Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (56)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Терминология<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 97
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


   
    Лінгвокультурологічні аспекти лікарської практики [Текст] = Lingvocultural aspects of medical practice // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № спецвип. №3. - С. 50-63


MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКАЯ ПРАКТИКА, УПРАВЛЕНИЕ -- PRACTICE MANAGEMENT, MEDICAL (использование, организация и управление, тенденции)
ОРГАНИЗАЦИОННАЯ КУЛЬТУРА -- ORGANIZATIONAL CULTURE
ТЕРМИНОЛОГИЯ -- TERMINOLOGY
ЯЗЫКИ -- LANGUAGE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Паласюк, Г. Б.
    Формування термінологічної грамотності майбутніх медиків на основі етимологічної характеристики клінічних термінів з хімічним компонентом [Текст] = Formation of terminological literacy of future medical workers on the basis of ethymological characteristics of clinical terms with a chemical component / Г. Б. Паласюк, Б. М. Паласюк // Медична освіта. - 2021. - № 1. - С. 117-121. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (методы)
ТЕРМИНОЛОГИЯ -- TERMINOLOGY
СЛОВАРИ ХИМИЧЕСКИЕ -- DICTIONARIES, CHEMICAL
МЕДИЦИНА КЛИНИЧЕСКАЯ -- CLINICAL MEDICINE (обучение)
ЯЗЫКОЗНАНИЕ -- LANGUAGE ARTS
Анотація: У статті розглянуто особливості формування термінологічної грамотності майбутніх медиків, з’ясовано значення етимологічної характеристики клінічних термінів у формуванні їх термінологічної компетентності. У дослідженні наголошено, що твірною основою великої групи багатокомпонентних латинських клінічних термінів служить найменування хімічного елемента. Встановлено, що серед клінічних термінів-композитів переважну більшість становлять терміни, які є похідними номінативними одиницями, а основним дериваційним процесом ‒ суфіксація. Показано, що визначальною ознакою термінологічних суфіксів, продуктивних у клінічній терміносистемі, є наявність семантичного значення, притаманного саме для медичної галузі. У процесі дослідження охарактеризовано структуру термінів-композитів із хімічним компонентом, які включені у медичні словники УЛАМЕС у чотирьох томах, до двотомного ілюстрованого медичного словника Дорланда і навчально-наукового посібника «Клінічна латина з англійськими та українськими відповідниками». З’ясовано, що більшість клінічних термінів-композитів із хімічним компонентом утворена за допомогою приєднання до основи назви хімічного елемента суфіксів -ismus (у значенні «хімічне отруєння») та -osis (назви професійних нозологічних одиниць, які вказують на хронічне захворювання, викликане тривалим вдиханням пилу хімічного елемента). Акцентовано, що саме терміносистеми складають основу професійної мови лікаря, тому знання етимології й значення найчастіше вживаних як латинських, так і грецьких терміноелементів, які визначають зміст терміна, сприяють не тільки кращому їх запам’ятовуванню, а й фахово грамотному використанню у практичній чи науковій діяльності як в усній, так і у письмовій формах
The article considers the peculiarities of the formation of future physicians’ terminological literacy, clarifies the importance of the etymological characteristics of clinical terms in the formation of their terminological competence. The study emphasizes that the name of a chemical element is a creative basis of a large group of multicomponent Latin clinical terms. It has been established that among the clinical terms-composites the vast majority are terms that are derived nominative units, and the main derivational process is a suffixation. It has been shown that a defining feature of terminological suffixes, productive in clinical terminology, is the presence of semantic meaning, which is specific to the medical field. The research process characterizes the structure of terms-composites with a chemical component, which are included in Ukrainian-Latin-English medical encyclopedic dictionary in four volumes, Dorland’s two-volume illustrated medical dictionary and the educational and scientific manual “Clinical Latin with English and Ukrainian equivalents”. It has been found that most clinical terms-composites with a chemical component are formed by attaching to the base of the name of the chemical element such suffixes as -ismus (meaning “chemical poisoning”) and -osis (names of occupational nosological units that indicate a chronic disease caused by a prolonged inhalation of chemical element dust). It has been emphasized that terminological systems form the basis of a doctor’s professional language, so knowledge of etymology and meaning of the most commonly used both Latin and Greek terminological elements, which determine the meaning of the term, contribute not only to better memorization, but also professional use in practical or scientific activities both orally and in writing
Дод.точки доступу:
Паласюк, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Vorona, I. I.
    Terminological vocabulary of communicative culture in the paradigm of foreign language competence [Текст] = Термінологічний вокабуляр комунікативної культури у парадигмі іншомовної компетентності / I. I. Vorona, H. Ya. Kitura // Медична освіта. - 2021. - № 1. - С. 98-104. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ОБЩЕНИЕ -- COMMUNICATION
КУЛЬТУРА ОБЩЕНИЯ -- CULTURAL COMPETENCY (обучение)
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (методы)
ТЕРМИНОЛОГИЯ -- TERMINOLOGY
СЛОВАРЬ -- DICTIONARY
Анотація: The article deals with interpretation of terminological concepts of medical specialists’ communicative culture in the context of foreign language communication. The essence of speech culture is clarified, which is an important component of the professional profile of a future healthcare worker. It is emphasized that the formation of foreign language competence of a medical student is an integral aspect of professionally oriented education in medical institutions of higher educationand is carried out by mastering the features of communicative culture.Emphasis is placed on the need to analyze various methods and approaches to the formation of communicative culture in students with different levels of knowledge and skills. The issues of content and efficiency of the process of foreign language communicative competenceformation, selection of educational material, development of communicative component in the process of students’ mastering the basics of communication culture, modeling of foreign language communicationphenomena, analysis of speech situations are examined.The basic skills necessary for valuable professional activity are characterized; the principles of formation of future specialists’ communicative culture during studying of foreign languages are considered (humanization, individualization and differentiation, variability, emotional expressiveness, competence, coherence and continuity); the need to learn vocabulary for the correct formulation of the statement is emphasized; the main dominants of communicative culture (emotional, cognitive and behavioral components) are outlined. It is proposed to structure the formation of students’ speech culture in directions that involve the development of emotional, cognitive and behavioural components. It was found that the terminological vocabulary of the communicative culture of the future specialist covers the concepts of individual-personal component, motivational-volitional, social-communicative and speech activities, which complement each other in professional activity
Стаття присвячена обґрунтуванню термінологічних концептів комунікативної культури фахівців медичного профілю в контексті іншомовної комунікації. З’ясовано суть мовленнєвої культури, що є важливою складовою професіограми майбутнього працівника охорони здоров’я. Наголошується, що формування іншомовної компетентності студента-медика є невід’ємним аспектом професійно орієнтованого навчання у медичному ВНЗ і здійснюється шляхом опанування особливостей комунікативної культури. Увага акцентується на необхідності аналізу різноманітних методик і підходів щодо формування комунікативної культури у студентів із різним рівнем знань та навичок. Розглядаються питання змістового наповнення та ефективності процесу формування іншомовної комунікативної компетентності, відбору навчального матеріалу, розвитку комунікативного компонента в процесі оволодіння студентом основами культури спілкування, моделювання феноменів іншомовної комунікації, аналіз мовленнєвих ситуацій. Охарактеризовано основні вміння, необхідні для повноцінної фахової діяльності, розглянуто принципи формування комунікативної культури майбутніх фахівців під час вивчення іноземних мов (гуманізації, індивідуалізації та диференціації, варіативності, емоційної виразності, компетентності, неперервності й наступності); наголошено на необхідності засвоєння лексики для правильного оформлення висловлювання; окреслено основні домінанти комунікативної культури (емоційний, когнітивний та поведінковий компоненти). Запропоновано структурувати формування мовленнєвої культури студентів за напрямками, що передбачають розвиток емоційного, когнітивного та поведінкового компонентів. З’ясовано, що термінологічний вокабуляр структури комунікативної культури майбутнього фахівця охоплює концепти індивідуально-особистісної складової, мотиваційно-вольової, соціально-комунікативної та мовленнєвої активності, що взаємо­доповнюються у професійній діяльності
Дод.точки доступу:
Kitura, H. Ya.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Savaryn, T. V.
    Synonymy in anatomical terminology [Текст] = Синонімія в анатомічній термінології / T. V. Savaryn, I. A. Prokop, O. A. Makovska // Медична освіта. - 2021. - N 3. - С. 142-147


MeSH-головна:
ТЕРМИНОЛОГИЯ -- TERMINOLOGY
МЕДИЦИНСКАЯ ТЕРМИНОЛОГИЯ СИСТЕМАТИЗИРОВАННАЯ -- SYSTEMATIZED NOMENCLATURE OF MEDICINE
АНАТОМИЯ -- ANATOMY
Анотація: The article addresses the issue of studying noun and adjective synonymy in the Latin anatomical terminology. Different views on the problem of noun and adjective synonymic relations in the anatomical terminology are considered. The complex of Latin nouns-synonyms, their signs and functional specifics are described. Latin terminological units are divided into three groups:1) absolute synonyms; 2) synonyms of varying compatibility; 3) quasi-synonyms. Group 1 includes absolute synonyms which have appeared due to the revision of anatomical nomenclature and are of the similar semantic meaning. Group 2 – nouns, often terminological pairs, having different compatibility in the anatomical terminology. The most numerous Group 3 includes the so-called quasi-synonyms – terms of similar meaning intended for differentiation of various anatomical notions. Meanwhile, it has been found that the signs of Latin quasi-synonyms differentiation in the anatomical terminology may vary greatly and contain an indication on the shape of an object, type of tissue, morphological similarity, object location, etc. Most often used synonymic adjectives are analysed. They have been found to belong to Group 2 of the classification above, since the choice of the term-adjective most commonly depends on the compatibility, that is on the noun it is related to
Стаття присвячена питанню вивчення синонімії іменників і прикметників в анатомічній термінології латинської мови. У роботі розглянуто погляди дослідників на проблему синонімічних відношень іменників та прикметників в анатомічній термінології. Описано сукупність іменників-синонімів латинської мови, їх ознаки й особливості функціонування. У дослідженні латинські термінологічні одиниці поділено на три групи: 1) абсолютні синоніми; 2) синоніми, що мають різну сполучуваність; 3) квазісиноніми. До першої групи увійшли абсолютні синоніми, які зʼявилися внаслідок перегляду анатомічної номенклатури і мають однакове смислове значення. Другу групу складають іменники, часто це термінологічні пари, які в анатомічній термінології мають різну сполучуваність. Третя найчисленніша група включає в себе так звані квазісиноніми, тобто терміни з подібним значенням, призначені для диференціації різних анатомічних понять. При цьому встановлено, що ознаки розрізнення латинських квазісинонімів в анатомічній термінології можуть бути дуже різні і можуть містити вказівку на форму обʼєкта, характер тканини, морфологічну схожість, місце розташування обʼєкта та ін. Проаналізовано найбільш уживані синоніми-прикметники. Встановлено, що всі вони можуть бути включені до другої групи наведеної вище класифікації, оскільки вибір терміна-прикметника залежить найчастіше від сполучуваності, тобто від іменника, до якого він відноситься.
Дод.точки доступу:
Prokop, I. A.
Makovska, O. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Кіцера, О.
    Етюди з медичної термінології [Текст] = Sketches of medical terminology / О. Кіцера, Р. Кіцера // Оториноларингологія. - 2021. - N 4. - С. 89-98. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ТЕРМИНОЛОГИЯ -- TERMINOLOGY
ВРАЧЕБНЫХ ПРОЦЕДУР ТЕРМИНОЛОГИЯ СОВРЕМЕННАЯ -- CURRENT PROCEDURAL TERMINOLOGY
Анотація: Ця стаття постала на межі декількох наук: клінічної анатомії, клінічної фізіології і філології. Відповідно, її авторами є клініцист, викладач вищої школи і філолог. Автори критично аналізують деякі українські (грецько- та латинськопохідні) терміни, опираючись на джерела спеціальної літератури та красного письменства, праці філологів та власний досвід. При цьому вони на численних прикладах обґрунтовують право кожного народу впроваджувати до своєї спеціальної наукової номенклатури терміни, більш притаманні цій мові, народному побутові, співзвучні близьким цьому народові уявленням. Автори закликають до корекції деяких українських і латинських термінів, що позначають запалення, а також – до розрізнення в клінічно-анатомічній номенклатурі прикметників, що позначають якість від тих, що позначають відношення, належність до того чи іншого предмета, утворення, явища
Дод.точки доступу:
Кіцера, Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Байрамов, Н. Ю.
    Современные концепции печеночной недостаточности, их преимущества и недостатки: взгляды общего хирурга и трансплантолога [Текст] / Н. Ю. Байрамов, А. А. Ибрагимова // Клінічна хірургія. - 2021. - Том 88, N 5/6. - С. 86-90. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ПЕЧЕНОЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEPATIC INSUFFICIENCY (диагностика, кровь, осложнения, терапия, этиология)
ТЕРМИНОЛОГИЯ -- TERMINOLOGY
Анотація: Термин «печеночная недостаточность» до настоящего времени различными исследователями трактуется довольно широко и неоднозначно. Его используют как при описании легких клинико-функциональных отклонений, так и для характеристики тяжелых поражений печени, приводящих к печеночной коме. Печеночная недостаточность является, по мнению Э.И. Гальперина и соавторов [1], понятием клинико-биохимическим. Они рассматривают печеночную недостаточность как более широкое понятие, включающее в себя не только различные нарушения функций печени, но и гепатоцеребральную недостаточность, финалом которой является печеночная кома. С употреблением в качестве синонимов понятия «печеночная недостаточность» терминов «холемия», «гепатаргия», «большая кома», «малая кома», «шоковая печень», «аммиачная интоксикация» и других связано существование разнообразных классификаций печеночной недостаточности. Желчная гипертензия является одной из наиболее частых причин печеночной недостаточности [2,3]. Другие авторы считают, что к печеночной недостаточности следует относить те поражения печени, которые ведут к расстройствам деятельности центральной нервной системы (ЦНС)
Дод.точки доступу:
Ибрагимова, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Features of translation of some rarely used anthropometric terms from Ukrainian into English [] = Особливості перекладу з української мови на англійську деяких антропометричних термінів, що рідко використовуються / O. L. Cherepakha [та ін.] // Вісник морфології. - 2020. - Т. 26, № 2. - P12-18. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY (методы)
ТЕРМИНОЛОГИЯ -- TERMINOLOGY
ЛИНГВИСТИКА -- LINGUISTICS (методы)
Анотація: Nowadays, anthropometric researches have confidently taken its place in medicine. They are useful not only for health assessment, but also are used in many fields: forensic medicine (to estimate the age of the subject), forensic dentistry (it is an interdiscipline of forensic medicine and dentistry) for the identification of individual and age estimation, dentistry (anthropometric diagnostic methods of dentognathic anomalies and deformations, and there is a potential correlation among number of teeth, chewing ability and anthropometric profile), pediatrics, obstetrics and gynecology, as well as for the diagnosis of overweight (important indicators of nutritional status in the children and adults), for sports control and for the standardization purpose. The symptoms of many diseases are expressed in anthropometric changes. Unfortunately, in Ukraine there is still no generally accepted translation of anthropometric terms from Ukrainian into English. Often for the same medical anthropological term, different names and definitions are used in foreign scientific works. Therefore, the aim of the work was to unify and standardize the translation of rarely used anthropometric terms from Ukrainian into English, as well as determination of the place of the anthropometric point measurement and its schematic representation. We have used the standardized techniques proposed by Shaparenko P.P. and Burikh M.P. (2000), set out in the “Anthropometric data analysis sets manual” (1994), in the works of Hobbs P.C. (1975) and Brinkley J.F with co-authors (2016), where some anthropometric terms were described that are used when measuring the head, determining the height above the floor of some points of the trunk and upper limb of a person, and anthropometric parameters of the hand. The conclusion is made about the correctness of the proposed translation from Ukrainian into English, considering the specialized terminology. We hope that in the future this list will be supplemented with the new terms related to measurements of the auricle, upper and lower extremities
На теперішній час антропометричні дослідження впевнено зайняли свою нішу в медицині. Тож вони корисні не тільки для оцінки стану здоров’я, але й використовуються в багатьох галузях: судова медицина (для оцінки віку особи, що досліджується), судова стоматологія (це дисципліна на стику судової медицини та стоматології) для ідентифікації особистості та оцінки віку, стоматологія (антропометричні методи діагностики зубо-щелепної аномалії, а також існує потенційна кореляція між кількістю зубів, жувальними можливостями та антропометричним профілем), педіатрії, акушерства та гінекології, а також для діагностики зайвої ваги (важливі показники харчового статусу у дітей та дорослих), для спортивного контролю та з метою стандартизації. Симптоми багатьох захворювань знаходять своє відображення в змінах антропометричних показників. На жаль, в Україні досі немає загальноприйнятого перекладу антропометричних термінів з української на англійську мову. Нерідко в зарубіжних наукових роботах для одного і того ж медичного антропологічного терміну використовують різні назви і визначення. Тому метою роботи було уніфікація і стандартизація перекладу з української мови на англійську деяких антропометричних термінів, які рідко використовуються, а також уточнення місця вимірювання антропометричної точки та її схематичне зображення. Використовуючи стандартизовані методики, запропоновані Шапаренко П.П. та Бурих М.П. (2000), викладені у Посібнику аналізу антропометричних даних (1994), Hobbs P.C. (1975), а також у роботі Brinkley, J.F. зі співавторами (2016) були описані деякі антропометричні терміни, котрі використовують при вимірах голови, визначенні висоти знаходження деяких точок верхньої кінцівки і тулуба людини над підлогою, а також антропометричних параметрів кисті. Зроблено висновок про правильність і коректність запропонованого перекладу з української мови на англійську, з огляду на спеціалізованість термінології. В подальшому цей перелік буде доповнено новими термінами, що стосуються вимірів вушної раковини, верхніх і нижніх кінцівок
Дод.точки доступу:
Cherepakha, O. L.
Gadzhula, N. G.
Hnenna, V. O.
Hrytsenko, A. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Бицко, Н. І.
    Реалізація інноваційних методів викладання курсу "Латинська мова та основи медичної термінології" [Текст] / Н. І. Бицко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 160-163. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ТЕРМИНОЛОГИЯ -- TERMINOLOGY
ЯЗЫКОЗНАНИЕ -- LANGUAGE ARTS
Анотація: Мета роботи. Продемонструвати переваги використання інноваційних методів у процесі викладання предмета «Латинська мова» для студентів медичних вузів. Матеріал і методи. Методичні розробки та методичні вказівки для практичних та семінарських занять, лекційний матеріал з предмета «Латинська мова та основи медичної термінології», розроблені викладачами кафедри іноземних мов ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», які дають змогу продемонструвати через призму систематизації інноваційних методів викладання переваги використання методу скрайбінгу у процесі викладання курсу «Латинська мова» на медичному, фармацевтичному та стоматологічному факультетах. Результати. Дослідження засвідчує, що саме використання інноваційних методів викладання предметів у медичному виші дасть можливість максимально удосконалити систему навчальної діяльності кожного студента з урахуванням їх індивідуальних особливостей. Відповідно до вищесказаного, викладачами кафедри були розроблені скрайбінгові проекти різного рівня складності, що сприяє ефективному та на сучасному рівні проведенню лекцій, практичних та семінарських занять з предметів. Висновки. Пропоноване дослідження має практичне спрямування й теоретичне обґрунтування, адже підтримує зв’язок з важливими науково-педагогічними завданнями сьогодення: розвиток комунікативних навичок, креативного мислення, творчого підходу у студентів під час оволодіння новим матеріалом, а також сприяє сучасній, нестандартизованій організації та урізноманітненню навчальної діяльності.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Saftenku, Е. E.
    Clarification of the terminology used for description of calcium transport in different cell types [Text] / Е. E. Saftenku, J. Sneyd // Фізіологічний журнал. - 2020. - Том 66, N 4. - P85-90


MeSH-головна:
ФИЗИОЛОГИЯ -- PHYSIOLOGY
ТЕРМИНОЛОГИЯ -- TERMINOLOGY
Анотація: Деякі основні наукові терміни у галузі загальної фізіології, що вивчає внутріклітинний транспорт кальцію, мають велику кількість визначень в науковій літературі. В цій статті ми аналізуємо неоднозначності визначень і намагаємося з’ясувати деякі основні терміни, що використовуються для опису транспорту кальцію в клітинах. Використання неоднозначної наукової термінології і суперечних визначень може стати джерелом непорозуміння серед вчених.
Дод.точки доступу:
Sneyd, J.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Прокопів, М. М.
    Вертебробазилярні інфаркти: принципи класифікації, клініко-нейровізуалізаційний аналіз і термінологічні визначення діагнозу [Текст] / М. М. Прокопів // Серце і судини. - 2019. - № 2. - С. 7-17. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (диагностика, классификация)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика)
ТЕРМИНОЛОГИЯ -- TERMINOLOGY
Анотація: Мета роботи — описати неврологічну клініку, специфічні симптоми та синдроми у пацієнтів з гострим інфарктом різних анатомічних і судинних територій задньоциркулярного басейну, обґрунтувати використання у клінічній практиці термінологічного формулювання діагнозу, яке відображатиме уражену інтракраніальну судинну територію задньої циркуляції, локалізацію вогнища інфаркту та його клінічний варіант. Матеріали і методи. Проведено комплексне клініко‑неврологічне та нейровізуалізаційне обстеження 120 пацієнтів з гострим інфарктом різних територій задньоциркулярного басейну. Оцінювали локалізацію та розмір інфарктного вогнища, динаміку ступеня порушення неврологічних функцій і повсякденної життєдіяльності, ступінь соціальної дезадаптації пацієнта. Результати та обговорення. Описано особливості неврологічної клініки лакунарних та нелакунарних інфарктів залежно від ураженої інтракраніальної території задньоциркулярного басейну. Обґрунтовано значення у клінічні практиці термінологічного формулювання діагнозу. Висновки. У разі виникнення ішемічного інфаркту в різних відділах стовбура головного мозку або ділянці мозочка не слід використовувати формулювання діагнозу «ішемічний інсульт у судинах вертебробазилярного басейну», оскільки воно лише частково розкриває суть інсульту. У разі розвитку медулярного, мостового, мезенцефального, мозочкового або таламічного інфаркту методологічно виправданим і адекватним слід вважати використання термінологічного формулювання діагнозу, яке відображатиме судинну територію (проксимальна, серединна, дистальна), клінічний варіант інфаркту і анатомо‑топографічну локалізацію ураженого задньоциркулярного басейну та стовбура головного мозку ізольованого або поєднаного з іншими інтракраніальними територіями. Знання особливостей неврологічної клініки та сучасного термінологічного визначення діагнозу інфарктів у вертебробазилярному басейні має важливе значення для практичного лікаря для вибору адекватних методів терапії та оцінки довгострокового функціонального прогнозу
The aim — to describe the neurological clinic, specific symptoms and syndromes in patients with acute infarction of various anatomical and vascular territories of the posterior circular pool, to justify the use in clinical practice of the terminological formulation of the diagnosis which will reflect the affected intracranial vascular territory of the posterior circulation, localization of the infarction center and its clinical version. Materials and methods. A comprehensive clinical, neurological and neuroimaging examination of 120 patients with acute infarction of various areas of the posterior circular pool was performed. The localization and size of the infarction focus, the dynamics of the degree of impairment of neurological functions, the upset of daily vital activity, the degree of social maladjustment of patients were assessed. Results and discussion. The features of the neurological clinic of lacunar and non‑lacunar infarctions are described depending on the affected intracranial territory of the posterior circular pool. The significance in clinical practice of the terminological formulation of the diagnosis is substantiated. Conclusions. In the event of ischemic infarction in different parts of the brain stem or the cerebellum, it is not appropriate to formulate the diagnosis as «ischemic stroke in the vessels of the vertebrobasilar basin», since it only partially reveals the essence of the stroke. In case a medullary, bridging, mesencephalic, cerebellar or thalamic infarction develops, it is methodologically justified and adequate to use the terminological formulation of the diagnosis which will reflect the damaged vascular territory (proximal, median, distal), the clinical variant of the infarction and the anatomical‑topographic localization of the damaged posterior circular pool, and brain stem isolated or connected to other intracranial territories. Knowledge of the features of the neurological clinic and the modern terminological definition of the diagnosis of infarctions in the vertebrobasilar basin is important for the practitioner, the choice of adequate therapies and the assessment of the long‑term functional prognosis
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)