Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (17)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=ХОЛЕСТАЗ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 126
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Khimion, L. V.
Dyslipidemia and Nonalcoholic Fatty Liver Disease in Rheumatoid Arthritis Patients [Текст] = Дисліпідемія та неалкогольна жирова хвороба печінки у пацієнтів з ревматоїдним артритом / L. V. Khimion, I. V. Klymas // Сімейна медицина. - 2023. - № 4. - С. 50-55. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (осложнения, патофизиология, этиология)
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS (осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (патофизиология, ультрасонография, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Liver damage in patients with immunoinflammatory rheumatic diseases is one of the urgent problems of modern medicine. Mostly, nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD) is developed in patients with rheumatoid arthritis (RA) with high clinical and immunological activity of the disease. Despite the presence of a large number of studies devoted to the problem of the development of dyslipidemia and liver steatosis in RA, information about their mechanisms and prevalence of risk factors remains controversial and requires further research
The objective: to analyze the state of lipid metabolism in patients with RA in combination with NAFLD and without signs of liver damage. Materials and methods. 156 persons who were divided into two groups took part in the study. The main group included 126 patients with RA, the control group – 30 persons without autoimmune pathology. To determine the parameters of lipid metabolism, the participants underwent a blood laboratory test to study the parameters of the lipidogram. An ultrasound examination (USE) of the liver was performed for study the state of the hepatobiliary system. Results. Based on the results of liver USE, it was found that the majority of patients with RA have an increased liver size and liver fatty infiltration (steatosis) of various degrees of severity. I degree steatosis was determined in 30 (38.96%) patients with RA, II degree – in 28 (36.36%) and III degree – in 19 (24.67%) RA patients. As for the control group, steatosis I degree was diagnosed in only 1 (3.33%) person, II degree – 1 (3.33%) individual. The results of the lipidogram study showed that patients with RA and steatosis have elevated serum triglycerides. An increased total cholesterol was found in patients with RA and NAFLD. Analysis of low-density lipoprotein (HDL) cholesterol levels showed that RA and NAFLD patients had HDL levels 18.00% lower compared to controls and 21.01% lower compared to RA patients without NAFLD. An increased LDL in patients with RA and NAFLD indicates the risk of development of atherosclerosis and cardiovascular diseases in this group of people. Conclusions. In 77 (61.10%) examined RA patients, liver steatosis of various degrees was detected by ultrasound examination. The combination of RA with NAFLD is associated with more pronounced proatherogenic dyslipidemias compared to patients with RA without NAFLD. Hepatic steatosis is associated with a significant increase in TG and LDL cholesterol levels and an increased atherogenicity. A standard clinical and laboratory and instrumental examination of patients with RA should include an assessment of the state of the liver (ultrasound examination, laboratory parameters) and lipid metabolism for further application of therapeutic and preventive non-medicinal and medicinal algorithms for the correction of detected disorders
Однією з актуальних проблем сучасної медицини є ураження печінки у пацієнтів з імунозапальними ревматичними захворюваннями. Найчастіше неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) розвивається у хворих на ревматоїдний артрит (РА) з високою клініко-імунологічною активністю хвороби. Незважаючи на наявність великої кількості досліджень, присвячених проблемі розвитку дисліпідемії та стеатозу печінки при РА, інформація про їхні механізми і поширеність факторів ризику залишається суперечливою та потребує подальших досліджень
Мета дослідження: аналіз стану ліпідного обміну у хворих на РА у поєднанні з НАЖХП та без ознак ураження печінки. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 156 осіб, яких було розподілено на дві групи. До основної групи увійшли 126 хворих на РА, до групи контролю – 30 осіб без аутоімунної патології. Для вивчення показників ліпідного обміну учасникам дослідження проводили лабораторне дослідження крові з визначенням показників ліпідограми. Для характеристики стану гепатобіліарної системи проведено ультразвукове дослідження (УЗД) печінки. Результати. На підставі результатів УЗД печінки виявлено, що у більшості хворих на РА спостерігається збільшення розмірів печінки та жирова інфільтрація печінки (стеатоз) різного ступеня важкості. Стеатоз І ступеня зафіксовано у 30 (38,96%) хворих на РА, ІІ ступеня – у 28 (36,36%) та ІІІ ступеня – у 19 (24,67%) хворих на РА. Щодо групи контролю, то лише в 1 (3,33%) особи виявлений стеатоз І ступеня і в 1 (3,33%) – стеатоз ІІ ступеня. Результати дослідження ліпідограми продемонстрували, що у пацієнтів із РА та стеатозом у сироватці крові спостерігається підвищення рівня тригліцеридів. У хворих на РА і НАЖХП зафіксовано підвищення вмісту загального холестерину. Аналіз показників вмісту холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ЛПВЩ) продемонстрував, що у пацієнтів з РА та НАЖХП рівень ЛПВЩ на18,00% нижче порівняно з контролем та на 21,01% нижче порівняно з показниками групи пацієнтів з РА без НАЖХП. Підвищення рівня ЛПНЩ у хворих на РА та НАЖХП свідчить про наявність ризику розвитку атеросклерозу та серцево-судинних захворювань у цій групі осіб. Висновки. У 77 (61,10%) обстежених хворих на РА за допомогою УЗД виявлено стеатоз печінки різного ступеня. Поєднання РА з НАЖХП асоціюється з більш вираженими проатерогенними дисліпідеміями порівняно із пацієнтами з РА без НАЖХП. Стеатоз печінки пов’язаний з істотним підвищенням рівнів ТГ і холестерином ЛПНЩ та збільшенням атерогенності. Стандартне клініко-лабораторне та інструментальне обстеження хворих на РА має включати оцінку стану печінки (УЗД, лабораторні показники) та ліпідного обміну для подальшого застосування лікувально-профілактичних немедикаментозних і медикаментозних алгоритмів корекції виявлених порушень
Дод.точки доступу:
Klymas, I. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Диагностика и лечение билиарной атрезии у детей [Текст] = Diagnosis and treatment of biliary atresia in children / Е. Дмитриева [та ін.] // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2022. - Том 7, N 1. - С. 40-46. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ АТРЕЗИЯ -- BILIARY ATRESIA (диагностика, патофизиология, хирургия)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагностика, патофизиология, хирургия)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
ДЕТИ -- CHILD
ГИПЕРБИЛИРУБИНЕМИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- HYPERBILIRUBINEMIA, NEONATAL (диагностика, осложнения, терапия, хирургия)
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (диагностика, осложнения, патофизиология)
ПЕЧЕНИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- LIVER TRANSPLANTATION (использование, методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, методы)
Анотація: У дитячому віці існує відносно небагато тяж-ких захворювань печінки. Біліарна атрезія є одним із найскладніших. Рання діагностика цього захворювання є основою наступного алгоритму лікування. У статті прописуємо основні критерії діагностики патології жовчовивідних шляхів у новонароджених та дітей раннього віку, а також звертаємо увагу педіатрів та неонатологів на труднощі, які виникають при їхній діагностиці. Незважаючи на рідкість цих захворювань, при діагностиці пролонгованої гіпербілірубінемії слід враховувати й атрезію жовчовивідних шляхів, а також інші рідкісні захворювання печінки. Завдяки ранній діагностиці та подальшій операції за Касаї, можливості трансплантації печінки, в останні два десятиліття спостерігається значний прогрес у лікуванні дітей з атрезією жовчовивідних шляхів
There are relatively few severe liver diseases in childhood. Biliary atresia is one of the most difficult. Early diagnosis of this disease is the basis of the subsequent treatment algorithm. In this article, we want to present the main criteria for diagnosing biliary tract pathology in newborns and young children, as well as draw the attention of pediatricians and neonatologists to the difficulties that arise in their diagnosis. Despite the rarity of these diseases, biliary atresia, as well as other rare liver diseases, should always be considered in the diagnosis of longterm hyperbilirubinemia. Due to early diagnosis and subsequent Kasai operation, the possibility of liver transplantation, in the last two decades, there has been significant progress in the treatment of children with biliary atresia
Дод.точки доступу:
Дмитриева, Е.
Дмитриев, К.
Видищак, М.
Видищак, В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Грицай, І. М.
Акушерський холестаз: сучасні рекомендації щодо діагностики, лікування, ведення вагітності та пологів [Текст] = Obstetric cholestasis: modern recommendations for diagnosis, treatment, management of pregnancy and childbirth / І. М. Грицай, А. Є. Гусєва, В. І. Медведь // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 11-15. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (диагностика, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- URSODEOXYCHOLIC ACID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Стаття присвячена найпоширенішому захворюванню печінки, пов’язаному з вагітністю, – акушерському холестазу. Частота даної патології серед усіх порушень стану печінки у вагітних становить майже 27%, поступаючись лише вірусним гепатитам. У середньому її діагностують у 2–4 випадках на 1000 вагітностей. Характерною рисою акушерського холестазу є схильність до рецидивів при наступних вагітностях, що спостерігається у 60–70% повторних вагітностей. Дане порушення зазвичай проявляється у ІІ або ІІІ триместрі гестації. У статті стисло описані ланки патогенезу та диференціальна діагностика акушерського холестазу, основну увагу приділено лабораторно-діагностичним маркерам захворювання, серед яких визначальним є концентрація жовчних кислот у крові вагітної. Підвищення концентрації жовчних кислот ≥10 мкмоль/л на сьогодні є вирішальним діагностичним критерієм акушерського холестазу та може стимулювати виділення простагландинів, підвищувати чутливість міометрія до окситоцину та його контрактильність, що у 12–44% випадків спричинює передчасні пологи. Також представлено сучасні рекомендації щодо ведення вагітності і тактики розродження жінок з акушерським холестазом і основні методи лікування. Сьогодні для терапії холестатичного гепатозу вагітних застосовують засоби, які специфічно зменшують явища внутрішньопечінкового холестазу – урсодезоксихолеву кислоту та 5-аденозилметіонін, а також симптоматичні засоби – холестирамін (або інші секвестранти жовчних кислот), блокатори Н1-гістамінових рецепторів, фенобарбітал. Найбільш переконливими доказами ефективності й безпеки на сьогодні є дані щодо урсодезоксихолевої кислоти. У даній статті описано клінічний випадок вагітності у жінки з акушерським холестазом. Для запобігання небажаній вагітності жінка протягом 10 років вживала комбіновані оральні контрацептиви, що, вочевидь, зумовило у майбутньому розвиток цього захворювання під час вагітності. Пацієнтці проведена своєчасна діагностика та відповідне лікування. На 37-у тижні вагітності відбулися вагінальні пологи. Народилася жива дитина жіночої статі, з масою тіла 3000 г, довжиною 48 см у задовільному стані
The article is devoted to the most common liver disease which is associated with pregnancy – obstetric cholestasis. The frequency of this pathology among all liver disorders in pregnant women is almost 27%, second only to viral hepatitis. On average, it is diagnosed in 2–4 cases per 1000 pregnancies. A characteristic feature of obstetric cholestasis is the tendency to the recurrent course in future pregnancies, which is observed in 60–70% of next pregnancies. This disorder usually manifests itself in the II or III trimester of pregnancy. The links of pathogenesis and differential diagnosis of obstetric cholestasis are briefly described in the article, the main attention is paid to laboratory diagnostic markers of the disease, among which the concentration of bile acids in the blood of a pregnant woman is the most important. An increase concentration of bile acids ≥10 μmol/L is currently a main diagnostic criterion for obstetric cholestasis and can stimulate the release of prostaglandins, increase the sensitivity of the myometrium to oxytocin and its contractility, which in 12–44% of cases causes premature birth. Modern recommendations on pregnancy management and childbirth tactics for women with obstetric cholestasis and the main methods of treatment are also presented in the article. Today, for the treatment of cholestatic hepatosis in pregnant women, medicines are used that specifically reduce the phenomena of intrahepatic cholestasis – ursodeoxycholic acid and 5-adenosylmethionine, as well as symptomatic treatment – cholestyramine (or other sequestrants of bile acids), H1-histamine receptors blockers, phenobarbital. Today, the most convincing evidence of effectiveness and safety is the data on ursodeoxycholic acid. This article describes a clinical case of pregnancy in a woman with obstetric cholestasis. The woman used combined oral contraceptives for 10 years to prevent an unwanted pregnancy, which obviously caused the future development of this disease during pregnancy. The patient had timely diagnosis and appropriate treatment. At the 37th week of pregnancy, a vaginal delivery took place. A live female child was born, body weight 3000 g, length 48 cm in satisfactory condition
Дод.точки доступу:
Гусєва, А. Є.
Медведь, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фадєєнко, Г. Д.
Ефективність та безпечність застосування засобу «Гепато-комплекс амінокислот» у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки. Результати відкритого непорівняльного неконтрольованого клінічного дослідження [Текст] = Efficiency and safety of Hepato-complex of amino acids in patients with non-alcoholic fatty liver disease. The results of an open incomparable uncontrolled clinical trial / Г. Д. Фадєєнко, Я. В. Нікіфорова // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 3. - С. 18-25. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЕПАТОПРОТЕКТОРЫ -- HEPATOPROTECTIVE AGENTS (диагностическое применение, прием и дозировка)
АМИНОКИСЛОТЫ -- AMINO ACIDS (диагностическое применение, метаболизм, прием и дозировка)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (метаболизм, патофизиология)
ЛИПИДНОГО МЕТАБОЛИЗМА РАССТРОЙСТВА -- LIPID METABOLISM DISORDERS (диагностика, метаболизм, терапия)
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (диагностика, метаболизм, осложнения)
ГЕМОГЛОБИН A ГЛИКОЗИЛИРОВАННЫЙ -- HEMOGLOBIN A, GLYCOSYLATED (дефицит, диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
Анотація: Мета — дослідити ефективність та безпечність застосування засобу «Гепато‑комплекс амінокислот» у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП)
Результати використання засобу «Гепато‑комплекс амінокислот» свідчать про його ефективність і безпечність як патогенетичного засобу лікування хворих на НАЖХП
Objective — to investigate the effectiveness and safety of the use of Hepato‑complex of amino acids in patients with non‑alcoholic fatty liver disease (NAFLD)
The results of the use of the preparation “Hepato‑complex of amino acids” demonstrated its effectiveness and safety as a pathogenetic agent for the treatment of patients with non‑alcoholic fatty disease
Дод.точки доступу:
Нікіфорова, Я. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Губергріц, Н. Б.
    Жовч in excess [Текст] = Bile in excess / Н. Б. Губергріц, О. М. Агібалов // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 2. - С. 43-54. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Де-Нол--тер прим

   Улькавис--тер прим

MeSH-головна:
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология, хирургия)
ЖЕЛЧНЫЕ КИСЛОТЫ И СОЛИ -- BILE ACIDS AND SALTS (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ДУОДЕНО-ГАСТРАЛЬНЫЙ РЕФЛЮКС -- DUODENOGASTRIC REFLUX (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ -- CHOLECYSTECTOMY (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ВИСМУТ -- BISMUTH (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Розглянуто патогенетичні механізми виникнення дуоденогастрального та дуоденогастроезофагеального рефлюксу, їхню роль у виникненні жовчного рефлюкс-гастриту і рефлюкс‑езофагіту. Принциповими основами формування жовчного рефлюксу є неспроможність сфінктерного апарату, антродуоденальна дисмоторика, ліквідація природного антирефлюксного бар’єра. Чинниками ризику первинного дуоденогастрального рефлюксу вважають дисфункцію жовчного міхура і дуоденальну дисмоторику. Провідним механізмом розвитку дуоденогастрального і дуоденогастроезофагеального рефлюксу після холецистектомії є порушення гастродуоденальної моторики та гастродуоденальна гіпертензія. Ці синдроми виникають також при жовчнокам’яній хворобі та інших органічних і функціональних патологічних станах, зокрема при панкреатичній недостатності. Синдром хронічної дуоденальної гіпертензії, або «дуоденального демона», виявляється відчуттям тяжності в епігастрії, відрижкою, печією, нудотою, блюванням, метеоризмом, порушеннями випорожнення. Він доповнюється явищами психосоматичної астенізації, зниженням розумової і фізичної працездатності, апатією, похмурою оцінкою життєвих перспектив. Розглянуто клінічні особливості хологенної діареї, продемонстровано диференційно‑діагностичні ознаки діареї при хронічній дуоденальній гіпертензії та синдромі подразненого кишечника
Наведено клініко-патогенетичне обґрунтування лікування хронічної дуоденальної гіпертензії, котра супроводжується хологенною діареєю, препаратами колоїдного вісмуту. Коротко викладено результати порівняльного аналізу фізико‑хімічних і структурних властивостей таблетованих форм препаратів, які містять вісмуту трикалію субцитрат: оригінального лікарського засобу «Де‑Нол» (Astellas) і дженерика «Улькавіс» (КRКА). Зроблено висновок щодо доцільності включення препарату «Улькавіс» у схему лікування хворих із хологенною діареєю
The article presents consideration for the pathogenetic mechanisms of the occurrence of duodenogastric reflux (DGR), duodenogastroesophageal reflux (DGER), their role in the occurrence of biliary reflux gastritis and reflux esophagitis. The fundamental bases for the formation of bile reflux are the failure of the sphincter apparatus, antroduodenal dysmotility, elimination of the natural antireflux barrier. Gallbladder dysfunction and duodenal dysmotility are considered the risk factors for primary DGR. The leading mechanism for the development of DGR, DGER after cholecystectomy is a violation of gastroduodenal motility and gastroduodenal hypertension. These syndromes are formed also at gallstone disease and other organic and functional pathological conditions, including pancreatic insufficiency. The syndrome of chronic duodenal hypertension or «duodenal demon» is manifested by heaviness in the epigastrium, belching, heartburn, nausea, vomiting, flatulence, and stool disorders. It is supplemented by the phenomena of psychosomatic asthenization, decreased mental and physical performance, apathy, and a negative assessment of life prospects. The clinical features of hologenous diarrhea are considered, differential diagnostic signs of diarrhea in chronic duodenal hypertension and irritable bowel syndrome are demonstrated
The clinical and pathogenetic substantiation of the treatment of chronic duodenal hypertension accompanied by hologenous diarrhea with colloidal bismuth preparations is presented. The summary of the comparative analysis has been presented of the physicochemical and structural properties of tablet formulations, containing bismuth tripotassium subcitrate, the original drug De-Nol (Astellas) and the generic Ulcavis (KRKA). It has been concluded that it is advisable to include Ulcavis in the treatment regimen for patients with hologenous diarrhea
Дод.точки доступу:
Агібалов, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Швець, О. В.
Клінічне ведення дорослих пацієнтів із патологічними результатами печінкових біохімічних тестів [Текст] = Clinical management of adult patients with pathological values of hepatic biochemical tests / О. В. Швець // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 5/6. - С. 55-63. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Адеметионин--тер прим

MeSH-головна:
КЛИНИЧЕСКИЕ БИОХИМИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- CLINICAL CHEMISTRY TESTS (использование, методы)
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (диагностика, иммунология, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ТРАНСАМИНАЗЫ -- TRANSAMINASES (действие лекарственных препаратов, диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ФОСФАТАЗА ЩЕЛОЧНАЯ -- ALKALINE PHOSPHATASE (действие лекарственных препаратов, диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
БИЛИРУБИН -- BILIRUBIN (диагностическое применение, кровь, метаболизм, моча)
Анотація: Підвищення показників біохімічних печінкових тестів може виникати внаслідок гострого або хронічного пошкодження печінки. Відповідно до співвідношення ключових маркерів виділяють гепатоцелюлярний, холестатичний, змішаний варіанти та ізольовану гіпербілірубінемію. Результати первинної оцінки пацієнта з елевацією печінкових біохімічних маркерів зумовлюють тактику діагностичного пошуку та подальшого лікування хворого
The hepatic biochemical values may increase due to acute or chronic liver impairment. Based on the ratio of important markers, there are hepatocellular, cholestatic, combined variants, and isolated hyperbilirubinemia. The results of the primary assessment of patients with elevated hepatic biochemical markers determine the tactics of diagnostic search and further treatment of a patient
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Грабчак, С. О.
Особливості компенсаторних процесів дванадцятипалої кишки при обтураційному холестазі в поєднанні з декомпресією жовчних шляхів та ентеросорбцією [Текст] = Features of compensatory processes of the duodenum in obturative cholestasus in combination with decompression of the biliary pathways and enterosorption / С. О. Грабчак, А. Д. Беденюк // Шпитальна хірургія. - 2021. - № 1. - С. 38-43. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (патофизиология)
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS
ЭНТЕРОСОРБЦИЯ -- ENTEROSORPTION (тенденции)
ДЕКОМПРЕССИЯ -- DECOMPRESSION (тенденции)
Анотація: Встановлено, що поєднання холедоходуоденостомії з ентеросорбцією вже через тиждень після корекції 28-денної механічної жовтяниці суттєво знижує ендогенну інтоксикацію, перекисне окиснення ліпідів, підвищує антиоксидантний захист органів та організму, покращує пігментний обмін і функцію печінки та біоциноз кишечника. В цих експериментальних умовах активність каталази нормалізується в строки від 14 до 28 діб початку експерименту
Studies have shown that the combination of choledochoduodenostomy with enterosorption in a week after correction of 28-day mechanical jaundice significantly reduces endogenous intoxication, lipid peroxidation, increases antioxidant protection of organs and the body, improves pigment metabolism and liver function. Under these experimental conditions, catalase activity is normalized within 14 to 28 days of the start of the experiment
Дод.точки доступу:
Беденюк, А. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив екстракту листя лепехи звичайної (Acorus calamus L.) на показники холестазу та жовчовидільну функцію печінки за експериментального гепатиту [Текст] / Л. В. Деримедвідь [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - № 2. - С. 114-121. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АИР -- ACORUS
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (лекарственная терапия)
ГЕПАТИТ АЛКОГОЛЬНЫЙ -- HEPATITIS, ALCOHOLIC (лекарственная терапия)
Анотація: Однією з складових уражень печінки є холестатичний синдром, який обумовлено порушенням утворення та відтоку жовчі в кишечник, накопиченням її компонентів у печінці та крові, що проявляється підвищенням активності в крові лужної фосфатази (ЛФ), ?-глутамілтранспептидази (?-ГТТП), трансаміназ, вмісту холестерину, білірубіну, жовчних кислот тощо. Для корекції синдрому холестазу за алкогольної хвороби та інших уражень печінки часто використовують рослинні та синтетичні засоби з гепатопротекторною й жовчогінною активністю. Мета дослідження – вивчення впливу деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної (Acorus calamus L.) на процеси жовчоутворення, жовчовиділення та холестазу за умов етанол-тетрахлорметанового гепатиту в щурів. Встановлено, що використання деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної в лікувально-профілактичному режимі за умов гепатиту в щурів, спричиненого введенням тетрахлорметану та етанолу, достовірно зменшує інтенсивність процесу холестазу, покращує жовчосектеторну та жовчоутворювальну функції печінки. Антихолестатичні властивості деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної підтверджено достовірним зменшенням рівня непрямого та прямого білірубіну, зниженням активності ЛФ і ?-ГТТП. За показниками нормалізації швидкості секреції жовчі, вмісту в жовчі жовчних кислот і холестерину, зменшенням процесів холестазу деалкоголізований екстракт листя лепехи звичайної не поступався препаратам порівняння. Отримані дані свідчать про доцільність подальших поглиблених досліджень екстракту листя лепехи звичайної для створення на її основі ефективних гепатопротекторів.
Дод.точки доступу:
Деримедвідь, Л. В.
Коранг, Л. А.
Калько, К. О.
Вереітинова, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мамонтов, И. Н.
Сравнительное изучение биохимических показателей крови при экспериментальных остром билиарном панкреатите и обструктивном холестазе [Текст] / И. Н. Мамонтов // Клінічна хірургія. - 2020. - Том 87, N 1/2. - С. 70-73. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (кровь, этиология)
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (кровь)
КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS
ГИПЕРБИЛИРУБИНЕМИЯ -- HYPERBILIRUBINEMIA
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Анотація: Более выраженная гипербилирубинемия наблюдается при обструктивном холестазе. При остром билиарном панкреатите отмечаются достоверно большие значения активности аланинаминотрансферазы (на 3-и сутки) и аспартатаминотрансферазы (на 7-е сутки), содержания мочевины (на 3-и сутки), активности щелочной фосфатазы (на 7-е сутки)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Березенко, В. С.
Синдром Жубера як причина холестазу в дітей [Текст] / В. С. Березенко, Х. З. Михайлюк // Сучасна педіатрія. Україна. - 2020. - N 7. - С. 64-71. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ ВРОЖДЕННЫЕ -- GENETIC DISEASES, INBORN (генетика)
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (генетика, диагностика, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Наведено літературні дані та власне спостереження синдрому Жубера в дитини дошкільного віку. Цей синдром супроводжується хронічним внутрішньопечінковим холестазом, характерними дизморфіями обличчя, вродженими вадами сечовидільної системи, змінами очей, підтверджується молекулярно генетичним дослідженням мутації гена TMEM67. Розглянуто діагностичні аспекти даної патології
Синдром Жубера може мати клініку, подібну до холестатичних захворювань печінки з типовою клінічною та лабораторною симптоматикою. Молекулярно-генетичне дослідження важлива складова діагностики в дітей з патологією печінки, поєднаною з ураженням інших органів та систем. Успішне лікування можливе лише за умови мультидисциплінарного підходу
Дод.точки доступу:
Михайлюк, Х. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Влияние частичной обструкции общего желчного протока без гипербилирубинемии на печень [Текст] / И. Н. Мамонтов [и др.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 8. - С. 67-71. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (кровь)
ЖЕЛЧНЫЙ ПРОТОК ОБЩИЙ -- COMMON BILE DUCT (патология)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (патология)
КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS
ПЕЧЕНИ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- LIVER FUNCTION TESTS
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Анотація: Цель. Изучение в эксперименте морфологических изменений печени и биохимических показателей крови при частичной обструкции общего желчного протока (ЧООЖП) без гипербилирубинемии
Материалы и методы. На 34 крысах моделировали ЧООЖП. Животных выводили из эксперимента на 3, 7, 14, 21, 28-е и 35-е сутки. Определяли содержание билирубина, альбумина, мочевины сыворотки крови и активность аланинаминотрансферазы (АЛТ), аспартатаминотрансферазы (АСТ), щелочной фосфатазы (ЩФ). Измеряли диаметр общего желчного протока, массу и объем печени, исследовали ее гистологию, выполняли морфометрию. Контролем служили 17 животных. Результаты. У 14 (41,2%) животных наблюдали ЧООЖП без гипербилирубинемии. Максимальные морфологические изменения отмечены на 28 – 35-е сутки: увеличение массы печени на 31% и ее объема на 25,5%; увеличение числа и дилатация желчных протоков, увеличение числа синусоидальных клеток, площади гепатоцитов, наличие фиброза ІІ степени в 4 из 5 наблюдений. Изменения биохимических показателей были достоверными только на 3 – 7-е сутки: содержание альбумина снизилось до (21,6 ± 2,5) г/л, контрольный показатель – (26,7 ± 1,6) г/л. В течение эксперимента активность АЛТ, АСТ, ЩФ, содержание мочевины не отличались от контрольных величин. Выводы. Несмотря на полную функциональную компенсацию, ЧООЖП без гипербилирубинемии приводит к значимым морфологическим изменениям печени
Дод.точки доступу:
Мамонтов, И. Н.
Тамм, Т. И.
Ивахно, И. В.
Панасенко, В. А.
Падалко, В. И.
Зульфугаров, И. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Проблемные вопросы эндоскопического билиарного стентирования [Текст] / А. И. Дронов [и др.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 7. - С. 13-17. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (хирургия, этиология)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЭНДОСКОПИЯ ОРГАНОВ ПИЩЕВАРЕНИЯ -- ENDOSCOPY, DIGESTIVE SYSTEM (методы)
СТЕНТЫ -- STENTS
Анотація: Цель. Изучить результаты эндоскопического билиарного стентирования (ЭБС) при билиарной обструкции различного генеза, определить проблемные вопросы методики и возможности повышения ее эффективности. Материалы и методы. Приведен опыт выполнения 5748 эндоскопических транспапиллярных вмешательств за 2010 - 2017 гг.: эндоскопическую папиллосфинктеротомию выполнили в 2919 (50,8%) наблюдениях, стентирование желчных протоков - в 379 (6,6%). В 296 (78,1%) наблюдениях были установлены пластиковые стенты (ПС), в 83 (21,9%) - саморасправляющиеся металлические стенты. Результаты. Из 208 пациентов, которым первично временное ЭБС по поводу опухолевой билиарной обструкции выполнили с применением ПС, у 153 (73,6%) следующим этапом лечения была плановая полостная операция через 10 - 14 сут после купирования гипербилирубинемии, явлений холангита, дообследования и определения объема вмешательства. Среди этих пациентов 56 (36,6%) выполнили радикальные, 97 (63,4%) – паллиативные операции. Для закрытия наружного желчного свища (НЖС) ПС установили 47 пациентам: 13 (27,7%) - по поводу тубулярного стеноза дистального отдела общего желчного протока, 7 (14,9%) - несостоятельности швов общего желчного протока (после холедохолитотомии), 14 (29,8%) - интраоперационных повреждений внепеченочных желчных протоков, 5 (10,6%) - наличия ходов Люшка, 8 (17,0%) - состояния после резекции печени, эхинококэктомии. Наличие конкрементов, которые по каким-либо причинам не могли быть удалены эндоскопически, в условиях гнойного холангита было показанием к ЭБС в 24 (8,1%) наблюдениях, хронический панкреатит, осложненный обтурационной желтухой – в 9 (3,0%). Коррекцию ятрогенных повреждений желчных протоков с развитием их частичных стриктур, НЖС посредством ЭБС с установкой ПС выполнили у 8 (2,7%) пациентов. Выводы. Существует необходимость изучить результаты лечения пациентов с билиарной обструкцией различного генеза, определить проблемные вопросы основных методик и возможности повышения их эффективности
Дод.точки доступу:
Дронов, А. И.
Насташенко, И. Л.
Бакунец, Ю. П.
Бакунец, П. П.
Левченко, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Морфологічні аспекти гострого холангіта [Текст] / О. М. Тищенко [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 1. - С. 41-44

MeSH-головна:
ХОЛАНГИТ -- CHOLANGITIS (патология, хирургия)
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (патология, хирургия)
ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ ВНЕПЕЧЕНОЧНЫЕ -- BILE DUCTS, EXTRAHEPATIC (патология)
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (патология, хирургия)
ИНФЕКЦИЯ ОЧАГОВАЯ -- FOCAL INFECTION
ВНУТРИБРЮШНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- INTRAABDOMINAL INFECTIONS
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРОЛИКИ -- RABBITS
Анотація: Досліджено морфологічні зміни біліарної системи в клініці у хворих на гострий холангіт і при експериментальному моделюванні гострого холангіта у кролів. При цьому у тварин моделювалася гостра механічна жовтяниця з інфікуванням жовчовивідних шляхів, а потім після декомпресії в динаміці вивчалися зміни в печінці та стінці жовчовивідних проток в терміни 4-5,13-14 і 28-30 діб. (аналогія ендоскопічної декомпресії у хворих). Зміни, що відбулися в тканинах кролів в експерименті і в хворих співпадали. Це класичне запалення, експресія якого залежить від терміну жовчної гіпертензії і вірулентності збудника і припадає на перші два тижні після декомпресії. Потім запалення згасає і закінчується фібропластичними процесами. Найбільш вираженим фіброз був в стінці поза печінкової жовчної протоки
Дод.точки доступу:
Тищенко, О. М.
Малоштан, О. В.
Смачило, В. М.
Малоштан, А. О.
Кльосова, М. О.
Волченко, О. В.
Долженко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Структурні зміни мікроциркуляторного русла дванадцятипалої кишки при обтураційному холестазі / С. О. Грабчак [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2019. - N 4. - С. 59-62

MeSH-головна:
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (патофизиология)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (кровоснабжение)
МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE
Анотація: Проведеними дослідженнями встановлено, що обтураційний холестаз призводить до вираженого ремоделювання мікроциркуляторного русла дванадцятипалої кишки. На ранніх стадіях змодельованої патології виникає спазм приносних судин гемомікроциркуляторного русла та розширення закапілярних венул та венул, збільшення їх щільності. На 14 та 28 доби обтураційний холестаз ускладнюється розширенням лімфатичних та венозних судин мікроциркуляторного русла, зменшенням кількості гемокапілярів, гіпоксією, дистрофічними, некробіотичними, інфільтративними та склеротичними процесами у стінці дванадцятипалої кишки.
Проведенными исследованиями установлено, что обтурационный холестаз приводит к выраженному ремоделированию микроциркуляторного русла двенадцатиперстной кишки. На ранних стадиях смоделированной патологии возникает спазм приносящих сосудов гемомикроциркуляторного русла и расширения закапилярних венул и венул, увеличение их плотности. На 14 и 28 сутки обтурационный холестаз осложняется расширением лимфатических и венозных сосудов микроциркуляторного русла, уменьшением количества гемокапилляров, гипоксией, дистрофическими, некробиотическими, инфильтративными и склеротическими процессами в стенке двенадцатиперстной кишки.
Дод.точки доступу:
Грабчак, С. О.
Ясіновський, О. Б.
Кріцак, М. Ю.
Гаргула, Т. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Хірургічне лікування хворих з гострим біліарним панкреатитом та жовчною гіпертензією [Текст] / О. І. Дронов [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 5-8. - Бібліогр.: с. 7-8

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (терапия, хирургия, этиология)
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (осложнения, хирургия, этиология)
Анотація: Мета роботи - поліпшити результати лікування хворих на гострий біліарний панкреатит (ГБП) з жовчною гіпертензією шляхом застосування індивідуального підходу до вибору хірургічної техніки в ранній фазі захворювання. Проаналізовані результати діагностики та лікування 140 пацієнтів з ГБП та жовчною гіпертензією. Чоловіків було 33, жінок - 107 віком від 22 до 88 років, середній вік - 57,6 року. В усіх пацієнтів біліарне походження панкреатиту діагностовано відповідно до критеріїв, запропонованих Голландською дослідницькою групою з вивчення панкреатиту. Хворі розподілені на дві групи відповідно до термінів проведення декомпресійних лікувальних заходів. У 1-шу групу увійшли 70 хворих, яким декомпресійні хірургічні втручання виконано в перші 72 год від первинного виникнення абдомінального болю незалежно від терміну госпіталізації в клініку, в 2-гу - 70 пацієнтів, у яких застосували вичікувальну тактику з консервативною терапією відповідно до тяжкості захворювання, декомпресійні методи використали пізніше 72 год від початку захворювання. У хворих 1-шої групи виконано 49 фіброгастродуоденоскопій (ФГДС) з папілосфінктеротомією та літоекстракцією, 10 черезшкірно черезпечінкових пункційних дренувань, 13 лапароскопічних холецистектомій із зовнішнім дренуванням позапечінкових жовчних проток (у 5 пацієнтів виконано лапароскопічну холедохоскопію з літоекстракцією). Некротичні форми гострого панкреатиту (ГП) виявлені у 26 (37,1 %) пацієнтів, у 12 (46,2 %) з них виникло інфікування. Середня тривалість лікування становила 15,48 доби, летальність склала 8,57 %. У хворих 2-гої групи проведено 22 ФГДС з папілосфінктеротомією та літоекстракцією, 5 черезшкірих черезпечінкових пункційних дренувань, 6 холецистектомій (з них 5 із зовнішнім дренуванням загальної жовчної протоки), 18 некрсеквестректомій (в 11 пацієнтів додатково виконана холецистектомія, у 7 - дренування позапечінкових жовчних проток). Некротичні форми ГП розвинулися у 38 (54,3 %) пацієнтів, з них у 25 (65,8 %) виникло інфікування. Середня тривалість лікування становила 22,2 доби, летальність - 17,14 %. Висновки: застосування декомпресійних оперативних втручань для ліквідації жовчної гіпертензії у пацієнтів з ГБП у перші 72 год від початку захворювання надає змогу зменшити частоту розвитку некротичних та інфікованих форм, тяжкість захворювання, рівень летальності та тривалість перебування в стаціонарі
Дод.точки доступу:
Дронов, О.І.
Насташенко, І.Л.
Сусак, Я.М.
Цимбалюк, Р. С.
Тюлюкін, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Лиманська, А. Ю.
Ефективність використання ентеросорбентів у комплексній терапії холестатичного гепатозу вагітних [Текст] = Efficacy of intestinal sorbents in the comprehensive treatment of cholestatic hepatosis of pregnant women / А. Ю. Лиманська, Ю. В. Давидова // Перинатологія та педіатрія. - 2018. - N 2. - С. 20-24. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
АРСАНИЛОВАЯ КИСЛОТА -- ARSANILIC ACID
Анотація: Мета — вивчити ефективність лікування і показник якості життя у вагітних із холестатичним гепатозом при включенні у лікувальну тактику ентеросорбенту, порівняно з традиційною терапією. Матеріали та методи. Жінки з холестатичним гепатозом (n = 38) були розподілені на дві групи. Першу групу становили 10 вагітних, які отримували традиційну терапію (гепатопротектори, інфузійну терапію, препарати урсодезоксихолевої кислоти). До другої групи увійшли 18 вагітних, які отримували, крім традиційного лікування, терапію супроводу препаратом Атоксіл, 1 флакон (10 г препарату у формі водної суспензії), протягом доби в проміжках між вживанням їжі, рівномірно розподіливши зазначену дозу на три рази. Тривалість курсу сорбенту становила 12–14 діб. Показник якості життя після комплексного лікування оцінено за спеціальним опитувальником «Gastrointestinal Simptom Rating Scale» (GSRS). Результати. Введення ентеросорбційного препарату Атоксіл до комплексної терапії холестатичного гепатозу дало змогу підвищити клініко-біохімічну ефективність лікування вагітних. Перевагою цього методу ентеросорбції є неінвазивний характер детоксикації, який полягає в пероральному застосуванні сорбенту, надалі зв'язуванні і виведенні з шлунково-кишкового тракту різних видів токсичних агентів, причому зупиняється ентерогепатична циркуляція ендотоксинів і продуктів деструкції гепатоцитів та поліпшується антитоксична функція печінки. У результаті ентеросорбції послаблюються токсичні та алергічні реакції, знижується метаболічне навантаження на органи екскреції (печінку, кишечник, нирки, легені, шкіру), коригуються обмінні та імунологічні процеси, відзначається більш швидка динаміка біохімічних показників цитолізу та холестазу, зникнення скарг на свербіж шкіри, істотне покращення ферментативної та моторної функцій ШКТ, нормалізація випорожнень і усунення симптомів ендотоксикозу в групі Атоксіл. Висновки. Висока сорбційна активність препарату Атоксіл, швидкість адсорбції, безпека та простота в застосуванні, відсутність протипоказань і можливість комбінації з іншими лікарськими засобами дають змогу індивідуалізувати лікувальну тактику, уникнути побічних ефектів терапії та досягти високої ефективності лікування при скороченні його тривалості. Ключові слова: холестатичний гепатоз, вагітні, ентеросорбенти, Атоксіл
Дод.точки доступу:
Давидова, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Котов, О. В.
Порушення обміну заліза при експериментальній механічній жовтяниці [Текст] / О. В. Котов, С. Я. Луговский // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 2. - С. 46-49

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖЕЛЕЗА ОБМЕНА НАРУШЕНИЯ -- IRON METABOLISM DISORDERS
ЖЕЛЕЗА ИЗБЫТОК МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ -- IRON OVERLOAD
ЖЕЛЕЗО -- IRON (кровь)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (метаболизм)
ЖЕЛЧЬ -- BILE (метаболизм)
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
Анотація: Резюме. У роботі представлено результати дослідження порушення обміну заліза при експериментальній механічній жовтяниці. Встановлено, що протягом двох тижнів від початку жовтяниці середній рівень заліза в крові зменшувався, водночас із підвищенням його рівня в печінці та жовчі. Накопичення заліза в печінці призводило до значущих структурних змін. Отримані нами нові дані про порушення обміну заліза за умов експериментального холестазу відкривають нові перспективи щодо розуміння патогенезу патології та дозволяють науково обґрунтувати нові підходи до патогенетичної терапії.
Дод.точки доступу:
Луговский, С. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Пилипчук, В. І.
Сучасні аспекти діагностики та хірургічного лікування ускладнених форм хронічного панкреатиту [Текст] / В. І. Пилипчук, В. М. Галюк // Art of Medicine. - 2018. - N 4. - С. 140-147. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, хирургия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (патофизиология, этиология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME ASSESSMENT (HEALTH CARE) (тенденции)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
Анотація: Проведено аналіз результатів обстеження та лікування 182 хворих на хронічний панкреатит (ХП). У 43,9 % хворих мали чітко виражені симптоми пошкодження сусідніх органів, спричинені хронічним панкреатитом. Найчастіше зустрічалась біліарна гіпертензія (БГ). У 99 (54,4 %) хворих виконано операції резекційного типу. Операції дренуючого типу проведено у 77 (42,3 %) хворих. У 6 (3,3 %) хворих з важкою супутньою патологією виконані симптоматичні операції. У хворих, у яких виявлено порушення функції суміжних органів, операції резекційного типу були застосовані у 76,3 % випадків. При вивчені віддалених результатів кращими виявились показники якості життя у хворих, які перенесли резекційні операції на ПЗ. Проведені об’єктивні дослідження, лабораторні та дані УЗД вказували на відсутність у пацієнтів ознак порушень функції суміжних органів у віддалені терміни після операції. Хронічний панкреатит є тяжким захворюванням, при якому у 15,1 % наявні ознаки екдокринної недостатності ПЗ, у 79,2 % – екзокринної недостатності, а у 43,9 % – симптоми порушення функції суміжних органів. Відсутність чітко сформульованих показів до оперативного втручання хронічного панкреатиту спричиняє його тривале та малоефективне консервативне лікування, часто призводить до запізнілої госпіталізації в хірургічний стаціонар та в кінцевому результаті – до не завжди позитивних результатів операції. Основними методами хірургічного лікування хворих на ХП вважаємо резекційні, які нами використані у 54,3 % випадків, проте у пацієнтів з порушенням функцій суміжних органів питама вага таких ореративних втручань зростає до 76,3 %
Дод.точки доступу:
Галюк, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Дзигал, О. Ф.
Результати хірургічного лікування хворих з цирозом печінки та холестатичним синдромом [Текст] / О. Ф. Дзигал, І. М. Дейкало // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 24-26. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (хирургия)
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Визначення ефективності хірургічного лікування хворих з цирозом печінки (ЦП) за наявності холестатичного синдрому. Ретроспективно проаналізовано результати хірургічного лікування 1117 хворих з ЦП та підозрою на жовчнокам'яну хворобу, гострий холецистит та обтураційну жовтяниці, у 52 з яких діагностували холедохолітіаз. Із 52 хворих з ЦП та холестатичним синдромом внаслідок холедохолітіазу у 43 застосували одноетапну хірургічну тактику, у 9 - двохетапну. Із 43 хворих з ЦП, ускладненим холедохолітіазом, у яких застосували одноетапну хірургічну тактику лікування, відкрито оперували 27, лапароскопічно - 16. Вдалося впоратися з холедохолітіазом у 12 із 16 хворих, яких оперували лапароскопічно, у 4 хворих довелося вдатися до конверсії. Висновки: одномоментну тактику хірургічного лікування хворих з ЦП та холестатичним синдромом вважаємо ефективною з огляду на можливість виконання більшості оперативних втручань лапароскопічно з мінімальною частотою ускладнень та летальністю
Дод.точки доступу:
Дейкало, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Холедохолітіаз і біліарна гіпертензія у хворих на цироз печінки: особливості діагностики і мініінвазивного лікування [Текст] / П. В. Огородник [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2017. - N 7. - С. 5-9. - Бібліогр.: с. 9

MeSH-головна:
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (диагностика, осложнения, хирургия)
ХОЛЕДОХОЛИТИАЗ -- CHOLEDOCHOLITHIASIS (диагностика, хирургия, этиология)
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (диагностика, хирургия, этиология)
ЭНДОСКОПИЯ ОРГАНОВ ПИЩЕВАРЕНИЯ -- ENDOSCOPY, DIGESTIVE SYSTEM (методы)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (методы)
Анотація: Обстежені 85 хворих з приводу холедохолітіазу на тлі цирозу печінки (ЦП). За класифікацією Child–Pugh, ЦП у стадії компенсації (A) діагностований у 63 (74,1%) хворих, субкомпенсації (B) – у 18 (21,2%), декомпенсації (C) – у 4 (4,7%). Крім обтураційної жовтяниці, у 17 (20%) хворих виявлений гострий біліарний панкреатит, у 30 (35,3%) – холангіт, у 15 (17,6%) – гострий холецистит. За даними кольорової допплерографії відзначене розширення вен у гепатодуоденальній зв’язці (ГДЗ) та черевній стінці, що слід мати на увазі при плануванні ендоскопічних транспапілярних і лапароскопічних втручань. Запропоновано оригінальну класифікацію розширення вен ГДЗ при ЦП. У 80 (94,1%) хворих спочатку виконували ендоскопічні транспапілярні втручання, через 2 – 3 доби – лапароскопічну холецистектомію (ЛХЕ), у 66 (77,6%) – здійснена ЛХЕ. Зменшити частоту інтра– і післяопераційних ускладнень дозволяє прецизійне ультразвукове дослідження (УЗД) з кольоровою допплерографією черевної стінки і гепатобіліодуоденальної зони
Дод.точки доступу:
Огородник, П. В.
Коломійцев, В. І.
Лукавецький, О. В.
Дейниченко, А. Г.
Сироїд, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)