Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Уксусная кислота<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 20
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20

Ability of sulfate-reducing bacteria to utilize polymer and rubber materials [Text] / D. R. Abdulina [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P51-63

MeSH-головна:
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- ENVIRONMENTAL MICROBIOLOGY
БИОДЕГРАДАЦИЯ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ -- BIODEGRADATION, ENVIRONMENTAL
ПОЛИМЕРЫ -- POLYMERS
ПРОПИОНАТЫ -- PROPIONATES (химический синтез)
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (химический синтез)
МАСЛЯНАЯ КИСЛОТА -- BUTYRIC ACID (химический синтез)
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (методы)
КАТАЛАЗА -- CATALASE (метаболизм)
ЛИПАЗА -- LIPASE (метаболизм)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
Анотація: Полімерні матеріали є невід’ємною частиною нашого життя, однак їх використання є глобальною екологічною проблемою. Зважаючи на це, в наш час актуальною є розробка сучасних підходів утилізації відпрацьованих полімерних та гумотехнічних матеріалів, у тому числі за використання анаеробної мікробної деструкції полімерів сульфатвідновлювальними бактеріями. Мета. Дослідити здатність сульфатвідновлювальних бактерій до утилізації гумотехнічних та полімерних матеріалів – суцільнолитої гуми, етиленвінілацетату та пінополіетилену. Методи. Мікробіологічні (культивування сульфатвідновлювальних бактерій, метод граничних розведень), біохімічні (метод Лоурі, визначення ферментативної активності), фізико-хімічні (гравіметрія, йодометрія, потенціометрія, газова хромато-мас-спектрометрія). Результати. Показано, що у присутності досліджуваних матеріалів як єдиних джерел карбону кількість сульфатвідновлювальних бактерій зростала на 2–3 порядки порівняно з контролем без внесення матеріалів. Коефіцієнти деструкції KD досліджуваних матеріалів були невисокими і на 90-ту добу експерименту сягали 0,21–2,88%. За внесення в поживне середовище досліджуваних матеріалів змінювалась метаболічна та ферментативна активності сульфатвідновлювальних бактерій, зокрема, продукування сірководню за присутності етиленвінілацетату і пінополіетилену збільшувалось у 0,8–3,0 рази, а гуми – знижувалось у 1,2–3,5 рази. Каталазна активність досліджуваних культур бактерій знижувалась у 1,4–3,4 рази порівняно з контролем, без внесення матеріалів. Ліполітична активність культур сульфатвідновлювальних бактерій за внесення різних полімерів із тривалістю експозиції спадала і у деяких випадках майже зникала. Внесення матеріалів спричиняло підвищення синтезу коротколанцюгових жирних кислот штамами Desulfovibriо desulfuricans DSM642 та D. vulgaris DSM644, а штам Desulfovibrio sp. 10, навпаки, показав зниження продукування кислот. За внесення гуми лише у культури D. vulgaris DSM644 підвищувався синтез оцтової та пропанової кислот на 59% та 49,5% відповідно, порівняно з контролем, без внесення досліджуваних матеріалів. Синтез оцтової кислоти за присутності пінополіетилену і етиленвінілацетату у культуральній рідині сульфатвідновлювальних бактерій зростав на 46,2–419,5 % та 69,8–92,6%, а пропанової – на 23,1–46,2 та 71,9–159,0% відповідно. Висновки. Присутність у середовищі пінополіетилену, етиленвінілацетату та гуми як єдиних джерел карбону викликали зміни у ферментативній активності (каталазній та ліпазній), інтенсифікувалося продукування сірководню сульфатвідновлювальними бактеріями та синтез оцтової, пропанової та бутанової кислот. Це свідчить про потенційну здатність сульфатвідновлювальних бактерій до утилізації досліджених матеріалів шляхом кислотоутворення.
Дод.точки доступу:
Abdulina, D. R.
Chuenko, A. I.
Topchiy, A. S.
Kopteva, G. E.
Kopteva, Zh. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Dovbnia, D. V.
Synthesis and transformation in the series of 2-((5-(2,4- and 3,4-dimethoxyphenyl)-3H-1,2,4-triazole-3-yl)thio)acetic acids [Текст] / D. V. Dovbnia, A. H. Kaplaushenko, Yu. S. Frolova // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2021. - Том 14, N 1. - С. 12-16

MeSH-головна:
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (химический синтез)
ЭФИРЫ СЛОЖНЫЕ -- ESTERS (химический синтез)
ТОКСИЧНОСТИ ТЕСТЫ -- TOXICITY TESTS (использование)
Анотація: Мета роботи – розробити препаративні методики синтезу 2-((5-(2,4- та 3,4-диметоксифеніл)-3Н-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)ацетатних кислот, для яких вивчити реакцію естерифікації, дослідити фізико-хімічні властивості речовин, що отримали, та спрогнозувати параметри їхньої токсичності. Матеріали та методи. Синтез сполук виконали з використанням реактивів і розчинників, що мають кваліфікацію «х.ч.». Під час підготовчої роботи використали номенклатуру IUPAC із доповненнями. Температуру плавлення визначали капілярним способом за ДФУ (2.2.14) на приладі ПТП (М). Елементний аналіз виконали на аналізаторі ELEMENTAR vario EL cube (ФРН) (стандарт – сульфаніламід). ІЧ-спектри записували, використовуючи спектрофотометр Specord M-80 (ФРН) в області 4000–500 см-1 (сканування здійснювали в таких умовах: щільова програма 3.0, постійна часу – ? = 3 с, час сканування – 34 хв, проби аналізували у вигляді таблеток із калій бромідом). 1H ЯМР-спектри реєстрували з використанням спектрофотометра Varian VXR-300 (США), розчинник – диметилсульфоксид-D6, як внутрішній стандарт використали тетраметилсилан. Спектри розшифрували за допомогою комп’ютерної програми ADVASP 1.43. Тонкошарову хроматографію виконали, використовуючи пластинки Sorbfil (аналітичні, розмір 10 ? 15 см, основа – полімерна підкладка, сорбент – силікагель СТХ-1А, зерно – 5–17 мкм, товщина шару – 110 мкм, речовина для сполучення – силіказоль). Результати. Здійснили синтез нових 2-((5-(2,4- та 3,4-диметоксифеніл)-3Н-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)ацетатних кислот, що стали основою отримання ряду відповідних естерів. Дослідили фізико-хімічні властивості синтезованих сполук. Будову речовин підтверджено за допомогою елементного аналізу, ІЧ-спектроскопії та 1Н ЯМР-спектрометрії, а їхня індивідуальність встановлена методом тонкошарової хроматографії. Виконали комп’ютерне GUSAR-online прогнозування гострої токсичності 2-((5-(2,4- та 3,4-диметоксифеніл)-3Н-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)ацетатних кислот та їхніх естерів. Висновки. Розробили препаративні методики синтезу 2-((5-(2,4- та 3,4-диметоксифеніл)-3Н-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)ацетатних кислот, для яких вивчили реакції естерифікації. Дослідили фізико-хімічні властивості речовин, що одержали, здійснили прогнозування показників їхньої токсичності.
Дод.точки доступу:
Kaplaushenko, A. H.
Frolova, Yu. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Synthesis and physical-chemical properties of (3-benzyl-8-propylxanthin-7-yl)acetohydrazide derivatives and their evaluation for antimicrobial and diuretic activities [Текст] / K. V. Aleksandrova [et al.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2021. - Том 14, N 1. - С. 17-22

MeSH-головна:
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (химический синтез)
МАГНИТНО-РЕЗОНАНСНАЯ СПЕКТРОСКОПИЯ -- MAGNETIC RESONANCE SPECTROSCOPY (методы)
ФИЗИКО-ХИМИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- PHYSICOCHEMICAL PHENOMENA
Анотація: Створення нових лікарських препаратів – одне з найважливіших завдань вітчизняної фармацевтичної науки. Це зумовлено наявністю у препаратів небажаних побічних ефектів, набуттям резистентності, високою токсичністю тощо. Для створення біоактивних молекул застосовують і речовини природного походження, і нові синтезовані сполуки та продукти їхньої хімічної модифікації. У цьому аспекті увагу дослідників привертають 3-,7-,8-заміщені похідні природної гетероциклічної системи ксантину, що мають широкий спектр фармакологічної дії. Наведено синтез неописаних у фаховій літературі іліденгідразидів 3-бензил-8-пропілксантин-7-іл ацетатної кислоти, які характеризуються протимікробними та діуретичними властивостями. Мета роботи – розроблення методів одержання іліденпохідних 3-бензил-8-пропілксантиніл-7-ацетатної кислоти та вивчення фізико-хімічних властивостей цих сполук. Матеріали та методи. Як вихідну сполуку використали гідразид 3-бензил-8-пропілксантиніл-7-ацетатної кислоти, одержаний раніше двогодинним кип’ятінням н-пропілового естеру 3-бензил-8-пропілксантиніл-7-ацетатної кислоти з надлишком гідразин гідрату в середовищі пропан-2-олу. Надалі вивчили реакцію гідразиду 3-бензил-8-пропілксантиніл-7-ацетатної кислоти з аліфатичними, ароматичними, гетероциклічними альдегідами та кетонами, в результаті отримали відповідні іліденпохідні. Будова та індивідуальність синтезованих сполук підтверджена комплексом фізико-хімічних досліджень. Результати. Здійснили синтез і визначили оптимальні умови перебігу реакцій одержання іліденпохідних 3-бензил-8-пропілксантиніл-7-ацетатної кислоти. За допомогою фізико-хімічних методів дослідження (хроматографія в тонкому шарі сорбенту, елементний аналіз, ІЧ- та 1Н ЯМР-спектроскопія) встановили структуру та індивідуальність нових синтезованих сполук. Висновки. У результаті синтетичного дослідження опрацювали препаративну методику синтезу іліденгідразидів 3-бензил-8-пропілксантиніл-7-ацетатної кислоти, які мають протимікробні та діуретичні властивості.
Дод.точки доступу:
Aleksandrova, K. V.
Mykhalchenko, Ye. K.
Shkoda, O. S.
Vasyliev, D. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Акумуляція індоліл-3-оцтової та абсцизової кислот "бородатими" коренями Artemisia Vulgaris [Текст] / І. В. Косаківська [та ін.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 6. - С. 3-9

MeSH-головна:
ПОЛЫНЬ -- ARTEMISIA (метаболизм, химия)
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (химия)
ИНДОЛИЛУКСУСНЫЕ КИСЛОТЫ -- INDOLEACETIC ACIDS (химия)
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (химия)
Анотація: Методом високоефективної рідинної хроматографії-мас-спектрометрії досліджено характер акумуляції та баланс ендогенних індоліл-3-оцтової (ІОК) та абсцизової (АБК) кислот у «бородатих» коренях Artemisia vulgaris, отриманих шляхом трансформування агропіновим штамом Agrobacterium rhizogenes A4. Показано, що вміст вільної ІОК суттєво переважав рівень кон’югованої форми гормону. Найвищу кількість активної форми ІОК (554,4 ± 27,7 нг/г сирої речовини) зафіксовано у лінії № 2. У коренях контрольних зразків домінувала вільна форма АБК. Її рівень був значно вищим, ніж у трансформованих лініях. «Бородаті» корені накопичували кон’юговану форму АБК, найвищий вміст якої у лінії № 4 сягав 459,6 ± 23,0 нг/г сирої речовини. Архітектура трансформованих коренів відзначалася значним галуженням, утворенням бічних коренів, відмічено активне накопичення біомаси. Отримані результати засвідчили зміни в балансі ендогенних фітогормонів у «бородатих» коренях A. vulgaris у бік домінування вільної форми ІОК на тлі суттєвого зниження кількості АБК
Дод.точки доступу:
Косаківська, І. В.
Войтенко, Л. В.
Дробот, К. О.
Матвєєва, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Алиев, М. М.
    Низко- и высокоаффинные антитела в крови и слюне у больных с химическими ожогами слизистой оболочки полости рта уксусной кислотой [Текст] / М. М. Алиев // Клиническая стоматология : Науч.-практ. журн. - 2009. - № 4. - С. 76-77. - Библиогр.: с.77-77

Рубрики: Ротовой полости слизистая оболочка

   Ожоги химические

   Уксусная кислота

   Слюна

   Антитела

   Кровь

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бушуєв, А. С.
Рідиннофазне окиснення 2-хлортолуену озоном до 2-хлорбензойної кислоти - напівпродукту для виробництва натрій диклофенаку [Текст] / А. С. Бушуєв, А. Г. Галстян, В. В. Котова // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2020. - Том 13, N 3. - С. 324-329

MeSH-головна:
ОЗОН -- OZONE (химия)
ДИКЛОФЕНАК -- DICLOFENAC (химия)
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (химия)
Анотація: 2-Хлорбензойну кислоту використовують як напівпродукт для виробництва натрій диклофенаку. У промисловості її отримують окисненням 2-хлортолуену калій перманганатом у водно-кислому середовищі. Через дефіцит і високу вартість окисника, утворення великої кількості токсичних стічних вод відомий метод не має майбутнього. Тому актуальним завданням є розроблення нового, маловідходного синтезу 2-хлорбензойної кислоти із застосуванням доступного та безбаластного окисника – озону. Мета роботи – вивчити кінетику, механізм рідиннофазної реакції окиснення 2-хлортолуену озоном і за результатами дослідження розробити новий метод синтезу 2-хлорбензойної кислоти. Матеріали та методи. У дослідах використовували льодяну оцтову кислоту фірми «Sigma» кваліфікації «Х.Ч.»; 2-хлортолуен, 2-хлорбензальдегід, 2-хлорбензойну кислоту фірми «Acros organics» кваліфікації «Х.Ч.»; кобальт (ІІ) ацетат кваліфікації «Х.Ч.». Кількісний склад реакційної маси дослідили методом газорідинної хроматографії. Визначення 2-хлорбензойної кислоти здійснювали методом потенціометричного титрування. Концентрацію озону на вході і виході з реактора визначали спектрофотометричним методом за поглинанням в області 254–290 нм на спектрофотометрі СФ-46, що призначений для вимірювання коефіцієнтів пропускання рідких і твердих прозорих речовин в області спектра від 190 нм до 1100 нм. Результати. Вивчили кінетику та механізм рідиннофазової реакції окиснення 2-хлортолуену озоном. Встановлено, що окиснення субстрату озоном відбувається переважно за ароматичним кільцем з утворенням аліфатичних пероксидних сполук. Підвищення температури до 90 °С та введення у систему каталізатора – кобальт (ІІ) ацетату – сприяє зростанню селективності окиснення за метильною групою з 18,0 % до 92,5 %. Серед продуктів ароматичного характеру утворюється 2-хлорбензойна кислота (88,0 %) та 2-хлорбензальдегід (4,2 %). Висновки. При окисненні 2-хлортолуену озоном в оцтовій кислоті утворюються насамперед аліфатичні сполуки пероксидного характеру, а 2-хлорбензойна кислота утворюється з виходом лише 16,5 %. Підвищення температури до 90 °С та введення у систему каталізатора (кобальт (ІІ) ацетату) дає змогу спрямувати процес переважно за метильною групою з утворенням 88,0 % 2-хлорбензойної кислоти.
Дод.точки доступу:
Галстян, А. Г.
Котова, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Влияние содержания серотонина и 5-оксииндолуксусной кислоты в структурах мозга на формирование иммунного ответа у агрессивных мышей линии С57BI/6J [Текст] / Л. Б. Девойно, Е. Л. Алперина, Е. К Подгорная // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2000. - T. 130, № 10. - С. 399-401

MeSH-головна:
СЕРОТОНИН -- SEROTONIN (диагностическое применение, иммунология)
(диагностическое применение, иммунология)
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (иммунология)
АНТИТЕЛ ОБРАЗОВАНИЕ -- ANTIBODY FORMATION (иммунология)
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR (иммунология)
АГРЕССИВНОСТЬ -- AGGRESSION
МЫШИ -- MICE
Дод.точки доступу:
Девойно, Л. Б.
Алперина, Е. Л.
Подгорная, Е. К

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Войтенко, Л. В.
Особливості акумуляції та розподілу індоліл-3-оцтової та абсцизової кислот в органах спорофіта дикорослої папороті України Polystichum aculeatum (L.) Roth на різних фенологічних фазах розвитку [Текст] = Peculiarities of the accumulation and distribution of indolyl-3-acetic and abscisic acids in the organs of sporophyte of wild fern Polystichum aculeatum (L.) Roth. At different phenological phases of development / Л. В. Войтенко, І. В. Косаківська // Доповіді Національної академії наук України. - 2017. - № 12. - С. 112-118. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АЦЕТАТЫ -- ACETATES (химия)
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (химия)
Анотація: Показано, що екосистеми Києва постійно перебувають під потужним антропогенним впливом функціонування мегаполісу, що істотно посилюється проявами кліматичної аномальності. Тенденція, що проявилася протягом останніх десятиліть, значне підвищення температури в літні місяці (липень—серпень) на фоні зниження кількості атмосферних опадів, стає загрозливою для міських екосистем і справляє на них деструктивний вплив. Ці обставини необхідно враховувати при плануванні міського розвитку для підтримки та збереження міських екосистем
Дод.точки доступу:
Косаківська, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Галстян, А. Г.
Дослідження каталітичного окиснення 4-нітроетилбензену озоном до 4-нітроацетофенону - напівпродукту синтезу антибіотиків / А. Г. Галстян, А. С. Бушуєв // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2021. - Том 14, N 2. - С. 157-161

MeSH-головна:
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (химия)
ОЗОН -- OZONE (химия)
КИНЕТИКА -- KINETICS
Анотація: 4-Нітроацетофенон – важливий напівпродукт для виготовлення антибіотиків широкого спектра дії, як-от левоміцетину. Сучасні методи синтезу кетону недосконалі. Найпростіший із них – окиснення 4-нітроетилбензену киснем повітря при атмосферному тиску й температурі 135 °С за наявності манган (IV) оксиду, але його недолік – низький вихід і необхідність проведення процесу в гетерогенному середовищі. Тому актуальним завданням є розроблення доступних і дешевих способів одержання 4-нітроацетофенону. Мета роботи – дослідити продукти та кінетику реакції каталітичного окиснення 4-нітроетилбензену озоном у кислоті оцтовій і розробити новий низькотемпературний синтез 4-нітроацетофенону. Матеріали та методи. Під час експерименту застосовували 4-нітроетилбензен, 4-нітроацетофенон та 1-(4-нітрофеніл)етанол фірми Acros organics кваліфікації «х.ч.»; манган (ІІ) ацетат кваліфікації «х.ч.»; розчинник – льодяна кислота оцтова фірми Sigma кваліфікації «х.ч.». Для безперервного контролю поточної концентрації озону в газовій фазі використовували спектрофотометричний метод. У вимірювальну камеру спектрофотометра СФ-46 ЛОМО вмонтували тефлонову проточну кювету з кварцовими вікнами, що дало змогу вимірювати оптичну щільність газового потоку в УФ-ділянці. Концентрацію озону на вході та виході з реактора визначали шляхом запису результатів на потенціометрі КСП-4 як озонограму під час проходження озоновмісного газу через кювету за довжини хвилі монохроматичного джерела світла 254–256 нм. Кількісний уміст реакційної суміші визначали за допомогою газорідинної хроматографії, розрахунки концентрації компонентів виконали методом внутрішнього стандарту. Результати. Вивчили продукти та кінетику реакції озону з 4-нітроетилбензеном за наявності каталізатора – манган (ІІ) ацетату. Встановили, що за температури 20 °С процес окиснення перебігає переважно за бічним ланцюгом, вихід 4-нітроацетофенону досягає 98,5 %. У системі ідентифікували також слідові кількості 1-(4-нітрофеніл)етанолу. Цей факт пояснюється тим, що озон в умовах каталізу переважно реагує не з субстратом, а з Mn (II) з утворенням активної форми Mn (IV), що відновлюється за реакцією з 4-нітроетилбензеном, ініціюючи окиснення субстрату за бічним ланцюгом. Висновки. Каталітичне окиснення 4-нітроетилбензену озоном у розчині кислоти оцтової перебігає переважно за бічним ланцюгом з утворенням 4-нітроацетофенону з виходом 98,5 %. Оптимальна температура реакції – 20–30 °С; її підвищення сприяє поглибленню процесу окиснення, і кетон починає перетворюватися на кислоту 4-нітробензойну.
Дод.точки доступу:
Бушуєв, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Демин, А. А.
Отравление уксусной кислотой [Текст] / А. А. Демин, Л. М. Демина, Е. П. Сергеева // В мире лекарств. - 2000. - № 4. - С. 46-47

MeSH-головна:
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (токсичность)
ХИМИЧЕСКИ-ВЫЗВАННЫЕ РАССТРОЙСТВА -- SUBSTANCE-RELATED DISORDERS (этиология)
Дод.точки доступу:
Демина, Л. М.
Сергеева, Е. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)