Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (21)

Рідкісні видання (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Спинномозговая жидкость<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 70
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Мавропуло, Т. К.
Доброякісне розширення субарахноїдальних просторів у немовлят [Текст] = Benign enlargement of subarachnoid spaces in infants / Т. К. Мавропуло, К. К. Годяцька // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 65-70. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ -- CEREBROSPINAL FLUID (иммунология, метаболизм, секреция)
КРОВИ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- BLOOD PHYSIOLOGICAL PROCESSES (действие лекарственных препаратов)
СУБАРАХНОИДАЛЬНОЕ ПРОСТРАНСТВО -- SUBARACHNOID SPACE (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровоснабжение, метаболизм, секреция)
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Анотація: Доброякісне розширення субарахноїдальних просторів (ДРСП) є однією з начастіших нейросонографічних знахідок у немовлят і вважається, що ці прояви спонтанно зменшуються до двох років. Незважаючи на те, що більшість дітей з ДРСП демонструють нормальний розвиток, у деяких пацієнтів у віці до двох років може спостерігатися транзиторна затримка психомоторного розвитку. Крім клінічних даних та результатів нейровізуалізації, значний інтерес представляє довгостроковий вплив ДРСП (проблеми з навчанням в школі, затримка мовного розвитку, проблеми соціальної та когнітивної діяльності, знижена якість життя, зниження навичок уваги та низька продуктивність зорово-моторного сканування, можливість розладів аутичного спектру та вища захворюваність на епілепсію). Вважають, що ризик формування довгострокових наслідків може бути обумовлений патогенетичними особливостями процесу розширення зовнішніх лікворних просторів. У цьому огляді ми розглядаємо потенційні патогенетичні механізми розширення субарахноїдального простору та його патологічних наслідків у дітей. Загалом, були запропоновані різні патогенетичні гіпотези виникнення ДРСП: посилення фізіологічного дисбалансу між ростом черепа та мозку у немовлят у віці від трьох місяців до одного року; прояв церебральної атрофії; сполучна гідроцефалія внаслідок дистального блоку з клапанним механізмом; уповільнене дозрівання арахноїдальних ворсинок/грануляцій до двох років; наслідки насильницької травми голови у немовлят. Але на теперішній час отримала поширення гіпотеза, що патологічні наслідки ДРСП можуть виникнути у довгостроковій перспективі внаслідок аномальної венозної гемодинаміки. Порушення венозного відтоку є основним рушійним фактором субарахномегалії, і чим тяжчими є такі порушення, тим виразнішими є прояви субарахномега- лії. Ми також підкреслюємо роль порушення мозкового венозного кровообігу в розвитку субарахномегалії. Питання клінічної значущості хронічно підвищеного внутрішньочерепного тиску внаслідокі порушення венозного відтоку має бути з’ясовано для немовлят і дітей із розширенням субарахноїдальних просторів у майбутніх дослідженнях. Темою майбутніх досліджень має також бути встановлення діагностичного алгоритму, який допомагає відрізнити пацієнтів з ДРСП від тих, у кого є ризик порушень неврологічного розвитку і які потребують додаткових діагностичних та лікувальних втручань
Benign enlargement of subarachnoid spaces (BESS) constitutes is one of the most frequent neurosonographic findings in infancy and is considered to regress spontaneously by the age of 2 years. Although the majority of children with BESS demonstrate normal developmental milestones, some patients may experience a transient psychomotor delay under the age of 2 year. Besides clinical and neuroimaging findings, the long-term impact of BESS is of great interest (learning difficulties at school, language delay, impairments in social-cognitive abilities, reduced quality of life, decreased attention skills and poor visual-motor performance, increased risk of autism spectrum disorders as well as a higher incidence of epilepsy). It is considered that the risk of long-term consequences may be associated with pathogenetic features of dilation of extra-axial cerebrospinal fluid spaces. In this review, we describe potential pathogenetic mechanisms of dilatation of the subarachnoid space and its pathological sequelae in children. Generally, numerous pathogenetic hypotheses about developing BESS have been proposed as follows: remarkable physiological imbalance between the skull and brain growth in infants aged from three months to one year; manifestation of cerebral atrophy; communicating hydrocephalus due to a distal block with a valve mechanism; a delay in maturation of arachnoid villi/granulations until two years of age; the result of abusive head trauma in infants. However, the hypothesis about pathological consequences of BESS in the long run due to abnormal venous hemodynamics has emerged in recent years. Impaired venous outflow is the main driving factor of subarachnomegaly and the more severe pathological changes the more significant symptoms of subarachnomegaly. We also highlight the role of impaired cerebral venous circulation in the development of subarachnomegaly. Further studies are needed to investigate the clinical relevance of chronic increased intracranial pressure due to venous outflow disturbance in infants with enlarged subarachnoid spaces.The subject for future research should be to determine a diagnostic algorithm to help distinguish patients with BESS from those who are at risk of impaired neurological development and require additional diagnostic and therapeutic interventions
Дод.точки доступу:
Годяцька, К. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Малець, М. В.
Клінічні й субклінічні форми епілепсії у пацієнтів після вентрикулоперитонеального шунтування [Текст] / М. В. Малець, Ю. Ю. Чомоляк // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 40-44. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИДРОЦЕФАЛИЯ -- HYDROCEPHALUS (классификация, патофизиология)
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY
СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ -- CEREBROSPINAL FLUID
СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ, ШУНТИРОВАНИЕ ЛИКВОРНЫХ ПУТЕЙ -- CEREBROSPINAL FLUID SHUNTS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Гідроцефалія є частим захворюванням у дітей, особливо віком до 1 року. Епілептичні напади спостерігаються у пацієнтів з гідроцефалією у 3 рази частіше, ніж у звичайній популяції. Значна кількість пацієнтів з гідроцефалією потребує хірургічного лікування з імплантацією лікворошунтуючої системи. Клінічні та субклінічні форми епілепсії у дітей з гідроцефалією недостатньо вивчені та потребують ретельного обстеження. Метою нашого дослідження було проаналізувати частоту виникнення субклінічних і клінічних форм епілепсії у пацієнтів з гідроцефалією після вентрикулоперитонеального шунтування. Матеріали та методи. Ми провели аналіз даних пацієнтів з гідроцефалією, які надійшли в обласну дитячу лікарню з 2015 по 2019 рік. Ретроспективно зібрано епікризи 80 пацієнтів з шунтованою гідроцефалією на базі Закарпатської обласної дитячої лікарні, проведено відео-ЕЕГ-моніторинг дітей з шунтованою гідроцефалією за міжнародною системою 10–20 у стані спокою протягом 30 хвилин. Проведено тривалий відео-ЕЕГ-моніторинг дітей із шунтованою гідроцефалією під час сну, які мали інтеріктальні епілептиформні зміни на електроенцефалографії. Результати. За нашими даними, клінічні форми епілепсії після вентрикулоперитонеального шунтування виникали у 31 пацієнта (39,2 %). У більшості випадків (71 %) вогнище епілептиформної активності локалізується над гемісферою, де знаходиться лікворошунтуюча система, що пов’язує розвиток епілептичних нападів із подразнювальною дією шунта. Субклінічні форми епілепсії у дітей після вентрикулоперитонеального шунтування траплялися значно рідше, ніж клінічні. Протягом 2 років спостережень за пацієнтами виявлено безсудомний електричний статус сну у 6 пацієнтів (7,5 %). Висновки. Діагностика вказаних форм епілепсії можлива тільки шляхом проведення тривалого відео-ЕЕГ-моніторингу в стані активності та під час сну, а самі форми потребують подальшого ретельного вивчення
Дод.точки доступу:
Чомоляк, Ю. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гичка, К. М.
Дослідження процесів глікозилювання антитіл у сировотці крові й цереброспінальній рідині хворих на розсіяний склероз як біомаркер при цьому захворюванні [Текст] / К. М. Гичка, Т. І. Негрич, Р. О. Білий // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 29-36. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (диагностика, кровь, патофизиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES
КРОВИ СЫВОРОТКА -- SERUM
СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ -- CEREBROSPINAL FLUID
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ГЛИКОЗИЛИРОВАНИЕ -- GLYCOSYLATION
ИММУНОГЛОБУЛИНЫ -- IMMUNOGLOBULINS
Анотація: Метою роботи було вдосконалення діагностики розсіяного склерозу (РС) та визначення нових біомаркерів цього захворювання. Матеріали та методи. Дослідили зміни глікозильних детермінант людини при розсіяному склерозі, які раніше не досліджували. Сконцентрувалися на двох головних напрямках — дослідження глікозилювання антитіл у цереброспінальній рідині (ЦСР), його порівняння з антитілами сироватки крові хворих на РС та визначення природи останніх. Проаналізували клінічний перебіг розсіяного склерозу у пацієнтів з метою виявлення можливих кореляційних зв’язків з імунологічними показниками. Результати. У результаті проведених досліджень отримали дані, що свідчать про зростання експонування фукозильних залишків — мішеней лектину AAL на імуноглобулінах IgG, виділених із ЦСР, а також зростання рівня експонування мішеней лектину LCA (специфічного до корових залишків N-гліканів IgG). Водночас у ЦСР спостерігали значно менший рівень зв’язування сіалоспецифічних лектинів SNA та PSqL, що свідчить про меншу ступінь сіалування молекул імуноглобулінів IgG у ЦСР. Отже, імуноглобуліни IgG у ЦСР мають більш виражені прозапальні властивості порівняно з імуноглобулінами IgG сироватки крові пацієнтів. Висновки. Дослідження процесів глікозилювання антитіл у ЦСР та сироватці крові пацієнтів із РС є надзвичайно важливим як з позиції розгляду їх як ключової ланки в патогенезі цього захворювання, так і як надійного біомаркера вказаного патологічного стану
Дод.точки доступу:
Негрич, Т. І.
Білий, Р. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Концентрація цитокінів ліквору і крові в дітей із серозними менінгітами [Текст] / О. Я. Хомин [та ін.] // Актуальна інфектологія. - 2020. - Том 8, N 2. - С. 51-52

MeSH-головна:
МЕНИНГИТ -- MENINGITIS (диагностика, иммунология, классификация, кровь, метаболизм)
ДЕТИ -- CHILD
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ -- CEREBROSPINAL FLUID (иммунология, метаболизм, секреция)
Анотація: Менінгіти залишаються однією з найпоширеніших форм ураження центральної нервової системи, поступаючись лише судинній патології. Провідну роль у патогенезі гострого менінгіту відіграє взаємодія запальних й імунних механізмів у тканинах центральної нервової системи
Дод.точки доступу:
Хомин, О. Я.
Надрага, О. Б.
Литвин, Г. О.
Дашо, М. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Досвід діагностики та лікування синдрому Гійєна - Барре з різним клінічним перебігом [Текст] / Г. Г. Симоненко [та ін.] // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 2/3. - С. 66-73

MeSH-головна:
ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, ультрасонография)
ФИШЕРА М. СИНДРОМ -- MILLER FISHER SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, ультрасонография)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫХ НЕРВОВ БОЛЕЗНИ -- CRANIAL NERVE DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, ультрасонография)
ПАРАЛИЧ -- PARALYSIS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, ультрасонография)
СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ -- CEREBROSPINAL FLUID
ИММУНОГЛОБУЛИН G -- IMMUNOGLOBULIN G (терапевтическое применение)
ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS
Анотація: Проаналізовано чотири клінічні випадки синдрому Гійєна–Барре у двох жінок та двох чоловіків, які перебували на стаціонарному обстеженні та лікуванні у Київській міській клінічній лікарні №6. У перших двох випадках короткий курс (2 тиж) стаціонарного лікування був пов’язаний із загальним середньої тяжкості станом пацієнтів, у яких симптоми обмежувалися порушеннями руху та чутливості у кінцівках. Слабкість у кінцівках і порушення ходи розвивалися поступово. Хворі зверталися до невролога не відразу після появи скарг. Електронейроміографічне обстеження мало вирішальне значення для встановлення діагнозу в цих випадках. У двох спостереженнях захворювання розвинулося після перенесених вірусних інфекцій, в одному випадку – на тлі перенесеного оперативного втручання після травми, в іншому випадку етіологію не визначено. У третьому і четвертому випадках його перебіг був тяжким. Характерними були скарги з залученням черепної іннервації, зокрема, на порушення ковтання. Тяжкість стану швидко наростала з розвитком периферичного тетрапарезу до тетраплегії та неефективності зовнішнього дихання. Стан свідомості пацієнтів майже не порушувався, і навіть при масивному ураженні черепних нервів хворі були доступні контакту через збережені рухи очима або пальцями стоп чи кистей. При виборі методу лікування у наших умовах більш доступним було застосування імуноглобуліну людини (Біовен). Препарат слід призначати на ранній стадії захворювання. Стаціонарне лікування у тяжких випадках тривало понад 3 міс. Окрім штучної вентиляції легень, вирішальне значення для сприятливого прогнозу мали масаж, зміни положення тіла кожні 1—2 год, лікувальна фізкультура, заняття з логопедом, міостимуляція, ампліпульс-терапія. Вкрай важливою була психотерапія: боротьба з депресією, психологічна підтримка і формування позитивної мотивації у хворого
Дод.точки доступу:
Симоненко, Г. Г.
Доморацький, О. Е.
Стефанюк, М. О.
Дубініна, Л. В.
Мокринський, Р. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кондор, Ю. Ю.
Морфологія шляхів циркуляції міжклітинної рідини головного мозку [Текст] = Morphology of the pathways of intracellular circulation in the brain / Ю. Ю. Кондор, В. О. Тихолаз, Ю. Й. Гумінський // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2019. - Том 4, N 4. - С. 61-70. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ -- CEREBROSPINAL FLUID (физиология)
ВНЕКЛЕТОЧНАЯ ЖИДКОСТЬ -- EXTRACELLULAR FLUID (физиология)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (ультраструктура, физиология)
АКВАПОРИН 4 -- AQUAPORIN 4 (анализ)
Анотація: У статті відображено сучасний стан морфології шляхів циркуляції міжклітинної рідини головного мозку. Висвітлено основні відомі на сьогоднішній час дані стосовно особливостей обміну між спинномозковою рідиною та міжклітинною рідиною, шляхи елімінації міжтканинної рідини головного мозку через так звану “глімфатичну систему”, її складові: трансартеріальний, трансвенозний і трансгліальний шляхи відтоку міжклітинної рідини з тканини головного мозку. А також піднімається питання ролі нейроглії, а саме: астроцитів та епендимоцитів – як основних клітин, що утворюють гематоенцефалічний бар’єр та беруть учать у циркуляції міжклітинної рідини
The article reflects the current position of the issue of morphologies of the pathways of intercellular circulation in the brain. There are covered main, known at present time, data on the features of the exchange between the spinal fluid and intercellular fluid, the ways of elimination of the intertissued fluid of the brain through the so-called “glymphatic system”, its components: transarterial, transvenous, and transglial ways of intercellular fluid outflow from brain tissue. It also raises the question of the role of glia namely astrocytes and ependymocytes – as the main cells forming the haemato-encephalic barrier and participating in the intercellular circulation
Дод.точки доступу:
Тихолаз, В. О.
Гумінський, Ю. Й.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Литвин, К. Ю.
Діагностична значущість визначення основного білка мієліну в спинномозковій рідині при ВІЛ-асоційованих неврологічних захворюваннях [Текст] / К. Ю. Литвин // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 2. - С. 71-78. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS (диагностика, осложнения)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- NERVOUS SYSTEM DISEASES (диагностика)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, NEUROLOGICAL (использование)
СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ -- CEREBROSPINAL FLUID (микробиология, химия, цитология)
МИЕЛИНА ОСНОВНЫЙ БЕЛОК -- MYELIN BASIC PROTEIN (анализ, диагностическое применение)
Анотація: Обследовано 48 пациентов от 21 до 54 лет, инфицированных вирусом иммунодефицита человека (ВИЧ) и наличием заболеваний центральной нервной системы, которые включали церебральний туберкулез, вирусные энцефалиты (вызванные вирусом Эпштейна-Барр (EBV), цитомегаловирусом (CMV) и вирусом простого герпеса (HSV)), энцефалиты неуточненной этиологии, церебральный токсоплазмоз, грибковые менингиты. 29 (60,4%) пациентов были выписаны из больницы с клиническим улучшением состояния, а 19 (39,6%) пациентов умерли в результате заболевания центральной нервной системы (ЦНС). Определены существенные различия содержания основного белка миелина (ОБМ) в спинномозговой жидкости в зависимости от исхода заболевания. Медиана основного белка миелина у умерших пациентов была в 2,9 раза выше, чем у выживших - 4,00 (1,90-7,70) нг/мл против 1,40 (0,99-2,00) нг/мл (р=0,002 U). Выявлена обратная корреляция между содержанием ОБМ в ликворе и временем от определения ВИЧ-статуса до манифестации неврологических симптомов (rs=-0,30; p0,05). По результатам ROC-анализа, высокий риск неблагоприятного течения ВИЧ-ассоциированных заболеваний ЦНС прогнозируется при повышении концентрации ОБМ в спинномозговой жидкости более 2 нг/мл (чувствительность теста 68,4%, специфичность - 75,9%, точность - 72,9%). Наиболее высокое содержание этого белка наблюдалось у пациентов с грибковыми поражениями ЦНС (6,6 (1,9-7,8) нг/мл), а наименьший показатель ОБМ - в группе пациентов с неуточненными энцефалитами (0,99 (0,9-1,1) нг/мл), что соответствовало большему количеству благоприятных исходов заболевания. Основной белок миелина в спинномозговой жидкости может быть важным диагностическим и прогностическим маркером ВИЧ-ассоциированных неврологических заболеваний
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Литвин, К. Ю.
Діагностичне та прогностичне значення інтерферону-гамма в спинномозковій рідині при ВІЛ-асоційованих неврологічних захворюваннях [Текст] = Diagnostic and prognostic value of determination of interferon-gamma in cerebrospinal fluid in HIV-associated neurological diseases / К. Ю. Литвин, Л. Р. Шостакович-Корецька, Л. О. Гавриленко // Вісник наукових досліджень. - 2018. - N 1. - С. 45-50

MeSH-головна:
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS
ИНТЕРФЕРОН-ГАММА -- INTERFERON-GAMMA
СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ -- CEREBROSPINAL FLUID
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- NERVOUS SYSTEM DISEASES
Анотація: Неврологічні захворювання розвиваються у більшості пацієнтів із ВІЛ, мають високу летальність, переважну частку якої складають опортуністичні інфекції ЦНС. Інтерферон-гамма (IFN-γ) є одним із головних цитокінів, які мають важливе значення для розвитку нейропатогенезу ВІЛ
Дод.точки доступу:
Шостакович-Корецька, Л. Р.
Гавриленко, Л. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Визначення давності настання смерті за статистичним аналізом розподілів значень комплексного ступеня взаємної поляризації зображень полікристалічних плівок ліквору [Текст] / М. С. Гараздюк [и др.] // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 1. - С. 16-22. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СМЕРТЬ -- DEATH
СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ -- CEREBROSPINAL FLUID
Дод.точки доступу:
Гараздюк, М. С.
Бачинський, В. Т.
Ванчуляк, О. Я.
Ушенко, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Ельчанинова, С. А.
Прогностические нейробиохимические маркеры течения рассеянного склероза [Текст] / С. А. Ельчанинова, И. В. Смагина // Неврологический журнал. - 2015. - Т. 20, № 2. - С. 27-31

MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ РЕЦИДИВНО-РЕМИТТИРУЮЩИЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS, RELAPSING-REMITTING (диагноз, патофизиология, спинномозговая жидкость)
СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ -- CEREBROSPINAL FLUID
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (спинномозговая жидкость)
Дод.точки доступу:
Смагина, И. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)