Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (4)Рідкісні видання (1)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Стрептококки<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 47
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-47 
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Оріщак Д. Т.
Назва : Гострі запальні захворювання глотки: можливості і роль місцевої терапії
Паралельн. назви :Acute Inflammatory Diseases of the Pharynx – the Role and Possibilities of Local Therapy
Місце публікування : Сімейна медицина. - 2023. - № 1. - С. 51-56 (Шифр СУ21/2023/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГЛОТКИ БОЛЕЗНИ -- PHARYNGEAL DISEASES
ФАРИНГИТ -- PHARYNGITIS
СТРЕПТОКОККИ -- STREPTOCOCCUS
ТОНЗИЛЛИТ -- TONSILLITIS
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
ФЛУРБИПРОФЕН -- FLURBIPROFEN
Анотація: Гострі запальні захворювання глотки (тонзиліт, фарингіт тощо) – це найпоширеніша причина звернень до сімейного лікаря та оториноларинголога у будь-яку пору року. У 95% випадків ці захворювання спричинює вірусна інфекція (аденовіруси, вірус грипу А і В, вірус парагрипу, вірус герпесу, ентеровіруси, віруси Коксакі), рідше – стрептокок групи А. Мета дослідження: аналіз клінічної ефективності місцевого нестероїдного препарату флурбіпрофен у лікуванні гострого вірусного фарингіту та гострого стрептококкового тонзиліту у дорослих. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 64 пацієнта (35 осіб із вірусним фарингітом і 29 – із стрептококовим тонзилітом) віком від 18 до 36 років. Хворі були розподілені на дві групи: І (основна) група – 40 пацієнтів (21 – з гострим вірусним фарингітом, які отримували монотерапію флурбіпрофену у дозі 8,75 мг, і 19 пацієнтів із гострим стрептококовим тонзилітом, які отримували флурбіпрофен у комплексі із системною антибіотикотерапією); ІІ (контрольна) група – 24 пацієнта (14 осіб з гострим вірусним фарингітом приймали плацебо і 10 хворих із гострим стрептококовим тонзилітом, які отримували тільки системну антибіотикотерапію). Оцінювання ефективності лікування учасників дослідження проводили на тлі суб’єктивних показників та об’єктивних критеріїв. Результати. Результати дослідження продемонстрували, що при місцевому застосуванні флурбіпрофен добре абсорбується через слизові оболонки і проникає у вогнище запалення. При місцевому використанні зменшуються набряк слизової оболонки, гіперсекреція слизу, проникність судинної стінки, біль у горлі, а також знижується ризик бактеріальних ускладнень у пацієнтів з гострим вірусним фарингітом. Цим пояснюється ефективність застосування флурбіпрофену при вірусній етіології захворювання та підсилююча дія при системній антибактеріальній терапії гострого стрептококкового тонзиліту. Після проведеного курсу лікування гострих запальних процесів глотки встановлено, що достовірно швидке та значне зниження больових відчуттів та запальних явищ спостерігалося у пацієнтів основної групи, які застосовували флурбіпрофен. Висновки. Доведено, що використання флурбіпрофену має виражену знеболювальну і протизапальну дію при захворюваннях глотки, про що свідчать позитивні результати лікування хворих як на гострий вірусний фарингіт, так і на гострий стрептококовий тонзиліт. Порівняно із застосуванням монотерапії системними антибактеріальними препаратами призначення флурбіпрофену одночасно із системними антибіотиками значно швидше усуває симптоми стрептококового тонзиліту (біль у горлі, утруднене ковтання) Acute inflammatory diseases of the pharynx (tonsillitis, pharyngitis, etc.) are the most common reasons for visits to the family doctor and otorhinolaryngologist at any time of the year. In 95 % of cases, these diseases are caused by a viral infection (adenoviruses, influenza virus A and B, parainfluenza virus, herpes virus, enteroviruses, Coxsackie viruses), less often by group A Streptococcus. The objective: to analyze the clinical effectiveness of the local non-steroidal drug flurbiprofen in the treatment of acute viral pharyngitis and acute streptococcal tonsillitis in adults. Materials and methods. The study included 64 patients 18–36 years old (35 persons with viral pharyngitis and 29 – with streptococcal tonsillitis). The patients were divided into two groups: I (main) group – 40 patients (21 patients with acute viral pharyngitis who received flurbiprofen monotherapy at a dose of 8.75 mg and 19 patients with acute streptococcal tonsillitis who received flurbiprofen in combination with systemic antibiotic therapy); II (control) group – 24 patients (14 patients with acute viral pharyngitis took a placebo and 10 patients with acute streptococcal tonsillitis, who received only systemic antibiotic therapy). The evaluation of the treatment effectiveness of the study participants was carried out on the subjective indicators and objective criteria. Results. The results of the study presented that local flurbiprofen application is well absorbed through the mucous membranes and penetrates in the cases of inflammation. The local use leads to the reduction of the mucous membrane edema, decreased mucus hypersecretion, and permeability of the vascular wall, sore throat, and the risk of bacterial complications in patients with acute viral pharyngitis are reduced also. This explains the effectiveness of flurbiprofen use in the case of viral etiology of the disease and the strengthening effect in the systemic antibacterial therapy of acute streptococcal tonsillitis. After the course of treatment of pharynx acute inflammatory processes, it was established that a reliable rapid and significant decrease in pain and inflammatory phenomena was observed in patients of the main group who used flurbiprofen. Conclusions. It has been proven that the use of flurbiprofen has a pronounced analgesic and anti-inflammatory effect in diseases of the pharynx, as evidenced by the positive results of the treatment of patients with both acute viral pharyngitis and acute streptococcal tonsillitis. Compared with the use of monotherapy with systemic antibacterial drugs, the use of flurbiprofen simultaneously with systemic antibiotics eliminates the symptoms of streptococcal tonsillitis (sore throat, difficulty swallowing) much faster
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Іванова Л. А., Горбатюк І. Б., Горбатюк Ір. Б., Баланюк І. В., Шкільнюк А. О.
Назва : Діагностична значимість клініко-лабораторних показників у верифікації гострих нестрептококових тонзилофарингітів у дітей
Паралельн. назви :Diagnostic significance of clinical and laboratory indices in verification of acute non-streptococcal tonsylopharyngitis in children
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т.20, № 1. - С. 33-37 (Шифр КУ27/2021/20/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES
ТОНЗИЛЛИТ -- TONSILLITIS
ФАРИНГИТ -- PHARYNGITIS
СТРЕПТОКОККИ -- STREPTOCOCCUS
ДЕТИ -- CHILD
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ -- HEALTH STATUS INDICATORS
Анотація: Запропоновані клінічні шкали та окремі параклінічні показники мають недостатню діагностичну цінність, тому не можуть бути самостійно застосовані для ранньої верифікації нестрептококової етіології тонзилофарингіту в дітейThe proposed clinical scales and some paraclinical parameters have insufficient diagnostic value, so they cannot be used independently for early verification of non-streptococcal etiology of tonsillopharyngitis in children
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Фоміна Н. С., Сукманська Г. Д., Кордон Ю. В., Трофіменко Ю. Ю.
Назва : До удосконалення методів лікування афтозних уражень слизової оболонки порожнини рота
Паралельн. назви :Improving the methods of local treatment in case of aphthous lesions on the oral mucosa
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 143-146 (Шифр ВУ80/2020/24/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: СТОМАТИТ АФТОЗНЫЙ -- STOMATITIS, APHTHOUS
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFECTIVE AGENTS
ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ФОРМЫ -- DOSAGE FORMS
СТРЕПТОКОККИ -- STREPTOCOCCUS
Анотація: Контамінація виразкового дефекту слизової порожнини рота умовно-патогенними мікроорганізмами погіршує перебіг хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту (ХРАС). Використання лікарських форм для локального застосування у пацієнтів з ХРАС спрямовано на швидку ліквідацію вогнища запалення та епітелізацію дефекту слизової оболонки. Метою роботи було створення рецептури засобу для аплікаційної терапії ХРАС, підвищення ефективності протимікробної терапії та скорочення термінів епітелізації. Обстежено 43 пацієнта з ХРАС. Висіви матеріалу з афт виконували на кров’яний МПА та середовище Сабуро. Ідентифікацію мікроорганізмів проводили за загальноприйнятими методами. Проведено визначення чутливості виділених мікроорганізмів до антибіотиків та антимікотиків. Дослідження антимікробної активності запропонованої аплікаційної лікарської форми проводили методом дифузії в агар у модифікації “колодязів”. Встановлено, що у хворих на ХРАС поверхню афт найчастіше колонізують в асоціаціях стрептококи та нейсерії, стрептококи та гриби C. аlbicans. У кожного 3-го пацієнта ерозивна поверхня інфікована грамнегативними мікроорганізмами з числа неферментуючих бактерій чи ентеробактерій. Більшість виділених бактерій виявляють високу чутливість до антибактеріальних препаратів. Дріжджоподібні гриби виявляють високий рівень стійкості до флуконазолу, ітраконазолу, у 50% — резистентні до кетоконазолу. Резистентність до ністатину становила 81%. Запропонована аплікаційна лікарська форма на основі вініліну, декаметоксину, ефірних олій гвоздики та обліпихи виявляє високий протимікробний ефект Отримані результати вказують на доцільність застосування в стоматологічній практиці запропонованої аплікаційної лікарської форми для лікування ерозивно-виразкових змін слизової оболонки порожнини рота мікробної етіологіїContamination of the oral mucosa ulcers with opportunistic microorganisms aggravates the course of chronic recurrent aphthous stomatitis (HRAC). Topical medicines help to eliminate inflammation rapidly and induce fast epithelization of the mucous membrane defect in patients with HRAC. The aim of the work was to create curative composition recipe for the local therapy at HRAC, resulting to higher effectiveness of antimicrobial therapy and acceleration of healing. 43 patients with HRAC were examined. Samples from the lesions were inoculated blood agar and Sabouraud agar. The conventional methods were used for microorganisms’ identification. The sensitivity of isolated strains to antibiotics and antifungals was determined. Antimicrobial activity of the proposed applicative composition was determined by the well method into agar media. It was established that the surface of patients’ lesions on the oral mucosa was most often colonized with associations of Streptococci and Neisseriae, Streptococci and C. albicans. For every third patient, the erosive surface was infected with gram-negative microorganisms, including non-ferments and enterobacteria. Most of the isolated bacteria were highly sensitive to antibacterial compounds. Yeast-like fungi exhibited high resistance to fluconazole, itraconazole, 50% of them were resistant to ketoconazole, and resistance to nystatin were revealed in 81% of isolated strains. The proposed application dosage form containing vinyl, decamethoxin, essential oils of carnation and sea buckthorn had a high antimicrobial activity against isolated strains. Obtained results indicate the feasibility of the applicative composition for treatment of erosive and ulcerative lesions, which are caused by microorganisms, in dental practice
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Вринчану Н. О., Гринчук Н. І., Самсонова В. В.
Назва : Вплив дістрептази дістрепт на антибіоплівкову активність кліндаміцину відносно Staphylococcus SPP.
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2020. - N 6. - С. 43-46 (Шифр РУ6/2020/6)
MeSH-головна: ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS
КЛИНДАМИЦИН -- CLINDAMYCIN
СТРЕПТОКОККИ -- STREPTOCOCCUS
Анотація: Стаття присвячена одній із найважливіших медико-соціальних проблем сьогодення – збільшенню частоти обумовлених мікроорганізмами захворювань репродуктивної системи жінок, недостатній ефективності сучасних антимікробних препаратів, відсутності препаратів із антибіоплівковою дією. Це спонукає авторів до пошуку засобів, які підвищували б ефективність антибіотикотерапії, пригнічували плівкоутворення та порушували структуру біоплівки. У статті наведені результати вивчення чутливості біоплівок, сформованих
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гузь О. В., Кузнєцов С. В.
Назва : Вплив стрептокока слизової оболонки носоротоглотки на цитокінову відповідь дітей, хворих на інфекційний мононуклеоз
Місце публікування : Інфекційні хвороби. - 2019. - № 3. - С. 33-37 (Шифр ІУ5/2019/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МОНОНУКЛЕОЗ ИНФЕКЦИОННЫЙ -- INFECTIOUS MONONUCLEOSIS
СТРЕПТОКОККИ -- STREPTOCOCCUS
ИММУНИТЕТ -- IMMUNITY
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ЭПШТЕЙНА-БАРРА ВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- EPSTEIN-BARR VIRUS INFECTIONS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета дослідження – встановити значення наявності стрептокока на слизовій оболонці носо- та ротоглотки в реакції інтерлейкінів крові дітей, хворих на інфекційний мононуклеоз (ІМ).Пацієнти і методи. Під спостереженням перебувало 60 дітей у віці 3-7 років, хворих на ІМ, які лікувалися в обласній дитячій інфекційній клінічній лікарні м. Харкова. Діагноз ІМ підтверджували на основі позитивних результатів пошуку маркерів захворювання методами ІФА та ПЛР. У 30 дітей (перша група) при бактеріологічному дослідженні слизової оболонки носо- та ротоглотки виділено Streptococcus pyogenes в концентраціях 10-5 і вище. Друга група (30 дітей) – на слизовій оболонці носо- і ротоглотки стрептокок не був виявлений. Імунний статус хворих оцінювався за показниками рівнів інтерлейкінів 1β, 4, фактора некрозу пухлин (ФНП). Вміст інтерлейкінів у крові хворих визначали в гострий період (1-2-а доба захворювання) і в період ранньої реконвалесценції (7-10-а доба). Результати досліджень і висновки. Аналіз результатів обстеження встановив, що наявність у хворих стрептокока на слизовій оболонці носо- і ротоглотки в гострому періоді інфекційного мононуклеозу призводить до яскравішої реакції прозапальних інтерлейкінів їх крові і гальмування відповіді протизапального інтерлейкіну-4 (Р0,05). Надалі відбувається повільне зниження рівнів інтерлейкіну 1, ФНП-α і гальмування наростання вмісту ІЛ-4The aim of the study – to determine the value of the presence of streptococcus in the nasal and oropharyngeal mucosa in the blood interleukins of children with MI. Patients and methods. The study included 60 children aged three to seven years, patients with mononucleosis who were hospitalized at Kharkiv Regional Children’s Infectious Clinical Hospital. The diagnosis of mononucleosis was confirmed on the basis of positive results of the search for disease markers by ELISA and PCR. In 30 children (group 1), bacterial examination of the nasal and oropharyngeal mucosa isolated Streptococcus pyogenes in concentrations of 10-5 and above. The group 2 (30 children) was not detected on the nasal and oropharyngeal mucosa. The immune status of patients was assessed by the levels of interleukins 1β, 4, TNF. Determination of the content of interleukins in the blood of patients with mononucleosis of children was carried out in the acute period (1-2 days of the disease) and in the period of early convalescence (7–10 days). Results and conclusions. Analysis of the results of the survey found that the presence of streptococcus patients with mucous membrane of the nasal and oropharynx in the acute period of infectious mononucleosis leads to a more pronounced reaction of proinflammatory interleukins of their blood and – inhibition of the response of anti-inflammatory interleukin 4 (P 0.05). In the future – there is a slow decrease in the levels of interleukin 1, TNF-α and inhibition of the increase in the content of IL-4
Знайти схожі

6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Haiduk T. A., Cherhinets A. V., Shostakovych-Koretska L. R.
Назва : Effect of antibacterial therapy on the clinical course of streptococcal tonsillopharyngitis in children
Місце публікування : Медичні перспективи. - Д., 2019. - Т. 24, № 4. - С. 69-74 (Шифр МУ10/2019/24/4)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ТОНЗИЛЛИТ -- TONSILLITIS
ФАРИНГИТ -- PHARYNGITIS
ДЕТИ -- CHILD
СТРЕПТОКОККИ -- STREPTOCOCCUS
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
Анотація: The aim of this study was to determine the effect of antibiotic therapy (AT) on the clinical course of streptococcal tonsillopharyngitis (STP) in children, depending on the timing of its administration, since the data on the need to start AT in the first days of the disease to achieve the effect are controversial. A retrospective analysis of inpatient medical records at “The Communal Dnipro City Clinical Hospital N 21 named after Professor Ye.G. Popkova” DRC” in the period from January 2012 to December 2018 was conducted. The inclusion criteria for the study were: 1) the diagnosis - tonsillopharyngitis; 2) the age of the patient: 3 to 18 yrs; 3) the exclusion of an alternative diagnosis (diphtheria, infectious mononucleosis, scarlet fever); 4) no complications; 5) positive results of the culture study on β-hemolytic streptococcus group A (GAS) (Streptococcus pyogenes) of the oropharyngeal swab. The study included 109 medical cards of children with STP. Depending on the timing of the onset of rational AT, all patients were divided into 5 groups. The first one consisted of 27 children who received AT from the 1st day of the disease, 2nd - 48 children (AT from the 2nd day), 3rd - 17 children (AT from the 3rd day) and the fourth - 7 children (AT from the 4th day), 5th - 10 children (AT from the 5th day). Clinical symptoms were evaluated by exa­mining the patient with the main objective and subjective symptoms of STP. It was a retrospective open comparative study. All patients received the full recommended course of STP AT. The study showed no significant differences in the reduction of clinical symptoms of STP, regardless of the timing of antibiotic therapy (1-5 days from the onset of the disease) in almost half of patients with STP, which confirms the inadequacy of antibacterial therapy in children with tonsillopharyngitis. We believe that antibiotic therapy should only be used to prevent late complications in cases of children with tonsillopharyngitis only with a confirmed GAS etiology, and we propose the widespread use of the McIsaac Score, the Streptococcus Expression Test (RST) and the culture study of the oropharyngeal swab to confirm the etiology of GAS in children with tonsillopharyngitis to reduce the frequency of antibiotics overusing
Знайти схожі

7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гавриленко Ю. В.
Назва : Сучасні можливості профілактики рекурентних інфекцій глотки в дітей при застосуванні лантибіотиків
Паралельн. назви :Modern possibilities of prevention of recurrent infections of the pharynx in children when using antibiotics
Місце публікування : Здоровье ребёнка. - 2018. - N 6. - С. 39-44 (Шифр ЗУ27/2018/6)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: СТРЕПТОКОККИ -- STREPTOCOCCUS
ДЕТИ -- CHILD
ГЛОТКИ БОЛЕЗНИ -- PHARYNGEAL DISEASES
ПОЛИЦИКЛИЧЕСКИЕ СОЕДИНЕНИЯ -- POLYCYCLIC COMPOUNDS
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Streptococcus salivarius K12 (SsK12) — пробіотичний штам, що належить до I класу лантибіотиків та інтенсивно пригнічує in vitro ріст Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniaе, Haemophilus influenzaе і Moraxella catarrhalis, які є одними з основних етіологічних чинників бактеріальних інфекцій респіраторного тракту в дітей. Даний антагонізм перш за все пов’язаний із виділенням саліварицину А2 (бактеріостатик), що порушує синтез мембран бактерій і гальмує їх розмноження, і саливарицину В (бактерицид), що руйнує стінки клітин чутливих до них бактерій і призводить до їх загибелі. Лантибіотик характеризується вираженою антибактеріальною чутливістю й має високий профіль безпеки. Після перорального прийому SsK12 колонізує порожнину рота й носоглотки та зберігається там протягом місяця після прийому останньої дози, конкуруючи з патогенною мікрофлорою. Мета: клінічна оцінка ефективності застосування лантибіотиків у дітей для профілактики рекурентних інфекцій глотки на основі визначення в них частоти рецидивів інфекції, пов’язаної з бета-гемолітичним стрептококом групи А, хронічним тонзилітом, динаміки клінічного регресу симптомів гіпертрофії глоткового мигдалика (ГГМ), вивчення бактеріальної колонізації глотки впродовж 6 місяців після проведеного лікування у хворих. Матеріали та методи. Проведено контрольоване проспективне відкрите рандомізоване за допомогою комп’ютерного розподілу моноцентрове клінічне дослідження, що включало обстеження 57 пацієнтів дитячого віку з рекурентними захворюваннями глотки. У 22 з них було діагностовано хронічний тонзиліт, у 17 осіб дана інфекція була пов’язана з бета-гемолітичним стрептококом групи А, у 18 дітей виявлено гіпертрофію глоткового мигдалика. Результати. На основі отриманих результатів дослідження встановлено, що застосування лантибіотика SsK12 у дітей із рекурентними хворобами глотки при динамічному спостереженні протягом 6 місяців сприяє суттєвому зменшенню частоти загострень рекурентних інфекцій глотки, зменшенню потреби в прийомах антибіотиків і покращанню мікробіоценозу піднебінних мигдаликів. Призначення препарату Бактобліс протягом 30 днів в основній групі пацієнтів дозволило вірогідно зменшити клінічний індекс хронічного запалення ГГМ порівняно з контрольною групою. Висновки. Результати клінічного дослідження показали ефективність Streptococcus salivarius K12, що розширює можливості його застосування в клінічній дитячій практиці й відкриває нові можливості профілактики рекурентних інфекцій глотки в дітей на амбулаторному й стаціонарному етапі лікування хворихStreptococcus salivarius K12 (SsK12) is a probiotic strain that belongs to class I lantibiotics and strongly inhibits in vitro growth of Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae and Moraxella catarrhalis, which are one of the main etiological factors of bacterial respiratory tract infections in children. This antagonism is primarily due to the release of salivaricin A2 (bacteriostatic) that impaired the synthesis of bacterial membranes and inhibits their reproduction, and salivaricin B (bactericide), which destroys the cell walls of bacteria susceptible to them and leads to their death. Lantibiotic is characterized by a significant antibacterial sensitivity and has a high safety profile. After oral administration, SsK12 colonizes the oral and nasopharyngeal cavity and remains there for one month after receiving the last dose, competing with the pathogenic microflora. Objective: clinical evaluation of the effectiveness of lantibiotic use in children to prevent recurrent infections of the pharynx based on the determination of the incidence of recurrent infections associated with group A beta-hemolytic streptococcus, chronic tonsillitis, dynamics of clinical regression of pharyngeal tonsil hypertrophy symptoms, studying the bacterial colonization of the pharynx for 6 months after treatment in patients. Materials and methods. A controlled, prospective, randomized, open-label, computer-assisted, single-center clinical study was performed, which included examination of 57 children with recurrent pharyngeal disease. Twenty-two of them were diagnosed with chronic tonsillitis, in 17 cases, this infection was associated with group A beta-hemolytic streptococcus, and 18 children had pharyngeal tonsil hypertrophy. Results. Based on the results of the study, it was found that the use of SsK12 antibiotic in children with recurrent pharyngeal diseases, during 6 months of dynamic observation, contributes to a significant decrease in the incidence of exacerbations of recurrent infections of the pharynx, reduction of the need for antibiotics and improvement of microbiocenosis of the palatal tonsils. Admi­nistration of Bactoblis for 30 days in the main group of patients allowed decreasing the clinical index of chronic inflammation of pharyngeal tonsils as compared to the control group. Conclusions. The obtained results of clinical research have established the high efficiency of Streptococcus salivarius K12, which extends the possibilities of its use in clinical pediatric practice and opens up new possibilities for the prevention of recurrent infections of the pharynx in children at the outpatient and inpatient stages of treatment
Знайти схожі

8.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Фірсик Т. М., Вовк В. А., Шадрін O. В., Вовк А. В.
Назва : Особливості мікробного спектру жовчовивідних шляхів при їх обтураційних ураженнях
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - Х., 2018. - N 3/4. - С. 63-66 (Шифр ХУ5/2018/3/4)
MeSH-головна: ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS
ЖЕЛЧНЫЕ КАМНИ -- GALLSTONES
ЖЕЛЧНЫЕ ПУТИ -- BILIARY TRACT
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE
ХОЛАНГИТ -- CHOLANGITIS
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI
КЛЕБСИЕЛЛЫ -- KLEBSIELLA
СТРЕПТОКОККИ -- STREPTOCOCCUS
ЭНТЕРОКОККИ -- ENTEROCOCCUS
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE
Анотація: При обтураційних ураженнях жовчовивідних шляхів на певному етапі патогенезу захворювання виникає приєднання інфекції та розвивається холангіт. Для виникнення гострого холангіту необхідна наявність двох факторів: біліарна обструкція та біліарна інфекція. Метою представленого дослідження стало вивчення спектру мікроорганізмів в жовчовивідних шляхах при їх обструкції та динаміка елімінації мікроорганізмів після дренування біліарного тракту. При оклюзії жовчовивідних шляхів в 80,8% випадків в них виявлена бактеріальна мікрофлора. Мікрофлора при обструкції жовчовивідних шляхів виявлена у 105 хворих із 130, в той час, як клінічні ознаки холангіту спостерігались лише у 53 пацієнтів. Наявність бактерій у біліарному тракті не обов’язково супроводжується холангітом. Велике значення має. концентрація мікробних тіл, яка при холангіті становить від 106 до 1010. Найбільш повільно піддаються лікувальним заходам (дренуванню жовчовивідних шляхів, антибактеріальній загальній та місцевій терапії) асоціації мікроорганізмів на відміну від їх монокультур. У 95,3% пацієнтів на 7 добу після дренування жовчовивідних шляхів на фоні дезінтоксикаційної та антибактеріальної терапії посіви жовчі росту бактеріальної флори не дають
Знайти схожі

9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Машейко А. М., Макаренко О. В., Маврутенков В. В.
Назва : Експертна оцінка системної антибактеріальної хіміотерапії гострого стрептококового тонзилофарингіту в дітей
Місце публікування : Фармакологія та лікарська токсикологія. - Київ, 2017. - № 2. - С. 99-105 (Шифр ФУ18/2017/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
ФАРИНГИТ -- PHARYNGITIS
ТОНЗИЛЛИТ -- TONSILLITIS
ДЕТИ -- CHILD
СТРЕПТОКОККИ -- STREPTOCOCCUS
Анотація: У дитячій популяції більш поширеним є гострий тонзилофарингіт, у той час як серед дорослого населення – рецидивуючий. Рецидивуючий перебіг захворювання зумовлений численними випадками неправильно пролікованого гострого тонзилофарингіту, тому стандартизація фармакотерапії є необхідною умовою для надання якісної медичної допомоги хворим з зазначеною нозологією. Національним протоколом лікування гострого тонзилофарингіту та Державним формуляром лікарських засобів не передбачено розподілення номенклатури протимікробних засобів системної хіміотерапії на препарати першого та другого вибору, що сприяє емпіричному та хаотичному призначенню цих засобів. Мета дослідження – експертна оцінка антибактеріальних препаратів для системної хіміотерапії гострого стрептококового тонзилофарингіту (наявних у Національному протоколі лікування та Державному формулярі лікарських засобів) та вибір найраціональніших з точки зору їхньої клінічної ефективності, безпечності та відповідності принципам доказової медицини для включення у формулярний та страховий переліки. Методика експертної оцінки включала наступні етапи: розробку анкети; опитування експертів методом аналітичних записок; відбір анкет з урахуванням розрахованого коефіцієнта компетентності; зведення матеріалів експертизи; розрахунок статистичних показників; інтерпретацію отриманих результатів та формулювання висновків. За підсумками розрахунків середньозваженої бальної оцінки 21 системного антибактеріального засобу (J01) для лікування гострого стрептококового тонзилофарингіту в дітей за такими параметрами, як клінічна ефективність, безпечність та частота призначення з врахуванням компетентності експертів було визначено, що найдоцільнішим є включення до формулярних та страхових переліків амоксициліну, цефуроксиму, цефалексину та кларитроміцину.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Маянский Н. А., Савинова Т. А., Алябьева Н. М., Пономаренко О. А., Бржозовская Е. А., Лазарева А. В., Катосова Л. К., Козлов Р. С.
Назва : Антибиотикорезистентность и клональная эволюция Streptococcus pneumoniae серотипа 19А в России, 2002-2013 гг
Паралельн. назви :Antimicrobial resistance and clonal evolution of Streptococcus pneumonia serotype 19А in Russia during 2002-2013
Місце публікування : Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. - 2017. - Том 19, N 2. - С. 145-151 (Шифр КР14/2017/19/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL
КЛОНЫ КЛЕТОК -- CLONE CELLS
СЕРОГРУППА -- SEROGROUP
СТРЕПТОКОККИ -- STREPTOCOCCUS
Анотація: После введения вакцинации семивалентной пневмококковой конъюгированной вакциной (ПКВ7) частота заболеваний, связанных с невакцинными серотипами пневмококка, в первую очередь с серотипом 19А, возросла, что объясняли феноменом замещения серотипов. Однако в некоторых странах похожая ситуация складывалась и в период, предшествовавший введению вакцины. В настоящем исследовании мы ретроспективно изучили коллекцию неинвазивных 19А-пневмококков (n=49), собранных в России в 2002-2013 гг., и описали изменения их клонального состава в сочетании с чувствительностью к антимикробным препаратам и носительством генов пилей. Большинство (80%) изолятов относилось к четырём глобально распространённым клональным комплексам, СС156, СС230, СС320 и СС663. Пневмококки серотипа 19А в 2010-2013 гг. преимущественно относились к СС230 и СС320 (70%), заместив распространённые ранее СС156 и СС663. Все изоляты CC156, CC320 и CC663 имели значения минимальной подавляющей концентрации (МПК) пенициллина ≥1 мг/л, в то время как изоляты CC230 характеризовались умеренными и низкими значениями МПК пенициллина и были полностью чувствительны к амоксициллину и цефтриаксону. Это свидетельствовало о том, что чувствительность к β-лактамным антибиотикам исследованных 19А-пневмококков имела клональный характер. Очевидно, что изменение эпидемиологии пневмококковых серотипов, в том числе серотипа 19A — это многофакторное явление, отражающее влияние вакцинации, практики использования антибиотиков, а также естественные колебания
Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-47 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)