Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (8)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Тазовые боли<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 126
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Каліновська, І. В.
Сучасні погляди на роль прогестерону у патогенезі генітального ендометріозу [Текст] = Modern views on the role of progesterone in the pathogenesis of genital endometrios / І. В. Каліновська, Т. В. Скапчук. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 169-173. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (статистика, тенденции)
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS (диагностика, патофизиология, этиология)
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE (анализ, диагностическое применение)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (осложнения, патофизиология, этиология)
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Ендометріоз – розповсюджене захворювання жінок репродуктивного віку, характеризується безпліддям та тазовим болем, при якому стромальна та залозиста тканина ендометрію розростається за межами порожнини матки. В здоровому ендометрії передача сигналів прогестерону і естрогену чітко координується та регулюється. При ендометріозі, коли тканина ендометрію розростається за межами матки порушується передача сигналів прогестерону і естрогену, що призводить до резистентності до прогестерону та домінуванню естрогену. Гормональний дисбаланс викликаний ендометріозом призводить до посилення запалення, а також може посилювати тазову біль. Розуміння того, як дані механізми сприяють тазовій болі, безпліддю, пов’язаних з ендометріозом, відкриє нові шляхи до цілеспрямованої терапії. Прогестерон – стероїдний гормон, який виконує в організмі функції з регуляції роботи репродуктивних та нерепродуктивних тканин. Прогестерон впливає на багато тканин та органів, включаючи головний мозок, молочну залозу, яєчники, шийку матки. Дія прогестерону здійснюється через різні види рецепторів: внутрішньоклітинні та мембрані. Ефект дії прогестерону в різних тканинах напряму залежать від кількості рецепторів та їх корегуляторів. До основних функцій гормону відносять: участь в овуляції та імплантації, участь у розвитку тканин плоду, гальмування скоротливої здатності матки, ріст і розвиток молочних залоз, участь у розвитку тканин плода. Враховуючи недостатньо вивчені патогенетичні механізми передачі сигналів рецепторів прогестерону в патофізіології ендометріозу та значний відсоток пацієнток з хронічним тазовим болем та безпліддям, питання актуалізації поглядів на патогенетичні механізми відкриє нові шляхи для цілеспрямованої оптимізації комплексного лікування пацієнток з поверхневим парієтальним ендометріозом. Мета роботи – провести аналіз літератури з метою вивчення сучасних поглядів щодо патогенетичних механізмів передачі сигналів прогестерону в патофізіології ендометріозу. Висновки. Ендометріоз представляє собою серйозне захворювання, яке характеризується безпліддям та хронічним тазовим болем, при якому стромальна і залозиста тканина ендометрію розростається в ектопічних місцях. Зміна чутливості до прогестерону є фактором яке сприяє розвитку ендометріозу, нажаль патофізіологічні механізми передачі сигналів рецепторів прогестерону в патофізіології ендометріозу, вивчені недостатньо. Вважається, що неможливість еутопічного ендометрію відповідним чином реагувати на прогестерон сприяє розвитку безпліддя, в той час як зміна чутливості тканини ендометріоїдних гетеротопій може сприяти прогресуванню ектопічної тканини. Дискусійним питанням в літературі залишається зміна експресії рецепторів прогестерону, враховуючи PGR-A/B, mPRта PGRMC так як механізми які призводять до даних змін, залишаються недостатньо вивченими
Endometriosis is a widespread disease of women of reproductive age, characterized by infertility and pelvic pain, in which the stromal and glandular tissue of the endometrium grows outside the uterine cavity. In a healthy endometrium, progesterone and estrogen signaling is coordinated in a clearly regulated interaction. In endometriosis, when endometrial tissue grows outside the uterus, progesterone and estrogen signaling is disrupted, leading to progesterone resistance and estrogen dominance. Hormonal imbalance caused by endometriosis leads to increased inflammation and can also increase pelvic pain. Understanding how these mechanisms contribute to endometriosis-related pelvic pain and infertility will open new avenues for targeted therapy. Progesterone is a steroid hormone that performs functions in the body to regulate the work of reproductive and non-reproductive tissues. Progesterone affects many tissues and organs, including the brain, mammary gland, ovaries, and cervix. Progesterone acts through different types of receptors: intracellular and membrane. The effect of progesterone in various tissues directly depends on the number of receptors and their co-regulators. The main functions of the hormone include: participation in ovulation and implantation, participation in the development of fetal tissues, inhibition of uterine contractility, growth and development of mammary glands, participation in the development of fetal tissues. Given the insufficiently studied pathogenetic mechanisms of progesterone receptor signaling in the pathophysiology of endometriosis and a significant percentage of patients with chronic pelvic pain and infertility, the question of updating views on pathogenetic mechanisms will open new ways for purposeful optimization of complex treatment of patients with superficial parietal endometriosis. Objective - conduct an analysis of the literature in order to study modern views on the pathogenetic mechanisms of progesterone signaling in the pathophysiology of endometriosis. Conclusions. Endometriosis is a serious disease characterized by infertility and chronic pelvic pain, in which the stromal and glandular tissue of the endometrium grows in ectopic places. A change in sensitivity to progesterone is a factor that contributes to the development of endometriosis, unfortunately, the pathophysiological mechanisms of progesterone receptor signaling in the pathophysiology of endometriosis have not been sufficiently studied. Failure of the eutopic endometrium to respond appropriately to progesterone is thought to contribute to infertility, while altered tissue sensitivity of endometrioid heterotopias may contribute to the progression of ectopic tissue. Changes in the expression of progesterone receptors, including PGR-A/B, mPR, and PGRMC, remain a controversial issue in the literature, as the mechanisms leading to these changes remain poorly understood
Дод.точки доступу:
Скапчук, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пирогова, В. І.
Гінекологічні передумови розвитку синдрому хронічного тазового болю – діагностика та лікування (Огляд літератури) [Текст] = Gynecological prerequisites for the development of chronic pelvic pain syndrome – diagnosis and treatment (Literature review) / В. І. Пирогова, С. О. Шурпяк, І. В. Козловський // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 59-66. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (диагностика, терапия, хирургия, этиология)
ТАЗА ДНО -- PELVIC FLOOR (кровоснабжение, микробиология, патология, повреждения, ультрасонография)
ПОЛОВЫЕ ОРГАНЫ ЖЕНСКИЕ -- GENITALIA, FEMALE (микробиология, патология, повреждения)
СЕКСУАЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- SEXUAL DYSFUNCTION, PHYSIOLOGICAL (диагностика, осложнения, патофизиология)
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE (диагностика, осложнения, патофизиология, этиология)
Анотація: Синдром хронічного тазового болю є комплексним процесом і переважно охоплює декілька систем органів. Гінекологічні аспекти синдрому хронічного тазового болю можна розділити на чотири різні складові: інтраабдомінальний біль, вагінальний біль, біль, пов’язаний із м’язами тазового дна, та біль сексуального характеру. Поширеними гінекологічними причинами хронічного тазового болю є ендометріоз, аденоміоз, вульвовагінальний больовий синдром, дисфункція м’язів тазового дна та біль, пов’язаний із сексуальною сферою у жінок. У цій статті наведено опис гінекологічного обстеження пацієнток із хронічним тазовим болем і розглянуто найпоширеніші гінекологічні захворювання та методи їхнього лікування. Проведено огляд літератури, який включав рекомендації Міжнародного товариства з питань нетримання сечі, Європейської асоціації урологів та Міжнародної асоціації з вивчення болю. Гінекологічне обстеження пацієнток із хронічним тазовим болем починається з ретельного збору анамнезу та фізикального огляду. Лабораторні тести, візуалізаційні дослідження та діагностичні процедури можуть використовуватись як допоміжні методи для більш точного встановлення діагнозу. Методи лікування включають фізіотерапевтичні, медикаментозні, ін’єкції у тригерні точки та хірургічні втручання. Оскільки діагностика та лікування хронічного тазового болю можуть бути складними, важливо, щоб лікарі були знайомі з різними аспектами даного синдрому для забезпечення належної допомоги пацієнткам. Ретельний збір анамнезу і фізикальне обстеження, спрямовані на виявлення причин болю, можуть допомогти визначити наступний крок в обстеженні та лікуванні. Однак гінекологічна патологія є однією з багатьох, але не єдиною, що може бути пов’язана з хронічним тазовим болем. Це своєю чергою зумовлює необхідність мультимодального та мультидисциплінарного підходу під час ведення пацієнток із хронічним тазовим болем
Chronic pelvic pain syndrome is a complex process and mostly includes several organ systems. The gynecologic aspects of chronic pelvic pain syndrome can be divided into four distinct components: intra-abdominal pain, vaginal pain, pelvic floor pain, and sexual pain. The сommon gynecological causes of chronic pelvic pain are endometriosis, adenomyosis, vulvovaginal pain syndrome, pelvic floor muscle dysfunction, and sexual pain in women. This article describes the gynecological examination of patients with chronic pelvic pain and discusses the most common gynecological diseases and methods of their treatment. A review of the literature was conducted, which included the recommendations of the International Society for Urinary Incontinence, the European Association of Urology, and the International Association for the Study of Pain. Gynecological examination of patients with chronic pelvic pain begins with a history taking and physical examination. Laboratory tests, imaging examinations, and diagnostic procedures can be used additional methods to make a more accurate diagnosis. Treatment methods include physical therapy, medication, trigger point injections, and surgery. Because the diagnosis and treatment of chronic pelvic pain can be complex, it is important that physicians know the various aspects of this syndrome to be able to provide appropriate care for patients. Detailed history taking and physical examination for identifying the cause of the pain can help to determine the next step in evaluation and treatment. However, gynecological pathology is one of many, but not the only, that can be associated with chronic pelvic pain. This, it is necessary to perform a multimodal and multidisciplinary approach in the management of patients with chronic pelvic pain
Дод.точки доступу:
Шурпяк, С. О.
Козловський, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Толстанова, Г. О.
Особливості перебігу генітального ендометріозу та його рецидив у жінок репродуктивного віку [Текст] = Peculiarities of the course of genital endometriosis and its recurrence in women of reproductive age / Г. О. Толстанова, О. А. Лубковська, С. Е. Гладенко // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 38-42. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS (диагностика, иммунология, микробиология, патофизиология)
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагностика, патофизиология, этиология)
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (осложнения, терапия, хирургия, этиология)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (диагностика, осложнения, терапия, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (использование)
Анотація: Ендометріоз залишається однією з найбільш досліджуваних патологій у сучасній гінекології, оскільки супроводжується такими ускладненнями, як постійний тазовий біль, порушення менструального циклу та безпліддя. Вони не лише перешкоджають реалізації репродуктивної функції жінки, а й погіршують її нормальне життя у цілому. Рання діагностика, правильний вибір лікування є основою профілактики рецидиву захворювання. Мета дослідження: зниження частоти рецидиву генітального ендометріозу та покращення реалізації репродуктивних функцій на підставі удосконалених підходів до діагностики та лікування. Матеріали та методи. Дослідження включало дві групи пацієнток. До 1-ї групи увійшли 60 жінок із діагнозом ендометріозу яєчників, дані яких проаналізовано ретроспективно за результатами історій хвороби. До 2-ї групи включено 60 жінок із діагнозом ендометріозу яєчників, яким проведено проспективне дослідження. Усім пацієнткам виконано загальне клініко-лабораторне, специфічне лабораторне та ультразвукове дослідження. Хворим 2-ї групи додатково визначали онкомаркери, зокрема СА-125, НЕ4, СА 19-9, СА 72-4, СА 15-3, РЕА, та рівень антимюллеріва гормону, проведено магнітно-резонансну томографію. Пацієнток обох груп прооперовано та виконано гістологічне дослідження отриманого матеріалу під час операції. Відмінність ведення післяопераційного періоду у 2-й групі полягала у тому, що крім протизапальної терапії всі жінки отримували гормональну терапію (агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону (аГнРГ) з подальшим вживанням комбінованих оральних контрацептивів (КОК) або одночасне застосування аГнРГ та КОК з подальшим переходом в обох варіантах на вживання дієногесту протягом 6 міс у безперервному режимі). Виявлення рецидиву патології проводили через 3 та 6 міс на підставі повторного діагнозу ендометріозу яєчників. Результати. Отримані дані продемонстрували, що у післяопераційний період через 3 міс після лікування у 1-й групі у 5 (8,3 %) жінок було виявлено рецидив ендометріозу яєчників та у 4 (6,7 %) пацієнток – спайки органів малого таза (ОМТ). Тоді як у 2-й групі випадків рецидиву та спайок не спостерігалося. Через 6 міс після лікування у 1-й групі в 11 (18,3 %) пацієнток було діагностовано рецидив ендометріозу яєчників та у 6 (10,0 %) жінок виявлено спайки ОМТ. У 2-й групі рецидив ендометріозу яєчників спостерігався лише в 1 (1,7 %) жінки, спайок ОМТ не виявлено (p0,05). Протягом року після лікування кількість вагітних жінок, серед осіб, які бажали завагітніти та мали безпліддя в анамнезі, була статистично більшою у 2-й групі порівняно з 1-ю групою, а саме – 10 (16,7 %) та 2 (3,3 %) жінок відповідно (p0,05). Висновки. Запропонований алгоритм діагностики та лікування генітального ендометріозу мінімізує ризик розвитку рецидиву та сприяє покращенню реалізації репродуктивної функції
Endometriosis remains one of the most studied pathologies in modern gynecology, as it is accompanied by such complications as constant pelvic pain, menstrual cycle disorders, and infertility. These complications not only prevent the implementation of a woman’s reproductive function, but also worsen the normal life of a woman in general. The early diagnosis and the right choice of treatment is the basis of prevention of disease recurrence. Therefore, most of the efforts of scientists are directed to this. The objective: to reduce the frequency of genital endometriosis recurrence and improve the implementation of reproductive functions based on the improved approaches to its diagnosis and treatment. Materials and methods. The study included two groups of patients. The 1st group included 60 women with a diagnosis of ovarian endometriosis, whose data were analyzed retrospectively based on the results of medical histories. The 2nd group was studied prospectively and included 60 women with a diagnosis of ovarian endometriosis. All patients had general clinical and laboratory examinations, specific laboratory and ultrasound examinations. In patients of the 2nd group tumor markers were additionally determined, in particular CA-125, HE4, CA 19-9, CA 72-4, CA 15-3, REA, and the level of anti-Müllerian hormone, magnetic resonance imaging was performed. Patients of both groups were operated and histological examination of the material obtained during the operation was performed. The difference in the management of the postoperative period in the 2nd group was that, in addition to anti-inflammatory therapy all women received hormonal therapy (gonadotropin-releasing hormone agonist (GnRH agonist) with subsequent use of combined oral contraceptives (COCs) or simultaneous use of GnRH agonist and COCs with subsequent transition in both variants for dienogest for 6 months continuously). Recurrence of the pathology was detected after 3 and 6 months on the basis of a repeated diagnosis of ovarian endometriosis. Results. The obtained data showed that in the postoperative period, 3 months after treatment 5 (8.3 %) women in the 1st group had a recurrence of ovarian endometriosis and 4 (6.7 %) patients – pelvic adhesions. Whereas in the 2nd group, there were no cases of recurrence and adhesions. In 6 months after treatment in the 1st group 11 (18.3 %) patients were diagnosed with ovarian endometriosis recurrence, and 6 (10.0 %) women were diagnosed with pelvic adhesions. In the 2nd group recurrence of ovarian endometriosis was found only in 1 (1.7 %) woman, pelvic adhesions were not detected (p0.05). During the year after treatment the number of pregnant women among persons who wished to become pregnant and had a history of infertility was statistically higher in the 2nd group compared to the 1st group, in particular, 10 (16.7 %) and 2 (3.3 %) women, respectively (p0.05). Conclusions. The proposed algorithm for the diagnosis and treatment of genital endometriosis minimizes the risk of its recurrence and improves reproductive function
Дод.точки доступу:
Лубковська, О. А.
Гладенко, С. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Соломко, О. Б.
Актуалізація диференціальної діагностики синдрому хронічного тазового болю у жінок репродуктивного віку = Actualization of differential diagnosis of chronic pelvic pain syndrome in women of reproductive age / О. Б. Соломко, С. О. Шурпяк // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - С. 61-68. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (диагностика, классификация, патофизиология, этиология)
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (диагностика, кровь, осложнения, патофизиология)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МАРКЕРЫ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- TUMOR MARKERS, BIOLOGICAL (дефицит, иммунология, кровь, метаболизм)
Анотація: Мета дослідження: вивчення значущості рівнів фактора некрозу пухлин α (tumor necrosis factor, TNF-α) та нейтрофічного фактора мозку (brain-derived neurotrophic factor, BDNF) у крові хворих із синдромом хронічного тазового болю (СХТБ). Матеріали та методи. В обстежувану когорту увійшли 150 пацієнток із СХТБ, які за клінічною картиною були розподілені на групи А та В: група А (n=74) – хворі із СХТБ та підозрою на ендометріоз та група В (n=76) – хворі із СХТБ та підозрою на доброякісні проліферативні захворювання репродуктивних органів. До контрольної групи увійшли здорові жінки (n=50). Рівні TNF-α у сироватці крові та BDNF у плазмі крові досліджували за допомогою імуноферментного аналізу. Для вивчення інтенсивності болю використовували візуальну аналогову шкалу (ВАШ). Результати. Середня концентрація TNF-α у сироватці крові була достовірно більшою у жінок групи A (10,76±0,55 пг/мл) та групи В (14,65±0,95 пг/мл), ніж у контрольній групі (5,02±0,31 пг/мл). Середня концентрація BDNF у плазмі крові була вищою у жінок у групі A (1473,88±53,02 пг/мл; р0,001) та у групі В (1711,65±66,79 пг/мл; p0,01) порівняно з контрольною групою (1082,91±56,24 пг/мл). Рівні TNF-α (р0,001) та BDNF (р0,01) достовірно є вищими у крові пацієнток із СХТБ та підозрою на поєднані доброякісні проліферативні захворювання репродуктивних органів (група В), ніж у пацієнток із СХТБ та підозрою на ендометріоз (група А). Між інтенсивністю болю за ВАШ та рівнем TNF-α у крові виявлено середньої сили прямий кореляційний зв’язок (r
The objective: to study the significance of the levels of tumor necrosis factor α (TNF-α) and brain-derived neurotrophic factor (BDNF) in the blood of patients with chronic pelvic pain syndrome (CPPS). Materials and methods. The examined cohort included 150 patients with CPPS, who according to the clinical manifestations were divided into groups A and B: group A (n=74) included the patients with CPPS and suspicion of endometriosis and group B (n=76) – patients with CPPS and suspicion for benign proliferative diseases of reproductive organs. The control group included healthy women (n=50). Serum TNF-α and plasma BDNF levels were investigated by enzyme-linked immunosorbent assay. A visual analog scale (VAS) was used to study pain intensity. Results. The mean concentration of TNF-α in blood serum was significantly higher in women of group A (10.76±0.55 pg/ml) and group B (14.65±0.95 pg/ml) than in the control one (5.02±0.31 pg/ml). The mean concentration of BDNF in blood plasma was higher in women in group A (1473.88±53.02 pg/ml; p0.001) and in group B (1711.65±66.79 pg/ml; p0.01) compared to the control group (1082.91±56.24 pg/ml). The levels of TNF-α (p0.001) and BDNF (p0.01) are significantly higher in the blood of patients with CPPS and suspected combined benign proliferative diseases of the reproductive organs (group B) than in patients with CPPS and suspected endometriosis (group A). Between the intensity of pain according to VAS and the level of TNF-α in the blood a direct correlation of medium strength was found (r
Дод.точки доступу:
Шурпяк, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хронічний тазовий біль — сучасні пошуки істини [Текст] = Chronic pelvic pain — current search for truth / Н. П. Дзісь [та ін.] // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2022. - Том 7, N 3. - С. 20-29. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (терапия, этиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Хронічний тазовий біль (ХТБ) залишається актуальною мультидисциплінарною проблемою. Його симптоми — результат взаємодії між психологічними факторами та дисфункцією імунної, неврологічної та ендокринної систем. ХТБ є серйозною проблемою для жінок. Приблизно 14% жінок стикалися з ХТБ хоча б раз у житті. ХТБ є виснажливим і пов’язаним із значними витратами та захворюваністю, а його етіологія є багатофакторною, що часто ускладнює медичне лікування та лікування пов’язаних із ним симптомів. Рекомендації з передової практики рекомендують міждисциплінарний і біопсихосоціальний підхід до лікування. Однак проблема ХТБ потребує подальшого всебічного дослідження та розширення можливих методів ефективного контролю болю та покращення якості життя жіночого населення. У статті систематизовано дані літературних джерел щодо генезу больового синдрому, засад класифікації, діагностики та менеджменту
Chronic pelvic pain (HTB) remains a relevant multidisciplinary problem. Its symptoms are the result of interaction between psychological factors and dysfunction of the immune, neurological and endocrine systems. HTB is a serious problem for women. Approximately 14% of women experienced HTB at least once in their lives. HTB is grueling and related to significant costs and incidence, and its etiology is multifactorial, which often complicates medical treatment and treatment of associated symptoms. Best practice guidelines recommend an interdisciplinary and biopsychosocial approach to treatment. However, the problem of HTB requires further comprehensive study and expanding possible methods of effective pain control and improving the quality of life of the female population. The article systematizes literary sources on the genesis of pain, the principles of classification, diagnostics and management
Дод.точки доступу:
Дзісь, Н. П.
Дністрянська, А. П.
Превар, А. П.
Булавенко, О. В.
Фурман, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шурпяк, С. О.
Медико-соціальні аспекти у жінок репродуктивного віку із хронічним тазовим болем [Текст] / С. О. Шурпяк, О. Б. Соломко // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 6. - С. 71-76

MeSH-головна:
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
Анотація: Мета дослідження: вивчення медико-соціальної характеристики жінок репродуктивного віку із хронічним тазовим болем на підставі ретроспективного аналізу
У жінок з хронічним тазовим болем частіше спостерігається супутня негінекологічна патологія, безпліддя, невиношування вагітності, дефіцит вітаміну D та суб’єктивно більш виражені больові відчуття. Однак рівень діагностування патології щитоподібної залози та визначення концентрації вітаміну D у таких пацієнток є недостатнім
Дод.точки доступу:
Соломко, О. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Матвійків, Н. І.
Оцінка якості життя та психологічного стану жінок із хронічними запальними процесами органів малого таза на фоні тазового болю [Текст] / Н. І. Матвійків // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 2. - С. 69-72

MeSH-головна:
МАЛЫЙ ТАЗ -- LESSER PELVIS (патология)
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (лекарственная терапия, психология)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
Анотація: За отриманими результатами оцінювання якості життя та зміни психологічного стану були помічені наступні відмінності. У групі жінок, яка до основної терапії отримувала знеболювальний препарат внутрішньом’язово, зазначені показники змінились, але незначно, порівняно із групою жінок, котрим було запропоновано застосування НПЗП. Показники якості життя та психологічного стану у жінок другої групи значно покращились
Дані проведеного дослідження демонструють позитивні результати застосування комплексного підходу у лікуванні запальних процесів органів малого таза, які супроводжуються тазовим болем
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Романенко, Т. Г.
Профілактика розвитку перитонеальних тазових спайок у жінок репродуктивного віку [Текст] / Т. Г. Романенко, П. Ф. Шаганов // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 48-55

MeSH-головна:
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS (профилактика и контроль)
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (профилактика и контроль, терапия, этиология)
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: Мета дослідження: профілактика розвитку перитонеальних тазових спайок у жінок репродуктивного віку у післяопераційний період. Матеріали та методи. Обстежено 132 жінки з трубно-перитонеальним безпліддям: І група – основна (n=68) та ІІ група – порівняння (n=64). У післяопераційний період пацієнтки основної групи отримували лікувально-профілактичні заходи згідно з розробленим підходом (введення інтраопераційно протиспайкового розсмоктувального гелю 50 мл та препарат тіотриазоліну по 1 супозиторію ректально з першого дня після операції протягом 14 днів), а групи порівняння – згідно з традиційним. Тридцять здорових жінок увійшли до контрольної групи. У крові визначали рівні фібриногену, продуктів деградації фібриногену/фібрину (ПДФ), білковозв’язаного гідроксипроліну (БЗГ) та вільного гідроксипроліну (ВГ). Оцінювання больового синдрому проводили за 10-бальною шкалою. Результати. У післяопераційний період виявлено підвищення рівнів фібриногену та ПДФ у плазмі крові всіх обстежених жінок. Однак в основній групі концентрація ПДФ з 4-ї години після втручання була достовірно вищою (5,31±0,24 мг/л) за таку у групі порівняння (4,53±0,17 мг/л). Вміст БЗГ у сироватці крові у групі порівняння достовірно зріс через 12 год після операції з максимумом через 24 год та збереженням концентрації в 1,9 разу вище через 3 доби (p0,05). Рівень ВГ в основній групі був суттєво вищий (в 1,4–1,6 разу) за такий у групі порівняння. Протягом післяопераційного періоду відзначено підвищення фібринолітичної спроможності перитонеальної рідини (p0,05). Період гіперемії у ІІ групі тривав у 2 рази більше часу, ніж у І групі. Також ІІ група переважає за кількістю пацієнток з гіпертермією більше 3 діб – 10 (15,6%) порівняно з І групою – 4 (5,8%) пацієнтки. За тривалістю перебування у стаціонарі переважає ІІ група – 3,1 % порівняно з І групою – 1,9 %. Оперовані пацієнтки з І групи оцінювали післяопераційний больовий синдром у середньому на 1,8 бала (p
Дод.точки доступу:
Шаганов, П. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чеканов, С. Л.
Комплексный подход к дифференциальной диагностике хронического "бактериального" простатита (ХБП) и простатического синдрома хронической тазовой боли (П/СХТБ) / С. Л. Чеканов, Ахмед Набхан // Урологія. - 2021. - Том 25, N 3. - С. 223-224

MeSH-головна:
ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS (диагностика)
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (диагностика)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Анотація: У статті представлені результати дослідження та запропоновано метод комплексного дренування простатичних ацинусів, який дозволив виявляти запальний генез захворювання хронічного бактеріального простатиту та простатичного синдрому хронічного тазового болю. Визначальним критерієм диференціальної діагностики цих, по суті, різних нозоформ є одноразове дослідження секрету передміхурової залози.
В статье представлены результаты исследования и предложен метод комплексного дренирования простатических ацинусов, который позволил выявлять воспалительный генез заболевания хронического бактериального простатита и простатического синдрома хронической тазовой боли. Определяющим критерием дифференциальной диагностики этих, по сути, различных нозоформ является однократное исследование секрета предстательной железы
Дод.точки доступу:
Набхан, Ахмед

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Тріщ, В. І.
Оцінка ефективності ударно-хвильової терапії у хворих на хронічний абактеріальний простатит/синдром хронічного тазового болю / В. І. Тріщ // Урологія. - 2020. - Том 24, N 2. - С. 158-168

MeSH-головна:
ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS (терапия)
MeSH-не головна:
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (терапия)
ЭЛЕКТРОТЕРАПИЯ -- ELECTRIC STIMULATION THERAPY (методы)
Анотація: Використання екстракорпоральної ударно-хвильової терапії з додатковим призначенням L-аргініну на тлі стандартної терапії сприяє покращенню гемодинамічних параметрів в передміхуровій залозі та функції ендотелію судин у пацієнтів із синдромом незапального хронічного тазового болю, з збереженням тривалого та стійкого клінічного ефекту
Использование экстракорпоральной ударно-волновой терапии с дополнительным назначением L-аргинина на фоне стандартной терапии способствует улучшению гемодинамики в предстательной железе и функции эндотелия сосудов у пациентов с синдромом невоспалительного хронической тазовой боли, с сохранением длительного и стойкого клинического эффекта
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Краткий обзор результатов исследования "Орхидея" // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2020. - N 4. - С. 120-122

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (лекарственная терапия)
ДИДРОГЕСТЕРОН -- DYDROGESTERONE (вредные воздействия, фармакокинетика)
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (патофизиология, этиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Интервенционные методики в лечении хронического простатита/синдрома хронической тазовой боли / И. И. Горпинченко [и др.] // Урологія. - 2020. - Том 24, N 3. - С. 297

MeSH-головна:
ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS (лекарственная терапия)
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (лекарственная терапия)
Анотація: При хронічному простатиті / синдромі хронічної тазової болі (ХП / СХТБ) інтервенційні методики використовуються для введення препаратів ботулотоксину типу А, глюкокортикоїдів тривалої дії, радіочастотного впливу. Безпека інтервенцій дозволяє проводити їх в більшості випадків амбулаторно. Для збільшення ефективності лікування використовуються поєднання декількох інтервенційних методик при (ХП / СХТБ)
При хроническом простатите/синдроме хронической тазовой боли (ХП/СХТБ) интервенционные методики используются для введения препаратов ботулотоксина типа А, глюкокортикоидов длительного действия, радиочастотного воздействия. Безопасность интервенций позволяет проводить их в большинстве случаев амбулаторно. Для увеличения эффективности лечения используются сочетание нескольких интервенционных методик при (ХП/СХТБ)
Дод.точки доступу:
Горпинченко, И. И.
Белошицкий, В. В.
Нуриманов, К. Р.
Гарматина, О. Ю.
Белошицкая, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Застосування ацетилцистеїну в лікуванні пацієнтів із хронічним простатитом/синдромом хронічного тазового болю [Текст] / І. І. Горпинченко [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 3. - С. 62-64. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS (лекарственная терапия, патофизиология)
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (лекарственная терапия, этиология)
АЦЕТИЛЦИСТЕИН -- ACETYLCYSTEINE (терапевтическое применение)
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN (терапевтическое применение)
ФЕРТИЛЬНОСТЬ -- FERTILITY
Анотація: Для лікування хронічного простатиту/синдрому хронічного тазового болю (ХП/СХТБ) рекомендовані антиоксидантні препарати. Найбільш досліджені ефективність та безпечність кверцетину в лікуванні пацієнтів із ХП/СХТБ. Для підвищення ефективності лікування ми пропонуємо застосовувати ацетилцистеїн, який поряд з антиоксидантними володіє секретолітичними властивостями
Мета дослідження: надати порівняльну оцінку ефективності та безпечності кверцитину та ацетилцистеїну в лікуванні пацієнтів із ХП/СХТБ. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 60 пацієнтів із ХП/СХТБ віком 18–45 років. Пацієнти були рандомізовані у дві групи порівняння. Пацієнтам групи 1 (n=30) призначали кверцетин по1 г на добу протягом 1 міс. Пацієнти групи 2 (n=30) приймали ацетилцистеїн перорально в дозі по 600 мг на добу протягом 1 міс. Стан хворих оцінювали за даними шкали NIH-CPSI, показниками спермограми та динамікою в еякуляті інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) та туморнекротичного фактора α (ТНФ-α). Критерієм ефективності вважали зменшення оцінки за шкалою NIH-CPSI на 25 %. Результати. У результаті лікування пацієнтів із ХП/СХТБ при застосуванні антиоксидантів в обох групах значимо (р0,05) зменшились симптоми простатиту: загальна оцінка NIH-CPSI (група 1 – 22,5±0,5 проти 15,0・,8; група 2 – 22,7±0,5 проти 15,1±1,1); оцінка болю (група 1 – 11,5±0,3 проти 7,1±0,4; група 2 – 10,0±0,5 проти 6,6±0,6); оцінка дизурії (група 1 – 3,4±0,3 проти 2,1±0,2; група 2 – 4,8±0,4 проти 2,2±0,4), оцінка якості життя (група 1 – 7,7±0,4 проти 5,8±0,3; група 2 – 7,8±0,3 проти 6,3±0,4). Покращились показники фертильності: збільшились концентрація сперматозоїдів, прогресивна рухливість сперматозоїдів та концентрація ТНФ-α еякуляту, зменшились кількість патологічних сперматозоїдів, лейкоцитів та концентрація ІЛ-10 в еякуляті. Тільки в групі 2 значимо (р0,05) зменшились в’язкість еякуляту, а покращення рухливості сперматозоїдів, зменшення кількості лейкоцитів, зменшення концентрації ТНФ-α в еякуляті були значимо більші порівняно з групою 1. Клінічна ефективність ацетилцистеїну та кверцетину в лікуванні пацієнтів із ХП/СХТБ становила 63,3 % та 60 % відповідно (за умов критерію ефективності – зменшення оцінки за шкалою NIH-CPSI на 25 %)
Застосування ацетилцистеїну може бути корисним пацієнтам із ХП/СХТБ
Дод.точки доступу:
Горпинченко, І. І.
Нуріманов, К. Р.
Порошина, Т. В.
Савченко, В. С.
Драннік, Г. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

    Сегментарная электростимуляция и базовая фармакотерапия в лечении хронического простатита / синдрома хронической тазовой боли [Текст] / И. И. Горпинченко [и др.] // Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 1. - С. 33-38. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Простамол Уно

   Тамсулозин

   Флосин

MeSH-головна:
ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS (лекарственная терапия, патофизиология, терапия)
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (лекарственная терапия, патофизиология, терапия)
ЭЛЕКТРОТЕРАПИЯ -- ELECTRIC STIMULATION THERAPY (использование)
ДИКЛОФЕНАК -- DICLOFENAC (терапевтическое применение)
Анотація: Применение сегментарной электротерапии и ее сочетание с базовой фармакотерапией в лечении ХП/СХТБ достаточно эффективно и безопасно. Значительно большая эффективность наблюдалась при сочетании этих методик, особенно при продолжительности заболевания до 1 года. Преимуществом электротерапии была безопасность методики
Дод.точки доступу:
Горпинченко, И. И.
Нуриманов, К. Р.
Недогонова, Е. А.
Порошина, Т. В.
Савченко, В. С.
Щербань, Е. А.
Дранник, Г. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Суханова, А. А.
Роль мышечно-фасциального синдрома и дисфункции в развитии синдрома хронической тазовой боли у женщин (Обзор литературы) [Текст] / А. А. Суханова, Р. В. Осадчук // Здоров’я жінки. - 2020. - № 5/6. - С. 103-108. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (этиология)
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, терапия)
МЫШЕЧНАЯ РЕЛАКСАЦИЯ -- MUSCLE RELAXATION (действие лекарственных препаратов)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: Хроническая тазовая боль (ХТБ), согласно определению классификации хронических болевых синдромов, предложенной Международной ассоциацией по изучению боли – IASP (International Association of Study of Pain), и в связи со своей высокой клинической значимостью, выделена в самостоятельную нозологическую структуру и определяется как боль в области проекции таза (в нижней части живота и поясницы), преимущественно между пупком и лонным сочленением, которая сохраняется в течение не менее шести месяцев и нарушает нормальное функционирование организма
Миофасциальный синдром тазовой боли (Myofascial pelvic pain syndrome – MPPS) в англоязычной литературе входит в подгруппу этиологий ХТБ. Сам по себе миофасциальный синдром тазовой боли не несет прямой угрозы для жизни и здоровья и не требует ургентной помощи. Но сегодня его практически не диагностируют и не рассматривают как источник хронической боли и дисфункции в области таза. Такие пациенты, к сожалению, остаются без надлежащего лечения и не могут избавиться от чувства тягостной боли. Они часто получают ненужное лечение, вплоть до хирургических вмешательств. Данная проблема становиться причиной невроза, депрессии, половой дисфункции и, в конечном итоге, ухудшения качества жизни. ХТБ редко отражает единственный патологический процесс и должна оцениваться с точки зрения патологии различных физиологических систем, в том числе репродуктивной, мочеполовой, пищеварительной, костно-мышечной и нервной
Дод.точки доступу:
Осадчук, Р. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Тріщ, В. І.
Особливості лікування хронічного абакетріального простатиту/синдрому хронічного тазового болю (категорія ІІІБ), зумовленого герпетичною інфекцією [Текст] / В. І. Тріщ, А. І. Федорів // Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 1. - С. 50-55. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- HERPESVIRIDAE INFECTIONS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (использование)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (терапевтическое применение)
АДЪЮВАНТЫ ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ -- ADJUVANTS, IMMUNOLOGIC (терапевтическое применение)
Анотація: Запропонована терапія з включенням разом з традиційним також хронічного абактеріального простатиту герпетичної етіології валацикловіру та натрію оксодигідроакридинілацетату достовірно ефективніша традиційної монотерапії згідно з протоколом
Дод.точки доступу:
Федорів, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Красилюк, Л. І.
Ударно-хвильова терапія у лікуванні хворих на хронічний простатит/синдром хронічного тазового болю та супутню еректильну дисфункцію [Текст] / Л. І. Красилюк, Ф. І. Костєв, О. В. Руденко // Здоровье мужчины. - 2019. - № 2. - С. 50-54. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS (осложнения, патофизиология, терапия)
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (терапия, этиология)
ЭРЕКТИЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ -- ERECTILE DYSFUNCTION (терапия, этиология)
УЛЬТРАЗВУКОВАЯ ТЕРАПИЯ -- ULTRASONIC THERAPY (использование)
Анотація: Мета дослідження: оцінювання ефективності ударно-хвильової терапії (УХТ) у комплексному лікуванні чоловіків з незапальною формою синдрому хронічного тазового болю (СХТБ) (категорія IIIB по NIH), ускладненою еректильною дисфункцією. Матеріали та методи. Було обстежено 27 пацієнтів з незапальною формою хронічного простатиту/синдрому хронічного тазового болю (ХП/СХТБ) категорія IIIB по NIH), ускладненою еректильною дисфункцією, у віці від 28 до 45 років. Пацієнти були розподілені на дві групи: основна група - 14 чоловіків, яким протягом місяця додатково до стандартного лікування застосовували ударно-хвильову терапію (УХТ) на ділянку промежини з використанням апарату BTL-6000 SWT TOPLINE у наступному режимі: частота - 8 Гц, тиск - 2-3 бар; група контролю - 13 чоловіків, яким застосовували протягом місяця стандартну терапію. Сеанси УХТ виконували два рази на тиждень (курс - вісім процедур). Стандартна терапія ХП/СХТБ включала: нестероїдні протизапальні препарати, альфа-адреноблокатори, антидепресанти або протиепілептичні препарати у стандартних дозах і схемах вживання. Результати. У хворих основної групи виявлені суттєві зміни після лікування та через 2 міс лікування наступних показників: сума балів за шкалою NIH-CPSI зменшилася на 19,07% й 62,88% відповідно; сума балів за даними опитувальника МІЕФ-5 збільшилася на 24,54% й 35,79% відповідно; сума балів за шкалою IPSS зменшилася на 10,26% й 43,89% відповідно; обсяг передміхурової залози зменшився на 17,82% й 31,47% відповідно. У хворих групи контролю були виявлені значні зміни після лікування та через 2 міс лікування тільки за наступними показниками: сума балів по шкалі NIH-CPSI зменшилися на 15,16% й 42,83%; сума балів за шкалою IPSS зменшилася на 18,68% й 27,21% відповідно; об’єм передміхурової залози зменшився на 9,92% й 14,49% відповідно. Отже, через 2 міс лікування у пацієнтів обох груп прояви больового синдрому стали незначно вираженими, порушення еректильної функції не діагностували тільки у пацієнтів основної групи. Достовірне зменшення обсягу передміхурової залози було більш вираженим у хворих основної групи. Заключення. Під час застосування ударно-хвильової терапії (УХТ) не було відзначено жодного випадку значущої побічної дії або небажаного явища. Використання УХТ у комплексному лікуванні чоловіків з незапальною формою ХП/СХТБ, ускладненою еректильною дисфункцією, є ефективним, неінвазивним і безпечним методом фізіотерапії
Дод.точки доступу:
Костєв, Ф. І.
Руденко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Грек, Л. П.
Роль прозапальних механізмів у виникненні систематичних порушень у пацієнток з хронічним тазовим болем [Текст] / Л. П. Грек // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 105-109. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (патофизиология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (патофизиология)
Анотація: Тазовий біль є однією з найбільш значущих медико-соціальних проблем. Основною патофізіологічною складовою хронічного тазового болю (ХТБ) при генітальному ендометріозі, лейоміомі матки, запальних захворюваннях органів малого таза є «аномальна запальна» реакція, яка супроводжується збільшенням викиду медіаторів болю, зокрема прозапальних цитокінів. Це призводить до серйозних системних порушень жіночого організму
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Клинические особенности лабораторной диагностики синдрома хронической тазовой боли у мужчин [Текст] / И. И. Горпинченко [и др.] // Здоровье мужчины. - 2019. - № 2. - С. 40-44. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (диагностика, этиология)
Анотація: В статье изложены результаты сравнительного анализа первичного и повторного лабораторного обследования пациентов с хроническим простатитом/синдромом хронической тазовой боли (ХП/СХТБ). Цель исследования: оценка диагностической ценности цитокинов секрета предстательной железы, спермы и постмассажной мочи. Материалы и методы. В исследование были включены 34 пациента ГУ «Институт урологии НАМН Украины» c ХП/СХТБ в возрасте 18–45 лет. Здоровые добровольцы (n=17) вошли в контрольную группу. Оценку симптомов простатита проводили с помощью шкалы NIH-CPSI, депрессивных симптомов – PHQ-9, симптомов тревоги –GAD-7. Всем участникам выполняли микроскопический и культуральный анализ секрета предстательной железы, эякулята и постмассажной мочи. Цитокины (TNF-α, IL-1, IL-8, IL-10) определяли с помощью иммуноферментного анализа. Результаты. Даже при небольшом количестве наблюдений нет полного совпадения результатов культурального и микроскопического исследования секрета предстательной железы (ПЖ), эякулята и постмассажной мочи при повторном обследовании. Значимой корреляции между симптомами простатита, тревоги и депрессии с содержанием лейкоцитов, а также концентрацией цитокинов в эякуляте и секрете ПЖ не обнаружено. Заключение. Однократное лабораторное обследование пациента с симптомами простатита не дает достаточной воспроизводимости результатов и, соответственно, ставит под сомнение точность диагноза. Разрабатываемые лечебные подходы могут иметь преимущество, если будут учитывать возможность диагностических неточностей и оказывать лечебный эффект независимо от них
Дод.точки доступу:
Горпинченко, И. И.
Нуриманов, К. Р.
Порошина, Т. В.
Савченко, В. С.
Дранник, Г. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

    Нуриманов, К. Р.
    Эффективность и безопасность базовой фармакотерапии хронического абактериального простатита [Текст] / К. Р. Нуриманов // Здоровье мужчины. - 2019. - № 1. - С. 40-45. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Тамсулозин

   Serenoa repens

MeSH-головна:
ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS (лекарственная терапия, патофизиология, психология)
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (психология, этиология)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (этиология)
ДИКЛОФЕНАК -- DICLOFENAC (терапевтическое применение)
Анотація: Для лечения хронического абактериального простатита (ХАП) предложен базовый комплекс, включающий нестероидный противовоспалительный препарат для ограничения эффектов простагландинов; селективный альфа-адреноблокатор для модуляции гиперактивности мочевого пузыря и гладкомышечных элементов простаты; препарат экстракта плодов пальмы Serenoa repens для продолжительного и безопасного противовоспалительного и антисклеротического воздействия. Цель исследования: оценка эффективности и безопасности базовой фармакотерапии хронического абактериального простатита. Материалы и методы. В исследовании принимали участие 32 пациента с ХАП. Для объективизации состояния пациентов использовали анкетирование (NIH-CPSI, PHQ-9, GAD-7), урофлоуметрию. Иммуноферментным методом выявляли изменения концентрации тестостерона, дигидротестостерона (ДГТ), эстрадиола и простатоспецифического антигена (ПСА) в крови, а также цитокинов эякулята. В качестве базового лечения использовали комбинацию диклофенака натрия (Диклоберл ретард, 100 мг/день, перорально, 2 нед), тамсулозина с модифицированным высвобождением (Флосин, 0,4 мг/день, перорально, 1 мес), экстракта плодов пальмы Serenoa repens (Простамол Уно, 320 мг/день, перорально, 6 мес) независимо от наличия и степени выраженности болевых и дизурических проявлений у пациентов. Клинически значимым считали уменьшение показателя NIH-CPSI на 6 баллов, PHQ-9 на 6 баллов, GAD-7 на 5 баллов. Результаты. Значимые благоприятные изменения симптомов простатита, депрессии и тревоги наблюдались уже через 2 нед и сохранялись в течение всего периода наблюдения (6 мес). Наблюдалось статистически значимое увеличение уровня тестостерона, уменьшение ДГТ и ПСА крови, а также значительное снижение показателей провоспалительных цитокинов в эякуляте (IL-1β, TNF-α, ІL-8), наряду с увеличением содержания противовоспалительного цитокина (ІL-10). Клиническая эффективность лечения по снижению симптомов простатита составила 69%, симптомов депрессии - 75%, тревоги - 84%. Побочные эффекты терапии: нарушения эякуляции наблюдались у 78%, боль в эпигастрии - у 10%, ортостатическая гипотензия - у 6%, что не помешало всем пациентам окончить курс лечения. Заключение. Комплекс базовой фармакотерапии достаточно эффективный относительно улучшения симптомов простатита, сопутствующих психологических нарушений, безопасный и может быть рекомендован пациентам с ХАП
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)