Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (39)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Слуха расстройства<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 96
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Попович, В. І.
Лікування секреторного середнього отиту в пацієнтів із гіпертрофією трубних мигдаликів [Текст] = Treatment of secretory otitis media in patients with tubal tonsil hypertrophy / В. І. Попович, О. Р. Оріщак. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 128-136. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОТИТ СРЕДНИЙ ЭКССУДАТИВНЫЙ -- OTITIS MEDIA WITH EFFUSION (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ЕВСТАХИЕВА ТРУБА -- EUSTACHIAN TUBE (патофизиология)
НОСОГЛОТКА -- NASOPHARYNX (патофизиология)
ЛАРИНГОСКОПИЯ -- LARYNGOSCOPY (использование, тенденции)
СЛУХА РАССТРОЙСТВА -- HEARING DISORDERS (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Запропоновано комплексне патогенетично обґрунтоване лікування секреторного середнього отиту (ССО) в дорослих із гіпертрофією трубних мигдаликів. Мета. Підвищити ефективність лікування ССО в пацієнтів із гіпертрофією трубних мигдаликів шляхом удосконалення діагностичного алгоритму та впровадження патогенетично обґрунтованого диференційованого медикаментозного комплексу. Матеріал і методи. Обстежено й проліковано 71 хворого віком від 18 до 60 років із мукозною стадією ССО, причиною розвитку якого була гіпертрофія трубних мигдаликів. Хворих було розділено на ІІ групи: І група (контрольна) – 45 пацієнтів; ІІ група (основна) – 26 хворих. Пацієнти обох груп отримували стандартну консервативну терапію (місцеві та системні деконгестанти, інтраназальні кортикостероїди, муколітики). Пацієнти основної групи, окрім стандартної консервативної терапії, одержували запропонований нами комбінований фітоніринговий екстракт BNO 1030. Хірургічне лікування виконано тим хворим, у яких консервативна терапія була неефективною – 15 із 45 – першої групи й 4 із 26 – другої. Результати. На основі проведених досліджень установлено, що всім хворим із ССО при первинному огляді необхідно виконувати ендоскопічний огляд порожнини носа й носоглотки з метою виявлення механічного блоку слухової труби та тубарної дисфункції. При обстеженні необхідно оцінити стан лімфоїдної тканини носоглотки, а саме трубного мигдалика, ступінь розкриття глоткового вічка слухової труби. Для лікування ССО до стандартної терапії доцільно додавати фітоніринговий препарат BNO 1030. При відсутності ефекту консервативної терапії в пацієнтів із ознаками гіперплазії трубних мигдаликів доцільно провести хірургічне лікування. Висновки. Запропоноване комплексне патогенетично обґрунтоване лікування ССО в дорослих із гіпертрофією трубних мигдаликів із використанням фітонірингового препарату BNO 1030 показало статистично вірогідні результати його ефективності, а також привело до достовірного зниження шансів оперативних втручань у 4,5 рази (OR=0,22; 95% CI: 0,06-0,81; p0,05) порівняно зі стандартною терапією
The treatment strategy for secretory otitis media is constantly evolving and changing, with a tendency towards more progressive methods. An important direction in clinical otorhinolaryngology is the development of new effective treatment methods considering its fundamental etiopathogenetic links and stages of development. A comprehensive pathogenetically substantiated treatment of secretory otitis media in adults with tubal tonsil hypertrophy has been proposed. The Aim of the Research. To increase the effectiveness of the treatment of secretory otitis media in patients with tubal tonsil hypertrophy by improving the diagnostic algorithm and introducing a pathogenetically based differentiated medication complex. Materials and Methods. A total of 71 patients at the age of 18-60 years with the mucosal stage of secretory otitis media due to tubal tonsil hypertrophy were examined and treated. All patients underwent a comprehensive assessment, including a thorough evaluation of their medical history, a standard examination of the ears, nose, and throat (ENT) using conventional and optical techniques, pure-tone threshold audiometry, and impedance measurements. All patients were divided into two groups: Group I (the control group) comprised 45 individuals and Group II (the main group) included 26 individuals. Patients of both groups received standard conservative treatment, including local and systemic decongestants, intranasal corticosteroids, and mucolytics. In addition to standard conservative therapy, patients of the main group received the combined phytoneering extract BNO 1030, as proposed by us. Patients with ineffective conservative treatment underwent surgical intervention. Results of the Research. The research findings suggest that adding the phytoneering preparation BNO 1030 to standard therapy is advisable for treating secretory otitis media with concomitant tubal tonsil hypertrophy. In case of ineffective conservative treatment of patients with signs of tubal tonsil hyperplasia, tubal tonsil removal followed by reconstructing the Eustachian tube valve is advisable. Conclusions. During the initial examination, all patients with secretory otitis media should undergo an endoscopic examination of the nasal cavity and nasopharynx to identify mechanical obstruction of the Eustachian tube and tubal dysfunction. The condition of the nasopharyngeal lymphoid tissue, specifically the tubal tonsil, and the degree of opening of the pharyngeal orifice of the Eustachian tube should be assessed as well. Adding the phytoneering preparation BNO 1030, which has antiviral, anti-inflammatory, antifungal, moderately antibacterial, and stimulating non-specific immune system response effects, to standard therapy for secretory otitis media has beneficial effects. The proposed comprehensive pathogenetically substantiated treatment of secretory otitis media in adults with tubal tonsil hypertrophy using the phytoneering preparation BNO 1030 has demonstrated statistically significant results of its effectiveness, including a reduction in treatment duration, lower recurrence risk, and a significant reduction in the incidence of surgical interventions (by 4.5 times; OR=0.22; 95% CI: 0.06-0.81; p0.05) as compared to standard therapy. In case of ineffective conservative treatment of patients with signs of tubal tonsil hyperplasia, it is advisable to proceed with tubal tonsil removal followed by endoscopic reconstruction of the Eustachian tube valve using a microdebrider, argon plasma coagulator, or laser.
Дод.точки доступу:
Оріщак, О. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Попович, В. І.
Cтан слухової функції та трубних мигдаликів у пацієнтів з секреторним середнім отитом на різних стадіях його розвитку [Текст] = State of hearing function and eustachian tonsils in patients with secretory otitis media at different stages of its development / В. І. Попович, О. Р. Оріщак. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 4. - С. 142-148. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОТИТ СРЕДНИЙ ЭКССУДАТИВНЫЙ -- OTITIS MEDIA WITH EFFUSION (осложнения, патофизиология, этиология)
СЛУХА РАССТРОЙСТВА -- HEARING DISORDERS (осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
НОСОГЛОТКИ БОЛЕЗНИ -- NASOPHARYNGEAL DISEASES (вирусология, патофизиология, этиология)
АУДИОМЕТРИЯ -- AUDIOMETRY (статистика, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Встановили особливості порушення слухової функції у хворих з секреторним середнім отитом на різних стадіях його розвитку в залежності від стану трубних мигдаликів. Мета. Вивчити взаємозв’язок між станом слухової функції та патоморфологічними змінами трубних мигдаликів у хворих з секреторним середнім отитом на різних стадіях його розвитку. Матеріали і методи. Обстежено 89 хворих з секреторним середнім отитом. Усім хворим проведено детальний збір скарг, анамнезу захворювання, огляд ЛОР-органів рутинним методом та з допомогою оптичної техніки, тональну порогову аудіометрію та імпедансометрію, а також патоморфологічне дослідження трубних мигдаликів методом забарвлення гематоксиліном і еозином. Хворих було розділено на три групи: I група - 21 пацієнт з катаральною стадією секреторного середнього отиту, II група - 38 пацієнтів з ексудативною стадією, III група - 30 пацієнтів з мукозною стадією. Результати. При обстеженні пацієнтів з секреторним середнім отитом під час ендоскопії носоглотки встановлено зміни з боку трубних мигдаликів у формі запалення, гіпертрофії або гіперплазії. Форма цих змін вливає на характер розвитку стадії захворювання. За даними тональної порогової аудіометрії середні слухові пороги на мовних частотах за повітряною провідністю у всіх пацієнтів були значно підвищеними. Разом з тим, у пацієнтів III групи з мукозним ексудатом були дещо підвищеними і середні слухові пороги за кістковою провідністю, що пов’язано з блокадою вікон лабіринту густим слизистим ексудатом. Висновки. Встановлено причинно-наслідковий зв’язок між станом трубних мигдаликів, стадією секреторного середнього отиту і відповідно порушенням слуху в обстежуваних хворих
The problem of hearing pathology is relevant as we have seen the number of those patients increasing yearly. According to the literature, about 30% of all cases of hearing loss are related to middle ear pathology. The cause of the development of many forms of hearing loss is the dysfunction of the Eustachian tube which can lead to retraction of the tympanic membrane, development of secretory otitis media or even adhesive otitis media that can be the reason for constant conductive hearing loss, and require surgical intervention to restore mechanism of sound conduction.
Дод.точки доступу:
Оріщак, О. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кононов, О. Є.
Оптимізація підходів ранньої діагностики порушень слуху на первинній ланці медичної допомоги [Текст] = Optimization of approaches to early diagnosis of hearing impairment in primary care / О. Є. Кононов, М. А. Тріщинська // Сімейна медицина. - 2022. - № 3. - С. 63-67. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
СЛУХА РАССТРОЙСТВА -- HEARING DISORDERS (диагностика)
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY HEALTH CARE (методы, организация и управление, тенденции)
СЛУХОВЫЕ ТЕСТЫ -- HEARING TESTS (использование, методы)
АУДИОМЕТРИЯ -- AUDIOMETRY (использование)
Анотація: Від втрати або погіршання слуху на планеті страждають майже 500 млн людей. Причини, що викликають втрату слуху, дуже різноманітні. Втрата слуху може бути спричинена спадковими і неспадковими генетичними факторами, певними ускладненнями під час вагітності та пологів, інфекційними та хронічними захворюваннями, травмою голови або вуха тощо. Поширеною проблемою сьогодення є порушення функціонування органа слуху. Створення алгоритму діагностики порушень слуху для первинної ланки дозволить покращити якість діагностики, оптимізувати маршрут пацієнта та забезпечити максимально раннє проведення лікувально-профілактичних заходів, що може позитивно позначитися на результатах лікування та якості життя пацієнтів. Лікарі первинної ланки у своїй практиці використовують класифікацію ICPC-2. Вони проводять збір скарг, анамнез, діагностику слухового аналізатора. Існують різноманітні методи визначення слухової функції, більшість з яких ґрунтується на суб’єктивних даних обстежуваного про сприйняття почутих звуків. До них належать визначення рівня сприйняття шепітної та розмовної мови, камертональні досліди (акуметрія), аудіометрія. Слух вважається нормальним, якщо шепітна мова сприймається на відстані 6 м. Ступенем сприйняття шепітної мови вважається найбільша відстань, з якої хворий правильно тричі повторює сказані лікарем слова. Лікарі первинної ланки проводять дослідження пацієнта камертонами, використовуючи тест Вебера (W), тест Рінне (R), тест Швабаха (Sch). Своєчасне дослідження слуху за допомогою сучасних діагностичних методів на первинній ланці медичної допомоги та правильне оцінювання потенційних можливостей слухової системи пацієнтів дозволяє правильно оцінити її стан. Нормальне функціонування органа слуху має одне з вирішальних значень для загального розвитку і повноцінного життя людини. Адже завдяки слуховому аналізатору людина отримує інформацію про навколишній світ
Almost 500 million people worldwide suffer from hearing loss or impairment. The causes of hearing loss are very diverse. Hearing loss can be caused by hereditary and non-hereditary genetic factors, certain complications during pregnancy and delivery, infectious and chronic diseases, head or ear trauma, etc. A common problem today is hearing impairment. Development of diagnostic algorithm for hearing disorders in primary care will improve the quality of diagnosis, optimize the patient’s management and ensure the earliest possible treatment and prevention measures, which will positively effect the results of treatment and patients quality of life. Primary care physicians use the ICPC-2 classification in their practice. They collect complaints, anamnesis, and test hearing ability. There are various methods to examine auditory function, most of which are based on the patient’s subjective data about perception of the heard sounds. These include perception of whispered and spoken speech, tuning fork experiments (accumetry), audiometry. Hearing is considered normal if a whispered speech is perceived at a distance of 6 m. The whispered speech degree of perception is the greatest distance from which the patient correctly repeats the words spoken by the doctor fro three times. Primary care physicians conduct a tuning fork examination of the patient using the Weber test (W), Rinne test (R), Schwabach test (Sch). Timely hearing examination with the help of modern diagnostic methods in primary care and the correct assessment of the potential capabilities of the auditory system of patients allows correct evaluation of its condition. The normal functioning of the hearing organ is one of the crucial factors for the overall development and healthy human life. After all, thanks to the auditory analyzer, a person receives information about the surrounding world
Дод.точки доступу:
Тріщинська, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шидловська, Т. А.
Стан біоелектричної активності головного мозку у хворих на цукровий діабет ІІ типу з порушеннями слухової функції [Текст] / Т. А. Шидловська, К. В. Овсяник, Н. Я. Навальківська // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 2. - С. 37-44

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения, патофизиология)
СЛУХА РАССТРОЙСТВА -- HEARING DISORDERS (этиология)
МОЗГА ВОЛНЫ -- BRAIN WAVES
Анотація: Сенсоневральна приглухуватість (СНП) є поліетіологічним захворюванням зі складним патогенезом. Серед інших причин, СНП викликають розлади метаболізму та системні захворювання, до яких належить і цукровий діабет (ЦД). При сенсоневральній приглухуватості часто мають місце екстраауральні прояви з боку центральної нервової системи (ЦНС). З іншого боку, при ЦД також спостерігаються ураження нервової системи, як у вигляді полінейропатій, так і певних порушень з боку ЦНС. Електроенцефалографія (ЕЕГ) є надійним, універсальним, об’єктивним, неінвазивним методом дослідження функціонального стану ЦНС Мета роботи – дослідити зміни біоелектричної активності головного мозку за даними електроенцефалографії у хворих на ЦД ІІ типу з порушеннями слухової функції. Матеріали та методи дослідження: Обстежено 43 хворих на ЦД ІІ типу, у яких за даними суб’єктивної аудіометрії буди виявлені порушення слухової функції та 15 осіб контрольної групи. Дослідження ЕЕГ здійснювалось за допомогою комп'ютерного електроенцефалографа фірми «DХ-системи» (Україна) за загальноприйнятою методикою. Результати та їх обговорення: При якісному аналізі результатів ЕЕГ у хворих на ЦД були виявлені відхилення від норми у функціональному стані ЦНС у вигляді дифузних змін біоелектричної активності головного мозку, дезорганізації та десинхронізації основних ритмів, наявності ознак подразнення мозкових структур, що посилювалися при функціональних навантаженнях. Уже на фонових ЕЕГ у обстежуваних нами пацієнтів спостерігалися виражені іритативні зміни, зниження біоелектричної активності головного мозку, десинхронізація та дезорганізація ритмів. У багатьох з них спостерігалася наявність періодичних гострих піків та потенціалів, тенденція до прискорення основного ритму, та на цьому фоні підвищення вмісту повільних хвиль (тета) переважно у передніх відведеннях. Причому найбільш виражені зміни біоелектричної активності мали місце у скроневих та лобних відведеннях. Так, у хворих на ЦД ІІ з СНП дезорганізація та десинхронізації картини ЕЕГ була виявлена у 34 хворих (79,1 % випадків). Виражені іритативні зміни реєструвалися у (90,6%) випадків, гіперсинхронні сплески були виявлені у (25,6%), гострі піки і потенціали були наявні у (48,8 %). У багатьох хворих спостерігалася зглаженість зональних розбіжностей (58,1%) та відсутність реакції на відкривання очей (34,8%). Зниження біоелектричної активності сягало 86,0 % випадків. При цьому амплітуда основного альфа-ритму ЕЕГ у обстежених пацієнтів з ЦД ІІ та СНП достовірно (р0,01) нижча за норму в скроневому, тім’яному і потиличному відведеннях, яка склала 31,8±2,5, 44,1±3,1 та 43,5±4,2 мкВ, відповідно. У значної частини обстежених (88,3 %) з порушеннями слуху на фоні ЦД ІІ ці прояви посилювалися при гіпервентиляції. Порушення біоелектричної активності у 97,6% випадків були симетричними, що свідчить про дифузні загальномозкові зміни функціонального стану ЦНС у даної категорії хворих. Подразнення коркових структур головного мозку були зареєстровані у всіх обстежених пацієнтів з ЦД ІІ. У багатьох з таких хворих (97,6%) подразнення кори поєднувалось з залученням глибоких структур головного мозку. Так, дисфункція діенцефальних структур головного мозку мала місце у (48,8%) випадків, діенцефально-стовбурових – у (39,5%), медіобазальних – у (9,3%). Лише у одного хворого мало місце подразнення лише коркових структур. Отже, у обстежених нами хворих на ЦД ІІ типу з порушеннями слухової функції за даними ЕЕГ мають місце виражені порушення біоелектричної активності за даними ЕЕГ, в тому числі зміни у коркових та глибоких – діенцефальних та стовбурових структурах головного мозку
Дод.точки доступу:
Овсяник, К. В.
Навальківська, Н. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Заярнюк, І.
Почуймося без слів! [Текст] / І. Заярнюк // Фармацевт практик. - 2021. - № 3. - С. 30-31

MeSH-головна:
СЛУХА РАССТРОЙСТВА -- HEARING DISORDERS (история, профилактика и контроль, эпидемиология)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (тенденции, этика)
Анотація: 3 березня відзначається Всесвітній день слуху
У цей день не прийнято когось гучно вітати, дарувати квіти чи лити ріки шампанського. Проте він все одно важливий і цінний. Його відзначають із 2007 р. задля привернення уваги громадськості до важливості раннього виявлення та допомоги при порушеннях слуху. В 2021 р. цей день проходить під гаслом «Турбота про слух для всіх!» Як живеться в Україні людям з порушенням слуху? Як комунікувати з такими людьми, щоб не порушити їхньої гідності?
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Литовченко, В.
Доступність стоматологічних послуг для людей з порушеннями слуху: комунікація лікаря та пацієнта [Текст] = Availability of dental services for people with hearing impairments: communication between doctor and patient / В. Литовченко, С. Литовченко // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 3. - С. 52-63. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ ПОМОЩЬ В ПОЛНОМ ОБЪЕМЕ -- COMPREHENSIVE DENTAL CARE (использование, организация и управление, тенденции)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ КАЧЕСТВО, ДОСТУПНОСТЬ И ОЦЕНКА (ВНЕШ) -- HEALTH CARE QUALITY, ACCESS, AND EVALUATION (NON MESH)
НЕОТЛОЖНОЙ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ КОММУНИКАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ -- EMERGENCY MEDICAL SERVICE COMMUNICATION SYSTEMS (использование, организация и управление, тенденции)
СЛУХА РАССТРОЙСТВА -- HEARING DISORDERS
ЖЕСТИКУЛЯЦИЯ КАК СРЕДСТВО ОБЩЕНИЯ -- MANUAL COMMUNICATION
ИНДИВИДУАЛИЗИРОВАННАЯ МЕДИЦИНА -- INDIVIDUALIZED MEDICINE (методы, тенденции)
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: У статті представлено сучасні вимоги до надання медичної допомоги у контексті соціокультурного підходу, за якого обмеження розглядаються як результат дискримінації з боку суспільства, а не стану людини. Особливої значущості набуває концепція «універсального дизайну» у всіх галузях життя людини. Спільнота глухих людей розглядається як лінгвокультурна меншина, що має власну мову (жестова мова) та власну культуру (культура глухих), відповідно дуже важливо пропонувати рішення та підходи для налагодження якісного спілкування між жестомовними пацієнтами та лікарями, молодшим медичним персоналом й таким чином забезпечити інклюзивний підхід у сфері охорони здоров’я. Враховуючи актуальність проблеми, метою статті є аналіз теоретичних та клінічних аспектів проблеми доступності медичних (стоматологічних) послуг для пацієнтів з важким ступенем порушення слуху (жестомовних) та визначення ефективних методів задоволення їхніх особливих комунікативних потреб. Використано методи теоретичного аналізу літературних джерел та результатів сучасних досліджень, представлених в електронних наукових виданнях, включених до наукометричних баз даних PubMed, Index Copernicus, Ulrich’s Periodicals, Google Scholar, Web of Science, Scopus, Medline та ін.; обстеження, лікування та консультування жестомовного пацієнта у межах хірургічної підготовки до ортопедичного протезування на базі кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії НМУ імені О.О. Богомольця. Результати дослідження дають підстави зробити наступні висновки: аналіз фахової літератури, клінічні випадки свідчать про актуальність проблеми комунікації глухих (жестомовних) пацієнтів та лікарів-стоматологів, визначення орієнтирів реформування системи медичних послуг відповідно до сучасних соціокультурних підходів; схарактеризовано основні методи комунікації між лікарем-стоматологом та пацієнтом з важким ступенем порушення слуху: через перекладача жестової мови; за допомогою письмового мовлення; шляхом використання пам’ятки-алгоритму з жестами, необхідними під час стандартних стоматологічних маніпуляцій; визначено, що застосування пам’ятки-алгоритму сприяє ефективній комунікації із жестомовним пацієнтами із урахуванням особливостей діяльності лікаря-стоматолога та особливих комунікативних потреб таких пацієнтів
The article presents modern requirements for the provision of medical care in the context of a socio-cultural approach, in which restrictions are seen as the result of discrimination by society, not the human condition. The concept of "universal design" in all spheres of human life acquires special significance. The deaf community is seen as a linguistic and cultural minority with its own language (sign language) and culture (deaf culture), so it is very important to offer solutions and approaches to establish quality communication between sign language patients and doctors, junior medical staff and thus ensure an inclusive approach. in the field of health care. Given the urgency of the problem, the aim of the article is to analyze the theoretical and clinical aspects of the problem of accessibility of medical (dental) services for patients with severe hearing impairment (sign language) and identify effective methods to meet their special communication needs. Methods of theoretical analysis of literature sources and results of modern research presented in electronic scientific publications included in scientometric databases PubMed, Index Copernicus, Ulrich’s Periodicals, Google Scholar, Web of Science, Scopus, Medline, etc .; examination, treatment and counseling of a sign language patient within the framework of surgical preparation for orthopedic prosthetics on the basis of the Department of Surgical Dentistry and Maxillofacial Surgery of NMU named after OO Worshipers. The results of the study give grounds to draw the following conclusions: analysis of professional literature, clinical cases indicate the urgency of the problem of communication of deaf (sign language) patients and dentists, setting benchmarks for reforming the health care system in accordance with modern socio-cultural approaches; the main methods of communication between a dentist and a patient with severe hearing impairment are characterized: through a sign language interpreter; by means of written speech; by using a jotting-algorithm with gestures required during standard dental manipulations; determined that the use of the jotting-algorithm promotes effective communication with sign language patients, taking into account the peculiarities of the dentist and the special communication needs of such patients
Дод.точки доступу:
Литовченко, С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості клініко-діагностичних характеристик кохлео-вестибулярної функції у осіб працездатного віку, що перебували в умовах стресу [Текст] = Clinical and diagnostic characteristics of cochleovestibular function in patients of active working age after exposure to stress / Д. І. Заболотний [та ін.] // Оториноларингологія. - 2021. - N 4. - С. 4-15. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СЛУХА РАССТРОЙСТВА -- HEARING DISORDERS (диагностика, патофизиология, этиология)
СЛУХОВЫЕ ТЕСТЫ -- HEARING TESTS (использование, методы)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL (иммунология)
ГОЛОВОКРУЖЕНИЕ -- DIZZINESS (диагностика, иммунология, патофизиология, этиология)
ТРУДОСПОСОБНОСТИ ОЦЕНКА -- WORK CAPACITY EVALUATION
Кл.слова (ненормовані):
ПОСТУРОГРАФИЯ -- ВЕСТИБУЛОМЕТРИЯ
Анотація: Комплексний підхід до цієї проблеми дозволив визначити та відібрати, окрім традиційних методів дослідження, додаткові діагностичні заходи для оптимальної та найбільш ефективної оцінки кохлео-вестибулярних змін у пацієнтів працездатного віку, що перебувають в умовах стресу, для виявлення кохлео-вестибулярних порушень і проведення диференційно-топічної діагностики порушень центрального чи периферичного відділів слухового та вестибулярного аналізаторів. До них відносяться такі: психологічне тестування, комплекс тестів для визначення центральних слухових порушень – слухова адаптація з навантаженням, розбірливість фільтрованого мовлення, реєстрація КСВП, реєстрація постурального балансу з використанням платформи Wii Balance Board, вестибулометричне обстеження
Дод.точки доступу:
Заболотний, Д. І.
Бєлякова, І. А.
Луценко, В. І.
Холоденко, Т. Ю.
Лоза, Т. П.
Градюк, Н. М.
Чайка, С. П.
Сітухо, М. І.
Нечіпоренко, П. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Про затвердження Порядку проведення скринінгу слуху дітей [Текст] : наказ Міністерства охорони здоров’я України № 1144 від 09.06.2021 р. // Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров’я. - 2021. - N 12. - С. 105-108

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION, MEDICAL
СЛУХА РАССТРОЙСТВА -- HEARING DISORDERS (диагностика, профилактика и контроль)
СЛУХОВЫЕ ТЕСТЫ -- HEARING TESTS
ДЕТИ -- CHILD
УКРАИНА -- UKRAINE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Косаківська, І. А.
Стан слухової функції у дітей з аденоїдними вегетаціями [Текст] / І. А. Косаківська // Сучасна педіатрія. Україна. - 2020. - N 2. - С. 8-11. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
АДЕНОИДЫ -- ADENOIDS (патология, хирургия)
СЛУХА РАССТРОЙСТВА -- HEARING DISORDERS (диагностика, терапия, этиология)
СЛУХОВЫЕ ТЕСТЫ -- HEARING TESTS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: За даними акустичної імпедансометрії у 81 (33,9%) пацієнта із аденоїдними вегетаціями були виявлені зміни в звукопровідній системі слухового аналізатора, характерні для секреторного середнього отиту. Результати імпедансометрії слід враховувати як додатковий критерій при визначенні показань до аденотомії у дітей
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Федорченко, Д.
Дослідження користувачів мобільних пристроїв методом анкетування та об’єктивної аудіометрії (отоакустична емісія) [Текст] = Exploration of mobile users with questionnaire method and objective audiometry (otoacoustic emission) / Д. Федорченко, В. Дідковський // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2020. - № 2. - С. 68-74. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СОТОВЫЕ ТЕЛЕФОНЫ -- CELL PHONES (использование, статистика, тенденции)
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT (статистика, физиология)
ОЦЕНКА ВОЗДЕЙСТВИЯ НА ЗДОРОВЬЕ -- HEALTH IMPACT ASSESSMENT (использование, методы, статистика, тенденции)
СЛУХА РАССТРОЙСТВА -- HEARING DISORDERS (этиология)
ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ -- HEADACHE DISORDERS (патофизиология, этиология)
Анотація: Основною метою проведеного дослідження було визначити вплив користування мобільними пристроями серед молоді в Україні на слуховий аналізатор методом анкетування та об’єктивної аудіометрії (отоакустична емісія) та порівняти отримані результати отриманих даних з даними отриманими в дослідженнях проведених в Швеції та Фінляндії, котрі були першими, хто провів багаточисельні дослідження стосовно погіршення слуху та виникнення інших симптомів при використанні мобільних пристроїв. Методи: Учасників дослідження було відібрано зі волонтерів, яким були розіслані анонімні анкети з питаннями. Кількість осіб, які заповнили анкету склала 251. Була використана стратифікована вибірка за віком, статтю, яким телефоном користуються, скільки часу приділяють на розмови, розмовляють з навушниками чи без, та як розмови по телефону вплинули на здоров’я (головний біль, вушний шум, погіршення слуху). Результати: Згідно опитування середній вік респондентів склав 17-25 років (32,3% - 22 р., 13,1% - 19р., 12,4% - 20р., 10,8% - 23 р., 8,4% - 21р., 8% - 18р., 7,6% - 17р., 2,8% - 24р., 2,8% - 25р.). Таким чином середній вік молодого і працездатного віку склав 22 роки. Кількість жінок склала 74,3%, чоловіків – 25,7%. Майже всі респонденти користуються мобільним телефоном (99,2%), тому подальші дослідження будуть пов’язані з цим видом зв’язку. 51,8% розмовляють за допомогою додаткових пристроїв (навушники), 8,8% - без додаткових пристроїв, 39,4% розмовляють за допомогою обох варіантів. Було досліджено вплив розмов по телефону на самопочуття та здоров’я після розмов. 3,6% студентів відчувають головний біль після розмов по телефону, 96,4% головний біль не відчувають. 58,2% відчувають головний біль протягом тижня, 41,8% головного болю не мають. Більшість респондентів пов’язують головний біль протягом тижня з втомою, недосипанням, стресом і нервовим напруженням під час навчання, зі зміною погоди, з порушеним режимом дня, артеріальною гіпертензією, голодом, з частими розмовами по телефону. 42,2% респондентів відчувають вушний шум: 1,6% з них відчувають вушний шум кожний день, 4,8% раз в декілька днів, 35,9% зрідка. 57,8% взагалі шум не відчувають. 21,5% респондентів відчувають погіршення слуху, 78,5% респондентів погіршення слуху не відчувають. Респондентам, які мають погіршення слуху, було запропоновано пройти дослідження об’єктивну аудіометрію (отоакустична емісія) для дослідження змін слуху. Шістдесят респондентів взяло участь у цьому обстеженні Перед дослідженням було проведено отоскопію респондентів для виключення будь-яких органічних уражень вух. У 85 вух респондентів (71%), які скаржилися на погіршення слуху, на частоті 8000 Гц не було зареєстровано відповіді. У 95 вух респондентів (79%), які скаржилися на погіршення слуху, на частоті 5714 Гц не було зареєстровано відповіді. Коефіцієнт кореляції, який вираховувався за Пірсоном, між показникам респондентів Києва та результатів дослідження в країнах північної Європи склав 0,935, що вказує на значно високу силу зв’язку
The main purpose of study was to assess the impact of using mobile phones among young Ukrainians (age 17-25) on auditory system. We conducted a study using anonymous questionnaires and with using a method of objective audiometry (otoacoustic emission). Finally, we compared our results with results of studies which were conducted in Sweden and Finland. Those studies were first among all the others with assessment of association between amount of mobile phone use and frequency of headache, tinnitus or hearing loss at 4-year follow-up. Methods: The participants were chosen among volunteers (n=251). All of them received anonymous questionnaires. We made stratified sample by age, sex, type of phone used, duration of phone calls, using of headphones during calls, symptoms appearing after using cell phone (headache, tinnitus, hearing loss). Results: The age of respondents was 17-25 years (32,3% - 22 years, 13,1% - 19 years, 12,4% - 20 years, 10,8% - 23 years., 8,4% - 21 years., 8% - 18 years, 7,6% - 17 years, 2,8% - 24р., 2,8% - 25 years). Due to this data the median age of participants was 22 years. Sex: female – 74.3%, male – 25.7%. Most of participants were using mobile phones (99.2%). 51.8% of respondents were always using headphones during phone calls, 8.8% - never used headphones during phone calls, 39,4% - were rarely using headphones during phone calls. We assess the association between mobile phone use and appearing symptoms after phone calls. 3.6% of respondents reported a headache after phone calls, 96.4% were free of this symptom after phone calls. 58.2% reported headache at least once a week, 41.8% - were free of this symptom. 42.2% of respondents reported tinnitus: 1.6% reported tinnitus every day, 4.8% once in 2-3 days, 35.9% reported this symptom rarely (less than once a week). 57.8% of respondents were free of tinnitus. 21.5% of respondents reported hearing loss, 78.5% were free of hearing loss. Most of respondents associate headache with fatigue, sleep deprivation, stress, weather change, sleep disorders, arterial hypertension, hunger, frequent phone calls. Respondents who complained of hearing loss were offered to pass objective audiometry (optoacoustic emission).6 respondents took part in this examination. In 85 ears of respondents (71%) who complained of hearing loss it occurs on 8000 Hz. In 95 ears of respondents (79%) who complained of hearing loss it occurs on 5714 Hz. Pearson correlation coefficient between our results and results of Northern Europe studies was 0.935, suggesting a strong linear association
Дод.точки доступу:
Дідковський, В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)