Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Тестостерон<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 131
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Ханюков, О. О.
Вплив андрогенного статусу на важкість клінічного перебігу ішемічної хвороби серця у чоловіків [Текст] = Influence of androgen status on the severity of the clinical course of coronary artery disease in men / О. О. Ханюков, О. В. Бучарський. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 178-183. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология, этиология)
МУЖЧИНЫ -- MEN (психология)
АНДРОГЕНЫ -- ANDROGENS (анализ, диагностическое применение)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, диагностическое применение)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета: визначити взаємозв’язок між андрогенним статусом та клінічним перебігом ішемічної хвороби серця. Матеріали та методи. У дослідженні прийняли участь 87 пацієнтів кардіологічного відділення із стабільною стенокардією напруження, віком від 45 до 65 років. Усім хворим проводилися рутинні клінічні та параклінічні дослідження. Окрім того хворим визначався рівень загального тестостерону та проводилося анкетування щодо ступеню вираженості симптомів ІХС, сумарний бал становив від 0 до 18. За результатами обстеження хворих було розділено на 2 групи. До першої групи включено хворих, у яких рівень тестостерону був вищий за 12,13 нмоль/л, до другої групи — тих, у кого рівень тестостерону був менший за дане нормативне значення. Результати: Середній вік хворих склав 55 (50,25; 59) років (Me (25%;75%)). Рівень тестостерону у середньому склав 13,6 (9,83; 16,79) нмоль/л (норма 8,2-21,3 нмоль/л). Середня сума балів при анкетуванні за допомогою опитувальника вираженості симптомів склала 12 (10; 15). Виявлено статистично значущу негативну кореляцію між загальним рівнем тестостерону та сумою балів, що було отримано при анкетуванні хворих. Окрім того було отримано достовірний негативний кореляційний взаємозв’язок між ІМТ та рівнем загального тестостерону, (p0,05). Також виявлено, що у групи з більшим рівнем тестостерону сума балів за результатами анкетування щодо вираженості симптомів ІХС була статистично значущо меншою ніж у другої, а середня кількість та середня тривалість епізодів депресії сегмента ST за добу були достовірно більшими у групі з меншим рівнем загального тестостерону (p0,05). Висновки: Виявлено негативний кореляційний взаємозв’язок середньої сили між ступенем вираженості симптомів ІХС та рівнем загального тестостерону. Окрім того, було доведено, що у групі з меншим рівнем тестостерону спостерігалися більші кількість та середня тривалість епізодів депресії сегмента ST за добу. Отримані результати підкреслюють важливість андрогенів у впливі на клінічну картину та тяжкість симптомів ІХС
Aim: investigate the relationship between androgen status and the clinical course of coronary artery disease. Materials and methods. 87 patients of the cardiology department with stable angina pectoris of the II-III functional class, aged from 45 to 65 years old, who gave informed consent to participate in the examination, took part in the study, and the exclusion criteria were the presence of an acute myocardial infarction in the anamnesis less than 3 months ago, taking testosterone replacement therapy and the presence of severe concomitant pathology, which may affect the results. All patients underwent routine clinical and paraclinical examinations (collection of complaints, history, objective data, general blood test, biochemical blood test with determination of indicators of functional tests of the liver, kidneys, electrolytes, lipidogram, etc., coagulogram, ECG, daily ECG monitoring, Echocardiography, etc. In addition, the patient's level of total testosterone was determined and the clinical status of the patient was assessed using a questionnaire on the severity of symptoms, such as pain and discomfort in the heart, general weakness, rapid fatigue, sleep disturbances, and the need for short-acting nitrates. determined according to the scale, where 0 - absence of complaints, 1 - slight severity, 2 - moderate severity, 3 - significant severity of symptoms, after which the sum of points was determined, ranging from 0 to 18. According to the results of the examination, the patients were divided into 2 groups. The first group included patients whose testosterone level was higher than 12.13 nmol/l, and the second group included those whose testosterone level was lower than this normative value. After that, statistical processing of the obtained results was carried out. Results and discussion. The average age of the patients was 55 (50.25; 59) years old (Me (25%;75%)). The average testosterone level was 13.6 (9.83; 16.79) nmol/l (normal 8.2-21.3 nmol/l). The average number of points in the questionnaire using the symptom severity questionnaire was 12 (10; 15). Further mathematical analysis revealed a statistically significant negative correlation between the total level of testosterone and the sum of points obtained during the patient questionnaire and was -0.53 (p0.05). In addition, a reliable correlation relationship between BMI and the level of total testosterone was obtained, Spearman's rank correlation coefficient was -0.6 (p0.05). When comparing the indicators of the first and second groups, it was found that in the group with a higher level of testosterone, the sum of points was statistically significantly lower in the first group than in the second group (p 0.05 according to the Mann-Whitney test), it was also found that the average number of ST segment depression episodes per day and the average duration of ST-segment depression episodes per day were significantly greater in the group with a lower total testosterone level (p0.05) according to the Mann-Whitney U test. Conclusion: A statistically significant negative correlation relationship of medium strength was found between the severity of CAD symptoms and the level of total testosterone. In addition, it was shown that the group with lower testosterone levels had a greater number and average duration of ST-segment depression episodes per day. The obtained results emphasize the importance of androgens in influencing the clinical picture and severity of symptoms of CAD
Дод.точки доступу:
Бучарський, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бойко, М. І.
Застосування фітотерапії у лікуванні пацієнтів з еректильною дисфункцією [Текст] = Use of Phytotherapy in the Treatment of Patients with Erectile Dysfunction / М. І. Бойко // Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 2. - С. 36-38. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭРЕКТИЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ -- ERECTILE DYSFUNCTION (патофизиология, психология, терапия, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, диагностическое применение)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование, методы, тенденции)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Еректильна дисфункція (ЕД) – один із найбільш частих сексуальних розладів. У чоловіків з легким та середнім ступенем тяжкості ЕД можливе досягнення лікувального ефекту від застосування фітотерапії. Мета дослідження: аналіз ефективності застосування комбінації природних сполук у пацієнтів з еректильною дисфункцією (ЕД) легкого та середнього ступеня тяжкості. Матеріали та методи. У дослідженні ефективності дієтичної добавки взяли участь 28 пацієнтів (середній вік – 35±5,3 років) на ЕД легкого та середнього ступеня тяжкості. Усі пацієнти пройшли обстеження до та через 1 міс після застосування комбінації природних сполук, а саме: збір детального медичного та сексуального анамнезу, ультразвукову допплерографію судин статевого члена, ліпідограму, лабораторно вимірювали рівень глюкози в крові та рівень загального тестостерону. Пацієнти отримували дієтичну добавку, до складу якого входять цинку цитрат, L-аргінін, екстракт плодів якірців сланких, екстракт листя епімедіуму, екстракт кореня Тонгкат Алі, екстракт кореня женьшеню корейського червоного, по 1 капсулі 2 рази на добу. Результати. Під час дослідження у 12 (42,9%) чоловіків виявлено психогенну форму ЕД, у 3 (10,7%) – органічну причину ЕД, у 13 (46,4%) чоловіків – змішану форму. Через 1 міс після завершення застосування комплексу встановлено, що у пацієнтів з ЕД покращилися всі показники опитувальника «Міжнародний індекс еректильної функції-15» (МІЕФ-15). Висновки. Результати дослідження продемонстрували, що застосування комплексу значно покращило задоволення від статевого акту, сексуальне бажання, функцію оргазму та якість життя у чоловіків зЕД легкого та середнього ступеня тяжкості
Erectile dysfunction (ED) is one of the most common sexual disorders. In men with a mild stage of ED, it is possible to achieve a therapeutic effect from the use of phytotherapy. The objective: analysis of the effectiveness of the combination of natural compounds in patients with mild ED. Materials and methods. 28 patients (average age – 35±5.3 years) with mild ED participated in the study of the effectiveness of the dietary supplement. All patients were examined before and 1 month after the use of the combination of natural compounds, namely: collection of a detailed medical and sexual history, ultrasound dopplerography of the vessels of the penis, lipidogram, blood glucose level and total testosterone level were measured in the laboratory. The patients received the dietary supplement, which includes zinc citrate, L-arginine, an extract of the fruits of slanky anchovies, an extract of epimedium leaves, an extract of the root of Tongkat Ali, an extract of the root of Korean red ginseng, 1 capsule 2 times a day. Results. During the study, a psychogenic form of ED was found in 12 (42.9%) men, an organic cause of ED in 3 (10.7%), and a mixed form in 13 (46.4%) men. 1 month after the end of the use of the complex, it was established that all indicators of the «International Index of Erectile Function-15» (MIEF-15) questionnaire improved in ED patients. Conclusions. The results of the study showed that the use of the complex significantly improved sexual satisfaction, sexual desire, orgasmic function and quality of life in men with mild ED
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ханюков, О. О.
Вплив андрогенного статусу на якість життя у чоловіків, що страждають на ішемічну хворобу серця [Текст] = Influence of androgen status on the quality of life in men suffering from coronary artery disease / О. О. Ханюков, О. В. Бучарський // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 17-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МУЖЧИНЫ -- MEN (психология)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология, этиология)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, диагностическое применение)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (психология, физиология)
Анотація: Серцево-судинні захворювання, зокрема ішемічна хвороба серця, залишаються провідною причиною інвалідизації та смертності серед населення в Україні та світі, що зумовлює актуальність пошуку нових факторів, які можуть впливати на якість життя даної категорії населення. Зокрема, до таких факторів у чоловіків з ІХС може відноситися андрогенний статус. Наявні дані літератури вказують на можливий взаємозв’язок між андрогенним статусом та якістю життя у даної категорії населення, але необхідно проведення подальших досліджень для більш детального вивчення цього питання. Мета дослідження – визначення впливу андрогенного статусу на якість життя у чоловіків, що страждають на ішемічну хворобу серця (ІХС). Матеріал і методи У даному проспективному обсерваційному дослідженні взяли участь 85 чоловіків з ішемічною хворобою серця, віком 45-65 років. Вибірка пацієнтів проводилася на базі кардіологічного відділення. Окрім стандартних клінічних та параклінічних методів обстеження, хворим проводилася оцінка андрогенного статусу шляхом визначення рівня загального тестостерону сироватки крові, також для оцінки рівня якості життя проводилося опитування за опитувальником WHOQOL-BREF, що містить у собі чотири підрозділи, які визначають задоволеність респондентів власним фізичним, психологічним здоров’ям, навколишнім середовищем та рівнем соціальної взаємодії. Після підрахунку балів формувалася оцінка від 4 до 20 з кожного з підрозділів. Потім проводилася статистична обробка отриманих результатів. Результати та обговорення. У результаті проведеного дослідження виявлено достовірний позитивний кореляційний взаємозв’язок середньої сили між рівнем тестостерону та задоволеністю учасників дослідження власним фізичним та психологічним здоров’ям, коефіцієнт рангової кореляції Спірмена склав 0,55 (p0,05) та 0,51 (p0,05) відповідно. Висновок. У даної категорії хворих, у чоловіків з ішемічною хворобою серця, високий рівень тестостерону пов’язаний із більшою задоволеністю власним фізичним та психологічним здоров’ям, що вказує на вплив андрогенного статусу на якість життя. Перспективи подальших досліджень: отримані результати вказують на необхідність подальшого вивчення взаємозв’язку між андрогенним статусом та якістю життя у чоловіків з ішемічною хворобою серця та пошуку можливих його механізмів
Cardiovascular diseases, in particular, coronary artery disease, remain the leading cause of disability and mortality among the population in Ukraine and the world, which determines the urgency of finding new factors that can affect the quality of life of this population category. In particular, such factors may include androgenic status in men with coronary artery disease. Available literature data indicate a possible relationship between androgenic status and QOL in this population category, but further research is needed to study this issue in more detail. The purpose of the study: to determine the influence of androgen status on the quality of life in men suffering from coronary artery disease (CAD). Material and methods. 85 men with coronary artery disease aged 45-65 years participated in this prospective observational study. The selection of patients was carried out on the basis of the cardiology department. In addition to standard clinical and paraclinical examination methods, patients were assessed for their androgenic status by determining the level of total testosterone in the blood serum. When evaluating the quality of life level, a survey was conducted according to the WHOQOL-BREF questionnaire, which includes 4 sub-sections that determine respondents' satisfaction with their own physical and psychological health pit, environment and level of social interaction. After counting the points, a score from 4 to 20 was formed for each of the subdivisions. Then, statistical processing of the obtained results was carried out. Results and discussion. As a result of the study, a reliable positive correlation of medium strength was found between the level of testosterone and the satisfaction of the study participants with their own physical and psychological health, the Spearman rank correlation coefficient was 0.55 (p0.05) and 0 .51 (p0.05), respectively. Conclusion. It was concluded that a higher level of testosterone was associated with greater satisfaction with one's own physical and psychological health in men with coronary artery disease, which indicates the influence of androgen status on the quality of life in this category of patients. Prospects for further research. The obtained results indicate the need for further study of the relationship between androgen status and quality of life in men with coronary artery disease and the search for its possible mechanisms
Дод.точки доступу:
Бучарський, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ханюков, О. О.
Андрогенний статус і тяжкість перебігу серцевої недостатності в чоловіків із ішемічною хворобою серця: комплексний аналіз [Текст] = Androgen status and heart failure severity in men with ischemic heart disease: a comprehensive analysis / О. О. Ханюков, О. В. Бучарський. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 4. - С. 158-162. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (осложнения, патофизиология, этиология)
МУЖЧИНЫ -- MEN (психология)
АНДРОГЕНЫ -- ANDROGENS (анализ, диагностическое применение)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (патофизиология, этиология)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, диагностическое применение)
ГИПОГОНАДИЗМ -- HYPOGONADISM (патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Незважаючи на значні досягнення сучасної медицини, ішемічна хвороба серця (ІХС) залишається однією з головних причин смертності в усьому світі. Встановлено: ІХС може прогресувати до серцевої недостатності (СН), складного клінічного синдрому, що характеризується порушенням серцевої функції та зниженням толерантності до фізичного навантаження. Останніми роками зростає зацікавленість новими факторами, котрі чинять потенційний уплив на перебіг ішемічної хвороби серця і серцевої недостатності, одним із яких є андрогенний статус. І хоча існують літературні відомості щодо впливу тестостерону на перебіг серцево-судинних захворювань, вказане питання потребує більш детального вивчення
Мета дослідження. Дослідити вплив рівня тестостерону на тяжкість хронічної серцевої недостатності (ХСН) в чоловіків із ішемічною хворобою серця (ІХС). Матеріали й методи. У цьому проспективному обсерваційному дослідженні взяв участь 61 пацієнт стаціонару з ХСН на тлі ІХС. Окрім рутинних клінічних і параклінічних методів обстеження хворим проводили аналіз рівня загального тестостерону для оцінки андрогенного статусу хворих, а також ЕхоКГ та тест 6-хвилинної ходи (6MWT) для оцінки фенотипу й важкості перебігу серцевої недостатності. Результати. Середній рівень загального тестостерону склав 12,27 (норма 8,20-21,30 нмоль/л) [9,38; 15,33] (Me [25%; 75%]). Середня відстань, пройдена під час 6MWT, становила 365м (348,18м; 386,78м). Для оцінки потенційного впливу рівня тестостерону на перебіг серцевої недостатності було розраховано коефіцієнт рангової кореляції Спірмена між рівнем тестостерону та результатом 6MWT; тож виявлено статистично значущий позитивний кореляційний зв’язок між цими показниками (r=0,55, p0,05), що вказує на когерентність (взаємозв’язок) між рівнем тестостерону та кращою толерантністю до фізичних навантажень. Зроблено висновки, що вищий рівень тестостерону був пов’язаний із більшою дистанцією, пройденою під час 6MWT, що вказує на потенційний вплив андрогенного статусу на перебіг ХСН у чоловіків із ІХС
Despite significant advances in modern medicine, coronary artery disease (CAD) remains one of the leading causes of death worldwide. It has been established that CAD can progress to heart failure (HF), a complex clinical syndrome characterized by impaired cardiac function and reduced exercise tolerance. In recent years, there has been increasing interest in new factors that have a potential impact on the course of coronary heart disease and heart failure, one of which is androgen status. Although there are literary data on the effect of testosterone on the course of cardiovascular diseases, this issue requires a more detailed study
Aim: to investigate the effect of testosterone levels on the severity of chronic heart failure (CHF) in men with stable coronary artery disease (CAD). Materials and methods. In this prospective observational study, 61 inpatients with CHF and CAD took part. In addition to routine clinical and paraclinical examination methods, patients were examined for testosterone levels to assess the androgenic status of patients, as well as Echocardiography and the 6-minute walk test (6MWT) to assess the phenotype and severity of heart failure. Results and discussion. A total of 61 male participants with coronary artery disease (CAD) and heart failure (HF) were included in the study. The average age of the participants was 56.7 [53.4; 61.5] years old. The majority of participants had a history of hypertension (n = 55, 90.1%) and were taking medications such as angiotensin-converting enzyme (ACE) inhibitors or angiotensin receptor blockers (ARBs) (88.5%) and beta-blockers (85.2 %). All patients received antithrombotic, lipid-lowering therapy according to Ukrainian and international recommendations. The six-minute walk test (6MWT) was performed to assess the exercise tolerance of the study participants. The average distance traveled during the 6MWT was 365m (348.18m; 386.78m). The average level of total testosterone was 12.27 (normal 8.20-21.30 nmol/l) [9.38; 15,33]. To investigate the relationship between testosterone levels and 6MWT score, Spearman's rank correlation coefficient was calculated. Analysis revealed a statistically significant positive correlation between total testosterone and distance walked during the 6MWT (r = 0.55, p 0.05), indicating that higher testosterone levels were associated with greater distance, which reflects better tolerance to physical exertion of the study participants. The obtained results indicate that the level of testosterone can influence the course of CHF in men with CAD. Conclusions: Higher testosterone levels were associated with greater distance walked during the six-minute walk test (6MWT), reflecting a moderate-strength direct correlation between testosterone levels and better exercise tolerance (Spearman's rank correlation coefficient r
Дод.точки доступу:
Бучарський, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Горпинченко, І. І.
Гіпогонадизм у чоловіків (за матеріалами Європейської асоціації урологів) [Текст] = Male Hypogonadism (According to the Materials of the European Association of Urology) / І. І. Горпинченко, Ю. М. Гурженко, В. В. Спиридоненко // Здоров’я чоловіка. - 2022. - N 4. - С. 5-23. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПОГОНАДИЗМ -- HYPOGONADISM (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, дефицит, терапевтическое применение)
ФИЗИКАЛЬНОЕ ОБСЛЕДОВАНИЕ ДИАГНОСТИЧЕСКОЕ -- PHYSICAL EXAMINATION (методы, стандарты)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, тенденции)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Анотація: Гіпогонадизм у чоловіків – це клінічний синдром, який є результатом недостатньої продукції яєчками статевого гормону тестостерону та кількості сперматозоїдів. У статті розкрито сучасні уявлення про фізіологію та патофізіологію тестостероногенезу в організмі чоловіка, надано інформацію щодо етіології, патогенезу, класифікації, діагностики та сучасного лікування гіпогонадизму у чоловіків. В якості матеріалів використана література про результати світових та європейських досліджень останніх років, а також матеріали Гайдлайну Європейської асоціації урологів за 2022 рік. Продемонстровано індивідуальний терапевтичний підхід до кожного пацієнта з гіпогонадизмом. Доведено важливість діагностування хронічних і системних супутніх захворювань, що спричинюють ризик розвитку гіпогонадизму, необхідність визначення індексу маси тіла і вимірювання окружності талії, розміру яєчок, статевого члена та наявності вторинних статевих ознак. У статті продемонстровано необхідні біохімічні та інструментальні дослідження для діагностики гіпогонадизму. Визначено конкретні протипоказання для замісної гормонотерапії. Зазначено абсолютні протипоказання для тестостеронотерапії: місцево поширений або метастатичний рак передміхурової залози (РПЗ), рак грудних залоз чоловіків; чоловіки з бажанням мати дітей; рівень гематокриту 54%; неконтрольована або погано контрольована застійна серцева недостатність. До відносних протипоказань належать: оцінка IPSS 19, початковий гематокрит 48–50%, венозна тромбоемболія в сімейному анамнезі. Також у статті викладено рекомендації щодо результату терапії тестостероном. Доведено, що терапія тестостероном покращує легкі форми еректильної дисфункції (ЕД) та лібідо у чоловіків з гіпогонадними станами; покращує частоту статевих актів, оргазм і загальне задоволення; збільшує нежирову масу, зменшує жирову масу та покращує резистентність до інсуліну; нормалізує масу тіла, окружність талії та ліпідний профіль; полегшує симптоми депресії у чоловіків з гіпогонадизмом; покращує мінеральну щільність кісток. Продемонстровано, що застосування терапії тестостероном у еугонадальних чоловіків не показано. Терапію тестостероном необхідно використовувати як лікування першої лінії у пацієнтів із симптоматичним гіпогонадизмом і помірною ЕД. Крім того, потрібно використовувати комбінацію інгібіторів фосфодіестерази 5-го типу і терапії тестостероном при більш важких формах ЕД. Також необхідно використовувати стандартні медичні методи лікування важких симптомів депресії та остеопорозу. Широко освітлено питання терапії гіпогонадизму, немедикаментозних та медикаментозних методів, необхідних лікарських засобів та особливості їх використання. У статті показано, що втрата маси тіла, отримана завдяки низькокалорійній дієті та регулярній фізичній активності, призводить до невеликого покращення рівня тестостерону, тестостеронові гелі та ін’єкційні препарати тривалої дії представляють препарати тестостерону з найкращим профілем безпеки, а лікування гонадотропінами можна використовувати для відновлення фертильності у чоловіків із вторинним гіпогонадизмом. Зазначено, що перед терапією тестостероном необхідно лікувати органічні причини гіпогонадизму (наприклад, пухлини гіпофіза, гіперпролактинемія тощо), поліпшити спосіб життя і знизити масу тіла при ожирінні; відмінити препарати, які можуть погіршити вироблення тестостерону. Значну увагу у статті приділено факторам ризику при лікуванні тестостероном. Доведено, що терапія тестостероном протипоказана чоловікам із вторинним гіпогонадизмом, які бажають фертильності, чоловікам з активним РПЗ або раком грудної залози. Відновлення концентрації тестостерону в сироватці крові полегшує симптоми та ознаки гіпогонадизму у чоловіків вже через 3 місяці лікування. Отже, тестостеронотерапія приводить до покращення якості життя пацієнтів
Male hypogonadism is a clinical syndrome which is the result of insufficient production of the sex hormone testosterone by the testicles and the number of spermatozoa. The article reveals modern views on the physiology and pathophysiology of testosteroneogenesis in the male organism, provides information on the etiology, pathogenesis, classification, diagnosis and modern treatment of hypogonadism in men. Literature on the results of global and European researches in recent years, as well as materials of the Guideline of the European Association of Urology for 2022, were used in the article. An individual therapeutic approach to each patient with hypogonadism was demonstrated. The importance of diagnosis of chronic and systemic comorbid diseases that cause the risk of hypogonadism, the need to determine the body mass index and the measurement of waist circumference, the size of the testicles, the penis and the presence of secondary sexual characteristic was established. The article includes necessary biochemical and instrumental studies for the diagnosis of hypogonadism. Specific contraindications for hormone replacement therapy are identified. Absolute contraindications for testosterone therapy are indicated: topically widespread or metastatic prostate cancer (PC), breast cancer of men; men who desire to have children; hematocrit level 54%; uncontrolled or poorly controlled stagnant heart failure. Relative contraindications include IPSS19, initial hematocrit of 48-50 %, venous thromboembolism in a family history. The article also provides recommendations for testosterone therapy. It has been proven that testosterone therapy improves mild forms of erectile dysfunction (ED) and libido in men with hypogonade states; improves the frequency of sexual intercourses, orgasm and general pleasure; increases low-fat mass, reduces fat and improves insulin resistance; normalizes body weight, waist circumference and lipid profile; relieves the symptoms of depression in men with hypogonadism; improves bone mineral density. It has been demonstrated that the use of testosterone therapy in eugonadal men is not indicated. Testosterone therapy should be used as first-line treatment in patients with symptomatic hypogonadism and moderate ED. In addition, it is necessary to use a combination of type 5 phosphodiesterase inhibitors and testosterone treatment in more severe ED forms. It is also necessary to use standard medical treatments for severe symptoms of depression and osteoporosis. The therapy of hypogonadism, non-medication and medication, the necessary medicines and the peculiarities of their use are widely described. The article shows that weight loss due to low-calorie diet and regular physical activity leads to a slight improvement in testosterone levels, testosterone gels and prolonged injection drugs are testosterone drugs have the best safety profile, and gonadotropin treatment can be used in men with secondary hypogonadism. It is noted that before the treatment with testosterone, it is necessary to treat organic causes of hypogonadism (for example, pituitary tumors, hyperprolactinemia, etc.), improve lifestyle and reduce body weight in persons with obesity; cancel drugs that can impair testosterone production. Much attention is paid to the risk factors by the treatment with testosterone. Testosterone therapy is contraindicated for men with secondary hypogonadism who wish fertility, men with active PC or breast cancer. Restoration of testosterone concentration in serum relieves the symptoms and signs of hypogonadism in men after 3 months of treatment. Therefore, testosterone therapy leads to improvement of the quality of patient’s life
Дод.точки доступу:
Гурженко, Ю. М.
Спиридоненко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кочарян, Г. С.
Гіпоактивний статевий потяг, обумовлений психічними і неврологічними розладами = Hypoactive sexual desire due to mental and neurological disorders / Г. С. Кочарян // Здоров’я чоловіка. - 2022. - N 3. - С. 12-24. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СЕКСУАЛЬНО-ПОЛОВЫЕ РАССТРОЙСТВА С ПСИХИЧЕСКИМИ НАРУШЕНИЯМИ -- SEXUAL AND GENDER DISORDERS (диагностика, патофизиология)
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (диагностическое применение, секреция)
ЗДОРОВЬЕ МУЖЧИН -- MEN'S HEALTH
Анотація: У статті наводяться дані щодо гіпоактивного статевого потягу при невротичних і пов’язаних зі стресом розладах (неврастенії, тривожно-фобічних та обсесивно-компульсивних розладах, включаючи синдром тривожного очікування сексуальної невдачі, дисоціативних розладах, розладах адаптації [пролонгованій депресивній реакції, тривожно-депресивній реакції]). Зокрема, характеризуючи сексуальні розлади у хворих на неврастенію, одна група авторів вважає, що ці розлади відрізняються залежно від форми цього захворювання (гіперстенічної, гіпостенічної). На їхню думку, при гіперстенічній формі спостерігають підвищену збудливість статевої сфери, що може призводити до появи різних сексуальних розладів, включаючи підвищення лібідо. При гіпостенічній формі неврастенії, на думку цієї групи авторів, можуть відзначатися різноманітні гіпоактивні сексуальні прояви, включаючи зниження лібідо, а крім цього, передчасну еякуляцію. Інша група дослідників фіксували у хворих на неврастенію, незалежно від її форми, лише гіпофункціональні сексологічні прояви, а також передчасну еякуляцію (тобто ті симптоми, які були названі першою групою авторів як характерні для гіпостенічної форми неврастенії)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клініко-лабораторні предиктори формування стеатозу печінки в юнаків із гіпоандрогенією [Текст] / Л. А. Страшок [та ін.] // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 3. - С. 5-11. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, дефицит)
АНДРОГЕНЫ -- ANDROGENS (анализ, дефицит)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (диагностика)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Установлений патогенетичний взаємозв’язок між наявністю гіпогонадизму в чоловіків і порушеннями вуглеводного й ліпідного обмінів дає можливість припустити наявність патогенетичних паралелей між дефіцитом тестостерону (Тст) і формуванням неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП). Мета: виявити прогностичні чинники, які сприяють формуванню стеатозу печінки в юнаків із гіпоандрогенією (ГА). Матеріали та методи. Обстежені 157 юнаків віком 14–18 років із затримкою статевого дозрівання. Визначались рівні Тст, γ-глутамілтранспептидази, аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, лужної фосфатази, загального білірубіну і його фракцій, ліпідний спектр у сироватці крові, індекс НОМА-IR, проводилось ультразвукове дослідження гепатобіліарної системи. Для визначення значущих прогностичних ознак щодо формування порушень функціонального стану гепатобіліарної системи використані системно-інформаційний аналіз, методика неоднорідної послідовної статистичної процедури Вальда. Результати. Хворі з ГА були розподілені на групи за показниками Тст: гіпоандрогенія 0-го ст. — 13 (12 %); гіпоандрогенія 1-го ст. — 18 (17 %), гіпоандрогенія 2-го ст. — 22 (21 %) юнаки, а з найнижчим умістом Тст — 53 (50 %) юнаки. Зростання ступеня ГА супроводжувалось тенденцією до підвищення рівня печінкових ферментів. У 75 % хворих виявляються патологічні зміни рівня ліпідів. Підвищення індексу НОМА-IR вірогідно частішим було у юнаків з ГА 3-го ст. (45 %) порівняно з хворими з ГА 0-го ст. (25 %), χ2 0,05. За даними УЗД ознаки стеатогепатозу відзначались майже в третини юнаків із гіпоандрогенією. Частота збільшення печінки в юнаків із ГА зростала відповідно до ступеня андрогенної недостатності та була вірогідно вищою в юнаків із ГА 3-го ст. порівняно з хворими з ГА 0-го ст. (47 та 23 % відповідно). Майже у третини юнаків із гіпоандрогенією виявлені УЗ-ознаки стеатозу підшлункової залози незалежно від ступеня дефіциту андрогенів. Значущими інформативними прогностичними чинниками щодо формування НАЖХП визначені надлишкова вага або ожиріння, підвищення активності амінотрансфераз, вмісту ХС ЛПНЩ, коефіцієнта атерогенності, наявність інсулінорезистентності за індексом HOMA. Прогностично несприятливими щодо ризику розвитку стеатозу печінки визначились рівні Тст від 12,0 до 8,0 нмоль/л. Висновки. До прогностично значущих чинників формування стеатозу печінки в юнаків із гіпоандрогенією відносяться: наявність інсулінорезистентності за індексом НОМА, підвищений або нормальний індекс маси тіла, підвищення рівня ХС ЛПНЩ та коефіцієнта атерогенності, зниження вмісту тестостерону та підвищення активності АЛТ та АСТ
The established pathogenetic link between the presence of hypogonadism in males and disorders of carbohydrate and lipid metabolism makes it possible to assume the presence of pathogenetic parallels between testosterone deficiency and the formation of non-alcoholic fatty liver disease. The purpose of the study was to identify prognostic factors that contribute to the formation of hepatic steatosis in adolescent boys with hypoandrogenism (HA). Materials and methods. The study involved 157 adolescent boys with delayed puberty aged 14–18 years. The level of testosterone, γ-glutamyltransferase, aspartate aminotransferase, alanine aminotransferase, alkaline phosphatase, total bilirubin and its fractions, blood lipids, Homeostatic Model Assessment for Insulin Resistance (HOMA-IR) were determined, and an ultrasound examination of the hepatobiliary system was carried out. A system-informational analysis, the methodology of the non-homogeneous sequential Wald statistical procedure was used to determine the significant prognostic signs regarding the formation of violations of the functional state of the hepatobiliary system. Results. Patients with HA were divided into groups according to testosterone level: stage 0 hypoandrogenism — 13 (12 %), stage 1 hypoandrogenism — 18 (17 %), stage 2 hypoandrogenism — 22 (21 %), and hypoandrogenism 3 stage with the lowest content of testosterone — 53 (50 %) of adolescent boys. An increase in HA stage was associated with a tendency to an increase in the level of liver enzymes. Pathological changes in the lipid content were detected in 75 % of patients. An increase in the HOMA-IR was reliably more frequent in adolescent boys with the HA stage 3 (45 %) compared to the patients with HA stage 0 (25 %), χ2 0.05. Ultrasound examination revealed signs of steatohepatosis in almost a third of adolescent boys with HA. The frequency of liver enlargement in HA increased according to the stage of androgen insufficiency and was significantly higher in patients with HA stage 3 compared to those with HA stage 0 (47 and 23 %, respectively). Almost one third of adolescent boys with HA had ultrasound signs of pancreatic steatosis, regardless of the stage of androgen deficiency. Overweight or obesity, increased activity of aminotransferases, the content of low-density lipoprotein cholesterol, atherogenic index, and the presence of insulin resistance according to the HOMA-IR were identified as significant informative prognostic factors for the formation of non-alcoholic fatty liver disease. Testosterone level from 12.0 to 8.0 nmol/l turned out to be prognostically unfavorable in terms of the risk of developing hepatic steatosis. Conclusions. Prognostically significant factors for the formation of hepatic steatosis in adolescent boys with HA include the presence of insulin resistance according to the HOMA-IR, elevated or normal body mass index, an increase in low-density lipoprotein cholesterol level, and atherogenic index, a decrease in testosterone level, an increase in the activity of alanine aminotransferase and aspartate aminotransferase
Дод.точки доступу:
Страшок, Л. А.
Турчина, С. І.
Косовцева, Г. В.
Бузницька, О. В.
Завеля, Е. М.
Ісакова, М. Ю.
Єщенко, А. В.
Хоменко, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ендотелін, ренін, копептин, тестостерон, естрадіол, остеокальцин та PIVKA-II у підлітків віком 17 років із вперше виявленою артеріальною гіпертензією [Текст] / О. Г. Іванько [та ін.] // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 3. - С. 17-21. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика)
ЭНДОТЕЛИНЫ -- ENDOTHELINS (анализ)
РЕНИН -- RENIN (анализ)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ)
ЭСТРАДИОЛ -- ESTRADIOL (анализ)
ОСТЕОКАЛЬЦИН -- OSTEOCALCIN (анализ)
Анотація: Мета роботи: залежно від гендерної ознаки та перебігу хвороби в підлітків віком 17 років у порівняльному дослідженні із здоровими особами дослідити вміст у крові біологічно активних речовин — пептидів та гормонів, спроможних впливати на артеріальний тиск (АТ) та розвиток артеріальної гіпертензії (АГ). Матеріали та методи. Обстежили 87 підлітків (37 юнаків та 50 дівчат), які в подальшому ввійшли до 4 основних (підлітки жіночої та чоловічої статі із стабільною та лабільною АГ) та 2 контрольних (26 дівчат та юнаків із нормальним артеріальним тиском крові) груп спостереження. Усім підліткам проведений добовий моніторинг АТ та комплексне клінічне обстеження, яке виключило симптоматичну АГ. У всіх підлітків визначали сироваткові концентрації біологічно активних сполук, а саме: ендотеліну, реніну, копептину, тестостерону, естрадіолу, остеокальцину та PIVKA-II (протеїну, що виникає в разі дефіциту вітаміну K) методами імуноферментного аналізу. Результати. Визначено, що найважливіша особливість, яка відрізняє підлітків з АГ від однолітків із нормальним АТ, стосується реніну, сироваткові концентрації якого майже в 1,5 раза підвищені в юнаків із лабільною АГ та вдвічі — із стабільною АГ. У дівчат виявлені такі ж закономірності з перевищенням рівня реніну більше ніж удвічі при стабільній АГ. У дівчат, незалежно від перебігу АГ, були підвищені показники ендотеліну. Крім того, дівчата зі стабільною АГ мали й високі показники PIVKA-II. Висновки. Підвищення рівня сироваткового реніну в юнаків та дівчат пізнього пубертатного віку як показника ренальної дисфункції можна вважати суттєвою ознакою розвитку АГ у підлітків. Встановлення важливого значення ниркової дисфункції з підвищенням рівня вазопресорних гормонів спрямовує терапевтичні зусилля при лікуванні підлітків з АГ саме на корекцію цієї ланки патогенезу юнакової АГ
The purpose of the work is to study the blood content of biologically active substances — peptides and hormones that can affect blood pressure and the development of hypertension, depending on the gender and disease course in adolescents aged 17 years by comparing them with healthy individuals. Materials and methods. There were examined 87 adolescents (37 boys and 50 girls) who were divided into 4 main groups with stable and labile hypertension and 2 control groups with normotension. All patients underwent daily blood pressure monitoring and a comprehensive clinical examination, which ruled out symptomatic hypertension. The serum concentrations of biologically active substances were determined, namely endothelin, renin, copeptin, testosterone, estradiol, osteocalcin and protein induced by vitamin K absence (PIVKA-II), by enzyme immunoassay. Results. It was found that the most important feature that distinguishes hypertensive adolescents from normotensive peers was renin, which serum concentrations were almost 1.5 times higher in boys with labile hypertension and twofold — with stable hypertension. Girls with stable hypertension had the same patterns, with a twofold increase in renin level. Regardless of hypertension course, female adolescents had higher endothelin levels. In addition, girls with stable hypertension had high serum content of PIVKA-II. Conclusions. The elevated serum renin level in boys and girls at late stages of puberty as an indicator of renal dysfunction can be considered an essential cause of hypertension development. Determining the importance of renal dysfunction with increased levels of vasopressor hormones directs therapeutic efforts in the treatment of adolescents with hypertension precisely to the correction of this link in the pathogenesis of juvenile hypertension
Дод.точки доступу:
Іванько, О. Г.
Товма, А. В.
Пацера, М. В.
Соляник, О. В.
Круть, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Халимова, З. Ю.
Клинико-диагностические аспекты дефицита тестостерона у женщин фертильного возраста [Текст] / З. Ю. Халимова, А. А. Алмахматова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 100-104. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (диагностика, этиология)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, дефицит)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (этиология)
ФЕРТИЛЬНЫЙ ПЕРИОД -- FERTILE PERIOD
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: До настоящего времени роль андрогенов в организме женщины не вполне оценена. Пока не существует четкого и общепринятого определения понятия «андрогенный дефицит у женщин» по аналогии с таковым у мужчин. Цель исследования: изучить клинико-диагностические аспекты дефицита тестостерона у женщин фертильного возраста. Материалы и методы. Под наблюдением находилось 60 женщин с дефицитом тестостерона без сопутствующей патологии. Средний возраст пациенток составил 28,3 года. Контрольную группу составили 20 здоровых женщин. Пациентки были разделены по показателю индекса массы тела (ИМТ) на три группы. Первую группу составили 20 женщин с избыточной массой тела (ИМТ 25–29,9 кг/м2), вторую группу — 20 женщин с ожирением I степени и третью группу — 20 женщин с ожирением II степени. Результаты. Для пациенток из группы с ожирением I степени была характерна на 14-й день овариально-менструального цикла тенденция к снижению базальных уровней лютеинизирующего гормона (ЛГ), фолликулостимулирующего гормона (ФСГ), эстрадиола и прогестерона на фоне достоверной гипоандрогенемии. У пациенток из группы с ожирением II степени отмечалось достоверное снижение базальных уровней ЛГ, ФСГ, эстрадиола, прогестерона на фоне достоверной гипоандрогенемии. При проведении корреляционного анализа обнаружена прямая связь дефицита тестостерона со степенью ожирения. Так, наиболее низкие значения тестостерона обнаружены у пациенток третьей группы ( 0,05 нмоль/л). В то же время у пациенток первой и второй групп уровень тестостерона также был значительно снижен — от 0,02 до 0,05 нмоль/л соответственно. Достоверно сниженными оказались уровни дегидроэпиандростерона и 17-оксипрогестерона, особенно в третьей группе — 0,3 мкг/мл и 0,1 нмоль/л соответственно. Выводы. У большинства женщин репродуктивного возраста с дефицитом тестостерона наблюдается гипоменорея с низким содержанием свободного тестостерона. Установлена прямая корреляционная зависимость дефицита тестостерона от степени ожирения у женщин с андрогенной недостаточностью
Дод.точки доступу:
Алмахматова, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Рівні вітаміну D, тестостерону та тиреоїдний статус у молодих чоловіків у різні періоди року [Текст] / В. О. Бондаренко [та ін.] // Пробл. ендокринної патології. - 2021. - N 3. - С. 31-36

MeSH-головна:
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (метаболизм)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (метаболизм)
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES
МУЖЧИНЫ -- MEN
Анотація: Існують дані, що сезонні коливання рівнів вітаміну D (віт D) співпадають із річними ритмами вмісту тестостерону (Т), а предиктором розвитку гіпоандрогенемії може бути гіпотиреоз. Мета дослідження – визначити рівні віт D, Т, тиреотропного гормону (ТТГ) та вільного тироксину (Т4вільн.) в молодих чоловіків із патосперміями та відповідними нормі параметрами спермограми у весняно-літній і осінньо-зимовий періоди. Матеріали та методи. Обстежено 58 чоловіків віком 23-44 роки, які перебували в неплідному шлюбі: 24 обстежено в весняно-літній, 34 – в осінньо-зимовий період. Аналізували ІМТ, рівні Т, ТТГ, Т4вільн., віт D. Результати. У загальній групі чоловіків частота D-гіповітамінозу була вищою в обстежених в осінньо-зимовий період. На тлі патоспермій рівні віт D були суттєво нижчими, ніж при нормоспермії. ІМТ не мав суттєвого впливу на вміст віт D в крові. Прямої кореляційної залежності між рівнями віт D і Т у чоловіків із пато- та нормоспермією не встановлено, хоча в загальній групі обстежених така кореляція мала місце. Середні значення ТТГ у чоловіків, обстежених у весняно-літній період, не відрізнялись у осіб з пато- і нормоспермією, а в обстежених в осінньо-зимовий період на тлі патоспермій мало місце зменшення середніх значень Т4вільн. та зростання ТТГ. У 13,6 % цих хворих встановлено лабораторні ознаки субклінічного гіпотиреозу
Дод.точки доступу:
Бондаренко, В. О.
Гончарова, О. А.
Мінухін, А. С.
Скорняков, Є. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)