Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Тироксин<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 85
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-85

Терещук, А. Р.
Випадок пізньої діагностики вродженого гіпотиреозу у дитини [Текст] / А. Р. Терещук, В. С. Довгодько // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 1 спецвип. . - С. 50

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ГИПОТИРЕОЗ ВРОЖДЕННЫЙ -- CONGENITAL HYPOTHYROIDISM (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
НОВОРОЖДЕННЫХ СКРИНИНГ -- NEONATAL SCREENING (использование, методы, тенденции)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Вроджений гіпотиреоз (кретинізм) - важке, генетично зумовлене захворювання щитоподібної залози (частота 1: 4000-5000 новонароджених), що виникає внаслідок повної чи часткової недостатності тиреоїдних гормонів і призводить до важких порушень всіх органів і систем, але в першу чергу - інтелекту дитини. Нормального розумового розвитку дитини можна очікувати тільки на початку замісної терапії тиреоїдними гормонами в перші 30 днів від народження. Мета роботи Проаналізувати випадок пізньої діагностики та початку замісної терапії тиреоїдними гормонами на прикладі пацієнтки 8 місяців (дівчинки з дихоріальної двійні) з метою надання рекомендацій щодо уникнення подібних помилок в роботі лікарів педіатрів та лікакрів сімейної практики
Дод.точки доступу:
Довгодько, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Функціональний стан щитоподібної залози в дітей, хворих на виразку дванадцятипалої кишки [Текст] / С. В. Сокольник [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 5. - С. 54-57. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА -- DUODENAL ULCER (патофизиология, этиология)
HELICOBACTER ИНФЕКЦИИ -- HELICOBACTER INFECTIONS (диагностика)
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES (анализ)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (анализ)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Більшість фахівців одностайні щодо того, що в дітей значно частіше трапляється виразка дванадцятипалої кишки. Останніми роками став проявлятися дослідницький інтерес відношень тиреоїдної системи з процесами виразки у дванадцятипалій кишці. Мета. Дослідити функціональний стан щитоподібної залози в дітей, хворих на виразку дванадцятипалої кишки. Матеріали та методи. Групу спостереження становили 56 дітей віком від 7 до 18 років із верифікованою виразкою дванадцятипалої кишки та 15 здорових дітей. Усім педіатричним пацієнтам проводили фіброезофагогастродуоденоскопію з прицільною щитковою біопсією та дослідженням на наявність бактерії Helicobacter pylori, внутрішньошлункову рН-метрію, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та щитоподібної залози, досліджували концентрацію тиреоїдних гормонів (ТТГ, Т3, Т4). Оцінка вірогідності здійснювалася за допомогою критерію Стьюдента (t). Різниця вважалася вірогідною при р 0,05. Результати. Середній вік виникнення виразки дванадцятипалої кишки в дітей становив 13,1 ± 3,1 року. У всіх вікових категоріях виразка дванадцятипалої кишки частіше траплялася у хлопчиків — 58,9 %. Під час поглибленого ультразвукового дослідження структура щитоподібної залози в 52 (92,8 %) дітей була однорідною, у 4 (7,1 %) дітей — неоднорідною, але без вузлових утворень. Концентрації ТТГ та Т3 в крові дітей із виразкою дванадцятипалої кишки також не відрізнялися від середніх показників у дітей групи порівняння. При цьому відзначалося зниження концентрації Т4, що можна розглядати як варіант синдрому еутиреоїдної слабкості — синдрому зниженого Т4. Середній рівень Т4 у крові (32,67 ± 3,84 нмоль/л) був значно нижчим (p
Most experts agree that duodenal ulcers are much more common in children. In recent years, the research interest in the relationship between the thyroid system and duodenal ulcer processes has become evident. The purpose of the study is to investigate the thyroid functional state in children with duodenal ulcer. Materials and methods. The observation group consisted of 56 children aged 7 to 18 years with a verified duodenal ulcer and 15 healthy children. All pediatric patients underwent fibroesophagogastroduodenoscopy with a targeted thyroid biopsy and examination for the presence of the Helicobacter pylori bacterium, intragastric pH-metry, ultrasound examination of the abdominal cavity and thyroid gland; the concentration of thyroid hormones (thyroid-stimulating hormone, T3, T4) was also studied. Reliability was assessed using Student’s t-test. The difference was considered significant at p 0.05. Results. The average age of children with duodenal ulcer was 13.1 ± 3.1 years. In all age categories, duodenal ulcer occurred more often in boys — 58.9 %. During an in-depth ultrasound examination, the structure of the thyroid gland in 52 (92.8 %) children was homogeneous, in 4 (7.1 %) individuals it was heterogeneous, but without nodular formations. Serum concentrations of thyroid-stimulating hormone and T3 in children with duodenal ulcer also did not differ from the average levels in children of the comparison group. At the same time, a decrease in the concentration of T4 was noted, which can be considered as a variant of euthyroid sick syndrome — the syndrome of reduced T4. The average serum level of T4 (32.67 ± 3.84 nmol/l) was significantly lower (p
Дод.точки доступу:
Сокольник, С. В.
Нечитайло, Д. Ю.
Лозюк, І. Я.
Остапчук, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Compliance to levothyroxine treatment of the patients with hypothyroidism during SARS-CoV-2 pandemic era [Text] = Комплаєнс до лікування левотироксином хворих на гіпотиреоз під час пандемічної ери SARS-CoV-2 / S. Bilgin [et al.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 2. - P13-17. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (лекарственная терапия, патофизиология)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (терапевтическое применение)
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN (терапевтическое применение)
БОЛЬНОЙ, СЛЕДОВАНИЕ РЕКОМЕНДАЦИЯМ ВРАЧА -- PATIENT COMPLIANCE
Анотація: Hypothyroidism requires treatment with levothyroxine (L-T4) to keep patients euthyroid. The rate of hospital admissions for chronic conditions decreased during COVID-19 era. We aimed to observe whether hospital admissions of the patients with hypothyroidism decreased during COVID-19 compared to the same time period in 2019. We also aimed to find out the rate of treatment compliance in subjects with hypothyroidism during pandemic era. Materials and methods. This cross-sectional study was performed on patients who applied to Internal Medicine Department of Abant Izzet Baysal University Hospital, and who received L-T4 replacement therapy due to hypothyroidism. 108 hypothyroidism patients were included in the study with their consent forms. The patients were divided into 2 groups according to the treatment compliance; either as compliant or incompliant patients. Results. The last TSH level of compliant group was significantly lower than incompliant group (p 0.001). The last fT4 level of the compliant group was significantly higher than that of the incompliant group (p
Гіпотиреоз потребує замісної терапії левотироксином (L-T4), щоб підтримувати в пацієнтів стан еутиреозу. Кількість госпіталізацій з приводу хронічних захворювань зменшилась протягом ери COVID-19. Мета дослідження — встановити частоту госпіталізацій пацієнтів з гіпотиреозом під час пандемії COVID-19 порівняно з аналогічним періодом часу в 2019 році. Матеріали та методи. Дослідження було проведене серед пацієнтів, які звернулись у відділення внутрішньої медицини університетської лікарні Abant Izzet Baysal та отримували замісну терапію L-T4 внаслідок гіпотиреозу. 108 пацієнтів з гіпотиреозом були включені в дослідження, підписавши інформаційну згоду. Пацієнти були розділені на дві групи відповідно до прихильності до лікування: хворі, які відповідали вимогам лікування, і хворі, які не дотримувались режиму лікування. Результати. Рівень тиреотропного гормона (ТТГ) перед включенням у дослідження у групі осіб, які відповідали вимогам лікування, був вірогідно нижчим, ніж у групі хворих, які не дотримувались режиму лікування (p 0,001). При цьому рівень вільного тироксину (вТ4) серед пацієнтів першої групи був вірогідно вищим, ніж в осіб другої групи (p
Дод.точки доступу:
Bilgin, S.
Burcin, Meryem Atak Tel
Tuba, Taslamacioglu Duman
Ozge, Kurtkulagi
Gizem, Bakir Kahveci
Tugrul Sagdic, Gulali Aktas

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зінич, О. В.
Чи всі препарати L-тироксину терапевтично еквівалентні? [Текст] / О. В. Зінич // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 47-49. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Левотироксин

MeSH-головна:
ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ ЭКВИВАЛЕНТНОСТЬ -- THERAPEUTIC EQUIVALENCY
ТИРОКСИН -- THYROXINE (фармакокинетика, фармакология)
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ ПРОМЫШЛЕННОСТЬ -- DRUG INDUSTRY
ЛАКТОЗА -- LACTOSE (фармакокинетика, фармакология)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: На українському фармацевтичному ринку наявний широкий асортимент препаратів левотироксину як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва. Препарати левотироксину різних виробників не завжди є терапевтично еквівалентними, тому що відрізняються за складом допоміжних речовин. Застосування двохосновного фосфату кальцію як допоміжної речовини в L-тироксині не тільки поліпшує біодоступність, а й забезпечує більшу стабільність препарату левотироксину порівняно з використанням лактози
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Роль тиреоїдних гормонів у формуванні просторової пам’яті щурів у ранньому онтогенезі [Текст] / О. М. Демченко [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2021. - Том 67, N 2. - С. 22-30

MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
ГИПЕРТИРЕОЗ -- HYPERTHYROIDISM
МЕРКАЗОЛИЛ -- METHIMAZOLE (прием и дозировка)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (прием и дозировка)
ПОВЕДЕНИЕ ЖИВОТНЫХ -- BEHAVIOR, ANIMAL (действие лекарственных препаратов)
ПРОСТРАНСТВЕННАЯ ПАМЯТЬ -- SPATIAL MEMORY (действие лекарственных препаратов)
РЕАКЦИЯ БЕГСТВА -- ESCAPE REACTION (действие лекарственных препаратов)
СЕРОТОНИН -- SEROTONIN (химия)
НЕЙРОТРАНСМИТТЕРНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROTRANSMITTER AGENTS (химия)
БИОХИМИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOCHEMICAL PHENOMENA
ХРОМАТОГРАФИЯ ТОНКОСЛОЙНАЯ -- CHROMATOGRAPHY, THIN LAYER (методы)
ОНТОГЕНЕЗ
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
Анотація: Визначали зміни поведінкової і мнестичної активності, а також їх нейрохімічного забезпечення при тиреодисфункції в ювенільних щурів лінії Вістар. Поведінкову активність досліджували у піднесеному хрестоподібному лабіринті, просторову пам’ять вивчали методом вироблення захисної реакції уникнення у водному лабіринті Морріса, а також вироблення їжодобувних реакцій у 8-променевому лабіринті. Вміст вільних амінокислот нейромедіаторного спектра і серотоніну визначали методом тонкошарової хроматографії з наступним спектрофотометруванням. Установлено, що дисфункція щитоподібної залози (ЩЗ) у ранньому онтогенезі супроводжувалася суттєвими порушеннями емоційної й когнітивної активності залежно від тиреоїдного статусу щурів, виявлені також відмінності механізмів формування просторової пам’яті при негативному і позитивному підкріпленні. При цьому анксіолітичний тип поведінки і формування просторової пам’яті в ювенільних тварин з експериментальним гіпертиреозом, можливо, забезпечується підвищенням вмісту ГАМК у неокортексі на 40% та зменшенням вмісту серотоніну в гіпокампі на 32%. Експериментальний гіпотиреоз викликав анксіогенний ефект та порушення когнітивної функції, що супроводжувалось надмірним підвищенням вмісту серотоніну в неокортексі на 51%.
Дод.точки доступу:
Демченко, О. М.
Родинський, О. Г.
Кондратьєва, О. Ю.
Зайченко, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Купріненко, Н.
Абсорбція левотироксину: які фактори впливають? [Текст] / Н. Купріненко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 34-40. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КИШЕЧНИК, ВСАСЫВАНИЕ -- INTESTINAL ABSORPTION
ТИРОКСИН -- THYROXINE (терапевтическое применение)
МАЛЬАБСОРБЦИИ СИНДРОМЫ -- MALABSORPTION SYNDROMES
Анотація: У статті розглядаються фактори, що перешкоджають абсорбції левотироксину в організмі людини. Зокрема, це деякі продукти харчування, у тому числі кава еспресо, харчові волокна, а також низка захворювань шлунково-кишкового тракту, наприклад целіакія, запальні захворювання кишечника, що викликають синдром мальабсорбції, непереносимість лактози, інфекція Helicobacter pylori та атрофічний гастрит. Крім того, згідно з результатами досліджень, на абсорбцію левотироксину впливають деякі лікарські засоби, що широко використовуються в клінічній практиці, такі як секвестранти жовчних кислот, сульфат заліза, сукральфат, карбонат кальцію, алюмінійвмісні антациди, фосфат-біндери, ралоксифен та інгібітори протонної помпи
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Pyvovar, S. M.
The possibility of using the levothyroxine in patients with heart failure [Text] = Можливість застосувння левотироксину у хворих із серцевою недостатністю / S. M. Pyvovar, Y. S. Rudyk, L. V. Panina // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 3. - P5-10. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (кровь, лекарственная терапия, осложнения, ультрасонография)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (кровь, лекарственная терапия, осложнения, ультрасонография)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
СЕРДЦА МИНУТНЫЙ ОБЪЕМ -- CARDIAC OUTPUT (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Objective — to study the effect of the levothyroxine (LT) use in patients with autoimmune thyroiditis (AIT) on the course of heart failure (HF). Materials and methods. The study included 218 patients with HF on the background of post‑infarction cardiosclerosis. 109 (50.0 %) patients with AIT received LT due to hypothyreosis in past. These patients intake LT during 2 years before included in the study and have euthyreosis. Whether the levels of TSH, T3f, T4f, T3r were determined. Echocardioscopy and ultrasound examination of the thyroid gland were conducted. We studied the course of heart failure for 2 years. Results. Patients who used LT, comparing with patients without this drug, had smaller dimensions (EDD and ESD) and volumes (ESV and EDV) of left ventricle (LV) and 22.9 % greater LV ejection fraction (EF) (p = 0.0001), as well as higher low serum NT‑proBNP level (26.3 %, p = 0.009). In the subgroup of patients taking LT at a dose of 0.1 to 0.69 mcg/kg, LVEF did not differ from patients without this tritment. At a dose of 0.7 — 1.19 mcg/kg, LVEF is higher compared with that of patients who did not take LT (by 37.9 %) and patients who took LT at a dose 0.1 — 0.33 mcg/kg (36.9 %). LVEF was the highest in patients taking LT at a dose of 1.20 mcg/kg. The use of LT for 2 years reduces the risk of re‑hospitalization (RH) due to decompensation of heart failure (Odds ratio = 0.490 (0.281 — 0.857), p = 0.018). The ROC analysis showed that the risk of RH in patients with heart failure due to decompensation of the disease decreases with the use of LT at a dose of 0.53 mcg/kg (sensitivity — 56.62 %, specificity — 60.98 %, p = 0.016). Conclusions. The use of LT in patients has a dose‑dependent positive effect on LVEF. The largest LVEF is observed in patients taking the drug at a dose of 1.2 mcg/kg. The use of an LT dose of 0.53 mcg/kg leads to a significant decrease in the frequency of re‑hospitalization due to decompensation of heart failure during 2 years
Мета — вивчити вплив застосування левотироксину на перебіг серцевої недостатності у пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом. Матеріали та методи. У дослідження було залучено 218 хворих із серцевою недостатністю (СН) на тлі післяінфарктного кардіосклерозу. Із них 109 (50,0 %) у зв’язку з гіпотиреозом, котрий розвинувся на тлі автоімунного тиреоїдиту, протягом 2 років до залучення в дослідження отримували левотироксин (ЛТ) в індивідуально підібраних дозах та на момент залучення в дослідження мали еутиреоїдний стан. Визначали рівень тиреотропного гормону, вільних трийодтироніну і тироксину, реверсивного трийодтироніну. Проводили ехокардіоскопію та ультразвукове дослідження щитоподібної залози. Вивчали перебіг СН протягом 2 років. Результати. Хворі, котрі отримували ЛТ, порівняно з пацієнтами, які не застосовували цей препарат, мали менші розміри (кінцеводіастолічний і кінцевосистолічний) та об’єм (кінцеводіастолічний і кінцевосистолічний) лівого шлуночка (ЛШ) та на 22,9 % більшу величину фракції викиду (ФВ) ЛШ (р = 0,0001), нижчий на 26,3 % сироватковий рівень N‑термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду (р = 0,009). У підгрупі хворих, які приймали ЛТ у дозі від 0,1 до 0,69 мкг/ кг маси тіла, ФВ ЛШ не відрізнялася від такої пацієнтів, котрі не застосовували цей препарат. При використанні дози 0,7 — 1,19 мкг/ кг маси тіла ФВ ЛШ була більшою порівняно з пацієнтами, які не приймали ЛТ (на 37,9 %), та хворими, які отримували ЛТ у дозі 0,1 — 0,33 мкг/ кг маси тіла (на 36,9 %). Найвищою ФВ ЛШ була у пацієнтів, які приймали ЛТ у дозі 1,20 мкг/ кг маси тіла. Прийом ЛТ протягом 2 років знижував ризик повторної госпіталізації з приводу декомпенсації СН (відношення шансів — 0,490 (95 % довірчий інтервал: 0,281 — 0,857), р = 0,018). За допомогою ROC‑аналізу встановлено, що ризик повторної госпіталізації хворих на СН з приводу декомпенсації захворювання знижувався при застосуванні ЛТ у дозі 0,53 мкг/ кг маси тіла (чутливість — 56,62 %, специфічність — 60,98 %, р = 0,016). Висновки. Застосування ЛТ у пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом при СН мало дозозалежний позитивний вплив на ФВ ЛШ. Найбільше значення ФВ ЛШ зареєстрували у хворих, які приймали ЛТ у дозі 1,2 мкг/ кг маси тіла. Використання ЛТ у дозі 0,53 мкг/ кг маси тіла при нетоксичному зобі сприяло статистично значущому зниженню частоти повторної госпіталізації у зв’язку з декомпенсацією СН протягом 2 років
Дод.точки доступу:
Rudyk, Y. S.
Panina, L. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пивовар, С. М.
Дозозалежні ефекти левотироксину при серцевій недостатності у хворих із супутньою тиреоїдною патологією [Текст] / С. М. Пивовар, Ю. С. Рудик, Т. В. Лозик // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2021. - Том 27, N 2. - С. 100-109

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (лекарственная терапия)
ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- ENDOCRINE SYSTEM DISEASES (патофизиология)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (терапевтическое применение, фармакокинетика)
Анотація: На цей час, застосування гормонів щитоподібної залози за умов серцевої недостатності (СН) все ще є «відкритою книгою». Залишається декілька питань без відповіді: режим, дози та графік застосування препаратів, а також наслідки такої терапії. Великі клінічні дослідження зможуть дати інформацію щодо впливу зазначених гормонів на довготривалий прогноз у хворих із СН. Водночас наявність коморбідної тиреоїдної патології, що потребує призначення левотироксину (ЛТ), дозволяє частково відповісти на ці питання
Дод.точки доступу:
Рудик, Ю. С.
Лозик, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Подченко, Н. С.
Застосування L-тироксину при лікуванні патологій щитоподібної залози та проблеми контролю терапії (огляд літератури) [Текст] / Н. С. Подченко // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2020. - Т. 28, № 4. - С. 387-402. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Трийодтиронін

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (лекарственная терапия, терапия)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (лекарственная терапия, терапия)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (терапевтическое применение)
ТИРОНИНЫ -- THYRONINES (терапевтическое применение)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Захворювання щитоподібної залози є одними з найпоширеніших патологій у світі, зокрема гіпотиреоз, гіпертиреоз і рак щитоподібної залози. На сучасному етапі відзначається збільшення їх випадків. Щитоподібна залоза є надзвичайно важливим елементом для загального здоров’я людини, гормони якої необхідні для нормального функціонування всіх тканин в організмі
З огляду на аналіз даних літератури, який охопив 20 років, на сьогодні монотерапія L-Т4 є стандартною терапією хворих із гіпотиреозом. Комбіновану терапію LT4 + LT3 можна рекомендувати пацієнтам, які отримують лікування L-T4 зі скаргами, що характерні для гіпотиреозу, незважаючи на нормальні рівні ТТГ, за винятком інших хронічних та супутніх аутоімунних захворювань, які можуть бути їх причиною
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Тиреоїдна дисфункція та дитяче ожиріння (огляд літератури і власні дослідження) [Текст] / С. І. Турчина [та ін.] // Сучасна педіатрія. Україна. - 2020. - N 2. - С. 56-62. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Йодомарин®100

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ У ДЕТЕЙ -- PEDIATRIC OBESITY (кровь, осложнения)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (иммунология, кровь, лекарственная терапия, профилактика и контроль, ультрасонография, этиология)
КАЛИЯ ИОДИД -- POTASSIUM IODIDE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Поширеність ожиріння неухильно зростає як серед дорослого, так і серед дитячоо населення. Останніми роками серед асоційованої з ожирінням патології все більшу увагу дослідників привертають тиреопатії, які в Україні посідають перше місце за частотою серед усіх ендокринопатій. Актуальним напрямком дитячої ендокринології є визначення взаємозв’язку між тиреоїдною дисфункцією та ожирінням. За даними сучасних досліджень, існує тісний взаємозв’язок між проявами метаболічного синдрому та функціональним станом щитоподібної залози (ЩЗ). Результати досліджень показали, що найбільш вразливим періодом для виникнення тиреоїдної дисфункції у хворих на ожиріння є період препубертату у хлопців (6–9 років) та ранній пубертат (10–13 років) у дівчат. Це свідчить про необхідність моніторингу стану ЩЗ у хворих на ожиріння, особливо в період пре- та раннього пубертату. Також доведено, що наявність порушень у структурі ЩЗ у дітей з ожирінням, навіть за відсутності інших ознак аутоімунного тиреоїдиту, можна вважати фактором ризику формування тиреоїдної недостатності, що потребує постійного контролю функціонального стану ЩЗ у таких пацієнтів
Дод.точки доступу:
Турчина, С. І.
Шушляпіна, О. В.
Косовцова, Г. В.
Шляхова, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

The effect of levotyroxine on the course of heart failure in patients with non-toxic goiter [Text] / S. M. Pyvovar [et al.] // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 1. - P58-64

MeSH-головна:
ЗОБ -- GOITER (лекарственная терапия)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (этиология)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (вредные воздействия)
Анотація: The study included 218 patients with heart failure (HF) on the background of post-infarction cardiosclerosis who had non-toxic goiter (NG). 109 (50.0 %) patients received levothyroxine (LT) in connection with NG. Whether the levels of TSH, T3f, T4f, T3r were determined. Echocardioscopy and ultrasound examination of the thyroid gland were conducted. We studied the course of heart failure for 2 years. Patients who used LT, comparing with patients without this drug, had smaller dimensions (EDD and ESD) and volumes (ESV and EDV) of left ventricle (LV) and 22.9 % greater LV ejection fraction (EF) (p = 0.0001), as well as higher low serum NT-proBNP level (26.3 %, p = 0.009). In the subgroup of patients taking LT at a dose of 0.1 to 0.69 μg/kg, LVEF did not differ from patients without this tritment. At a dose of 0.7-1.19 μg/kg, LVEF is higher compared with that of patients who did not take LT (by 37.9%) and patients who took LT at a dose 0.1−0.33 mcg/kg (36.9 %). LVEF was the highest in patients taking LT at a dose of 1.20 mcg/kg. The use of LT for 2 years reduces the risk of re-hospitalization (RH) due to decompensation of heart failure (Odds ratio = 0.490 (0.281−0.857), p = 0.018) and a tendentious decrease in the risk of combined endpiont achieving (by 27.9 %, p = 0.074). The ROC analysis showed that the risk of RH in patients with heart failure due to decompensation of the disease decreases with the use of LT at a dose of 0.53 μg/kg (sensitivity − 56.62 %, specificity − 60.98 %, p = 0.016). The use of LT in patients has a dose-dependent positive effect on LVEF. The largest LVEF is observed in patients taking the drug at a dose of 1.2 mcg/kg. The use of an LT dose of 0.53 mcg/kg leads to a significant decrease in the frequency of re-hospitalization due to decompensation of heart failure during 2 years
До дослідження включено 218 хворих з серцевою недостатністю (СН) на фоні післяінфарктного кардіосклерозу, що мали нетоксичний зоб (НЗ). 109 (50,0 %) хворих отримували левотироксин (ЛТ) у звязку з НЗ. Визначали рівні ТТГ, T3в, T 4в, Т3r. Проводили ехокардіоскопію та ультразвукове дослідження щитоподібної залози. Вивчали перебіг СН протягом 2 років. Хворі, що застосовували ЛТ з приводу НЗ, порівнюючи до пацієнтів без даного препарату, мали менші розміри (КДР та КСР) та об’єми (КДО та КСО) лівого шліночка (ЛШ) та більшу на 22,9 % величину фракцію викиду (ФВ) ЛШ (р = 0,0001). Хворі, що приймали ЛТ мали нижчий сироватковий рівень NT-proBNP (на 26,3%, р = 0,009). У підгрупі хворих, котрі приймали ЛТ у дозі від 0,1 до 0,69 мкг/кг, ФВ ЛШ не відрізнялася від пацієнтів, що не застосовували даний препарат. При дозі 0,7−1,19 мкг/кг, ФВ ЛШ є більшою, порівнюючи до такої у пацієнтів, що не приймали ЛТ (на 37,9 %) та в порівнянні до хворих, що прийма- ли ЛТ в дозі 0,1−0,33 мкг/кг (на 36,9 %). ФВ ЛШ була найвищою у пацієнтів, що приймали ЛТ у дозі 1,20 мкг/кг. Застосування ЛТ з приводу НЗ протягом 2 років зменшує ризик повторної госпіталіза- ції ( ПГ) з п риводу д екомпенсації С Н ( відношення ш ансів = 0 ,490 (0,281−0,857), р = 0 ,018) т а т енденційне зниження ризику досягнення комбінованої кінцевої точки (на 27,9 %, р = 0,074). За допомогою ROC-аналізу встановлено, що ризик ПГ хворих на СН з приводу декомпенсації захворювання, зменшується при застосуванні ЛТ в дозі 0,53 мкг/кг (чутливість — 56,62 %, специфічність — 60,98 %, р = 0,016). Застосування левотироксину у хворих з нетоксичним зобом при серцевій недостатності має дозозалежний позитивний вплив на фракцію викиду лівого шлуночка. Найвища фракція викиду лівого шлуночка спостерігається у хворих, що приймали препарат в дозі 1,2 мкг/кг. Застосування левотироксину в дозі 0,53 мкг/кг при нетоксичному зобі призводить до вірогідного зниження частоти повторної госпіталізації у зв’язку з декомпенсацією серцевої недостатності протягом 2 років
Дод.точки доступу:
Pyvovar, S. M.
Rudyk, Yu. S.
Lozyk, T. V.
Galchinskaya, V. Yu.
Radziejowska, M.
Radziejowski, P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Немцова, В. Д.
Динамічні зміни метаболічних показників під впливом комбінованої терапії у хворих на гіпертонічну хворобу, що протікає на тлі супутнього цукрового діабету 2 типу та субклінічного гіпотиреозу [Текст] / В. Д. Немцова, В. В. Златкіна, І. А. Ільченко // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 4. - С. 28-34

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, осложнения)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагностика, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, осложнения)
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (диагностика, лекарственная терапия, осложнения)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи — дослідити динамічні зміни стану вуглеводного, ліпідного обмінів та профілю артеріального тиску (АТ) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) у комбінації з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу та субклінічним гіпотиреозом (СГ), а також визначити ефективність комбінованої терапії на підставі цих змін
У хворих при поєднанному перебігу ГХ, ЦД 2 типу та СГ спостерігаються більш виражені порушення з боку вуглеводного та ліпідного обміну при порівнянні з аналогічними показниками при поєднанні лише ГХ та ЦД 2 типу без порушень функції ЩЗ, що демонструє більш виражені метаболічні зміни та може свідчити про підвищення кардіоваскулярного ризику. Лікування хворих на ГХ із супутнім ЦД 2 типу, як із СГ, так і без нього, зазначеною комбінацією є ефективним та сприяє досягненню цільових рівнів АТ, стабілізації показників вуглеводного обміну, зменшенню проявів дисліпідемії. Додавання до терапії левотироксину пацієнтам з мультиморбідною патологією (ГХ, ЦД та СГ) сприяє, в цілому, зниженню розвитку серцево-судинних ускладнень
Дод.точки доступу:
Златкіна, В. В.
Ільченко, І. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Пивовар, С. М.
Модель несприятливого перебігу серцевої недостатності з урахуванням тиреоїдного статусу хворих [Текст] / С. М. Пивовар // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 22-27

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагностика, кровь, осложнения)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (кровь)
Кл.слова (ненормовані):
Трийодтиронин
Анотація: Мета роботи — визначити предиктори несприятливого перебігу серцевої недостатності (СН) з урахуванням тиреоїдного статусу хворих. Матеріали та методи. Обстежено 157 пацієнтів із СН (з перенесеним інфарктом міокарда). При госпіталізації була проведена стандартизована оцінка стану, визначені параметри внутрішньосерцевої гемодинаміки, клінічного та біохімічного аналізів крові, рівні гормонів щитоподібної залози. Результати та обговорення. Встановлено, що ризик повторної госпіталізації хворих із СН з приводу декомпенсації захворювання зростає під час перевищення оптимальної точки поділу для сироваткового рівня вільного трийодтироніну (Т3в) ≤ 2,07 пмоль/л (чутливість 67,77 % та специфічність 71,05 %; р = 0,0017). Відносний ризик повторної госпіталізації хворих із СН протягом 2 років при рівні Т3в ≤ 2,07 пмоль/л становить 2,224 [1,363—3,630] (p < 0,05). За допомогою автоматичного регресійного аналізу була побудована модель повторної госпіталізації пацієнтів із СН у зв’язку з декомпенсацією захворювання протягом 2 років. До неї увійшли: маса тіла (a = 0,009; р = 0,0001), рівень Т3в (a = –0,122; р = 0,0001), наявність нетоксичного зоба (a = 0,340; р = 0,001), рівень холестерину ліпідів низької щільноcті (ЛПНЩ) (a = 0,116; р = 0,002), рівень загального холестерину (a = –0,072; р = 0,002), відносний вміст гранулоцитів у крові (a = –0,007; р = 0,017), концентрація вільного тироксину (a = 0,013; р = 0,026). Ризик розвитку повторної госпіталізації хворих із СН у зв’язку з декомпенсацією захворювання, згідно з даними ROC-аналізу, зростає при перевищенні оптимальної точки поділу для значення рівняння регресійної моделі ≥ 1,321 у. о. (чутливість 93,78 % і специфічність 40,45 %; р = 0,0001). Висновки. З урахуванням отриманих даних про вплив зниження сироваткового рівня трийодтироніну на перебіг СН можна припустити, що як предиктор несприятливого перебігу захворювання доцільно використовувати його значення ≤ 2,07 пмоль/л. У регресійну модель повторної госпіталізації пацієнтів із СН входять: маса тіла, концентрації тироксину і трийодтироніну, наявність нетоксичного зоба, зріст, рівні загального холестерину та холестерину ЛПНЩ, вміст гранулоцитів у крові. Ризик розвитку повторної госпіталізації хворих із СН у зв’язку з декомпенсацією захворювання зростає при перевищенні значення рівняння регресійної моделі ≥ 1,321 у. о.
Objective — to determine the predictors of adverse course of heart failure (HF) with account of the thyroid status of patients. Materials and methods. The study involved 157 patients with HF (and previous myocardial infarction). On admission, the standard physical examinations were carried out, the parameters of intracardiac hemodynamics, clinical and biochemical blood tests, and levels of thyroid hormones were evaluated. Results and discussion. It has been established that the risk of rehospitalization due to decompensation of the HF increased when the optimal cut-off serum level for the free triiodothyronine (T3f) ≤ 2.07 pmol/l was exceeded (sensitivity 67.77 % and specificity 71.05 %, p = 0.0017). The relative risk of rehospitalization of patients with HF during 2 years, with a level of T3f ≤ 2.07 pmol/l, is 2.224 [1.363—3.630] (p < 0.05). By means of automatic regression analysis, a model of the rehospitalization of patients with HF due to decompensation of the disease within 2 years was built. It included: body mass (a = 0.009, p = 0.0001), T3f level (a = –0.122, p = 0.0001), presence of nontoxic goiter (a = 0.340, p = 0.001), LDL cholesterol (a = 0.116, p = 0.002) and total cholesterol (a = –0.072, p = 0.002) levels, the relative content of granulocytes in blood (a = –0.007, p = 0.017), free thyroxine T4f levels (a = 0.013, p = 0.026). According to ROC-analysis, the risk of rehospitalization of patients increased when the optimal cut-off point for the regression model equation exceeded ≥ 1,321 conventional units (sensitivity 93.78 % and specificity 40.45 %, p = 0.0001). Conclusions. Taking into account the obtained data on the effect of the decreased serum T3 levels on the HF course, it can be assumed that its value ≤ 2.07 pmol/l can be used as a predictor for an unfavourable disease course. The regression model of the rehospitalization of patients with HF includes: body mass, concentrations of thyroxin and triiodthyronin, the presence of nontoxic goiter, height, levels of total and LDL cholesterol, relative granulocytes’ level in blood. The risk of rehospitalization of patients with HF due to the disease decompensation increases, when the regression equation of the model ≥ 1.321 conventional units is exceeded
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Немцова, В. Д.
Вплив комбінованої терапії статинами та левотироксином на динаміку ліпідного профілю у пацієнтів з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії, цукрового діабету 2 типу та субклінічного гіпотиреозу [Текст] / В. Д. Немцова, О. М. Євтушенко, В. В. Чайковська // Клініч. фармація. - 2019. - Том 23, № 3. - С. 57-63

MeSH-головна:
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM (действие лекарственных препаратов)
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (лекарственная терапия)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (фармакология)
ГИПОЛИПИДЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOLIPIDEMIC AGENTS (фармакология)
Кл.слова (ненормовані):
СТАТИНЫ
Анотація: До теперішнього часу немає достатньо чітких рекомендацій щодо ведення пацієнтів з рівнем тиреотропного гормону (ТТГ) між верхньою межею контрольного діапазону та 10,0 мМО/л і наявністю високого кардіоваскулярного ризику (КВР). Мета дослідження. Оцінити вплив комбінованої терапії статинами та левотироксином на стан ліпідного обміну та загальний КВР у пацієнтів з коморбідним перебігом артеріальної гіпертензії (АГ), цукрового діабету 2 типу (ЦД2Т) та субклінічним гіпотиреозом (СГТ). Матеріали та методи. Включено 67 пацієнтів у віці від 44 до 75 років з АГ II стадії, ЦД2Т та СГТ. Всі пацієнти приймали статини до включення в дослідження. При рівні ТТГ більше 6,0 мкМОд/мл додатково був призначений L-тироксин в індивідуально підібраних дозах від 12,5 до 50 мкг/добу. Вимірювали показники ліпідного та тиреоїдного обміну за стандартними методами, концентрацію С-реактивного протеїну (СРП) та фактора некрозу пухлин-α (ФНП-α). Термін спостереження – 12 місяців. Результати. У у пацієнтів з рівнем ТТГ > 6,0 мкМОд/мл, незважаючи на статинотерапію, присутня більш виражена дисліпідемія, більш високі значення СРП (р < 0,05) та тенденція до росту ФНП-α (р > 0,05). Додаткове застосування левотироксину привело до достовірного зниження рівнів загального холестерину (р = 0,011), холестерину ліпопротеїдів низької щільності (р = 0,025), високодостовірного зниження рівнів СРП і ФНП-α (р < 0,001). Висновки. Комбінована терапія, що включає статини та левотироксин, приводить до більш значущого, ніж статини без застосування замісної терапії поліпшення ліпідного профілю, зниження ознак системного запалення, що в сукупності позитивно впливає на сумарний КВР у даної категорії хворих
Дод.точки доступу:
Євтушенко, О. М.
Чайковська, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Пивовар, С. М.
Реверсивний трийодтиронін та серцева недостатність [Текст] / С. М. Пивовар, Ю. С. Рудик, О. Б. Кротова // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 1. - С. 63-69

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагностика, кровь)
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (диагностика, кровь)
ТРИИОДТИРОНИН -- TRIIODOTHYRONINE (кровь)
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN (кровь)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (кровь)
Анотація: Мета роботи — дослідити вплив високої концентрації реверсивного трийодтироніну (T3r) на перебіг серцевої недостатності (СН). Матеріали та методи. Обстежили 221 хворого на СН на тлі післяінфарктного кардіосклерозу. Визначали сироваткові рівні тиреотропного гормону (ТТГ), вільних трийодтироніну (T3 (T3в)) та тироксину (T4 (T4в)), T3r, проводили ехокардіоскопію, вивчали перебіг СН. Результати та обговорення. Хворих на СН було розділено на дві групи за наступним критерієм: до першої групи увійшли 175 (79,19 %) пацієнтів, що мали нормальний сироватковий рівень T3r ( 350 пг/мл). До другої групи увійшли 46 (20,81 %) хворих, що мали підвищений рівень T3r ≥ 350 пг/мл. У хворих на СН з високим рівнем T3r II функціональний клас (ФК) за NYHA зустрічався на 30 % частіше порівняно з пацієнтами з нормальним рівнем гормону (c2
Objective — to investigate the effects of high levels of reversible triiodothyronine (T3r) on the course of heart failure (HF). Materials and methods. The examinations involved 221 patients with HF against the background of postinfarction cardiosclerosis. The investigations included determinations of the serum levels of thyroid stimulating hormone (TSH), free (T3 (T3fr)) and thyroxin (T4 (T4fr)), reversible T3 (T3r), echocardioscopy and study of the HF course. Results and discussions. The HF patients were divided into 2 groups according to the following criterion: the first group included 175 (79.19 %) patients with normal serum T3r ( 350 pg/ml). The second group included 46 (20.81 %) patients with a high level of this hormone ≥ 350 pg/ml. In patients with HF and with a high level of T3r II functional class (FC) by NYHA HF was 30 % more often compared to frequency in patients with normal level of the hormone (c2
Дод.точки доступу:
Рудик, Ю. С.
Кротова, О. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Маменко, М. Є.
Субклінічний гіпотиреоз у вагітних та дітей: діагностика і лікування з огляду на сучасні рекомендації [Текст] / М. Є. Маменко // Современная педиатрия. - 2019. - N 3. - С. 35-43. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (диагностика, кровь, лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль, этиология)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ИОД -- IODINE (дефицит, кровь, терапевтическое применение)
КАЛИЯ ИОДИД -- POTASSIUM IODIDE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Субклінічний гіпотиреоз — найбільш поширений варіант тиреоїдної дисфункції. У більшості дорослих він перебігає безсимптомно та нормалізується без лікування. Тому гайдлайни авторитетних ендокринних товариств рекомендують тактику спостереження та вибіркового лікування пацієнтів із додатковими факторами ризику. Але для вагітної будь-яка, навіть мінімальна, тиреоїдна дисфункція створює ризики несприятливого перебігу вагітності та пологів, а для дитини — затримку нервово-психічного розвитку. Тому Європейська тиреоїдна асоціація рекомендує більш жорсткі референсні інтервали для ТТГ й активне лікування субклінічного гіпотиреозу під час вагітності та до трьох років життя дитини, а в першому триместрі вагітності — навіть ізольованої гіпотироксинемії
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Носівець, Д. С.
Біофармацевтичний аналіз взаємодії L-тироксину, диклофенаку натрію та хондроїтину сульфату як компонентів фармакотерапії проявів остеоартрозу внаслідок гіпотиреозу [Текст] / Д. С. Носівець // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 10-14. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (лекарственная терапия, этиология)
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (лекарственная терапия, осложнения)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (анализ, действие лекарственных препаратов, терапевтическое применение, фармакокинетика)
ДИКЛОФЕНАК -- DICLOFENAC (анализ, терапевтическое применение, фармакокинетика)
ХОНДРОИТИНСУЛЬФАТЫ -- CHONDROITIN SULFATES (анализ, терапевтическое применение, фармакокинетика)
БИОФАРМАЦИЯ -- BIOPHARMACEUTICS
Анотація: В статье рассмотрен вопрос биофармацевтического взаимодействия L-тироксина, диклофенака натрия и хондроитина сульфата как компонентов фармакотерапии проявлений остеоартроза при сопутствующем гипотиреозе. Известно, что функциональная недостаточность щитовидной железы негативно сказывается на всех видах обмена веществ и в частности на состоянии костно-хрящевой ткани, приводя к развитию остеоартроза. Существующие фармакотерапевтические подходы медикаментозного лечения данной коморбидной патологии требуют назначения базовой заместительной гормональной терапии, для коррекции недостаточности щитовидной железы, и нестероидных противовоспалительных средств (НПВС), как препаратов симптоматического лечения остеоартроза. Однако на сегодняшний день не освещены вопросы биофармацевтического взаимодействия L-тироксина и диклофенака натрия, а также недостаточно изучена профилактика остеоартроза на фоне гипотиреоза при помощи хондроитина сульфата и его взаимодействие с компонентами фармакотерапии. На основании проведенного исследования установлено, что, исходя из теоретического анализа физико-химических и химических свойств данных лекарственных средств, предполагаются преимущественно обратимые кислотно-щелочные взаимодействия. Вероятность сильных и необратимых физико-химических реакций очень низка, и физические смеси данных лекарственных препаратов не подвергаются негативным взаимодействиям, которые могут привести к глубоким деструктивным изменениям со стороны лекарственных форм. Поскольку L-тироксин, диклофенак натрия и хондроитина сульфат абсорбируются преимущественно путем простой диффузии, имеют различные механизмы транспорта через биологические мембраны, имеют разную степень связывания с белками плазмы крови и различные ферментные системы, вовлеченные в их метаболизм и экскреции, исключаются фармакокинетические взаимодействия между ними. На уровне фармакологического взаимодействия ожидается сочетанное и однонаправленное воздействие комбинации активных веществ L-тироксина, диклофенака натрия и хондроитина сульфата, в частности, при дегенеративно-дистрофических нарушениях вследствие функциональной недостаточности щитовидной железы, для восстановления структуры хрящевой ткани и для комплексного этиотропного и симптоматического лечения остеоартроза и связанных с ним состояний
The article deals with the issue of the biopharmaceutical interaction of L-thyroxin, diclofenac sodium and chondroitin sulfate as components of pharmacotherapy of osteoarthritis manifestations with concomitant hypothyroidism. It is known that functional insufficiency of the thyroid gland has a negative effect on all types of metabolism and in particular on the condition of the bone and cartilage tissue, leading to the development of osteoarthritis. Existing pharmacotherapeutic approaches to the medical treatment of this pathology require the use of basic hormone replacement therapy for the correction of thyroid insufficiency, and NSAIDs as drugs for the symptomatic treatment of osteoarthritis. However, to date, questions of the biopharmaceutical interaction of L-thyroxin and diclofenac sodium are not covered, and the prevention of osteoarthritis against the background of hypothyroidism with the help of chondroitin sulfate and its interaction with the components of pharmacotherapy has not been sufficiently studied. Based on the conducted research, it was established that, proceeding from the theoretical analysis of the physicochemical and chemical properties of these drugs, predominantly reversible acid-base interactions are assumed. The probability of strong and irreversible physicochemical reactions is very low and the physical mixtures of these drugs are not subject to negative interactions which can lead to profound destructive changes on the part of the dosage forms. Since L-thyroxin, diclofenac sodium and chondroitin sulfate are absorbed mainly by simple diffusion, have different transport mechanisms through biological membranes, have different degrees of binding to plasma proteins and various enzyme systems involved in their metabolism and excretion, pharmacokinetic interactions between them are excluded. At the level of pharmacological interaction, the combined and unidirectional effects of the combination of active substances L-thyroxin, diclofenac sodium and chondroitin sulfate are expected, in particular, in degenerative-dystrophic disorders due to functional insufficiency of the thyroid gland, for restoration of the structure of cartilage tissue and for a complex etiotropic and symptomatic treatment of osteoarthritis and related states
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Chernenko, O.
Papillary thyroid cancer and thyroid stimulating hormone: does sex matter? [Text] / O. Chernenko, O. Sulaieva // Фізіологічний журнал. - 2019. - Том 65, N 6. - P81-87

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (патофизиология)
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN (кровь)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (кровь)
ТРИИОДТИРОНИН -- TRIIODOTHYRONINE (кровь)
ПОЛОВЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ -- SEX CHARACTERISTICS
Анотація: Проаналізовано взаємозв’язок патогістологічних характеристик папілярного раку щитоподібної залози (ПРЩЗ) і показників функціональної активності цього органа у пацієнтів різної статі (468 жінок і 108 чоловіків). Досліджували вміст тиреотропного гормону (ТТГ), вільного трийодтироніну і тироксину (fT3 і fТ4) у сироватці крові. Оцінювали стадію, частоту екстратиреоїдного поширення (ЕТП) та лімфоваскулярної інвазії (ЛВІ), частоту метастазування у лімфатичні вузли (МЛУ). Крім того, при аналізі статевих відмінностей враховували вік, гістологічний тип ПРЩЗ і наявність аутоімунного тиреоїдиту (АІТ). Не було виявлено статистично значущих відмін стадії ПРЩЖ у пацієнтів різної статі. У жінок були зареєстровані менший розмір пухлини і більш висока частота мікрокарцином, в той час як у чоловіків - більш високу частоту МЛУ. Супутній АІТ був виявлений у 33,3% пацієнтів, його частота була значно вищою у жінок, що супроводжувалося зростанням вмісту ТТГ, хоча при цьому зв’язку між АІТ і концентрацією тиреоїдних гормонів не було виявлено. Супутній АІТ значно знижував ризик екстратиреоїдного поширення (OR = 0,67; 95% ДІ 0,44-1,00; Р = 0,05) і МЛУ (OR = 0,59; 95% ДІ 0,37-0,94; Р = 0,028) у пацієнтів чоловічої статі, проте не впливав на показники інвазивності у жінок. Таким чином, виявлено статеві відмінності сироваткового вмісту ТТГ і частоти мікрокарцином, які були асоційовані з високою частотою супутнього АІТ у жінок. Супутній АІТ у чоловіків з ПРЩЖ був асоційований зі зниженням ризику екстратиреоїдного поширення і МЛУ, що може відображати захисну роль АІТ в прогресуванні захворювання.
Дод.точки доступу:
Sulaieva, O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Пивовар, С. М.
Модель несприятливого перебігу серцевої недостатності з урахуванням тиреоїдного статусу хворих [Текст] / С. М. Пивовар // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 1. - С. 23-29

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагностика, патофизиология)
ТРИИОДТИРОНИН -- TRIIODOTHYRONINE (кровь)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (кровь)
РЕГРЕССИОННЫЙ АНАЛИЗ -- REGRESSION ANALYSIS
ЛИНЕЙНЫЕ МОДЕЛИ -- LINEAR MODELS
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ ПОВТОРНАЯ -- PATIENT READMISSION (статистика)
Анотація: Обстежено 157 пацієнтів із серцевою недостатністю (СН) - перенесеним інфарктом міокарда, у яких визначали предиктори несприятливого перебігу захворювання залежно від тиреоїдного статусу. При госпіталізації проведено стандартизоване оцінювання стану, визначено показники внутрішньосерцевої гемодинаміки, клінічного й біохімічного аналізів крові, рівні гормонів щитоподібної залози. Установлено, що ризик повторної госпіталізації хворих на СН із приводу декомпенсації захворювання зростає за перевищення оптимальної точки поділу для сироваткового рівня вільного трийодтироніну ? 2,07 пмоль/л. Відносний ризик повторної госпіталізації хворих із СН протягом 2 років при рівні вільного трийодтироніну ? 2,07 пмоль/л становить 2,224 [1,363-3,630] (р‹0,05). За допомогою автоматичного регресійного аналізу побудовано модель повторної госпіталізації пацієнтів із СН у зв’язку з декомпенсацією захворювання протягом 2 років. До неї ввійшли такі показники: маса тіла, рівень вільного трийодтироніну, наявність нетоксичного зобу, рівні холестерину ліпопротеїдів низької щільності й загального холестерину, відносний вміст гранулоцитів у крові, концентрація вільного тироксину. За даними ROC-аналізу, ризик розвитку повторної госпіталізації хворих із СН у зв’язку з декомпенсацією захворювання зростає при перевищенні оптимальної точки поділу для значення рівняння регресійної моделі ?1,321 ум. од. У зв’язку з тим що зниження сироваткового рівня трийодтироніну впливає на перебіг СН, можна припустити доцільним використання його значення ? 2,07 пмоль/л як предиктора несприятливого перебігу захворювання.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Лабунець, І. Ф.
Вплив тироксину і естрадіолу на поведінку, нейральні стовбурові та імунні клітини головного мозку мишей із купризоновою моделлю демієлінізації [Текст] / І. Ф. Лабунець, А. Є. Родніченко, Т. М. Пантелеймонова // Фізіологічний журнал. - 2019. - Том 65, N 5. - С. 3-10

MeSH-головна:
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (действие лекарственных препаратов, иммунология)
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- STEM CELLS (действие лекарственных препаратов)
МАКРОФАГИ -- MACROPHAGES (действие лекарственных препаратов)
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES (действие лекарственных препаратов)
КУПРИЗОН -- CUPRIZONE (фармакология)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (фармакология)
ЭСТРАДИОЛ -- ESTRADIOL (фармакология)
ПОВЕДЕНИЕ ЖИВОТНЫХ -- BEHAVIOR, ANIMAL (действие лекарственных препаратов)
ДВИГАТЕЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ -- MOTOR ACTIVITY (действие лекарственных препаратов)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
МЫШИ -- MICE
Анотація: У молодих мишей лінії 129/Sv, які отримували нейротоксин купризон і гормони L-тироксин або ?-естрадіол, досліджували зв’язок змін показників поведінки і кількості нейральних стовбурових клітин, Т-лімфоцитів, клітин мікроглії/макрофагів у головному мозку, оцінених за маркерами nestin, CD3, Мас 1 відповідно, а також числа фагоцитуючих латекс макрофагів. Щоденно з їжею давали купризон впродовж 3 тиж; тироксин або естрадіол – з 8-го дня купризонової дієти. Під впливом купризону суттєво зменшувалася рухова, емоційна та дослідницька активності. Зміни показників поведінки збігалися зі зростанням у головному мозку кількості nestin⁺-, CD3⁺+- і Мас1⁺-клітин та активних макрофагів (в 1,6, 2,3, 1,5 та 1,2 раза відповідно) відносно значень інтактних тварин. У мишей, яким вводили тироксин, рухова активність підвищувалася в 1,3 раза, проте була меншою, ніж в інтактних тварин. Кількість nestin⁺-, Мас1⁺-клітин і активних мікрофагів зменшувалася до рівня інтактної групи. Після введення естрадіолу рухова та емоційна активність зростала в 1,4 та 2,5 раза відповідно щодо значень у тварин, які вживали купризон. Кількість nestin⁺-клітин була вищою у мишей, які отримували естрадіол, ніж у тварин без нього, тоді як кількість активних макрофагів зменшувалася і не відрізнялася від значень інтактної групи. Таким чином, у мишей із купризоновою моделлю демієлінізації позитивна дія тироксину і естрадіолу на функціонування ЦНС супроводжується зміною у головному мозку вмісту nestin⁺-клітин та факторів патології
Дод.точки доступу:
Родніченко, А. Є.
Пантелеймонова, Т. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-85

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)