Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (31)

Рідкісні видання (9)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Слюнные железы<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 71
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-71

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Овсянко Е. В., Кулишенко А. О., Лушникова Е. Л., Виноградов А. С., Жураковский И. П., Пустоветова М. Г., Овсянко Я. У.
Назва : Экспрессия фактора роста эндотелия сосудов (VEGF–A) в нижнечелюстной слюнной железе крыс в условиях паранеопластического процесса и химиотерапии циклофосфаном и мелатонином
Місце публікування : Бюллетень экспериментальной биологии и медицины: Междунар. науч.- практ. журн./ Рос. АМН. - М, 2014. - № 11. - С. 627-631. - ISSN 0365-9615 (Шифр БР31/2014/11). - ISSN 0365-9615
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Предметні рубрики: Циклофосфан-- фарм
MeSH-головна: КАРЦИНОМА 256 УОКЕРА -- CARCINOMA 256, WALKER
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РОСТА -- ENDOTHELIAL GROWTH FACTORS
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Шёгрен: синдром на мокром месте. Часть IV. Ювенильный артрит (ЮРА), системная красная волчанка
Місце публікування : СтоматологИНФО. - 2018. - N 10. - С. 37-43 (Шифр СУ36/2018/10)
MeSH-головна: ШЕГРЕНА СИНДРОМ -- SJOGREN'S SYNDROME
АРТРИТ ЮВЕНИЛЬНЫЙ -- ARTHRITIS, JUVENILE
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ПОЗДНИЙ ДИАГНОЗ -- DELAYED DIAGNOSIS
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
СИАЛОГРАФИЯ -- SIALOGRAPHY
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Шёгрен: синдром на мокром месте. Часть I. Диагностика и классификация
Місце публікування : СтоматологИНФО. - 2018. - N 4/5. - С. 37-41 (Шифр СУ36/2018/4/5)
MeSH-головна: БОЛЕЗНЕЙ КЛАССИФИКАЦИЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ -- INTERNATIONAL CLASSIFICATION OF DISEASES
ШЕГРЕНА СИНДРОМ -- SJOGREN'S SYNDROME
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
СЛЕЗНЫЙ АППАРАТ -- LACRIMAL APPARATUS
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE
Анотація: В 1933 году шведский офтальмолог II. Sjogren описал триаду симптомов в виде сухости наружных оболочек глаза (кератоконъюнктивит) и слизистой оболочки полости рта (ксеростомия) в сочетании с полиартритом, получившую впоследствии наименование — синдром Шёгрена (СШ). К 80-м годам под руководством академика РАМН В.А. Насоновой из собирательного понятия «синдром Шёгрена» была выделена болезнь Шёгрена (БШ) как самостоятельная нозологическая форма, в отличие от СШ, который развивается при диффузных болезнях соединительной ткани (ДБСТК) ревматоидном артрите (РА) и других аутоиммунных заболеваниях (тиреоидит Хашимото, хронический активный гепатит и др.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Маланчук В. О., Бродецький І. С., Кротевіч М. С.
Назва : Частота плеоморфних аденом слинних залоз та їх гістологічні типи за даними архівного аналізу історій хвороб клініки Національного медичного університету імені О. О. Богомольця в період 2014–2018 рр.
Паралельн. назви :Frequency of pleomorphic adenomas of salivary glands and their histological types according to archival analysis of medical records of O.O. Bohomolets National Medical University in the period of 2014–2018
Місце публікування : Клінічна стоматологія. - Тернопіль, 2019. - N 1. - С. 19-24 (Шифр КУ44/2019/1)
MeSH-головна: СТОМАТОЛОГИЯ -- DENTISTRY
АДЕНОМА ПЛЕОМОРФНАЯ -- ADENOMA, PLEOMORPHIC
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
Анотація: Плеоморфна аденома залишається найрозповсюдженішою пухлиною серед доброякісних новоутворень слинних залоз, що складає від 61 до 90 %. Клінічний перебіг новоутворення має типову, слабовиражену симптоматику, що ускладнює встановлення попереднього клінічного діагнозу на догоспітальному етапі. Остаточний діагноз плеоморфної аденоми встановлюють на основі патогістологічного дослідження. Морфологічні методи не лише вказують вид пухлини – доброякісна чи злоякісна, а й визначають її походження (фенотип пухлини). Мета дослідження – вивчити частоту плеоморфних аденом слинних залоз та їх гістологічних типів за даними архівного аналізу історій хвороб клініки Національного медичного університету (НМУ) імені О. О. Богомольця в період 2014–2018 рр. Матеріали і методи. Матеріалом обстеження були архівні історії 133 хворих із плеоморфними аденомами слинних залоз, що перебували на лікуванні в Київській міській клінічній лікарні № 12 (КМКЛ) на клінічній базі кафедри НМУ імені О. О. Богомольця в період 2014–2018 рр. Середній вік пацієнтів становив (48±11,3) року. Усім хворим проводили за показаннями типові оперативні втручання – ексцизійну біопсію, часткову, субтотальну, тотальну паротидектомію. Біоптати були вивчені патогістологічно. Результати досліджень та їх обговорення. З ураженням білявушних слинних залоз плеоморфною аденомою було 110 (82,7 %) хворих. Серед гістологічних типів плеоморфних аденом спостерігали мезенхімальний 91 (68,42 %) осіб, із домінуванням епітеліального компонента – 30 (22,55 %), класичний (комбінований) варіант (однакова кількість мезенхімального та епітеліального компонентів) – 11 (8,27 %) та з домінуванням міоепітеліального компонента 1(0,75 %). Висновки. Найбільша кількість плеоморфних аденом слинних залоз містилася в білявушній слинній залозі – 110 (82,7 %). Серед гістологічних типів переважали мезенхімальний та епітеліальний види – 91 (68,42 %) і 30 (22,55 %) хворих. Серед жінок та чоловіків домінували мезенхімальний та епітеліальний типи будови плеоморфних аденом – 64 (71,11 %) і 20 (22,22 %) та 27 (62,79 %) і 10 (23,25 %) відповідно. При цьому лише для епітеліального типу плеоморфних аденом поділ за віком мав суттєві відмінності – у жінок середній вік складав (39,87±9,74) року, для чоловіків – (48,5±11,66) рокуPleomorphic adenoma remains the most prevalent tumor among benign neoplasms of the salivary glands of 61 to 90 %. The clinical course of the tumor has a typical, weakly symptomatic, which complicates the establishment of a previous clinical diagnosis at the pre-hospital stage. The definitive diagnosis of "pleomorphic adenoma" is established on the basis of a pathohistological study. Morphological methods not only indicate the type of tumor – benign or malignant, but also determine its origin (phenotype of the tumor). The aim of the study – to learn the frequency of pleomorphic adenomas of the salivary glands and their histological types according to archival analysis of the diseases history of O. O. Bohomolets National Medical University in the period of 2014–2018. Materials and Methods. The material of the survey was the archival histories of 133 patients with pleomorphic adenomas of the salivary glands that were treated at the Kyiv City Clinical Hospital No. 12 at the clinical base of O. O. Bohomolets National Medical University in the period of 2014–2018. The average age of patients was (48±11.3). All patients underwent typical surgical interventions – excisional biopsy, partial, subtotal, total parotidectomy. Bioptats of the tumours were studied pathohistologically. Results and Discussion. The most of "pleomorphic adenomas" were in parotid salivary glands – 110 (82.7 %) patients. Among the histological types of pleomorphic adenomas, mesenchymal was observed – 91 (68.42 %) patients, with a dominant of epithelial component – 30 (22.55 %), a classic (combined) variant (the same number of mesenchymal and epithelial components) – 11 (8.27 %), and with the domination of the myoepithelial component 1 (0.75 %). Conclusions. The largest number of pleomorphic adenomas of the salivary glands was located in the parotid salivary glands – 110 (82.7 %). Among the histological types of pleomorphic adenomas, mesenchymal and epithelial types were prevalent – 91 (68.42 %) and 30 (22.55 %) patients. Women and men were dominated by mesenchymal and epithelial types of pleomorphic adenoma – 64 (71.11 %) and 20 (22.22 %), and 27 (62.79 %) and 10 (23.25 %), respectively. In this case, only for epithelial type of pleomorphic adenomas, the distribution by age had significant differences – for women, the average age was (39.87±9.74) years, for men – (48.5±11.66) years
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Денисов А. Б., Афанасьев В. В., Амерханов М. В.
Назва : Функция слюнных желез при экспериментальном простатите у крыс
Місце публікування : Проблемы стоматологии и нейростоматологии. - Москва, 1999. - № 4. - С. 4-6 (Шифр пн7896/1999/4)
MeSH-головна: ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Неделко С. В.
Назва : Функциональное состояние слюнных желез при протезировании съемными пластиночными протезами с покрытием
Місце публікування : Вестник физиотерапии и курортологии. - Євпаторія, 2012. - № 4. - С. 21-22 (Шифр ВУ3/2012/4)
Примітки : 22-22
MeSH-головна: ЗУБНОЙ ПРОТЕЗ СЪЕМНЫЙ НАКЛАДНОЙ -- DENTURE, OVERLAY
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ушко Н.А.
Назва : Функциональное состояние больших и малых слюнных желез у больных с амелобластомами челюстей в динамике хирургического лечения
Місце публікування : Современная стоматология. - Киев, 2017. - N 4. - С. 50-53 (Шифр СУ4/2017/4)
Примітки : Библиогр.: с. 53
MeSH-головна: ЧЕЛЮСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- JAW NEOPLASMS
АМЕЛОБЛАСТОМА -- AMELOBLASTOMA
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
СЛЮНА -- SALIVA
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Цель работы - определить секреторную функцию больших и малых слюнных желез у больных с амелобластомами челюстей. Изучена секреторная функция больших и малых слюнных желез у 30-ти больных с амелобластомами челюстей. В ходе обследования больных с амелобластомами челюстей было установлено, что секреция смешанной слюны (ротовой жидкости), слюны больших слюнных желез (околоушной и поднижнечелюстной), а также функциональная активность малых слюнных желез достоверно ($E р0,001) снижались по сравнению со здоровыми людьми не только до проведения оперативного лечения, но и после хирургического вмешательства. Наиболее выраженные нарушения секреции слюны и послеоперационные воспалительные осложнения наблюдались у больных после классической резекции нижней челюсти. Выводы: снижение секреции больших и малых слюнных желез, а также функциональной активности малых слюнных желез свидетельствует о том, что в течение послеоперационного периода у больных имеется высокий риск развития гнойно-воспалительных осложнений, что удлиняет сроки реабилитации больных с этой патологией
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Уштан С. В., Лаповець Л. Є., Акімова В. М.
Назва : Функціональний стан слинних залоз та процес кісткової регенерації при неускладнених переломах нижньої щелепи
Місце публікування : Практична медицина. - 2011. - Т. 17, № 5. - С. 63-68 (Шифр ПУ6/2011/17/5)
Предметні рубрики: Челюсти нижней переломы-- тер
Слюнные железы
Костная регенерация
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гевкалюк Н. О., Гасюк П. А.
Назва : Структурно-функціональна організація вставного відділу великих слинних залоз
Місце публікування : Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2013. - № 1. - С. 59-61 (Шифр З031814/2013/1)
MeSH-головна: СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гевкалюк Н. О., Косенко К. М.
Назва : Структурно-функціональні зміни великих слинних залоз при грипі
Місце публікування : Вісник наукових досліджень. - 2014. - № 1. - С. 14-16 (Шифр ВУ9/2014/1)
MeSH-головна: ГРИПП ЧЕЛОВЕКА -- INFLUENZA, HUMAN
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
СИАЛАДЕНИТ -- SIALADENITIS
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Filippi A., Kuhl S.
Назва : Стоматология после лучевого лечения
Місце публікування : Новое в стоматологии. - 2015. - № 4. - С. 80-83 (Шифр НР25/2015/4)
MeSH-головна: ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES
ОСТЕОНЕКРОЗ ЛУЧЕВОЙ -- OSTEORADIONECROSIS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ ИМПЛАНТАЦИЯ СУБПЕРИОСТАЛЬНАЯ -- DENTAL IMPLANTATION, SUBPERIOSTEAL
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ярова С. П., Заболотная И. И., Петухов В. В., Кобцева Е. А., Рева О. П.
Назва : Сравнительный анализ биофизических параметров ротовой жидкости в зависимости от состояния твёрдых тканей зубов
Місце публікування : Медицина сьогодні і завтра. - Х., 2019. - N 3. - С. 23-29 (Шифр МУ4/2019/3)
MeSH-головна: СЛЮНА -- SALIVA
СЛЮНООТДЕЛЕНИЕ -- SALIVATION
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES
ЗУБА ШЕЙКА -- TOOTH CERVIX
Анотація: Были определены pH, буферная ёмкость, скорость слюноотделения, импеданс, мицеллярность и минерализующая способность ротовой жидкости по значениям коэффициента дисперсии. Коэффициенты дисперсии импеданса ротовой жидкости пациентов с клиновидным дефектом и пришеечным кариесом были достоверно ниже, чем у пациентов с интактными твёрдыми тканями (р=0,004). Наибольшая крутизна коэффициента дисперсии была характерна ротовой жидкости лиц без пришеечной патологии, что соответствует высокой степени её жидкокристаллической фазы, большей дисперсности и мицеллярности. Была определена сильная обратная корреляционная связь импеданса с pH и буферной ёмкостью, выраженная прямая корреляция – со скоростью слюноотделения и коэффициентом дисперсии. Взаимосвязи между биофизическими показателями ротовой жидкости требуют дальнейшего изучения в целях диагностики пришеечной патологии и контроля эффективности профилактических мероприятий.
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Варшавский А. И., Панченко К. И., Губерская Т. А., Варшавская А. А.
Назва : Сравнительные сонографические, рентгенологические и морфологические исследования слюнных желез при синдроме Шегрена
Місце публікування : Терапевтический архив. - Москва, 1999. - Т. 71, № 5. - С. 61-67 (Шифр ТР8/1999/71/5)
MeSH-головна: ШЕГРЕНА СИНДРОМ -- SJOGREN'S SYNDROME
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Терешина Т. П., Кот М. И., Пахлеванзаде В. А.
Назва : Состояние твердых тканей зуба у лиц, переболевших COVID-19
Паралельн. назви :Condition of solid tooth tissues in persons after COVID-19
Місце публікування : Сучасна стоматологія. - 2021. - № 5. - С. 30-34 (Шифр СУ67/2021/5)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ЗУБА ДЕМИНЕРАЛИЗАЦИЯ -- TOOTH DEMINERALIZATION
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
ДЕНТИНА ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ -- DENTIN SENSITIVITY
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PREVENTIVE DENTISTRY
Анотація: Принято считать, что основной причиной кариозной деминерализации являются микроорганизмы. Однако усугублению процесса способствует нарушение минерального обмена в полости рта и, в первую очередь, из-за недостаточного поступления минералов естественным путем, из слюныУ пациентов, перенесших COVID-19, снижается резистентность эмали и увеличивается риск развития кариозного процесса и появление повышенной чувствительности зубов из-за недостаточной естественной минерализации в связи с уменьшением количества выделяемой слюны - главного источника поступления минералов в эмаль зуба. Фактор микробной контаминации деминерализованной эмали, усугубляющей процесс, также не исключается. Однако при хорошей гигиене полости рта роль этого фактора значительно снижается. Лица, перенесшие COVID-19, нуждаются в диспансерном наблюдении у врача-стоматолога, а также проведении лечебно-профилактических мероприятий, снижающих риск развития кариозного процессаIt is believed that the main cause of carious demineralization is microorganisms. However, the deterioration of the process is facilitated by the disruption of mineral metabolism in the oral cavity and, primarily, due to the insufficient supply of minerals naturally, from salivaIn patients who have undergone COVID-19, enamel resistance decreases and the risk of developing a carious process increases and the appearance of hypersensitivity of teeth due to insufficient natural mineralization due to a decrease in the amount of saliva released – the main source of minerals entering the tooth enamel. The microbial cantamination factor of demineralized enamel exacerbating the process is also not excluded. However, with good oral hygiene, the role of this factor is significantly reduced. Persons who have undergone COVID-19 need dispensary supervision by a dentist, as well as medical and preventive measures that reduce the risk of developing a carious process
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Косенко Д. К., Новицкая И. К., Новицкий В. Б.
Назва : Состояние органов полости рта у экспериментальных животных после гепатоэктомии
Місце публікування : Вісник стоматології. - Одесса, 2017. - N 2. - С. 21-25: табл. (Шифр ВУ15/2017/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: КРЫСЫ -- RATS
ГЕПАТЭКТОМИЯ -- HEPATECTOMY
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MOUTH MUCOSA
Анотація: Цель исследования заключалась в экспериментальном изучении влияния резекции печени на состояние слюнных желез (СЖ), слизистой оболочки полости рта (СОПР) и альвеолярной кости. Исследования проведены на половозрелых белых крысах. 6 животным оперативных вмешательств не проводили, и они составили контрольную группу, 6 животным проведена резекция печени-гепатоэктомия. Результаты исследований показали, что у животных после гепатоэктомии по сравнению с группой "контроль" наблюдалось снижение массы подчелюстной СЖ; в слизистой оболочке и кости активизировались процессы перекисного окисления липидов и снизилась активность антиоксидантных ферментов, повысилась активность кислой фосфатазы в СОПР; увеличилась степень резорбции альвеолярной кости. Резекция печени оказывает влияние на СЖ и способствует развитию воспалительно-дистрофических изменений в тканях пародонта
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Денисов А. Б.
Назва : Слюнные железы - тест-объект для оценки биосовместимости в стоматологии
Місце публікування : Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - Москва, 2001. - T.131.-№ 2. - С. 124-131 (Шифр БР31/2001/2)
MeSH-головна: БИОСОВМЕСТИМЫХ ВЕЩЕСТВ ТЕСТИРОВАНИЕ -- MATERIALS TESTING
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
СТОМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- DENTAL RESEARCH
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тимофеев А. А., Фесенко Е. И.
Назва : Секреторная функция больших и малых слюнных желез у больных с переломами нижней челюсти
Місце публікування : Современная стоматология: Науч.-практ. стоматол. журн./ Киев. мед. акад. последиплом. образования им. П.Л.Шупика, Ассоц. стоматологов Украины, Укр. ассоц. челюстно-лицевых хирургов и хирургов-стоматологов, ООО"Эксперт Лтд". - К., 2015. - № 3. - С. 83-88 (Шифр СУ4/2015/3)
Примітки : Библиогр.: с. 87
MeSH-головна: ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ ПЕРЕЛОМЫ -- MANDIBULAR FRACTURES
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
СЕКРЕТЫ -- BODILY SECRETIONS
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Митченок М. П.
Назва : Секреторна активність привушних слинних залоз у хворих на цукровий діабет 2-го типу, що потребують хірургічної санації порожнини рота
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2016. - Т. 20, № 3. - С. 128-131 (Шифр БУ5/2016/20/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH
Анотація: У роботі представлено результати вивчення секреторної активностї привушних слинних залоз у 51 хворого на цукровий діабет 2-го типу середнього ступеня тяжкості із субкомпенсованою (29 пацієнтів) і декомпенсованою (22 особи) стадіями захворювання віком від 38 до 69 років, що потребували хірургічної санації порожнини рота. Виявлено зниження функціональної активності і зменшення компенсаторних можливостей привушних слинних залоз. Щоденні інстиляції в протокову систему привушних залоз "Лізомукоїду" протягом 10 діб дозволило значно підвищити продукцію паротидного секрету і збільшити загальну кількість ротової рідини.
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Яценко П. І., Локес К. П., Розколупа О. О., Яценко І. В., Аветіков Д. С.
Назва : Роль малоінвазивних цитологічних досліджень у діагностиці та лікуванні уражень слинних залоз [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :The role of minimally invasive cytological studies in the diagnosis and treatment of salivary gland injuries
Місце публікування : Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 184-187 (Шифр АУ50/2024/1)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION
АДЕНОМА ПЛЕОМОРФНАЯ -- ADENOMA, PLEOMORPHIC
ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- CYTOGENETIC ANALYSIS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
Анотація: Тонкоголкове аспіраційне цитологічне дослідження – це метод цитодіагностики, заснований на морфологічних дослідженнях окремих і невеликих груп клітин, що аспіровано за допомогою тонкої голки. Діагностична точність тонкоголкового аспіраційного цитологічного дослідження в оцінці набряків слинних залоз вивчалася у різних дослідженнях, але дані є дещо суперечливими та представлені у недостатній кількості для клінічного аналізу, що й обумовило обраний напрямок дослідження. Мета дослідження: оцінка діагностичної точності тонкоголкового аспіраційного цитологічного дослідження при запальних та пухлинних ураженнях слинних залоз. У дослідженні взяли участь 192 пацієнти, у яких спостерігались набряки привушної та піднижньощелепної ділянок. У 52 випадках встановлено діагноз пухлинного процесу, з них 25 – доброякісний, а у 19 – однозначно злоякісний. Хронічний сіалоаденіт був найпоширенішим непухлинним ураженням (38%), на другому місці спостерігався гострий і хронічний сіалоаденіт (34%) та хронічне гранулематозне запалення (28%). Плеоморфна аденома зафіксована як найпоширеніше доброякісне новоутворення, а лімфома – найпоширеніше злоякісне ураження (37,8%), ацинозно-клітинний рак діагностовано у 29,2% і аденоїдно-кістозна карцинома – в 17,8% випадків. Загальна точність тонкоголкового аспіраційного цитологічного дослідження у нашому дослідженні виявилася у 85,2% з 74,1% чутливістю та 79,9% специфічністю. Зафіксовані нами показники чутливості та специфічності після коригування зміщення верифікації становили 65,2% (35,2-92,5) і 89,4% (81,1-96,5). Нами зафіксовано два випадки помилково негативного діагнозу: мукоепідермоїдна карцинома та ацинично-клітинна карцинома на початковому етапі діагностики були діагностовані як плеоморфна аденома, яка є двофазним новоутворенням. Нами виявлений кореляційний взаємозв’язок між тонкоголковим аспіраційним цитологічним дослідженням та гістологічним дослідженням після проведення розширеної біопсії. У 12,8 % випадків плеоморфна аденома при неадекватній аспірації може бути хибним діагнозомSalivary gland disorders include inflammatory, bacterial, viral, and tumor diseases. Such a wide discrepancy among diseases of the salivary glands determines the need to use minimally invasive, but at the same time accurate and specific methods of examination of such patients. Fine-needle aspiration cytological research is a cytodiagnostic method based on morphological studies of individual and small groups of cells aspirated with a fine needle. The diagnostic accuracy of fine-needle aspiration cytological research in evaluating salivary gland swelling has been studied in various studies, but the data are somewhat contradictory and insufficient for clinical analysis, which determined the chosen direction of research. The purpose of the study: assessment of the diagnostic accuracy of fine-needle aspiration cytological examination in inflammatory and tumor lesions of the salivary glands. 192 patients who had parotid and submandibular swellings took part in the study. In 52 cases, a diagnosis of a tumor process was established, of which 25 were benign, and in 19 - an unequivocal diagnosis of malignancy. Chronic sialoadenitis was the most common non-neoplastic lesion (38%), followed by acute and chronic sialoadenitis (34%) and chronic granulomatous inflammation (28%). We have recorded pleomorphic adenoma as the most common benign neoplasm, and lymphoma as the most common malignant lesion (37.8%), acinic cell carcinoma was diagnosed in 29.2% and adenoid cystic carcinoma in 17.8% of cases. The overall accuracy of fine-needle aspiration cytological research in our study was 85.2% with 74.1% sensitivity and 79.9% specificity. The rates of sensitivity and specificity we recorded after adjustment for verification bias were 65.2% (35.2-92.5) and 89.4% (81.1-96.5). We recorded two cases of false negative diagnosis: mucoepidermoid carcinoma and acinic cell carcinoma at the initial stage of diagnosis were diagnosed as pleomorphic adenoma, which is a biphasic neoplasm. We found a correlational relationship between fine-needle aspiration cytological examination and histological examination after an extended biopsy. In 12.8% of cases, pleomorphic adenoma with inadequate aspiration can be a false diagnosis. Currently, there is no trend towards a decrease in the number of patients with salivary gland diseases of various etiologies. Many such patients require surgical treatment, which requires a certain qualification of the doctor, since the radical treatment of benign and malignant neoplasms is characterized by a significant difference and is mainly carried out by different specialists. Based on the above, the accuracy of diagnostic tools is a critical indicator that has a significant impact on the results of further treatment. Thus, the use of fine-needle aspiration cytological research to establish a clinical diagnosis in salivary gland diseases of various etiologies is justified. The accuracy of such research is quite high and in the vast majority of clinical cases corresponds to the results of postoperative histological examination and is characterized by high specificity, which is confirmed by literature data. At the same time, the inaccuracy of this research method occurred only in isolated cases. We found a correlational relationship between fine-needle aspiration cytological examination and histological examination after an extended biopsy. In 12.8% of cases, pleomorphic adenoma with inadequate aspiration can be a false diagnosis. In this case, the aspiration biopsy should be repeated or an immunohistochemical study should be performed, depending on the availability of the cell block material of the neoplasm
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бродецький І. С.
Назва : Роль мікроРНК в пухлиногенезі. Огляд літератури
Місце публікування : Укр. стоматол. альманах. - Полтава, 2019. - № 4. - С. 11-18 (Шифр УУ33/2019/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC RESEARCH
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
АДЕНОМА -- ADENOMA
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
Анотація: Методов послеоперационной диагностики есть несколько – патогистологические, иммуногистохимические, генетические. Последний пользуется достаточной популярностью. Одним из генетических направлений в диагностике опухолей является изучение роли молекул микроРНК. Цель работы – выявить роль молекул микроРНК в опухолегенезе по данным обзора литературы. Анализ большинства литературных источников показал, что молекулы микроРНК способны влиять на важные биологические процессы – контроль клеточного цикла, апоптоз, метаболизм, развитие и дифференциацию клеток, а также на развитие различных болезней (невродегенеративные, метаболические расстройства, рак). Использование их в диагностике новообразований человека позволило в наше время создать перспективное направление в лечении злокачественных опухолей, которое дополнительно к химиотерапией продлевает продолжительность жизни онкобольных. А изучение воздействия микроРНК на такие процессы как апоптоз и взаимодействие с цитокинами позволяет узнать новые механизмы патогенеза в развитии большинства опухолей, в т.ч. опухолей слюнных желез (плеоморфная аденома). Таким образом, генетические методы исследования опухолей (микроРНК) являются современной технологией, позволяющей повышать идентификацию опухолей и внедрять новейшие лекарственные средства.
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-71

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)