Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (86)

Рідкісні видання (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Хирургическая раневая инфекция<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 224
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Balytskyy V. V.
Назва : Morphological evaluation of anal canal wound healing after combined operations for combined anorectal pathology
Паралельн. назви :Морфологічна оцінка загоєння ран анального каналу після комбінованих операцій з приводу поєднаної аноректальної патології
Місце публікування : Вісник морфології. - 2021. - Т. 27, № 4. - С. 13-21 (Шифр ВУ8/2021/27/4)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION
КОЛОРЕКТАЛЬНАЯ ХИРУРГИЯ -- COLORECTAL SURGERY
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: The urgency of the problem of postoperative wound healing after combined operations for combined pathology of the anal canal and rectum is quite high and contributes to the introduction into the practice of coloproctologists of new modern surgical technologies for the treatment of this pathology. The aim of the study was to conduct a comparative morphological assessment of postoperative wound healing in patients with combined pathology of the anal canal and rectum after combined operations using modern high-frequency electrosurgical and radiosurgical technologies. The results of surgical treatment of 689 patients with combined pathology of the anal canal and rectum using high-frequency electrosurgery and radiowave surgery with morphological assessment of wound healing on 3, 5, 7, 14, 21 days of the postoperative period, which were divided into 4 study groups. Using of “Surgitron” and “KLS Martin” devices for the treatment of patients with combined pathology of the anal canal and rectum was accompanied by the formation of the thinnest layers of coagulation necrosis in tissues with a depth of 0.189±0.085 mm and 0.194±0.090 mm respectively and as result patients of the first and fourth study groups had the shortest duration of inpatient treatment, which was 3-5 days and the average time of wound healing, which was 14-15 days. Patients in these study groups had the lowest inflammatory neutrophil reaction in postoperative wounds on day 3, which rapidly disappeared by day 5, on days 7-14 they had active reparative processes with the appearance of fibroblasts and connective tissue fibers, and on 21 day squamous epithelial cells, which indicated the processes of active epithelialization of wounds. The effect on the tissues of the devices “EFA” and “ERBE ICC 200” was deeper than in the above groups, forming a layer of coagulation tissue necrosis with a depth of 0.208±0.097 mm and 0.302±0.107 mm respectively, which was accompanied by patients of the third and second study groups with longer terms of inpatient treatment, which amounted to 5-7 days and increase the duration of wound healing, which amounted to 16-19 days. Patients in the 2nd and 3rd study groups showed a more pronounced inflammatory neutrophilic reaction in postoperative wounds on the 3rd day, which did not disappear until the 5th day and in half of the cases the presence of a significant number of segmental neutrophils and bacterial accumulations persisted. On days 7-14 they had weak reparative processes with the appearance of single fibroblasts and a small number of connective tissue fibers and on the 21st day single squamous epithelial cells, which indicated slow processes of wound epithelization. Using of radio-wave surgery and high-frequency electrosurgery devices promotes active epithelialization of tissues preventing scar strictures of the anal canal and improves the rehabilitation of patients in the postoperative periodАктуальність проблеми загоєння післяопераційних ран після комбінованих операцій з приводу поєднаної аноректальної патології є досить високою і сприяє впровадженню в практику колопроктологів нових сучасних хірургічних технологій для лікування цієї патології. Метою дослідження було проведення порівняльної морфологічної оцінки загоєння післяопераційних ран у пацієнтів з поєднаною патологією анального каналу і прямої кишки після комбінованих операцій з використанням сучасних високочастотних електрохірургічних та радіохірургічних технологій. Проаналізовані результати хірургічного лікування 689 пацієнтів з поєднаною патологією анального каналу і прямої кишки з використанням апаратів високочастотної електрохірургії та радіохвильової хірургії з морфологічною оцінкою загоєння ран на 3, 5, 7, 14, 21 добу післяопераційного періоду, які були розподілені на 4 досліджувані групи. Застосування апаратів “Surgitron” та “KLS Martin” для лікування хворих на поєднану патологію анального каналу і прямої кишки супроводжувалось утворенням найтонших шарів коагуляційного некрозу в тканинах, глибиною 0,189±0,085 мм та 0,194±0,090 мм відповідно, внаслідок чого у пацієнтів першої та четвертої досліджуваних груп були найменшими терміни стаціонарного лікування, котрі становили 3-5 діб та середні терміни загоєння ран, котрі становили 14-15 діб. У пацієнтів цих досліджуваних груп відмічалась найменша запальна нейтрофільна реакція в післяопераційних ранах на 3 добу, яка швидко зникала до 5 доби, на 7-14 добу у них відмічались активні репаративні процеси з появою фібробластів та волокон сполучної тканини, а на 21 добу клітин плоского епітелію, що свідчило про активну епітелізацію рани. Вплив на тканини апаратів “ЭФА” та “ERBE ICC 200” був глибшим, ніж у вищенаведених групах, утворюючи шар коагуляційного некрозу тканин глибиною 0,208±0,097 мм та 0,302±0,107 мм відповідно, що супроводжувалось у пацієнтів третьої та другої досліджуваних груп більшими термінами стаціонарного лікування, котрі становили 5-7 діб та збільшенням термінів загоєння ран, котрі становили 16-19 діб. На третю добу у пацієнтів 2 та 3 досліджуваних груп відмічалась більш виражена запальна нейтрофільна реакція в післяопераційних ранах, котра не зникала до 5 доби і у половині випадків зберігались як наявність значної кількості сегментоядерних нейтрофілів, так і скупчень бактерій. На 7-14 добу у них відмічались слабкі репаративні процеси з появою поодиноких фібробластів та невеликої кількості волокон сполучної тканини, а лише на 21 добу поодинокі клітини плоского епітелію, що свідчило про повільну епітелізацію рани. Застосування апарату радіохвильової хірургії та апаратів високочастотної електрохірургії сприяє активній епітелізації тканин, запобігаючи виникненню рубцевих стриктур анального каналу, і покращує терміни реабілітації пацієнтів у післяопераційному періоді
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Tymofieiev O., Fesenko Ie., Ushko N., Yarifa M.
Назва : Prevention of the Inflammatory Complications
Паралельн. назви :Профилактика воспалительных осложнений/ А.А. Тимофеев, Е.И. Фесенко, Н.А. Ушко, М.А. Ярифа
Місце публікування : Современная стоматология. - Киев, 2016. - № 3. - С. 74-76 (Шифр СУ4/2016/3)
Примітки : Библиогр.: с. 76
MeSH-головна: РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- ORAL SURGICAL PROCEDURES
ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
АНТИБИОТИКОВ ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЕ ПРИМЕНЕНИЕ -- ANTIBIOTIC PROPHYLAXIS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Євтушенко О. В.
Назва : Хірургічне лікування гангренозного та гангренозно-перфоративного апендициту. Аналіз проявів та безпосередніх результатів [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Surgical treatment of gangreneous and perforated appendicitis. Clinical manifestations and direct results
Місце публікування : Art of Medicine. - 2022. - N 3. - С. 121-124 (Шифр АУ50/2022/3)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: АППЕНДИКС -- APPENDIX
ГАНГРЕНА -- GANGRENE
КИШЕЧНИКА ПЕРФОРАЦИЯ -- INTESTINAL PERFORATION
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Проведено ретроспективний аналіз безпосередніх результатів хірургічного лікування 151 хворого на гангренозний та гангренозно-перфоративний апендицит протягом 2010-2020р. Чоловіків було 80 (53%), жінок - 71 (47%). Вік пацієнтів коливався від 19 до 85 років, середній вік склав 46 років, 25,2 % були старші 60 років. Пацієнти з гангренозним апендицитом склали 16,4% від оперованих хворих на гострий апендицит, перфорація виявлена у 41,1% з них. Тривалість симптомів захворювання до госпіталізації коливалась від 1 до 14 діб, в середньому склала 3 доби. 18.5% надійшли у терміни більше 3 діб. В картині периферичної крові виявлявся лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом, лімфопенія. Визначалось підвищення гематологічних індексів (ЛІЇ, ЛІЇ Рейса, ПІ, НЛК. Рівень CRP був у 23-48 разів вище за норму, рівень IL-6- вище у 2-7 разів. Відкрита апендектомія за Мак-Бурнеєм виконана у 124 (82,1%) пацієнтів, лапароскопічна у 8(5,3%). У 19 (12,6%) виконували серединну лапаротомію. Апендикулярний абсцес виявлено у 3(0,2%), периапендикулярний у 59(39.1%), абсцес малого тазу у 4 (2,6%), фібрінозно-гнійний або гнійний перитоніт виявлено у 85(56,3%). Гангренозний апендицит без перфорації виявлено у 89 (59,9%), гангренозний з перфорацією у 62 (41,1%), Ускладнення Grade 3b за Clavien Dindo виявлено у 12 (7.95%), що потребувало повторних оперативних втручань. Причиною повторних операцій у 16.7% була кровотеча з брижі апендикулярного відростка, у 8.3%- абсцес малого тазу, у 16.7% - абсцес черевної порожнини, у 58.3% - розвиток ранньої злукової непрохідності тонкої кишки, ентеральної недостатності. Помер 1 (0.66%) пацієнт з клінікою абдомінального сепсису.Acute appendicitis remains the most common surgical pathology of the abdominal cavity. Perforation is found in 13-20% of patients with acute appendicitis, and intra-abdominal or pelvic abscess develops in 3-8%. Aim: analysis of results of surgical treatment in patients with gangrenous and perforated appendicitis, complicated by abdominal abscess or peritonitisConclusions: gangrenous appendicitis was found in 16,4% of patients, gangrenous appendicitis and its perforation in 41,1% of them. The development of gangrenous appendicitis is accompanied by significant changes in WBC formula: leukocytosis with neutrophilic shift, decreased lymphocytes raised inflammatory markers (CRP and IL-6). Serious complications that require surgical interventions after treatment of gangrenous and perforated appendicitis occurred in 7,95%. The causes for relaparatomy were bleeding from appendicular artery, abscess of the abdominal cavity or small pelvis, early adhesions obstruction of the small intestine
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гайдаш І. С., Флегонтова В. В., Сидорчук Р. І.
Назва : Імуносупремивні властивості пептидогліканів грампозитивних збудників абдомінальних гнійно-запальних інфекцій хірургічного профілю
Місце публікування : Інфекційні хвороби. - Т., 2001. - № 3. - С. 55-58 (Шифр ІУ5/2001/3)
MeSH-головна: ПЕПТИДОГЛИКАН -- PEPTIDOGLYCAN
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Іфтодій А. Г.
Назва : Комплексна профілактика та лікування післяопераційних гнійно-септичних ускладнень з використанням електричного поля постійного струму
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 1998. - № 2. - С. 13-14 (Шифр КУ5/1998/2)
MeSH-головна: ЭЛЕКТРОТЕРАПИЯ -- ELECTRIC STIMULATION THERAPY
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Абаев Ю. К., Капуцкий В. Е., Адарченко А. А.
Назва : Многокомпонентные перевязочные средства в лечении гнойных ран
Місце публікування : Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - Москва, 1999. - № 10. - С. 69-71 (Шифр ХР4/1999/10)
MeSH-головна: ПОВЯЗКИ -- BANDAGES
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Абаев Ю. К.
Назва : Современные особенности хирургической инфекции
Місце публікування : Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - СПб., 2005. - Т. 164, № 3. - С. 107-111 (Шифр ВР46/2005/164/3)
Предметні рубрики: Хирургическая раневая инфекция
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Савельев В. С., Гельфанд Б. Р., Гологорский В. А., Гельфанд Е. Б.
Назва : Абдоминальный сепсис у хирургических больных: клиническая характеристика и прогноз
Місце публікування : Анналы хирургии. - Москва, 2000. - № 6. - С. 11-18 (Шифр 72155/2000/6)
MeSH-головна: ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION
СЕПСИС -- SEPSIS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тесленко С. Н., Александров Н. А., Тонкоглас А. А., Сыкал И. А., Кожемяка К. О.
Назва : Активное хирургическое лечение больных с хроническими перикультевыми абсцессами, возникающими как осложнение аппендэктомии
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - Х., 2016. - № 3. - С. 65-68 (Шифр ХУ5/2016/3)
MeSH-головна: АППЕНДЭКТОМИЯ -- APPENDECTOMY
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION
АППЕНДИКС -- APPENDIX
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ АБСЦЕСС -- ABDOMINAL ABSCESS
КИШЕЧНИКА СВИЩ -- INTESTINAL FISTULA
ШВОВ НАЛОЖЕНИЕ -- SURGICAL STAPLING
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): фистулография (методы)
Анотація: Резюме. Проведен анализ лечения 25 больных с хроническими перикультевыми абсцессами, возникающими как осложнение аппендэктомии. Эти осложнения возникают при задержке в перикультевой зоне инфицированных шовных лигатур или «каловых камней», которые и формируют хронические свищи. Самым главным в диагностике перикультевых свищей является фистулография. Разработанная нами тактика активного хирургического лечения выше указанного осложнения аппендэктомии является патогенетически обоснованной. Закрытие гнойной раны после ее хирургической обработки, съемными швами и диализом раны в послеоперационном периоде — создают условия для быстрого заживления раны первичным натяжением хорошими функциональными и косметическими результатами.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Григор’єв Є. О., Ситнік П. О., Дьяков А. В., Ситнік О. Г.
Назва : Аналіз мікробного спектра у жінок з гнійно-запальними захворюваннями органів малого таза в умовах надання ургентної оперативної гінекологічної допомоги з урахуванням факторів ризику
Місце публікування : Здоров’я жінки. - 2020. - № 3. - С. 38-41 (Шифр ЗУ38/2020/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- PELVIC INFLAMMATORY DISEASE
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
АБОРТ ИСКУССТВЕННЫЙ -- ABORTION, INDUCED
АБОРТ ИНФИЦИРОВАННЫЙ -- ABORTION, SEPTIC
МИКРОБНЫЕ АССОЦИАЦИИ -- MICROBIAL CONSORTIA
Анотація: За даними бактеріологічної лабораторії МКЛ № 1, мікрофлору, виділену з абсцесів, крові і гнійного відокремлюваного, було отримано та вивчено її видовий склад у 30 хворих. Отже, бактеріальна культура із загальної кількості хворих виділена у 63,8%. 2. Серед збудників гнійно-запальних захворювань органів малого таза та гнійно-септичних ускладнень лідирує стафілокок (66%), рідше – кишкова паличка (20,6%). 3. Під час проведення дослідження було з’ясовано, що з 30 хворих, у яких виділена бактеріальна культура, у 24 (80%) пацієнток було зафіксовано збудники у формі монокультур, а у 6 (20%) хворих була підтверджена наявність бактеріальних асоціацій. Стафілококи виявили у 100% з числа всіх випадків мікробних асоціацій, а кишкову паличку – у 50,0%. 4. Проведений аналіз виявив залежність наявності в анамнезі жінки штучних абортів та реєстрації мікробного спектра. Так, з 30 випадків інтраопераційного висівання бактеріальної флори у 22 (73,32%) жінок фіксували в анамнезі штучне переривання вагітності (OR=1,93). А з 6 випадків реєстрації мікробних асоціацій у 5 жінок в анамнезі виявили штучні аборти, тобто 83,0% (RR=1,67)
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)