Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (4)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Социальная дезорганизация<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 41
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-41   41-41 
1.


    Gan, R.
    The problem of the integrated approach to evaluation of the status of physical and mental health of children who been reduced through the military conflict on the eastern ukraine [Текст] / R. Gan, V. Stebliuk // Перинатологія та педіатрія. - 2017. - № 4. - С. 97-98. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (патофизиология)
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (патофизиология)
ЖИЗНЬ ИЗМЕНЯЮЩИЕ СОБЫТИЯ -- LIFE CHANGE EVENTS
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: The article devoted to the possible mechanisms of the impact of stress (that related to the military conflict in eastern Ukraine) for the indicators of physical and mental health in children, those were an internally displaced persons or those who lost their parents. This indicates are the need for a comprehensive integrated approach to health disorders and the search for ways to save it and provide the rehabilitation
Дод.точки доступу:
Stebliuk, V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Markova, M. V.
    Modern concepts and views on the problem of maladaptation / M. V. Markova, M. V. Savina // Медична психологія = Медицинская психология. - 2019. - Том 14, N 3. - P3-8


MeSH-головна:
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (патофизиология, психология)
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS (этиология)
Анотація: The modern concepts and views of the problem of maladaptation as a psychological phenomenon were analyzed. The main factors influencing the development of this group of disorders were inves−tigated; the definitions and diagnostic criteria were provided in accordance with the fundamental international classifications. Basic symptomatic manifestations as well as key approaches to the therapy were described
Розглянуто основні сучасні концепції та погляди на проблему дезадаптації як психологічного феномена. Описано основні фактори, що впливають на розвиток цієї групи розладів; наведено визначення та діагностичні критерії відповідно до основних міжнародних класифікацій хвороб. Описано базові симптомологічні прояви розладів адаптації, а також основні підходи до їх терапії
Дод.точки доступу:
Savina, M. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Ісаков, Р. І.
    Аналіз сімейної тривоги в жінок із депресивними розладами різного генезу і макро-, мезо- та мікросоціальною дезадаптацією різної вираженості [Текст] / Р. І. Ісаков // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 61-69


MeSH-головна:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, патофизиология)
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЯ НЕВРОТИЧЕСКИЕ -- ANXIETY DISORDERS (диагностика, патофизиология)
СЕМЕЙНЫЙ КОНФЛИКТ -- FAMILY CONFLICT (психология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN (психология)
Анотація: Обстежено 252 жінки з депресивними розладами: 94 особи з психогенною (пролонгована депресивна реакція, зумовлена розладом адаптації), 83 жінки з ендогенною (депресивний епізод; рекурентно депресивний розлад; біполярний афективний розлад, поточний епізод депресії) та 75 пацієнток з органічною депресією (органічні афективні розлади). 48 жінок не мали ознак психосоціальної дезадаптації, у інших 204 встановлено прояви макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації різної вираженості. Досліджено особливості сімейної тривоги в жінок з депресією різного генезу і різної вираженості макро-, мезо- та мікросоціальної дезадаптації для визначення таргетних мішеней диференційованої психосоціальної реабілітації пацієнтів даного контингенту. Використано клініко-психопатологічний та психодіагностичний методи. Виявлено загальну тенденцію до збільшення показників сімейної провини, сімейної тривожності та сімейної напруженості в міру збільшення ступеня макро-, мезо- та мікросоціальної дезадаптації. При цьому найбільші відмінності показників спостерігались між групами з помірною та тяжкою дезадаптацією, а найменші – між групами без ознак дезадаптації та з ознаками легкої дезадаптації. Отримані дані варто враховувати при розробці лікувально-реабілітаційних заходів для пацієнтів даного контингенту.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Ісаков, Р. І.
    Аналіз структури та проявів алекситимії у жінок, хворих на депресивні розлади, з різною вираженістю психосоціальної дезадаптації [Текст] = Analysis of the structure and manifestations of alexithymia in women with depressive disorders with different severity of psychosocial maladaptation / Р. І. Ісаков // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 4. - С. 611-615. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (патофизиология, психология)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS (осложнения, патофизиология, психология, реабилитация)
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы)
Кл.слова (ненормовані):
АЛЕКСИТИМИЯ
Анотація: Для вивчення структури та проявів алекситимії у жінок, хворих на депресивні розлади різного ґенезу й вираженості психосоціальної дезадаптації, для розробки, в подальшому, специфічних заходів диференційованої психосоціальної реабілітації даного контингенту пацієнтів, було обстежено 252 жінки, хворих на депресивні розлади, з яких 94 мали психогенну депресію (F43.21), 83 жінки — розлади афективної сфери ендогенної природи F32.0, F32.1, F32.2, F32,3; F33.0, F33.1, F33.2, F33.3; F31.3, F31.4, F31.5), а 75 осіб — органічну депресію (F06.3). Дослідження проводили з використанням клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів. Встановлено, що хворі з ознаками дезадаптації мали вищий рівень алекситимії, як за її окремими складовими, так і за загальною вираженістю, порівняно не тільки з пацієнтками без ознак дезадаптації, так і з нормативними показниками хворих на психосоматичну патологію або невротичні розлади, наведеними авторами апробації методики. При цьому алекситимічні прояви є найбільшими у хворих на органічну депресію, дещо меншими — у хворих на ендогенну депресію, і найменшими — у хворих на психогенну депресію. Виявлені закономірності мають бути враховані при розробці лікувально-реабілітаційних та профілактичних заходів для хворих на депресію
To study the structure and manifestations of alexithymia in women with depressive disorders of various genesis and severity of psychosocial maladaptation, 252 women suffering from depressive disorders, 94 of whom had psychogenic depression (F43.21), 83 women with affective disorders of endogenous nature (F32.0, F32.1, F32.2, F32,3; F33.0, F33.1, F33.2, F33.3; F31.3, F31.4, F31.5), and 75 people have organic depression (F06.3) was surveyed. The study was conducted using clinical-psychopathological and psychodiagnostic methods. It is established that patients with signs of maladaptation had a higher level of alexithymia, both in its individual components and overall severity, compared not only with patients without signs of maladaptation, but also with normative indicators of patients with psychosomatic pathology or neurotic disorders, by the authors of the method testing. However, alexithymic manifestations are highest in patients with organic depression, slightly smaller in patients with endogenous depression, and the lowest in patients with psychogenic depression. The identified patterns should be taken into account when developing treatment and rehabilitation and prevention measures for patients with depression
Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Ісаков, Р. І.
    Стан соціально-психологічної адаптації/дезадаптації в структурі депресивних розладів різного ґенезу у жінок з різним рівнем ураженості внаслідок дії дезадаптуючих чинників макросоціального рівня [Текст] = The socio-psychological adjustment/maladjustment in the structure of depressive disorders of different genesis in women with different levels of affliction due to the action of macrosocial level of maladaptive factors / P. I. Ісаков // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2020. - N 1. - С. 89-96


MeSH-головна:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
Анотація: В результаті дослідження підтверджено вразливість жінок, хворих на депресивні розлади, до впливу чинників макросоціального стресу, та наявність прямої асоційованості між проявами макросоціальної дезадаптації (МакПД) й станом СПА/Д у структурі депресії у жінок, незалежно від її ґенезу. Встановлено, що зі збільшенням тяжкості дезадаптивних ознак, унаслідок дії макросоціальних чинників, зменшується соціально-психологічна адаптивність та зростають вираженість й варіативність проявів соціально-психологічної дезадаптації як облігатного симптому депресивних розладів. Зі зростанням тяжкості МакПД відбувається зменшення показників прийняття себе і інших, внутрішнього контролю й домінування, на тлі збільшення неприйняття себе й інших, емоційного дискомфорту, зовнішнього контролю й керованості
The study confirmed the vulnerability of women suffering from depressive disorders to the effects of macrosocial stress factors, and the existence of a direct association between the manifestations of macrosocial maladaptation (MacPM) and the state of SPA/D in the structure of depression in women, regardless of its genesis. It has been established that with increasing severity of maladaptive traits due to the action of macrosocial factors, socio-psychological adaptability decreases, and the manifestation and variability of manifestations of social-psychological maladaptation, as a obligatory symptom of depressive disorders, increases. With the increasing severity of the MacPD, there is a decrease in the indicators of acceptance of oneself and others, internal control and domination, against the background of increasing rejection of self and others, emotional discomfort, external control and awareness
Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Ісаков, Р. І.
    Структура соціальної підтримки жінок із депресивними розладами і макро-, мезо- та мікросоціальною дезадаптацією різної вираженості [Текст] = Structure of social support for women with depressive disorders and macro-social, mesosocial and microsocial maladaptation of different expression / Р. І. Ісаков // Медицина сьогодні і завтра. - 2020. - N 1. - С. 33-38. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы)
СОЦИАЛИЗАЦИЯ -- SOCIALIZATION
Анотація: Досліджено структуру соціальної підтримки в жінок із депресією різного генезу і макро- мезо- та мікросоціальною дезадаптацією різної вираженості для визначення в подальшому таргетних мішеней диференційованої психосоціальної реабілітації пацієнтів даного контингенту. Обстежено 252 жінки з депресивними розладами: 94 особи з психогенною депресією. 83 - із ендогенною та 75 - із органічною. 48 жінок не мали ознак психосоціальної дезадаптації, у решти 204 встановлено прояви макро-. мезо- та мікросоціальної дезадаптації різної вираженості. Дослідження проводили з використанням клініко-психопатологічного і психодіагностичного методів. Виявлено зменшення рівня соціальної підтримки сім’ї, друзів та значущих інших зі збільшенням ступеня психосоціальної дезадаптації будь-якого рівня (макро-. мезо- чи мікросоціального). Структура співвідношення соціальної підтримки змінювалась залежно від ступеня макро-. мезо- та мікросоціальної психосоціальної дезадаптації: загалом за відсутності ознак психосоціальної дезадаптації виявлено найвищий рівень соціальної підтримки сім’ї, менший-значущих інших та найменший - друзів; при легкій психосоціальній дезадаптації найвищий рівень - соціальної підтримки значущих інших, менший - соціальної підтримки друзів та найменший - сім’ї: при помірній і тяжкій психосоціальній дезадаптації найвищий рівень - соціальної підтримки друзів, менший - значущих інших та найменший - соціальної підтримки сім’ї. Виявлені закономірності необхідно враховувати при розробці лікувально- реабітітаційних і профтактичних заходів за депресивних розладів у жінок
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Ісаков, Р. І.
    Структура “внутрішнього конфлікту” і “внутрішнього вакууму” як результат дисоціації між вибором життєвих цінностей і їх доступністю у жінок з депресією різного ґенезу та різної вираженості макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації [Текст] = The structure of “internal conflict” and “internal vacuum” as a result of dissociation between the choice of values and their availability in women with depression of different origin and different severity of macro-, meso- and micro-maladjustment / Р. І. Ісаков // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 165-174. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (классификация, психология, этиология)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (классификация, психология, этиология)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
СОЦИАЛЬНОГО ПОВЕДЕНИЯ НАРУШЕНИЯ -- SOCIAL BEHAVIOR DISORDERS (патофизиология, психология, этиология)
Анотація: Для дослідження особливостей структури “внутрішнього конфлікту” і “внутрішнього вакууму” як результату дисоціації між вибором життєвих цінностей і їх доступністю у жінок з депресією різного ґенезу та різної вираженості макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації було обстежено 252 жінки з депресивними розладами: 94 особи з психогенною (пролонгована депресивна реакція), 83 жінки з ендогенною (депресивний епізод; рекурентно депресивний розлад; поточний епізод депресії біполярного афективного розладу) і 75 пацієнток з органічною депресією (органічні афективні розлади). У дослідженні використані клініко-психопатологічний та психодіагностичний методи. 48 жінок не мали ознак психосоціальної дезадаптації, у інших 204 встановлені прояви макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації різної вираженості. Використана методика вивчення ціннісних орієнтацій у модифікації О.Б. Фанталової. Статистико-математичний аналіз включав формування описової статистики та аналіз розбіжностей з використанням непараметричних методів. У ході роботи були виявлені важливі закономірності щодо трансформації ціннісно-мотиваційної сфери жінок, хворих на депресивні розлади, залежно від вираженості макро-, мезо- та мікросоціальної дезадаптації, а саме, збільшення абсолютного показника дисоціації з мірою зростання ознак дезадаптації в усіх сферах життєдіяльності, для сфер здоров’я, активної життєдіяльності, матеріально забезпеченого життя, свободи як незалежності у вчинках і діях та творчості. Найбільшу дисоціацію за типом внутрішнього конфлікту (цінне, але недоступне) виявлено за сферами здоров’я, щасливого сімейного життя та матеріально забезпеченого життя. Найбільша дисоціація за типом внутрішнього вакууму (доступне, але не цінне) виявлена для сфер краси природи і мистецтва, пізнання та творчості. Отримані дані повинні враховуватися при розробці лікувально-реабілітаційних заходів для даного контингенту пацієнтів
The aim is to study the features of the structure of “internal conflict” and “internal vacuum” as a result of the dissociation between the choice of vital values and their availability in women with depression of different genesis and different severity of macro-, meso- and microsocial maladaptation, further targeted targets of personalized treatment and rehabilitation. The study included 94 individuals with a depressive disorder of psychogenic origin (prolonged depressive response due to an adaptation disorder), 83 women with endogenous depression (depressive episode; recurrently depressive disorder; bipolar affective disorder, current episode of depression), and 75 depressed of depression (organic affective disorders). The study was conducted using clinical psychopathological and psychodiagnostic methods. 48 women had no signs of psychosocial maladaptation, while the other 204 showed manifestations of macro-, meso-, and microsocial maladaptation of different severity. The study was conducted using clinical psychopathological and psychodiagnostic methods. The technique of studying the value orientations in the modification of O.B. Fantalova was used. The fountain. Statistical and mathematical analysis included the formation of descriptive statistics and the analysis of differences using nonparametric methods. The study revealed important patterns of transformation of the value-motivational sphere of women suffering from depressive disorders, depending on the severity of macro-, meso- and micro-social maladaptation, namely, an increase in the absolute dissociation rate as the signs of maladaptation increase in all spheres, spheres of health, active life, materially secured life, freedom as independence in actions and actions and creativity. The greatest dissociation by type of internal conflict (valuable but inaccessible) was found in the spheres of health, happy family life and material life. The greatest dissociation by type of internal vacuum (accessible but not valuable) is found in the fields of beauty of nature and art, cognition and creativity. The data obtained should be taken into account when developing treatment and rehabilitation measures for a given contingent of patients
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Аймедов, К. В.
    Ознаки дезадаптації у жінок, які вперше перенесли психотичний епізод [Текст] = Sings of maladjustment in women who suffered their first psyhotic episode / К. В. Аймедов, В. В. Баскіна // Медицинская психология. - 2016. - Т. 11, № 4. - С. 12-16. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (классификация, патофизиология, этиология)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (статистика, тенденции)
СЕМЕЙНЫЕ ОТНОШЕНИЯ -- FAMILY RELATIONS
Анотація: Виявлено дезадаптивні ознаки у жінок, що вперше перенесли психотичний епізод, який негативно впливає на три рівні функціонування: психоемоційний, особистісний та психосоціальний. Наведено основні прояви порушень на кожному з рівнів функціонування
Дод.точки доступу:
Баскіна, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Бурдун, Н. М.
    Особливості впливу соціальних і психологічних чинників на формування розладів адаптації у студентів медичного коледжу [Текст] = The features of influence of social and psychological factors on adaptation disorders formation in students of medical college / Н. М. Бурдун, Т. А. Корольова // Мед. психология. - 2018. - Том 13, N 1. - С. 28-31. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
ТРЕВОЖНОСТЬ НА ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ -- PERFORMANCE ANXIETY
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
Анотація: Проаналізовано співвідношення чинників формування розладів адаптації у студентів медичного коледжу. Досліджено соціальні та психологічні фактори формування у цього контингенту дезадаптивних проявів. Вивчено фізіологічні реакції на стрес з урахуванням віку студентів
Дод.точки доступу:
Корольова, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Бурдун, Н. М.
    Патопсихологічні механізми формування дезадаптивних станів у студентів медичного коледжу [Текст] / Н. М. Бурдун // Медицинская психология. - 2017. - N 1. - С. 51-54. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧИЛИЩ -- STUDENTS, NURSING
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (патофизиология, психология)
АГРЕССИВНОСТЬ -- AGGRESSION (психология)
Анотація: Висвітлено проблему збільшення дезадаптивних станів у студентів медичного коледжу та описано патопсихологічні механізми їх формування. Визначено основні аспекти порушення адаптації у студентів: психоемоційний стан, патерни поведінки та індекс агресії
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-41   41-41 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)