Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Тироксин<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 85
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Compliance to levothyroxine treatment of the patients with hypothyroidism during SARS-CoV-2 pandemic era [Text] = Комплаєнс до лікування левотироксином хворих на гіпотиреоз під час пандемічної ери SARS-CoV-2 / S. Bilgin [et al.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 2. - P13-17. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (лекарственная терапия, патофизиология)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (терапевтическое применение)
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN (терапевтическое применение)
БОЛЬНОЙ, СЛЕДОВАНИЕ РЕКОМЕНДАЦИЯМ ВРАЧА -- PATIENT COMPLIANCE
Анотація: Hypothyroidism requires treatment with levothyroxine (L-T4) to keep patients euthyroid. The rate of hospital admissions for chronic conditions decreased during COVID-19 era. We aimed to observe whether hospital admissions of the patients with hypothyroidism decreased during COVID-19 compared to the same time period in 2019. We also aimed to find out the rate of treatment compliance in subjects with hypothyroidism during pandemic era. Materials and methods. This cross-sectional study was performed on patients who applied to Internal Medicine Department of Abant Izzet Baysal University Hospital, and who received L-T4 replacement therapy due to hypothyroidism. 108 hypothyroidism patients were included in the study with their consent forms. The patients were divided into 2 groups according to the treatment compliance; either as compliant or incompliant patients. Results. The last TSH level of compliant group was significantly lower than incompliant group (p 0.001). The last fT4 level of the compliant group was significantly higher than that of the incompliant group (p
Гіпотиреоз потребує замісної терапії левотироксином (L-T4), щоб підтримувати в пацієнтів стан еутиреозу. Кількість госпіталізацій з приводу хронічних захворювань зменшилась протягом ери COVID-19. Мета дослідження — встановити частоту госпіталізацій пацієнтів з гіпотиреозом під час пандемії COVID-19 порівняно з аналогічним періодом часу в 2019 році. Матеріали та методи. Дослідження було проведене серед пацієнтів, які звернулись у відділення внутрішньої медицини університетської лікарні Abant Izzet Baysal та отримували замісну терапію L-T4 внаслідок гіпотиреозу. 108 пацієнтів з гіпотиреозом були включені в дослідження, підписавши інформаційну згоду. Пацієнти були розділені на дві групи відповідно до прихильності до лікування: хворі, які відповідали вимогам лікування, і хворі, які не дотримувались режиму лікування. Результати. Рівень тиреотропного гормона (ТТГ) перед включенням у дослідження у групі осіб, які відповідали вимогам лікування, був вірогідно нижчим, ніж у групі хворих, які не дотримувались режиму лікування (p 0,001). При цьому рівень вільного тироксину (вТ4) серед пацієнтів першої групи був вірогідно вищим, ніж в осіб другої групи (p
Дод.точки доступу:
Bilgin, S.
Burcin, Meryem Atak Tel
Tuba, Taslamacioglu Duman
Ozge, Kurtkulagi
Gizem, Bakir Kahveci
Tugrul Sagdic, Gulali Aktas

Вільних прим. немає

Знайти схожі

L-тироксин в лечении солитарного узлового нетоксического зоба при сопутствующей ишемической болезни сердца [Текст] / Е. А. Трошина, А. А. Александров, Г. А. Герасимов // Проблемы эндокринологии. - 1999. - Т. 45, № 3. - С. 25-28

MeSH-головна:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (лекарственная терапия)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (терапевтическое применение)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (лекарственная терапия)
Дод.точки доступу:
Трошина, Е. А.
Александров, А. А.
Герасимов, Г. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Трошина, Е. А.
L-тироксин и йодид калия в лечении узлового коллоидного эутиреоидного зоба [Текст] / Е. А. Трошина, Н. В. Мазурина // Проблемы эндокринологии. - 2002. - Т. 48, № 2. - С. 27-33

MeSH-головна:
ТИРОКСИН -- THYROXINE (терапевтическое применение)
ЗОБ -- GOITER (терапия)
Дод.точки доступу:
Мазурина, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

MHRA публікує звіт щодо таблеток левотироксину: огляд клінічних та якісних спостережень [Текст] // Фармацевтичний кур’єр. - 2013. - № 4. - С. 9

MeSH-головна:
ТИРОКСИН -- THYROXINE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Chernenko, O.
Papillary thyroid cancer and thyroid stimulating hormone: does sex matter? [Text] / O. Chernenko, O. Sulaieva // Фізіологічний журнал. - 2019. - Том 65, N 6. - P81-87

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (патофизиология)
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN (кровь)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (кровь)
ТРИИОДТИРОНИН -- TRIIODOTHYRONINE (кровь)
ПОЛОВЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ -- SEX CHARACTERISTICS
Анотація: Проаналізовано взаємозв’язок патогістологічних характеристик папілярного раку щитоподібної залози (ПРЩЗ) і показників функціональної активності цього органа у пацієнтів різної статі (468 жінок і 108 чоловіків). Досліджували вміст тиреотропного гормону (ТТГ), вільного трийодтироніну і тироксину (fT3 і fТ4) у сироватці крові. Оцінювали стадію, частоту екстратиреоїдного поширення (ЕТП) та лімфоваскулярної інвазії (ЛВІ), частоту метастазування у лімфатичні вузли (МЛУ). Крім того, при аналізі статевих відмінностей враховували вік, гістологічний тип ПРЩЗ і наявність аутоімунного тиреоїдиту (АІТ). Не було виявлено статистично значущих відмін стадії ПРЩЖ у пацієнтів різної статі. У жінок були зареєстровані менший розмір пухлини і більш висока частота мікрокарцином, в той час як у чоловіків - більш високу частоту МЛУ. Супутній АІТ був виявлений у 33,3% пацієнтів, його частота була значно вищою у жінок, що супроводжувалося зростанням вмісту ТТГ, хоча при цьому зв’язку між АІТ і концентрацією тиреоїдних гормонів не було виявлено. Супутній АІТ значно знижував ризик екстратиреоїдного поширення (OR = 0,67; 95% ДІ 0,44-1,00; Р = 0,05) і МЛУ (OR = 0,59; 95% ДІ 0,37-0,94; Р = 0,028) у пацієнтів чоловічої статі, проте не впливав на показники інвазивності у жінок. Таким чином, виявлено статеві відмінності сироваткового вмісту ТТГ і частоти мікрокарцином, які були асоційовані з високою частотою супутнього АІТ у жінок. Супутній АІТ у чоловіків з ПРЩЖ був асоційований зі зниженням ризику екстратиреоїдного поширення і МЛУ, що може відображати захисну роль АІТ в прогресуванні захворювання.
Дод.точки доступу:
Sulaieva, O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

The effect of levotyroxine on the course of heart failure in patients with non-toxic goiter [Text] / S. M. Pyvovar [et al.] // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 1. - P58-64

MeSH-головна:
ЗОБ -- GOITER (лекарственная терапия)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (этиология)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (вредные воздействия)
Анотація: The study included 218 patients with heart failure (HF) on the background of post-infarction cardiosclerosis who had non-toxic goiter (NG). 109 (50.0 %) patients received levothyroxine (LT) in connection with NG. Whether the levels of TSH, T3f, T4f, T3r were determined. Echocardioscopy and ultrasound examination of the thyroid gland were conducted. We studied the course of heart failure for 2 years. Patients who used LT, comparing with patients without this drug, had smaller dimensions (EDD and ESD) and volumes (ESV and EDV) of left ventricle (LV) and 22.9 % greater LV ejection fraction (EF) (p = 0.0001), as well as higher low serum NT-proBNP level (26.3 %, p = 0.009). In the subgroup of patients taking LT at a dose of 0.1 to 0.69 μg/kg, LVEF did not differ from patients without this tritment. At a dose of 0.7-1.19 μg/kg, LVEF is higher compared with that of patients who did not take LT (by 37.9%) and patients who took LT at a dose 0.1−0.33 mcg/kg (36.9 %). LVEF was the highest in patients taking LT at a dose of 1.20 mcg/kg. The use of LT for 2 years reduces the risk of re-hospitalization (RH) due to decompensation of heart failure (Odds ratio = 0.490 (0.281−0.857), p = 0.018) and a tendentious decrease in the risk of combined endpiont achieving (by 27.9 %, p = 0.074). The ROC analysis showed that the risk of RH in patients with heart failure due to decompensation of the disease decreases with the use of LT at a dose of 0.53 μg/kg (sensitivity − 56.62 %, specificity − 60.98 %, p = 0.016). The use of LT in patients has a dose-dependent positive effect on LVEF. The largest LVEF is observed in patients taking the drug at a dose of 1.2 mcg/kg. The use of an LT dose of 0.53 mcg/kg leads to a significant decrease in the frequency of re-hospitalization due to decompensation of heart failure during 2 years
До дослідження включено 218 хворих з серцевою недостатністю (СН) на фоні післяінфарктного кардіосклерозу, що мали нетоксичний зоб (НЗ). 109 (50,0 %) хворих отримували левотироксин (ЛТ) у звязку з НЗ. Визначали рівні ТТГ, T3в, T 4в, Т3r. Проводили ехокардіоскопію та ультразвукове дослідження щитоподібної залози. Вивчали перебіг СН протягом 2 років. Хворі, що застосовували ЛТ з приводу НЗ, порівнюючи до пацієнтів без даного препарату, мали менші розміри (КДР та КСР) та об’єми (КДО та КСО) лівого шліночка (ЛШ) та більшу на 22,9 % величину фракцію викиду (ФВ) ЛШ (р = 0,0001). Хворі, що приймали ЛТ мали нижчий сироватковий рівень NT-proBNP (на 26,3%, р = 0,009). У підгрупі хворих, котрі приймали ЛТ у дозі від 0,1 до 0,69 мкг/кг, ФВ ЛШ не відрізнялася від пацієнтів, що не застосовували даний препарат. При дозі 0,7−1,19 мкг/кг, ФВ ЛШ є більшою, порівнюючи до такої у пацієнтів, що не приймали ЛТ (на 37,9 %) та в порівнянні до хворих, що прийма- ли ЛТ в дозі 0,1−0,33 мкг/кг (на 36,9 %). ФВ ЛШ була найвищою у пацієнтів, що приймали ЛТ у дозі 1,20 мкг/кг. Застосування ЛТ з приводу НЗ протягом 2 років зменшує ризик повторної госпіталіза- ції ( ПГ) з п риводу д екомпенсації С Н ( відношення ш ансів = 0 ,490 (0,281−0,857), р = 0 ,018) т а т енденційне зниження ризику досягнення комбінованої кінцевої точки (на 27,9 %, р = 0,074). За допомогою ROC-аналізу встановлено, що ризик ПГ хворих на СН з приводу декомпенсації захворювання, зменшується при застосуванні ЛТ в дозі 0,53 мкг/кг (чутливість — 56,62 %, специфічність — 60,98 %, р = 0,016). Застосування левотироксину у хворих з нетоксичним зобом при серцевій недостатності має дозозалежний позитивний вплив на фракцію викиду лівого шлуночка. Найвища фракція викиду лівого шлуночка спостерігається у хворих, що приймали препарат в дозі 1,2 мкг/кг. Застосування левотироксину в дозі 0,53 мкг/кг при нетоксичному зобі призводить до вірогідного зниження частоти повторної госпіталізації у зв’язку з декомпенсацією серцевої недостатності протягом 2 років
Дод.точки доступу:
Pyvovar, S. M.
Rudyk, Yu. S.
Lozyk, T. V.
Galchinskaya, V. Yu.
Radziejowska, M.
Radziejowski, P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Pyvovar, S. M.
The possibility of using the levothyroxine in patients with heart failure [Text] = Можливість застосувння левотироксину у хворих із серцевою недостатністю / S. M. Pyvovar, Y. S. Rudyk, L. V. Panina // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 3. - P5-10. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (кровь, лекарственная терапия, осложнения, ультрасонография)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (кровь, лекарственная терапия, осложнения, ультрасонография)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
СЕРДЦА МИНУТНЫЙ ОБЪЕМ -- CARDIAC OUTPUT (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Objective — to study the effect of the levothyroxine (LT) use in patients with autoimmune thyroiditis (AIT) on the course of heart failure (HF). Materials and methods. The study included 218 patients with HF on the background of post‑infarction cardiosclerosis. 109 (50.0 %) patients with AIT received LT due to hypothyreosis in past. These patients intake LT during 2 years before included in the study and have euthyreosis. Whether the levels of TSH, T3f, T4f, T3r were determined. Echocardioscopy and ultrasound examination of the thyroid gland were conducted. We studied the course of heart failure for 2 years. Results. Patients who used LT, comparing with patients without this drug, had smaller dimensions (EDD and ESD) and volumes (ESV and EDV) of left ventricle (LV) and 22.9 % greater LV ejection fraction (EF) (p = 0.0001), as well as higher low serum NT‑proBNP level (26.3 %, p = 0.009). In the subgroup of patients taking LT at a dose of 0.1 to 0.69 mcg/kg, LVEF did not differ from patients without this tritment. At a dose of 0.7 — 1.19 mcg/kg, LVEF is higher compared with that of patients who did not take LT (by 37.9 %) and patients who took LT at a dose 0.1 — 0.33 mcg/kg (36.9 %). LVEF was the highest in patients taking LT at a dose of 1.20 mcg/kg. The use of LT for 2 years reduces the risk of re‑hospitalization (RH) due to decompensation of heart failure (Odds ratio = 0.490 (0.281 — 0.857), p = 0.018). The ROC analysis showed that the risk of RH in patients with heart failure due to decompensation of the disease decreases with the use of LT at a dose of 0.53 mcg/kg (sensitivity — 56.62 %, specificity — 60.98 %, p = 0.016). Conclusions. The use of LT in patients has a dose‑dependent positive effect on LVEF. The largest LVEF is observed in patients taking the drug at a dose of 1.2 mcg/kg. The use of an LT dose of 0.53 mcg/kg leads to a significant decrease in the frequency of re‑hospitalization due to decompensation of heart failure during 2 years
Мета — вивчити вплив застосування левотироксину на перебіг серцевої недостатності у пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом. Матеріали та методи. У дослідження було залучено 218 хворих із серцевою недостатністю (СН) на тлі післяінфарктного кардіосклерозу. Із них 109 (50,0 %) у зв’язку з гіпотиреозом, котрий розвинувся на тлі автоімунного тиреоїдиту, протягом 2 років до залучення в дослідження отримували левотироксин (ЛТ) в індивідуально підібраних дозах та на момент залучення в дослідження мали еутиреоїдний стан. Визначали рівень тиреотропного гормону, вільних трийодтироніну і тироксину, реверсивного трийодтироніну. Проводили ехокардіоскопію та ультразвукове дослідження щитоподібної залози. Вивчали перебіг СН протягом 2 років. Результати. Хворі, котрі отримували ЛТ, порівняно з пацієнтами, які не застосовували цей препарат, мали менші розміри (кінцеводіастолічний і кінцевосистолічний) та об’єм (кінцеводіастолічний і кінцевосистолічний) лівого шлуночка (ЛШ) та на 22,9 % більшу величину фракції викиду (ФВ) ЛШ (р = 0,0001), нижчий на 26,3 % сироватковий рівень N‑термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду (р = 0,009). У підгрупі хворих, які приймали ЛТ у дозі від 0,1 до 0,69 мкг/ кг маси тіла, ФВ ЛШ не відрізнялася від такої пацієнтів, котрі не застосовували цей препарат. При використанні дози 0,7 — 1,19 мкг/ кг маси тіла ФВ ЛШ була більшою порівняно з пацієнтами, які не приймали ЛТ (на 37,9 %), та хворими, які отримували ЛТ у дозі 0,1 — 0,33 мкг/ кг маси тіла (на 36,9 %). Найвищою ФВ ЛШ була у пацієнтів, які приймали ЛТ у дозі 1,20 мкг/ кг маси тіла. Прийом ЛТ протягом 2 років знижував ризик повторної госпіталізації з приводу декомпенсації СН (відношення шансів — 0,490 (95 % довірчий інтервал: 0,281 — 0,857), р = 0,018). За допомогою ROC‑аналізу встановлено, що ризик повторної госпіталізації хворих на СН з приводу декомпенсації захворювання знижувався при застосуванні ЛТ у дозі 0,53 мкг/ кг маси тіла (чутливість — 56,62 %, специфічність — 60,98 %, р = 0,016). Висновки. Застосування ЛТ у пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом при СН мало дозозалежний позитивний вплив на ФВ ЛШ. Найбільше значення ФВ ЛШ зареєстрували у хворих, які приймали ЛТ у дозі 1,2 мкг/ кг маси тіла. Використання ЛТ у дозі 0,53 мкг/ кг маси тіла при нетоксичному зобі сприяло статистично значущому зниженню частоти повторної госпіталізації у зв’язку з декомпенсацією СН протягом 2 років
Дод.точки доступу:
Rudyk, Y. S.
Panina, L. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Купріненко, Н.
Абсорбція левотироксину: які фактори впливають? [Текст] / Н. Купріненко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 34-40. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КИШЕЧНИК, ВСАСЫВАНИЕ -- INTESTINAL ABSORPTION
ТИРОКСИН -- THYROXINE (терапевтическое применение)
МАЛЬАБСОРБЦИИ СИНДРОМЫ -- MALABSORPTION SYNDROMES
Анотація: У статті розглядаються фактори, що перешкоджають абсорбції левотироксину в організмі людини. Зокрема, це деякі продукти харчування, у тому числі кава еспресо, харчові волокна, а також низка захворювань шлунково-кишкового тракту, наприклад целіакія, запальні захворювання кишечника, що викликають синдром мальабсорбції, непереносимість лактози, інфекція Helicobacter pylori та атрофічний гастрит. Крім того, згідно з результатами досліджень, на абсорбцію левотироксину впливають деякі лікарські засоби, що широко використовуються в клінічній практиці, такі як секвестранти жовчних кислот, сульфат заліза, сукральфат, карбонат кальцію, алюмінійвмісні антациди, фосфат-біндери, ралоксифен та інгібітори протонної помпи
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ваколюк, Л. М.
Аспекти грудного вигодовування в профілактиці транзиторного гіпотиреозу [Текст] / Л. М. Ваколюк // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2015. - Т. 19, № 2. - С. 359-362

Рубрики: Трийодтиронин--тер прим

MeSH-головна:
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
МОЛОКО ЧЕЛОВЕЧЕСКОЕ -- MILK, HUMAN (действие лекарственных препаратов, секреция)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (иммунология)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (фармакология, химия)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Носівець, Д. С.
Біофармацевтичний аналіз взаємодії L-тироксину, диклофенаку натрію та хондроїтину сульфату як компонентів фармакотерапії проявів остеоартрозу внаслідок гіпотиреозу [Текст] / Д. С. Носівець // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 10-14. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (лекарственная терапия, этиология)
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (лекарственная терапия, осложнения)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (анализ, действие лекарственных препаратов, терапевтическое применение, фармакокинетика)
ДИКЛОФЕНАК -- DICLOFENAC (анализ, терапевтическое применение, фармакокинетика)
ХОНДРОИТИНСУЛЬФАТЫ -- CHONDROITIN SULFATES (анализ, терапевтическое применение, фармакокинетика)
БИОФАРМАЦИЯ -- BIOPHARMACEUTICS
Анотація: В статье рассмотрен вопрос биофармацевтического взаимодействия L-тироксина, диклофенака натрия и хондроитина сульфата как компонентов фармакотерапии проявлений остеоартроза при сопутствующем гипотиреозе. Известно, что функциональная недостаточность щитовидной железы негативно сказывается на всех видах обмена веществ и в частности на состоянии костно-хрящевой ткани, приводя к развитию остеоартроза. Существующие фармакотерапевтические подходы медикаментозного лечения данной коморбидной патологии требуют назначения базовой заместительной гормональной терапии, для коррекции недостаточности щитовидной железы, и нестероидных противовоспалительных средств (НПВС), как препаратов симптоматического лечения остеоартроза. Однако на сегодняшний день не освещены вопросы биофармацевтического взаимодействия L-тироксина и диклофенака натрия, а также недостаточно изучена профилактика остеоартроза на фоне гипотиреоза при помощи хондроитина сульфата и его взаимодействие с компонентами фармакотерапии. На основании проведенного исследования установлено, что, исходя из теоретического анализа физико-химических и химических свойств данных лекарственных средств, предполагаются преимущественно обратимые кислотно-щелочные взаимодействия. Вероятность сильных и необратимых физико-химических реакций очень низка, и физические смеси данных лекарственных препаратов не подвергаются негативным взаимодействиям, которые могут привести к глубоким деструктивным изменениям со стороны лекарственных форм. Поскольку L-тироксин, диклофенак натрия и хондроитина сульфат абсорбируются преимущественно путем простой диффузии, имеют различные механизмы транспорта через биологические мембраны, имеют разную степень связывания с белками плазмы крови и различные ферментные системы, вовлеченные в их метаболизм и экскреции, исключаются фармакокинетические взаимодействия между ними. На уровне фармакологического взаимодействия ожидается сочетанное и однонаправленное воздействие комбинации активных веществ L-тироксина, диклофенака натрия и хондроитина сульфата, в частности, при дегенеративно-дистрофических нарушениях вследствие функциональной недостаточности щитовидной железы, для восстановления структуры хрящевой ткани и для комплексного этиотропного и симптоматического лечения остеоартроза и связанных с ним состояний
The article deals with the issue of the biopharmaceutical interaction of L-thyroxin, diclofenac sodium and chondroitin sulfate as components of pharmacotherapy of osteoarthritis manifestations with concomitant hypothyroidism. It is known that functional insufficiency of the thyroid gland has a negative effect on all types of metabolism and in particular on the condition of the bone and cartilage tissue, leading to the development of osteoarthritis. Existing pharmacotherapeutic approaches to the medical treatment of this pathology require the use of basic hormone replacement therapy for the correction of thyroid insufficiency, and NSAIDs as drugs for the symptomatic treatment of osteoarthritis. However, to date, questions of the biopharmaceutical interaction of L-thyroxin and diclofenac sodium are not covered, and the prevention of osteoarthritis against the background of hypothyroidism with the help of chondroitin sulfate and its interaction with the components of pharmacotherapy has not been sufficiently studied. Based on the conducted research, it was established that, proceeding from the theoretical analysis of the physicochemical and chemical properties of these drugs, predominantly reversible acid-base interactions are assumed. The probability of strong and irreversible physicochemical reactions is very low and the physical mixtures of these drugs are not subject to negative interactions which can lead to profound destructive changes on the part of the dosage forms. Since L-thyroxin, diclofenac sodium and chondroitin sulfate are absorbed mainly by simple diffusion, have different transport mechanisms through biological membranes, have different degrees of binding to plasma proteins and various enzyme systems involved in their metabolism and excretion, pharmacokinetic interactions between them are excluded. At the level of pharmacological interaction, the combined and unidirectional effects of the combination of active substances L-thyroxin, diclofenac sodium and chondroitin sulfate are expected, in particular, in degenerative-dystrophic disorders due to functional insufficiency of the thyroid gland, for restoration of the structure of cartilage tissue and for a complex etiotropic and symptomatic treatment of osteoarthritis and related states
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)