Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (25)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Хроническая болезнь<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 243
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Correlation ratio of chronic endometritis with anamnestic factors and ultrasound characteristics of the endometrium in women of reproductive age [Текст] = Кореляційне співвідношення хронічного ендометриту з анамнестичними факторами та ультразвуковою характеристикою стану ендометрію у жінок репродуктивного віку / V. Likhachov [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2024. - Т. 14, № 1. - С. 69-75. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (диагностика, патофизиология, ультрасонография, этиология)
РЕПРОДУКТИВНОСТИ АНАЛИЗ -- REPRODUCTIVE HISTORY
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE (профилактика и контроль, терапия)
Анотація: The diagnosis of chronic endometritis is problematic because of its asymptomatic course and the need for invasive uterine procedures to confirm the diagnosis histologically. Therefore, it is important to identify factors that indicate a high risk of this condition. Aim: The aim of this study is to identify factors that have a statistically significant correlation with the presence of CE in women of reproductive age and to validate them by histologic examination of the endometrium. Material and Methods. A retrospective analysis of400 histories of women of reproductive age who underwent hysteroscopy and endometrial biopsy for histologic examination was performed. Histologically, 154 women (38.5 %) were found to have chronic endometritis (the group of women with chronic endometritis), while 246 women (61.5 %) were found to have other conditions unrelated to chronic endometritis (the group of women without chronic endometritis). Analysis of anamnestic factors and ultrasound criteria associated with an increased likelihood of chronic endometritis was performed when comparing data from women in these groups. The strength of the relationship between these factors on the one hand and the development of chronic endometritis on the other hand was assessed by calculating the Kendall’s τ (tau) rank correlation coefficient. The strength of the relationship between the mentioned factor and CE was considered strong (+++) with a τ coefficient of 0.5 or higher, moderate (++) with a τ coefficient in the range of 0.2 to 0.499, weak (+) with a τ coefficient in the range of 0.1 to 0.199. A τ-coefficient value between 0 and 0.099 indicated no correlation between the factor and chronic endometritis. The study was conducted in accordance with the principles of patient-centered care, the requirements of the Tokyo Declaration of the World Medical Association, the international recommendations of the Helsinki Declaration of Human Rights, the Convention of the Council of Europe on Human Rights and Biomedicine, the laws of Ukraine, and the Code of Ethics of the Ukrainian Physician. The paper is an excerpt from the initiative scientific research project of the Department of Obstetrics and Gynecology No. 2 at Poltava State Medical University, entitled «Optimization of approaches to the management of pregnancy in women at high risk of obstetric and perinatal pathology» (State registration number 0122U201228, duration: 10.2022-09.2027) in collaboration with the Department of Pathological Physiology at Poltava State Medical University. Results and Discussion. The determination of the correlation coefficient allowed us to identify the factors with the strongest association with chronic endometritis. Among them are 5 infectious factors: cervicitis in the past medical history (τ coefficient 0.625245229; p0.0000000001); chronic inflammation of the uterine appendages (τ coefficient 0.522536031; p0.0000000001); sexually transmitted diseases in the past medical history (τ coefficient 0.547218916; p0.0000000001); chronic urogenital inflammatory diseases in the sexual partner (τ coefficient 0. 529314979; p0.0000000001); previous multiple use of intrauterine contraception (τ-coefficient 0.502383401; p0.0000000001); 4 symptomatic consequential factors: infertility in past medical history (τ-coefficient 0.683492482; p0.0000000001); missed miscarriages in past medical history (τ-coefficient 0. 644489429; p0.0000000001); recurrent early pregnancy loss (τ-coefficient 0.625942138; p0.0000000001); abnormal uterine bleeding (τ-coefficient 0.650850348; p0.0000000001); and 4 ultrasound criteria, such as the presence of local endometrial thickening in the form of a polyp (τ-coefficient 0.641820318; p0. 0000000001); increased echogenicity of the endometrium (τ-coefficient 0.665249637; p0.0000000001); heterogeneity of the endometrial echo structure with areas of increased and decreased echogenicity (τ-coefficient 0.693152163; p0.0000000001); hyperechogenic structures in the basal layer of the endometrium (τ-coefficient 0.521658745; p0.0000000001). In our opinion, the combination of an infectious or symptomatic factor with an ultrasound criterion indicates a high probability of chronic endometritis. In the absence of ultrasound signs, the combination of 1 infectious and 1 symptomatic-consequential factor indicates a high risk of chronic endometritis. To confirm the representativeness of this method, we analyzed endometrial biopsies obtained by curettage in 100 women with this combination of factors. The diagnosis was confirmed histologically in 87 women. Conclusion. Our proposed assessment of high-risk criteria for chronic endometritis, based on the combination of infectious, symptomatic-consequential, and ultrasound criteria, allows predicting the presence of this pathology in 87 % ofpatients without the need for invasive interventions. This helps to improve patient selection for hysteroscopy and avoid unnecessary uterine interventions in the diagnosis of chronic endometritis in women planning pregnancy
Діагностика хронічного ендометриту є проблемною в зв’язку з безсимптомним перебігом та необхідністю інвазивних маткових втручань для гістологічної верифікації діагнозу. Тому важливим є виявлення факторів, які свідчать про високий ризик наявності цього захворювання. Мета і завдання дослідження: виявити фактори, які мають статистично значущий кореляційний зв’язок із наявністю хронічного ендометриту у жінок репродуктивного віку та перевірити їх репрезентативність за допомогою гістологічного дослідження ендометрію. Матеріал та методи дослідження. Проведений ретроспективний аналіз 400 історій хвороби жінок репродуктивного віку, яким з різноманітних причин була проведена гістероскопія та забір ендометрію для гістологічного дослідження. За результатами гістологічного дослідження у 154 жінок (38,5 %) був виявлений хронічний ендометрит (група жінок з хронічним ендометритом), а у 246 жінок (61,5 %) - інші стани, з хронічним ендометритом не пов’язані (група жінок без хронічного ендометриту). Аналіз анамнестичних факторів та ультразвукових критеріїв, які асоціюються з підвищеною ймовірністю хронічного ендометриту, проводили при порівнянні даних у жінок зазначених груп. Силу зв’язку між цими факторами, з одного боку, та розвитком хронічного ендометриту, з іншого боку, оцінювали шляхом розрахунку τ-коефіцієнта кореляції рангів за Кендалом; вона вважалася сильною при τ- коефіцієнті від 0,5 і більше, помірною при τ- коефіцієнті в межах від 0,2 до 0,499, слабкою - при значеннях τ- коефіцієнта від 0,1 до 0,199. Значення τ- коефіцієнта від 0 до 0,099 свідчили про відсутність зв’язку між фактором та хронічним ендометритом. Дослідження проводилося з дотриманням Правил гуманного ставлення до пацієнта, вимог Токійської декларації Всесвітньої медичної асоціації, Міжнародних рекомендацій Гельсинської декларації з прав людини, Конвенції Ради Європи щодо прав людини і біомедицини, Законів України та вимог Етичного Кодексу лікаря України. Стаття виконана як фрагмент ініціативної НДР кафедри акушерства і гінекології № 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація підходів до ведення вагітності у жінок груп високого ризику по виникненню акушерської та пери- натальної патології» (№ держреєстрації 0122U201228, термін виконання 10.2022-09.2027 рр.) при співробітництві з кафедрою патологічної фізіології Полтавського державного медичного університету. Результати та їх обговорення. Були виділені фактори, сила зв’язку яких з хронічним ендометритом була найсильнішою. Серед них 5 інфектологічних факторів: цервіцит в анамнезі (τ-коефіцієнт 0,625245229; р1*10-32); хронічне запалення придатків матки (τ-коефіцієнт 0,522536031; р1*10-32); захворювання, що передаються статевим шляхом в анамнезі (τ-коефіцієнт 0,547218916; р1*10-32); хронічні урогенітальні запальні захворювання у статевого партнера (τ-коефіцієнт 0,529314979; р1*10-32); неодназове використання внутрішньоматкового контрацептиву в минулому (τ-коефіцієнт 0,502383401; р1*10-32); 4 симптоматично-наслідкових факторів: непліддя в анамнезі (τ-коефіцієнт 0,683492482; р1*10-32); викидень, що не відбувся, в анамнезі (τ-коефіцієнт 0,644489429; р1*10-32); звичне невиношування вагітності в ранні терміни (τ-коефіцієнт 0,625942138; р1*10-32); аномальні маткові кровотечі (τ-коефіцієнт 0,650850348; р1*10-32); а також 4 ультразвукових критеріїв, таких як наявність локального потовщення ендометрію у вигляді поліпу (τ-коефіцієнт 0,641820318; р1*10-32); підвищена ехогенність ендометрія (τ-коефіцієнт 0,665249637; р1*10-32); неоднорідність ехо-структури ендометрія з наявністю ділянок підвищеної і зниженої ехогенності (τ-коефіцієнт 0,693152163; р1*10-32); гіперехогенні структури в базальному шарі ендометрія (τ-коефі- цієнт 0,521658745; р1*10-32). Ми вважаємо, що висока вірогідність хронічного ендометриту має місце при поєднанні одного інфектологічного або симптоматично-наслідкового фактору з одним ультразвуковим критерієм. В разі відсутності ультразвукових ознак про високий ризик наявності хронічного ендометриту свідчить поєднання 1 інфектологічного та 1 симптоматично- наслідкового факторів. Для підтвердження репрезентативності цього методу, нами були досліджені біоптати ендометрію у 100 жінок, які мали вказане поєднання факторів. Діагноз був підтверджений гістологічно у 87 з них. Висновок. Запропонована нами оцінка критеріїв високого ризику хронічного ендометриту, що базується на поєднанні інфекто- логічних, симптоматично-наслідкових факторів та ультразвукових критеріїв, дає можливість без застосування інвазивних втручань передбачити наявність цієї патології у 87 % хворих на неї пацієнток. Це сприяє удосконаленню відбору пацієнтів для гістероскопії і дає змогу уникнути зайвих маткових втручань при діагностиці хронічного ендометриту у жінок, що планують вагітність
Дод.точки доступу:
Likhachov, V.
Taranovska, O.
Akimov, O.
Dobrovolska, L.
Makarov, O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Прегабалін у лікуванні хронічного болю: як забезпечити ефективність, підтримуючи прихильність до лікування? [Текст] = Pregabalin in the treatment of chronic pain: how to ensure efficacy while maintaining treatment adherence? // Український медичний часопис. - 2023. - № 2. - С. 27-32. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Прегабалин (лирика)--тер прим

   Неогабин--тер прим

MeSH-головна:
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ФИБРОМИАЛГИЯ -- FIBROMYALGIA (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, тенденции)
Анотація: Хронічний біль відчувають 27% дорослих та близько 55% осіб віком старше 65 років. Нейропатичний біль (НБ) — найбільш поширений та виснажливий різновид больового синдрому. Він визначається як спричинений ураженням або захворюванням со мато сенсорної нервової системи [2]. Епідеміологічні дослідження показали, що поширеність НБ у загальній популяції може досягати 7-8% (та навіть більше, якщо враховувати осіб із постгерпетичною та післяопераційною невралгією тощо), що становить 20-25% осіб із хронічним болем [3]. Класична етіологія периферичного НБ включає периферичні нейропатії, постгерпетичну невралгію та травматичне пошкодження нервів. Проте багато інших груп пацієнтів мають змішані больові синдроми, такі як поперекова або шийна радикулопатія, хронічний остеоартрит, постінсультний стан, онкопатологія, ушкодження спинного мозку, розсіяний склероз, що включають як нейропатичні, так і ноцицептивні механізми. Доволі часто у формуванні хронічного больового синдрому відіграє роль такий феномен, як центральна сенситизація. Психофізичні та функціональні нейровізуалізаційні особливості, що свідчать про центрально опосередковану больову сенсибілізацію, виявлено, зокрема, при остеоартрозі колінного суглоба [4]. Саме він не дозволяє досягнути адекватного знеболення при хронічному больовому синдромі. Тому такі пацієнти зустрічаються у практиці лікарів будь-якої спеціальності
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Суворкина, А. А.
Диагностические особенности хронического фарингита аллергической этиологии / А. А. Суворкина, С. М. Пухлик // Астма та алергія = Astma and allergy. - 2022. - N 1/2. - С. 43-50

MeSH-головна:
ФАРИНГИТ -- PHARYNGITIS (диагностика, этиология)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (патофизиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Хронический фарингит является мультидисциплинарной проблемой, требующей привлечения к диагностическому процессу специалистов разного профиля. Разработанный алгоритм диагностики позволяет определить этиологию ХФ и выбрать индивидуальный подход к лечению больных в зависимости от этиопатогенеза заболевания, что улучшит качество жизни пациентов
Дод.точки доступу:
Пухлик, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Correlation of inflammation with structural and functional changes in the rats’ prostate gland with chronic prostatitis under the exposure of chondroitin sulphate / N. M. Brechka [et al.] // Пробл. ендокринної патології. - 2022. - N 1. - P64-70

MeSH-головна:
ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS (лекарственная терапия)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE (лекарственная терапия)
ХОНДРОИТИНСУЛЬФАТЫ -- CHONDROITIN SULFATES (терапевтическое применение)
ПРЕДСТАТЕЛЬНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PROSTATE (действие лекарственных препаратов)
Анотація: According to statistics, about 10 % of urological patients in Ukraine have diagnose as well chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome, or non-bacterial chronic prostatitis. The etiology and pathogenesis continue to be substantially uncertain, but inflammation is one of the triggers that also involves connective tissue. The aim of the work was to evaluate and compare changes of inflammation markers and histological structure of prostate tissue in rats with experimental chronic prostatitis under conditions of Chondroitin sulfate use
За статистиою близько 10 % урологічних хворих в Україні мають діагноз хронічного простатиту/ синдрому хронічного тазового болю, або абактеріального хронічного простатиту. Етіологія і патогенез залишаються значною мірою ще невизначеними, проте запалення є одним із тригерів цього стану, в який залучена і сполучна тканина. Метою даного дослідження було оцінити та співставити зміни маркерів запалення та гістоструктури тканини простати у щурів із експериментальним хронічним простатитом в умовах застосування Хондроїтину сульфату. Матеріали та методи. Експериментальна модель небактеріального простатиту була змодельована хірургічним доступом до передміхурової залози (ПЗ) та місцевим зрошуванням простати спреєм «Вартнер» протягом 5 секунд. Для оцінки протизапальних та простатопротекорних властивостей застосовували введення субстанції Хондроїтину сульфатута препарату порівняння Простаплант форте, які починали вводити за три доби до моделювання простатиту та протягом 11 діб. Визначали стан запалення за концентрацією С-реактивного білка, кількістю лейкоцитів, швидкістю зсідання еритроцитів в крові. Стан сполучної тканини оцінювали за результатами гістологічного дослідження предміхурової залози
Дод.точки доступу:
Brechka, N. M.
Kozar, V. V.
Korenieva, Ye. M.
Bondarenko, V. A.
Dolzhykova, O. V.
Tkachenko, N. O.
Borozenets, V. V.
Protsenko, O. S.
Zalubovskaya, E. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ефективність тривалого застосування цинокальцету у хворих на XXH V ГД з вторинним гіперпаратиреозом: Проспективне дослідження з історичним контролем / О. М. Лобода [та ін.] // Український журнал нефрології та діалізу. - 2022. - N 1. - С. 13-21

MeSH-головна:
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ВТОРИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, SECONDARY (лекарственная терапия, этиология)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (патофизиология, терапия)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE (терапия)
ГЕМОДИАЛИЗ -- RENAL DIALYSIS (использование, методы)
Анотація: Метою нашої роботи було визначити довгострокові ефекти прийому цинакальцету у гемодіалізних пацієнтів з вторинним гіперпаратиреозом
Отримані дані показали високу ефективність цинакальцету в корекції високих рівнів ПТГ, а також сприятливий вплив на важливі клінічні наслідки.
Our study aimed to determine the long-term effects of cinacalcet in hemodialysis patients with secondary hyperparathyroidism
The obtained data showed the high efficiency of cinacalcet in the correction of high PTH levels, as well as a beneficial effect on important clinical consequences
Дод.точки доступу:
Лобода, О. М.
Шіфріс, І. М.
Красюк, Е. К.
Дудар, С. Л.
Савчук, В. М.
Прусський, Ф. О.
Куліш, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Колесник, М. О.
Постковідний синдром у хворих на хронічну хворобу нирок VД та реципієнтів ниркового трансплантату / М. О. Колесник, Н. М. Степанова // Український журнал нефрології та діалізу. - 2022. - N 1. - С. 90-98

MeSH-головна:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (патофизиология, хирургия)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE
ПОЧЕК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- KIDNEY TRANSPLANTATION (использование, методы)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Пацієнти з хронічною хворобою нирок (ХХН) VД та реципієнти ниркового трансплантату, які перенесли коронавірусну хворобу 2019 (COVID-19), мають більш високий ризик розвитку постковідного синдрому (ПКС) порівняно з загальною популяцією. Однак детальної оцінки причин формування, особливостей перебігу та клінічних наслідків ПКС у цієї когорти пацієнтів поки немає. У цьому огляді ми аналізуємо опубліковані дослідження з проблеми ПКС у хворих на ХХН VД та РНТ для прогнозування розвитку ПКС, його лікування та профілактики
Дод.точки доступу:
Степанова, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Aleksandruk, O. D.
Disease coping issues in patients with chronic allergic skin diseases [Текст] = Аспекти ставлення до хвороби пацієнтами з хронічними алергічними хворобами шкіри / O. D. Aleksandruk. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 2. - С. 6-10. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE (психология, терапия)
ОТНОШЕНИЕ К ЗДОРОВЬЮ -- ATTITUDE TO HEALTH
БОЛЬНИЦА-ПАЦИЕНТ ОТНОШЕНИЯ -- HOSPITAL-PATIENT RELATIONS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Objective: to analyze the way of a disease coping by adult patients with chronic allergic skin disease at new relapse start
Disease coping by a patient may significantly impair patient’s compliance, objectiveness of a medical staff, effectiveness of examination and treatment. Chronic course of skin disease, age of the disease onset may influence the way of this coping. Due to that it should be taken in account while examination and treatment to provide better patient’s compliance and disease management results. Pure type of disease coping is not the commonest situation at chronic allergic skin diseases and was observed in less than 40% of research groups. Adaptive disease coping by a patient is a good situation for medical staff and hopefully was registered often in researched groups. Realistic coping as the best prognosis for patient’s compliance we dominantly observe in CIE and CTE patients with the lowest rate in AD patients with start at adulty. Maladaptive coping was often observed not as a pure type but in combination with at least one adaptive subtype
Проаналізувати ставлення до хвороби дорослими пацієнтами із хронічними алергічними хворобами шкіри на початку загострення
Особливості сприйняття пацієнтом власної хвороби можуть суттєво вплинути на взаємодію із медперсоналом. Чистий тип сприйняття спостерігається не більше як в 40 % хворих на хронічні алергодерматози. Визначення особливості ставлення до своєї хвороби полегшує прогнозування ефективності ведення дерматологічного хворого
Вільних прим. немає

Знайти схожі

The problem of pyelonephritis in terms of medical and social significance [Текст] = Проблема пієлонефриту з точки зору медико-соціального значення / N. О. Saidakova [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2022. - N 4. - С. 68-76. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS (диагностика, осложнения, патофизиология, смертность, эпидемиология, этиология)
ГОРОДСКОЕ НАСЕЛЕНИЕ -- URBAN POPULATION (тенденции)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE (профилактика и контроль, терапия)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ НУЖД ОЦЕНКА -- NEEDS ASSESSMENT (статистика, тенденции)
Анотація: Chronic pyelonephritis (CP) is known for the frequency of visits, hospitalizations, adverse effects. Over time, significant advances in diagnosis and treatment have made the study of medical and social issues relevant. The objective: the above determined the purpose of the study: to assess the features of epidemiological changes in chronic pyelonephritis among different segments of the adult population in the regions of Ukraine and to identify the dynamics of key performance indicators of specialized care for such patients. Materials and methods. The official sources of reporting for 2013 - 2020 in Ukraine as a whole in Ukraine and its administrative territories are analyzed, taking into account different segments of the population. The data are statistically processed according to the classical estimation of variation series and comparison of statistical values. Results. A typical sign is a decrease in registered and newly diagnosed patients with CP. Dominated by people of working age and urban population. Areas where the corresponding indicators are below average, average and above them have been identified. Against the background of a widespread decrease in hospitalizations (by 21.3% in Ukraine) its duration (by 12.7%), mortality doubled to 3.49%. It was confirmed that CP is the second leading cause of chronic kidney disease stage III and IV (21.2% and 20.8% in 2020), with stage V - third (14.04%), in the regions the percentage reached 50-85% at III, 30-48% - IV and 20-33% - V stages. There was a positive decrease (from 27.5% to 20.0%) in cases of primary disability due to pathology. Conclusions. The peculiarities of the prevalence, incidence of CP in the regions and oblasts of Ukraine among all segments of the population, the nature of changes in the main indicators of inpatient treatment and the dynamics of the effectiveness of specialized care were displayed. Areas have been identified that require the attention of health authorities, specialists (nephrologists, urologists) in order to develop effective clinical and organizational measures based on an in-depth study of the causes of the situation
Хронічний пієлонефрит (ХП) відомий за частотою звернень, госпіталізацій, несприятливими наслідками. Суттєві досягнення в діагностиці та лікуванні актуалізували вивчення медичних та соціальних питань. Мета дослідження: оцінювання особливостей епідеміологічних змін хронічного пієлонефриту серед різних верств дорослого населення в регіонах України та виявлення динаміки основних показників результативності надання спеціалізованої допомоги таким хворим. Матеріали та методи. Проаналізовано офіційні джерела звітності за 2013-2020 рр. загалом по Україні та її адміністративним територіям з урахуванням різних верств населення. Дані статистично опрацьовані за класичною оцінкою варіаційних рядів та порівнянням статистичних величин. Результати. Простежена типова ознака - зменшення зареєстрованих та вперше виявлених хворих на ХП. Серед хворих на ХП переважали особи працездатного віку та міське населення. Проаналізовані області, де відповідні показники нижче середніх, середні та вищі за них. На тлі зменшення госпіталізацій (на 21,3% в Україні) та її тривалості (на 12,7%) удвічі зросла летальність (до 3,49%). Підтверджено, що ХП посідає друге місце серед причин розвитку хронічної хвороби нирок ІІІ та IV стадій (21,2% та 20,8% відповідно у 2020 р.), третє місце - при V стадії (14,04%), по областях відсоток досягав 50-85% при ІІІ стадії, 30-48% - при W стадії, 20-33% - при V стадії. Позитивним було зменшення (з 27,5% до 20,0%) випадків первинної інвалідності внаслідок патології. Висновки. Виявлені особливості поширеності, захворюваності ХП в регіонах та областях України серед усіх верств населення, характеру змін основних показників стаціонарного лікування та динаміки результативності спеціалізованої допомоги. Виявлено території, що потребують за величиною відповідних показників прицільної уваги органів охорони здоров’я, фахівців (нефрологів, урологів) з метою розроблення дієвих клініко-організаційних заходів на підставі поглибленого вивчення причин ситуації
Дод.точки доступу:
Saidakova, N. О.
Pasiechnicov, S. P.
Shulyak, О. V.
Klius, A. L.
Коnonova, G. E.
Melnіchuk, Y. N.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Профілактика хронічних неінфекційних захворювань в умовах пандемії СОVID-19 / О. Т. Єлізарова [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 2. - С. 4-14

MeSH-головна:
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE (профилактика и контроль)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
Анотація: Зростання поширеності хронічних неінфекційних захворювань (НІЗ) в умовах пандемії СОVID-19, які зумовлюють високий рівень смертності та інвалідизації населення, викликає необхідність досліджень у напрямку їх профілактики та вдосконалення шляхів ранньої діагностики. В нинішніх умовах актуальність профілактики НІЗ набуває особливого значення, адже хворі на ці захворювання є групою ризику з тяжким перебігом СОVID-19. З урахуванням процесів урбанізації дослідження особливостей епідеміології факторів ризику розвитку НІЗ необхідно проводити для міського і сільського населення окремо. Для міського населення України характерними є такі фактори ризику, як старіння населення, гіпокінезія, нераціональне харчування, забруднення атмосферного повітря, погіршення епідемічної ситуації. Ці фактори, поєднані з низьким соціально-економічним рівнем населення формують необхідність активного впровадження профілактичних заходів.
Повсеместная распространенность хронических неинфекционных заболеваний (НИЗ) в условиях пандемии СОVID-19, являющихся доминирующей причиной смертности и инвалидности населения, обусловливает необходимость научных исследований с целью разработки путей профилактики и усовершенствования методик ранней диагностики. В нынешних условиях актуальность профилактики НИЗ приобретает особое значение, ведь больные этими заболеваниями являются группой риска с тяжелым течением СОVID-19. Учитывая особенности урбанизации, исследования эпидемиологии факторов риска НИЗ необходимо проводить для городского и сельского населения отдельно. Для городского населения Украины характерны такие факторы риска, как старение населения, гипокинезия, нерациональное питание, загрязнение атмосферного воздуха, ухудшение эпидемической ситуации. Эти факторы в сочетании с низким социально-экономическим уровнем населения формируют необходимость активного внедрения профилактических мероприятий.
Дод.точки доступу:
Єлізарова, О. Т.
Гозак, С. В.
Полька, Н. С.
Парац, А. М.
Станкевич, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Вплив сезонності на рівень вітаміну D серед хворих на хронічний гепатит C та здорових [Текст] / М. А. Ніколайчук [та ін.] // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 1. - С. 184-190. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЕПАТИТ C -- HEPATITIS C (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE (лекарственная терапия, реабилитация)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (анализ, прием и дозировка, терапевтическое применение)
СЕЗОНЫ -- SEASONS
ФИЗИОЛОГИЯ СРАВНИТЕЛЬНАЯ -- PHYSIOLOGY, COMPARATIVE
Анотація: За даними ВООЗ, вірусом гепатиту С у світі інфіковано зараз близько 150-200 млн людей. Останнім часом у професійній літературі зросла кількість публікацій, присвячених ролі вітаміну D у хворих на вірусний гепатит С, оскільки метаболізм вітаміну D відбувається за участю печінки, а його дефіцит асоціюється з підвищенням ризику розвитку інфекційних захворювань. Метою роботи було вивчити вплив сезонного фактора на рівень вітаміну D (25 гідроксикальциферол) у хворих на хронічний вірусний гепатит С та здорових осіб. У дослідженні брали участь 100 пацієнтів, які перебували у реєстрі хворих на хронічний вірусний гепатит у Дніпропетровському регіоні. Проведено визначення поширеності дефіциту та недостатності вітаміну D у хворих з хронічним вірусним гепатитом С та умовно здорових осіб у різну пору року, що показувало наявність чи відсутність впливу сезонного фактора на рівень 25 (ОН) D у сироватці крові. Пацієнти були поділені на дві групи залежно від пори року (осінь-зима та весна-літо), у яких проводили визначення рівня 25(ОН)D. У сироватці крові визначалася основна циркулююча форма вітаміну D – 25-гідроксивітамін D(25(OH)D). Оцінка рівня вітаміну D проводилася згідно з класифікацією M.F. Holick. Пацієнти були розподілені залежно від рівня вітаміну D на 3 групи (пацієнти з нормальним рівнем, недостатнім (субоптимальним) рівнем та дефіцитом вітаміну D). Результати проведеного дослідження не виявили наявності впливу сезонного фактора на рівень 25 (ОН) D у сироватці крові у пацієнтів з хронічним вірусним гепатитом С. У здорових осіб рівень вітаміну D контролюється часом року: навесні та влітку цей показник у нормі, восени та взимку спостерігається сезонне зниження вітаміну D до субоптимального рівня у половини хворих
Дод.точки доступу:
Ніколайчук, М. А.
Шостакович-Корецька, Л. Р.
Будаєва, І. В.
Білецька, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)