Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (212)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Физическая культура лечебная<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 271
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ногас А. О.
Назва : Оцінка функції руки у пацієнтів із ревматоїдним артритом у результаті застосування фізичної терапії [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Assessment of hand function in patients with rheumatoid arthritis as a result of physical therapy
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 98-103 (Шифр АУ50/2023/2)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID
КИСТЬ -- HAND
СЖАТИЯ СИЛА -- PINCH STRENGTH
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Оцінка функції кисті має велике значення у фізичній терапії пацієнтів із ревматоїдним артритом, оскільки вибір заходів реабілітаційного лікування та оцінка їх результатів залежить від функціональної спроможності руки. Мета: оцінити функцію руки у пацієнтів із ревматоїдним артритом у результаті застосування фізичної терапії з використанням тесту Соллермана. Матеріали і методи. Обстежено 188 пацієнтів із ревматоїдним артритом, середній вік яких склав 44,9±7,6 років. Усі хворі були розподілені методом рандомізації на контрольну (n=92) та основну (n=96) групи. Пацієнти контрольної групи проходили реабілітацію відповідно до рекомендацій нормативного документа МОЗ України. Хворі основної групи займалися за запропонованою технологією фізичної терапії, що включала наступні елементи: терапевтичні вправи, лікувальний масаж, фізіотерапію, гідротерапію, ортезування, кінезіотейпування верхніх кінцівок, механотерапію та психологічну підтримку пацієнта. Для визначення функції руки використовували тест Соллермана (Sollerman hand function test). Результати. При первинному обстеженні було виявлено наявність порушень основних функцій руки, дрібної моторики і різних видів захоплення кисті у пацієнтів із ревматоїдним артритом. При повторному обстеженні через 3 та 6 місяців у пацієнтів обох груп спостерігалася позитивна динаміка у виконанні окремих завдань тесту. Результати показників тесту Соллермана в основній групі достовірно перевищують показники контрольної групи, що свідчить про ефективність розробленої реабілітаційної технології для пацієнтів основної групи. Висновки. Збільшення функціональної здатності верхніх кінцівок пацієнтів основної групи з ревматоїдним артритом підтверджує ефективність упровадженої технології фізичної терапіїAssessment of hand function is the great importance in physical therapy for patients with rheumatoid arthritis, as the choice of rehabilitation measures and evaluation of their results depends on the functional capacity of the hand. The purpose is to evaluate hand function in pa-tients with rheumatoid arthritis as a result of physical ther-apy using the Sollerman test. Materials and methods. The research was con-ducted on the basis of the rheumatology department and the department of rehabilitation treatment using traditional and alternative methods of the Municipal Enterprise “Rivne Regional Clinical Hospital named after Yuriy Se-meniuk” in Rivne. The results of the research were accu-mulated as patients were admitted for inpatient treatment. A total of 188 patients with rheumatoid arthritis were ex-amined, with an average age of 44.9±7.6 years. All pa-tients were randomly assigned to the control (n=92) and main (n=96) groups. Patients of the control group under-went rehabilitation in accordance with the recommenda-tions of the regulatory document of the Ministry of Health of Ukraine. Patients in the main group were treated accord-ing to the proposed physical therapy technology, which in-cluded the following elements: therapeutic exercises, ther-apeutic massage, physiotherapy, hydrotherapy, orthotics, kinesiotaping of the upper extremities, mechanotherapy and psychological support. A physical therapy programme was developed for each patient for a long-term period of 6 months. To determine the function of the arm, the Soller-man test was used. The obtained digital material was pro-cessed statistically using the Statistica 10 statistical analy-sis package (Serial Number: STA999K347150-W). esults. The initial examination revealed the presence of disorders of the basic functions of the hand and deviations from the norm, as well as impaired fine motor skills and various types of hand grip according to the Sol-leraman test. We analysed the quality of different types of grasping in patients with rheumatoid arthritis, in particular, the greatest difficulties were in performing spherical and cylindrical grasping – in 82.9% of patients and 89.3% of cases, respectively. Forceps grasping was also difficult in 76.5% of patients. During the repeated examination after 3 and 6 months, patients in both groups showed positive dy-namics in the performance of individual test tasks. Thus, in patients of the main group, after 3 months, the average Sollerman test scores increased to 65.1±5.3 points, in the control group this figure was significantly lower than 61.8±3.6 points (x ±S) (p0.05). In 6 months after hospi-talisation, the mean values of the Sollerman test in the main group of patients with rheumatoid arthritis increased significantly and were close to normal values. In patients of the control group, the average values of this test also increased, but they were significantly lower than those of the main group. Accordingly, the mean Sollerman test score in patients of the main group increased from 65.1±5.3 points to 70.2±6.3 points, which is significantly higher than in patients of the control group – from 61.8±3.6 points to 65.1±3.8 points (x±S) (p0.05). The re-sults of the Sollerman test in the main group are signifi-cantly higher than those of the control group, which indi-cates the effectiveness of the developed rehabilitation technology for patients in the main group. Conclusions. The increase in the functional ca-pacity of the upper extremities of patients in the main group with rheumatoid arthritis confirms the effectiveness of the implemented physical therapy technology
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Данильченко С. І., Канигіна С. М.
Назва : Параметри якості життя жінок з ендопротезованим кульшовим суглобом у післяпологовому періоді (абдомінальне пологорозрішення) як критерій ефективності програми фізичної терапії [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Parameters of the quality of life of women with hip arthroplasty in the postpartum period (abdominal delivery) as a criterion for the effectiveness of a physical therapy program
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 35-39 (Шифр АУ50/2023/2)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Анотація: Визначення параметрів якості життя жінок з ендопротезованим кульшовим суглобом у післяпологовому періоді як критерію ефективності програми фізичної терапії. Методи. Обстежено 9 жінок віком 28,5±1,6 років через 1 місяць після пологів, які відбулись шляхом кесаревого розтину. Розроблена програма фізичної терапії тривала 1 місяць. Застосовували терапевтичні вправи; функціональне тренування, PNF; масаж нижніх кінцівок, спини. Враховували рухові обмеження, пов’язані з неповністю сформованим рубцем після кесаревого розтину та з наявністю ендопротеза; відповідно створювали безпечні стратегії рухів, пов’язаних з доглядом за дитиною. Ефективність програми оцінювали за опитувальником SF-36. Результати. При первинному обстеженні у всіх жінок з ендопротезом у післяпологовому періоді було виявлено погіршення якості життя за SF-36. Різниця результатів фізичного компоненту здоров’я при первинному та повторному дослідженні за шкалою Physical Functioning становила 41,9%, Role-Physical - 39,4%, Bodily Pain - 26,0%, General Health - 42,2% (за всіма підшкалами отримано статистично значуще покращення стану жінок порівняно з вихідними параметрами (р0,05)). Покращення психічного компоненту здоров’я у порівнянні із первинним результатом за шкалою Vitality становило 26,9 %, Social Functioning - 60,3%, Role-Emotional - 32,5%; Mental Health - 49,9% (за всіма підшкалами отримано статистично значуще покращення стану жінок порівняно з вихідними параметрами (р0,05)). Висновки. У жінок з ендопротезованим кульшовим суглобом у післяпологовому періоді виявлено значне погіршення фізичного та психічного компонентів якості життя за допомогою опитувальника SF-36. Застосування засобів фізичної терапії спричинило статистично значуще (р0,05) покращення стану обстежених жінок за всіма підшкалами SF-36 Purpose: to determine the parameters of the quality of life of women with an endoprosthetic hip joint in the postpartum period as a criterion for the effectiveness of the physical therapy program. Methods. In the course of the study, 9 women aged 28.5±1.6 years were examined 1 month after childbirth, which took place by caesarean section. The developed program of physical therapy lasted 1 month (from the end of the first month after childbirth). In her process, therapeutic exercises for the trunk, upper and lower limbs were used; functional training to improve movements related to child care, Proprioceptive Neuromuscular Facilitation of lower limbs, back, trunk; massage of lower limbs, back. We took into account movement restrictions associated with an incompletely formed scar after cesarean section and with the presence of an endoprosthesis (excessive bending, rotation of the hip joint); accordingly, they created safe movement strategies related to child care (lifting, carrying) and transporting a baby carriage. Individual determination of short- and long-term goals of rehabilitation contributed to the improvement of psycho-emotional mood and increased compliance of women. The effectiveness of the tested program was evaluated using the standard SF-36 quality of life questionnaire («Medical outcomes study short form»). Results. During the initial examination, all women with hip arthroplasty in the postpartum period were found to have a deterioration in the quality of life according to the SF-36. Overloading of elements of the musculoskeletal system during pregnancy and changes in the biomechanics of a woman's body, which causes certain physical discomfort, is justified by hormonal and physical processes.During repeated testing, the effectiveness of the physical therapy program was confirmed by its positive impact on both scales - physical and mental functioning. The difference between the results of Physical health at the initial and repeated examination according to the Physical Functioning scale in the examined women was 41.9%, Role-Physical – 39.4%, Bodily Pain – 26.0%, General Health – 42.2%. Accordingly, for all subscales of Physical health, a statistically significant improvement in the condition of women was obtained compared to the initial parameters (р0.05). The improvement of Mental health in comparison with the primary result on the Vitality scale in the examined women was 26.9%, Social Functioning - 60.3%, Role-Emotional - 32.5%; Mental Health - 49.9%. Therefore, a statistically significant improvement in the condition of women compared to the initial parameters was obtained for all subscales of Mental health (р0.05). Conclusions. In women with an endoprosthetic hip joint in the postpartum period (abdominal delivery), a significant decrease in the physical and mental components of quality of life, determined by the SF-36 questionnaire, was found. The use of physical therapy (therapeutic exercises, functional training, massage taking into account the limitations of the abdominal wall scar and the functionality of the endoprosthesis) caused a statistically significant (p0.05) improvement in the condition of the examined women in all subscales of SF-36 - physical and role functioning, pain intensity , general state of health, vitality, social functioning, influence of emotional state on role functioning; self-assessment of mental health
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Купріненко О. В., Тимрук-Скоропад К. А.
Назва : Реабілітація і профілактика медіального великогомілкового стрес-синдрому у військовослужбовців [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Rehabilitation and prevention of the medial tibial stress syndrome in military personnel
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 224-233 (Шифр АУ50/2023/2)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПЕРЕДНИЙ БОЛЬШЕБЕРЦОВЫЙ СИНДРОМ -- ANTERIOR COMPARTMENT SYNDROME
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Медіальний великогомілковий стрес-синдром - травма, що виникає внаслідок кумулятивних та хронічні пошкоджень нижніх кінцівок при надмірних фізичних навантаженнях. Проявляється болем задньомеді- альної частини великогомілкової кістки, причиною якого є мікротравми м’язів гомілки та перенапруження місць їх кріплення, а також прогресуючий до стресового перелому періостит великогомілкової кістки. Найчастіше зустрічається серед спортсменів та військовослужбовців і може значно обмежувати їх можливості виконувати професійні фізичні навантаження. Мета. Проаналізувати існуючі підходи в реабілітації і профілактиці медіального великогомілкового стрес-синдрому у військовослужбовців. Матеріали і методи. Проаналізовано публікації, відібрані на основі пошуку, здійсненого в базах даних PubMed, PEDro, Cochrane Library, Google Scholar, Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Результати. Встановлено, що терапевтичні вправи як основний засіб фізичної терапії є малоефективними в реабілітації та профілактиці медіального великогомілкового стрес-синдрому без поєднання з іншими втручаннями. Визначено недостатню ефективність лікування синдрому шляхом поєднання терапевтичних вправ із засобами фізичної терапії. З’ясовано, що перенавчання ходи в поєднанні з терапевтичними вправами пришвидшують одужання та запобігають виникненню медіального великогомілкового синдрому у військовослужбовців. Висновки. Отримані дані в проаналізованих наукових дослідженнях, значна різниця в організації досліджень, реабілітаційних програмах, методах дослідження унеможливлюють зробити впевнені висновки про оптимальні підходи терапії та профілактики медіального великогомілкового стрес-синдрому у військовослужбовців. Це обумовлює необхідність продовження досліджень із вивчення даного питанняMedial tibial stress syndrome is an injury that occurs as a result of cumulative and chronic damage to the lower extremities during excessive physical exertion. It is manifested by pain in the posterior medial part of the tibia, which is caused by microtraumas of the shin muscles and overstrain of their attachment sites, as well as tibial periostitis progressing to a stress fracture. It is most often found among athletes and military personnel and can significantly limit their ability to perform professional physical activities. The risk of receiving this injury is especially high among military personnel in their first year of service, which includes cadets of higher military educational institutions. Persons who have developed medial tibial stress syndrome are prone to relapses of the disease, and without proper treatment and rehabilitation, its chronic form may develop, which leads to deterioration of functioning. In addition, medial tibial stress syndrome is considered a precursor to a tibial stress fracture, requiring longer treatment and recovery. Based on the results of the analysis of the existing methodical approaches to physical therapy of people with medial tibial stress syndrome in Ukraine, a small number of publications dealing with this problem were found. Also, complex physical therapy programs for servicemen with injuries from heavy workload were not developed and implemented. Aim. The aim of the research is to analyze approaches to the rehabilitation and prevention of medial tibial stress syndrome among military personnel. Materials and methods. The publications selected on the basis of a search in the databases PubMed, PEDro, Cochrane Library, Google Scholar, and Vernadsky National Library of Ukraine were analyzed. Results. It was found that almost all physical therapy methods used in the treatment of the syndrome were part of an individual (standard) treatment program for military personnel with stress syndrome, which also included medication and surgical intervention as indicated. In only one research, after treatment of an acute period of the disease, patients were offered a multidisciplinary rehabilitation program based on therapeutic exercises, which were used to reduce symptoms, improve endurance, and return servicemen to duty. It has been established that therapeutic exercises, as the main means of physical therapy, are ineffective in the rehabilitation and prevention of medial tibial stress syndrome without combination with other interventions. The insufficient effectiveness of the treatment of the syndrome by combining therapeutic exercises with means of physical therapy was determined. It has been found that gait retraining in combination with therapeutic exercises accelerates recovery and prevents the occurrence of medial tibial stress syndrome in military personnel. Conclusions. The data obtained in the analyzed scientific researches, a significant difference in the organization of research, rehabilitation programs, and research methods make it impossible to draw certain conclusions about optimal approaches to therapy and prevention of medial tibial stress syndrome in military personnel. This makes it necessary to continue research on this issue. Since the results of the research did not reveal a consensus regarding effective physical therapy programs for the prevention and rehabilitation of medial tibial stress syndrome, as well as the lack of relevant research in Ukraine, it is important to continue studying this issue
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кузенко О. Й., Петрик О. М., Тимощук О. В., Вайда О. В., Янів О. В., Голод Н. Р., Китайгородська О. М.
Назва : Ерготерапія та фізична терапія в інклюзивній освіті [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Occupational therapy and physical therapy in inclusive education
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 214-223 (Шифр АУ50/2023/2)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ИНТЕГРАЦИЯ ДЕТЕЙ С ОТКЛОНЕНИЯМИ В СИСТЕМУ ОБРАЗОВАНИЯ -- MAINSTREAMING (EDUCATION)
ОБУЧЕНИЕ ДЕТЕЙ С РАЗЛИЧНЫМИ УРОВНЯМИ РАЗВИТИЯ -- EARLY INTERVENTION (EDUCATION)
МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ -- MODELS, EDUCATIONAL
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
Анотація: У контексті розв’язання завдань інклюзивної освіти особливо актуальними є компетентності фізичних терапевтів, ерготерапевтів, визначені Стандартом вищої освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 22 Охорона здоров’я, спеціальності 227 Фізична терапія, ерготерапія, зокрема ефективна співпраця з усіма членами мультидисциплінарної реабілітаційної команди та іншими спеціалістами в галузі охорони здоров’я, освіти та соціальної політики, які залучаються до надання послуг пацієнтам/клієнтам. Використання різних видів здоров’язберігаючих технологій є важливою умовою ефективного функціонування інклюзивної освіти з метою збереження, зміцнення і примноження фізичного, психічного й соціального здоров’я вихованців інклюзивних груп закладів дошкільної освіти (ЗДО). Серед видів здоров’язберігаючих технологій, які застосовуються в інклюзивному освітньому просторі ЗДО, доцільно виокремити: фізкультурно-оздоровчі, лікувально-профілактичні та технології забезпечення оптимального психічного і соціального здоров’я дошкільників. Ефективність упровадження адаптивного фізичного виховання (АФВ) у роботу з вихованцями ЗДО, які мають нормотиповий розвиток та їх однолітків з особливими освітніми проблемами (ООП) різних нозологічних груп залежить від забезпечення оптимально сприятливого, безбар’єрного освітнього середовища в ЗДО. Результати АФВ безпосередньо залежать від урахування й реалізації потенційних можливостей і потреб кожної дитини, індивідуальних особливостей, збереження та зміцнення її здоров’я. При цьому необхідно враховувати, що незалежно від психофізичного розвитку дошкільників та стану їх здоров’я, у кожного з них є ресурсні можливості, використання яких може позитивно впливати на якість життяIn the context of solving the tasks of inclusive education, the competencies of physical therapists and occupational therapists, defined by the Standard of Higher Education of the second (master's) level of higher education in the field of knowledge 22 Health care, specialty 227 Physical therapy, occupational therapy, in particular effective cooperation with all members of the multidisciplinary rehabilitation team and other health, education and social policy professionals involved in providing services to patients/clientsThe purpose of the research is to reveal the content and tasks of physical therapy, occupational therapy in an inclusive educational space. In order to achieve the set goal, the following research tasks must be solved: to reveal the state of scientific study of the problem of using methods of physical therapy, occupational therapy in inclusive education; to analyze the task of the team of psychological and pedagogical support of a child with special educational needs; determine the types of health-preserving technologies in educational institutions with an inclusive form of education; to analyze the content, forms and methods of adaptive physical education in an inclusive educational space
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Григус І. М.
Назва : Корекція рухового стереотипу жінок з цукровим діабетом 1 типу, які перенесли кесарів розтин, засобами фізичної терапії [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Correction of the motor stereotype of women with type one diabetes mellitus after caesarean section
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 24-28 (Шифр АУ50/2023/2)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Визначення ефективності застосування засобів фізичної терапії для корекції рухового стереотипу жінок з цукровим діабетом І типу, які перенесли кесарів розтин, у післяпологовому періоді. Методи. У дослідженні взяли участь 35 жінок з цукровим діабетом І типу, які перенесли кесарів розтин за 1 місяць до первинного обстеження. Контрольну групу склали 17 жінок, які відновлювались у післяпологовому періоді самостійно. 18 жінок групи порівняння займались за програмою фізичної терапії, що тривала 1 місяць і включала кінезітерапію (терапевтичні вправи для верхніх та нижніх кінцівок, спини, живота, грудної клітки; функціональне тренування для корекції рухів звичних активностей та таких, які враховують догляд за дитиною); мануальний масаж (спини, живота, нижніх кінцівок). Ефективність корекції фізичного статусу проводили за методикою Functional Movement Screen. Результати. Рухові можливості жінок з цукровим діабетом за Functional Movement Screen у післяпологовому періоді були відносно низькими. При повторному обстеженні покращення виконання вправ становило (відповідно в контрольній групі та групі порівняння): «deep squat» - 11,9% та 49,2%; «hurdle step» - 17,2% та 31,7%; «in-line lunge» - 35,4% та 86,8%; «shoulder mobility» 14,0% та 50,3%; «active straight leg raise» 24,1% та 47,0%; «trunk stability push-up» - 20,0% та 60,4%; «rotary stability» - 34,0% та 67,1%. Результат контрольної групи був статистично значуще кращим (р0,05) вихідного результату, групи порівняння - ще й відповідних параметрів контрольної групи при повторному обстеженні. Висновки. Засоби фізичної терапії доцільно призначати в процесі післяпологового відновлення жінок з цукровим діабетом І типу з метою покращення їх рухового стереотипу та пришвидшення відновлення The Purpose is to determine the effectiveness of the use of physical therapy for the correction of the motor stereotype of women with type I diabetes that underwent cesarean section in the postpartum period. Methods 35 women with type 1 diabetes who underwent abdominal delivery (caesarean section) 1 month before the initial examination took part in the study. The control group consisted of 17 women, who recovered in the postpartum period without rehabilitation interventions or according to self-selected methods. 18 women of the comparison group were engaged in a physical therapy program, the effectiveness of which is presented in this study, which lasted 1 month. Within its framework, kinesitherapy was performed with women (therapeutic exercises for the upper and lower limbs, back, abdomen, chest; functional training to correct the movements of habitual activities and those that take care of a child); manual massage (back, abdomen, lower limbs). Means of physical therapy were used to improve the physical qualities of women - flexibility, strength, endurance, dexterity, speed; normalization of psycho-emotional status, which can be changed due to the risk of postpartum depression; improvement of peripheral blood circulation, changed due to diabetic angiopathy; improvement of sensitivity of peripheral tissues and neuromuscular control, altered due to diabetic neuropathy; improvement of tissue sensitivity to insulin and normalization of glucose utilization by tissues. The effectiveness of physical status correction was performed according to the standard Functional Movement Screen technique. Results The movement capabilities of women with diabetes according to the Functional Movement Screen in the postpartum period were relatively low, which was due to a long period of reduced physical activity, changes in the biomechanics of the body, and postpartum reorganization of the body. During the re-examination, the improvement in exercise performance was (respectively in the control group and the comparison group): "deep squat" – 11.9% and 49.2%; "hurdle step" – 17.2% and 31.7%; "in-line lunge" – 35.4% and 86.8%; "shoulder mobility" – 14.0% and 50.3%; "active straight leg raise" – 24.1% and 47.0%; "trunk stability push-up" – 20.0% and 60.4%; "rotary stability" – 34.0% and 67.1%. This is evidenced by the results of FMS in women of the control group, which were statistically significantly better (p0.05) compared to the original data, but the number of women with low scores was still significant. At the same time, the determination of FMS parameters in women of the comparison group during the repeated examination showed the feasibility of using physical therapy to improve the condition of women with diabetes in the postpartum period, since in this group the repeated results were better not only the initial levels, but also the corresponding indicators of the control group upon re-examination (p0.05). Conclusions After the implementation of a physical therapy program with the use of therapeutic exercises of various orientations, functional training, a statistically significantly better result was found on all tests of the Functional Movement Screen compared to women with type I diabetes who recovered after cesarean section on their own. Therefore, it is advisable to prescribe physical therapy in the process of postpartum recovery of women with diabetes in order to improve their movement pattern and speed up recovery
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Петрунів Х. В.
Назва : Вплив засобів фізичної терапії на показники locomotive syndrome в осіб похилого віку з наслідками тотального ендопротезування колінного суглоба
Паралельн. назви :The influence of physical therapy on indicators of the locomotive syndrome in elderly persons with the consequences of total knee arthroplasty
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 1. - С. 52-59 (Шифр АУ50/2023/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: КОЛЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- KNEE PROSTHESIS
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
РЕКРЕАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- RECREATION THERAPY
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета: оцінити ефективність впливу розробленої програми фізичної терапії на параметри locomotive syndrome в осіб похилого віку з наслідками тотального ендопротезування колінного суглоба на фоні геріатричного синдрому саркопенії у віддаленому періоді після операції. Методи. Обстежено 80 осіб похилого віку. Контрольну групу склали 24 особи, у яких не було проведено ендопротезування суглобів, з відсутністю саркопенії. Г рупу порівняння склали особи з ендопротезом колінного суглоба та саркопенією із низьким реабілітаційним комплаєнсом щодо реабілітаційного втручання. Представники основної групи з ендопротезом колінного суглоба та саркопенією займались за програмою фізичної терапії із застосуванням функціонального тренування на платформі «Prosedos», терапевтичних вправ, масажу, кінезіологічного тейпування, корекції харчування, навчання пацієнта. Ефективність програми оцінювали за динамікою Short Physical Performance Battery, Functional Gait Assessment, Fall efficacy scale, 25-question Geriatric Locomotive Function Scale. Результати. У пацієнтів похилого віку з ендопротезом колінного суглоба та саркопенією виявлено порушення рівноваги, змінений стереотип ходи, ризик падіння та страх падіння на рівні locomotive syndrome II ступеня. Розроблена програма фізичної терапії виявила статистично значно кращий вплив на компоненти locomotive syndrome, порівняно з початковим обстеженням за усіма досліджуваними параметрами (р0,05). Низька реабілітаційна комплаєнтність пацієнтів, незважаючи на інформованість щодо ризиків поліморбідності, асоціювалась із відсутністю покращення стану через аналогічний період спостереження. Висновки. Пацієнти похилого віку із наслідками тотального ендопротезування колінного суглоба та саркопенією потребують розробки програм фізичної терапії з урахуванням та корекцією специфіки кожного стану, що підвищить загальну ефективність відновних заходівObjective: to evaluate the effectiveness of the developed physical therapy program on the parameters of the locomotive syndrome in elderly people with the motor consequences of total knee arthroplasty against the background of the geriatric syndrome of sarcopenia, in the remote period after the operation. Methods. 80 elderly people were examined. The control group consisted of 24 people without joint endoprostheses, with no signs of sarcopenia. The comparison group consisted of individuals with knee arthroplasty and sarcopenia with low rehabilitation compliance with regard to active rehabilitation intervention. Representatives of the main group with knee endoprosthesis and sarcopenia practiced according to a developed program of physical therapy, created taking into account the specifics of each comorbid condition. The program lasted 6 months; contained the following elements: therapeutic exercises, functional training, massage, kinesiotaping; dietary recommendations; patient education. Its purpose was: correction of the phenomena of motor stereotype violation as a consequence of total knee arthroplasty, in particular, phenomena of the locomotive syndrome, leveling of the phenomena of sarcopenia both at the level of its motor manifestations and at the level of etiopathogenesis of this geriatric condition; facilitation of activities of daily life, improvement of psycho-emotional state, and – as a result – improvement of quality of life. In the process of physical therapy, individual short- and long-term goals defined in the SMART format were consistently achieved within the framework of the patient-centered rehabilitation model. The effectiveness of the program was evaluated according to the dynamics of The Short Physical Performance Battery, Functional Gait Assessment, Fall efficacy scale, 25-question Geriatric Locomotive Function Scale
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Грецький О. В., Герич Р. П., Ящишин З. М.
Назва : Удосконалення методики фізичної терапії у спортсменів із травмою зв’язкового апарату колінного суглоба
Паралельн. назви :Improving the methodology of physical therapy in athletes with injuries of the knee joint connective apparatus
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 1. - С. 23-28 (Шифр АУ50/2023/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
КОЛЕНА ТРАВМЫ -- KNEE INJURIES
СВЯЗКИ СУСТАВНЫЕ -- LIGAMENTS, ARTICULAR
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
Анотація: Мета дослідження полягала в опрацюванні та оцінці методики фізичної терапії після артроскопічних операцій з використанням кінезіотейпінгу для спортсменів із пошкодженнями зв’язкового апарату колінного суглоба. Наведено опис і результати впливу програми фізичної терапії на відновлення порушених опорної та рухової функцій колінного суглоба і можливості продовжити заняття спортом після артроскопічних операцій з причини травм зв’язкового апарату колінного суглоба. У дослідженні взяли участь 35 хворих, 23 із них склали основну групу, які проходили курс фізичної терапії в умовах рекреаційного навчально - наукового центру кафедри фізичної терапії, ерготерапії ПНУ ім. Василя Стефаника. У групу порівняння входили 12 осіб з подібною патологією, які лікувалися і проходили відновлення в умовах лікувального закладу (1 -ша міська клінічна лікарня та поліклініка). Функціональна здатність нижньої кінцівки до і після закінчення впровадження програми фізичної терапії оцінювалась за показниками м’язового тесту Ловетта (шестибальна шкала оцінки м’язової сили) оперованої н/кінцівки та амплітуди рухів у колінному суглобі (гоніометрії). Для оцінки динаміки зміни інтенсивності больового синдрому використовували опитування за допомогою візуально-аналогової шкали (ВАШ) у терміни: на 14 добу, через 1,5 місяці, 3 та 6 місяців після операції. Для об’єктивного оцінювання функціонального статусу пацієнтів проводили порівняльний аналіз якості життя пацієнтів досліджуваних груп у порівнянні з даними, отриманими до лікування та через 6 місяців після оперативного втручання за допомогою запитальника SF-36. За результатами дослідження встановлено, що запропонована програма фізичної терапії із використанням елементів кінезіотейпінгу після артроскопічних операцій з причини пошкодження схрещених зв’язок колінного суглоба в порівнянні з традиційними методиками лікувального закладу дозволяє більш ефективно досягти кращих результатів у відновленні функцій колінного суглобаDescription and results of the action developed programs of kinesiotherapy with a combination of kinesiotape to restore impaired locomotor functions of the knee joint and the possibility of continuation playing sports after arthroscopic operations for damage to the ligamentous apparatus. Injuries of the musculoskeletal system (MS) are quite common, especially in athletes. According to statistics, up to 50-70% of all ORA injuries occur in the knee joint. Most often, this type of injury is received by athletes, representatives of complex coordination sports and martial arts. Among injuries to the knee joint, injuries to the ligaments, which later cause post-traumatic instability, take second place after damage to the menisci. 35 patients with injuries of the ligamentous apparatus of the CS (12 women and 23 men) who underwent arthroscopic surgery took part in our study. The patients were active athletes in various sports, in particular game sports. Patients were divided into two groups (the main group and the comparison group) depending on the kind of restorative treatment program. The main group included 23 people whose average age was (24.3±3.0) years. Patients of this group received a rehabilitation program in the conditions of an educational and scientific center Department of Physical Therapy, Occupational Therapy of PNU named after Vasyl Stefanyk. The comparison group (CP) consisted of 12 people, the average age of which was (23.8±3.1) years, who underwent rehabilitation in the polyclinic department of the 1st city polyclinic. The individual program of physical therapy for OG patients included kinesiotherapy and massage muscles of the lower limb, physiotherapeutic procedures and the use of kinesiotape. Kinesiotherapy included therapeutic gymnastics of independent classes, massage for the prevention of contracture of the CS and atrophy of the thigh muscles. Various types of massage were used - classic manual massage with passive movements in the joints, self-massage and hydro massage. Physiotherapy procedures were aimed at reducing swelling and pain, preventing the development of the inflammatory process. Patients were prescribed electrophoresis of painkillers, UV irradiation, and UHF or laser therapy, applications of ozokerite or paraffin. These procedures contribute to the stimulation of lymph and blood circulation, trophic processes in the joints, increasing the amplitude of movements and restoring the strength of the muscles of the limb. In order to objectify the results of the restorative treatment, the functional ability of the lower limb was assessed using the Lovett muscle test (six-point assessment of muscle strength), the amplitude of movements in the knee joint (goniometry) and the visual analog pain scale (VAS) on the 14th day, 1.5 months, 3 and 5 months after the operation. This part of the study showed the advantages of the developed rehabilitation program using elements of kinesiotaping, as only a few patients with functional disorders were found in OG while in the comparison group their number was up to 20%. Improvement of joint function and normalization of muscle strength and goniometry indicators occurred earlier in OG patients by 2 weeks, compared to patients who underwent restorative treatment according to the traditional method of the city polyclinic. A special place in the assessment of results is given to determining the quality of life using the SF-36 questionnaire. The dynamics of quality of life indicators showed a gradual and likely improvement of all components of quality of life at the entire stage of post-hospital rehabilitation. We proved that the proposed rehabilitation program is more effective compared to the traditional methods of restorative treatment of a medical institution and allows achieving better results in restoring the functions of the knee joint in the shortest possible time after the injury and can be recommended for wide use
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Випасняк І. П., Остап’як З. М., Полатайко Ю. О.
Назва : Якість життя жінок після кесаревого розтину, що перенесли коронавірусну хворобу упродовж вагітності, як показник ефективності програми фізичної терапії [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Quality of life of women after caesarean section who had coronavirus disease during pregnancy as an indicator of the effectiveness of a physical therapy program
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 14-19 (Шифр АУ50/2023/2)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
АСТЕНИЯ -- ASTHENIA
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
Анотація: Мета. Визначення ефективності відновлення стану здоров’я жінок з постковідним синдромом, які перенесли кесарів розтин, за динамікою показників якості життя. Методи. Обстежено 44 жінки на початку пізнього післяпологового періоду. Контрольну групу склали 15 жінок, які народжували вагінально, у період вагітності та спостереження не переносили COVID-19. Групу порівняння склали 15 жінок після кесаревого розтину, які перенесли COVID-19 упродовж вагітності, відновлювались упродовж вагітності та післяпологового періоду згідно з загальними рекомендаціями щодо реабілітації хворих з коронавірусною інфекцією. Основну групу склали 14 жінок після кесаревого розтину, які перенесли COVID-19 упродовж вагітності, 2 місяці виконували апробовану програму фізичної терапії (терапевтичні вправи, елементи йоги; масаж; сеанси ароматерапії; сеанси аутогенного тренування). Стан жінок оцінювали за результатами EQ- 5D-5L: профілю здоров’я за п’ятьма підшкалами та візуальної аналогової шкали EQ-VAS. Результати. При першому обстеженні у всіх жінок було виявлено погіршення якості життя за всіма підшкалами EQ-5D-5L та низьке оцінювання загального стану здоров’я за EQ-VAS, найбільше виражені в жінок з постковідним синдромом. При повторному обстеженні найкращий результат за всіма досліджуваними параметрами виявили жінки контрольної групи. Результати жінок основної групи за всіма показниками, що визначали, статистично значуще були кращими, ніж у жінок групи порівняння. Висновки. Якість життя є узагальненим показником, що враховує різні аспекти здоров’я; відповідно, її погіршення в післяпологовому періоді є обґрунтуванням для проведення, а позитивна динаміка є свідченням ефективності апробованої програми фізичної терапії жінок з постковідним синдромом у післяпологовому періоді після абдомінального родорозрішення Purpose: to determine the effectiveness of restoring the state of health of women with post- COVID-19 syndrome, who underwent cesarean section, based on the dynamics of parameters of quality of life. Methods. 44 women were examined at the beginning of the late postpartum period. The control group consisted of 15 women who gave birth vaginally and did not suffer from COVID-19 during pregnancy and observation. The comparison group consisted of 15 women after cesarean section who suffered from COVID-19 during pregnancy, recovered during pregnancy and the postpartum period according to general recommendations for the rehabilitation of patients with coronavirus infection. The main group consisted of 14 women after caesarean section, suffered from COVID-19 during pregnancy, performed a proven program of physical therapy for 2 months using breathing therapeutic exercises, therapeutic exercises with elements of yoga for the muscles of the back, abdomen, upper and lower limbs, taking into account movement limitations due to a scar of the anterior abdominal wall; massage of the chest, back, abdomen; aromatherapy sessions; autogenic training sessions. They tried to restore the state of women through the normalizing effect of the applied agents on the hormonal background and psycho-emotional state, reducing the feeling of bodily discomfort, general strengthening of the body, accelerating the recovery of the organs of the abdominal cavity and pelvis, accelerating adaptation to changes in habitual activity due to a violation daily routine and childcare needs. The condition of the women was assessed by the results of the EQ-5D-5L and EQ-VAS. Research results. In all women, regardless of the method of delivery, at the beginning of the late postpartum period, a decrease in quality of life was noted in all sections of the EQ-5D-5L questionnaire. Results in women after caesarean section compared to vaginal delivery were on average twice as bad (p0.05) on all subscales - mobility, self-care, usual daily activities, pain/discomfort, anxiety/depression. According to the low assessment of individual subscales, women defined their general state of health quite low on a 100-point scale. At the same time, women who underwent caesarean section reported a statistically significantly worse level of health compared to women after vaginal delivery (p0.05). During re-examination, the best result in terms of all studied parameters was found by women of the control group, who demonstrated the dynamics of the normal course of the postpartum period after vaginal delivery. The results of the women of the main group according to EQ-5D-5L subscales, EQ-VAS which were determined, were statistically significantly better than those of the women of the comparison group. This testifies to the advantages of the rehabilitation program for the correction of the symptoms of post-COVID-19 syndrome in women who underwent cesarean section, which was created taking into account their physical and psycho-emotional state, in comparison with the general rehabilitation program. Conclusions Quality of life is a generalized indicator that takes into account various aspects of health; accordingly, its deterioration in the postpartum period is a justification for carrying out, and the positive dynamics is evidence of the effectiveness of the approved program of physical therapy of women with post-COVID-19 syndrome in the postpartum period after abdominal delivery
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Жилка Н. Я., Гойда Н. Г., Щербінська О. С.
Назва : Реабілітація в акушерстві та гінекології
Паралельн. назви :Rehabilitation in obstetrics and gynecology
Місце публікування : Український медичний часопис. - 2023. - № 1. - С. 71-76 (Шифр УУ13/2023/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
Анотація: У статті висвітлено актуальні питання щодо необхідності застосування реабілітаційних методів в акушерстві та гінекології як невід’ємного процесу профілактики розладів жіночого здоров’я та підвищення якості життя жінки після втручання, зокрема у сфері акушерства та гінекології. Показані проблеми недостатнього використання реабілітаційних заходів на міжнародному та національному рівні. Проблемним питанням є побудова системи реабілітації як вагомого профілактичного компонента погіршення якості життя або інвалідизації населення. Методами бібліосемантичного та структурно-логічного аналізу оцінено основні методи реабілітації в акушерстві та гінекології та ефективність їх використання у вітчизняній системі охорони здоров’я. Систематизовано виокремлені основні групи станів в акушерстві та гінекології, що потребують реабілітаційних заходів, запропоновано детальне використання реабілітаційних заходів прицільно щодо кожної групи: вагітність, пологовий травматизм, постабортні ускладнення, оперативні акушерські та гінекологічні втручання, запальні захворювання органів репродуктивної системи. Системний підхід до використання реабілітації в акушерстві та гінекології дозволить позитивно вплинути на стан репродуктивного здоров’я жінокThe article presents the problem of use of rehabilitation methods in obstetrics and gynecology as an integral process of female disorders prevention and improvement of a woman’s quality of life after interventions, particular in obstetrics and gynecology. The article also highlights the problem of insufficient implementation of rehabilitation measures at the international and national levels. The development of rehabilitation system as an important preventive component for impairment of quality of life and population disability is also a problematic issue. The methods of bibliosemantic and structural and logical analysis were used for analysis of the main actual methods of rehabilitation in obstetrics and gynecology and their effectiveness in the Ukrainian health care system. The authors systematically identified the main groups of conditions that require rehabilitation measures in obstetrics and gynecology and a detailed use of rehabilitation measures for each group was proposed: pregnancy, birth trauma, postabortion complications, operative obstetrical and gynecological interventions, inflammatory diseases of the reproductive system. A systemic approach of rehabilitation implementation in obstetrics and gynecology will influence on the female reproductive health positively
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ногас А. О.
Назва : Динаміка показників якості життя, пов’язаної зі здоров’ям пацієнтів із ревматоїдним артритом у результаті впливу програми фізичної терапії [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Dynamics of indicators of quality of life related to the health of patients with rheumatoid arthritis as a result of the impact of the physical therapy programme
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 4. - С. 102-107 (Шифр АУ50/2023/4)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ САМООЦЕНКА -- DIAGNOSTIC SELF EVALUATION
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Самооцінка пацієнтом із ревматоїдним артритом стану свого здоров’я є актуальною, оскільки дозволить проаналізувати ставлення хворого до власного захворювання, його фізичний, психічний і соціальний статуси, оцінити ефективність проведених реабілітаційних заходів у динаміці до та після проведеного відновного лікування. Мета роботи – проаналізувати динаміку показників якості життя, пов’язаної зі здоров’ям пацієнтів із ревматоїдним артритом унаслідок впливу програми фізичної терапії. Матеріал і методи. У дослідженні взяло участь 188 пацієнтів із ревматоїдним артритом. Хворих було розподілено на дві групи – основну (n=96) та контрольну (n=92), де в першій з них використано комплексну програму фізичної терапії/реабілітації, розроблену нами, у контрольній ж групі – стандартну, відповідно до протоколу МОЗ України. Для оцінки якості життя пацієнтів обох груп було проведено анкетування з використанням системи опитування EuroQol-5D-5L та візуальної аналогової шкали EQ-VAS. Результати. Під час першого анкетування за опитувальником EuroQol-5D-5L виявлено значне погіршення якості життя пацієнтів із ревматоїдним артритом обох груп. Отримані результати анкетування через 3 та 6 місяців у хворих основної групи демонструють суттєву позитивну динаміку якості життя за всіма показниками. За візуальною аналоговою шкалою EQ-VAS середній показник, що характеризує оцінку стану здоров’я у хворих основної групи поступово збільшився до 82,5 балів, у пацієнтів контрольної – середній показник зріс до 70 балів, що на 12,5 бала менше, ніж в основній групі. Виявлено достовірно кращі відмінності між хворими основної та контрольної груп, що підтверджує ефективність впровадженої комплексної програми фізичної терапії на відміну від стандартної програми реабілітації. Висновки. Представлені результати показників за опитувальником EuroQol-5D-5L в основній групі є достовірно кращими за такі ж відомості в контрольній, що свідчить про ефективність упровадженої реабілітаційної програми, власне, це знаходить вияв у покращенні якості життя та стану здоров’я пацієнтівSelf-assessment by a patient with rheumatoid arthritis of his or her health status is relevant, as it will allow to analyse the patient's attitude to his or her disease, physical, mental and social status, and assess the effectiveness of rehabilitation measures in the dynamics before and after rehabilitation treatment. The purpose of the paper is to analyse the dynamics of quality of life indicators related to the health of patients with rheumatoid arthritis as a result of the impact of a physical therapy programme. Materials and methods. The study involved 188 patients with rheumatoid arthritis. The patients were divided into two groups: the main group (n=96) and the control group (n=92). The main group used a comprehensive physical therapy/rehabilitation programme developed by us, and the control group used a standard programme in accordance with the protocol of the Ministry of Health of Ukraine. The rehabilitation lasted six months. The research methods used were: analysis and synthesis of data from scientific and methodological literature and Internet sources, rehabilitation examination, surveys, methods of mathematical and statistical processing of indicators. To assess the quality of life of patients in both groups, a questionnaire was conducted using the EuroQol-5D-5L survey system and the EQ-VAS visual analogue scale. The quality of life was assessed at the beginning of the rehabilitation course, 3 months and 6 months after the rehabilitation course. Results and discussion. During the first questionnaire, the EuroQol-5D-5L questionnaire revealed a significant deterioration in the quality of life of patients with rheumatoid arthritis in both groups. The results of the questionnaire after 3 and 6 months in patients of the main group demonstrate a significant positive dynamics of quality of life in all its indicators. Thus, when analysing the "mobility" scale score after 6 months of physical therapy, the score indicating the absence of problems (1 point) in patients of the main group was 10.9% higher than in patients of the control group; similar were the results of the "self-care" scale score - in patients of the main group, the score exceeded the score of patients of the control group by 10.8%; the results of the "daily activities" scale were 8.8% better in patients of the main group than in the control group. The score on the "pain/discomfort" scale was 9.9% better in the intervention group than in the control group, and the score on the "anxiety/depression" scale was 11.6% higher in the intervention group than in the control group. According to the visual analogue scale EQ-VAS, the average score of the main group patients gradually increased to 82.5 points, while the average score of the control group patients increased to 70 points, which is 12.5 points less than in the main group. The results obtained indicate a significant improvement in health assessment in both groups, but the degree of improvement in the main group was significantly greater. Significantly better differences were found between patients in the intervention and control groups, which confirms the effectiveness of the implemented comprehensive physical therapy programme as opposed to the standard rehabilitation programme. Conclusion. The presented results of the EuroQol-5D-5L questionnaire in the main group are significantly better than those of the control group, which indicates the effectiveness of the implemented rehabilitation programme for patients in the main group. This was reflected in an improvement in the quality of life for all indicators of the questionnaire and the health status of patients in the main group
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Нагорна О. Б., Примачок Л. Л.
Назва : Оцінка якості життя дітей, що потребують неонкологічної паліативної допомоги [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Monitoring of assessment of hand functioning of children in need of non-oncological palliative care
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 4. - С. 94-101 (Шифр АУ50/2023/4)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ИНВАЛИДЫ-ДЕТИ -- DISABLED CHILDREN
ПАЛЛИАТИВНАЯ ПОМОЩЬ -- PALLIATIVE CARE
ДЕТЕЙ СОЦИАЛЬНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ СЛУЖБА -- CHILD WELFARE
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
КОСТНО-МЫШЕЧНЫЕ ЛЕЧЕБНЫЕ МАНИПУЛЯЦИИ -- MUSCULOSKELETAL MANIPULATIONS
РЕЧЕВЫХ И ЯЗЫКОВЫХ РАССТРОЙСТВ РЕАБИЛИТАЦИЯ (ВНЕШ) -- REHABILITATION OF SPEECH AND LANGUAGE DISORDERS (NON MESH)
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Визначення змісту якості життя можна сформулювати як задоволення цінностей, цілей і потреб індивіда через актуалізацію його здібностей або способу життя, як загальну оцінку добробуту в різних сферах життя, що включає фізичні, психологічні, соціальні, економічні та духовні аспекти. Мета дослідження: проаналізувати показники якості життя педіатричних пацієнтів неонкологічної паліативної групи. Методи дослідження: узагальнення науково-методичних літературних джерел, використання опитувальника оцінки якості життя дитини з інвалідністю QI-Disability та проведення анкетування батьків стосовно функціонування їх дитини. Дослідження проводилося на базі Рівненського навчально-реабілітаційного центру «Особлива дитина». Участь у дослідженні взяли 47 (100%) дітей: в основній групі ‑ 24 дитини, у групі порівняння – 23 дитини. Дослідження проводилося упродовж 12 міс. Результати дослідження. Якість життя дітей, які потребують паліативної допомоги, вивчалася за допомогою анкетування батьків, яке включало такі домени: комунікація, зоровий контакт, можливість задоволення особистих потреб, наявність деформацій скелетного сегменту, якість сну, наявність болю, відвідування школи чи позашкільних закладів, наявність друзів. Опитувальник оцінки якості життя дитини з інвалідністю QI-Disability містить блоки запитань, які характеризують: позитивні, негативні емоції, фізичне здоров’я, соціальне функціонування, незалежність, дозвілля. Програма терапії включала танцювально-рухову терапію, арт-терапію, піктограми, ігротерапію, вертикалізацію, участь у шкільних та позашкільних заходах. Контрольне оцінювання показало в основній групі статистичну значущість результатів анкетування батьків та опитувальника QI-Disability у всіх доменах, у групі порівняння статистичної значущості не виявлено. Висновки. Оцінка якості життя повинна стати частиною комплексної діагностики педіатричного пацієнта з інвалідністю. Це сприятиме вибору інноваційних, обґрунтованих, доцільних засобів терапії для забезпечення необхідної життєвої парадигми як цих дітей, так і їх родинThe definition of the content of the quality of life can be formulated as the satisfaction of the values, goals and needs of an individual through the actualization of his abilities or lifestyle, as a general assessment of well-being in various spheres of life, which includes physical, psychological, social, economic and spiritual aspects. The purpose of the study: to analyze the dynamics of quality of life indicators in children of non-oncological palliative group. The following methods included generalization of scientific and methodological literary sources, empirical methods (description, comparison, measurement), the method of theoretical knowledge (axiomatic), general logical methods (analysis, synthesis), analysis of the results of the QI-Disability assessment. questionnaire on the quality of life of a disabled child and questionnaires from parents regarding the functioning of their child. The study was conducted on the basis of the Rivne educational and rehabilitation center «Special Child». 47 (100%) children took part in the study. Children's palliative patients were distributed as follows: 24 children in the main group, 23 children in the comparison group. The pediatric palliative patients who participated in the study had diagnoses and pathological conditions that met the criteria for defining a pediatric patient in need of palliative care. The study was conducted over a period of 12 months. Research results. Parent questionnaires regarding their child's functioning and quality of life included the following areas: communication, eye contact, ability to meet personal needs, presence of skeletal segmental deformities, sleep quality, presence of pain, presence of school or extracurricular activities, and presence of friends. Domains were assessed on a five-point Likert scale. The control assessment showed the statistical significance of the results in the main group for all sections of the questionnaire; no statistical significance was found in the comparison group.The main scales of the QI-Disability Questionnaire that are assessed cover the main parameters for measuring the quality of life of children. The control assessment showed that social interaction in the main group was 277 points better than in the comparison group; negative emotions – in the main group 233 points better than in the comparison group; positive emotions – in the main group 161 points better than in the comparison group; leisure and recreation – in the main group 287 points better than in the comparison group; physical health – in the main group 157 points better than in the comparison group; independence – in the main group 180 points better than in the comparison group. Conclusions. In Ukraine, there are not enough clinical reports on the study of the quality of life of children with disabilities who have complex disorders of motor skills, speech, communication, and cognitive abilities.The International Classification of Functioning is the basis for selecting questionnaire components to assess the quality of life of a child in need of palliative non-oncological care. Assessing the quality of life of a disabled child should become part of a comprehensive diagnosis of a disabled child patient. This will facilitate the selection of innovative, evidence-based, adequate therapies that provide the necessary lifestyle for both these children and their families
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Mašán J., Labudová M., Ďurinová E.
Назва : Pain and possibilities of physiotherapy for impingement syndrome in the shoulder joint
Паралельн. назви :Біль і можливості фізіотерапії при імпінджмент-синдромі в плечовому суглобі
Місце публікування : Періопераційна медицина. - 2023. - Том 6, N 2. - С. 23-28 (Шифр ПУ74/2023/6/2)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
ЭЛЕКТРОТЕРАПИЯ -- ELECTRIC STIMULATION THERAPY
Анотація: Shoulder problems are the second most common disease of the musculoskeletal system. Background: The most common cause of these problems is impingement syndrome. The aim of our work was to point out the possibilities of conservative treatment for impingement syndrome. In this work, we tried to draw attention to the deterioration in the quality of life caused by shoulder problems and we wanted to improve the range of motion in the shoulder to flexion, abduction, and reduce pain due to the chosen physiotherapy procedures. Our work has a theoretical part, in which we approach the impingement syndrome, its examination and treatment. Material and methods: In the practical part, we used a clinical study with a questionnaire method to achieve the goal of our work. Th e group consisted of 20 patients with impingement syndrome, in whom we used manual therapy, kinesiotherapy, electrotherapy, and Kinesio taping. Using a questionnaire, we were able to assess how much impingement affects the quality of life. Results: Due to the methods we chose, we managed to improve the range of motion of the arm, where the average value at the initial measurement was 119.25° to flexion and 113° to abduction. In the output measurement, the average value up to flexion was 163.25° and up to abduction 165.75°. Conclusion: We also reduced the overall pain, which averaged 6.90 at baseline and 2.90 at the end. Based on our results we recommend a combination of methods to be used in impingementПроблеми з плечем є другим за поширеністю захворюванням опорно-рухового апарату. Найпоширенішою причиною цих проблем є імпінджмент-синдром. Цілі: Метою нашої роботи було вказати на можливості консервативного лікування імпінджмент-синдрому. У цій роботі ми намагалися привернути увагу до погіршення якості життя, спричиненого болем та проблемами з плечем, і хотіли покращити діапазон рухів у плечі до згинання, відведення та зменшити біль за рахунок обраних фізіотерапевтичних процедур. У нашій роботі звертаємо увагу на синдром імпінджменту, його дослідження та лікування. Матеріали і методи: Групу склали 20 пацієнтів з імпінджмент-синдромом, у яких застосовували мануальну терапію, кінезіотерапію, електротерапію та кінезіотейпування. За допомогою опитувальника ми змогли оцінити, наскільки імпінжмент впливає на якість життя. Результати: Завдяки обраним нами методам нам вдалося покращити діапазон рухів руки, де середнє значення при початковому вимірюванні становило 119,25° для згинання та 113° — відведення. У вихідному вимірюванні середнє значення згинання становило 163,25°, а відведення — 165,75°. Також нам вдалося зменшили біль, який у середньому оцінювався у 6,90 балів на початку реабілітації та 2,90 у кінці. Висновок: На підставі наших результатів ми рекомендуємо використовувати комбінацію різних методів, а не окремі методи. Доцільно було б провести подальші дослідження з більшою кількістю пацієнтів
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Shevchuk Y. V.
Назва : Occupational therapy interventions to improve occupational participation and reduce the risk of falls in elderly people with osteoarthritis [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Ерготерапевтичні заходи для покращення заняттєвої участі та зменшення ризику падінь у людей похилого віку з остеоартрозом
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 4. - С. 168-173 (Шифр АУ50/2023/4)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
ПАДЕНИЯ СЛУЧАЙНЫЕ -- ACCIDENTAL FALLS
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
ОБЗОР -- REVIEW
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
Анотація: Global trends show an increase in life expectancy. A similar trend in life expectancy growth is typical for Ukraine. However, even a positive trend towards an increase in average life expectancy cannot stop the inevitable process of aging, which leads to a decrease in the functional and physiological capabilities of all body systems. Osteoarthritis is the most common disease of elderly. Osteoarthritis of the joints of the lower extremities is a risk factor for falls syndrome. Falls lead to a decrease in physical functioning, independence and occupational participation, increase the fear of the next fall, and bring serious injuries, even depth. The role of an occupational therapist in falls prevention is undeniable. It helps maximize the ability to participate in the occupational activity that is meaningful to the client, and modifies the client's lifestyle and living environment for safe occupational performance The aim of the research. To scientifically justify and develop a comprehensive program of occupational therapy interventions to reduce the risk of falls for elderly women with osteoarthritis of the lower extremities by means of occupational therapy. Materials and methods. In order to fully solve the tasks and study the activity of elderly women with osteoarthritis of the joints of the lower extremities, the following research methods were chosen: analysis of special and scientific and methodical literature; content analysis of medical records, interviews, observations; WOMAC Osteoarthritis Index and assessment of fear of falling according to Falls Efficacy Scale International. 48 women aged 62 to 89 took part in the ascertainment experiment. Women were divided into 2 groups - main (MG) and control (CG), 24 people in each. The main group included women with osteoarthritis of the lower extremities. In the control group people were without damage to the joints. The program lasted for 6 (six) months. The people of CG received recommendations about general physical activity with reference to WHO guideline. The people of MG received therapeutic exercises on strength, balance, coordination, endurance, improvement of walking skills and occupational therapy interventions with: training to perform occupations safely; creation of a new stereotype of behavior to avoid falling; modification of the environment; review of medications which can provoke a fall; learning to use assistive equipment; techniques to get up safely and effectively after a fall. Research results. Based on the obtained data, it is evident that both groups experienced an increase of independence level in functioning, less of pain, stiffness and fear of falling. Conclusions. Both falling and the fear of falling significantly reduce the ability to lead a full and independent life, bring undesirable consequences, including serious injuries, and interfere with the ability to do what is most important for a person. In the foreign literature, there is a lot of evidence about the contribution of occupational therapy to the prevention of falls. The results of the conducted research give grounds for asserting that the application developed by us a multi-component program of occupational therapy interventions developed for elderly people with osteoarthritis of the joints of the lower extremities is an effective means of reducing the risk of falls in this category of people. The advantages of the developed program are confirmed by the results of own researchОстеоартроз суглобів нижніх кінцівок – поширена хвороба літніх людей. Таке захворювання є фактором ризику синдрому падінь, що негативно впливає на відчуття незалежності людини у суспільстві, применшуючи таким чином її участь через обмеженість у виконанні відповідних функцій, що відповідно посилює страх падіння та може призвести до серйозних травм. Безперечно, ерготерапевт відіграє значну роль у профілактиці падінь, тому що він максимізує здатність до занять, які є життєвоважливими для клієнта, змінює спосіб життя та середовище для безпечного переміщенняМета дослідження. Науково обґрунтувати та розробити програму ерготерапевтичних втручань щодо зниження ризику падінь. Матеріали та методи. Для вирішення завдань обрано такі методи: аналіз літератури, аналіз медичних карт, інтерв'ю, спостереження, WOMAC Osteoarthritis Index та Falls Efficacy Scale International. В експерименті взяли участь 48 жінок віком 62-89 років, яких було поділено на 2 групи — основну (ОГ) і контрольну (КГ). До ОГ увійшли жінки з остеоартрозом нижніх кінцівок. В КГ були жінки, які не мали проблем із суглобами. Програма тривала 6 місяців. Клієнти з КГ отримали рекомендації щодо загальної фізичної активності. Клієнти ОГ виконувати вправи на силу, рівновагу, координацію, а також щодо них були застосовані такі ерготерапевтичні втручання, як: навчання безпечному виконанню завдань; створення нового стереотипу поведінки для уникнення падіння; зміна середовища; огляд ліків, що провокують падіння; навчання щодо використання допоміжного обладнання; техніки безпечного підйому після падіння. Результати дослідження. Доведено, що клієнти ОГ підвищили рівень самостійності, зменшили біль, стали менш скутими та більш впевненішими у подоланні страху падіння. Висновки. Як падіння, так і страх падіння знижують здатність повноцінно жити, призводять до небажаних наслідків, заважають займатися важливими заняттями. У зарубіжній літературі є чимало свідчень про внесок ерготерапії у профілактику падінь. Результати досліджень дають підстави стверджувати, що розроблена програма щодо ерготерапевтичних втручань для людей похилого віку з остеоартрозом суглобів нижніх кінцівок має на меті сприяти зниженню ризику падінь у цієї категорії людей. Переваги розробленої програми підтверджені результатами власних досліджень
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Борзих Н. О., Рой І. В., Барабаш С. В., Кудрін А. П., Катюкова Л. Д., Кравченко В. Г.
Назва : Ефективність кінезитерапії в лікуванні пацієнтів з торакалгіями на тлі грудного остеохондрозу хребта в поєднанні з серцево-судинною патологією
Паралельн. назви :The effectiveness of kinesitherapy in the treatment of patients with thoracalgias on the background of thoracic osteochondrosis of the spine in combination with cardiovascular pathology
Місце публікування : Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. - 2023. - N 2. - С. 129-134 (Шифр СУ69/2023/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
ОСТЕОХОНДРОЗ ПОЗВОНОЧНИКА -- SPINAL OSTEOCHONDROSIS
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): гоніометрії метод
Анотація: Частота звернень зі скаргами на торакалгію в профільні лікувально-реабілітаційні заклади як військовослужбовців, так і цивільного населення значно збільшилась після початку повномасштабної війни в Україні. На етапі диференціального обстеження точна постановка діагнозу дозволяє виявити причину больового синдрому в грудному відділі хребта, яка може бути поєднана з патологією серцево-судинної системи. Мета. Оцінити ефективність програми кінезитерапії у лікуванні пацієнтів із торакалгіями на тлі грудного остеохондрозу хребта в поєднанні з серцево-судинною патологією. Методи. Аналіз наукової та науково-методичної літератури, інструментальні методи дослідження (оцінювання ротаційних рухів грудного відділу хребта методом гоніометрії, мобільності грудного відділу хребта за допомогою тесту Отто, кількісне і якісне дослідження больового синдрому за ВАШ, рентгенографія грудного відділу хребта, магнітно-резонансна томографія, електрокардіографія, ехокардіографія, функціональні проби, анкетування. Результати. Проаналізовано результати досліджень 117 хворих. Вже після двотижневого застосування терапевтичних вправ та міофасціального релізу було клінічно доведено позитивну динаміку амплітуди руху та больового синдрому в грудному відділі хребта. Застосування індивідуальної програми кінезитерапії з урахуванням періоду реабілітації у пацієнтів, дозволило достовірно знизити больовий синдром та покращити рухливість грудного відділу хребта. Програма кінезитерапії рекомендована для подальшого самостійного застосування для досягнення стабільного терапевтичного ефектуThe frequency of complaints of thoracalgia to specialized medical and rehabilitation institutions by both military personnel and civilians has increased significantly since the outbreak of full-scale war in Ukraine. At the stage of differential examination, an accurate diagnosis allows to identify the cause of pain in the thoracic spine, which can be combined with pathology of the cardiovascular system. Objective. To evaluate the effectiveness of the kinesitherapy program in the treatment of patients with thoracalgia in the setting of thoracic spinal osteochondrosis in combination with cardiovascular pathology. Methods. Analysis of scientific and methodological literature, instrumental research methods (assessment of rotational movements of the thoracic spine by goniometry, mobility of the thoracic spine using the Otto test, quantitative and qualitative study of pain syndrome according to the VASH, radiography of the thoracic spine, magnetic resonance imaging, electrocardiography, echocardiography, functional tests, questionnaires. Results. The results of studies of 117 patients were analyzed. After two weeks of therapeutic exercises and myofascial release, positive dynamics of the range of motion and pain in the thoracic spine was clinically proven. The use of an individual kinesiotherapy program, taking into account the rehabilitation period of patients, significantly reduced pain and improved the mobility of the thoracic spine. The kinesiotherapy program is recommended for further independent use to achieve a stable therapeutic effect
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дмитрук М. Б.
Назва : Програма оцінки якості ходи в осіб після перенесеного мозкового інсульту [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :The program for assessing the quality of gait in persons after stroke
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 42-48 (Шифр АУ50/2023/3)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ИНСУЛЬТ -- STROKE
ХОДЬБА -- WALKING
ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫХ МЕРОПРИЯТИЙ ПРОГРАММЫ -- HEALTHY PEOPLE PROGRAMS
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Згідно офіційних даних МОЗ України, станом на 2022 рік в Україні було зареєстровано 100-110 тис. інсультів. Інсульт проявляється не тільки когнітивними порушення, а й руховими розладами. Останні в свою чергу викликають паралічі, парези кінцівок, що викликають порушення ходи. Хода є основою практично будь – якої рухової діяльності, тому для того, щоб вирішити дане завдання необхідно відновити функцію ходи. Мета роботи - розробити програму фізичної терапії спрямовану на корекцію ходи для осіб другого зрілого віку після перенесеного мозкового інсульту на відновному етапі. Матеріал та методи дослідження. Авторська програма містить у собі компоненти , що мають певну послідовність застосування: оцінка вихідного рівня стану пацієнта; ідентифікакація видимих обмежень рухової функції під час ходи; аналіз і з’ясування можливих причин порушення ходи; вибір типу порушення ходи; вибір типу реабілітаційного втручання; реабілітаційне втручання відповідно до мети та типів порушення ходи; оцінка ефективності реабілітаційної програми. В ході дослідження застосовували клініко-інструментальні та математичні методи дослідження. Результати. Науково обґрунтовано, розроблено та апробовано програму корекції ходи в осіб після перенесеного мозкового інсульту. Програма фізичної терапії, що покращує якість ходи в осіб другого зрілого віку після перенесеного мозкового інсульту на відновному етапі була апробована та застосована у практичній діяльності фахівців фізичної терапії у закладах охорони здоров’я. Запропонована програма фізичної реабілітації для удосконалення навиків ходи у пацієнтів після перенесеного мозкового інсульту сприяє поліпшенню координації, витривалості, швидкості та якості ходи. Результатами вторинного обстеження було встановлено, що пацієнти обох груп зазнали позитивних змін, проте кращі результати було виявлено у пацієнтів основної групи. Найбільш значущі зміни клініко-інструментальних показників ходи у пацієнтів основної групи було виявлено в наступних шкалах та тестах: функціональна класифікація ходи, моторний контроль вертикалізації, спостережний аналіз ходи, 6-ти хвилинний та 10 метровий тест. Авторську програму фізичної терапії, що спрямована на корекцію ходи в осіб другого зрілого віку після перенесеного мозкового інсульту було впроваджено та апробовано у неврологічному відділенні КНП «5-та міська клінічна лікарня» м. Львова. Висновки. Одержані результати дають підставу стверджувати, що запропонована програма фізичної реабілітації для удосконалення навиків ходи у пацієнтів після перенесеного мозкового інсульту сприяє поліпшенню координації, витривалості, швидкості та якості ходи. В основі розробленої нами програми покрашення ходи в осіб після перенесеного мозкового інсульту лежить диференційований підхід ідентифікації причини рухового порушення, що передбачає такий алгоритм дії компонентів авторської програми: вибір типу порушення ходи, що передбачає встановлення саме причини рухової дисфункції, а не її прояву, та підбір типу реабілітаційного втручання, що містить в собі засоби, які впливають на конкретну причину, котра ініціює рухову дисфункціюAccording to official data from the Ministry of Health of Ukraine, as of 2022, 100-110 thousand strokes were registered in Ukraine. Stroke is manifested not only by cognitive impairment, but also by motor disorders. The latter, in turn, cause paralysis, limb paresis, and gait disorders. Walking is the basis of almost any motor activity, so in order to solve this problem, it is necessary to restore the function of walking. The aim of the study is to develop a physical therapy program aimed at correcting gait for people of the second mature age after a cerebral stroke at the recovery stage. Material and Methods. The author's program includes components that have a certain sequence of application: assessment of the patient's baseline; identification of visible limitations of motor function during gait; analysis and clarification of possible causes of gait disorders; selection of the type of gait disorder; selection of the type of rehabilitation intervention; rehabilitation intervention in accordance with the purpose and types of gait disorders; evaluation of the effectiveness of the rehabilitation program. The study used clinical, instrumental and mathematical research methods. Results. The program of gait correction in people after cerebral stroke was scientifically substantiated, developed and tested. The physical therapy program that improves the quality of gait in people of the second mature age after a cerebral stroke at the recovery stage was tested and applied in the practical activities of physical therapy specialists in health care facilities. The proposed physical rehabilitation program for improving gait skills in patients after cerebral stroke helps to improve coordination, endurance, speed and quality of gait. The results of the secondary examination showed that patients in both groups experienced positive changes, but better results were found in patients in the main group. The most significant changes in clinical and instrumental indicators of gait in patients of the main group were found in the following scales and tests: functional classification of gait, motor control of verticalization, observational analysis of gait, 6-minute and 10-meter test. The author's program of physical therapy aimed at correcting gait in people of the second mature age after a cerebral stroke was implemented and tested in the neurological department of the Municipal Non-Commercial Enterprise "5th City Clinical Hospital" in Lviv. Conclusions. The obtained results give grounds to assert that the proposed physical rehabilitation program for improving gait skills in patients after cerebral stroke helps to improve coordination, endurance, speed and quality of gait. The program for improving gait in people after cerebral stroke is based on a differentiated approach to identifying the cause of motor dysfunction, which involves the following algorithm of the components of the author's program: choosing the type of gait disorder, which involves establishing the cause of motor dysfunction, not its manifestation, and selecting the type of rehabilitation intervention that contains means that affect the specific cause that initiates motor dysfunction
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Kletskova O. M., Rudenko A. M.
Назва : Assessment and determination of motivational factors for weight loss and indicators of the functional state of obese women in the rehabilitation process [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Оцінка й визначення мотиваційних факторів на зниження ваги та показників функціонального стану жінок із ожирінням у процесі реабілітації
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 55-59 (Шифр АУ50/2023/3)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
МОТИВАЦИЯ -- MOTIVATION
ВЕСА СНИЖЕНИЯ ПРОГРАММЫ -- WEIGHT REDUCTION PROGRAMS
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The rapid spread of obesity emphasizes the relevance of studying this issue and requires a detailed investigation, justification, and development of an appropriate physiotherapeutic intervention program tailored to the individual needs of each patient. Therefore, we have decided to dedicate our research to determining the motivational factors for weight loss in these women and analyzing the indicators of their functional status before undergoing a physiotherapeutic intervention program. The aim of the research is to develop a comprehensive program of physiotherapeutic interventions for women with obesity based on the study of motivational factors and analysis of existing approaches to obesity treatment, as well as to evaluate its effectiveness. Materials and methods. The study included a theoretical analysis of scientific and methodological literature, as well as instrumental examination methods using the remote body composition measuring method BC-418MA TANITA. A total of 68 women aged between 36 and 55 years (mature age) with different degrees of obesity participated in the research. They were divided into two groups: the control group (CG, n=34) and the experimental group (EG, n=34). The control group received rehabilitation measures following the standard treatment protocol, which included dietary №8 and physical exercises. The experimental group participated in a developed and pilot-tested physiotherapeutic intervention program, which included a complex of exercises aimed at improving the functional status of women, considering individual preferences, a modified method of dietary therapy (based on dietary table №8 according to Pevzner), and keeping a motivational journal. The study was conducted at the Sport Life fitness club in Kyiv, located at Mayakovskogo Avenue, 46, Troieshchyna district. The research course lasted for three months. Research results. Based on the obtained data, it is evident that both groups experienced a decrease in total body weight and a reduction in specific weight of adipose tissue by the end of the 3rd month. However, it is noteworthy that the level of BMI reduction after the developed program was significantly higher in the experimental group. After completing the course of comprehensive physical therapy, significant reductions in body mass index (BMI) were observed in both groups, with the control group showing a BMI of 29,66 ± 0,9 kg/m2 and the experimental group showing a BMI of 28,03 ± 0,5 kg/m2, (p0,05). Conclusions. The results of the survey of the studied group of women indicate that the vast majority of respondents – 73,0% chose the health factor as the main motivator for losing weight. For 54,4% of women, having a good appearance, especially physical attractiveness, can be achieved by correcting body weight. The results of the conducted research give grounds for asserting that the use of the diet therapy method and kinesiotherapy exercises developed by us as part of the physical rehabilitation program developed for women of the second mature age with obesity, led to a safe reduction of body weight and the fat component, and the achievement of individually planned results of figure correction. The advantages of the developed program are confirmed by the results of own researchМета дослідження - розробити комплексну програму фізіотерапевтичних втручань для жінок з ожирінням на підставі вивчення мотиваційних факторів та аналізу існуючих підходів до лікування ожиріння та оцінити її ефективність. Матеріали та методи. Дослідження включало теоретичний аналіз науково-методичної літератури та інструментальні методи обстеження з використанням дистанційного методу вимірювання складу тіла за допомогою приладу BC-418MA TANITA. У дослідженні взяли участь 68 жінок віком від 36 до 55 років (зрілий вік) з ожирінням різних ступенів, які були розділені на дві групи: контрольну (КГ, n=34) та експериментальну (ЕГ, n=34). Контрольна група отримувала реабілітаційні заходи за стандартною схемою лікування (дієтичний стіл №8, фізичні вправи). Експериментальна група брала участь у розробленій і апробованій програмі фізіотерапевтичних втручань, що включала комплекс вправ, спрямованих на покращення функціонального стану жінок з урахуванням бажань пацієнтки, модифіковану методику дієтичного харчування (відповідно до дієтичного столу №8 за Певзнером), та ведення мотиваційного щоденника. Дослідження проводилося на базі фітнес-клубу Sport Life у Києві, за адресою проспект Маяковського, 46, район Троєщина. Тривалість курсу дослідження становила три місяці. Результати дослідження показали, що обидві групи отримали зниження загальної маси тіла та зменшення питомої ваги жирової тканини до кінця 3-го місяця. Проте варто зауважити, що рівень зниження індексу маси тіла (BMI) наприкінці дослідження був значно кращим в експериментальній групі з показником 28,03 ± 0,5 кг/м2 порівняно з контрольною 29,66 ± 0,9 кг/м2, відповідно (p0,05). Висновки. Результати опитування досліджуваних жінок свідчать, що більшість респонденток (73,0%) обрала фактор «покращення здоров'я» як основний мотив для схуднення, для 54,4% жінок «досягнення привабливої зовнішності», особливо фізичної привабливості, може бути основним мотиваційним фактором для корекції маси тіла
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бакалюк Т. Г., Рожелюк О. В., Панасюк Я. В., Стельмах Г. О., Макарчук Н. Р.
Назва : Реабілітаційні підходи до підліткового ідіопатичного сколіозу в міжнародній практиці [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Rehabilitation approaches to adolescent idiopathic scoliosis in international practice
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 164-168 (Шифр АУ50/2023/3)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
СКОЛИОЗ -- SCOLIOSIS
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE
Анотація: Актуальним завданням є вивчення сучасних підходів до використання фізичної терапії для лікування сколіотичної хвороби у підлітків з метою визначення ефективних методів, які мають належну наукову підтримку та доказову основу. Мета дослідження полягає в пошуку сучасних підходів до використання фізичної терапії у підлітків з сколіозом для визначення ефективних науково підтверджених методик консервативного лікування сколіозу та світових тенденцій у цьому напрямку. В статті проведений аналіз реабілітаційних підходів, які використовуються у пацієнтів з підлітковим ідіопатичним сколіозом (ПІС) у міжнародній медичній практиці. Розглянуті актуальні методи та стратегії, спрямовані на поліпшення фізичного стану, якість життя та зменшення деформації хребта у підлітків з сколіозом. Був проведений аналіз наукових статей, опублікованих в PubMed та Google Scholar з 2012 по 2022 рік, що стосувалися методів фізичної терапії для сколіотичної хвороби у підлітків. Згідно з Оксфордським центром доказової медицини, фізіотерапевтичні специфічні вправи для лікування сколіозу (Physiotherapeutic Scoliosis Specific Exircises (PSSE)) можуть бути рекомендовані як перші заходи для запобігання прогресуванню сколіозу. Якщо PSSE не допомагають запобігти прогресуванню, рекомендується застосовувати корегуюче ортезування (тривимірний корсет Шено). У випадках, коли консервативне лікування не зупиняє прогресування сколіозу, може бути прийняте рішення про проведення оперативного втручання. Всі науково обґрунтовані методики фізичної терапії для лікування сколіозу базуються на використанні фізіотерапевтичних специфічних вправ, які враховують зміни в трьох площинах. Виходячи з аналізу публікацій, зроблено висновки про важливість інтегрованого підходу до реабілітації підлітків з ідіопатичним сколіозом та необхідність подальших досліджень для вдосконалення методів та підтвердження їхньої ефективностіAn actual task is to study modern approaches to the use of physical therapy for the treatment of scoliotic disease in adolescents in order to identify effective methods that have proper scientific support and evidence base. The purpose of the study is to find modern approaches to the use of physical therapy in adolescents with scoliosis to identify effective scientifically proven methods of conservative treatment of scoliosis and global trends in this area. The article analyses the rehabilitation approaches used to treat adolescent idiopathic scoliosis (AIS) in international medical practice. Current methods and strategies aimed at improving the physical condition, quality of life and reducing spinal deformity in adolescents with scoliosis are considered. An analysis of scientific articles published in PubMed and Google Scholar from 2012 to 2022 related to physical therapy methods for scoliotic disease in adolescents was conducted. According to the Oxford Centre for Evidence-based Medicine, physiotherapy specific exercises for the treatment of scoliosis (Physiotherapeutic Scoliosis Specific Exercises (PSSE)) can be recommended as the first step in preventing the progression of scoliosis. If PSSE do not help prevent progression, corrective orthotics (three-dimensional Chenault brace) are recommended. In cases where conservative treatment does not stop the progression of scoliosis, a decision may be made to perform surgery. To date, the use of exercises for the treatment of PIS is a subject of controversy. One of the reasons for this disagreement is that many healthcare professionals do not always see the difference between general physiotherapy exercises and physiotherapy-specific exercises for the treatment of scoliosis. PSSEs include a variety of outpatient physiotherapy techniques that have been scientifically proven to be effective. Currently, the international organisations Scoliosis Research Society and The International Society On Scoliosis Orthopaedic And Rehabilitation Treatment recognise seven scoliosis treatment methods that have a scientific basis and sufficient evidence of effectiveness: Schroth Method; Scientific Exercise Approach to Scoliosis; Barcelona School of Physical Therapy for Scoliosis uses a methodology focused on the use of physical therapy techniques for the treatment of scoliosis and posture correction, which is based on the original method of Katarina Schroth; DoboMed method; Side Shift approach; Functional Individual Therapy of Scoliosis; Physiotherapy treatment according to the Lyon method. Each of these methods has its own principles and treatment techniques aimed at stabilising the spine and correcting posture. They allow patients to carry out physiotherapy in everyday life, reducing the progression of scoliosis and providing pain relief. In addition, a team approach that includes physical and rehabilitation medicine doctors, physical therapists, occupational therapists and the patient's family improves rehabilitation outcomes and promotes patient compliance. All evidence-based physical therapy techniques for the treatment of scoliosis are based on the use of physiotherapy-specific exercises that take into account changes in three planes. Based on the analysis of publications, conclusions have been drawn about the importance of an integrated approach to the rehabilitation of adolescents with idiopathic scoliosis and the need for further research to improve methods and confirm their effectiveness
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Борзих Н. О., Рой І. В., Барабаш С. В., Кудрін А. П., Коваленко О. О.
Назва : Застосування методів мануальної терапії, кінезіотерапії та електроміостимуляції при торакалгіях на тлі остеохондрозу хребта [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Application of methods of manual therapy, kinesiotherapy and electromyostimulation for thoracalgia on the background of spine osteochondrosis
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 13-19 (Шифр АУ50/2023/3)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES
ГРУДНАЯ КЛЕТКА, БОЛИ -- CHEST PAIN
ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ -- LUMBOSACRAL REGION
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ МАНИПУЛЯЦИЯ -- MANIPULATION, ORTHOPEDIC
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
ОСТЕОХОНДРОЗ ПОЗВОНОЧНИКА -- SPINAL OSTEOCHONDROSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Визначити ефективність застосування методів мануальної терапії, кінезіотерапії та електроміостимуляції для покращення амплітуди в грудо-поперековому відділі хребта та зменшення болю при лікуванні пацієнтів з торакалгією на тлі остеохондрозу. Матеріали і методи. В статті надано результати дослідження групи пацієнтів з торакалгією на тлі остеохондрозу та міофасціального больового синдрому (МФБС) 75 осіб, які перебували на лікуванні у реабілітаційному відділенні ДУ «ІТО НАМНУ». Пацієнтам було виконано фізикальне обстеження, яке полягало у визначенні активного діапазону руху в грудо-поперековому відділі хребта методом гоніометрії та оцінку болі за ВАШ при виконанні гоніометрії; пальпаторному обстеженні спазмованих м’язів та визначенні активних тригерних точок (ТТ). Повторне обстеження здійснювали через два тижні, один місяць та три місяці відновного лікування. Результати. За результатами статистичного аналізу маємо загальний приріст амплітуди руху протягом 3-ох місячного курсу фізичної терапії (ФТ): при флексії ‒ серед пацієнтів без обмеження флексії на 17 % (p˂0,05), з обмеженням флексії на 42,4 % (p˂0,05); при екстензії: серед пацієнтів без обмеження на 12% (p0,05), з обме-женням екстензії ‒ на 43,2 % (p˂0,05); при ротації: серед пацієнтів без обмеження ротації вправо на 6,2 %, вліво – 8 % (p0,05); з обмеженням ротації: загальний приріст ротації вправо на 42 %, вліво – 53 %(p0,05). Відмічаємо зменшення больового синдрому протягом всього курсу ФТ при виконанні флексії на 2,4 бали (57 %), екстензії ‒ на 3,8 бали (66,7 %), ротації ‒ на 4,8 бали (73,8 %), при p0,05. При пальпаторному обстеженні тригерної точки (ТТ) m. levator scapule та m. trapezius больовий синдром зменшився від 53 % до 70 % відповідно до локалізації (p0,05). Висновки. Застосування методів ФТ (мануальної терапії, електроміостимуляції та кінезіотерапії) підт-вердило свою ефективність позитивною динамікою показників флексії, екстензії та ротації грудо-поперекового відділу хребта та зменшенні рівня больового синдрому при виконанні гоніометрії та пальпаторному обстеженні ТТTo determine the effective-ness of using methods of manual therapy, kinesiotherapy and electromyostimulation to improve the amplitude in the thoracolumbar spine and reduce pain in the treatment of patients with thoracalgia on the background of osteochon-drosis. Materials and methods. In this article, we reveal the results of a study of a group of patients with thoracalgia against the background of osteochondrosis and MFBS n1=75 people who were treated in the rehabilitation department of the State University "ITO NAMNU" (from 2020 to 2023). The patients underwent a physical exami-nation, which consisted in determining the active range of motion in the thoracolumbar spine using the goniometry method and assessing pain according to the VAS pain when performing goniometry; palpation of spasmed mus-cles and determination of active trigger points (TT). After the examination, limitation of the range of motion in the thoracolumbar spine was determined in 58 people - 77.3% (n=75), which was manifested in one, two or three examined positions. The following physical therapy methods were used for patients with limited range of motion and pain syndrome: manual therapy (2-3 times a week - 10-15 ses-sions); electromyostimulation according to the TENS pro-gram (20 minutes daily or every other day, 10-15 ses-sions); therapeutic exercises, stretching, myofascial re-lease (MFR) - 25-40 minutes daily during the entire period of rehabilitation treatment In 17 patients, 22.7% (n=75), the range of motion corresponded to the lower limit of normal in all studied positions, but was accompanied by pain, so these patients were prescribed all of the above PT, except manual ther-apy. Re-examination was carried out after 2 weeks, one month and three months of restorative treatment. The results. After three months of using physical therapy methods, according to the results of a statistical analysis, we have a general increase in the amplitude of movements in the thoracolumbar spine: during bending - among patients without bending restrictions. by 17% (p˂0.05); with bending restriction. by 42.4% (p˂0.05); with expansion - among patients without ex. by 12% (p0.05), with the limitation of ex. - by 43.2% (p˂0.05); during rotation - among patients without restriction of ro-tation to the right by 6.2%, to the left by 8% (p0.05); with restriction of rotation - a total increase in rotation to the right by 42%, to the left by 53% (р0.05). We have a decrease in pain during the entire course of physical therapy when performing flexion by 2.4 b (57%), extension by 3.8 b (66.7%), rotation by 4.8 b (73.8%) at p0.05. During a palpatory examination of trigger points in the most spasmodic muscles of the thoracic spine and interviewing patients, we observed a significant decrease in pain on a visual analog scale: the descending portion of m. trapezius 2.2±0.6 (70%), m.levator scapule 1.73±0.7(65%); middle portion of musculus trapezius 2.05±0.7(53%), ascending portion of m. trapezius 0.9±0.7(70%) at p0.05 Therefore, during the palpation study of trigger points m. levator scapula and m. trapezius pain syndrome decreased from 53% to 70% by localization (p0.05). Conclusions. The use of FT methods (manual therapy, electromyostimulation, and kinesiotherapy) con-firmed its effectiveness with positive dynamics of flexion, extension, and rotation indicators of the thoracolumbar spine and a reduction in the level of pain syndrome when performing goniometry and palpation of the TT
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Андрійчук О. Я., Сахарук Л. Ю.
Назва : Аналіз соматичної складової депресії при плануванні програми фізичної терапії [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Analysis of the somatic component of depression in the development of a physical therapy program
Місце публікування : Art of Medicine. - 2022. - N 3. - С. 12-17 (Шифр АУ50/2022/3)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT
ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ РАССТРОЙСТВА -- SENSATION DISORDERS
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Робота фізичного терапевта з хворими на рекурентний депресивний розлад має свої особливості, які виникають у зв’язку з соматичною складовою в клінічній картині. Метою роботи було проаналізувати поліморфізм скарг пацієнтів з рекурентним депресивним розладом та визначити кореляцію між ними та ступенем депресивного розладу за результатами анкети PHQ-9. До дослідження було залучено 67 жінок, хворих на рекурентний депресивний розлад, які були направлені на стаціонарне лікування. Вік пацієнток 45,37±12,01 р. (min - 23 р.; max - 69 р.). Отримані результати свідчать, що найбільш частими скаргами є зниження настрою (85,1%), головний біль (47,8%), апатія та безсоння (38,8%). При визначені взаємозв’язків між симптомами, були виявлені позитивні та негативні кореляційні зв’язки різної сили. Так, сильний позитивний взаємозв’язок був між порушеннями статевої функції та втратою апетиту (r=0,72) і сильна негативна кореляція між запамороченням та втратою апетиту (r= - 0,86). Між іншими скаргами відмічений взаємозв’язок меншої сили. При визначенні ступеня депресивного розладу за результатами анкетування PHQ-9, було виявлено, що третина обстежених (34,4%) має легкий депресивний розлад, чверть (23,9%) - помірну депресивну симптоматику і у 14,9% опитаних - виражені депресивні розлади. При розрахунку взаємозалежності між ступенем депресивного розладу та наявними скаргами була виявлена певна кореляція, проте прямої залежності між вираженістю депресії та скаргами не виявлено. Отримані дані є важливими для фізичних терапевтів та інших членів мультидисциплінарної реабілітаційної команди і засвідчують факт наявності у пацієнтів з депресією множинних соматичних симптомів, які не завжди пов’язані з станом здоров’я та ступенем депресивного розладуDepressive disorders occupy a leading position among mental disorders in Ukrainians. The work of a physical therapist with patients with recurrent depressive disorder has its characteristics, which arise in connection with the somatic component in the clinical picture. The study aimed to analyze the polymorphism of complaints of patients with recurrent depressive disorder and to determine the correlation between them and the degree of the depressive disorder according to the results of the Patient Health Questionnaire - 9 (PHQ-9). The age of the patients was 45.37±12.01 years (min – 23 years; max – 69 years). The results showed that the most common complaints were: low mood (85.1%), headache (47.8%), apathy and insomnia (38.8%), changes in body weight (37.3%), loss of appetite and increased irritability (34.3%). The wide variety of complaints in the group of patients with recurrent depressive disorder is a confirmation of the work of scientists who claim that the most important diagnostic sign of a mental disorder is the phenomenon of "multiple somatic symptoms". This set of complaints required a more detailed study of their relationship. In fact, the determination of the correlation relationship by calculating Spearman's rank correlation coefficient revealed positive and negative relationships of different strengths. According to our study, a strong positive relationship was identified between impaired sexual function and loss of appetite (r = 0.72), a significant direct correlation was found between complaints such as decreased mood and loss of appetite (r = 0.52); between impaired sexual function, low mood (r = 0.53), fear of the evening (r = 0.5) and dizziness (r = 0.61)
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Голод Н. Р.
Назва : Результати функціональної здатності м’язів черевного пресу у пацієнток після лапароскопічної холецистектомії в довготривалому періоді реабілітації [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Results of functional performance of abdominal press muscles in patients after laparoscopic cholecystectomy in long-term period
Місце публікування : Art of Medicine. - 2022. - N 2. - С. 21-25 (Шифр АУ50/2022/2)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
БРЮШНЫЕ МЫШЦЫ -- ABDOMINAL MUSCLES
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
Анотація: Мета. Визначити рівень функціональної здатності сили м’язів черевного пресу у пацієнток різних вікових категорій після ЛХЦ в довготривалому періоді реабілітації. Матеріали і методи. Проведено мануально-м’язове тестування (ММТ) за методикою Ловетта 113 пацієнток після лапароскопічної холецистектомії (ЛХЦ), які перебували на реабілітації в санаторно-курортному комплексі Моршинкурорт в 2020, 2021 роках. Середній вік пацієнток становив 52,96±0,62 років. Пацієнток було поділено на 3 групи за трьома віковими категоріями: група А - жінки віком від 18 до 44 років (n=14); група В - віком від 45 до 59 років (n=79); група С віком від 60 до 74 років (n=20). Методи: Здійснювали засліплення оцінювачів при тестуванні. Методи синтезу, аналізу та математичної статистики. Досліджувані показники: функціональна здатність м’язів згинання та ротації тулуба. З метою оцінки впливу ЛХЦ на функціональну здатність м’язів черевного пресу було проведено ММТ за методикою Ловетта. Результати. Встановлено, що в усіх трьох групах рівень функціональної здатності згинання м’язів черевного пресу пацієнток після ЛХЦ був низьким. Результати оцінки сили ротації тулуба у положенні лежачи показали аналогічні показники - чим більший вік у пацієнток, тим слабші м’язи. У всіх трьох групах встановлено більшу статистично достовірну різницю між силою функціональної здатності ротації м’язів черевного пресу зліва, ніж справа. Такий результат свідчить про те, що навіть незначне оперативне втручання із невеликим пошкодженням м’язових волокон та фасцій призводить до зниження функціональної здатності м’язів черевного пресу. Висновки. У програми з фізичної терапії, ерготерапії на цьому етапі, слід включати методики для збільшення сили м’язів черевного пресу, зважаючи на перенесене оперативне втручання, відновлення та покращення рухової дієздатності The Aim is to determine the level of functional ability of abdominal muscles in patients of different ages after LCH in the long-term rehabilitation period. Materials and methods. Lovett’s manual muscle testing (MMT) was performed on 113 patients after laparoscopic cholecystectomy (LCH), who were undergoing rehabilitation at the Morshyn kurort resort complex in 2020 and 2021. The average age of patients was 52,96±0,62 years. Patients were divided into 3 groups according to three age categories: group A - women aged 18 to 44 years (n = 14); group B - aged 45 to 59 years (n = 79); group C aged from 60 to 74 years (n = 20). Inclusion criteria: patients after LCH from 1 month to 1 year after surgery. Exclusion criteria: patients who have contraindications to testing: early postoperative period; pregnancy; severe circulatory failure, the presence of patients with neuropsychiatric pathology; peptic ulcer of the stomach and, or duodenum with bleeding, patients’ refusal to participate in the study. Methods. Evaluators were blinded during testing. Methods of synthesis, analysis and mathematical statistics. Indicators under study: functional ability of torso flexion and rotation muscles. In order to assess the effect of LCH on the functional ability of the abdominal muscles, MMT was performed according to the Lovett method. The results of the study. The results of the assessment of the functional ability of the abdominal muscles of patients after LCH in the long term indicate a decrease in the strength of the abdominal muscles in patients of three groups. Analyzing the results, it was found that the functional ability to bend the torso was the best in the youngest group A 2.86 ± 0.20 points. Slightly lower level of torso flexion was in group B 2.44 ± 0.07 points and the worst in the oldest group C - 2.20 ± 0.11 points. A statistically significant difference was found between the three groups in this indicator. In all three groups, the level of functional flexion of the abdominal muscles of patients after LCH was low. However, it was found that in three age groups there is an asymmetry in the level of muscle strength - in all patients the muscles that perform the function of torso rotation on the right are weaker than the muscles on the left side. In all three groups, there was a greater statistically significant difference between the strength of the functional ability of the abdominal muscles to rotate on the left than on the right. This result indicates that even minor surgery with minor damage to muscle fibers and fascia reduces the functional capacity of the abdominal muscles. LCH leads to an asymmetry in the strength of the external and internal oblique muscles of the abdominal press - a statistically significant decrease in the functional state of these muscles on the right compared with the strength of the muscles on the left in all age group
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)