Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (21)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Тиреоидит аутоиммунный<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 208
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


    Квашенко, В. П. [Текст] / В. П. Квашенко, В. В. Вустенко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2012. - Т. 74, № 5. - С. 59-60

Рубрики: Бесплодие женское--иммунол--кровь

   Тиреоидит аутоиммунный


Дод.точки доступу:
Вустенко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Activation of extracellular signal-regulated kinase-1 /2 in blood mononuclear cells of patients with diabetes and autoimmune thyroiditis [] = Активація кінази, що регулюється позаклітинними сигналами-1/2 (ЕRК1/2), у мононуклеарах крові людини за діабету та автоімунного тиреоїдиту / V. V. Pushkarev [та ін.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 1. - P49-52. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МОНОНУКЛЕАРНАЯ ФАГОЦИТАРНАЯ СИСТЕМА -- MONONUCLEAR PHAGOCYTE SYSTEM (иммунология, метаболизм, секреция)
МАП-КИНАЗЫ, ВНЕКЛЕТОЧНЫМИ СИГНАЛАМИ РЕГУЛИРУЕМЫЕ -- EXTRACELLULAR SIGNAL-REGULATED MAP KINASES (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (патофизиология)
Анотація: The peripheral blood mononuclear cells (PBMC) mainly includes monocytes and lymphocytes involved in the development of diabetes mellitus and other autoimmune diseases. Ret/Ras/Raf/MEK/ERK is a signaling cascade that controls cellular processes such as proliferation, survival, angiogenesis, cell growth and motility. The aim of the work was to study the activation of the main effector protein kinase of this cascade — ЕRК1/2 in PBMC of patients with diabetes and autoimmune (Hashimoto’s) thyroiditis. Material and methods. The material of this work was the blood of healthy subjects, patients with type 2 diabetes, with type 2 diabetes and AIT, with type 2 diabetes and cancer (papillary thyroid carcinoma), with type 1 diabetes, with type 1 diabetes and AIT. Enzyme-linked immunosorbent assay kit 85-86012 («Invitrogen», USA) were used to determine the amount of phospho-ЕRК1/2 (p-Thr202/Thr204, Thr185/ Tyr187, respectively). Results. Patients were divided into 6 groups: 1 — control — healthy subjects, representative for age and BMI, 2 — patients with type 2 diabetes, 3 — patients with type 2 diabetes and AIT, 4 — patients with type 2 diabetes and thyroid cancer, 5 — patients with type 1 diabetes, 6 — patients with type 1 diabetes and AIT. It was shown that activation of ЕRК1/2 in PBMC of patients with type 2 diabetes and cancer was not observed, while in patients with type 1 diabetes or autoimmune thyroiditis it increased significantly. However, in patients with type 1 diabetes with autoimmune thyroiditis, the activation of ЕRК1/2 in PBMC decreased to a control level, which can be explained by the competition between the two autoimmune processes for common signaling pathways. Conclusion. In PBMC of patients with autoimmune diseases (type 1 diabetes or AIT), MAPK/ERK cascade is activated
До складу мононуклеарних клітин периферичної крові (PBМC) в основному входять моноцити і лімфоцити, які беруть участь у розвитку цукрового діабету (ЦД), та інших автоімунних захворювань. Ret/Ras/Raf/MEK/ERK є сигнальним каскадом, який контролює такі клітинні процеси, як проліферація, виживання, ангіогенез, ріст і рухливість клітин. Метою роботи було дослідження активації в PBМC головної ефекторної протеїнкінази цього каскаду — ERK1/2. Матеріал і методи. Матеріалом роботи була кров здорових осіб, пацієнтів із діабетом 2-го типу, з діабетом 2-го типу й автоімунним тиреоїдитом (АІТ), із діабетом 2-го типу та раком щитоподібної залози, із діабетом 1-го типу, із діабетом 1-го типу й АІТ. Для визначення кількості фосфо-ERK1/2 (ф-Thr202/Thr204 і Thr185/Tyr187 відповідно) використовували набори для імуноферментного аналізу 85-86012 («Invitrogen», СШA). Результати. Пацієнтів розподілили на 6 груп: 1 — контроль — здорові особи, репрезентативні за віком та ІМТ, 2 — пацієнти з діабетом 2-го типу, 3 — пацієнти з діабетом 2-го типу й АІТ, 4 — пацієнти з діабетом 2-го типу та раком щитоподібної залози, 5 — пацієнти з діабетом 1-го типу, 6 — пацієнти з діабетом 1-го типу і АІТ. Показано, що активації ЕRК1/2 у РВМС хворих на діабет 2-го типу та рак не спостерігалося, тоді як у хворих на діабет 1-го типу або з АІТ вона суттєво зростала. Натомість у хворих на діабет 1-го типу з АІТ активація ЕRК1/2 у РВМС знижувалася до контрольного рівня, що можна пояснити конкуренцією між двома автоімунними процесами за спільні сигнальні шляхи. Висновок. У пацієнтів з автоімунними захворюваннями (діабет 1-го типу або АІТ) у PBМC відбувається активація МАРК/ЕRК-каскаду
Дод.точки доступу:
Pushkarev, V. V.
Sokolova, L. K.
Kovzun, O. I.
Cherviakova, S. A.
Vatseba, T. S.
Pushkarev, V. M.
Tronko, M. D.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Andrusha, A.
    Clinical case of chronic auto-immune thyroiditis debated by hematological complications / A. Andrusha // Пробл. ендокринної патології. - 2019. - N спец.вип. - P62-63


MeSH-головна:
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (патофизиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Bilous, I. I.
    Features of the peripheral nervous system affection in patients with primary hypothyroidism [Текст] = Особливості ураження периферичної нервової системи у хворих на первинний гіпотиреоз / I. I. Bilous // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 2. - С. 9-12. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (осложнения, патофизиология, этиология)
ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ НЕРВОВ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PERIPHERAL NERVE INJURIES (осложнения, патофизиология, этиология)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (патофизиология, терапия, этиология)
НЕВРОПАТИЯ НАСЛЕДСТВЕННАЯ СЕНСОРНАЯ И ДВИГАТЕЛЬНАЯ -- HEREDITARY SENSORY AND MOTOR NEUROPATHY (патофизиология, этиология)
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME (патофизиология, терапия, этиология)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (тенденции)
Анотація: The purpose of the work is to identify the clinical features of the peripheral nervous system in patients with subclinical and clinically expressed hypothyroidism against the background of autoimmune thyroiditis and postoperative hypothyroidism. Materials and methods. The study involved 56 patients with hypothyroidism as a result of AIT (autoimmune thyroiditis) and 20 patients with postoperative hypothyroidism. 18 patients had subclinical hypothyroidism. We used clinical-neurological and electrophysiological examination of patients. Results. The affection of the peripheral nervous system manifested itself by sensitive polyneuropathy (86,8%) in combination with tunnel neuropathies (62,5%), and supplemented by myotonic phenomenon (21,1%) and myopathic syndrome (18,4%). In patients with autoimmune thyroiditis with thyroid hypofunction, polyneuropathy and tunnel neuropathies were prevalent. In patients with postoperative hypothyroidism, myopathic changes predominated. Conclusion. Sensory polyneuropathy and multiple tunnel syndromes, especially in combination with mild myopathic syndrome suggests hypothyroidism in the thyroid gland and determines the need for further endocrinological examination for justification of differentiated tactics for the management of these patients
Виявити клінічні особливості ураження периферичної нервової системи у пацієнтів з субклінічним та клінічно вираженим гіпотиреозом на фоні автоімунного тиреоїдиту та післяопераційного гіпотиреозу. Матеріали на методи. Обстежено 56 хворих на гіпотиреоз на фоні автоімунного тиреоїдиту та 20 хворих з післяопераційним гіпотиреозом, у 18 хворих був субклінічний гіпотиреоз. Проведено комплексне клініко-неврологічне та електрофізіологічне обстеження хворих. Результати. Ураження периферичної нервової проявлялось чутливою полінейропатією (86,8%) в поєднанні з тунельними невропатіями (62,5%), та доповнювалось міотонічним феноменом (21,1%) та міопатичним синдромом (18,4%). У хворих аутоімунним тиреоїдитом з гіпофункцією щитовидної залози переважали полінейропатія та тунельні невропатії. У хворих з післяопераційним гіпотиреозом переважали міопатичні зміни. Висновки. Наявність сенсорної поліневропатії та множинних тунельних синдромів, особливо у поєднанні з легким міопатичним синдромом дозволяє запідозрити гіпофункцію щитовидної залози та визначає необхідність подальшого ендокринологічного обстеження для обгрунтування диференційованої тактики ведення цих пацієнтів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Pasiyeshvili, T.
    Interleukin 18 in the implementation of autoimmune disorders in patients with thyroiditis and gastroesophageal reflux disease / T. Pasiyeshvili, O. Kovalyova // Пробл. ендокринної патології. - 2019. - N спец.вип. - P113


MeSH-головна:
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (патофизиология)
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (патофизиология)
Дод.точки доступу:
Kovalyova, O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Lipid profile changes in patients with rheumatoid arthritis and autoimmune thyroiditis [Text] = Дисліпідемія у хворих на ревматоїдний артрит і аутоімунний тиреоїдит / L. Khimion [та ін.] // Здоров’я суспільства. - 2016. - № 1/2. - P51-52. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (диагностика, метаболизм, патофизиология)
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS (диагностика, метаболизм, патофизиология)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (диагностика, метаболизм, патофизиология)
Дод.точки доступу:
Khimion, L.
Yashchenko, O.
Naishtetik, I.
Piura, O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Sheremet, M. I.
    New approaches to postoperative treatment of patients with nodular goiter and autosmmune thyroiditis [Text] = Нові підходи до післяопераційного лікування хворих на вузловий зоб і автоімунний тиреоїдит / M. I. Sheremet // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - P60-65. - Библиогр.: с. 64


MeSH-головна:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (кровь, лекарственная терапия, осложнения, хирургия)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (кровь, лекарственная терапия, осложнения)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (действие лекарственных препаратов)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ТИОКТОВАЯ КИСЛОТА -- THIOCTIC ACID (терапевтическое применение)
Анотація: Oxidative stress is a multifactorial process involving numerous metabolic pathways in the cell. Thyroid hormones play a significant role in reactive oxygen species production due to their ability to accelerate the basal metabolism and to change respiratory rate in mitochondria. On the other hand, thyroid hormones also differ from the cell antioxidant mechanisms in different ways, thus, creating a multivariate situation whose outcome is difficult to predict. The purpose of this study was to research the activity of oxidant and antioxidant defense in the blood and in the thyroid tissue of patients with nodular goiter against the background of autoimmune thyroiditis (AIT) and their changes due to the use of alpha-lipoic acid in preoperative preparation and in the postoperative period. Materials and methods. The activity of oxidant and antioxidant defense in the blood and in the thyroid tissue was studied in 80 patients with nodular goiter and AIT in the pre- and postoperative periods. Results. The study showed that in patients with nodular goiter and AIT, there is an activation of peroxidation and an increase in the functional ability of the antioxidant defense elements in the blood and in the thyroid tissue. Conclusions. It has been found that inclusion of alpha-lipoic acid in the integrated treatment of such patients contributes to a decrease in the activity of peroxidation, activation of antioxidant defense systems and more rapid restoration of the thyroid function
Оксидантний стрес — багатофакторний процес, що включає численні метаболічні шляхи в клітині. Гормони щитоподібної залози відіграють значну роль у виробництві активних форм кисню за рахунок їх здатності прискорити основний метаболізм і змінювати частоту дихання в мітохондріях. З іншого боку, гормони щитоподібної залози також відрізняються від антиоксидантних механізмів клітин різними шляхами, створюючи тим самим багатоваріантну ситуацію, результат якої тяжко передбачити. Метою даного дослідження було вивчення активності оксидантного та антиоксидантного захисту в крові та тканині щитоподібної залози в пацієнтів із вузловим зобом на тлі автоімунного тиреоїдиту та їх зміни внаслідок застосування альфа-ліпоєвої кислоти в передопераційній підготовці та в післяопераційному періоді. Матеріали та методи. Активність оксидантного та антиоксидантного захисту в крові та тканині щитоподібної залози вивчалась у 80 хворих на вузловий зоб на тлі автоімунного тиреоїдиту в до- та післяопераційному періодах. Результати. У дослідженні було встановлено, що в пацієнтів із вузловим зобом на тлі автоімунного тиреоїдиту спостерігаються активація пероксидації та підвищення функціональної здатності антиоксидантних елементів захисту в крові та тканині щитоподібної залози. Висновки. Включення альфа-ліпоєвої кислоти в комплексне лікування таких хворих сприяє зниженню активності пероксидних процесів, активації антиоксидантних систем захисту та більш швидкому відновленню функції щитоподібної залози
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Bilous, I. I.
    Parameters of stimulation elektroneuromyography in patients with primary hypothyroidism [Text] / I. I. Bilous = Показники стимуляційної електронейроміографії в пацієнтів із первинним гіпотиреозом / І.І. Білоус // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 3. - P33-37. - Бібліогр.: с. 36


MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (осложнения, этиология)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПОЛИНЕВРОПАТИИ -- POLYNEUROPATHIES (диагностика, этиология)
ЭЛЕКТРОДИАГНОСТИКА -- ELECTRODIAGNOSIS
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, NEUROLOGICAL
Анотація: Мета дослідження — виявити електронейроміографічні особливості ураження периферичної нервової системи в пацієнтів iз первинним гіпотиреозом на фоні автоімунного тиреоїдиту (АІТ) та післяопераційного гіпотиреозу шляхом проведення стимуляційної електрoнейроміографії (ЕНМГ). Матеріали та методи. Обстежено 56 хворих на гіпотиреоз на фоні АІТ та 19 пацієнтів iз післяопераційним гіпотиреозом. Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб. П’ятдесят сім (76 %) пацієнтів отримували замісну терапію синтетичними похідними L-тироксину, у 18 (24 %) хворих був субклінічний гіпотиреоз. Проведено комплексне клініко-неврологічне та електрофізіологічне обстеження хворих, що включало ЕНМГ-тестування моторних (малогомілкові, великогомілкові, серединні) та сенсорних (малогомілкові, литкові) нервів. При дослідженні моторних нервів оцiнювали наступні показники: амплітуду та тривалість М-відповіді, площу М-відповіді на стимуляцію нерву в дистальній та проксимальній точках, термінальну латентність, резидуальну латентність, швидкість проведення збудження (ШПЗ), при вивченні сенсорних нервів — амплітуду потенціалу дії та ШПЗ. Результати. За АІТ спостерігалось ураження сенсорних нервів нижніх кінцівок (поверхневi малогомілковi та литковi) за змішаним типом. Аксонопатія проявлялась у зменшенні амплітуди потенціалу дії поверхневого малогомілкового нерва на 32,7 % (p  0,05) та литкового на 27,5 % (p  0,05) порівняно з контрольною групою, також відмічали зниження ШПЗ малогомілковими нервами на 21,9 % (p  0,05), що свідчить про пошкодження мієлінової оболонки. У пацієнтів iз післяопераційним гіпотиреозом спостерігалися переважно ознаки аксонопатії, про що свідчило зменшення амплітуди потенціалу дії поверхневого малогомілкового нерва на 27,9 % (p 0,05). При дослідженні функції рухових волокон периферичних нервів (сере­динний, малогомілковий та великогомілковий) виявлено, що ураження моторних волокон мало демієлінізуючий характер у 78,8 % випадків, у решти хворих (22,2 %) полінейропатія була змішаною (з ознаками ураження мієлінової оболонки та аксонів). Пошкодження ліктьових та великогомілкових нервів було облігатним, у той же час ознаки ураження серединного нерва спостерігалися в 72,8 % випадків. Про демієлінізацію швидкопровідних волокон малогомілкових та великогомілкових нервів свідчило подовження резидуальної латентності на 31,7 % (p 0,05) та 31,6 % відповідно (p 0,05), зниження ШПЗ при тестуванні малогомілкових нервів на 21,5 % (p 0,05) та на 19,4 % — при дослiдженні великогомілкових нервів. З боку серединних нервів відмічалося незначне зниження амплітуди дистальної М-відповіді, на ураження мієлінової оболонки вказувало статистично вірогідне підвищення резидуальної латентності та незначне зниження ШПЗ. У 22,2 % хворих з АІТ відмічалися ознаки поєднаного ураження мієлінової оболонки та аксонального пошкодження, коли крім зниження ШПЗ руховими волокнами великогомілкового та малогомілкового нервів на 21,7 та 21,4 % та деякого підвищення резидуальної латентності спостерігалося вірогідне зниження амплітуди М-відповіді на 15,6 та 14,8 % відповідно. У пацієнтів iз післяопераційним гіпотиреозом відмічалися лише ознаки мієлінопатії. Висновки. ЕНМГ дозволила виявити демієлінізуючий та змішаний характер ураження моторних волокон та аксональний характер ураження сенсорних периферичних нервів, причому більш виражені зміни спостерігалися при АІТ, ніж при полінейропатії на фоні післяопераційного гіпотиреозу
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Pyvovar, S. M.
    The possibility of using the levothyroxine in patients with heart failure [Text] = Можливість застосувння левотироксину у хворих із серцевою недостатністю / S. M. Pyvovar, Y. S. Rudyk, L. V. Panina // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 3. - P5-10. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (кровь, лекарственная терапия, осложнения, ультрасонография)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (кровь, лекарственная терапия, осложнения, ультрасонография)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
СЕРДЦА МИНУТНЫЙ ОБЪЕМ -- CARDIAC OUTPUT (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Objective — to study the effect of the levothyroxine (LT) use in patients with autoimmune thyroiditis (AIT) on the course of heart failure (HF). Materials and methods. The study included 218 patients with HF on the background of post‑infarction cardiosclerosis. 109 (50.0 %) patients with AIT received LT due to hypothyreosis in past. These patients intake LT during 2 years before included in the study and have euthyreosis. Whether the levels of TSH, T3f, T4f, T3r were determined. Echocardioscopy and ultrasound examination of the thyroid gland were conducted. We studied the course of heart failure for 2 years. Results. Patients who used LT, comparing with patients without this drug, had smaller dimensions (EDD and ESD) and volumes (ESV and EDV) of left ventricle (LV) and 22.9 % greater LV ejection fraction (EF) (p = 0.0001), as well as higher low serum NT‑proBNP level (26.3 %, p = 0.009). In the subgroup of patients taking LT at a dose of 0.1 to 0.69 mcg/kg, LVEF did not differ from patients without this tritment. At a dose of 0.7 — 1.19 mcg/kg, LVEF is higher compared with that of patients who did not take LT (by 37.9 %) and patients who took LT at a dose 0.1 — 0.33 mcg/kg (36.9 %). LVEF was the highest in patients taking LT at a dose of 1.20 mcg/kg. The use of LT for 2 years reduces the risk of re‑hospitalization (RH) due to decompensation of heart failure (Odds ratio = 0.490 (0.281 — 0.857), p = 0.018). The ROC analysis showed that the risk of RH in patients with heart failure due to decompensation of the disease decreases with the use of LT at a dose of 0.53 mcg/kg (sensitivity — 56.62 %, specificity — 60.98 %, p = 0.016). Conclusions. The use of LT in patients has a dose‑dependent positive effect on LVEF. The largest LVEF is observed in patients taking the drug at a dose of 1.2 mcg/kg. The use of an LT dose of 0.53 mcg/kg leads to a significant decrease in the frequency of re‑hospitalization due to decompensation of heart failure during 2 years
Мета — вивчити вплив застосування левотироксину на перебіг серцевої недостатності у пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом. Матеріали та методи. У дослідження було залучено 218 хворих із серцевою недостатністю (СН) на тлі післяінфарктного кардіосклерозу. Із них 109 (50,0 %) у зв’язку з гіпотиреозом, котрий розвинувся на тлі автоімунного тиреоїдиту, протягом 2 років до залучення в дослідження отримували левотироксин (ЛТ) в індивідуально підібраних дозах та на момент залучення в дослідження мали еутиреоїдний стан. Визначали рівень тиреотропного гормону, вільних трийодтироніну і тироксину, реверсивного трийодтироніну. Проводили ехокардіоскопію та ультразвукове дослідження щитоподібної залози. Вивчали перебіг СН протягом 2 років. Результати. Хворі, котрі отримували ЛТ, порівняно з пацієнтами, які не застосовували цей препарат, мали менші розміри (кінцеводіастолічний і кінцевосистолічний) та об’єм (кінцеводіастолічний і кінцевосистолічний) лівого шлуночка (ЛШ) та на 22,9 % більшу величину фракції викиду (ФВ) ЛШ (р = 0,0001), нижчий на 26,3 % сироватковий рівень N‑термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду (р = 0,009). У підгрупі хворих, які приймали ЛТ у дозі від 0,1 до 0,69 мкг/ кг маси тіла, ФВ ЛШ не відрізнялася від такої пацієнтів, котрі не застосовували цей препарат. При використанні дози 0,7 — 1,19 мкг/ кг маси тіла ФВ ЛШ була більшою порівняно з пацієнтами, які не приймали ЛТ (на 37,9 %), та хворими, які отримували ЛТ у дозі 0,1 — 0,33 мкг/ кг маси тіла (на 36,9 %). Найвищою ФВ ЛШ була у пацієнтів, які приймали ЛТ у дозі 1,20 мкг/ кг маси тіла. Прийом ЛТ протягом 2 років знижував ризик повторної госпіталізації з приводу декомпенсації СН (відношення шансів — 0,490 (95 % довірчий інтервал: 0,281 — 0,857), р = 0,018). За допомогою ROC‑аналізу встановлено, що ризик повторної госпіталізації хворих на СН з приводу декомпенсації захворювання знижувався при застосуванні ЛТ у дозі 0,53 мкг/ кг маси тіла (чутливість — 56,62 %, специфічність — 60,98 %, р = 0,016). Висновки. Застосування ЛТ у пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом при СН мало дозозалежний позитивний вплив на ФВ ЛШ. Найбільше значення ФВ ЛШ зареєстрували у хворих, які приймали ЛТ у дозі 1,2 мкг/ кг маси тіла. Використання ЛТ у дозі 0,53 мкг/ кг маси тіла при нетоксичному зобі сприяло статистично значущому зниженню частоти повторної госпіталізації у зв’язку з декомпенсацією СН протягом 2 років
Дод.точки доступу:
Rudyk, Y. S.
Panina, L. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Kamyshna, I. I.
    The role of vitamin D for the management of depression in patients with autoimmune thyroiditis and hypothyroidism in the West-Ukrainian population [Текст] / I. I. Kamyshna // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 10-14. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (патофизиология, психология)
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (патофизиология, психология)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (лекарственная терапия, этиология)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (терапевтическое применение)
Анотація: Hashimoto’s thyroiditis is known to be an essential endocrine disease that affects the population and may lead to hypothyroidism. This disease is one of the most commonly spread autoimmune di­seases. Hypothyroid patients frequently experience features of depression, which is prevalent among other symptoms in hypothyroidism. Data from recent research has proved that vitamin D deficiency may cause depression manifestations in the population. The purpose of the work is to study the effect of cholecalciferol in patients with autoimmune thyroiditis and hypothyroidism in the West-Ukrainian population on the level of depression in these patients. Materials and methods. The study included the 56 patients with hypothyroidism (H) caused by autoimmune thyroiditis (AIT). We identified the severity of depression levels using the Hamilton Depression Rating Scale (HDRS), which is reliable for depression assessment. Examinations were performed at the beginning and end of the 12-week treatment. Results. In patients of group 1 who received cholecalciferol and L-thyroxine, the level of depression on the Hamilton scale decreased by 40 %, while in patients who received only L-thyroxine, the level of depression decreased by 25 %. In addition, there was a significant difference between patients in groups 1 and 2 after treatment (p = 0.003). That is, treatment with additional cholecalciferol on the background of L-thyroxine was more effective than treatment with L-thyroxine alone. Analyzing the effect of treatment in patients with Group 1 with the additional appointment of cholecalciferol on the background of L-thyroxine in 21.4 % of patients disappeared depression. In addition, there was a decrease in depression in other patients in this group. Thus, in the remaining patients the severity of depressive manifestations decreased from moderate severity to mild depressive disorder. At the same time, after treatment only L-thyroxine depressive disorder of moderate severity decreased from 78.6 to 35.7 % to mild depressive disorder, but complete disappearance of depression in this group of patients after treatment was not observed. Conclusions. Vitamin D supplementation should be administered in patients suffering from autoimmune thyroiditis and hypothyroidism which may correct depression disorders in these patients
Відомо, що тиреоїдит Хашимото є одним із найчастіших ендокринних захворювань, яке вражає населення різних вікових груп і може призвести до гіпотиреозу. Ця патологія також є одним із найбільш поширених авто­імунних захворювань. Пацієнти з гіпотиреозом часто відчувають ознаки депресії, яка переважає серед інших симптомів гіпотиреозу. Дані останніх досліджень довели, що дефіцит вітаміну D може викликати прояви депресії в населення. Метою проведеної роботи є вивчення впливу холекальциферолу в пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом та гіпотиреозом у західноукраїнській популяції на рівень депресії у цих хворих. Матеріали та методи. У дослідження були включені 56 пацієнтів із гіпотиреозом, спричиненим автоімунним тиреоїдитом. Визначали наявність депресії за допомогою шкали депресії Гамільтона (HDRS). Обстеження проводили на початку та в кінці 12-тижневого лікування. Результати. У па­цієнтів першої групи, які отримували холекальциферол і L-тироксин, рівень депресії за шкалою Гамільтона знизився на 40 %, тоді як у пацієнтів, які отримували тільки L-тироксин, рівень депресії знизився на 25 %. Крім того, спостерігалася вірогідна різниця між пацієнтами першої та другої груп після лікування (р = 0,003). При аналізі ефекту лікування в пацієнтів першої групи з додатковим призначенням холекальциферолу на тлі L-тироксину у 21,4 % пацієнтів зникли прояви депресії. Крім того, спостерігалося зниження рівня депресії у решти пацієнтів цієї групи. Ступінь вираженості депресивних проявів зменшився від середньої тяжкості до легкого депресивного розладу. Висновки. Пацієнтам, які страждають на автоімунний тиреоїдит та гіпотиреоз, слід призначати вітамін D, що сприяє зменшенню в них частоти депресивних розладів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)