Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (86)Рідкісні видання (2)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Хирургическая раневая инфекция<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 224
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


    Balytskyy, V. V.
    Morphological evaluation of anal canal wound healing after combined operations for combined anorectal pathology [] = Морфологічна оцінка загоєння ран анального каналу після комбінованих операцій з приводу поєднаної аноректальної патології / V. V. Balytskyy // Вісник морфології. - 2021. - Т. 27, № 4. - С. 13-21. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (патофизиология, этиология)
КОЛОРЕКТАЛЬНАЯ ХИРУРГИЯ -- COLORECTAL SURGERY (методы)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: The urgency of the problem of postoperative wound healing after combined operations for combined pathology of the anal canal and rectum is quite high and contributes to the introduction into the practice of coloproctologists of new modern surgical technologies for the treatment of this pathology. The aim of the study was to conduct a comparative morphological assessment of postoperative wound healing in patients with combined pathology of the anal canal and rectum after combined operations using modern high-frequency electrosurgical and radiosurgical technologies. The results of surgical treatment of 689 patients with combined pathology of the anal canal and rectum using high-frequency electrosurgery and radiowave surgery with morphological assessment of wound healing on 3, 5, 7, 14, 21 days of the postoperative period, which were divided into 4 study groups. Using of “Surgitron” and “KLS Martin” devices for the treatment of patients with combined pathology of the anal canal and rectum was accompanied by the formation of the thinnest layers of coagulation necrosis in tissues with a depth of 0.189±0.085 mm and 0.194±0.090 mm respectively and as result patients of the first and fourth study groups had the shortest duration of inpatient treatment, which was 3-5 days and the average time of wound healing, which was 14-15 days. Patients in these study groups had the lowest inflammatory neutrophil reaction in postoperative wounds on day 3, which rapidly disappeared by day 5, on days 7-14 they had active reparative processes with the appearance of fibroblasts and connective tissue fibers, and on 21 day squamous epithelial cells, which indicated the processes of active epithelialization of wounds. The effect on the tissues of the devices “EFA” and “ERBE ICC 200” was deeper than in the above groups, forming a layer of coagulation tissue necrosis with a depth of 0.208±0.097 mm and 0.302±0.107 mm respectively, which was accompanied by patients of the third and second study groups with longer terms of inpatient treatment, which amounted to 5-7 days and increase the duration of wound healing, which amounted to 16-19 days. Patients in the 2nd and 3rd study groups showed a more pronounced inflammatory neutrophilic reaction in postoperative wounds on the 3rd day, which did not disappear until the 5th day and in half of the cases the presence of a significant number of segmental neutrophils and bacterial accumulations persisted. On days 7-14 they had weak reparative processes with the appearance of single fibroblasts and a small number of connective tissue fibers and on the 21st day single squamous epithelial cells, which indicated slow processes of wound epithelization. Using of radio-wave surgery and high-frequency electrosurgery devices promotes active epithelialization of tissues preventing scar strictures of the anal canal and improves the rehabilitation of patients in the postoperative period
Актуальність проблеми загоєння післяопераційних ран після комбінованих операцій з приводу поєднаної аноректальної патології є досить високою і сприяє впровадженню в практику колопроктологів нових сучасних хірургічних технологій для лікування цієї патології. Метою дослідження було проведення порівняльної морфологічної оцінки загоєння післяопераційних ран у пацієнтів з поєднаною патологією анального каналу і прямої кишки після комбінованих операцій з використанням сучасних високочастотних електрохірургічних та радіохірургічних технологій. Проаналізовані результати хірургічного лікування 689 пацієнтів з поєднаною патологією анального каналу і прямої кишки з використанням апаратів високочастотної електрохірургії та радіохвильової хірургії з морфологічною оцінкою загоєння ран на 3, 5, 7, 14, 21 добу післяопераційного періоду, які були розподілені на 4 досліджувані групи. Застосування апаратів “Surgitron” та “KLS Martin” для лікування хворих на поєднану патологію анального каналу і прямої кишки супроводжувалось утворенням найтонших шарів коагуляційного некрозу в тканинах, глибиною 0,189±0,085 мм та 0,194±0,090 мм відповідно, внаслідок чого у пацієнтів першої та четвертої досліджуваних груп були найменшими терміни стаціонарного лікування, котрі становили 3-5 діб та середні терміни загоєння ран, котрі становили 14-15 діб. У пацієнтів цих досліджуваних груп відмічалась найменша запальна нейтрофільна реакція в післяопераційних ранах на 3 добу, яка швидко зникала до 5 доби, на 7-14 добу у них відмічались активні репаративні процеси з появою фібробластів та волокон сполучної тканини, а на 21 добу клітин плоского епітелію, що свідчило про активну епітелізацію рани. Вплив на тканини апаратів “ЭФА” та “ERBE ICC 200” був глибшим, ніж у вищенаведених групах, утворюючи шар коагуляційного некрозу тканин глибиною 0,208±0,097 мм та 0,302±0,107 мм відповідно, що супроводжувалось у пацієнтів третьої та другої досліджуваних груп більшими термінами стаціонарного лікування, котрі становили 5-7 діб та збільшенням термінів загоєння ран, котрі становили 16-19 діб. На третю добу у пацієнтів 2 та 3 досліджуваних груп відмічалась більш виражена запальна нейтрофільна реакція в післяопераційних ранах, котра не зникала до 5 доби і у половині випадків зберігались як наявність значної кількості сегментоядерних нейтрофілів, так і скупчень бактерій. На 7-14 добу у них відмічались слабкі репаративні процеси з появою поодиноких фібробластів та невеликої кількості волокон сполучної тканини, а лише на 21 добу поодинокі клітини плоского епітелію, що свідчило про повільну епітелізацію рани. Застосування апарату радіохвильової хірургії та апаратів високочастотної електрохірургії сприяє активній епітелізації тканин, запобігаючи виникненню рубцевих стриктур анального каналу, і покращує терміни реабілітації пацієнтів у післяопераційному періоді
Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Prevention of the Inflammatory Complications [Text] / O. Tymofieiev [et al.] = Профилактика воспалительных осложнений / А.А. Тимофеев, Е.И. Фесенко, Н.А. Ушко, М.А. Ярифа // Современная стоматология. - 2016. - № 3. - P74-76. - Библиогр.: с. 76


MeSH-головна:
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- ORAL SURGICAL PROCEDURES
ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (профилактика и контроль, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
АНТИБИОТИКОВ ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЕ ПРИМЕНЕНИЕ -- ANTIBIOTIC PROPHYLAXIS
Дод.точки доступу:
Tymofieiev, O.
Fesenko, Ie.
Ushko, N.
Yarifa, M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Глоба, А. Г.
    TNF?-индуцированный плазмамембранный синтез АТР в лимфоцитах и его возможная роль в передаче сигнала апоптоза в норме и при гнойной хирургической инфекции [Текст] / А. Г. Глоба, В. С. Демидова, Л. Н. Тигрова // Вопросы биологической, медицинской и фармацевтической химии. - 2002. - № 2. - С. 27-32


MeSH-головна:
АПОПТОЗ-ИНДУЦИРУЮЩИЙ ФАКТОР -- APOPTOSIS INDUCING FACTOR (кровь)
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (кровь)
Дод.точки доступу:
Демидова, В. С.
Тигрова, Л. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Імуносупремивні властивості пептидогліканів грампозитивних збудників абдомінальних гнійно-запальних інфекцій хірургічного профілю [Текст] / І. С. Гайдаш, В. В. Флегонтова, Р. І. Сидорчук // Інфекційні хвороби. - 2001. - № 3. - С. 55-58


MeSH-головна:
ПЕПТИДОГЛИКАН -- PEPTIDOGLYCAN (анализ, иммунология, терапевтическое применение, фармакология)
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
Дод.точки доступу:
Гайдаш, І. С.
Флегонтова, В. В.
Сидорчук, Р. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Мурадян, К. Р.
    Інтервенційна сонографія в діагностиці та хірургічному лікуванні обмежених гнійно-деструктивних ускладнень бойової травми живота [Текст] / К. Р. Мурадян // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 1. - С. 161-165


MeSH-головна:
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ ТРАВМЫ -- ABDOMINAL INJURIES (диагностика, ультрасонография, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, ультрасонография, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (диагностика, ультрасонография, хирургия)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (диагностика, ультрасонография, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
Анотація: Метою нашої роботи було покращити результати лікування поранених та травмованих з бойовою травмою живота шляхом раціонального впровадження діагностичних та мініінвазивних оперативних втручань під контролем ультразвукових методів візуалізації. Під нашим: спостереженням за період з червня 2014 р. по 2018 р. знаходилось 217 поранених та травмованих з бойовою травмою живота, що проходили лі¬кування в ВМКЦ ПР, у котрих в ході лікування розвинулись ускладнення у вигляді гнійно-деструктивних вогнищевих осередків. Використовувалися клінічні, лабораторні та інструментальні методи дослідження. Строки лікування гнійно-деструктивниих ускладнень у поранених, котрим проводились традиційні оперативні втручання складали 34,4 ( ± 3,8) ліжко-днів, а у поранених яким використовувались мініінвазивні методи хірургічного лікування складали 18,2 ( ± 1,6) ліжко-днів - відмічається зниження загальних строків лікування в основній групі з 34,4( ± 3,7) до 22,4( ± 2,3) ліжко-днів в порівнянні з контрольною групою. Ця тенденція пояснюється здебільшого за рахунок збільшення використання мініінвазивних методів оперативних втручань в лікування гнійно-деструктивних ускладнень бойової травми живота в основній групі. Використання пункцій, дренування та санації патологічних осередків під ультразвуковою навігацією зменшує кількість традиційних та більш травматичних оперативних втручань, що в свою чергу зменшує кількість, післяопераційних ускладнень, скорочує терміни перебування поранених у стаціонарі, сприяє скорішому видужанню та реабілітації
Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Танасієнко, П. В.
    Інфекційні ускладнення накісного остеосинтезу в постраждалих з політравмою [Текст] = Infectious complications of external fixation in patients with polytrauma / П. В. Танасієнко, Г. Б. Колов // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 402-405. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (тенденции)
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (осложнения, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (профилактика и контроль)
Анотація: Серед головних причин смертності та у структурі первинної інвалідності в Україні наслідки травм стабільно посідають третє місце, поступаючись лише серцево-судинним і онкологічним захворюванням. Інтенсивне застосування імплантатів в травматології та ортопедії в другій половині XX століття, поряд із значними перевагами в тактиці хірургічного лікування і подальшого поліпшення якості життя пацієнтів, сприяло й виникненню інфікування. Метою нашої роботи було визначити особливості виникнення та локалізації інфекційного процесу після накісного остеосинтезу в результаті політравми. У роботі проведений аналіз лікування 181 хворого, що знаходились на стаціонарному лікуванні у відділі кістково-гнійної хірургії ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”. Статистичну обробку проводили за допомогою методики обрахування коефіцієнта поліхоричного показника зв’язку К. Пірсона. Наше дослідження засвідчило, що в 93,6% пацієнтів з інфекційними ускладненнями накісного остеосинтезу в результаті політравми патологічний процес локалізувався в нижній кінцівці, що пов’язано з високоенергетичними пошкодженнями, притаманними полісистемним та поліорганним пошкодженням. Найчастіше гнійний процес у пацієнтів з накісним остеосинтезом в результаті політравми виявлявся в нижній третині великогомілкової кістки (21,0%), середній третині великогомілкової кістки (17,9%) та нижній третині стегнової кістки (15,8%). Гнійні ускладнення в ділянці верхньої кінцівки у пацієнтів з накісним остеосинтезом в результаті політравми спостерігались у чотири рази рідше, ніж у пацієнтів з такими ж ускладненнями в результаті ізольованої травми
Among the main causes of mortality and in the structure of primary disability in Ukraine, the consequences of injuries consistently rank third, second only to cardiovascular and oncological diseases. The intensive use of implants in traumatology and orthopedics in the second half of the 20th century, along with significant advantages in the tactics of surgical treatment and further improvement of the quality of life of patients, also contributed to the emergence of infection. The purpose of our work was to determine the features of the occurrence and localization of the infectious process after external fixation as a result of polytrauma. An analysis of the treatment of 181 patients who were hospitalized in the Department of osteomyelitis surgery at the Institute of Traumatology and Orthopedics of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine was conducted. Statistical processing was carried out using the method of calculating the coefficient of the polychoric relationship indicator according to K. Pearson. As our study indicated, in 93.6% of patients with infectious complications of external fixation as a result of polytrauma, the pathological process was localized in the lower limb, which is associated with high-energy injuries inherent in multisystemic and multiorgan damage. Most often, the purulent process in patients with external fixation as a result of polytrauma was found in the lower third of the tibia (21.0%), the middle third of the tibia (17.9%) and the lower third of the femur (15.8%). Purulent complications in the area of the upper extremity in patients with external fixation as a result of polytrauma were observed four times less often than in patients with the same complications as a result of an isolated injury
Дод.точки доступу:
Колов, Г. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Жученко, О. П.
    Інфрачервоне опромінення крові у профілактиці запальних ускладнень загоєння операційних ран [Текст] / О. П. Жученко // Клінічна хірургія. - 2016. - № 5. - С. 58-59. - Бібліогр.: с. 59


MeSH-головна:
ГРЫЖА БРЮШНОЙ СТЕНКИ -- HERNIA, ABDOMINAL (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (профилактика и контроль)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (воздействие облучения)
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM (воздействие облучения)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
КРОВЬ -- BLOOD (воздействие облучения)
ИНФРАКРАСНЫЕ ЛУЧИ -- INFRARED RAYS (терапевтическое применение)
Кл.слова (ненормовані):
"геска" аппарат
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Абдоминальный сепсис у хирургических больных: клиническая характеристика и прогноз [Текст] / В. С. Савельев [и др.] // Анналы хирургии. - 2000. - № 6. - С. 11-18


MeSH-головна:
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION
СЕПСИС -- SEPSIS
Дод.точки доступу:
Савельев, В. С.
Гельфанд, Б. Р.
Гологорский, В. А.
Гельфанд, Е. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Активное хирургическое лечение больных с хроническими перикультевыми абсцессами, возникающими как осложнение аппендэктомии [Текст] / С. Н. Тесленко [и др.] // Харківська хірургічна школа. - 2016. - № 3. - С. 65-68


MeSH-головна:
АППЕНДЭКТОМИЯ -- APPENDECTOMY (вредные воздействия)
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (осложнения, хирургия)
АППЕНДИКС -- APPENDIX
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ АБСЦЕСС -- ABDOMINAL ABSCESS (осложнения, хирургия)
КИШЕЧНИКА СВИЩ -- INTESTINAL FISTULA (рентгенография, хирургия)
ШВОВ НАЛОЖЕНИЕ -- SURGICAL STAPLING (методы)
Кл.слова (ненормовані):
ФИСТУЛОГРАФИЯ (методы)
Дод.точки доступу:
Тесленко, С. Н.
Александров, Н. А.
Тонкоглас, А. А.
Сыкал, И. А.
Кожемяка, К. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Аналіз мікробного спектра у жінок з гнійно-запальними захворюваннями органів малого таза в умовах надання ургентної оперативної гінекологічної допомоги з урахуванням факторів ризику [Текст] / Є. О. Григор’єв [та ін.] // Здоров’я жінки. - 2020. - № 3. - С. 38-41. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- PELVIC INFLAMMATORY DISEASE (микробиология, хирургия, этиология)
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
АБОРТ ИСКУССТВЕННЫЙ -- ABORTION, INDUCED (вредные воздействия)
АБОРТ ИНФИЦИРОВАННЫЙ -- ABORTION, SEPTIC (микробиология)
МИКРОБНЫЕ АССОЦИАЦИИ -- MICROBIAL CONSORTIA
Анотація: За даними бактеріологічної лабораторії МКЛ № 1, мікрофлору, виділену з абсцесів, крові і гнійного відокремлюваного, було отримано та вивчено її видовий склад у 30 хворих. Отже, бактеріальна культура із загальної кількості хворих виділена у 63,8%. 2. Серед збудників гнійно-запальних захворювань органів малого таза та гнійно-септичних ускладнень лідирує стафілокок (66%), рідше – кишкова паличка (20,6%). 3. Під час проведення дослідження було з’ясовано, що з 30 хворих, у яких виділена бактеріальна культура, у 24 (80%) пацієнток було зафіксовано збудники у формі монокультур, а у 6 (20%) хворих була підтверджена наявність бактеріальних асоціацій. Стафілококи виявили у 100% з числа всіх випадків мікробних асоціацій, а кишкову паличку – у 50,0%. 4. Проведений аналіз виявив залежність наявності в анамнезі жінки штучних абортів та реєстрації мікробного спектра. Так, з 30 випадків інтраопераційного висівання бактеріальної флори у 22 (73,32%) жінок фіксували в анамнезі штучне переривання вагітності (OR=1,93). А з 6 випадків реєстрації мікробних асоціацій у 5 жінок в анамнезі виявили штучні аборти, тобто 83,0% (RR=1,67)
Дод.точки доступу:
Григор’єв, Є. О.
Ситнік, П. О.
Дьяков, А. В.
Ситнік, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)