Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (12)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Ходьба<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 87
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

6-Хвилинний тест з ходьбою [Текст] / О. В. Савченко [и др.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2016. - № 1/2. - С. 70-76

MeSH-головна:
СЕРДЦА ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- HEART FUNCTION TESTS
ХОДЬБА -- WALKING
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА, ТЕСТ -- EXERCISE TEST
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (диагностика)
ФОТОПЛЕТИЗМОГРАФИЯ -- PHOTOPLETHYSMOGRAPHY
ОКСИМЕТРИЯ -- OXIMETRY
Дод.точки доступу:
Савченко, О. В.
Завальська, Т. В.
Лизогуб, В. Г.
Байцер, М. С.
Запека, Ю. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Age-related features of walking with cognitive tasks [Текст] = Вікові особливості ходьби при одночасному виконанні когнітивних завдань / V. M. Moroz [та ін.] // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2019. - № 34. - С. 68-76. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ХОДЬБА -- WALKING (тенденции)
ДВИГАТЕЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ -- MOTOR ACTIVITY (физиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
ПОЗНАВАТЕЛЬНАЯ СПОСОБНОСТЬ -- COGNITION (физиология)
Анотація: Human walking is considered as a complex cognitive act. The research purpose is an analysis of age-related features of spatio-temporal parameters of human walking and directions of their changes at walking with dual (cognitive) tasks. The walking spatio-temporal indexes were studied in 608 individuals of both sexes aged 12-43 years by GAITRite® (CIR Systems Inc.,Clifton, NJ) under normal walking at individually comfortable velocity and under additional cognitive tasks: 1) sequentially pronounce aloud any known animals; 2) starting from a number 100, subtract 7 and pronounce the result aloud. The statistical processing of the got results was carried out in the licensed software “STATISTICA 5.5”. At performing the first, simpler, task, the spatial parameters had no significant changes in all age groups. Most of the temporal parameters changed: cycle time, swing time, single support time, and double support time increased. Therefore, equilibrium maintaining at walking with naming animals is realized with a longer overall support period, reducing the walking cadence and velocity. The constant width of the support base and the angle of the feet turn indicate that the magnitudes of the functional support base and angle of the feet turn at normal walking is sufficient to maintain posture and balance at walking with simultaneous performance of the cognitive task, as well as more rigid mechanisms of regulation of these two parameters. The walking temporal parameters are more labile than spatial parameters. With age, the percentage of the integral index of walking quality (FAP) decreases especially in females: in girls by 15.3 %, in young women by 14.4 %, in middle-aged women by 7.4 %. At performing the second, more complex, arithmetic task, in young men and young girls support base, toe-in-out, step length difference had no significant changes only. The mean velocity, cadence, step length, stride length, step extremity ratio decreased. The count of steps, all temporal parameters, and stance percentage increased. FAP declined critically by 30.4 % in young men and 33.4 % in young women, indicating a decrease in balance and body stability under walking with cognitive task and increasing the risk of falls. Therefore, a significant reduction in FAP can be used as a diagnostic criterion in neurological practice
Ходьба розглядається як комплексний когнітивний акт. Мета дослідження – аналіз вікових особливостей ходьби людини та її зміни при виконанні додаткових когнітивних завдань. За допомогою системи GAITRite® (CIR Systems Inc.,Clifton, NJ) вивчали просторово-часові показники ходьби в 608 осіб обох статей віком 12-43 роки при звичайній ходьбі з довільною швидкістю та при виконанні додаткових когнітивних завдань: 1) послідовно без повторень називати відомі тварини; 2) починаючи з числа 100, послідовно віднімати 7 і називати отриманий результат. Статистичну обробку результатів проводили в ліцензійному пакеті “STATISTICA 5.5”. При виконанні першого, простішого, завдання в усіх вікових групах просторові показники не мали достовірних змін. Більшість часових параметрів змінились: збільшився загальний час крокового циклу, збільшилася тривалість переносу ніг, тривалість одиночної та подвійної опори. Отже, утримати рівновагу при ходьбі з одночасним називанням тварин допомагають триваліший загальний період опори, зниження темпу й швидкості ходьби. Незмінність ширини бази опори та кутів розвороту стоп свідчить про те, що величин функціональної бази опори та кутів розвороту стоп достатньо для збереження пози та рівноваги при ходьбі з одночасним виконанням когнітивного завдання, а також про більш жорсткі механізми регуляції цих двох параметрів. Часові показники ходьби є лабільнішими, ніж просторові параметри. З віком, особливо у представників жіночої статі, зменшується процент зниження інтегрального показника якості, «нормальності» ходьби (FAP): у дівчаток на 15,3 %, у дівчат на 14,4 %, у жінок середнього віку на 7,4 %. При виконанні другого, складнішого, арифметичного завдання у юнаків і дівчат тільки ширина бази опори, кути розвороту стоп, різниця між довжиною кроку правою й лівою ногою достовірно не змінились. Середня швидкість, кількість кроків за хвилину, довжина звичайних і подвійних кроків, співвідношення довжини кроків до довжини відповідної ноги зменшились. Кількість кроків, усі часові параметри, частка тривалості опори збільшились. Показник FAP критично знижувався на 30,4 % у юнаків і на 33,4 % у дівчат, що свідчить про зниження рівня підтримки рівноваги та зниження стабільності тіла під час руху при виконанні когнітивного завдання під час ходьби та збільшення ризику падінь. Тому значне зниження FAP можна використовувати як діагностичний критерій в неврологічній практиці
Дод.точки доступу:
Moroz, V. M.
Yoltukhivskyy, М. V.
Vlasenko, O. V.
Moskovko, G. S.
Bogomaz, O. V.
Rokunets, I. L.
Tyshchenko, I. V.
Kostyuk, L. V.
Suprunov, Κ. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Biomechanical analysis of the joint and muscle forces of the lower extremities in walking of rheumatoid arthritis patient [Текст] = Біомеханічний аналіз суглобових і м’язових сил нижніх кінцівок в акті ходьби при ревматоїдному артриті / S. I. Gerasymenko [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 3. - С. 58-66. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID
КОСТНО-МЫШЕЧНАЯ СИСТЕМА -- MUSCULOSKELETAL SYSTEM (патология)
ХОДЬБА -- WALKING (тенденции)
Анотація: Rheumatoid arthritis (RA) is an immunomodulated, chronic inflammatory disease, accompanied by the proliferation of the inflamed synovium and destruction of the articular cartilage, which leads to the formation of contracture of lower extremities joints and disability. Understanding the values of biomechanical loads on the articular surfaces with contracture of the joints of the lower extremities in patients with RA and the muscle forces (MF) participation in this process with the formation of adaptation and compensation mechanisms can contribute to the development of new views and approaches to the tactics of therapeutic measures specific to each stage of the disease. Objective: to analyze the behavior of the musculoskeletal system of an RA patient in his walking pattern by calculating the forces acting in the main muscle groups and joints of the lower extremities. Materials and Methods. Initial data were obtained from the examination of a female patient K., who was diagnosed with stage 2 phase 3 RA with a predominant lesion of the hip and knee joints and severe pain in the left hip joint. A video system of 6 cameras, reflective markers and a force platform were used for motion capture of the walking. A simulation musculoskeletal model of the gait of the RA patient using the AnyBody Modeling System 6.0 software (Denmark) was created. Joint reaction forces (JRF) and MF were calculated. Results. Normal mode of loading of the lower extremities was altered to compensate for structural disorders in joints of RA patients. The peaks of vertical component of the ground reaction force (GRF) are lower compared to the normal population; the gait is static and asymmetric, sparing. MF increase in m. gluteus (maximus, medius, minimus) with increasing amplitude of movements in the frontal plane. JRF of both hips increase in all planes. Conclusions. Walking of RA patients with limitation of active extensions in the hip and knee joints occurs due to an increase in the amplitude of the frontal plane compensatory movements. Postural muscle imbalance increases the m. gluteus, m. biceps femoris, m. semitendinosus and m. semimembranosus MF. Other lower extremities muscles decrease their MF. The MF redistribution is compensatory and aimed to keep the RA patient in the upright position and optimize the biomechanics of walking due to less painful movements. Biomechanical overloading of the hip and knee articular surfaces can serve as a factor in maintaining the inflammatory response, the development of degenerative processes, or the further progression of arthrosis and stiffness of the joints of the lower extremities in this category of patients
Ревматоїдний артрит (РА) – імуномодульоване хронічне запальне захворювання, яке супроводжується розростанням запаленої синовіальної оболонки та руйнуванням суглобового хряща, що призводить до утворення контрактури суглобів нижніх кінцівок та інвалідності. Розуміння значень біомеханічних навантажень на суглобові поверхні при контрактурі суглобів нижніх кінцівок у хворих на РА та участі м’язових сил у цьому процесі з формуванням механізмів адаптації та компенсації може сприяти розробці нових поглядів та підходів до лікування, тактики терапевтичних заходів, специфічних для кожної стадії захворювання. Мета дослідження. Аналіз поведінки скелетно-м’язової системи пацієнта з РА при ходьбі шляхом розрахунку сил, що діють в основних м’язових групах і суглобах нижніх кінцівок. Матеріали і методи. Вихідні дані отримані на підставі даних дослідження пацієнтки К. з діагнозом: ревматоїдний артрит, 2 ст., 3 фаза з переважним ураженням кульшових і колінних суглобів, вираженим больовим синдромом у лівому кульшовому суглобі. Відеосистема з 6 камер, світловідбивних маркерів і динамометричної платформи використовувалася для відеореєстрації ходьби. Створено імітаційну скелетно-м’язову модель ходи пацієнта з РА в програмному забезпеченні AnyBody Modeling System 6.0 (Данія). Розраховано суглобові (JRF) та м’язові сили (MF). Результати. Для компенсації структурних порушень у суглобах хворих на РА змінюється звичайний режим навантаження кінцівок. Піки вертикальної складової опорних реакцій знижені порівняно з показниками нормальної популяції, хода статична та асиметрична, щадна. MF зростають в m. gluteus (maximus, medius, minimus), збільшується амплітуда рухів у фронтальній площині. JRF обох стегон збільшуються у всіх площинах. Висновки. Ходьба хворих на РА з обмеженням активного розгинання у кульшових та колінних суглобах відбувається за рахунок збільшення амплітуди компенсаторних рухів у фронтальній площині. Постуральний дисбаланс м’язів зменшує MF нижніх кінцівок, за винятком сідничних, двоголових м’язів стегна, напівсухожильного та напівперетинчастого м’язів, MF яких збільшуються. Перерозподіл MF є компенсаторним і спрямований на утримання пацієнта з РА у вертикальному положенні та оптимізацію біомеханіки ходьби за рахунок менш болючих рухів. Біомеханічне перевантаження суглобових поверхонь кульшових і колінних суглобів може служити чинником підтримки запальної реакції, розвитку дегенеративних процесів або подальшого прогресування артрозу та скутості суглобів нижніх кінцівок у цієї категорії хворих
Дод.точки доступу:
Gerasymenko, S. I.
Lazarev, I. A.
Gerasymenko, A. S.
Babko, A. M.
Poluliakh, M. V.
Litvynenko, Yu. V.
Zhyrnov, O. V.
Malovanyi, S. D.
Maksymishyn, O. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Ягудина, И.
    Nordic walring: эффект перезагрузки [Текст] / И. Ягудина, С. Лившиц // Здоровье. - 2008. - № 2. - С. 26-29

Рубрики: Ходьба

   Физическая культура лечебная

Дод.точки доступу:
Лившиц, С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Kolomachenko, V.
Patients’ walking ability after total hip arthroplasty depends on the method of analgesia [Text] = Здатність пацієнтів ходити після тотального ендопртезування кульшового суглоба залежить від методу знеболювання / V. Kolomachenko // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2018. - N 2. - P63-67. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ХОДЬБА -- WALKING
БЕДРО -- THIGH (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
Анотація: The methods of perioperative anaesthesia and analgesia can limit physical activity of patients due to motor block of limb and sedative effect of opioids. Objective: To analyze the influence of perioperative anaesthesia/analgesia technics on patients’ walking ability after total hip arthroplasty. Methods: 150 patients 63.3±12.5 years old patients undergone hip replacement surgery were included in the study. We detected the time intervals required to achieve the ability to pass a 30-meter distance (D30m) after the operation in relevance to intraoperative anaesthesia and postoperative analgesia techniques. Results: The patients operated under general anaesthesia needed longer time (55.8±19.2 hours) to achieve the ability passing D30m after surgery compared with those operated under paravertebral block+caudal epidural anaesthesia (40.8±17.1 hours, P=0.005), nerve blocks (44.8±13.4 hours, P=0.023) and spinal anaesthesia (48.1±18.6 hours, P=0.08). Three variants of analgesia were used postoperatively in patients. The patients given prolonged paravertebral analgesia needed significantly less time to achieve the ability to pass a D30m after the surgery (38.4±14.8 hours) compared with those who had systemic opioid administration (52.9±18.1 hours, P=0.000006) and those given prolonged epidural analgesia (50.0±17.4 hours, P=0.003). The results of groups given opioids and epidural analgesia did not differ significantly (P=0.48). Conclusion: The results showed the superiority of paravertebral block and peripheral nerve blocks in early restoration of patients’ walking ability compared with general anaesthesia followed by systemic administration of opioids and neuroaxial analgesia
Методи периоперацiйної анестезiї i аналгезiї можуть обмежувати фiзичну активнiсть пацiєнтiв через моторний блок кiнцiвки та седативний ефект опiоїдiв. Метою нашого дослiдження був аналiз впливу периоперацiйної анестезiї / аналгезiї на здатнiсть ходити пiсля тотальної артропластики кульшового суглоба. МЕТОДИ: 150 пацiєнтiв 63,3 ± 12,5 рокiв, якi перенесли операцiю iз замiни кульшового суглоба, були включенi в дослiдження. Ми визначали час, необхiдний для досягнення здатностi пройти 30-метрову вiдстань пiсля операцiї, в залежностi вiд методiв iнтраоперацiйної анестезiї i пiсляоперацiйної аналгезiї. РЕЗУЛЬТАТИ: Пацiєнти, якi оперувались пiд загальною анестезiєю, потребували бiльше часу (55,8 ± 19,2 години) для досягнення здатностi долати 30 метрову дистанцiю пiсля операцiї в порiвняннi з пацiєнтами, якi оперувались в умовах паравертебрального блоку + каудальної епiдуральної анестезiї (40,8 ± 17, 1 години, P = 0,005), нервових блокiв (44,8 ± 13,4 години, P = 0,023) або спiнальної анестезiї (48,1 ± 18,6 години, P = 0,08). Три варiанти аналгезiї застосовувалися в пiсляоперацiйному перiодi у пацiєнтiв. Пацiєнтам, якi отримували тривалу паравертебральну аналгезiю, треба було значно менше часу для досягнення здатностi долати 30 метрову дистанцiю пiсля операцiї (38,4 ± 14,8 години) в порiвняннi з тими, якi отримували системне введення опiоїдiв (52,9 ± ± 18,1 години, P = 0,000006), i тривалу епiдуральну аналгезiю (50,0 ± 17,4 години, P = 0,003). Результати груп, якi отримували опiоїди i епiдуральну аналгезiю, iстотно не вiдрiзнялися (P = 0,48). ВИСНОВКИ: Паравертебральна блокада i блоки периферичних нервiв мають перевагу в ранньому вiдновленнi моторної активностi пацiєнтiв пiсля артропластики кульшового суглоба в порiвняннi iз загальною i нейроаксiальною анестезiєю з подальшим системним введенням опiоїдiв
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Sex-related features of walking with cognitive tasks [] = Статеві особливості ходьби при одночасному виконанні когнітивних завдань / V. M. Moroz [та ін.] // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 5-15. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ХОДЬБА -- WALKING (психология)
КОМПЛЕКС УПРАЖНЕНИЙ -- CIRCUIT-BASED EXERCISE (методы, статистика, тенденции)
ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- SEX DIFFERENTIATION (физиология)
ДВИГАТЕЛЬНЫЕ НАВЫКИ -- MOTOR SKILLS (физиология)
ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ДАННЫХ -- DATA MINING (статистика, тенденции)
Анотація: The organization of walking and its disorders remain one of the most difficult sections of the physiology of the nervous system and neurology. The purpose of the work is to analyze the sexual features of the spatio-temporal parameters of the person walking and the directions of their changes in the conditions of performing additional cognitive tasks. Sex-related features of human walking with cognitive tasks are investigated. 608 individuals of both sexes aged 12-43 years were examined by GAITRite®. Consistent naming of animals and consistent subtraction of 7 starting at 100 were used as cognitive tasks. Statistical processing of the obtained results was performed in the license package “STATISTICA 5.5” using parametric estimation methods. At performing the first (simpler) cognitive task in all age groups of men step length, stride length, step extremity ratio, support base, toe-in-out were increased. Temporal parameters in adolescents of both genders did not differ. Girls have longer step time, cycle time, single support, swing time and a slower velocity. The integral index of walking quality (FAP) tended to decrease in all examined groups: in adolescent males by 13.3±3.9 %; in young men by 14.6±2.2 %; in adolescent women by 15.3±1.8 %; in young women by 14.4±1.1 %; in middle-aged women 7.3±4.8 %. Boys and girls performed more complex cognitive tasks with reduced spatial and temporal parameters (primarily by increasing the double support and swing time), the support base and toe-in-out were stable. The step cycle was rebuilt. The support base and toe-in-out remained unchanged both in boys and girls. The boys were moving at a faster velocity, taking more steps per minute. The step time right, cycle time for each leg, single support time and double support time in girls lasted much longer. FAP declined sharply by 30.4 % in boys and by 33.4 % in girls, indicating a major reorganization of basic mechanisms for regulating walking stability. Such a decrease in FAP leads to a decrease in the level of the balance maintaining and a decrease in body stability during movement, which means that it increases the risk of falls. A complex cognitive task led to a decrease in walking performance and a more critical decrease in the quality of walking in favor of moving forward and maintaining the balance. Thus, walking is not an automated process, but requires the use of a variety of additional CNS resources, primarily attention and cognitive resources
Організація ходьби та її порушення залишаються одними із найскладніших розділів фізіології нервової системи та неврології. Метою роботи є аналіз статевих особливостей просторово-часових параметрів ходьби людини та напрямків їх змін в умовах виконання додаткових когнітивних завдань. Досліджені статеві особливості ходьби людини при виконанні когнітивних завдань. Обстежено 608 осіб обох статей віком 12-43 років за допомогою системи GAITRite®. В якості когнітивних завдань використано послідовне називання тварин та послідовне віднімання 7, починаючи зі 100. Статистичну обробку отриманих результатів проводили в ліцензійному пакеті “STATISTICA 5.5” з використанням параметричних методів оцінки. При виконанні першого (простішого) когнітивного завдання в усіх вікових групах у чоловіків були більшими довжина кроку та подвійного кроку, співвідношення довжини кроку до довжини кінцівки, ширина бази опори, кути розвороту стоп. Часові параметри у підлітків обох статей не відрізнялись. У дівчат були більшими показники тривалості кроку, крокового циклу, одиночної опори, переносу, проходу й меншою швидкість. Інтегральний показник якості, “нормальності” ходьби (FAP) мав тенденцію до зниження в усіх досліджуваних групах: у хлопчиків-підлітків віку на 13,3±3,9 %; в юнаків на 14,6±2,2 %; у дівчаток-підлітків на 15,3±1,8 %; у дівчат на 14,4±1,1 %; у жінок середнього віку на 7,3±4,8 %. В юнаків та дівчат при виконанні складнішого когнітивного завдання зменшувалися просторові та збільшувалися часові параметри (у першу чергу, за рахунок збільшення тривалості опори на обидві ноги та тривалості переносу ноги), були стабільними ширина бази опори та кути розвороту стоп. Перебудовувався кроковий цикл. Незмінними залишалися ширина бази опори та кути розвороту стоп як у юнаків, так і в дівчат. Юнаки рухалися з більшою швидкістю, виконуючи більшу кількість кроків за хвилину. Час кроку правою ногою, час крокових циклів для кожної ноги, час опори для обох ніг та на дві ноги в дівчат тривали значно довше. Показник FAP критично знижувався на 30,4 % у юнаків і на 33,4 % у дівчат, що свідчить про значну реорганізацію базових механізмів регуляції стабільності ходьби. Таке зниження FAP призводить до зниження рівня підтримки рівноваги та зниження стабільності тіла під час руху, а значить – збільшує ризик падінь. Складне когнітивне завдання призвело до зниження якості виконання ходьби та більш критичного зниження якості рахування на користь руху вперед і збереження при цьому рівноваги. Таким чином, ходьба не є автоматизованим процесом, а потребує використання різноманітних додаткових ресурсів ЦНС, насамперед уваги та когнітивних ресурсів
Дод.точки доступу:
Moroz, V. M.
Yoltukhivskyy, M. V.
Vlasenko, O. V.
Moskovko, G. S.
Bogomaz, O. V.
Rokunets, I. L.
Tyshchenko, I. V.
Kostyuk, L. V.
Suprunov, K. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз довжини кроків у хворих з ушкодженнями надп’ятково-гомілкового суглоба [Текст] / О. Д. Карпінська [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2013. - № 1. - С. 44-49

MeSH-головна:
ЛОДЫЖКИ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- ANKLE INJURIES (реабилитация, хирургия)
ХОДЬБА -- WALKING
Дод.точки доступу:
Карпінська, О. Д.
Демчук, Р. М.
Фіщенко, В. О.
Карпінський, М. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Страфун, С. С.
Біомеханічні особливості ходьби хворих на коксартроз за даними системи GAITRite. Частина 1. Геометричні параметри ходьби [Текст] / С. С. Страфун, О. В. Фіщенко, О. Д. Карпінська // Травма. - 2018. - Том 19, N 1. - С. 7-14. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (хирургия)
ХОДЬБА -- WALKING
Анотація: Мета роботи: оцінити динаміку та особливості геометричних параметрів ходьби пацієнтів до тотального протезування кульшового суглоба та після нього при збереженні та зменшенні довжини плеча дії абдукторів (ДПДА) стегна після протезування у віддаленому періоді спостереження. Матеріали та методи. Аналізували геометричні параметри ходьби: довжина кроку (Step Length) або короткий крок; довжина довгого кроку (Stride Length); ширина опори (H-H Base Support) та величини кута розвороту стопи (Toe In/Toe Out), що були отримані за допомогою системи GAITRite. Було проаналізовано параметри ходьби 46 хворих на коксартроз. До І групи увійшло 26 хворих, у яких рентгенометрично після протезування кульшового суглоба довжина плеча дії абдукторів стегна не змінилася або різниця не перевищувала 10 мм у бік зменшення. До ІІ групи потрапили хворі (20 пацієнтів), у яких після протезування рентгенометрично було виявлено зменшення ДПДА стегна більше ніж на 10 мм. Обстеження проводили до протезування та у віддалені періоди спостереження — через 1–1,5 та 5–7 років після протезування. Результати. До протезування групи за параметрами ходьби були однаковими. Протезування у більшості хворих приводило до відновлення параметрів ходьби, хоча у більшості випадків нормалізація параметрів і не досягала середньостатистичної референтної норми, але практично відновлювало симетричність ходьби. Через 5–7 років у хворих спостерігали погіршення параметрів ходьби, а у деяких хворих погіршення показників досягало значень до ендопротезування. Особливо це було помітно у хворих зі зменшеною довжиною дії плеча абдукторів стегна. У цих хворих відбувалося постійне перенапруження означених м’язів, що у віддаленому періоді призводить до розвитку чи прогресування дегенеративних змін в інших суглобах нижньої кінцівки — колінному суглобі, гомілково-ступневому суглобі та поперековому відділі хребта, що й обумовлює погіршення ходьби у віддаленому періоді спостереження. Висновки. Проведений аналіз показав, що у хворих зі зменшенням довжини плеча дії абдукторів стегна внаслідок тривалого однобічного перенапруження м’язів протезованої кінцівки у віддаленому періоді спостерігається втрата опорності та надбаних після протезування навичок ходьби
Дод.точки доступу:
Фіщенко, О. В.
Карпінська, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Страфун, С. С.
Біомеханічні особливості ходьби хворих на коксартроз за даними системи GAITRite. Частина 2. Часові параметри ходьби [Текст] / С. С. Страфун, О. В. Фіщенко, О. Д. Карпінська // Травма. - 2018. - Том 19, N 2. - С. 13-19. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (патофизиология, хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование)
ХОДЬБА -- WALKING (физиология)
Анотація: Робота є продовженням публікації, присвяченої розгляду геометричних параметрів ходьби хворих на коксартроз після ендопротезування за даними системи GAITRite. У роботі розглянуті часові параметри ходьби хворих на коксартроз — тривалість одного циклу кроку, одиночної опори, середня нормалізована швидкість і проведений аналіз інтегрованого показника якості ходьби FAP. Мета роботи: оцінити динаміку й особливості часових параметрів ходьби пацієнтів до та після тотального протезування кульшового суглоба при збереженні та зменшенні довжини плеча дії абдукторів стегна після протезування у віддаленому періоді спостереження. Матеріали та методи. Проаналізовані параметри ходьби хворих, у яких після протезування рентгенометрично була виявлена несиметрична довжина плеча дії абдукторів стегна. Проаналізовано дані 46 хворих на коксартроз, які були розподілені на 2 групи: І група (n = 26) — хворі, у яких рентгенометрично після протезування кульшового суглоба довжина дії абдукторів стегна не змінилася або різниця не перевищувала 1,0 см у бік зменшення, ІІ група (n = 20) — хворі, у яких після протезування рентгенометрично зменшення довжини плеча дії абдукторів стегна було більше ніж на 1,0 см. Обстеження проводили до, через рік після протезування та у віддалений період — від 5 до 7 років. Результати. За результатами проведеного статистичного дослідження було виявлено деякі закономірності для пацієнтів, у яких рентгенологічно після протезування було виявлено зменшення довжини плеча дії абдукторів (ІІ група хворих), та для хворих, у яких довжина плеча дії абдукторів стегна залишилася без зміни (І група хворих). До протезування групи за параметрами ходьби були однаковими, тобто у хворих простежувалися всі ознаки спотворення ходьби внаслідок дегенеративного захворювання кульшового суглоба. Протезування приводило до відновлення параметрів ходьби, хоча нормалізація параметрів і не досягала середньостатистичної референтної норми, але практично відновлювала симетрію ходьби. Через рік після протезування спостерігалося значне покращання параметрів ходьби. У віддаленому періоді, через 5–7 років, спостерігали погіршення параметрів ходьби, а в деяких хворих погіршення показників сягало значень до ендопротезування. Особливо це було помітно у хворих ІІ групи. Висновки. За результатами дослідження можна зробити висновки, що зменшення довжини плеча дії абдукторів стегна більше ніж на 1 см від контрлатерального у віддалені терміни спостереження призводить до втрати навичок ходьби, що хворі показували через рік після ендопротезування. Тобто тривале несиметричне навантаження м’язів призводить до втрати симетричності ходьби, зменшення опороспроможності протезованої кінцівки, що виражається зниженням часу опори на хвору кінцівку і зменшенням тривалості кроку здорової кінцівки. Наслідком цих змін є розвиток та поступове прогресування кульгавості
Дод.точки доступу:
Фіщенко, О. В.
Карпінська, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Биомеханическое обоснование методики уплотнения стенок вертлужной впадины при эндопротезировании в условиях остеопороза [Текст] / В. А. Филиппенко [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 2. - С. 24-30

MeSH-головна:
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES (патология, хирургия)
АУТОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, AUTOLOGOUS
ТАЗА КОСТИ -- PELVIC BONES (патология, хирургия)
ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА -- ACETABULUM (патология)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование)
ТЕЛА ЧЕЛОВЕКА ТРЕХМЕРНЫЕ ИЗОБРАЖЕНИЯ -- VISIBLE HUMAN PROJECTS
ХОДЬБА -- WALKING
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Анотація: Остеопороз погіршує якісні та кількісні характеристики кісткової тканини, що є несприятливою умовою для стабільної тривалої фіксації ацетабулярного компонента ендопротеза кульшового суглоба. Незважаючи на велику кількість біомеханічних досліджень, присвячених аналізу напружено-деформованого стану кульшової западини після ендопротезування, питання фіксації чашки за умов остеопоротичних змін кісткової тканини залишаються дискусійними і недостатньо дослідженими. Мета: біомеханічно обгрунтувати методики ущільнення стінок кульшової западини під час ендопротезування в умовах остеопорозу. Методи: у роботі за допомогою методу кінцевих елементів проведено моделювання таза та кульшового суглоба людини в різних фазах ходьби після його ендопротезування. Розглянуто три фази для двох варіантів ендопротезування. Робота є продовженням проведених раніше досліджень на математичній моделі таза, в яку внесли певні зміни. Проведено моделювання з встановленим у лівий кульшовий суглоб ендопротеза «Zimmer» із поліетиленовим вкладишем. Для ділянки западини змінені властивості кісткової тканини на остеопоротичні. Також: для другого варіанту ендопротезування в остеопоротичній тканині кульшової западини моделювали кісткові автотрансплантати циліндричної форми діаметром 6мм і довжиною від 6 до 13 мм. Результати: встановлено, що рівень напружено-деформованого стану кульшової западини в усіх фазах ходьби підвищується після ендопротезування в умовах остеопорозу порівняно з моделлю в нормі, а у випадку ущільнення її стінок за допомогою автотрансплантатів — знижується. Висновок: доведено доцільність використання кісткових автотрансплантатів для ущільнення остеопоротичних стінок кульшової западини під час ендопротезування кульшового суглоба.
Дод.точки доступу:
Филиппенко, В. А.
Бондаренко, С. Е.
Танькут, В. А.
Аконджом, М.
Яресько, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)