Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (12)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Ходьба<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 87
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Голод, Н. Р.
Ефективність застосування скандинавської ходьби у пацієнтів після холецистектомії на довготривалому етапі реабілітації [Текст] = Effectiveness of the use of nordic walking in patients after cholecystectomy at the long-term stage of rehabilitation / Н. Р. Голод. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 31-35. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (методы, реабилитация, тенденции)
ХОДЬБА -- WALKING (физиология)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (организация и управление, тенденции)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження – визначити ефективність застосування скандинавської ходьби (СХ) у пацієнтів після холецистектомії на довготривалому етапі реабілітації. Матеріали і методи. У дослідження включено 79 пацієнток після лапароскопічної холецистектомії на довготривалому етапі реабілітації. Методи: Просте рандомізоване дослідження із засліпленням оцінювачів. Оцінювали 6-ти хвилинний тест ходьби, Модифіковану Шкала Борга, частоту серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний систолічний тиск (САТ) артеріальний, діастолічний тиск ДАТ. Використовували СХ як засіб фізичної терапії. Методи математичної статистики: Вірогідність розходжень оцінювали за допомогою парного t-критерію Стъюдента для залежних вибірок. Результати. В обох групах при первинному обстеженні виявлено підвищення рівнів систолічного, діастолічного артеріального тиску, підвищення ЧСС у стані спокою, зниженя від норми показники 6-ти хвилинного тесту ходьби та наявності відчуття задишки при виконанні тесту. При проведенні заключного обстеження було виявлено статистично достовірне ( 0,05) покращення показників у групі Б у порівнянні із групою А та у порівнянні із результатом первинного обстеження, а саме: параметрів 6-ти хвилинного тесту ходьби, у зменшенні відчуття задишки при ходьбі за Модифікованою Шкалою Борга, у зменшенні ЧСС, САТ та ДАТ у стані спокою. Висновки. 1. Методика реабілітаційного втручання із застосуванням фізичної терапії у групі Б, яка базувалася на оцінці функціонування пацієнта та включала у себе скандинавську ходьбу як засіб для покращення активності та толерантності до фізичних навантажень, роботи серцево-судинної системи є ефективною. 2. Застосування СХ в умовах санаторно-курортної реабілітації призводить до статистичного зниження ЧСС, САТ, ДАТ в стані спокою, збільшення дистанції ходи за 6 хвилин та зменшення відчуття задишки при ходьбі, у порівнянні з контрольною групою, яка не займалася СХ. 3. Встановлено, що пасивна методика реабілітації не підвищили рівень толерантності до фізичних навантажень, роботи серцево-судинної системи пацієнток після лапароскопічної холецистектомії
The aim of the study was to determine the effectiveness of the use of nordic walking (nw) in pa-tients after cholecystectomy at the long-term stage of re-habilitation. Materials and Methods. The study included 79 patients after laparoscopic cholecystectomy in the long-term rehabilitation phase. Simple randomised trial with blinding of raters. The 6-minute walk test, the Modified Borg Scale, heart rate (HR), arterial systolic blood pressure (SBP), and diastolic blood pressure (DBP) were assessed. We used SC as a means of physical therapy. Methods of mathematical statistics: The probability of differences was assessed using the paired Student's t-test for dependent samples. Differences were considered statistically significant at p0.05. Results. The initial examination before the start of rehabilitation intervention at the long-term stage of rehabilitation in both groups revealed an increase in sys-tolic and diastolic blood pressure, an increase in resting heart rate, slightly reduced 6-minute walk test and the pres-ence of shortness of breath during the test. Patients in both groups complained of minor respiratory dysfunction dur-ing the initial examination, with increased respiratory rate during exercise, stair and long-distance walking, and fa-tigue. The walking function was impaired in patients of both groups only when walking long distances, obviously due to unsatisfactory general endurance, low tolerance to physical activity and weakness of muscle groups. When comparing the examined parameters between groups A and B at the initial examination, no statistical difference was found. Exercise classes were held daily. The walking speed was selected individually, depending on the reaction of the car-diovascular system to the load. During exercise therapy, patients' heart rate was maintained at 70-85% of the maxi-mum heart rate to obtain an aerobic exercise regimen. The final examination revealed a statistically sig-nificant ( 0.05) improvement in group B compared with group A and compared with the results of the initial exam-ination, namely: an increase in the distance of the 6-minute walk test (m), a decrease in the feeling of shortness of breath when walking according to the Modified Borg Scale (in points), a decrease in resting heart rate, SBP mm Hg and DBP mm Hg. Conclusions. 1. The methodology of rehabilitation intervention at the long-term stage of rehabilitation with the use of physical therapy in group B, which was based on the assessment of patient functioning and included Nordic walking as a means to improve activity and tolerance to physical activ-ity, cardiovascular functioning, is effective. 2. The use of SW in the conditions of sanatorium rehabili-tation leads to a statistical decrease in heart rate, SBP, DBP at rest, an increase in walking distance in 6 minutes and a decrease in the feeling of shortness of breath when walk-ing, compared to the control group that did not engage in SW. 3. It was found that hydrotherapy, diet therapy, mineral or coniferous baths, and/or other water procedures, group daily therapeutic gymnastics, classical abdominal and back massage, applications with ozokerite to the abdomen in group A did not increase the level of exercise tolerance, cardiovascular functioning of patients after laparoscopic cholecystectomy
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дмитрук, М. Б.
Програма оцінки якості ходи в осіб після перенесеного мозкового інсульту [Текст] = The program for assessing the quality of gait in persons after stroke / М. Б. Дмитрук. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 42-48. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (профилактика и контроль, реабилитация, терапия, этиология)
ХОДЬБА -- WALKING (статистика, тенденции, физиология)
ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫХ МЕРОПРИЯТИЙ ПРОГРАММЫ -- HEALTHY PEOPLE PROGRAMS (использование, тенденции)
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY (использование, статистика)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Згідно офіційних даних МОЗ України, станом на 2022 рік в Україні було зареєстровано 100-110 тис. інсультів. Інсульт проявляється не тільки когнітивними порушення, а й руховими розладами. Останні в свою чергу викликають паралічі, парези кінцівок, що викликають порушення ходи. Хода є основою практично будь – якої рухової діяльності, тому для того, щоб вирішити дане завдання необхідно відновити функцію ходи. Мета роботи - розробити програму фізичної терапії спрямовану на корекцію ходи для осіб другого зрілого віку після перенесеного мозкового інсульту на відновному етапі. Матеріал та методи дослідження. Авторська програма містить у собі компоненти , що мають певну послідовність застосування: оцінка вихідного рівня стану пацієнта; ідентифікакація видимих обмежень рухової функції під час ходи; аналіз і з’ясування можливих причин порушення ходи; вибір типу порушення ходи; вибір типу реабілітаційного втручання; реабілітаційне втручання відповідно до мети та типів порушення ходи; оцінка ефективності реабілітаційної програми. В ході дослідження застосовували клініко-інструментальні та математичні методи дослідження. Результати. Науково обґрунтовано, розроблено та апробовано програму корекції ходи в осіб після перенесеного мозкового інсульту. Програма фізичної терапії, що покращує якість ходи в осіб другого зрілого віку після перенесеного мозкового інсульту на відновному етапі була апробована та застосована у практичній діяльності фахівців фізичної терапії у закладах охорони здоров’я. Запропонована програма фізичної реабілітації для удосконалення навиків ходи у пацієнтів після перенесеного мозкового інсульту сприяє поліпшенню координації, витривалості, швидкості та якості ходи. Результатами вторинного обстеження було встановлено, що пацієнти обох груп зазнали позитивних змін, проте кращі результати було виявлено у пацієнтів основної групи. Найбільш значущі зміни клініко-інструментальних показників ходи у пацієнтів основної групи було виявлено в наступних шкалах та тестах: функціональна класифікація ходи, моторний контроль вертикалізації, спостережний аналіз ходи, 6-ти хвилинний та 10 метровий тест. Авторську програму фізичної терапії, що спрямована на корекцію ходи в осіб другого зрілого віку після перенесеного мозкового інсульту було впроваджено та апробовано у неврологічному відділенні КНП «5-та міська клінічна лікарня» м. Львова. Висновки. Одержані результати дають підставу стверджувати, що запропонована програма фізичної реабілітації для удосконалення навиків ходи у пацієнтів після перенесеного мозкового інсульту сприяє поліпшенню координації, витривалості, швидкості та якості ходи. В основі розробленої нами програми покрашення ходи в осіб після перенесеного мозкового інсульту лежить диференційований підхід ідентифікації причини рухового порушення, що передбачає такий алгоритм дії компонентів авторської програми: вибір типу порушення ходи, що передбачає встановлення саме причини рухової дисфункції, а не її прояву, та підбір типу реабілітаційного втручання, що містить в собі засоби, які впливають на конкретну причину, котра ініціює рухову дисфункцію
According to official data from the Ministry of Health of Ukraine, as of 2022, 100-110 thousand strokes were registered in Ukraine. Stroke is manifested not only by cognitive impairment, but also by motor disorders. The latter, in turn, cause paralysis, limb paresis, and gait disorders. Walking is the basis of almost any motor activity, so in order to solve this problem, it is necessary to restore the function of walking. The aim of the study is to develop a physical therapy program aimed at correcting gait for people of the second mature age after a cerebral stroke at the recovery stage. Material and Methods. The author's program includes components that have a certain sequence of application: assessment of the patient's baseline; identification of visible limitations of motor function during gait; analysis and clarification of possible causes of gait disorders; selection of the type of gait disorder; selection of the type of rehabilitation intervention; rehabilitation intervention in accordance with the purpose and types of gait disorders; evaluation of the effectiveness of the rehabilitation program. The study used clinical, instrumental and mathematical research methods. Results. The program of gait correction in people after cerebral stroke was scientifically substantiated, developed and tested. The physical therapy program that improves the quality of gait in people of the second mature age after a cerebral stroke at the recovery stage was tested and applied in the practical activities of physical therapy specialists in health care facilities. The proposed physical rehabilitation program for improving gait skills in patients after cerebral stroke helps to improve coordination, endurance, speed and quality of gait. The results of the secondary examination showed that patients in both groups experienced positive changes, but better results were found in patients in the main group. The most significant changes in clinical and instrumental indicators of gait in patients of the main group were found in the following scales and tests: functional classification of gait, motor control of verticalization, observational analysis of gait, 6-minute and 10-meter test. The author's program of physical therapy aimed at correcting gait in people of the second mature age after a cerebral stroke was implemented and tested in the neurological department of the Municipal Non-Commercial Enterprise "5th City Clinical Hospital" in Lviv. Conclusions. The obtained results give grounds to assert that the proposed physical rehabilitation program for improving gait skills in patients after cerebral stroke helps to improve coordination, endurance, speed and quality of gait. The program for improving gait in people after cerebral stroke is based on a differentiated approach to identifying the cause of motor dysfunction, which involves the following algorithm of the components of the author's program: choosing the type of gait disorder, which involves establishing the cause of motor dysfunction, not its manifestation, and selecting the type of rehabilitation intervention that contains means that affect the specific cause that initiates motor dysfunction
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Баннікова, Р. О.
Вплив ортезування на силу м’язів та швидкість ходьби осіб з гострим порушенням мозкового кровообігу [Текст] = The effect of orthotics on muscle strength and walking speed in people with acute cerebrovascular accident / Р. О. Баннікова, О. О. Вороньков // Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. - 2023. - N 2. - С. 123-128. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ХОДЬБА -- WALKING (тенденции, физиология)
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS
ИНСУЛЬТ -- STROKE (патофизиология)
Анотація: Якщо брати щорічну статистику ВООЗ, унаслідок гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК) та інших судинних захворювань головного мозку вмирає близько 7,6 млн осіб, а 6 млн мають стійкі функціональні обмеження, які негативно впливають на якість життя та приводять до тяжкої інвалідизації. Тому вибір адекватних і обґрунтованих методів відновлення порушених функцій пацієнтів є обов’язковою умовою ефективної фізичної терапії. Особливе місце цей аспект займає в українській нейрореабілітації пацієнтів з ГПМК, оскільки на сьогодні згідно з офіційною статистикою МОЗ України, щорічно в країні відбувається до 130 000 інсультів. 60 % осіб, що перенесли ГПМК, мають стійкі неврологічні порушення, 23 % потребують постійної сторонньої допомоги. Мета. Аналіз джерел сучасної наукової літератури, де розглянуто вплив ортезування на силу м’язів та швидкість ходьби осіб з гострим порушенням мозкового кровообігу. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення вітчизняних і зарубіжних даних спеціальної науково-методичної літератури з питань використання методу ортезування у осіб з гострим порушенням мозкового кровообігу та особливостей застосування засобів фізичної терапії. Результати. Проведено аналіз впливу ортезів на м’язову силу нижніх кінцівок та біомеханічні параметри ходьби, в тому числі швидкість ходьби, у дослідженнях за участю пацієнтів з ортезами надп’ятково-гомілкового суглоба (AFO) та без нього. Представлені дані свідчать, що використання методу ортезування в комплексі заходів фізичної терапії, а саме використання ортезів AFO покращує швидкість ходьби, каденцію та довжину кроку пацієнтів з ГПМК. AFO вважається корисним для покращення стабільності ходьби та амбулаторних можливостей. Результати досліджень демонструють підвищення активності окремих груп м’язів нижньої кінцівки при носінні пацієнтами ортеза. Результати аналізу та узагальнення даних сучасної наукової літератури щодо імплементації методу ортезування в комплекс заходів фізичної терапії дають підставу стверджувати, що це один із перспективних напрямів відновлення порушених рухових функцій, підвищення стабільності ходьби, здатності до пересування та покращення якості життя пацієнтів, що перенесли ГПМК
According to annual WHO statistics, about 7.6 million people die as a result of acute cerebrovascular accident (ACVA) and other vascular diseases of the brain, and 6 million have persistent functional limitations that negatively affect the quality of life and lead to severe disability. Therefore, the choice of adequate and reasonable methods for restoring patients’ impaired functions is a prerequisite for effective physical therapy. This aspect is of particular importance in the Ukrainian neurorehabilitation of patients with ACVA, as today, according to official statistics from the Ministry of Health of Ukraine, up to 130,000 strokes occur annually in the country. 60 % of people who have suffered an ACVA have persistent neurological disorders, and 23 % need constant outside help. Objective. To analyze the sources of modern scientific literature, which considers the effect of orthotics on muscle strength and walking speed of people with acute cerebrovascular accident. Methods. Theoretical analysis and generalization of national and foreign data of special scientific and methodological literature on the use of orthosisin people with acute cerebrovascular accident and peculiarities of physical therapy. Results. The effect of orthoses on lower extremity muscle strength and biomechanical parameters of walking, including walking speed, was analyzed in studies involving patients with and without ankle-foot orthoses (AFO). The presented data show that the use of the method of orthotics in a complex of physical therapy measures, namely the use of AFO orthoses, improves walking speed, cadence and stride length in patients with ACVA. AFO is considered useful for improving gait stability and ambulation. The results of studies demonstrate an increase in the activity of certain muscle groups of the lower extremity when patients wear an orthosis. The results of the analysis and synthesis of modern scientific literature on the implementation of the orthosis method in the complex of physical therapy measures give reason to believe that this is one of the promising areas for the restoration of impaired motor functions, increasing walking stability, mobility and improving the quality of life of patients with ACVA
Дод.точки доступу:
Вороньков, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Князева, О. В.
Ефективність комплексної терапії у пацієнтів із стабільною ішемічною хворобою серця у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень [Текст] = Efficacy of combination therapy in patients with stable coronary heart disease with comorbid chronic obstructive pulmonary disease / О. В. Князева, В. А. Потабашній // Сімейна медицина. - 2022. - № 3. - С. 68-72. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология, терапия)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (классификация, патофизиология, терапия)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (патофизиология, терапия)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА, ТЕСТ -- EXERCISE TEST (использование, методы)
ХОДЬБА -- WALKING
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (использование, методы)
Анотація: Мета дослідження: аналіз якості життя (ЯЖ) та функціонального стану після проведення комплексної терапії у пацієнтів із стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Матеріали та методи. У дослідження увійшли 60 чоловіків із стабільною ІХС у поєднанні з ХОЗЛ. Пацієнти були розподілені на дві групи по 30 осіб, зіставні за основними показниками. Пацієнти групи 1 отримували базисне лікування із включенням небівололу, валсартану, еплеренону, ацетилсаліцилової кислоти, розувастатину. Базисна терапія ХОЗЛ включала комбінацію умеклідиніуму броміду (тривалої дії холінолітик) та вілантеролу (тривалої дії бета2-агоніст). Пацієнти групи 2 додатково отримували L-аргінін у формі інфузійного розчину 4,2% по 100 мл на інфузію протягом 10 днів з наступним пероральним прийомом у дозі 3 г на добу. Тривалість лікування становила 6 міс. ЯЖ вивчали за допомогою валідованого стандартизованого неспецифічного опитувальника «The 36-Item Short Form Health Survey» (SF-36) та валідованого специфічного респіраторного опитувальника Госпіталю Святого Георгія – St. George’s Respiratory Questionnaire (SGRQ). Функціональний стан пацієнтів до та після лікування оцінювали за допомогою кардіореспіраторного тесту, який включав дистанцію 6ХТзХ за стандартною методикою у поєднанні з пульсоксиметрією (SpO2), розрахунком рівня десатурації (ΔSpO2), реєстрацію електрокардіограми й артеріального тиску до та після фізичного навантаження. Результати. Пацієнти обох груп після проведеного лікування зазначили достовірне покращення показників ЯЖ за всіма доменами опитувальника SF-36, що включає 36 запитань із визначенням фізичного та психічного компонентів. У пацієнтів групи 2 показники фізичного функціонування, загального здоров’я та життєвої активності після лікування були достовірно кращими, ніж у пацієнтів групи 1. Результати оцінювання ЯЖ за специфічним респіраторним опитувальником SGRQ також продемонстрували достовірне покращення у пацієнтів обох груп. В обох группах достовірно збільшилась дистанція 6ХТзХ, зменшилась частота серцевих скорочень у спокої та після навантаження, зменшився рівень десатурації. У групі 2 збільшення дистанції 6ХТзХ і зменшення рівня десатурації достовірно були кращими, ніж у групі 1. Висновки. Раціональна комплексна терапія пацієнтів із стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) включає небіволол, валсартан, еплеренон, ацетилсаліцилову кислоту, розувастатин та комбінацію вілантеролу і умеклідиніуму броміду, сприяє покращенню якості життя пацієнтів та їх функціонального стану
The objective: to analyze the quality of life (QoL) and functional status after combination therapy in patients with stable coronary heart disease (CHD) and comorbid chronic obstructive pulmonary disease (COPD). Materials and methods. The study included 60 men with stable CHD in combination with COPD. The patients were divided into two groups of 30 people, comparable according to the main indicators. Study group (1) received basic treatment with nebivolol, valsartan, eplerenone, acetylsalicylic acid, rosuvastatin for CHD and basic COPD treatment with combination of umeclidinium bromide (a long-acting cholinolytic) and vilanterol (a long-acting beta2-agonist). Patients from Group 2 in addition tj the basic treatment received L-arginine in the form of an infusion of 4.2% 100 ml solution for 10 days, followed by oral administration at a dose of 3 g per day. The duration of treatment was 6 months. Quality of life was evaluated by validated standardized non-specific questionnaire «The 36-Item Short Form Health Survey» (SF-36), a validated specific respiratory questionnaire of St. George’s Hospital – St. George’s Respiratory Questionnaire (SGRQ). The functional state of patients before and after treatment was evaluated by cardiorespiratory test, which included the distance 6-minutes walk test (6MWT) according to the standard method in combination with pulse oximetry (SpO2), calculation of desaturation level (ΔSpO2), recording of electrocardiogram and blood pressure before and after exercise. Results. After the treatment, patients in both groups noted a significant improvement in quality of life across all domains of the SF-36 questionnaire, which includes 36 questions with physical and mental components. Patients from group 2 demonstrated better results of treatment in all indicators of physical functioning, general health and vital activity than patients from group 1. The results of the quality of life evaluation according to the specific respiratory questionnaire SGRQ also showed a significant improvement in patients of both groups. In both groups, the distance of 6MWT significantly increased, the heart rate at rest and after exercise decreased, and the level of desaturation decreased. In group 2, the increase in the distance of 6MWT, the decrease of desaturation level was significantly better than in group 1. Conclusions. Rational combination treatment of patients with stable coronary heart disease (CHD) with comorbid chronic obstructive pulmonary disease (COPD) includes nebivolol, valsartan, eplerenone, acetylsalicylic acid, rosuvastatin and a combination of vilanterol and umeclidinium bromide, contributes to improving the quality of life of patients and their functional status. Addition of L-arginine to the basic combination treatment of patients with CHD and COPD increases the efficacy of therapy and improves cardiohemodynamics. Addition of L-arginine to the treatment complex contributed to the additional improvement of the physical and mental patterns of quality of life and indicators of cardiorespiratory test
Дод.точки доступу:
Потабашній, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рокошевська, В. В.
Вплив подвійних і потрійних завдань на відновлення рівноваги під час ходи в осіб з черепно-мозковою травмою [Текст] = The influence of double and triple tasks on recovering balance during walking in patients with brain injuries / В. В. Рокошевська, А. Б. Ковалик. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 3. - С. 106-110. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (патофизиология, реабилитация, терапия, этиология)
ПОСТУРАЛЬНОЕ РАВНОВЕСИЕ -- POSTURAL BALANCE (физиология)
ХОДЬБА -- WALKING
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА -- EXERCISE (психология, физиология)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: У роботі висвітлено проблему відновлення динамічної рівноваги під час ходьби в осіб з черепно-мозковою травмою (ЧМТ). Є велика кількість засобів і методів відновлення динамічної рівноваги. Подвійні і потрійні завдання часто застосовуються при порушеннях рівноваги, але немає достатньої кількості інформації про те, чи є вони ефективними для покращення безпечної та функціональної ходьби у осіб з ЧМТ. Мета дослідження. Розробити й перевірити ефективність програм, які базуються на подвійних і потрійних завдання для відновлення рівноваги під час ходьби в осіб з ЧМТ з рівнем Ранчо 7. Під час дослідження були використані такі методи: аналіз науково-методичної літератури; соціологічні методи (опитування, анамнез, спостереження й аналіз даних); клініко-інструментальні методи досліджень (Міжнародна класифікація функціонування (МКФ), Шкала рівня когнітивного функціонування Rancho Los Amigos (RLAS), шкала Берг баланс (BBS), Шкала мобільності й балансу громади (CB&M)), методи математичної статистики (дескриптивний (описовий), візуальний та статистичний аналізи). У даній роботі було розроблено й перевірено ефективність індивідуальних програм фізичної терапії для відновлення рівноваги під час ходьби в осіб з ЧМТ, які базуються на застосуванні подвійних та потрійних завдань, а також було розроблено практичні рекомендації для фізичних терапевтів, які працюють над відновленням динамічної рівноваги під час ходьби. Ми визначили, що застосування подвійних та потрійних завдань сприяє покращенню динамічної рівноваги під час ходьби в осіб з черепно-мозковою травмою, тому вирішили перевірити ефективність застосування подвійних і потрійних завдань для відновлення динамічної рівноваги під час ходьби в осіб з ЧМТ
The work highlights the problem of restoration of dynamic balance during walking in patients with traumatic brain injury (TBI). Determining and correcting gait and balance disorders is a significant challenge for the rehabilitation and recovery of people who have suffered a TBI, although it is generally not known to the end which means and methods of treatment will be the most effective. Restoring balance and walking is also an aspect of fall prevention. Cognitive deficits, which are a frequent consequence of TBI, can also negatively affect the quality of walking, so understanding how the combination of attention and mobility can affect the balance and safety of patients with neurological disorders is a very important issue. The aim of the study was to develop and test the effectiveness of dual- and triple-task-based programs to restore balance during walking in individuals with Rancho level 7 traumatic brain injury
Дод.точки доступу:
Ковалик, А. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Князєва, О. В.
Ефективність комплексної терапії у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень [Текст] = Efficacy of Combination Therapy in Patients with Stable Coronary Heart Disease with Comorbid Chronic Obstructive Pulmonary Disease / О. В. Князєва, В. А. Потабашній // Сімейна медицина. - 2022. - № 4. - С. 18-23. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология, терапия)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (классификация, патофизиология, терапия)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (патофизиология, терапия)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА, ТЕСТ -- EXERCISE TEST (использование)
ХОДЬБА -- WALKING
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (использование, методы)
Анотація: Мета дослідження: аналіз якості життя (ЯЖ) та функціонального стану після проведення комплексної терапії у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Матеріали та методи. У дослідження увійшли 60 чоловіків зі стабільною ІХС у поєднанні з ХОЗЛ. Пацієнти були розподілені на дві групи по 30 осіб, зіставні за основними показниками. Досліджувані групи 1 отримували базисне лікування із включенням небівололу, валсартану, еплеренону, ацетилсаліцилової кислоти, розувастатину. Базисна терапія ХОЗЛ включала комбінацію умеклідиніуму броміду (тривалої дії холінолітик) та вілантеролу (тривалої дії бета2-агоніст). Пацієнти групи 2 додатково отримували L-аргінін у формі інфузійного розчину 4,2% по 100 мл на інфузію протягом 10 днів з наступним пероральним прийомом у дозі 3 г на добу. Тривалість лікування становила 6 міс. ЯЖ вивчали за допомогою валідованого стандартизованного неспецифічного опитувальника «The 36-Item Short Form Health Survey» (SF-36), валідованого специфічного респіраторного опитувальника Госпіталю Святого Георгія – St. George’s Respiratory Questionnaire (SGRQ). Функціональний стан пацієнтів до та після лікування оцінювали за допомогою кардіореспіраторного тесту, який включав дистанцію 6ХТзХ за стандартною методикою в поєднанні з пульсоксиметрією (SpO2), розрахунком рівня десатурації (ΔSpO2), реєстрацію електрокардіограми й артеріального тиску до та після фізичного навантаження. Результати. Пацієнти обох груп після проведеного лікування зазначили достовірне покращення показників ЯЖ за всіма доменами опитувальника SF-36, що включає 36 запитань із визначенням фізичного та психічного компонентів. У пацієнтів групи 2 показники фізичного функціонування, загального здоров’я та життєвої активності після лікування були достовірно кращими, ніж у пацієнтів групи 1. Результати оцінювання ЯЖ за специфічним респіраторним опитувальником SGRQ також продемонстрували достовірне покращення у пацієнтів обох груп. В обох группах достовірно збільшилась дистанція 6ХТзХ, зменшилась частота серцевих скорочень у спокої та після навантаження, зменшився рівень десатурації. У групі 2 збільшення дистанції 6ХТзХ, зменшення рівня десатурації достовірно були кращими, ніж у групі 1. Висновки. Раціональна комплексна терапія пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) включає небіволол, валсартан, еплеренон, ацетилсаліцилову кислоту, розувастатин та комбінацію вілантеролу й умеклідиніуму броміду, сприяє покращенню якості життя пацієнтів та їх функціонального стану. Включення L-аргініну в комплексне лікування пацієнтів із ХОЗЛ і супутньою ІХС підвищує ефективність терапії патології та покращує кардіогемодинаміку. Додавання в комплекс лікування L-аргініну сприяло додатковому покращенню складових фізичного та психічного компонентів якості життя, а також показників кардіореспіраторного тесту
The objective: to analyze the quality of life (QoL) and functional status after combination therapy in patients with stable coronary heart disease (CHD) and comorbid chronic obstructive pulmonary disease (COPD). Materials and methods. The study included 60 men with stable CHD in combination with COPD. The patients were divided into two groups of 30 people, comparable according to the main indicators. Study group (1) received basic treatment with nebivolol, valsartan, eplerenone, acetylsalicylic acid, rosuvastatin for CHD and basic COPD treatment with combination of umeclidinium bromide (a long-acting cholinolytic) and vilanterol (a long-acting beta2-agonist). Patients from Group 2 in addition tj the basic treatment received L-arginine in the form of an infusion of 4.2% 100 ml solution for 10 days, followed by oral administration at a dose of 3 g per day. The duration of treatment was 6 months. Quality of life was evaluated by validated standardized non-specific questionnaire «The 36-Item Short Form Health Survey» (SF-36), a validated specific respiratory questionnaire of St. George’s Hospital – St. George’s Respiratory Questionnaire (SGRQ). The functional state of patients before and after treatment was evaluated by cardiorespiratory test, which included the distance 6-minutes walk test (6MWT) according to the standard method in combination with pulse oximetry (SpO2), calculation of desaturation level (ΔSpO2), recording of electrocardiogram and blood pressure before and after exercise. Results. After the treatment, patients in both groups noted a significant improvement in quality of life across all domains of the SF-36 questionnaire, which includes 36 questions with physical and mental components. Patients from group 2 demonstrated better results of treatment in all indicators of physical functioning, general health and vital activity than patients from group 1. The results of the quality of life evaluation according to the specific respiratory questionnaire SGRQ also showed a significant improvement in patients of both groups. In both groups, the distance of 6MWT significantly increased, the heart rate at rest and after exercise decreased, and the level of desaturation decreased. In group 2, the increase in the distance of 6MWT, the decrease of desaturation level was significantly better than in group 1. Conclusions. Rational combination treatment of patients with stable coronary heart disease (CHD) with comorbid chronic obstructive pulmonary disease (COPD) includes nebivolol, valsartan, eplerenone, acetylsalicylic acid, rosuvastatin and a combination of vilanterol and umeclidinium bromide, contributes to improving the quality of life of patients and their functional status. Addition of L-arginine to the basic combination treatment of patients with CHD and COPD increases the efficacy of therapy and improves cardiohemodynamics. Addition of L-arginine to the treatment complex contributed to the additional improvement of the physical and mental patterns of quality of life and indicators of cardiorespiratory test
Дод.точки доступу:
Потабашній, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фіщенко, В. О.
Робота м’язів нижньої кінцівки за умови згинальної контрактури колінного суглоба [Текст] / В. О. Фіщенко, Халед Обейдат // Травма. - 2022. - Том 23, N 2. - С. 17-24. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (патофизиология)
МЫШЕЧНАЯ СИЛА -- MUSCLE STRENGTH
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
ХОДЬБА -- WALKING
Анотація: Згинальна контрактура колінного суглоба — патологічний стан, що негативно впливає на опорно-кінематичну функцію нижньої кінцівки й значно погіршує якість життя пацієнта. Зміна природних анатомічних співвідношень в одному суглобі веде до зміни навантаження в суміжних суглобах і провокує розвиток дегенеративних змін. Мета роботи: на моделі ходьби вивчити роботу м’язів нижньої кінцівки за умови контрактури колінного суглоба різного ступеня вираженості. Визначити мінімально необхідну силу м’язів нижньої кінцівки для здійснення нормального кроку. Матеріали та методи. Досліджували порушення роботи м’язів при контрактурах колінного суглоба, які моделювали шляхом обмеження розгинання стегна на 10°, 15° і 20°. Аналіз проводили для м’язів правої нижньої кінцівки, порівнюючи отримані показники з показниками базової моделі (тієї ж кінцівки без обмеження розгинання). Результати. Контрактура колінного суглоба не тільки порушує функцію самого колінного суглоба, але й патологічно впливає на функцію тазостегнового й гомілковостопного суглобів через універсальність роботи більшості двосуглобових м’язів стегна й гомілки. Більше за інші м’язи при контрактурах колінного суглоба страждають розгиначі гомілки. Це пояснюється тим, що для забезпечення правильної ходи необхідне повноцінне розгинання гомілки, і цим м’язам необхідно розвинути силу, здатну подолати контрактуру. Наприклад, при контрактурі 20° для розгинання коліна модель повинна розвинути силу 2250 Н, проте в реальності, за даними Delp (1990), максимально можлива ізометрична сила становить 780 Н, що майже в 3 рази менше. Одним з м’язів, які найбільше впливають на функціональність кульшового суглоба, є m. semitendinosus, у моделях простежується його явне перенапруження. Значно порушується робота m. gracilis і m. sartorius. З перевищенням своїх функціональних можливостей при контрактурі колінного суглоба працює m. biceps femoris — коротка головка. Максимальна напруга, яку здатен розвинути цей м’яз, становить 400 Н, тоді як у моделях з контрактурами колінного суглоба необхідне для нормальної ходьби зусилля досягає 900 Н, що м’яз природно розвинути в реальних умовах не в змозі. Висновки. Контрактура колінного суглоба призводить до зміни біомеханіки всієї нижньої кінцівки. Обмеження рухливості колінного суглоба веде до наростання змін у роботі м’язів, змушуючи їх працювати в умовах постійної напруги чи, навпаки, виключаючи з роботи, що призводить до різкого порушення ходи. Знаючи вплив контрактури колінного суглоба на роботу м’язів нижньої кінцівки, можна прогнозувати перебіг розвитку патологічного процесу, визначити, які групи м’язів страждають найбільше. Враховуючи особливості їх функціонування при тому чи іншому ступені обмеження рухливості колінного суглоба, можна визначити, яка група м’язів потребує корекції до і після оперативного втручання
Flexion contracture of the knee joint is a pathological condition that negatively affects the musculoskeletal function of the lower limb and significantly impairs the patient’s quality of life. A change in the natural anatomical relationships in one joint leads to a change in the load in the adjacent joints and provokes the development of degenerative changes. Purpose of the work: using a walking model to study the work of the muscles of the lower limb in conditions of knee joint contracture of varying severity. Determine the minimum required muscle strength of the lower limb for a normal stride. Materials and methods. Muscle dysfunction in contractures of the knee joint was investigated, which was modeled by limiting the extension of the hip to 10°, 15° and 20°. The analysis was carried out for the muscles of the right lower limb, comparing the obtained indicators with the indicators of the base model (the same limb without limitation of extension). Results. Contracture of the knee joint not only disrupts the function of the knee joint itself, but also, due to the versatility of the work of most of the two-joint muscles of the thigh and lower leg, pathologically affects the function of the hip and ankle joints. The extensors of the lower leg suffer more than others with contractures of the knee joint. This is due to the fact that in order to ensure correct gait, full extension of the lower leg is necessary, and these muscles need to develop strength that can overcome contracture. For example, with a 20° contracture for knee extension, the model should develop a force of 2250 N, but in reality, according to Delp (1990), the maximum possible isometric force is 780 N, which is almost 3 times less. Semitendinosus is one of the muscles that most of all affects the functionality of the hip joint; its obvious overstrain can be traced in the models. The work of m. gracilis and m. sartorius is significantly disrupted. With the excess of their functional capabilities in contractures of the knee joint, m. biceps femoris – short head. The maximum tension that this muscle is able to develop is 400 N, while in models with contractures of the knee joint the force required for normal walking reaches 900 N, which naturally the muscle is not able to develop in real conditions. Conclusions. Contracture of the knee joint leads to a change in the biomechanics of the entire lower limb. Limiting the mobility of the knee joint leads to an increase in changes in the work of the muscles, forcing them to work either under conditions of constant tension or, conversely, turning them off from work, which leads to a sharp violation of the gait. Knowing the effect of contracture of the knee joint on the work of the muscles of the lower limb, it is possible to predict the course of the development of the pathological process, to determine which muscle groups are most affected. Taking into account the peculiarities of their functioning with varying degrees of limitation of the knee joint mobility, it is possible to determine which muscle group needs correction before and after surgery
Дод.точки доступу:
Обейдат, Халед

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Андріюк, Л. В.
Скандинавська ходьба - як ефективна форма кінезітерапії / Л. В. Андріюк // Фітотерапія. Часопис. - 2021. - N 1. - С. 102-103

MeSH-головна:
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY (методы)
ХОДЬБА -- WALKING
Анотація: Останнім часом багатьма експертами рекомендується в якості однієї з форм кінезітерапії нордична ходьба - Nordicwalking. Доведено, що застосування в медичній реабілітації лікувальної дозованої нордичної ходьби дозволяє проводити активну кліматотерапію, поліпшити функції зовнішнього дихання і вентиляцію легень, підвищити дихальний об’єм легенів. За допомогою активації моторно-вісцеральних рефлексфв з м’язів всього тіла вдається нормалізувати роботу вегетативної нервової системи та центральної нервової системи, усунути наявні дисбаланси в роботі внутрішніх органів і систем організму.
В последнее время многими экспертами рекомендуется в качестве одной из форм кинезитерапии нордическая ходьба – Nordicwalking. Доказано, что применение в медицинской реабилитации лечебной дозированной нордической ходьбы позволяет проводить активную климатотерапию, улучшить функции внешнего дыхания и вентиляцию легких, повысить дыхательный объем легких. С помощью активации моторно-висцеральных рефлексов из мышц всего тела удается нормализовать работу вегетативной нервной системы и центральной нервной системы, устранить имеющиеся дисбалансы в работе внутренних органов и систем организма.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Обейдат, Халед.
Особливості ходьби хворих з остеоартрозом колінного суглоба до та після ендопротезування за даними системи GAITRite [Текст] / Халед Обейдат, О. Д. Карпінська, Г. С. Московко // Травма. - 2021. - Том 22, N 6. - С. 10-18. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (патофизиология, хирургия)
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE (использование)
ХОДЬБА -- WALKING
ПОХОДКА -- GAIT
Анотація: Апаратні обстеження є запорукою стандартизації оцінки стану хворих, які мінімізують помилку лікаря, дають можливість отримати цифровий матеріал, за яким можна визначити функціональну спроможність пацієнта. Одним із таких досліджень є система GAITRite, призначенням якої є оцінка параметрів ходьби людини. Мета дослідження: визначити основні параметри ходьби хворих на гонартроз до та після операції ендопротезування. Матеріали та методи. Обстежені 23 пацієнти з гонартрозом після одностороннього ендопротезування. Проведені дослідження стосуються аналізу часових, геометричних параметрів ходьби, а також оцінки функціональної спроможності хворих із дегенеративними захворюваннями колінного суглоба до лікування та через 1 рік після ендопротезування. Результати. До лікування з приводу остеоартрозу колінного суглоба у хворих спостерігається порушення ходьби у вигляді несиметричності кроків. Спостерігаються зменшення часу опори на стопу хворої кінцівки і, відповідно, збільшення часу переносу стопи даної кінцівки. Зміни на хворій кінцівці відображуються і на протилежній. Після операції зміни параметрів кроків у хворих відбуваються так: збільшення часу опори на протезовану кінцівку і, відповідно, зменшення часу опори на стопу протилежної кінцівки, що проявляється в збільшенні симетричності параметрів кроків. Зменшення больового синдрому та відновлення опірності кінцівки збільшують показник функціональності ходьби. Остеоартроз є системним захворюванням, що розвивається частіше на обох колінних суглобах, і часто в дегенеративний процес залучаються інші структури скелета. Тому у хворих похилого віку FAP після ендопротезування сягає тільки задовільних значень. Ми розглядали хворих після ендопротезування на одному колінному суглобі, а це не завжди дає одразу очікуваний гарний результат. Висновки. Інструментальні методи дослідження ходьби хворих дають можливість визначити ступінь порушення динаміки. Ендопротезування колінного суглоба усуває больовий синдром і відновлює опірність кінцівки, що сприяє покращенню ходьби. Даний метод оцінки ходьби дає можливість визначити ступінь відновлення хворих та скорегувати необхідність подальших методів корекції ходьби чи план подальшого лікування
Дод.точки доступу:
Карпінська, О. Д.
Московко, Г. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Biomechanical analysis of the joint and muscle forces of the lower extremities in walking of rheumatoid arthritis patient [Текст] = Біомеханічний аналіз суглобових і м’язових сил нижніх кінцівок в акті ходьби при ревматоїдному артриті / S. I. Gerasymenko [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 3. - С. 58-66. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID
КОСТНО-МЫШЕЧНАЯ СИСТЕМА -- MUSCULOSKELETAL SYSTEM (патология)
ХОДЬБА -- WALKING (тенденции)
Анотація: Rheumatoid arthritis (RA) is an immunomodulated, chronic inflammatory disease, accompanied by the proliferation of the inflamed synovium and destruction of the articular cartilage, which leads to the formation of contracture of lower extremities joints and disability. Understanding the values of biomechanical loads on the articular surfaces with contracture of the joints of the lower extremities in patients with RA and the muscle forces (MF) participation in this process with the formation of adaptation and compensation mechanisms can contribute to the development of new views and approaches to the tactics of therapeutic measures specific to each stage of the disease. Objective: to analyze the behavior of the musculoskeletal system of an RA patient in his walking pattern by calculating the forces acting in the main muscle groups and joints of the lower extremities. Materials and Methods. Initial data were obtained from the examination of a female patient K., who was diagnosed with stage 2 phase 3 RA with a predominant lesion of the hip and knee joints and severe pain in the left hip joint. A video system of 6 cameras, reflective markers and a force platform were used for motion capture of the walking. A simulation musculoskeletal model of the gait of the RA patient using the AnyBody Modeling System 6.0 software (Denmark) was created. Joint reaction forces (JRF) and MF were calculated. Results. Normal mode of loading of the lower extremities was altered to compensate for structural disorders in joints of RA patients. The peaks of vertical component of the ground reaction force (GRF) are lower compared to the normal population; the gait is static and asymmetric, sparing. MF increase in m. gluteus (maximus, medius, minimus) with increasing amplitude of movements in the frontal plane. JRF of both hips increase in all planes. Conclusions. Walking of RA patients with limitation of active extensions in the hip and knee joints occurs due to an increase in the amplitude of the frontal plane compensatory movements. Postural muscle imbalance increases the m. gluteus, m. biceps femoris, m. semitendinosus and m. semimembranosus MF. Other lower extremities muscles decrease their MF. The MF redistribution is compensatory and aimed to keep the RA patient in the upright position and optimize the biomechanics of walking due to less painful movements. Biomechanical overloading of the hip and knee articular surfaces can serve as a factor in maintaining the inflammatory response, the development of degenerative processes, or the further progression of arthrosis and stiffness of the joints of the lower extremities in this category of patients
Ревматоїдний артрит (РА) – імуномодульоване хронічне запальне захворювання, яке супроводжується розростанням запаленої синовіальної оболонки та руйнуванням суглобового хряща, що призводить до утворення контрактури суглобів нижніх кінцівок та інвалідності. Розуміння значень біомеханічних навантажень на суглобові поверхні при контрактурі суглобів нижніх кінцівок у хворих на РА та участі м’язових сил у цьому процесі з формуванням механізмів адаптації та компенсації може сприяти розробці нових поглядів та підходів до лікування, тактики терапевтичних заходів, специфічних для кожної стадії захворювання. Мета дослідження. Аналіз поведінки скелетно-м’язової системи пацієнта з РА при ходьбі шляхом розрахунку сил, що діють в основних м’язових групах і суглобах нижніх кінцівок. Матеріали і методи. Вихідні дані отримані на підставі даних дослідження пацієнтки К. з діагнозом: ревматоїдний артрит, 2 ст., 3 фаза з переважним ураженням кульшових і колінних суглобів, вираженим больовим синдромом у лівому кульшовому суглобі. Відеосистема з 6 камер, світловідбивних маркерів і динамометричної платформи використовувалася для відеореєстрації ходьби. Створено імітаційну скелетно-м’язову модель ходи пацієнта з РА в програмному забезпеченні AnyBody Modeling System 6.0 (Данія). Розраховано суглобові (JRF) та м’язові сили (MF). Результати. Для компенсації структурних порушень у суглобах хворих на РА змінюється звичайний режим навантаження кінцівок. Піки вертикальної складової опорних реакцій знижені порівняно з показниками нормальної популяції, хода статична та асиметрична, щадна. MF зростають в m. gluteus (maximus, medius, minimus), збільшується амплітуда рухів у фронтальній площині. JRF обох стегон збільшуються у всіх площинах. Висновки. Ходьба хворих на РА з обмеженням активного розгинання у кульшових та колінних суглобах відбувається за рахунок збільшення амплітуди компенсаторних рухів у фронтальній площині. Постуральний дисбаланс м’язів зменшує MF нижніх кінцівок, за винятком сідничних, двоголових м’язів стегна, напівсухожильного та напівперетинчастого м’язів, MF яких збільшуються. Перерозподіл MF є компенсаторним і спрямований на утримання пацієнта з РА у вертикальному положенні та оптимізацію біомеханіки ходьби за рахунок менш болючих рухів. Біомеханічне перевантаження суглобових поверхонь кульшових і колінних суглобів може служити чинником підтримки запальної реакції, розвитку дегенеративних процесів або подальшого прогресування артрозу та скутості суглобів нижніх кінцівок у цієї категорії хворих
Дод.точки доступу:
Gerasymenko, S. I.
Lazarev, I. A.
Gerasymenko, A. S.
Babko, A. M.
Poluliakh, M. V.
Litvynenko, Yu. V.
Zhyrnov, O. V.
Malovanyi, S. D.
Maksymishyn, O. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)