Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання
Бібліотечні видання
Вища освіта
Краєзнавство
Рідкісні видання
Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (3)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Тестостерон<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 131
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.


    Ханюков, О. О.
    Вплив андрогенного статусу на важкість клінічного перебігу ішемічної хвороби серця у чоловіків [Текст] = Influence of androgen status on the severity of the clinical course of coronary artery disease in men / О. О. Ханюков, О. В. Бучарський. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 178-183. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология, этиология)
МУЖЧИНЫ -- MEN (психология)
АНДРОГЕНЫ -- ANDROGENS (анализ, диагностическое применение)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, диагностическое применение)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета: визначити взаємозв’язок між андрогенним статусом та клінічним перебігом ішемічної хвороби серця. Матеріали та методи. У дослідженні прийняли участь 87 пацієнтів кардіологічного відділення із стабільною стенокардією напруження, віком від 45 до 65 років. Усім хворим проводилися рутинні клінічні та параклінічні дослідження. Окрім того хворим визначався рівень загального тестостерону та проводилося анкетування щодо ступеню вираженості симптомів ІХС, сумарний бал становив від 0 до 18. За результатами обстеження хворих було розділено на 2 групи. До першої групи включено хворих, у яких рівень тестостерону був вищий за 12,13 нмоль/л, до другої групи — тих, у кого рівень тестостерону був менший за дане нормативне значення. Результати: Середній вік хворих склав 55 (50,25; 59) років (Me (25%;75%)). Рівень тестостерону у середньому склав 13,6 (9,83; 16,79) нмоль/л (норма 8,2-21,3 нмоль/л). Середня сума балів при анкетуванні за допомогою опитувальника вираженості симптомів склала 12 (10; 15). Виявлено статистично значущу негативну кореляцію між загальним рівнем тестостерону та сумою балів, що було отримано при анкетуванні хворих. Окрім того було отримано достовірний негативний кореляційний взаємозв’язок між ІМТ та рівнем загального тестостерону, (p0,05). Також виявлено, що у групи з більшим рівнем тестостерону сума балів за результатами анкетування щодо вираженості симптомів ІХС була статистично значущо меншою ніж у другої, а середня кількість та середня тривалість епізодів депресії сегмента ST за добу були достовірно більшими у групі з меншим рівнем загального тестостерону (p0,05). Висновки: Виявлено негативний кореляційний взаємозв’язок середньої сили між ступенем вираженості симптомів ІХС та рівнем загального тестостерону. Окрім того, було доведено, що у групі з меншим рівнем тестостерону спостерігалися більші кількість та середня тривалість епізодів депресії сегмента ST за добу. Отримані результати підкреслюють важливість андрогенів у впливі на клінічну картину та тяжкість симптомів ІХС
Aim: investigate the relationship between androgen status and the clinical course of coronary artery disease. Materials and methods. 87 patients of the cardiology department with stable angina pectoris of the II-III functional class, aged from 45 to 65 years old, who gave informed consent to participate in the examination, took part in the study, and the exclusion criteria were the presence of an acute myocardial infarction in the anamnesis less than 3 months ago, taking testosterone replacement therapy and the presence of severe concomitant pathology, which may affect the results. All patients underwent routine clinical and paraclinical examinations (collection of complaints, history, objective data, general blood test, biochemical blood test with determination of indicators of functional tests of the liver, kidneys, electrolytes, lipidogram, etc., coagulogram, ECG, daily ECG monitoring, Echocardiography, etc. In addition, the patient's level of total testosterone was determined and the clinical status of the patient was assessed using a questionnaire on the severity of symptoms, such as pain and discomfort in the heart, general weakness, rapid fatigue, sleep disturbances, and the need for short-acting nitrates. determined according to the scale, where 0 - absence of complaints, 1 - slight severity, 2 - moderate severity, 3 - significant severity of symptoms, after which the sum of points was determined, ranging from 0 to 18. According to the results of the examination, the patients were divided into 2 groups. The first group included patients whose testosterone level was higher than 12.13 nmol/l, and the second group included those whose testosterone level was lower than this normative value. After that, statistical processing of the obtained results was carried out. Results and discussion. The average age of the patients was 55 (50.25; 59) years old (Me (25%;75%)). The average testosterone level was 13.6 (9.83; 16.79) nmol/l (normal 8.2-21.3 nmol/l). The average number of points in the questionnaire using the symptom severity questionnaire was 12 (10; 15). Further mathematical analysis revealed a statistically significant negative correlation between the total level of testosterone and the sum of points obtained during the patient questionnaire and was -0.53 (p0.05). In addition, a reliable correlation relationship between BMI and the level of total testosterone was obtained, Spearman's rank correlation coefficient was -0.6 (p0.05). When comparing the indicators of the first and second groups, it was found that in the group with a higher level of testosterone, the sum of points was statistically significantly lower in the first group than in the second group (p 0.05 according to the Mann-Whitney test), it was also found that the average number of ST segment depression episodes per day and the average duration of ST-segment depression episodes per day were significantly greater in the group with a lower total testosterone level (p0.05) according to the Mann-Whitney U test. Conclusion: A statistically significant negative correlation relationship of medium strength was found between the severity of CAD symptoms and the level of total testosterone. In addition, it was shown that the group with lower testosterone levels had a greater number and average duration of ST-segment depression episodes per day. The obtained results emphasize the importance of androgens in influencing the clinical picture and severity of symptoms of CAD
Дод.точки доступу:
Бучарський, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
2.


    Бойко, М. І.
    Застосування фітотерапії у лікуванні пацієнтів з еректильною дисфункцією [Текст] = Use of Phytotherapy in the Treatment of Patients with Erectile Dysfunction / М. І. Бойко // Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 2. - С. 36-38. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭРЕКТИЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ -- ERECTILE DYSFUNCTION (патофизиология, психология, терапия, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, диагностическое применение)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование, методы, тенденции)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Еректильна дисфункція (ЕД) – один із найбільш частих сексуальних розладів. У чоловіків з легким та середнім ступенем тяжкості ЕД можливе досягнення лікувального ефекту від застосування фітотерапії. Мета дослідження: аналіз ефективності застосування комбінації природних сполук у пацієнтів з еректильною дисфункцією (ЕД) легкого та середнього ступеня тяжкості. Матеріали та методи. У дослідженні ефективності дієтичної добавки взяли участь 28 пацієнтів (середній вік – 35±5,3 років) на ЕД легкого та середнього ступеня тяжкості. Усі пацієнти пройшли обстеження до та через 1 міс після застосування комбінації природних сполук, а саме: збір детального медичного та сексуального анамнезу, ультразвукову допплерографію судин статевого члена, ліпідограму, лабораторно вимірювали рівень глюкози в крові та рівень загального тестостерону. Пацієнти отримували дієтичну добавку, до складу якого входять цинку цитрат, L-аргінін, екстракт плодів якірців сланких, екстракт листя епімедіуму, екстракт кореня Тонгкат Алі, екстракт кореня женьшеню корейського червоного, по 1 капсулі 2 рази на добу. Результати. Під час дослідження у 12 (42,9%) чоловіків виявлено психогенну форму ЕД, у 3 (10,7%) – органічну причину ЕД, у 13 (46,4%) чоловіків – змішану форму. Через 1 міс після завершення застосування комплексу встановлено, що у пацієнтів з ЕД покращилися всі показники опитувальника «Міжнародний індекс еректильної функції-15» (МІЕФ-15). Висновки. Результати дослідження продемонстрували, що застосування комплексу значно покращило задоволення від статевого акту, сексуальне бажання, функцію оргазму та якість життя у чоловіків зЕД легкого та середнього ступеня тяжкості
Erectile dysfunction (ED) is one of the most common sexual disorders. In men with a mild stage of ED, it is possible to achieve a therapeutic effect from the use of phytotherapy. The objective: analysis of the effectiveness of the combination of natural compounds in patients with mild ED. Materials and methods. 28 patients (average age – 35±5.3 years) with mild ED participated in the study of the effectiveness of the dietary supplement. All patients were examined before and 1 month after the use of the combination of natural compounds, namely: collection of a detailed medical and sexual history, ultrasound dopplerography of the vessels of the penis, lipidogram, blood glucose level and total testosterone level were measured in the laboratory. The patients received the dietary supplement, which includes zinc citrate, L-arginine, an extract of the fruits of slanky anchovies, an extract of epimedium leaves, an extract of the root of Tongkat Ali, an extract of the root of Korean red ginseng, 1 capsule 2 times a day. Results. During the study, a psychogenic form of ED was found in 12 (42.9%) men, an organic cause of ED in 3 (10.7%), and a mixed form in 13 (46.4%) men. 1 month after the end of the use of the complex, it was established that all indicators of the «International Index of Erectile Function-15» (MIEF-15) questionnaire improved in ED patients. Conclusions. The results of the study showed that the use of the complex significantly improved sexual satisfaction, sexual desire, orgasmic function and quality of life in men with mild ED
Вільних прим. немає

Знайти схожі
3.


    Ханюков, О. О.
    Вплив андрогенного статусу на якість життя у чоловіків, що страждають на ішемічну хворобу серця [Текст] = Influence of androgen status on the quality of life in men suffering from coronary artery disease / О. О. Ханюков, О. В. Бучарський // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 17-20. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МУЖЧИНЫ -- MEN (психология)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология, этиология)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, диагностическое применение)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (психология, физиология)
Анотація: Серцево-судинні захворювання, зокрема ішемічна хвороба серця, залишаються провідною причиною інвалідизації та смертності серед населення в Україні та світі, що зумовлює актуальність пошуку нових факторів, які можуть впливати на якість життя даної категорії населення. Зокрема, до таких факторів у чоловіків з ІХС може відноситися андрогенний статус. Наявні дані літератури вказують на можливий взаємозв’язок між андрогенним статусом та якістю життя у даної категорії населення, але необхідно проведення подальших досліджень для більш детального вивчення цього питання. Мета дослідження – визначення впливу андрогенного статусу на якість життя у чоловіків, що страждають на ішемічну хворобу серця (ІХС). Матеріал і методи У даному проспективному обсерваційному дослідженні взяли участь 85 чоловіків з ішемічною хворобою серця, віком 45-65 років. Вибірка пацієнтів проводилася на базі кардіологічного відділення. Окрім стандартних клінічних та параклінічних методів обстеження, хворим проводилася оцінка андрогенного статусу шляхом визначення рівня загального тестостерону сироватки крові, також для оцінки рівня якості життя проводилося опитування за опитувальником WHOQOL-BREF, що містить у собі чотири підрозділи, які визначають задоволеність респондентів власним фізичним, психологічним здоров’ям, навколишнім середовищем та рівнем соціальної взаємодії. Після підрахунку балів формувалася оцінка від 4 до 20 з кожного з підрозділів. Потім проводилася статистична обробка отриманих результатів. Результати та обговорення. У результаті проведеного дослідження виявлено достовірний позитивний кореляційний взаємозв’язок середньої сили між рівнем тестостерону та задоволеністю учасників дослідження власним фізичним та психологічним здоров’ям, коефіцієнт рангової кореляції Спірмена склав 0,55 (p0,05) та 0,51 (p0,05) відповідно. Висновок. У даної категорії хворих, у чоловіків з ішемічною хворобою серця, високий рівень тестостерону пов’язаний із більшою задоволеністю власним фізичним та психологічним здоров’ям, що вказує на вплив андрогенного статусу на якість життя. Перспективи подальших досліджень: отримані результати вказують на необхідність подальшого вивчення взаємозв’язку між андрогенним статусом та якістю життя у чоловіків з ішемічною хворобою серця та пошуку можливих його механізмів
Cardiovascular diseases, in particular, coronary artery disease, remain the leading cause of disability and mortality among the population in Ukraine and the world, which determines the urgency of finding new factors that can affect the quality of life of this population category. In particular, such factors may include androgenic status in men with coronary artery disease. Available literature data indicate a possible relationship between androgenic status and QOL in this population category, but further research is needed to study this issue in more detail. The purpose of the study: to determine the influence of androgen status on the quality of life in men suffering from coronary artery disease (CAD). Material and methods. 85 men with coronary artery disease aged 45-65 years participated in this prospective observational study. The selection of patients was carried out on the basis of the cardiology department. In addition to standard clinical and paraclinical examination methods, patients were assessed for their androgenic status by determining the level of total testosterone in the blood serum. When evaluating the quality of life level, a survey was conducted according to the WHOQOL-BREF questionnaire, which includes 4 sub-sections that determine respondents' satisfaction with their own physical and psychological health pit, environment and level of social interaction. After counting the points, a score from 4 to 20 was formed for each of the subdivisions. Then, statistical processing of the obtained results was carried out. Results and discussion. As a result of the study, a reliable positive correlation of medium strength was found between the level of testosterone and the satisfaction of the study participants with their own physical and psychological health, the Spearman rank correlation coefficient was 0.55 (p0.05) and 0 .51 (p0.05), respectively. Conclusion. It was concluded that a higher level of testosterone was associated with greater satisfaction with one's own physical and psychological health in men with coronary artery disease, which indicates the influence of androgen status on the quality of life in this category of patients. Prospects for further research. The obtained results indicate the need for further study of the relationship between androgen status and quality of life in men with coronary artery disease and the search for its possible mechanisms
Дод.точки доступу:
Бучарський, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
4.


    Ханюков, О. О.
    Андрогенний статус і тяжкість перебігу серцевої недостатності в чоловіків із ішемічною хворобою серця: комплексний аналіз [Текст] = Androgen status and heart failure severity in men with ischemic heart disease: a comprehensive analysis / О. О. Ханюков, О. В. Бучарський. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 4. - С. 158-162. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (осложнения, патофизиология, этиология)
МУЖЧИНЫ -- MEN (психология)
АНДРОГЕНЫ -- ANDROGENS (анализ, диагностическое применение)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (патофизиология, этиология)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, диагностическое применение)
ГИПОГОНАДИЗМ -- HYPOGONADISM (патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Незважаючи на значні досягнення сучасної медицини, ішемічна хвороба серця (ІХС) залишається однією з головних причин смертності в усьому світі. Встановлено: ІХС може прогресувати до серцевої недостатності (СН), складного клінічного синдрому, що характеризується порушенням серцевої функції та зниженням толерантності до фізичного навантаження. Останніми роками зростає зацікавленість новими факторами, котрі чинять потенційний уплив на перебіг ішемічної хвороби серця і серцевої недостатності, одним із яких є андрогенний статус. І хоча існують літературні відомості щодо впливу тестостерону на перебіг серцево-судинних захворювань, вказане питання потребує більш детального вивчення
Мета дослідження. Дослідити вплив рівня тестостерону на тяжкість хронічної серцевої недостатності (ХСН) в чоловіків із ішемічною хворобою серця (ІХС). Матеріали й методи. У цьому проспективному обсерваційному дослідженні взяв участь 61 пацієнт стаціонару з ХСН на тлі ІХС. Окрім рутинних клінічних і параклінічних методів обстеження хворим проводили аналіз рівня загального тестостерону для оцінки андрогенного статусу хворих, а також ЕхоКГ та тест 6-хвилинної ходи (6MWT) для оцінки фенотипу й важкості перебігу серцевої недостатності. Результати. Середній рівень загального тестостерону склав 12,27 (норма 8,20-21,30 нмоль/л) [9,38; 15,33] (Me [25%; 75%]). Середня відстань, пройдена під час 6MWT, становила 365м (348,18м; 386,78м). Для оцінки потенційного впливу рівня тестостерону на перебіг серцевої недостатності було розраховано коефіцієнт рангової кореляції Спірмена між рівнем тестостерону та результатом 6MWT; тож виявлено статистично значущий позитивний кореляційний зв’язок між цими показниками (r=0,55, p0,05), що вказує на когерентність (взаємозв’язок) між рівнем тестостерону та кращою толерантністю до фізичних навантажень. Зроблено висновки, що вищий рівень тестостерону був пов’язаний із більшою дистанцією, пройденою під час 6MWT, що вказує на потенційний вплив андрогенного статусу на перебіг ХСН у чоловіків із ІХС
Despite significant advances in modern medicine, coronary artery disease (CAD) remains one of the leading causes of death worldwide. It has been established that CAD can progress to heart failure (HF), a complex clinical syndrome characterized by impaired cardiac function and reduced exercise tolerance. In recent years, there has been increasing interest in new factors that have a potential impact on the course of coronary heart disease and heart failure, one of which is androgen status. Although there are literary data on the effect of testosterone on the course of cardiovascular diseases, this issue requires a more detailed study
Aim: to investigate the effect of testosterone levels on the severity of chronic heart failure (CHF) in men with stable coronary artery disease (CAD). Materials and methods. In this prospective observational study, 61 inpatients with CHF and CAD took part. In addition to routine clinical and paraclinical examination methods, patients were examined for testosterone levels to assess the androgenic status of patients, as well as Echocardiography and the 6-minute walk test (6MWT) to assess the phenotype and severity of heart failure. Results and discussion. A total of 61 male participants with coronary artery disease (CAD) and heart failure (HF) were included in the study. The average age of the participants was 56.7 [53.4; 61.5] years old. The majority of participants had a history of hypertension (n = 55, 90.1%) and were taking medications such as angiotensin-converting enzyme (ACE) inhibitors or angiotensin receptor blockers (ARBs) (88.5%) and beta-blockers (85.2 %). All patients received antithrombotic, lipid-lowering therapy according to Ukrainian and international recommendations. The six-minute walk test (6MWT) was performed to assess the exercise tolerance of the study participants. The average distance traveled during the 6MWT was 365m (348.18m; 386.78m). The average level of total testosterone was 12.27 (normal 8.20-21.30 nmol/l) [9.38; 15,33]. To investigate the relationship between testosterone levels and 6MWT score, Spearman's rank correlation coefficient was calculated. Analysis revealed a statistically significant positive correlation between total testosterone and distance walked during the 6MWT (r = 0.55, p 0.05), indicating that higher testosterone levels were associated with greater distance, which reflects better tolerance to physical exertion of the study participants. The obtained results indicate that the level of testosterone can influence the course of CHF in men with CAD. Conclusions: Higher testosterone levels were associated with greater distance walked during the six-minute walk test (6MWT), reflecting a moderate-strength direct correlation between testosterone levels and better exercise tolerance (Spearman's rank correlation coefficient r
Дод.точки доступу:
Бучарський, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
5.


    Горпинченко, І. І.
    Гіпогонадизм у чоловіків (за матеріалами Європейської асоціації урологів) [Текст] = Male Hypogonadism (According to the Materials of the European Association of Urology) / І. І. Горпинченко, Ю. М. Гурженко, В. В. Спиридоненко // Здоров’я чоловіка. - 2022. - N 4. - С. 5-23. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ГИПОГОНАДИЗМ -- HYPOGONADISM (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, дефицит, терапевтическое применение)
ФИЗИКАЛЬНОЕ ОБСЛЕДОВАНИЕ ДИАГНОСТИЧЕСКОЕ -- PHYSICAL EXAMINATION (методы, стандарты)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, тенденции)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Анотація: Гіпогонадизм у чоловіків – це клінічний синдром, який є результатом недостатньої продукції яєчками статевого гормону тестостерону та кількості сперматозоїдів. У статті розкрито сучасні уявлення про фізіологію та патофізіологію тестостероногенезу в організмі чоловіка, надано інформацію щодо етіології, патогенезу, класифікації, діагностики та сучасного лікування гіпогонадизму у чоловіків. В якості матеріалів використана література про результати світових та європейських досліджень останніх років, а також матеріали Гайдлайну Європейської асоціації урологів за 2022 рік. Продемонстровано індивідуальний терапевтичний підхід до кожного пацієнта з гіпогонадизмом. Доведено важливість діагностування хронічних і системних супутніх захворювань, що спричинюють ризик розвитку гіпогонадизму, необхідність визначення індексу маси тіла і вимірювання окружності талії, розміру яєчок, статевого члена та наявності вторинних статевих ознак. У статті продемонстровано необхідні біохімічні та інструментальні дослідження для діагностики гіпогонадизму. Визначено конкретні протипоказання для замісної гормонотерапії. Зазначено абсолютні протипоказання для тестостеронотерапії: місцево поширений або метастатичний рак передміхурової залози (РПЗ), рак грудних залоз чоловіків; чоловіки з бажанням мати дітей; рівень гематокриту 54%; неконтрольована або погано контрольована застійна серцева недостатність. До відносних протипоказань належать: оцінка IPSS 19, початковий гематокрит 48–50%, венозна тромбоемболія в сімейному анамнезі. Також у статті викладено рекомендації щодо результату терапії тестостероном. Доведено, що терапія тестостероном покращує легкі форми еректильної дисфункції (ЕД) та лібідо у чоловіків з гіпогонадними станами; покращує частоту статевих актів, оргазм і загальне задоволення; збільшує нежирову масу, зменшує жирову масу та покращує резистентність до інсуліну; нормалізує масу тіла, окружність талії та ліпідний профіль; полегшує симптоми депресії у чоловіків з гіпогонадизмом; покращує мінеральну щільність кісток. Продемонстровано, що застосування терапії тестостероном у еугонадальних чоловіків не показано. Терапію тестостероном необхідно використовувати як лікування першої лінії у пацієнтів із симптоматичним гіпогонадизмом і помірною ЕД. Крім того, потрібно використовувати комбінацію інгібіторів фосфодіестерази 5-го типу і терапії тестостероном при більш важких формах ЕД. Також необхідно використовувати стандартні медичні методи лікування важких симптомів депресії та остеопорозу. Широко освітлено питання терапії гіпогонадизму, немедикаментозних та медикаментозних методів, необхідних лікарських засобів та особливості їх використання. У статті показано, що втрата маси тіла, отримана завдяки низькокалорійній дієті та регулярній фізичній активності, призводить до невеликого покращення рівня тестостерону, тестостеронові гелі та ін’єкційні препарати тривалої дії представляють препарати тестостерону з найкращим профілем безпеки, а лікування гонадотропінами можна використовувати для відновлення фертильності у чоловіків із вторинним гіпогонадизмом. Зазначено, що перед терапією тестостероном необхідно лікувати органічні причини гіпогонадизму (наприклад, пухлини гіпофіза, гіперпролактинемія тощо), поліпшити спосіб життя і знизити масу тіла при ожирінні; відмінити препарати, які можуть погіршити вироблення тестостерону. Значну увагу у статті приділено факторам ризику при лікуванні тестостероном. Доведено, що терапія тестостероном протипоказана чоловікам із вторинним гіпогонадизмом, які бажають фертильності, чоловікам з активним РПЗ або раком грудної залози. Відновлення концентрації тестостерону в сироватці крові полегшує симптоми та ознаки гіпогонадизму у чоловіків вже через 3 місяці лікування. Отже, тестостеронотерапія приводить до покращення якості життя пацієнтів
Male hypogonadism is a clinical syndrome which is the result of insufficient production of the sex hormone testosterone by the testicles and the number of spermatozoa. The article reveals modern views on the physiology and pathophysiology of testosteroneogenesis in the male organism, provides information on the etiology, pathogenesis, classification, diagnosis and modern treatment of hypogonadism in men. Literature on the results of global and European researches in recent years, as well as materials of the Guideline of the European Association of Urology for 2022, were used in the article. An individual therapeutic approach to each patient with hypogonadism was demonstrated. The importance of diagnosis of chronic and systemic comorbid diseases that cause the risk of hypogonadism, the need to determine the body mass index and the measurement of waist circumference, the size of the testicles, the penis and the presence of secondary sexual characteristic was established. The article includes necessary biochemical and instrumental studies for the diagnosis of hypogonadism. Specific contraindications for hormone replacement therapy are identified. Absolute contraindications for testosterone therapy are indicated: topically widespread or metastatic prostate cancer (PC), breast cancer of men; men who desire to have children; hematocrit level 54%; uncontrolled or poorly controlled stagnant heart failure. Relative contraindications include IPSS19, initial hematocrit of 48-50 %, venous thromboembolism in a family history. The article also provides recommendations for testosterone therapy. It has been proven that testosterone therapy improves mild forms of erectile dysfunction (ED) and libido in men with hypogonade states; improves the frequency of sexual intercourses, orgasm and general pleasure; increases low-fat mass, reduces fat and improves insulin resistance; normalizes body weight, waist circumference and lipid profile; relieves the symptoms of depression in men with hypogonadism; improves bone mineral density. It has been demonstrated that the use of testosterone therapy in eugonadal men is not indicated. Testosterone therapy should be used as first-line treatment in patients with symptomatic hypogonadism and moderate ED. In addition, it is necessary to use a combination of type 5 phosphodiesterase inhibitors and testosterone treatment in more severe ED forms. It is also necessary to use standard medical treatments for severe symptoms of depression and osteoporosis. The therapy of hypogonadism, non-medication and medication, the necessary medicines and the peculiarities of their use are widely described. The article shows that weight loss due to low-calorie diet and regular physical activity leads to a slight improvement in testosterone levels, testosterone gels and prolonged injection drugs are testosterone drugs have the best safety profile, and gonadotropin treatment can be used in men with secondary hypogonadism. It is noted that before the treatment with testosterone, it is necessary to treat organic causes of hypogonadism (for example, pituitary tumors, hyperprolactinemia, etc.), improve lifestyle and reduce body weight in persons with obesity; cancel drugs that can impair testosterone production. Much attention is paid to the risk factors by the treatment with testosterone. Testosterone therapy is contraindicated for men with secondary hypogonadism who wish fertility, men with active PC or breast cancer. Restoration of testosterone concentration in serum relieves the symptoms and signs of hypogonadism in men after 3 months of treatment. Therefore, testosterone therapy leads to improvement of the quality of patient’s life
Дод.точки доступу:
Гурженко, Ю. М.
Спиридоненко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
6.


    Кочарян, Г. С.
    Гіпоактивний статевий потяг, обумовлений психічними і неврологічними розладами = Hypoactive sexual desire due to mental and neurological disorders / Г. С. Кочарян // Здоров’я чоловіка. - 2022. - N 3. - С. 12-24. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
СЕКСУАЛЬНО-ПОЛОВЫЕ РАССТРОЙСТВА С ПСИХИЧЕСКИМИ НАРУШЕНИЯМИ -- SEXUAL AND GENDER DISORDERS (диагностика, патофизиология)
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (диагностическое применение, секреция)
ЗДОРОВЬЕ МУЖЧИН -- MEN'S HEALTH
Анотація: У статті наводяться дані щодо гіпоактивного статевого потягу при невротичних і пов’язаних зі стресом розладах (неврастенії, тривожно-фобічних та обсесивно-компульсивних розладах, включаючи синдром тривожного очікування сексуальної невдачі, дисоціативних розладах, розладах адаптації [пролонгованій депресивній реакції, тривожно-депресивній реакції]). Зокрема, характеризуючи сексуальні розлади у хворих на неврастенію, одна група авторів вважає, що ці розлади відрізняються залежно від форми цього захворювання (гіперстенічної, гіпостенічної). На їхню думку, при гіперстенічній формі спостерігають підвищену збудливість статевої сфери, що може призводити до появи різних сексуальних розладів, включаючи підвищення лібідо. При гіпостенічній формі неврастенії, на думку цієї групи авторів, можуть відзначатися різноманітні гіпоактивні сексуальні прояви, включаючи зниження лібідо, а крім цього, передчасну еякуляцію. Інша група дослідників фіксували у хворих на неврастенію, незалежно від її форми, лише гіпофункціональні сексологічні прояви, а також передчасну еякуляцію (тобто ті симптоми, які були названі першою групою авторів як характерні для гіпостенічної форми неврастенії)
Вільних прим. немає

Знайти схожі
7.


   
    Клініко-лабораторні предиктори формування стеатозу печінки в юнаків із гіпоандрогенією [Текст] / Л. А. Страшок [та ін.] // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 3. - С. 5-11. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, дефицит)
АНДРОГЕНЫ -- ANDROGENS (анализ, дефицит)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (диагностика)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Установлений патогенетичний взаємозв’язок між наявністю гіпогонадизму в чоловіків і порушеннями вуглеводного й ліпідного обмінів дає можливість припустити наявність патогенетичних паралелей між дефіцитом тестостерону (Тст) і формуванням неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП). Мета: виявити прогностичні чинники, які сприяють формуванню стеатозу печінки в юнаків із гіпоандрогенією (ГА). Матеріали та методи. Обстежені 157 юнаків віком 14–18 років із затримкою статевого дозрівання. Визначались рівні Тст, γ-глутамілтранспептидази, аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, лужної фосфатази, загального білірубіну і його фракцій, ліпідний спектр у сироватці крові, індекс НОМА-IR, проводилось ультразвукове дослідження гепатобіліарної системи. Для визначення значущих прогностичних ознак щодо формування порушень функціонального стану гепатобіліарної системи використані системно-інформаційний аналіз, методика неоднорідної послідовної статистичної процедури Вальда. Результати. Хворі з ГА були розподілені на групи за показниками Тст: гіпоандрогенія 0-го ст. — 13 (12 %); гіпоандрогенія 1-го ст. — 18 (17 %), гіпоандрогенія 2-го ст. — 22 (21 %) юнаки, а з найнижчим умістом Тст — 53 (50 %) юнаки. Зростання ступеня ГА супроводжувалось тенденцією до підвищення рівня печінкових ферментів. У 75 % хворих виявляються патологічні зміни рівня ліпідів. Підвищення індексу НОМА-IR вірогідно частішим було у юнаків з ГА 3-го ст. (45 %) порівняно з хворими з ГА 0-го ст. (25 %), χ2 0,05. За даними УЗД ознаки стеатогепатозу відзначались майже в третини юнаків із гіпоандрогенією. Частота збільшення печінки в юнаків із ГА зростала відповідно до ступеня андрогенної недостатності та була вірогідно вищою в юнаків із ГА 3-го ст. порівняно з хворими з ГА 0-го ст. (47 та 23 % відповідно). Майже у третини юнаків із гіпоандрогенією виявлені УЗ-ознаки стеатозу підшлункової залози незалежно від ступеня дефіциту андрогенів. Значущими інформативними прогностичними чинниками щодо формування НАЖХП визначені надлишкова вага або ожиріння, підвищення активності амінотрансфераз, вмісту ХС ЛПНЩ, коефіцієнта атерогенності, наявність інсулінорезистентності за індексом HOMA. Прогностично несприятливими щодо ризику розвитку стеатозу печінки визначились рівні Тст від 12,0 до 8,0 нмоль/л. Висновки. До прогностично значущих чинників формування стеатозу печінки в юнаків із гіпоандрогенією відносяться: наявність інсулінорезистентності за індексом НОМА, підвищений або нормальний індекс маси тіла, підвищення рівня ХС ЛПНЩ та коефіцієнта атерогенності, зниження вмісту тестостерону та підвищення активності АЛТ та АСТ
The established pathogenetic link between the presence of hypogonadism in males and disorders of carbohydrate and lipid metabolism makes it possible to assume the presence of pathogenetic parallels between testosterone deficiency and the formation of non-alcoholic fatty liver disease. The purpose of the study was to identify prognostic factors that contribute to the formation of hepatic steatosis in adolescent boys with hypoandrogenism (HA). Materials and methods. The study involved 157 adolescent boys with delayed puberty aged 14–18 years. The level of testosterone, γ-glutamyltransferase, aspartate aminotransferase, alanine aminotransferase, alkaline phosphatase, total bilirubin and its fractions, blood lipids, Homeostatic Model Assessment for Insulin Resistance (HOMA-IR) were determined, and an ultrasound examination of the hepatobiliary system was carried out. A system-informational analysis, the methodology of the non-homogeneous sequential Wald statistical procedure was used to determine the significant prognostic signs regarding the formation of violations of the functional state of the hepatobiliary system. Results. Patients with HA were divided into groups according to testosterone level: stage 0 hypoandrogenism — 13 (12 %), stage 1 hypoandrogenism — 18 (17 %), stage 2 hypoandrogenism — 22 (21 %), and hypoandrogenism 3 stage with the lowest content of testosterone — 53 (50 %) of adolescent boys. An increase in HA stage was associated with a tendency to an increase in the level of liver enzymes. Pathological changes in the lipid content were detected in 75 % of patients. An increase in the HOMA-IR was reliably more frequent in adolescent boys with the HA stage 3 (45 %) compared to the patients with HA stage 0 (25 %), χ2 0.05. Ultrasound examination revealed signs of steatohepatosis in almost a third of adolescent boys with HA. The frequency of liver enlargement in HA increased according to the stage of androgen insufficiency and was significantly higher in patients with HA stage 3 compared to those with HA stage 0 (47 and 23 %, respectively). Almost one third of adolescent boys with HA had ultrasound signs of pancreatic steatosis, regardless of the stage of androgen deficiency. Overweight or obesity, increased activity of aminotransferases, the content of low-density lipoprotein cholesterol, atherogenic index, and the presence of insulin resistance according to the HOMA-IR were identified as significant informative prognostic factors for the formation of non-alcoholic fatty liver disease. Testosterone level from 12.0 to 8.0 nmol/l turned out to be prognostically unfavorable in terms of the risk of developing hepatic steatosis. Conclusions. Prognostically significant factors for the formation of hepatic steatosis in adolescent boys with HA include the presence of insulin resistance according to the ­HOMA-IR, elevated or normal body mass index, an increase in low-density lipoprotein cholesterol level, and atherogenic index, a decrease in testosterone level, an increase in the activity of alanine aminotransferase and aspartate aminotransferase
Дод.точки доступу:
Страшок, Л. А.
Турчина, С. І.
Косовцева, Г. В.
Бузницька, О. В.
Завеля, Е. М.
Ісакова, М. Ю.
Єщенко, А. В.
Хоменко, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
8.


   
    Ендотелін, ренін, копептин, тестостерон, естрадіол, остеокальцин та PIVKA-II у підлітків віком 17 років із вперше виявленою артеріальною гіпертензією [Текст] / О. Г. Іванько [та ін.] // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 3. - С. 17-21. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика)
ЭНДОТЕЛИНЫ -- ENDOTHELINS (анализ)
РЕНИН -- RENIN (анализ)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ)
ЭСТРАДИОЛ -- ESTRADIOL (анализ)
ОСТЕОКАЛЬЦИН -- OSTEOCALCIN (анализ)
Анотація: Мета роботи: залежно від гендерної ознаки та перебігу хвороби в підлітків віком 17 років у порівняльному дослідженні із здоровими особами дослідити вміст у крові біологічно активних речовин — пептидів та гормонів, спроможних впливати на артеріальний тиск (АТ) та розвиток артеріальної гіпертензії (АГ). Матеріали та методи. Обстежили 87 підлітків (37 юнаків та 50 дівчат), які в подальшому ввійшли до 4 основних (підлітки жіночої та чоловічої статі із стабільною та лабільною АГ) та 2 контрольних (26 дівчат та юнаків із нормальним артеріальним тиском крові) груп спостереження. Усім підліткам проведений добовий моніторинг АТ та комплексне клінічне обстеження, яке виключило симптоматичну АГ. У всіх підлітків визначали сироваткові концентрації біологічно активних сполук, а саме: ендотеліну, реніну, копептину, тесто­стерону, естрадіолу, остеокальцину та PIVKA-II (протеїну, що виникає в разі дефіциту вітаміну K) методами імуноферментного аналізу. Результати. Визначено, що найважливіша особливість, яка відрізняє підлітків з АГ від однолітків із нормальним АТ, стосується реніну, сироваткові концентрації якого майже в 1,5 раза підвищені в юнаків із лабільною АГ та вдвічі — із стабільною АГ. У дівчат виявлені такі ж закономірності з перевищенням рівня реніну більше ніж удвічі при стабільній АГ. У дівчат, незалежно від перебігу АГ, були підвищені показники ендотеліну. Крім того, дівчата зі стабільною АГ мали й високі показники PIVKA-II. Висновки. Підвищення рівня сироваткового реніну в юнаків та дівчат пізнього пубертатного віку як показника ренальної дисфункції можна вважати суттєвою ознакою розвитку АГ у підлітків. Встановлення важливого значення ниркової дисфункції з підвищенням рівня вазопресорних гормонів спрямовує терапевтичні зусилля при лікуванні підлітків з АГ саме на корекцію цієї ланки патогенезу юнакової АГ
The purpose of the work is to study the blood content of biologically active substances — peptides and hormones that can affect blood pressure and the development of hypertension, depending on the gender and disease course in adolescents aged 17 years by comparing them with healthy individuals. Materials and methods. There were examined 87 adolescents (37 boys and 50 girls) who were divided into 4 main groups with stable and labile hypertension and 2 control groups with normotension. All patients underwent daily blood pressure monitoring and a comprehensive clinical examination, which ruled out symptomatic hypertension. The serum concentrations of biologically active substances were determined, namely endothelin, renin, copeptin, testosterone, estradiol, osteocalcin and protein induced by vitamin K absence (PIVKA-II), by enzyme immunoassay. Results. It was found that the most important feature that distinguishes hypertensive adolescents from normotensive peers was renin, which serum concentrations were almost 1.5 times higher in boys with labile hypertension and twofold — with stable hypertension. Girls with stable hypertension had the same patterns, with a twofold increase in renin level. Regardless of hypertension course, female adolescents had higher endothelin levels. In addition, girls with stable hypertension had high serum content of PIVKA-II. Conclusions. The elevated serum renin level in boys and girls at late stages of puberty as an indicator of renal dysfunction can be considered an essential cause of hypertension development. Determining the importance of renal dysfunction with increased levels of vasopressor hormones directs therapeutic efforts in the treatment of adolescents with hypertension precisely to the correction of this link in the pathogenesis of juvenile hypertension
Дод.точки доступу:
Іванько, О. Г.
Товма, А. В.
Пацера, М. В.
Соляник, О. В.
Круть, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
9.


    Халимова, З. Ю.
    Клинико-диагностические аспекты дефицита тестостерона у женщин фертильного возраста [Текст] / З. Ю. Халимова, А. А. Алмахматова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 100-104. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (диагностика, этиология)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, дефицит)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (этиология)
ФЕРТИЛЬНЫЙ ПЕРИОД -- FERTILE PERIOD
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: До настоящего времени роль андрогенов в организме женщины не вполне оценена. Пока не существует четкого и общепринятого определения понятия «андрогенный дефицит у женщин» по аналогии с таковым у мужчин. Цель исследования: изучить клинико-диагностические аспекты дефицита тестостерона у женщин фертильного возраста. Материалы и методы. Под наблюдением находилось 60 женщин с дефицитом тестостерона без сопутствующей патологии. Средний возраст пациенток составил 28,3 года. Контрольную группу составили 20 здоровых женщин. Пациентки были разделены по показателю индекса массы тела (ИМТ) на три группы. Первую группу составили 20 женщин с избыточной массой тела (ИМТ 25–29,9 кг/м2), вторую группу — 20 женщин с ожирением I степени и третью группу — 20 женщин с ожирением II степени. Результаты. Для пациенток из группы с ожирением I степени была характерна на 14-й день овариально-менструального цикла тенденция к снижению базальных уровней лютеинизирующего гормона (ЛГ), фолликулостимулирующего гормона (ФСГ), эстрадиола и прогестерона на фоне достоверной гипоандрогенемии. У пациенток из группы с ожирением II степени отмечалось достоверное снижение базальных уровней ЛГ, ФСГ, эстрадиола, прогестерона на фоне достоверной гипо­андрогенемии. При проведении корреляционного анализа обнаружена прямая связь дефицита тестостерона со степенью ожирения. Так, наиболее низкие значения тестостерона обнаружены у пациенток третьей группы ( 0,05 нмоль/л). В то же время у пациенток первой и второй групп уровень тестостерона также был значительно снижен — от 0,02 до 0,05 нмоль/л соответственно. Достоверно сниженными оказались уровни дегидроэпиандростерона и 17-оксипрогестерона, особенно в третьей группе — 0,3 мкг/мл и 0,1 нмоль/л соответственно. Выводы. У большинства женщин репродуктивного возраста с дефицитом тестостерона наблюдается гипоменорея с низким содержанием свободного тестостерона. Установлена прямая корреляционная зависимость дефицита тестостерона от степени ожирения у женщин с андрогенной недостаточностью
Дод.точки доступу:
Алмахматова, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
10.


   
    Рівні вітаміну D, тестостерону та тиреоїдний статус у молодих чоловіків у різні періоди року [Текст] / В. О. Бондаренко [та ін.] // Пробл. ендокринної патології. - 2021. - N 3. - С. 31-36


MeSH-головна:
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (метаболизм)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (метаболизм)
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES
МУЖЧИНЫ -- MEN
Анотація: Існують дані, що сезонні коливання рівнів вітаміну D (віт D) співпадають із річними ритмами вмісту тестостерону (Т), а предиктором розвитку гіпоандрогенемії може бути гіпотиреоз. Мета дослідження – визначити рівні віт D, Т, тиреотропного гормону (ТТГ) та вільного тироксину (Т4вільн.) в молодих чоловіків із патосперміями та відповідними нормі параметрами спермограми у весняно-літній і осінньо-зимовий періоди. Матеріали та методи. Обстежено 58 чоловіків віком 23-44 роки, які перебували в неплідному шлюбі: 24 обстежено в весняно-літній, 34 – в осінньо-зимовий період. Аналізували ІМТ, рівні Т, ТТГ, Т4вільн., віт D. Результати. У загальній групі чоловіків частота D-гіповітамінозу була вищою в обстежених в осінньо-зимовий період. На тлі патоспермій рівні віт D були суттєво нижчими, ніж при нормоспермії. ІМТ не мав суттєвого впливу на вміст віт D в крові. Прямої кореляційної залежності між рівнями віт D і Т у чоловіків із пато- та нормоспермією не встановлено, хоча в загальній групі обстежених така кореляція мала місце. Середні значення ТТГ у чоловіків, обстежених у весняно-літній період, не відрізнялись у осіб з пато- і нормоспермією, а в обстежених в осінньо-зимовий період на тлі патоспермій мало місце зменшення середніх значень Т4вільн. та зростання ТТГ. У 13,6 % цих хворих встановлено лабораторні ознаки субклінічного гіпотиреозу
Дод.точки доступу:
Бондаренко, В. О.
Гончарова, О. А.
Мінухін, А. С.
Скорняков, Є. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
11.


    Мамотенко, А. В.
    Корекція профілю статевих гормонів самців щурів за умови зміни світлового режиму [] = Correction of the profile of sex hormones in male rats under conditions of changing the light regime / А. В. Мамотенко, Т. Є. Комісова // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 145-151. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Мужск

MeSH-головна:
СВЕТОВАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- PHOTIC STIMULATION (методы)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (дефицит, диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
ЭСТРАДИОЛ -- ESTRADIOL (дефицит, диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (иммунология, метаболизм, секреция, терапевтическое применение)
СПИРУЛИНА -- SPIRULINA (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Проведено дослідження з вивчення ефекту підсилення запобіжної та відновлювальної дії препарату мелатоніну на репродуктивну систему експериментальних тварин, що знаходилися в умовах тривалого світлового навантаження, шляхом введення в раціон адаптогену природного походження — харчової добавки спіруліни. Мета роботи — вивчення наслідків деструктивного впливу тривалої пролонгації режиму освітлення на гормональний профіль статевих гормонів та обґрунтування ефективності комбінованого введення мелатоніну і спіруліни для запобігання процесу дерегуляції репродуктивної функції та її відновлення в самців щурів. Матеріал і методи. Дослідження проведено на 140 статевозрілих самцях щурів популяції Wistar у літньо-осінній період на тлі зменшення тривалості світлової доби (липень-жовтень). За характером дії та інтенсивності освітлення було сформовано 7 груп по 20 особин: контрольна група К — тварини знаходилися в умовах природної зміни дня і ночі; група 12/12 — щури утримувалися при штучному освітленні впродовж 12 годин на добу; група 24/00 — тварини утримувалися при цілодобовому штучному освітленні; групи 12/12+М та 24/00+М — на тлі зміненого світлового режиму щури отримували препарат «Віта-мелатонін» (М) ввечері; групи 12/12+М+С та 24/00+М+С — на тлі зміненого світлового режиму щурам вводили біодобавку «Spirulina» (С) вранці й «Віта-мелатонін» ввечері. Змінений фотоперіод для щурів моделювався впродовж 3,5 місяців шляхом застосування електричного освітлення з використанням ламп розжарення потужністю 100 Вт. Рівень тестостерону (Т) та естрадіолу (Е2) у плазмі крові щурів визначали імуноферментним методом. Імовірність відмінностей оцінювали за допомогою критерію t Стьюдента при р0,05. Результати. Спостерігалася тенденція до зростання рівня Т та зменшення вмісту Е2 в крові щурів групи 12/12 при самостійному введенні мелатоніну, що призводило до вірогідного зростання індексу Т/Е2 на 25% (р0,05). За умови сумісного введення М+С відмічено вірогідне підвищення рівня Т до контрольних величин та пропорційне зниження вмісту Е2 в крові (на 23%, р0,05). Відповідно, практично до нормальних значень підвищувалося співвідношення Т/Е2 (до 342,7±29,7 проти 386,8±36,7 в контролі, що становило +54% від показників групи 12/12). У групі щурів 24/00 при введенні мелатоніну рівень Т зростав більш ніж на третину відносно групи патологічного контролю та не мав вірогідних відмінностей від значень у групі інтактних щурів, що знаходилися в умовах природного освітлення. Водночас естрогенемія в таких тварин зменшувалася в меншому ступені — на 25% від групи 24/00. При цілодобовому освітленні на тлі сумісного курсового введення М+С рівень Т у групі щурів 24/00+М+С зростав на 47% від патологічного контролю та практично не відрізнявся від показників інтактних щурів (відповідно 31,8±0,9 нмоль/л та 33,0±0,6 нмоль/л). Хоча рівень Е2 в групі тварин, що підлягали цілодобовому освітленню, і знижувався на 31% від показників групи 24/00, однак був вищим за контрольні значення на 22%. Виходячи з цього, співвідношення Т/Е2, хоча і зростало більш ніж вдвічі, все ж не досягало показників групи контролю (289,8±21,1 і 386,8±36,7 відповідно, р0,05). Висновки. 1. У самців щурів на фоні світлового навантаження виявлено глибокі зміни профілю статевих гормонів, які прогресують та поглиблюються зі зростанням часу освітлення. 2. Курсове введення мелатоніну сприяло вірогідному підвищенню рівня Т у самців, знижувало рівень Е2, що призводило до відповідного падіння співвідношення Т/Е2, однак не призводило до повної нормалізації показників. 3. Показана висока ефективність використаної схеми курсового сумісного профілактичного застосування мелатоніну і спіруліни для превентивного зниження ризику репродуктивних розладів у самців щурів
A study is aimed to determine the effect of enhancing the preventive and restorative effects of the drug melatonin on reproductive system of experimental animals, which have been exposed to prolonged light exposure, due to the introduction of adaptogen (natural origin — food supplement spirulina) into their diet. The aim of the study is to establish the destructive influence of the long-term prolongation of the lighting regime on the hormonal profile of sex hormones and justification of efficiency of combined melatonin and spirulina administration for preventing the process of dysregulation of reproductive function and its recovery in male rats. Materials and methods. The study has been performed on 140 adult male Wistar rats in summer and autumn periods, against the background of reducing the duration of been daylight (July-October). At the beginning of the experiment, 7 groups of 20 rats were formed according to the nature of light effect and intensity: control group K — the animals have been in a natural change of day and night; group 12/12 — rats have been kept under artificial lighting for 12 hours a day; group 24/00 — animals have been kept in round-the-clock artificial lighting; groups 12/12+M and 24/00+M — rats, which, against the background of altered light regime, have received the drug «Vita-melatonin» (M) in the evening; groups 12/12+M+C and 24/00+M+C — rats, which, against the background of changed light regime, have been injected a bioadditive «Spirulina» (C) in the morning, and «Vita-melatonin» — in the evening. The modified photoperiod for rats was simulated for 3.5 months using electric lighting with 100-watt incandescent bulbs. The concentration of testosterone (T) and estradiol (E2) in the blood plasma of rats was determined by immunoenzyme method. Likelihood of differences was evaluated by using the Student’s t-test at p0.05. Results. There has been a tendency to increase the testosterone level and decrease the estradiol content in the blood of rats from group 12/12 with administration of melatonin only one, which led to a significant increase in the T/E2 index by 25% (p0.05). Under the conditions of co-administration of M+C a probable increase in testosterone level to control values and a proportional decrease in blood estradiol (by 23%, p0.05) were noted. In accordance with almost normal values, the ratio of T/E2 increased (to 342.7±29.7 versus 386.8±36.7 7 in the control, which was +54% of the indicators of group 12/12). In the group of rats 24/00 with the administration of melatonin, testosterone level increased by more than a third relative to the group of pathological control and had no significant differences from the values in the group of intact rats exposed to natural light. At the same time, estrogenemia in such animals decreased to a lesser extent — by 25% from group 24/00. In round-the-clock lighting, against the background of a complex course of M+C testosterone levels in group of rats 24/00+M+C increased by 47% from pathological control and practically did not differ from indicators of intact rats (31.8±0.9 nmol/l and 33.0±0.6 nmol/l, respectively). Although the level of E2 in the group of animals which were subjected to round-the-clock lighting, decreased by 31% from values of group 24/00, however, it was higher than the control values by 22%. Based on this, the T/E2 ratio, although it grew more than twice, still not reached the values of the control group (289.8±21.1 and 386.8±36.7, respectively, p0.05). Conclusions. 1. Profound changes in the profile of sex hormones, which progress and deepen with increasing light time were revealed in male rats against the background of light load. 2. Course administration of melatonin contributed to a significant increase in testosterone level in male rats, reduced the estradiol level, which led to a corresponding drop in the T/E2 ratio, but did not lead to complete normalization of the analyzed indicators. 3. The high efficiency of the used scheme of course compatible prophylactic use of melatonin in combination with spirulina for preventive decrease in the risk of reproductive disorders in male rats was shown
Дод.точки доступу:
Комісова, Т. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
12.


    Майданюк, О. В.
    Вплив інтенсивних фізичних навантажень на концентрацію тестостерону, кортизолу та інсуліну в крові кваліфікованих спортсменів / О. В. Майданюк, Н. В. Вдовенко // Пробл. ендокринної патології. - 2021. - N 2. - С. 49-55


MeSH-головна:
СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА -- EXERCISE
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (кровь)
КОРТИЗОН -- CORTISONE (кровь)
ИНСУЛИН -- INSULIN (кровь)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (кровь)
Анотація: Мета роботи – дослідити вплив інтенсивних фізичних навантажень на концентрацію тестостерону, кортизолу та інсуліну в крові кваліфікованих спортсменів. Дослідження здійснено за участю 26-ти кваліфікованих спортсменів видів спорту, пов’язаних з проявом витривалості. Дослідження передбачало визначення концентрації гормонів до та через 40 хвилин після виконання фізичного навантаження. В межах даного дослідження вивчали вплив інтенсивних фізичних навантажень швидкісно-силової спрямованості та навантаження зростаючої потужності до досягнення максимального споживання кисню
Дод.точки доступу:
Вдовенко, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
13.


    Тронько, М. Д.
    Застосування стовбурових клітин в ендокринології: проблеми і перспективи [] = Application of stem cells in endocrinology: problems and prospects / М. Д. Тронько, О. І. Ковзун, В. М. Пушкарьов // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 4. - С. 376-395. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
КРОВЕТВОРНЫЕ СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- HEMATOPOIETIC STEM CELLS (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, секреция, ультраструктура)
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (методы, организация и управление, тенденции)
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЭНДОКРИННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- ENDOCRINE GLANDS (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровоснабжение, метаболизм, секреция, ультраструктура)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология, этиология)
ЗДОРОВЬЕ МУЖЧИН -- MEN'S HEALTH (тенденции)
Анотація: Останніми роками завдяки досягненням сучасної біології в медицині з’явився й інтенсивно розвивається новий напрямок, який одержав назву регенеративна медицина. Основною метою регенеративної медицини є відновлення структури та функцій відсутніх чи пошкоджених клітин, тканин або органів людини для відтворення їхньої нормальної функції. Концептуально регенеративна медицина заснована на використанні для відновлення організму його власних ресурсів. Використання стовбурових клітин (СК) — один із найперспективніших напрямків розвитку сучасної медицини. Одержані дані свідчать про ефективність застосування СК для лікування низки тяжких, зокрема й ендокринних, захворювань. Гормональна замісна терапія ендокринних порушень не може відтворити складну метаболічну взаємодію гормонів. Трансплантація органів або клітин є більш фізіологічним підходом до лікування ендокринних захворювань. Серед актуальних проблем одне із важливих місць займає патологія щитоподібної залози (ЩЗ). Отримані дані щодо властивостей СК, які культивують за сучасними технологіями, відкрили можливість їхнього застосування для комплексного лікування тиреоїдної патології. Алотрансплантацію культивованих клітин паращитоподібних залоз (ПЩЗ) можна розглядати як альтернативу до застосування вітаміну D3 і кальцію при лікуванні гіпопаратиреозу. Проблема лікування хронічної надниркової недостатності також далека від остаточного вирішення. Альтернативою лікування гіпокортицизму може стати метод трансплантації органних культур надниркових залоз, який продемонстрував досить високу клінічну ефективність. Гіпогонадизм у чоловіків визначається як зниження рівня тестостерону в сироватці крові в поєднанні з характерними симптомами. Найчастіше гіпогонадизм асоціюється з цукровим діабетом (ЦД), ожирінням та метаболічним синдромом. Доведено, що клітинна терапія з використанням автологічних клітин строми кісткового мозку в комплексі з лікуванням ЦД та заходами, спрямованими на нормалізацію маси тіла, сприяє відновленню показників еректильної функції та концентрації загального тестостерону в крові
In recent years, thanks to the achievements of modern biology, a new direction in medicine called regenerative medicine has emerged and is intensively developing. The main goal of regenerative medicine is to restore the structure and function of missing or damaged human cells, tissues or organs in order to reconstitute their normal functioning. Conceptually, regenerative medicine is based on the use of its own resources to renew the body. The use of stem cells (SC) is one of the most promising directions in the development of modern medicine. The data obtained indicate the effectiveness of the SC use for the treatment of a number of severe diseases, including those of endocrine nature. Hormone replacement therapy for endocrine disorders cannot reproduce the complexmetabolic interactions of hormones. Organ or cell transplantation is a more physiological approach to the treatment of endocrine diseases. Among the urgent problems, one of the most important ones is the pathology of the thyroid gland. The data obtained on the properties of SCs cultivated using modern technologies opened up the possibility of their application for the complex treatment of thyroid pathology. Allotransplantation of cultured parathyroid cells can be considered as an alternative to the use of vitamin D3 and calcium in the treatment of hypoparathyroidism. The problem of treating chronic adrenal insufficiency is far from being solved. The method of transplantation of adrenal glands organ cultures, which has demonstrated a fairly high clinical efficacy, can be an alternative to the treatment of hypocorticism. Male hypogonadism is defined as a decrease in serum testosterone levels in combination with characteristic symptoms. Hypogonadism is more commonly associated with diabetes mellitus, obesity, and metabolic syndrome. It has been proven that cell therapy with the use of autologous cells of the bone marrow stroma in combination with the treatment of diabetes and measures aimed to normalizing body weight, helps to restore the parameters of erectile function and the concentration of total testosterone in the blood
Дод.точки доступу:
Ковзун, О. І.
Пушкарьов, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
14.


    Паньків, І. В.
    Vitamin D effects on androgen levels in men [Текст] / І. В. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 69-73. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ГИПОГОНАДИЗМ -- HYPOGONADISM (диагностика, этиология)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ)
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (диагностика)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
Анотація: Accumulating evidence from animal and human studies suggests that vitamin D is involved in many functions of the reproductive system. Considering the potential link between vitamin D and human fertility, authors performed this review summarizing current literature on vitamin D and possible mechanisms explaining the link of vitamin D with androgen metabolism in men. The purpose of this review was to provide an overview on the effects of vitamin D on androgen metabolism in men. Methods. Author performed a systematic literature search in PubMed for relevant English language publications published from January 2011 until September 2021. Results. The vitamin D receptor and vitamin D-metabolizing enzymes are found in reproductive tissues. In men, vitamin D status has been associated with androgen levels and hypogonadism. Further, there is some evidence for a favorable effect of vitamin D supplementation on testosterone concentrations, although others failed to show a significant effect on testosterone levels. Vitamin D might play an important role in androgen metabolism. Existing evidence from available trials evaluating the effect of vitamin D supplementation on androgen levels in men is insufficient to recommend measurement of 25(OH)D levels or vitamin D supplementation in hypogonadal men. We cannot exclude vitamin D effects on androgen levels in men with low TT levels or in men with severe vitamin D deficiency. This question remains to be answered in future investigations. Conclusions. Vitamin D deficiency is associated with adverse fertility outcomes including hypogonadism, but the evidence is insufficient to establish causality. High-quality trials are needed to further evaluate the effects of vitamin D supplementation on androgen levels in men
Отримані в попередніх дослідженнях на тваринах і людях дані показують, що вітамін D бере участь у багатьох функціях репродуктивної системи. Розглядаючи потенційний зв’язок між вітаміном D і рівнями андрогенів у чоловіків, автори огляду узагальнили поточну літературу про вітамін D та можливі механізми, що пояснюють зв’язок вітаміну D із метаболізмом андрогенів у чоловіків. Метою цього огляду було оцінити вплив вітаміну D на метаболізм андрогенів у чоловіків. Методи. Проведений систематичний пошук літератури в PubMed, щоб знайти відповідні публікації англійською мовою, опубліковані із січня 2011 року по вересень 2021 року. Результати. Рецептори вітаміну D і ферменти, що метаболізують вітамін D, знаходяться і в репродуктивних тканинах. У чоловіків рівень вітаміну D пов’язаний із концентрацією андрогенів у сироватці крові і наявністю гіпогонадизму. Крім того, наявні деякі докази сприятливого впливу додаткового призначення вітаміну D на концентрацію тестостерону. При цьому в окремих дослідженнях не встановлено істотного впливу адекватного забезпечення вітаміном D на рівень тестостерону. Вітамін D відіграє важливу роль у метаболізмі андрогенів. Більшість опублікованих результатів досліджень підтверджують позитивний вплив додаткового призначення холекальциферолу на рівень андрогенів у чоловіків. Однак цих даних все ще недостатньо, щоб рекомендувати визначення рівня 25(OH)D або включати в комплекс лікування вітамін D у чоловіків із гіпогонадизмом. Автори констатують позитивний вплив вітаміну D на рівень андрогенів у чоловіків із низьким рівнем тестостерону або у чоловіків із тяжким дефіцитом вітаміну D. Остаточну відповідь на розглянуті аспекти проблеми ще потрібно отримати в подальших дослідженнях. Висновки. Дефіцит вітаміну D асоціюється з несприятливими наслідками репродуктивної функції, включаючи гіпогонадизм. При цьому все ще недостатньо доказів для встановлення причинно-наслідкового зв’язку. Для подальшої оцінки впливу додаткового призначення вітаміну D на рівень андрогенів у чоловіків необхідні подальші дослідження
Вільних прим. немає

Знайти схожі
15.


    Vornyk, B. M.
    Testosterone, depression, and cognitive impairment in men: an attempt at practical analysis [Текст] = Тестостерон, депресія та когнітивні порушення у чоловіків: спроба практичного аналізу / B. M. Vornyk // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 4. - С. 86-89. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ЗДОРОВЬЕ МУЖЧИН -- MEN'S HEALTH (статистика, тенденции)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (патофизиология, терапия, этиология)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, дефицит, диагностическое применение)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ОЦЕНКА ВОЗДЕЙСТВИЯ НА ЗДОРОВЬЕ -- HEALTH IMPACT ASSESSMENT (методы, статистика, тенденции)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы, статистика, тенденции)
Анотація: Cognitive impairment (CI) accompanies the aging process and is manifested by difficulties with memorization, learning, concentration and decision-making, which greatly complicates the daily life of the suffering subject. In addition, medical care and social adaptation of these patients are costly and put a significant strain on the health care system. According to a forecast by G. Corona’s group, the number of people with CIs will increase significantly in the coming years, reaching 131.5 million by 2030. To date, a significant amount of researches has been conducted to uncover the mechanisms of development and risk factors of CI in order to develop effective prevention and treatment programs. Age-related decline in testosterone levels are among the potentially modified risk factors of СI
The objective: to analyze the role of testosterone in pathogenesis of cognitive impairment and depression and the possibilities of testosterone therapy to correct them. Materials and methods. Evidence was collected from the study publications and meta-analyzes exploring the role of testosterone in pathogenesis, prevention and correction of cognitive impairment and depression over the past five years and preliminary analysis of data from our own study involving 547 men with hormonal disorders. Results. Cerebral vessels are the target for the direct (via androgen receptors) and indirect (via influence on cardiovascular risk factors) action of androgens. The testosterone insufficiency is associated with both metabolic and cardiovascular disorders (hypertension, diabetes, hyperlipidemia, obesity), as well as depression and CI. Serum-free-testosterone and free testosterone index are the most sensitive biomarkers of testosterone insufficiency in patients with depression and CI. The corrective effect of testosterone therapy (TT) on depression and CI depends on their severity and levels of androgens: a clinically and statistically significant effect was registered in mild disorders with androgen deficiency. The findings of the meta-analysis do not support the use of TT for improving attention, memory (working, verbal, visual), executive function, speech, visual-motor and visual-spatial abilities in subjects with eugonadism and hypogonadism. According to preliminary analysis of the results of our study, the nature of psycho-emotional disorders is determined by the sexual constitution (SC): weak type of SC (feminine men) is associated with the higher incidence of anxiety, the strong type of SC – with propensity for depression, the middle type of SC – with aggression. Thus, testosterone, estrogens, vasopressin, and adrenaline levels should be measured in patient with aggression. Conclusions. Despite the importance of androgens for mood and cognitive functions, and their synchronous decline during the aging process, the place of TT in the prevention/ correction of whole spectrum of CIs is still unclear. It is obvious now that TT can be justified in patients with mild disorders and proven androgen signal attenuation, but in most cases has no independent meaning. Further studies to find optimal TT indications and regimes are mandatory
Когнітивні порушення (КП) супроводжують процес старіння і проявляються труднощами із запам’ятовуванням, навчанням, концентрацією уваги та прийняттям рішень, що значно ускладнює повсякденне життя суб’єкта, який ними страждає. Крім того, медичне обслуговування та соціальна адаптація таких пацієнтів є дорогими та створюють значне навантаження на систему охорони здоров’я. За прогнозом групи Г. Корони, в найближчі роки кількість людей з КП значно зросте і до 2030 року досягне 131,5 млн осіб. На сьогодні проведено значний обсяг досліджень, спрямованих на розкриття механізмів розвитку та факторів ризику КП з метою розроблення ефективних програм профілактики та лікування. Вікове зниження рівня тестостерону належить до потенційно модифікованих факторів ризику КН
Мета дослідження: аналіз ролі тестостерону в патогенезі когнітивних порушень і депресії та оцінювання можливості терапії тестостероном для їхньої корекції. Матеріали та методи. Докази були зібрані з наукових публікацій і мета-аналізів, що вивчають роль тестостерону у патогенезі, профілактиці та корекції когнітивних порушень та депресії за останні п’ять років, а також попереднього аналізу даних власного дослідження за участю 547 чоловіків із гормональними порушеннями. Результати. Судини головного мозку є мішенню для прямої (через вплив на андрогенні рецептори) та опосередкованої (через вплив на фактори серцево-судинного ризику) дії андрогенів. Недостатність тестостерону пов’язана як з метаболічними, так і серцево-судинними порушеннями (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, гіперліпідемія, ожиріння), а також з депресією та КП. Сироватковий вільний тестостерон та індекс вільного тестостерону є найбільш чутливими біомаркерами недостатності тестостерону у пацієнтів із депресією та КП. Коригувальна дія терапії тестостероном (ТТ) на депресію та КП залежить від їхньої вираженості та рівня андрогенів: клінічно та статистично значущий ефект зареєстрований при легких розладах на фоні андрогенного дефіциту. Результати мета-аналізу не дають підстав для використання ТТ для покращення уваги, пам’яті (робочої, вербальної, зорової), виконавчої функції, мови, зорово-моторних та зорово-просторових здібностей у суб’єктів з еугонадизмом та гіпогонадизмом. Згідно з попереднім аналізом результатів цього дослідження, характер психоемоційних порушень визначається статевою конституцією (СК): слабкий тип СК (жіночність чоловіків), що пов’язаний з більш високою частотою тривожності, сильний тип СК – зі схильністю до депресії, проміжний тип СК – з агресією. Отже, у пацієнтів з агресією слід вимірювати рівні тестостерону, естрогенів, вазопресину та адреналіну. Заключення. Незважаючи на важливість андрогенів для настрою та когнітивних функцій та синхронність їх зниження у процесі старіння, місце ТТ у профілактиці/корекції всього спектра КП залишається незрозумілим. На сьогодні очевидно, що ТТ може бути виправдана у хворих з легкими порушеннями та доведеним ослабленням андрогенного сигналу, але в більшості випадків не має самостійного значення. Необхідні подальші дослідження для пошуку оптимальних показань та режимів ТТ
Вільних прим. немає

Знайти схожі
16.


    Лучицький, Є. В.
    Еректильна дисфункція у чоловіків, хворих на цукровий діабет (огляд літератури). Частина 2 [Текст] / Є. В. Лучицький, В. Є. Лучицький // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 70-76. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения)
ЭРЕКТИЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ -- ERECTILE DYSFUNCTION (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ФОСФОДИЭСТЕРАЗЫ 5 ИНГИБИТОРЫ -- PHOSPHODIESTERASE 5 INHIBITORS (терапевтическое применение)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ)
Анотація: У другій частині оглядової статті висвітлено сучасні погляди на діагностику, лікування еректильної дисфункції (ЕД) у чоловіків, хворих на цукровий діабет (ЦД). Для пошуку літературних джерел використовувалися бази даних Google Scholar та PubMed. Показано роль коморбідних захворювань в розвитку ЕД у чоловіків із цукровим діабетом. Наведено узагальнені дані щодо основних клінічних проявів еректильної дисфункції, методів її діагностики та лікування. В низці епідеміологічних досліджень, проведених протягом останніх 20 років, встановлено, що еректильна дисфункція у чоловіків із ЦД може бути раннім маркером серцево-судинних ускладнень. Отже, в алгоритмі діагностики ЕД у пацієнтів із ЦД необхідним є проведення ретельного обстеження серцево-судинної системи. У статті описано сучасні терапевтичні та хірургічні методи лікування еректильної дисфункції. Численні літературні джерела вказують на вагому роль корекції андрогенного дефіциту у чоловіків, хворих на ЦД 2-го типу, з метою посилення ефективності застосування препаратів інгібіторів фосфодіестерази 5-го типу (ІФДЕ-5). В огляді літератури висвітлюються дані про появу нових препаратів ІФДЕ-5, що мають вищу селективність порівняно із наявними, що забезпечує кращий терапевтичний ефект і зменшує частоту та вираженість побічних ефектів. Сучасний алгоритм терапії ЕД у чоловіків передбачає послідовну етапність застосування різних методів лікування. Останньою ланкою терапії, за умови неефективності попередніх, є фалопротезування. Імплантація трикомпонентних фалопротезів є ефективним методом лікування еректильної дисфункції. Перспективним вважається застосування цього методу у пацієнтів з тяжкими формами ЕД на фоні ЦД, у разі неефективності ІФДЕ-5 та інтракавернозних ін’єкцій вазоактивних препаратів
Дод.точки доступу:
Лучицький, В. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
17.


   
    Первинний гіпотиреоз як предиктор розвитку гіпогонадизму [Текст] / Н. В. Пасєчко [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 37-40. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (диагностика)
ГИПОГОНАДИЗМ -- HYPOGONADISM (этиология)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ)
ЛИПИДНОГО МЕТАБОЛИЗМА РАССТРОЙСТВА -- LIPID METABOLISM DISORDERS (диагностика, этиология)
Анотація: Спосіб життя людини істотно впливає на її здоров’я та репродуктивні функції. Наявність гіпотиреозу негативно відображається на самопочутті, активності й репродуктивному статусі. Мета даного дослідження — оцінити гормональний статус, метаболічні й антропометричні показники в чоловіків активного репродуктивного віку з первинним гіпотиреозом. Матеріали та методи. Проведений порівняльний аналіз гормональних, антропометричних і метаболічних показників у 60 чоловіків з гіпотирео-зом (основна група) і 25 чоловіків без гіпотиреозу й інших хронічних соматичних захворювань (контрольна група). Середній вік випробовуваних осіб становив 42,4 ± 2,7 року. Результати. У чоловіків з гіпотиреозом рівень тестостерону у крові виявився вірогідно нижчим порівняно з чоловіками контрольної групи. При цьому вміст тестостерону в групі осіб з гіпотиреозом не досягав нижньої межі нормальних значень (12 нмоль/л), і, отже, андрогенний дефіцит був виражений у відносно помірній формі. Результати дослідження вказують на вірогідне підвищення рівня фолікулостимулюючого гормону у хворих на гіпотиреоз порівняно з чоловіками контрольної групи. Водночас вміст лютеїнізуючого гормону, естрадіолу і кортизолу в чоловіків з гіпотиреозом не відрізнявся від аналогічних показників контрольної групи. Висновки. У чоловіків з гіпотиреозом встановлені зміни гормонального статусу, що проявляються зниженням вмісту тестостерону та підвищенням рівня фолікулостимулюючого гормону у крові. При цьому не встановлено вплив гіпотиреозу на рівень інших гормонів у крові (лютеїнізуючого, естрадіолу, кортизолу). Гіпотиреоз у чоловіків супроводжується змінами ліпідного обміну (підвищенням у крові вмісту загального холестерину і холестерину ліпопротеїнів низької щільності)
Дод.точки доступу:
Пасєчко, Н. В.
Крицький, Т. І.
Кадубець, С. В.
Наумова, У. В.
Наумова, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
18.


   
    Рівні ендотеліну-1 та тестостерону в крові хворих на цукровий діабет 1-го та 2-го типів [] = The level of endothelin-1 and testosterone in the blood of patients with type 1 and type 2 diabetes / Є. В. Лучицький [та ін.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 291-296. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (диагностика, классификация, кровь, метаболизм, патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, патофизиология)
ЭНДОТЕЛИН-1 -- ENDOTHELIN-1 (диагностическое применение, кровь, метаболизм, секреция)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (дефицит, диагностическое применение, метаболизм)
ЗДОРОВЬЕ МУЖЧИН -- MEN'S HEALTH (тенденции)
Анотація: Із цукровим діабетом (ЦД) пов’язана ендотеліальна дисфункція (ЕД) — одна з ключових патологічних подій у розвитку хронічних діабетичних ускладнень. Важливим ефектом ЕД є збільшення продукції та біологічної активності ендотеліну (ЕТ). ET‑1, який виробляється переважно в ендотелії, є основною серцево-судинною ізоформою ендотелінової системи. ЦД — одне із захворювань, пов’язаних із патологічно підвищеним рівнем ЕТ. Отримані докази того, що андрогени можуть грати певну роль у визначенні специфічного для статі артеріального тиску. Чоловіки мають більш високий ризик розвитку ішемічної хвороби серця або гіпертонічної хвороби порівняно з жінками в пременопаузі. Мета — визначення концентрації ЕТ‑1 та тестостерону (Т) в крові хворих на цукровий діабет першого (ЦД1) та другого (ЦД2) типів із різним індексом маси тіла (ІМТ) та різних вікових категорій. Матеріал і методи. Рівень ET‑1 оцінювали методом ІФА в 103 осіб: 17 здорових осіб та 86 пацієнтів із ЦД1 і ЦД2. Для визначення концентрації ET‑1 використовували набір Endotelin (1-21) EIA. Загальний Т визначали за допомогою набору EIA‑1559. Результати. У всіх пацієнтів із діабетом рівень ЕТ‑1 у крові був значно вищим, ніж в осіб контрольної групи. Різниця в кількості ЕТ‑1 у крові пацієнтів із ЦД1 і ЦД2 була невірогідною. Рівень ЕТ‑1 у чоловіків був вищим, ніж у жінок у середньому на 37%. У групі з вищим індексом маси тіла кількість ET‑1 була вищою на 71%, а Т — нижчою на 25%. Рівень ЕТ‑1 у віковій групі до 50 років був нижчим, ніж у старшій групі для обох типів ЦД (123% для ЦД1 і 148% для ЦД2), а кількість Т у хворих на ЦД2 — вища майже на 20%. У групі хворих на ЦД2 з рівнем Т3 нг/мл концентрація ЕТ‑1 у крові була вищою, ніж у хворих із рівнем Т3 нг/мл (відповідно 0,550 фмоль/мл і 0,392 фмоль/мл). Висновки. У чоловіків, хворих на ЦД2 з ожирінням спостерігається підвищення концентрації ЕТ‑1 і зниження рівня Т. Ці показники, напевно, безпосередньо не пов’язані з вмістом глікованого гемоглобіну (Нв1Ас). Із віком рівень ЕТ‑1 у крові хворих на ЦД зростає, а рівень Т знижується. Ці процеси можуть бути взаємопов’язаними. Концентрація ЕТ‑1 у крові в чоловіків, хворих на ЦД обох типів вірогідно вища, ніж у жінок
Endothelial dysfunction (ED) is one of the key pathological events in the development of chronic diabetic complications and is associated with diabetes mellitus. An important effect of ED is that it increases the production and biological activity of endothelin (ET). ET‑1, which is produced primarily in the endothelium, is the main cardiovascular isoform of the endothelin system. Diabetes mellitus is one of the diseases associated with pathologically elevated ET levels. There is evidence that androgens may play a significant role in determining gender-specific blood pressure. Men have a higher risk of developing coronary heart disease or hypertension compared to premenopausal women. Aim of the study was to determine the concentration of endothelin‑1 and testosterone in the blood of patients with type 1 and type 2 diabetes with different body mass index and different age categories. Methods. ET‑1 levels were determined with ELISA in 103 people: 17 healthy persons and 86 patients with type 1 (T1D) and type 2 diabetes (T2D). The Endotelin (1-21) EIA kit was used to determine the ET‑1 concentration. Testosterone (T) was determined using the EIA‑1559 kit. Results. All diabetic patients had higher ET‑1 blood levels than controls. The difference in the amount of ET‑1 in the blood of patients between types I and II diabetes was insignificant. ET‑1 levels were higher in men than in women by an average of 37%. In the group with a higher body mass index, ET‑1 was 71% higher, and T was 25% lower. The ET‑1 level in the age group under 50 was lower than in the older group for both types of diabetes (123% for T1D and 148% for T2D), and the amount of T in T2D patients was almost 20% higher. In the group of type 2 diabetes patients with a T3 ng/ml, the concentration of ET‑1 in the blood was higher than in patients with a T3 ng/ml, 0,550 fmol/ml vs 0,392 fmol/ml, respectively. Conclusions. In obese men with type 2 diabetes mellitus, there is an increase in the endothelin‑1 concentration, and a decrease in the level of total testosterone. These indicators are probably not directly related to the content of glycated hemoglobin. With age, the level of endothelin‑1 in the blood of diabetic patients increases, and the level of total testosterone decreases. These processes can be interrelated. The concentration of endothelin‑1 in the blood in men with both types of diabetes is significantly higher than in women
Дод.точки доступу:
Лучицький, Є. В.
Соколова, Л. К.
Лучицький, В. Є.
Бєльчина, Ю. В.
Зубкова, Г. А.
Червякова, С. А.
Рибальченко, В. М.
Пушкарьов, В. В.
Вацеба, Т. С.
Складанна, І. І.
Пушкарьов, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
19.


   
    The effect of N-stearoylethanolamine on the lipid composition of the rat testes and testosterone level during the early stages of streptozotocin-induced diabetes / O. V. Onopchenko [et al.] // The Ukrainian biochemical journal. - 2020. - Vol. 92, № 2. - P45-59


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL (патофизиология)
ЯИЧНИКИ -- OVARY (действие лекарственных препаратов, патофизиология)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ)
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Diabetes is a metabolic disorder with multiorgan complications, including reproductive system dysfunction where lipid imbalance of germ cells play an important role. N-stearoylethanolamine (NSE) shows a modulatory effect on the lipid composition under different pathologies. Therefore, the aim of our study was to investigate the NSE effect on the testes lipid composition and testosterone level in plasma of diabetic rats. Diabetes was induced in Sprague-Dawley rats by a single streptozotocin injection (50 mg/kg). Animals with glucose levels of 8-12 mmol/l were further selected. NSE was administrated to rats (50 mg/kg) for 10 days at 1.5 months after the streptozotocin injection. The rat testes were used for lipid analysis, namely, phospholipid level, fatty acid methyl esters and plasma testosterone estimation. NSE administration to diabetic rats triggered normalization of total and individual phospholipid content, as well as composition of free and phospholipids fatty acids in the rat testes. In addition, the testosterone content showed a slight increase under the action of NSE. Our results showed that the early stages of diabetes caused destructive changes in rat testes that may induce a decrease in future testicular function. NSE administration to diabetic rats normalized the lipid content of rat testes and was correlated with an increased testosterone level. NSE induced the restoration of testes structure and function during the early stages of streptozotocin-іnduced diabetes in rats
Дод.точки доступу:
Onopchenko, O. V.
Horid’ko, T. M.
Kosiakova, H. V.
Berdyshev, A. G.
Klimashevsky, V. M.
Hula, N. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
20.


   
    Рівні вітаміну D, статевих гормонів та стан еректильної функції у чоловіків молодого та середнього віку [Текст] / В. О. Бондаренко [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 23-27. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (диагностика, кровь, осложнения, патофизиология)
ЭРЕКТИЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ -- ERECTILE DYSFUNCTION (диагностика, кровь, этиология)
ЭСТРАДИОЛ -- ESTRADIOL (дефицит)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (дефицит)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
Анотація: Еректильна дисфункція (ЕД) при D-гіповітамінозі у чоловіків асоційована зі зниженням рівня тестостерону (Т) в крові. При цьому в сучасних дослідженнях відсутні дані щодо стану еректильної функції (ЕФ) залежно від змін показника відносної андрогенізації — величин співвідношення Т до естрадіолу (Е2) (Т/Е2) за умов констатації дефіциту та недостатності вітаміну D. Немає порівняльних даних щодо стану ЕД у чоловіків молодого та середнього віку, особливо за наявності та відсутності цукрового діабету 2-го типу (ЦД2). Мета: встановити особливості змін ЕФ залежно від рівнів 25-гідроксихолекальциферолу (25(ОН)D) в крові та андрогенного стану в чоловіків молодого та середнього віку. Матеріали та методи. 47 осіб чоловічої статі віком 23–59 років були розподілені на три групи: перша група (n = 20) — чоловіки молодого віку (32,3 ± 1,1 року); друга група (n = 15) — чоловіки середнього віку (53,0 ± 1,0 року) без ЦД2; третя група (n = 12) — чоловіки, хворі на ЦД2, середнього віку (54,0 ± 1,1 року). В крові імуноферментним методом із застосуванням стандартних наборів визначали вміст 25(ОН)D (ELISA, Німеччина), загального Т («Алкор-Біо») та Е2 (DRG). Стан ЕФ визначали за допомогою опитувальника «Міжнародний індекс еректильної функції-5». Дослідження були проведені в осінньо-зимовий період 2019–2020 р. Результати. Вміст 25(ОН)D у крові в чоловіків середнього віку незалежно від наявності або відсутності у них ЦД2 був суттєво менший порівняно з чоловіками першої групи. Доведено, що формування ЕД у чоловіків як молодого, так і середнього віку обумовлено зменшенням рівнів Т в крові та зниженням величин співвідношення Т/Е2. Висновки. Встановлено, що предиктором розвитку гіпотестостеронемії та порушень андроген-естрогенового балансу в чоловіків незалежно від віку, зокрема хворих на ЦД2, може бути зниження вмісту в крові 25(ОН)D
Дод.точки доступу:
Бондаренко, В. О.
Хижняк, О. О.
Мінухін, А. С.
Скорняков, Є. І.
Дорош, О. Г.
Ніколаєв, Р. С.
Саніна, Є. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика звернень
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)