Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (46)

Рідкісні видання (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Холецистит<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 156
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Морфологічні зміни жовчного міхура у хворих на хронічний холецистит і холестероз жовчного міхура на тлі ішемічної хвороби серця та ожиріння [Текст] = Morphological changes of the gallbladder in patients with chronic cholecystitis and cholesterolosis depending on comorbid pathology: chd. cardiosclerosis and obesity / О. С. Хухліна [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 1. - С. 49-56. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS
ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ БОЛЕЗНИ -- GALLBLADDER DISEASES
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
Анотація: Мета роботи – вивчити морфологічні зміни жовчного міхура у хворих на хронічний холецистит та холестероз жовчного міхура на тлі ішемічної хвороби серця та ожиріння. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 300 протоколів автопсії хворих на ожиріння, що померли від ускладнень ішемічної хвороби серця (група А), та 100 протоколів патогістологічного дослідження жовчного міхура після операції холецистектомії з приводу хронічного холециститу у хворих на ожиріння (група В). Середній вік у групі А становив 67,3±5,24 роки, у групі В – 52,8±3,24 роки. Патогістологічним методом вивчено 157 препаратів, для стереометричного аналізу відібрано гістопрепарати 112 випадків автопсії та біопсії видалених жовчних міхурів. Аналіз морфологічного стану жовчного міхура у хворих на ожиріння І-ІІ ступеня та ішемічної хвороби серця здійснювали за групами. Результати. За даними автопсії померлих хворих на ішемічну хворобу серця із ожирінням І-ІІ ступеня, морфологічними особливостями ураження жовчного міхура була коморбідність із хронічним холециститом: із каменевим – у 24,3 %, некаменевим – у 50,7 % випадків, а у 1,7 % хворих спостерігався ксантогранулематозний холецистит. У 41,7 % випадків визначали супровідний холестероз жовчного міхура. Дослідження морфологічних змін жовчного міхура, видалених при холецистектомії в осіб, хворих на ішемічну хворобу серця та ожиріння І-ІІ ступеня, встановило наявність хронічного холециститу у 100,0 % випадків, з яких у 73,0 % випадків переважав хронічний каменевий холецистит, а у 7,0 % хворих спостерігали ксантогранулематозний холецистит. У 57 випадках (57,0 %) хронічний холецистит був поєднаний із холестерозом жовчного міхура; частка холестерозу жовчного міхура на тлі хронічного каменевого холециститу склала 40,0 %, а у випадку некаменевого хронічного холециститу – 17,0 %. Встановлено переважання сітчастої (64,9 %) форми порівняно із сітчасто-поліпозною (24,6 %) та поліпозною формами (10,5 %). Серед осіб, хворих на ішемічну хворобу серця та ожиріння, хронічний холецистит частіше спостерігали у жінок, ніж у чоловіків (3,2:1), як і хронічний холецистит із холестерозом жовчного міхура (2,8:1). Морфологічними ознаками хронічного холециститу у хворих на ішемічну хворобу серця та ожиріння є вірогідне потовщення стінки жовчного міхура (у межах 2,6-3,0 раза (р0,05)), а за умов супровідного холестерозу жовчного міхура – у 3,5-3,8 раза (р0,05) порівняно з нормативними даними, а також біліарний сладж (100,0 %). Висновки. Серед осіб, хворих на ішемічну хворобу серця та ожиріння, хронічний холецистит та хронічний холецистит, поєднаний із холестерозом жовчного міхура, частіше трапляється у жінок (3,2:1 та 2,8:1 відповідно). Морфологічні зміни жовчних міхурів, видалених при холецистектомії, у осіб, хворих на ішемічну хворобу серця та ожиріння І-ІІ ступеня, засвідчують наявність хронічного холециститу у 100,0 % випадків
Materials and methods. A retrospective analysis of300 autopsy protocols of the patients with obesity, who died from complications of CHD (group A) and 100 protocols of pathohistological examination of the gallbladder after cholecystectomy for chronic cholecystitis in obese patients (group B) has been carries out. The average age in group A was 67.3±5.24 years, in group В - 52.8±3.24 years. 157preparations were studied by the pathohistological method, for stereometric analysis were selected histopreparations of 112 cases of autopsy and biopsy of the gallbladder after cholecystectomy. Analysis of the morphological state of the gallbladder in patients with 1-11 degree obesity and CHD was performed according to the groups. Results. According to autopsy data of deceased patients with CHD. Cardiosclerosis with obesity of the 1-11 degree, the morphological features of the lesion of the GB (gallbladderjwas comorbidity with chronic cholecystitis: with stones-in 24.3 %, nonstones - in 50.7 % of cases, and xanthogranulomatous cholecystitis was observed in 1.7 % of patients. In 41.7 % of cases, the accompanying cholesterolosis of the gallbladder was determined. Study of the morphological changes of the gallbladder removed during cholecystectomy in people with CHD. Cardiosclerosis and obesity of the 1-11 degree established the presence of chronic cholecyctitis in 100.0 % of cases: calculous cholecystitis prevailed in 73.0 %, non-calculous cholecystitis accounted for 20.0 % of cases, and in 7.0% of patients, xanthogranulomatous cholecystitis was observed. In 57.0% of cases, an accompanying cholesterolosis of the gallbladder was determined: calculous cholecystitis -40.0 % and non-calculous cholecystitis - in 17.0 % with a predominance of reticular (64.9 %) form of diffuse type (56.1 %), mixed (reticular-polypous) (24.6 %) and polypous forms (10.5 %). Among patients with CHD. Cardiosclerosis and obesity, chronic cholecyctitis is more often observed in women (3.2:1), chronic cholecyctitis with cholesterolosis of the gallbladder - also in women - in the ratio of men: 2.8:1. Morphological signs of chronic cholecyctitis in patients with CHD and obesity are probable thickening of the gallbladder wall (in the range of2.6-3.0 times (p0.05)), in case of the concomitant cholesterolosis of the gallbladder - 3.5-3.8 times (p0.05), biliary sludge (100.0 %). Conclusions. Among patients with coronary heart disease and obesity, chronic cholecystitis and chronic cholecystitis combined with cholesterosis of the gallbladder occur more often in women (3.2:1 and 2.8:1, respectively). Morphological changes of gall bladders removed during cholecystectomy in persons with ischemic heart disease and obesity of the 1-11 degree indicate the presence of chronic cholecystitis in 100.0 % of cases
Дод.точки доступу:
Хухліна, О. С.
Горбатюк, І. Б.
Воєвідка, О. С.
Гайдичук, В. С.
Руснак-Каушанська, О. В.
Андрусяк, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Романюк, Л. Б.
Деякі аспекти перебігу патології гепатобіліарної системи в коморбідності з ендемічним зобом у дітей [Текст] = Some aspects of the pathology of the hepatobilary system in comorbidity with endemic goiter in children / Л. Б. Романюк // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2021. - N 1. - С. 170-172

MeSH-головна:
ЗОБ ЭНДЕМИЧЕСКИЙ -- GOITER, ENDEMIC
ДЕТИ -- CHILD
ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS
ХОЛАНГИТ -- CHOLANGITIS
Анотація: Ендемічний зоб є надзвичайно актуальною проблемою не лише для педіатрії, але й для сімейної медицини. Метою дослідження було узагальнити дані про клінічні особливості перебігу патології гепатобіліарної системи у дітей, хворих на ендемічний дифузний зоб (ЕДЗ), виявити закономірності перебігу хронічного холецистохолангіту у даного контингенту та сформувати рекомендації щодо корекції поєднаної патології. Для цього були використані такі матеріали та методи: обстежено 28 хворих на ЕДЗ, яким були проведені загальноклінічні обстеження гепатобіліарної зони та щитоподібної залози. В результаті проведених досліджень встановлено, що найпоширенішим супутнім захворюванням, що трапляється при ЕДЗ, є хронічний холесцистохолангіт із латентним перебігом; з метою своєчасного виявлення і лікування цієї патології у таких пацієнтів слід акцентувати увагу на результатах додаткових методів дослідження; для профілактики гепатобіліарної патології потрібно детально контролювати режим та харчовий раціон підлітків, що проживають у ендемічних зонах, проводити медикаментозну профілактику йододефіциту
Endemic goiter is an extremely important problem not only for pediatrics but also for family medicine. The aim of the study was to summarize the data on the clinical features of the pathology of the hepatobiliary system in children with endemic diffuse goiter (EDG), to identify patterns of chronic cholecystocholangitis in this contingent and to form recommendations for the correction of combined pathology. The following materials and methods were used for this purpose: 28 EDG patients were examined, who underwent general clinical examinations of the digestive zone and thyroid gland. As a result of the conducted researches it is established that the most widespread concomitant disease at EDG is a chronic cholecystocholangitis with a latent course; in order to timely identify and treat this pathology in such patients should focus on the results of additional research methods; for the prevention of digestive pathology, it is necessary to control in detail the regime and diet in adolescents living in endemic areas, to carry out of iodine deficiency medicine prevention
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Губергріц, Н. Б.
Ураження жовчних шляхів вірусом SARS-CoV-2 [Текст] = SARS-CoV-2-related injury of biliary tract / Н. Б. Губергріц, К. Ю. Ліневська // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 3. - С. 87-92. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛЧНЫЙ ПУЗЫРЬ -- GALLBLADDER (метаболизм, патология, повреждения)
ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS (диагностика, метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология, эпидемиология)
МЕДИЦИНА КЛИНИЧЕСКАЯ -- CLINICAL MEDICINE (тенденции)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
ТЕХНОЛОГИЯ РАДИОЛОГИЧЕСКАЯ -- TECHNOLOGY, RADIOLOGIC (методы)
Анотація: Коронавірус тяжкого гострого респіраторного синдрому‑2 (SARS‑CoV‑2), який спричиняє коронавірусну хворобу‑2019 (COVID‑19), уражає низку органів і систем. Вивчено шляхи проникнення вірусу в тканини. У 15 — 53 % випадків уражується печінка. Дані щодо секвенування RNA‑seq у базі даних «Атласу білка людини» підтверджують експресію рецептора ангіотензинперетворювального ферменту‑2 (АПФ‑2) у печінці та епітелії жовчних проток і жовчного міхура. При цьому висока частота експресії рецептора АПФ‑2 спостерігається лише в холангіоцитах, але не в гепатоцитах, клітинах Купфера або ендотеліальних клітинах. Кількість рецептора АПФ‑2 у клітинах жовчних проток значно більша, ніж у гепатоцитах, і порівнянна з такою в альвеолярних клітинах 2‑го типу в легенях, що робить жовчні шляхи потенційною мішенню для вірусу. Зв’язування SARS‑CoV‑2 з епітеліальними клітинами жовчного міхура може призвести до запалення слизової оболонки. У систематичному огляді описано утворення жовчних тромбів у невеликих жовчних протоках. Виявлено наявність COVID‑19 у стінці жовчного міхура (qrt‑RCR). При цьому розвивається клініка гострого холециститу, а радіологічно виявляють потовщення стінки жовчного міхура і перивезикулярну рідину. Описано розвиток гострого гангренозного холециститу як пізнього ускладнення інфекції COVID‑19. Гістологічно у стінці жовчного міхура виявляють запальні інфільтрати, які дифузно уражають артерії середнього діаметра з облітерацією їхнього просвіту, ішемією стінки міхура. Має місце периневральне запалення. Ці особливості вказують на васкуліт із тромбозом. Таким чином, незважаючи на теоретичні відомості про ураження жовчних шляхів вірусом COVID‑19, клінічно цей аспект інфекції не вивчений, а опубліковані роботи зводяться до опису окремих клінічних спостережень. На наш погляд, необхідно провести глибше і триваліше дослідження патології біліарного тракту при інфекції COVID‑19 для обґрунтування лікування урсодезоксихолевою кислотою
Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus‑2 (SARS‑CoV‑2), which causes coronavirus disease‑2019 (COVID‑19), affects several organs and systems. The ways of the virus penetration into tissues have been studied. Liver is affected in 15 — 53 % of cases. Data on the RNA‑seq sequencing in the Human Protein Atlas database confirm the expression of ACE2 (angiotensin 2 converting enzyme receptor) in the liver and epithelium of the bile ducts and gallbladder. At the same time, a high frequency of ACE2 expression is observed only in cholangiocytes, but not in hepatocytes, Kupffer cells or endothelial cells. The amount of ACE2 in bile duct cells is significantly higher than in hepatocytes, and is comparable to the level in type 2 alveolar cells in the lungs, which makes the biliary tract a potential target for the virus. Binding of SARS‑CoV‑2 to gallbladder epithelial cells can lead to mucosal inflammation. A systematic review describes the formation of bile clots in small bile ducts. Presence of COVID‑19 in the wall of the gallbladder (qrt‑RCR) has been revealed. With this, acute cholecystitis develops clinically, and radiological investigations show thickening of the gallbladder wall, biliary sludge and perivesicular fluid. Onset of acute gangrenous cholecystitis as a late complication of COVID‑19 infection is described. Histologically, inflammatory infiltrates are found in the gallbladder wall, which diffusely affect medium‑sized arteries with obliteration of their lumen, ischemia of the bladder wall; the perineural inflammation take place. These features indicate vasculitis with thrombosis. Thus, despite the theoretical information about the biliary tract injury by the COVID‑19 virus, this aspect of the infection has not been clinically studied, and the published papers are limited to the description of single clinical cases. In our opinion, a deeper and long‑term study of the biliary tract pathology in COVID‑19 infection is needed to provide rationale for the treatment with ursodeoxycholic acid
Дод.точки доступу:
Ліневська, К. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Saydullayev, Z. Y.
Improvement of surgical tactics in acute destructive colecystitis / Z. Y. Saydullayev, S. S. Davlatov, K. E. Rakhmanov // Шпит. хірургія. - 2021. - N 3. - P17-22

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS (хирургия)
ОСТРАЯ БОЛЕЗНЬ -- ACUTE DISEASE
Анотація: According to the World Health Organization, in the world due to the increase in the incidence of cholelithiasis, there is an increase in the number of patients with destructive forms of this pathology. The aim of the study is to improve the quality of treatment of patients with acute destructive cholecystitis by improving surgical tactics. Materials and research methods. The work is based on the assessment of the results of surgical treatment of patients with acute destructive cholecystitis who were treated in the surgical departments of the 1st clinic of the Samarkand State Medical Institute (clinical base of the departments of surgical diseases No. 1 and general surgery of the Samarkand State Medical Institute) for the period from 2016 to 2020. Conclusions. The tactics of surgical treatment of patients with destructive cholecystitis, taking into account an integrated approach to the choice of access, made it possible to improve the quality of care by reducing the frequency of immediate postoperative complications from 13.4% (11 patients in the comparison group) to 1.7% (2 patients in the main group)
За даними всесвітньої організації охорони здоров’я, в світі в зв’язку зі збільшенням захворюваності на жовчнокам’яну хворобу відзначається зростання числа хворих з деструктивними формами даної патології. Метою дослідження є покращення якості лікування хворих на гострий деструктивний холецистит шляхом вдосконалення хірургічної тактики. Матеріали і методи дослідження. Робота заснована на оцінці результатів хірургічного лікування хворих з гострим деструктивним холециститом, які пройшли лікування в хірургічних відділеннях 1-клініці Самаркандського державного медичного інституту (клінічна база кафедр хірургічних хвороб №1 та загальної хірургії Самаркандського державного медичного інституту) за період з 2016 по 2020 роки. Висновки. Тактика хірургічного лікування хворих деструктивним холециститом, з урахуванням комплексного підходу до вибору доступу дозволив поліпшити якість наданої допомоги за рахунок зниження частоти найближчих післяопераційних ускладнень з 13,4% (11 пацієнтів в групі порівняння) до 1,7% (2 пацієнта в основній групі)
Дод.точки доступу:
Davlatov, S. S.
Rakhmanov, K. E.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сучасні візуалізаційні технології у діагностиці первинних інтраабдомінальних ускладнень у хворих [Текст] / В. В. Скиба [та ін.] // Український медичний часопис. - 2021. - № 2. - С. 92-96. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ, БОЛИ -- ABDOMINAL PAIN (диагностика, ультрасонография)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, ультрасонография)
ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS (диагностика, ультрасонография)
ЖЕЛУДКА ЯЗВА -- STOMACH ULCER (диагностика, ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (использование)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование)
Анотація: Мета: покращити результати лікування хворих із первинними інтраабдомінальними ускладненнями за рахунок впровадження новітніх інформативних методів візуалізації. Об’єкт і методи дослідження. У клініці кафедри хірургічних хвороб № 1 на базі Центру хірургії Київської міської клінічної лікарні № 1 в період 2006–2019 рр. знаходився на лікуванні 191 пацієнт з первинними інтраабдомінальними інфільтратами, абсцесами і рідинними утвореннями. Вік пацієнтів становив 16–85 років. Хворі розділені на дві групи: контрольна (2006–2012 рр.) — 102 (53,4%) і досліджувана (2013–2019 рр.) — 89 (46,6%) хворих. Методи обстеження: рентгенографія, ультразвукове дослідження (УЗД), комп’ютерна томографія (КТ). Результати. Причинами виникнення первинних інтраабдомінальних ускладнень були ускладнені форми апендициту — у 74 (38,7%), перфоративна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки — у 48 (25,1%), ускладнені форми холециститу — у 69 (36,1%) пацієнтів. У контрольній групі проведена оглядова рентгенографія органів черевної та грудної порожнини з клінічними ознаками перфоративної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, а також хворим з підозрою на непрохідність кишечнику на тлі запального процесу. Аналіз даних у 26 хворих показав, що в 6 з них не встановлено вільного повітря в черевній порожнині. У досліджуваній групі хворих проводили вимірювання шкірної температури передньої черевної стінки у 48 з 89 хворих, з яких у 39 вона була підвищена на 2–3 °С. За даними УЗД органів черевної порожнини, встановлено прямі і непрямі ознаки запального процесу. УЗД проведено в 81 з 89 хворих, з яких при деструктивному апендициті — у 35, при деструктивному холециститі — у 32 і при перфоративній виразці шлунка і дванадцятипалої кишки — у 14. Результати показали, що візуалізація встановлена у 68 з 72 пацієнтів, з яких апендикулярний абсцес — у 15 з 16 і апендикулярний інфільтрат — у 18 з 19. Локалізація червоподібного відростка, за даними УЗД, типова у 22, медіальне розташування — у 6 і підпечінкове — у 7 хворих. УЗД жовчного міхура проведено у 32 хворих, встановлені зміни, які вказували на наявність запального процесу. Оглядова рентгенографія проведена у 22 хворих з перфоративною виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки, з яких вільне повітря виявлено у 17 пацієнтів. КТ проведена у 16 хворих. Висновки. З метою верифікації інтраабдомінальної патології шкірна термометрія була інформативною у 39 з 48 хворих. При верифікації перфоративної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки у 17 з 22 хворих оглядова рентгенографія була неінформативною, що потребувало проведення КТ. УЗД-дослідження органів черевної порожнини було інформативним у 48,1–73,5% випадків залежно від патології (деструктивний апендицит, деструктивний холецистит) і розвитку ускладнень з чутливістю 58–84,5% і специфічністю 69–89,3%, а розбіжності пов’язані з вдосконаленням методики обстеження
Дод.точки доступу:
Скиба, В. В.
Рибальченко, В. Ф.
Іванько, О. В.
Дар Ясін, А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Anti-inflammatory and hepatoprotective effects of polyherbal composition in patients with chronic cholecystitis / M. Gahramanova [et al.] // The Ukrainian biochemical journal. - 2020. - Vol. 92, № 4. - P77-84

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS (лекарственная терапия)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE (лекарственная терапия)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование, методы)
Анотація: Herbal preparations are widely used in the complementary treatment of inflammatory diseases including hepatobiliary disorders, among which chronic cholecystitis is one of the most common. This study was aimed to investigate the effect of the water extract from polyherbal composition consisting of eight medicinal plants (Helichrysum arenarium, Mentha piperita, Calendula officinalis, Taraxacum officinale, Polygonum aviculare, Matricaria chamomilla, Portulaca oleracea, Hypericum perforatum) on biochemical and haematologic indices as well as on immune reactivity parameters in patients with chronic cholecystitis. It was found that consumption of polyherbal tea during 45 days was followed by normalization of liver biochemical indices (serum level of cholesterol, alanine aminotransferase and aspartate aminotransferase activity, total and unconjugated bilirubin levels and diminution of hematological (leukocytosis, increased erythrocyte sedimentation rate and neutrophil-to-lymphocyte ratio) and immunological (increased serum level of pro-inflammatory cytokines) signs of systemic inflammation in patients with hepatobiliary disorder. The results of the research showed that the studied polygerbal composition can be recommended as a component of the complementary therapy for patients with chronic cholecystitis
Препарати рослинного походження широко застосовуються у разі комплементарного лікування запальних захворювань, у т.ч. розладів гепатобіліарної системи, серед яких хронічний холецистит є одним із найпоширеніших. Метою роботи було дослідити вплив полігербальної композиції, яка містила 8 лікарських рослин (Helichrysum arenarium, Mentha piperita, Calendula officinalis, Taraxacum officinale, Polygonum aviculare, Matricaria chamomilla, Portulaca oleracea, Hypericum perforatum), на біохімічні та гематологічні показники, а також на параметри імунної реактивності в пацієнтів із хронічним холециститом. Встановлено, що споживання ними полікомпонентного чаю протягом 45 днів нормалізувало біохімічні показники печінки (рівень холестеролу, АЛТ, АСТ, загального та некон’югованого білірубіну в сироватці крові) та зменшувало гематологічні (лейкоцитоз, підвищення ШОЕ та значення нейтрофільно-лімфоцитарного коефіцієнта), а також імунологічні (підвищений сироватковий рівень прозапальних цитокінів) показники системного запалення. Зроблено припущення, що досліджена полігербальна композиція може бути рекомендована для застосування у комплементарній терапії хворих на хронічний холецистит
Дод.точки доступу:
Gahramanova, M.
Khalilova, I.
Omarov, A.
Susak, Ya.
Rudyk, M.
Skivka, L.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Коломійцев, В. І.
Особливості діагностики і лікування малосимптомного холедохолітіазу у пацієнтів з гострим калькульозним холециститом / В. І. Коломійцев, О. В. Лукавецький, О. М. Терлецький // Львів. мед. часопис = Acta Medica Leopoliensia. - 2020. - Том 26, N 2/3. - С. 49-54

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS (патофизиология, терапия)
ХОЛЕДОХОЛИТИАЗ -- CHOLEDOCHOLITHIASIS (диагностика, терапия)
Анотація: Проаналізовано результати лікування 215 пацієнтів з гострим калькульозним холециститом, ускладненим малосимптомним холедохолітіазом, з яких 166 - ретроспективно і 49 - проспективно. З метою діаґностики використовували біохімічні показники крові, трансабдомінальну ультрасоноґрафію, маґнітнорезонансну холедохопанкреатоґрафію та визначення мікроРНК в крові й жовчі. Після верифікації діаґнозу із застосуванням комплексу обстежень та опрацьованих багатофакторних моделей на основі визначення мікроРНК в крові й жовчі та моделі з 5-ох факторів прогнозу наявності холедохолітіазу (активності лужної фосфатази, АлАТ, АсАТ, значення загального білірубіну, діаметр загальної жовчної протоки за даними трансабдомінальної ультрасоноґрафії), які є рутинними у практиці хірурґа, основним лікувальним заходом для вирішення біліарних протокових проблем була ендоскопічна ретроградна холангіоґрафія (ЕРХҐ) із сфінктеротомією та літоекстракцією - 183 (85,1%). Другим етапом у 159 (74,0%) пацієнтів проведено лапароскопічну холецистектомію. Одноетапні втручання (лапароскопічна холецистектомія і холедохолітоекстракція або інтраопераційна лікувальна ЕРХҐ) через зміни у гепатодуоденальній зв’язці, що пов’язані з гострим холециститом, виконано лише у 7 (3,3%) хворих. У пацієнтів із гострим калькульозним холециститом застосування 5-ти факторної моделі має достатньо високу прогностичну значущість виявлення холедохолітіазу, а додаткове використання кількісного визначення рівнів експресії мікроРНК-122 і мікроРНК-21 значно покращує діаґностику малосимптомного холедохолітіазу. Оптимальним підходом до лікування таких пацієнтів є виконання ЕРХҐ із сфінктеротомією і літоекстракцією з наступною лапароскопічною холецистектомією.
Проанализированы результаты лечения 215 пациентов с острым калькулезным холециститом, осложненным малосимптомным холедохолитиазом, из которых 166 - ретроспективно и 49 - проспективно.С целью диагностики использовали биохимические показатели крови, трансабдоминальную ультрасонографию, магнитнорезонансную холедохопанкреатографию и определение микроРНК в крови и желчи. После верификации диагноза с применением комплекса обследований и обработанных многофакторных моделей на основе определения микроРНК в крови и желчи и модели с 5-ти факторов прогноза наличия холедохолитиаза (активности щелочной фосфатазы, АЛТ, АсАТ, значение общего билирубина, диаметр общего желчного протока по данным трансабдоминальной ультрасонографии ), которые являются рутинными в практике хирурга, основным лечебным мероприятием для решения проблем билиарных протоков была эндоскопическая ретроградная холангиография (ЭРХҐ) с сфинктеротомией и литоэкстракцией - 183 (85,1%). Вторым этапом у 159 (74,0%) пациентов проведена лапароскопическая холецистэктомия. Одноэтапные вмешательства (лапароскопическая холецистэктомия и холедохолитоекстракция или интраоперационная лечебная ЭРХГ) из-за изменений в гепатодуоденальной связке, что связаны с острым холециститом, выполнено только у 7 (3,3%) больных. У пациентов с острым калькулезным холециститом применение 5-ти факторной модели имеет достаточно высокую прогностическую значимость выявления холедохолитиаза, а дополнительное использование количественного определения уровней экспрессии микроРНК-122 и микроРНК-21 значительно улучшает диагностику малосимптомного холедохолитиаза. Оптимальным подходом к лечению таких пациентов является выполнение ЭРХГ с сфинктеротомией и литоэкстракцией с последующей лапароскопической холецистэктомией.
Дод.точки доступу:
Лукавецький, О. В.
Терлецький, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Галей, М. М.
Порівняльна оцінка якості життя післяопераційних хворих із калькульозним холециститом та холедохолітіазом [Текст] = Сomparative assessment of quality of life in postoperative patients with calculosis cholecystitis and choledocholithiasis / М. М. Галей, І. П. Марчук, Ю. В. Прокопчук // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2020. - N 4. - С. 49-52

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ХОЛЕДОХОЛИТИАЗ -- CHOLEDOCHOLITHIASIS
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Симультанні лапароскопічні операції з приводу лікування холециститу та холедохолітіазу показують високу ефективність і безпеку. Краще самопочуття, менший больовий синдром і період відновлення сил надають хворому полегшення фізичне, що гарантує і психологічний комфорт та швидке відновлення загального самопочуття в короткі терміни, і в тривалій перспективі після лапароскопічної холецистектомії та холедохолітотомії
Simultaneous laparoscopic operations for the treatment of cholecystitis and choledocholithiasis show high efficacy and safety. Feeling better, less pain and shoter recovery period give the patient physical relief, which guarantees both psychological comfort and rapid recovery of general well-being in the short term and in the long run after laparoscopic cholecystectomy and choledocholithotomy
Дод.точки доступу:
Марчук, І. П.
Прокопчук, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Самедли, Я. А.
Состояние тканей пародонта на фоне хронического холецистита и лечебные мероприятия / Я. А. Самедли // Соврем. стоматология. - 2019. - N 3. - С. 48-51

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS (осложнения)
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES (лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Мета роботи – оцінка стану пародонта на тлі хронічного холециститу й визначення можливості лікування запальних захворювань пародонта із застосуванням рослинних засобів. Контингент обстежених у цілому склав 230 осіб, розділених на три групи, на тлі розвитку або відсутності різних форм захворювань жовчного міхура. Стоматологічний статус пацієнтів, які страждають на запальні захворювання пародонта на тлі хронічного холециститу, характеризувався статистично значущим підвищенням індексу РМА, РНР і рівня обсіменіння патогенними мікроорганізмами. Включення в комплексну терапію захворювань пародонта рослинного препарату («Ялівець (плоди)» Herba Flora) покращує стан гігієни порожнини рота і тканин пародонта
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Філіппова, О. Ю.
Можливості корекції ліпідно-фосфоліпідних порушень у пацієнтів з неалкогольним стеатогепатитом на тлі ожиріння і патології біліарного тракту [Текст] / О. Ю. Філіппова // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 45-52. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ ЖИРОВАЯ ДИСТРОФИЯ -- FATTY LIVER (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS (диагностика, лекарственная терапия)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (диагностика, лекарственная терапия)
(кровь, прием и дозировка, терапевтическое применение)
ФОСФОЛИПИДЫ -- PHOSPHOLIPIDS (кровь, прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Большое значение в патогенезе и лечении неалкогольного стеатогепатита (НАСГ) уделяется нарушениям липидно-фосфолипидных фракций, которые имеют непосредственное отношение к процессам функционирования гепатоцитов. Цель исследования – оценить влияние различных схем комплексного лечения на показатели липидно-фосфолипидных фракций у пациентов с НАСГ в сочетании с ожирением (ОЖ) и патологией билиарного тракта (БТ) по данным 6-месячного динамического наблюдения. Обследовано 52 пациента с НАСГ в сочетании с ОЖ и патологией БТ. Контрольная группа состояла из 20 практически здоровых лиц. Исследовано влияние комплексного лечения (профилактических и лечебных мероприятий) на показатели липидно-фосфолипидных фракций у больных с НАСГ в сочетании с ожирением и патологией билиарного тракта. Выявлены изменения показателей липидного-фосфолипидных фракций сыворотки крови до начала лечения во всех группах наблюдения, которые сопровождались снижением содержания фосфолипидов (ФЛ), фосфатидилхолина и сфингомиелина и значительным ростом лизоформ ФЛ – лизофосфатидилхолина и фосфатидилэтаноламина, триглицеридов, эфиров холестерола (от p0,05 до p0,001). Комбинированная терапия с включением в стандартное лечение препаратов урсодезоксихолиевой кислоты и аргинина глутамата при коморбидном течении НАСГ может рассматриваться как перспективное направление в лечении этой категории пациентов, которое позволяет улучшить показатели липидно-фосфолипидных фракций и стабилизировать мембрану гепатоцитов (от p0,05 до p0,001)
High priority in the pathogenesis and treatment of non-alcoholic steatohepatitis (NASH) is given to disorders of lipid-phospholipid fractions, which are directly related to the functioning of hepatocytes. The aim of the study was to evaluate the effect of various complex treatment regimens on lipid-phospholipid fractions in patients with NASH in combination with obesity (OB) and pathology of the biliary tract (BT) according to a 6-month follow-up. 52 patients with NASH in combination with OB and BT pathology were examined. The control group consisted of 20 practically healthy individuals. The effect of complex treatment (preventive and therapeutic measures) on the indicators of lipid-phospholipid fractions in patients with NASH in combination with obesity and pathology of the biliary tract was studied. Changes in the indicators of serum lipid-phospholipid fractions were detected before treatment in all observation groups, which were accompanied by decrease in phospholipids (PL), phosphatidylcholine and sphingomyelin content and a significant increase in PL lysoforms – lysophosphatidylcholine and phosphatidylethanolamine, triglycerides, cholesterol esters (from p0.05 to p0.001). Combination therapy with the inclusion in the standard treatment of ursodeoxycholic acid and arginine glutamate in the comorbid course of NASH can be considered as a promising direction in the treatment of this category of patients, this allows to improve indicators of lipid-phospholipid fractions and stabilize the hepatocytes’ membrane (from p0.05 to p0.001)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)