Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (21)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Тромбоз<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 266
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Молекулярно-генетичні аспекти патогенезу COVID-асоційованих тромбозів [Текст] = Molecular and genetic aspects of the pathogenesis of COVID-associated thrombosis / Я. В. Стойка [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 166-173. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (генетика, осложнения)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (этиология)
Анотація: COVID-19 – вірусне інфекційне захворювання, яке набуло масштабів пандемії в 2020 році. Вірус SARS-CoV-2, який є етіологічним чинником коронавірусної хвороби, має складний механізм впливу на організм людини, викликаючи різноманітні прояви та спричиняючи ускладнення хвороби. Як відомо, важка форма коронавірусної інфекції асоціюється з грізними наслідками, серед яких основний щабель займає порушення коагуляційної системи, яке має вигляд ДВЗ-синдрому, проте його основною ознакою є тромбоз артеріальних і венозних судин. Частота виникнення тромбоцитопатій змушує досліджувати патогенез розвитку даного процесу задля зменшення кількості випадків. Проте, чіткої думки щодо патогенезу такого тромбозу досі немає. Тому метою даного огляду було проаналізувати найбільш імовірні механізми розвитку тромбозу вен та/або артерій, асоційованого з коронавірусною хворобою. У ході дослідження було проаналізовано 64 інформаційні джерела, вилучені з баз даних PubMed, Web of Science, Google Scholar, Elsevier. На підставі ретельного аналізу інформації було виявлено такі основні ланки COVID-асоційованого тромбозу: безпосередня гіперактивація кров’яних пластинок, що веде, шляхом участі власних поверхневих молекул (Р-селектин, СD40L тощо), до активації агрегації та адгезії тромбоцитів; АСЕ2 – опосередкована активація клітин та ендотеліальна дисфункція, що разом мають властивість до стимуляції тромбоутворення; активація процесу NETозу, МАРК-шляху, Toll-like рецепторів та системи ферментів Nox2, що також шляхом каскаду різних реакцій, які описані нижче, спричиняють тромбози. Ми зрозуміли, що ці декілька патогенетичних ланцюгів можуть працювати відносно окремо, проте складність в описанні розвитку тромботичної хвороби, спричиненої вірусом SARS-CoV-2, полягає в тому, що дані аспекти патогенезу тісно пов’язані та переплетені між собою на різних ланках, утворюючи як прямі та зворотні зв’язки, так і хибні кола. Отримані структуровані дані можуть слугувати в якості підґрунтя для подальших оригінальних досліджень, що дозволить розробити таргетну терапію для лікування та профілактики виникнення постковідних тромбозів, направлену на змальовані молекулярно-генетичні аспекти
COVID-19 is a viral infectious disease that reached pandemic proportions in 2020. The SARS-CoV-2 virus, which is the etiological factor of the coronavirus disease, has a complex mechanism of impact on the human body, causing various manifestations and causing complications of the disease. As you know, a severe form of coronavirus infection is associated with dire consequences, among which the main step is a violation of the coagulation system, which has the appearance of CVD syndrome, but its main symptom is thrombosis of arterial and venous vessels. The frequency of occurrence of thrombocytopenia forces us to investigate the pathogenesis of the development of this process to reduce the number of cases. However, there is still no clear opinion about the pathogenesis of such thrombosis. Therefore, the purpose of this review was to analyse the most probable mechanisms of development of venous and/or arterial thrombosis associated with coronavirus disease. In the course of the study, 64 information sources were analysed, extracted from PubMed, Web of Science, Google Scholar, and Elsevier databases. At the beginning of a thorough analysis of information, the following main links of COVID-associated thrombosis were identified: direct hyperactivation of blood platelets, which leads, through the participation of their surface molecules (P-selectin, CD40L, etc.), to the activation of aggregation and adhesion of platelets; ACE2 - mediated cell activation and endothelial dysfunction, which together have the property of stimulating thrombus formation; activation of the NETosis process, the MAPK pathway, Toll-like receptors and the Nox2 enzyme system, which also through a cascade of various reactions, which are described below, cause thrombosis. We understood that these several pathogenetic chains can work relatively separately, but the difficulty in describing the development of thrombotic disease caused by the SARS-CoV-2 virus is that these aspects of pathogenesis are closely related and intertwined at different links, forming both direct and feedback loops, and vicious circles. The obtained structured data can serve as a basis for further original research, which will allow the development of targeted therapy for the treatment and prevention of post-covid thromboses, directed at the described molecular genetic aspects
Дод.точки доступу:
Стойка, Я. В.
Некращук, О. П.
Сухань, Д. С.
Даценко, Г. В.
Даценко, Ю. О.
Галунко, Г. М.
Ботаневич, Є. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Заліська, О. М.
Огляд фармацевтичного ринку антикоагулянтів для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19) під час воєнного стану в Україні [] = Overview of the pharmaceutical market of anticoagulants for the treatment of coronavirus disease (COVID-19) during marital state in Ukraine / О. М. Заліська, О. М. Семенов // Фармацевтичний журнал. - 2022. - № 5. - С. 3-11. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ ПРЕПАРАТЫ -- PHARMACEUTICAL PREPARATIONS
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (экономика)
ГЕПАРИН -- HEPARIN (экономика)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (эпидемиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия, эпидемиология)
УКРАИНА -- UKRAINE (эпидемиология)
СТРЕСС ТРАВМАТИЧЕСКИЙ -- STRESS DISORDERS, TRAUMATIC (эпидемиология, этиология)
Кл.слова (ненормовані):
ВОЄННИЙ СТАН
Анотація: Війна в Україні не змінила епідемічну ситуацію з коронавірусною хворобою (COVID-19). Далі щоденно фіксують нові випадки захворювання та смертності серед населення. Скупчення людей в укриттях та бомбосховищах, в транспорті під час евакуації збільшує ризик інфікування
Одним із основних ускладнень, що виникає у хворих на COVID-19, є утворення тромбів, що може призвести до негативних наслідків та смерті пацієнта, і тому на сучасному етапі застосування антикоагулянтів у вигляді низькомолекулярних гепаринів відіграє дуже важливу роль в стаціонарному лікуванні коронавірусної хвороби. Гепарин потенційно має переваги щодо інших антикоагулянтів за свої не тільки антикоагулянтні, але і протизапальні властивості (зменшення запалення легень та покращення оксигенації), а також потенційно противірусні властивості
Незважаючи на те, що на сьогодні кількість активних хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19) в Україні порівняно з 2021 р. зменшилась, залишається ще велика кількість пацієнтів, які отримують лікування антикоагулянтами після перенесеного захворювання як профілактику чи проходять курс реабілітації. Тому забезпеченість аптечних закладів широким асортиментом антикоагулянтних лікарських засобів у достатній кількості та різноманітності дозування відіграє важливу роль у наданні фармацевтичної опіки населенню в повному обсязі
The war in Ukraine has not changed the epidemic situation with coronavirus disease (COVID-19). Further, new cases of disease and death among the population are recorded every day. A large number of people in shelters and bomb shelters, in transport during the evacuation, increases the risk of infection
One of the main complications that occur in patients with COVID-19 is the formation of blood clots, which can lead to negative consequences and death of the patient, and therefore, at the present stage, the use of anticoagulants in the form of low molecular weight heparins plays a very important role in the hospital treatment of coronavirus disease
Although the current number of active patients coronavirus disease (COVID-19) in Ukraine has decreased compared to 2021, there is still a large number of patients who are treated with anticoagulants after an illness as a preventive measure or rehabilitation. There fore, the provision of pharmacies with a wide range of anticoagulant drugs in sufficient quantity and variety of dosage plays an important role in providing pharmaceutical assistance to the population in full
Дод.точки доступу:
Семенов, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Венгер, І. К.
Тромбоз сегмента реконструкції після реваскуляризації аорто/клубово-стегнового артеріального басейну [Текст] / І. К. Венгер, Д. В. Ковальський // Шпит. хірургія. - 2022. - N 1. - С. 62-66

MeSH-головна:
ПОДВЗДОШНАЯ АРТЕРИЯ -- ILIAC ARTERY (хирургия)
БЕДРЕННАЯ АРТЕРИЯ -- FEMORAL ARTERY (хирургия)
АРТЕРИОСКЛЕРОЗ ОБЛИТЕРИРУЮЩИЙ -- ARTERIOSCLEROSIS OBLITERANS (хирургия)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (хирургия)
Анотація: Мета роботи: встановити причини тромбозу у віддаленому післяопераційному періоді після реконструкції аорто/клубово-стегнової зони і запропонувати об’єм реваскуляризації аорто/клубово-стегнового басейну з метою їх запобігання. Тромбоз сегмента реконструкції пізнього післяопераційного періоду корелює з прогресуванням атеросклеротичного процесу, особливо в тих сегментах артеріального русла, які не були охоплені операційним втручанням. Аналіз випадків пізнього тромбозу сегмента реконструкції встановив, що врахування рівня стенотичного процесу клубово-стегнового сегмента контрлатеральної нижньої кінцівки та визначення рівня пікової систолічної швидкості та індексу резистентності на рівні глибокої артерії стегна та тібіоперинеального стовбура може запобігти розвитку пізнього тромбозу сегмента реконструкції. Таким чином, врахування гемодинамічних умов на рівні глибокої артерії стегна, контрлатерального клубово-стегнового сегмента при проведенні аорто/клубово-стегнового алопротезування дає змогу запобігти розвитку тромбозу сегмента реконструкції.
Цель работы : установить причины тромбоза в отдаленном послеоперационном периоде после реконструкции аорто/подвздошно-бедренной зоны и предложить объем реваскуляризации аорто/подвздошно-бедренного бассейна с целью их предотвращения. Тромбоз сегмента реконструкции позднего послеоперационного периода коррелирует с прогрессом атеросклеротического процесса, особенно в тех сегментах артериального русла, которые не были охвачены операционным вмешательством. Анализ случаев позднего тромбоза сегмента реконструкции установил, что учитывание уровня стенотического процесса подвздошно-бедренного сегмента контрлатеральной нижней конечности и определения уровня пиковой систолической скорости и индекса резистентности на уровне глубокой артерии бедра и тибиоперинеального ствола может предотвратить развитию позднего тромбоза сегмента реконструкции. Таким образом, учитывание гемодинамических условий на уровне глубокой артерии бедра, контрлатерального подвздошно-бедренного сегмента при проведении аорто/подвздошно-бедренного алопротезирования дает возможность предотвратить развитие тромбоза сегмента
Дод.точки доступу:
Ковальський, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Костів, С. Я.
Інтраопераційний стан гемокоагуляційної системи в пацієнтів при відкритій та ендоваскулярній реваскуляризації інфраінгвінального артеріального сегмента в умовах стенотично-оклюзивного процесу гомілкових артерій [Текст] / С. Я. Костів, Б. П. Сельський, М. П. Орлов // Шпит. хірургія. - 2022. - N 1. - С. 19-25

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
АРТЕРИИ -- ARTERIES (хирургия)
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES (методы)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (профилактика и контроль)
Анотація: Мета роботи: запобігти розвитку тромботичних ускладнень реваскуляризації артеріального русла нижньої кінцівки шляхом застосування патогенетично обґрунтованої системи післяопераційної тромбопрофілактики. Формування гіперкоагулятивного синдрому в пацієнтів, у яких застосовано ендоваскулярні методи реваскуляризації артеріального русла, відбувається більш інтенсивно порівняно з хворими, у яких виконували відкриті методи реваскуляризації артеріального русла. Гіперкоагуляція крові на інтраопераційному етапі реваскуляризації відбувається, перш за все, за рахунок активності ІІа фактора гемокоагулятивного каскаду. Враховуючи наведені обставини, вже на етапі завершення операційного втручання з метою тромбопрофілактики слід призначити нефракціонований гепарин. Одночасно для профілактики тромбоемболічних ускладнень слід призначити подвійну антитромбоцитарну терапію: клопідогрель, ацетилсаліцилова кислота. Гіперкоагулятивна здатність системи крові, що виникає після проведення артеріальних реконструктивних втручань, відбувається на фоні низької активності фібринолітичної системи крові, але при поступовому наростанні активності агрегаційної здатності крові. Формування гіперкоагулятивного синдрому на інтраопераційному етапі хірургічного втручання в пацієнтів, в яких застосовано ендоваскулярні методи реваскуляризації артеріального русла, відбувається більш інтенсивно порівняно з хворими, у яких застосовано відкриті методи реваскуляризації артеріального русла. Враховуючи наведені обставини, вже на етапі завершення операційного втручання з метою тромбопрофілактики слід призначати антикоагулянт, що має цілеспрямований вплив на ІІа фактор гемокоагулятивного каскаду з одночасною профілактикою тромбоемболічних ускладнень – подвійною дизагрегантною терапією.
Цель работы : предотвратить развитие тромботических осложнений реваскуляризации артериального русла нижней конечности путем применения патогенетически обоснованной системы послеоперационной тромбопрофилактики. Формирование гиперкоагулятивного синдрома у пациентов, у которых применены эндоваскулярные методы реваскуляризации артериального русла, происходит более интенсивно сравнительно с больными, у которых выполняли открытые методы реваскуляризации артериального русла. Гиперкоагуляция крови на интраоперационном этапе реваскуляризации происходит, прежде всего, за счет активности ІІа фактора гемокоагулятивного каскада. Учитывая приведенные обстоятельства, уже на этапе завершения операционного вмешательства с целью тромбопрофилактики следует назначить нефракционный гепарин. Одновременно для профилактики тромбоэмболических осложнений следует назначить двойную антитромбоцитарную терапию: клопидогрель, ацетилсалициловая кислота. Гиперкоагулятивная способность системы крови, которая возникает после проведения артериальных реконструктивных вмешательств, происходит на фоне низкой активности фибринолитической системы крови, но при постепенном нарастании активности агрегационной способности крови. Формирование гиперкоагулятивного синдрома на интраоперационном этапе хирургического вмешательства у пациентов, у которых применены эндоваскулярные методы реваскуляризации артериального русла, происходит более интенсивно сравнительно с больными, у которых применены открытые методы реваскуляризации артериального русла. Учитывая приведенные обстоятельства, уже на этапе завершения операционного вмешательства с целью тромбопрофилактики следует назначать антикоагулянт, который имеет целенаправленное влияние на ІІа фактор гемокоагулятивного каскада с одновременной профилактикой тромбоэмболических осложнений - двойной дизагрегантною терапией.
Дод.точки доступу:
Сельський, Б. П.
Орлов, М. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оцінка перебігу коагулопатій, пов’язаних із COVID-19, у пацієнтів з хірургічною патологією / В. В. Бойко [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 59-62. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ГЕПАРИН НИЗКОМОЛЕКУЛЯРНЫЙ -- HEPARIN, LOW-MOLECULAR-WEIGHT (терапевтическое применение)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Коронавірусне захворювання (COVID-19) являє собою висококонтагіозну інфекцію, етіологічним фактором якої є вірус SARS-CoV-2. При COVID-19 порушення гемостазу варіюють у широких межах: від латентної гіперкоагуляції, що виникає тільки за результатами лабораторних тестів, до тяжких клінічних проявів у вигляді церебрального, коронарного артеріального або венозного тромбозу, ускладненого тромбоемболією легеневої артерії. Мета. Вивчення клінічних проявів порушень гемостазу за даними лабораторних досліджень. Матеріали та методи. Наведено дані спостереження 89 пацієнтів, які перебували на лікуванні з приводу хірургічної патології на тлі COVID-19. Хворі були госпіталізовані у відділення інтенсивної терапії, тромботичні ускладнення виявлені у 37 %. Виникали як венозні (64 %), так і артеріальні (36 %) тромбози. Геморагічні ускладнення були виявлені у 15,7 % пацієнтів. Результати. За результатами обстеження пацієнтів із підтвердженим діагнозом COVID-19 тромбоемболію легеневої артерії було виявлено у 11,4 %, тромбози глибоких вен і катетер-асоційовані тромбози — у 1,2 %, ішемічні інсульти — у 1,3 % пацієнтів. Кумулятивна частота тромбозів становила 28 %. Слід звернути увагу на складність діагностики тромботичних ускладнень у хворих, яким проводилася штучна вентиляція легень. Загальна кумулятивна частота тромбозів на 7, 14 та 21-й дні госпіталізації становила 12, 28 та 36 % відповідно, тоді як тромботичні ускладнення, що мали перебіг із клінічними проявами, траплялися з частотою лише 7, 14 та 21 %, що було майже у 2 рази рідше. Це ще раз підтверджує необхідність обстеження всіх пацієнтів із COVID-19 на наявність можливих тромботичних ускладнень, незалежно від клінічних проявів. Висновки. Пацієнтам після виписки зі стаціонару необхідно продовжувати безперервну тромбопрофілактику. Перевагу слід віддавати низькомолекулярним гепаринам у стандартній профілактичній дозі, альтернативою яким є прямі пероральні антикоагулянти, що застосовуються за протоколами в хірургії для профілактики післяопераційного тромбозу. Тривалість постгоспітальної тромбопрофілактики визначають індивідуально з урахуванням факторів ризику тромбозів до нормалізації показників D-димеру та фібриногену, але не менше ніж 2 тижні після виписки
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Лихман, В. М.
Шевченко, О. М.
Ткачук, О. Ю.
Меркулов, А. О.
Ткач, С. В.
Мирошниченко, Д. О.
Пономарьова, К. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Діброва, Ю. В.
Тромботичний синдром — «небезпечний переслідувач» вірусних пневмоній при інфекції SARS-CoV-2 і грипі A(H1N1) / Ю. В. Діброва, М. А. Архипова // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 73-74

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA (этиология)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (этиология)
Анотація: Протягом останніх десятиріч було доведено і не викликало сумнівів, що серед понад 200 видів респіраторних вірусів лише вірус грипу серотипу А може спричинити великі епідемії і пандемії з тяжкими ускладненнями. Але коронавірус SARS-CoV-2 несподівано й принципово змінив наші багаторічні уявлення щодо особливостей патогенезу, епідеміології і перебігу тяжких форм гострих вірусних пневмоній. Тяжкі форми грипу A(H1N1) і SARS-CoV-2 є системними інфекціями і мають спільні ознаки, які характеризуються багатогранним спектром небезпечних для хворого клініко-морфологічних проявів. Порушення в системі гемокоагуляції мали місце при попередніх епідеміях грипу A(H1N1), але тромботичні ускладнення при хворобі CОVID-19 набули більш загрозливого й непередбачуваного характеру
Дод.точки доступу:
Архипова, М. А.
«Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека» науково-практична конференція

Вільних прим. немає

Знайти схожі

МРТ як ефективний інструмент діагностики і моніторингу ендокардиту Леффлера на етапах лонгітудинального спостереження [Текст] = MRI as an Effective Tool for the Diagnosis and Monitoring of Leffler Endocarditis at the Stages of Longitudinal Observation / В. З. Нетяженко [та ін.] // Сімейна медицина. - 2022. - № 1/2. - С. 36-42. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕГОЧНАЯ ЭОЗИНОФИЛИЯ -- PULMONARY EOSINOPHILIA (диагностика, патофизиология, этиология, рентгенография)
БОЛЕЗНИ РЕДКИЕ -- RARE DISEASES (диагностика, патофизиология, этиология)
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM (осложнения, патофизиология, этиология)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (патофизиология, этиология)
СЕРДЦА БОЛЕЗНИ -- HEART DISEASES (патофизиология, этиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Гіпереозинофільний синдром (ГЕС) – захворювання, що трапляється вкрай рідко, не завжди діагностується, а нез’ясованість щодо поширеності пояснюють відсутністю статистичних даних. Чоловіки хворіють у 9 разів частіше від жінок, вразливим є вік від 20 до 50 років. Щодо сімейної гіпереозинофілії, то вона успадковується за аутосомно-домінантним типом. Дворічна смертність зафіксована у половині випадків при ендокардиті Леффлера з прогресуючим фіброзом через серцеву недостатність і тромбоемболічні ускладнення. Ендокардит Леффлера та ендоміокардіальний фіброз як складові рестриктивної кардіоміопатії супроводжуються еозинофілією. Історія відкриття еозинофілу тісно пов’язана з ім’ям Пауля Ерліха, а ідея відстеження зв’язку еозинофілії із залученням серця та інших органів належить Леффлеру. За наявності синдрому Леффлера при лонгітудинальному спостереженні за допомогою МРТ серця було проаналізовано ймовірність формування тромбів у порожнинах серця та визначення стадії захворювання. Описаний клінічний випадок синдрому Леффлера у молодого чоловіка в реальній клінічній практиці наочно демонструє труднощі діагностики на амбулаторному етапі, міждисциплінарний підхід у роботі команди «heart team» госпітального періоду, роль і значення тривалого динамічного моніторингу МРТ дослідження серця, обраної оптимальної терапії. Синдром Леффлера в реальній клінічній практиці зустрічається вкрай рідко та вимагає від лікарів різних спеціальностей, зокрема від сімейного лікаря, знання етіології, багатогранності патогенезу, клінічних масок маніфестації захворювання і тактики ведення пацієнта на амбулаторному етапі. «Золотим стандартом» діагностики і лонгітудинального моніторингу за пацієнтами із синдромом Леффлера залишається МРТ серця
Hypereosinophilic syndrome (HES) is an extremely rare disease that is not always diagnosed, and the lack of statistic data does not let to determine its real incidence. Among patients men predominate, the ratio of men and women is 9: 1, the most vulnerable age is from 20 to 50 years. The familial hypereosinophilia is inherited disease of autosomal dominant type. Two-year mortality was recorded in half of the cases of Leffler’s endocarditis with progressive fibrosis due to heart failure and thromboembolic complications. Leffler’s endocarditis and endomyocardial fibrosis as components of restrictive cardiomyopathy are accompanied by eosinophilia. The story of the discovery of eosinophils is closely connected to the name of Paul Ehrlich; the further idea of tracing the connection between eosinophilia and the involvement of the heart and other organs belongs to Leffler. In the presence of Leffler’s syndrome, the probability of thrombosis in the heart cavities and determination of the stage of the disease were analyzed by longitudinal observation using cardiac MRI. The described clinical case of Leffler syndrome in a young man in real clinical practice clearly demonstrates the difficulties of diagnosis in the outpatient phase, need in interdisciplinary approach in the work of the team “heart team” during the hospital period, the role and importance of long-term cardiac MRI monitoring of the selected optimal therapy. Leffler’s syndrome in real clinical practice requires from physicians of various specialties, including family physicians, knowledge of etiology, pathogenesis, clinical masks of disease manifestation and tactics of patient management in the outpatient phase. MRI of the heart remains the “gold standard” for diagnosis and longitudinal monitoring of patients with Leffler syndrome
Дод.точки доступу:
Нетяженко, В. З.
Мальчевська, Т. Й.
Шкала, Л. В.
Козачишин, Н. І.
Алтуніна, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Динаміка показників гемокоагуляції та частота розвитку фатальних тромботичних ускладнень при критичному перебігу коронавірусної хвороби COVID-19 / О. В. Рябоконь [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 85

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (смертность, эпидемиология, этиология)
Анотація: В умовах пандемії COVID-19 у кожного п’ятого хворого формується тяжкий перебіг захворювання з високим ризиком летального результату (Hasan K. еt al., 2020). Незважаючи на те, що в умовах пандемії висококонтагіозної SARS-CoV-2-інфекції патоморфологічні дослідження певною мірою є обмеженими, триває накопичення результатів цих досліджень у взаємозв’язку з клініко-лабораторними проявами (Su H. еt al., 2020). Мета роботи. Проаналізувати динаміку показників гемокоагуляції та частоту розвитку фатальних тромботичних ускладнень при критичному перебігу коронавірусної хвороби COVID-19
Дод.точки доступу:
Рябоконь, О. В.
Черкаський, В. В.
Кулєш, І. О.
Рябоконь, Ю. Ю.
«Інфекційні захворювання мандрівників. Сучасні виклики і стан проблеми в Україні» науково-практична конференція

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Мороз, Л. В.
    Клінічні випадки ведення пацієнтів з COVID-19 [Текст] / Л. В. Мороз // Медична газета "Здоров’я України ХХІ ст.". - 2021. - N 18. - С. 25-26

Рубрики: Ксаврон (эдаварон)--тер прим

   Тиворель--тер прим

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, терапия, эпидемиология, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (патофизиология, терапия, этиология)
НИТРОАРГИНИН -- NITROARGININE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Незважаючи на значну тривалість пандемії COVID‑19, препаратів для етіотропного лікування цього захворювання й досі не створено. Втім, пацієнти з COVID‑19 потребують ефективної профілактики й лікування супутніх патогенетичних процесів і синдромів, що обтяжують перебіг коронавірусної інфекції та становлять загрозу для життя. Зокрема, це вплив на цитокіновий шторм, дисфункцію ендотелію, гіперкоагуляцію та тромбоз, лікування бактеріальних ускладнень тощо. В наших лікарів уже давно існує потреба обміну досвідом у лікуванні пацієнтів з коронавірусною інфекцією. З огляду на це пропонуємо до уваги читачів реальні клінічні випадки лікування пацієнтів з COVID-19
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Трепет, Г. С.
Ішемічний інсульт як наслідок коагулопатії при коронавірусній хворобі [Текст] / Г. С. Трепет, Л. М. Трепет, Я. А. Гаврилюк // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 29-36. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология)
ДВС-СИНДРОМ -- DISSEMINATED INTRAVASCULAR COAGULATION (осложнения, патофизиология, этиология)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (патофизиология, этиология)
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN (анализ)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (диагностика, кровь, патофизиология, этиология)
Кл.слова (ненормовані):
СОVID-19
Анотація: Мета: порівняти стан згортальної системи крові в пацієнтів з ішемічним інсультом та коронавірусною хворобою та в пацієнтів з ішемічним інсультом без коронавірусної хвороби. Матеріали та методи. Обстежені 40 хворих у гострому періоді мозкового ішемічного інсульту віком від 69 до 87 років (середній вік — 77,30 ± 2,08 року). Пацієнти були розділені на дві групи: І група — SARS-CoV-2-позитивні, ІІ група — SARS-CoV-2-негативні. I групу становили 20 хворих (9 жінок та 11 чоловіків) віком від 69 до 84 років (середній вік — 76,9 ± 3,0 року). У II групу ввійшли 20 хворих (10 жінок та 10 чоловіків) віком від 72 до 87 років (середній вік 78,5 ± 2,5 року). Результати. У 12 (60 %) пацієнтів І групи було захворювання середнього ступеня тяжкості, у 8 (40 %) — відзначено тяжкий перебіг. Вираженість неврологічного дефіциту за шкалою NIHSS вірогідно не відрізнялася в пацієнтів обох клінічних груп: у I групі він становив 14,0 ± 0,7 бала, у II — 10,00 ± 1,37 бала, що відповідало інсульту середнього ступеня тяжкості, рівень значимості р = 0,05. У неврологічному статусі в обох групах спостерігалися руховий та сенсорний дефіцит у поєднанні з мовленнєвими розладами й атаксичні порушення. Середній показник протромбінового індексу (ПТІ) в I групі становив 101 ± 6 %, у II — 83 ± 2 %, p = 0,01. Рівень фібриногену в I групі становив 401,0 ± 18,6 мг/дл, у II групі — 250 ± 12 мг/дл, що може призводити до тимчасової гіперкоагуляції і спричинювати розвиток тромбоемболії (p < 0,05). У І групі рівень D-димеру дорівнював 465 ± 8 нг/мл, у ІІ — 175 ± 4 нг/мл (р < 0,05). Висновки. Отримані дані свідчать, що для SARS-CoV-2-позитивних пацієнтів з ішемічним інсультом порівняно із SARS-CoV-2-негативними пацієнтами з ішемічним інсультом характерна наявність коагулопатії, про що свідчать вірогідно вищі рівні фібриногену, ПТІ, D-димеру та помірна тромбоцитопенія, а також вірогідно вищі рівні С-реактивного білка, що вказує на наявність гострого запального процесу, який також спричиняє тромбоутворення
Дод.точки доступу:
Трепет, Л. М.
Гаврилюк, Я. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Фактори ризику та профілактика тромбозу у пацієнтів із COVID-19 [Текст] / О. О. Ханюков [та ін.] // Український медичний часопис. - 2021. - № 2. - С. 48-53. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (профилактика и контроль)
ВАКЦИНАЦИЯ -- VACCINATION (использование)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (профилактика и контроль)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: У статті представлений огляд літератури дослідження факторів ризику та профілактики тромбозу при COVID-19. Коагулопатія при COVID-19 характеризується підвищенням рівнів фібриногену та D-димеру, помірною тромбоцитопенією та незначним підвищенням протромбінового часу. Основними факторами ризику, що підвищують вірогідність виникнення тромбоемболічних подій, встановлено похилий вік (60 років), чоловічу стать, артеріальну гіпертензію, цукровий діабет та ожиріння. Для стандартної стратифікації ризику тромбозу в сучасних умовах необхідно користуватися модифікованою шкалою IMPROVE, яка є найбільш оптимальною для застосування у пацієнтів із COVID-19 та враховує всі показники для розрахунку ризику тромбоемболії у цих хворих. Для попередження тромбозу у пацієнтів із COVID-19 показане застосування низькомолекулярних гепаринів. Прийом антикоагулянтів після виписки зі стаціонару може бути розглянутий за наявності високого ризику тромбозу та низького ризику кровотечі. Питання щодо прийому антиагрегантів з метою зниження ризику виникнення тромбозу залишається відкритим та потребує подальшого вивчення
Дод.точки доступу:
Ханюков, О. О.
Сапожниченко, Л. В.
Калашникова, О. С.
Соміло, О. В.
Охотнік, Є. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Фактори періопераційної летальності у пацієнтів із порушенням нирково-клітинного раку у просвіті нижньої порожнистої вени [Текст] / Д. В. Щукин [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2021. - T. 27, № 1. - С. 43-51

MeSH-головна:
КАРЦИНОМА ПОЧЕЧНО-КЛЕТОЧНАЯ -- CARCINOMA, RENAL CELL (осложнения, смертность, хирургия)
ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS (осложнения, смертность, хирургия)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (осложнения, патология, смертность, хирургия)
ПОЛАЯ ВЕНА, НИЖНЯЯ -- VENA CAVA, INFERIOR (патология, хирургия)
Анотація: Проведено ретроспективний аналіз причин і частоти летальності у пацієнтів, оперованих із приводу нирково−клітинного раку з поширенням у нижню порожнисту вену. Подано достовірні фактори прогнозу періопераційної смертності при цій патології. Установлено, що найбільше значення мають чинники, які характеризують особливості пухлинного тромбу, а також параметри, пов’язані із загальним станом пацієнта
Дод.точки доступу:
Щукин, Д.В.
Лісовий, В. М.
Маковозов, О. О.
Антонян, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Височина, І. Л.
Постковідний синдром: щодо ризиків розвитку тромботичних ускладнень у хворих з ішемічними ураженнями кінцівок (клінічні випадки) [Текст] / І. Л. Височина, Т. П. Ніколаєнко-Камишова, О. М. Бєсєдін // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 3WМУ10/2021/26/3. - С. 205-211. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУС -- CORONAVIRUS (действие лекарственных препаратов, метаболизм, патогенность, физиология)
СИНДРОМ -- SYNDROME
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (диагностика, кровь, лекарственная терапия, профилактика и контроль, реабилитация)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA (диагностика, кровь, лекарственная терапия, профилактика и контроль, реабилитация)
КОНЕЧНОСТИ -- EXTREMITIES (анатомия и гистология, кровоснабжение, патофизиология, физиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Проблема постковидного синдрому в даний час актуальна, оскільки при стабілізації вітальних функцій продовжується процес імунологічного запалення з порушеннями функцій ендотелію, внаслідок чого у хворих з ангіопатіями та васкулопатіями наростають прояви ішемізації тканин. Зазначено, що при коморбідності COVID-19 з гіпертонічною хворобою, ішемічною хворобою серця, цукровим діабетом, системними захворюваннями сполучної тканини значно підвищуються ризики несприятливого перебігу, прогнозу та розвитку судинних ускладнень. Ступінь тяжкості запального процесу та прогнозування ймовірності розвитку ускладнень підтверджуються змінами лабораторних показників, а саме: у загальному аналізі крові – лейкоцитоз, підвищення рівня нейтрофільних гранулоцитів, зниження вмісту гемоглобіну та тромбоцитів; у біохімічних показниках – зниження рівня загального білка, підвищення показників аланінтрансферрази, аспартатамінотрансферрази, лактатдегідрогенази, С-реактивного протеїну, феритину; коагуляційні зміни – підвищення рівня фібриногену, Д-димеру, скорочення активованого часткового тромбопластинового часу. На підставі розглянутих клінічних випадків, з урахуванням сучасних уявлень про особливості розвитку тромботичних ускладнень при COVID-19 інфекції у хворих з ішемічним ураженням кінцівок, доведено необхідність призначення низькомолекулярних гепаринів як препаратів для лікування тромбофілічних станів у пацієнтів з коморбідною патологією. Детальне вивчення гістологічних матеріалів з акцентом зміни на рівні мікроциркуляції в ішемізованих тканинах дозволить розробити алгоритми лікування та профілактики ускладнень. Вирішення цих питань, не лише за наявності COVID-19, а й за будь-яких стресових ситуацій, потребує ретельного уточнення механізмів розвитку ускладнень та своєчасного адекватного комплексного підходу до лікування для покращення та стабілізації стану хворих
Дод.точки доступу:
Ніколаєнко-Камишова, Т. П.
Бєсєдін, О. М.

Знайти схожі

14.

Тромбоз правого передсердя при гострій масивній легеневій емболії: клінічний випадок ефективного тромболізису альтеплазою пацієнта з нестабільною гемодинамікою [Текст] = Thrombosis of the right atrium in acute massive pulmonary embolism: a clinical care of effective thrombolysis by alteplase in a patient with unstable hemobynamics / М. В. Кучерява [та ін.] // Укр. кардіол. журнал. - 2021. - Том 28, N 6. - С. 20-27. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- VENOUS THROMBOEMBOLISM
ЛЕГОЧНАЯ ЭМБОЛИЯ -- PULMONARY EMBOLISM
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM
ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- PULMONARY ARTERY
ПРЕДСЕРДИЯ ПРАВОГО ФУНКЦИЯ -- ATRIAL FUNCTION, RIGHT
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS
ТРОМБОЛИЗИС МЕХАНИЧЕСКИЙ -- MECHANICAL THROMBOLYSIS
Анотація: У статті наведено клінічний випадок лікування хворої з гострою масивною легеневою емболією. Пацієнтку віком 70 років в ургентному порядку госпіталізовано до відділення інтенсивної терапії зі скаргами на раптовий біль за грудниною, що виник уперше, виражену задишку та два епізоди синкопе за останні 4 години. При госпіталізації частота скорочень серця становила 131 за 1 хв, артеріальний тиск – 80/50 мм рт., SpO2 – 88 %, PO2 – 76 мм рт. ст. Ехокардіографічно виявлено дилатовані праве передсердя та правий шлуночок, гіперехогенне «флотуюче» утворення в правому передсерді; спостерігалися помірна трикуспідальна регургітація та виражена легенева гіпертензія із систолічним тиском у легеневій артерії ~ 63 мм рт. ст. і збереженою систолічною функцією лівого шлуночка; нижня порожниста вена 20 мм, на вдиху не спадалася. Ургентно у зв’язку з нестабільною гемодинамікою пацієнтці було вирішено провести тромболізис. Хворій було розпочато введення альтеплази за прискореною схемою: 10 мг тканинного активатора плазміногену як внутрішньовенний болюс протягом 1 хв введення, надалі – внутрішньовенна інфузія альтеплази 90 мг протягом наступних 2 год до досягнення максимальної загальної дози 100 мг. Через 3 год після проведеної тромболітичної терапії гемодинамічні показники пацієнтки мали позитивну динаміку: артеріальний тиск – 125/80 мм рт. ст., частота скорочень серця – 76 за 1 хв, SaO2 – 98 %, PO2 – 90 мм рт. ст. За даними трансторакальної ехокардіографії – відсутність тромбу в правому передсерді та правому шлуночку, а також невелика трикуспідальна регургітація з невеликою легеневою гіпертензією (систолічний тиск у правому шлуночку – 36 мм рт. ст.). Наведений клінічний випадок демонструє тромболізис альтеплазою як «терапію порятунку» та достатньо ефективний вибір лікування пацієнтів з нестабільною гемодинамікою, гострою масивною легеневою емболією, ускладненою тромбозом правого передсердя та/або правого шлуночка і наявною високою легеневою гіпертензією
Дод.точки доступу:
Кучерява, М. В.
Федорчук, А. П.
Маньковський, В. А.
Кузьменко, С. О.
Руденко, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Рушай, А. К.
Профілактика тромбозів у хворих зі шлунково-кишковими кровотечами, антикоагулянтна терапія: літературний огляд = Prevention of thrombosis in patients with gastrointestinal bleedings, anticoagulant therapy: literature review / А. К. Рушай, І. І. Плюта // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 26-29. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (кровь, профилактика и контроль)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE (лекарственная терапия)
КОАГУЛЯНТЫ -- COAGULANTS (терапевтическое применение)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Аналіз причин несприятливих наслідків кишково-шлункових кровотеч показує, що напрямком покращення результатів лікування таких хворих є не лише вдосконалення методів неоперативного (ендоскопічного + медикаментозного) гемостазу, але й прогнозування ризику рецидиву кровотечі, профілактика й лікування тромбоемболічних ускладнень. Мета дослідження: вивчення ризиків розвитку тромбоемболічних ускладнень у хворих зі шлунково-кишковими кровотечами й перспективи проведення антикоагулянтної терапії. Матеріали та методи. В огляді проаналізовано результати клінічних досліджень, присвячених вивченню ризиків розвитку тромбоемболічних ускладнень, уточненню груп ризику, обсягів і способів профілактики; визначено найбільш перспективні ефективні й безпечні способи. Критичний аналіз проведено на підставі вивчення й систематизації наукових досліджень, поданих на спеціалізованих медичних сайтах. Результати. В основі обґрунтованого визначення ризику виникнення тромботичних ускладнень у хворих зі шлунково-кишковими кровотечами лежить об’єктивна оцінка балансу між механізмами кровотечі й тромбозу. Профілактика тромбоемболічних ускладнень у хворих із шлунково-кишковими кровотечами проводиться з урахуванням індивідуальних особливостей. Терапія повинна враховувати як фактори ризику розвитку повторної кровотечі, так і фактори ризику тромбоемболічних ускладнень. Метод тромбоеластографії є сучасним та адекватним методом контролю гомеостазу крові на всіх етапах лікування. Висновки. Для прийняття рішення про призначення, обсяг і способи проведення терапії необхідний мультидисциплінарний підхід за участю хірургів та анестезіологів. Таке рішення має бути обґрунтованим з урахуванням багатьох чинників. Важливим є урахування механізмів дії гемостатичних і антикоагулянтних препаратів. Урахування й систематизація всіх цих даних не виключають, а, навпаки, передбачають індивідуальний підхід до кожного пацієнта, визначення індивідуальної стратегії з оптимальним співвідношенням ризиків розвитку як повторної кровотечі, так і тромбоемболічних ускладнень
Analysis of the causes of unfavorable outcomes in gastrointestinal bleedings shows that one of the directions in improving the results of treatment of such patients is not only improving the methods of non-operative (endoscopic + drug) hemostasis, but also predicting the risk of recurrent bleeding, prevention and treatment of thromboembolic complications. Objective: to study the risks of thromboembolic complications in patients with gastrointestinal bleedings and the prospects for anticoagulant therapy. Materials and methods. The review analyzes the results of clinical studies investigating the risks of thromboembolic complications, clarification of risk groups, volumes and methods of prevention; identifies the most promising effective and safe methods. The critical analysis was carried out based on the study and systematization of scientific researches presented on specialized medical sites. Results. The basis for a reasonable determination of the risk of thrombotic complications in patients with gastrointestinal bleedings is an objective assessment of the balance between the mechanisms of bleeding and thrombosis. Prevention of thromboembolic complications in patients with gastrointestinal bleedings is carried out taking into account individual characteristics. The therapy should consider risk factors both for the development of rebleeding and thromboembolic complications. Thromboelastography is a modern and adequate method for monitoring blood homeostasis at all stages of treatment. Conclusions. A multidisciplinary approach with the participation of surgeons and anesthesiologists is required to make a decision on the prescription, scope and methods of therapy. Such a decision must be justified, taking into account many factors. It is important to consider the mechanisms of action of hemostatic and anticoagulant drugs. Consideration and systematization of all these data does not exclude, but, on the contrary, provides an individual approach to each patient, the determination of an individual strategy with an optimal ratio of the risks of developing rebleeding and prevention of thromboembolic complications.
Дод.точки доступу:
Плюта, І. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Communication from the ISTH SSC Subcommittee on Women’s Health Issues in Thrombosis and Haemostasis: A Survey on Anticoagulation for Mechanical Heart Valves in Pregnancy [Текст] / I. Malhame [et al.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2021. - № 3. - С. 83-91

MeSH-головна:
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (лекарственная терапия, патофизиология)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Анотація: Patients with mechanical heart valves (MHV)s require life-long anticoagulation to prevent thromboembolic complications (TECs). Women with MHVs in pregnancy experience an increased risk of severe maternal morbidity and mortality from both thrombotic and bleeding complications. A large international registry of pregnancies with MHVs revealed that valve thrombosis and maternal mortality occurred in 4.7% and 1.4% of women, respectively, and hemorrhage complicated 23% of pregnancies.1 Of importance, only 58% of women with MHVs were free from serious adverse events during pregnancy compared with 79% of women with bioprosthetic valves and 78% of women with cardiac disease and no prosthetic valves
Дод.точки доступу:
Malhame, I.
Othman, M.
Casais, P.
D’Souza, R.
Wald, R. M.
Silversides, C. K.
Sermer, M.
Shehata, N.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Порівняльне вивчення специфічної активності супозиторіїв ректальних із клопідогрелем [Текст] / І. Л. Кечин [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2021. - Том 14, N 3. - С. 314-319

MeSH-головна:
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ РЕКТАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, RECTAL
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (диагностика, кровь, лекарственная терапия, этиология)
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИИ ИНГИБИТОРЫ -- PLATELET AGGREGATION INHIBITORS (терапевтическое применение, фармакокинетика)
Анотація: Один із найефективніших препаратів для тромбоцитарної антиагрегації – клопідогрель, що пригнічує активацію тромбоцитів шляхом селективного зв’язування аденозиндифосфату (АДФ) зі специфічними рецепторами. У низці клінічних ситуацій необхідно отримати виражений антитромботичний ефект у максимально короткі терміни, що зумовлює інтерес до трансмукозного застосування препарату, зокрема ректального. Теоретичні передумови для розроблення питання щодо ректального шляху введення клопідогрелю базуються на даних про те, що антиагрегаційний ефект речовини здійснюється його основним метаболітом, який утворюється після «першого печінкового проходження», а саме клопідогрель у цьому аспекті не активний. Співробітники кафедри технології ліків Запорізького державного медичного університету на підставі комплексних фізико-хімічних, фармакотехнологічних, біофармацевтичних, реологічних і мікробіологічних досліджень запропонували раціональний склад ректальної лікарської форми клопідогрелю – супозиторіїв на гідрофільному носії для запобігання атеротромботичним подіям у пацієнтів з інфарктом міокарда, гострим коронарним синдромом, ішемічним інсультом, оклюзійною хворобою периферичних артерій. Мета роботи – дослідження специфічної активності супозиторіїв ректальних із клопідогрелем. Матеріали та методи. Як об’єкт доклінічних досліджень використали експериментальні супозиторії з клопідогрелем 0,075 г для ректального застосування. Здатність клопідогрелю послаблювати інгібувальну дію АДФ на активність аденілатциклази та зменшення кількості місць зв’язування для 2-метилтіо-АДФ (аналог АДФ) без зміни рецепторної афінності покладена в основу методики порівняльного вивчення його специфічної активності в ректальній лікарській формі (супозиторії) та референтного препарату Плавікс (SANOFI WINTHROP INDUSTRIE, Франція) у формі пероральних таблеток. Дослідження здійснили на білих нелінійних щурах обох статей масою 150–210 г та віком 3,5–5,0 місяця. Результати. Встановили статистично значущі відмінності за інгібуванням індукованої агрегації тромбоцитів через 6 годин при ректальному введенні клопідогрелю та внутрішньошлунковому введенні референтного препарату, що свідчить про ефективність ректального аплікаційного трансмукозного введення цього активного фармацевтичного інгредієнта (АФІ). На 5 добу введення препаратів інгібування індукованої агрегації тромбоцитів істотно збільшується, що збігається з даними фахової літератури про накопичувальний ефект клопідогрелю при щоденному вживанні. Виявили, що ректальне введення клопідогрелю ефективніше за пероральне та, ймовірно, пов’язане зі швидким доставленням АФІ в печінку й утворенням активного метаболіту клопідогрелю, який і має інгібувальний ефект щодо індукованої та спонтанної агрегації тромбоцитів у крові тварин і людини. Результати дослідження створюють підґрунтя для розроблення супозиторіїв ректальних із клопідогрелем, оскільки у клінічних умовах якнайшвидше досягнення антиагрегаційного ефекту в пацієнтів із гострим коронарним синдромом є першочерговим завданням клінічної фармакології та фармації. Висновки. Встановили, що на біохімічній моделі патології аплікаційна м’яка лікарська форма клопідогрелю – ректальні супозиторії – має індуковану антиагрегаційну активність, її введення не супроводжується побічними ефектами та небажаними явищами. Ректальні супозиторії з клопідогрелем характеризуються швидшим вірогідним антиагрегаційним ефектом порівняно з внутрішньошлунковим уведенням.
Дод.точки доступу:
Кечин, І. Л.
Гладишев, В. В.
Дроздов, О. Л.
Харапонова, О. Б.
Гладишева, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Головач, І. Ю.
Критеріальний і некритеріальний антифосфоліпідний синдром: концептуальні питання діагностики [Текст] / І. Ю. Головач, Т. М. Чипко, О. О. Лазоренко // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 3. - С. 26-31. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME (диагностика, классификация, лекарственная терапия, патофизиология)
АНТИТЕЛА АНТИФОСФОЛИПИДНЫЕ -- ANTIBODIES, ANTIPHOSPHOLIPID (анализ)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (диагностика)
Анотація: Антифосфоліпідний синдром (АФС) — придбана аутоімунна тромбофілія, яка характеризується розвитком рецидивуючих тромбозів судин будь-якого калібру і типу або акушерською патологією і обов’язковим виявленням стійко позитивних антифосфоліпідних антитіл. АФС традиційно поділяється на первинний і вторинний. Для діагностики захворювання використовуються міжнародні критерії 2006 р. АФС може бути діагностований за наявності однієї клінічної і однієї лабораторної ознаки. Однак класифікаційні критерії для АФС викликають дискусії зі збільшенням кількості пацієнтів з неповними критеріями, або клінічними проявами, що не входять до класифікаційних критеріїв. Складається враження, що певні пацієнти, які не відповідають цим критеріям, можуть бути неадекватно виключені з діагнозу АФС. Методи дослідження. На підставі літературних даних у статті наведені сучасні уявлення щодо виділення профілів пацієнтів, які не повністю відповідають міжнародним критеріям АФС, однак характеризуються високим ризиком тромбозів. У статті наведена характеристика запропонованих експертами 4 профілів пацієнтів з «некритеріальним АФС». Ці групи пацієнтів умовно названі «серонегативний АФС», «клінічний некритеріальний АФС», «неповний лабораторний АФС» та «лабораторний некритеріальний АФС». Висновки. Ця категоризація може дозволити здійснити більш однорідний дослідницький підхід до АФС, що дасть змогу зробити універсальні висновки щодо встановлення діагнозу АФС та лікування пацієнтів цих груп
Дод.точки доступу:
Чипко, Т. М.
Лазоренко, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Сухонос, Р. Е.
Влияние общей анестезии на систему гемостаза у пациентов с морбидным ожирением / Р. Е. Сухонос // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 4. - С. 90-94. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (кровь, хирургия)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (этиология)
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS (действие лекарственных препаратов)
ЭНДОСКОПИЯ ОРГАНОВ ПИЩЕВАРЕНИЯ -- ENDOSCOPY, DIGESTIVE SYSTEM (вредные воздействия)
ТРОМБОЭЛАСТОГРАФИЯ -- THROMBELASTOGRAPHY (действие лекарственных препаратов)
СЕДАТИВНЫЙ ЭФФЕКТ ГЛУБОКИЙ -- DEEP SEDATION (вредные воздействия)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (вредные воздействия)
ПРОПОФОЛ -- PROPOFOL (вредные воздействия)
Анотація: Пациенты с морбидным ожирением перед хирургическим лечением путем бариатрической хирургии должны пройти эзофагогастродуоденоскопию (ЭГДС), которая в основном выполняется с внутривенной седацией. Цель этого исследования — показать изменения данных низкочастотной пьезотромбоэластографии (НПТЭГ) от исходного уровня при поступлении до определенного уровня после ЭГДС. Материалы и методы. В исследовании участвовали пациенты в возрасте 25–45 лет с индексом массы тела ≥ 35 кг/м2, которым предстояло пройти лапароскопическую бариатрическую операцию (n = 58). Все пациенты не получали антитромботическую/антикоагулянтную терапию, не имели клинических признаков тромбоза ни в одном из сосудистых отсеков и должны были пройти предоперационную ЭГДС с седацией путем внутривенного введения пропофола 1%. Данные НПТЭГ собирали при поступлении и через 5 ± 3 мин после ЭГДС. Изменения гемодинамических параметров были в интервале 15,0 ± 3,2 %; целевые достигнутые уровни седации были 6c–7d по модифицированной шкале седации Рамси (MRSS). Результаты. Константами свертывания крови, проверенными НПТЭГ, были: интенсивность контактной коагуляции (ИКК), интенсивность стимуляции коагуляции (ИКД), максимальная плотность сгустка (MA) и фибринолитическая активность — индекс ретракции и лизиса сгустка (ИРЛС). При поступлении мы получили небольшое увеличение всех показателей в этой группе пациентов: ИКК — на 23, 57 %, ИКД — на 32,68 %, MA — на 74,52 %, ИРЛС — на 91,18 % выше нормы. Три пациента были исключены из-за необходимости искусственной вентиляции легких. После ЭГДС мы получили значительное увеличение всех показателей: ИКК — на 15,14 %, ИКД — на 36,35 %, MA — на 24,41 %, ИРЛС — на 27,61 % выше исходного уровня. Выводы. ЭГДС с седацией путем внутривенного введения пропофола 1% у больных с морбидным ожирением вызывает значительные изменения в данных НПТЭГ в сторону гиперкоагуляции. Дальнейшие исследования должны быть выполнены, чтобы установить этиологию этого процесса (изменения в гемодинамике и т.д.), создать алгоритм для данной процедуры в этой группе пациентов
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Посохова, С. П.
На грани жизни и смерти: тромбогеморрагический синдром в акушерстве Обзор конференции [Текст] / С. П. Посохова, В. Ф. Нагорная, О. А. Тарабрин // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2020. - № 4/5. - С. 5-9

MeSH-головна:
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЭМБОЛИЯ -- EMBOLISM (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, HEMATOLOGIC (патофизиология, профилактика и контроль, смертность, этиология)
МАТЕРИНСКАЯ СМЕРТЬ -- MATERNAL DEATH (профилактика и контроль, психология)
ОБЗОР -- REVIEW
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Второй Международный симпозиум по тромбозу и гемостазу, который состоялся 27-29 июня 2020 г., затронул тему тромбогеморрагического синдрома в акушерстве и гинекологии. Были рассмотрены основные причины материнской смертности и методы предотвращения геморрагических и тромботических осложнений беременности и родов
Дод.точки доступу:
Нагорная, В. Ф.
Тарабрин, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)