Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (12)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Ходьба<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 87
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-87

Голод, Н. Р.
Ефективність застосування скандинавської ходьби у пацієнтів після холецистектомії на довготривалому етапі реабілітації [Текст] = Effectiveness of the use of nordic walking in patients after cholecystectomy at the long-term stage of rehabilitation / Н. Р. Голод. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 31-35. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (методы, реабилитация, тенденции)
ХОДЬБА -- WALKING (физиология)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (организация и управление, тенденции)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження – визначити ефективність застосування скандинавської ходьби (СХ) у пацієнтів після холецистектомії на довготривалому етапі реабілітації. Матеріали і методи. У дослідження включено 79 пацієнток після лапароскопічної холецистектомії на довготривалому етапі реабілітації. Методи: Просте рандомізоване дослідження із засліпленням оцінювачів. Оцінювали 6-ти хвилинний тест ходьби, Модифіковану Шкала Борга, частоту серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний систолічний тиск (САТ) артеріальний, діастолічний тиск ДАТ. Використовували СХ як засіб фізичної терапії. Методи математичної статистики: Вірогідність розходжень оцінювали за допомогою парного t-критерію Стъюдента для залежних вибірок. Результати. В обох групах при первинному обстеженні виявлено підвищення рівнів систолічного, діастолічного артеріального тиску, підвищення ЧСС у стані спокою, зниженя від норми показники 6-ти хвилинного тесту ходьби та наявності відчуття задишки при виконанні тесту. При проведенні заключного обстеження було виявлено статистично достовірне ( 0,05) покращення показників у групі Б у порівнянні із групою А та у порівнянні із результатом первинного обстеження, а саме: параметрів 6-ти хвилинного тесту ходьби, у зменшенні відчуття задишки при ходьбі за Модифікованою Шкалою Борга, у зменшенні ЧСС, САТ та ДАТ у стані спокою. Висновки. 1. Методика реабілітаційного втручання із застосуванням фізичної терапії у групі Б, яка базувалася на оцінці функціонування пацієнта та включала у себе скандинавську ходьбу як засіб для покращення активності та толерантності до фізичних навантажень, роботи серцево-судинної системи є ефективною. 2. Застосування СХ в умовах санаторно-курортної реабілітації призводить до статистичного зниження ЧСС, САТ, ДАТ в стані спокою, збільшення дистанції ходи за 6 хвилин та зменшення відчуття задишки при ходьбі, у порівнянні з контрольною групою, яка не займалася СХ. 3. Встановлено, що пасивна методика реабілітації не підвищили рівень толерантності до фізичних навантажень, роботи серцево-судинної системи пацієнток після лапароскопічної холецистектомії
The aim of the study was to determine the effectiveness of the use of nordic walking (nw) in pa-tients after cholecystectomy at the long-term stage of re-habilitation. Materials and Methods. The study included 79 patients after laparoscopic cholecystectomy in the long-term rehabilitation phase. Simple randomised trial with blinding of raters. The 6-minute walk test, the Modified Borg Scale, heart rate (HR), arterial systolic blood pressure (SBP), and diastolic blood pressure (DBP) were assessed. We used SC as a means of physical therapy. Methods of mathematical statistics: The probability of differences was assessed using the paired Student's t-test for dependent samples. Differences were considered statistically significant at p0.05. Results. The initial examination before the start of rehabilitation intervention at the long-term stage of rehabilitation in both groups revealed an increase in sys-tolic and diastolic blood pressure, an increase in resting heart rate, slightly reduced 6-minute walk test and the pres-ence of shortness of breath during the test. Patients in both groups complained of minor respiratory dysfunction dur-ing the initial examination, with increased respiratory rate during exercise, stair and long-distance walking, and fa-tigue. The walking function was impaired in patients of both groups only when walking long distances, obviously due to unsatisfactory general endurance, low tolerance to physical activity and weakness of muscle groups. When comparing the examined parameters between groups A and B at the initial examination, no statistical difference was found. Exercise classes were held daily. The walking speed was selected individually, depending on the reaction of the car-diovascular system to the load. During exercise therapy, patients' heart rate was maintained at 70-85% of the maxi-mum heart rate to obtain an aerobic exercise regimen. The final examination revealed a statistically sig-nificant ( 0.05) improvement in group B compared with group A and compared with the results of the initial exam-ination, namely: an increase in the distance of the 6-minute walk test (m), a decrease in the feeling of shortness of breath when walking according to the Modified Borg Scale (in points), a decrease in resting heart rate, SBP mm Hg and DBP mm Hg. Conclusions. 1. The methodology of rehabilitation intervention at the long-term stage of rehabilitation with the use of physical therapy in group B, which was based on the assessment of patient functioning and included Nordic walking as a means to improve activity and tolerance to physical activ-ity, cardiovascular functioning, is effective. 2. The use of SW in the conditions of sanatorium rehabili-tation leads to a statistical decrease in heart rate, SBP, DBP at rest, an increase in walking distance in 6 minutes and a decrease in the feeling of shortness of breath when walk-ing, compared to the control group that did not engage in SW. 3. It was found that hydrotherapy, diet therapy, mineral or coniferous baths, and/or other water procedures, group daily therapeutic gymnastics, classical abdominal and back massage, applications with ozokerite to the abdomen in group A did not increase the level of exercise tolerance, cardiovascular functioning of patients after laparoscopic cholecystectomy
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дмитрук, М. Б.
Програма оцінки якості ходи в осіб після перенесеного мозкового інсульту [Текст] = The program for assessing the quality of gait in persons after stroke / М. Б. Дмитрук. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 42-48. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (профилактика и контроль, реабилитация, терапия, этиология)
ХОДЬБА -- WALKING (статистика, тенденции, физиология)
ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫХ МЕРОПРИЯТИЙ ПРОГРАММЫ -- HEALTHY PEOPLE PROGRAMS (использование, тенденции)
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY (использование, статистика)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Згідно офіційних даних МОЗ України, станом на 2022 рік в Україні було зареєстровано 100-110 тис. інсультів. Інсульт проявляється не тільки когнітивними порушення, а й руховими розладами. Останні в свою чергу викликають паралічі, парези кінцівок, що викликають порушення ходи. Хода є основою практично будь – якої рухової діяльності, тому для того, щоб вирішити дане завдання необхідно відновити функцію ходи. Мета роботи - розробити програму фізичної терапії спрямовану на корекцію ходи для осіб другого зрілого віку після перенесеного мозкового інсульту на відновному етапі. Матеріал та методи дослідження. Авторська програма містить у собі компоненти , що мають певну послідовність застосування: оцінка вихідного рівня стану пацієнта; ідентифікакація видимих обмежень рухової функції під час ходи; аналіз і з’ясування можливих причин порушення ходи; вибір типу порушення ходи; вибір типу реабілітаційного втручання; реабілітаційне втручання відповідно до мети та типів порушення ходи; оцінка ефективності реабілітаційної програми. В ході дослідження застосовували клініко-інструментальні та математичні методи дослідження. Результати. Науково обґрунтовано, розроблено та апробовано програму корекції ходи в осіб після перенесеного мозкового інсульту. Програма фізичної терапії, що покращує якість ходи в осіб другого зрілого віку після перенесеного мозкового інсульту на відновному етапі була апробована та застосована у практичній діяльності фахівців фізичної терапії у закладах охорони здоров’я. Запропонована програма фізичної реабілітації для удосконалення навиків ходи у пацієнтів після перенесеного мозкового інсульту сприяє поліпшенню координації, витривалості, швидкості та якості ходи. Результатами вторинного обстеження було встановлено, що пацієнти обох груп зазнали позитивних змін, проте кращі результати було виявлено у пацієнтів основної групи. Найбільш значущі зміни клініко-інструментальних показників ходи у пацієнтів основної групи було виявлено в наступних шкалах та тестах: функціональна класифікація ходи, моторний контроль вертикалізації, спостережний аналіз ходи, 6-ти хвилинний та 10 метровий тест. Авторську програму фізичної терапії, що спрямована на корекцію ходи в осіб другого зрілого віку після перенесеного мозкового інсульту було впроваджено та апробовано у неврологічному відділенні КНП «5-та міська клінічна лікарня» м. Львова. Висновки. Одержані результати дають підставу стверджувати, що запропонована програма фізичної реабілітації для удосконалення навиків ходи у пацієнтів після перенесеного мозкового інсульту сприяє поліпшенню координації, витривалості, швидкості та якості ходи. В основі розробленої нами програми покрашення ходи в осіб після перенесеного мозкового інсульту лежить диференційований підхід ідентифікації причини рухового порушення, що передбачає такий алгоритм дії компонентів авторської програми: вибір типу порушення ходи, що передбачає встановлення саме причини рухової дисфункції, а не її прояву, та підбір типу реабілітаційного втручання, що містить в собі засоби, які впливають на конкретну причину, котра ініціює рухову дисфункцію
According to official data from the Ministry of Health of Ukraine, as of 2022, 100-110 thousand strokes were registered in Ukraine. Stroke is manifested not only by cognitive impairment, but also by motor disorders. The latter, in turn, cause paralysis, limb paresis, and gait disorders. Walking is the basis of almost any motor activity, so in order to solve this problem, it is necessary to restore the function of walking. The aim of the study is to develop a physical therapy program aimed at correcting gait for people of the second mature age after a cerebral stroke at the recovery stage. Material and Methods. The author's program includes components that have a certain sequence of application: assessment of the patient's baseline; identification of visible limitations of motor function during gait; analysis and clarification of possible causes of gait disorders; selection of the type of gait disorder; selection of the type of rehabilitation intervention; rehabilitation intervention in accordance with the purpose and types of gait disorders; evaluation of the effectiveness of the rehabilitation program. The study used clinical, instrumental and mathematical research methods. Results. The program of gait correction in people after cerebral stroke was scientifically substantiated, developed and tested. The physical therapy program that improves the quality of gait in people of the second mature age after a cerebral stroke at the recovery stage was tested and applied in the practical activities of physical therapy specialists in health care facilities. The proposed physical rehabilitation program for improving gait skills in patients after cerebral stroke helps to improve coordination, endurance, speed and quality of gait. The results of the secondary examination showed that patients in both groups experienced positive changes, but better results were found in patients in the main group. The most significant changes in clinical and instrumental indicators of gait in patients of the main group were found in the following scales and tests: functional classification of gait, motor control of verticalization, observational analysis of gait, 6-minute and 10-meter test. The author's program of physical therapy aimed at correcting gait in people of the second mature age after a cerebral stroke was implemented and tested in the neurological department of the Municipal Non-Commercial Enterprise "5th City Clinical Hospital" in Lviv. Conclusions. The obtained results give grounds to assert that the proposed physical rehabilitation program for improving gait skills in patients after cerebral stroke helps to improve coordination, endurance, speed and quality of gait. The program for improving gait in people after cerebral stroke is based on a differentiated approach to identifying the cause of motor dysfunction, which involves the following algorithm of the components of the author's program: choosing the type of gait disorder, which involves establishing the cause of motor dysfunction, not its manifestation, and selecting the type of rehabilitation intervention that contains means that affect the specific cause that initiates motor dysfunction
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Баннікова, Р. О.
Вплив ортезування на силу м’язів та швидкість ходьби осіб з гострим порушенням мозкового кровообігу [Текст] = The effect of orthotics on muscle strength and walking speed in people with acute cerebrovascular accident / Р. О. Баннікова, О. О. Вороньков // Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. - 2023. - N 2. - С. 123-128. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ХОДЬБА -- WALKING (тенденции, физиология)
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS
ИНСУЛЬТ -- STROKE (патофизиология)
Анотація: Якщо брати щорічну статистику ВООЗ, унаслідок гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК) та інших судинних захворювань головного мозку вмирає близько 7,6 млн осіб, а 6 млн мають стійкі функціональні обмеження, які негативно впливають на якість життя та приводять до тяжкої інвалідизації. Тому вибір адекватних і обґрунтованих методів відновлення порушених функцій пацієнтів є обов’язковою умовою ефективної фізичної терапії. Особливе місце цей аспект займає в українській нейрореабілітації пацієнтів з ГПМК, оскільки на сьогодні згідно з офіційною статистикою МОЗ України, щорічно в країні відбувається до 130 000 інсультів. 60 % осіб, що перенесли ГПМК, мають стійкі неврологічні порушення, 23 % потребують постійної сторонньої допомоги. Мета. Аналіз джерел сучасної наукової літератури, де розглянуто вплив ортезування на силу м’язів та швидкість ходьби осіб з гострим порушенням мозкового кровообігу. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення вітчизняних і зарубіжних даних спеціальної науково-методичної літератури з питань використання методу ортезування у осіб з гострим порушенням мозкового кровообігу та особливостей застосування засобів фізичної терапії. Результати. Проведено аналіз впливу ортезів на м’язову силу нижніх кінцівок та біомеханічні параметри ходьби, в тому числі швидкість ходьби, у дослідженнях за участю пацієнтів з ортезами надп’ятково-гомілкового суглоба (AFO) та без нього. Представлені дані свідчать, що використання методу ортезування в комплексі заходів фізичної терапії, а саме використання ортезів AFO покращує швидкість ходьби, каденцію та довжину кроку пацієнтів з ГПМК. AFO вважається корисним для покращення стабільності ходьби та амбулаторних можливостей. Результати досліджень демонструють підвищення активності окремих груп м’язів нижньої кінцівки при носінні пацієнтами ортеза. Результати аналізу та узагальнення даних сучасної наукової літератури щодо імплементації методу ортезування в комплекс заходів фізичної терапії дають підставу стверджувати, що це один із перспективних напрямів відновлення порушених рухових функцій, підвищення стабільності ходьби, здатності до пересування та покращення якості життя пацієнтів, що перенесли ГПМК
According to annual WHO statistics, about 7.6 million people die as a result of acute cerebrovascular accident (ACVA) and other vascular diseases of the brain, and 6 million have persistent functional limitations that negatively affect the quality of life and lead to severe disability. Therefore, the choice of adequate and reasonable methods for restoring patients’ impaired functions is a prerequisite for effective physical therapy. This aspect is of particular importance in the Ukrainian neurorehabilitation of patients with ACVA, as today, according to official statistics from the Ministry of Health of Ukraine, up to 130,000 strokes occur annually in the country. 60 % of people who have suffered an ACVA have persistent neurological disorders, and 23 % need constant outside help. Objective. To analyze the sources of modern scientific literature, which considers the effect of orthotics on muscle strength and walking speed of people with acute cerebrovascular accident. Methods. Theoretical analysis and generalization of national and foreign data of special scientific and methodological literature on the use of orthosisin people with acute cerebrovascular accident and peculiarities of physical therapy. Results. The effect of orthoses on lower extremity muscle strength and biomechanical parameters of walking, including walking speed, was analyzed in studies involving patients with and without ankle-foot orthoses (AFO). The presented data show that the use of the method of orthotics in a complex of physical therapy measures, namely the use of AFO orthoses, improves walking speed, cadence and stride length in patients with ACVA. AFO is considered useful for improving gait stability and ambulation. The results of studies demonstrate an increase in the activity of certain muscle groups of the lower extremity when patients wear an orthosis. The results of the analysis and synthesis of modern scientific literature on the implementation of the orthosis method in the complex of physical therapy measures give reason to believe that this is one of the promising areas for the restoration of impaired motor functions, increasing walking stability, mobility and improving the quality of life of patients with ACVA
Дод.точки доступу:
Вороньков, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Князева, О. В.
Ефективність комплексної терапії у пацієнтів із стабільною ішемічною хворобою серця у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень [Текст] = Efficacy of combination therapy in patients with stable coronary heart disease with comorbid chronic obstructive pulmonary disease / О. В. Князева, В. А. Потабашній // Сімейна медицина. - 2022. - № 3. - С. 68-72. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология, терапия)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (классификация, патофизиология, терапия)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (патофизиология, терапия)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА, ТЕСТ -- EXERCISE TEST (использование, методы)
ХОДЬБА -- WALKING
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (использование, методы)
Анотація: Мета дослідження: аналіз якості життя (ЯЖ) та функціонального стану після проведення комплексної терапії у пацієнтів із стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Матеріали та методи. У дослідження увійшли 60 чоловіків із стабільною ІХС у поєднанні з ХОЗЛ. Пацієнти були розподілені на дві групи по 30 осіб, зіставні за основними показниками. Пацієнти групи 1 отримували базисне лікування із включенням небівололу, валсартану, еплеренону, ацетилсаліцилової кислоти, розувастатину. Базисна терапія ХОЗЛ включала комбінацію умеклідиніуму броміду (тривалої дії холінолітик) та вілантеролу (тривалої дії бета2-агоніст). Пацієнти групи 2 додатково отримували L-аргінін у формі інфузійного розчину 4,2% по 100 мл на інфузію протягом 10 днів з наступним пероральним прийомом у дозі 3 г на добу. Тривалість лікування становила 6 міс. ЯЖ вивчали за допомогою валідованого стандартизованого неспецифічного опитувальника «The 36-Item Short Form Health Survey» (SF-36) та валідованого специфічного респіраторного опитувальника Госпіталю Святого Георгія – St. George’s Respiratory Questionnaire (SGRQ). Функціональний стан пацієнтів до та після лікування оцінювали за допомогою кардіореспіраторного тесту, який включав дистанцію 6ХТзХ за стандартною методикою у поєднанні з пульсоксиметрією (SpO2), розрахунком рівня десатурації (ΔSpO2), реєстрацію електрокардіограми й артеріального тиску до та після фізичного навантаження. Результати. Пацієнти обох груп після проведеного лікування зазначили достовірне покращення показників ЯЖ за всіма доменами опитувальника SF-36, що включає 36 запитань із визначенням фізичного та психічного компонентів. У пацієнтів групи 2 показники фізичного функціонування, загального здоров’я та життєвої активності після лікування були достовірно кращими, ніж у пацієнтів групи 1. Результати оцінювання ЯЖ за специфічним респіраторним опитувальником SGRQ також продемонстрували достовірне покращення у пацієнтів обох груп. В обох группах достовірно збільшилась дистанція 6ХТзХ, зменшилась частота серцевих скорочень у спокої та після навантаження, зменшився рівень десатурації. У групі 2 збільшення дистанції 6ХТзХ і зменшення рівня десатурації достовірно були кращими, ніж у групі 1. Висновки. Раціональна комплексна терапія пацієнтів із стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) включає небіволол, валсартан, еплеренон, ацетилсаліцилову кислоту, розувастатин та комбінацію вілантеролу і умеклідиніуму броміду, сприяє покращенню якості життя пацієнтів та їх функціонального стану
The objective: to analyze the quality of life (QoL) and functional status after combination therapy in patients with stable coronary heart disease (CHD) and comorbid chronic obstructive pulmonary disease (COPD). Materials and methods. The study included 60 men with stable CHD in combination with COPD. The patients were divided into two groups of 30 people, comparable according to the main indicators. Study group (1) received basic treatment with nebivolol, valsartan, eplerenone, acetylsalicylic acid, rosuvastatin for CHD and basic COPD treatment with combination of umeclidinium bromide (a long-acting cholinolytic) and vilanterol (a long-acting beta2-agonist). Patients from Group 2 in addition tj the basic treatment received L-arginine in the form of an infusion of 4.2% 100 ml solution for 10 days, followed by oral administration at a dose of 3 g per day. The duration of treatment was 6 months. Quality of life was evaluated by validated standardized non-specific questionnaire «The 36-Item Short Form Health Survey» (SF-36), a validated specific respiratory questionnaire of St. George’s Hospital – St. George’s Respiratory Questionnaire (SGRQ). The functional state of patients before and after treatment was evaluated by cardiorespiratory test, which included the distance 6-minutes walk test (6MWT) according to the standard method in combination with pulse oximetry (SpO2), calculation of desaturation level (ΔSpO2), recording of electrocardiogram and blood pressure before and after exercise. Results. After the treatment, patients in both groups noted a significant improvement in quality of life across all domains of the SF-36 questionnaire, which includes 36 questions with physical and mental components. Patients from group 2 demonstrated better results of treatment in all indicators of physical functioning, general health and vital activity than patients from group 1. The results of the quality of life evaluation according to the specific respiratory questionnaire SGRQ also showed a significant improvement in patients of both groups. In both groups, the distance of 6MWT significantly increased, the heart rate at rest and after exercise decreased, and the level of desaturation decreased. In group 2, the increase in the distance of 6MWT, the decrease of desaturation level was significantly better than in group 1. Conclusions. Rational combination treatment of patients with stable coronary heart disease (CHD) with comorbid chronic obstructive pulmonary disease (COPD) includes nebivolol, valsartan, eplerenone, acetylsalicylic acid, rosuvastatin and a combination of vilanterol and umeclidinium bromide, contributes to improving the quality of life of patients and their functional status. Addition of L-arginine to the basic combination treatment of patients with CHD and COPD increases the efficacy of therapy and improves cardiohemodynamics. Addition of L-arginine to the treatment complex contributed to the additional improvement of the physical and mental patterns of quality of life and indicators of cardiorespiratory test
Дод.точки доступу:
Потабашній, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рокошевська, В. В.
Вплив подвійних і потрійних завдань на відновлення рівноваги під час ходи в осіб з черепно-мозковою травмою [Текст] = The influence of double and triple tasks on recovering balance during walking in patients with brain injuries / В. В. Рокошевська, А. Б. Ковалик. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 3. - С. 106-110. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (патофизиология, реабилитация, терапия, этиология)
ПОСТУРАЛЬНОЕ РАВНОВЕСИЕ -- POSTURAL BALANCE (физиология)
ХОДЬБА -- WALKING
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА -- EXERCISE (психология, физиология)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: У роботі висвітлено проблему відновлення динамічної рівноваги під час ходьби в осіб з черепно-мозковою травмою (ЧМТ). Є велика кількість засобів і методів відновлення динамічної рівноваги. Подвійні і потрійні завдання часто застосовуються при порушеннях рівноваги, але немає достатньої кількості інформації про те, чи є вони ефективними для покращення безпечної та функціональної ходьби у осіб з ЧМТ. Мета дослідження. Розробити й перевірити ефективність програм, які базуються на подвійних і потрійних завдання для відновлення рівноваги під час ходьби в осіб з ЧМТ з рівнем Ранчо 7. Під час дослідження були використані такі методи: аналіз науково-методичної літератури; соціологічні методи (опитування, анамнез, спостереження й аналіз даних); клініко-інструментальні методи досліджень (Міжнародна класифікація функціонування (МКФ), Шкала рівня когнітивного функціонування Rancho Los Amigos (RLAS), шкала Берг баланс (BBS), Шкала мобільності й балансу громади (CB&M)), методи математичної статистики (дескриптивний (описовий), візуальний та статистичний аналізи). У даній роботі було розроблено й перевірено ефективність індивідуальних програм фізичної терапії для відновлення рівноваги під час ходьби в осіб з ЧМТ, які базуються на застосуванні подвійних та потрійних завдань, а також було розроблено практичні рекомендації для фізичних терапевтів, які працюють над відновленням динамічної рівноваги під час ходьби. Ми визначили, що застосування подвійних та потрійних завдань сприяє покращенню динамічної рівноваги під час ходьби в осіб з черепно-мозковою травмою, тому вирішили перевірити ефективність застосування подвійних і потрійних завдань для відновлення динамічної рівноваги під час ходьби в осіб з ЧМТ
The work highlights the problem of restoration of dynamic balance during walking in patients with traumatic brain injury (TBI). Determining and correcting gait and balance disorders is a significant challenge for the rehabilitation and recovery of people who have suffered a TBI, although it is generally not known to the end which means and methods of treatment will be the most effective. Restoring balance and walking is also an aspect of fall prevention. Cognitive deficits, which are a frequent consequence of TBI, can also negatively affect the quality of walking, so understanding how the combination of attention and mobility can affect the balance and safety of patients with neurological disorders is a very important issue. The aim of the study was to develop and test the effectiveness of dual- and triple-task-based programs to restore balance during walking in individuals with Rancho level 7 traumatic brain injury
Дод.точки доступу:
Ковалик, А. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Князєва, О. В.
Ефективність комплексної терапії у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень [Текст] = Efficacy of Combination Therapy in Patients with Stable Coronary Heart Disease with Comorbid Chronic Obstructive Pulmonary Disease / О. В. Князєва, В. А. Потабашній // Сімейна медицина. - 2022. - № 4. - С. 18-23. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология, терапия)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (классификация, патофизиология, терапия)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (патофизиология, терапия)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА, ТЕСТ -- EXERCISE TEST (использование)
ХОДЬБА -- WALKING
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (использование, методы)
Анотація: Мета дослідження: аналіз якості життя (ЯЖ) та функціонального стану після проведення комплексної терапії у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Матеріали та методи. У дослідження увійшли 60 чоловіків зі стабільною ІХС у поєднанні з ХОЗЛ. Пацієнти були розподілені на дві групи по 30 осіб, зіставні за основними показниками. Досліджувані групи 1 отримували базисне лікування із включенням небівололу, валсартану, еплеренону, ацетилсаліцилової кислоти, розувастатину. Базисна терапія ХОЗЛ включала комбінацію умеклідиніуму броміду (тривалої дії холінолітик) та вілантеролу (тривалої дії бета2-агоніст). Пацієнти групи 2 додатково отримували L-аргінін у формі інфузійного розчину 4,2% по 100 мл на інфузію протягом 10 днів з наступним пероральним прийомом у дозі 3 г на добу. Тривалість лікування становила 6 міс. ЯЖ вивчали за допомогою валідованого стандартизованного неспецифічного опитувальника «The 36-Item Short Form Health Survey» (SF-36), валідованого специфічного респіраторного опитувальника Госпіталю Святого Георгія – St. George’s Respiratory Questionnaire (SGRQ). Функціональний стан пацієнтів до та після лікування оцінювали за допомогою кардіореспіраторного тесту, який включав дистанцію 6ХТзХ за стандартною методикою в поєднанні з пульсоксиметрією (SpO2), розрахунком рівня десатурації (ΔSpO2), реєстрацію електрокардіограми й артеріального тиску до та після фізичного навантаження. Результати. Пацієнти обох груп після проведеного лікування зазначили достовірне покращення показників ЯЖ за всіма доменами опитувальника SF-36, що включає 36 запитань із визначенням фізичного та психічного компонентів. У пацієнтів групи 2 показники фізичного функціонування, загального здоров’я та життєвої активності після лікування були достовірно кращими, ніж у пацієнтів групи 1. Результати оцінювання ЯЖ за специфічним респіраторним опитувальником SGRQ також продемонстрували достовірне покращення у пацієнтів обох груп. В обох группах достовірно збільшилась дистанція 6ХТзХ, зменшилась частота серцевих скорочень у спокої та після навантаження, зменшився рівень десатурації. У групі 2 збільшення дистанції 6ХТзХ, зменшення рівня десатурації достовірно були кращими, ніж у групі 1. Висновки. Раціональна комплексна терапія пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) включає небіволол, валсартан, еплеренон, ацетилсаліцилову кислоту, розувастатин та комбінацію вілантеролу й умеклідиніуму броміду, сприяє покращенню якості життя пацієнтів та їх функціонального стану. Включення L-аргініну в комплексне лікування пацієнтів із ХОЗЛ і супутньою ІХС підвищує ефективність терапії патології та покращує кардіогемодинаміку. Додавання в комплекс лікування L-аргініну сприяло додатковому покращенню складових фізичного та психічного компонентів якості життя, а також показників кардіореспіраторного тесту
The objective: to analyze the quality of life (QoL) and functional status after combination therapy in patients with stable coronary heart disease (CHD) and comorbid chronic obstructive pulmonary disease (COPD). Materials and methods. The study included 60 men with stable CHD in combination with COPD. The patients were divided into two groups of 30 people, comparable according to the main indicators. Study group (1) received basic treatment with nebivolol, valsartan, eplerenone, acetylsalicylic acid, rosuvastatin for CHD and basic COPD treatment with combination of umeclidinium bromide (a long-acting cholinolytic) and vilanterol (a long-acting beta2-agonist). Patients from Group 2 in addition tj the basic treatment received L-arginine in the form of an infusion of 4.2% 100 ml solution for 10 days, followed by oral administration at a dose of 3 g per day. The duration of treatment was 6 months. Quality of life was evaluated by validated standardized non-specific questionnaire «The 36-Item Short Form Health Survey» (SF-36), a validated specific respiratory questionnaire of St. George’s Hospital – St. George’s Respiratory Questionnaire (SGRQ). The functional state of patients before and after treatment was evaluated by cardiorespiratory test, which included the distance 6-minutes walk test (6MWT) according to the standard method in combination with pulse oximetry (SpO2), calculation of desaturation level (ΔSpO2), recording of electrocardiogram and blood pressure before and after exercise. Results. After the treatment, patients in both groups noted a significant improvement in quality of life across all domains of the SF-36 questionnaire, which includes 36 questions with physical and mental components. Patients from group 2 demonstrated better results of treatment in all indicators of physical functioning, general health and vital activity than patients from group 1. The results of the quality of life evaluation according to the specific respiratory questionnaire SGRQ also showed a significant improvement in patients of both groups. In both groups, the distance of 6MWT significantly increased, the heart rate at rest and after exercise decreased, and the level of desaturation decreased. In group 2, the increase in the distance of 6MWT, the decrease of desaturation level was significantly better than in group 1. Conclusions. Rational combination treatment of patients with stable coronary heart disease (CHD) with comorbid chronic obstructive pulmonary disease (COPD) includes nebivolol, valsartan, eplerenone, acetylsalicylic acid, rosuvastatin and a combination of vilanterol and umeclidinium bromide, contributes to improving the quality of life of patients and their functional status. Addition of L-arginine to the basic combination treatment of patients with CHD and COPD increases the efficacy of therapy and improves cardiohemodynamics. Addition of L-arginine to the treatment complex contributed to the additional improvement of the physical and mental patterns of quality of life and indicators of cardiorespiratory test
Дод.точки доступу:
Потабашній, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фіщенко, В. О.
Робота м’язів нижньої кінцівки за умови згинальної контрактури колінного суглоба [Текст] / В. О. Фіщенко, Халед Обейдат // Травма. - 2022. - Том 23, N 2. - С. 17-24. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (патофизиология)
МЫШЕЧНАЯ СИЛА -- MUSCLE STRENGTH
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
ХОДЬБА -- WALKING
Анотація: Згинальна контрактура колінного суглоба — патологічний стан, що негативно впливає на опорно-кінематичну функцію нижньої кінцівки й значно погіршує якість життя пацієнта. Зміна природних анатомічних співвідношень в одному суглобі веде до зміни навантаження в суміжних суглобах і провокує розвиток дегенеративних змін. Мета роботи: на моделі ходьби вивчити роботу м’язів нижньої кінцівки за умови контрактури колінного суглоба різного ступеня вираженості. Визначити мінімально необхідну силу м’язів нижньої кінцівки для здійснення нормального кроку. Матеріали та методи. Досліджували порушення роботи м’язів при контрактурах колінного суглоба, які моделювали шляхом обмеження розгинання стегна на 10°, 15° і 20°. Аналіз проводили для м’язів правої нижньої кінцівки, порівнюючи отримані показники з показниками базової моделі (тієї ж кінцівки без обмеження розгинання). Результати. Контрактура колінного суглоба не тільки порушує функцію самого колінного суглоба, але й патологічно впливає на функцію тазостегнового й гомілковостопного суглобів через універсальність роботи більшості двосуглобових м’язів стегна й гомілки. Більше за інші м’язи при контрактурах колінного суглоба страждають розгиначі гомілки. Це пояснюється тим, що для забезпечення правильної ходи необхідне повноцінне розгинання гомілки, і цим м’язам необхідно розвинути силу, здатну подолати контрактуру. Наприклад, при контрактурі 20° для розгинання коліна модель повинна розвинути силу 2250 Н, проте в реальності, за даними Delp (1990), максимально можлива ізометрична сила становить 780 Н, що майже в 3 рази менше. Одним з м’язів, які найбільше впливають на функціональність кульшового суглоба, є m. semitendinosus, у моделях простежується його явне перенапруження. Значно порушується робота m. gracilis і m. sartorius. З перевищенням своїх функціональних можливостей при контрактурі колінного суглоба працює m. biceps femoris — коротка головка. Максимальна напруга, яку здатен розвинути цей м’яз, становить 400 Н, тоді як у моделях з контрактурами колінного суглоба необхідне для нормальної ходьби зусилля досягає 900 Н, що м’яз природно розвинути в реальних умовах не в змозі. Висновки. Контрактура колінного суглоба призводить до зміни біомеханіки всієї нижньої кінцівки. Обмеження рухливості колінного суглоба веде до наростання змін у роботі м’язів, змушуючи їх працювати в умовах постійної напруги чи, навпаки, виключаючи з роботи, що призводить до різкого порушення ходи. Знаючи вплив контрактури колінного суглоба на роботу м’язів нижньої кінцівки, можна прогнозувати перебіг розвитку патологічного процесу, визначити, які групи м’язів страждають найбільше. Враховуючи особливості їх функціонування при тому чи іншому ступені обмеження рухливості колінного суглоба, можна визначити, яка група м’язів потребує корекції до і після оперативного втручання
Flexion contracture of the knee joint is a pathological condition that negatively affects the musculoskeletal function of the lower limb and significantly impairs the patient’s quality of life. A change in the natural anatomical relationships in one joint leads to a change in the load in the adjacent joints and provokes the development of degenerative changes. Purpose of the work: using a walking model to study the work of the muscles of the lower limb in conditions of knee joint contracture of varying severity. Determine the minimum required muscle strength of the lower limb for a normal stride. Materials and methods. Muscle dysfunction in contractures of the knee joint was investigated, which was modeled by limiting the extension of the hip to 10°, 15° and 20°. The analysis was carried out for the muscles of the right lower limb, comparing the obtained indicators with the indicators of the base model (the same limb without limitation of extension). Results. Contracture of the knee joint not only disrupts the function of the knee joint itself, but also, due to the versatility of the work of most of the two-joint muscles of the thigh and lower leg, pathologically affects the function of the hip and ankle joints. The extensors of the lower leg suffer more than others with contractures of the knee joint. This is due to the fact that in order to ensure correct gait, full extension of the lower leg is necessary, and these muscles need to develop strength that can overcome contracture. For example, with a 20° contracture for knee extension, the model should develop a force of 2250 N, but in reality, according to Delp (1990), the maximum possible isometric force is 780 N, which is almost 3 times less. Semitendinosus is one of the muscles that most of all affects the functionality of the hip joint; its obvious overstrain can be traced in the models. The work of m. gracilis and m. sartorius is significantly disrupted. With the excess of their functional capabilities in contractures of the knee joint, m. biceps femoris – short head. The maximum tension that this muscle is able to develop is 400 N, while in models with contractures of the knee joint the force required for normal walking reaches 900 N, which naturally the muscle is not able to develop in real conditions. Conclusions. Contracture of the knee joint leads to a change in the biomechanics of the entire lower limb. Limiting the mobility of the knee joint leads to an increase in changes in the work of the muscles, forcing them to work either under conditions of constant tension or, conversely, turning them off from work, which leads to a sharp violation of the gait. Knowing the effect of contracture of the knee joint on the work of the muscles of the lower limb, it is possible to predict the course of the development of the pathological process, to determine which muscle groups are most affected. Taking into account the peculiarities of their functioning with varying degrees of limitation of the knee joint mobility, it is possible to determine which muscle group needs correction before and after surgery
Дод.точки доступу:
Обейдат, Халед

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Андріюк, Л. В.
Скандинавська ходьба - як ефективна форма кінезітерапії / Л. В. Андріюк // Фітотерапія. Часопис. - 2021. - N 1. - С. 102-103

MeSH-головна:
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY (методы)
ХОДЬБА -- WALKING
Анотація: Останнім часом багатьма експертами рекомендується в якості однієї з форм кінезітерапії нордична ходьба - Nordicwalking. Доведено, що застосування в медичній реабілітації лікувальної дозованої нордичної ходьби дозволяє проводити активну кліматотерапію, поліпшити функції зовнішнього дихання і вентиляцію легень, підвищити дихальний об’єм легенів. За допомогою активації моторно-вісцеральних рефлексфв з м’язів всього тіла вдається нормалізувати роботу вегетативної нервової системи та центральної нервової системи, усунути наявні дисбаланси в роботі внутрішніх органів і систем організму.
В последнее время многими экспертами рекомендуется в качестве одной из форм кинезитерапии нордическая ходьба – Nordicwalking. Доказано, что применение в медицинской реабилитации лечебной дозированной нордической ходьбы позволяет проводить активную климатотерапию, улучшить функции внешнего дыхания и вентиляцию легких, повысить дыхательный объем легких. С помощью активации моторно-висцеральных рефлексов из мышц всего тела удается нормализовать работу вегетативной нервной системы и центральной нервной системы, устранить имеющиеся дисбалансы в работе внутренних органов и систем организма.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Обейдат, Халед.
Особливості ходьби хворих з остеоартрозом колінного суглоба до та після ендопротезування за даними системи GAITRite [Текст] / Халед Обейдат, О. Д. Карпінська, Г. С. Московко // Травма. - 2021. - Том 22, N 6. - С. 10-18. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (патофизиология, хирургия)
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE (использование)
ХОДЬБА -- WALKING
ПОХОДКА -- GAIT
Анотація: Апаратні обстеження є запорукою стандартизації оцінки стану хворих, які мінімізують помилку лікаря, дають можливість отримати цифровий матеріал, за яким можна визначити функціональну спроможність пацієнта. Одним із таких досліджень є система GAITRite, призначенням якої є оцінка параметрів ходьби людини. Мета дослідження: визначити основні параметри ходьби хворих на гонартроз до та після операції ендопротезування. Матеріали та методи. Обстежені 23 пацієнти з гонартрозом після одностороннього ендопротезування. Проведені дослідження стосуються аналізу часових, геометричних параметрів ходьби, а також оцінки функціональної спроможності хворих із дегенеративними захворюваннями колінного суглоба до лікування та через 1 рік після ендопротезування. Результати. До лікування з приводу остеоартрозу колінного суглоба у хворих спостерігається порушення ходьби у вигляді несиметричності кроків. Спостерігаються зменшення часу опори на стопу хворої кінцівки і, відповідно, збільшення часу переносу стопи даної кінцівки. Зміни на хворій кінцівці відображуються і на протилежній. Після операції зміни параметрів кроків у хворих відбуваються так: збільшення часу опори на протезовану кінцівку і, відповідно, зменшення часу опори на стопу протилежної кінцівки, що проявляється в збільшенні симетричності параметрів кроків. Зменшення больового синдрому та відновлення опірності кінцівки збільшують показник функціональності ходьби. Остеоартроз є системним захворюванням, що розвивається частіше на обох колінних суглобах, і часто в дегенеративний процес залучаються інші структури скелета. Тому у хворих похилого віку FAP після ендопротезування сягає тільки задовільних значень. Ми розглядали хворих після ендопротезування на одному колінному суглобі, а це не завжди дає одразу очікуваний гарний результат. Висновки. Інструментальні методи дослідження ходьби хворих дають можливість визначити ступінь порушення динаміки. Ендопротезування колінного суглоба усуває больовий синдром і відновлює опірність кінцівки, що сприяє покращенню ходьби. Даний метод оцінки ходьби дає можливість визначити ступінь відновлення хворих та скорегувати необхідність подальших методів корекції ходьби чи план подальшого лікування
Дод.точки доступу:
Карпінська, О. Д.
Московко, Г. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Biomechanical analysis of the joint and muscle forces of the lower extremities in walking of rheumatoid arthritis patient [Текст] = Біомеханічний аналіз суглобових і м’язових сил нижніх кінцівок в акті ходьби при ревматоїдному артриті / S. I. Gerasymenko [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 3. - С. 58-66. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID
КОСТНО-МЫШЕЧНАЯ СИСТЕМА -- MUSCULOSKELETAL SYSTEM (патология)
ХОДЬБА -- WALKING (тенденции)
Анотація: Rheumatoid arthritis (RA) is an immunomodulated, chronic inflammatory disease, accompanied by the proliferation of the inflamed synovium and destruction of the articular cartilage, which leads to the formation of contracture of lower extremities joints and disability. Understanding the values of biomechanical loads on the articular surfaces with contracture of the joints of the lower extremities in patients with RA and the muscle forces (MF) participation in this process with the formation of adaptation and compensation mechanisms can contribute to the development of new views and approaches to the tactics of therapeutic measures specific to each stage of the disease. Objective: to analyze the behavior of the musculoskeletal system of an RA patient in his walking pattern by calculating the forces acting in the main muscle groups and joints of the lower extremities. Materials and Methods. Initial data were obtained from the examination of a female patient K., who was diagnosed with stage 2 phase 3 RA with a predominant lesion of the hip and knee joints and severe pain in the left hip joint. A video system of 6 cameras, reflective markers and a force platform were used for motion capture of the walking. A simulation musculoskeletal model of the gait of the RA patient using the AnyBody Modeling System 6.0 software (Denmark) was created. Joint reaction forces (JRF) and MF were calculated. Results. Normal mode of loading of the lower extremities was altered to compensate for structural disorders in joints of RA patients. The peaks of vertical component of the ground reaction force (GRF) are lower compared to the normal population; the gait is static and asymmetric, sparing. MF increase in m. gluteus (maximus, medius, minimus) with increasing amplitude of movements in the frontal plane. JRF of both hips increase in all planes. Conclusions. Walking of RA patients with limitation of active extensions in the hip and knee joints occurs due to an increase in the amplitude of the frontal plane compensatory movements. Postural muscle imbalance increases the m. gluteus, m. biceps femoris, m. semitendinosus and m. semimembranosus MF. Other lower extremities muscles decrease their MF. The MF redistribution is compensatory and aimed to keep the RA patient in the upright position and optimize the biomechanics of walking due to less painful movements. Biomechanical overloading of the hip and knee articular surfaces can serve as a factor in maintaining the inflammatory response, the development of degenerative processes, or the further progression of arthrosis and stiffness of the joints of the lower extremities in this category of patients
Ревматоїдний артрит (РА) – імуномодульоване хронічне запальне захворювання, яке супроводжується розростанням запаленої синовіальної оболонки та руйнуванням суглобового хряща, що призводить до утворення контрактури суглобів нижніх кінцівок та інвалідності. Розуміння значень біомеханічних навантажень на суглобові поверхні при контрактурі суглобів нижніх кінцівок у хворих на РА та участі м’язових сил у цьому процесі з формуванням механізмів адаптації та компенсації може сприяти розробці нових поглядів та підходів до лікування, тактики терапевтичних заходів, специфічних для кожної стадії захворювання. Мета дослідження. Аналіз поведінки скелетно-м’язової системи пацієнта з РА при ходьбі шляхом розрахунку сил, що діють в основних м’язових групах і суглобах нижніх кінцівок. Матеріали і методи. Вихідні дані отримані на підставі даних дослідження пацієнтки К. з діагнозом: ревматоїдний артрит, 2 ст., 3 фаза з переважним ураженням кульшових і колінних суглобів, вираженим больовим синдромом у лівому кульшовому суглобі. Відеосистема з 6 камер, світловідбивних маркерів і динамометричної платформи використовувалася для відеореєстрації ходьби. Створено імітаційну скелетно-м’язову модель ходи пацієнта з РА в програмному забезпеченні AnyBody Modeling System 6.0 (Данія). Розраховано суглобові (JRF) та м’язові сили (MF). Результати. Для компенсації структурних порушень у суглобах хворих на РА змінюється звичайний режим навантаження кінцівок. Піки вертикальної складової опорних реакцій знижені порівняно з показниками нормальної популяції, хода статична та асиметрична, щадна. MF зростають в m. gluteus (maximus, medius, minimus), збільшується амплітуда рухів у фронтальній площині. JRF обох стегон збільшуються у всіх площинах. Висновки. Ходьба хворих на РА з обмеженням активного розгинання у кульшових та колінних суглобах відбувається за рахунок збільшення амплітуди компенсаторних рухів у фронтальній площині. Постуральний дисбаланс м’язів зменшує MF нижніх кінцівок, за винятком сідничних, двоголових м’язів стегна, напівсухожильного та напівперетинчастого м’язів, MF яких збільшуються. Перерозподіл MF є компенсаторним і спрямований на утримання пацієнта з РА у вертикальному положенні та оптимізацію біомеханіки ходьби за рахунок менш болючих рухів. Біомеханічне перевантаження суглобових поверхонь кульшових і колінних суглобів може служити чинником підтримки запальної реакції, розвитку дегенеративних процесів або подальшого прогресування артрозу та скутості суглобів нижніх кінцівок у цієї категорії хворих
Дод.точки доступу:
Gerasymenko, S. I.
Lazarev, I. A.
Gerasymenko, A. S.
Babko, A. M.
Poluliakh, M. V.
Litvynenko, Yu. V.
Zhyrnov, O. V.
Malovanyi, S. D.
Maksymishyn, O. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Вплив мотивованої ходьби з частковим розвантаженням ваги тіла на великі моторні функції в дітей з церебральним паралічем [Текст] / О. Б. Неханевич [та ін.] // Медичні перспективи. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 107-114

MeSH-головна:
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY (терапия, уход)
ДЕТИ -- CHILD
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY (использование, методы, тенденции)
ХОДЬБА -- WALKING (обучение, тенденции, физиология)
МОТИВАЦИЯ -- MOTIVATION
ВЕС ТЕЛА -- BODY WEIGHT (физиология)
ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫХ МЕРОПРИЯТИЙ ПРОГРАММЫ -- HEALTHY PEOPLE PROGRAMS (использование, методы, статистика, тенденции)
Анотація: Мета роботи - підвищити ефективність фізичної терапії порушень великих моторних функцій у дітей зі спастичною формою церебрального паралічу шляхом застосування програми терапевтичних тренувань з частковим розвантаженням ваги тіла і мотивованим переміщенням на розробленому пристрої для реабілітації людей з порушеннями функцій опорно-рухового апарату. У дослідження було включено 30 дітей від 6 до 11 років зі спастичною формою церебрального паралічу. Всі пацієнти були розділені на 2 групи: в групі І додатково до стандартного комплексу фізичної терапії призначали ходьбу по динамічної методикою, в групі ІІ - по статичній методиці з частковим розвантаженням ваги тіла. Тривалість застосування програми склала 6 тижнів. Обстеження проводили до початку, на 2, 4 і 6 тижнях тренувань. Вивчали просторово-тимчасові характеристики ходьби і показники активності повсякденному житті
Дод.точки доступу:
Неханевич, О. Б.
Бакурідзе-Маніна, В. Б.
Смирнова, О. Л.
Бьон-Йоль, Ю.
Косинський, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Бакалюк, Т. Г.
Ефективність застосування реабілітаційних втручань при діабетичній полінейропатії в умовах стаціонарного лікування [Текст] = Effectiveness of rehabilitation interventions in diabetic polyneuropathy in conditions of inpatient treatment / Т. Г. Бакалюк, Н. Р. Макарчук, Г. О. Стельмах // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2020. - N 4. - С. 30-35

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES
ХОДЬБА -- WALKING
СВЕТОЛЕЧЕНИЕ -- PHOTOTHERAPY
СВЕТ -- LIGHT
Анотація: У пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу та діабетичною полінейропатією додавання до основних схем лікування в стаціонарі дозованої лікувальної ходьби та поляризуючого світла відновлює всі види чутливості та покращує якість життя
In patients with type 2 diabetes mellitus and diabetic polyneuropathy, the addition of dosed therapeutic gait and polarizing light to the main treatment regimens in the hospital restores all types of sensitivity and improves the quality of life
Дод.точки доступу:
Макарчук, Н. Р.
Стельмах, Г. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Age-related features of walking with cognitive tasks [Текст] = Вікові особливості ходьби при одночасному виконанні когнітивних завдань / V. M. Moroz [та ін.] // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2019. - № 34. - С. 68-76. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ХОДЬБА -- WALKING (тенденции)
ДВИГАТЕЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ -- MOTOR ACTIVITY (физиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
ПОЗНАВАТЕЛЬНАЯ СПОСОБНОСТЬ -- COGNITION (физиология)
Анотація: Human walking is considered as a complex cognitive act. The research purpose is an analysis of age-related features of spatio-temporal parameters of human walking and directions of their changes at walking with dual (cognitive) tasks. The walking spatio-temporal indexes were studied in 608 individuals of both sexes aged 12-43 years by GAITRite® (CIR Systems Inc.,Clifton, NJ) under normal walking at individually comfortable velocity and under additional cognitive tasks: 1) sequentially pronounce aloud any known animals; 2) starting from a number 100, subtract 7 and pronounce the result aloud. The statistical processing of the got results was carried out in the licensed software “STATISTICA 5.5”. At performing the first, simpler, task, the spatial parameters had no significant changes in all age groups. Most of the temporal parameters changed: cycle time, swing time, single support time, and double support time increased. Therefore, equilibrium maintaining at walking with naming animals is realized with a longer overall support period, reducing the walking cadence and velocity. The constant width of the support base and the angle of the feet turn indicate that the magnitudes of the functional support base and angle of the feet turn at normal walking is sufficient to maintain posture and balance at walking with simultaneous performance of the cognitive task, as well as more rigid mechanisms of regulation of these two parameters. The walking temporal parameters are more labile than spatial parameters. With age, the percentage of the integral index of walking quality (FAP) decreases especially in females: in girls by 15.3 %, in young women by 14.4 %, in middle-aged women by 7.4 %. At performing the second, more complex, arithmetic task, in young men and young girls support base, toe-in-out, step length difference had no significant changes only. The mean velocity, cadence, step length, stride length, step extremity ratio decreased. The count of steps, all temporal parameters, and stance percentage increased. FAP declined critically by 30.4 % in young men and 33.4 % in young women, indicating a decrease in balance and body stability under walking with cognitive task and increasing the risk of falls. Therefore, a significant reduction in FAP can be used as a diagnostic criterion in neurological practice
Ходьба розглядається як комплексний когнітивний акт. Мета дослідження – аналіз вікових особливостей ходьби людини та її зміни при виконанні додаткових когнітивних завдань. За допомогою системи GAITRite® (CIR Systems Inc.,Clifton, NJ) вивчали просторово-часові показники ходьби в 608 осіб обох статей віком 12-43 роки при звичайній ходьбі з довільною швидкістю та при виконанні додаткових когнітивних завдань: 1) послідовно без повторень називати відомі тварини; 2) починаючи з числа 100, послідовно віднімати 7 і називати отриманий результат. Статистичну обробку результатів проводили в ліцензійному пакеті “STATISTICA 5.5”. При виконанні першого, простішого, завдання в усіх вікових групах просторові показники не мали достовірних змін. Більшість часових параметрів змінились: збільшився загальний час крокового циклу, збільшилася тривалість переносу ніг, тривалість одиночної та подвійної опори. Отже, утримати рівновагу при ходьбі з одночасним називанням тварин допомагають триваліший загальний період опори, зниження темпу й швидкості ходьби. Незмінність ширини бази опори та кутів розвороту стоп свідчить про те, що величин функціональної бази опори та кутів розвороту стоп достатньо для збереження пози та рівноваги при ходьбі з одночасним виконанням когнітивного завдання, а також про більш жорсткі механізми регуляції цих двох параметрів. Часові показники ходьби є лабільнішими, ніж просторові параметри. З віком, особливо у представників жіночої статі, зменшується процент зниження інтегрального показника якості, «нормальності» ходьби (FAP): у дівчаток на 15,3 %, у дівчат на 14,4 %, у жінок середнього віку на 7,4 %. При виконанні другого, складнішого, арифметичного завдання у юнаків і дівчат тільки ширина бази опори, кути розвороту стоп, різниця між довжиною кроку правою й лівою ногою достовірно не змінились. Середня швидкість, кількість кроків за хвилину, довжина звичайних і подвійних кроків, співвідношення довжини кроків до довжини відповідної ноги зменшились. Кількість кроків, усі часові параметри, частка тривалості опори збільшились. Показник FAP критично знижувався на 30,4 % у юнаків і на 33,4 % у дівчат, що свідчить про зниження рівня підтримки рівноваги та зниження стабільності тіла під час руху при виконанні когнітивного завдання під час ходьби та збільшення ризику падінь. Тому значне зниження FAP можна використовувати як діагностичний критерій в неврологічній практиці
Дод.точки доступу:
Moroz, V. M.
Yoltukhivskyy, М. V.
Vlasenko, O. V.
Moskovko, G. S.
Bogomaz, O. V.
Rokunets, I. L.
Tyshchenko, I. V.
Kostyuk, L. V.
Suprunov, Κ. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Остеоартроз кульшового суглоба. Технічні засоби діагностики. Аналітичний огляд літератури. Частина II [Текст] / В. О. Фіщенко [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 2. - С. 9-15. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (диагностика, хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование, методы)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA (физиология)
ХОДЬБА -- WALKING (физиология)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Важливість вивчення результатів ендопротезування давно визначена як засіб оцінки стану пацієнта до операції та перебігу відновлення після неї. Для цього використовують багато різноманітних шкал та систем оцінки. Але завдяки клінічній суб’єктивності та відсутності універсального стандарту кількісне визначення хірургічних результатів та подальшого прогресу відновлення може бути складним. Кількісний аналіз параметрів ходьби визнається як об’єктивна оцінка хірургічного результату. Клінічне використання систем аналізу ходьби ефективне для визначення функціональних результатів коригувальних хірургічних операцій нижніх кінцівок завдяки їх здатності кількісно визначати просторово-часові параметри ходьби та забезпечити загальну оцінку фізичної здатності у відновленні пацієнтів. Мета роботи полягала у вивченні існуючих у світі технічних засобів й математичних методів вивчення біомеханіки ходьби людини та їх розвитку в історичному становленні. Незважаючи на широке різноманіття методів та засобів аналізу ходьби людини, вчені продовжують розробляти та впроваджувати нові методи та способи діагностики даного захворювання. Дослідники працюють над пошуком нових взаємозв’язків між параметрами ходьби та станом пацієнтів, розробляють нові алгоритми математичного аналізу, поєднуючи біомеханічні, міографічні, рентгенологічні, томографічні тощо дані для виробітки тактики лікування та прогнозування віддалених результатів лікування. Узагальнюючи отримані нами відомості, можна однозначно сказати, що аналіз ходьби людини несе більше корисної інформації щодо функціонального стану людини, ніж статичний огляд хворого, навіть за допомогою променевих методів діагностики
The importance of studying the results of arthroplasty has long been defined as a way to assess the patient’s condition before surgery, and the course of recovery after it. Many different scales and rating systems are used for this. But due to clinical subjectivity and the lack of a universal standard, quantifying surgical results and the further process of recovery can be difficult. A quantitative analysis of the parameters of walking gives an objective assessment of the surgical result. The clinical use of walking analysis systems is effective for determining the functional results of corrective lower limb surgeries due to their ability to quantify the spatial and temporal parameters of walking and provide an overall assessment of physical ability in patient’s recovery. The purpose of the work was to study the existing technical tools and mathematical methods for studying the biomechanics of human walking and their historical development. Despite the wide variety of methods and tools for analyzing a person’s gait, scientists continue to develop and introduce new methods and techniques of diagnosis. Resear- chers are working on finding new relationships between the parameters of walking and the state of patients, developing new algorithms for mathematical analysis, combining biomechanical, myographic, radiological, tomographic, etc. data to develop treatment tactics and predict long-term treatment outcomes. Summarizing the information we obtained, we can definitely say that the analysis of walk provide more useful information about the functional state of a person than a static examination of a patient, even with the help of radiation diagnostic methods
Дод.точки доступу:
Фіщенко, В. О.
Кириченко, В. І.
Яремин, С. Ю.
Браніцький, О. Ю.
Карпінська, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Сучасна немедикаментозна терапія клімактеричного синдрому [Текст] / В. І. Чередниченко [та ін.] // Здоровье женщины. - 2019. - № 4. - С. 79-81. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
КЛИМАКТЕРИЧЕСКОГО ПЕРИОДА РАССТРОЙСТВА -- CLIMACTERIC DISORDERS
ПРИЛИВЫ КЛИМАКТЕРИЧЕСКИЕ -- HOT FLASHES (терапия)
ГИПЕРБАРИЧЕСКАЯ ОКСИГЕНАЦИЯ -- HYPERBARIC OXYGENATION (использование)
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА -- EXERCISE
ХОДЬБА -- WALKING
Анотація: Мета дослідження: вивчення ефективності немедикаментозних методів лікування клімактеричного синдрому із застосуванням гіпербаричної оксигенації (ГБО) та дозованих фізичних навантажень. Матеріали та методи. Було обстежено 60 жінок з вираженими проявами менопаузальних симптомів. Пацієнтки були розподілені на дві групи: основну – 35 жінок, яким застосували у лікуванні теренкури та ГБО; порівняльну – 25 жінок, у лікування яких включали замісну гормональну терапію. Усім пацієнткам рекомендували дотримуватись певних правил харчування. Результати. Під час лікування клімактеричного синдрому із застосуванням негормональних методів спостерігали достовірне (Р0,05) зменшення більшості клінічних симптомів. Найбільш позитивну клінічну динаміку відзначали в основній групі, що підтверджується зменшенням симптомів приливів жару, порушення сну, психологічних та дизуричних розладів. Заключення. Результат дослідження підтверджують, що включення у симптоматичну терапію ГБО та дозованих фізичних навантажень є ефективним у лікуванні клімактеричного синдрому
Дод.точки доступу:
Чередниченко, В. І.
Лакуста, Н. М.
Пікуль, М. Ю.
Черненко, В. І.
Максим’як, О. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Математичне моделювання ходьби людини при комбінованій контрактурі кульшового суглоба [Текст] / В. О. Фіщенко [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 4. - С. 100-105. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ОБЛАСТЬ, МЫШЕЧНАЯ КОНТРАКТУРА -- HIP CONTRACTURE (диагностика, патофизиология)
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (патофизиология)
ХОДЬБА -- WALKING
Анотація: Різні варіанти остеоартрозів кульшового суглоба (коксартроз) відіграють ключову роль у зниженні рухової активності. Основною скаргою при коксартрозі є біль, характер, інтенсивність, тривалість та локалізація якого залежать від стадії дистрофічного процесу. Мета роботи: провести математичне моделювання для оцінки сили м’язів нижньої кінцівки, необхідної для здійснення нормального кроку, при контрактурі кульшового суглоба, яка розвивається при ІІІ стадії коксартрозу. Матеріали та методи. Моделювання ходьби проводили в програмній системі OpenSim. Як базова модель була взята модель gait2394. В базовій моделі була змодельована комбінована контрактура кульшового суглоба шляхом обмеження рухів у різних площинах: флексія — 0/20/70°, ротація — 1/0/1°, абдукція — 5/0/15°. Наведені порівняння сили м’язів нижніх кінцівок при ходьбі нормалізованої моделі й моделі з контрактурою. Результати. При ходьбі м’язи виконують переважно згинально-розгинальні рухи, амплітуда яких не перевищує 50–60° при мінімальному приведенні/відведенні. При розвинених контрактурах кульшового суглоба на ходьбу повинна більше впливати недостатність м’язів, відповідних за згинання та розгинання нижньої кінцівки. Аналізували роботу м’язів за зонами їх розташування — задня та передня поверхня стегна, медіальні м’язи стегна та сідничні. М’язи задньої поверхні стегна для виконання нормального кроку повинні розвивати силу на 30 % більшу, ніж при нормальному функціонуванні суглоба, м’язи передньої поверхні стегна працюють із перевищенням сили на 30 %. Збільшується мінімальне зусилля м’язів від 10 до 15 %, тобто не відбувається повної релаксації м’язів і вони перебувають у постійно напруженому стані. Більш напружені м’язи задньої поверхні стегна — m. biceps femoris short head (на 53 %) та m. semitendinosus (на 100 %) у момент відриву п’ятки та передньої поверхні стегна — rectus femoris (83,16 %) при переносі стопи. M. semitendinosus не має періоду розслаблення, тобто мінімальне зусилля перевищує норму на 70 %. Висновки. Контрактура кульшового суглоба призводить до зміни анатомічних співвідношень суглоба, що призводить до значного порушення роботи м’язів. За даними, отриманими при моделюванні комбінованої контрактури кульшового суглоба, було доведено, що страждають не тільки м’язи стегна, а й м’язи всієї нижньої кінцівки. Більше за все страждають м’язи, відповідні за згинання стегна при переносі стопи, — це м’язи передньої та задньої поверхонь стегна, і порушення в їх роботі призводить до зміни функціонування м’язів навколо колінного суглоба і нижче — навколо надп’ятково-гомілкового суглоба та стопи. Вкорочення кінцівки через згинальну контрактуру призводить до значного перенапруження м’язів сідничної групи, відповідних за підтримку рівноваги. Отже, контрактура кульшового суглоба впливає на роботу м’язів всієї нижньої кінцівки
Дод.точки доступу:
Фіщенко, В. О.
Браніцький, О. Ю.
Гоцул, О. В.
Карпінська, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Sex-related features of walking with cognitive tasks [] = Статеві особливості ходьби при одночасному виконанні когнітивних завдань / V. M. Moroz [та ін.] // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 5-15. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ХОДЬБА -- WALKING (психология)
КОМПЛЕКС УПРАЖНЕНИЙ -- CIRCUIT-BASED EXERCISE (методы, статистика, тенденции)
ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- SEX DIFFERENTIATION (физиология)
ДВИГАТЕЛЬНЫЕ НАВЫКИ -- MOTOR SKILLS (физиология)
ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ДАННЫХ -- DATA MINING (статистика, тенденции)
Анотація: The organization of walking and its disorders remain one of the most difficult sections of the physiology of the nervous system and neurology. The purpose of the work is to analyze the sexual features of the spatio-temporal parameters of the person walking and the directions of their changes in the conditions of performing additional cognitive tasks. Sex-related features of human walking with cognitive tasks are investigated. 608 individuals of both sexes aged 12-43 years were examined by GAITRite®. Consistent naming of animals and consistent subtraction of 7 starting at 100 were used as cognitive tasks. Statistical processing of the obtained results was performed in the license package “STATISTICA 5.5” using parametric estimation methods. At performing the first (simpler) cognitive task in all age groups of men step length, stride length, step extremity ratio, support base, toe-in-out were increased. Temporal parameters in adolescents of both genders did not differ. Girls have longer step time, cycle time, single support, swing time and a slower velocity. The integral index of walking quality (FAP) tended to decrease in all examined groups: in adolescent males by 13.3±3.9 %; in young men by 14.6±2.2 %; in adolescent women by 15.3±1.8 %; in young women by 14.4±1.1 %; in middle-aged women 7.3±4.8 %. Boys and girls performed more complex cognitive tasks with reduced spatial and temporal parameters (primarily by increasing the double support and swing time), the support base and toe-in-out were stable. The step cycle was rebuilt. The support base and toe-in-out remained unchanged both in boys and girls. The boys were moving at a faster velocity, taking more steps per minute. The step time right, cycle time for each leg, single support time and double support time in girls lasted much longer. FAP declined sharply by 30.4 % in boys and by 33.4 % in girls, indicating a major reorganization of basic mechanisms for regulating walking stability. Such a decrease in FAP leads to a decrease in the level of the balance maintaining and a decrease in body stability during movement, which means that it increases the risk of falls. A complex cognitive task led to a decrease in walking performance and a more critical decrease in the quality of walking in favor of moving forward and maintaining the balance. Thus, walking is not an automated process, but requires the use of a variety of additional CNS resources, primarily attention and cognitive resources
Організація ходьби та її порушення залишаються одними із найскладніших розділів фізіології нервової системи та неврології. Метою роботи є аналіз статевих особливостей просторово-часових параметрів ходьби людини та напрямків їх змін в умовах виконання додаткових когнітивних завдань. Досліджені статеві особливості ходьби людини при виконанні когнітивних завдань. Обстежено 608 осіб обох статей віком 12-43 років за допомогою системи GAITRite®. В якості когнітивних завдань використано послідовне називання тварин та послідовне віднімання 7, починаючи зі 100. Статистичну обробку отриманих результатів проводили в ліцензійному пакеті “STATISTICA 5.5” з використанням параметричних методів оцінки. При виконанні першого (простішого) когнітивного завдання в усіх вікових групах у чоловіків були більшими довжина кроку та подвійного кроку, співвідношення довжини кроку до довжини кінцівки, ширина бази опори, кути розвороту стоп. Часові параметри у підлітків обох статей не відрізнялись. У дівчат були більшими показники тривалості кроку, крокового циклу, одиночної опори, переносу, проходу й меншою швидкість. Інтегральний показник якості, “нормальності” ходьби (FAP) мав тенденцію до зниження в усіх досліджуваних групах: у хлопчиків-підлітків віку на 13,3±3,9 %; в юнаків на 14,6±2,2 %; у дівчаток-підлітків на 15,3±1,8 %; у дівчат на 14,4±1,1 %; у жінок середнього віку на 7,3±4,8 %. В юнаків та дівчат при виконанні складнішого когнітивного завдання зменшувалися просторові та збільшувалися часові параметри (у першу чергу, за рахунок збільшення тривалості опори на обидві ноги та тривалості переносу ноги), були стабільними ширина бази опори та кути розвороту стоп. Перебудовувався кроковий цикл. Незмінними залишалися ширина бази опори та кути розвороту стоп як у юнаків, так і в дівчат. Юнаки рухалися з більшою швидкістю, виконуючи більшу кількість кроків за хвилину. Час кроку правою ногою, час крокових циклів для кожної ноги, час опори для обох ніг та на дві ноги в дівчат тривали значно довше. Показник FAP критично знижувався на 30,4 % у юнаків і на 33,4 % у дівчат, що свідчить про значну реорганізацію базових механізмів регуляції стабільності ходьби. Таке зниження FAP призводить до зниження рівня підтримки рівноваги та зниження стабільності тіла під час руху, а значить – збільшує ризик падінь. Складне когнітивне завдання призвело до зниження якості виконання ходьби та більш критичного зниження якості рахування на користь руху вперед і збереження при цьому рівноваги. Таким чином, ходьба не є автоматизованим процесом, а потребує використання різноманітних додаткових ресурсів ЦНС, насамперед уваги та когнітивних ресурсів
Дод.точки доступу:
Moroz, V. M.
Yoltukhivskyy, M. V.
Vlasenko, O. V.
Moskovko, G. S.
Bogomaz, O. V.
Rokunets, I. L.
Tyshchenko, I. V.
Kostyuk, L. V.
Suprunov, K. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Kolomachenko, V.
Patients’ walking ability after total hip arthroplasty depends on the method of analgesia [Text] = Здатність пацієнтів ходити після тотального ендопртезування кульшового суглоба залежить від методу знеболювання / V. Kolomachenko // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2018. - N 2. - P63-67. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ХОДЬБА -- WALKING
БЕДРО -- THIGH (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
Анотація: The methods of perioperative anaesthesia and analgesia can limit physical activity of patients due to motor block of limb and sedative effect of opioids. Objective: To analyze the influence of perioperative anaesthesia/analgesia technics on patients’ walking ability after total hip arthroplasty. Methods: 150 patients 63.3±12.5 years old patients undergone hip replacement surgery were included in the study. We detected the time intervals required to achieve the ability to pass a 30-meter distance (D30m) after the operation in relevance to intraoperative anaesthesia and postoperative analgesia techniques. Results: The patients operated under general anaesthesia needed longer time (55.8±19.2 hours) to achieve the ability passing D30m after surgery compared with those operated under paravertebral block+caudal epidural anaesthesia (40.8±17.1 hours, P=0.005), nerve blocks (44.8±13.4 hours, P=0.023) and spinal anaesthesia (48.1±18.6 hours, P=0.08). Three variants of analgesia were used postoperatively in patients. The patients given prolonged paravertebral analgesia needed significantly less time to achieve the ability to pass a D30m after the surgery (38.4±14.8 hours) compared with those who had systemic opioid administration (52.9±18.1 hours, P=0.000006) and those given prolonged epidural analgesia (50.0±17.4 hours, P=0.003). The results of groups given opioids and epidural analgesia did not differ significantly (P=0.48). Conclusion: The results showed the superiority of paravertebral block and peripheral nerve blocks in early restoration of patients’ walking ability compared with general anaesthesia followed by systemic administration of opioids and neuroaxial analgesia
Методи периоперацiйної анестезiї i аналгезiї можуть обмежувати фiзичну активнiсть пацiєнтiв через моторний блок кiнцiвки та седативний ефект опiоїдiв. Метою нашого дослiдження був аналiз впливу периоперацiйної анестезiї / аналгезiї на здатнiсть ходити пiсля тотальної артропластики кульшового суглоба. МЕТОДИ: 150 пацiєнтiв 63,3 ± 12,5 рокiв, якi перенесли операцiю iз замiни кульшового суглоба, були включенi в дослiдження. Ми визначали час, необхiдний для досягнення здатностi пройти 30-метрову вiдстань пiсля операцiї, в залежностi вiд методiв iнтраоперацiйної анестезiї i пiсляоперацiйної аналгезiї. РЕЗУЛЬТАТИ: Пацiєнти, якi оперувались пiд загальною анестезiєю, потребували бiльше часу (55,8 ± 19,2 години) для досягнення здатностi долати 30 метрову дистанцiю пiсля операцiї в порiвняннi з пацiєнтами, якi оперувались в умовах паравертебрального блоку + каудальної епiдуральної анестезiї (40,8 ± 17, 1 години, P = 0,005), нервових блокiв (44,8 ± 13,4 години, P = 0,023) або спiнальної анестезiї (48,1 ± 18,6 години, P = 0,08). Три варiанти аналгезiї застосовувалися в пiсляоперацiйному перiодi у пацiєнтiв. Пацiєнтам, якi отримували тривалу паравертебральну аналгезiю, треба було значно менше часу для досягнення здатностi долати 30 метрову дистанцiю пiсля операцiї (38,4 ± 14,8 години) в порiвняннi з тими, якi отримували системне введення опiоїдiв (52,9 ± ± 18,1 години, P = 0,000006), i тривалу епiдуральну аналгезiю (50,0 ± 17,4 години, P = 0,003). Результати груп, якi отримували опiоїди i епiдуральну аналгезiю, iстотно не вiдрiзнялися (P = 0,48). ВИСНОВКИ: Паравертебральна блокада i блоки периферичних нервiв мають перевагу в ранньому вiдновленнi моторної активностi пацiєнтiв пiсля артропластики кульшового суглоба в порiвняннi iз загальною i нейроаксiальною анестезiєю з подальшим системним введенням опiоїдiв
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Страфун, С. С.
Біомеханічні особливості ходьби хворих на коксартроз за даними системи GAITRite. Частина 2. Часові параметри ходьби [Текст] / С. С. Страфун, О. В. Фіщенко, О. Д. Карпінська // Травма. - 2018. - Том 19, N 2. - С. 13-19. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (патофизиология, хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование)
ХОДЬБА -- WALKING (физиология)
Анотація: Робота є продовженням публікації, присвяченої розгляду геометричних параметрів ходьби хворих на коксартроз після ендопротезування за даними системи GAITRite. У роботі розглянуті часові параметри ходьби хворих на коксартроз — тривалість одного циклу кроку, одиночної опори, середня нормалізована швидкість і проведений аналіз інтегрованого показника якості ходьби FAP. Мета роботи: оцінити динаміку й особливості часових параметрів ходьби пацієнтів до та після тотального протезування кульшового суглоба при збереженні та зменшенні довжини плеча дії абдукторів стегна після протезування у віддаленому періоді спостереження. Матеріали та методи. Проаналізовані параметри ходьби хворих, у яких після протезування рентгенометрично була виявлена несиметрична довжина плеча дії абдукторів стегна. Проаналізовано дані 46 хворих на коксартроз, які були розподілені на 2 групи: І група (n = 26) — хворі, у яких рентгенометрично після протезування кульшового суглоба довжина дії абдукторів стегна не змінилася або різниця не перевищувала 1,0 см у бік зменшення, ІІ група (n = 20) — хворі, у яких після протезування рентгенометрично зменшення довжини плеча дії абдукторів стегна було більше ніж на 1,0 см. Обстеження проводили до, через рік після протезування та у віддалений період — від 5 до 7 років. Результати. За результатами проведеного статистичного дослідження було виявлено деякі закономірності для пацієнтів, у яких рентгенологічно після протезування було виявлено зменшення довжини плеча дії абдукторів (ІІ група хворих), та для хворих, у яких довжина плеча дії абдукторів стегна залишилася без зміни (І група хворих). До протезування групи за параметрами ходьби були однаковими, тобто у хворих простежувалися всі ознаки спотворення ходьби внаслідок дегенеративного захворювання кульшового суглоба. Протезування приводило до відновлення параметрів ходьби, хоча нормалізація параметрів і не досягала середньостатистичної референтної норми, але практично відновлювала симетрію ходьби. Через рік після протезування спостерігалося значне покращання параметрів ходьби. У віддаленому періоді, через 5–7 років, спостерігали погіршення параметрів ходьби, а в деяких хворих погіршення показників сягало значень до ендопротезування. Особливо це було помітно у хворих ІІ групи. Висновки. За результатами дослідження можна зробити висновки, що зменшення довжини плеча дії абдукторів стегна більше ніж на 1 см від контрлатерального у віддалені терміни спостереження призводить до втрати навичок ходьби, що хворі показували через рік після ендопротезування. Тобто тривале несиметричне навантаження м’язів призводить до втрати симетричності ходьби, зменшення опороспроможності протезованої кінцівки, що виражається зниженням часу опори на хвору кінцівку і зменшенням тривалості кроку здорової кінцівки. Наслідком цих змін є розвиток та поступове прогресування кульгавості
Дод.точки доступу:
Фіщенко, О. В.
Карпінська, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Страфун, С. С.
Біомеханічні особливості ходьби хворих на коксартроз за даними системи GAITRite. Частина 1. Геометричні параметри ходьби [Текст] / С. С. Страфун, О. В. Фіщенко, О. Д. Карпінська // Травма. - 2018. - Том 19, N 1. - С. 7-14. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (хирургия)
ХОДЬБА -- WALKING
Анотація: Мета роботи: оцінити динаміку та особливості геометричних параметрів ходьби пацієнтів до тотального протезування кульшового суглоба та після нього при збереженні та зменшенні довжини плеча дії абдукторів (ДПДА) стегна після протезування у віддаленому періоді спостереження. Матеріали та методи. Аналізували геометричні параметри ходьби: довжина кроку (Step Length) або короткий крок; довжина довгого кроку (Stride Length); ширина опори (H-H Base Support) та величини кута розвороту стопи (Toe In/Toe Out), що були отримані за допомогою системи GAITRite. Було проаналізовано параметри ходьби 46 хворих на коксартроз. До І групи увійшло 26 хворих, у яких рентгенометрично після протезування кульшового суглоба довжина плеча дії абдукторів стегна не змінилася або різниця не перевищувала 10 мм у бік зменшення. До ІІ групи потрапили хворі (20 пацієнтів), у яких після протезування рентгенометрично було виявлено зменшення ДПДА стегна більше ніж на 10 мм. Обстеження проводили до протезування та у віддалені періоди спостереження — через 1–1,5 та 5–7 років після протезування. Результати. До протезування групи за параметрами ходьби були однаковими. Протезування у більшості хворих приводило до відновлення параметрів ходьби, хоча у більшості випадків нормалізація параметрів і не досягала середньостатистичної референтної норми, але практично відновлювало симетричність ходьби. Через 5–7 років у хворих спостерігали погіршення параметрів ходьби, а у деяких хворих погіршення показників досягало значень до ендопротезування. Особливо це було помітно у хворих зі зменшеною довжиною дії плеча абдукторів стегна. У цих хворих відбувалося постійне перенапруження означених м’язів, що у віддаленому періоді призводить до розвитку чи прогресування дегенеративних змін в інших суглобах нижньої кінцівки — колінному суглобі, гомілково-ступневому суглобі та поперековому відділі хребта, що й обумовлює погіршення ходьби у віддаленому періоді спостереження. Висновки. Проведений аналіз показав, що у хворих зі зменшенням довжини плеча дії абдукторів стегна внаслідок тривалого однобічного перенапруження м’язів протезованої кінцівки у віддаленому періоді спостерігається втрата опорності та надбаних після протезування навичок ходьби
Дод.точки доступу:
Фіщенко, О. В.
Карпінська, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-87

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)