Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Транексамовая кислота<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 50
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-50

Ситнік, П. О.
Аномальна маткова кровотеча: сучасний аналіз етіопатогенезу, діагностики та лікування [Текст] / П. О. Ситнік // Український медичний часопис. - 2021. - № 4. - С. 26-30. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, хирургия, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
КОНТРАЦЕПТИВЫ ОРАЛЬНЫЕ КОМБИНИРОВАННЫЕ -- CONTRACEPTIVES, ORAL, COMBINED (терапевтическое применение)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (терапевтическое применение)
Анотація: У статті представлений сучасний аналіз етіопатогенезу аномальної маткової кровотечі, огляд наукових досліджень, що охоплюють симптоматику, методи діагностики та рекомендації щодо вибору тактики і лікування аномальної маткової кровотечі
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Застосування транексамової кислоти в разі ендопротезування великих суглобів (огляд літератури) [] = The use of tranexamic acid in arthoplasty of large joints (literature review) / В. А. Філіпенко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - № 3. - С. 69-74. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (анализ, фармакология)
КРОВИ ПОТЕРЯ -- EXSANGUINATION (профилактика и контроль)
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM (профилактика и контроль)
СУСТАВЫ -- JOINTS (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
Анотація: Ендопротезування великих суглобів є ефективним методом щодо відновлення функціональної спроможності кінцівки, підвищення рухомої активності хворих, усунення больового синдрому та відновлення самообслуговування. Проте залишається ризик певних ускладнень, одним з яких є масивна крововтрата. Останнім часом трапляються публікації щодо доцільності застосування транексамової кислоти (ТК) в разі ендопротезування великих суглобів із метою профілактики та зменшення обсягу крововтрати. Мета. Визначити тенденції використання в ортопедії та травматології транексамової кислоти для запобігання крововтраті під час ендопротезування великих суглобів і зменшення ризику виникнення інших ускладнень. Методи. Пошук наукової інформації проведено в системах Google Scholar, PubMed, World Digital Library, ScienceDirect. Результати. Огляд літератури присвячено актуальному питанню сучасної ортопедії — застосуванню ТК для запобігання крововтраті під час ендопротезування великих суглобів. Згідно з дослідженнями застосування ТК значно знижує загальну крововтрату без збільшення ризику ускладнень у вигляді тромбоемболії. Загроза виникнення ускладнень інфекційного генезу та внаслідок проведення гемотрансфузії також зменшується за умов використання ТК. Визначено, що поєднання внутрішньосуглобового та внутрішньовенного введення ТК є ефективнішим порівняно зі застосуванням кожного способу окремо. Проте результати щодо порівняння шляхів введення та режиму дозування досить неоднозначні. Залишається відкритим питання щодо виявлення оптимальної дози препарату, яка б забезпечила максимальну ефективність дії без підвищення ризику виникнення ускладнень. Доцільним є проведення подальших досліджень використання ТК із визначенням ефективності шляху введення препарату, режиму дозування з урахуванням демографічних особливостей пацієнтів, їхнього віку, наявності супутньої патології, часу хірургічного втручання та інших показників
Endoprosthesis of large joints is an efficient method to restore the functional capacity of a limb, to increase the patientʼs motor activity, to eliminate the pain syndrome and to recover self-service. However, there is a risk of certain complications, one of which is massive blood loss. There have been recent publications on the feasibility of the use of tranexamic acid in the arthroplasty of large joints to prevent and reduce blood loss. The objective is to identify the trends in the use of tranexamic acid in orthopedics and traumatology to prevent blood loss in the arthroplasty of large joints without increasing the risk of other complications. Methods. The search for the scientific information was conducted in Google Scholar, PubMed, World Digital Library, ScienceDirect. Results. The literature review is devoted to the topical issue of the present dayʼs orthopedics, which is the use of tranexamic acid to prevent blood loss in arthroplasty of large joints. According to the studies, the use of tranexamic acid significantly reduces the overall blood loss without increasing the risk of complications such as thromboembolism. The risk of complications of infectious genesis and of those due to the blood transfusion is also reduced using tranexamic acid. It is determined that the combined intra-articular and intravenous injection of tranexamic acid is more efficient than the application of either method separately. However, the comparative results of the ways of administration and the dosage regimen are quite ambiguous. The question of the optimum dose of the medication, which would provide maximum efficiency, without increasing the risk of complications is still to establish. It is advisable to conduct further research on the use of tranexamic acid to determine the efficiency of the ways of injection, dosing regimen taking into account the patients’ demographic features, their age, concomitant pathology, time of surgery and other factors
Дод.точки доступу:
Філіпенко, В. А.
Підгайська, О. О.
Поплавська, К. С.
Губський, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Застосування гемостатичних препаратів для профілактики геморагічних ускладнень екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії каменів нирок та верхньої третини сечоводів [Текст] / С. О. Возіанов [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 3. - С. 75-78. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS (терапия, хирургия)
МОЧЕТОЧНИКА КАМНИ -- URETERAL CALCULI (терапия, хирургия)
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (вредные воздействия)
ГЕМОРРАГИИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- POSTOPERATIVE HEMORRHAGE (профилактика и контроль)
ГЕМАТОМА -- HEMATOMA (профилактика и контроль)
ПОЧКИ -- KIDNEY (патофизиология, повреждения)
ГЕМОСТАТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HEMOSTATICS (терапевтическое применение)
ЭТАМЗИЛАТ -- ETHAMSYLATE (терапевтическое применение)
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (терапевтическое применение)
Анотація: Мета дослідження: оцінювання ефективності і безпечності застосування етамзилату і транексамової кислоти для профілактики геморагічних ускладнень екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії (ЕУХЛ). Матеріали та методи. У дослідження включали хворих на сечокам’яну хворобу з каменями нирок та верхньої третини сечоводів, що підлягали ЕУХЛ, без порушень системи згортання крові та які не приймали препаратів, що впливають на систему згортання крові. Група І – 1400 хворих, які не отримували превентивної терапії антигеморагічними засобами. Група ІІ – 375 хворих, що отримували перед проведенням сеансу ЕУХЛ 250 мг етамзилату внутрішньовенно. Група ІІІ – 300 хворих, які застосовували 500 мг препарату Сангера (транексамової кислоти) внутрішньовенно. У післяопераційний період оцінювали виникнення гематом нирки, тривалу макрогематурію та розвиток захворювань, що пов’язані з гіперкоагуляцією. Результати. У групі І геморагічні ускладнення виявили у 52 (3,71 %) хворих, у 19 (1,36 %) з них фіксували гематоми нирки, у 33 (2,36 %) – тривалу макрогематурію. У ІІ групі гематоми були виявлені тільки у 3 (0,8 %) хворих і ще у 3 (0,8 %) спостерігали тривалу макрогематурію. У групі ІІІ не було жодної гематоми, у 2 (0,67 %) хворих фіксували макрогематурію. Кількість геморагічних ускладнень у групі ІІІ (транексамова кислота) була нижчою, ніж у контрольній групі (p=0,006). У групі І переважали тяжчі ускладнення порівняно з хворими, що отримували гемостатичні препарати. У жодній дослідній групі не спостерігали наростання частоти патології, пов’язаної з підвищеним згортанням крові
Використання етамзилату і транексамової кислоти знижує ймовірність виникнення гематоми нирки і тривалої макрогематурії після екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії. Ми не спостерігали ускладнень, що характерні для зазначених препаратів. Застосування транексамової кислоти є ефективнішим, ніж етамзилату
Дод.точки доступу:
Возіанов, С. О.
Юрах, А. О.
Мазурець, В. О.
Шевчук, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кузьміна, І. Ю.
Сучасні принципи ведення жінок з аномальними матковими кровотечами з урахуванням стану системи згортання крові [Текст] / І. Ю. Кузьміна, О. А. Кузьміна // Міжнародний медичний журнал. - 2020. - Т. 26, № 3. - С. 34-39. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE (лекарственная терапия)
МЕНОРРАГИЯ -- MENORRHAGIA
СВЕРТЫВАНИЕ КРОВИ -- BLOOD COAGULATION
ФИБРИНОЛИЗ -- FIBRINOLYSIS (действие лекарственных препаратов)
АНТИФИБРИНОЛИТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTIFIBRINOLYTIC AGENTS
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Досліджено загальний коагуляційний потенціал, первинний гемостаз і стан внутрішньосудинної гемокоагуляції у пацієнток з аномальними матковими кровотечами. Використання методів оцінки кількості агрегації тромбоцитів дає змогу виявити і диференціювати порушення у системі гемостазу. Сучасні принципи ведення таких пацієнток і застосування інгібіторів фібринолізу допомагають домогтися підвищення активності системи згортання крові й повної зупинки кровотечі на 2−5−ту добу
Дод.точки доступу:
Кузьміна, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вишинська, М. Б.
Аспекти застосування транексамової кислоти в пацієнтів із політравмою / М. Б. Вишинська // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 91-94. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (лекарственная терапия, патофизиология, терапия)
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (терапевтическое применение)
ПЕРЕЛИВАНИЕ КРОВИ -- BLOOD TRANSFUSION (использование)
ПЕРЕЛИВАНИЕ КОМПОНЕНТОВ КРОВИ -- BLOOD COMPONENT TRANSFUSION (использование)
Анотація: У статті проаналізовано особливості застосування транексамової кислоти в пацієнтів із політравмою. Мета дослідження: вивчити дані літератури щодо ефективності застосування транексамової кислоти в пацієнтів із політравмою та проаналізувати частоту переливання компонентів крові в пацієнтів із політравмою залежно від часу призначення транексамової кислоти після отримання травми. Матеріали та методи. Проведене ретроспективне когортне дослідження, до якого було включено 40 пацієнтів віком від 22 до 56 років із політравмою. Усіх пацієнтів було розподілено на 2 групи: І група — пацієнти, в яких застосовували транексамову кислоту до 3 годин після виникнення політравми, та ІІ група — хворі, які приймали транексамову кислоту в часовому проміжку 3–8 годин після виникнення політравми. Результати. Основною багатофакторною умовою для виникнення ранньої коагулопатії в пацієнтів із політравмою є поєднання шоку, спричиненого кровотечею, та ушкодження тканин, що призводить до генерації тромбін-тромбомодулінового комплексу, активації антикоагулянтної та фібринолітичної систем. У пацієнтів, включених до аналізу даних у нашому дослідженні, основними причинами політравми були: дорожньо-транспортна пригода — у 34 пацієнтів (85 %), падіння з висоти — у 6 пацієнтів (15 %). Середній вік пацієнтів І групи становив 39,2 ± 17,3 року, у ІІ групі — 41,9 ± 12,8 року. До дослідження увійшли 29 чоловіків та 11 жінок. Не виявлено вірогідних відмінностей у тяжкості стану, структурі компонентів поліорганної недостатності, антропометричних характеристиках пацієнтів обох груп. Ми встановили, що в І групі пацієнтів переливання еритроцитарної маси та свіжозамороженої плазми проводили в 14 випадках із 26, що становило 53 % від усіх випадків політравми в даній групі. У ІІ групі пацієнтів переливання компонентів крові проводили в 9 випадках із 14, тобто в 64 % від усіх випадків із даної групи. Відповідно, частота переливання компонентів крові в пацієнтів ІІ групи на 11 % вище порівняно з пацієнтами І групи (p ≥ 0,05). Висновки. Отримані нами попередні результати свідчать, що введення транексамової кислоти до 3 годин після виникнення політравми може знижувати частоту гемотрансфузій
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Геник, С. М.
Транексамова кислота в інтенсивній терапії кровотеч різного генезу [Текст] / С. М. Геник, М. М. Волошин, А. В. Симчич // Серце і судини. - 2019. - № 3. - С. 81-85. - Бібліогр. в кінці глав

MeSH-головна:
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (лекарственная терапия)
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (терапевтическое применение)
Анотація: Проблема острого кровотечения является актуальной как в лечебном, так и в организационном аспекте, и не только для Украины. Успех лечения определяется своевременно установленным диагнозом и скоростью оказания неотложной медицинской помощи. Остановке кровотечения способствует неотложный хирургический гемостаз, использование антифибринолитиков, восстановление гемодинамики и кровопотери. Транексамовая кислота внесена в перечень основных лекарственных средств. Данный препарат имеет антифибринолитическое действие, усиливает синтез коллагена, что способствует сохранению фибринового матрикса, стабилизацию тромба, нормализует функцию тромбоцитов и проницаемость капилляров, предупреждает образование брадикинина, калликреина, Т‑кинина. Освещен опыт использования транексамовой кислоты у травмированных лиц с признаками массивного кровотечения, при обширных оперативных вмешательствах, у пациентов со злокачественными новообразованиями и послеродовым кровотечением. Клинические исследования показали эффективность транексамовой кислоты при боевых ранениях, подготовке пациентов к аорто‑коронарному шунтированию, тотальном эндопротезировании тазобедренного и коленного сустава, больших хирургических операциях на позвоночнике, маточных, носовых, желудочных и кишечных кровотечениях, гематурии, кровотечении после простатэктомии и тонзиллэктомии. Доказано, что транексамовая кислота снижает уровень смертности пациентов от кровотечений при родах, в периоперационный период и при травмах, не повышая риска тромботических осложнений. Приведены подходы к использованию транексамовой кислоты при кровотечениях разного генеза согласно Британским рекомендациям, руководству Европейской ассоциации анестезиологов по интенсивной терапии массивного кровотечения, рекомендации по тактической медицине США и Американского общества анестезиологов. Освещена проблема, связанная с эффективностью использования этого препарата
The problem of acute bleeding is relevant both in the medical and in the organizational aspects, and not only for Ukraine. The success of treatment is determined by a timely diagnosis and the speed of emergency medical care. Emergency surgical hemostasis, the use of antifibrinolytics, and the restoration of hemodynamics and blood loss contribute to arrest of hemorrhage. Tranexamic acid is listed as an essential drug. This drug has an antifibrinolytic effect, enhances collagen synthesis which helps preserve the fibrin matrix, stabilizes the thrombus, normalizes platelet function and capillary permeability, and prevents the formation of bradykinin, kallikrein, T‑kinin. The experience of using tranexamic acid in injured individuals with signs of massive bleeding, in extensive surgical interventions, in patients with malignant neoplasms and postpartum hemorrhage is highlighted. Clinical studies have shown the efficacy of tranexamic acid in combat injuries, preparing patients for coronary artery bypass grafting, total hip and knee arthroplasty, major surgical operations on the spine, uterine, nasal, gastric and intestinal bleeding, hematuria, bleeding after prostatectomy and tonsillectomy. It has been proven that tranexamic acid reduces the mortality of patients from bleeding during childbirth, in the perioperative period and during injuries, without increasing the risk of thrombotic complications. The approaches are suggested to the use of tranexamic acid for bleeding of various origins according to the British recommendations, the guidelines of the European Association of Anesthetists for the intensive care of massive bleeding, recommendations for tactical medicine of the United States and the American Society of Anesthesiologists. The problem of the effectiveness of the use of this drug is highlighted
Дод.точки доступу:
Волошин, М. М.
Симчич, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Слесаренко, С. В.
Эффективность местного использования препаратов транексамовой кислоты при выполнении аугментационной маммопластики [Текст] / С. В. Слесаренко, П. А. Бадюл, Н. Ю. Фурсенко // Хірургія України. - 2019. - N 1. - С. 63-68

MeSH-головна:
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST (хирургия)
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПЛАСТИКА -- MAMMAPLASTY (использование, методы)
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (терапевтическое применение)
Анотація: Хирургические пациенты часто подвергаются риску кровотечения и кровопотери,что в ряде случаев может потребовать даже переливания препаратов крови. Кроме того, кровотечение провоцирует развитие гематом, которые остаются довольно распространенным осложнением в хирургии. Несмотря на то, что специалисты применяют контроль послеоперационного артериального давления, компрессионную одежду и дренирование, чтобы предотвратить развитие таких осложнений, гематомы встречаются при пластике в 115 %. Цель работы — повысить эффективность выполнения операций аугментационной маммопластики за счет снижения периоперационной и послеоперационной кровопотери путем местного применения препаратов транексамовой кислоты. Материалы и методы. В период с 2015 по 2018 г. под наблюдением находились 29 женщин, которым для восстановления формы молочных желез была выполнена операция аугментационной маммопластики. Пациентов разделили на две группы. В первой группе (n = 10) с гемостатической целью в карман с имплантатом дополнительно вводили 10 мл транексамовой кислоты, во второй группе (n = 19) транексамовую кислоту местно не применяли. Результаты и обсуждение. Все пациенты закончили лечение в клинике в соответствии с планом и были выписаны на вторыетретьи сутки после хирургического вмешательства. При контроле за дренажной жидкостью геморрагический и серозногеморрагический экссудат выделялся в объеме от 25 до 90 мл/сут после вмешательства. Быстрее объем экссудата уменьшался в первой группе. Выводы. Местное применение транексамовой кислоты позволяет уменьшить объем кровопотери в послеоперационный период при аугментационной маммопластике, сократить сроки функционирования дренажных систем и, соответственно, снизить риск осложнений, связанных с наличием дренажей и контрапертур
Surgical patients are often at risk of bleeding, which in some cases may even require blood components transfusion. In addition, bleeding provokes the hematoma development, which remains a rather common complication in surgery. Despite the fact that specialists apply postoperative blood pressure monitoring, compression therapy and drainage to prevent the development of such complications, hematomas are marked in plastic surgery at 1 — 15 %. The aim — to increase the augmentation mammoplasty surgery effectiveness by reducing perioperative and postoperative blood loss with tranexamic acid topical use. Materials and methods. 29 women to whom the augmentation mammoplasty was performed for the breast shape restoration, were supervised in the period from 2015 to 2018. Patients were divided into 2 groups. In the first group (n = 10) 10 ml of tranexamic acid were additionally introduced into the implant pocket for haemostasis, in the second group (n = 19) tranexamic acid was not used. Results and discussion. All patients completed the inpatient treatment according to the plan and were discharged on the second and third day after surgery. At control of the drainage fluid, the haemorrhagic and seroushaemorrhagic exudate was obtained from 25 to 90 ml per day after the intervention. The volume of the exudate decreased in the first group more rapidly. Conclusions. The tranexamic acid local application allows to reduce the amount of blood loss in the postoperative period, the duration of the drainage systems functioning and, accordingly, reduce the complications risk associated with the presence of drainage and contrapertures
Дод.точки доступу:
Бадюл, П. А.
Фурсенко, Н. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рушай, А. К.
Корекція гомеостазу крові у хворих із септичним незрощенням гомілки після переломів у періопераційному періоді [Текст] / А. К. Рушай, В. Г. Климовицький, О. О. Мартинчук // Травма. - 2019. - Том 20, N 5. - С. 15-19. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Бемипарин

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМЫ НЕСРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, UNUNITED (патофизиология, этиология)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD (использование)
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS (действие лекарственных препаратов)
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (терапевтическое применение)
Анотація: У роботі подано досвід періопераційної профілактики кровотеч і тромбозів у 36 хворих із септичним незрощенням кісток гомілки. Втручання проводились в обсязі фістулсеквестрнекректомії. У періопераційному періоді хворі отримували беміпарин і транексамову кислоту. Одночасне застосування транексамової кислоти й беміпарину було виправданим з урахуванням механізмів дії на різні фактори загортальної і антизгортальної систем і відсутності протипоказань до спільного застосування цих препаратів. Щоб оцінити ефективність і безпеку такої комбінації в пацієнтів із септичним незрощенням кісток гомілки при виконанні втручання, через 1, 3 і 7 днів, проводили дослідження гомеостазу, оцінювали клінічні дані. Ці терміни відповідали гострому, найбільш небезпечному періоду. Динаміка більшості досліджуваних параметрів гомеостазу крові статистично не відрізнялася, але спостерігалася тенденція до зсуву показників до рекомендованої безпечної зони і навіть статистично вірогідне зниження рівня розчинних фібрин-мономерних комплексів. Спостерігалися позитивні клінічні ефекти. Ніяких ускладнень відмічено не було. Під час операції втрати крові не відзначалося. У той же час тромбоемболічні ускладнення не зареєстровані. Прояви альтерації в післяопераційному періоді були менш виражені, але набряклість зменшилася. Кількість ранового виділення і час загоєння післяопераційної рани скоротилися. В оперованих хворих не було рецидивів запалення протягом 3–8 місяців. Виявлено високу безпеку й ефективність застосування транексамової кислоти й низькомолекулярного гепарину беміпарину
This article presents the experience of perioperative prevention of bleeding and thrombosis in 36 patients with septic nonunion of the shin bones. The interventions were carried out in the amount of fistulsequestrnecrectomy. In the perioperative period, patients received bemiparin and tranexamic acid. The simultaneous use of tranexamic acid and bemiparin was justified taking into account the mechanisms of action on various factors of coagulant and anticoagulant systems, and the absence of contraindications for the combined use of these drugs. To evaluate the efficacy and safety of such a combination in patients with septic nonunion of the shin bones when performing an intervention, studies of homeostasis were performed on days 1, 3, and 7, and clinical data were evaluated. Such timeframes were in line with the acute, most dangerous period. The dynamics of the majority of investigated indices of blood homeostasis didn’t differ statistically, but there was a tendency to the shift the indices to the recommended safe zone and even to a statistically significant decrease in the level of soluble fibrin monomer complexes. Positive clinical effects were noted. No complications were detected. There was no marked blood loss during surgery. At the same time, thromboembolic complications were not observed. The manifestations of alteration in the postoperative period were less pronounced, but rather the swelling decreased. The amount of wound discharge and the time of postoperative wound healing reduced. In the operated patients, there was no recurrent inflammation within 3–8 months. High safety and efficacy of tranexamic acid and low molecular weight heparin bemiparin were revealed
Дод.точки доступу:
Климовицький, В. Г.
Мартинчук, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Досвід застосування транексамової кислоти при гострих товстокишкових кровотечах [Текст] / Я. С. Березицький [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 1. - С. 197-199

MeSH-головна:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (действие лекарственных препаратов, патофизиология)
ТОЛСТОЙ КИШКИ ДИВЕРТИКУЛ -- DIVERTICULUM, COLON (лекарственная терапия)
КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ -- INTESTINAL POLYPS (лекарственная терапия)
КИШЕЧНИКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- INTESTINAL NEOPLASMS
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (лекарственная терапия)
ГЕМОСТАТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HEMOSTATICS (терапевтическое применение)
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (терапевтическое применение)
Анотація: Гострі товстокишкові кровотечі (ГТК) складають 0,03 % в загальній групі населення. Причини ГТК: дивертикулярна хвороба, виразковий коліт та хвороба Крона, поліпи і рак товстої кишки, хронічний геморой, ангіодисплазії та інші рідкі ураження. Транексамова кислота (ТК) ефективний антифібринолітичний засіб, який в 30-40 разів сильніше за амінокапронову кислоту за гемостатичним ефектом. Мета роботи – оцінити ефективність застосування ТК у пацієнтів з гострими товстокишковими кровотечами за кількістю рецидивів кровотеч та хірургічних втручань. Групу дослідження склали 233 пацієнта з ГТК, вік з 39 до 87 років, чоловіків 98 (42,1 %), жінок 135 (57,9 %). Пацієнтам проводилось детальне обстеження для верифікації діагнозу, призначали консервативне лікування, яке включало корекцію крововтрати (згідно ступеню крововтрати) та системну гемостатичну терапію ТК 10 мг/кг, але не більше 1000 мг/добу. Кількість оперативних втручань з приводу ГТК зменшилась з 25,6 до 12,5 %, а загальна летальність з 11,5 до 7,9 %.,Частіше рецидиви кровотеч виникали при дивертикульозі сигмоподібної кишки та ворсинчастих аденомах товстої кишки
Дод.точки доступу:
Березицький, Я. С.
Гапонов, В. В.
Сулима, В. П.
Ярошенко, К. О.
Маліновський, С. Л.
Ющенко, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Diehl, C.
Use of tranexamic acid in melasma [Text] / C. Diehl = Застосування транексамової кислоти у лікуванні мелазми / К. Діл // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 3. - P104-112. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПИГМЕНТАЦИИ РАССТРОЙСТВА -- PIGMENTATION DISORDERS (лекарственная терапия)
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (терапевтическое применение)
Анотація: Tranexamic acid (TA) is an old drug used for a long time to treat or prevent excessive blood loss. In the beginning of the 1950s it was discovered that the amino acid lysine was able to inhibit activation of plasminogen, but the effect was too weak to be a candidate for the treatment of fibrinolytic haemorrhagic conditions. The first mention of TA in dermatology was in 1979 in actinic prurigo, with good results. Later it was demonstrated in vitro that TA was able to block melanogenesis. During the 2010’s more and more trials were published, assessing its efficacy in melasma, but also in erythrotelangiectasic rosacea. First, systemic TA was prescribed, but soon, because of the rare but severe complications susceptible of occurring, topical way was tested, giving similar results without risk of side effects. The particular interest of TA in the management of melasma is due to that it displays an activity at various levels. First, TA was shown to downregulate the activity of mast cells and consequently the release of histamine. Following the review of the currently available literature concerning the use of TA in melasma, it appears that this active ingredient permits achieving a good efficacy in this indication where there is no satisfactory therapy, with minor side effects. There are mainly three modalities of treatment of melasma with TA: oral administration and intradermal and topical applications. From the literature reviewed, it appears that the best results can be achieved by intradermal administration of TA (4 mg/l monthly) or topical 3 % TA (2/day). At this stage, the limitations of the currently available data are double: first, most of studies are concerning Asian skin, and secondly there is a lack of a large scale comparative study encompassing these three different ways of administration, which could confirm (or not) our analysis of currently published data
Транексамова кислота (ТК) — давно відомий препарат, який вже тривалий час використовують для лікування або запобігання надмірної крововтрати. На початку 1950-х років було встановлено, що амінокислота лізин має здатність інгібувати активацію плазміногену, але цей ефект був занадто слабким для того, щоб застосовувати її у лікуванні фібринолітичних геморагічних станів. Перша згадка про застосування ТК у дерматології датована 1979 р.: вона показала хороший результат у лікуванні актинічного пруриго. У подальших дослідженнях in vitro було продемонстровано, що ТК має здатність блокувати меланогенез. Протягом 2010 р. були опубліковані результати низки досліджень з оцінки ефективності ТК у лікуванні меланодермії та еритематозно-телеангіектатичної розацеа. Спочатку цей препарат призначали системно, але згодом через можливі рідкісні, але серйозні ускладнення він був протестований для місцевого застосування. У цьому разі ТК забезпечує аналогічні результати лікування без ризику побічних ефектів. Особливий інтерес до застосування ТК у лікуванні меланодермії зумовлений тим, що вона виявляє активність на різних рівнях. Насамперед ТК пригнічує активність опасистих клітин і, як наслідок, вивільнення гістаміну. На підставі узагальнення даних огляду сучасної літератури щодо застосування ТК при меланодермії з’ясовано, що цей активний інгредієнт забезпечує хорошу ефективність у тих випадках, коли немає задовільної терапії з незначними побічними явищами. Існує три основних способи лікування меланодермії за допомогою ТК: пероральне і внутрішньошкірне введення та місцеве застосування. За даними проаналізованої літератури, найкращих результатів терапії можна досягти за допомогою внутрішньошкірного введення ТК (4 мг/мл на місяць) або місцевого застосування 3 % ТК (двічі на день). На сучасному етапі доступні дані про застосування ТК є обмеженими з двох причин: по-перше, більшість досліджень проведено за участі представників народів Азії; по-друге, немає масштабного дослідження, в якому шляхом порівняльного аналізу оцінили б ефективність цих трьох різних способів уведення препарату, що дало б змогу підтвердити (або не підтвердити) наш аналіз даних сучасних публікацій
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Гончаренко, В. М.
Застосування транексамової кислоти в гінекологічній практиці [Текст] / В. М. Гончаренко, В. А. Бенюк // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2018. - Том 4, N 1. - С. 24-28

MeSH-головна:
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS (кровь)
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE (лекарственная терапия)
МЕНОРРАГИЯ -- MENORRHAGIA (лекарственная терапия)
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (терапевтическое применение, фармакология)
ЭТАМЗИЛАТ -- ETHAMSYLATE (терапевтическое применение, фармакология)
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS (действие лекарственных препаратов)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: У статті розглянуто проблему маткових кровотеч унаслідок аденоміозу та представлено результати лікування пацієнток із менорагіями. Порівняно з етамзилатом транексамова кислота продемонструвала вірогідно кращу ефективність протягом курсу лікування, що підтверджується більш вираженою позитивною динамікою нормалізації гематологічних та гемостатичних показників, а також регресом клінічної симптоматики. Транексамову кислоту рекомендовано для застосування в гінекологічній практиці, зокрема для лікування менорагій, які розвиваються внаслідок аденоміозу, а також інших кровотеч, що потребують системної гемостатичної терапії.
Дод.точки доступу:
Бенюк, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Лесной, И. И.
Место транексамовой кислоты в онкогинекологии [Текст] / И. И. Лесной // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2018. - № 2. - С. 54-55

MeSH-головна:
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE (методы)
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UROGENITAL NEOPLASMS (хирургия)
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY (использование, методы)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS (стандарты)
Анотація: Онкологическое заболевание изменяет систему гемостаза, а система гемостаза изменяет течение онкологического заболевания (Falanga A., 2013)
Больные онкологического профиля отличаются от пациентов с другой патологией по своему соматическому и психическому состоянию, особенностям иммунной реактивности, по наличию последствий химио- и лучевой терапии, а также хирургических вмешательств высокой травматичности и обширности. Значительный ангиогенез и неоваскуляризация при раке повышают риск интенсивного кровотечения периоперационно, особенно при распространенном процессе и объемной диссеминации. Все перечисленные особенности создают предпосылки для кровотечений при онкохирургических вмешательствах
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Йовенко, И. А.
Транексамовая кислота – современный золотой стандарт интенсивной терапии периоперационной и травматической кровопотери [Текст] / И. А. Йовенко, И. В. Балака // Гострі та невідкладні стани у практиці лікаря. - 2018. - № 1. - С. 14-17. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (кровь, метаболизм, стандарты, терапевтическое применение)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (использование, методы, тенденции)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD (методы, тенденции)
ГЕМОРРАГИИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- POSTOPERATIVE HEMORRHAGE (осложнения, терапия, уход)
Анотація: Транексамовая кислота представляет собой синтетическое производное аминокислоты лизин, является гемостатическим препарaтом и относится к антифибринолитическим средствам. Впервые она была введена в медицинскую практику в Швеции в 1969 году. Транексамовая кислота включена Всемирной организацией здравоохранения (ВОЗ) в перечень основных лекарственных средств
Дод.точки доступу:
Балака, И. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Ivanova, V. O.
Using of tranexamic acid as component of trauma induced coagulopathy treatment / V. O. Ivanova, V. D. Fizor, O. V. Maksimenko // Біль, знеболювання та інтенсив. терапія = Pain, anaesthesia & intensive care. - 2018. - N 4. - P51-54

MeSH-головна:
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (терапия)
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (терапевтическое применение)
СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ НАРУШЕНИЯ -- BLOOD COAGULATION DISORDERS (терапия)
Анотація: The aim of the study was to determine the effectiveness of tranexamic acid in patients with multiple skeletal trauma for reducing blood loss and correction of hemostatic disorders. Materials and methods. The initial state of the hemostasis system was studied in 104 patients with multiple trauma. All patients was in class II (15-30 % of blood loss) according to ATLS protocol, and NISS – 28,34±2,06. Was provided complex evaluation of patients state, including continuous monitoring of temperature and lactates level, the hemostasis system was evaluated using laboratory tests and low-frequency pyezoelectric thromboelastography (LPTEG). Patients in Group I (n = 33) did not receive tranexamic acid, Patients in Group II received tranexamic acid 15 mg / kg every 6 hours for 3 days. Results. In patients who received tranexamic acid, there was a positive dynamics of hemoglobin, creatinine phosphokinase, lactate, less need for transfusion of blood products and duration of treatment in ICU. Conclusions. The use of antifibrinolytic drugs positively influences the course of traumatic disease in patients with polytrauma, by correcting coagulopathy and reducing blood loss
Целью исследования было определение эффективности транексамовой кислоты для комплексной терапии индуцированной травмой коагулопатии. Материалы и методы. Изучались особенности течения травматической болезни у 104 пациентов с травматическими повреждениями. Все пациенты имели ІІ класс (кровопотеря 15-30% ОЦК) согласно протоколу ATLS, тяжесть травм по шкале NISS – 28,34±2,06. Пациенты І группы (n = 33) не получали транексамовую кислоту, пациенты ІІ группы получали транексамовую кислоту 15 мг/кг каждые 6 часов на протяжении 3 дней. Результаты. У пациентов, которые получили транексамовую кислоту, отмечалась положительная динамика уровня гемоглобина, креатининфосфокиназы, лактата, меньше потребность в трансфузии препаратов крови и продолжительность лечения в ИТ. Выводы. Применение антифибринолитических препаратов положительно влияет на течение травматической болезни у больных с политравмой, путем коррекции коагулопатии и снижения кровопотери
Дод.точки доступу:
Fizor, V. D.
Maksimenko, O. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Іванова, В. О.
Вплив антифібринолітичної терапії на індуковану травмою коагулопатію та перебіг травматичної хвороби [Текст] / В. О. Іванова // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 10. - С. 49-52. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (кровь, осложнения, терапия)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (действие лекарственных препаратов)
ФИБРИНОЛИЗ -- FIBRINOLYSIS (действие лекарственных препаратов)
СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ НАРУШЕНИЯ -- BLOOD COAGULATION DISORDERS (кровь, лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль, терапия)
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета. Визначити ефективність раннього призначення транексамової кислоти хворим з травматичними ураженнями. Матеріали і методи. Досліджено систему гемостазу та перебіг травматичної хвороби впродовж 72 год у 108 хворих з множинними травматичними ураженнями. Хворих розподілили на дві групи в залежності від методу профілактики та комплексної корекції: 1-ша група - 54 пацієнти, які не отримували антифібринолітичних засобів, 2-га група - 54 пацієнти, яким вводили транексамову кислоту 1000 мг внутрішньовенно болюсно під час госпіталізації та 15 мг/кг кожні 6 год протягом трьох діб. Усім хворим проводили інструментальні, лабораторні дослідження, оцінювали загальний стан та здійснювали постійний моніторинг показників вітальних функцій, величини діурезу, динаміки рівня загальної креатинфосфокінази (КФК), рівня гемоглобіну крові, потреби у гемотрансфузії та ретроспективно аналізували тривалість лікування у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ). На момент госпіталізації до ВІТ стан хворих за шкалою NISS (New Injury Severity Score - Оновлена шкала тяжкості пошкоджень) був оцінений у (28,34 ± 2,06) бала. Результати. Під час госпіталізації до ВІТ у пацієнтів з травматичними ураженнями діагностували підвищення агрегації тромбоцитів з активацією судинно-тромбоцитарного гемостазу, гіпокоагуляцію та значно активований фібриноліз. За даними моніторингу показників гемодинаміки у всіх пацієнтів констатували зниження систолічного артеріального тиску (САТ), середнього артеріального тиску (СрАТ) та підвищення шокового індексу (ШІ) і частоти серцевих скорочень (ЧСС), що є ознаками травматичного шоку, активації симпатоадреналової системи та централізації кровообігу. У пацієнтів 2-ї групи динаміка зниження рівня загальної КФК була більш виражена, рівень гемоглобіну стабільно вищий, а отже, вони потребували гемотрансфузії еритроцитарної маси у значно меншому об’ємі в порівнянні з пацієнтами 1-ї групи, що можна пов'язати з раннім призначенням терапії індукованої травмою коагулопатії та зменшенням крововтрати. Висновки. Виявлені зміни свідчать про те, що введення препаратів з групи інгібіторів фібринолізу хворим з травматичними ураженнями позитивно впливає на показники фібринолітичної системи, перебіг травматичної хвороби, нормалізує кровообіг, сприяє виходу пацієнтів із стану травматичного шоку, знижує потребу у гемотрансфузії
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Іванова, В. О.
Інтенсивна терапія індукованої травмою коагулопатії [Текст] / В. О. Іванова, С. О. Ганикіна, К. П. Гержик // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 9. - С. 57-60. - Бібліогр.: с. 60

MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (кровь, осложнения, терапия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (кровь, осложнения, терапия)
СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ НАРУШЕНИЯ -- BLOOD COAGULATION DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
ТРОМБОЭЛАСТОГРАФИЯ -- THROMBELASTOGRAPHY (методы)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Мета. Дослідити стан системи гемостазу та оцінити ефективність раннього призначення антифібринолітичної терапії у хворих з травматичними ураженнями. Матеріали і методи. Вивчено вихідний стан системи гемостазу у 88 хворих з політравмою (множинна скелетна травма, закритий багатоуламковий перелом стегнової кістки, закритий перелом таза). Проведена комплексна оцінка системи регуляції агрегатного стану крові (РАСК) із застосуванням методу низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії (НПТЕГ). Пацієнти (n=44), які отримували стандартну терапію, склали 1-шу групу, пацієнти (n=44), яким у складі інтенсивної терапії призначали введення транексамової кислоти 1000 мг внутрішньовенно болюсно під час госпіталізації та 15 мг/кг кожні 6 год протягом 3 діб - 2-гу групу. Результати. Представлені результати досліджень щодо хворих з множинною скелетною травмою як моделлю, за якої виникають виражені порушення агрегатного стану крові, де основним компонентом гемостатичних розладів є активація фібринолітичної системи на тлі гіперагрегації та помірної гіпокоагуляції. Референтні значення індексу ретракції та лізису згортка (ІРЛЗ) - (16,45 ± 0,40)%. На момент госпіталізації хворих до відділення інтенсивної терапії (ВІТ) він становив (52,18 ± 0,47)%, тобто був майже в 2,5 разу вище норми. У пацієнтів 1-ї групи ІРЛЗ залишався підвищеним через 72 год на 114,71%, у пацієнтів 2-ї групи фібринолітична активність відновлювалась через 48 год інтенсивної терапії. У пацієнтів 1-ї групи мінімальний цільовий рівень діурезу спостерігали через 3 год - (0,51 ± 0,03) мл/кг/год. У пацієнтів 2-ї групи на 2-гу год інтенсивної терапії рівень діурезу становив (0,56 ± 0,02) мл/кг/год. Темпи відновлення рівня діурезу були вищими у пацієнтів 2-ї групи та становили (1,11 ± 0,03) мл/кг/год через 72 год порівняно з пацієнтами 1-ї групи - (1,02 ± 0,04) мл/кг/год. Між рівнями лактату у пацієнтів 2-ї і 1-ї груп протягом 72 год різниця була достовірна (р 0,05). Висновки. Раннє призначення антифібринолітичних засобів хворим з множинними травматичними ураженнями при вихідній активації фібринолізу позитивно впливає на їх загальний стан, про що свідчать підвищені темпи відновлення рівня діурезу та зниження рівня лактату
Дод.точки доступу:
Ганикіна, С. О.
Гержик, К. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Исследование WOMAN: снижение материнской смертности при раннем применении транексамовой кислоты [Текст] // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2017. - № 4. - С. 40-43

MeSH-головна:
МАТЕРИНСКАЯ СМЕРТНОСТЬ -- MATERNAL MORTALITY (тенденции)
ПОСЛЕРОДОВОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- POSTPARTUM HEMORRHAGE (профилактика и контроль)
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (терапевтическое применение)
Анотація: Послеродовое кровотечение является одной из основных причин смертности женщин во всем мире. Поэтому поиск новых путей предотвращения материнских потерь вследствие кровотечений остается первоочередной задачей специалистов. Представляем вашему вниманию обзор результатов исследования World Maternal Antifibrinolytic (WOMAN, 2010-2016), имевшего целью оценить влияние раннего применения транексамовой кислоты на уровень смертности, частоту гистерэктомии и другие исходы у женщин с послеродовым кровотечением
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Пухлік, С. М.
Вплив передопераційного введення інгібіторів фібринолізу на проведення і післяопераційний перебіг операції тонзилектомії / С. М. Пухлік, В. В. Колесніченко // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2017. - N 3с. - С. 88-89

MeSH-головна:
ТОНЗИЛЛЭКТОМИЯ -- TONSILLECTOMY (использование, методы)
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (профилактика и контроль)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (методы)
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Колесніченко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Ведення пацієнтів із тяжкими періопераційними кровотечами. Рекомендації Європейського товариства анестезіологів (2017 р.) [Текст] // Гострі та невідкладні стани у практиці лікаря. - 2017. - № 4. - С. 23-31

MeSH-головна:
ГЕМОРРАГИИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- POSTOPERATIVE HEMORRHAGE (кровь, метаболизм, осложнения, терапия)
СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ НАРУШЕНИЯ -- BLOOD COAGULATION DISORDERS (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, осложнения, терапия, этиология)
МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПЕРФУЗИЯ -- PERFUSION (использование)
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (терапевтическое применение, фармакология)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS (стандарты)
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ВТОРИЧНАЯ -- SECONDARY CARE (методы, стандарты)
Анотація: Корекція періопераційної кровотечі передбачає всебічну оцінку та застосування відповідних стратегій для забезпечення належного ведення пацієнта. Насамперед важливо виявити пацієнтів із підвищеним ризиком періопераційних кровотеч. Потім слід впровадити стратегії для корекції передопераційної анемії та стабілізації макро- і мікроциркуляції з метою оптимізації переносимості пацієнтом кровотечі. Нарешті, необхідно провести цілеорієнтовані втручання для зменшення інтра- і післяопераційної кровотечі та, як наслідок, зниження подальшої захворюваності та смертності. Експерти Європейського товариства анестезіологів розробили рекомендації, у яких наведені останні доказові дані щодо клінічного супроводу пацієнтів із кровотечами під час хірургічних втручань. Після кожної рекомендації у дужках наведені її ступінь та рівень доказів: 1 – сильна рекомендація, 2 – слабка рекомендація; А – докази високої якості, В – докази середньої якості, С – докази низької якості
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Пухлик, С. М.
Опыт применения Транексама при оперативных вмешательствах на ЛОР-органах у взрослых и детей [Текст] / С. М. Пухлик, В. В. Колесниченко, В. И. Колесниченко // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2016. - N 5с. - С. 125-126

MeSH-головна:
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Колесниченко, В. В.
Колесниченко, В. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-50

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)