Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Торакотомия<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 32
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-32

Посттравматическая диафрагмальная грыжа [Текст] / Р. И. Верещако [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 83-89. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ТРАВМАТИЧЕСКАЯ -- HERNIA, DIAPHRAGMATIC, TRAUMATIC (диагностика, этиология)
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY (методы)
ПЛЕВРАЛЬНАЯ ПОЛОСТЬ -- PLEURAL CAVITY (хирургия)
Анотація: Описаны три случая посттравматической диафрагмальной грыжи с длительным анамнезом. Освещены клинические проявления и инструментальные методы обследования этой угрожающей жизни патологии. Проанализированы причины поздней диагностики посттравматической диафрагмальной грыжи. Описаны особенности хирургического лечения этой патологии и возможные послеоперационные осложнения
Описано три випадки посттравматичної діафрагмальної грижі з тривалим анамнезом. Висвітлено клінічні вияви та інструментальні методи обстеження цього загрозливого для життя захворювання. Проаналізовано причини пізньої діагностики посттравматичної діафрагмальної грижі. Описано особливості хірургічного лікування цієї патології та можливі післяопераційні ускладнення
Дод.точки доступу:
Верещако, Р. И.
Сухин, И. А.
Пискорский, А. А.
Петров, А. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Синицин, М. М.
Пролонгована паравертебральна аналгезія для знеболювання у хворих після торакотомії [Текст] / М. М. Синицин // Медицина неотложных состояний. - 2017. - N 2. - С. 150-157. - Бібліогр.: с. 156

MeSH-головна:
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
НЕРВА БЛОКАДА -- NERVE BLOCK (методы)
Анотація: Торакотомія відноситься до одного з найбільш травматичних втручань в хірургії, що супроводжується вираженим гострим болем після операції та розвитком хронічного больового синдрому у віддаленому післяопераційному періоді. Мета дослідження. Порівняти ефективність та безпечність різних методів знеболювання хворих після торакотомії. Матеріали та методи. Після торакотомії 85 хворих було розподілено на три дослідні групи. Знеболювання проводили за допомогою пролонгованої паравертебральної аналгезії (ПВА) (19 хворих) і пролонгованої епідуральної аналгезії (ЕДА) (36 хворих) 0,2% розчином ропівакаїну зі швидкістю 6 мл/год (у паравертебральний або епідуральний простір). У контрольній групі (30 хворих) знеболювання проводилось внутрішньовенною, контрольованою пацієнтом аналгезією розчином морфіну. Як ад’ювантний анальгетик у всіх трьох дослідних групах використовували нестероїдний протизапальний препарат кеторолаку трометамін внутрішньом’язово. У ранньому післяопераційному періоді оцінювали рівень болю в стані спокою та під час фізичного навантаження дихальної мускулатури (виконання спірометрії), показники функції зовнішнього дихання (ФЗД), а також частоту та тип ускладнень застосованих методів знеболювання. У віддаленому післяопераційному періоді оцінювали частоту виникнення хронічного болю. Результати. У групах з пролонгованою ПВА і ЕДА інтенсивність больового синдрому протягом трьох діб післяопераційного періоду за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) у стані спокою була меншою порівняно з контрольною групою. У групі ПВА рівень болю був від 29,1 бала через чотири години після операції до 18,7 бала в кінці третьої доби; у групі ЕДА — від 24,2 до 20,3 бала відповідно; у контрольній групі — від 48,8 до 38,0 бала відповідно. Під час дослідження ФЗД інтенсивність болю в групах ПВА і ЕДА також була нижчою порівняно з контрольною групою і становила 33,8 бала в групі ПВА, 38,7 бала — в групі ЕДА, 61,2 — у контрольній групі. Частоту виникнення хронічного больового синдрому оцінювали через 6 місяців після операції. Було відібрано по 15 хворих із кожної групи. У контрольній групі хронічний больовий синдром розвинувся у 8 хворих (53 %), у групі ЕДА — у 5 хворих (33,3 %), у групі ПВА — у 3 хворих (20 %). Найменша кількість ускладнень і технічних невдач спостерігалась у групі ПВА. Висновки. У групі з пролонгованою ПВА порівняно з пролонгованою ЕДА рівень болю за ВАШ був нижчим, частота випадків хронічного болю меншою, а кількість побічних ефектів мінімальною. Пролонгована паравертебральна блокада у хворих після торакотомії дає змогу ефективно контролювати гострий післяопераційний біль та зменшує розвиток хронічного больового синдрому
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Роль плазмозаменителей в раннем послеоперационном периоде у больных с онкологическими заболеваниями после торакальных операций [Текст] / Н. В. Красносельский [и др.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 5/6. - С. 60-64. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (хирургия)
ТОРАКАЛЬНЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- THORACIC SURGICAL PROCEDURES
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ИНФУЗИИ ВНУТРИВЕННЫЕ -- INFUSIONS, INTRAVENOUS
ПЛАЗМОЗАМЕНИТЕЛИ -- PLASMA SUBSTITUTES
ГИДРОКСИЭТИЛОВОГО КРАХМАЛА ПРОИЗВОДНЫЕ -- HYDROXYETHYL STARCH DERIVATIVES
Анотація: Изучена эффективность инфузии малых объёмов 10 % гидроксиэтилкрахмала (10 % ГЭК) в раннем послеоперационном периоде у больных с онкологическими заболеваниями после операций на лёгких. На базе ГУ «Институт медицинской радиологии им. С. П. Григорьева» обследовано 34 пациента с новообразованиями лёгких в возрасте 48–72 лет. Больным проведены оперативные вмешательства торакотомическим доступом. Всем пациентам в течение последующих двух суток проводили инфузия ГЭК 10 % в объёме 10–20 мл/кг со скоростью инфузии 40 мл/ч в течение 15 ч/сут. Оральная регидратация не ограничивалась с первых послеоперационных суток. После проведенной терапии у пациентов восстановлена системная гемодинамика, купирована лёгочная гипергидратация, нивелированы эндогенные метаболические сдвиги. Лабораторные показатели соответствовали пределам нормы. Малообъёмная инфузия ГЭК 10 % положительно влияет на основные гемодинамические показатели, увеличивает коллоидно-осмотическое давление, восстанавливает гемодинамику микроциркуляторного русла, снижает системную гипергидратацию, уменьшается отёк легочной ткани, что способствует увеличению вентиляционно-перфузионного соотношения
Дод.точки доступу:
Красносельский, Н. В.
Крутько, Е. Н.
Юрченко, О. Н.
Калинич, С. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Результати лікування хворих з посттравматичним згорнутим гемотораксом [Текст] / Є. В. Косов [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2017. - N 2. - С. 155-157

MeSH-головна:
ГЕМОТОРАКС -- HEMOTHORAX (хирургия)
ПУНКЦИИ -- PUNCTURES (методы)
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY (методы)
ТОРАКОСКОПИЯ -- THORACOSCOPY (методы)
ХИРУРГИЯ ВИДЕОСОПРОВОЖДАЕМАЯ -- VIDEO-ASSISTED SURGERY (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: У 78 хворих з посттравматичним згорнутим гемотораксом вивчена ефективність плевральних пункцій і дренування плевральної порожнини, торакотомії і відеоторакоскопії. Встановлено, що терапія у вигляді плевральних пункцій та дренування можлива тільки при малому обсязі гемоторакса і не тривалий час. Торакотомія при згорнутому гемотораксі не виключає розвитку гнійних ускладнень. Оптимальним методом лікування є відеоторакоскопічна санація плевральної порожнини.
Дод.точки доступу:
Косов, Є. В.
Гільов, Б. В.
Косова, А. О.
Арсеній, І. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Операционные доступы в хирургии рубцового стеноза трахеи [Текст] / В. Д. Паршин [и др.] // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2015. - №8 (Вып.2. Торакальная хирургия). - С. 6-13

MeSH-головна:
ТРАХЕИ СТЕНОЗ -- TRACHEAL STENOSIS (диагноз, патофизиология, хирургия)
СТЕРНОТОМИЯ -- STERNOTOMY (методы)
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY
Дод.точки доступу:
Паршин, В. Д.
Русаков, М. А.
Паршин, В. В.
Мирзоян, О. С.
Хоруженко, А. И.

Знайти схожі

Прямая реваскуляризация миокарда из левосторонней мини-торакотомии — современное исполнение операции В. И. Колесова [Текст] / Г. Г. Хубулава [и др.] // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2015. - № 2. - С. 20-24

MeSH-головна:
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (методы)
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY (методы)

Дод.точки доступу:
Хубулава, Г. Г.
Кравчук, В. Н.
Князев, Е. А.
Шишкевич, А. Н.
Пелешок, А. С.
Кусай, А. С.
Сухарев, А. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Корпусенко, І. В.
Мініінвазивні одномоментні двосторонні резекції в хірургії туберкульозу легень [Текст] / І. В. Корпусенко // Харківська хірургічна школа. - 2016. - № 2. - С. 117-120

MeSH-головна:
ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY (диагностика, хирургия)
ЛЕГКИЕ -- LUNG (хирургия)
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY (методы)
ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ВИДЕОТЕХНИКИ -- THORACIC SURGERY, VIDEO-ASSISTED (методы)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Исмагилова, С. А.
Коррекция митрального клапана после ранее выполненного аортокоронарного шунтирования через боковую торакотомию [Текст] = Correction of the mitral valve after the previously performed a CABG through lateral thoracotomy / С. А. Исмагилова, И. И. Скопин // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. - 2015. - № 3. - С. 50-52. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МИТРАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- MITRAL VALVE (хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы)
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY (методы)
Дод.точки доступу:
Скопин, И. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сучасні підходи до хірургічного лікування пухлин середостіння [Текст] / О. Ю. Усенко [та ін.] // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2019. - Том 25, N 1. - С. 54-62

MeSH-головна:
СРЕДОСТЕНИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MEDIASTINAL NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (методы)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы)
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY (методы)
СТЕРНОТОМИЯ -- STERNOTOMY (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Пухлини середостіння - велика група новоутворень (близько 100), які походять з тканин і органів середостіння. Згідно з даними деяких авторів, частка новоутворень середостіння становить 2 випадки на 1 млн населення, або 0,5-7 % від усіх пухлин. Стандартом хірургічного лікування вважається стернотомічний чи торакотомічний доступи. В зв’язку з їх великою травматичністю та кількістю післяопераційних ускладнень останнім часом все ширшого застосування у світі набуває мініінвазивний метод відеоторакоскопічної хірургії та цервікотомічний варіант доступу до ділянки верхнього і середньоверхнього середостіння. Проведено аналіз хірургічного лікування при захворюваннях середостіння у 76 пацієнтів, пролікованих з 2016 по 2019 рік у Національному інституті хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова. Хворих було розподілено на З групи залежно від хірургічного доступу: 1-ша група (20 пацієнтів) - цервікотомія, 2-га (22 пацієнти) - торакоскопія, 3-тя (34 пацієнти) - комбіновані хірургічні доступи, такі як clamshell, hemiclamshell, Grunenwald, стернотомії з торакотомією, Осава-Гарлока, торако- томія з лапаротомією. Оперативне лікування проводилося з приводу доброякісних і злоякісних новоутворень у різних анатомічних ділянках середостіння. Всім хворим проведено комп’ютерну томографію чи магнітно-резонансну томографію з внутрішньовенним контрастуванням та, за показаннями, додатково проводили колірне дуплексне сканування судин, бронхоскопію, відеоезофагогастродуоденоскопію, позитронно-емісійну комп’ютерну томографію. Залежно від розповсюдження пухлини в оточуючі тканини та органи хворим виконували або видалення пухлини, або комбіновані втручання з видаленням пухлини і резекцією судин з подальшим їх алопротезуванням чи вазотомією з тромбектомією та ушиванням дефекту, резекцією перикарду, парієтальної плеври, атиповою резекцією легені, резекцією діафрагми. В цьому дослідженні було встановлено переваги і обґрунтування оперативного втручання з цервікотомного та торакоскопічного доступів для хворих з новоутвореннями в ділянці верхнього, передньоверхнього середостіння завдяки меншій травматичності і швидкому відновленню в післяопераційному періоді.
Дод.точки доступу:
Усенко, О. Ю.
Сидюк, А. В.
Мазур, А. П.
Габрієлян, А. В.
Ратушнюк, А. В.
Сидюк, О. Є.
Савенко, Г. Ю.
Клімас, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Торакотомія, шийна медіастенотомія та езофаготомія при ускладненому сторонньому тілі стравоходу [Текст] / О. Г. Плаксивий [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 80-83. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (повреждения, хирургия)
ИНОРОДНЫЕ ТЕЛА -- FOREIGN BODIES (хирургия)
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY (использование)
ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ -- THORACIC SURGERY (методы)
СРЕДОСТЕНИЕ -- MEDIASTINUM (хирургия)
ЭЗОФАГОСТОМИЯ -- ESOPHAGOSTOMY (использование)
Анотація: Сторонні тіла стравоходу – складна проблема практичної оториноларингології. Несвоєчасна діагностика призводить до розвитку тяжких і небезпечних для життя ускладнень: езофагіту, параезофагіту, перфорації стравоходу, медіастиніту. Лікування полягає у видаленні стороннього тіла шляхом езофагоскопії в отоларингологічних стаціонарах. У разі пізнього звернення хворих, у яких виникла перфорація стравоходу з розвитком гнійного медіастиніту після видалення стороннього тіла, операції торакотомії з езофаготомією закінчується адекватним дренуванням зони ушкодження. Наведено власне спостереження ускладненого стороннього тіла стравоходу. З анамнезу відомо, що хворий випадково уві сні проковтнув зубний протез. При поступленні хворому проведено оглядову рентгенографію ОГК і контрастну рентгенографію стравоходу. Хворому виставлено діагноз: Стороннє тіло стравоходу з пошкодженням стінок стравоходу. Під загальним інтубаційним наркозом проведена езофагоскопія і декілька спроб стосовно видалення стороннього тіла. Через значне вклинення стороннє тіло не вдалося видалити, тому хворий переведений у відділення торакальної хірургії, де йому проведена бокова торакотомія справа, медіастінотомія, атипова резекція верхівки правої легені та шийна медіастінотомія зліва з ушиванням травматичних дефектів стравоходу для видалення стороннього тіла. Після закінчення оперативних втручань, що пройшли без ускладнень, встановлено назогастральний зонд. Хворий через 19 днів після оперативного втручання з одужанням виписаний додому. Цей неординарний клінічний випадок засвідчує, що рання діагностика та невідкладне видалення сторонніх тіл становлять основу профілактики ускладнень, а при виникненні ускладнень сторонніх тіл стравоходу, що представляють загрозу для життя, хворі підлягають адекватному лікуванню з використанням отоларингологічних та торакохірургічних оперативних втручань
Дод.точки доступу:
Плаксивий, О. Г.
Калуцький, І. В.
Мазур, О. О.
Півторак, В. І.
Булько, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-32

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)