Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (100)

Рідкісні видання (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Уход за больным<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 22
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-22

Маньковський, Д. С.
Якість життя і соціального функціонування пацієнтів, які перенесли кардіохірургічні втручання [Текст] = Quality of Life and Social Functioning of Patients After Cardiosurgical Interventions / Д. С. Маньковський // Сімейна медицина. - 2022. - № 1/2. - С. 67-75. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES (реабилитация, тенденции)
КРОВООБРАЩЕНИЕ ВСПОМОГАТЕЛЬНОЕ -- ASSISTED CIRCULATION (использование, тенденции)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (методы, психология, тенденции)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (методы, организация и управление, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: вивчення якості життя (ЯЖ) та соціального функціонування пацієнтів, які перенесли КХВ із застосуванням штучного кровообігу (ШК) у післяопераційний період, для визначення і вдосконалення системи подальшої медико-психологічної та соціальної реабілітації. Матеріали та методи. На лікуванні у ДУ «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» перебували 700 пацієнтів, яким було проведено КХВ із застосуванням ШК. З інфарктом мозку було зареєстровано 86 пацієнтів, з ознаками післяопераційної енцефалопатії – 217 хворих, з проявами когнітивної дисфункції – 504 пацієнти. Проаналізовано рівень ЯЖ та соціального функціонування у пацієнтів із зазначеною патологію та без неї. Статистичний аналіз розбіжностей у кількісних значеннях показників проводили з використанням непараметричного тесту Манна-Уітні. Результати. Встановлено, що хворим, які перенесли КХВ, притаманні в цілому невисокі рівні ЯЖ в усіх сферах, а саме: у сферах психологічного (емоційного) благополуччя, загального сприйняття життя, працездатності, фізичного благополуччя, особистісної реалізації, самообслуговування і незалежності дій та міжособистісної взаємодії. Наявність у пацієнтів, які перенесли КХВ, ішемічних і неврологічних ускладнень суттєво знижує ЯЖ пацієнтів у всіх сферах, при цьому відмінності у кількісних значеннях показників у таких хворих статистично значущі (p0,01) при порівнянні з группами пацієнтів без таких ускладнень. Визначено найбільш суттєве погіршення ЯЖ у пацієнтів з інфарктом мозку в післяопераційний період, дещо менш суттєве – у пацієнтів з ознаками післяопераційної енцефалопатії, і найменше – у пацієнтів з ознаками когнітивної дисфункції. Висновки. Головним завданням сучасної кардіохірургії є не тільки врятувати пацієнта від смерті, а й максимально поліпшити якість життя (ЯЖ). Водночас у хворих після проведення кардіохірургічних втручань існує ризик розвитку ішемічних, неврологічних ускладнень, які суттєво знижують ЯЖ у всіх сферах життя. Саме тому необхідно враховувати виявленні у дослідженні закономірності під час розроблення лікувально-реабілітаційних та профілактичних заходів для таких пацієнтів
The objective: to study the quality of life (QOL) and social functioning of patients who underwent cardiosurgery intervention (CSI) with the use of artificial circulation (AR) in the postoperative period, to determine and improve the system for further medical, psychological and social rehabilitation. Materials and methods. 700 patients who underwent CSI with the use of AR were treated at the Heart Institute of the Ministry of Health of Ukraine. 86 patients had cerebral infarction (CI), 217 patients with signs of postoperative encephalopathy, and 504 patients with signs of cognitive dysfunction. The level of QOL and social functioning in patients with this pathology was analyzed. Statistical analysis of differences in the quantitative values of indicators was performed using the nonparametric Mann-Whitney test. Results. It was found that patients after CSI had generally low levels of QOL in all fields, namely in the indicators of psychological (emotional) well-being, general perception of life, ability to work, physical well-being, personal realization, selfcare and independence; interpersonal interaction. The presence of ischemic and neurological complications in patients after CSI significantly reduces the QOL indicators in all areas, with differences in the quantitative values of such patients statistically significant (p0,01) compared to the groups of patients without such complications. The most significant deterioration of QOL is found in patients with cerebral infarction in the postoperative period, slightly less significant – in patients with signs of postoperative encephalopathy, and the smallest changes – in patients with signs of cognitive dysfunction. Conclusions. The main task of modern cardiac surgery is not only to save the patient from death, but also to improve the quality of life (QOL). At the same time, patients after cardiac surgery are at risk of developing ischemic, neurological complications that significantly reduce QOL in all areas of life. That is why it is necessary to take into account the findings of the study in the development of treatment and rehabilitation programs and preventive measures for such patients
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Зимнякова, О. С.
    Факторы, влияющие на социальную адаптацию лиц, которые осуществляют уход за больными с развернутой и поздней стадией болезни Паркинсона [Текст] / О. С. Зимнякова, Ж. М. Глозман, О. С. Левин // Российский медицинский журнал. - 2012. - № 3. - С. 14-17 . - ISSN 0869-2106

Рубрики: Паркинсона болезнь

   Когнитивные расстройства

   Уход за больным

   Социальная адаптация

Дод.точки доступу:
Глозман, Ж.М.
Левин, О.С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Уход за больными: Хартманн помогает лечить // Врач. - 1998. - № 6. - С. 49

MeSH-головна:
УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (использование, методы, стандарты, тенденции)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

О’Мэра, Д. Д.
Уход за больным и клиническая тактика при развитии осложнений после чрескожных вмешательств на коронарных артериях [Текст] / Д. Д. О’Мэра, Г. Д. Демер // Международный журнал медицинской практики. - 1999. - № 7. - С. 25-41

MeSH-головна:
ЧРЕСКОЖНОЕ КОРОНАРНОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО -- PERCUTANEOUS CORONARY INTERVENTION (методы, тенденции)
УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (методы)
Дод.точки доступу:
Демер, Г. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ускоренное восстановление после хирургических операций: мультидисциплинарная проблема. Часть 2 [Текст] / И. И. Затевахин [и др.] // Хирургия. Журн. им. Н.И. Пирогова. - 2015. - № 10. - С. 4-8

MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (методы)
Дод.точки доступу:
Затевахин, И. И.
Пасечник, И. Н.
Губайдуллин, Р. Р.
Решетников, Е. А.
Березенко, М. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Соціальні аспекти ведення пацієнтів із синдромом діабетичної стопи [] = Social aspects of management of patients with diabetic foot syndrome / О. В. Марченко [та ін.] // Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 3. - С. 205-209. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология)
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (осложнения, профилактика и контроль, этиология)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
БОЛЬНОЙ, СЛЕДОВАНИЕ РЕКОМЕНДАЦИЯМ ВРАЧА -- PATIENT COMPLIANCE
УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (методы)
Анотація: Сьогодні одним із найбільш соціально значущих в усьому світі ускладнень цукрового діабету (ЦД) є синдром діабетичної стопи (СДС). Майже в кожного шостого пацієнта із ЦД розвивається це вкрай небезпечне ускладнення. Догляд за такими хворими складний і вимагає багатофакторного підходу як з боку фахівців, так і щодо навчання пацієнтів і членів їх сімей. У сучасній літературі відсутні статистичні дані щодо впливу сім’ї та оточення на перебіг СДС. Мета — оцінка впливу соціального статусу хворих із СДС (мешкання з родиною, часткове перебування під наглядом родичів, самотність) на перебіг хвороби. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 198 хворих на ЦД 2-го типу (ЦД2). Вік пацієнтів становив від 39 до 76 років. Хворих розподілили на три групи: ті, які мешкали з родиною; ті, які перебували частково під наглядом родичів; самотні. Протягом 12 місяців вивчали роль сім’ї в їх лікуванні. Проведено подвійний аналіз — залежно від типу мешкання та від того, з родичами або самостійно пацієнти відвідували лікаря. Результати. Через 6 і 12 місяців у пацієнтів, які мешкали з родиною, відзначено помітне зменшення кількості рецидивів СДС. У самотніх у ці терміни зафіксовано вірогідне зростання кількості виразкових дефектів стоп. У групі ≪часткового нагляду≫ зменшення кількості рецидивів СДС набуло статистичної значущості лише через 1 рік. Також відзначено вірогідне зменшення частоти розвитку гнійно-некротичних ускладнень серед пацієнтів, які відвідували лікаря в супроводі рідних. Висновки. Кількість рецидивів СДС можна значно зменшити завдяки родичам, вдається мінімізувати наслідки та ускладнення основного захворювання за рахунок контролю виконання призначень і вчасного звернення до лікаря — щойно по виникненні перших проявів погіршення стану
Today, Syndrome of Diabetic foot (SDF) is one of the most socially significant complication of diabetes mellitus over the world. This extremely dangerous complication develops in 15-50% patient with diabetes mellitus. Care for such patients is complex and requires a multifactor approach, both from the side of specialists, and training of patients and their family members. Objective of study. Our goal was to estimate the impact of social status among patients with diabetes complicated by SDF, who are living with family, partially under supervision or single, for their prescription fulfilment, duration of recovery period, relapse of the disease. Materials and methods. There were 198 patients with diabetes mellitus (DM with type 2 diabetes mellitus). The age of patients ranged from 39 to 76 years. The patients were divided into three groups: those who lived with the family, those who were partially under the supervision of relatives and lonely patients. The family role in the treatment of patients with DFS has been studied within 12 months. Results. After 12 months, patients living with their family the number of relapses is much less, those who were partially under the supervision of relatives, and by lonely patients. Consequently, the number of DFS relapses among the patients who lived with the family the number of relapses of DFS is significantly lower than patients who are partially under supervision or living alone. Conclusions. Living with family leads to the best and most influential affects the outcome of the treatment of SDF and reduce the risk of recurrence, because of control by the relatives the using of drugs, examination of lower extremities and for the first symptoms are being asked for help. Even the partial help of relatives reduces the number of complications, but not as effectively as in the group where patients are under constant control of relatives. There are more complications in single patients, and a higher percentage of lower limb amputations at different levels.
Дод.точки доступу:
Марченко, О. В.
Горобейко, М. Б.
Юзвенко, Т. Ю.
Крушинська, З. Г.
Гирявенко, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Смолий, Г.
Современное видение диагностики и лечения деменции [Текст] / Г. Смолий // НейроNEWS. - 2018. - № 9/10. - С. 30-33

MeSH-головна:
ВИДЕОКОНФЕРЕНЦИЙ ОРГАНИЗАЦИЯ -- VIDEOCONFERENCING (использование, организация и управление, тенденции)
ДЕМЕНЦИЯ -- DEMENTIA (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
НИЦЕРГОЛИН -- NICERGOLINE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (методы, психология, тенденции)
Анотація: В Киеве 16 октября 2018 г. при поддержке компании Pfizer состоялся онлайн-семинар, посвященный вопросам деменции. По информации Всемирной организации здравоохранения, в мире насчитывается более 47,5 млн людей с деменцией, ежегодно регистрируется около 7,7 млн новых случаев заболевания. В ходе вебинара (который проводился на английском языке с синхронным переводом на русский) обсуждались актуальные темы
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Петров, В. Н.
Сестринский уход за больными бронхиальной астмой [Текст] / В. Н. Петров, А. Г. Захарчук // Российский семейный врач. - 2002. - Т. 6, № 2. - С. 45-49

MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (уход)
УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Захарчук, А. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Герасименко, Л. О.
Психосоціальна дезадаптація осіб, які доглядають пацієнтів із хворобою Альцгеймера [Текст] / Л. О. Герасименко // Медицинская психология. - 2017. - N 1. - С. 9-13. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (классификация, психология)
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS (классификация, психология)
ПОДКРЕПЛЕНИЕ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ -- REINFORCEMENT (PSYCHOLOGY)
АЛЬЦГЕЙМЕРА БОЛЕЗНЬ -- ALZHEIMER DISEASE (уход)
Анотація: Вивчено психосоціальну дезадаптацію з урахуванням індивідуально−психологічних та клініко−психопатологічних особливостей доглядачів пацієнтів із хворобою Альцгеймера. Визначено сімейний і змішаний типи соціальної дезадаптації. Основними елементами сімейної дезадаптації у доглядачів були дратівливість, незадоволення психологічним кліматом у сім'ї, стосунками із чоловіком та дітьми. Отримані дані можуть бути використані для побудови ефективної системи психотерапевтичної корекції проявів психосоціальної дезадаптації у даного контингенту
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Кулик, О. В.
Пацієнти без свідомості та медики - в заручинах у рідні / О. В. Кулик // Участковый врач. - 2019. - N 1. - С. 30-33

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (уход)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (уход)
УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE
Анотація: Попри досягнення сучасної неврології, пацієнти без свідомості внаслідок перенесеного інсульту та черепно-мозкових травм залишаються величезним тягарем для своїх рідних і медичних установ, де вони змушені перебувати під час лікування в гострий період і де їхнє перебування може невиправдано затягуватися на невизначений термін. Стратегія реабілітації таких хворих належить до нагальних питань української медицини сьогодення. Продовження розмови, розпочатої в попередньому номері УВ, про перетин інтересів та уявлень родичів пацієнта без свідомості і медиків, котрі мусять опікуватися ним на різних етапах лікування й реабілітації, стосуватиметься причин існуючих неефективних моделей взаємодії, які шкодять не тільки медикам, а й передусім самому пацієнтові, що не може самостійно про себе подбати
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-22

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)