Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (31)

Рідкісні видання (9)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Слюнные железы<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 71
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-71

Роль малоінвазивних цитологічних досліджень у діагностиці та лікуванні уражень слинних залоз [Текст] = The role of minimally invasive cytological studies in the diagnosis and treatment of salivary gland injuries / П. І. Яценко [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 184-187. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (патофизиология)
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (диагностика, этиология)
АДЕНОМА ПЛЕОМОРФНАЯ -- ADENOMA, PLEOMORPHIC (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- CYTOGENETIC ANALYSIS (использование, статистика)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, статистика)
Анотація: Тонкоголкове аспіраційне цитологічне дослідження – це метод цитодіагностики, заснований на морфологічних дослідженнях окремих і невеликих груп клітин, що аспіровано за допомогою тонкої голки. Діагностична точність тонкоголкового аспіраційного цитологічного дослідження в оцінці набряків слинних залоз вивчалася у різних дослідженнях, але дані є дещо суперечливими та представлені у недостатній кількості для клінічного аналізу, що й обумовило обраний напрямок дослідження. Мета дослідження: оцінка діагностичної точності тонкоголкового аспіраційного цитологічного дослідження при запальних та пухлинних ураженнях слинних залоз. У дослідженні взяли участь 192 пацієнти, у яких спостерігались набряки привушної та піднижньощелепної ділянок. У 52 випадках встановлено діагноз пухлинного процесу, з них 25 – доброякісний, а у 19 – однозначно злоякісний. Хронічний сіалоаденіт був найпоширенішим непухлинним ураженням (38%), на другому місці спостерігався гострий і хронічний сіалоаденіт (34%) та хронічне гранулематозне запалення (28%). Плеоморфна аденома зафіксована як найпоширеніше доброякісне новоутворення, а лімфома – найпоширеніше злоякісне ураження (37,8%), ацинозно-клітинний рак діагностовано у 29,2% і аденоїдно-кістозна карцинома – в 17,8% випадків. Загальна точність тонкоголкового аспіраційного цитологічного дослідження у нашому дослідженні виявилася у 85,2% з 74,1% чутливістю та 79,9% специфічністю. Зафіксовані нами показники чутливості та специфічності після коригування зміщення верифікації становили 65,2% (35,2-92,5) і 89,4% (81,1-96,5). Нами зафіксовано два випадки помилково негативного діагнозу: мукоепідермоїдна карцинома та ацинично-клітинна карцинома на початковому етапі діагностики були діагностовані як плеоморфна аденома, яка є двофазним новоутворенням. Нами виявлений кореляційний взаємозв’язок між тонкоголковим аспіраційним цитологічним дослідженням та гістологічним дослідженням після проведення розширеної біопсії. У 12,8 % випадків плеоморфна аденома при неадекватній аспірації може бути хибним діагнозом
Salivary gland disorders include inflammatory, bacterial, viral, and tumor diseases. Such a wide discrepancy among diseases of the salivary glands determines the need to use minimally invasive, but at the same time accurate and specific methods of examination of such patients. Fine-needle aspiration cytological research is a cytodiagnostic method based on morphological studies of individual and small groups of cells aspirated with a fine needle. The diagnostic accuracy of fine-needle aspiration cytological research in evaluating salivary gland swelling has been studied in various studies, but the data are somewhat contradictory and insufficient for clinical analysis, which determined the chosen direction of research. The purpose of the study: assessment of the diagnostic accuracy of fine-needle aspiration cytological examination in inflammatory and tumor lesions of the salivary glands. 192 patients who had parotid and submandibular swellings took part in the study. In 52 cases, a diagnosis of a tumor process was established, of which 25 were benign, and in 19 - an unequivocal diagnosis of malignancy. Chronic sialoadenitis was the most common non-neoplastic lesion (38%), followed by acute and chronic sialoadenitis (34%) and chronic granulomatous inflammation (28%). We have recorded pleomorphic adenoma as the most common benign neoplasm, and lymphoma as the most common malignant lesion (37.8%), acinic cell carcinoma was diagnosed in 29.2% and adenoid cystic carcinoma in 17.8% of cases. The overall accuracy of fine-needle aspiration cytological research in our study was 85.2% with 74.1% sensitivity and 79.9% specificity. The rates of sensitivity and specificity we recorded after adjustment for verification bias were 65.2% (35.2-92.5) and 89.4% (81.1-96.5). We recorded two cases of false negative diagnosis: mucoepidermoid carcinoma and acinic cell carcinoma at the initial stage of diagnosis were diagnosed as pleomorphic adenoma, which is a biphasic neoplasm. We found a correlational relationship between fine-needle aspiration cytological examination and histological examination after an extended biopsy. In 12.8% of cases, pleomorphic adenoma with inadequate aspiration can be a false diagnosis. Currently, there is no trend towards a decrease in the number of patients with salivary gland diseases of various etiologies. Many such patients require surgical treatment, which requires a certain qualification of the doctor, since the radical treatment of benign and malignant neoplasms is characterized by a significant difference and is mainly carried out by different specialists. Based on the above, the accuracy of diagnostic tools is a critical indicator that has a significant impact on the results of further treatment. Thus, the use of fine-needle aspiration cytological research to establish a clinical diagnosis in salivary gland diseases of various etiologies is justified. The accuracy of such research is quite high and in the vast majority of clinical cases corresponds to the results of postoperative histological examination and is characterized by high specificity, which is confirmed by literature data. At the same time, the inaccuracy of this research method occurred only in isolated cases. We found a correlational relationship between fine-needle aspiration cytological examination and histological examination after an extended biopsy. In 12.8% of cases, pleomorphic adenoma with inadequate aspiration can be a false diagnosis. In this case, the aspiration biopsy should be repeated or an immunohistochemical study should be performed, depending on the availability of the cell block material of the neoplasm
Дод.точки доступу:
Яценко, П. І.
Локес, К. П.
Розколупа, О. О.
Яценко, І. В.
Аветіков, Д. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мікроструктурна організація піднижньощелепної залози за умов 5-тижневого опіоїдного впливу [Текст] = Microstructural organization of the submandular gland under conditions of 5-week opioid influence / М. М. Михалевич [та ін.] // Art of Medicine. - 2023. - N 1. - С. 48-51. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (анализ, вредные воздействия, фармакология)
НАРКОТИКИ -- NARCOTICS (анализ, вредные воздействия)
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (повреждения, ультраструктура)
ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ БОЛЕЗНИ -- MANDIBULAR DISEASES (патофизиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Застосування опіоїдів є ефективним методом лікування сильного та гострого болю, однак при їх неналежному використанні, окрім своїх потужних знеболюючих властивостей, опіоїди зумовлюють виникнення значних побічних ефектів. Початкові зміни в організмі людини, що спричинені вживанням наркотичних речовин (опіатів), виявляють у ротовій порожнині, зокрема, у слинних залозах. Наявність цілої низки невирішених питань щодо проблем структурної перебудови слинних залоз при вживанні наркотичних середників обумовило вибір тематики дослідження. Мета. Встановити мікроскопічні особливості піднижньощелепної залози через 5 тижнів експериментального опіоїдного впливу. Матеріали та методи. Дослідження виконано на 15 статевозрілих білих щурах-самцях масою 200-220 г, віком 4,5-6 місяців, які знаходились в стандартних умовах віварію Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Тварин розподілили на дві групи: експериментальна та контрольна. У експериментальній групі тваринам (10 щурів) внутрішньом’язово щоденно вводили опіоїдний анальгетик (нал- буфін) за схемою: І тиждень - 8 мг/кг, ІІ тиждень - 15 мг/кг, ІІІ тиждень - 20 мг/кг, ГУ тиждень - 25 мг/кг, V тиждень - 30 мг/кг. Контролем слугували 5 щурів, яким вводили 0,9 % розчин хлориду натрію в об’ємі 1 мл впродовж 5 тижнів. Для проведення дослідження ми використовували гістологічний метод. Результати. Дані дослідження демонструють глибокі деструктивні зміни в структурній організації піднижньощелепної залози через 5 тижнів експериментального введення опіоіду «налбуфіну». Висновки. Довготривале введення опіоїду спричиняє незворотні зміни піднижньощелепної залози, спричинені його деструктивним та токсичним впливом
The use of opioids is an effective method of treatment for severe and acute pain; however, when they used inappropriately, in addition to their powerful pain-relieving properties, opioids cause significant side effects. The initial changes in the human body caused by the use of narcotic substances (opiates) are detected in the oral cavity, in particular, in the salivary glands. The earliest manifestations of pathological changes in the oral cavity are caries, stomatitis, gingivitis, periodontitis and xerostomia. Based on the results of our research and the study of the effect of opioids on other organs, we can conclude that long-term use of opioids has a significant negative effect on the structure of the submandibular gland and homeostasis of the oral cavity as a whole. The presence of a number of unsolved questions regarding the problems of structural reconstruction of the salivary glands during the use of narcotic agents, as well as the possibility of selecting the most effective methods of treatment and prevention of salivary gland diseases determined the choice of this research topic
Дод.точки доступу:
Михалевич, М. М.
Подолюк, М. В.
Кирик, Х. А.
Цитовський, М. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Корекція кокарнітом патологічних змін у слинних залозах щурів за умов діабетичної нейропатії [Текст] = Cocarnit correction of pathological changes in salivary glands of rats in conditions of diabetic neuropathy / К. В. Тихонович [та ін.] // Медична та клінічна хімія = Medical and clinical chemistry. - 2022. - Том 24, N 1. - С. 39-45

Рубрики: Кокарнит

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (лекарственная терапия)
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (патология)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Найпоширенішим ускладненням цукрового діабету є діабетична нейропатія, вплив якої на слинні залози вивчено недостатньо. Пошук засобів фармакологічної корекції на підставі з’ясування патогенезу розвитку патологічних змін у слинних залозах за умов діабетичної нейропатії залишається актуальним
One of the most common complications of diabetes is the development of diabetic polyneuropathy, the effects of which on the salivary glands have not been sufficiently studied. The search for pharmacological correction based on the elucidation of the pathogenesis of the development of pathological changes in the salivary glands in diabetic neuropathy remains relevant
Дод.точки доступу:
Тихонович, К. В.
Криворучко, Т. Д.
Непорада, К. С.
Береговий, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Терешина, Т. П.
Состояние твердых тканей зуба у лиц, переболевших COVID-19 [Текст] = Condition of solid tooth tissues in persons after COVID-19 / Т. П. Терешина, М. И. Кот, В. А. Пахлеванзаде // Сучасна стоматологія. - 2021. - № 5. - С. 30-34. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, этиология)
ЗУБА ДЕМИНЕРАЛИЗАЦИЯ -- TOOTH DEMINERALIZATION (вирусология, патофизиология, этиология)
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES (патофизиология, этиология)
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (секреция)
ДЕНТИНА ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ -- DENTIN SENSITIVITY (патофизиология, терапия, этиология)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PREVENTIVE DENTISTRY (методы, организация и управление, тенденции)
Анотація: Принято считать, что основной причиной кариозной деминерализации являются микроорганизмы. Однако усугублению процесса способствует нарушение минерального обмена в полости рта и, в первую очередь, из-за недостаточного поступления минералов естественным путем, из слюны
У пациентов, перенесших COVID-19, снижается резистентность эмали и увеличивается риск развития кариозного процесса и появление повышенной чувствительности зубов из-за недостаточной естественной минерализации в связи с уменьшением количества выделяемой слюны - главного источника поступления минералов в эмаль зуба. Фактор микробной контаминации деминерализованной эмали, усугубляющей процесс, также не исключается. Однако при хорошей гигиене полости рта роль этого фактора значительно снижается. Лица, перенесшие COVID-19, нуждаются в диспансерном наблюдении у врача-стоматолога, а также проведении лечебно-профилактических мероприятий, снижающих риск развития кариозного процесса
It is believed that the main cause of carious demineralization is microorganisms. However, the deterioration of the process is facilitated by the disruption of mineral metabolism in the oral cavity and, primarily, due to the insufficient supply of minerals naturally, from saliva
In patients who have undergone COVID-19, enamel resistance decreases and the risk of developing a carious process increases and the appearance of hypersensitivity of teeth due to insufficient natural mineralization due to a decrease in the amount of saliva released – the main source of minerals entering the tooth enamel. The microbial cantamination factor of demineralized enamel exacerbating the process is also not excluded. However, with good oral hygiene, the role of this factor is significantly reduced. Persons who have undergone COVID-19 need dispensary supervision by a dentist, as well as medical and preventive measures that reduce the risk of developing a carious process
Дод.точки доступу:
Кот, М. И.
Пахлеванзаде, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Malanchuk, V. O.
Application of immunohistochemical markers in diagnostics of various histological types of pleomorphic adenomas of the salivary glands [Текст] = Застосування імуногістохімічних маркерів в діагностиці різних гістологічних типів плеоморфних аденом слинних залоз / V. O. Malanchuk, I. S. Brodetskyi, M. S. Krotevych // Клінічна стоматологія. - 2020. - N 1. - С. 34-42

MeSH-головна:
АДЕНОМА -- ADENOMA
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
Анотація: The morphological verification of tumors as a diagnostic method has been the basis for establishing the final diagnosis for a long time. According to various data, the accuracy of the diagnosis ranges from 80–85 %, depending on the type of tumor (benign or malignant) and its differentiation. With the introduction of immunohistochemical studies for the final diagnosis of tumors, the percentage of verified tumors has increased significantly
Морфологічна верифікація пухлин, як метод діагностики, залишається вже тривалий час основним для встановлення заключного діагнозу. Точність встановлення діагнозу за різними даними складає від 80–85 % залежно від виду пухлини (доброякісна чи злоякісна) та ступеня її диференціювання. З упровадженням імуногістохімічних досліджень для заключної діагностики новоутворень, відсоток верифікації пухлин значно підвищився
Дод.точки доступу:
Brodetskyi, I. S.
Krotevych, M. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бродецький, І. С.
Клініко-генетичний та міжгенетичний кореляційний аналіз за експресією miR-29a у хворих на плеоморфні аденоми слинних залоз [Текст] = Clinical-genetic and inter-genetic correlation analysis with expression of miR-29а in patients with pleomorphic adenomas of the salivary glands / І. С. Бродецький // Клінічна стоматологія. - 2020. - N 4. - С. 19-26

MeSH-головна:
АДЕНОМА ПЛЕОМОРФНАЯ -- ADENOMA, PLEOMORPHIC
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
Анотація: Найбільш поширеною пухлиною слинних залоз залишається плеоморфна аденома (ПА) – 60–90 % від усіх доброякісних пухлин слинних залоз. Сучасним генетичним напрямком у діагностиці пухлин є вивчення ролі молекул мікроРНК. МікроРНК – це малі некодуючі РНК, які регулюють контроль клітинного циклу, апоптоз, метаболізм, розвиток та диференціацію клітин. Найбільший інтерес серед них становить проапотозна miR-29a. Вона експресується у 84 % плеоморфних аденом слинних залоз. Статей, в яких описано клініко-генетичні та міжгенетичні кореляції miR-29a в інших біоптатах, окрім пухлини, – прилегла до пухлини тканина слинної залози, інтактна залоза (група контролю), та кров, не знайдено
The most common tumor remains pleomorphic adenoma – 60–90 % of all benign tumors of the salivary glands. The modern genetic area of focus in the diagnosis of salivary gland tumors is the study of the role of miRNA molecules. MiRNAs are small non-coding RNAs that regulate the cell cycle, apoptosis, metabolism, cell development and differentiation. Of the greatest interest among them is proapoptotic miR-29a. It is expressed in 84 % of the pleomorphic adenomas of the salivary glands. There are no articles that would describe the clinical-genetic and inter-genetic correlations with miR-29a in other biopsy specimens, except for the tumor – the salivary gland tissue adjacent to the tumor, the intact gland (control group), and blood
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості реактивних змін в підщелепній слинній залозі, ініційованих введенням платифіліну та прозерину [Текст] = Features of reactive changes in the submandibular salivary gland, initiated by the introduction of platyphyllin and proserine / Н. В. Гасюк [та ін.] // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 1. - С. 52-59

MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТЬ -- JAW
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
СТОМАТОЛОГИЯ -- DENTISTRY
Анотація: Секреція та виділення слини являє собою складний багатофакторний рефлекторний процес, який забезпечує оптимальні умови адаптації організму до змін, що відбуваються в його життєдіяльності. Мета дослідження – визначити реактивні зміни в підщелепній слинній залозі, ініційовані введенням платифіліну та прозерину. Матеріали і методи. В процесі створення дизайну та виконання дослідження сформовано три основні групи тварин, для вивчення змін структури великих слинних залоз: контрольну – 20 тварини, яким вводили ізотонічний розчин NaCl для виключення впливу водного навантаження в групі порівняння; першу експериментальну – 40 тварин, яким вводили платифілін 0,3 мг/кг на ізотонічному розчині; другу експериментальну – 40 тварин, яким вводили прозерин 0,1 мг/кг на ізотонічному розчині. Після евтаназії експериментальних тварин забрані піднижньощелепні слинні залози піддавали обробці згідно з загальноприйнятими етапами виготовлення гістологічних препаратів та забарвлювали розчином метиленового синього і поліхромного барвника із подальшим вивченням у світловому мікроскопі та фотографуванням. Результати досліджень та їх обговорення. Введення платифіліну щурам не впливало на тинкторіальні властивості секреторних гранул епітеліоцитів кінцевих відділів підщелепної слинної залози. За морфологічними особливостями останні не відрізнялися від структурної організації клітин контрольній групі тварин. Вплив прозерину на секреторні складові часточок піднижньощелепних залоз щурів характеризувався морфологічними ознаками підвищення функціональної активності ацинарних і протокових епітеліоцитів. При стимуляції платифіліном відбувається підвищення вмісту вуглеводів в секреті підʼязикової слинної залози та активізується юкстацелюлярне транспортування рідини через стінку проток. Введення прозерину ініціює посилення секреції в кінцевих відділах. Реактивні зміни з боку судин гемомікроциркуляторного русла проявляються синергізмом. Висновки. Введення експериментальним тваринам платифіліну і прозерину спричиняє в обмінній і ємнісній ланках гемомікроциркуляторного русла часточок підщелепної слинної залози однонаправлені зміни, які проявляються збільшенням метричних показників з переважанням значень при введенні прозерину
Secretion and secretion of saliva is a complex multifactorial reflex process that provides optimal conditions for adapting the body to the changes occurring in its life. The aim of the study – to determine the reactive changes in the submandibular salivary gland, initiated by the introduction of platyphyllin and proserine. Materials and Methods. During the design and implementation of the study three main groups of animals were formed to study the changes in the structure of large salivary glands: control – 20 animals, which were administered isotonic NaCl solution to exclude the effect of water loading in the comparison group; experimental І – 40 animals that received platyphyllin 0.3 mg/kg in isotonic solution; experimental II – 40 animals administered 0.1 g/kg peroxide per serum per isotonic solution. After euthanasia of experimental animals, removed submandibular salivary glands were treated in accordance with the generally accepted histological preparations and stained with methylene blue and polychromic dye solution, followed by light microscopy and photographed. Results and Discussion. The introduction of platyphyllin in rats did not affect the tinctorial properties of secretory granules of epithelial cells in the terminal regions of the submandibular salivary gland. The morphological characteristics of the latter did not differ from the structural organization of cells in the control group of animals. Influence of transazin on the secretory components of the lobules of the submandibular glands of rats was characterized by morphological signs of increased functional activity of acinar and ductal epithelial cells. With stimulation of platinum, there is an increase in carbohydrate content in the secretion of the hyoid hypochondrium, and the juxtaclecular transport of fluid through the duct wall is intensified. The introduction of proserine initiates increased secretion in the endpoints. Reactive changes from the vessels of the hemomycocirculatory channel appear to be synergistic. With stimulation of platyphyllin, there is an increase in carbohydrate content in the secretion of the hyoid hypochondrium, and the juxtaclecular transport of fluid through the duct wall is intensified. The introduction of proserine initiates increased secretion in the endpoints. Reactive changes from the vessels of the hemomycocirculatory channel appear to be synergistic. Conclusions. Introduction to experimental animals of platyphyllin and proserine causes, in the exchange and capacious links of the hemomycocirculatory bed of the submandibular salivary gland, unidirectional changes that manifest themselves by an increase in metric indices with a predominance of values when introducing proserinum
Дод.точки доступу:
Гасюк, Н. В.
Єрошенко, Г. А.
Цуканов, Д. В.
Ємець, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Маланчук, В. О.
Частота плеоморфних аденом слинних залоз та їх гістологічні типи за даними архівного аналізу історій хвороб клініки Національного медичного університету імені О. О. Богомольця в період 2014–2018 рр. [Текст] = Frequency of pleomorphic adenomas of salivary glands and their histological types according to archival analysis of medical records of O.O. Bohomolets National Medical University in the period of 2014–2018 / В. О. Маланчук, І. С. Бродецький, М. С. Кротевіч // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 1. - С. 19-24

MeSH-головна:
СТОМАТОЛОГИЯ -- DENTISTRY
АДЕНОМА ПЛЕОМОРФНАЯ -- ADENOMA, PLEOMORPHIC
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
Анотація: Плеоморфна аденома залишається найрозповсюдженішою пухлиною серед доброякісних новоутворень слинних залоз, що складає від 61 до 90 %. Клінічний перебіг новоутворення має типову, слабовиражену симптоматику, що ускладнює встановлення попереднього клінічного діагнозу на догоспітальному етапі. Остаточний діагноз плеоморфної аденоми встановлюють на основі патогістологічного дослідження. Морфологічні методи не лише вказують вид пухлини – доброякісна чи злоякісна, а й визначають її походження (фенотип пухлини). Мета дослідження – вивчити частоту плеоморфних аденом слинних залоз та їх гістологічних типів за даними архівного аналізу історій хвороб клініки Національного медичного університету (НМУ) імені О. О. Богомольця в період 2014–2018 рр. Матеріали і методи. Матеріалом обстеження були архівні історії 133 хворих із плеоморфними аденомами слинних залоз, що перебували на лікуванні в Київській міській клінічній лікарні № 12 (КМКЛ) на клінічній базі кафедри НМУ імені О. О. Богомольця в період 2014–2018 рр. Середній вік пацієнтів становив (48±11,3) року. Усім хворим проводили за показаннями типові оперативні втручання – ексцизійну біопсію, часткову, субтотальну, тотальну паротидектомію. Біоптати були вивчені патогістологічно. Результати досліджень та їх обговорення. З ураженням білявушних слинних залоз плеоморфною аденомою було 110 (82,7 %) хворих. Серед гістологічних типів плеоморфних аденом спостерігали мезенхімальний 91 (68,42 %) осіб, із домінуванням епітеліального компонента – 30 (22,55 %), класичний (комбінований) варіант (однакова кількість мезенхімального та епітеліального компонентів) – 11 (8,27 %) та з домінуванням міоепітеліального компонента 1(0,75 %). Висновки. Найбільша кількість плеоморфних аденом слинних залоз містилася в білявушній слинній залозі – 110 (82,7 %). Серед гістологічних типів переважали мезенхімальний та епітеліальний види – 91 (68,42 %) і 30 (22,55 %) хворих. Серед жінок та чоловіків домінували мезенхімальний та епітеліальний типи будови плеоморфних аденом – 64 (71,11 %) і 20 (22,22 %) та 27 (62,79 %) і 10 (23,25 %) відповідно. При цьому лише для епітеліального типу плеоморфних аденом поділ за віком мав суттєві відмінності – у жінок середній вік складав (39,87±9,74) року, для чоловіків – (48,5±11,66) року
Pleomorphic adenoma remains the most prevalent tumor among benign neoplasms of the salivary glands of 61 to 90 %. The clinical course of the tumor has a typical, weakly symptomatic, which complicates the establishment of a previous clinical diagnosis at the pre-hospital stage. The definitive diagnosis of "pleomorphic adenoma" is established on the basis of a pathohistological study. Morphological methods not only indicate the type of tumor – benign or malignant, but also determine its origin (phenotype of the tumor). The aim of the study – to learn the frequency of pleomorphic adenomas of the salivary glands and their histological types according to archival analysis of the diseases history of O. O. Bohomolets National Medical University in the period of 2014–2018. Materials and Methods. The material of the survey was the archival histories of 133 patients with pleomorphic adenomas of the salivary glands that were treated at the Kyiv City Clinical Hospital No. 12 at the clinical base of O. O. Bohomolets National Medical University in the period of 2014–2018. The average age of patients was (48±11.3). All patients underwent typical surgical interventions – excisional biopsy, partial, subtotal, total parotidectomy. Bioptats of the tumours were studied pathohistologically. Results and Discussion. The most of "pleomorphic adenomas" were in parotid salivary glands – 110 (82.7 %) patients. Among the histological types of pleomorphic adenomas, mesenchymal was observed – 91 (68.42 %) patients, with a dominant of epithelial component – 30 (22.55 %), a classic (combined) variant (the same number of mesenchymal and epithelial components) – 11 (8.27 %), and with the domination of the myoepithelial component 1 (0.75 %). Conclusions. The largest number of pleomorphic adenomas of the salivary glands was located in the parotid salivary glands – 110 (82.7 %). Among the histological types of pleomorphic adenomas, mesenchymal and epithelial types were prevalent – 91 (68.42 %) and 30 (22.55 %) patients. Women and men were dominated by mesenchymal and epithelial types of pleomorphic adenoma – 64 (71.11 %) and 20 (22.22 %), and 27 (62.79 %) and 10 (23.25 %), respectively. In this case, only for epithelial type of pleomorphic adenomas, the distribution by age had significant differences – for women, the average age was (39.87±9.74) years, for men – (48.5±11.66) years
Дод.точки доступу:
Бродецький, І. С.
Кротевіч, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сравнительный анализ биофизических параметров ротовой жидкости в зависимости от состояния твёрдых тканей зубов [Текст] / С. П. Ярова [и др.] // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 23-29

MeSH-головна:
СЛЮНА -- SALIVA (секреция, физиология)
СЛЮНООТДЕЛЕНИЕ -- SALIVATION (физиология)
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (секреция, физиология)
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль)
ЗУБА ШЕЙКА -- TOOTH CERVIX (патология, патофизиология)
Анотація: Были определены pH, буферная ёмкость, скорость слюноотделения, импеданс, мицеллярность и минерализующая способность ротовой жидкости по значениям коэффициента дисперсии. Коэффициенты дисперсии импеданса ротовой жидкости пациентов с клиновидным дефектом и пришеечным кариесом были достоверно ниже, чем у пациентов с интактными твёрдыми тканями (р=0,004). Наибольшая крутизна коэффициента дисперсии была характерна ротовой жидкости лиц без пришеечной патологии, что соответствует высокой степени её жидкокристаллической фазы, большей дисперсности и мицеллярности. Была определена сильная обратная корреляционная связь импеданса с pH и буферной ёмкостью, выраженная прямая корреляция – со скоростью слюноотделения и коэффициентом дисперсии. Взаимосвязи между биофизическими показателями ротовой жидкости требуют дальнейшего изучения в целях диагностики пришеечной патологии и контроля эффективности профилактических мероприятий.
Дод.точки доступу:
Ярова, С. П.
Заболотная, И. И.
Петухов, В. В.
Кобцева, Е. А.
Рева, О. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Бродецький, І. С.
Роль мікроРНК в пухлиногенезі. Огляд літератури [Текст] / І. С. Бродецький // Укр. стоматол. альманах. - 2019. - № 4. - С. 11-18. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC RESEARCH
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
АДЕНОМА -- ADENOMA (генетика)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
Анотація: Методов послеоперационной диагностики есть несколько – патогистологические, иммуногистохимические, генетические. Последний пользуется достаточной популярностью. Одним из генетических направлений в диагностике опухолей является изучение роли молекул микроРНК. Цель работы – выявить роль молекул микроРНК в опухолегенезе по данным обзора литературы. Анализ большинства литературных источников показал, что молекулы микроРНК способны влиять на важные биологические процессы – контроль клеточного цикла, апоптоз, метаболизм, развитие и дифференциацию клеток, а также на развитие различных болезней (невродегенеративные, метаболические расстройства, рак). Использование их в диагностике новообразований человека позволило в наше время создать перспективное направление в лечении злокачественных опухолей, которое дополнительно к химиотерапией продлевает продолжительность жизни онкобольных. А изучение воздействия микроРНК на такие процессы как апоптоз и взаимодействие с цитокинами позволяет узнать новые механизмы патогенеза в развитии большинства опухолей, в т.ч. опухолей слюнных желез (плеоморфная аденома). Таким образом, генетические методы исследования опухолей (микроРНК) являются современной технологией, позволяющей повышать идентификацию опухолей и внедрять новейшие лекарственные средства.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Гармаш, О. В.
Морфофункціональний стан привушних слинних залоз тримісячних щурів при експериментально модельованій внутрішньоутробній макросомії / О. В. Гармаш, Г. І. Губіна-Вакулик // Патологія. - 2018. - Т. 15, N 1. - С. 81-87

MeSH-головна:
ПЛОДА МАКРОСОМИЯ -- FETAL MACROSOMIA (диагностика, этиология)
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND (анатомия и гистология)
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (анатомия и гистология)
Анотація: Стаття присвячена вивченню особливостей постнатального морфогенезу ацинарної тканини привушної слинної залози тримісячних щурів, які народилися з експериментально модельованою макросомією в різних варіаціях. Мета роботи – вивчення в експерименті особливостей постнатального морфогенезу слинних залоз тримісячних щурів, які народилися макросомами. Матеріали та методи. Аналізували соматометричні показники тварин на момент народження та при виведенні з експерименту, в якому моделювали макросомію плода 4 способами (висококалорійна дієта молодих вагітних самиць, висококалорійна дієта вагітних самиць зрілого віку, висококалорійна дієта та гіпокінезія молодих вагітних самиць, посилене плацентарно-плодове кровопостачання на тлі звичайних умов існування молодих вагітних самиць). Для морфологічного аналізу використовували тканини привушних слинних залоз тримісячних щурів-нащадків. Оцінювали абсолютні та відносні значення маси слинних залоз. Крім гістологічного аналізу для виявлення ДНК і РНК використали забарвлення галоціанін-хромовими галунами за Ейнарсоном, для виявлення глікопротеїдів поставили PAS-реакцію. Використовуючи комп’ютерні зображення, виміряли площу ядер сероцитів, оцінили вміст ДНК в ядрі, РНК у цитоплазмі, глікопротеїдів у слині протоків і просвітів ацинусів. Результати. При досягненні щурами-нащадками тримісячного віку в макросомів зі стимульованим внутрішньоутробним ростом (група Акс) середня маса тіла має тенденцію до збільшення, а в макросомів-нащадків батьків молодого віку, вагітність матерів яких відбувалась в умовах «м’якої» гіпокінезії та надмірної калорійності харчування (група М+Гк+cal), – до зменшення. У макросомів-нащадків молодих батьків, які під час вагітності споживали їжу підвищеної калорійності (група М+cal), та в макросомів-нащадків батьків зрілого віку, котрі під час вагітності одержували гіперкалорійну дієту (група З+cal), соматометричні показники були аналогічні контролю. Відносна маса привушних слинних залоз у тримісячних щурів, які народились із макросомією, виявилася збільшеною в усіх варіантах моделювання, але максимально у групах М+cal та М+Гк+cal. У макросомів групи Акс у тримісячному віці формуються слинні залози з гіпоплазією сероцитів, що морфофункціонально активніші, з ознаками гіперпродукції білків і гіпопродукції глікопротеїдів. У макросомів групи М+cal у тримісячному віці кінцеві відділи слинної залози сформовані аналогічно контролю за кількістю сероцитів, але сероцити морфофункціонально активніші, з ознаками гіперпродукції глікопротеїдів. У макросомів групи З+cal у тримісячному віці спостерігається гіперплазія сероцитів, морфофункціональний стан яких не відрізняється від такого в контрольних тварин. У макросомів групи М+Гк+cal спостерігають ознаки збільшення морфофункціональної активності сероцитів із гіперпродукцією глікопротеїдів. Висновки. В особин, які народились із макросомією, у тримісячному віці спостерігається зміна морфофункціонального стану паренхіми привушних слинних залоз і складу слини у протоках і просвітах ацинусів.
Дод.точки доступу:
Губіна-Вакулик, Г. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Щіпський, О. В.
Медична казуїстика. Жирна шия [Текст] = Medical Casuistry. Fat Neck / О. В. Щіпський // Імплантологія. Пародонтологія. Остеологія. - 2018. - № 1. - С. 54-62 : кольор. іл. - Бібліогр.: с. 62 (34 назви)

MeSH-головна:
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (патология)
ЛИПОМАТОЗ ДИФФУЗНЫЙ СИММЕТРИЧНЫЙ -- LIPOMATOSIS, MULTIPLE SYMMETRICAL (хирургия)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Шёгрен: синдром на мокром месте. Часть I. Диагностика и классификация [Текст] // СтоматологИНФО. - 2018. - N 4/5. - С. 37-41

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЕЙ КЛАССИФИКАЦИЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ -- INTERNATIONAL CLASSIFICATION OF DISEASES (использование, тенденции)
ШЕГРЕНА СИНДРОМ -- SJOGREN'S SYNDROME (диагностика, классификация, патофизиология, этиология)
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES (диагностика, классификация, патофизиология, этиология)
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (иммунология, патофизиология)
СЛЕЗНЫЙ АППАРАТ -- LACRIMAL APPARATUS (иммунология, патофизиология)
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE (методы, тенденции)
Анотація: В 1933 году шведский офтальмолог II. Sjogren описал триаду симптомов в виде сухости наружных оболочек глаза (кератоконъюнктивит) и слизистой оболочки полости рта (ксеростомия) в сочетании с полиартритом, получившую впоследствии наименование — синдром Шёгрена (СШ). К 80-м годам под руководством академика РАМН В.А. Насоновой из собирательного понятия «синдром Шёгрена» была выделена болезнь Шёгрена (БШ) как самостоятельная нозологическая форма, в отличие от СШ, который развивается при диффузных болезнях соединительной ткани (ДБСТК) ревматоидном артрите (РА) и других аутоиммунных заболеваниях (тиреоидит Хашимото, хронический активный гепатит и др.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Nanoceria alleviate oxidative and nitrosative stress in salivary glands glutamate-induced obesity rats [Text] / L. P. Hordiienko [et al.] // Фізіологічний журнал. - 2018. - Том 64, N 2. - P3-11

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ -- FOOD ADDITIVES (вредные воздействия)
НАТРИЯ ГЛУТАМАТ -- SODIUM GLUTAMATE (вредные воздействия)
НАНОСТРУКТУРЫ -- NANOSTRUCTURES
ЦЕРИЙ -- CERIUM (фармакокинетика)
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (метаболизм)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES (метаболизм)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
Анотація: Метою дослідження було вивчити вплив наноцерію на про- антиоксидантний баланс у тканинах слинних залоз у щурів з глутаматіндукованим ожирінням. На 48 щурах лінії Вістар обох статей проведено порівняльне вивчення ефективності внутрішлункового введення нанокристалічного діоксиду церію в дозі 1 мг/кг на фоні глутаматіндукованого ожиріння. Визначена загальна активність NО-синтази, вміст нитритів, ТБК-активних продуктів, окисно-модифікованих білків, а також активність каталази в гомогенатах тканин слинних залоз щурів. Показано, що глутаматіндуковане ожиріння призводить до розвитку окисного стресу в слинних залозах щурів. На фоні дисбалансу про- антиоксидантної систем в тканинах слюнних залоз щурів з глутаматіндукованим ожирінням, внутрішньошлункове введення нанокристалічного діоксиду церію значно знижувало порівняно з групою тварин без корекції, активність всіх NO-синтаз та вміст нітрат-аніонів. Таким чином, введення наноцерію сприяє корекції патологічних змін у слинних залозах, відновлює про- антиоксидантну рівновагу в тканинах, попереджаючи активацію NO-ергічних систем.
Дод.точки доступу:
Hordiienko, L. P.
Beregova, T. V.
Neporada, K. S.
Falalyeyeva, T. M.
Zholobak, N. M.
Shchernakov, O. B.
Bubnov, R. V.
Spivak, M. Ya.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Шёгрен: синдром на мокром месте. Часть IV. Ювенильный артрит (ЮРА), системная красная волчанка [Текст] // СтоматологИНФО. - 2018. - N 10. - С. 37-43

MeSH-головна:
ШЕГРЕНА СИНДРОМ -- SJOGREN'S SYNDROME (диагностика, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
АРТРИТ ЮВЕНИЛЬНЫЙ -- ARTHRITIS, JUVENILE (диагностика, патофизиология, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ПОЗДНИЙ ДИАГНОЗ -- DELAYED DIAGNOSIS (вредные воздействия, профилактика и контроль, психология)
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (патофизиология)
СИАЛОГРАФИЯ -- SIALOGRAPHY (тенденции)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Базык-Новикова, О. М.
Особенности морфологических изменений в тканях околоушной слюнной железы и лицевого нерва в ответ на воздействие высокоинтенсивного лазерного излучени [Текст] / О. М. Базык-Новикова, З. Н. Брагина, Е. А. Анфиногенова // Современная стоматология. - 2018. - N 1. - С. 70-75

MeSH-головна:
СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SALIVARY GLAND NEOPLASMS (хирургия)
ОКОЛОУШНЫХ ЖЕЛЕЗ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PAROTID NEOPLASMS (хирургия)
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (воздействие облучения)
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND (воздействие облучения)
ЛИЦЕВОЙ НЕРВ -- FACIAL NERVE (воздействие облучения)
НЕРВА РЕГЕНЕРАЦИЯ -- NERVE REGENERATION (воздействие облучения)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY (методы)
ЭЛЕКТРОТЕРАПИЯ -- ELECTRIC STIMULATION THERAPY (методы)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
МОРСКИЕ СВИНКИ -- GUINEA PIGS
Анотація: Цель исследования. Провести сравнительный анализ морфологических изменений в тканях околоушной слюнной железы и лицевом нерве при воздействии высокочастотным электрокоагулятором и высокоинтенсивным полупроводниковым лазером в эксперименте. Материалы и методы. Проведены 12 серий экспериментов на 36 половозрелых морских свинках, массой 800-900 г. В основной группе (n = 18) краевую резекцию околоушной слюнной железы выполняли хирургическим лазером, контактным методом (диаметр световода 400 мк, мощность 4 Вт), в контрольной (n = 18) — игольчатым электродом электрохирургического аппарата (мощность 28 Вт). Результаты. Высокоинтенсивное лазерное излучение оказывает более щадящее действие на ткань слюнной железы, вызывает меньший размер области повреждения и незначительную травматизацию лицевого нерва. Репаративные процессы в лазерной ране наблюдаются раньше и приводят к формированию волокнистой ткани уже на 17-е сутки, а на 90-е — к образованию нежного рубца, не нарушающего функцию железы. Заключение. В нервной ткани при лазерном воздействии в установленных режимах наблюдаются интенсивные регенеративные процессы, приводящие к формированию морфологически полноценного нервного волокна.
Дод.точки доступу:
Брагина, З. Н.
Анфиногенова, Е. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Левицький, А. П.
Клініко-лабораторне обґрунтування впливу слинних залоз на стоматологічний статус у хворих із гепатобіліарною патологією [Текст] = Clinical and laboratory substantiation of influence of the salivary glands in the dental status of patients with hepatobiliary disease / А. П. Левицький, Г. З. Борис, А. І. Фурдичко // Вісник наукових досліджень. - 2017. - N 1. - С. 99-101

MeSH-головна:
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS
Анотація: Слинні залози відіграють значну роль у підтриманні нормального гомеостазу тканин і органів порожнини рота. Захворювання гепатобіліарної системи займають центральне місце серед усіх соматичних патологій людського організму. В разі ушкодження бар’єрної та антимікробної функцій печінки із кишечника через портальну кров відбувається транслокація умовно патогенних бактерій. Як наслідок, відомі гепаторенальний, гепатопульмональний, гепатомукозальний та гепатооральний симптоми. Встановлено, що ризик виникнення порушення стану слинних залоз при гепатобіліарній патології значно вищий. У таких хворих обов’язково присутні такі стоматологічні захворювання, як катаральний та атрофічний гінгівіт, пародонтит, глосит, гіпосалівація та гіперестезія емалі та дентину
Дод.точки доступу:
Борис, Г. З.
Фурдичко, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Білаш, В. П.
Лектинохімічна характеристика протокової системи піднижньощелепних слинних залоз людини та деяких лабораторних тварин у порівняльному аспекті [Текст] = Lectinochemical characteristics of the system of ducts in submandibular glands of the human and of some laboratory animals in the comparative aspect / В. П. Білаш // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2017. - Т. 21, № 1. Ч.2. - С. 231-235. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
НИЖНЕЧЕЛЮСТНОЙ НЕРВ -- MANDIBULAR NERVE (секреция)
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (секреция)
СЛЮННЫЕ ПРОТОКИ -- SALIVARY DUCTS (секреция)
ЛЕКТИНЫ -- LECTINS (секреция)
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Анотація: З використанням панелілектинів рослинного походження, які адаптовані для вивчення і характеристики клітин і тканин людини та тварин проведений порівняльний аналіз складу термінальних нередукованих моносахаридних залишків глюкокон’юга ті в на структурних компонентах протокової системи піднижньощелепних слинних залоз людини та лабораторних тварин. Встановлено, що інтенсивність розподілу вуглеводних залишків на гістологічних структурах протокової системи піднижньощелепних слинних залоз залежить від філогенетичних чинників як окремих видів, так і систематичних груп організмів загалом
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Щіпський, О. В.
Математична модель захворювань слинних залоз як практичний аналог штучного інтелекту фахівця і можливий прототип створення аналогічних систем в інших ділянках медицини [Текст] = Mathematical Model of Salivary Gland Diseases as a Practikal Analogue of Artificial Intelligent of a Specialist and Possible Prototype of Creation of Simslar Systems in Other Medical Areas / О. В. Щіпський // Імплантологія. Пародонтологія. Остеологія. - 2017. - № 2. - С. 6-20

MeSH-головна:
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (патофизиология)
СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ БОЛЕЗНИ -- SALIVARY GLAND DISEASES (диагностика)
ИСКУССТВЕННЫЙ ИНТЕЛЛЕКТ -- ARTIFICIAL INTELLIGENCE (использование)
СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ БОЛЕЗНИ -- SALIVARY GLAND DISEASES (терапия)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Ушко, Н. А.
Функциональное состояние больших и малых слюнных желез у больных с амелобластомами челюстей в динамике хирургического лечения [Текст] / Н. А. Ушко // Современная стоматология. - 2017. - N 4. - С. 50-53. - Библиогр.: с. 53

MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- JAW NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
АМЕЛОБЛАСТОМА -- AMELOBLASTOMA (диагностика, хирургия)
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (секреция)
СЛЮНА -- SALIVA (секреция)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Цель работы - определить секреторную функцию больших и малых слюнных желез у больных с амелобластомами челюстей. Изучена секреторная функция больших и малых слюнных желез у 30-ти больных с амелобластомами челюстей. В ходе обследования больных с амелобластомами челюстей было установлено, что секреция смешанной слюны (ротовой жидкости), слюны больших слюнных желез (околоушной и поднижнечелюстной), а также функциональная активность малых слюнных желез достоверно ($E р0,001) снижались по сравнению со здоровыми людьми не только до проведения оперативного лечения, но и после хирургического вмешательства. Наиболее выраженные нарушения секреции слюны и послеоперационные воспалительные осложнения наблюдались у больных после классической резекции нижней челюсти. Выводы: снижение секреции больших и малых слюнных желез, а также функциональной активности малых слюнных желез свидетельствует о том, что в течение послеоперационного периода у больных имеется высокий риск развития гнойно-воспалительных осложнений, что удлиняет сроки реабилитации больных с этой патологией
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-71

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)