Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (100)

Рідкісні видання (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Уход за больным<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 22
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-22

Соціальні аспекти ведення пацієнтів із синдромом діабетичної стопи [] = Social aspects of management of patients with diabetic foot syndrome / О. В. Марченко [та ін.] // Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 3. - С. 205-209. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология)
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (осложнения, профилактика и контроль, этиология)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
БОЛЬНОЙ, СЛЕДОВАНИЕ РЕКОМЕНДАЦИЯМ ВРАЧА -- PATIENT COMPLIANCE
УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (методы)
Анотація: Сьогодні одним із найбільш соціально значущих в усьому світі ускладнень цукрового діабету (ЦД) є синдром діабетичної стопи (СДС). Майже в кожного шостого пацієнта із ЦД розвивається це вкрай небезпечне ускладнення. Догляд за такими хворими складний і вимагає багатофакторного підходу як з боку фахівців, так і щодо навчання пацієнтів і членів їх сімей. У сучасній літературі відсутні статистичні дані щодо впливу сім’ї та оточення на перебіг СДС. Мета — оцінка впливу соціального статусу хворих із СДС (мешкання з родиною, часткове перебування під наглядом родичів, самотність) на перебіг хвороби. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 198 хворих на ЦД 2-го типу (ЦД2). Вік пацієнтів становив від 39 до 76 років. Хворих розподілили на три групи: ті, які мешкали з родиною; ті, які перебували частково під наглядом родичів; самотні. Протягом 12 місяців вивчали роль сім’ї в їх лікуванні. Проведено подвійний аналіз — залежно від типу мешкання та від того, з родичами або самостійно пацієнти відвідували лікаря. Результати. Через 6 і 12 місяців у пацієнтів, які мешкали з родиною, відзначено помітне зменшення кількості рецидивів СДС. У самотніх у ці терміни зафіксовано вірогідне зростання кількості виразкових дефектів стоп. У групі ≪часткового нагляду≫ зменшення кількості рецидивів СДС набуло статистичної значущості лише через 1 рік. Також відзначено вірогідне зменшення частоти розвитку гнійно-некротичних ускладнень серед пацієнтів, які відвідували лікаря в супроводі рідних. Висновки. Кількість рецидивів СДС можна значно зменшити завдяки родичам, вдається мінімізувати наслідки та ускладнення основного захворювання за рахунок контролю виконання призначень і вчасного звернення до лікаря — щойно по виникненні перших проявів погіршення стану
Today, Syndrome of Diabetic foot (SDF) is one of the most socially significant complication of diabetes mellitus over the world. This extremely dangerous complication develops in 15-50% patient with diabetes mellitus. Care for such patients is complex and requires a multifactor approach, both from the side of specialists, and training of patients and their family members. Objective of study. Our goal was to estimate the impact of social status among patients with diabetes complicated by SDF, who are living with family, partially under supervision or single, for their prescription fulfilment, duration of recovery period, relapse of the disease. Materials and methods. There were 198 patients with diabetes mellitus (DM with type 2 diabetes mellitus). The age of patients ranged from 39 to 76 years. The patients were divided into three groups: those who lived with the family, those who were partially under the supervision of relatives and lonely patients. The family role in the treatment of patients with DFS has been studied within 12 months. Results. After 12 months, patients living with their family the number of relapses is much less, those who were partially under the supervision of relatives, and by lonely patients. Consequently, the number of DFS relapses among the patients who lived with the family the number of relapses of DFS is significantly lower than patients who are partially under supervision or living alone. Conclusions. Living with family leads to the best and most influential affects the outcome of the treatment of SDF and reduce the risk of recurrence, because of control by the relatives the using of drugs, examination of lower extremities and for the first symptoms are being asked for help. Even the partial help of relatives reduces the number of complications, but not as effectively as in the group where patients are under constant control of relatives. There are more complications in single patients, and a higher percentage of lower limb amputations at different levels.
Дод.точки доступу:
Марченко, О. В.
Горобейко, М. Б.
Юзвенко, Т. Ю.
Крушинська, З. Г.
Гирявенко, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Герасименко, Л. О.
Психосоціальна дезадаптація осіб, які доглядають пацієнтів із хворобою Альцгеймера [Текст] / Л. О. Герасименко // Медицинская психология. - 2017. - N 1. - С. 9-13. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (классификация, психология)
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS (классификация, психология)
ПОДКРЕПЛЕНИЕ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ -- REINFORCEMENT (PSYCHOLOGY)
АЛЬЦГЕЙМЕРА БОЛЕЗНЬ -- ALZHEIMER DISEASE (уход)
Анотація: Вивчено психосоціальну дезадаптацію з урахуванням індивідуально−психологічних та клініко−психопатологічних особливостей доглядачів пацієнтів із хворобою Альцгеймера. Визначено сімейний і змішаний типи соціальної дезадаптації. Основними елементами сімейної дезадаптації у доглядачів були дратівливість, незадоволення психологічним кліматом у сім'ї, стосунками із чоловіком та дітьми. Отримані дані можуть бути використані для побудови ефективної системи психотерапевтичної корекції проявів психосоціальної дезадаптації у даного контингенту
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ячнік, О.
Настанови щодо діагностики та лікування змішаної депресії [Текст] / О. Ячнік // НейроNEWS. - 2018. - № 3. - С. 46-52

MeSH-головна:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
БОЛЕЗНЕЙ КЛАССИФИКАЦИЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ -- INTERNATIONAL CLASSIFICATION OF DISEASES (тенденции)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS (классификация, стандарты)
ОБЗОР -- REVIEW
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (методы, стандарты, тенденции)
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (методы)
Анотація: Змішані афективні стани є спірною ділянкою психопатології, оскільки поряд із манією і депресією вони можуть виступати як самостійна фаза маніакально-депресивного розладу, утворюючи групу окремих форм афективних синдромів. П’яте видання діагностичного та статистичного керівництва психічних розладів (DSM-5) створено, враховуючи сучасні досягнення у галузі нейронаук, клінічні та громадські запити, а також проблеми, пов’язані із системою класифікації та критеріями. Нова класифікація має на меті допомогти виявити більше пацієнтів, які страждають на змішані стани, шляхом розширення вузьких критеріїв DSM-IV-TR.До вашої уваги представлено огляд настанов «Guidelines for the recognition and management of mixed depression», що були опубліковані в журналі CNS Spectrums (2017; 22: 203–219). Цей документ розроблений робочою групою, до складуякої увійшли провідні фахівці сфери охорони психічного здоров’я, він має суттєво підвищити рівень діагностики та покращити лікувальну тактику хворих на змішану депресію
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ведение пациентов с биполярным аффективным расстройством [Текст] // НейроNEWS. - 2016. - № 3. - С. 22-26

MeSH-головна:
БИПОЛЯРНЫЕ АФФЕКТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- BIPOLAR DISORDER (диагностика, лекарственная терапия)
УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (использование, методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Малик, Н. В.
Деякі аспекти догляду сімейним лікарем пацієнтів з когнітивними порушеннями [Текст] / Н. В. Малик // Сімейна медицина. - 2015. - № 6. - С. 65-66

MeSH-головна:
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ВРАЧ-БОЛЬНОЙ ОТНОШЕНИЯ -- PHYSICIAN-PATIENT RELATIONS
УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE
СЕМЕЙНАЯ ПРАКТИКА -- FAMILY PRACTICE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ускоренное восстановление после хирургических операций: мультидисциплинарная проблема. Часть 2 [Текст] / И. И. Затевахин [и др.] // Хирургия. Журн. им. Н.И. Пирогова. - 2015. - № 10. - С. 4-8

MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (методы)
Дод.точки доступу:
Затевахин, И. И.
Пасечник, И. Н.
Губайдуллин, Р. Р.
Решетников, Е. А.
Березенко, М. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кулик, О. В.
Пацієнти без свідомості та медики - в заручинах у рідні / О. В. Кулик // Участковый врач. - 2019. - N 1. - С. 30-33

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (уход)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (уход)
УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE
Анотація: Попри досягнення сучасної неврології, пацієнти без свідомості внаслідок перенесеного інсульту та черепно-мозкових травм залишаються величезним тягарем для своїх рідних і медичних установ, де вони змушені перебувати під час лікування в гострий період і де їхнє перебування може невиправдано затягуватися на невизначений термін. Стратегія реабілітації таких хворих належить до нагальних питань української медицини сьогодення. Продовження розмови, розпочатої в попередньому номері УВ, про перетин інтересів та уявлень родичів пацієнта без свідомості і медиків, котрі мусять опікуватися ним на різних етапах лікування й реабілітації, стосуватиметься причин існуючих неефективних моделей взаємодії, які шкодять не тільки медикам, а й передусім самому пацієнтові, що не може самостійно про себе подбати
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Religiosity in nursing: the translation, validation and cultural adoption of the centrality of religiosity scale - 10 in Greek language [Text] / E. C. Fradelos [et al.] // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - P180-187

MeSH-головна:
РЕЛИГИЯ И ПСИХОЛОГИЯ -- RELIGION AND PSYCHOLOGY
УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (психология)
Анотація: Religion has an important role in today’s society. Understanding religious perception and aspects of a person is a very complex process and could reflect ones moral values, cultural background and tradition. Many nurses around the world are religious and some religious motivations often prompt becoming a nurse. Aim of the study was the translation of the centrality of religiosity scale (CRS-10) in Greek language and the validation of the scale for the Greek population. The CRS-10 questionnaire is an anonymous self-administered questionnaire that contains ten, five point Likert scale, closed questions (ranging 1–5). The questionnaire was translated into Greek language and then back translated in the English in order to be checked for any inconsistencies. The sample of the study was 318 nurses and nurse assistants. Exploratory factor analysis, with principal components analysis was performed for checking the construct validity of the questionnaire. The test–retest reliability and the internal consistency were also examined. Statistical analysis performed by the use of SPSS 21.0. Statistical significance level was set at P = 0.05. The final Greek version of the questionnaire includes all of the ten questions. The mean age of the participants was (43.01 ± 7.60) years. One factor exported from the statistical analysis. The Cronbach-a coefficient was 0.919 for the total questionnaire. The CRS-10, is a valuable and reliable questionnaire that can be used for assessing religiosity in Greek population
Релігія відіграє важливу роль в сучасному суспільстві. Розуміння релігійного сприйняття і аспектів людини є дуже складним процесом і може відображати моральні цінності, культурний фон і традиції. Багато медсестер і санітарний персонал в усьому світі релігійні, а деякі саме через релігійні мотивів часто і доглядають за хворими. Метою дослідження було переведення центральної шкали релігійності (CRS-10) на грецьку мову та валідація шкали для грецького населенняАнкета CRS-10 являє собою анонімний опитувальник, який містить десять, п’ять балів за шкалою Ликерта, закриті питання (діапазон 1–5). Анкета була переведена на грецьку мову, а потім назад переведена на англійську мову, для перевірки на наявність будь-яких невідповідностей. Вибірка дослідження – 318 медсестер/санітарів і помічників. Факторний аналіз із застосуванням методу основних компонент був виконаний для перевірки достовірності конструкції опитувальника. Також була проведена повторна перевірка. Статистичний аналіз, виконаний з використанням SPSS 21.0. Рівень статистичної значущості був встановлений при Р = 0,05. Остаточна грецька версія опитувальника включає в себе всі десять питань. Середній вік учасників становив (43,01 ± 7,60) року. Один фактор експортується з статистичного аналізу. Коефіцієнт Кронбаха склав 0,919 для загальної анкети. CRS-10 – це цінний і надійний запитальник, який можливо використовувати для оцінки релігійності в грецькому населенні
Дод.точки доступу:
Fradelos, E. C.
Papathanasiou, I. V.
Kourakos, M.
Zyga, S.
Tzavella, F.
Tsaras, K.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Деменция: лечение и ведение пациентов [Текст] // НейроNEWS. - 2018. - № 9/10. - С. 34-39

MeSH-головна:
УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (методы, тенденции)
ДЕМЕНЦИЯ -- DEMENTIA (диагностика, патофизиология, уход, этиология)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
ПАЦИЕНТ-СПЕЦИФИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- PATIENT-SPECIFIC MODELING (использование, тенденции)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (методы, тенденции)
Анотація: Отдел ВОЗ по охране психического здоровья и зависимости от психоактивных веществ в 2008 г. начал реализацию Программы действий ВОЗ по ликвидации пробелов в лечении психических расстройств (Программа mhGAP). Основные задачи Программы mhGAP — усиление приверженности правительств, международных организаций и других заинтересованных сторон в выделении финансовых и кадровых ресурсов для лечения психических расстройств, а также расширение охвата основными мероприятиями стран с низким и средним уровнем дохода. С помощью этих поставленных целей в Программе mhGAP предоставляется руководство, основанное на фактических данных, и инструменты, позволяющие продвигаться к достижению целей Комплексного плана действий в области психического здоровья на 2013–2020 гг.
Деменция — хронический и прогрессирующий синдром, обусловленный изменениями в головном мозге. Хотя это заболевание может возникнуть в любом возрасте, оно наиболее распространено среди пожилых людей. Во всем мире одной из главных причин инвалидности и несамостоятельности среди пожилых людей является деменция. Это заболевание оказывает физическое, психологическое, социальное и экономическое воздействие на лиц, осуществляющих уход за такими больными, а также членов их семьи и общество в целом.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Маньковський, Д. С.
Якість життя і соціального функціонування пацієнтів, які перенесли кардіохірургічні втручання [Текст] = Quality of Life and Social Functioning of Patients After Cardiosurgical Interventions / Д. С. Маньковський // Сімейна медицина. - 2022. - № 1/2. - С. 67-75. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES (реабилитация, тенденции)
КРОВООБРАЩЕНИЕ ВСПОМОГАТЕЛЬНОЕ -- ASSISTED CIRCULATION (использование, тенденции)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (методы, психология, тенденции)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (методы, организация и управление, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: вивчення якості життя (ЯЖ) та соціального функціонування пацієнтів, які перенесли КХВ із застосуванням штучного кровообігу (ШК) у післяопераційний період, для визначення і вдосконалення системи подальшої медико-психологічної та соціальної реабілітації. Матеріали та методи. На лікуванні у ДУ «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» перебували 700 пацієнтів, яким було проведено КХВ із застосуванням ШК. З інфарктом мозку було зареєстровано 86 пацієнтів, з ознаками післяопераційної енцефалопатії – 217 хворих, з проявами когнітивної дисфункції – 504 пацієнти. Проаналізовано рівень ЯЖ та соціального функціонування у пацієнтів із зазначеною патологію та без неї. Статистичний аналіз розбіжностей у кількісних значеннях показників проводили з використанням непараметричного тесту Манна-Уітні. Результати. Встановлено, що хворим, які перенесли КХВ, притаманні в цілому невисокі рівні ЯЖ в усіх сферах, а саме: у сферах психологічного (емоційного) благополуччя, загального сприйняття життя, працездатності, фізичного благополуччя, особистісної реалізації, самообслуговування і незалежності дій та міжособистісної взаємодії. Наявність у пацієнтів, які перенесли КХВ, ішемічних і неврологічних ускладнень суттєво знижує ЯЖ пацієнтів у всіх сферах, при цьому відмінності у кількісних значеннях показників у таких хворих статистично значущі (p0,01) при порівнянні з группами пацієнтів без таких ускладнень. Визначено найбільш суттєве погіршення ЯЖ у пацієнтів з інфарктом мозку в післяопераційний період, дещо менш суттєве – у пацієнтів з ознаками післяопераційної енцефалопатії, і найменше – у пацієнтів з ознаками когнітивної дисфункції. Висновки. Головним завданням сучасної кардіохірургії є не тільки врятувати пацієнта від смерті, а й максимально поліпшити якість життя (ЯЖ). Водночас у хворих після проведення кардіохірургічних втручань існує ризик розвитку ішемічних, неврологічних ускладнень, які суттєво знижують ЯЖ у всіх сферах життя. Саме тому необхідно враховувати виявленні у дослідженні закономірності під час розроблення лікувально-реабілітаційних та профілактичних заходів для таких пацієнтів
The objective: to study the quality of life (QOL) and social functioning of patients who underwent cardiosurgery intervention (CSI) with the use of artificial circulation (AR) in the postoperative period, to determine and improve the system for further medical, psychological and social rehabilitation. Materials and methods. 700 patients who underwent CSI with the use of AR were treated at the Heart Institute of the Ministry of Health of Ukraine. 86 patients had cerebral infarction (CI), 217 patients with signs of postoperative encephalopathy, and 504 patients with signs of cognitive dysfunction. The level of QOL and social functioning in patients with this pathology was analyzed. Statistical analysis of differences in the quantitative values of indicators was performed using the nonparametric Mann-Whitney test. Results. It was found that patients after CSI had generally low levels of QOL in all fields, namely in the indicators of psychological (emotional) well-being, general perception of life, ability to work, physical well-being, personal realization, selfcare and independence; interpersonal interaction. The presence of ischemic and neurological complications in patients after CSI significantly reduces the QOL indicators in all areas, with differences in the quantitative values of such patients statistically significant (p0,01) compared to the groups of patients without such complications. The most significant deterioration of QOL is found in patients with cerebral infarction in the postoperative period, slightly less significant – in patients with signs of postoperative encephalopathy, and the smallest changes – in patients with signs of cognitive dysfunction. Conclusions. The main task of modern cardiac surgery is not only to save the patient from death, but also to improve the quality of life (QOL). At the same time, patients after cardiac surgery are at risk of developing ischemic, neurological complications that significantly reduce QOL in all areas of life. That is why it is necessary to take into account the findings of the study in the development of treatment and rehabilitation programs and preventive measures for such patients
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-22

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)