Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання
Бібліотечні видання
Вища освіта
Краєзнавство
Рідкісні видання
Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (125)Рідкісні видання (3)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Хирургические операции восстановительные<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 499
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.


   
    Хрестоматія лікування пахвинних гриж [Текст] = Chrestomaty of the treatment of inguinal hernia / М. Г. Гончар [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 254-258. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (история, методы, тенденции)
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (патофизиология, хирургия, этиология)
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (использование, методы, тенденции)
АБСОРБИРУЕМЫЕ ИМПЛАНТАТЫ -- ABSORBABLE IMPLANTS (использование, тенденции)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, история, методы, стандарты, тенденции)
Анотація: Хірургічне лікування пахвинних гриж на сьогодні не має альтернативи. Операції з цього приводу за частотою посідають перше місце серед планових хірургічних втручань як у нашій країні, так і за кордоном. Це зумовлює медичну й соціальну значущість проблеми. У статті проведений історичний екскурс розвитку лікування пахових гриж, починаючи з древніх часів і до сьогодення. Підсумок досягнень медицини в лікуванні гриж схематично окреслив Оганес Зардарян (2019): Авіцена, який жив приблизно на початку ХI століття, запропонував застосовувати аускультацію для диференціальної діагностики грижі й гідроцеле. Уільям Саличет, який жив в 1250 році, був прихильником збереження яєчка при герніотомії. Роланд з Парми у 1383 році запропонував вправляти защемлені грижі хворим лежачи на спині з незначно піднятим догори тазом. Гай де Шауляк, який проживав у XIV столітті, автор книги «Chirugia Magna», помітив різницю між пахвинною і стегновою грижами. Він, так само як і Роланд, вірив у ручне вправлення грижі в положенні Тренделенбурга. Габріель Фаллопій – відомий анатом, який вивчав жіночу статеву систему і описав фаллопієві труби, внаслідок спостережень відзначив високу розповсюдженість гриж у співаків і монахів. Лоренц Гейстер, який проживав в Амстердамі у XVIII столітті, зробив перший опис прямої пахвинної грижі. Петрус Кампер з Лейдена приблизно в той же час, що і Гейстер, описав ретельну хірургічну анатомію пахвинної грижі і поверхневий листок, який з передньої стінки безпосередньо переходить у відповідну фасцію стегна, промежини і в м’язову оболонку – фасція Кампера. Франц Гессельбах описав зв’язку, яка отримала його ім’я, а також трикутник – місце виходу прямих пахвинних гриж. У середині XIX століття брати Мейо запропонували спосіб операції пупкових гриж шляхом утворення дуплікатури апоневрозу в горизонтальному напрямку. У той же час український хірург Кирило Михайлович Сапежко запропонував свій метод створення дуплікатури у вертикальному напрямку з накладанням поодиноких, а не П-подібних швів. Звичайно, це не повний перелік досягнень медицини за тисячоліття, але він дає певне уявлення про розвиток хірургії пахвинних гриж у світі. Висновки. Важливим етапом подальшого розвитку хірургії пахвинних гриж є експериментальна розробка і впровадження у клінічну практику синтетичних та алопластичних матеріалів, застосування яких дозволить значно знизити відсоток рецидивів. На сучасному етапі хірургії гриж, починаючи з 80-х років ХХ століття, підхід до лікування став диференційованим у кожному конкретному випадку, а методикою алопластики пахових гриж, яка стала «золотим стандартом», володіють практично всі хірурги сьогодення
Surgical treatment of inguinal hernias currently has no alternative. Operations in this regard are the most frequent among planned surgical interventions both in our country and abroad. This determines the medical and social significance of the problem. Patients with abdominal wall hernias make up 8-18% of the total number of surgical inpatients, and the specific weight of inguinal hernias is 70-75%. For almost 4 thousand years, a huge amount of material has been accumulated on the study of the etiology and pathogenesis of inguinal hernias, and the technique of surgical intervention has been improved. Along with this, the problems of herniology have not become less relevant because the results of treatment cannot fully satisfy either patients or surgeons. The article provides a historical tour of the development of inguinal hernia treatment, starting from ancient times to the present. The summary of the achievements of medicine in the treatment of hernias was schematically drawn by Hovhannes Zardaryan (2019): Avicenna, who lived around the beginning of the 11th century, suggested using auscultation for the differential diagnosis of hernia and hydrocele. William Salichet, who lived in 1250, was a supporter of preserving the testicle during herniotomy. Roland from Parma in 1383 proposed to exercise pinched hernias with patients lying on their backs with the pelvis slightly elevated. Guy de Chauliac, who lived in the 14th century, author of the book "Chirugia Magna", noticed the difference between inguinal and femoral hernias. He, like Roland, believed in manual hernia repair in the Trendelenburg position. Gabriel Fallopius is a famous anatomist who studied the female reproductive system and described the fallopian tubes, as a result of his observations he noted the high prevalence of hernias in singers and monks. Lorenz Heister, who lived in Amsterdam in the 18th century, made the first description of a direct inguinal hernia. Petrus Camper from Leiden, at about the same time as Heister, described the detailed surgical anatomy of the inguinal hernia and the superficial sheet, which from the front wall directly passes into the corresponding fascia of the thigh, perineum and into the muscle sheath - Camper's fascia. Franz Hesselbach described the ligament that is named after him, as well as the triangle - the exit point of direct inguinal hernias. In the middle of the 19th century, the Mayo brothers proposed a method of operating umbilical hernias by forming a duplication of the aponeurosis in the horizontal direction. At the same time, the Ukrainian surgeon Kyrylo Mykhailovych Sapezhko proposed his method of creating duplication in the vertical direction with the application of single, not U-shaped, sutures. Of course, this is not a complete list of medical achievements over the millennium, but it gives a certain idea of the development of inguinal hernia surgery in the world
Дод.точки доступу:
Гончар, М. Г.
Кучірка, Я. М.
Мельник, І. В.
Чурпій, І. К.
Федорика, Р. Я.
Міщук, В. В.
Дяків, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
2.


   
    Врахування морфо-функціональних змін у складових трикутника кало при гострому холециститі та їх вплив на особливості техніки виконання лапароскопічної холецистектомії [Текст] = Taking into account the morpho-functional changes in the components of the triangle of callo in acute cholecystitis and their influence on the features of the laparoscopic cholecystectomy / В. К. Гродецький [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 67-74. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- CHOLECYSTITIS, ACUTE (патофизиология, хирургия, этиология)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (использование, методы, тенденции)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Кл.слова (ненормовані):
Треуго́льник Кало́
Анотація: При гострому холециститі динаміка запального процесу в гепатобіліарній ділянці швидко набуває небезпечного прояву інфільтративно- запального характеру. Такі зміни в межах трикутника Кало зумовлюють збільшення ризику суб- та післяопераційних ускладнень. Мета дослідження: дослідити особливості впливу анатомічних змін у ділянці трикутника Кало при гострому деструктивному холециститі та визначити оптимальний перелік оперативно- технічних заходів при виконанні холецистектомії. Матеріал і методи. З 2018 по 2023 рр. у хірургічному відділенні Сторожинецької багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування провели дослідження 89 (100 %) хворих, які були прооперовані з приводу гострого холециститу. Результати. У процесі лікування та обстеження було вивчено вплив запального процесу при гострому холециститі на характер анатомічних змін у межах трикутника Кало. З метою уникнення субопераційних ускладнень при виконанні лапароскопічної холецистектомії, визначили 18 покрокових оперативнотехнічних заходів, які слугували критеріями безпечного виконання лапароскопічної холецистектомії при гострому холециститі. Встановлено, що оптимальний для хронічного холециститу варіант виконання лапароскопічної холецистектомії за методикою Стівена Стразберга (1992 р.), Gary G. Wind (1999 р.), при деструктивних змінах у ділянці трикутника Кало, поступається більш практичній за таких обставин методиці «хобот слона». Субопераційне врахування покрокового виконання визначених тактиколікувальних заходів, надає можливість уникнути післяопераційних ускладнень у всіх прооперованих хворих (89 100 %). Дотримання таких технічних прийомів при виконанні лапароскопічної холецистектомії, формує умови для ефективного її виконання, як при хронічному, так й гострому холециститі. Висновки. Виконання лапароскопічної холецистектомії з урахуванням анатомічних орієнтирів відповідно до рекомендацій з виконання «безпечної холецистектомії» за Стівеном Стразбергом (1992, 1995 р. – SVS), є ефективною складовою успіху досконалого виконання лапароскопічної холецистектомії при хронічному холециститі та за умови активації гострого запального процесу на початковому етапі формування запального процесу в жовчному міхурі. При гострому деструктивному холециститі з формуванням інфільтрату в межах трикутника Кало, більш оптимальною було виконання лапароскопічної холецистектомії за методикою «хобот слона»
At the acute cholecystitis of loud speaker of infl ammatory process in a hepatobiliary one quickly acquires the dangerous display of the infi ltration-used for setting fi re character. Such changes in the zone of triangle of Callot’s predetermine the increase of risk of sub- and postoperative complications. Research aim: to learn the features of infl uence of anatomic changes in the zone of triangle of Callot’s at a sharp destructive cholecystitis and to defi ne the optimal list of operative- technic’s assures at implementation of cholecystectomy. Material and methods. From 2018 to 2023, in the surgical department of the Storozhynets Multidisciplinary Hospital for Intensive Care studied 89 (100 %) patients who were operated on for acute cholecystitis. Resalts. In the course of treatment and examination, the infl uence of the infl ammatory process in acute cholecystitis on the nature of anatomical changes in the area of the Callot’s triangle was studied. In order to avoid suboperative complications during laparoscopic cholecystectomy, 18 step-by-step operational and technical measures were identifi ed, which served as criteria for the safe performance of laparoscopic cholecystectomy in acute cholecystitis. It was established that the optimal variant of laparoscopic cholecystectomy for chronic cholecystitis according to the method of Stephen Strasberg (1992), Gary G. Wind (1999), in case of destructive changes in the area of the Callot’s triangle, is inferior to the «elephant trunk» method, which is more practical in such circumstances. Conclusion. Suboperative consideration of the step-by-step implementation of certain tactical and therapeutic measures made it possible to avoid postoperative complications in all operated patients 89 (100 %). Observance of such techniques during laparoscopic cholecystectomy creates conditions for its eff ective implementation, both in chronic and acute cholecystitis
Дод.точки доступу:
Гродецький, В. К.
Фундюр, В. Д.
Іфтодій, А. Г.
Якобчук, С. О.
Хомко, О. Й.
Броска, П. В.
Фундюр, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
3.


    Антонюк, О. П.
    Реконструкція шлунка та суміжних структур у ранньому періоді онтогенезу людини [Текст] = Reconstruction of gastrointestines and adjacent structures in the early period of human ontogenesis / О. П. Антонюк, О. М. Слободян, О. В. Цигикало // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 1. - С. 28-34. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОНТОГЕНЕЗ
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (тенденции)
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT
Анотація: У статті описані періоди закладки: шлунка (зародки завдовжки 4,5-5,0 мм), колового шару м’язової оболонки; шлункові ямки (зародки завдовжки 14,7-15,0 мм); шлункові залози формуються у передплодів завдовжки 66,0-68,0 мм. На основі графічної та комп’ютерної реконструкції вивчається обертання шлунка навколо поздовжньої осі ембріона, взаємозв’язок шлунка з суміжніми структурами – печінкою, жовчним міхуром, дванадцятипалою кишкою та підшлунковою залозою. Шлунок зародка зазнає неоднорідного та багатофакторного обертання як наслідок збільшення росту стінки шлунка ліворуч та збільшення рухливості шлунка, спричиненого попереднім збільшенням брижі, і що напрямок обертання зумовлений силами надається на шлунок та брижі шлунка суміжніми органами. Форма шлунка зумовлена зміною дорзо- лівими відділами закладки, що веде до швидкого росту порівняно з вентроправими. Краніальна частина шлунка більш широкою, ніж каудальна. Спостерігається нерівномірний ріст не тільки в поперечному, але ів краніальному напрямках. Краніальна частина шлунка більш широкою, ніж каудальна. Значна зміна шлунка відбувається упродовж 7,5-8,5 тижнів. Через випинання верхнього відділу великої кривини шлунка формується його дно. У зародка 4,5 тижнів просвіт петель проксимального відділу кишкової трубки має овальну форму і незначно перевершує таку каудального відділу травної тракту. Топографічно співвідношення шлунка з навколишніми органами значно змінюється упродовж пренатального періоду розвитку. У зародків 4,5-8,0 мм закладка шлунка розміщена глибоко позаду печінки, яка оточує його з трьох сторін. Дорсально до закладки шлунка прилягають закладка лівої надниркової залози, лівого мезонефросу, закладка селезінки. Краніально закладка шлунка стикається ліворуч з легенею. Наприкінці передплодового періоду визначені діаметри воротаря та воротарного каналу шлунка, цибулини дванадцятипалої кишки, довжина воротарного каналу вздовж малої кривини і воротарного каналу вздовж великої кривини та величина кута шлунка
The article describes the laying periods of: the stomach (embryos 4.5-5.0 mm long), the circular layer of the muscle membrane; gastric pits (embryos 14.7-15.0 mm long); gastric glands are formed in pre-fruits with a length of 66.0-68.0 mm. On the basis of graphic and computer reconstruction, the rotation of the stomach around the longitudinal axis of the embryo, the relationship of the stomach with neighboring structures – the liver, gall bladder, duodenum and pancreas – are studied. The fetal stomach undergoes heterogeneous and multifactorial rotation as a result of increased growth of the stomach wall on the left and increased gastric motility caused by the previous increase in the mesentery, and that the direction of rotation is determined by the forces exerted on the stomach and gastric mesentery by neighboring organs. The shape of the stomach is caused by a change in the dorsal-left sections of the tab, which leads to rapid growth compared to the ventroright sections. The cranial part of the stomach is wider than the caudal part. Uneven growth is observed not only in transverse, but also in cranial directions. The cranial part of the stomach is wider than the caudal part. A signifi cant change in the stomach occurs during 7.5 to 8.5 weeks. Due to the protrusion of the upper part of the large curvature, the bottom is formed. In an embryo of 4.5 weeks, the lumen of the loops of the proximal part of the intestinal tube has an oval shape and slightly exceeds that of the caudal part of the digestive tract. the topographical relationship of the stomach with the surrounding organs changes signifi cantly during the prenatal period of development. In embryos of 4.5-8.0 mm, the lining of the stomach is located deep behind the liver, which surrounds it on three sides. Dorsal to the stomach lining are the lining of the left adrenal gland, the left mesonephros, and the lining of the spleen. Cranially, the lining of the stomach abuts the lung to the left. At the end of the prenatal period, the diameters of the portal of the stomach, the portal canal, the bulb of the duodenum, the length of the portal canal along the lesser curvature and the portal canal along the greater curvature, and the size of the angle of the stomach were determined
Дод.точки доступу:
Слободян, О. М.
Цигикало, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
4.


    Махлинець, Н. П.
    Використання препаратів на основі гіалуронової кислоти у комплексному лікуванні порушень архітектоніки присінка рота [Текст] = The use of medicines based on hyaluronic acid in the complex treatment of disorders of the archtectonics of the vestibule of the mouth / Н. П. Махлинець. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 87-90. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
СТОМАТОГНАТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ АНОМАЛИИ -- STOMATOGNATHIC SYSTEM ABNORMALITIES (патофизиология, терапия, этиология)
ГУБЫ УЗДЕЧКА -- LABIAL FRENUM (аномалии, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы, тенденции)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
ГИАЛУРОНОВАЯ КИСЛОТА -- HYALURONIC ACID (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
Анотація: Підвищення ефективності діагностики, комплексного лікування хворих на зубощелепні аномалії на фоні порушень архітектоніки присінка рота є актуальним, оскільки вуздечки губ, букальні вуздечки, анкілоглосія є одними з етіологічних чинників у розвитку зубощелепних аномалій, причиною зміни положення окремої групи зубів після закінчення активного лікування та появою рецесії ясен. Обстежено й проліковано 30 осіб із зубощелепними аномаліями та порушеннями архітектоніки присінка рота віком 12-15 років, де важливим моментом були пластичні втручання на присінку рота. Усім хворим проводили пластику порушень архітектоніки присінка рота класичним методом, де рана загоюється вторинним натягом. Пацієнтам І групи у післяопераційному періоді призначали хлоргексединдента, хворим ІІ групи - хлоргексидиндента і генгігель. Особливість клінічного перебігу зубощелепних аномалій на фоні порушень архітектоніки присінка рота полягала у виражених змінах архітектоніки присінка рота (висота прикріплення вуздечки губи була менше 5 мм, у 96,7% (29/30) хворих наявні сполучнотканинні тяжі в ділянці ікол та премолярів). Результати клініко-лабораторного обстеження показали дефіцит кровопостачання в тканинах присінка рота за цитоморфометичними та реографічними показниками. Після проведеного лікування прослідковували достовірну різницю між показниками у І та ІІ групах хворих. Віддалені результати після проведення запропонованого способу корекції порушень архітектоніки присінка рота та застосування препарату на основі гіалуронової кислоти в післяопераційному періоді вказують на формування нормортофічного рубця, відсутність рецидивів та утворень рецесії ясен у ділянці ікол та премолярів, нормалізацію клінічних та лабораторних показників. Отримані дані достовірно відрізняються від показників у І групі хворих (р0,05)
Improving the effectiveness of diagno-sis, comlex treatment of patients with maxillomandibular anomalies on the background of architectonics disorders of the vestibule of the mouth. The frenulum of the lips, buccal frenulums, ankyloglossia are the etiological factors in the development of maxillofacial anomalies. They are the reason for the change in the position of a separate group of teeth after the end of active treatment. Often architec-tonics disorders of the vestibule of the mouth course of gum. 30 people with maxillomandibular anomalies 12-15 years old on the background of architectonics disorders of the vestibule of the mouth were examined and treated, where plastic interventions on the vestibule of the mouth were important. All patients had plastic surgery of the ves-tibule of the mouth by the classical method. There was sec-ondary tension of wound. Patients of the I group were prescribed chlorhexidine-denta in the postoperative pe-riod. Patients of the II group were prescribed chlor-hexedine-denta and gengigel. The peculiarity of the clinical course of maxillo-mandibular anomalies on the background of disorders of the architectonics of the vestibule of the mouth was a pro-nounced change in the architecture of the vestibule of the mouth (less than 5 mm, 96.7% (29/30) of all patients have buccal frenulum). Indicators of cytomorphometric and rheographic researches indicated a deficiency of blood supply in these areas. The results of clinical and laboratory examination showed a significant difference between sur-gical interventions, where the wound healed by primary and secondary tension. Long-term results after the pro-posed method of correction of disorders of the architecton-ics of the vestibule of the mouth and the use wound-heal-ing drug based on hyaluronic acid in the postoperative pe-riod indicate the formation of a normorphic scar, no recur-rence and recession of the gums in the projection of buccal frenulum, normalization of clinical and laboratory indica-tors. The obtained data differ significantly from those in other groups of patients (p 0.05). Surgical correction of architectonics disorders of the vestibule of the mouth is an important step in the complex treatment of patients with maxillomandibular anomalies on the background of architectonics disorders of the vestibule of the mouth. The peculiarity of the clini-cal course of maxillomandibular anomalies on the back-ground of architectonics disorders of the vestibule of the mouth was a pronounced change in frenulum fixation less than 5 mm, 85.0% (51/60) of patients have connective tis-sue strands in the area of canines and premolars, in 78.3% of patients - catarrhal hygnivitis). The results of the clinical research were confirmed by cytomorphometric and rheo-graphic researches and indicated a lack of blood supply in these areas. Long-term results after the proposed method of correction of architectonics disorders of the vestibule of the mouth and the use of chlorhexidine dent and gingigel in the postoperative period indicate the formation of normorthophic scar, no recurrence and recession of the gums in the projection of canines and premolars, normali-zation of clinical and laboratory results. The obtained data differ significantly from those in other groups of patients (p 0.05)
Вільних прим. немає

Знайти схожі
5.


    Кушта, А. О.
    Шкірно-м’язовий клапоть великого грудного м’язу в реконструктивній хірургії ротової порожнини [Текст] = The skin-muscle flap of the pectoralis major muscle in reconstructive surgery of oral cavity / А. О. Кушта, С. О. Магдебура // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 54-56. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MOUTH NEOPLASMS (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование)
Анотація: У статті представлений опис клінічного випадку заміщення післяопераційного дефекту шкірно-м’язовим клаптем великого грудного м’язу у хворого з пухлиною ротової порожнини. Шкірно-м’язовий клапоть великого грудного м’язу в реконструкції ротової порожнини має важливе значення, як переміщення васкуляризованого масивного блоку м’яких тканин з ділянки, яка не підлягала опроміненню. Судинна ніжка шкірно-м’язового клаптя великого грудного м’язу є достатнього діаметру та довжини для реконструкції дна ротової порожнини. Артеріалізований клапоть, що включає великий грудний м’яз показаний для одномоментного закриття значних за обсягом післяопераційних дефектів ротової порожнини
The article presents a description of surgical intervention to replace a postoperative defect with a skin-muscle flap of the pectoralis major muscle in a patient with a tumor of the oral cavity. The pectoralis major skin-muscle flap in oral reconstruction is important as a transfer of a vascularized massive block of tissue from a non-irradiated area. The vascular pedicle of the skin-muscle flap of the pectoralis major muscle is of sufficient diameter and length to reconstruct the floor of the oral cavity. The arterialized flap, which includes the pectoralis major muscle, is indicated for the one-moment closure of large postoperative defects of the oral cavity
Дод.точки доступу:
Магдебура, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
6.


    Дзюбановський, І. Я.
    Етапність морфологічних змін органів-мішенів при експериментально–змодельованому гострому перитоніті [Текст] = Stages of morphological changes of target Organs in experimentally simulated acute peritonitis / І. Я. Дзюбановський, А. А. Ковальчук, О. І. Дзюбановський // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 3. - С. 64-70. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (патофизиология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE (хирургия, этиология)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Однією із актуальних проблем в ургентній абдомінальній хірургії залишається гострий поширений перитоніт (ГПП), летальність при якому залишається високою, за рахунок розвитку синдрому поліорганної недостатності, незважаючи на застосування сучасних методів діагностики та лікування. Мета дослідження: обгрунтувати можливість застосування лапароскопічних методів лікування залежно від вираженості та етапності морфологічних змін органів- мішенів та строків змодельованого в есперименті перитоніту. Матеріал і методи. В експерименті було використано 150 статевозрілих нелінійних щурів- самиць, масою 180,0-220,0 г, що були утримані на стандартному раціоні віварію Центральної науково- дослідної лабораторії з підтриманням харчового і питного режимів, рекомендованому нормами утримання лабораторних тварин. Тварини були розподілені на 5 груп – контрольну (30 щури) та 4 дослідні (120 щурів), яким проводилося моделювання гострого перитоніту шляхом інтраперитонеального введення 1 мл 30 % автокалу. Тварин дослідної групи було виведено із експеременту під тіопентал- натрієвим наркозом шляхом кровопускання на 1-шу, 3-тю, 5-ту, 7-му доби. Результати дослідження. Морфогістохімічне дослідження органів- мішеней на 1-шу добу експерименту: спостерігалися монооргані зміни (дослідження очеревини виявило її виражений набряк). У тонкій кишці встановлено незначну судинну реакцію базальної мембрани слизової оболонки. На 3-тю добу зміни залишалися монооранними з наростаннями запальних явищ. На 5-ту добу констатовано поширення системної запальної відповіді на легені та нирки. У нирках у окремих вивідних канальцях візуалізувались ділянки із вогнищами дистрофічно- некротичних змін епітелію канальців. У легенях: в клітинному компоненті збільшувалась кількість еритроцитів та фібрину. На 7-му добу експерименту в процес залучалися серце та печінка. У серці спостерігалися дистонії і парези судин мікроциркулятрного русла, стаз еритроцитів, формування клітинних агрегатів в просвітах судин. У печінці спостерігається: повнокров’я центральних вен, прояви венозного застою. Висновок. Грунтуючись на етапності морфогічних змін досліджуваних органів при різних строках моделювання гострого перитоніту дозволило нам теоретично обгрунтувати диференційований підхід до вибору типу хірургічних втручань
One of the urgent problems in urgent abdominal surgery remains acute disseminated peritonitis (AP), the mortality rate of which remains high due to the development of multiple organ failure syndrome, despite the use of modern methods of diagnosis and treatment. The purpose of the study. To substantiate the possibility of using laparoscopic methods of treatment depending on the severity and stage of morphological changes of the target organs and the duration of peritonitis simulated in the experiment. Material and methods. The experiment used 150 sexually mature non-linear female rats, weighing 180.0-220.0 grams, which were kept on the standard ration of the vivarium of the Central Research Laboratory with maintenance of food and drinking regimes recommended by the norms of keeping laboratory animals. The animals were divided into 5 groups – a control group (30 rats) and 4 experimental groups (120 rats), which underwent HP simulation by intraperitoneal injection of 1 ml of 30 % autocal. The animals of the research group were removed from the experiment under sodium thiopental anesthesia by bloodletting on the 1st, 3rd, 5th, and 7th days. Results of the study. Morphohistochemical study of the target organs on the 1st day of the experiment: singleorgan changes were observed (examination of the peritoneum revealed its pronounced swelling). A slight vascular reaction of the basal membrane of the mucous membrane was established in the small intestine. On the 3rd day, the changes remained monooraneous with increases in infl ammatory phenomena. On the 5th day, the spread of the systemic infl ammatory response to the lungs and kidneys was confi rmed. Areas with foci of dystrophic- necrotic changes in the epithelium of the tubules were visualized in individual excretory tubules in the kidneys.In the lungs: the number of erythrocytes and fi brin increased in the cellular component. On the 7th day of the experiment, the heart and liver were involved in the process. In the heart, dystonia and paresis of microcirculatory vessels, erythrocyte stasis, and the formation of cell aggregates in the lumen of vessels were observed. In the liver, it is observed: congestion of the central veins, manifestations of venous stasis. Conclusion. Based on the stages of morphological changes of the studied organs at diff erent times, the simulation of acute peritonitis allowed us to theoretically justify a diff erentiated approach to the selection of the type of surgical interventions
Дод.точки доступу:
Ковальчук, А. А.
Дзюбановський, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
7.


   
    Особливості психологічної підготовки перед операціями у практиці дитячого ортопеда-травматолога та хірурга [Текст] = Peculiarities of psychological preparation before surgery in the practice of paediatric orthopaedic traumatologist and surgeon / М. Д. Процайло [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 32-38. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
ТРАВМ ПОКАЗАТЕЛИ ТЯЖЕСТИ -- TRAUMA SEVERITY INDICES
ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ И ТЕЛЕСНОЙ РЕЛАКСАЦИИ МЕТОДЫ -- MIND-BODY THERAPIES (использование, тенденции)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (психология, тенденции)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (психология, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Психологічний контакт визначається як сприйняття пацієнтом попередньої комунікації з медичним персоналом та обставин перебування в лікувальному закладі. Взаємодія з лікарем і медичним персоналом може значно вплинути на психічний стан пацієнта перед операцією, а також на результати самої операції та має перспективний характер у контексті вдосконалення медичної практики та забезпечення високого рівня якості медичних послуг. Мета дослідження – досліження методів психологічного контакту в процесі передопераційної підготовки дітей з винятковими травмами, що необхідно для здійснення адекватної хірургічної допомоги та отримання позитивних результатів після оперативних втручань. Матеріал і методи. Вивчалися особливості передопераційної підготовки дітям різного віку. Психологічний контакт з дітьми встановлювали згідно з рекомендаціями фахівців-психологів і складався з п’яти етапів. Основні етапи психологічного контакту складали: подолання психологічного бар’єра, пошук спільних уподобань, визначення тактики спілкування, пошук перешкод для спілкування, стабілізація діалогу. На прикладі трьох клінічних випадків з ексклюзивними травмами показані деякі особливості встановлення психологічного контакту перед операцією. Описані клінічні випадки з практики, перебіг та лікування. Результати дослідження. Висвітлено основні етапи психологічного контакту перед операцією та визначено основні помилки, які можуть впливати на налаштування дітей перед хірургічними втручаннями. Психологічна підготовка перед операцією є обов'язковою, зменшуючи негативний вплив стресу та сприяючи позитивним результатам операцій. Дослідження підкреслює важливість індивідуального підходу до встановлення психологічного контакту з дітьми. Висновки. Похід до лікаря для багатьох дітей є сильним стресом. Хірургічні операції завжди є неприємними і викликають тривогу та страх. Страх можна посилювати, плекати до великих меж або навчитися контролювати його. Психологічна підготовка перед операцією обов’язкова, вона зменшує негативний вплив стресу і збільшує позитивні результати операції
Psychological contact is defined as the patient's perception of previous communication with medical staff and the circumstances of their stay in the hospital. Interaction with a doctor and medical staff can significantly affect the patient's mental state before surgery, as well as the results of the operation itself, and has promising potential in improving medical practice and ensuring a high quality of medical services. The aim of the study is to investigate the methods of psychological contact in the process of preoperative preparation of children with exceptional traumas, which is necessary for the provision of adequate surgical care and positive results after surgery. Material and methods. The peculiarities of preoperative preparation of children of different ages were studied. Psychological contact with children was established according to the recommendations of psychologists and consisted of five stages. The main stages of psychological contact were overcoming a psychological barrier, finding common preferences, determining communication tactics, searching for obstacles to communication, and stabilizing the dialogue. The example of three clinical cases with exclusive traumas shows some features of establishing psychological contact before surgery. Clinical cases from practice, their course and treatment are described. The results of the study and their discussion. The main stages of psychological contact before surgery are highlighted and the main mistakes that can affect children's attitude before surgery are identified. Psychological preparation before surgery is mandatory, reducing the negative impact of stress and contributing to positive outcomes of surgeries. The study emphasises the importance of an individual approach to establishing psychological contact with children. Conclusions. For many children, going to the doctor is very stressful. Surgery is always unpleasant and causes anxiety and fear. Fear can be reinforced, nurtured to great lengths, or learned to be controlled. Psychological preparation before surgery is mandatory, it reduces the negative impact of stress and increases the positive results of the operation
Дод.точки доступу:
Процайло, М. Д.
Дживак, В. Г.
Ничка, Т. І.
Крицький, І. О.
Галич, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
8.


    Головіна, Я. О.
    Східцеподібна остеотомія в разі алопластичного заміщення післярезекційних дефектів довгих кісток із застосуванням універсального інструмента [Текст] / Я. О. Головіна, Р. В. Малик, О. Є. Вирва // Травма. - 2022. - Том 23, N 3. - С. 36-42. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (использование)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Біореконструкція довгих кісток займає важливе місце серед усіх хірургічних методик, що спрямовані на заміщення післярезекційних дефектів довгих кісток у разі їх пухлинного ураження. Поєднання сегментарної кісткової алопластики та металевих конструкцій, що фіксують імплантат, дозволяє застосовувати пацієнтові ранню реабілітацію та швидке відновлення функції ураженої кінцівки. Для отримання стабільної фіксації, що забезпечує умови ефективної остеорепарації, між алотрансплантатом і кісткою реципієнта застосовуються різні види остеотомій. Найбільш поширена поперечна остеотомія, але в разі її використання спостерігаються такі ускладнення, як порушення процесів остеорепарації в зоні контакту алоімплантата та кістки реципієнта. Східцеподібна остеотомія має низку переваг перед іншими видами, але вона складна в застосуванні. Мета дослідження — розробити універсальний інструмент для виконання східцеподібної остеотомії в разі алопластики сегментарних дефектів довгих кісток. Матеріали та методи. Розроблено інструмент — універсальний шаблон для виконання східцеподібної остеотомії, застосування якого дозволяє робити ідентичні «сходинки» в кістці реципієнта та кістковому сегментарному алоімплантаті та найбільш щільно їх зіставити між собою. Проведена апробація застосування розробленого інструмента. Результати. Дані методики застосовували в 17 пацієнтів із пухлинами кісток. Медіана термінів спостереження за пацієнтами після закінчення лікування становила 16,2 [9,2; 50,7] міс. Середній показник шкали MSTS для усіх пацієнтів (n = 17) становив 22,3 ± 2,8 (19–27) бала. Статевий розподіл незначно впливав на функціональний результат лікування: у чоловіків (n = 7) MSTS — 23,1 ± 2,3 бала, у жінок (n = 10) MSTS — 21,7 ± 3,1 бала. У пацієнтів з остеосаркомою (n = 7) функціональні результати становили 21,6 ± 2,8 бала (від 19 до 27). Розроблений універсальний інструмент можна застосовувати в різних ситуаціях (різного розміру довгі кістки, різного розміру «сходинки» для східцеподібної остеотомії). На наш погляд, це має більш виражений економічний ефект. Наведені клінічні приклади застосування сегментарних кісткових алоімплантатів у разі післярезекційних дефектів довгих кісток. Висновки. Успіх застосування сегментарної кісткової алопластики кісток залежить від багатьох факторів, а головне — від правильно обраних показань до цього методу лікування. Східцеподібна остеотомія кісток дозволяє отримати стабільну та щільну фіксацію між кістками та отримати найкращі умови для остеорепарації в разі кісткової алопластики. Розробка та застосування універсального інструмента для східцеподібної остеотомії дозволяють виконати найбільш точну резекцію кісток та зменшити час проведення оперативного втручання, що може впливати на покращення результатів хірургічного лікування онкологічних пацієнтів
Bioreconstruction of long bones occupies an important place among all surgical techniques aimed at replacing post-resection defects of long bones in case of a tumor. The combination of segmental bone alloplasty and metal structures fixing the implant allows for the early rehabilitation of a patient and restoring the function of the affected limb. Various types of osteotomies are used to obtain stable fixation that provides conditions for effective osteoreparation between the allograft and the recipient’s bone. Transverse osteotomy is the most common, but its use causes complications such as disruption of osteoreparation processes in the area of contact between the alloimplant and the recipient’s bone. The step-cut osteotomy has a number of advantages over other types, but it is difficult to use. The purpose of the study is to develop a universal tool for performing step-cut osteotomy in case of alloplasty of segmental defects of long bones. Materials and methods. A tool has been developed — a universal template for performing step-cut osteotomy the use of which allows you to make identical “steps” in the bone of the recipient and the bone segmental alloimplant and to compare them most closely. Approbation of the developed tool was carried out. Results. These methods were used in 17 patients with bone tumors. The median period of follow-up was 16.2 [9.2; 50.7] months. The average score on the Musculoske-letal Tumor Society (MSTS) system for all patients (n = 17) was 22.3 ± 2.8 (19–27) points. The gender distribution slightly influenced the functional outcome of treatment: in men (n = 7), MSTS score was 23.1 ± 2.3 points, in women (n = 10) — 21.7 ± 3.1 points. In patients with osteosarcoma (n = 7), the functional results were assessed as 21.6 ± 2.8 points (from 19 to 27). The developed universal tool can be used in different situations (long bones of different sizes, “steps” of different size for step-cut osteotomy). In our opinion, this has a more pronounced economic effect. Clinical examples of using segmental bone alloimplants in case of post-resection defects of long bones are presented. Conclusions. The success of using segmental bone alloplasty depends on many factors, mainly on correctly selected indications for the use of this treatment method. The step-cut osteotomy allows to obtain a stable and dense fixation between the bones and the best conditions for osteoreparation in case of bone alloplasty. The development and application of a universal tool for step-cut osteotomy allows performing the most accurate bone resection and reduce the time of surgical intervention, which can affect the improvement of treatment outcomes in cancer patients
Дод.точки доступу:
Малик, Р. В.
Вирва, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
9.


    Левицька, О. В.
    Порівняння ефективності непроникаючої глибокої склеректомії та непроникаючої глибокої склеректомії у комбінації з ендотрабекулоектомією [Текст] = Comparison of the efficiency of non-penetrating deep sclerectomy as a standalone surgery and modified non-penetrating deep sclerectomy in combination with ab interno endotrabeculectomy / О. В. Левицька, І. Я. Новицький // Львівський медичний часопис. - 2022. - Т. 28, № 1/2. - С. 118-132. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ТРАБЕКУЛЭКТОМИЯ -- TRABECULECTOMY (использование, методы)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы)
СКЛЕРОПЛАСТИКА -- SCLEROPLASTY (использование, методы)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (диагностическое применение, прием и дозировка, фармакология)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (методы)
Анотація: Порівняти гіпотензивний вплив непроникаючої глибокої склеректомії (НГСЕ) як самостійної операції та непроникаючої глибокої склеректомії у комбінації з ендотрабекулоектомією (ЕТЕ) у пацієнтів з первинною відкритокутовою глаукомою. Матеріали і методи. У дослідженні брало участь 27 пацієнтів (27 очей) з відкритокутовою глаукомою. У першій групі (15 пацієнтів) проведено НГСЕ, у другій групі (12 пацієнтів) - комбіновану операцію. Результати й обговорення. При порівнянні показників було визначено, що різниця між доопераційним та післяопераційним тиском та до- і післяопераційною кількістю місцевих гіпотензивних препаратів достовірна до 12-го місяця у двох групах (p0,05). Не було виявлено достовірної різниці при порівнянні показників ВОТ між цими групами в однакові періоди дослідження. Проте спостерігалась різниця в кількості місцевих препаратів для зниження ВОТ між групами на 12-й місяць дослідження. Висновки. НГСЕ як самостійна операція, так і в комбінації з ЕТЕ виявляє достовірний гіпотензивний ефект у хворих з відкритокутовою глаукомою протягом 12 місяців дослідження, проте пацієнти першої групи інстилювали вищу кількість місцевих гіпотензивних препаратів на 12-й місяць дослідження, при приблизно однаковій кількості доопераційних препаратів, що дозволяє нам вважати гіпотензивний ефект комбінованої операції вищим
To compare the hypotensive effect of non-penetrating deep sclerectomy (NPDS) as a standalone surgery and non-penetrating deep sclerectomy in combination with dosed endotrabeculectomy in patients with primary open-angle glaucoma. Materials and Methods. 27 patients (27 eyes) with primary open-angle glaucoma were under our follow-up. In the first group (15 patients) we performed a non-penetrating deep sclerectomy, in the second group (12 patients) - a combined surgery. Results and Discussion. When comparing values, we found that the difference between the preoperative and postoperative IOP, as well as the preoperative and postoperative amount of topical antihypertensives used, was significant up to the 12th month inclusive in both groups (p0.05). No significant difference was found when comparing IOP values between two groups in the same follow-up periods. However, there was a difference in the amount of topical intraocular pressure-lowering agents used by two groups in the 12th month of follow-up. Conclusions. Non-penetrating deep sclerectomy, both standalone and in combination with endotrabeculectomy, has a significant hypotensive effect in patients with primary open-angle glaucoma during 12 months of follow-up, however, patients of the first group instilled a higher amount of topical antihypertensives in the 12th month of follow-up, which makes us consider the hypotensive effect of the combined surgery to be higher
Дод.точки доступу:
Новицький, І. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
10.


   
    Патогенетичні особливості відновлення функції сечового резервуара, заміщеного імплантом ілеуму (Експериментальне дослідження) [Текст] = Pathogenetic features of restoring of urinary reservoir function, which was replaced by an ileum implant (Experimental study) / Р. В. Савчук [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2022. - N 1/2. - С. 86-92. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- URINARY BLADDER NEOPLASMS (патофизиология, хирургия, этиология)
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL
ЦИСТЭКТОМИЯ -- CYSTECTOMY (методы)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы, тенденции)
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИЙ -- RECOVERY OF FUNCTION
Анотація: На рак сечового міхура (РСМ) припадає 50–70% усіх злоякісних новоутворень сечостатевої системи і 4% усіх онкологічних захворювань. Відомо, що чоловіки в Україні хворіють приблизно в 4 рази частіше за жінок і, на жаль, до 22% пацієнтів помирають протягом першого року після виявлення хвороби
Основними критеріями ефективності лікування пацієнтів з онкологічними захворюваннями є не тільки їхня виживаність, а й якість життя. Одним з основних видів лікування м’язово-інвазивної форми раку сечового міхура є радикальна цистектомія з різними варіантами деривації сечі. Морфологічні зміни у м’язовому шарі необладера можуть спричинити відхилення у регуляції його скоротливості. Ця еволюція гладком’язової стінки демонструє особливості електрофізіологічної скоротливості необладера порівняно з ілеум
Bladder cancer accounts for 50–70% of all malignant diseases of genital urinary system and 4% of all oncological diseases. It is well known, that in Ukraine men have such pathology 4 times more often than women and, unfortunately, up to 22% of patients die within the first year after confirmed diagnosis
The basic criteria of treatment effectiveness of the patients with oncological diseases are not only the rate of their survival, but also their quality of life. One of the main types of treatment for muscle-invasive bladder cancer is radical cystectomy with different variants of urinary diversion. The morphological changes in the muscle layer of the neobladder can cause deviations in the regulations of its contractility. This evolution of the smooth muscle wall demonstrates the electrophysiological contractility features of the neobladder compared to the ileum
Дод.точки доступу:
Савчук, Р. В.
Костєв, Ф. І.
Колосов, О. М.
Задорожнюк, А. І.
Бахчієв, Р. В.
Шаталюк, С. С.
Богацький, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
11.


    Головаха, М. Л.
    Результати малоінвазивної пластики структур задньолатерального кута колінного суглоба [Текст] / М. Л. Головаха, С. А. Бондаренко, В. Орлянський // Ортопедия, травматология и протезирование = Ортопедія, травматологія та протезування. - 2021. - N 4. - С. 13-21. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
КОЛЕНА ТРАВМЫ -- KNEE INJURIES (диагностика, рентгенография, хирургия)
КРЕСТООБРАЗНАЯ СВЯЗКА ЗАДНЯЯ -- POSTERIOR CRUCIATE LIGAMENT (патология, хирургия)
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY (методы)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Задньолатеральна ротаційна нестабільність колінного суглоба є однією з недостатньо вивчених проблем сучасної ортопедії. Складність анатомії, труднощі діагностики разом із невеликою кількістю таких травм не дозволили сформулювати чітку концепцію й алгоритм ведення таких пацієнтів. Лише останні 10 років цій проблемі почали приділяти належну увагу. У роботі описано нову малоінвазивну методику пластики структур задньолатерального кута колінного суглоба під артроскопічним контролем
Використання запропонованої методики малоінвазивного відновлення структур задньолатерального кута колінного суглоба з артроскопічною реконструкцією сухожилка підколінного м’яза забезпечило позитивні найближчі та віддалені результати лікування пацієнтів, зменшення інтенсивності болю після операції та швидше відновлення обсягу рухів у колінному суглобі. Збільшення кількості ускладнень і погіршення функції кінцівки не виявлено в жодному випадку
Дод.точки доступу:
Бондаренко, С. А.
Орлянський, В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
12.


    Горошко, В. Р.
    Особливості перебігу посттравматичних стресових розладів в залежності від виду анестезіолгічного забезпечення під час виконання реконструктивних втручань після вогнепальних поранень кінцівок [Текст] = Peculiarities of the course of post-traumatic stress disorders, depending on the tyre of anesthesiological provision, during the implementation of reconsructive surgical interventios after firearms wounds of the limbs / В. Р. Горошко, Ю. Л. Кучин // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2021. - N 2. - С. 49-55. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
КОНЕЧНОСТИ -- EXTREMITIES
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
ЛЕКАРСТВЕННОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ СИСТЕМЫ -- MEDICATION SYSTEMS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
Анотація: В комбатантів, які отримали вогнепальні поранення в ході бойових дій на Сході України лікування посттравматичних стресових розладів (ПТСР) у 82,1% не завершується позитивним результатом. Не вивченими залишаються особливості його перебігу в залежності від виду анестезіологічного забезпечення під час виконання реконструктивних оперативних втручань. Адже після таких оперативних втручань інтенсивність болю в післяопераційному періоді може бути причиною поглиблення ПТСР та розвитку його стійкості до призначеного лікування
Дод.точки доступу:
Кучин, Ю. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
13.


    Чистик, Т.
    Питання реконструкції периорбітальної ділянки після видалення новоутворень [Текст] = The issue of reconstruction of the periorbital area after tumor removal / Т. Чистик // Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 3. - С. 43-44


MeSH-головна:
ГЛАЗНИЦА -- ORBIT (патология, ультраструктура, хирургия)
ГЛАЗНИЦЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ORBITAL NEOPLASMS (патофизиология, ультрасонография, ультраструктура, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (использование, методы)
Кл.слова (ненормовані):
ПЕРИОРБИТАЛЬНАЯ
Анотація: Щороку в Києві відбуваються науково-практичні конференції офтальмологів, які сприяють обміну досвідом, обговоренню нових методів лікування й підвищенню кваліфікації провідних лікарів країни. Продовжуючи цю багаторічну традицію, 28–30 жовтня фахівці Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, ВГО «Асоціація дитячих офтальмологів та оптометристів України», ГО «Асоціація фахівців з офтальмопластики та очного протезування», ГО «Асоціація молодих офтальмологів України» в офлайн- і онлайн-режимі провели міжнародну конференцію офтальмологів, дитячих офтальмологів і оптометристів «Рефракційний пленер’21». У рамках цього заходу обговорювався широкий спектр актуальних питань сучасної офтальмології, у тому числі реконструкція дефектів периорбітальної ділянки після видалення новоутворень. З доповіддю на цю тему виступила професор кафедри офтальмології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, голова Асоціації фахівців з офтальмопластики та очного протезування, доктор медичних наук Оксана Василівна Петренко (м. Київ, Україна)
Закриття дефектів повік і периорбітальної ділянки — важлива складова частина офтальмопластичної хірургії. Дефекти можуть виникати внаслідок травматичних ушкоджень або при видаленні новоутворень. При цьому відновлення функції повік безпосередньо залежить від адекватного відновлення їх цілісності з урахуванням анатомічних особливостей будови
Вільних прим. немає

Знайти схожі
14.


   
    Особливості виконання органозберігаючої ампутації стопи, поєднаної з регіональною озонотерапією, локальним застосуванням аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами, та вакуумною санацією післяопераційної рани у хворих на ішемічно-гангренозну форму синдрому діабетичної стопи [Текст] = Peculiarities of performing organ-saving amputation of the foot combined with ozone therapy, local application of autologous platelet-rich plasma and vacuum sanation of postoperative wound in patients with ischemic-gangrenous form of diabetic foot syndrom / В. Д. Фундюр [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т.20, № 2. - С. 88-95. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (терапия, хирургия)
ГАНГРЕНА -- GANGRENE (терапия, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
МЕДИЦИНА АЛЬТЕРНАТИВНАЯ -- COMPLEMENTARY THERAPIES (использование, методы)
ВАКУУМ-ТЕРАПИЯ -- NEGATIVE-PRESSURE WOUND THERAPY (использование, методы)
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA (действие лекарственных препаратов)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
АМПУТАЦИОННЫЕ КУЛЬТИ -- AMPUTATION STUMPS (хирургия)
Анотація: У хворих на ішемічно-гангренозну форму синдрому діабетичної стопи (СДС) позитивний результат лікування є можливим при оптимальному виборі операційного втручання, ефективному відновленні кровопостачання та дієвої стимуляції процесу відновлення тканин на клітинному рівні
Виконання запропонованої модифікації органозберігаючої та малооб’ємної ампутації стопи у хворих із IV ступенем ішемії за умови СДС, засвідчує про можливість виконання такого операційного втручання, як варіанта вибору у хворих на ішемічно-гангренозну форму синдрому діабетичної стопи. Комплекс виконаних допоміжних лікувальних заходів (регіональної озонотерапії, вукуумної санації і локального застосування аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами), активує процес загоєння хронічних ран стопи та надає можливість скоротити термін перебування хворих у стаціонарі до 24±1,2 діб в основній групі, порівнюючи з 37±2,4 у контрольній. Клінічні спостереження віддаленого післяопераційного періоду (через 2 роки) підтверджують можливість формування кукси стопи, функціонально спроможної для ходи, з кутовим зміщенням половинного опилу кубоподібної і човноподібної кісток у положення, функціонально вигідне для опорного навантаження
A positive result of treatment of patients suffering from ischemic-gangrenous form of diabetic foot syndrome (DFS) becomes possible with an optimal choice of surgery, effective renewal of blood supply and active stimulation of tissue restoration process on the cellular level
The suggested modification of the organ-saving and partial foot amputation in patients with IV degree of ischemia and DFS is indicative of a possibility to perform such kind of surgery as a variant of choice for patients with ischemic-gangrenous form of diabetic foot syndrome. The complex of auxiliary measures (regional ozone therapy, vacuum sanitation and local administration of autologous platelet-rich plasma (APRP)), activates a reparative process of healing of a chronic foot wound which enables to make the period of hospital staying for patients shorter – to 24±1,2 days in the main group as compared to 37±2,4 days in the control one. Clinical observation of a remote postoperative period (2 years later) confirms a possibility to form a foot stump functionally adapted for walking with angular dislocation of fragments of the cuboid and scaphoid bones, functionally advantageous for supporting load
Дод.точки доступу:
Фундюр, В. Д.
Гродецький, В. К.
Якобчук, С. О.
Хомко, О. Й.
Козловська, І. М.
Фундюр, Ю. В.
Фундюр, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
15.


   
    Исторические аспекты офтальмопластики (одесская школа) [Текст] = Historical aspects of ophthalmoplasty (Odesa school) // Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 3. - С. 51-53. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики:
MeSH-головна:
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (использование, методы, организация и управление, тенденции)
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы, обучение)
ГЛАЗНИЦЫ БОЛЕЗНИ -- ORBITAL DISEASES (хирургия)
ХИРУРГИ -- SURGEONS (история, обучение, организация и управление, тенденции)
МЕДИЦИНА КЛИНИЧЕСКАЯ -- CLINICAL MEDICINE (история, кадры, методы, обучение, организация и управление, тенденции)
УКРАИНА -- UKRAINEОдесса
Кл.слова (ненормовані):
ПЕРИОРБИТАЛЬНАЯ
Анотація: В работе представлены основные вехи в работе одесской офтальмопластической школы. В историческом ракурсе показано становление и развитие офтальмопластики начиная с ХIХ столетия и до наших дней, подчеркнута непрерывность ее существования. Представлены сведения о ряде выдающихся ученых, занимающихся проблемами орбиты и периорбитальной области в Одессе. Особое внимание уделяется научным разработкам по реконструктивной хирургии патологии вспомогательного аппарата глаза и орбиты у пациентов детского возраста. Использование накопленного опыта позволит современным офтальмопластическим хирургам широко внедрять и усовершенствовать лучшие методы и способы реконструктивно-восстановительных операций на вспомогательном аппарате глаза и периорбитальной области
У роботі наведені основні віхи роботи одеської офтальмопластичної школи. В історичному ракурсі показано становлення та розвиток офтальмопластики починаючи з ХIХ століття і до наших днів, підкреслена безперервність її існування. Наведено відомості про низку видатних учених, які займаються проблемами орбіти та периорбітальної ділянки в Одесі. Особлива увага приділяється науковим розробкам із реконструктивної хірургії патології допоміжного апарату ока та орбіти в пацієнтів дитячого віку. Використання накопиченого досвіду дозволить сучасним офтальмопластичним хірургам широко впроваджувати та вдосконалювати найкращі методи та способи реконструктивно-відновлювальних операцій на допоміжному апараті ока та периорбітальній ділянці
The work presents the main milestones of the Odesa ophthalmoplastic school. The historical perspective shows the formation and development of ophthalmoplasty from the XIX century to the present day, preserving and emphasizing the continuity of its existence. Information on some prominent scientists dealing with the problems of the orbit and periorbital area in Odesa is given. Particular attention is paid to scientific developments in reconstructive surgery of the patho­logy of the auxiliary eye apparatus and orbit in pediatric patients. The knowledge and use of the accumulated experience will allow modern ophthalmoplastic surgeons to widely implement and improve the best methods and techniques of reconstructive and restorative operations on the auxiliary eye apparatus and periorbital area
Вільних прим. немає

Знайти схожі
16.


   
    Променевий клапоть передпліччя в реконструктивній хірургії голови та шиї. Досвід застосування та вибір венозної системи тканинного клаптя [Текст] / О. В. Кравець [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2021. - Том 11, N 1/2. - С. 50-55. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ЯЗЫКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- TONGUE NEOPLASMS (хирургия)
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MOUTH NEOPLASMS (хирургия)
ЩЕКИ -- CHEEK (патология, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ЛОСКУТЫ -- SURGICAL FLAPS (использование)
ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Методики забору променевого клаптя передпліччя (ПКП) постійно удосконалюються та спрямовані на зниження частоти післяопераційних ускладнень, покращення приживання тканинного клаптя та функціональних результатів реконструкції. Мета. Вивчити функціональні результати застосування ПКП для заміщення дефектів язика і щоки та порівняти ефективність венозних систем тканинного клаптя. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів реконструктивно-відновного лікування 75 хворих на місцево-поширений плоскоклітинний рак язика та слизової оболонки щоки, яким для пластичного заміщення операційних дефектів застосовано ПКП у Національному інституті раку в період 2009–2020 рр. Результати. Показники функціонального статусу за шкалою функціонування для хворих на рак голови та шиї (Performance Status Scale for Head and Neck Cancer Patients — PSS-HN) при заміщенні половинних дефектів язика, субтотальних дефектів язика та дефектів щоки: повноцінність дієти — 83,7±9,3; 61,0±9,4; 85,7±13,4 балів відповідно; харчування на людях — 80,8±14,2; 64,5±12,5; 80,6±14,5 балів відповідно; зрозумілість мови — 87,5±12,7; 66,1±12,2; 92,9±11,6 балів відповідно. У групі хворих, яким один венозний анастомоз накладали з глибокою венозною системою ПКП, тромбоз мікросудинного анастомозу розвинувся у 3 (6,4%) випадках, а у групі, у якій венозний анастомоз накладали з поверхневою венозною системою — у 2 (8,3%) (p0,05). Висновки. Застосування ПКП є ефективною методикою пластичного заміщення операційних дефектів язика і щоки, що дозволяє досягнути високих показників приживання тканинного клаптя та функціональної реабілітації онкологічних хворих. Не встановлено відмінностей у частоті венозного тромбозу при застосуванні ПКП з поверхневою та глибокою венозними системами
Дод.точки доступу:
Кравець, О. В.
Чернієнко, В. В.
Буртин, О. В.
Смоланка, І. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
17.


   
    Мета-аналіз класифікацій дефектів м’яких тканин та обґрунтування оптимального об’єму та методу хірургічної реконструкції [Текст] = A meta-analysis of the soft tissue defects classification and justification of the optimal surgical reconstruction method / С. Тертишний [та ін.] // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 1. - С. 112-123. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (классификация, патофизиология, хирургия, этиология)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы, тенденции)
ТЕРМОГРАФИЯ -- THERMOGRAPHY
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: За час військового конфлікту на Сході України накопичено значний досвід надання медичної допомоги пораненим та травмованим із дефектами м’яких тканин. Враховуючи значне різноманіття дефектів м’яких тканин за численним рядом ознак, що передбачає застосування в процесі лікування принципово різних алгоритмів передопераційної підготовки, планування реконструктивного втручання та методу хірургічної реконструкції виникла необхідність систематизації накопичених знань шляхом розробки інтегральної класифікації дефектів м’яких тканин
During the military conflict in the East of Ukraine, considerable experience in providing medical assistance to wounded and injured with soft tissue defects has been accumulated. Taking into account the considerable diversity of defects of soft tissues on numerous a number of signs, which involves the application in the process of treatment of fundamentally different algorithms of preoperative training, planning of reconstructive intervention and method of surgical reconstruction there was a need to systematize the accumulated knowledge by developing the integral classification of soft tissue defects
Дод.точки доступу:
Тертишний, С.
Хоменко, І.
Гуменюк, К.
Король, С.
Цема, Є.
Дубенко, Д.
Михайлусов, Р.
Гринчук, М.
Попова, О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
18.


   
    Case report of multimodal approach during reconstruction of gunshot defects the soft tissue of the forearm and wrist [Текст] = Мультимодальний підхід при реконструкції вогнепальних дефектів м’яких тканин передпліччя та зап’ястку / I. A. Lurin [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2021. - Т. 88, № 11/12. - С. 93-95. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (патофизиология, профилактика и контроль, хирургия, этиология)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы, реабилитация, тенденции)
МЯГКИХ ТКАНЕЙ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- SOFT TISSUE INJURIES (патофизиология, терапия, этиология)
ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ -- FOREARM INJURIES (патофизиология, реабилитация, терапия, этиология)
ЗАПЯСТЬЯ ТРАВМЫ -- WRIST INJURIES (патофизиология, терапия, этиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: According to the literature, gunshot extremities wounds are most frequent among combat trauma and affect up to 62.2% of the patients. The total rate of gunshot upper extremities wounds is high too - near of 25-7% [I], in particular during local military conflicts. Provision of effective medical tactics allow to return the serviceman to service and expand the reserve of experienced personnel in Armed Forces. The forearm-hand area has a high functional value. It contains a large number of mobile anatomical elements, the complex strucnire of connective tissue, vascular and nervous structures. In this regard, the treatment of damage to this area is a significant clinical problem that requires a long and hard work. At the same time, active suigical tactics to accelerate the restoration of anatomical - functional integrity of the upper extremity [ 1-9J is necessary, as the complexity and fragility of the anatomical structure cause significant limitation of hand function even due to minor, at first glance, scarring
Дод.точки доступу:
Lurin, I. A.
Khomenko, I. P.
Gumeniuk, K. V.
Негодуйко, В. В.
Тертишний, С. В.
Грінчук, М. М.
Майданюк, В. П.
Попова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
19.


   
    Етапне реконструктивно-відновлювальне хірургічне лікування вогнепального поранення пахової ділянки, органів калитки та статевого члена (Клінічний випадок) [Текст] = Stage Reconstructive and Restorative Surgical Treatment of Gunshot Wounds of the Groin, Scrotum and Penis (Case Report) / С. В. Головко [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 3. - С. 85-90. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (патофизиология, хирургия, этиология)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы, психология, тенденции)
РАНЫ, ХИРУРГИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА -- DEBRIDEMENT (методы)
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (методы, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Частота уражень зовнішніх статевих органів при збройних конфліктах може досягати до 5%. Складність вогнепальних ран полягає у наявності значних дефектів м’яких тканин, поширеної зони некрозу навколо рани, можливістю її прогресування в найближчі години та дні після поранення, високій вірогідності інфікування та присутності чужорідних тіл. Тактика ведення вогнепальних поранень визначається локалізацією, характером і об’ємом пошкоджень м’яких тканин, органів, великих судин, нервів, кісток і включає декілька етапів. На початковому етапі проводять зупинку кровотечі, евакуацію гематом та чужорідних тіл, видалення нежиттєздатних тканин, встановлення дренажів та закриття шкірних дефектів. До етапу реконструктивних операцій можна приступати, коли активний рановий процес завершився. У дослідженні описано клінічний випадок лікування вогнепального кульового наскрізного поранення правої пахової ділянки, верхньої третини правого стегна, промежини та зовнішніх статевих органів у чоловіка віком 22 років, яке він отримав у зоні проведення бойових дій Операції Об’єднаних сил (Україна). Кульове поранення призвело до пошкодження шкіри та підшкірної клітковини у правій сідничній ділянці, правій паховій ділянці, на внутрішньої поверхні верхньої третини стегна, статевого члена (дефект шкіри до 1/3 окружності), калитки, часткового руйнування кавернозних тіл, m. iliopsoas та привідних м’язів стегна, сфінктерного апарату прямої кишки, розчавлення правого яєчка. Рана була забруднена землею та сторонніми тілами. На початковому етапі пацієнту були виконані: первинна хірургічна обробка вогнепальної рани, ушивання кавернозних тіл вузловими швами, фіксація статевого члена в паховій ділянці, видалення правого яєчка, тампонування рани, сигмостомія (у зв’язку з пошкодженням сфінктера). У подальшому пацієнту проводили регулярні хірургічні обробки ран, була встановлена система вакуумного відсмоктування VAC. Через 7 міс (по завершенні процесу загоєння) виконано ушивання сигмостоми. Через 2 міс була виконана пластика статевого члена та калитки. Передопераційне обстеження (УЗД статевого члена з оцінкою кавернозної гемодинаміки, МРТ) виявило: посттравматичні рубцеві зміни м’яких тканин правої пахової ділянки, внутрішньої поверхні правого стегна, сідничної складки, правого пахового каналу статевого члена та калитки, деформацію кавернозних тіл, вогнищеве потовщення білочної оболонки, нормальні показники кавернозного кровообігу. У ранній післяопераційний період (2 міс після втручання) пацієнт вказував на задоволеність косметичним та функціональним результатом, збереженість вранішніх ерекцій, помірний дискомфорт у статевому члені при ерекції. Планується протезування правого яєчка. Клінічний випадок вкотре підтверджує необхідність забезпечення кваліфікованої хірургічної допомоги протягом першої «золотої» години та подальшого етапного лікування на спеціалізованому рівні із застосуванням системи VAC-терапії у пацієнтів із вогнепальними пораненнями та великими дефектами м’яких тканин. Досвід військової медицини демонструє важливість залучення спеціалістів різного профілю в лікуванні поєднаних вогнепальних поранень таза. Важливим етапом лікування у поранених є пластично-реконструктивні оперативні втручання у віддалений період, які спрямовані на поліпшення функціональних, косметичних та психологічних результатів лікування
The frequency of external genital lesions in armed conflicts can reach up to 5%. The complexity of gunshot wounds is the presence of significant soft tissue defects, widespread necrosis around the wound, the possibility of progression in the hours and days after injury, the high probability of infection, and the presence of foreign bodies. The tactics of gunshot wounds are determined by the location, nature and extent of damage to soft tissues, organs, large vessels, nerves, bones and includes several stages. At the initial stage, bleeding is stopped, hematomas and foreign bodies are evacuated, non-viable tissues are removed, drainages are installed and skin defects are closed. The stage of reconstructive surgery can be started when the active wound process is over. In this report, we present a clinical case of a 22-year-old man who received a gunshot wound to the right groin, upper third of the right thigh, perineum and external genitalia in a combat zone of Operation Allied Forces, Ukraine. Bullet wound led to: damage to the skin and subcutaneous tissue in the right buttock, right groin, on the inner surface of the upper third of the thigh, penis (skin defect up to 1/3 of the circumference), scrotum, partial destruction of corpora cavernosa, m. iliopsoas and adductor muscles of the thigh, sphincter of the rectum, crushing of the right testicle. The wound was contaminated with earth and foreign bodies. At the initial stage, the patient underwent: primary surgical treatment of a gunshot wound, suturing of cavernous bodies with sutures, fixation of the penis in the groin, removal of the right testicle, tamponade of the wound, sigmostomy (due to sphincter damage). Subsequently, the patient underwent regular surgical treatment of wounds, a vacuum suction system VAC was installed. After 7 months (upon completion of the healing process) suturing of the sigmostoma was performed. After 2 months, the penis and the scrotum were reconstructed. Preoperative examination (ultrasound of the penis with assessment of cavernous hemodynamics, MRI) revealed: post-traumatic scarring of the soft tissues of the right groin, inner surface of the right thigh, buttocks, right inguinal canal of the penis and scrotum, deformation of the cavernous cavity, normal indicators of cavernous blood circulation. In the early postoperative period (2 months after the intervention), the patient indicated satisfaction with the cosmetic and functional results, the preservation of morning erections, moderate discomfort in the penis during erection. Prosthetics of the right testicle are planned. The clinical case once again confirms the need for qualified surgical care during the first “golden” hour and subsequent phased treatment at a specialized level using the VAC therapy system in patients with gunshot wounds and large soft tissue defects. The experience of military medicine demonstrates the importance of involving specialists of various profiles in the treatment of combined gunshot wounds of the pelvis. An important stage of treatment in the wounded is plastic and reconstructive surgery in the long term, which is aimed at improving the functional, cosmetic and psychological results of treatment
Дод.точки доступу:
Головко, С. В.
Савицький, О. Ф.
Нетребко, О. А.
Бідула, Є. О.
Бондарчук, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
20.


   
    Особливості відновлення функціонального стану паренхіми нирки у дітей із вродженими вадами уретеровезикального сегмента залежно від методів його оперативної корекції (за цитокіно-ензимологічними критеріями) [Текст] = Peculiarities of Restoration of the Functional Condition of the Kidney Parenchyma in Children with Congenital Defects of the Ureterovesical Segment Depending on Methods of Its Operative Correction (According to Cytokine-enzymological Criteria) / В. Ф. Петербургський [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 4. - С. 33-40. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (врожденный, патофизиология, хирургия, энзимология, этиология)
УРЕТРА -- URETHRA (аномалии, патофизиология, хирургия, энзимология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-1-АЛЬФА -- INTERLEUKIN-1ALPHA (анализ, диагностическое применение)
УРОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- UROLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы, тенденции)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Вроджені вади уретеровезикального сегмента (ВВУВС) посідають важливе місце серед причин хронічних захворювань нирок у дітей і без своєчасної корекції можуть ускладнюватися нефросклерозом, артеріальною гіпертензією та хронічною нирковою недостатністю. Сучасний арсенал методів з відновлення прохідності УВС включає черезміхурову та позаміхурову уретероцистонеостомію. При черезміхуровому підході внаслідок травматизації функціональний стан детрузора може значно погіршуватися на тривалий час (до 3 тиж), що додатково компроментує функції верхніх сечовивідних шляхів та нирок. За цих обставин наукове обґрунтування найбільш безпечного методу корекції ВВУВС є актуальною проблемою. До переваг визначення комплексу біомаркерів у сечі для оцінки функціонального стану нирки належать висока інформативність та неінвазивність
Мета дослідження: визначення оптимального з точки зору відновлення функції паренхіми нирки методу хірургічної корекції ВВУВС у дітей шляхом оцінки динаміки змін комплексу маркерних цитокінів: фактор росту пухлини бета-1 (ФРП-β1), фактор некрозу пухлин альфа (ФНП-α) та ферментів: γ-глутамілтранспептидаза (ГГТ) і нейтральна α-глюкозидаза (НГ). Матеріали та методи. Діти з ВВУВС (n=47) залежно від способу хірургічної корекції були рандомізовані у дві активні групи: група 1 – 23 дитини (черезміхурова методика) і група 2 – 24 дитини (екстравезікальний метод). Також була сформована контрольна группа із здорових 25 дітей, розподіл яких за віком та статтю відповідав групам з ВВУВС. Функціональний стан нирок оцінювали за концентрацією ТФР-β1, ФНП-α ГГТ та НГ у ранковій порції сечі до операції та відповідно через 3–4 тиж, через 4–6 міс та 1–3 роки після її проведення. Сечу отримували під час фізіологічного сечовипускання. Концентрації ТФР-β1 і ФНП-α вимірювали імуноферментним методом (тест-система DRG, США), активність ГГТ – колориметричним методом (реактиви ПАТ «Фірма «Реагент»), активність НГ – методом І. С. Лукомської. До операції всім пацієнтам проводили оцінку уродинаміки нижніх сечових шляхів. Статистичний аналіз: за умови нормального розподілу дані описувались як М±m, достовірність міжгрупових розбіжностей оцінювалась за t-критерієм Стьюдента. Рівень значущості становив 0,05. Результати. Початково у дітей з ВВВУС середні концентрації ТФР-β1, ФНП-α були достовірно (р0,001) більшими, ніж у контрольній групі (у 4,6 та 6,7 відповідно). Середня активність НГ та ГГТ також була вищою в об’єднаній групі пацієнтів з ВВВУС: відповідно в 5,9 та 2,3 раза порівняно з контролем. У жодного з дітей із ВВВУС не було клінічних проявів нейрогенної дисфункції сечового міхура. Середні показники уродинаміки нижніх сечових шляхів у пацієнтів груп 1 і 2 статистично не відрізнялися (дані не наводяться). Через 3–4 тиж після операції у 1 та 2 групах зареєстровані клінічно незначущі зміни концентрації обох цитокінів. У групі 1 концентрація ТФР-β1 незначно (на 3 одиниці) збільшилася, тоді як у групі 2 – незначно (на 1 одиницю) зменшилася. Концентрація ФНП-α зменшилися відповідно лише на 3 і 5 одиниць. Середня активність НГ та ГГТ найбільш суттєво зменшилась у групі 1, де використали екстравезикальну методику: відповідно на 47,4 одиниць проти 1,2 та на 42 проти 11,9. У цей період порушення функції сечовипускання були більш вираженішими у 1 групі, де у 60% пацієнтів виявляли залишкову сечу (проти 20% у 2 групі), 55–60% пацієнтів відзначали переривчасте сечовипускання, а загальний ефективний об’єм сечового міхура був у 2 рази меншим, ніж у контрольній групі. Через 3–4 міс після операції зменшення концентрації цитокінів та активності ферментів у сечі також було більш суттєвим у 2 групі (p0,05). Так, питоме зниження ТФР-β1 у 2 групі досягло 35% проти 26% у 1 групі, ФНП-α – 27% проти 17%, ГГТ – 62% проти 50%, НГ – 31% проти 21% . Незважаючи на позитивну динаміку, в обох групах усі досліджувані показники залишалися достовірно вищими за такі у контрольній групі. Порівняно з попереднім моментом оцінки через 1–3 роки після операції в обох группах достовірно зменшився тільки середній рівень ФНП-α. Також в обох групах всі показники достовірно перевищували такі у контрольній групі: ТФР-β1 був вище у 2,6 раза (1 група) та 2,5 раза (2 група), ФНП-α – у 3,6 раза (1 група) та 3,2 раза (2 група), ГГТ – 2 раза (1 група) та 1,8 раза (2 група), НГ – 1,7 раза (1 група) та 1,5 раза (2 група). Водночас в обох групах відбулося повне відновлення резервуарної та мікційної функцій сечового міхура. Заключення. ВВУВС у дітей асоціюється з порушенням функціонального стану паренхіми нирки, про що свідчить значне підвищення рівнів маркерних речовин у сечі: ТФР-β1, ФНП-α, ГГТ та НГ. Позаміхурова корекція вроджених вад уретеровезикального сегмента у дітей має перевагу над трансвезікальною, оскільки не веде до транзиторного порушення функції сечового міхура і сприяє більш вираженому відновленню функціонального стану паренхіми нирки (більш виражене зменшення рівнів ТФР-β1, ФНП-α, ГГТ та НГ) у період від 1–3 міс до 4–6 міс після операції. Незалежно від методики корекції і навіть за умови ефективного відновлення функції верхніх сечових шляхів, у дітей із ВВУВС через тривалий час після операції (1–3 роки) зберігаються підвищені концентрації маркерів порушення функціонального стану паренхіми нирки, що може свідчити про перманентний характер її пошкодження. Необхідні подальші дослідження з метою розроблення ефективних терапевтичних алгоритмів збереження та відновлення функції нирок у дітей з ВВУВС
Дод.точки доступу:
Петербургський, В. Ф.
Драннік, Г. М.
Мигаль, Л. Я.
Нікуліна, Г. Г.
Калініна, Н. А.
Сербіна, І. Є.
Каліщук, О. А.
Савченко, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика звернень
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)