Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (5)

Рідкісні видання (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Уретра<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 44
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-44

Демченко, В. М.
Рецидивуючий посткоїтальний цистит у жінок. Хірургічні аспекти лікування [Текст] / В. М. Демченко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2015. - № 4. - С. 123-130. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: женский

MeSH-головна:
ЦИСТИТ -- CYSTITIS (профилактика и контроль, хирургия, этиология)
ДИЗУРИЯ -- DYSURIA (профилактика и контроль, хирургия, этиология)
АНАТОМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ -- ANATOMIC VARIATION (физиология)
УРЕТРА -- URETHRA (патофизиология, хирургия)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Коллагеновые биоматрицы в реконструктивной урологии [Текст] / А. А. Камалов [и др.] // Урология. - 2015. - № 2. - С. 103-106

MeSH-головна:
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ -- URINARY BLADDER (хирургия)
МАТРИЦЫ ГЕНЕТИЧЕСКИЕ -- TEMPLATES, GENETIC
УРЕТРА -- URETHRA (хирургия)
Дод.точки доступу:
Камалов, А. А.
Кирпатовский, В. И.
Охоботов, Д. А.
Камалов, Д. М.
Карпов, В. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Стрижаковська, Л. О.
Морфогенез і просторово-часові взаємовідношення похідних сечово-статевої пазухи на початку передплодового періоду онтогенезу людини [Текст] / Л. О. Стрижаковська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 56-60

MeSH-головна:
МОЧЕПОЛОВАЯ СИСТЕМА -- UROGENITAL SYSTEM (анатомия и гистология, эмбриология)
УРЕТРА -- URETHRA (анатомия и гистология, эмбриология)
ВОЛЬФОВЫ ПРОТОКИ -- WOLFFIAN DUCTS (физиология)
МЮЛЛЕРОВЫ ПРОТОКИ -- MULLERIAN DUCTS (физиология)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ОНТОГЕНЕЗ
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Результати промежинної пластики сечівника з приводу його стриктури та облітерації після перелому кісток таза [Текст] / В. І. Горовий [и др.] // Клінічна хірургія. - 2016. - № 7. - С. 52-53. - Бібліогр.: с. 53

MeSH-головна:
ТАЗА КОСТИ -- PELVIC BONES (повреждения)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES (осложнения)
УРЕТРА -- URETHRA (повреждения, хирургия)
УРЕТРЫ СТРИКТУРА -- URETHRAL STRICTURE (хирургия, этиология)
УРОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ У МУЖЧИН -- UROLOGIC SURGICAL PROCEDURES, MALE (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЭРЕКТИЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ -- ERECTILE DYSFUNCTION (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Дод.точки доступу:
Горовий, В. І.
Барало, І. В.
Капшук, О. М.
Кобзін, О. Л.
Потєха, Ю. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Наш опыт диагностики и лечения закрытых повреждений полового члена [Текст] : на англ. / А. М. Корниенко [и др.] // Здоровье мужчины. - 2015. - № 1. - С. 47-50

MeSH-головна:
ПОЛОВОЙ ЧЛЕН -- PENIS (повреждения)
УРЕТРА -- URETHRA
ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS
Дод.точки доступу:
Корниенко, А. М.
Романюк, М. Г.
Аксенов, П. В.
Билоголовская, В. В.
Степаненко, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Экспериментальное обоснование создания матрицы на основе децеллюляризованной сосудистой стенки с целью последующей заместительной уретропластики [Текст] / П. В. Глыбочко [и др.] // Урология. - 2014. - № 6. - С. 41-46

MeSH-головна:
(использование, методы)
УРЕТРЫ СТРИКТУРА -- URETHRAL STRICTURE (хирургия)
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (методы)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
АРТЕРИИ -- ARTERIES (трансплантация)
УРЕТРА -- URETHRA (хирургия)
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Дод.точки доступу:
Глыбочко, П. В.
Аляев, Ю. Г.
Николенко, В. Н.
Шехтер, А. Б.
Винаров, А. З.
Истранов, Л. П.
Истранова, Е. В.
Абоянц, Р. К.
Люндуп, А. В.
Данилевский, М. И.
Гуллер, А. Е.
Елистратов, П. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Камни артифициальной уретры [Текст] / И. Н. Ларионов [и др.] // Урология. - 2014. - № 3. - С. 79-81

MeSH-головна:
МОЧЕТОЧНИКА КАМНИ -- URETERAL CALCULI
УРЕТРЫ СТРИКТУРА -- URETHRAL STRICTURE
УРЕТРА -- URETHRA (патофизиология, хирургия)
Дод.точки доступу:
Ларионов, И. Н.
Сапелко, В. Н.
Белозеров, Н. Ю.
Романов, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Касян, Г. Р.
Принципы удержания мочи у женщин: формула континенции [Текст] / Г. Р. Касян // Урология. - 2014. - № 2. - С. 72-77

MeSH-головна:
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (патофизиология)
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ СТРЕССОВОЕ -- URINARY INCONTINENCE, STRESS (патофизиология)
УРЕТРА -- URETHRA (патофизиология)
УРОДИНАМИКА -- URODYNAMICS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Добросельский, М. В.
Редкий анатомический вариант врожденного клапана уретры, осложненный двусторонним пузырно-мочеточниковым рефлюксом / М. В. Добросельский, Г. И. Чепурной, В. В. Сизонов // Детская хирургия. - 2014. - № 5. - С. 41-44

MeSH-головна:
ПУЗЫРНО-МОЧЕТОЧНИКОВЫЙ РЕФЛЮКС -- VESICO-URETERAL REFLUX (диагноз, патофизиология, ультрасонография)
УРЕТРА -- URETHRA (анатомия и гистология, патофизиология, ультрасонография)
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Чепурной, Г. И.
Сизонов, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Анатомо-клинические критерии прогноза удержания мочи после радикальной позадилонной простатэктомии / О. Б. Лоран [и др.] // Урология. - 2014. - № 4. - С. 5-9

MeSH-головна:
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ СТРЕССОВОЕ -- URINARY INCONTINENCE, STRESS (диагноз, патофизиология, этиология)
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (вредные воздействия)
УРЕТРА -- URETHRA (анатомия и гистология, патофизиология, ультраструктура)
(использование)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Дод.точки доступу:
Лоран, О. Б.
Лукьянов, И. В.
Аль-Харири, М. Ф.
Синицын, В. Е.
Моталов, В. Г.
Бакунович, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Микробиота нижних мочевых путей и половых органов здоровых мужчин и при инфертильности [Текст] / Ю. Л. Набока [и др.] // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2015. - № 1. - С. 65-71 . - ISSN 0372-9311

MeSH-головна:
МОЧА -- URINE (микробиология)
УРЕТРА -- URETHRA (микробиология)
СПЕРМА -- SEMEN (микробиология)
БИОТА -- BIOTA
БЕСПЛОДИЕ МУЖСКОЕ -- INFERTILITY, MALE
Дод.точки доступу:
Набока, Ю. Л.
Коган, М. И.
Гудима, И. А.
Ибишев, Х. С.
Пасечник, Д. Г.
Логвинов, А. К.
Илмдаров, Ш. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Становлення топографії кровоносних судин верхніх сечових шляхів у плодовому періоді онтогенезу людини [Текст] / О. В. Цигикало [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 174-180. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТОПОГРАФИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- TOPOGRAPHY, MEDICAL
УРЕТРА -- URETHRA (кровоснабжение, эмбриология)
Анотація: Мета роботи — з’ясувати особливості кровопостачання верхніх сечових шляхів у плодовому періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. Дослідження виконано на 58 препаратах плодів людини 4–10 місяців 81,0–375,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) з використання комплексу методів морфологічного дослідження, який включав антропометрію, морфометрію, ін’єкцію судин з подальшою рентгенографією та препаруванням, мікроскопію, графічне реконструювання та статистичний аналіз. Результати. На початку плодового періоду внутрішньоутробного розвитку (ВУР) встановлюється дефінітивна топографія кровоносних судин верхніх сечових шляхів. Черевна частина сечовода кровопостачається сечовідними гілками яєчкової (яєчникової) артерії, сечовідними гілками від ниркових та капсульних артерій. У проксимальному відділі сечовода визначається їх анастомозування. Варіантами кровопостачання черевної частини сечовода є сечовідні гілки черевної частини аорти та внутрішніх клубових артерій. Наприкінці плодового періоду онтогенезу людини форма сечовідних артерій стає звивистою, що збігається з прискореними темпами зростання їх довжини та уповільненням збільшення довжини сечовода. У плодовому періоді ВУР чітко визначається присечовідна клітковина в оточенні пластинок заочеревинної фасції, причому вона більш виражена позаду черевної частини сечовода. Венозний відтік від черевної частини сечовода відбувається проксимально у ниркові, дистально — у сечовідні, капсульні, яєчкові (яєчникові) вени. На бічній поверхні мисково-сечовідного сегмента чітко визначається дугоподібна вена, яка ймовірно відіграє роль венозного циркулярного кола між різними шляхами відтоку крові від черевної частини сечовода. Висновки. 1. Кровопостачання черевної частини сечовода у плодів людини забезпечується сечовідними гілками яєчкових (яєчникових) артерій та капсульних артерій нирки. 2. Для примискового сегмента сечовода характерна наявність трьох внутрішньостінкових венозних сплетень, розміщених у підслизовому прошарку, м’язовій та зовнішній оболонках, які анастомозують між собою завдяки проникним венам. 3. Венозним колектором черевної частини сечовода є дугоподібна вена, яка знаходиться на його бічній стінці. Венозний відтік здійснюється у двох напрямках: краніально — в капсульні та ниркові вени, каудально — у капсульні, сечовідні та яєчкові (яєчникові) вени. 4. Критичними періодами розвитку черевної частини сечовода є 4–5-й місяці внутрішньоутробного періоду розвитку — час можливого виникнення варіантів їх синтопії з судинами та природжених вад.
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.
Андрущак, Л. А.
Пентелейчук, Н. П.
Семенюк, Т. О.
Малик, Ю. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Вплив фармакокорекції на патофізіологічні особливості морфофункціональних змін нижніх сечовивідних шляхів за наявності експериментального гіперактивного сечового міхура [Текст] / О. І. Яцина [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 2. - С. 64-69. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ СВЕРХАКТИВНЫЙ -- URINARY BLADDER, OVERACTIVE
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ ПРЕПАРАТЫ -- PHARMACEUTICAL PREPARATIONS
УРЕТРА -- URETHRA (действие лекарственных препаратов)
МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ -- URINARY BLADDER (действие лекарственных препаратов)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Анотація: Мета. Дослідження відновних процесів у нижніх сечовивідних шляхах під впливом фармакокорекції та визначення найбільш перспективної моделі лікування експериментального гіперактивного сечового міхура (ГАСМ). Матеріали і методи. Експериментальні дослідження проведені на 120 статевозрілих білих щурах-самицях, яким моделювали ГАСМ. Після створення моделі ГАСМ тварин розподілили на чотири групи. Тварин трьох груп, крім 4-ї, у свою чергу розподілили на три підгрупи кожну, і в кожній підгрупі застосовували фармакокорекцію в різних комбінаціях. Гістологічні дослідження сечового міхура та уретри проводили після виведення тварин з експерименту через 14 та 28 діб. Результати. Під впливом фармакокорекції, проведеної у всіх групах тварин, знижувалась детрузорна гіперактивність сечового міхура. У групі тварин, яким застосовували спазмекс, прояви атонії були менш вираженими, ніж у групі тварин, яким вводили мірабегрон. Мірабегрон у комбінації з іншими препаратами значно знижував тонус детрузора у тварин усіх трьох підгруп. У тварин, яким вводили тестостерон та естрадіол спостерігали менш виражені прояви атонії детрузора, ніж у тварин, у яких фоновим препаратом був мірабегрон. Тонус детрузора відновився майже до рівня фізіологічної норми у всіх підгрупах тварин, яким вводили кверцетин в комбінації з іншими препаратами. Висновки. Спазмолітичні препарати значно знижують тонус детрузора, проте спричиняють перерозтягнення стінки сечового міхура. Найбільш вдало на гіперактивність детрузора сечового міхура впливала комбінація кверцетину зі статевими гормонами, відновлюючи фізіологічний стан органа
Objective. Investigation of restorative processes in the lower urine-excreting ways under the influence of pharmacotherapy, and determination of the most perspective model of the experimental hyperactive bladder (HAB) treatment. Маterials and methods. Еxperimental investigations were conducted on 120 sexually mature white male rats, in which a HAB was simulated. After creation of a hyperactive bladder (HAB) the laboratory animals were divided into four groups. Тhe laboratory animals of every one of three groups, except the fourth, were further divided into three subgroups, and in every subgroup pharmacocorrection was applied in various combinations. Histological investigations of the bladder and urethra were conducted after exclusion of laboratory animals from the experiment in 14 and 28 days. Results. The detrusor hyperactivity of the bladder have been lowered under the influence of pharmacotherapy, conducted in all the laboratory animals groups. In a group of laboratory animals, in which spasmex was applied, the signs of atony were less pronounced, that in group of laboratory animals, in which mirabegron was injected. Міrabegron in combination with other preparations have lowered the detrusor tone in laboratory animals of all three subgroups significantly. Less pronounced signs of the detrusor atony, than in laboratory animals, in which mirabegron served as a background preparation, were observed in laboratory animals, to which testosterone and estradiol were injected. The detrusor tone was restored almost to the physiological norm level in all subgroups of laboratory animals, to which quercetin was injected with other preparations. Conclusion. Spasmolytic preparations reduce the detrusor tone, but cause the bladder overstretching. Combination of quercetin with і статевими hormones, restorating the organ physiological state, have affected the bladder detrusor hyperactivity most favorably
Дод.точки доступу:
Яцина, О. І.
Вастьянов, Р. С.
Савицька, І. М.
Вернигородський, С. В.
Гейленко, О. А.
Костєв, Ф. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Peculiarities of ultrasound diagnostics of paraurethral glands in women of fertile age [Текст] / М. О. Grygorenko [et al.] // Патологія. - 2021. - Том 18, N 2. - С. 203-210

MeSH-головна:
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- URINARY CATHETERIZATION (использование)
УРЕТРА -- URETHRA (иннервация, ультрасонография)
ПОЛОВЫЕ ОРГАНЫ ЖЕНСКИЕ -- GENITALIA, FEMALE (анатомия и гистология, иннервация, ультрасонография)
Анотація: Мета роботи – оцінювання ультрасонографічної діагностики парауретральних залоз, враховуючи типи їхньої локалізації в жінок репродуктивного віку. Матеріали та методи. Здійснили гінекологічне, сексологічне, ультрасонографічне обстеження 94 жінок-волонтерок віком 24–42 роки (середній вік – 31,01 ± 6,60). Парауретральні залози під час УЗД визначали у форматі сірої шкали (В-режимі), використовуючи кольорове доплерівське картування, оцінювали доплерометричні індекси судин парауретральних залоз до та після сексуальної стимуляції (перегляд пацієнткою еротичного фільму впродовж 20 хвилин та нанесення на передню стінку піхви збуджувального лубриканта). На початку дослідження для покращення візуалізації парауретральних залоз виконали катетеризацію сечового міхура, в піхву ввели балон, заповнений гелем. Результати. Передній (меатальний) тип локалізації парауретральних залоз (накопичення залозистої тканини у проєкції дистального відділу уретри) виявили в 67 (71,2?%) обстежених, задній тип (у зоні задньої уретри) – в 19 (20,2?%), дифузний тип (вздовж уретри) – в 7 (7,5?%), рудиментарний – в 1 (1,1?%) випадку. Парауретральні залози візуалізувалися як чітке ізоехогенне овальне утворення, що має такі розміри: довжина – 2,20?±?0,60 см, ширина – 1,52?±?0,40 см, товщина – 1,30?±?0,30 см, об’єм – 4,75 ± 0,50 см3. Діаметр судин у зоні парауретральних залоз у спокої – 0,17–0,21 см, при стимуляції – 0,39–0,41 см. Максимальна систолічна швидкість кровотоку (Vps) у спокої становила 8,90–11,10 см/с, при сексуальній стимуляції – 13,9–14,1 см/с, індекс резистентності (IR)?– 0,60–0,62 та 0,63–0,68, індекс пульсативності (IP)?– 1,22–1,44 та 1,61–1,72 відповідно. Зону G виявили в 90,4?% обстежених. Висновки. Ультрасонографічне дослідження з використанням методу доплерографії судин парауретральних залоз за запропонованою методикою дає змогу не тільки ідентифікувати це анатомічне утворення, але і встановити типи його локалізації, особливості кровотоку судин парауретральної зони, точки G у стані спокою та на тлі сексуальної стимуляції.
Дод.точки доступу:
Grygorenko, М. О.
Romashchenko, O. V.
Biloholovska, V. V.
Kosiukhno, M. O.
Melnykov, M. O.
Klius, A. L.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Особливості відновлення функціонального стану паренхіми нирки у дітей із вродженими вадами уретеровезикального сегмента залежно від методів його оперативної корекції (за цитокіно-ензимологічними критеріями) [Текст] = Peculiarities of Restoration of the Functional Condition of the Kidney Parenchyma in Children with Congenital Defects of the Ureterovesical Segment Depending on Methods of Its Operative Correction (According to Cytokine-enzymological Criteria) / В. Ф. Петербургський [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 4. - С. 33-40. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (врожденный, патофизиология, хирургия, энзимология, этиология)
УРЕТРА -- URETHRA (аномалии, патофизиология, хирургия, энзимология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-1-АЛЬФА -- INTERLEUKIN-1ALPHA (анализ, диагностическое применение)
УРОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- UROLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы, тенденции)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Вроджені вади уретеровезикального сегмента (ВВУВС) посідають важливе місце серед причин хронічних захворювань нирок у дітей і без своєчасної корекції можуть ускладнюватися нефросклерозом, артеріальною гіпертензією та хронічною нирковою недостатністю. Сучасний арсенал методів з відновлення прохідності УВС включає черезміхурову та позаміхурову уретероцистонеостомію. При черезміхуровому підході внаслідок травматизації функціональний стан детрузора може значно погіршуватися на тривалий час (до 3 тиж), що додатково компроментує функції верхніх сечовивідних шляхів та нирок. За цих обставин наукове обґрунтування найбільш безпечного методу корекції ВВУВС є актуальною проблемою. До переваг визначення комплексу біомаркерів у сечі для оцінки функціонального стану нирки належать висока інформативність та неінвазивність
Мета дослідження: визначення оптимального з точки зору відновлення функції паренхіми нирки методу хірургічної корекції ВВУВС у дітей шляхом оцінки динаміки змін комплексу маркерних цитокінів: фактор росту пухлини бета-1 (ФРП-β1), фактор некрозу пухлин альфа (ФНП-α) та ферментів: γ-глутамілтранспептидаза (ГГТ) і нейтральна α-глюкозидаза (НГ). Матеріали та методи. Діти з ВВУВС (n=47) залежно від способу хірургічної корекції були рандомізовані у дві активні групи: група 1 – 23 дитини (черезміхурова методика) і група 2 – 24 дитини (екстравезікальний метод). Також була сформована контрольна группа із здорових 25 дітей, розподіл яких за віком та статтю відповідав групам з ВВУВС. Функціональний стан нирок оцінювали за концентрацією ТФР-β1, ФНП-α ГГТ та НГ у ранковій порції сечі до операції та відповідно через 3–4 тиж, через 4–6 міс та 1–3 роки після її проведення. Сечу отримували під час фізіологічного сечовипускання. Концентрації ТФР-β1 і ФНП-α вимірювали імуноферментним методом (тест-система DRG, США), активність ГГТ – колориметричним методом (реактиви ПАТ «Фірма «Реагент»), активність НГ – методом І. С. Лукомської. До операції всім пацієнтам проводили оцінку уродинаміки нижніх сечових шляхів. Статистичний аналіз: за умови нормального розподілу дані описувались як М±m, достовірність міжгрупових розбіжностей оцінювалась за t-критерієм Стьюдента. Рівень значущості становив 0,05. Результати. Початково у дітей з ВВВУС середні концентрації ТФР-β1, ФНП-α були достовірно (р0,001) більшими, ніж у контрольній групі (у 4,6 та 6,7 відповідно). Середня активність НГ та ГГТ також була вищою в об’єднаній групі пацієнтів з ВВВУС: відповідно в 5,9 та 2,3 раза порівняно з контролем. У жодного з дітей із ВВВУС не було клінічних проявів нейрогенної дисфункції сечового міхура. Середні показники уродинаміки нижніх сечових шляхів у пацієнтів груп 1 і 2 статистично не відрізнялися (дані не наводяться). Через 3–4 тиж після операції у 1 та 2 групах зареєстровані клінічно незначущі зміни концентрації обох цитокінів. У групі 1 концентрація ТФР-β1 незначно (на 3 одиниці) збільшилася, тоді як у групі 2 – незначно (на 1 одиницю) зменшилася. Концентрація ФНП-α зменшилися відповідно лише на 3 і 5 одиниць. Середня активність НГ та ГГТ найбільш суттєво зменшилась у групі 1, де використали екстравезикальну методику: відповідно на 47,4 одиниць проти 1,2 та на 42 проти 11,9. У цей період порушення функції сечовипускання були більш вираженішими у 1 групі, де у 60% пацієнтів виявляли залишкову сечу (проти 20% у 2 групі), 55–60% пацієнтів відзначали переривчасте сечовипускання, а загальний ефективний об’єм сечового міхура був у 2 рази меншим, ніж у контрольній групі. Через 3–4 міс після операції зменшення концентрації цитокінів та активності ферментів у сечі також було більш суттєвим у 2 групі (p0,05). Так, питоме зниження ТФР-β1 у 2 групі досягло 35% проти 26% у 1 групі, ФНП-α – 27% проти 17%, ГГТ – 62% проти 50%, НГ – 31% проти 21% . Незважаючи на позитивну динаміку, в обох групах усі досліджувані показники залишалися достовірно вищими за такі у контрольній групі. Порівняно з попереднім моментом оцінки через 1–3 роки після операції в обох группах достовірно зменшився тільки середній рівень ФНП-α. Також в обох групах всі показники достовірно перевищували такі у контрольній групі: ТФР-β1 був вище у 2,6 раза (1 група) та 2,5 раза (2 група), ФНП-α – у 3,6 раза (1 група) та 3,2 раза (2 група), ГГТ – 2 раза (1 група) та 1,8 раза (2 група), НГ – 1,7 раза (1 група) та 1,5 раза (2 група). Водночас в обох групах відбулося повне відновлення резервуарної та мікційної функцій сечового міхура. Заключення. ВВУВС у дітей асоціюється з порушенням функціонального стану паренхіми нирки, про що свідчить значне підвищення рівнів маркерних речовин у сечі: ТФР-β1, ФНП-α, ГГТ та НГ. Позаміхурова корекція вроджених вад уретеровезикального сегмента у дітей має перевагу над трансвезікальною, оскільки не веде до транзиторного порушення функції сечового міхура і сприяє більш вираженому відновленню функціонального стану паренхіми нирки (більш виражене зменшення рівнів ТФР-β1, ФНП-α, ГГТ та НГ) у період від 1–3 міс до 4–6 міс після операції. Незалежно від методики корекції і навіть за умови ефективного відновлення функції верхніх сечових шляхів, у дітей із ВВУВС через тривалий час після операції (1–3 роки) зберігаються підвищені концентрації маркерів порушення функціонального стану паренхіми нирки, що може свідчити про перманентний характер її пошкодження. Необхідні подальші дослідження з метою розроблення ефективних терапевтичних алгоритмів збереження та відновлення функції нирок у дітей з ВВУВС
Дод.точки доступу:
Петербургський, В. Ф.
Драннік, Г. М.
Мигаль, Л. Я.
Нікуліна, Г. Г.
Калініна, Н. А.
Сербіна, І. Є.
Каліщук, О. А.
Савченко, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Стусь, В. П.
Замісна пластика уретри із застосуванням трансплантата крайньої плоті / В. П. Стусь, А. Л. Суварян // Урологія. - 2021. - Том 25, N 3. - С. 244

MeSH-головна:
УРЕТРА -- URETHRA (трансплантация, хирургия)
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (использование, методы)
Анотація: Проаналізовано результати хірургічного лікування структур уретри із застосуванням трансплантату шкіри крайньої плоті протягом трьох років. Результати спостережень показали, що після прикриття епіцистостоми самостійне сечоспускання відновлювалося, рецидивів структури уретри не виявлялося і застосування трансплантанту шкіри крайньої плоті у лікування структур уретри має мінімальні ускладнення.
Проанализированы результаты хирургического лечения структур уретры с применением трансплантата кожи крайней плоти в течение трех лет. Результаты наблюдений показали, что после прикрытия эпицистостомы самостоятельное мочеиспускание восстанавливалось, рецидивов структуры уретры не выявлялось и применение трансплантата кожи крайней плоти для лечения структур уретры имеет минимальные осложнения.
Дод.точки доступу:
Суварян, А. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Головко, С. В.
Аналіз анатомічних факторів, що сприяють нетриманню сечі після радикальної простатектомії (Огляд літератури) [Текст] / С. В. Головко // Здоровье мужчины. - 2019. - № 1. - С. 92-95. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (вредные воздействия)
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (патофизиология, этиология)
УРЕТРА -- URETHRA (анатомия и гистология, патофизиология)
Анотація: Мета дослідження: проведення ретельного аналізу основних анатомічних механізмів, що лежать в основі ППІ. Збір доказів. Виконано аналіз робіт, що були опубліковані у PubMed та EmBAse за темою постпростатектомічної інконтиненції (ППІ). Первинно було досліджено 212 робіт. Дослідження на тваринах, публікації щодо операцій з приводу доброякісної гіперплазії простати, аналіз результатів радіо- та гормонотерапії раку простати були виключені з огляду. Хірургічні аспекти ППІ також не розглядались у даній роботі. Синтез доказів. Численні роботи підкреслюють важливий вплив нейром’язових анатомічних елементів і тазової підтримки на розвиток ППІ. Анатомічні фактории включали аналіз сучасних підходів щодо структури уретрального сфінктерного комплексу, вивчення підтримувальних компонентів мембранозної уретри, ролі фіброзу та невральних структур, а також значення уротеліальних особливостей. Заключення. Анатомічна підтримка та тазова іннервація, як з’ясувалось, є важливими факторами в етіології ППІ. Врахування анатомічних особливостей уретрального сфінктеру у комбінації з додатковим вивченням хірургічних аспектів ППІ здатні покращити рівень континенції у хворих, які перенесли радикальну простатектомію
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Класифікація стресового нетримання сечі у жінок [Текст] = Classification of stress urinary incontinence in women / В. І. Горовий, О. М. Капшук, О. І. Яцина // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2017. - № 6. - С. 60-63

MeSH-головна:
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ СТРЕССОВОЕ -- URINARY INCONTINENCE, STRESS (классификация)
УРЕТРА -- URETHRA (патофизиология)
ЦИСТОЦЕЛЕ -- CYSTOCELE (патофизиология)
РЕКТОЦЕЛЕ -- RECTOCELE (патофизиология)
Анотація: Представлено класифікацію стресового нетримання сечі у жінок, в якій враховані клінічні прояви захворювання, наявність пролапса тазових органів і результати уродинамічного дослідження. Класифікація апробована в урологічному відділенні, проста у застосуванні та дозволяє вибрати відповідний метод лікування для конкретної пацієнтки в залежності від типу захворювання. Рекомендована для використання у роботі урологів та гінекологів
Classification of stress urinary incontinence in women with considering the symptoms of disease, pelvic organ prolapse and results of urodynamic investigation was presented. Classification was used in urologic department, is simple and permits choosing the method of treatment in concrete patient. Recommended for using in practice of urologists and gynecologists
Дод.точки доступу:
Горовий, В. І.
Капшук, О. М.
Яцина, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Вибір методу хірургічного лікування стресового нетримання сечі у жінок без пролапсу тазових органів [Текст] = Choice of surgical method of stress urinary incontinence treatment in women without prolapse of pelvic organ / В. І. Горовий, О. І. Яцина, Л. Ю. Трифонюк // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2017. - № 5. - С. 36-45. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ СТРЕССОВОЕ -- URINARY INCONTINENCE, STRESS (хирургия)
УРЕТРА -- URETHRA (патофизиология)
Анотація: Проаналізовано безпосередні та віддалені результати залонних кольпопексій та кольпосуспензій (n = 64), пубо-вагінальних (n = 11) та трансобтураторних (n = 30) слінгових операцій при хірургічному лікуванні стресового нетримання сечі у жінок за останні 30 років. Після залонних втручань безпосередні післяопераційні ускладнення статистично рідше (4%) зустрічались після операції за методикою Marshall – Marchetti – Krantz – Burch (друга група), ніж після Marshall – Marchetti – Krantz в модифікації Антонова (перша група) (28,6%). Із видужанням виписано 91,4% пацієнток першої групи та 96% – другої. Рецидив стресового нетримання сечі через 5-10 років після операції виник у 36% жінок першої групи та у 26,3% – другої. Після пубо-вагінальних слінгових операцій (третя група) у ранньому післяопераційному періоді затримку сечі відмітили у двох (20%) пацієнток, гіперактивність детрузора de novo – в однієї (10%). Після пубо-вагінальних слінгових операцій з видужанням виписано вісім (80%) жінок, покращенням – одну (10%), без змін – одну (10%). У віддаленому післяопераційному періоді (через 1-6 років) рецидив нетримання сечі виник у трьох (30%) осіб, лігатурна нориця в надлобковій ділянці – в однієї (10%), запальний інфільтрат у залонному просторі та остеїт лобкових кісток – в однієї (10%).Під час встановлення трансобтураторного слінга (четверта група) пошкодження сечового міхура було відмічено в однієї (3,3%) пацієнтки; 28 жінок (93,3%) виписано з відділення з повним утриманням сечі, двох (6,7%) – із покращенням
Дод.точки доступу:
Горовий, В. І.
Яцина, О. І.
Трифонюк, Л. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Скурятіна, Н. Г.
Імунний та гормональний баланс при урогенітальній інфекції в жінок із порушенням репродуктивної функції [Текст] / Н. Г. Скурятіна // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 3. - С. 26-33

MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES (иммунология, патофизиология, этиология)
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ ИНФЕКЦИИ -- URINARY TRACT INFECTIONS (иммунология, микробиология, патофизиология, этиология)
ШЕЙКА МАТКИ -- CERVIX UTERI (микробиология)
УРЕТРА -- URETHRA (микробиология)
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (микробиология)
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- MICROBIOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOLOGIC TECHNIQUES (методы)
Анотація: У статті наведено результати дослідження гормонального та імунного статусу в 120 жінок із порушенням репродуктивної функції (непліддя — 43,3 %, невиношування вагітності — 56,7 %) — 1-а група та в 31 жінки без порушень репродуктивної функції — 2-а група на тлі урогенітальної інфекції; контроль становили 30 здорових жінок. Оцінка гормонального профілю в обстежених жінок показала наявність різних варіантів співвідношення гормонів гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи із суттєвим зниженням рівня прогестерону. У жінок з урогенітальною інфекцією встановлено зміни цитокінового профілю з підвищенням продукції прозапальних цитокінів IL-1, ТNF? і ІNF?, що відображає зміну характеру імунної відповіді в бік переважання Тh1 над Th2. Дана ситуація посилюється зниженням рівня прогестерону, що сприяє підвищенню рівня прозапальних цитокінів. Виявлений імуно-гормональний дисбаланс, що супроводжує урогенітальні інфекції, створює умови для розвитку порушень репродуктивної функції.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-44

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)