Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (69)

Рідкісні видання (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Циррозы печени<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 404
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Кедик, О. О.
Прогнозування клінічного перебігу портальної гіпертензії, ускладненої гострою кровотечею з варикозно розширених вен [Текст] = Prognosis of the clinical course of portal hypertension complicated by the acute variceal bleeding / О. О. Кедик // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 269-273. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL (осложнения)
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (этиология)
ВЕНОЗНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VENOUS INSUFFICIENCY (осложнения)
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING (методы)
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (осложнения)
Анотація: Кровотечі з варикозно розширених вен (ВРВ) є найбільш загрозливим ускладненням цирозу печінки, що супроводжується достатньо високою летальністю. Водночас кровотеча може бути пусковим механізмом й інших ускладнень цирозу печінки, які надалі ще більше погіршують прогноз для цих пацієнтів. Це зумовлює необхідність не тільки діагностики наявності кровотечі із ВРВ у пацієнтів із цирозом печінки, але й прогнозування можливого рецидиву кровотечі та летального наслідку. Метою пропонованого дослідження було оцінити можливість прогнозування виживаності або смерті у пацієнтів з кровотечею із ВРВ. Робота ґрунтується на результатах обстеження та лікування 121 пацієнта із цирозом печінки, який ускладнився кровотечею із ВРВ. З метою визначення прогностичної значущості щодо перебігу захворювання проведений аналіз показників загального та біохімічного аналізу крові, коагулограми, критеріїв Child-Turcotte-Pugh та показників MELD. Для оцінки та порівняння різних показників застосовували ROC (receiver operating characteristic) аналіз (крива помилок). Крім того, визначали чутливість, специфічність, точність, позитивну (ППЦ) та негативну прогностичну цінність (НПЦ) показників. Також визначали коефіцієнт імовірності (Likelihood Ratio – LR): позитивний (LR+) і негативний (LR-). J-індекс (індекс Youden) використовували для порівняння між граничними значеннями. Прогнозування клінічного перебігу дозволяє виділити пацієнтів з можливим несприятливим прогнозом, які потребують інтенсивної терапії, і тих, у кого ризик летального наслідку мінімальний. За результатами дослідження встановлено, що Міжнародне нормалізоване відношення (чутливість – 95%, специфічність – 97%), рівень калію (чутливість – 95,2%, специфічність – 89%) та показники MELD (чутливість – 95,2%, специфічність – 86%) мають найбільше значення для прогнозування несприятливого перебігу захворювання, а рівень натрію (чутливість – 96%, специфічність – 100%) є найкращим маркером сприятливого клінічного перебігу. Інші показники, що підлягали аналізу, мають обмежену прогностичну значущість. Отже, кількість кровотеч в анамнезі, хоча й зумовлює зростання ризику летального наслідку, проте для прогнозування сприятливого або несприятливого перебігу кровотечі із ВРВ вона має обмежене значення. Маркером сприятливого перебігу в пацієнтів з кровотечею із ВРВ є рівень натрію. Маркерами можливого несприятливого перебігу є Міжнародне нормалізоване відношення, рівень калію та критерії MELD
Variceal bleeding is one of the most dangerous complications of liver cirrhosis, which is associated with relatively high lethality. At the same time, the bleeding can trigger some other complications of liver cirrhosis that further worsen the prognosis for these patients. These factors determine the necessity not only for the diagnosis of variceal bleeding in patients with liver cirrhosis but also for the prognosis of possible recurrent bleeding and lethality. The aim of this study was to evaluate the possibility of predicting survival or lethality in patients with variceal bleeding. This study is based on the results of the investigation and treatment of 121 patients with liver cirrhosis complicated by variceal bleeding. To determine the prognostic value of the clinical course, the analysis of various markers of complete blood count, biochemical blood and coagulation markers, Child-Turcotte-Pugh and MELD criteria was performed. The ROC (receiver operating characteristic) curve was applied for the evaluation and comparison of various markers. Additionally, the specificity, sensitivity, accuracy, positive (PPV) and negative prognostic value (NPV), positive (LR+) and negative (LR-) likelihood ratio were used. The J-index (index Youden) was applied for the comparison of border values. Predicting the clinical course allows for identifying patients with a possible unfavorable prognosis who require intensive therapy, as well as those with minimal risk of fatal outcome. According to the study results, the International normalized ratio (sensitivity – 95%, specificity – 97%), potassium blood level (sensitivity – 95.2%, specificity – 89%), and MELD score (sensitivity – 95.2%, specificity – 86%) are the markers, which had the highest prognostic value for the unfavorable clinical course. Whereas the sodium blood level (sensitivity – 96%, specificity – 100%) was the best marker of favorable clinical course. Other analyzed indicators had limited prognostic significance. Thus, although the number of bleedings in the anamnesis increases the risk of a fatal outcome, it has limited importance for prognostics of a favorable or unfavorable course of variceal bleeding. The sodium blood level is the best marker for the prediction of a favorable clinical course. International normalized ratio, potassium blood level, and MELD score are the markers of an unfavorable clinical course
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Забезпеченість вітаміном D та її зв’язок з нутритивним станом і виживанням хворих на цироз печінки [Текст] = Vitamin D supply and its relationship with nutritional status and survival in patients with liver cirrhosis / Т. В. Ткаченко [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 79-85. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (анализ)
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (метаболизм)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Кл.слова (ненормовані):
нутритивний індекс -- мальнутриція
Анотація: Оцінка прогнозу є критично важливою при цирозі печінки (ЦП). Дефіцит вітаміну D розглядається як імовірний несприятливий чинник. Мета дослідження – оцінити рівень вітаміну D у хворих на ЦП, встановити поширеність його дефіциту, визначити зв’язок із тяжкістю ЦП, нутритивним станом та виживанням пацієнтів. У дослідження було залучено 95 хворих на ЦП, 61 чоловік та 34 жінки (вік 50,1±1,15 років). Нутритивний стан оцінювали за прогностичним нутритивним індексом (Onodera’s Prognostic Nutritional Index, Onodera’s PNI). Вміст 25(OH)D3 у сироватці крові визначали імуноферментним методом. Статистичний аналіз проводили в SPSS v 21.0. Встановлено, що недостатня забезпеченість вітаміном D виявлялась у 9% хворих на ЦП, дефіцит – у 74%, критичний дефіцит у 15% хворих. Декомпенсація ЦП супроводжувалась поглибленням дефіциту вітаміну D. Вміст 25(OH)D3 у сироватці крові корелював з Child-Turcotte-Pugh та Model For End-Stage Liver Disease (r= -0,481, -0,487, відповідно, p˂0,001). Найнижчі рівні 25(OH)D3 реєстрували у пацієнтів з тяжким та рефрактерним асцитом, печінковою енцефалопатією та значною гіпоальбумінемією. Нутритивну недостатність виявляли у 34,7% хворих на декомпенсований ЦП, яка асоціювалась із дефіцитом вітаміну D. Вміст 25(OH)D3 корелював з Onodera’s PNI (r= 0,679, p˂0,001). Рівень 25(OH)D3 добре прогнозував однорічну смертність хворих на ЦП (AUC 0,708, р=0,004). Зниження концентрації 25(OH)D3 до 12,5 нг/мл слід розглядати як ідентифікатор несприятливого прогнозу. Таким чином, дефіцит вітаміну D мав місце у більшості на ЦП, асоціювався з важкістю захворювання печінки, нутритивною недостатністю та зменшенням виживаності. Подальші дослідження необхідні щоб визначити, чи може суплементація вітаміну D покращити виживаність хворих на ЦП
Prognosis assessment is critical for liver cirrhosis (LC). Vitamin D deficiency is considered a possible unfavorable factor. The aim of the study was to assess the level of vitamin D in LC patients, to establish the prevalence of its deficiency, and to determine the relationship with the severity of LC, nutritional status, and patient survival. 95 LC patients, 61 men, and 34 women (age 50.1±1.15 years) were enrolled in the prospective study. The nutritional status was assessed using Onodera’s Prognostic Nutritional Index (Onodera’s PNI). The serum 25(OH)D3 was determined by enzyme immunoassay. Statistical analysis was performed in SPSS v 21.0. It was established that vitamin D insufficient supply was present in 9% of LC patients, deficiency – in 74%, and severe deficiency – in 15% of patients. LC decompensation was accompanied by a worsening of vitamin D deficiency. The serum 25(OH)D3 was correlated with Child-Turcotte-Pugh and Model For End-Stage Liver Disease (r= -0.481, -0.487, respectively, p˂0.001). The lowest 25(OH)D3 levels were in patients with severe and refractory ascites, hepatic encephalopathy, and significant hypoalbuminemia. Malnutrition was found in 34.7% of decompensated patients and was associated with severe vitamin D deficiency. The 25(OH)D3 was correlated with Onodera’s PNI (r=0.679, p˂0.001). The 25(OH)D3 had a good predictive value for the 1-year mortality (AUC 0.708, p=0.004). The 25(OH)D3 less than 12.5 ng/ml should be considered a marker of a poor prognosis. Thus, vitamin D deficiency is highly prevalent in LC patients. It is associated with the severity of liver disease, malnutrition, and poor prognosis. Further studies are needed to determine whether vitamin D supplementation can improve survival in LC patients
Дод.точки доступу:
Ткаченко, Т. В.
Мороз, Л. В.
Шевчук, С. В.
Пентюк, Л. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Неміш, І. Л.
Амоній та хронічні захворювання печінки — нерозривний тандем [Текст] = Ammonium and chronic liver diseases — the inseparable tandem / І. Л. Неміш, Г. Я. Ступницька // Український медичний часопис. - 2023. - № 1. - С. 11-14. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Аспартат--тер прим

MeSH-головна:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ЭНЦЕФАЛОПАТИЯ ПЕЧЕНОЧНАЯ -- HEPATIC ENCEPHALOPATHY (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ОРНИТИН -- ORNITHINE (действие лекарственных препаратов, метаболизм, терапевтическое применение)
ПРОТЕИН-МЕТИЛТРАНСФЕРАЗЫ -- PROTEIN METHYLTRANSFERASES (действие лекарственных препаратов, дефицит, метаболизм, секреция)
Анотація: Хронічні хвороби печінки посідають одне з провідних місць серед захворювань органів травлення, перебіг яких на початкових стадіях у більшості випадків є субклінічним, що призводить до пізнього звернення пацієнтів за медичною допомогою та, як наслідок, прогресування захворювання до розвитку цирозу печінки. Ключовими клітинами печінки, які відповідають за відкладення позаклітинного матриксу у відповідь на гепатоцелюлярне пошкодження, є зірчасті клітини, дія яких, за даними досліджень in vivo та in vitro, активується під впливом амонію. Згідно з інформацією, отриманою з літературних джерел, при хронічних захворюваннях печінки виведення амонію знижується внаслідок порушення реалізації орнітинового циклу синтезу сечовини (головного шляху детоксикації амонію), а видалення амонію м’язами збільшується. Окремі автори наводять дані про те, що при знешкодженні надмірної концентрації амонію функція зірчастих клітин може відновлюватися, що свідчить про зворотність процесу. Відомим лікарським засобом, який запобігає гіперамоніємії шляхом збільшення синтезу сечовини, що свідчить про можливість його застосування у лікуванні осіб із хронічними захворюваннями печінки, є оригінальний L-орнітин-L-аспартат. Попри те, що цей препарат уже добре себе зарекомендував у лікуванні пацієнтів із цирозом печінки, печінковою енцефалопатією та печінковою недостатністю, сьогодні активно вивчають його вплив на перебіг НАЖХП
Chronic liver diseases occupy one of the leading places among digestive diseases, the course of which in most cases in the initial stages is subclinical, which leads to late coming patients to hospitals and, as a result, the disease progression and the development of liver cirrhosis. The key cells of the liver responsible for the extracellular matrix deposition in response to hepatocellular damage are hepatic stellate cells. According to in vivo and in vitro studies the action of them is activated under the ammonium influence. According to the literature data, in chronic liver diseases, ammonium excretion decreases due to the implementation of the ornithine cycle of urea synthesis (the main path of ammonium detoxification), and the removal of ammonium by muscles increases. Some authors provide data that removing excess ammonium concentration can restore the function of hepatic stellate cells, which indicates the reversibility of the process. A well-known drug that effectively reduces the level of toxic ammonium is original L-ornithine L-aspartate, which prevents hyperammonemia by increasing the synthesis of urea, which indicates the possibility of using the drug in the treatment of chronic liver diseases. Although this drug has already proven himself well in the treatment of liver cirrhosis, hepatic encephalopathy, and liver failure, today its effect on the course of non-alcoholic fatty liver disease is being actively studied
Дод.точки доступу:
Ступницька, Г. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Motsiuk, V. М.
Serum myostatin and irisin as predictive biomarkers of sarcopenia, malnutrition and mortality in patients with decompensated liver cirrhosis [] = Міостатин та ірисин сироватки крові як прогностичні біомаркери саркопенії, мальнутриції та смертності у хворих на декомпенсований цироз печінки / V. М. Motsiuk, N. O. Pentiuk // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 2. - P18-25. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
САРКОПЕНИЯ -- SARCOPENIA (кровь)
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (смертность)
МИОСТАТИН -- MYOSTATIN (кровь)
Анотація: Malnutrition and sarcopenia are nowadays considered the main complications of liver cirrhosis (LC). Myokines are signal peptides synthesized in muscles that regulate muscle strength and mass and mediate crosstalk between skeletal muscles and other organs. It is unknown whether circulating myokines can be used as biomarkers of malnutrition and sarcopenia and have independent prognostic value in LC. The purpose of the study was to assess the relationship of serum levels of myokines myostatin and irisin with nutritional status, skeletal muscle status, and survival in decompensated LC patients. 74 patients (55.30±11.40 years) were involved in the prospective study. Nutritional status was assessed using the Patient-Generated Subjective Global Assessment, and skeletal muscle mass was assessed using the Skeletal Muscle Index. The concentration of serum myostatin and irisin was determined by enzyme immunoassay. Statistical data processing was performed in SPSS22 (© SPSS Inc.). It was established that the concentration of serum myostatin and irisin is not related to the LC severity according to the Child-Turcotte-Pugh, Model For End-Stage Liver Disease, and the grade of ascites. Patients with overt encephalopathy have higher myostatin levels. Patients with severe hypoalbuminemia have higher serum myostatin and lower serum irisin levels. The development of malnutrition and sarcopenia in decompensated LC patients is associated with increased serum myostatin concentration and decreased serum irisin concentration. Serum myostatin level can predict sarcopenia (AUC 0.834 in males and 0.827 in females, p0.01). Serum irisin level can predict severe malnutrition (AUC 0.830, p0.001). The mortality of patients with high myostatin levels (above 5.25 ng/ml in males and 3.55 ng/ml in females) and low irisin levels (less than 1.72 ng/ml) is significantly higher. In conclusion, the circulating myokines levels may be useful in the assessment of nutritional and skeletal muscle status, and prediction of mortality in LC patients
Мальнутриція та саркопенія сьогодні розглядаються як основні ускладнення цирозу печінки (ЦП). Міокіни є сигнальними пептидами, котрі синтезуються у м’язах, здійснюють регуляцію м’язової сили та маси, а також забезпечують зв’язок між скелетними м’язами та іншими органами. Невідомо, чи можуть циркулюючі міокіни слугувати біомаркерами мальнутриції та саркопенії й мати самостійну прогностичну цінність у хворих на ЦП. Метою нашого дослідження стало оцінити зв’язок сироваткових рівнів міокінів міостатину та ірисину з нутритивним станом, станом скелетних м’язів та виживанням хворих на декомпенсований цироз печінки. До проспективного дослідження увійшли 74 хворих (середній показник віку хворих становив 55,30±11,40 роки). Нутритивний стан оцінювали за шкалою сукупного суб’єктивного оцінювання стану пацієнта (Patient-Generated Subjective Global Assessment), масу скелетних м’язів оцінювали за індексом скелетних м’язів (Skeletal Muscle Index). Вміст міостатину та ірисину в сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу. Статистичну обробку даних проводили у SPSS22 (© SPSS Inc.). Встановлено, що вміст міостатину та ірисину у хворих на декомпенсований ЦП не пов’язаний із важкістю ЦП за шкалами Child-Turcotte-Pugh, Model For End-Stage Liver Disease та ступенем асциту. Пацієнти з маніфестною енцефалопатією мають вищий рівень міостатину, а пацієнти з тяжкою гіпоальбумінемією – вищі рівні міостатину та нижчі рівні ірисину в сироватці крові. Розвиток мальнутриції та саркопенії у хворих на декомпенсований ЦП асоціюється з підвищенням концентрації міостатину та зниженням концентрації ірисину в сироватці крові. Сироватковий рівень міостатину може прогнозувати саркопенію (AUC 0,834 у чоловіків та 0,827 у жінок, p0,01), сироватковий рівень ірисину може прогнозувати тяжку мальнутрицію (AUC 0,830, p0,001). Загальна смертність пацієнтів з високими рівнями міостатину (вище 5,25 нг/мл у чоловіків та 3,55 нг/мл у жінок) та низькими рівнями ірисину (менше 1,72 нг/мл) є достовірно вищою. Таким чином, оцінка циркулюючих рівнів міокінів може бути корисною для оцінки нутритивного стану, стану скелетних м’язів та прогнозу у хворих на ЦП
Дод.точки доступу:
Pentiuk, N. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Погляд хірурга на тромбоз ворітної вени у пацієнтів із цирозом печінки [Текст] = The surgeon's perspective on portal vein thrombosis in patients with liver cirrhosis / С. М. Василюк [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 152-157. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ПОРТАЛЬНАЯ ВЕНА -- PORTAL VEIN (повреждения)
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL (патофизиология, терапия, этиология)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Частота тромбозу ворітної вени на фоні цирозу печінки складає від 0,6 % до 26 %, причому найчастіше - у пацієнтів з декомпенсованим цирозом. Приблизно у третини пацієнтів перебіг є безсимптомним, а виявлення тромбу є випадковою знахідкою. Гострий тромбоз ворітної вени може проявлятися абдомінальним болем, проносами без крові чи гострою кишковою непрохідністю, якщо виникає симптоматична дилатація верхньої мезентеріальної вени. Хронічний тромбоз ворітної вени проявляється у вигляді таких ознак портальної гіпертензії, як: стравохідна і шлункова кровотеча, погіршення портальної гастропатії, спленомегалія, панцитопенія і напружений асцит. Найпершою лінією терапії є призначення прямих і непрямих антикоагулянтів, однак їхнє застосування вимагає ретельного розгляду щодо ризику інтралюмінальної кровотечі, тяжкості цирозу та потенційних переваг реканалізації портальної вени. Механічна тромбектомія може бути альтернативою тривалій антико-агулянтній терапії тромбозу ворітної вени. Встановлення TIPS часто використовується пацієнтами з ТВВ і цирозом після механічної тромбектомії та тромболізису. Висновки. Тромбоз ворітної вени у пацієнтів з цирозом печінки зустрічається доволі часто, причому передбачити появу цього стану складно через поліетіологічність проблеми. Призначення прямих і непрямих антикоагулянтів є оптимальною терапією першої лінії. Доступні нині мінімально інвазивні хірургічні методи лікування включають механічну тромбектомію, хімічний тромболізис та встановлення TIPS (з чи без емболізації варикозно розширених вен). Однак, щодо вибору оптимальної стратегії неможливо отримати чіткі рекомендації через неоднорідність наявних даних і відсутність рандомізованих контрольованих досліджень
The article discusses the key aspects of the etiology, diagnosis, and treatment of portal vein thrombosis in patients with liver cirrhosis. The prevalence of portal vein thrombosis in individuals with liver cirrhosis ranges from 0.6 % to 26 %, with a higher incidence observed in those with decompensated cirrhosis. Symptoms of portal vein thrombosis are often nonspecific. Approximately one-third of patients with this condition experience no symptoms, and the detection of a thrombus is usually an incidental finding during computed tomography or ultrasound examinations. Acute portal vein thrombosis is characterized by abdominal pain in the right upper quadrant, non-bloody diarrhea, or acute intestinal obstruction when there is symptomatic dilatation of the superior mesenteric vein. On the other hand, chronic portal vein thrombosis manifests through signs of portal hypertension, such as esophageal and gastric bleeding, deterioration of portal gastropathy, splenomegaly, pancytopenia, and significant ascites. The first-line treatment for portal vein thrombosis involves the use of direct and indirect anticoagulants. However, their administration necessitates careful consideration of the risk of intraluminal bleeding, the severity of cirrhosis, and the potential benefits of portal vein recanalization. Mechanical thrombectomy can serve as an alternative to long-term anticoagulant therapy for portal vein thrombosis. In cases of portal vein thrombosis in patients with cirrhosis, after mechanical thrombectomy and thrombolysis, the placement of transjugular intrahepatic portosystemic shunt (TIPS) is often performed. To conclude, portal vein thrombosis frequently occurs in patients with liver cirrhosis, and its appearance is challenging to predict due to its multifactorial nature. The preferred initial treatment for acute portal vein thrombosis, in the absence of intraluminal bleeding or intestinal ischemia, involves the use of direct and indirect anticoagulants. Minimally invasive surgical options, such as mechanical thrombectomy, chemical thrombolysis, and TIPS placement (with or without variceal embolization), are currently available. However, due to the heterogeneous nature of the existing data and the lack of randomized controlled trials, definitive recommendations regarding the optimal treatment strategy are not yet available
Дод.точки доступу:
Василюк, С. М.
Гудивок, В. І.
Лаб’як, І. Р.
Павлюк, Н. М.
Атаманюк, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Motsiuk, V. М.
Radiological psoas muscle parameters as a reliable tool for detection of sarcopenia and prediction of short-term survival in liver cirrhosis [] = Радіологічні показники поперекового м’яза як надійний інструмент виявлення саркопенії та прогнозування короткострокового виживання при цирозі печінки / V. М. Motsiuk, N. О. Pentiuk // Вісник морфології. - 2022. - Т. 28, № 3. - P5-13. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МЫШЦА ПОПЕРЕЧНО-ПОЛОСАТАЯ -- MUSCLE, STRIATED (анатомия и гистология, радиоизотопные изображения)
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (радиоизотопные изображения)
Анотація: Loss of skeletal muscle mass or sarcopenia is associated with the development of complications and mortality in patients with liver cirrhosis (LC). Skeletal muscle index (SMI) is the most validated parameter of sarcopenia in clinical studies, but its evaluation is difficult in routine clinical practice. The purpose of the study was to assess the diagnostic concordance between different radiologic skeletal muscle parameters and their relationship with a short-term survival of LC patients. The study involved 147 LC patients, including 90 males and 57 females (55.51±0.97). LC Class A according to Child-Turcotte-Pugh (CTP) was diagnosed in 23 patients, class B in 51 patients, and class C in 73 patients. 50 patients died from LC complications during the follow-up period (489 (306 – 637) days). Skeletal muscle index (SMI), psoas muscle mass index (PMI), and transversal psoas muscle thickness (TPMT) were calculated using the computed tomography at L3 level. The statistical data was processed using the SPSS22 software (© SPSS Inc.). PMI and TPMT were found to be objective parameters of sarcopenia in LC patients having stable diagnostic concordance with SMI (r Spearman’s 0.734, 0.649, p˂0.001; k Cohen’s 0.727, 0.643, p˂0.001, respectively). The use of all three parameters allowed to reveal more patients with a reduced skeletal muscle mass. Sarcopenia was diagnosed in 54.9 % of CTP B patients, 86.3 % of CTP C patients, and was associated with an elevated incidence of ascites, hydrothorax, hepatic encephalopathy, and hypoalbuminemia. Sarcopenic patients were found more likely to have an alcohol-related etiology than viral one (HBV, HCV). The overall survival of patients with low SMI, PMI and TPMT was significantly lower according to Kaplan-Meier analysis. SMI, PMI, and TPMT were independent predictors of LC-associated mortality (HR 2.66, 2.19, 2.21, respectively, p˂0.05) in Cox proportional hazards regression. At least one of the three decreased radiologic skeletal muscle mass parameters was associated with the highest risk of fatal LC complications (HR 3.65, p=0.021). Therefore, the psoas muscle dimensions were considered a reliable tool for detection of sarcopenia and prediction of short-term survival in LC.
Втрата маси скелетних м’язів або саркопенія асоціюється з розвитком ускладнень та смертністю у хворих на цироз печінки (ЦП). Індекс скелетних м’язів (SMI) є найбільш валідизованим в клінічних дослідженнях показником саркопенії, але його визначення є складним в рутинній клінічній практиці. Мета дослідження: оцінити діагностичну узгодженість між різними радіологічними показниками маси скелетних м’язів та їх зв’язок з короткостроковою виживаністю хворих на ЦП. У дослідження було залучено 147 хворих на ЦП, 90 чоловіків та 57 жінок (55,51±0,97 років). ЦП класу А за Child-Turcotte-Pugh (CTP) був діагностований у 23, класу В – у 51, класу С – у 73 хворих. 50 пацієнтів померли від ускладнень ЦП протягом періоду подальшого спостереження (Ме 489 (306 – 637) днів). Методом комп’ютерної томографії визначали нормалізовані до зросту площу поперечного зрізу скелетних м’язів (SMI), площу поперекового м’яза (PMI), товщину поперекового м’яза (TPMT) на рівні L3. Статистичну обробку даних проводили у програмному забезпеченні SPSS22 (©SPSS Inc.). Встановлено, що PMI та TPMT є об’єктивними маркерами саркопенії у хворих на ЦП та мають стійку діагностичну узгодженість з SMI (r Spearman’s 0,734, 0,649, p˂0,001; k Cohen’s 0,727, 0,643, p˂0,001, відповідно). Застосування усіх трьох індексів дозволяє виявляти більшу кількість хворих із зниженою масою скелетних м’язів. Саркопенія присутня у 54,9 % у хворих на ЦП класу В, 86,3 % у хворих на ЦП класу С та асоціюється із збільшенням частоти асциту, гідротораксу, печінкової енцефалопатії, гіпоальбумінемії. Пацієнти із саркопенією частіше мають алкогольну етіологію захворювання, ніж вірусну (HBV, HCV). В аналізі Каплана-Мейєра загальна виживаність пацієнтів з низькими значеннями SMI, PMI та TPMT є достовірно меншою. В багатомірному регресійному аналізі Кокса SMI, PMI та TPMT є незалежними предикторами пов’язаної з ЦП смертності (HR 2,66, 2,19, 2,21, відповідно, р˂0,05). Зниження хоча б одного із трьох радіологічних показників маси скелетних м’язів асоціюється з найбільшим ризиком фатальних ускладнень ЦП (HR 3,65, р=0,021). Таким чином, розміри поперекового м’яза є надійним маркером саркопенії та можуть прогнозувати короткострокову виживаність хворих на ЦП.
Дод.точки доступу:
Pentiuk, N. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сидоренко, Б. В.
Резекція печінки як стимул її регенерації при хронічних захворюваннях [Текст] = Liver resection as a stimulation of its regeneration in chronic diseases / Б. В. Сидоренко, К. В. Півторак, В. М. Монастирський // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 339-343. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (диагностика, осложнения, патофизиология, хирургия)
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ПЕЧЕНИ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- LIVER REGENERATION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: Невизначеність заходів для лікування цирозу печінки та гепатоцелюлярної карциноми диктує необхідність розробки нових методів лікування пацієнтів. Проведений аналіз спеціалізованої наукової літератури для узагальнення даних механізмів регенерації печінки при хронічних захворюваннях печінки та використання у клінічній практиці сучасних лікувальних заходів. Здійснено пошук спеціалізованої наукової літератури за період з 2012 по 2022 рр. щодо визначення проблемних питань регенерації печінки після різних об’ємів її резекції в умовах хронічних захворювань печінки та розкриття механізмів, що пригнічують, або безпосередньо стимулюють регенерацію печінки. Встановлено, що печінка має достатній регенеративний потенціал, здатний до регенерації після 75% видалення її об’єму у людей і до 90% у деяких моделей гризунів, що дозволяє їй протистояти різноманітним типам ушкоджень, включаючи фізичні травми, інфекції, запальні процеси, пряму токсичність та імунологічні порушення. Регенерація печінки після резекції досягається різними способами залежно від величини резекції печінки. Регенерація після резекції третини печінки досягається головним чином гіпертрофією з невеликою кількістю поділів клітин. Резекція 70 % об’єму печінки супроводжується регенерацією у вигляді гіперплазії за рахунок проліферації гепатоцитів. Збільшення фактору росту гепатоцитів у синусоїдних ендотеліальних клітинах печінки стимулює регенерацію печінки. Можлива регресія фіброзу за рахунок усунення патофізіологічних причин, а також елімінації активованих міофібробластів, що призводить до резорбції рубцевої тканини. У подальшому доцільно дослідити та випробувати на практиці інноваційні технології стимуляції регенерації печінки при неалкогольній жировій хворобі печінки
Uncertainty of measures for the treatment of liver cirrhosis and hepatocellular carcinoma necessitates the development of new treatments for patients. The analysis of the specialized scientific literature for generalization of the given mechanisms of regeneration of a liver at chronic liver diseases and use in clinical practice of modern medical actions is carried out. The search of specialized scientific literature for the period from 2012 to 2022 to identify problematic issues of liver regeneration after different volumes of its resection in chronic liver disease and the disclosure of mechanisms that inhibit or directly stimulate liver regeneration. It has been established that the liver has sufficient regenerative potential, capable of regeneration after 75% removal of its volume in humans and up to 90% in some models of rodents, which allows it to withstand various types of damage, including physical injuries, infections, inflammation, direct toxicity and immunological disorders. Liver regeneration after resection is achieved in different ways depending on the size of the liver resection. Regeneration after resection of a third of the liver is achieved mainly by hypertrophy with a small number of cell divisions. Resection of 70% of the liver volume is accompanied by regeneration in the form of hyperplasia due to hepatocyte proliferation. Increased hepatocyte growth factor in sinusoidal endothelial cells of the liver stimulates liver regeneration. Regression of fibrosis is possible due to the elimination of pathophysiological causes, as well as the elimination of activated myofibroblasts, which leads to the resorption of scar tissue. In the future, it is advisable to investigate and test in practice innovative technologies to stimulate liver regeneration in non-alcoholic fatty liver disease
Дод.точки доступу:
Півторак, К. В.
Монастирський, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хіміч, С. Д.
Досвід лікування хворих з ускладненими формами жовчно-кам’яної хвороби на тлі цирозу печінки [Текст] = Experience of treating patients with complicated forms of gallstone disease on the background of liver cirrhosis / С. Д. Хіміч, Ф. T. Муравйов // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 429-432. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (патофизиология)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (использование, методы)
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS (осложнения, патофизиология, хирургия)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (диагностика, осложнения, хирургия)
ХОЛЕСТАЗ ВНУТРИПЕЧЕНОЧНЫЙ -- CHOLESTASIS, INTRAHEPATIC (диагностика, осложнения, хирургия)
Анотація: За останні роки відмічається подальше удосконалення методів малоінвазивних оперативних втручань. Хірургічне лікування ускладнених форм жовчно-кам’яної хвороби (ЖКХ) в усьому світі стало досить стандартизованим. Однак, супутній цироз печінки залишається найскладнішим коморбідним станом. Метою даного дослідження є визначення оптимального алгоритму при лікуванні хворих такої категорії пацієнтів. Нами було проаналізовано результати хірургічного лікування 79 пацієнтів з ускладненими формами ЖКХ та супутнім цирозом печінки. Усі пацієнти були умовно поділені на 2 групи: контрольна група пацієнтів, яких лікували за стандартною програмою – 38 пацієнтів та основна група пацієнтів, в лікуванні котрих була застосована удосконалена діагностично-лікувальна програма – 41 пацієнт. Пацієнтам ретроспективної групи проводили стандартну діагностично-лікувальну програму згідно рекомендацій діагностики та лікування пацієнтів з ускладненими формами ЖКХ з корекцією гепато-ренальної недостатності. Починаючи з 2016 року було запроваджено оновлений діагностично-лікувальний алгоритм у пацієнтів з ускладненими формами ЖКХ на тлі цирозу печінки. До усіх пацієнтів застосовували виважений підхід в аналізі проявів цирозу печінки, що проявлялось у запровадженні принципів контрольованої антибактеріальної терапії згідно рівня С-реактивного протеїну; диференційованого проведення тромбопрофілактики: за стандартною схемою та у ранній післяопераційній тромбопрофілактиці, виходячи з ризиків геморагічних ускладнень. Оцінювання результатів дослідження проводили непараметричним методом шляхом визначення статистичного критерію хі-квадрат та порівняльного аналізу результатів. За даними порівняльного аналізу результатів лікування пацієнтів обох груп встановлено, що післяопераційні ускладнення виникали як у пацієнтів основної групи, так і в пацієнтів групи порівняння. Однак, частота виникнення ускладнень у групах досліджуваних хворих має суттєву різницю. В основній групі ускладнення становили 14,6% проти 34,2% у групі порівняння при р≤0,05 (χ2=4,14), що свідчить про те, що удосконалена діагностично-лікувальна програма дозволила значно зменшити післяопераційні ускладнення та поліпшити результат лікування пацієнтів з ускладненими формами ЖКХ
In recent years, further improvement of minimally invasive surgical interventions has been noted. Surgical treatment of complicated gallstone disease has become quite standardized all over the world. However, accompanying cirrhosis of the liver remains the most severe comorbid condition. The purpose of this study is to determine the optimal treatment strategy of this category of patients. We analyzed the results of surgical treatment of 79 patients with complicated forms of gallstone disease and concomitant liver cirrhosis. All patients were conditionally divided into 2 groups: a control group of patients who were treated according to the standard program – 38 patients and the main group of patients who were treated using an improved diagnostic and treatment program – 41 patients. The patients of the retrospective group underwent a standard diagnostic and treatment program according to the recommendations for diagnosis and treatment of patients with complicated forms of gastrointestinal tract with correction of hepatorenal insufficiency. Since 2016, an updated diagnostic and treatment algorithm has been introduced in patients with complicated forms of gastrointestinal tract against the background of liver cirrhosis. All patients underwent a balanced approach in the analysis of manifestations of liver cirrhosis, which manifested itself in the introduction of the principles of controlled antibacterial therapy according to the level of C-reactive protein; differentiated implementation of thromboprophylaxis: according to the standard scheme and early postoperative thromboprophylaxis based on the risks of hemorrhagic complications. The results of this research were statistically analyzed using chi-square test and statistical comparison of both groups. According to the results of a comparative analysis of the results of the treatment of patients in both groups was performed, it was established that postoperative complications occurred both in patients of the main group and in the comparison group. However, the frequency of occurrence of complications in the groups of studied patients has a significant difference. In the main group, complications were 14.6% versus 34.2% (in the comparison group) at p≤0.05 (χ2=4.14), which indicates that the improved diagnostic and treatment program made it possible to significantly reduce postoperative complications, and the outcome of treatment of patients with complicated forms of gallstone disease
Дод.точки доступу:
Муравйов, Ф. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ткаченко, Т. В.
Гостра декомпенсація цирозу печінки та гостра-на-хронічну печінкова недостатність: діагностичні та прогностичні критерії, стратегія лікування [Текст] = Acute decompensation of liver cirrhosis and acute-on-chronic liver failure: diagnostic and prognostic criteria, treatment strategy / Т. В. Ткаченко, С. В. Шевчук, Н. П. Масік // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 4. - С. 644-652. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
ОСТРАЯ-ХРОНИЧЕСКАЯ ПЕЧЕНОЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- ACUTE-ON-CHRONIC LIVER FAILURE (диагностика)
Анотація: В останні роки отримані нові дані щодо перебігу цирозу печінки (ЦП) та шляхів його декомпенсації. Гостра-на-хронічну печінкова недостатність (ГХПН) є нещодавно ідентифікованим окремим клінічним синдромом, що розвивається у 30% пацієнтів з гострою декомпенсацією ЦП, характеризується печінковою та позапечінковою органною недостатністю та високою короткостроковою смертністю. Метою даного огляду стало описати клінічне та прогностичне значення гострої декомпенсації ЦП та ГХПН, патофізіологічні механізми їх розвитку, існуючі діагностичні та лікувальні підходи. Пошук у базі даних PubMed за ключовими словами “liver cirrhosis”, “acute decompensation of cirrhosis”, “acute-on-chronic liver failure” дозволив відібрати 46 джерел, опублікованих у 2005-2022 роках. У даному огляді обговорені нові уявлення про стадії перебігу компенсованого та декомпенсованого ЦП, які різняться тяжкістю портальної гіпертензії, кількістю та типом декомпенсаційних подій, виживаністю хворих. Розглянуто клінічне та прогностичне значення гострої декомпенсації ЦП, яка маніфестує нещодавнім асцитом, кровотечею, печінковою енцефалопатією, бактеріальною інфекцією та потребує госпіталізації хворого. Обговорені траєкторії подальшого розвитку гострої декомпенсації, які представлені стабільним або нестабільним декомпенсованим ЦП, пре-ГХПН та ГХПН. Розглянуті поточні європейські діагностичні критерії ГХПН, критерії тяжкості ГХПН та інструменти прогнозування виживаності хворих. Наведені останні дані про патофізіологічну роль портальної гіпертензії, системного запалення, порушення метаболізму й імунопатологічного пошкодження клітин у розвитку органної недостатності при ГХПН. Розглянуті існуючі терапевтичні заходи та перспективні методи лікування хворих з гострою декомпенсацією ЦП та ГХПН
In recent years, new data have been obtained regarding the course of liver cirrhosis (LC) and ways of its decompensation. Acute-on-chronic liver failure (ACLF) is a newly identified separate clinical syndrome that develops in 30% of patients with acute LC decompensation, characterized by hepatic and extrahepatic organ failure and high short-term mortality. The aim of this review was to describe the clinical and prognostic value of acute LC decompensation and ACLF, the pathophysiological mechanisms of their development, and existing diagnostic and treatment approaches. A search in the PubMed database using the keywords "liver cirrhosis, acute decompensation of cirrhosis, acute-on-chronic liver failure" allowed us to select 46 sources published in 2005-2022. This review discusses new concepts about the stages of the course of compensated and decompensated LC, which differ in the severity of portal hypertension, the number and type of decompensation events, and patient survival. The clinical and prognostic value of acute LC decompensation, which manifests as recent ascites, bleeding, hepatic encephalopathy, bacterial infection, and requires hospitalization of the patient, was considered. The trajectories of the further development of acute decompensation, which are represented by stable or unstable decompensated LC, pre-ACLF, and ACLF, were discussed. Current European diagnostic criteria for ACLF, severity criteria for ACLF, and tools for predicting patient survival were reviewed. The latest data on the pathophysiological role of portal hypertension, systemic inflammation, metabolic disorders, and immunopathological cell damage in the development of organ failure in ACLF was given. The existing therapeutic measures and promising methods of treatment of patients with acute LC decompensation and ACLF were considered
Дод.точки доступу:
Шевчук, С. В.
Масік, Н. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Моцюк, В. М.
Вплив бактеріальної транслокації та системного запалення на нутритивний стан, стан скелетних м’язів і виживання хворих на цироз печінки [Текст] = The influence of bacterial translocation and systemic inflammation on the nutrition, skeletal muscles, and survival of patients with liver cirrhosis / В. М. Моцюк, Н. О. Пентюк // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 4. - С. 592-599. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (кровь, метаболизм)
САРКОПЕНИЯ -- SARCOPENIA (этиология)
БАКТЕРИАЛЬНАЯ ТРАНСЛОКАЦИЯ -- BACTERIAL TRANSLOCATION
МЫШЦА СКЕЛЕТНАЯ -- MUSCLE, SKELETAL (анатомия и гистология, физиология)
Анотація: Мальнутриція та саркопенія є поширеними прогноз-модифікуючими ускладненнями цирозу печінки (ЦП). Бактеріальна транслокація та системне запалення можуть бути причетні до розвитку нутритивної та м’язової недостатності при ЦП. Мета дослідження – оцінити зв’язок маркерів бактеріальної транслокації та системного запалення з нутритивним станом, станом скелетних м’язів і виживанням хворих на декомпенсований ЦП. У дослідження було включено 74 хворих (вік 55,3±11,4 років). Нутритивний стан оцінювали за шкалою сукупного суб’єктивного оцінювання стану пацієнта (Patient-Generated Subjective Global Assessment, PG-SGA), масу скелетних м’язів оцінювали за індексом скелетних м’язів (Skeletal Muscle Index, SMI), силу м’язів оцінювали за силою стискання кисті. Вміст ліпополісахарид-зв’язуючого білка (Lipopolysaccharide-Binding Protein, LBP), інтерлейкіну-6 (Interleukin-6, IL-6) та С-реактивного білка (C Reactive Protein, CRP) у сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу. Статистичну обробку даних проводили у SPSS22. Встановлено, що сироваткові рівні LBP, IL-6 та CRP помірно корелювали з PG-SGA (r= 0,549, 0,434 та 0,453, відповідно, p˂0,005), SMI (r= -0,517, -0,518, -0,468 відповідно, p˂0,005), силою стискання кисті (r= -0,338, -0,427, -0,423, відповідно, p˂0,005) та дозволяли прогнозувати важку нутритивну недостатність (AUC (LBP) = 0,746; AUC (IL-6) = 0,672; AUC (CRP) = 0,745, p˂0,05) та саркопенію (AUC (LBP) = 0,861; AUC (IL-6) = 0,789; AUC (CRP) = 0,744, p˂0,01). За період спостереження (Ме 367 (82-569) днів) 42 хворих померли від ускладнень ЦП. В аналізі Каплана-Мейєра смертність пацієнтів з високими рівнями LBP (більше 33,4 пг/мл), IL-6 (більше 7,68 пг/мл) та CRP (більше 5,52 мг/л) була достовірно вищою, ніж у пацієнтів з умовно низькими рівнями. Подальші дослідження необхідні, щоб з’ясувати, чи може корекція бактеріальної транслокації та системного запалення покращити нутритивний стан, структурно-функціональний стан скелетних м’язів та виживання хворих на декомпенсований ЦП
Malnutrition and sarcopenia are common prognosis-modifying complications of liver cirrhosis (LC). Bacterial translocation and systemic inflammation may be involved in the development of nutritional and muscle insufficiency in LC. The aim of the study was to assess the relationship between serum markers of bacterial translocation and systemic inflammation with nutrition, skeletal muscle, and survival in patients with decompensated LC. 74 patients (age 55.3±11.4 years) were included in the study. Nutritional status was assessed using the Patient-Generated Subjective Global Assessment (PG-SGA). Skeletal muscle mass was assessed using the Skeletal Muscle Index (SMI), and muscle strength was assessed by handgrip strength. The level of lipopolysaccharide-binding protein (LBP), interleukin-6 (Interleukin-6, IL-6), and C-reactive protein (C Reactive Protein, CRP) in blood serum was determined by enzyme immunoassay (ELISA). Statistical data processing was performed in SPSS22. It was found that serum LBP, IL-6, and CRP levels moderately correlated with PG-SGA (r= 0.549, 0.434, and 0.453, respectively, p˂0.005), SMI (r= -0.517, -0.518, and -0.468, respectively, p˂0.005), and handgrip strength (r= -0.338, -0.427, and -0.423, respectively, p˂0.005), and predicted severe malnutrition (AUC (LBP) = 0.746; AUC (IL-6) = 0.672; AUC (CRP) = 0.745, p˂0.05) and sarcopenia (AUC (LBP) = 0.861; AUC (IL-6) = 0.789; AUC (CRP) = 0.744, p˂0.01). 42 patients died from LC complications during the follow-up (Me 367 (82-569) days). In the Kaplan-Meier analysis, the mortality of patients with high levels of LBP (more than 33.4 pg/ml), IL-6 (more than 7.68 pg/ml), and CRP (more than 5.52 mg/l) were significantly higher than that of patients with conditionally low levels. Further studies are needed to determine whether correction of bacterial translocation and systemic inflammation can improve nutritional, skeletal muscle status, and survival in patients with decompensated LC
Дод.точки доступу:
Пентюк, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)