Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (14)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Фиброз<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 83
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-83

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Слободянюк Я. С., Березовський А. М., Черних М. О., Міронов Є. В., Скорук А. Г.
Назва : Етіологічні та патоморфологічні прояви фібриляції передсердь. Огляд літератури
Паралельн. назви :Etiological and pathomorphological manifestations of atrial fibrillation
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2024. - Т. 28, № 1. - С. 134-139 (Шифр ВУ80/2024/28/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ОБЗОР -- REVIEW
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
МИОКАРДА РЕПЕРФУЗИОННЫЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- MYOCARDIAL REPERFUSION INJURY
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
Анотація: Фібриляція передсердь – це поліетіологічне захворювання, що обумовлено не лише природним старінням населення, але й хронічними серцево-судинними захворюваннями та впливом різноманітних факторів ризику. Саме тому метою нашого огляду було висвітлення актуальних і сучасних поглядів на етіологічні чинники, що відіграють значну роль у розвитку фібриляції передсердь. Проведено аналіз наукових статей та матеріалів з наукометричних баз PubMed, Web of Science, Google Scholar, Crossref, WorldCat. Продемонстровані морфологічні зміни (збільшення об’єму, фіброз лівого передсердя, більш масивне відкладення кальцію в підендотеліальному шарі, а в рідкісних випадках – розвиток ізольованого амілоїдозу передсердь) та електрофізіологічні зміни (зниження мітохондріального вмісту Ca2+, скорочення ефективного рефрактерного періоду, порушення реполяризації) передсердь серця на аутопсії хворих з фібриляцією передсердь та встановлені фактори ризику розвитку цієї патології. Також зазначені морфологічні ознаки ремоделювання міокарда передсердь у пацієнтів із фібриляцією передсердь. Окрім найбільш поширених факторів ризику, а саме: вік, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, цукровий діабет, ожиріння та зловживання алкоголю, в останніх публікаціях виділяють такі: наркотичні речовини (метамфетамін, кокаїн, канабіс), расова приналежність до європеоїдів, статево-специфічні особливості (жіноча стать і коливання рівня естрогенів), генетична схильність та гіперальдостеронізм на тлі недиференційованої дисплазії сполучної тканини. Оптимальне та своєчасне лікування, націлене на зазначені вище етіологічні чинники, зменшить ризик розвитку цього захворювання та покращить якість життя пацієнтівAtrial fibrillation is a polyetiological disease caused not only by the natural aging of the population, but also by chronic cardiovascular diseases and the influence of various risk factors. That is why the purpose of this review was to highlight current and modern views on etiological factors that play a significant role in the development of atrial fibrillation. The analysis of scientific articles and materials from the scientometric databases PubMed, Web of Science, Google Scholar, Crossref, WorldCat was carried out. Demonstrated morphological (enlargement and fibrosis of the left atrium, more massive deposition of calcium in the subendothelial layer, and in rare cases, the development of isolated atrial amyloidosis) and electrophysiological changes (reduction of mitochondrial Ca2+ content, shortening of the effective refractory period, impaired repolarization) of the atria of the heart at autopsy patients with atrial fibrillation and established risk factors for the development of this pathology. Morphological signs of atrial myocardium remodeling in patients with atrial fibrillation are also indicated. In addition to the most common risk factors, namely: age, arterial hypertension, heart failure, coronary heart disease, diabetes, obesity and alcohol abuse, the following are highlighted in recent publications: narcotic substances (methamphetamine, cocaine, cannabis), race belonging to Caucasians, sex-specific features (female gender and fluctuations in estrogen levels), genetic predisposition and hyperaldosteronism against the background of undifferentiated connective tissue dysplasia. Optimal and timely treatment aimed at the above-mentioned etiological factors will reduce the risk of developing this disease and improve the quality of life of patients
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Borysova T., Samsonenko S., Vakulenko L.
Назва : Risk factors and clinical correlations of urinary TGF-β1 in children with juvenile idiopathic arthritis and early kidney fibrosis
Паралельн. назви :Фактори ризику та клінічні кореляції TGF-β1 в сечі у дітей з ювенільним ідіопатичним артритом та раннім фіброзом нирок
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2024. - Т. 14, № 1. - С. 54-60 (Шифр НУ45/2024/14/1)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: АРТРИТ ЮВЕНИЛЬНЫЙ -- ARTHRITIS, JUVENILE
ТРАНСФОРМИРУЮЩИЙ ФАКТОР РОСТА БЕТА -- TRANSFORMING GROWTH FACTOR BETA
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The course ofjuvenile idiopathic arthritis (JIA) is associated with a long-term inflammatory process and the use of nonsteroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs), which can cause nephrotoxicity with fibrotic kidney damage in patients with JIA. Regardless of the etiology ofjoint damage, prolonged inflammation promotes the progression offibrosis, and renal fibrosis is the final common stage of chronic kidney disease (CKD). Kidney biopsy, which is invasive, risky and underutilized, is generally considered the only clinical method to detect fibrosis. Over the past decade, some progress has been made in the search for minimally invasive biomarkers of early kidney fibrosis, with transforming growth factor-β1 (TGF-β1) playing a key role in the progression of kidney fibrosis, but the significance of TGF-β1 in children with JIA is unknown. Material and Methods: 80 children with JIA were examined. Urinary TGF-β 1 levels were determined using a TGF-β1 ELISA kit (DRGInternational, Inc., Germany, EIA-1864) according to the manufacturer s instructions. Methods ofvariation statistics were used. Informed consent was obtained from all patients. The study has a positive conclusion of the Commission on Biomedical Ethics of Dnipro State Medical University (Minutes of the meeting of the Commission No. 12 dated December 19, 2002), which decided that the scientific research can be considered in accordance with generally accepted moral standards, the requirements of respecting the rights, interests and personal dignity of study participants, bioethical standards for work with pediatric patients. There is no risk to the research subjects in the performance of the work. The legal representatives of the children involved in the research are informed about all aspects related to the purpose, objectives, methods and expected benefits of the research. Laboratory and instrumental research methods are generally accepted; the drugs to be used are approved for use. No human experiments were performed. Methods of variation statistics were used. Statistical analysis was performed using the STATISTICA 6.1 software package (StatSoft Inc., serial no. AGAR909E415822FA). The work was carried out as part of the research work of the Department of Propaedeutic of Childhood Diseases and Pediatrics 2 of the Dnipro State Medical University «Development of criteria for early diagnosis and prediction of comorbid kidney damage in children with somatic and infectious diseases» (state registration No. 0119U100932, implementation period 01.2019-12.2023). Results. The mean TGF-β1 level in our study was 20.26±16.34 (14.02, 12.5-17.98) pg/ml. Polyarthritis almost quadrupled the probability ofpathological changes in TGF-β1. The overwhelming majority of children with elevated TGF-β1 sufferedfrom polyarthritis (80.0 %) - one and a half times more often than those with relatively normal TGF-β1 concentration, p0.04. If the active stage of the disease lasted at least 4 years, the probability of elevated TGF-β1 increased more than sixfold. The tendency of significant nephrotoxic effect of prolonged active JIA was confirmed by the results of correlation analysis, according to which, in general, the duration of active JIA was directly related to the increase ofTGF-β1 (ρ0.05). The direct dependence of elevated urinary TGF-β1 levels on clinical features such as polyarthritis and the duration of the active phase of JIA has been demonstrated. These clinical features in children with JIA can be considered as risk factors for the development of early renalfibrosis. Against the background of elevated TGF-β1, a reduced GFR according to the Hoek formula (90 ml/min/1.73 m2) was found in 95 % of cases, i. e. the estimates of the functional state of the kidneys obtained by two different methods were quite clearly the same. In the sample with TGF. 17.98 pg/ml, 22.76 % of children received immunobiologic therapy, while in the sample to increase TGF-β 1 - only 14.76 %. Immunobiological therapy reduced the risk of increasing this urinary marker by 5.5 times. Conclusions. Elevated levels of the TGF-β 1 biomarker were found in 25 % of children with JIA. An association of early renal fibrosis with duration of active phase of JIA 4 years, increased ESR, polyarthritis, arterial hypertension, and dental caries was observed. Elevated urinary TGF-β 1 levels are associated with reduced eGFR and are observed in almost all children with eGFR90 ml/min/1.73 m2, confirming the importance of early renal fibrosis in the development of renal dysfunction Перебіг ювенільного ідіопатичного артриту (ЮІА) пов’язаний із тривалим запальним процесом та застосуванням нестероїдних протизапальних засобів, які потенційно можуть спричинити нефротоксичний ефект з фібротичним ураженням нирок у хворих на ЮІА. Незалежно від етіології суглобового ушкодження тривале запалення сприяє прогресуванню фіброзу, а фіброз нирок є кінцевою загальною стадією хронічної хвороби нирок (ХХН). Біопсія нирки, яка є інвазивним і ризикованим методом і не використовується регулярно вважається єдиним клінічним інструментом для виявлення фіброзу. Разом з тим, за останнє десятиліття було досягнуто певного прогресу в пошуку мінімально інвазивних біомаркерів раннього фіброзу нирок, причому ключова роль у прогресуванні фіброзу нирок відводиться трансформуючому фактору росту. (TGF. ), однак не відоме значення TGF. у дітей, хворих на ЮІА. Мета дослідження - визначити взаємозв’язок рівня TGF. у сечі, як маркеру раннього фіброзу нирок у дітей, хворих на ЮІА, залежно від клінічного перебігу захворювання, особливостей коморбідних факторів та схеми лікування. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 80 дітей з ЮІА. Рівень TGF. у сечі визначали за допомогою набору TGF. ELISA (DRG International, Inc., Німеччина, EIA-1864) відповідно до інструкцій виробника. Для всіх пацієнтів отримано інформовану згоду. Дослідження має позитивний висновок комісії з питань біомедичної етики Дніпровського державного медичного університету (протокол засідання комісії № 12 від 19.12.2023 року), яка постановила, що наукове дослідження вважати таким, що відповідає загальноприйнятим нормам моралі, вимогам дотримання прав, інтересів та особистої достойності учасників дослідження, біоетичним нормам роботи з хворими дитячого віку. Ризик для суб’єктів дослідження під час виконання роботи відсутній. Законних представників дітей, яких залучено до дослідження, інформують про всі аспекти, пов’язані з метою, задачами, методиками та очікуваною користю дослідження. Лабораторні та інструментальні методи дослідження є загальноприйнятими, препарати, що будуть використані, дозволені до застосування. Експерименти на людині не проводилися. Використовувалися методи варіаційної статистики. Статистичний аналіз виконували за допомогою програмного пакету STATISTICA 6.1® (StatSoftInc., серійний № АGAR909E415822FA). Робота виконана в рамках науково-дослідницької роботи кафедри пропедевтики дитячих хвороб та педіатрії 2 Дніпровського державного медичного університету «Розробка критеріїв ранньої діагностики та прогнозування коморбідного ураження нирок у дітей з соматичними та інфекційними захворюваннями» (державний реєстраційний № 0119U100836, термін виконання 01.2019-12.2023 рік). Результати дослідження. Середній вміст TGF. у нашому дослідженні становив 20,26±16,34 (14,02; 12,5-17,98) пг/мл. Поліартрит майже в чотири рази збільшив шанси підвищення рівня TGF-βΡ Стандартизованих нормативних даних щодо рівня TGF. у сечі у дітей на даний момент відсутні, ми сформували вибірку пацієнтів, які мали рівень TGF. не нижче верхнього квартиля досліджуваного нами варіаційного ряду (17,98 пг/мл) і провели порівняльний аналіз із вибіркою пацієнтів із рівнем TGF. 17,98 пг/мл. Переважна більшість дітей із підвищення TGF. хворіли на поліартрит (80,0 %) - у півтора рази частіше, ніж із відносно нормальною концентрацією TGF-β 1, p0,04. Якщо активна стадія захворювання тривала щонайменше 4 роки, шанси на підвищення TGF. зростали більш ніж у шість разів. Тенденцію значного нефротоксичного ефекту тривалого активного ЮІА підтверджено результатами кореляційного аналізу, згідно з якими, в цілому, тривалість активного ЮІА безпосередньо пов’язана зі збільшенням TGF. (ρ0,05)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Процайло М. Д., Дживак В. Г., Крицький І. О., Гощинський П. В., Левенець С. С., Горішній І. М., Рогальська Я. В., Мочульська О. М.
Назва : Дослідження питання неосифікованої фіброми кістки у дітей
Паралельн. назви :Investigation of the problem of nonossifying fibroma in children
Місце публікування : Український медичний часопис. - 2023. - № 5. - С. 97-101 (Шифр УУ13/2023/5)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
ДЕТИ -- CHILD
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Мета дослідження: проаналізувати наукові дані щодо висвітлення проблеми порушень морфогенезу кісткової тканини у дітей, зокрема неосифікованої фіброми кісток, а також сучасні методи діагностики та лікування цієї хвороби у світлі останніх досягнень науки. Проведено аналіз новітніх даних вчених провідних клінік світу, в яких описані різні форми фіброзних уражень скелета у дітей різних вікових груп. Вивчено віддалені результати спостережень таких пацієнтів віком 40 років, в яких фіброзні ураження кісток скелета виявили в дитинстві. Обстежено хлопчика з фіброзним ураженням кортикального шару кісток колінного суглоба та дівчинку з великим фіброзним ураженням дистального метафіза стегнової кістки, що призвело до закритого патологічного перелому кістки. Проведено хірургічне лікування, остеосинтез, крайову резекцію пухлини, кісткову пластику, гістологічне дослідженняThe purpose of this study was to analyze scien tific data on the problem of disorders of bone morphogen esis in children, in particular, unsynthesized bone fibrosis, as well as modern methods of diagnosis and treatment of this disease in the light of the latest scientific advances. The latest data of scientists from leading clinics in the world were analyzed, which describe various forms of fibrous lesions of the skeleton in children of different age groups. The longterm results of observations of such patients after 40 years of age, in whom fibrous lesions of the skeletal bones were observed in childhood, were studied. A boy with fibrous lesions of the cortical layer of the knee joint bones and a girl with extensive fibrous lesions of the distal femoral metaphysis, which led to a closed pathological bone fracture, were examined. Surgical treatment, osteosynthe sis, marginal resection of the tumor, bone grafting, and histological examination were performed
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Prysyazhnyuk V. P., Senyuk B. P., Glubochenko O. V., Prysyazhnyuk P. V., Bukach O. P.
Назва : The role of quercetin in the treatment of liver diseases: the review based on experimental and clinical investigations
Паралельн. назви :Роль кверцетину у лікуванні захворювань печінки: огляд експериментальних та клінічних досліджень
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 97-102 (Шифр БУ5/2022/26/3)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
ГЕПАТИТ -- HEPATITIS
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Scientific review covers current data regarding the role of quercetin in the therapeutic corrections of various liver diseases, in particular non-alcoholic fatty liver disease, chronic hepatitis, drug-induced liver disease. The aim of the review was to sum up current scientific data regarding quercetin properties, its mechanism of action and possibilities of this flavonoid in the treatment of various liver diseases. Conclusions. Quercetin is found to possess antioxidant, anti-inflammatory, hypolipidemic, antisteatotic and antifibrotic properties. The abovementioned makes this flavonoid potentially useful in the treatment of various liver disease, in particular non-alcoholic fatty liver disease, chronic hepatitis of different etiologies, and drug induced liver diseaseНауковий огляд присвячений узагальненню сучасних даних щодо ролі кверцетину в терапевтичній корекції різних захворювань печінки, з-поміж яких: неалкогольна жирова хвороба печінки, хронічний гепатит, медикаментозно-асоційовані захворювання печінки. Мета дослідження – узагальнити сучасні наукові дані щодо властивостей кверцетину, механізму його дії та можливостей застосування цього флавоноїду в лікуванні різних захворювань печінки. Висновки. Встановлено, що кверцетин має антиоксидантні, протизапальні, гіполіпідемічні, антистеатотичні та антифібротичні властивості. Вищезазначене свідчить про потенційну користь цього флавоноїду у терапії різних захворювань печінки, зокрема неалкогольної жирової хвороби печінки, хронічних гепатитів різної етіології та медикаментозно-асоційованих захворювань печінки
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пенський П., Литвинець М., Мусієнко Д., Зябліцев С.
Назва : Моделювання гострої аспіраційної бронхопневмонії
Паралельн. назви :Modeling of acute aspiration bronchopneumonia
Місце публікування : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 2. - С. 89-98 (Шифр УУ14/2021/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БРОНХОПНЕВМОНИЯ -- BRONCHOPNEUMONIA
ПНЕВМОНИЯ АСПИРАЦИОННАЯ -- PNEUMONIA, ASPIRATION
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
Анотація: На даний час існує нагальна потреба у створенні доступної експериментальної моделі для відтворення основних патогенетичних механізмів COVID-асоційованого ушкодження легень. Першим етапом такої моделі може бути відтворення гострої аспіраційної бронхопневмонії у щурів. Мета – створення ефективної та біологічно безпечної моделі гострої аспіраційної бронхопневмонії. Методи. Групі лабораторних щурів лінії Вістар (n=20) з повним дотриманням біоетичних норм під тіопенталовим знеболюванням було проведене оперативне втручання з введенням у трахею стерильної капронової нитки довжиною 2,5 см та товщиною 0,2 мм на глибину 2,5 см. У контрольну групу увійшло 5 тварин. На 7 і 21 добу тварин виводили з експерименту, робили патоморфологічні, цитологічні та гематологічні дослідження. Для статистичних досліджень використано програму MedStat (США). Результати. Протягом спостереження у тварин наростали явища ціанозу шкірних покривів та слизових оболонок, дихання утруднювалося з активним залученням дихальних м’язів, вислуховувалися виражені хрипи, крепітація. Ректальна температура збільшувалася на 1-1,5оС. На 21-й день збільшувався гранулоцитарно-лімфоцитарний індекс (у 1,5 рази; р=0,003). На секційному дослідженні через 7 діб легені були набряклими, блідо-рожевого кольору, мали нашарування фібрину, виражений ціаноз, внутрішньотканинні геморагії. Через 21 добу ці зміни доповнювалися розвитком ателектазу та фіброзу. Цитологічне дослідження показало проліферацію фіброзної тканини з активацію біосинтетичних процесів, виражену дистрофію бронхіального епітелію, лімфоїдну інфільтрацію. Висновок. Модель гострої аспіраційної бронхопневмонії у щурів дозволяє отримати основні клінічні та морфологічні прояви гострого пошкодження легень з наявністю ціанозу, задишки, вологих хрипів та крепітації, а у легенях – набряку, крововиливів, активного фіброзуванняThere is currently an urgent need to create an available experimental model to reproduce the main pathogenetic mechanisms of COVID-associated lung injury. The first stage of such a model may be the reproduction of acute aspiration bronchopneumonia in rats. Aim – to establish an effective and biologically safe model of acute aspiration bronchopneumonia. Methods. A group of laboratory Wistar rats (n=20) with full observance of bioethical norms under thiopental anesthesia underwent surgery with the introduction into the trachea of sterile nylon thread 2.5 cm long and 0.2 mm thick to a depth of 2.5 cm; in the control group included 5 animals. On days 7 and 21, the animals were removed from the experiment, made pathomorphological, cytological and hematological studies. The MedStat program (USA) was used for statistical surveys. Results. During the observation, the animals developed cyanosis of the skin and mucous surfaces, breathing became difficult with the active involvement of the respiratory muscles, severe rales and crepitation were heard. Rectal temperature increased by 1-1.5oC. On the 21st day, the granulocyte-lymphocyte index increased (1.5 times; p=0.003). On sectional examination after 7 days, the lungs were swollen, pale pink in color, had layers of fibrin, severe cyanosis, intra-tissue hemorrhage. After 21 days, these changes were supplemented by the development of atelectasis and fibrosis. Cytological examination showed proliferation of fibrous tissue with activation of biosynthetic processes, severe dystrophy of the bronchial epithelium, lymphoid infiltration. Conclusion. The model of acute aspiration bronchopneumonia in rats allows to obtain the main clinical and morphological manifestations of acute lung damage with cyanosis, shortness of breath, wet wheezing and crepitation, and in the lungs – edema, hemorrhage, active fibrosis
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рекалова Е. М., Лискина И. В., Маетный Е. Н. , Кулик Н. И.
Назва : Случай COVID-19 с атипичным поражением легких и прижизненным гистологическим исследованием
Паралельн. назви :The case of COVID-19 with atypical pulmonary lesions and a lifetime histological
Місце публікування : Український пульмонологічний журнал. - 2021. - № 3. - С. 41-47 (Шифр УУ16/2021/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ТЯЖЕЛЫЙ ОСТРЫЙ РЕСПИРАТОРНЫЙ СИНДРОМ -- SEVERE ACUTE RESPIRATORY SYNDROME
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
КРОВИ СИСТЕМА И ИММУННАЯ СИСТЕМА (ВНЕШ) -- HEMIC AND IMMUNE SYSTEMS (NON MESH)
ЛЕГКИЕ -- LUNG
ТОРАКОСКОПИЯ -- THORACOSCOPY
ЭМФИЗЕМА ЛЕГКИХ -- PULMONARY EMPHYSEMA
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
Анотація: Представлений випадок атипового ураження легень при COVID 19 у чоловіка 42 років без обтяжливої супутньої патології з деструктивним процесом в легенях. Не було отримано підтвердження COVID-19 за результатами ПЛР-тесту із зіву/носу на 7-й і 28-й дні захворювання, не виявлені антитіла в крові до SARS-Cov-2 на 1 ї й і 29 й день. За дани ми комп’ютерної томографії легень, зміни були характерними для двосторонньої полісегментарної пневмонії з вогнищами інфільтрації і деструкції в гострому періоді. На 34-й день захворювання була виконана відеоторакоскогіічна крайова резекція лівої легеніThe case of atypical destructive pulmonary lesions associated with the COVID-19 is presented in 42 years old man without significant comorbidity. COVID-19 was not confirmed by naso-pharyngeal smear PCR test at 7th and 28th days of the disease, and by serum SARS-CoV-2 antibody at 11 th and 29th day. Chest computed tomography demonstrated the pattern of bilateral multifocal pneumonia with infiltration and cavitation in the acute phase. The video-thoracoscopic edge resection of S5 of the left lung was performed on the 34th day of the disease. Mosaic lung lesions were revealed at histological examination: poorly delimited focal infiltrates, severe productive-necrotic inflammation of the microcirculatory vessels, plasma and red blood cell diapedesis, macrophages reaction, disthelectasis zones, microcysts. The development of cysts of various size could be a consequence of post-inflammatory scaring emphysema and distelectasis with dilatation of vessels with a damaged wall. IgG antibodies to the nucleocapsid protein of SARS-Cov-2 were detected in blood at day 62 after the onset of the disease. Thus, the patient was diagnosed with moderate COVID-19 with destructive pneumonia, not associated with bacterial / mycobacterial / fungal infection, and with vasculitis, and probable microthrombosis of lung vessels, followed by resolution and development of minor residual fibrotic and emphysematous focci
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сірко Г. А.
Назва : Оцінка функціонального стану та морфології сітківки у пацієнтів з епіретинальним фіброзом після субтотальної вітректомії
Місце публікування : Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - Київ, 2021. - N спецвип. №1. - С. 25 (Шифр УУ14/2021/спецвип. №1)
MeSH-головна: СЕТЧАТКИ БОЛЕЗНИ -- RETINAL DISEASES
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
ВИТРЭКТОМИЯ -- VITRECTOMY
Анотація: У пацієнтів третьої групи гострота зору до проведення операції складала 0,18±0,06, MD (середнє відхилення) макулярної зони - 16,43±2,13, середнє значення товщини сітківки макули 289,16±10,02 мкм. Післяопераційні значення статистично достовірно змінились: показник MD при периметрії - 20,33±1,5, гострота зору - 0,31±0,15, середнє значення товщини сітківки макулярної зони 272,3±7,12 мкм. Нами було встановлено, що у пацієнтів зі значною деформацією вітреомакулярного інтерфейсу та вираженим макулярним набряком післяопераційні функціональні результати залишаються низькими
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Орловецька Н., Данькевич О., Редькін Р.
Назва : Ліки і цироз печінки
Місце публікування : Фармацевт практик. - 2021. - № 3. - С. 24-26 (Шифр ФУ17/2021/3)
MeSH-головна: ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
Анотація: Цироз — хронічне захворювання печінки, що супроводжується необоротним фіброзом. Оскільки метаболізм ЛЗ відбувається переважно в печінці, їхній фармакокінетичний профіль може змінюватися. Сучасні підходи до клінічної оцінки захворювання допомагають класифікувати тяжкість ураження, але жоден з них не здатний визначити оптимальне дозування ліків для таких пацієнтів. Не розроблено також настанов щодо застосування ЛЗ у пацієнтів з цирозом печінки (ЦП). Фармацевти можуть зіграти важливу роль у модифікації призначення ЛЗ для корекції функцій печінки
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Егудина Е. Д., Триполка С. А.
Назва : IgG4-ассоциированное заболевание – terra incognita для ревматолога
Паралельн. назви :IgG4-associated disease – terra incognita for the rheumatologist
Місце публікування : Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2021. - N 1. - С. 12-19 (Шифр КУ34/2021/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ИММУНОГЛОБУЛИН G -- IMMUNOGLOBULIN G
АНТИТЕЛА -- ANTIBODIES
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
Анотація: Иммуноглобулин (Ig) G4-ассоциированное заболевание представляет собой иммуноопосредованное фибровоспалительное заболевание, характеризующееся образованием лимфоплазмоцитарных инфильтратов с высоким содержанием в них IgG4+-плазматических клеток, выраженным сториформным фиброзом, облитерирующим флебитом и частой эозинофилией тканей [11]. Это заболевание, приводящее к образованию склеротических масс различного размера, может протекать с одновременным или последовательным вовлечением практически любого органа. У большинства пациентов, страдающих IgG4-ассоциированным заболеванием, концентрация IgG4 в сыворотке повышена, однако примерно у 30% из них был отмечен его нормальный уровеньIgG4-associated disease is a rare immune-mediated fibroinflammatory disorder that can involve any organ. Common manifestations include enlargement of the salivary and lacrimal glands, orbital lesions, autoimmune pancreatitis, retroperitoneal fibrosis, and tubulointerstitial nephritis. The main histopathological features are dense, polyclonal lymphoplasmacytic infiltrate, with an increase in the IgG4 + plasma cells number, storiform fibrosis, and obliterative phlebitis. The exact pathogenetic mechanisms of IgG4-associated disease are still unclear. CD4+-T- and B- cells, including plasmablasts expressing IgG4, constitute the main populations of inflammatory cells and are believed to cause organ damage and tissue fibrosis. Clinical manifestations of IgG4-associated disease are nonspecific, which determines the difficulties of differential diagnosis, including those with infections and tumors, and increases the period from the onset of the disease to the establishment of the diagnosis, on average, up to 2 years. The diagnosis of the disease should be based on specific histopathological findings, typical laboratory and radiological considerations, and the appropriate clinical context
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Popovych T., Kizim Y., Obernikhina N., Voroshylova N.
Назва : Metal-induced protein denaturation: regularities, pathological manifestations, and in vitro modeling
Паралельн. назви :Mетал-індукована денатурація білків: закономірності, патологічні прояви та моделювання invitro
Місце публікування : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 4. - С. 48-54 (Шифр УУ14/2021/4)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: БЕЛКОВ ДЕНАТУРАЦИЯ -- PROTEIN DENATURATION
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES
ИОНЫ ТЯЖЕЛЫЕ -- HEAVY IONS
БИОХИМИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- BIOCHEMICAL PROCESSES
ДЕРМАТИТ КОНТАКТНЫЙ -- DERMATITIS, CONTACT
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
Анотація: The ability of various metal ions to form complexes with proteins leads to the denaturation of the latter and the development of immune response. Such hapten effects cause the well-known phenomenon of nickel-allergic contact dermatitis. No less typical are side effects of gadolinium compounds, that are used as contrasts for magnetic resonance imaging, but cause the development of fibrosis. In both cases an important role belongs to the interaction of metal ions with collagen structures. The aim of our study was to compare in vitro effects of copper and nickel ions on destabilized products of collagen cleavage. Significant difference between these metals in their ability to induce aggregation at close to physiological pH values was shown. The influence on the aggregative process of the acidification of the medium was revealed. It was shown that destabilization of protein structure leads to the formation of highly stabilized β-stacked protein aggregates. Comparison of the obtained experimental data with the literature ones makes it possible to approach the understanding of individual mechanisms of toxic effects of metal ions on the human bodyЗдатність іонів багатьох металів до комплексоутворення з білками призводить до денатурації останніх та розвитку імунної відповіді на подібні структурно ушкоджені білки. Подібна гаптенова дія обумовлює загальновідомий феномен нікель-алергічного контактного дерматиту. В останні роки дедалі більшої уваги зазнають побічні ефекти сполук гадолінію, що використовуються в ролі контрастерів магнітної резонансної томографії, однак індукують розвиток фіброзу. В обох випадках важлива роль належить взаємодії іонів металу з колагеновими структурами. Ціль нашого дослідження полягала в порівнянні за умов in vitro впливу іонів міді та нікелю на дестабілізовані продукти розщеплення колагену. Показано істотні відміни між цими металами щодо здатності індукувати агрегацію за значень рН, що наближені до фізіологічних. Виявлено вплив на процес агрегації закиснення середовища. Показано, що порушення структури білка призводить до утворення високостабілізованих β-складчастих білкових агрегатів. Порівняння отриманих експериментальних даних з даними літератури дає змогу наблизитись до розуміння окремих механізмів токсичного впливу іонів металів на організм людини
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Єфіменко Т. І., Микитюк М. Р.
Назва : Неалкогольна жирова хвороба печінки: час для змін
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 83-94 (Шифр МУ65/2021/17/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Огляд містить оновлену інформацію щодо епідеміології, етіології, патогенезу, діагностики, лікування і профілактики неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП). Ми провели пошук термінів, включаючи «НАЖХП», «неалкогольний стеатогепатит» (НАСГ), «метаболічний синдром» та «цукровий діабет 2-го типу» (ЦД 2-го типу) в літературних матеріалах, опублікованих за останні 5 років, із використанням баз даних Scopus, Web of Science, CyberLeninka, PubMed. Поняття НАЖХП включає дві морфологічні форми захворювання з різним прогнозом: неалкогольний жировий гепатоз і НАСГ. Тяжкість захворювання за НАСГ досить варіабельна, включаючи фіброз, цироз і гепатоцелюлярну карциному. НАЖХП — спектр жирових розладів печінки вірусної, автоімунної, індукованої наркотиками та генетичної етіології, що виникають не внаслідок зловживання алкоголем, — нещодавно була перейменована на метаболічну (дисфункціональну) асоційовану жирову хворобу печінки (МАЖХП). Середня поширеність НАЖХП становить приблизно 25 % серед дорослого населення у світі, а в деяких регіонах — понад 30 %. Збільшення поширеності даної патології відбувається паралельно глобальній епідемії ожиріння та ЦД 2-го типу у світі. Настав час досягти загального консенсусу в науковому товаристві щодо зміни номенклатури та переходу від негативного до позитивного визначення НАЖХП/НАСГ. Нова номенклатура вказує на позитивні детермінанти захворювання, а саме на тісний зв’язок із порушеннями обміну речовин замість того, щоб визначати його тим, чим він не є (тобто неалкогольною). Абревіатура МАЖХП точніше розкриває наявні знання про жирові захворювання печінки, пов’язані з метаболічною дисфункцією, і повинна замінити НАЖХП/НАСГ, оскільки це буде стимулювати зусилля дослідницького товариства щодо оновлення номенклатури та субфенотипу захворювання і пришвидшить поступальний шлях до нових методів лікування. Важливо, щоб лікарі первинної ланки, ендокринологи та інші спеціалісти були обізнані про масштаби та довгострокові наслідки НАЖХП. Рання ідентифікація хворих на НАСГ може сприяти поліпшенню результатів лікування, уникненню трансплантації печінки у хворих із декомпенсованим цирозом. На сьогодні не існує методів ефективного лікування НАЖХП, тому важливо дотримуватися мультидисциплінарного підходу, під яким розуміють застосування заходів, спрямованих на покращення прогнозу, зниження ризику смертності, пов’язаної з НАЖХП, розвитку цирозу або гепатоцелюлярної карциноми. Епідеміологічні дані вказують на тісний зв’язок між нездоровим способом життя і НАЖХП, тому корекція способу життя необхідна всім пацієнтам. У терапії НАЖХП використовують сенситайзери інсуліну, статини, інгібітор абсорбції холестерину езетиміб, гепатопротектори, антиоксиданти, інкретинові аналоги, інгібітори дипептидилпептидази 4, пентоксифілін, пробіотики, блокатори рецептора ангіотензинперетворюючого ферменту, ендоканабіноїдні антагоністи
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Педаченко Є. Г., Хижняк М. В., Красиленко О. П., Педаченко Ю. Є., Танасійчук О. Ф., Крамаренко В. А., Фурман А. М., МакеєваТ. І., Стулей В. А., Земскова О. В.
Назва : Віддалені результати повторних поперекових мікродискектомій із використанням поліакриламідного гідрогелю: клініко-радіологічна релевантність
Місце публікування : Український радіологічний та онкологічний журнал. - Харків, 2021. - Т. 29, № 4. - С. 9-25 (Шифр УУ70/2021/29/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МЕЖПОЗВОНКОВОГО ДИСКА СМЕЩЕНИЕ -- INTERVERTEBRAL DISC DISPLACEMENT
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
ГИДРОГЕЛЬ -- HYDROGEL
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
Анотація: Епідуральний фіброз (ЕФ) є однією з основних причин синдрому невдало оперованого хребта, що проявляється болем у спині й кінцівках та іншими ознаками компресії або подразнення нервових утворень. Для попередження ЕФ застосовують численні підходи і вже існує багаторічний досвід з використання під час мікродискектомії різноманітних бар’єрних матеріалів, зокрема, поліакриламідного гідрогелю (ПГГ). Проте результати такого застосування і сьогодні суперечливі. Мета роботи – оцінити радіологічні показники стану хребта (за даними МРТ) та клінічну симптоматику оперованих хворих, а також визначити силу їх взаємозв’язку у віддаленому періоді після повторних поперекових мікродискектомій з приводу рецидиву гриж міжхребцевих дисків, виконаних із інтраопераційним епідуральним введенням ПГГ. Матеріали та методи. В роботі представлено результати клінічної та радіологічної оцінки 96 (100 %) хворих (середній вік 45,7 років (95 % ДІ [43,5; 47,9]); 59 чоловіків та 37 жінок), включених в одно центрове проспективне когортне дослідження, що проводилось в Державній установі «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова НАМН України». Хворі були розподілені на 2 групи: основна група (ОГ) 35 (36,5 %) хворих із рецидивом гриж міжхребцевих дисків (МХД), яким на завершальному етапі операції з їх видалення та декомпресії нервових структур епідурально вводився ПГГ для профілактики рубцевозлучного ЕФ; контрольна група (КГ) – 61 (63,5 %) хворий, в яких бар’єрні матеріали не застосовувались. Первинними кінцевими точками дослідження були віддалені результати повторних поперекових мікродискектомій: частота ЕФ у післяопераційній зоні; частота зміщення спинномозкового корінця в післяопераційній зоні; частота повторного рецидивування гриж МХД та виникнення гриж МХД de novo; а також частота випадків залишкового корінцевого болю, який за своєю локалізацією відповідав зоні хірургічного втручання, та ступінь порушення якості життя оперованих хворих. Вторинні кінцеві точки дослідження: аналіз асоціативних зв’язків із визначенням сили впливу таких факторів як ЕФ, зміщення спинно-мозкового корінця в післяопераційній зоні, повторний рецидив грижі МХД та виникнення грижі МХД de novo – на частоту виявлення залишкового корінцевого болю. Результати та їх обговорення. Через 12 місяців після хірургічного лікування в ОГ частота ЕФ була статистично значущо нижчою, ніж у КГ, де ПГГ не застосовувався (p = 0,02936). Не зареєстровано статистично значущої різниці між групами за МРТ-ознаками зміщення спинномозкового корінця у післяопераційній зоні (р = 0,46759), нового рецидиву грижі МХД (p = 0,90904) та виникнення de novo грижі МХД (p = 0,60385). У хворих ОГ, яким застосовувався ПГГ, незареєстровано статистично значущого асоціативного зв’язку між МРТ-ознаками післяопераційного ЕФ, зміщення спинномозкового корінця, нового рецидиву грижі МХД – з одного боку, та з іншого – частотою виявлення залишкового корінцевого болю, що за локалізацією відповідав зоні хірургічного втручання (p = 0,66482; p = 0,09515; p = 0,22857, відповідно). У КГ встановлено статистично значущу асоціацію між зміщенням спинномозкового корінця у післяопераційній зоні та вищезазначеною клінічною симптоматикою (p = 0,00222); показник асоціації φ = 0,41 вказував на середню силу цього впливу. Висновки. Отримані дані в цілому можуть свідчити про доцільність використання такого бар’єрного матеріалу як ПГГ українського виробника, принаймні, у досить складної категорії спiнальних хворих, якими є хворі з рецидивами гриж МХД
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Заболотний Д. І., Дєєва Ю. В., Гурженко Ю. М., Заболотна Д. Д., Гордієнко Ю. А., Тимченко М. Д., Ворошилова Н. М., Пакришень С. В., Верьовка С. В.
Назва : Фіброз: поліетіологічне ускладнення зі спільним знаменником
Місце публікування : Журнал Національної академії медичних наук України. - К., 2021. - Том 27, N 2. - С. 90-99 (Шифр ЖУ3н/2021/27/2)
MeSH-головна: ФИБРОЗ -- FIBROSIS
Анотація: Отримані експериментальні дані дозволяють припустити загальну й невід’ємну участь β-структурованих білкових агрегатів у формуванні різних за етіологією фіброзних тканин. Показано присутність цих депозитів у фіброзних тканинах, утворених внаслідок локального хронічного запалення, вірусного інфікування та побічної дії цитостатика доксорубіцину. Обговорюється провідна роль порушення білкового гомеостазу і локального накопичення структурно ушкоджених білків як передумови до автохтонного агрегаційного процесу. Показано доцільність застосування люмінесцентної мікроскопії, що істотно розширює можливості виявлення за допомогою Конго че рвоного нанорозмірних β-структурованих білкових агрегатів, невидимих через обмеження Аббе у світловій та поляризаційній мікроскопії
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Боєв С. С., Доценко М. Я., Герасименко Л. В., Шехунова І. О.
Назва : Гіпертонічна хвороба серця. Сучасний погляд
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2020. - Т. 13, № 2/3. - С. 7-12 (Шифр АУ38/2020/13/2/3)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
МИОКАРД -- MYOCARDIUM
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
ОБЗОР -- REVIEW
ОРГАНЫ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- ORGANS AT RISK
Анотація: У статті викладені результати аналізу літератури, присвячені дослідженню розвитку фіброзу міокарда у хворих на артеріальну гіпертензію. В огляді подані сучасні уявлення щодо механізмів формування міокардіального фіброзу, включаючи вплив гуморального та клітинного компонентів. Проаналізовано значення терміна «гіпертонічна хвороба серця», а також патогенетичних, морфологічних і прогностичних його складових
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Недзвецька Н. В.
Назва : Неалкогольна жирова хвороба печінки: неінвазивні маркери та їхнє значення в діагностиці
Паралельн. назви :Non-alcoholic fatty liver disease: non-invasive markers and their importance in diagnosis
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 6. - С. 64-73 (Шифр СУ10/2020/6)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
ПЕЧЕНИ ЖИРОВАЯ ДИСТРОФИЯ -- FATTY LIVER
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
ВОСПАЛЕНИЯ ОСТРОЙ ФАЗЫ РЕАКЦИЯ -- ACUTE-PHASE REACTION
СЕРОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- SEROLOGIC TESTS
Анотація: У хворих зі стеатогепатитом виявлено високу діагностичну цінність для неінвазивних маркерів фіброзу — a₂-макроглобуліну, аполіпопротеїну А1, гіалуронової кислоти та фібронектину, для яких площа під ROC‑кривою для мінімального фіброзу була не менше ніж 0,75, а для помірного і вираженого фіброзу 0,9. У хворих на цироз печінки установлено високий рівень чутливості (96,4 — 100,0 %) та специфічності (75,0 — 100,0 %) зазначених маркерівIn patients with steatohepatitis, high diagnostic value was determined for non-invasive markers of fibrosis: a₂-macroglobulin, apolipoprotein A1, hyaluronic acid and fibronectin for which the area under the ROC curve for minimal fibrosis was not less than 0.75, but more than moderate 0.9. Patients with liver cirrhosis showed a high level of sensitivity (96.4 — 100.0 %) and specificity (75.0 — 100.0 %) of these markers
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Філіппова О. Ю.
Назва : Діагностика прогресування фіброзу печінки у хворих з неалкогольним стеатогепатитом у поєднанні з ожирінням і хронічним калькульозним холециститом
Місце публікування : Медичні перспективи. - Д., 2020. - Т. 25, № 1. - С. 65-73 (Шифр МУ10/2020/25/1)
Примітки : Бібліогр.: с. 71-73
MeSH-головна: ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
Анотація: Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) – найбільш поширена дифузна патологія гепатобіліарної системи й одна з найбільш досліджуваних проблем у всьому світі. За останніми даними, поширеність НАЖХП у Західній Європі становить 20-30%, у країнах Азії – 15%, у США близько 40% населення мають НАЖХП, і приблизно в 25% цих людей спостерігається прогресуюче запальне захворювання печінки – неалкогольний стеатогепатит (НАСГ). На цей час остаточний діагноз НАСГ встановлюють на основі гістологічних доказів не тільки щодо наявності підвищеної кількості жиру в гепатоцитах, але і пошкодження клітин, некротичних їх змін і подальшого формування фіброзу
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Іванов В. П., Шушковська Ю. Ю., Афанасюк О. І., Пентюк Л. О.
Назва : Місце біомаркерів фіброзу міокарда в прогнозуванні аритмій у пацієнтів з гіпертонічною хворобою в поєднанні з ішемічною хворобою серця (огляд літератури)
Місце публікування : Медичні перспективи. - Д., 2020. - Т. 25, № 4. - С. 22-31 (Шифр МУ10/2020/25/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
БИОМАРКЕРЫ ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ -- BIOMARKERS, PHARMACOLOGICAL
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
МИОКАРД -- MYOCARDIUM
АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ -- ARRHYTHMIAS, CARDIAC
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Біологічні маркери – це кількісно визначувані біологічні параметри, які як індикатори визначають норму, патологію і результат лікарської корекції захворювання (визначення експертів спеціальної робочої групи Biomarkers Definitions Working Group, USA)
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Губергриц Н. Б., Беляева Н. В., Клочков А. Е., Фоменко П. Г., Ярошенко Л. А., Рахметова В. С.
Назва : Фиброгенез в поджелудочной железе: современные представления
Паралельн. назви :Pancreatic fibrogenesis: modern concepts
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 4. - С. 67-82 (Шифр СУ10/2019/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
ПАНКРЕАТИЧЕСКИЕ ЗВЕЗДЧАТЫЕ КЛЕТКИ -- PANCREATIC STELLATE CELLS
ВНЕКЛЕТОЧНЫЙ МАТРИКС -- EXTRACELLULAR MATRIX
СИГНАЛА ПЕРЕДАЧА -- SIGNAL TRANSDUCTION
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): антифибротическая
Анотація: Панкреатические звездчатые клетки представляют собой плюрипотентные клетки, расположенные между дольками поджелудочной железы и окружающими их ацинусами. В состоянии покоя (неактивированном состоянии) панкреатические звездчатые клетки cодержат в цитоплазме запас витамина А (ретиноидов), промежуточные филаменты, десмин, глиофибриллярный кислый белок, нестин, нейроэктодермальные белки, молекулы адгезии нервных клеток и фактор роста нервов. После активации панкреатические звездчатые клетки могут трансформироваться в миофибробластоподобные клетки. Они утрачивают липидные капли с витамином A, в них уменьшается содержание виментина, десмина. Повышается пролиферация, миграция, возрастает синтез внутриклеточного матрикса. Доказательные данные свидетельствуют о том, что активированные панкреатические звездчатые клетки являются основным источником накопления белка внеклеточного матрикса при патологических состояниях, которые приводят к фиброзу поджелудочной железы при хроническом панкреатите и раке поджелудочной железы. Проанализированы современные данные литературы о механизмах фиброза поджелудочной железы, роли звездчатых клеток в фиброгенезе. Приведены результаты исследований функций панкреатических звездчатых клеток в норме и при патологии (остром и хроническом панкреатите, раке поджелудочной железы). Описаны варианты фиброза поджелудочной железы, механизмы его развития при старении. Обобщены результаты недавних исследований биологических свойств панкреатических звездчатых клеток, включая их участие в синтезе экзосом, процессах клеточного старения, эпителиальной мезенхимальной трансформации, метаболизме. Особое значение имеет разработка антифибротической терапии на основе теоретических знаний и результатов экспериментальных исследованийPancreatic stellate cell (PSC) is a type of pluripotent cell located between pancreatic lobules and the surrounding area of acinus. At rest (non-activated state), PSCcytoplasm contains the reserve of vitamin A (retinoids),the intermediate filaments, desmin, glial fibrillary acidic protein, nestin, neuroectodermal proteins, neural cell adhesion molecules and nerves’ growth factor. After their activation, the PSC can be transformed into myofibroblast-like cells. They lose lipid drops, containing vitamin A, anddesminand vimentin levels go down. Moreover, the proliferation and migration increase, and synthesis of intracellular matrix intensifies. A number of evidences suggest that activated PSC is the main source of the accumulation of extracellular matrix (ECM) protein under the pathological conditions, which lead to pancreatic fibrosis in chronic pancreatitis and pancreatic cancer. The recent literature data have been analyzed regarding mechanisms of pancreas fibrosis and role of PSCin fibrogenesis. The results of studies of the functions of pancreatic stellate cells upon normal and pathological conditions (such as acute and chronic pancreatitis, pancreatic cancer) have been presented, the variants of pancreatic fibrosis and its mechanisms during aging have been described.The results of recent studies of PSC biological properties have been summarized, including their participation in the exosomes’ synthesis, processes of cellular aging, epithelial mesenchymal transformation and metabolism. Particular importance have been emphasized for the developments of antifibrotic therapy, based on the existing theoretical knowledge and results of experimental studies
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Соломенцева Т. А.
Назва : Малоинвазивная диагностика неалкогольной жировой болезни печени: какие возможности есть у нас сегодня
Паралельн. назви :Non-invasive diagnosis of non-alcoholic fatty liver disease: the available opportunities we have today
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 4. - С. 100-105 (Шифр СУ10/2019/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ЭЛАСТИЧНОСТИ ТКАНИ ВИЗУАЛИЗАЦИИ МЕТОДЫ -- ELASTICITY IMAGING TECHNIQUES
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY
Анотація: Неалкогольная жировая болезнь печени (НАЖБП) становится все более распространенным заболеванием и диагностируется в настоящее время у более четверти взрослого населения, а среди больных с избыточной массой и диабетом 2 типа — в 90 % случаев. Спектр НАЖБП включает стеатоз, который, как правило, имеет доброкачественное течение, и стеатогепатит, прогрессирование которого приводит к развитию фиброза, цирроза и гепатоцеллюлярной карциномы. Рост заболеваемости НАЖБП требует улучшения диагностики для выявления новых случаев заболевания. Дифференциальный диагноз между стеатозом и стеатогепатитом имеет значение для прогноза. В настоящее время биопсия печени остается золотым стандартом для диагностики НАЖБП, но она имеет ограничения для применения в широкой клинической практике, включая серьезные осложнения, противопоказания для некоторых групп пациентов, высокую стоимость исследования, малую доступность центров, где проводится биопсия печени, ошибки выборки и т. д. Большая распространенность НАЖБП требует поиска простых неинвазивных тестов для диагностики заболевания на уровне первичного звена медицинской помощи, куда чаще всего обращаются пациенты с данной проблемой. Такими тестами могут стать сывороточные биомаркеры, с помощью которых можно диагностировать наличие и активность заболевания, определить степень стеатоза и фиброза. Сывороточные маркеры воспаления, апоптоза, окислительного стресса и фиброза широко изучены у пациентов с НАЖБП. Методы визуализации, такие как транзиторная и магнитно-резонансная эластография, акустическая радиационная визуализация, становятся все более популярными в качестве неинвазивных методов обнаружения стеатоза и фиброза при НАЖБП. Дальнейшие исследования позволят найти более эффективные неинвазивные биомаркеры для дифференциальной диагностики стеатоза и стеатогепатита, оценки тяжести фиброза, которые в сочетании с современными методами визуализации помогут улучшить диагностику НАЖБПNon-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) is becoming an increasingly common disease, it is currently diagnosed in more than a quarter of adult population worldwide, and its portion in the overweight patients with type 2 diabetes mellitus gains up to 90 %. The NAFLD spectrum includes steatosis, which usually has a benign course, and steatohepatitis, the progression of which leads to the development of fibrosis, cirrhosis, and hepatocellular carcinoma. The increase in the incidence of NAFLD requires an improved diagnosis to identify new cases of the disease. The differential diagnosis between steatosis and steatohepatitis is important for a patient’s prognosis. Currently, a liver biopsy remains the gold standard for the NAFLD diagnosis, but it has well-known limitations for use in wide clinical practice, including serious complications, contraindications for some groups of patients, the high cost of the study, the low availability of centers where a liver biopsy is performed, sampling errors, etc. The widespread prevalence of NAFLD requires the search for simple non-invasive tests to diagnose the disease at the primary care level, which is usually the case for patients with this problem. Such tests can be serum biomarkers, with which one can diagnose the presence, activity of the disease, determine the degree of steatosis and fibrosis. Serum markers of inflammation, apoptosis and oxidative stress, fibrosis are widely studied in patients with NAFLD. Imaging techniques such as transient elastography, magnetic resonance elastography, and acoustic radiation imaging are becoming increasingly popular as non-invasive methods for detecting steatosis and fibrosis in NAFLD. Further investigations will allow to find more efficious non-invasive biomarkers for the differential diagnosis of steatosis and steatohepatitis, assessment of fibrosis severity, which in combination with modern imaging methods will help to improve the NAFLD diagnosis
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Головач И. Ю., Егудина Е. Д., Сапожниченко Л. В.
Назва : Характеристика, клинико-диагностическое значение и потенциальные возможности биомаркеров при системной склеродермии
Паралельн. назви :Characteristics, clinical and diagnostic value and potentials of biomarkers in systemic sclerosis
Місце публікування : Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - N 6. - С. 7-12 (Шифр КУ34/2019/6)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC
АУТОАНТИТЕЛА -- AUTOANTIBODIES
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
Анотація: Системная склеродермия (ССД) является аутоиммунным заболеванием, характеризующимся избыточным накоплением внеклеточного матрикса в коже и внутренних органах. В патогенезе развития этого заболевания играют роль три основных фактора: нарушения аутоиммунитета, васкулопатия и чрезмерное фиброзообразованиеСистемна склеродермія (ССД) є комплексним автоімунним захворюванням, в патогенезі якого грають роль три основних порушення – автоімунітет, васкулопатія і фіброз. ССД є гетерогенним захворюванням з різними клінічними проявами і наслідками. Нині клінічно-діагностична оцінка цього захворювання спирається на суб’єктивні дані, некількісні методи або потребує інвазивних процедур, тоді як біомаркери, які здатні визначити клінічний перебіг захворювання або реакцію на терапію, вивчені недостатньо. Багато поточних досліджень, які націлені на ССД, зосереджені на дослідження і виявлення біомаркерів з високою доказовою базою, що відображають запальні процеси або фіброзну активність в шкірі і внутрішніх органах, а також здатні прогнозувати перебіг захворювання. Досягнуто значного прогресу щодо кращого розуміння численних механізмів, що беруть участь у патогенезі ССД, що відкрило нові можливості для виявлення біомаркерів і перспективної терапії. Тим не менш, на сьогодні запропоновані для ССД біомаркери, які могли б надійно диференціювати різні клінічні аспекти ССД, потребують додаткового вивчення. У цьому огляді узагальнено дослідження за останні 10 років, які присвячені найчастіше використовуваним і вже валідизованим біомаркерам при ССД, новим і перспективним, а також майбутнім можливим напрямам у цій галузі, які потребують наступних спостережень, підтверджень і дослідженьSystemic sclerosis (SSc) is a complex autoimmune disease in which pathogenesis immune activation, vasculopathy, and extensive fibrosis of the skin and internal organs are three major disorders. SSc is a heterogeneous disease with various clinical manifestations and outcomes. Currently, the clinical diagnostic evaluation of this disease relies on subjective data, nonquantitative methods, or invasive procedures, while biomarkers that can predetermine the clinical course of the disease or the response to therapy, are not well understood. Many current studies aimed at SSc focus on the research and detection of biomarkers with a high evidence base, reflecting current inflammatory processes or fibrous activity in the skin and internal organs, as well as those capable of predicting the disease course. Significant progress has been made towards a better understanding of the many mechanisms involved in the pathogenesis of SSc. This has opened new possibilities for the development of novel biomarkers and therapy. However, biomarkers currently proposed for SSc, which could reliably differentiate the various clinical aspects of SSc, require further study. This review will summarize the research over the past 10 years, devoted to the most frequently used and already validated biomarkers with SSc, new and promising, as well as future possible directions in this area that require further observations, confirmations and research
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-83

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)