Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (47)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Тазобедренного сустава артропластика заместительная<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 166
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Определение активности протеина С и его роль в клинической лабораторной диагностике [Текст] / Т. Н. Платонова [и др.] // Лабораторна діагностика. - 2013. - № 3. - С. 3-7

MeSH-головна:
БЕЛОК C -- PROTEIN C (диагностическое применение)
АНТИТРОМБИН III -- ANTITHROMBIN III (диагностическое применение)
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (кровь)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, HEMATOLOGIC (кровь)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
Дод.точки доступу:
Платонова, Т. Н.
Горницкая, О. В.
Чернышенко, Т. М.
Королева, Д. С.
Грищук, В. И.
Чернышенко, В. А.
Луговской, Э. В.

Знайти схожі

Визначення вмісту розчинного фібріну та D-димеру для прогнозування тромботичних ускладнень за ендопротезування кульшового суглоба [Текст] / Е. В. Луговськой [та ін.] // Лабораторна діагностика. - 2013. - № 2. - С. 3-8

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (вредные воздействия)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (кровь, профилактика и контроль)
ФИБРИН -- FIBRIN
Дод.точки доступу:
Луговськой, Е. В.
Комісаренко, С. В.
Платонова, Т. М.
Рубленко, А. М.
Фіщенко, В. О.
Колеснікова, І. М.
Литвинова, Л. М.
Костюченко, О. П.
Горницька, О. В.
Чернишенко, Т. М.
Ганова, Л. О.
Співак, М. Я.

Знайти схожі

Григоровський, В. В.
Гістопатологія, частота виникнення і кореляційна залежність морфологічних показників ураження голівки стегнової кістки та капсули кульшового суглоба у хворих на анкілозивний спондиліт [Текст] / В. В. Григоровський, А. С. Герасименко, Д. М. Полулях // Український ревматологічний журнал. - 2014. - № 4. - С. 42-49

MeSH-головна:
СПОНДИЛИТ АНКИЛОЗИРУЮЩИЙ -- SPONDYLITIS, ANKYLOSING (патология, хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- HIP JOINT (патология)
БЕДРА ГОЛОВКА -- FEMUR HEAD (патология)
Дод.точки доступу:
Герасименко, А. С.
Полулях, Д. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Визначення факторів ризику розвитку негативних результатів тотального ендопротезування кульшового суглоба із застосуванням трабекулярно-біонічної ніжки Physiohip [Текст] / О. М. Косяков [та ін.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 5. - С. 134-138. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Мета: визначення факторів ризику й оцінка їх негативного впливу на результати тотального ендопротезування кульшового суглоба із застосуванням трабекулярно-біонічної ніжки Physiohip. Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 63 хворих із дегенеративно-дистрофічними захворюваннями кульшового суглоба після операцій тотального ендопротезування кульшового суглоба із застосуванням трабекулярно-біонічної ніжки Physiohip. Пацієнти були поділені на дві групи: І група (37 пацієнтів) отримувала лікування за стандартною методикою ведення й планування операції ендопротезування; у ІІ групі (26 пацієнтів) лікування відбувалося за удосконаленою методикою підбору показань для проведення операції ендопротезування й ведення пацієнтів після неї. Результати. Аналіз результатів лікування І групи дав змогу визначити фактори ризику розвитку негативних результатів ендопротезування й розрахувати відповідний ризик: вік — 0,58; індекс маси тіла — 0,63; знижена щільність кісток — 0,8; соматичні захворювання — 0,75; раннє навантаження — 0,32. Враховуючи отримані дані, до ІІ групи включили хворих більш молодого віку, з ідіопатичним коксартрозом і асептичним некрозом голівки стегна, без зайвої ваги (понад 120 кг), без вираженого остеопорозу й соматичних захворювань, що дозволило уникнути незадовільних результатів і збільшити кількість відмінних. Але, незважаючи на удосконалення методик, виявилося, що за наявності остеопорозу й соматичних захворювань ризик розвитку ускладнень не знижується. Висновки. Отримані дані щодо факторів, що можуть негативно впливати на результат ендопротезування кульшового суглоба при застосуванні ендопротезів із трабекулярно-біонічною ніжкою Physiohip, дають можливість оцінити ризик розвитку негативного результату майбутнього ендопротезування й уникнути його шляхом застосування спеціальних заходів
Дод.точки доступу:
Косяков, О. М.
Бур’янов, О. А.
Карпінська, О. Д.
Бондар, В. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лоскутов, О. А.
Выбор позиции ацетабулярного компонента при эндопротезировании больных с диспластическим коксартрозом [Текст] / О. А. Лоскутов // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 27-31. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (методы)
Анотація: Актуальность. Диспластический коксартроз (ДК) относится к наиболее сложной патологии, по поводу которой выполняется эндопротезирование тазобедренного сустава (ЭКС). З аболевание сопровождается большой долей осложнений, связанных, в первую очередь, с тяжелой деформацией и дефектами вертлужной впадины (ВВ), вследствие чего возникают большие проблемы как с выбором конструкции ацетабулярного компонента (АК), так и с его анатомической ориентацией позиции. Цель работы. Изучить зависимость позиции различных видов, ввинчивающихся и запрессовываемых бесцементных ацетабулярных компонентов при эндопротезировании больных с различной степенью ДК. Материалы и методы. Проведена сравнительная оценка позиции ацетабулярного компонента при ЭКС по поводу ДК у 322 больных, которым выполнено 394 операции. У исследуемых больных преобладала II и III степень ДК по Crowe – 268 случ аев. В 380 случаях оперативного лечения была использована бесцементная методика фиксации АК. В зависимости от степени ДК, деформации и дефекта ВВ в 329 случаях использовали ввинчивающиеся АК и в 51 – запрессовываемые. Проведена рентгенморфометрическая оценка угла инклинации и антеверсии АК в ранний и отдаленный периоды после операции. Результаты. Установлено, что на позицию АК при ДК влияет степень ДК и конструктивные особенности АК. При I степени ДК проблем с выбором позиции АК не возникает. При II и III степени ДК наблюдается достоверное увеличение угла инклинации АК – от 48,7±3,1° до 52,4±6,7°, при этом при использовании запрессовываемых АК выявлено достоверное значительное увеличение их вертикализации до 56,3±5,1° по сравнению с ввинчивающимися – 49,6±4,2°. В сроки от 1 до 10 лет в 9,8% случаев наблюдалась нестабильность запрессовываемых АК, а при использовании ввинчивающихся АК в связи с их нестабильностью ревизия выполнена только у 3,3% больных. Выводы. Угол инклинации АК зависит от степени ДК и деструктивного разрушения ВВ, при этом при ДК II и III степени наблюдается достоверная тенденция к увеличению угла инклинации. При использовании ввинчивающихся АК в процессе операции имеется возможность изменить их позицию и улучшить качество первичной стабилизации, предупреждая таким образом нестабильность и вывих эндопротеза. В отдаленный период вторичная стабильность и результаты при использовании ввинчивающихся АК при эндопротезировании больных с ДК значительно превосходят результаты использования запрессовываемых АК
Dysplastic coxarthrosis ( DC) refers to the most complex pathology causing the hip joint to be replaced, which is accompanied by a large proportion of complications associated primarily with severe deformation and defects in the acetabulum, resulting in major problems with the choice of cup design, and with the anatomical orientation of the position. Objective: to study the dependence of the position of various types of noncement acetabular components that are pressed and screwed up in the endoprosthetics of patients with different degrees of dysplastic coxarthrosis. Materials and Methods. A comparative estimation of the position of the acetabular component in the hip replacement due to dysplastic coxarthosis was performed among 322 patients, who underwent 394 operations. The II and III degrees of DC by Crowe prevailed (268 patients). In 380 cases, the noncement method of fixation of acetabular component was used. Depending on the degree of DC, deformation and defect of the acetabulum, 329 screw-in cups were used and among 51 patients press-fit cups were implemented. An X-ray-morphometric evaluation of the inclination angle and the ante version of the acetabular component in the early and late stages a fter the operation was performed. Results. It was established that the position of the endoprosthetic cup in the DC is influenced by the level of DC and the design features of the cup. At type I of the DC, there are no issues with the choice of cup position. At type II and III of the DC, there is a significant increase in the inclination angle of the cup from 48.7±3.1° to 52.4±6.7°, while with the use of press-fit cups there is a significant increase of their verticalization to 56.3±5.1° compared with screw-in cups (49.6±4.2°). In the period from 1 to 10 years, in 9.8% of cases there was an instability of the press-fit cups and there was an instability among 3.3% of patients with screw-in cups. Conclusions. The inclination angle of the cup depends on the degree of DC and the destruction of the acetabulum; with dysplasia II and III degrees, there is a significant tendency to increase the inclination angle. With screw-in cups, it is possible to change their position and improve the quality of primary stabilization, thus preventing the instability and dislocation of the endoprosthesis. In the distant period, the secondary stability of screw-in cups in the endoprosthetics of patients with dysplasia shows significantly better results compared to the results wi th press-fit cups
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Використання адитивних технологій при лікуванні хворих із дефектами кульшової западини [Текст] / Г. В. Гайко [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 4-10. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (рентгенография, хирургия)
ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА -- ACETABULUM (патология, рентгенография, хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПРОТЕЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- PROSTHESIS FAILURE
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED
ИЗОБРАЖЕНИЯ ОБРАБОТКА КОМПЬЮТЕРНАЯ -- IMAGE PROCESSING, COMPUTER-ASSISTED (методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ТЕЛА ЧЕЛОВЕКА ТРЕХМЕРНЫЕ ИЗОБРАЖЕНИЯ -- VISIBLE HUMAN PROJECTS
Анотація: Методика 3D-моделювання з виготовленням ацетабулярного пластикового прототипу при лікуванні хворих із дефектами кульшової западини може бути рекомендована до впровадження у центри, які займаються ревізійним ендопротезуванням кульшового суглоба. Мета. Покращити діагностику дефектів кульшової западини за допомогою 3D-моделювання з виготовленням ацетабулярного пластикового прототипу. Методи. Представлено повідомлення про результати ревізійного ендопротезування 6 хворих із дефектами кульшової западини, що були прооперовані в клініці ортопедії та травматології дорослих ІТО НАМН України. У передопераційний період для діагностики дефектів кульшової западини та визначення тактики оперативного втручання використовували пластиковий прототип кульшової западини, виготовлений за допомогою ЗD-технології. Результати. Використання запропонованої технології дозволило зменшити час оперативного втручання, інтраопераційну крововтрату та досягти хороших функціональних результатів у всіх прооперованих пацієнтів. Висновки. Адитивні технології є найбільш ефективним методом візуалізації складних кісткових дефектів та деформацій кісток. 3D-моделювання та виготовлення прототипу з ABS-пластику дозволяє підібрати оптимальну конструкцію імплантатів та визначити їх правильне просторове розташування в передопераційний період під час підготовки до ревізійного ендопротезування кульшового суглоба. Використання 3D-технологій дозволяє скоротити час оперативного втручання, зменшити кількість післяопераційних ускладнень та збільшити його ефективність і може бути рекомендовано до впровадження у центри, які займаються ревізійним та складним ендопротезуванням
Relevance. The technique of 3D modeling with the manufacture of an acetabular plastic prototype in the treatment of patients with acetabular defects can be recommended for introduction to the centers involved in the hip joint revision. Objective: to improve diagnostics of acetabulum defects using 3D modeling with the manufacture of an acetabular plastic prototype. Materials and Methods. The report on the results of the revision endoprosthetics of 6 patients with acetabular defects, who were operated on in thе Department of adults traumatology and orthopedics of SI “Institute of Traumatology and Ortopedics of NAMS of Ukraine” was presented. In the preoperative period, a plastic prototype of the acetabulum was made using the 3D technology for the diagnosis of acetabular flaws and the definition of tactics for surgery. Results. The proposed technology allowed to reduce the time of surgery, intraoperative blood loss and achieve good functional results in all operated patients. Conclusions: additive technology is the most effective method of visualization of complex bone defects and deformations of bones. 3D modeling and manufacturing of a prototype of ABS plastic allows to select the optimal design of implants and determine their correct spatial location in the reoperative period in preparation for revision hip replacement. The use of 3D technologies allows to reduce the time of surgical intervention, to reduce the number of postoperative complications and to increase its effectiveness; it can be recommended for introduction into the centers engaged in revision and complex endoprosthetics
Дод.точки доступу:
Гайко, Г. В.
Галузинський, О. А.
Козак, Р. А.
Підгаєцький, В. М.
Бурбурська, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Страфун, С. С.
Моделювання ходьби зменшеною довжиною плеча дії абдукторів стегна [Текст] / С. С. Страфун, О. В. Фіщенко, О. Д. Карпінська // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 39-48. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA (физиология)
ХОДЬБА -- WALKING (физиология)
Анотація: Однією з частих особливостей ендопротезування кульшового суглоба є недотримання довжини плеча дії абдукторів стегна протезованого суглоба порівняно з контралатеральним. Різниця у довжині плеча дії абдукторів стегна протезованого та контралатерального суглобів може сягати 40 мм. Особливості біомеханіки пересування таких хворих вивчено недостатньо. Мета. На математичній моделі оцінити вплив зменшення довжини плеча дії абдукторів стегна на параметри ходи пацієнтів після ендопротезування. Матеріали та методи. Моделювання проводили за допомогою програмного комплексу Open Sim. За базову модель була взята 3D-комп’ютерна модель gait2392_simbody.osim з 23 ступенями вільності у скелетно-м’язовій системі людини. Немасштабована версія моделі являє собою об’єкт зросту 1,8 м і має масу 75,16 кг. З метою створення моделі для аналізу ходьби у хворих після ендопротезування кульшового суглоба нами було проведено модифікацію базової моделі, а саме зміну форми стегнової кістки, при якій нормальна головка була замінена протезом із завданими параметрами. Зміну довжини плеча дії абдукторів стегна регулювали через укорочення шийки ендопротезу. Результати. Було проаналізовано роботу м’язів на протезованій кінцівці при двох варіантах зменшення довжини плеча дії абдукторів стегна та при нормальній довжині. Вкорочення довжини плеча дії абдукторів стегна становили 10 та 20 мм. Встановлені можливості окремих м’язів розвивати необхідні зусилля для забезпечення нормальної ходи в умовах зменшеної довжини плеча дії абдукторів стегна. Висновки. Проведене моделювання ходьби при асиметричному вкороченні довжини плеча дії абдукторів стегна показало, що навіть незначне (до 10 мм) його зменшення призводить до втрати спроможності м’язів розвивати необхідну силу для здійснення тих чи інших рухів. Найбільш уразливі при ходьбі фази одноопорного стояння та перекату стопи на пальці. В ці моменти м’язи втрачають спроможність розвивати необхідну силу до 40 %. Найбільш уразливі довгі м’язи, що відповідають за підйом ноги, та група м’язів, які покликані забезпечити рівновагу при одноопорній фазі руху
Дод.точки доступу:
Фіщенко, О. В.
Карпінська, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Стабилографические особенности состояния у больных до и после тотального эндопротезирования тазобедренного сустава [Текст] / Р. В. Климовицкий [и др.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 24-31. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование)
ПОСТУРАЛЬНОЕ РАВНОВЕСИЕ -- POSTURAL BALANCE (физиология)
ПОЗА -- POSTURE
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
Анотація: Одним из способов оценки исходов тотального эндопротезирования тазобедренного сустава является стабилографическое исследование. По данным обследования, у пациентов после эндопротезирования нарушения стояния сохраняются в течение 12–24 месяцев. Мы объясняем эти нарушения недостаточной работой мышц тазового пояса, связанной с длительно существующей контрактурой тазобедренного сустава до операции. Материалы и методы. Нами выполнено статографическое обследование 24 пациентов с коксартрозом за несколько дней до операции и через 9–12 месяцев после операции, после полного восстановления пациентами опороспособности. Исследованы две группы пациентов: первую группу составили пациенты, у которых после операции величина общего бедренного офсета уменьшилась по сравнению с дооперационными значениями более чем на 5 мм. Во вторую группу вошли пациенты, у которых величина общего бедренного офсета после операции не изменилась в сравнении с аналогичными показателями до операции. Анализировали изменение координат проекции общего центра масс (ОЦМ) и частоту колебаний. Результаты. Установлено, что уменьшение длины плеча абдукторов после эндопротезирования приводит к статистически значимому изменению формы и площади перемещения проекции ОЦМ, а также к повышению скорости и частоты колебаний проекции ОЦМ, что говорит об увеличении энергетических затрат на поддержание вертикальной позы. Выводы. С уменьшением длины плеча абдукторов после эндопротезирования энергетические затраты мышц на поддержание вертикальной позы пациента возрастают. Следовательно, быстрее наступает энергетическое истощение, что клинически проявляется симптомами недостаточности абдукционного механизма
Дод.точки доступу:
Климовицкий, Р. В.
Карпинская, Е. Д.
Тяжелов, А. А.
Гончарова, Л. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бондар, В. К.
Удосконалення технологій ендопротезування кульшового суглоба з використанням трабекулярно-біонічної ніжки Physiohip [Текст] / В. К. Бондар // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 62-65. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование, методы, тенденции)
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (хирургия)
БЕДРА ГОЛОВКИ НЕКРОЗ -- FEMUR HEAD NECROSIS (патофизиология, хирургия)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
Анотація: Метод ендопротезування суглобів на сьогодні є найбільш прогресивним і поширеним при хірургічному лікуванні тяжких уражень суглобів різної етіології. Основними до кінця не вирішеними проблемами в ендопротезуванні суглобів сьогодні є травматичність операції та термін «виживання» імплантату. Мета дослідження: удосконалити спосіб ендопротезування кульшового суглоба з використанням трабекулярно-біонічної ніжки Physiohip, що дасть можливість максимально зберегти кістку в проксимальній частині стегна, знизити травматичність операції та стимулювати процеси регенерації кісткової тканини. Матеріали та методи. У статті наведений спосіб удосконалення технології ендопротезування кульшового суглоба з використанням трабекулярно-біонічної ніжки Physiohip. Остеотомія шийки проводиться горизонтально і L-образно до анатомічної осі стегна. Конфігурація ніжки передбачає можливість її заповнення кістковими автоблоками з головки і проксимального відділу стегна. Результати. Позитивні результати лікування виявлено в пацієнтів віком 40–45 років при ідіопатичному коксартрозі й аваскулярному некрозі головки стегна. Особливість щадної реабілітації після ендопротезування полягає в покращанні процесів остеоінтеграції. Висновки. 7-річний клінічний досвід використання даної технології ендопротезування кульшового суглоба із застосуванням трабекулярно-біонічної ніжки Physiohip дає можливість зробити висновок про ефективність цієї методики операції та доцільність використання її в клінічній практиці
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Фіщенко, О. В.
Вплив зміни довжини важеля дій сил абдукторів стегна після ендопротезування кульшового суглоба на особливості ходьби пацієнтів (аналітичний огляд літератури) [Текст] / О. В. Фіщенко // Травма. - 2018. - Том 19, N 5. - С. 20-26. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA (физиология)
ХОДЬБА -- WALKING
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Робота присвячена вивченню основних напрямків досліджень біомеханічних особливостей ходьби людини після тотального ендопротезування кульшового суглоба в історичному аспекті й сучасного стану проблеми. Особлива увага звертається на проблему несиметричності довжини важеля абдукторів стегна після протезування, а саме наслідки, до яких призводить ця помилка. Розглянуті методи досліджень біомеханіки ходьби людини, як теоретичні, зокрема математичне динамічне моделювання, так і апаратні. Аналіз літератури показав, що при тяжких дегенеративно-дистрофічних ураженнях кульшового суглоба у хворих відбувається тяжке спотворення біомеханіки ходьби, що виражається в зменшені часу опори на стопу, переносі ваги тіла на здорову чи порівняно здорову кінцівку, зменшенні довжини кроку через виражену контрактуру в кульшовому суглобі. У хворих спостерігається зростання асиметрії кроків, що робляться здоровою й хворою кінцівками, за різними параметрами. Часто спостерігається нестабільність параметрів від кроку до кроку. Ендопротезування кульшового суглоба приводить до позитивних зсувів параметрів ходьби, а саме збільшення довжини кроку, відновлення опори на протезовану кінцівку. Зростає швидкість пересування. Але в більшості хворих зберігається недостатність м’язового апарату, який під час перебігу захворювання втратив спроможність повноцінного функціонування. Крім того, проведене хірургічне втручання теж впливає на якість ходьби. За даними літератури було виявлено, що асиметрія довжини важеля абдукторів стегна відіграє свою негативну роль в уповільнені відновлення ходьби, особливо у віддалені періоди
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Дифференцированный подход к выбору бедренного компонента при эндопротезировании больных с диспластическим коксартрозом [Текст] / О. А. Лоскутов [и др.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 4. - С. 43-48. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (патофизиология, хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование)
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
Анотація: При эндопротезировании больных с диспластическим коксартрозом (ДК) наблюдается высокий процент негативных результатов, обусловленных сложной деформацией проксимального отдела бедренной кости, узким костномозговым каналом и несоответствием 25 % стандартных бедренных компонентов (БК) эндопротезов этой патологии, что приводит к интраоперационным переломам бедренной кости, развитию стресс-шилдинг синдрома и переломов имплантата. Цель работы заключается в разработке и клиническом обосновании дифференцированного выбора БК при эндопротезировании больных с ДК. Материалы и методы. Под нашим наблюдением находились 322 больных, которым было выполнено 394 эндопротезирования по поводу ДК. Подавляющее их количество составили больные с высокими степенями ДК по Crowe: I степень — 40 (12,4 %), II — 142 (44,1 %), III — 126 (39,1 %) и IV — 14 (4,4 %). На этапе планирования операции проводилась рентгенологическая оценка формы бедренной кости по L. Dorr et al. (1993) и P. Noble (1990) и поведения БК эндопротеза по J. Chanley, De Lec, а также путем сравнительной оценки данных рентгенографии в динамике. Результаты. В 375 случаях использованы бесцементные технологии фиксации БК эндопротеза тазобедренного сустава, в том числе в 342 (86,8 %) случаях БК — системы ОРТЭН, в 24 (6 %) — Versys (Zimmer) и в 9 (2,3 %) — Omnifit (Stryker), в остальных 19 случаях была применена цементная технология фиксации БК. По результатам предыдущих рентгеноморфологических и биомеханических исследований были разработаны следующие разновидности БК: конический стандартный — для метафизарной фиксации, конический объемный — для метафизарно-диафизарной фиксации и две разновидности БК с диафизарным типом фиксации укороченной и удлиненной версии. Проведен анализ зависимости дифференцированного подбора различных видов БК эндопротеза в зависимости от степени ДК по Crowe и типа костномозгового канала по L. Dorr. Оценка результатов применения разработанных БК в сроки от 2 до 10 лет показала высокий уровень вторичной стабильности БК. Нестабильность БК в ранние сроки — до 5 лет — наблюдалась в 3 случаях и была обусловлена ошибками в размерах БК при первичном эндопротезировании. В сроки от 5 до 10 лет наблюдался стресс-шилдинг в виде гипертрофии бедренной кости: в 14 случаях — при использовании ножек типа ДД, а в 5 случаях в связи с нестабильностью была выполнена ревизионная операция. Выводы. На степень адаптационного контакта БК с костным ложем бедренной кости влияют пространственная форма и размеры костно-мозгового канала бедренной кости, которые нужно тщательно оценивать с помощью маркеров планирования при предоперационном планировании. Разработанный и сертифицированный набор БК ОРТЭН позволяет дифференцированно подобрать разновидность БК, адаптировать ее к форме костномозгового канала бедренной кости и обеспечить качественную первичную стабильность и положительный отдаленный результат эндопротезирования тазобедренного сустава при ДК. Двухплоскостная оценка проксимального отдела бедренной кости по L. Dorr et al. позволила сформировать следующий алгоритм дифференцированного применения БК ОРТЭН при эндопротезировании больных с диспластическим коксартрозом: тип А — использовать конические стандартные ножки с метафизарным типом фиксации, тип В — конические объемные БК с метафизарно-диафизарным типом фиксации, тип С — БК с квадратным профилем и удлиненной ножкой для диафизарной фиксации или, в случаях остеопороза, ножки с цементным типом фиксации
Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.
Лоскутов, А. Е.
Синегубов, Д. А.
Фурманова, К. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Матюха, Л.
Пацієнти після ендопротезування кульшового суглобу в практиці сімейного лікаря [Текст] / Л. Матюха, Л. Клименко, О. Котик // Бібліотека сімейного лікаря та сімейної медсестри. - 2018. - № 4. - С. 56-65

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (методы, реабилитация, тенденции)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, тенденции)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, организация и управление, тенденции)
ВРАЧИ СЕМЕЙНЫЕ -- PHYSICIANS, FAMILY (организация и управление, тенденции)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Анотація: У статті наведені основні ключові моменти поняття остеоартроз кульшових суглобів, сучасні покази до ендопротезування, рекомендації ведення пацієнтів після ендопротезування кульшового суглобу на первинній ланці медичної допомоги лікарями загальної практики-сімейними лікарями.
Дод.точки доступу:
Клименко, Л.
Котик, О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Косяков, О. М.
Наш клінічний досвід обгрунтованого застосування ендопротеза кульшового суглоба з табекулярно-біонічною ніжкою Physiohip у хворих із коксартрозом III-IV ст. [Текст] / О. М. Косяков, О. А. Бур’янов, В. К. Бондар // Травма. - 2018. - Том 19, N 6. - С. 121-126. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (патофизиология, хирургия)
БЕДРА ГОЛОВКИ НЕКРОЗ -- FEMUR HEAD NECROSIS (диагностика, хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование)
Анотація: Про асептичну нестабільність ендопротеза було відомо із самого початку зародження відповідного методу лікування. F. Copf у 1987 р. запропонував новий підхід із використанням трабекулярно-біонічного ендопротеза. Але в деяких випадках нашої практики були виявлені негативні результати лікування в короткочасні строки. Був проведений детальний аналіз цих досліджень, його результати висвітлені в даній науковій праці. Мета: покращити результати операцій ендопротезування кульшового суглоба на основі обґрунтованого застосування ендопротеза з трабекулярно-біонічною ніжкою Physiohip у хворих із коксартрозом. Матеріали та методи. На базі Київського міського ортопедичного центру ендопротезування, хірургії й реабілітації Київської міської клінічної лікарні № 12 за період 2013–2017 рр. було проліковано 26 пацієнтів, яким виконували операції ендопротезування кульшового суглоба із застосуванням трабекулярно-біонічної ніжки Physiohip за удосконаленою нами методикою. Чоловіків було 21 (81 %), жінок — 5 (19 %). Середній вік хворих становив 39 років (24–63 роки). Ендопротезування проводили при ідіопатичному коксартрозі ІІІ–IV ст. у 16 хворих (62 %), при асептичному некрозі головки стегнової кістки 3–4-ї ст. — у 10 хворих (38 %). Оцінку функціональних результатів лікування проводили за Harris Hip Score в динаміці в післяопераційному періоді через 1, 3, 6 міс., а надалі — через 1, 3 і 5 років. Результати. Відмінні результати після операцій виявлені в 19 пацієнтів (73,1 %), у 5 пацієнтів (19,2 %) досягнуто добрий результат, у 2 (7,7 %) пацієнтів результат залишився задовільним, а незадовільних результатів не відзначено. Висновки. Аналіз результатів проведеного дослідження свідчить, що при виборі показань до операції тотального ендопротезування кульшового суглоба з використанням трабекулярно-біонічної ніжки Physiohip за удосконаленою методикою важливо врахувати форму коксартрозу, вік і стать пацієнтів, масу тіла, а також наявність коморбідної патології й остеопорозу
Aseptic instability of the endoprosthesis was known from the very beginning of this method of treatment. F. Copf in 1987 proposed a new approach using trabecular bionic endoprosthesis. But in some cases, our practice has shown negative short-term treatment outcomes. A detailed analysis of these studies was conducted, its results are considered in this scientific work. Purpose: to improve the results of hip replacements based on the justified use of endoprosthesis with the trabecular bionic stem Phy-siohip in patients with coxarthrosis. Materials and methods. At the premises of Kiev Municipal Orthopedic Center of Replacement, Surgery and Rehabilitation of the Kyiv Municipal Clinical Hospital No. 12 in 2013–2017, we have 26 treated patients who underwent hip arthroplasty using trabecular bionic stem Physiohip according to our improved technique. There were 21 (81 %) men and 5 (19 %) women. The average age of patients was 39 (24–63) years. Endoprosthetics was performed in case of idiopathic coxarthrosis degree III–IV in 16 patients (62 %), in avascular necrosis of the femoral head degree III–IV — in 10 patients (38%). The evaluation of functional treatment outcomes was performed on the Harris Hip Score in the postoperative period in 1, 3, 6 months, and later — after 1, 3 and 5 years. Results. Excellent results after surgery were obtained in 19 patients (73.1 %), good results — in 5 (19.2 %), in 2 (7.7 %) persons, the result was satisfactory, and there were no unsatisfactory results. Conclusions. An analysis of the study results shows that it is important to take into account the forms of coxarthrosis, age and gender of patients, body weight, the presence of comorbid pathology and osteoporosis when choosing indications to total hip replacement using Physiohip trabecular bionic stem
Дод.точки доступу:
Бур’янов, О. А.
Бондар, В. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Гайко, Г. В.
Засади виготовлення алотрансплантатів за технолгією локального кісткового банку [Текст] / Г. В. Гайко, С. І. Герасименко, Є. Л. Голюк // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2019. - № 1. - С. 68-78. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
АЛЛОТРАНСПЛАНТАТЫ -- ALLOGRAFTS
АЛЛОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, HOMOLOGOUS
ТКАНЕЙ БАНКИ -- TISSUE BANKS
КОСТЕЙ БАНКИ -- BONE BANKS
Анотація: Для виготовлення кісткових алотрансплантатів застосовували марбурзьку технологію локального кісткового банку. Матеріалом для виготовлення алогенних кісткових трансплантатів є головка стегнової кістки, видалена під час ендопротезування кульшового суглоба у живих донорів за умови їх попередньої згоди. Кожен з етапів виготовлення кісткових алотрансплантатів за марбурзькою технологією є валідованим: вибір донора, що включає в себе наступні кроки – заповнення опитувальника на предмет можливості донорства, який складається з 31 запитання, серологічне дослідження на ВІЛ, гепатити В та С, сифіліс (чутливість та специфічність складає 99-100%) та оцінку рентгенморфометричних критеріїв головки стегнової кістки; ітраопераційна обробка головки стегна – очищення видаленої головки стегна від суглобового хряща та м’яких тканин і вимірювання максимального діаметра, який не повинен перевищувати 56 мм для збереження валідації технології; обробка головки за допомогою системи локального кісткового банку, яка представляє собою термостерилізацію при температурі 82,5 градуси в спеціальному контейнері, заповненому сольовим розчином; тестування трансплантата на стерильність – визначення росту аеробів та анаеробів за допомогою валідованих мікробіологічних середовищ протягом 14 діб; кріоконсервація трансплантата на строк 2-5 років від моменту виготовлення. Основними засадами виробництва кісткових алотрансплантатів за технологією локального кісткового банку є валідація кожного етапу виготовлення, гарантована якість та безпека продукту, що відповідає всім існуючим міжнародним вимогам та чинному законодавству України у сфері трансплантації
Для изготовления костных аллотрансплантатов применяли марбургскую технологию локального костного банка. Материалом для изготовления аллогенных костных трансплантатов является головка бедренной кости, удаленная во время эндопротезирования тазобедренного сустава у живых доноров при условии их предварительного согласия. Каждый этап изготовления костных аллотрансплантатов по марбургской технологии является валидированным: выбор донора, включающий следующие шаги – заполнение опросника на предмет возможности донорства, который состоит из 31 вопроса, серологическое исследование на ВИЧ, гепатиты В и С, сифилис (чувствительность и специфичность составляет 99- 100%) и оценку рентгенморфометрических критериев головки бедренной кости; интраоперационная обработка головки бедра – очищение удаленной головки бедра от суставного хряща и мягких тканей и измерение максимального диаметра, который не должен превышать 56 мм для сохранения валидации технологии; обработка головки с помощью системы локального костного банка, которая представляет собой термостерилизацию при температуре 82,5 градуса в специальном контейнере, заполненном солевым раствором; тестирование трансплантата на стерильность – определение роста аэробов и анаэробов с помощью валидированных микробиологических сред в течение 14 суток; криоконсервирование трансплантата на срок 2-5 лет с момента изготовления. Основными условиями производства костных аллотрансплантатов по технологии локального костного банка являются валидация каждого этапа изготовления аллотрансплантата, гарантированное качество и безопасность продукта, который соответствует всем существующим международным требованиям и действующему законодательству Украины в сфере трансплантации
Дод.точки доступу:
Герасименко, С. І.
Голюк, Є. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Профилактика венозной тромбоэмболии с использованием низкомолекулярных гепаринов при выполнении плановых операций эндопротезирования тазобедренного сустава: сравнение эффективности и безопасности начала профилактики в предоперационном и послеоперационном периодах [Текст] / N. Stebel [et al.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 1. - С. 23-31. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование)
ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- VENOUS THROMBOEMBOLISM (профилактика и контроль)
ГЕПАРИН НИЗКОМОЛЕКУЛЯРНЫЙ -- HEPARIN, LOW-MOLECULAR-WEIGHT (терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
Дод.точки доступу:
Stebel, N.
Prins, M.
Agnelli, G.
Buller, H. R.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Дігтяр, А. В.
Експериментальне дослідження міцності кісткового цементу залежно від вмісту антибіотика [Текст] / А. В. Дігтяр, М. Ю. Карпінський, О. Д. Карпінська // Травма. - 2019. - Том 20, N 1. - С. 88-92. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование)
ПРОТЕЗОМ ОБУСЛОВЛЕННЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PROSTHESIS-RELATED INFECTIONS (лекарственная терапия, патофизиология, хирургия)
КОСТНЫЕ ЦЕМЕНТЫ -- BONE CEMENTS
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
ПОЛИМЕТИЛМЕТАКРИЛАТ -- POLYMETHYL METHACRYLATE
ПРОЧНОСТИ ТЕСТЫ -- HARDNESS TESTS
Анотація: Однією з найпоширеніших і складних проблем у травматологічній і ортопедичній практиці, зокрема при тотальному ендопротезуванні кульшового суглоба, є розвиток інфекційних ускладнень. Проблема ревізійного ендопротезування при інфекційних ускладненнях — одна з найбільш актуальних, частка подібних операцій досягає 15 %. На сьогодні золотим стандартом при глибокій перипротезній інфекції вважається двохетапне ревізійне ендопротезування. На першому етапі заміщення дефекту після видалення ендопротеза проводиться з використанням матеріалів, що не розсмоктуються, таких як кістковий цемент на основі поліметилметакрилату, що містить в собі антибіотик для ліквідації вогнища інфекційного процесу. На другому етапі відбувається видалення цементного спейсера і заміщення ендопротезом. Тому дослідження міцності різних комбінацій кісткового цементу з антибіотиками є актуальним. Мета дослідження: вивчити в експерименті залежність міцності кісткового цементу від вмісту антибіотика в суміші. Матеріали та методи. Для проведення експерименту були виготовлені зразки кісткового цементу з домішкою антибіотика в таких співвідношеннях: 100 % цементу; 80 % цементу + 20 % антибіотика (4 : 1); 75 % цементу + 25 % антибіотика (3 : 1); 67 % цементу + 33 % антибіотика (2 : 1); 50 % цементу + 50 % антибіотика (1 : 1). Усього було виготовлено по 5 зразків у кожній з пропорцій цементу з антибіотиком. Усі зразки виготовляли у вигляді куба розміром 5 × 5 × 5 мм. Під час експерименту здійснювали випробування зразків на міцність під впливом стискаючого навантаження. Результати. Межа міцності зразків кісткового цементу знижується зі збільшенням відсоткового вмісту антибіотика в суміші. Контрольні зразки із 100 % цементу показали найвищу міцність — 135,3 ± 19,6 МПа. Найслабшими виявились зразки з 50% вмістом антибіотика — 53,70 ± 8,16 МПа, що вдвічі нижче за аналогічні показники зразків із відсотковим співвідношенням цемент/антибіотик 80 : 20 — 119,7 ± 7,6 МПа. Спостерігається велика різниця межі міцності між зразками з відсотковим співвідношенням цемент/антибіотик 80 : 20 (119,7 ± 7,6 МПа) та зразками з відсотковим співвідношенням 75 : 25 (64,60 ± 8,46 МПа). Показники межі міцності зразків з вмістом кісткового цементу 50, 67 і 75 % не мають статистично значимих відмінностей між собою. Показники межі міцності контрольних зразків із 100 % цементу та зразків із відсотковим співвідношенням цемент/антибіотик 80 : 20 мали статистично значущі відмінності як між собою, так і із зразками з більшим вмістом антибіотика. Висновки. Межа міцності зразків кісткового цементу знижується більше ніж у 2 рази зі збільшенням відсоткового вмісту антибіотика в суміші. Збільшення часткового вмісту антибіотика в цементній суміші до 25 % і більше призводить до значного (більше ніж у 2 рази) зниження межі міцності зразків порівняно із зразками з чистого цементу та його суміші з антибіотиком у відсотковому співвідношенні 80 : 2
One of the most common and complicated problems in traumatology and orthopedic practice, in particular with total hip replacement, is the development of infectious complications. The problem of revision arthroplasty with infectious complications is one of the most urgent, the share of such operations reaches 15 %. To date, the gold standard in deep periprosthetic infection is considered to be a two-stage revision arthroplasty. At the first stage, the defect replacement after the removal of the endoprosthesis is carried out using non-dispersive materials, such as bone cement based on polymethylmethacrylate containing an antibiotic to eliminate the focus of infection. At the second stage, the removal of the cement spacer and the replacement of the endoprosthesis are performed. Therefore, the study of the strength of various combinations of bone cement with antibiotics is relevant. The purpose was to study in the experiment the dependence of the strength of bone cement on the antibiotic content in the mixture. Materials and methods. For the experiment, samples of bone cement with antibiotic admixtures were made in the following proportions: 100 % of cement; 80 % of cement + 20 % of antibiotic (4 : 1); 75 % of cement + 25 % of antibiotic (3 : 1); 67 % of cement + 33 % of antibiotic (2 : 1); 50 % of cement + 50 % of antibiotic (1 : 1). A total of 5 samples were prepared in each of the proportions of cement with an antibiotic. All samples were made in the form of a cube measuring 5 × 5 × 5 mm. During the experiment, samples were tested for strength under the influence of compressive loads. Results. The strength of bone cement samples decreases with an increase in the percentage of antibiotic in the mixture. Control samples of 100% cement showed the highest strength — 135.3 ± 19.6 MPa. The weakest samples contained 50 % of antibiotic — the strength limit was 53.70 ± 8.16 MPa, which is twice lower than the similar samples with cement/antibiotic percentage ratio of 80 : 20 — 119.7 ± 7.6 MPa. There is a large difference in the strength between samples with cement/antibiotic percentage ratio of 80 : 20 (119.7 ± 7.6 MPa) and 75 : 25 (64.60 ± 8.46 MPa). The strength of the samples with bone cement content of 50, 67 and 75 % has no statistically significant differences between them. Indicators of the strength limits of control samples made with 100% cement and samples with cement/antibiotic percentage ratio of 80 : 20 had statistically significant differences, both between themselves and samples with higher antibiotic content. Conclusions. The strength of bone cement samples decreases more than 2 times with an increase in the antibiotic content in the mixture. An increase in the partial content of the antibiotic in a cement mixture of up to 25 % or more results in a significant (more than 2-fold) decrease in the strength of the samples compared with samples made of pure cement and its mixture with antibiotics in a percentage ratio of 80 : 20
Дод.точки доступу:
Карпінський, М. Ю.
Карпінська, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Результати лабораторних досліджень рідини з колінних та кульшових суглобів після ендопротезування для ранньої діагностики перипротезної інфекції [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 1. - С. 58-64. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE (использование)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование)
ПРОТЕЗОМ ОБУСЛОВЛЕННЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PROSTHESIS-RELATED INFECTIONS (диагностика)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
Анотація: Перипротезна інфекція є одним із найбільш тяжких ускладнень після тотального ендопротезування кульшових та колінних суглобів, тому визначення кількості лейкоцитів у синовіальній рідині при діагностиці перипротезної інфекції може зменшити кількість сумнівних результатів, що потребують додаткових досліджень. Мета дослідження — проведення клініко-мікроскопічного і біохімічного дослідження рідини, одержаної з колінних та кульшових суглобів після ендопротезування з подальшим визначенням діагностичної чутливості лабораторних показників для ранньої діагностики перипротезної інфекції. Матеріали та методи. Дослідження виконувалось на 53 пацієнтах, яким було проведено 61 оперативне втручання на колінному і кульшовому суглобах. Виконані ендопротезування колінного (n = 41) і кульшового (n = 14) суглобів, дебридмент (n = 6), із них первинних ендопротезувань — 42, ревізійних — 13. Чоловіків було 16, жінок — 37, вік хворих — від 35 до 79 років. Усіх хворих було розподілено на три групи: І група — пацієнти, яким було діагностовано перипротезну інфекцію в термін до 4 тижнів після операції (n = 7); ІІ група — пацієнти, в яких інфекцію було діагностовано при звернені в клініку, але післяопераційний період перебігав без ускладнень (n = 8); ІІІ група — пацієнти, у яких був нормальний перебіг післяопераційного періоду (n = 46). Одержану з колінних та кульшових суглобів рідину досліджували за такими показниками: цитоз, процент нейтрофілів, лімфоцитів, синовіоцитів та макрофагів, вміст загального білка, глікопротеїнів, хондроїтинсульфатів, глюкози, гіалуронової кислоти, С-реактивного білка та інтерлейкінів (ІЛ-1β та -6). Діагностичну чутливість (ДЧ) лабораторних показників розраховували за формулою ДЧ = (ТП/Д) × 100 %, де ТП — істинно позитивні результати дослідження, Д — кількість хворих у групі. Результати. У хворих було встановлено зміни в рідині з колінного та кульшового суглобів за цитологічними та біохімічними показниками на всіх термінах спостереження в післяопераційний період. Висновки. У хворих І групи було встановлено поступове збільшення рівня цитозу та нейтрофілів, загального білка, глікопротеїнів, хондроїтинсульфатів, зниження — лімфоцитів, глюкози і гіалуронової кислоти в післяопераційний період; у ІІ групі хворих рівень цитозу до операції був найвищим, проте після операції з 2-ї до 14-ї доби він суттєво зменшився, кількість нейтрофілів була збільшена до операції та в післяопераційний період; у ІІІ групі хворих рівень цитозу збільшився на 2-гу добу після операції та знизився на 7-му та 14-ту добу, кількість нейтрофілів збільшилась на 2-гу добу після операції, кількість синовіоцитів зменшилась порівняно з показником до операції; ДЧ була найвищою на 2-гу, 7-му та 14-ту добу після операції в показників цитозу, загального білка, С-реактивного білка, гіалуронової кислоти, хондроїтинсульфатів та інтерлейкінів
Periprosthetic infection is one of the most severe complications after total hip and knee replacement, so evaluation of synovial fluid white blood cell count when diagnosing periprosthetic infection can reduce the number of questionable results that require additional testing. The purpose of the study was to conduct a clinical, microscopic and biochemical study of the fluid from the knee and hip joints after arthroplasty, followed by the determination of the diagnostic sensitivity of laboratory parameters for the early diagnosis of periprosthetic infection. Materials and methods. The study included 53 patients who underwent 61 operations on the knee and hip joints. Knee (n = 41) and hip replacement (n = 14), debridement (n = 6) were performed, of them 42 primary endoprosthetics and 13 revision arthroplasties. There were 16 men and 37 women, the age of patients was 35 to 79 years. All patients were divided into three groups. Group I — patients who were diagnosed with periprosthetic infection within 4 weeks after surgery (n = 7); group II — patients whose infection was diagnosed when they went to the clinic, but the postoperative period was without complications (n = 8); group III — patients who had a normal course of the postoperative period (n = 46). The fluid from the knee and hip joints was studied for the following parameters: cytosis, neutrophil, lymphocyte, synoviocyte and macrophage count, the level of total protein, glycoproteins, chondroitin sulfates, glucose, hyaluronic acid, C-reactive protein, interleukins (IL-1β and IL-6). Diagnostic sensitivity (DS) of laboratory parameters was calculated according to the formula: DS = (TP / D) × 100 %, where TP is a truly positive study result, D is the number of patients in the group. Results. Patients had changes in the fluid from the knee and hip joint in terms of the cytological and biochemical parameters for all periods of observation in the postoperative period. Conclusions. Patients in group I had a gradual increase in the level of cytosis and neutrophils, total protein, glycoproteins, chondroitin sulfates, decrease in lymphocytes, glucose and hyaluronic acid in the postoperative period. In group II, the level of cytosis before surgery was highest, but after operation, from day 2 to day 14, it significantly decreased, the number of neutrophils was increased before surgery and during the postoperative period. In group III of patients, the level of cytosis increased on day 2 after operation and decreased on days 7 and 14, the number of neutrophils increased on day 2 after surgery, the number of synoviocytes decreased compared with that before operation. The DS of cytosis, total protein, C-reactive protein, hyaluronic acid, chondroitin sulfate and interleukin levels was the highest on days 2, 7 and 14 after surgery
Дод.точки доступу:
Філіпенко, В. А.
Марущак, О. П.
Леонтьєва, Ф. С.
Морозенко, Д. В.
Кузнєцова, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

    Мультимодальна анальгезія з використанням Анапірону, нестероїдних протизапальних препаратів, локальної інфільтраційної анестезії та прегабаліну в разі первинного ендопротезування кульшового суглоба [Текст] / С. Е. Бондаренко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 3. - С. 11-15. - Бібліогр.: с. 14

Рубрики: Прегабалин

   Анапирон

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (методы)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANALGESICS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
АНЕСТЕЗИЯ МЕСТНАЯ -- ANESTHESIA, LOCAL (методы)
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета: оцінити ефективність знеболювання, побічні явища і час до самостійного підйому з ліжка пацієнтів із коксартрозом IV стадії після ендопротезування кульшового суглоба (ЕКС) за умов використання мультимодальной аналгезії із застосуванням Анапірона, нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), локальної інфільтраційної анальгезії (ЛІА) і прегабаліну в порівнянні зі стандартною анальгезією на основі опіоїдів. Методи: у проспективне рандомізоване порівняльне дослідження включено 100 пацієнтів (вік від 51 до 72 років) із коксартрозом IV стадії різної етіології після первинного ЕКС. У досліджуваній групі (50 осіб) використано протокол мультимодальної анальгезії: прегабалін 150 мг напередодні операції, потім по 150 мг двічі на добу протягом 5 діб, інтраопераційно — ЛІА ділянки КС сумішшю (бупівакаїн 0,25 % 40 мл, адреналін 0,3 мл, кеторолак 30 мг, дексаметазон 4 мг); після операції — Анапірон 1 г, 6 разів протягом 2 діб; парекоксиб 20 мг, 2 рази протягом доби; далі — декскетопрофен 50 мг у разі болю більш 3 балів за ВАШ. 50 пацієнтам контрольної групи протягом 2–3 діб після операції парентерально вводили опіоїдні препарати та декскетопрофен 50 мг/доб. Визначали больовий синдром за ВАШ на 1, 2 і 3-тю добу після операції, побічні явища і час до самостійного підйому з ліжка. Результати: в обох групах досягнуто ефективне знеболювання без значущої різниці за параметром «больовий синдром». Побічні явища (нудота, блювота, запаморочення) в досліджуваній групі виявлено набагато рідше, ніж у контрольній. Пацієнти контрольної групи самостійно піднімалися з ліжка на добу пізніше, ніж досліджуваної (р = 0,047). Висновки: використання мультимодальної анальгезії зі застосуванням Анапірона, НПЗП, ЛІА і прегаболіна в пацієнтів із коксартрозом IV стадії в разі первинного ЕКС дає змогу отримати ефективне знеболювання, знизити кількість побічних явищ і раніше активізувати хворих порівняно з використанням стандартних схем на основі опіоїдних анальгетиків
Дод.точки доступу:
Бондаренко, С. Е.
Філіпенко, В. А.
Лизогуб, М. В.
Баднауі, С. Є.
Мойсей, А. О.
Лизогуб, К. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

A comparsion of patient reported outcomes between total knee arthroplasty patients receiving the journey II bi-cruciate stabilizing knee system and total hip arthroplasty patients [Text] / M. A. Snyder [et al.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 3. - P5-10. - Библиогр.: с. 9-10

MeSH-головна:
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
Анотація: Patients who have undergone total hip arthroplasties (THA) tend to report greater satisfaction than those who underwent total knee arthroplasties (TKA). Progress in TKA and THA procedures requires maximizing perceived patient satisfaction, joint-specific and overall function, as well as the return to previously enjoyed physical activities. Dissatisfaction persists in 11–20 % of primary TKA patients while THA dissatisfaction remains low. This study examined if the use of the journey II bi-cruciate stabilizing (JIIBCS) knee implant (Smith & Nephew, Memphis, TN, USA) in TKA patients improved patient satisfaction to equal those reported by equivalent THA patients. Methods: this retrospective analysis matched 48 JIIBCS TKA and 48 THA patients to compare satisfaction at 3 months and 1 year post-operatively. Patient UCLA, and EQ-5D scores were also compared between the JIIBCS TKA and THA. Results: An independent samples t- test or Mann-Whitney U test, showed no difference in outcomes between 96 JIIBCS TKA and THA procedures. Demographics, gender, ASA score, comorbidity and diagnosis were found to be equivalent between groups. There was no statistical significance between JIIBCS TKA and THA patient satisfaction scores at either 3 months (p = 0.398), or one year post-operatively (p = 0.590). The JIIBCS group experienced higher UCLA scores than the THA group at both 3 months (p = 0.028) and 1 year post-operatively (p 0.001). At 3 months post-operatively, the JIIBCS TKA patients reported superior EQ-5D scores (p 0.001), but there was no statistically significant difference between groups in EQ-5D scores at one post-operatively, nor in the time taken to return to work, sports, or activities of daily living. Discussion: This retrospective review demonstrated that TKA patients receiving an optimized knee implant experienced non-inferior outcomes and satisfaction compared with clinically similar THA patients
Незадоволеність результатами лікування відзначається у 11–20 % випадків у разі первинного тотального ендопротезування колінного суглоба (ТЕКС), водночас після тотального ендопротезування кульшового суглоба (ТЕКуС) цей показник залишається низьким. Мета: показати, наскільки використання системи ендопротеза колінного суглоба journey II bi-cruciate stabilizing (JIIBCS) зі збереженням обох схрещених зв’язок (виробництво компанії Smith & Nephew, США) в разі ТЕКС дає змогу поліпшити результати лікування порівняно з результатами після ТЕКуС. Методи: проведено ретроспективний аналіз підсумків лікування 48 хворих після ТЕКС із використанням конструкції JIIBCS і 48 хворих після ТЕКуС, оцінена задоволеність пацієнтів результатом лікування через 3 міс. і рік після операції. Демографічні показники, стать, шкала ASA, супутня патологія та діагноз були еквівалентні між групами. Результати: виявлено відсутність різниці в задоволеності лікуванням 96 пацієнтів після ТЕКС конструкцією JIIBCS і ТЕКуС. Не відмічено значущих відмінностей між групами через 3 міс. (р = 0,398, і через рік після операції (p = 0,590). У групі JIIBCS зафіксовано вищий бал за шкалою UCLA, ніж у групі після ТЕКуС через 3 міс. (р = 0,028) і через рік (p 0,001). Через 3 міс. після операції в групі JIIBCS після ТЕКС хворі відзначали вищий бал за шкалою EQ-5D (p 0,001), проте достовірних відмінностей цього показника між групами через рік після операції не виявлено. Також не визначено різниці в часі, коли пацієнти повернулися до роботи, спорту або щоденної фізичної активності. Висновки: використання оптимізованої конструкції ендопротеза колінного суглоба приводить до результатів, які не гірше після ТЕКуС
Дод.точки доступу:
Snyder, M. A.
Sympson, A. N.
Gregg, J. L.
Levit, A. R.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Косяков, О. М.
Віддалені результати тотального ендопротезування кульшового суглоба з використанням трабекулярно-біонічної ніжки "Physiohip" [Текст] / О. М. Косяков, О. А. Бур’янов, В. К. Бондар // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 3. - С. 99-103. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (методы, оборудование)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- HIP PROSTHESIS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПРОТЕЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- PROSTHESIS FAILURE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: Усе частіше в Україні знаходять застосування короткі стегнові компоненти ендопротезів, у тому числі трабекулярно-біонічні ніжки «Physiohip». Мета: проаналізувати результати тотального ендопротезування кульшового суглоба (ЕКС) з використанням трабекулярного-біонічної ніжки «Physiohip», визначити фактори, які впливають на розвиток асептичної нестабільності ендопротеза. Методи: проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 37 пацієнтів у терміни від 1 до 7 років після операцій ЕКС. Чоловіків було 25 (68 %), жінок 12 (32 %). Середній вік склав 46 років (від 28 до 77). Операції виконані в разі ідіопатичного коксартрозу III–IV ст., диспластичного коксартрозу III–IV ст., асептичного некрозу головки стегнової кістки III–IV ст. та перелому шийки. Функціональні результати оцінювали за шкалою Harris Hip Score. Результати: через 7 років після операції у 16 пацієнтів (43 %) отримано відмінний результат, у 9 (24 %) — хороший, у 4 (11 %) — задовільний, а у 8 (22 %) — незадовільний. Кращі функціональні результати досягнуті в пацієнтів з асептичним некрозом головки стегнової кістки та ідіопатичним коксартрозом. Висновки: застосування трабекулярно-біонічної ніжки «Physiohip» має чіткі показання, виконання операції вимагає суворого дотримання хірургічної техніки, а післяопераційне реабілітаційне лікування необхідно проводити з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта. Чинниками розвитку асептичної нестабільності були неточності вибору розміру ніжки ендопротеза, недостатнє дотримання техніки встановлення ніжки ендопротеза, явища остеопорозу та рання активна післяопераційна реабілітація, особливо пацієнтів із надмірною масою тіла
Дод.точки доступу:
Бур’янов, О. А.
Бондар, В. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)