Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Торакотомия<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 32
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-32

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Верещако Р. И., Сухин И. А., Пискорский А. А., Петров А. К.
Назва : Посттравматическая диафрагмальная грыжа
Місце публікування : Хірургія України. - К., 2017. - N 3. - С. 83-89 (Шифр ХУ6/2017/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ТРАВМАТИЧЕСКАЯ -- HERNIA, DIAPHRAGMATIC, TRAUMATIC
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY
ПЛЕВРАЛЬНАЯ ПОЛОСТЬ -- PLEURAL CAVITY
Анотація: Описаны три случая посттравматической диафрагмальной грыжи с длительным анамнезом. Освещены клинические проявления и инструментальные методы обследования этой угрожающей жизни патологии. Проанализированы причины поздней диагностики посттравматической диафрагмальной грыжи. Описаны особенности хирургического лечения этой патологии и возможные послеоперационные осложненияОписано три випадки посттравматичної діафрагмальної грижі з тривалим анамнезом. Висвітлено клінічні вияви та інструментальні методи обстеження цього загрозливого для життя захворювання. Проаналізовано причини пізньої діагностики посттравматичної діафрагмальної грижі. Описано особливості хірургічного лікування цієї патології та можливі післяопераційні ускладнення
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Синицин М. М.
Назва : Пролонгована паравертебральна аналгезія для знеболювання у хворих після торакотомії
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2017. - N 2. - С. 150-157 (Шифр МУ66/2017/2)
Примітки : Бібліогр.: с. 156
MeSH-головна: ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
НЕРВА БЛОКАДА -- NERVE BLOCK
Анотація: Торакотомія відноситься до одного з найбільш травматичних втручань в хірургії, що супроводжується вираженим гострим болем після операції та розвитком хронічного больового синдрому у віддаленому післяопераційному періоді. Мета дослідження. Порівняти ефективність та безпечність різних методів знеболювання хворих після торакотомії. Матеріали та методи. Після торакотомії 85 хворих було розподілено на три дослідні групи. Знеболювання проводили за допомогою пролонгованої паравертебральної аналгезії (ПВА) (19 хворих) і пролонгованої епідуральної аналгезії (ЕДА) (36 хворих) 0,2% розчином ропівакаїну зі швидкістю 6 мл/год (у паравертебральний або епідуральний простір). У контрольній групі (30 хворих) знеболювання проводилось внутрішньовенною, контрольованою пацієнтом аналгезією розчином морфіну. Як ад’ювантний анальгетик у всіх трьох дослідних групах використовували нестероїдний протизапальний препарат кеторолаку трометамін внутрішньом’язово. У ранньому післяопераційному періоді оцінювали рівень болю в стані спокою та під час фізичного навантаження дихальної мускулатури (виконання спірометрії), показники функції зовнішнього дихання (ФЗД), а також частоту та тип ускладнень застосованих методів знеболювання. У віддаленому післяопераційному періоді оцінювали частоту виникнення хронічного болю. Результати. У групах з пролонгованою ПВА і ЕДА інтенсивність больового синдрому протягом трьох діб післяопераційного періоду за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) у стані спокою була меншою порівняно з контрольною групою. У групі ПВА рівень болю був від 29,1 бала через чотири години після операції до 18,7 бала в кінці третьої доби; у групі ЕДА — від 24,2 до 20,3 бала відповідно; у контрольній групі — від 48,8 до 38,0 бала відповідно. Під час дослідження ФЗД інтенсивність болю в групах ПВА і ЕДА також була нижчою порівняно з контрольною групою і становила 33,8 бала в групі ПВА, 38,7 бала — в групі ЕДА, 61,2 — у контрольній групі. Частоту виникнення хронічного больового синдрому оцінювали через 6 місяців після операції. Було відібрано по 15 хворих із кожної групи. У контрольній групі хронічний больовий синдром розвинувся у 8 хворих (53 %), у групі ЕДА — у 5 хворих (33,3 %), у групі ПВА — у 3 хворих (20 %). Найменша кількість ускладнень і технічних невдач спостерігалась у групі ПВА. Висновки. У групі з пролонгованою ПВА порівняно з пролонгованою ЕДА рівень болю за ВАШ був нижчим, частота випадків хронічного болю меншою, а кількість побічних ефектів мінімальною. Пролонгована паравертебральна блокада у хворих після торакотомії дає змогу ефективно контролювати гострий післяопераційний біль та зменшує розвиток хронічного больового синдрому
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Красносельский Н. В., Крутько Е. Н., Юрченко О. Н., Калинич С. Н.
Назва : Роль плазмозаменителей в раннем послеоперационном периоде у больных с онкологическими заболеваниями после торакальных операций
Місце публікування : Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 5/6. - С. 60-64 (Шифр ЛУ2/2018/5/6)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS
ТОРАКАЛЬНЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- THORACIC SURGICAL PROCEDURES
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ИНФУЗИИ ВНУТРИВЕННЫЕ -- INFUSIONS, INTRAVENOUS
ПЛАЗМОЗАМЕНИТЕЛИ -- PLASMA SUBSTITUTES
ГИДРОКСИЭТИЛОВОГО КРАХМАЛА ПРОИЗВОДНЫЕ -- HYDROXYETHYL STARCH DERIVATIVES
Анотація: Изучена эффективность инфузии малых объёмов 10 % гидроксиэтилкрахмала (10 % ГЭК) в раннем послеоперационном периоде у больных с онкологическими заболеваниями после операций на лёгких. На базе ГУ «Институт медицинской радиологии им. С. П. Григорьева» обследовано 34 пациента с новообразованиями лёгких в возрасте 48–72 лет. Больным проведены оперативные вмешательства торакотомическим доступом. Всем пациентам в течение последующих двух суток проводили инфузия ГЭК 10 % в объёме 10–20 мл/кг со скоростью инфузии 40 мл/ч в течение 15 ч/сут. Оральная регидратация не ограничивалась с первых послеоперационных суток. После проведенной терапии у пациентов восстановлена системная гемодинамика, купирована лёгочная гипергидратация, нивелированы эндогенные метаболические сдвиги. Лабораторные показатели соответствовали пределам нормы. Малообъёмная инфузия ГЭК 10 % положительно влияет на основные гемодинамические показатели, увеличивает коллоидно-осмотическое давление, восстанавливает гемодинамику микроциркуляторного русла, снижает системную гипергидратацию, уменьшается отёк легочной ткани, что способствует увеличению вентиляционно-перфузионного соотношения
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Косов Є. В., Гільов Б. В., Косова А. О., Арсеній І. І.
Назва : Результати лікування хворих з посттравматичним згорнутим гемотораксом
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - Х., 2017. - N 2. - С. 155-157 (Шифр ХУ5/2017/2)
MeSH-головна: ГЕМОТОРАКС -- HEMOTHORAX
ПУНКЦИИ -- PUNCTURES
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY
ТОРАКОСКОПИЯ -- THORACOSCOPY
ХИРУРГИЯ ВИДЕОСОПРОВОЖДАЕМАЯ -- VIDEO-ASSISTED SURGERY
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: У 78 хворих з посттравматичним згорнутим гемотораксом вивчена ефективність плевральних пункцій і дренування плевральної порожнини, торакотомії і відеоторакоскопії. Встановлено, що терапія у вигляді плевральних пункцій та дренування можлива тільки при малому обсязі гемоторакса і не тривалий час. Торакотомія при згорнутому гемотораксі не виключає розвитку гнійних ускладнень. Оптимальним методом лікування є відеоторакоскопічна санація плевральної порожнини.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Паршин В. Д., Русаков М. А., Паршин В. В., Мирзоян О. С., Хоруженко А. И.
Назва : Операционные доступы в хирургии рубцового стеноза трахеи
Місце публікування : Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2015. - №8 (Вып.2. Торакальная хирургия). - С. 6-13 (Шифр ХР4/2015/№8 (Вып.2. Торакальная хирургия))
MeSH-головна: ТРАХЕИ СТЕНОЗ -- TRACHEAL STENOSIS
СТЕРНОТОМИЯ -- STERNOTOMY
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Хубулава Г. Г., Кравчук В. Н., Князев Е. А., Шишкевич А. Н. , Пелешок А. С. , Кусай А. С. , Сухарев А. Е.
Назва : Прямая реваскуляризация миокарда из левосторонней мини-торакотомии — современное исполнение операции В. И. Колесова
Місце публікування : Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2015. - № 2. - С. 20-24 (Шифр ВР46/2015/2)
MeSH-головна: МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY

Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Корпусенко І. В.
Назва : Мініінвазивні одномоментні двосторонні резекції в хірургії туберкульозу легень
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - Х., 2016. - № 2. - С. 117-120 (Шифр ХУ5/2016/2)
MeSH-головна: ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY
ЛЕГКИЕ -- LUNG
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY
ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ВИДЕОТЕХНИКИ -- THORACIC SURGERY, VIDEO-ASSISTED
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
Анотація: Резюме. Досліджені результати одномоментних двосторонніх ВАТС-резекцій легені у 28 хворих з обмеженими формами туберкульозу легень за розробленою нами методикою. Відеоасистовані резекції мають ряд переваг, оскільки дозволяють візуально і пальпаторно оцінити ступінь ураження легені, передбачувану лінію резекції, виключити ймовірність накладення швів на рентгеннегативні вогнища. При локалізації процесів в S₁, S₂-S₁₊₂ або S₁, S₂-S₃ легні міні-торакотомію слід виконувати в четвертому міжребер’ї по средньоаксіллярній лінії, а при локалізації процесу в S₆-S_6,10 — в аускультативном трикутнику через YI—YII міжребірья. Використання даної методики резекції легенів можливо навіть при вираженому злуковому процесі і може супроводжуватися одномоментною двобічною корекцією пострезекціонного геміторакса.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Исмагилова С. А., Скопин И. И.
Назва : Коррекция митрального клапана после ранее выполненного аортокоронарного шунтирования через боковую торакотомию
Паралельн. назви :Correction of the mitral valve after the previously performed a CABG through lateral thoracotomy
Місце публікування : Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. - 2015. - № 3. - С. 50-52 (Шифр ГР9/2015/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: МИТРАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- MITRAL VALVE
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Усенко О. Ю., Сидюк А. В., Мазур А. П., Габрієлян А. В., Ратушнюк А. В., Сидюк О. Є., Савенко Г. Ю., Клімас А. С.
Назва : Сучасні підходи до хірургічного лікування пухлин середостіння
Місце публікування : Журнал Національної академії медичних наук України. - К., 2019. - Том 25, N 1. - С. 54-62 (Шифр ЖУ3н/2019/25/1)
MeSH-головна: СРЕДОСТЕНИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MEDIASTINAL NEOPLASMS
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY
СТЕРНОТОМИЯ -- STERNOTOMY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Пухлини середостіння - велика група новоутворень (близько 100), які походять з тканин і органів середостіння. Згідно з даними деяких авторів, частка новоутворень середостіння становить 2 випадки на 1 млн населення, або 0,5-7 % від усіх пухлин. Стандартом хірургічного лікування вважається стернотомічний чи торакотомічний доступи. В зв’язку з їх великою травматичністю та кількістю післяопераційних ускладнень останнім часом все ширшого застосування у світі набуває мініінвазивний метод відеоторакоскопічної хірургії та цервікотомічний варіант доступу до ділянки верхнього і середньоверхнього середостіння. Проведено аналіз хірургічного лікування при захворюваннях середостіння у 76 пацієнтів, пролікованих з 2016 по 2019 рік у Національному інституті хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова. Хворих було розподілено на З групи залежно від хірургічного доступу: 1-ша група (20 пацієнтів) - цервікотомія, 2-га (22 пацієнти) - торакоскопія, 3-тя (34 пацієнти) - комбіновані хірургічні доступи, такі як clamshell, hemiclamshell, Grunenwald, стернотомії з торакотомією, Осава-Гарлока, торако- томія з лапаротомією. Оперативне лікування проводилося з приводу доброякісних і злоякісних новоутворень у різних анатомічних ділянках середостіння. Всім хворим проведено комп’ютерну томографію чи магнітно-резонансну томографію з внутрішньовенним контрастуванням та, за показаннями, додатково проводили колірне дуплексне сканування судин, бронхоскопію, відеоезофагогастродуоденоскопію, позитронно-емісійну комп’ютерну томографію. Залежно від розповсюдження пухлини в оточуючі тканини та органи хворим виконували або видалення пухлини, або комбіновані втручання з видаленням пухлини і резекцією судин з подальшим їх алопротезуванням чи вазотомією з тромбектомією та ушиванням дефекту, резекцією перикарду, парієтальної плеври, атиповою резекцією легені, резекцією діафрагми. В цьому дослідженні було встановлено переваги і обґрунтування оперативного втручання з цервікотомного та торакоскопічного доступів для хворих з новоутвореннями в ділянці верхнього, передньоверхнього середостіння завдяки меншій травматичності і швидкому відновленню в післяопераційному періоді.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Плаксивий О. Г., Калуцький І. В., Мазур О. О., Півторак В. І., Булько І. В.
Назва : Торакотомія, шийна медіастенотомія та езофаготомія при ускладненому сторонньому тілі стравоходу
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 80-83 (Шифр КУ26/2019/18/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS
ИНОРОДНЫЕ ТЕЛА -- FOREIGN BODIES
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY
ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ -- THORACIC SURGERY
СРЕДОСТЕНИЕ -- MEDIASTINUM
ЭЗОФАГОСТОМИЯ -- ESOPHAGOSTOMY
Анотація: Сторонні тіла стравоходу – складна проблема практичної оториноларингології. Несвоєчасна діагностика призводить до розвитку тяжких і небезпечних для життя ускладнень: езофагіту, параезофагіту, перфорації стравоходу, медіастиніту. Лікування полягає у видаленні стороннього тіла шляхом езофагоскопії в отоларингологічних стаціонарах. У разі пізнього звернення хворих, у яких виникла перфорація стравоходу з розвитком гнійного медіастиніту після видалення стороннього тіла, операції торакотомії з езофаготомією закінчується адекватним дренуванням зони ушкодження. Наведено власне спостереження ускладненого стороннього тіла стравоходу. З анамнезу відомо, що хворий випадково уві сні проковтнув зубний протез. При поступленні хворому проведено оглядову рентгенографію ОГК і контрастну рентгенографію стравоходу. Хворому виставлено діагноз: Стороннє тіло стравоходу з пошкодженням стінок стравоходу. Під загальним інтубаційним наркозом проведена езофагоскопія і декілька спроб стосовно видалення стороннього тіла. Через значне вклинення стороннє тіло не вдалося видалити, тому хворий переведений у відділення торакальної хірургії, де йому проведена бокова торакотомія справа, медіастінотомія, атипова резекція верхівки правої легені та шийна медіастінотомія зліва з ушиванням травматичних дефектів стравоходу для видалення стороннього тіла. Після закінчення оперативних втручань, що пройшли без ускладнень, встановлено назогастральний зонд. Хворий через 19 днів після оперативного втручання з одужанням виписаний додому. Цей неординарний клінічний випадок засвідчує, що рання діагностика та невідкладне видалення сторонніх тіл становлять основу профілактики ускладнень, а при виникненні ускладнень сторонніх тіл стравоходу, що представляють загрозу для життя, хворі підлягають адекватному лікуванню з використанням отоларингологічних та торакохірургічних оперативних втручань
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Понятовська Г. Б., Дубров С. О.
Назва : Економічна доцільність pre-emptive аналгезії у пацієнтів в торакальній хірургії
Паралельн. назви :Economic expendiency of pre-emptive analgesia in thoracic surgery
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2022. - N 1. - С. 32-39 (Шифр БУ1/2022/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
АНАЛГЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANALGESIA, EPIDURAL
Анотація: Онкологічні захворювання легень, на жаль, займають друге місце серед нових випадків онкологічних захворювань згідно даних Всесвітньої організації охорони здоров’я станом на 2020 рік. Однією з головних причин розвитку раку легень є тютюнопаління. Понад 20 % дорослого населення є щоденними курцями, а тютюнова епідемія має тенденцію до постійного росту. Збільшення кількості пацієнтів, яким виконується торакотомія, сприяє постійному пошуку та вдосконаленню періопераційного анестезіологічного забезпеченняСтатистично значущих відмінностей не відмічено в підгрупах за віком, масою тіла, тривалістю оперативного втручання та крововтратою (p0,05). У пацієнтів групи А було відмічено найнижчий рівень больового синдрому, лише один пацієнт потребував додаткового знеболення. Статистично значимих відмінностей у виразності больового синдрому між пацієнтами групи В та групи С на всіх етапах обстеження не було (p0,05). Вигода в сумі 728 гривень переважає при використанні методу рre-emptive analgesia із застосуванням мультимодальної аналгезії, але без використання епідурального знеболення
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Славута Г. Б. , Дубров С. О., Понятовський П. Л., Гавриленко О. О.
Назва : Вибір оптимального методу періопераційного знеболення при торакотоміях
Паралельн. назви :Chоice of the optimal method of perioperative anesthesia at thoracotomia
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2021. - N 1. - С. 40-48 (Шифр БУ1/2021/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY
ОБЕЗБОЛИВАНИЕ ПРИ СОХРАНЕНИИ СОЗНАНИЯ -- CONSCIOUS SEDATION
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID
АНАЛГЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANALGESIA, EPIDURAL
Анотація: Злоякісні новоутворення легень займають передове місце серед злоякісних новоутворень та частіше зустрічається у чоловіків віком від 30 до 74 років. Практично всі пацієнти з онкологічним захворюванням легень потребують хірургічного лікування. Дисфункція легень зумовлена погіршенням евакуації бронхіального секрету та порушенням функції діафрагми внаслідок больового синдрому. Однією з головних причин розвитку ускладнень – є післяопераційний біль. На даний час запропоновано багато методів контролю післяопераційного болю, але пошук кращого методу все ще продовжуєтьсяЕфективність поєднання pre-emptive аналгезії та епідурального знеболення свідчать про достатній рівень знеболення у пацієнтів після оперативного втручання на легенях. Мультимодальний підхід до періопераційного знеболення пацієнтів в торакальній хірургії без застосування епідуральної анестезії дозволяє зменшити застосування опіоїдів порівняно лише з епідуральним знеболенням
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Синицин М. М.
Назва : Вплив різних методів післяопераційного знеболення у хворих після торакотомії на адаптаційно-компенсаторні метаболічні реакції організму
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 8. - С. 154-155 (Шифр МУ104/2019/8)
MeSH-головна: ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
ИНСУЛИН -- INSULIN
САХАР КРОВИ -- BLOOD GLUCOSE
Анотація: Торакотомія є одним з найбільш травматичних доступів із вираженим больовим синдромом. Пошкодження тканин супроводжується підвищенням у крові рівнів маркерів запалення й метаболічного стресу, що, у свою чергу, призводить до інсулінорезистентності й гіперкоагуляціїМи вважаємо за доцільне виконання пролонгованої епідуральної і паравертебральної блокади в комплексі мультимодальної аналгезії в ранньому післяопераційному періоді після проведення оперативного втручання з виконанням торакотомії, зважаючи на їх ефективну стрес-протективну дію
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Синицин М. М.
Назва : Вплив рівня протизапального гормону кортизолу в сироватці крові на частоту виникнення хронічного больового синдрому у хворих після торакотомії залежно від застосованих методів післяопераційного знеболювання
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 7. - С. 48-56 (Шифр МУ104/2019/7)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ -- LUNG DISEASES
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE
Анотація: Торакотомія належить до одного з найбільш травматичних доступів з вираженим гострим болем і розвитком хронічного больового синдрому. Пошкодження тканин супроводжується підвищенням у крові маркерів запалення, що впливають на розвиток хронічного больового синдрому. Мета дослідження: вивчити вплив різних методів післяопераційного знеболювання на стан гормонів гіпофізарно-наднирникової системи (гормонів стресу) і імуноцитокіновий статус у хворих після торакотомії. Матеріали та методи. 85 хворих після торакотомії було розподілено на три групи. Знеболювання проводили за допомогою пролонгованої паравертебральної аналгезії (ПВА) (n = 19) та пролонгованої епідуральної аналгезії (ЕДА) (n = 36) 0,2% розчином ропівакаїну, у контрольній групі (n = 30) — внутрішньовенною контрольованою пацієнтом аналгезією (КПА) розчином морфіну. Протягом трьох діб після операції досліджували рівні глюкози крові, інсуліну, інтерлейкіну (IL)-6, кортизолу, фібриногену і С-реактивного протеїну. Для оцінки впливу різних методів знеболювання на формування хронічного болю проводили опитування хворих через 6 місяців після торакотомії. Результати. У хворих усіх груп протягом 72 годин післяопераційного періоду зберігалась нормоглікемія. Максимальне зростання рівня інсуліну спостерігалося в контрольній групі на третю добу післяопераційного періоду і становило 62,54 ± 5,56 мкМЕ/мл. У дослідних групах рівень інсуліну також підвищився, але був значно нижче від контрольної групи. Максимальний підйом рівня IL-6 спостерігався на першу добу післяопераційного періоду в усіх групах: у контрольній — 81,63 ± 38,40 пг/мл, у групі ЕДА — 70,69 ± 27,29 пг/мл, у групі ПВА — 80,12 ± ± 25,14 пг/мл. На третю добу рівень IL-6 знижувався і був приблизно однаковий у всіх групах дослідження. Максимальне збільшення С-реактивного протеїну спостерігалося в контрольній групі — з 0,05 ± 0,02 мг/дл до 1,53 ± 0,60 мг/дл. У групі ЕДА — з 0,38 ± 0,23 мг/дл до 2,34 ± ± 0,84 мг/дл, у групі ПВА — з 0,32 ± 0,16 мг/дл до 2,14 ± 0,95 мг/дл. Рівень кортизолу в групі ПВА через 24 години після операції збільшився з 16,80 ± 2,33 мкг/дл до 27,78 ± 7,92 мкг/дл. В інших дослідних групах рівень кортизолу залишався практично незмінним. Через 72 години післяопераційного періоду найбільш виражена протизапальна реакція зберігалась в групі ПВА, де рівень кортизолу становив 25,95 ± 7,87 мкг/дл (у контрольній групі — 23,64 ± 3,01 мкг/дл; у групі ЕДА — 23,26 ± 3,06 мкг/дл). У контрольній групі хронічний біль розвинувся через 6 міс. у 8 хворих (53 %); у групі ЕДА — у 5 хворих (33,3 %); у групі ПВА — у 3 хворих (20 %). Висновки. У всіх групах спостерігалися стабільні показники глікемії. При дослідженні рівня інсуліну в контрольній групі його рівень був значно вищим. Застосування нейроаксіальної та регіонарної аналгезії забезпечувало кращу стрес-протективну дію, але пріоритет залишався за епідуральною аналгезією. Динаміка рівня кортизолу показала, що найбільш виражена системна протизапальна реакція спостерігалась в групі з використанням ПВА. Відзначений зв’язок між частотою виникнення хронічного больового синдрому та якістю знеболювання і рівнем кортизолу плазми крові в ранньому післяопераційному періоді
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шевчук І. М., Сніжко С. С.
Назва : Особливості хірургічного лікування пошкоджень стравоходу в умовах гнійного медіастиніту
Місце публікування : Медичні перспективи. - Д., 2020. - Т. 25, № 3. - С. 132-139 (Шифр МУ10/2020/25/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПИЩЕВОДА ПЕРФОРАЦИЯ -- ESOPHAGEAL PERFORATION
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY
МЕДИАСТИНИТ -- MEDIASTINITIS
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION
Анотація: Мета роботи. Поліпшити результати лікування хворих з перфораціями стравоходу в умовах гнійного медіастиніту. Проведено обстеження та лікування 30 хворих з перфорацією стравоходу (ПС) в умовах гнійного медіастиніту. Причинами ПС були пошкодження сторонніми предметами у 12 (40%) з 30 хворих, спонтанний розрив стравоходу (синдром Бурхаве) - у 11 (36,6%), ятрогенні пошкодження стравоходу - у 7 (23,4%) хворих. Основним методом хірургічного лікування перфорацій стравоходу в умовах гострого гнійного медіастиніту є торакотомия з ушиванням перфорованої стінки стравоходу і санацією клітковини середостіння. При гнійному розплавленні стінки стравоходу і тотальному медіастиніті з явищами вираженої ендогенної інтоксикації операційні втручання повинні бути спрямованими на мінімізацію хірургічної травми і ліквідацію гнійного процесу в середостінні з використанням відео-асистував торакоскопии. Застосування розработанной хірургічної тактики лікування перфорацій стравоходу в умовах гострого гнійного медіастиніту із застосуванням інтрамедіастінального введення антибактеріальних препаратів і методу зрошення швів стравоходу сприяє достовірному швидкого зниження показників ендогенної інтоксикації, а саме: лейкоцитарний індекс інтоксикації знизився майже втричі - з 6,412 ± 1,108 вус. од. до 2,103 ± 0,182 вус. од. (P 0,001) з нормалізацією показника на 5-й день від початку лікування, тяжкості стану за шкалою APACHE II в модифікації Радзиховського А.П. з 14,91 ± 1,80 бала на час госпіталізації до 9,4 ± 0,3 бала вже на другу добу після операції (р 0,001), тяжкості стану хворих за шкалою SOFA вже на 3-ю добу до 3,221 ± 0,445 бала , на 5-ту добу 1,832 ± 0,219 бала (р 0,001), рівень с-реактивного білка вже на 2-у добу після операції знизився з 236,2 ± 21,4 мг / л до 144,3 ± 9,3 мг / л і на 3-ю добу становив 112,1 ± 7,2 мг / л (в обох випадках р 0,001), зниження вмісту прокальцитоніну з 8,7 ± 0,9 нг / мл до 3,828 ± 0,251 нг / мл на 2-у добу після операції. Застосування розробленої хірургічної тактики дозволяє швидше ліквідувати гнійний процес в середостінні, скоротити терміни загоєння перфоративного отвори стравоходу і знизити летальність з 28,5 до 6,2%
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Писклова Ю. В.
Назва : Миниинвазивные вмешательства в лечении экссудативных перикардитов
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - Х., 2016. - N 5. - С. 45-47 (Шифр ХУ5/2016/5)
MeSH-головна: ПЕРИКАРДИТ -- PERICARDITIS
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY
ТОРАКОСТОМИЯ -- THORACOSTOMY
СТЕРНОТОМИЯ -- STERNOTOMY
ПУНКЦИИ -- PUNCTURES
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE
ПЕРИКАРДЭКТОМИЯ -- PERICARDIECTOMY
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION
Анотація: Проанализирован 15-летний опыт лечения экссудативного перикардита. Всего за этот период в клинике института было прооперировано 170 больных с патологией перикарда различной этиологии с использованием как традиционных, так и миниинвазивных вмешательств. Представлено значение результатов диагностики и наличия сопутствующей патологии для выбора оптимальной хирургической тактики.
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Уваров Д. Н., Орлов М. М., Левин А. В., Соколов А. В., Недашковский Э. В.
Назва : Роль парацетамола в схеме сбалансированной послеоперационной анальгезии при торакотомии
Місце публікування : Анестезиология и реаниматология. - 2008. - № 4. - С. 46-49 (Шифр АР11/2008/4)
Примітки : Библиогр.: 23 назв.
Предметні рубрики: Торакотомия
Боли послеоперационные-- лек тер
Парацетамол-- тер прим
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Усупбаева Д. А., Дабабаев М. Х., Богданова Е. Ю.
Назва : Двумерная эхокардиография в транскатетерном закрытии вторичного дефекта межпредсердной перегородки окклюдером Амплатц
Місце публікування : Ультразвуковая и функциональная диагностика. - М., 2005. - № 4. - С. 74-81 (Шифр УР25/2005/4)
Предметні рубрики: Межпредсердной перегородки дефекты-- втор-- диагн-- хир
Эхокардиография
Торакотомия
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Плаксин С. А., Петров М. Е.
Назва : Возможности торакоскопии в диагностике и лечении осложнений после торакотомии
Місце публікування : Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2012. - № 6. - С. 69-71 (Шифр ВР46/2012/6)
Предметні рубрики: Торакотомия
послеоперационные осложнения
Торакоскопия
Геморрагии послеоперационные
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ковалев В. И., Ковалев Д. В., Нажимов В. П., Мызин А. В. , Желудкова О. Г. , Нецветаева Т. Э. , Стрыков В. А. , Полушкина О. Б. , Архипова А. Н. , Богородицкий Ю. С.
Назва : Анализ результатов хирургического лечения легочных метастазов злокачественных новообразований у детей
Місце публікування : Детская хирургия. - 2012. - № 1. - С. 19-25 (Шифр ДР10/2012/1)
Предметні рубрики: Легких новообразования-- дети-- хир
Новообразований метастазы-- дети-- хир
Торакотомия
Знайти схожі

1-20 21-32

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)