжелыми являются миокардит и перикардит, лечение этих состояний требует назначения стероидов и цитостатиков, а лечение таких частых состояний, как аритмии и сердечная недостаточность, соответствует общим кардиологическим рекомендациям. Для лечения легочной артериальной гипертензии, ассоциированной с ССД (ЛАГ-ССД), используют ингибиторы фосфодиэстеразы-5, антагонисты рецепторов к эндотелину и простаноиды; иммуносупрессивная терапия в данном случае не эффективна. В лечении интерстициального заболевания легких (ИЗЛ), ассоциированного с ЛАГ, по современным рекомендациям, к препаратам первой линии относится мофетила микофенолат, а ко второй — циклофосфамид, азатиоприн используется для поддерживающей терапии. Трансплантация легких является терапией спасения как для ЛАГ-ССД, так и для ИЗЛ-ССД. Таким образом, использование современных алгоритмов лечения помогает проводить ступенчатую и эффективную терапию
Systemic scleroderma (SSD, systemic sclerosis) is unique among the rheumatic diseases because it presents the challenge of managing a chronic multisystem autoimmune disease with a widespread obliterative vasculopathy of small arteries that is associated with varying severity of tissue fibrosis. All organs having connective tissue and blood vessels can be involved in the pathological process. At present, the use of treatment algorithms is a modern strategy for patient management, especially after unsuccessful use of the first-line drugs. Cardiac lesion at SSD is one of the most frequent and most unfavorable localizations of the pathological process, taking the first place among the causes of sudden death in patients with SSD. The most dangerous and severe conditions are myocarditis and pericarditis; treatment of these conditions requires the administration of steroids and cytostatics, patient’s management with such frequent concomitant conditions as arrhythmias and heart failure is consistent with general cardiologic recommendations. Phosphodiesterase-5 inhibitors, endothelin receptor antagonists and prostanoids are used to treat pulmonary arterial hypertension associated with SSD (PAH-SSdD), and in this case, immunosuppressive therapy is not effective. In the treatment of interstitial lung disease (ILD) associated with PAH according to modern recommendations, the first line drug is mycophenolate mofetil, the second is cyclophosphamide, azathioprine is used for supportive therapy. Lung transplantation is a salvage therapy, both for PAH-SSD and for ILD-SSD. Therefore, the use of modern treatment algorithms helps to provide step-by-step and effective therapy
Дод.точки доступу:
Єгудіна, Є. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Головач, И. Ю.
Характеристика, клинико-диагностическое значение и потенциальные возможности биомаркеров при системной склеродермии [Текст] = Characteristics, clinical and diagnostic value and potentials of biomarkers in systemic sclerosis / И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина, Л. В. Сапожниченко // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - N 6. - С. 7-12. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
АУТОАНТИТЕЛА -- AUTOANTIBODIES (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь, метаболизм)
ФИБРОЗ -- FIBROSIS (диагностика, иммунология, патофизиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY (диагностика, иммунология, патофизиология)
Анотація: Системная склеродермия (ССД) является аутоиммунным заболеванием, характеризующимся избыточным накоплением внеклеточного матрикса в коже и внутренних органах. В патогенезе развития этого заболевания играют роль три основных фактора: нарушения аутоиммунитета, васкулопатия и чрезмерное фиброзообразование
Системна склеродермія (ССД) є комплексним автоімунним захворюванням, в патогенезі якого грають роль три основних порушення – автоімунітет, васкулопатія і фіброз. ССД є гетерогенним захворюванням з різними клінічними проявами і наслідками. Нині клінічно-діагностична оцінка цього захворювання спирається на суб’єктивні дані, некількісні методи або потребує інвазивних процедур, тоді як біомаркери, які здатні визначити клінічний перебіг захворювання або реакцію на терапію, вивчені недостатньо. Багато поточних досліджень, які націлені на ССД, зосереджені на дослідження і виявлення біомаркерів з високою доказовою базою, що відображають запальні процеси або фіброзну активність в шкірі і внутрішніх органах, а також здатні прогнозувати перебіг захворювання. Досягнуто значного прогресу щодо кращого розуміння численних механізмів, що беруть участь у патогенезі ССД, що відкрило нові можливості для виявлення біомаркерів і перспективної терапії. Тим не менш, на сьогодні запропоновані для ССД біомаркери, які могли б надійно диференціювати різні клінічні аспекти ССД, потребують додаткового вивчення. У цьому огляді узагальнено дослідження за останні 10 років, які присвячені найчастіше використовуваним і вже валідизованим біомаркерам при ССД, новим і перспективним, а також майбутнім можливим напрямам у цій галузі, які потребують наступних спостережень, підтверджень і досліджень
Systemic sclerosis (SSc) is a complex autoimmune disease in which pathogenesis immune activation, vasculopathy, and extensive fibrosis of the skin and internal organs are three major disorders. SSc is a heterogeneous disease with various clinical manifestations and outcomes. Currently, the clinical diagnostic evaluation of this disease relies on subjective data, nonquantitative methods, or invasive procedures, while biomarkers that can predetermine the clinical course of the disease or the response to therapy, are not well understood. Many current studies aimed at SSc focus on the research and detection of biomarkers with a high evidence base, reflecting current inflammatory processes or fibrous activity in the skin and internal organs, as well as those capable of predicting the disease course. Significant progress has been made towards a better understanding of the many mechanisms involved in the pathogenesis of SSc. This has opened new possibilities for the development of novel biomarkers and therapy. However, biomarkers currently proposed for SSc, which could reliably differentiate the various clinical aspects of SSc, require further study. This review will summarize the research over the past 10 years, devoted to the most frequently used and already validated biomarkers with SSc, new and promising, as well as future possible directions in this area that require further observations, confirmations and research
Дод.точки доступу:
Егудина, Е. Д.
Сапожниченко, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Головач, И. Ю.
Видеокапилляроскопия ногтевого ложа у больных с системной склеродермией: прогностическое и диагностическое значение [Текст] / И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина // Серце і судини. - 2019. - № 3. - С. 67-80. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Бозентан

MeSH-головна:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (диагностика, лекарственная терапия)
ИММУНОДЕПРЕССАНТЫ (терапевтическое применение)
АНГИОСКОПИЯ МИКРОСКОПИЧЕСКАЯ -- MICROSCOPIC ANGIOSCOPY (использование, методы)
НОГТИ -- NAILS
Анотація: Видеокапилляроскопия (ВКС) — это уникальный метод морфологической оценки капилляров ногтевого ложа, отличающийся легкостью и быстротой выполнения, который играет решающую роль в ранней диагностике системной склеродермии (ССД). Первое описание патологических капилляроскопических изменений при ССД было сделано в 1925 г. Несколько десятилетий спустя они были валидизированы и приняты в качестве одного из диагностических критериев в классификациях ССД EULAR/ACR 2013 г. Приведены данные об использовании ВКС ногтевого ложа при ССД. Определены три склеродермических паттерна: ранний, активный и поздний, которые отражают эволюцию капилляроскопических изменений, предполагая их связь с длительностью заболевания. Современные знания о микрососудистых аномалиях при ССД подтверждают связь изменений сосудов при ВКС не только с продолжительностью, но и с активностью заболевания. Эксперты не единодушны относительно связи результатов ВКС с клинической картиной и вовлечением органов и систем. Скорость прогрессирования микрососудистых изменений может быть решающим критерием для диагностики, а в случае быстрой динамики капилляроскопических ССД‑ассоциированных паттернов их можно рассматривать как показатель активности заболевания. Нормализацию капилляроскопических изменений сосудов ногтевого ложа наблюдали после лечения иммунодепрессантами, трансплантации гемопоэтических стволовых клеток и применения антагониста рецепторов эндотелина — бозентана. Дальнейшее развитие знаний о ВКС ногтевого ложа при ССД будет способствовать более широкому использованию этого информативного, неинвазивного и диагностического инструмента как надежного метода оценки активности заболевания, прогноза и терапевтического ответа
Videocapillaroscopy (VCS) is a unique method of morphological assessment of capillaries of the nail bed which is characterized by the ease and speed of execution, plays a crucial role in the early diagnosis of systemic scleroderma (SSD). The first description of pathological capillaroscopic changes in SSD was made in 1925. Decades later, they were validated and accepted as one of the diagnostic criteria in 2013 EULAR/ACR SSD classification criteria. Data are presented about the use of VCS of the nail bed in SSD. Three sclerodermal patterns have been identified: «early», «active» and «late» which reflect the evolution of capillaroscopic changes, suggesting their correlation with the duration of the disease. Current knowledge of microvascular anomalies in SSD confirms the association of vascular changes in VCS not only with duration but also with disease activity. Expert opinion is mixed about the association of VCS results with the clinical picture and involvement of organs and systems. The rate of progression of microvascular changes can be a crucial criterion for diagnosis, and in the case of rapid dynamics of capillaroscopic SSD‑associated patterns, they can be considered as an indicator of disease activity. Normalization of capillaroscopic changes in the vessels of the nail bed was observed after treatment with immunosuppressants, transplantation of hematopoietic stem cells and the use of an endothelin receptor antagonist — bosentan. The further development of knowledge about VCS of the nail bed in SSD will facilitate a wider use of this informative, non‑invasive diagnostic tool as a reliable method for assessing disease activity, prognosis, and therapeutic response
Дод.точки доступу:
Егудина, Е. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Головач, І. Ю.
Ураження шлунково-кишкового тракту при системній склеродермії: діагностично-лікувальні аспекта [Текст] = Gastrointestinal involvement in systemic sclerosis: diagnostic and therapeutic aspects / І. Ю. Головач, Є. Д. Єгудіна // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 2. - С. 99-113

MeSH-головна:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (иммунология, метаболизм, патофизиология)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА -- DIGESTIVE SYSTEM (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патофизиология, повреждения, секреция)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патофизиология, повреждения, секреция)
ФИБРОЗ -- FIBROSIS (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль)
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
ПРОТОННЫХ НАСОСОВ ИНГИБИТОРЫ -- PROTON PUMP INHIBITORS (терапевтическое применение)
Анотація: Системна склеродермія є рідкісним автоімунним розладом, який асоціюється з високою захворюваністю та смертністю. Характеризується фіброзом численних органів, зокрема шкіри, опорно-рухового апарату, легень, нирок, серця та шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Найчастіше страждає ШКТ (у 90 % випадків). Патогенетичні механізми, котрі беруть участь у цьому захворюванні, охоплюють ендотеліальне ушкодження, васкулопатію і вивільнення цитокінів, які ініціюють імунну відповідь, відкладення колагену і, зрештою, фіброз. До клінічних виявів захворювання належать втрата нормальної перистальтики, гіпотонія, ригідність стінок і м’язова атрофія, які призводять до парезу і дилатації органів ШКТ, надмірного росту бактерій у кишечнику, хронічної кишкової псевдообструкції, діареї, запору. Стравохід є найчастіше ураженою частиною ШКТ, що виявляється гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, езофагітом, ризиком розвитку інтерстиціальних захворювань легень і стравоходу Барретта та потребує ретельного спостереження для раннього виявлення злоякісної трансформації. Варіанти ведення хворих на системну склеродермію з ураженням ШКТ далекі від ідеалу з огляду на короткострокову ефективність і наявність багатьох побічних ефектів. Застосовують інгібітори протонної помпи, прокінетики, антибіотики та ендоскопічні втручання. Необхідно провести додаткові дослідження для виявлення терапевтичних методів, які можуть стримати фіброзний процес на ранніх стадіях захворювання, запобігаючи ускладненням і постійному пошкодженню життєво важливих органів. Протиревматичні препарати, котрі модифікують захворювання, не мають ефекту при ураженні ШКТ
Systemic sclerosis (SSc) is a rare autoimmune disorder that carries a high morbidity and mortality. It is characterized by fibrosis of multiple organs including skin, musculoskeletal system, the lungs, kidneys, heart and gastrointestinal (GI) tract. Among those organs, GI tract is the most commonly affected where up to 90 % of SSc patients have GI involvement. Pathogenetic mechanisms implicated in this disease include endothelial damage, vasculopathy and cytokine release triggering immune response, collagen deposition and ultimately fibrosis, the hallmark of the disease. Clinical manifestations of the disease, including dysmotility, hypotension, rigidity of the walls and muscle atrophy, resulting in paresis, dilatation, excessive growth of intestine bacteria, chronic intestinal pseudo-obstruction, diarrhea, constipation. The esophagus is the most commonly affected part of the GI tract, manifested by gastroesophageal reflux disease, esophagitis, risk of interstitial lung disease and Barret’s esophagus, the latter necessitating close surveillance for early detection of malignant transformation. The management options for the GI manifestations of SSc are far from ideal given the short-term efficacy and limiting side effects; these include proton pomp inhibitors, prokinetics, antibiotics and various endoscopic interventions. Further research is needed to identify therapeutic modalities that arrest the fibrotic process early in the disease, thus preventing complications and permanent damage to vital organs. Disease modifying antirheumatic drugs have no benefit and effect in GI tract lesions in SSc.
Дод.точки доступу:
Єгудіна, Є. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Климова, Е. М.
Спектр антигенных мишеней антинуклеарных антител при определенных клинических фенотипах аутоиммунной миастении и склеродермии [Текст] = The spectrum of antigenic targets of antinuclear antibodies in certain clinical phenotypes of autoimmune myasthenia and scleroderma / Е. М. Климова, Л. А. Дроздова // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - N 3. - С. 35-42. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МИАСТЕНИЯ ГРЭВИС -- MYASTHENIA GRAVIS (генетика, диагностика, иммунология, метаболизм, патофизиология)
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (генетика, диагностика, иммунология, метаболизм, патофизиология)
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
АНТИТЕЛА АНТИНУКЛЕАРНЫЕ -- ANTIBODIES, ANTINUCLEAR (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
Анотація: В работе исследовали возможную патогенетическую роль антител к никотиновым ацетилхолиновым рецепторам и репертуара антинуклеарных антител специфических к определенным ядерным структурам, в механизмах формирования аутоиммунных заболеваний - определенных фенотипов миастении гравис и склеродермии. Определены репертуар антител к α1- и α7-субъединиц никотиновых ацетилхолиновых рецепторов при различных клинических формах миастении, которые считают основным патогенетическим фактором данного заболевания. Выявлено наличие новых молекулярных мишеней аутоиммунной агрессии при различных механизмах потери автотолерантности: репертуар и частота встречаемости антинуклеарных антител при различных клинических фенотипах миастении и склеродермии. При тимомах на фоне миастении обнаружено антинуклеарные антитела преимущественно в структурах, участвующих в митотическом делении клеток: к центромер, к центромерного белка F, центросомного белка ахроматинового веретена NuMa, что ассоциировано с прямым влиянием на активность клеточной кооперации, пролиферации, репаративных и регенеративных процессах тканей, в том числе в синапсах и тимусе. При различных формах склеродермии были обнаружены антитела к ряду новых ядерных аутоиммунных мишеней: в PM / ScI-комплекса (эк зосомы) при системной склеродермии и к рибонуклепротеинив - Ul-nRNP, Sm; аппарата Гольджи, а также анти-SS-A / Ro, анти-SS-B / La и Ки при локальной склеродермии. Обнаруженные спектры антинуклеарных антител, которые встречаются только при тимус-зависимой миастении и характерные для локальной и системной склеродермии, важные для понимания молекулярных механизмов патогенеза различных форм аутоиммунных заболеваний и выбора тактики адресной терапии с учетом индивидуальных патогенетических звеньев аутоиммунного процесса
В роботі досліджували можливу патогенетичну роль антитіл до нікотинових ацетилхолінових рецепторів та репертуару антинуклеарних антитіл специфічних до певних ядерних структур, у механізмах формування автоімунних захворювань — певних фенотипів міастенії гравіс і склеродермії. Визначено репертуар антитіл до α1- и α7-субодиниць нікотинових ацетилхолінових рецепторів при різних клінічних формах міастенії, які вважають основним патогенетичним фактором даного захворювання. Виявлено наявність нових молекулярних мішеней автоімунної агресії при різних механізмах втрати автотолерантності: репертуар і частота зустрічальності антинукле- арних антитіл при різних клінічних фенотипах міастенії та склеродермії. При тимомах на тлі міастенії виявлено антинуклеарні антитіла переважно до структур, які беруть участь у мітотичному поділі клітин: до центромер, до центромерного білка F, центросомного білка ахроматинового веретена NuMa, що асоційовано з прямим впливом на активність клітинної кооперації, проліферації, репаративні та регенеративні процеси в тканинах, у тому числі в синапсах і тимусі. При різних формах склеродермії були виявлені антитіла до низки нових ядерних автоімунних мішеней: до PM/ScI-комплексу (ек- зосоми) при системній склеродермії та до рибонуклепротеїнів — Ul-nRNP, Sm; апарату Гольджі, а також анти-SS-A/Ro, анти-SS-B/ La і Ки при локальній склеродермії. Виявлені спектри антинуклеарних антитіл, які зустрічються тільки при тимус-залежній міастенії і характерні для локальної та системної склеродермії, важливі для розуміння молекулярних механізмів патогенезу різних форм автоімунних захворювань і вибору тактики адресної терапії з урахуванням індивідуальних патогенетичних ланок автоімунного процесу
In this work, the possible pathogenetic role of antibodies to nicotinic acetylcholine receptors and the repertoire of antinuclear antibodies specific to certain nuclear structures, in the mechanisms of autoimmune diseases — certain myasthenia gravis and scleroderma phenotypes were investigated. The repertoire of antibodies to the α1 - and α7-subunits of nicotinic acetylcholine receptors was determined for various clinical forms of myasthenia, which are considered as a main pathogenetic factor of this disease. The presence of new molecular targets of autoimmune aggression with various mechanisms of self-tolerance loss is revealed: the repertoire and frequency of occurrence of antinuclear antibodies with different clinical phenotypes of myasthenia and scleroderma. In patients with thymomas on the background of myasthenia, antinuclear antibodies was detected mainly to the structures involved in mitotic cell division: centromeres, centromere protein F, centrosomal protein of the achromatin spindle — NuMa, which is associated with a direct effect on the activity of cell cooperation, proliferation, reparative and regenerative processes in tissues, including in synapses and thymus. In various forms of scleroderma, antibodies to a number of new nuclear autoimmune targets were detected: to the PM / Scl complex (exosome) in systemic scleroderma and to ribonucleoproteins — U1 -nRNP, Sm; Golgi apparatus, as well as anti-SS-A / Ro, anti-SS-B / La and Ku with local scleroderma. The revealed spectra of antinuclear antibodies, which met only with thymus-dependent myasthenia and characteristic of local and systemic scleroderma, are important for understanding the molecular mechanisms of the pathogenesis of various forms of autoimmune diseases and the choice of targeted therapy tactics taking into account the individual pathogenetic links of the autoimmune process
Дод.точки доступу:
Дроздова, Л. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Головач, И. Ю.
Возможности современных биомаркеров поражения кожи и фиброзной активности при системной склеродермии [Текст] / И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 3. - С. 113-123. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (диагностика)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
Анотація: Системная склеродермия (ССД) — это системное заболевание с гетерогенными клиническими проявлениями поражения кожи и внутренних органов. Считается, что пусковым механизмом его развития является инициальное повреждение сосудов, которое приводит к воспалительной реакции и развитию накопления коллагена и других компонентов внеклеточного матрикса. Одним из важных аспектов ведения таких пациентов является идентификация больных с высоким риском поражения внутренних органов и контроль фиброзной активности в ответ на терапию. Диагностика и контроль поражения кожи при ССД осуществляется путем клинического наблюдения и с помощью таких методов, как кожный счет по шкале Rodnan (mRSS), дюрометрия, кутометрия и ультразвуковое определение толщины кожи. Однако чувствительность этих методов достаточно низкая, в настоящее время они не валидизированы для использования, являются достаточно трудоемкими и субъективными. Кроме того, эти методы не дают информации об активности фиброзного процесса. Эти недостатки перечисленных методов могут быть компенсированы за счет исследования биомаркеров поражения кожи при ССД, которые отражают не только активность воспалительного и фиброзного процессов, но и могут быть использованы для оценки прогноза и эффективности лечения. В этом обзоре основное внимание уделено биомаркерам поражения кожи у пациентов со склеродермией. К ним относятся факторы роста, цитокины и протеазы, их ингибиторы, а также некоторые белки экстрацеллюлярного матрикса, особенно коллагены, которые были определены при биопсии кожи и в образцах сыворотки крови пациентов с ССД. В обзоре обобщена информация о неинвазивных физических и лабораторных исследованиях, которые позволяют лучше понять фиброзную активность заболевания, могут быть эффективно использованы для оценки потенциального терапевтического ответа и помочь в выборе оптимальных вариантов лечения ССД
Systemic scleroderma (SSD) is a systemic disease with heterogeneous clinical manifestations of skin and internal organs lesions. It is believed that the trigger for its development is the initial damage of the blood vessels leading to an inflammatory reaction and accumulation of collagen and other extracellular matrix components. One of the important aspects of managing these patients is the identification of patients with a high risk of internal organ and skin damage and control of fibrotic activity in response to therapy. Diagnosis and control of skin lesions in SSD is performed by clinical observation and the use of methods such as skin count on the Rodnan scale (mRSS), durometry, goniometry, and ultrasonic skin thickness determination. However, the sensitivity of these methods is quite low, they are not validated for use at present and are rather laborious and subjective. In addition, these methods do not provide information about the fibrotic activity. These disadvantages of the above mentioned methods can be compensated by studying the biomarkers of skin lesions in SSD which reflect not only the inflammatory and fibrotic activity, but also can be used for evaluating the prognosis and effectiveness of the treatment. This review focuses on biomarkers of skin lesions in patients with scleroderma. These include the growth factors, cytokines and proteases, their inhibitors, as well as some proteins of the extracellular matrix, especially collagens, which were identified in skin biopsies and in serum samples of patients with SSD. The review summarizes noninvasive physical and laboratory studies that provide a better understanding of the fibrotic activity of the disease, can be effectively used to evaluate a potential therapeutic response and find best treatment options for patients with SSD
Дод.точки доступу:
Егудина, Е. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Діагностика і моніторинг системних захворювань сполучної тканини: акцент на лабораторно-інструментальних методах [Текст] / С. І. Сміян [та ін.] // Український ревматологічний журнал. - 2019. - № 3. - С. 27-32. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES (диагностика)
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (диагностика)
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (диагностика)
МИОЗИТ -- MYOSITIS (диагностика)
ДЕРМАТОМИОЗИТ -- DERMATOMYOSITIS (диагностика)
ПОЛИМИОЗИТ -- POLYMYOSITIS (диагностика)
Анотація: У статті містяться сучасні рекомендації щодо довготривалого ведення пацієнтів із основними системними захворюваннями з акцентом на лабораторно-інструментальних дослідженнях
The article presents modern recommendations of patients with systemic connective tissue diseases long-term follow-up. The main emphasis is made on laboratory and instrumental methods of investigation
Дод.точки доступу:
Сміян, С. І.
Мітченко, О. І.
Кузьміна, А. П.
Хіміон, Л. В.
Гарміш, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Головач, И. Ю.
Проблема сосуществования системного склероза, склеродермоподобного паранеопластического синдрома и неопластического процесса: обзор литературы и разбор клинических случаев [Текст] / И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина, О. С. Калашникова // Український ревматологічний журнал. - 2018. - № 3. - С. 3-13. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (диагностика, осложнения)
ПАРАНЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ СИНДРОМЫ -- PARANEOPLASTIC SYNDROMES (диагностика, осложнения)
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (диагностика)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: В представленной статье описано три клинических случая диагностики системной склеродермии и злокачественных новообразований, а также проведен анализ сосуществования системной склеродермии, паранеопластических реакций и злокачественных опухолей. Иммунные реакции, участвующие в патогенезе системной склеродермии, могут обусловливать развитие онкологической патологии; поэтому пациенты с факторами риска этого заболевания требуют тщательного наблюдения за возможным неопластическим процессом. С другой стороны, симптомы системного склероза могут быть маской различных видов злокачественных новообразований. Дифференциация между идиопатической формой системной склеродермии, склеродермоподобным паранеопластическим синдромом и развитием рака на фоне аутоиммунной патологии вызывает множество трудностей. В первом описанном клиническом случае был установлен диагноз «идиопатическая системная склеродермия» у пациентки пожилого возраста. Несмотря на глубокий диагностический поиск и нетипичное течение болезни злокачественное новообразование не было выявлено. Во втором случае склеродермоподобный паранеопластический синдром дебютировал на фоне колоректального рака и опережал его по клиническим проявлениям. В третьем клиническом случае описано развитие неходжкинской лимфомы на фоне течения первичной системной склеродермии. Кроме того, в этой статье представлен анализ дифференциальных диагностических процедур, которые были проведены и привели к окончательному диагнозу, упоминаются типы злокачественных новообразований, ассоциирующиеся с системным склерозом, предлагается алгоритм наблюдения пациентов для раннего выявления онкологической патологии. Пациенты с системной склеродермией, особенно старшего возраста, при высокой активности заболевания, быстропрогрессирующем и атипичном течении, высоком титре антител к аутоантителам, нетипичной капилляроскопической картине должны быть подвержены более тщательному диагностическому поиску и контролю по поводу онкологической патологии, особенно если у больного проявляются признаки и симптомы обоих состояний
The article describes three clinical cases of diagnosis of systemic scleroderma and malignant neoplasms, as well as analysis of coexistence of systemic sclerosis, paraneoplastic reactions and malignant tumors. Immune reactions involved in systemic sclerosis pathogenesis can contribute to the development of cancer pathology; thus, patients with risk factors for this disease require careful monitoring of a possible neoplastic process. On the other hand, the symptoms of systemic sclerosis can be a mask for various types of malignant neoplasms. The differentiation between the idiopathic form of systemic scleroderma, scleroderm-like paraneoplastic syndrome, and the development of cancer on the background of autoimmune pathology causes many difficulties. In the first described clinical case, an idiopathic systemic scleroderma was diagnosed in an elderly patient. Despite the deep diagnostic search and atypical course of the disease, malignant neoplasm wasn’t identified. In the second case, scleroderm-like paraneoplastic syndrome appeared on the background of colorectal cancer and outstripped it in clinical manifestations. In the third clinical case, the development of non-Hodgkin’s lymphoma is described in the setting of primary systemic sclerosis. In addition, the article presents analysis of differential diagnostic procedures that were conducted and led to a definitive diagnosis; covers the types of malignant tumors associated with systemic sclerosis; offers an algorithm for monitoring patients for early detection of oncological pathology. Patients with systemic scleroderma, especially the elderly, with high disease activity, rapid progression and atypical flow, high antibody titer to autoantibodies, atypical capillaroscopic pattern should be subjected to more thorough diagnostic search and control for oncological pathology, especially if a patient shows signs and symptoms of both states
Дод.точки доступу:
Егудина, Е. Д.
Калашникова, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)