Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (212)

Рідкісні видання (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Трудоспособности оценка<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 164
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

L-карнитин: свойства и перспективы применения в спортивной практике [Текст] / Р. М. Раджабкадиев [и др.] // Вопросы питания. - 2015. - Т. 84, № 3. - С. 4-12

MeSH-головна:
КАРНИТИН -- CARNITINE (анализ, метаболизм)
СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
ФИЗИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- PHYSICAL PHENOMENA
ТРУДОСПОСОБНОСТИ ОЦЕНКА -- WORK CAPACITY EVALUATION
СПОРТИВНАЯ МЕДИЦИНА -- SPORTS MEDICINE (тенденции)
Дод.точки доступу:
Раджабкадиев, Р. М.
Коростелева, М. М.
Евстратова, В. С.
Никитюк, Д. Б.
Ханферьян, Р. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Modern aspects of social protection of combatants depending on the severity of disability [Текст] = Сучасні аспекти соціального захисту учасників бойових дій в залежності від важкості інвалідності / N. М. Bieliaieva [та ін.] // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2019. - № 36. - С. 35-40. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ВОЕННЫХ ВЕТЕРАНОВ ПРАВО НА ИНВАЛИДНОСТЬ -- VETERANS DISABILITY CLAIMS (организация и управление, тенденции)
СОЦИАЛЬНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ -- SOCIAL SECURITY (организация и управление, тенденции)
РЕАБИЛИТАЦИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ -- REHABILITATION, VOCATIONAL (использование, методы, тенденции)
СТАТИСТИКА -- STATISTICS
ТРУДОСПОСОБНОСТИ ОЦЕНКА -- WORK CAPACITY EVALUATION
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: The urgency of the problem is due to the significant increase in recent years in the number of young and middle-aged people who have passed the war, the need to develop adequate measures of social assistance and protection. An important task in the organization of the rehabilitation process is to determine the structure of the needs of servicemen with disabilities in various types of medical and social care and the development of individual rehabilitation programs (IRP) based on them. The purpose of the study: to determine the structure of the needs of servicemen with disabilities in medical and social rehabilitation depending on the severity of disability. Statistical data from 25 administrative territories of Ukraine for 2018 are analyzed, the needs of participants of military service with disabilities in medical and social rehabilitation measures, their structure are calculated. The data of the information base of the centers and the bureau of medical and social examination of the regions were used. Processing of the primary material was performed using the universal statistical package "Excel". In 2018, medical and social expert commissions (MSEC) of Ukraine for the first time and re-certified and recognized persons with disabilities 7843 combatants. Of these, disability of group I (IA and IB) was established in 2.6 %, II – in 29.2 %, III – in 68.2 % of cases. All victims for MSEC were formed IRP. The dependence of the needs of combatants in medical and social rehabilitation measures on the severity of disability has been established. For persons with disabilities of groups II and III, priority is given to medical and professional rehabilitation, group I – social rehabilitation and technical means of rehabilitation with medical support. Of the medical rehabilitation services for persons with II and III groups of disability, sanatorium treatment is significant, and group I – rehabilitation therapy. Among vocational rehabilitation services, employment in production conditions is important – for persons with group III disabilities, in specially created conditions – for persons with group II disabilities, at home – for persons with group I disabilities. Vocational training was offered to a small number of people with disabilities of all groups. Among social rehabilitation services and technical means of rehabilitation, the services of social workers of territorial social service centers were significant for representatives of all disability groups, simpler means of transportation for persons of group III disability and more complex means for persons of group I. Determining the characteristics of the needs of servicemen with disabilities depending on its severity allows MSEC specialists to better form the IRP, develop targeted rehabilitation programs at the regional level, assess shortcomings in the organization of the rehabilitation process and build a rehabilitation system for combatants
Актуальність проблеми обумовлена значним збільшенням за останні роки чисельності осіб молодого та середнього працездатного віку, які пройшли війну, необхідністю розробки адекватних заходів соціальної допомоги та захисту. В організації реабілітаційного процесу важливим завданням є визначення структури потреб військовослужбовців з інвалідністю в різних видах медико-соціальної допомоги та розробка на їх основі індивідуальних програм реабілітації (ІПР). Мета дослідження: визначення структури потреб військовослужбовців з інвалідністю в медико-соціальній реабілітації в залежності від важкості інвалідності. Проаналізовані статистичні дані з 25 адміністративних територій України за 2018 рік, розраховані потреби учасників військової служби з інвалідністю в заходах медико-соціальної реабілітації, їх структура. Використані дані інформаційної бази центрів та бюро медико-соціальної експертизи областей. Обробку первинного матеріалу проводили з використанням універсального статистичного пакету «Excel». У 2018 році медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК) України вперше та повторно освідчено та визнано особами з інвалідністю 7843 учасника бойових дій. З них інвалідність І (ІА та Іб) групи встановлена в 2,6 %, ІІ – в 29,2 %, ІІІ – в 68,2 % випадків. Усім постраждалим на МСЕК були сформовані ІПР. Встановлена залежність потреб учасників бойових дій в заходах медико-соціальної реабілітації від важкості інвалідності. Для осіб з інвалідністю ІІ та ІІІ групи пріоритетними є медична та професійна реабілітація, І групи – соціальна реабілітація та технічні засоби реабілітації при медичному супроводі. З послуг медичної реабілітації для осіб з ІІ та ІІІ групою інвалідності суттєвим є санаторно-курортне лікування, І групою – відновна терапія. З послуг професійної реабілітації важливим є працевлаштування в умовах виробництва – для осіб з інвалідністю ІІІ групи, в спеціально створених умовах – для осіб з інвалідністю ІІ групи, в домашніх умовах – для осіб з інвалідністю І групи. Професійне навчання пропонувалось невеликій кількості осіб з інвалідністю усіх груп. З послуг соціальної реабілітації та технічних засобів реабілітації суттєвими були послуги соціальних працівників територіальних центрів соціального обслуговування для представників усіх груп інвалідності, більш прості засоби для пересування – для осіб ІІІ групи інвалідності та більш складні – для осіб І групи. Визначення особливостей потреб військовослужбовців з інвалідністю в залежності від її важкості дозволяє спеціалістам МСЕК більш якісно формувати ІПР, розробляти цільові програми реабілітації на регіональному рівні, оцінювати недоліки в організації реабілітаційного процесу та побудові системи реабілітації учасників бойових дій
Дод.точки доступу:
Bieliaieva, N. М.
Yavorovenko, О. B.
Kurylenko, I. V.
Prysiazhniuk, L. V.
Dziuniak, О. V.
Proskurina, O. F.
Yavorovenko, M. F.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Sleep disturbances and related occupational diseases in Ukrainian firefighters [Текст] = Порушення сну й пов’язані з ними професійні захворювання в українських пожежних-рятувальників / A. N. Sukholentsev [та ін.] // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2018. - № 33. - С. 24-29. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS (диагностика, осложнения, этиология)
ТРУДОСПОСОБНОСТИ ОЦЕНКА -- WORK CAPACITY EVALUATION
ПОЖАРНЫЕ -- FIREFIGHTERS (статистика)
ОЦЕНКА ВОЗДЕЙСТВИЯ НА ЗДОРОВЬЕ -- HEALTH IMPACT ASSESSMENT (методы, статистика, тенденции)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (методы, организация и управление, тенденции)
Анотація: Sleep deprivation is one of the main professionally determined factors for firefighters which can decrease their executive functioning and contribute to an array of health problems in them, including cardiovascular disease, diabetes, and depression mood disorders. The aim of this research is to gather preliminary data regarding the health of Ukrainian, with a focus on sleep quality indicators. Sleep-deprived participants in our research study were identified using such questionnaires as PSQI, ISI, ESS, SSS, FSS, and BQSA. Statistical processing of the data was carried out with the aid of Fisher’s exact test, a statistical tool which is widely used in medical researches when the expected numbers are small. The obtained results confirm the presence of certain regularities. First, typical for the firefighting profession sleep disorders were detected among workers of operatively rescue service of Kropyvnitskiy city: including daytime fatigue, low sleep quality, insomnia, apnea, restless leg syndrome, low alertness, daytime sleepiness. Secondly, individuals suffering from sleep deprivation are at a higher risk for developing certain cardiovascular and metabolic diseases, depressive disorders, including increased impulsivity and overall lack of executive functioning. Thirdly, the importance of early detection and treatment for sleep disorders as a protective measure against the development of the aforementioned diseases has been stressed in our study. Sleep hygiene education should be provided to Ukrainian firefighters. It could influence them to make better choices related to their sleep, which would subsequently impact other areas of their health and wellbeing. Annual research studies concerning firefighters’ sleep quality should be conducted in Ukraine on a regular basis with the aim to accumulate relevant statistics on the topic under consideration
Порушення сну являють собою один із основних професійно обумовлених факторів для пожежних-рятувальників, який знижує їхню працездатність і сприяє розвитку таких відхилень у стані здоров’я, як серцево-судинні захворювання, діабет, депресивні стани. Метою цього дослідження є збір попередніх даних стосовно професійного здоров’я українських пожежних з акцентом на показники якості сну. Для виявлення порушень сну ми скористалися наступними опитувальниками: Пітсбурзький показник якості сну (PSQI), Показник тяжкості інсомнії (ISI), Епвортська шкала сонливості (ESS), Шкала втомлюваності (FSS), Стенфордська шкала сонливості (SSS), Берлінський опитувальник (BQSA). Статистичне опрацювання даних здійснювалось за допомогою точного критерія Фішера, статистичного методу, який широко застосовується в медичних дослідженнях для малих вибірок. Отримані результати підтверджують наявність певних закономірностей. По-перше, типові для пожежної галузі порушення сну було виявлено серед працівників оперативно-рятувальної служби міста Кропивницького: денна втомлюваність, низька якість сну, інсомнія, апное, СНН (синдром неспокійних ніг), денна сонливість та низький рівень пильності. По-друге, особи, що страждають від вище зазначених порушень сну, мають вищий рівень ризику виникнення cерцево-судинних, метаболічних захворювань, депресивних розладів. Також нами визначено, що зазначені порушення сну стали причиною підвищеної імпульсивності і зниженого рівня працездатності. По-третє, у нашому дослідженні підкреслюється значущість завчасного виявлення і корекції порушень сну як профілактичного заходу щодо розвитку зазначених вище захворювань. Роз’яснювальна робота стосовно гігієни сну має проводитися серед українських пожежних задля того, щоб вони могли покращити свій сон, що безсумнівно виявиться в усіх аспектах їхнього професійного здоров’я і добробуту. Щорічні дослідження якості сну мають проводитися регулярно з метою відстежити динаміку статистичних показників з цієї теми
Дод.точки доступу:
Sukholentsev, A. N.
Kraisvitniy, A. I.
Kovalchuk, V. B.
Cherniy, V. P.
Kovalchuk, N. D.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Демецька, О.
«Ні сил, ні бажання»: відновлюємо працездатність [Текст] / О. Демецька // Фармацевт практик. - 2020. - № 10. - С. 20-21

MeSH-головна:
ТРУДОСПОСОБНОСТИ ОЦЕНКА -- WORK CAPACITY EVALUATION
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (иммунология)
РАЗМИНОЧНЫЕ УПРАЖНЕНИЯ -- WARM-UP EXERCISE (психология, физиология)
ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ -- HEALTH PROMOTION (использование, методы, тенденции)
ВИТАМИНЫ -- VITAMINS (иммунология)
ВОДОЛЕЧЕНИЕ -- HYDROTHERAPY (использование, методы)
Анотація: Здатність до роботи порушується навіть у випадках, коли натирає взуття або болять зуби. Але якщо із черевиком та навіть із зубом впоратися відносно легко, то зі зниженням працездатності та апатією або фізичним та емоційним перенапруженням — на жаль, ні
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ткачишин, В. С.
Інтоксикації ртуттю в побутових і виробничих умовах [Текст] / В. С. Ткачишин // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 7. - С. 9-14. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
РТУТЬЮ ОТРАВЛЕНИЕ -- MERCURY POISONING (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль)
АНТИДОТЫ -- ANTIDOTES (терапевтическое применение)
ТРУДОСПОСОБНОСТИ ОЦЕНКА -- WORK CAPACITY EVALUATION
Анотація: Ртуть — рідкий сріблясто-білий тяжкий метал. Ртуть належить до промислових отрут першого класу небезпечності. В організм ртуть проникає в основному через органи дихання, рідше — через шкіру. Ці шляхи її надходження в організм викликають інтоксикації. Можливе також попадання її і через органи травлення. В цьому разі інтоксикація не розвивається. Виділяється ртуть із сечею, калом, потом, слиною і молоком матері під час лактації. Ртуть належить до групи тіолових отрут і блокує сульфгідрильні групи білкових сполук. Ртуть порушує білковий обмін і перебіг ферментативних процесів. Усе це призводить до глибоких порушень у функціонуванні центральної нервової системи, особливо її вищих відділів. Розрізняють гострі і хронічні форми інтоксикації ртуттю. Гостра інтоксикація розвивається бурхливо. У розвитку хронічної інтоксикації виділяють три стадії: початкову (функціональну), помірно виражених змін і виражену. Діагноз ґрунтується на типовій клінічній картині, даних професійного анамнезу та санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці. Підтвердженням діагнозу є наявність ртуті в сечі за клінічних ознак інтоксикації. Найбільш ефективним антидотом при інтоксикаціях, викликаних ртуттю, є унітіол. Ефективні також натрію тіосульфат і сукцимер. На початковій стадії інтоксикації рекомендується тимчасове, на 1–2 місяці, припинення контакту зі ртуттю та іншими токсичними речовинами. Проводиться відповідне лікування. При поліпшенні стану робітник може повернутися до колишньої роботи за умови ретельного лікарського спостереження за станом його здоров’я. У виражених стадіях інтоксикації подальша робота в умовах впливу ртуті протипоказана. Хворий потребує переведення на роботу, що не пов’язана з впливом будь-яких токсичних речовин. Його направляють на медико-соціальну експертну комісію для встановлення ступеня втрати працездатності. Головне завдання профілактики інтоксикацій, викликаних ртуттю, полягає в заміні ртуті менш шкідливими речовинами, зниженні концентрації її парів у повітрі робочої зони. Проводяться автоматизація і герметизація виробничих процесів. Приміщення, у яких виконуються роботи з ртуттю, повинні бути обладнані непроникними для ртуті стінами і підлогою та забезпечені ефективною вентиляцією. Осіб, які працюють із ртуттю, забезпечують спеціальним одягом із щільної тканини. Проводяться попередні і періодичні медичні огляди
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ткачишин, В. С.
Інтоксикація марганцем / В. С. Ткачишин // Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 5. - С. 44-48. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
МАРГАНЦЕМ ОТРАВЛЕНИЯ -- MANGANESE POISONING (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
ТРУДОСПОСОБНОСТИ ОЦЕНКА -- WORK CAPACITY EVALUATION
Анотація: Марганець — дуже токсичний метал. Гострі отруєння чистим марганцем не зустрічаються. В умовах виробництва мають практичне значення хронічні інтоксикації марганцем. В організм марганець проникає через дихальні шляхи, менше — через шлунково-кишковий тракт і шкіру. У разі хронічного отруєння дія марганцю на організм загальнотоксична з переважним ураженням центральної нервової системи (підкіркових структур). При патологоанатомічних дослідженнях відмічаються повнокров’я органів, дегенеративно-дистрофічні зміни дифузного характеру, переважно в центральній нервовій системі. Захворювання розвивається через 2–5 років після початку роботи в умовах підвищених концентрацій марганцю в повітрі робочої зони. Можливий більш ранній і більш пізній його розвиток, навіть після припинення контакту. Симптоматика хронічної інтоксикації, викликаної марганцем, розвивається поступово. У клінічній картині інтоксикації марганцем розрізняють три стадії: І стадія інтоксикації характеризується функціональними змінами в центральній нервовій системі у вигляді астеновегетативного синдрому; ІІ стадія інтоксикації — токсична енцефалопатія; ІІІ стадія — специфічне ураження стріопалідарної системи — марганцевий паркінсонізм. Лікування симптоматичне, проводиться відповідно до стадії хронічної марганцевої інтоксикації. Специфічних антидотів немає. Хронічна марганцева інтоксикація має тенденцію до прогресування навіть при припиненні контакту. Хворим показане раціональне працевлаштування поза контактом із марганцем та іншими токсичними речовинами. Трудовий прогноз загалом сприятливий. При зниженні кваліфікації хворого направляють на медико-соціальну експертну комісію для встановлення ступеня втрати працездатності або групи інвалідності. Особливого значення набувають рання діагностика хронічної інтоксикації, викликаної марганцем, механізація і герметизація технологічного процесу, зменшення утворення пилу і дотримання техніки безпеки при роботі з марганцем. Обов’язковими є попередні при надходженні на роботу і періодичні медичні огляди працівників
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бабінець, Л. С.
Актуальні питання лікувальної тактики сімейного лікаря щодо пацієнта з депресією (за досвідом Словенії та Хорватії) [Текст] / Л. С. Бабінець // Сімейна медицина. - 2020. - № 1/2. - С. 50-52. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (диагностика, классификация, лекарственная терапия, патофизиология, психология, терапия, этиология)
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS (вредные воздействия, диагностическое применение, кровь, метаболизм, прием и дозировка, противопоказания, фармакология)
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПСИХИАТРИЧЕСКАЯ -- EMERGENCY SERVICES, PSYCHIATRIC (использование, кадры, классификация, методы, организация и управление, снабжение и распределение, стандарты, статистика, тенденции, экономика, этика)
ТРУДОСПОСОБНОСТИ ОЦЕНКА -- WORK CAPACITY EVALUATION
Анотація: У класичній сімейній практиці із середньою кількістю зареєстрованих пацієнтів до 2 тис. осіб показник поширеності депресії становить 5%, причому щороку двох пацієнтів госпіталізують через депресію, а через день один пацієнт здійснює самогубство. Метою дослідження став аналіз актуальних питання медикаментозної терапії депресії та експертизи пацієнтів у рамках компетенції лікаря первинної медичної допомоги. За даними ВООЗ, у 2025 році депресія стане першою причиною втрати працездатності через хворобу за показником DALY (включає роки, втрачені через ранню смерть та інвалідність). Депресія – одна з найбільших проблем охорони здоров’я. Шляхами вирішення депресії є запровадження просвіти, відповідного ведення депресивних пацієнтів, а також реалістичні очікування від терапії, враховуючи, що лише у 20% пацієнтів спостерігається лише один епізод депресії, а 30% пацієнтів не реагують на терапію. Сімейний лікар зі своєю командою може керувати лікуванням 80% пацієнтів із легкою та помірною депресією. Однак існують ситуації, коли потрібно звернутися до вузького профільного спеціаліста – психіатра. Розрізняють три фази медикаментозного лікування депресивних розладів на етапі первинної медичної допомоги: лікування гострого депресивного епізоду, фазу стабілізації терапевтичного ефекту та попередження нового епізоду хвороби. Лікування найчастіше починають з призначення антидепресанта, який у попередньому епізоді або у близького члена сім’ї виявляв позитивні ефекти
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Родионова, В. В.
    Актуальность проблемы хронических обструктивных заболеваний легких в структуре профзаболеваний. Критерии диагностики и экспертизы трудоспособности [Текст] / В. В. Родионова // Український терапевтичний журнал. - 2006. - № 1. - С. 105-113

Рубрики: Легких болезни обструктивные--диагн

   Профессиональные болезни--диагн

   Трудоспособности оценка

   Экспертное освидетельствование

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вокова, З. А.
Актуальные вопросы охраны труда женщин [Текст] / З. А. Вокова, И. В. Низяева // Гигиена и санитария. - 1999. - № 6. - С. 27-31

MeSH-головна:
ТРУДОСПОСОБНОСТИ ОЦЕНКА -- WORK CAPACITY EVALUATION
Дод.точки доступу:
Низяева, И. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Аксенов, В. М.
Актуальные вопросы экспертизы временной нетрудоспособности при заболеваниях ЛОР-органов [Текст] / В. М. Аксенов // Вестник оториноларингологии. - 1998. - № 2. - С. 36-39

MeSH-головна:
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC DISEASES (патофизиология)
ТРУДОСПОСОБНОСТИ ОЦЕНКА -- WORK CAPACITY EVALUATION
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)